Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Проблема каліцивірозу котів

Проблема каліцивірозу котів

Вивчення етіології, епізоотології, клінічних ознак, методів діагностики та профілактики каліцивірозу (хвороби, що що клінічно проявляється кон’юнктивітом, виразковим стоматитом) кішок на базі клініки ветеринарної медицини "Медісан-К" Дарницького району.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2014
Размер файла 34,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

На сьогоднішній день проблема каліцивірозу в м. Києві є досить актуальною, не дивлячись на значні зусилля ветеринарних фахівців. Це, в першу чергу, зумовлено недостатнім вивченням цього захворювання

Дослідження показали, що проблема каліцивірусної інфекції котів є актуальною у ветеринарній практиці.

Дослідження проводилися на базі клініки ветеринарної медицини «Медісан-К» Дарницького району міста Києва. В даних представленого епізоотичного моніторингу бралися до уваги лише ті тварини, які є зареєстрованими у клініці і проходили там лікування. Дані епізоотичного моніторингу являються результатом аналізу амбулаторних журналів клініки і власних досліджень. Дослідження проводилися в період з 3.04.2012р. по 15.03.2014р.

Так, за даними проведеного нами епізоотичного моніторингу було виявлено 124 зареєстрованих випадків захворювання котів вірусними інфекціями. Виявили величину відсотку хворих на каліцивіроз тварин серед деяких інших вірусних хвороб котів. 69 випадків (56 %) складає каліцивірусна інфекція, 22 випадки (18 %) - панлейкопенія і 33 випадки (26 %) - герпес вірусна інфекція. Серйозна проблема безпритульних тварин в Києві також потребує особливої уваги фахівців, оскільки ці тварини завдяки тривалому безсимптомному вірусоносійству є одним із головних резервуарів збудника та сприяють розповсюдженню цього захворювання. Цей факт відіграє значну роль у збереженні патогенних серотипів каліцивірусу у навколишньому середовищі і формуванні вогнищ інфекції, природних резервуарів та розповсюдженні захворювання.

Враховуючи останнє, актуальною є потреба вивчення поширення каліцивірусної інфекції у м. Києві, особливостей гематологічних показників крові тварин хворих каліцивірозом, необхідність розробки ефективних та безпечних схем етіотропної й патогенетичної терапії, на основі визначення порівняльної ефективності сучасних засобів профілактики каліцивірозу кішок та удосконалення системи протидії даному захворюванню.

Метою досліджень було вивчити етіологію, епізоотологію, клінічні ознаки, методи діагностики та профілактики каліцивірозу кішок на базі клініки ветеринарної медицини «Медісан-К» Дарницького району м. Києва.

1. Огляд літератури

1.1 Характеристика захворювання

Каліцивірусна інфекція кішок (КВК), або каліцивіроз (feline calicivirus infection, calicivirosis), -- висококонтагіозна хвороба тварин сімейства Felidae, що клінічно проявляється кон'юнктивітом, виразковим стоматитом, ринітом, трахеобронхітом, пневмонією й супроводжується значною летальністю. Каліцивірус кішок (КВК) уперше виділили і описали в 1957 р. у Новій Зеландії. Вірусологічні дослідження вчених різних країн показали, що ця інфекція є панзоотією й поширена в популяціях домашніх й диких тваринні сімейства котячих в усьому світі. Вірус в антигенному відношенні неоднорідний, у цей час виявлено більше 20 його біотипів.

B сухому середовищу вірус зберігається 2, у вологому - 10 днів.

1.2 Епізоотологія каліцивірозу

Природними воротами інфекції є назальна, оральна й кон'юнктивaльна слизові оболонки. Існує ряд відмінностей в тропізмі й патогенності різних штамів. У типових оральних або респіраторних штамів вірусна реплікація в основному проходить у тканинах порожнини рота, верхніх дихальних шляхів і кон'юнктиві. Деякі штами проявляють тропізм до клітин суглобів або легенів.

Передача інфекції відбувається при прямому контакті кішок через інфіковані виділення - оральні й назальні; каліцивірус також може перебувати в сечі й калі, хоча це не має серйозного эпізоотичного значення. Непряма передача відбувається в основному в розплідниках.

