Сезонна програма комбайна і ризик у процесі централізованого збирання ранніх зернових

Размещено на http://allbest.ru

Львівський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Спеціальність: 05.13.22 - управління проектами та розвиток виробництва

Сезонна програма комбайна і ризик у процесі централізованого збирання ранніх зернових

Виконав: Ціп Євген Іванович

Львів - 2002



Анотація

Ціп Є.І. Сезонна програма комбайна і ризик у процесі централізованого збирання ранніх зернових. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - управління проектами та розвиток виробництва. - Львівський державний аграрний університет, Львів, 2002.

Розглядаються питання узгодження взаємодії між підприємствами технологічного сервісу і обслуговуваними господарствами на підставі визначення оптимальної сезонної програми централізованого збирання ранніх зернових окремим комбайном. Розроблені нові методи, моделі та методики, які уможливлюють розкриття сукупної дії на ефективність збирання агротехнічних, організаційних, природно-виробничих та кліматичних чинників, їх ймовірного характеру. Отримані, проаналізовані та узагальнені результати виробничих і машинних експериментів. Оптимізовано сезонну площу комбайна Домінатор «MEГA - 208» для відомої структури програми збирання зернових в умовах Львівщини з урахуванням ризику.

Ключові слова: зернові, збирання, комбайн, кліматичні умови, програма моделювання, ефективність, ризик, оптимізація.

комбайн зерновий дозрівання кліматичний



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний стан аграрного виробництва держави характеризується подрібненням господарств, зниженням їх технічного потенціалу та становленням підприємств з технологічного сервісу (ПТС) - машинотехнологічних станцій, обслуговчих кооперативів тощо. Централізоване виконання ними на замовлення виробничих сільськогосподарських формувань механізованих рільничих процесів уможливлює просування в аграрне виробництво прогресивних технологій та новітньої техніки, ефективне її використання. Однак, як переконує практика взаємодії ПТС з господарствами, у цьому разі виникає низка науково-практичних задач стосовно її організації, зокрема, гарантування замовникам своєчасне виконання процесів. Вона особливо актуальна для зернозбиральних процесів, запізнення з виконанням яких зумовлює втрати вирощеного врожаю через осипання.

Наявні методи і моделі унеможливлюють розв'язання цієї задачі через неврахування сукупного впливу на перебіг процесу як детермінованих, так і стохастичних чинників - організаційних, агротехнічних, природно-виробничих і кліматичних. А тому обґрунтування сезонної програми комбайна є актуальною задачею як в науковому, так і в практичному відношеннях.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась за комплексним планом наукових досліджень Львівського державного аграрного університету (ДР№0100002333, зокрема, складовою цього плану «Розробка проектів головних виробничих та сервісних систем аграрного виробництва в умовах краю на підставі ефективного використання ресурсного потенціалу»).

Мета роботи - підвищити ефективність централізованого збирання ранніх зернових культур на підставі обґрунтування сезонної програми окремого комбайна завдяки розроблення нових методів і моделей та розкриття сукупного впливу на ефективність процесу як детермінованих, так і стохастичних організаційних, агротехнічних, природно-виробничих та кліматичних чинників.

Завдання дослідження:

1) розкрити вплив на ефективність процесу централізованого збирання ранніх зернових агротехнічних, організаційних, природно-виробничих та кліматичних чинників, з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки потоку вимог і централізованого виконання збирального процесу, формування ризику та обґрунтувати метод відображення моделлю обслуговування господарств окремим комбайном;

2) експериментально дослідити та формалізувати явище дозрівання у часі ранніх зернових на окремих полях, кліматичні умови для збирального періоду і добову продуктивність комбайна;

3) розробити алгоритм, машинну програму та виконати імітаційне моделювання процесу централізованого збирання ранніх зернових комбайном ПТС і з'ясувати залежності між характеристиками сезонної програми, показниками ефективності та їх ризиком;

4) обґрунтувати критерій, оптимізаційну функцію, початкові дані та оптимізувати сезонну площу для комбайна при заданих інших характеристиках програми централізованого збирання ранніх зернових;

5) розробити інженерну методику формування сезонної програми комбайна, впровадити її у практику та визначити економічний ефект.

Об'єкти дослідження - поля під зерновими культурами, комбайн Домінатор «MEГA-208», технологічний процес збирання ранніх зернових культур.