1.3 Патогенез

Одним з найбільш ранніх симптомів хвороби (як і при спонтанному зараженні) є одно- або двосторонній, серозний c легкою кон'юнктивальною еритемою або гнійний кон'юнктивіт. Останній часто супроводжувався світлобоязню, а також злипанням повік внаслідок висихання на них гнійних виділень. При зараженні деякими штамами вірусу спостерігають виразковий стоматит. Виразки діаметром 2-10 мм раптово з'являються на дорсальній і латеральній стінках язика, яснах, твердому піднебінні. Ця патологія має доброякісний характер плину (навіть при відсутності лікування, виразки загоюються протягом 5-14 діб). У деяких кішок діагностують катаральний трахеїт, бронхіт, пневмонію. При хронічному перебігу хвороби тварини кілька місяців пригнічені, хронічний риніт і кон'юнктивіт супроводжувється чиханням, серозними або гнійними витіканнями з очей, поліпшення стану переміняється рецидивами.

1.4 Клінічні ознаки

КВК-інфекція, звичайно, слабша у прояві ніж ГВК, хоча є різні штами каліцивіруса кішок, які можуть викликати захворювання широкого спектра від важких синдромів до субклінічних хвороб.

Зазвичай, захворювання протікає набагато легше c невеликим нездужанням. Короткочасна лихоманка, рідке чхання й незначний кон'юнктивіт. Виділення з очей і носа менш рясні. Виразки в порожнині рота є ознакою, що часто зустрічається, іноді являється єдиним симптомом. Виразки з'являються на язиці, м'якому й твердому піднебінні, губах і середній щілині ніздрів.

Не спостерігається ні кератиту, ні слинотечі, хоча y деяких кішок зі значною кількістю виразок присутнє невелике зволоження навколо рота. Деякі штами викликають інтерстиціaльну пневмонію, при якій диспное є головною характерною ознакою. Іноді спостерігається діарея.

1.5 Патологоанатомічні зміни

Патологічні ознаки варіюють залежно від штаму вірусу: виразки на дорсальній поверхні язика - найбільш помітний прояв. Виразки можуть бути скрізь - на твердому піднебінні, губах і зовнішній поверхні ніздрів. Зміни в епітелії верхніх дихальних шляхів і кон'юнктиві менш помітні. Виразки починаються як везикули, які лопаються. Цей процес супроводжується некрозом поверхневого епітелію й інфільтрацією нейтрофілів. Реплікація вірусу в суглобах відбувається в синовіальних макрофагах з макроскопічними й гістопатологічними проявами гострого синовіту. Ушкодження легенів найчастіше закінчується проліферативною інтерстиціальною пневмонією.

1.6 Діагностика каліцивірозу у кішок

Діагноз ставиться комплексно, на основі анамнестичних, клінічних, епізоотологічних даних та лабораторної діагностики. Повинні бути чіткі розмежування у вірулентності між окремими штамами й дозою вірусу, які можуть впливати на тяжкість протікання захворювання. Сприйнятливість до вірусу також залежить від самого організму кішки. Факторами, що визначають реакцію, є:

· Вік

· Генотип

· Загальний стан здоров'я

· Харчування

· Інтеркурентні інфекції (вірус лейкемії кішок, панлейкопенія кішок)

· Специфічний імунний статус (кішка може бути частково або повністю імунна після вакцинації або попередньої інфекції, або кошенята мають материнські антитіла)

Підтвердження діагнозу

Діагноз може підтверджуватися виділенням агента. Орофарингіальні мазки повинні бути поміщені у вірусні транспортні середовища й відправлені поштою в спеціалізовані лабораторії. Суть ПЛР (або методу ампліфікації генів) полягає у збільшенні кількості генетичного матеріалу вірусу, який треба ідентифікувати в досліджуваних пробах.

1.7 Лікування

Найкращий терапевтичний ефект при каліцивірозі кішок одержують комбінуванням засобів неспецифічної і симптоматичної терапії.

Засоби неспецифічної терапії (імуностимулятори і антибіотики) направлені на елімінацію збудника із організму. Їх застосування є найбільш ефективним під час гострої стадії інфекції, коли у хворих тварин рівень гуморального імунітету ще не досяг достатньо високого рівня, а в органах і тканинах не розвинулись тяжкі ураження.

Одночасно внутрішньом'язево ін'єктують вітаміни (аскорбінову кислоту, тіаміну хлорид, ціанокобаламін), протиблювотні (метоклопрамід), муколітичні препарати (лазолван), серцеві (кордіамін, сульфокамфокаїн), при необхідності застосовують інфузійну терапію. При наявності виразок слизову оболонку рота обробляють розчином Люголя. Хворим тваринам створюють кращі умови годівлі, догляду та утримання.

1.8 Профілактика та заходи боротьби з каліцивірозом кішок

Існує два основних напрямки в профілактиці каліцивірозу у кішок: проведення вакцинації тварин і поліпшення умов їх утримання.

Вакцинація проти каліцивіроза

На сьогоднішній день розрізняють три типи вакцини проти каліцивірозу у кішок. Це живі вакцини з ослабленим вірусом для системного застосування, живі вакцини c ослабленим вірусом для введення в порожнину носа й інактивовані вакцини з ад'ювантом для системного застосування.

Перевагою застосування живих вакцин для інтраназального застосування є те, що імунітет при їхньому використанні виникає дуже швидко (частковий захист спостерігається вже через два дні після вакцинації). При цьому захист підсилюється саме в місцях природного проникнення інфекції. Крім того, що вводять у порожнину носа вакцину можна застосовувати і у тих випадках, коли кішці протипоказані ін'єкції (наприклад, при саркомі). Треба, однак, мати на увазі, що після вакцинації y кішки може розвитися каліцивіроз у м'якій формі. Показанням до використання вакцин, що вводять у носову порожнину, є необхідність швидкої імунізації тварини - наприклад, при виникненні епізоотії або при наявності епізоотичного вогнища в розпліднику. B деяких країнах живі вакцини для введення в порожнину носа недоступні.

Інактивовані вакцини системного застосування рекомендується використовувати в тих розплідниках, де випадки каліцивірозу не виявлялися. Можна їх застосовувати й для вакцинації сукітних кішок (у цьому випадку живі вакцини не використаються).

Умови утримання й догляду за тваринами

Характер мір, спрямованих на попередження проникнення інфекції і її поширенння серед тварин, істотно залежить від умов і цілей утримання кішок у розпліднику.

Удома, завичай, утримують невелику кількість кішок. Тому досягти ефективної профілактики поширення серед їх каліцивірозу можна шляхом регулярної вакцинації тварин.

Кожна кішка, y якої виявляються ознаки каліцивірозу, повинна бути негайно ізольована від інших тварин і обстежена ветеринарним лікарем. Годівля й обслуговування таких кішок повинне здійснюваться в останню чергу.

B притулках для безпритульних кішок, в цілому, варто дотримуватися таких самих правил профілактики. Однак, оскільки наявність вакцинації в безпритульних тварин не гарантована, для новоприбувших тварин обов'язковий карантинний період. При великій швидкості обміну тварин у притулку необхідна поголівна інтраназальна вакцинація кішок. B умовах такої вакцинації, що швидко створює імунітет необхідної сили, період карантину для знову прибулих може бути скорочений до 1-2 днів.

Серед інших профілактичних заходів, які можуть проводитися (звичайно вже при наявності випадків каліцивірозу), можна виділити ізоляцію сукітних кішок за 3 тижні до окоту. Цей прийом дозволяє сукітній кішці із прихованим інфікуванням каліцивірусом пройти викликаний зміною умов утримання період загострення захворювання до окоту.

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали і методи дослідження

Об'єктом досліджень були кішки різних порід, віку, статі, власники яких звертались в клініку ветеринарної медицини «Медісан-К» у місті Києві.

Для вивчення епізоотичної ситуації щодо каліцивірозу кішок проводили аналіз записів журналу реєстрації хворих тварин за 2012-2014 роки. При цьому вивчали сезонну, вікову та статеву динаміку захворюваності кішок на каліцивіроз. Всього було проаналізовано 69 випадків захворювання кішок на каліцивіроз.

Перебуваючи в клініці, приймала безпосередню участь у проведенні клінічного огляду тварин, діагностики, терапії та профілактики. З метою лабораторного підтвердження діагнозу відбирали кров від хворих тварин, змиви зі слизових кон'юнктиви очей і носових ходів, зіскрібки з виразок ротової порожнини, зі слизової оболонки носа і горла і направляли на дослідження у науково-комерційну фірму ТОВ “БАЛЬД”, яка проводить точну діагностику на вірусні захворювання, в тому числі й на каліцивіроз методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

2.2 Характеристика об'єктів роботи

Клініка ветеринарної медицини «Медісан-К» знаходиться у Дарницькому районі м.Києва за адресою: вул.. Ревуцького, 11-б. Клініка має 1 поверх. На ньому розміщена приймальня, терапевтичне та хірургічне відділення та лабораторія. З діагностичних приладів клініка має біохімічний аналізатор модель RT - 1904 C фірми Rayto, бінокулярний мікроскоп “ Біолам “ фірми Ломо, апарат ультразвукової діагностики модель SLE - 101 PC, електрокардіограф ЭК1Т - 03М2. Персонал клініки налічує трьох лікарів ветеринарної медицини, двох асистентів лікарів та двох адміністраторів/секретарів клініки. Загальна площа клініки-100мІ. Години роботи: 10:00-19:00.