Предмет дослідження - показники ефективності процесу централізованого збирання ранніх зернових окремим комбайном, їх ймовірний характер та залежність від характеристик сезонної програми збирання.

Методи дослідження. У роботі використані методи: системного підходу до формування змісту програми централізованого збирання зернових; виробничих спостережень за процесом дозрівання зернових на окремих полях, добовою продуктивністю комбайна тощо; статистичного імітаційного моделювання на ПЕОМ роботи комбайна впродовж сезону; статистичного оцінювання даних експериментів; графоаналітичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розкривається сукупний вплив агротехнічних, природно-виробничих, кліматичних та організаційних чинників на показники ефективності централізованого збирання. На підставі системного підходу вперше сезонна програма централізованого збирання зернових окремим комбайном розглядається як сукупність полів із культурами, яким притаманний імовірний характер дозрівання у часі на окремих полях, площі та технологічних показників. Обґрунтовані стохастичні моделі: площі під ранніми зерновими культурами; процесу їх дозрівання у часі; погожих і непогожих проміжків часу для збирального періоду; добової продуктивності комбайна Домінатор «МEГA-208».

Вперше розроблено алгоритм статистичного імітаційного моделювання процесу централізованого збирання зернових окремим комбайном упродовж сезону його роботи. Вперше розкривається вплив характеристик сезонної програми централізованого збирання зернових комбайном на ризик показників ефективності, статистичні характеристики та розподіли цих показників.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають змогу підвищити ефективність централізованого збирання ранніх зернових завдяки узгодженню сезонної програми комбайна з його технологічними можливостями на етапі укладання договорів на збирання.

Розроблені методи, моделі та методики дослідження централізованого збирання зернових уможливлюють врахування стохастичних явищ в інженерній практиці управління збиранням і на цій підставі підвищення рівня обґрунтованості організаційно-технічних рекомендацій.

Розроблений алгоритм та програмне забезпечення є основою автоматизованої системи інженерно-аналітичного супроводу організації централізованого збирання ранніх зернових.

Особистий внесок здобувача. Автором отримані наукові результати, викладені в дисертації, авторефераті та наукових працях, зокрема: виконано аналіз стану питання [6,7]; розглянуто теоретичні основи обгрунтування сезонної програми [1,9]; розроблено програму і методику експериментальних досліджень, організовано та виконано виробничі експерименти, проаналізовано їх результати [4,5]; обґрунтовано науково-методичні основи формування сезонної програми збирання [1,3,10]; розроблено стохастичні моделі окремих чинників [2,4,5]; обґрунтовано причинно-наслідкові зв'язки між потоком вимог на збирання дозрілих полів та їх збиранням комбайном [11]; виконано моделювання збирального процесу та отримано результати машинних експериментів [1].

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались на щорічних Міжнародних науково-технічних конференціях ННЦ «ІМЕСГ» (ННЦ «ІМЕСГ», Глеваха, 1997 - 2001 рр.); науково-практичній конференції «Сільськогосподарські машини. Погляд у ХХV століття» (НАУ, Київ, 1998 р.); науково-практичній конференції Кіровоградського ДТУ (КДТУ, Кіровоград, 1999 р.); щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів Львівського ДАУ (Львів. ДАУ, Дубляни, 1997 - 2001 рр.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційної роботи опубліковані в 12 друкованих працях, з них - 11 у фахових виданнях та одних тезах доповідей на науково-практичній конференції.



1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульована мета та завдання дослідження, наведені дані щодо практичної цінності і наукової новизни роботи.

У першому розділі «Стан питання у практиці та теорії» проаналізований сучасний стан вирощування та збирання зернових в Україні та Львівській області. Наводяться дані про обсяги посіву зернових та комбайновий парк господарств і підприємств. Обґрунтовується доцільність організації централізованого збирання зернових. Однак, сучасний стан централізованого виконання збиральних процесів характеризується багатьма недоречностями, зокрема, відсутністю відповідальності обслуговуючих підприємств за своєчасність виконання збиральних процесів.

Аналіз стану науково-методичних засад проектування збирально-транспортних процесів, започаткованих такими відомими у країнах СНД вченими як В.А. Желіговський, Ф.С. Завалишин, Ю.К. Киртбая та ін. переконує, що їх праці мають важливе методичне значення. Зокрема те, що зернові культури характеризуються агротехнічно-оптимальним терміном дозрівання.