2.3 Результати власних досліджень

Працюючи у клініці ветеринарної медицини «Медісан-К», після збору анамнестичних даних і реєстрації хворої тварини ми проводили її клінічне обстеження з обов'язковим вимірюванням Т, П, Д, звертаючи увагу на характерні для каліцивірозу особливості (підвищення температури тіла, слабкість, апатія, знижений апетит, блідість або ціаноз видимих слизових оболонок, поява виразок у ротовій порожнині - на язику, губах, навколо носа, також гіперсалівація, серозні та катарально-гнійні виділення з носової порожнини).

Відбирали матеріал для лабораторних досліджень (кров по 0,7 мл від хворих тварин, змиви зі слизових кон'юнктиви очей і носових ходів, зіскрібьки з виразок ротової порожнини, зі слизової носа).

Проби крові, відібрані одразу після огляду тварин, направляли в науково-комерційну фірму ТОВ “БАЛЬД”, в окремих випадках досліджували кров за морфологічними показниками.

Діагноз встановлювали комплексно, на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак та лабораторних досліджень.

Серед засобів етіотропної терапії ми використовували імуностимулятори і антибіотики, які спрямовані на утворення організмом специфічного імунітету та знищення вторинної мікрофлори.

Застосовували антибіотики таких груп: цефалоспорини, фторхінолони, макроліди.

Ці препарати зумовлюють переважно бактерицидну дію на вторинну мікрофлору, яка пов'язана з порушенням біосинтезу білку мікроорганізмів. Патогенетичне лікування каліцивірозу кішок включає застосування плазмозамінників. Фізрозчин має реологічну, протишокову, дезінтоксикаційну дію.

Ефективність лікування хворих тварин залежить як від стану резистентності їх організму, так і використання лікарських засобів. 3 врахуванням особливостей пepeбiгy захворювання застосовується комплексна терапія з підбором препаратів етіотропної, патогенетичної, загальностимулюючоі та антиоксидантноі дії.

Морфологічні показники крові досліджуваних кішок, хворих на каліцивіроз

Показники крові

Середні арифметичні показники

хворих кішок

Норма

Гемоглобін, г/л

85,8 ±6,3*

100-140

Еритроцити, Т/л

4,83 ±0,25

4,5-10,0

Лейкоцити, Г/л

6,13 ±0,9

12,0-19,5

Лейкоформула, %

– юні

– паличкоядерні

– сегментоядерні

– еозинофіли

– моноцити

– лімфоцити

– мононуклеари

– імунобласти

– базофіли

0

5 ±4,5

0-3

60 ±22,5

35-75

1,8 ±1,5

2-12

8,7 ±3,0

1-5

26,0 ±22,0

12-50

0

0

0

0

0

0-3

* - Р 0,05

Дані таблиці типові для інфекційного захворювання, але зменшення еритроцитів та гемоглобіну властиве саме для каліцивірозу.

Ми проводили лікування 25 дослідних тварин, застосовуючи найсучасніші лікувальні препарати. Лікування каліцивірозу кішок проводилось після вивчення гематологічних змін тварин. Тому терапія була комплексною, а саме: етіологічна, патогенетична та дієтотерапія. Ми провели лікування 25 кішок, яких розподілили на 5 груп. Препарати для лікування ми використовували, враховуючи їх вартість та зручність у застосуванні. Для лікування ми обирали сучасні антибіотики, що поширені в Україні. Крім того, ми враховували їхню вартість та зручність у використанні. Антибіотики потрібно вводити з певним проміжком часу. Тому бажано, щоб антибіотик застосовувався один раз на добу. Це зручно власнику тварини і ветеринарному фахівцю. каліцивіроз кіт хвороба ветеринарний

Основна задача при лікуванні каліцивірозу - підвищити імунній статус тварини. Цієї мети ми можемо досягти використовуючи різноманітні імуностимулятори та імуномодулятори, які є на ринку препаратів України.

У групі 1 ми використовували для лікування кішок ронколейкін. При застосуванні цього імуностимулятору у деяких випадках ефект наступав вже на 3-й день терапії. При гострій формі захворювання використовували препарат в дозі 5000 - 10000 МО/кг, при хронічній формі - в дозі 10000 - 15000 МО/кг. Інтервал між введеннями складає 24 - 48 годин. В комплексну терапію інфекційних захворювань включають 2 - 3 ін'єкції ронколейкіну, при лікуванні тяжких форм - до 5 ін'єкцій. Повне одужання тварин 1-ї групи спостерігалося після 7 днів терапії. Як правило цей препарат застосовувався „важким” тваринам і його застосування відбувалося на фоні симптоматичної терапії під якою слід розуміти інфузійну терапію (внутрішньовенно 0,9% розчин натрію хлориду, крапельно, повільно в дозі 60 - 80 мл 1 - 2 рази на добу щодня до появи апетиту; при відсутності небезпеки набряку легень застосовуємо внутрішньовенне введення 5%-го розчину глюкози в дозі 50 - 80 мл 1 - 2 рази на добу до появи апетиту. При наявності небезпеки виникнення набряку легень вводимо розчин глюкози підшкірно в області холки в тій же дозі.), введення серцевих препаратів (кордиамін або сульфокамфокаїн у дозі 0,3 - 0,5 мл на тварину 1 - 2 рази в день 5 - 7 днів підряд, або обидва препарати одночасно в дозі по 0,2 - 0,3 мл підшкірно), вітаміни (ціанокобаламін внутрішньовенно, внутрішньом'язово в дозі 0,3 - 0,4 мл 1 раз в день 5 - 7 днів підряд, тіаміну хлорид внутрішньовенно, внутрішньом'язово в дозі 0,3 - 0,4 мл 1 раз в день 5 - 7 днів підряд, аскорбінова кислота внутрішньовенно, внутрішньом'язово в дозі 0,5 - 0,8 мл 1 - 2 рази в день 5 - 7 днів підряд), муколітичні (лазолван або амброксол в дозі 0,3 - 0,5 мл внутрішньом'язово 1 - 2 рази в день 5 - 7 днів підряд), діуретики (еуфілін 24% внутрішньом'язово в дозі 0,2 - 0,4 мл 1 раз в день 3 - 5 днів підряд), антибіотики (енроксил 5% внутрішньом'язово в дозі 0,1 - 0,15 мл на 1 кг маси тіла тварини 1 раз на добу 5 - 7 днів підряд, фармазин-50 в дозі 0,1 - 0,2 мл на 1 кг маси тіла тварини внутрішньом'язово 1 раз на добу 5 - 7 днів підряд, цефтріаксон в дозі 60 - 120 мг внутрішньом'язово 1 раз на добу 5 - 7 днів підряд), проти блювотні (метоклопрамід внутрішньом'язово, внутрішньовенно в дозі 0,2 - 0,5 мл 1 - 2 рази на день 5 - 7 днів підряд), зовнішньо для обробки ротової порожнини застосовували розчин Люголя або 1%-й розчин метиленового синього 2 - 3 рази на добу до загоєння виразок.

У 2-й групі тварин ми застосовували фоспреніл. При використанні цього препарату позитивний ефект відмічали на 5-й день лікування. Повне одужання тварин 2-ої групи відбулося на 10-й день лікування. Препарат вводили в дозі 0,6 - 1,2 мл на 1 кг маси тіла тварини на добу, добову дозу можна розділити на кратність введення, тобто на 2 - 3 введення внутрішньом'язово. Також фоспреніл можна задавати перорально, при цьому добова доза повинна бути вищою у 2 рази вище вказаної. При внутрішньовенному введенні доза складає Ѕ середньотерапевтичної.

У 3-й групі для лікування тварин застосовувався імунофан. Препарат вводився в дозі 0,5 мл на тварину внутрішньом'язово або підшкірно, інтервал між введеннями складає 48 годин. Курс лікування складається з 3 - 4 ін'єкцій. Одужання тварин 3-ї групи відбулося на 12-й день лікування. 4-й групі дослідних тварин застосовували циклоферон. Препарат вводили внутрішньом'язово у дозі 0,3 - 0,5 мл 1 раз на добу 10 днів підряд. Одужання тварин 4-ї групи спостерігалося на 14-ту добу лікування. 5-ту контрольну групу тварин лікували в якості імуномоделюючої терапії настоянкою ехінацеї в дозі 1 - 2 мл 3 - 4 рази на добу до повного одужання. Тварини контрольної групи одужали на 4-му тижні лікування.