Аналіз методів та моделей дослідження процесів збирання зернових, які розроблені такими вченими як А.Т. Табашніков, Е.В. Жалнін, Є.І. Липкович, А.М. Кріков, О.М. Гребенюк, Д.Х. Ван-Кампен, Д. Лінк та ін. переконує у їх важливості для організації збирання зернових. Однак, ними не враховується сукупна дія агротехнічних, організаційних, технічних, природно-виробничих та кліматичних чинників на ефективність збиральних процесів, що унеможливлює об'єктивне обґрунтування сезонної програми для окремого комбайна.

У другому розділі «Науково-методичні підстави формування оптимальної сезонної програми централізованого збирання зернових» на основі системного підходу обґрунтовуються причинно-наслідкові зв'язки між характеристиками сезонної програми, стохастичними характеристиками потоку вимог на централізоване збирання зернових та показниками виконання збирального процесу.

Сезонна програма комбайна характеризується:

1) загальною сезонною площею;

2) кількістю культур, що планується збирати;

3) ймовірністю обсягу (площі) кожної культури в сезонній площі. Друга та третя характеристики відображають структуру сезонної програми, яку формує сезонний набір полів.

Оптимальний сезонний набір полів k-x культур, що планується централізовано збирати r-м комбайном, розглядається в системі «комбайн-набір полів» (КНП) і є функцією багатьох чинників:

, (1)

де - множина технічних характеристик r-о комбайна; , - множини агротехнологічних та виробничих характеристик - х полів; - кліматичні умови краю.

Оптимальний сезонний набір полів визначається на підставі показника ефективності :

, (2)

де - множина полів з k-ю культурою, що формує сезонну програму.

Ймовірний характер складових формули (2) зумовлює імовірнісне значення показника ефективності. Відхилення його від планового значення та ймовірність відхилень характеризує ризик цього показника, що зумовлюється стохастичним характером календарного перебігу процесу, провідною складовою якого є потік вимог на централізоване збирання. Цей потік характеризується розподілом на календарній вісі часу числа полів з дозрілим урожаєм тієї чи іншої культури. Ймовірність кількості полів з дозрілими культурами у певний календарний момент часу прогнозується на підставі дослідження процесу дозрівання зернових. Якщо скористатися апріорною інформацією про цей процес для головних семи ранніх зернових культур, що вирощуються у краї (озимий ріпак, озима пшениця, озиме жито, ярий ячмінь, яра пшениця, овес і вика) і сформувати сезонну програму з певної кількості культур та обсягів їх площ, то можна визначити імовірність кількості дозрілих полів з певною культурою в той чи інший момент часу.

Можливість розрахунку оцінок статистичних характеристик розподілу часу дозрівання полів для заданих характеристик сезонної програми є важливою підставою для її оптимізації.

Теоретично обґрунтовуються причинно-наслідкові зв'язки, що є характерними для функціонування системи КНП. Вони є основою для розроблення імітаційної моделі. Зокрема, враховується:

1. ймовірність дозрівання у часі кожного окремого поля тієї чи іншої культури, що формує сезонну програму;

2. кожне поле з тією чи іншою культурою характеризується певною площею, яка має свій розподіл;

3. календарна вісь збирального сезону складається з послідовних погожих і непогожих проміжків часу, які також відображаються певними розподілами; 4 - комбайн щодоби збирає площу ймовірного обсягу.

На підставі статистичного імітаційного моделювання роботи комбайна визначаються наступні функціональні показники збирального процесу: ймовірність своєчасного збирання зернових на всіх полях сезонної програми - ; обсяг несвоєчасно зібраної площі на -у полі -ї культури - ; обсяг несвоєчасно зібраних площ -ї культури - ; обсяг несвоєчасно зібраних площ усіх культур - ; ймовірність виникнення простою комбайна через відсутність роботи - ; простої комбайна впродовж сезону - . Для визначення цих показників використовуються співвідношення:

; ;

; ; , (3)

де - відповідно загальна кількість реалізацій на ЕОМ збирального процесу, а також кількість реалізацій, в яких усі поля були зібрані своєчасно;

- добовий темп збиральних робіт, га/діб. ( - коли комбайн працює тієї чи іншої доби (- добова продуктивність), та - коли комбайн простоює).