Схема проведення досліду з визначення оптимальної етіотропної терапії при каліцивірозі у кішок

№ групи

Кількість тварин

Назва препарату

Доза

Тривалість

лікування

1

5

Ронколейкін

При гострій формі 5000 - 10000 МО/кг, при хронічній формі 10000 - 15000 МО/кг 1 раз на 24 - 48 годин

7 днів

2

5

Фосиреніл

Добова доза внутрішньом'язово 0,6 - 1,2 мл на 1 кг

10 днів

3

5

Імунофан

внутрішньом'язово або підшкірно 0,5 мл на тварину 1 раз на добу

12 днів

4

5

Циклоферон

внутрішньом'язово у дозі 0,3 - 0,5 мл 1 раз на добу

14 днів

5

5

Настоянка ехінацеї пурпурової

1 - 2 мл 3 - 4 рази на добу

4 тижні

2.4 Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів при каліцивірозі кішок

Розрахунок вартості використаних препаратів, грн.:

Засоби етіотропної терапії:

1. Ронколейкін: закупівельна ціна: 145,0 грн(1 амп). З розрахунку на дві ін'єкції та 5 тварин у групі, сума: 1450,0 грн.

2. Фоспреніл: закупівельна ціна: 40,0 грн. З розрахунку на десять ін'єкцій та 5 тварин у групі, сума: 2000,0 грн.

3. Імунофан: закупівельна ціна: 285,0 грн. З розрахунку на три ін'єкції та 5 тварин у групі, сума: 4275,0 грн.

4. Циклоферон: закупівельна ціна: 31,5 грн. З розрахунку на десять ін'єкцій та 5 тварин у групі, сума: 1575,0 грн.

5. Настоянка ехінацеї пурпурової: закупівельна ціна: 3,0 грн. З розрахунку на щоденне задавання та 5 тварин у групі, сума: 69,0 грн.

Засоби патогенетичної терапії (рахуємо на групу тварин)

1. Натрію хлорид(0,9% р-н): 2250мл = 180,0грн

2. Глюкоза(5% р-н): 2250мл = 96,0грн

3. Кордіамін(25% р-н): 35мл = 360,0грн

4. Ціанокоболамін(0,02% р-н): 7,5мл = 118,0грн

5. Тіамін(5% р-н): 7,5мл = 192,0грн

6. Аскорбінова кислота(5% р-н): 7,5мл = 104,0грн

7. Лазолван(р-н): 35мл = 340,0грн

8. Еуфілін(2% р-н): 5мл = 100,0грн

9. Фармазін(р-н): 2мл = 1,5грн

10. Енроксіл(5%р-н): 2мл = 2,0грн

11. Цефтріаксон(флакон 1г): 5гр = 38,0грн

12. Метаклопромід(0,5%р-н): 10мл = 27грн

13. Розчин Люголя: 0,5грн

Сума, витрачена на засоби патогенетичної терапії: 1560,0грн (на 1 групу тварин)

Сума, витрачена на засоби патогенетичної терапії: 7795,0 грн (на 5 груп тварин)

Визначення економічного збитку, що спричиняється хворобами тварин.

1. Збиток від загибелі тварин:

З1 = М х Ц,

де М - кількість загиблих тварин, гол.;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З1 = 3 х 400 = 1200 грн.

2. Збиток від втрати породної цінності тварин (З2) визначаємо за формулою:

З2 = МВ х (ЦП - ЦВ),

де МВ - кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

ЦП і ЦВ - середня ціна реалізації, відповідно племінних та тих, що втратили породну цінність, грн.

З2 = 10 х (400 - 10) = 3900 грн.

3. Загальна сума економічного збитку, обумовленого хворобою (З), визначається як сума всіх видів збитку:

З = З1 + З2;

З = 1200 + 3900 = 5100 грн.

Витрати на проведення ветеринарних заходів.

Вв = Вв1 + Вв2 + Вв3,

де Вв1 - вартість використаних медикаментів та обладнання, грн.;

Вв2 - оплата праці старших спеціалістів, грн.;

Вв3 - транспортні витрати, грн..

Вв1гр - витрати на проведення ветеринарних заходів у першій групі тварин

Вв2гр - витрати на проведення ветеринарних заходів у другій групі тварин

Вв 3гр - витрати на проведення ветеринарних заходів у третій групі тварин

Вв4гр - витрати на проведення ветеринарних заходів у четвертій групі тварин

Вв 5гр - витрати на проведення ветеринарних заходів у п'ятій групі тварин

Ввзаг - витрати на проведення ветеринарних заходів у всіх групах тварин

Вв1гр = 3010+1700+50 = 4760,0грн

Вв2гр = 3560+1700+50 = 5310,0грн

Вв 3гр = 5835+1700+50 = 5835,0грн

Вв4гр = 3135+1700+50 = 4885,0грн

Вв 5гр = 1599+1700+50 = 3349,0грн

Ввзаг = Вв1гр + Вв2гр + Вв 3гр + Вв4гр + Вв 5гр = 4760+5310+5835+4885+1559 = 25889,0 грн

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів.

Питома величина економічного збитку, спричиненого захворюванням, визначається на одну захворілу тварину:

КЗб = З : МЗ,

де З - загальна сума економічного збитку, грн.;

МЗ - число захворілих тварин, гол.

КЗб = 5100 : 69 = 73,9грн.

Економічний збиток, попереджений внаслідок проведення профілактичних та лікувальних заходів:

ПЗ = МСГ х КЗ1 х КЗб - З,

де МСГ - загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.;(в середньому по Дарницькому району м. Києва)

КЗ1 - коефіцієнт можливого захворювання тварин;

КЗб - питома вага економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З - фактичний економічний збиток, грн.

ПЗ = 2500 х 0,6 х 73,9 - 5100 = 105750грн.

Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Ее), визначають за формулою:

Ее = ПЗ - Вв

Ее1 = Пз - Вв1

Ее2 = Пз -Вв2

Ее3 = Пз -Вв3

Ее4 = Пз -Вв4

Ее5 = Пз -Вв5

Еезаг = Пз -Ввзаг

Ее1 = 105750 - 4760 = 100990,0грн

Ее2 = 105750 - 5310 = 100440,0грн

Ее3 = 105750 - 5835 = 98135,00грн

Ее4 = 105750 - 4885 = 100868,0грн

Ее5 = 105750 - 3349 = 102401,0грн

Еезаг = 105750 - 25889 = 79861,0грн

Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривню затрат:

Егрн = Ее : Вв

Егрн1 = Ее1 : Вв1гр

Егрн2 = Ее2: Вв2гр

Егрн3 = Ее3: Вв3гр

Егрн4 = Ее4: Вв4гр

Егрн5 = Ее5: Вв5гр

Егрнзаг = Еезаг: Ввзаг

Егрн1 = 100990 : 4760 = 21,2грн

Егрн2 = 100440 : 5310 = 18,9грн

Егрн3 = 98135 : 5835 = 16,8грн

Егрн4 = 100868 : 4885 = 20,6грн

Егрн5 = 102401 : 3349 = 30,6грн

Егрнзаг = 79861 : 25889 = 3,08грн

Висновки з розрахунків

Економічний ефект від лікування каліцивірозу котів по групах та загалом становив:

- у першій групі: 21,2грн (одужання через 7 днів),

- у другій: 18,9грн (одужання через 10 днів),

- у третій: 16,8грн (одужання через12 днів),

- у четвертій: 20,6грн (одужання через14 днів),

- у п'ятої: 30,6грн (одужання через 4 тижні).

- Загальний економічний ефект від лікування: 3,08грн.

Розглядаючи отримані результати, можна зробити висновок, що найбільш ефективною схемою лікування виявилась та, що була обрана для проведення у першій групі. Так, за порівняно низькі затрати на лікування ефект від нього наступав через 7 днів, що є найшвидшим серед 5 груп тварин. Не дивлячись на це, найвищий показник економічного ефекту був продемонстрований у 5 групі тварин. Але, оскільки тривалість лікування становить 4 тижні та його ефективність досі залишається сумнівною, прийнято вважати найуспішнішою схему лікування (щодо затрат часу і коштів), обраною для першої групи тварин. Спираючись на дані загального економічного ефекту можна зробити висновок, що лікування тварин з каліцивірозом є економічно доцільним до проведення.

Висновки

1. Епізоотична ситуація по каліцивірозу кішок в м. Київ є напруженою. Захворюваність кішок каліцивирозом в 2014 р. склала 14% від загального числа тварин з інфекційною патологією.