Простої комбайна визначають як суму поточних діб, коли комбайн простоював через відсутність роботи (не було поля з дозрілим врожаєм). З огляду на те, що в окремих реалізаціях процесу збирання на ЕОМ, отримують як , так і різні за величиною, то обгрунтовують їх розподіли та розраховують статистичні характеристики. Крім того для обсягу несвоєчасно зібраних площ визначають середній обсяг несвоєчасно зібраних площ :

, (4)

де - обсяг несвоєчасно зібраних площ усіх культур в -й реалізації на ЕОМ збирального процесу .

За даними моделювання на ЕОМ збирального процесу оптимізується планова сезонна площа збирання . Оптимізаційна функція має вигляд:

, (5)

де - коефіцієнт амортизаційних відрахувань (на реновацію та ремонт); - балансова вартість комбайна, грн;

- сезонні витрати коштів на паливо-мастильні матеріали та оплату праці комбайнерів, грн;

- вартісна оцінка середніх сезонних втрат врожаю зернових через несвоєчасне їх збирання, грн.

У третьому розділі «Методика виробничих і машинних експериментів» обґрунтовуються програма виробничих експериментів, а також головні положення методик визначення: режимів використання комбайна Домінатор «MEГA-208» та його добової продуктивності; властивостей агротехнічного базису, виробничих та кліматичних умов збирання ранніх зернових. Окрім того розкривається сутність алгоритму імітаційного моделювання роботи комбайна впродовж збирального сезону та методику перевірки імітаційної моделі на адекватність.

Кліматичні умови досліджуються за даними метеорологічної станції. Властивості агротехнічного базису збирального процесу обгрунтовують за інформацією про час дозрівання зернових на полях господарств Львівської області. Адміністративні райони та обстежувані в них господарства вибираються за критерієм якомога ширшого територіального охоплення області. Режими використання та добова продуктивність комбайна досліджуються на підставі статистичної інформації про його роботу в умовах рядової експлуатації.

Методика імітаційного моделювання полягає у відображенні моделлю процесу збирання комбайном зернових упродовж сезону. З цією метою розроблено алгоритм та програму обсягом 31 КБайт на мові Turbo Pasсal 7.0. Для перевірки адекватності імітаційної моделі розроблено відповідну методику та використано непараметричний критерій Манна-Уітні.

У четвертому розділі «Результати виробничих експериментів та їх аналіз» наведені висліди стосовно узгодження емпіричних та експериментальних розподілів: погожих і непогожих проміжків часу в період збирання зернових; часу дозрівання зернових на окремих полях; площі полів під окремими культурами; добової продуктивності комбайна Домінатор «MEГA-208» в умовах Львівщини.

Встановлено, що погожі і непогожі проміжки часу відображаються законом Вейбулла. Густина функції розподілу погожих діб має вигляд:

, (6)

(7)

Встановлено, що всі сім ранніх культур можна ранжувати за оцінкою математичного сподівання часу їх дозрівання:

1. озимий ріпак;

2. озима пшениця;

3. озиме жито;

4. ярий ячмінь;

5. яра пшениця;

6. овес;

7. вика.

Окрім того, для кожної з культур визначено статистичні характеристики розподілу площі їх полів (табл. 1).

Виявлено, що емпіричний розподіл площ полів узгоджується законом Вейбулла, та встановлено, що між ймовірністю обсягу посіву окремих культур у структурі посівних площ ранніх зернових Львівщини та оцінкою математичного сподівання розподілу площі полів існує тісна кореляційна залежність, яка записується залежністю:

(8)

Таблиця 1. Статистичні характеристики розподілу площ полів, на яких вирощуються окремі зернові культури у Львівській області

Назва культури	Величина вибірки	Оцінки статистичних характеристик
Озимий ріпак	57	28,246	168,852	12,994	0,559	3,462
Озима пшениця	127	44,665	675,823	25,997	0,750	2,937
Озиме жито	44	33,182	237,603	15,414	0,665	2,769
Ярий ячмінь	77	39,578	619,708	24,894	0,720	3,125
Яра пшениця	68	37,574	447,421	21,152	0,767	4,042
Овес	50	28,400	201,440	14,193	0,607	2,287
Вика	43	17,267	53,434	7,310	0,594	3,094

Експериментально встановлено, що тривалість роботи комбайна на полі є ймовірною величиною, розподіл якої характеризується правосторонньою (від'ємною) асиметрією та такими оцінками: математичного сподівання - 11,5 год, середньоквадратичного відхилення - 3,8 год; емпіричний розподіли добової продуктивності комбайна Домінатор «MEГA - 208» в умовах Львівської області узгоджується законом Вейбулла:

(9)



Висліди п'ятого розділу «Результати машинних експериментів та їх узагальнення» стосуються визначення характеристик системи КНП за умови різних її параметрів та відомих значень показників зовнішніх впливів.

Виявлено, що імітаційна модель є адекватною реальному процесу.

Виконані для головних характеристик сезонної програми машинні експерименти дозволили виявити наступні залежності:

1) для окремих культур збільшення сезонної площі (від 100 до 400 га) зумовлює зниження ймовірності своєчасного виконання збирального процесу від 0,56 - 0,66 до нуля;

2) емпіричний розподіл обсягу несвоєчасно зібраних площ відображається законом Вейбулла, оцінка математичного сподівання якого залежить для заданої структури програми від сезонної площі:

Окрім того встановлено, що простої комбайна через відсутність роботи відображаються законом Вейбулла, оцінка математичного сподівання якого залежить від сезонної площі (для заданої структури сезонної програми) і записується рівнянням

Середній обсяг несвоєчасно зібраних площ залежить від сезонної площі збирання, а також структури сезонної програми (рис.5). Ця залежність відображається поліномом третього ступеня: для монокультури (озимої пшениці)

;



для структури посіву зернових культур Львівщини

Дослідження середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ для програм, що складається з двох культур з однаковою ймовірністю площ () у структурі посіву, дали змогу з'ясувати залежність його від різниці між оцінками математичних сподівань часу їх дозрівання () для різних сезонних площ. Ця залежність записується рівнянням виду:

, (10)

де - емпіричні коефіцієнти, які залежать від сезонної площі збирання. Для сезонної площі збирання 200, 300 та 400 га коефіцієнти відповідно дорівнюють:

А = 182,9; 1127,0; 3328,3; В = 0,084; 0,096; 0,086.

Розроблений алгоритм та методика визначення обсягу несвоєчасно зібраних площ в залежності від характеристик сезонної програми є головною підставою для оптимізації чисельним методом сезонної площі збирання зернових за умови заданої її структури. Оптимізаційні розрахунки переконують, що для сезонної програми збирання, структура якої відповідає структурі посіву зернових у Львівській області, оптимальна сезонна площа для комбайна Домінатор «MEГA-208» становить 320 га (рис.7).

Для таких характерних структур сезонних програм збирання як озима пшениця (монокультура) та озимий ріпак і вика ( ) оптимальна сезонна площа відповідно становить 250 та 450 га. При цьому виявлено, що зі збільшенням оптимальної площі збирання питомі сукупні витрати для оптимальних значень зменшуються від 490 до 218 грн/га.

На основі виконаних досліджень розроблено автоматизовану систему формування сезонної програми комбайна. Від впровадження результатів досліджень в інженерну практику управління збиральним процесом на підставі планування оптимальної сезонної площі для комбайна Домінатор «MEГA - 208» очікується економічний ефект в обсязі 6,8 тис.грн в сезон. Результати досліджень впроваджені на дочерному підприємстві «МТС Рівне» ВАТ «Рівнеоблагротехсервіс» та ВАТ «Городоцький агротехсервіс».



Загальні висновки і рекомендації

Перспективним напрямом інтенсифікації реформованого сільськогосподарського виробництва слід вважати створення машинних комплексів централізованого виконання на замовлення господарств механізованих процесів, зокрема, збирання зернових. Ефективність централізованого збирання зернових залежить від обґрунтованості сезонної програми окремого комбайна. Чинні науково-методичні засади її визначення не враховують сукупної дії на ефективність процесу організаційних, агротехнічних, технічних, природно-виробничих та кліматичних чинників, а тому не дають змоги домогтися підвищення рівня обслуговування господарств.

Системний підхід до розгляду процесу централізованого збирання зернових уможливив окреслення головних чинників його ефективності, виділення вхідних впливів, параметрів та характеристик системи «комбайн - сезонний набір полів». Характеристики сезонної програми окремого комбайна - сезонна площа, кількість культур та ймовірність площ окремих культур, що плануються збирати у поточному році, формуються на етапі укладання договорів між обслуговуючим підприємством централізованого збирання та господарствами і є важливою підставою для прогнозування характеристик стохастичного потоку вимог господарств на збирання, зумовленого імовірнісним характером процесу дозрівання окремих полів у часі, а відтак - показників ефективності збирання та їх ризику.

Розкриття причинно-наслідкових зв'язків між потоком вимог госпо-дарств на централізоване збирання зернових на окремих полях та виконанням процесу переконує, що вплив характеристик (змісту) сезонної програми на імовірнісні показники ефективності процесу може бути виявлений на основі статистичного імітаційного моделювання роботи комбайна впродовж сезону.

Розроблена методика відображення імітаційною моделлю роботи комбайна впродовж сезону його використання враховує імовірнісну суть таких явищ як період дозрівання зернових на окремих полях, їхньої площі, тривалості погожих і непогожих проміжків часу для збирального сезону, добової продуктивності комбайна, що уможливлює дослідження головного показника ефективності - обсягу несвоєчасно зібраних площ як ймовірної величини.

Експериментально встановлено, що у Львівській області: тривалість погожих і непогожих проміжків часу для періоду збирання ранніх зернових описується розподілом Вейбулла (формули 6, 7); число полів під окремими зерновими культурами дозріває в часі нерівномірно і описується для озимих - розподілом Вейбулла, а для ярих - нормальним розподілом; площі полів під окремими зерновими відображаються розподілом Вейбулла (табл. 1); між ймовірністю появи поля з тією чи іншою культурою у структурі посіву ранніх зернових і середнім значенням їх площі існує кореляційна залежність (8).

Виробничими спостереженнями над роботою комбайнів Домінатор «MEГA-208» в умовах господарств Львівської області встановлено: тривалість роботи комбайна на полі є ймовірною величиною з оцінками - математичного сподівання - 11,5 год. та середньоквадратичного відхилення - 3,8 год.; добова продуктивність відображається розподілом Вейбулла з оцінками математичного сподівання - 16,49 га та середньоквадратичного відхилення - 7,78 га.

Розроблений алгоритм і машинна програма статистичного імітаційного моделювання на ЕОМ системи «комбайн - сезонний набір полів» дає змогу врахувати сукупну дію на ефективність централізованого збирання зернових організаційних, агротехнічних, технічних, природно-виробничих та кліматичних чинників і є основою як для цілеспрямованого експериментування з моделлю, так і для створення автоматизованої системи інженерно-аналітичного супроводу організації централізованого збирання ранніх зернових.

Виконання машинного експерименту над моделлю дало змогу встановити вплив головних характеристик сезонної програми на показники ефективності централізованого збирання та їх ризик. Експериментально встановлено, що обсяг несвоєчасно зібраних площ окремих культур, а також простої комбайна через відсутність роботи відображаються розподілом Вейбулла з різними для кожного показника статистичними характеристиками. За незмінної структури сезонної програми в залежності від сезонної площі змінюються: ймовірність своєчасного збирання,

;

оцінка математичного сподівання обсягу несвоєчасно зібраних площ

;

оцінка математичного сподівання простою комбайна через відсутність роботи

Залежність середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ окремих культур та їх сукупності, що формує сезонну програму, від сезонної площі відображається назагал рівнянням

,



Значення емпіричних коефіцієнтів (A₁,B₁,C₁,D₁) є неоднаковими для програм різної структури. Виявлений вплив на інтенсивність зміни середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ дисперсії сукупного розподілу часу дозрівання культур, що входять до сезонної програми, а також різниці оцінок математичного сподівання для двох культур з однаковими площами у структурі сезонної програми (формула 10) підтверджує гіпотезу про можливість прогнозування середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ на підставі статистичних характеристик сукупного розподілу часу дозрівання різних зернових культур сезонної програми.

Використання чисельного методу уможливило оптимізацію сезонної площі на основі врахування середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ. Встанов-лено, що оптимальна сезонна площа збирання зернових комбайном Домінатор «MEГA-208» в умовах Львівської області становить: для монокультури (озимої пшениці) - 250 га; для програми, структура якої аналогічна структурі посіву ранніх зернових у Львівській області - 320 га; для програми, що складається з озимого ріпаку і вики (Р_S1=Р_S7 = 0,5) - 450 га. Зі збільшенням оптимальної сезонної площі програми питомі зведені витрати коштів зменшуються з 490 до 218 грн/га.

Впровадження у практику організації централізованого збирання зернових на основі оптимальної сезонної програми окремого комбайна, визначеної з урахуванням ризику показників ефективності, уможливлює, як переконують розрахунки, підвищення рівня взаємодії між обслуговчим підприємством та господарствами і очікування економічного ефекту в обсязі 6,8 тис. грн. на комбайн типу Домінатор «MEГA-208».



Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в працях

Ціп Є.І. Технологічні підстави визначення сезонного навантаження на зернозбиральний комбайн машинотехнологічної станції // Механізація та електрифікація сільського господарства: Міжвідомчий темат. наук. зб. Вип. 83. Глеваха: ННЦ «ІМЕСГ», 2000. - С. 105-109.

Ціп Є. Стохастична модель терміну дозрівання зернових культур // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - №4 - Львів: Львів ДАУ 2000. - С. 34-41.

Ціп Є., Боярчук В., Сидорчук О., Лехновський С. Умови ефективного агротехнологічного обслуговування // Вісник Львів. ДАУ : Агроінженерні дослідження. - № 1. - Львів: Львів. ДАУ, 1997. - С. 147-150. (Здобувачем обгрунтована потреба узгодження взаємодії на основі договорів).

Ціп Є., Райвич Г., Тимочко В., Лехновський С. Характеристики процесу збирання ранніх зернових комбайном «Домінатор» МЕGA-208 // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - № 2. - Львів: Львів. ДАУ, 1998. - С. 8-12. (Здобувачем розроблено план, організовано виробничий експеримент та отримано характеристики роботи комбайна).

Ціп Є., Сидорчук О., Панюра Я. Модель погодних умов збирання зернових // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - № 2. Львів: Львів. ДАУ, 1998. - С. 5-8. (Здобувачем обгрунтовано закон розподілу тривалості погожих і непогожих проміжків часу).

Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Тимочко В.О., Сенчук С.Р., Кухарук О.В. Державна технічна політика і розвиток аграрного виробництва // Механізація сільськогосподарського в-ва: Зб. наук. праць НАУ. - Т. VI. Київ: НАУ. 1999. - С. 120-124. (Здобувачем охарактеризовано підстави формування машинотехнологіч-них станцій).

Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Тимочко В.О., Лехновський С.М., Кухарук М.О. Проблеми становлення та функціонування ефективних технологічних структур рільництва // Конструкція, виробництво та експлуатація с.-г. машин. // Загальнодерж. міжвідомчий зб. наук. праць. - Вип. 28. - Кіровоград: КДТУ, 1999. - С.203-209. (Здобувачем запропоновано узгоджувати технологічний та технічний базиси процесів).

Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Лехновський С.М., Тимочко В.О., Сенчук С.Р. Головні моделі механізованих рільничих процесів // Механізація сільськогосподарського в-ва: Зб. наук. праць НАУ. - Т. VIII. Київ: НАУ, 2000. - С. 327-331 (Здобувачем обгрунтовано теоретичні засади моделювання функціональних структур рільництва).

Ціп Є.І., Сидорчук О.В., Лехновський С.М., Сенчук С.Р., Панюра Я.Й. Ситуаційне управління зернозбиральним комплексом машинотехнологічної станції // Механізація та електрифікація сільського господарства: Міжвідомчий темат. наук. зб. - Вип. 83. - Глеваха: ННЦ «ІМЕСГ», 2000. - С. 55-58. (Здобувачем запропоновано функцію для моделювання добової продуктивності комбайна).

Ціп Є., Семерак М., Сидорчук О, Сенчук С. Сезонна програма і характеристики потоку вимог у проекті централізованого збирання зернових // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - №5. - Львів: Львів ДАУ, 2001. - С.10-17 (здобувачем обгрунтовано науково-методичні основи формування сезонної програми).

Ціп Є., Сидорчук О., Тимочко В. Імітаційна модель роботи зернозби-рального комбайна впродовж сезону // Вісник Львів. ДАУ: Агроінженерні дослідження. - №5. - Львів: Львів ДАУ, 2001. - С.17-26 (здобувачем обгрунтовані причинно-наслідкові зв'язки між потоком вимог дозрілих полів та їх збиранням).

Ціп Є., Сидорчук О., Панюра Я., Лехновський С., Тимочко В. Чинники аграрного виробництва // Оптимізація та енергоресурсозабезпечення с.-г. в-ва: Тези доп. Міжн. Наук. - техн. конф. ІМЕСГ. - Глеваха: ІМЕСГ, 1997. - С.25. (Здобувачем охарактеризовано дію технологічного чинника ефективності).

Размещено на Allbest.ru