2. Захворюваність кішок каліцивірозом в м. Київ носить сезонний характер і найчастіше реєструється у весняний і осінній періоди року.

3. Найбільш характерними діагностичними ознаками каліцивіроза кішок є лихоманка, виразкові ураження ротової порожнини з ознаками розвитку атипових епітеліальних клітин, інфільтрацією сегментоядерними нейтрофілами і промієлоцитами, виражена лейкопенія, що поєднуються з гнійним ринітом і кон'юнктивітом і на пізніших стадіях хвороби - ларинготрахеїтом і пневмонією.

4. Економічний ефект від проведення, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривню витрат становить:

- У першій групі: 21,2грн (одужання через 7 днів), у другій: 18,9грн (одужання через 10 днів), у третій: 16,8грн (одужання через12 днів), у четвертій: 20,6грн (одужання через14 днів) і у п'ятої: 30,6(одужання через 4 тижні). Загальний економічний ефект від лікування: 3,08грн., тобто лікування тварин з каліцивірозом є економічно доцільним до проведення.

5. Напруженість епізоотичної ситуації з каліцивірозу кішок пов'язана зі збільшенням чисельності безпритульних бродячих тварин, недотриманням заходів з профілактики цього захворювання і термінів вакцинації кішок проти каліцивірозу та інших інфекційних хвороб.

Список використаної літератури

1.Асонов Н.Г. Микробиология. - М.: Колос, 2001. - 352с.

2.Баженов Н.Б., Андреева Н.Л. Справочник болезней собак и кошек.- М.: Феникс, 2000.-352с.

3.Бакулов И.А. Эпизоотология с микробиологией. - М.: Агропромиздат, 1987. -С.205-211.

4.Белов А.В., Зуева С.А., Сухарев А.О. Домашний доктор для кошек и собак.- М.: КолосС, 2001.-336с.

5.Вирусные болезни животных / Сюрин В.Н., Самуйленко А.Я., Соловьев Б.В., Фомина Н.В. - М.: ВНИТИБП. 1998. - С. 483-484.

6.Гаскелл Р. М., Беннет М. Справочник по инфекционным болезням собак и кошек/ Перевод с англ Е. Махияновой.- М.: Аквариум ЛТД.- 1999.-224с.

7.Гусев М.В., Минаев М.А. Микробиология.- М.: Изд-во МГУ,1985.-231с.

8.Делберт Д., Джеймс М., Гиффин П. Домашний ветеринарный справочник для владельцев кошек/Перевод с англ А. Мальченко.- М.: Аквариум ЛТД.-2005.-286с.

9.Зыкин Л.Ф., Ханцев З.Ю. Клиническая микробиология для ветеринарных врачей.- М.:КолосС,2006.-912с.

10.Инфекционные болезни животных. СидорчукА.А., Бессарабов Б.Ф., Ващутин А.А., Воронин Е.С.; Под ред. А.А. Сидорчука.- М.: КолосС, 2007.-671с.

11.Йин С. Полный справочник по ветеринарной медицине мелких домашних животных.- М.:Харвест.-2006.-1024с.

12.Кайзер С. Справочник лекарственных препаратов в терапии мелких домашних животных. - М.: Аквариум. - 2005. - 416с.

13.Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія.- К.: Вища освіта, 2002.-703с.

14.Карлсон Д., Гиффин П., Карлсон Л. Домашний ветеринарный справочник для владельцев кошек.- М.:центрполиграф.-2008.-576с.

15.Конева Л.А. Болезни собак и кошек в таблицах и схемах.- М.: Харвест.-2007.-320с.

16.Кравцев Р.И. Современные средства ветеринарной медицины для собак и кошек: справочник.- Харьков: ЧПЦ «Контраст»,2000.-264с.

17.Кузнецов А.Ф.Справочник ветеринарного врача.- СПб.: Лань,2002.-896с.

18.Липин А.В., Санин А.В., Зинченко Е.В. Ветеринарный справочник традиционные и не традиционные методы лечения кошек.- М.:КолосС.-2000.-320с.

19.Огурцов А. Клиническая диагностика и скорая ветеринарная помощь при болезнях собак и кошек.- М.: Аквариум ЛТД,2008.-112с.

20.Петерсон С. Кожные болезни кошек.- М.: Аквариум ЛТД, 2006.-168с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены