Аналіз формування генеалогічної структури поліської м`ясної породи

Викладення основних положень виявлення, побудови та аналізу родинних зв`язків між тваринами. Процес формування родоводів в розвитку ліній та родин новоствореної поліської м`ясної породи. Питання селекції і визначення напрямків удосконалення розробки.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2014
Размер файла 44,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

інститут розведення і генетики тварин

636.2.033./082.13

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Аналіз формування генеалогічної структури

поліської м`ясної породи

Шкрядо Людмила Вадимівна

с. Чубинське, Київської області 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті агроекології і біотехнології УААН та Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Зубець Михайло Васильович, президент Української академії аграрних наук

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу Інституту розведення і генетики тварин УААН;

кандидат сільськогосподарських наук Тищенко Іван Васильович, заступник директора Черкаського Інституту агропромислового виробництва УААН.

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН, відділ розведення і генетики великої рогатої худоби, м. Житомир.

Захист відбудеться " 28 " лютого 2001 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН, 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий " 26 " січня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

Анотації

Шкрядо Л.В. - Аналіз формування генеалогічної структури поліської м`ясної породи. -. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, Київської області. - 2001.

В роботі викладені основні положення виявлення, побудови та аналізу родинних зв`язків між тваринами, процес формування родоводів в розвитку ліній та родин новоствореної поліської м`ясної породи. Окремі результати роботи використані в матеріалах по апробації поліської м`ясної породи. Дано об`єктивну оцінку доцільності, масштабів і методів розведення породи. У роботі комплексно розглянуті і вирішені основні питання селекції поліської м`ясної породи, визначені перспективні напрямки її удосконалення.

Ключові слова: генеалогічна структура, велика рогата худоба, порода, тип, генотип, ліния, родина, ріст і розвиток тварин.

Шкрядо Л.В. - Анализ формирования генеалогической структуры полесской мясной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных, с. Чубинское, Киевской области, 2001.

В pаботе изложены основные положения проявления, строения и анализа родственных связей между животными, процесс формирования родословных в развитии линий и семейств созданной полесской мясной породы.

Для создания соответствующего природным условиям полесского региона типа мясных животных украинской мясной породе (материнская сторона) прилить кров животных ангусской породы посредством помесей (отцовская сторона) и получили животных с генотипом 1/4А 3/8Ш 1/4С 1/8К, 1/4А 3/8Ш 3/8С и приближенних к ним. Эти животные характеризуются такими зоотехническими та хозяйственно-экономическими параметрами: легкость отелов, комолость, светлая масть, спокойный нрав, воспроизводительная способность не ниже 90%, умеренная скороспелость (спаривание телок не позднее 18 месяцев), живая масса взрослых быков-пороизводителей - 900-1000 кг, коров - 550-600 кг, бычков в 18-мес. возрасте - 530-550 кг, телок - 410-450 кг, устойчивость молодняка в молочный период к различным заболеваниям, убойный выход у бычков в 18-мес. - 63-65%, затрати кормов на 1 кг прироста от рождения до 1года - 6,0-6,5 корм. ед., а от 12 до 18-мес. - 7,5-8,0 корм. ед. Животные имеют крепкую конституцию, не имеют существенных недостатков строения тела, удовлетворяют требованиям промышленных технологий.

Благодаря многолетней целенаправленной селекционно-племенной роботе по преобразованию массива животных полесского типа в полесскую мясную породу крупного рогатого скота она в 1998 году была апробирована в основных хозяйствах - племзаводе "Заповіт" (СНЦ "Полесский") и СЦ "Россия" Радомышльского района Житомирской области.

Полесская порода выведена на основании полесского типа, который был утверджен тремя линиями: Танака 662, Ириса 559 и Каскадера 530, заканчивалось выведение еще трех: Пакета 93, Лайнера 65 и Омара 814. На заключительной стадии добавилась еще и линия Великана 9979 - Селектора 24. Параллельно создавались 13 семейств к 18 утвердженным. В перспективе при усилении давления отбора и лучшего использования потенциала препотентных животных, планируется достижение в породе высших показателей енергии роста. Необходимо подчеркнуть, что порода формировалась по трем направлениям. Во-первых, от выдающегося быка шаролесской породы Эмира 58596 посредством сина Лосося 2391 (1/2Ш 1/4К 1/4У) украинской мясной породы. Через линию Великана 9979 - Селектора 24 закреплялись лучшие хозяйственно-продуктивные качества украинской мясной породы. Во-вторых, через второго сына Эмира 58596 - Рекорда 673 и его потомков Горностая 805 и Козака 247 были получены два выдающихся быка: Мурат 03133 и Закат 03298. От них происходят родоначальники четырех линий полесской породы: от Мурата 03133 - Омар 814 и Ирис 559, а от Заката 03298 - Танак 662 и Каскадер 530. В-третьих, для дальнейшего прилития крови ангуса в породе, в результате чего закрепляются легкость отелов, комолость, скороспелость, хорошие мясные и другие положительные качества, из хозяйства им. Шевченко Знаменского района Кировоградской области завезены в "Заповит" два помесные быка Лайнер 65 и Пакет 93 (1/4А 5/8Ш 1/8С), которые стали родоначальниками заводских линий.

Достаточная дифференциация линии на ветви создала передпосылки перехода к внутрилинейному разведению, а разделение ее на поколения позволило воплотить его с использованием инбридингов в умеренных степенях. При этом происходило образование ветвей при объединении с коровами других линий, а благодаря внутрилинейному инбридингу на основателя линии одновременно исключали комплексные инбридинги на других, менее ценных предков.

В роботе дана объективная оценка целесообразности, масштабов и методов разведения породы. Некоторые результаты работы использованы в материалах апробации полесской мясной породы.

В работе комплексно рассмотрены и решены основные вопросы селекции полесской мясной породы, определены перспективние направления ее усовершенствования.

Ключевые слова: генеалогическая структура, крупный рогатый скот, порода, тип, генотип, линия, семейство, рост и развитие животных.

Shkrudo L.V. - Poleska beef breed genealogical structure forming analysis.- Manuscript.

The dissertation in seek for scientific degree candidate of agricultural sciences in the specialty 06.02.01 - breeding and selection of animals. The Institute of Animal Breeding and Genetics of UAAS, v.Chubinskе, Kyiv Region, Ukraine, 2001.

Blod ties analysis main problems, Poleska beef breed lines and family pedigree formind process are stated on the work. Main results of work are used in materials of Poleska beef breed aprobation. Ihese are gived objedive evaluation of advisability, scale and methods of breeding. Fundamental guestions of Poleska beef breed selection are fully examined and solved in the work, perspektive directions of its improvement are determined.

Key words: genealogical structure, cattle, breed, type, genotype, line, family, rise and development of animals.

Загальна характеристика роботи

Вступ. Розвиток галузі м`ясного скотарства дає можливість вирішити ряд проблем. Це забезпечення населення високоякісною яловичиною; зниження витрат на її виробництво; використання земель, які не залучені до сільськогосподарського виробництва, а також використання територій, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, розведення м`ясної худоби є перспективним напрямком діяльності фермерських та приватних господарств. Застосування низькозатратних технологій годівлі і утримання м`ясної худоби без залучення значних людських ресурсів, скорочення енергоємкості є ефективним.

Для подальшого прогресивного розвитку галузі м`ясного скотарства необхідно мати вітчизняні породи і типи м`ясної худоби, які були б добре пристосовані до природно-кліматичних умов регіону, і потребували сучасні малозатратні та енергозберігаючі технології його ведення.

Починаючи з 60-х років, в Україну завозили тварин м`ясного напрямку продуктивності, яких використовували в селекційному процесі створення вітчизняних м`ясних порід і типів. У 1974 році П.Л. Погребняком, Ф.Ф. Ейснером і М.А. Кравченком була розроблена програма виведення української м`ясної породи великої рогатої худоби. Вихідними породами планувалися шаролезька та кіанська (батьківські), симентальська та сіра українська (материнські). Проте одержані тварини не знайшли широкого розповсюдження у зоні Полісся України. Тому їм "прилили кров" ангуської породи через помісних плідників типу 1/2А 1/4Ш 1/4С. Таким чином були виведені тварини типу 1/4А 3/8Ш 3/8С, які стали підгрунтям до створення поліського внутрішньопородного типу м`ясної худоби, затвердженого в 1994 році. селекція м`ясний польський

Виведення поліської м`ясної породи проводили методом поліпшення масиву тварин поліського типу в напрямку високої плодючості, інтенсивного приросту живої маси, добрих м`ясних форм та якості мяса. У 1998 році державна комісія апробувала поліську м`ясну породу.

Актуальність теми. У створенні та удосконаленні порід першочергове значення має генеалогічна структура - це теорія, методика та техніка виявлення, побудови та аналізу родинних зв`язків між тваринами, процес формування родоводів у розвитку ліній та родин. Генеалогічний аналіз застосованих у роботі зі стадом методів підбору дає змогу виявити вдалі поєднання і накреслити виправдану на практиці програму майбутнього підбору в стаді, що дає можливість створити більш продуктивних, ніж в попередніх поколіннях, тварин.

Шляхи формування генеалогічної структури поліської породи на основі прискореного поліпшення поліського зонального типу були предметом досліджень.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту розведення та генетики УААН (протокол № 175 від 30.09.1994 року)

Робота виконана по темах: "Вивести поліський тип м`ясної худоби і створити галузь м`ясного скотарства на Поліссі України", № держреєстрації IА 01016883Р; "Вдосконалити поліський зональний тип м`ясної худоби по комплексу господарсько-корисних ознак і спрямувати селекційно-племінну роботу на завершення створення поліської м`ясної породи", № держреєстрації 0194U025556; "Завершення виведення по-ліської м`ясної породи великої рогатої худоби", № держреєстрації 0197U014671; "Створення нових та поліпшення існуючих порід, типів і ліній молочної і м`ясної худоби та їх адаптація до умов сталих агросистем", № держреєстрації 01.0196U012974.

Мета і завдання досліджень. Метою дослідження було: простежити становлення структури породи, її сучасний стан, проаналізувати дані по створенню поліської породи та її генеалогічних структурних одиниць - споріднені групи, лінії, родини, перетворення індивідуальних особливостей кращих з них у групові, породні.

Для досягнення вказаної мети ставилися такі завдання:

вивчити еволюцію формування генеалогічної структури породи;

проаналізувати створення породи та ведення селекційного процесу;

проаналізувати продуктивні та племінні якості тварин, які були основою створення споріднених груп, а також представників новоствореної породи;

проаналізувати створення ліній, продовжувачів цих ліній, шляхи розвитку;

проаналізувати створення родин та їх формування;

обчислити селекційно-генетичні параметри ліній: мінливість, успадковуваність та вплив родоначальників і характер мінливості ознак по поколіннях;

намітити подальші шляхи племінної роботи з лініями та родинами в напрямку розвитку та удосконалення нової породи.

Об`єктом досліджень був масив худоби поліської м`ясної породи.

Предметом дослідження була генеалогічна структура породи з її структурними підрозділами.

Методи дослідження: фенотиповий, який складається з порівняльного вивчення впливу генотипу батьків і паратипових факторів на фенотипову мінливість потомків; генеалогічний аналіз, який базується на складанні родоводів окремих осіб, генеалогічних таблиць ліній, родин та аналіза успадкування ознак.

Наукова новизна одержаних результатів. Проаналізовано формування генеалогічної структури поліської породи, шляхи створення поліського типу та на його базі породи, вивчені деякі племінні якості лінійних тварин і наводиться комплексна характеристика створених ліній, родин.

Проаналізовані шляхи формування породи за роками, здійснено прогнозування динаміки розвитку та удосконалення породи.

Практичне значення одержаних результатів. При безпосередній участі автора цієї роботи проаналізована генеалогічна структура поліської м`ясної породи, яка була представлена до апробації 7 заводськими лініями та 31 родиною, що свідчить про ефективність селекційної роботи. Загальний масив поліської породи нараховує понад 7000 голів, у т.ч. понад 3000 корів, які відповідають вимогам цільового стандарту. Розроблені пропозиції, які дають можливість збільшити ефективність селекції, завдяки вдосконаленню існуючих ліній та родин, а також визначити шляхи подальшого розвитку породи за рахунок виділення продовжувачів ліній та створення нових родин.

Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів, які викладені у дисертації: проведено огляд і аналіз першоджерел, розроблені основні положення методики виконання досліджень, проведено аналіз формування генеалогічної структури, виконані статистична обробка і аналіз одержаного матеріалу. Окремі матеріали використані у підведенні підсумків селекційної роботи по створенню породи та представленні її до апробації.

На завершальному етапі виведення породи приймала участь у вдосконаленні та підготовці до апробації лінії Великана-Селектора 24 та 2 родин поліської породи. Результати досліджень дали можливість уточнити деякі напрямки племінної роботи з лініями та родинами відповідно до сучасних вимог інтенсифікації галузі м`ясного скотарства України.

Автор висловлює вдячність кандидату сільськогосподарських наук С.С. Спеці за цінні поради і підтримку у виконанні цієї роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були обговорені на засіданнях вченої ради Інституту розведення та генетики тварин УААН з 1994 по 1998 рр. та у відділі м`ясного скотарства цього Інституту, де проходила навчання дисертант, на засіданнях виробничо-наукової асоціації "Україна" з 1993 по 1997 рр.та засіданнях відділу м`ясного скотарства Інституту агроекології та біотехнології УААН з 1997 по 1999 рр., де працювала за фахом і приймала співучасть в науковій роботі по виведенню поліської м`ясної породи, а також в племрепродукторі КСП "Заповіт" (нині селекційно-насінневий центр (СНЦ) "Поліський").

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в журналах "Вісник аграрної науки", "Тваринництво України", збірнику наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН, "Віснику Полтавського державного сільськогосподарського інституту", матеріалах наукової конференції. Опубліковано за темою дисертації 6 наукових праць та тези доповіді.

Об`єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури та 10 додатків. Включає в себе 13 таблиць і 49 рисунків. Перелік використаної літератури включає 231 джерело, з них 12 іноземною мовою.

Матеріали і методика досліджень

Аналіз генеалогічної структури поліської породи проводився за методиками М.А. Кравченка, а створення структурних підрозділів нової породи та методичні підходи за загальноприйнятими методиками. При створенні та обгрунтуванні генеалогічної структури вивчались: вплив генотипу батьків та паратипичних факторів на фенотипічну мінливість потомків; складення родоводів окремих особин, генеалогічних таблиць ліній, родин та аналіз успадкування ознак; показники росту та розвитку, особливості конституції та екстер`єру, молочність та відтворна здатність кращих тварин племінного ядра за матеріалами племінного обліку безпосередньо у господарствах, зведених даних, Держплемкниг.

На підставі промірів вираховувались індекси будови тіла. Молочність корів визначали за живою масою телят при відлученні у віці 6 місяців. М`ясні якості враховували за даними матеріалів апробації породи. Аналізувався підбір і добір для отримання продовжувачів, застосовування інбридингу. Детально розглядалися оптимальні варіанти схрещування та визначення найбільш перспективних у подальшій роботі типів м`ясної худоби, досліди з порівняльного вивчення росту, розвитку м`ясних якостей поліської породи та її помісей з іншими породами. У племзаводі СНЦ "Поліський" вивчені екстер`єрні особливості лінійних тварин поліської породи.

При формуванні генеалогічної структури породи враховували: генеалогічну структуру кожного стада; оцінку тварин за походженням; оцінку конституції та екстер`єру візуально згідно інструкції по бонітуванню великої рогатої худоби м`ясних порід; оцінку росту та розвитку шляхом співставлення одержаних даних з вимогами стандартів; молочність; селекційно-генетичні параметри; ефектиність селекції та її прогнозування. Розрахунки ефективності розведення та використання бугаїв різних ліній проводили за загальновизнаною методикою.

У племзаводі СНЦ "Поліський" створена міцна кормова база. У господарстві застосовується безприв`язний спосіб утримання м`ясної худоби на комплексі в зимовий період року. Влітку худоба знаходиться на випасах. Умови годівлі та утримання сприяють реалізації генетичного потенціалу новоствореної породи.

Результати досліджень

Форми і методи селекційно-племінної роботи при створенні поліської м`ясної породи великої рогатої худоби

Вітчизняні м`ясні породи створені методом складного відтворного схрещування з подальшим розведенням "в собі" помісей бажаного генотипу, з наступною консолідацією спадковості помісних тварин або методом внутрішньопородного (симентальська м`ясна) розведення тварин з вираженими ознаками м`ясної породуктивності та проведенням цілеспрямованої селекційно-племінної роботи на підвищення генетичного потенціалу.

При відтворному схрещуванні використовувались, як правило, плідники зарубіжних високопродуктивних порід. За багаторічний період на базі товарних стад Житомирського Полісся на основі власних генетичних ресурсів, які створені з використанням генетичного матеріалу зарубіжної селекції, сформована власна племінна база, на основі якої був виведений зональний тип, а згодом - поліська м`ясна порода (С.С. Спека і ін., 1998). Для забезпечення збереження цінних генетичних блоків спадковості в межах нової породи на початкових етапах селекційного процесу сформовувалась розгалужена генеалогічна структура.

Помісні плідники широко використовувались як на початковому етапі формування породи, так і в інбредному поєднанні батьківських пар, частіше III-III на чистопородних родоначальників відомих ліній, які відзначались препотентністю в умовах годівлі Полісся. Тісний інбридинг на видатних предків використовували під час виведення ліній, виходячи з того, що в помісних стадах дані форми спорідненого розведення не дають негативних результатів в разі правильного вибору цінних предків, на яких ведуть спрямований інбридинг. Велось закріплення випробуваних плідників за стадами м`ясної худоби, ротація ліній, добір модельних тварин для представлення на щорічних державних виставках.

Характеристика господарсько-продуктивних і племінних якостей поліської м`ясної породи великої рогатої худоби. Конституція і екстер`єр тварин, ріст та розвиток

Для рентабельного ведення тваринництва потрібні здорові високопродуктивні тварини з міцною конституцією, які стійко передають свої якості потомкам. Основним фактором, який визначає формування конституції, є спадковість і умови зовнішнього середовища. Старанний добір і підбір батьківських пар для відтворення стада - головне для вирощування тварин бажаного типу конституції і певного напряму продуктивності.

Аналіз проведених різноманітних схрещувань показав, що найпридатнішими для умов Полісся виявились генотипи м`ясної худоби, які у своїй спадковості несуть задатки ангуської, симентальської та шаролезької порід у такому поєднанні: 1/2А 1/4Ш 1/4С; 1/4А 3/8Ш 3/8С; 1/4А 3/8Ш 1/4С 1/8К. Тварини поліської породи характеризуються: жива маса повновікових бугаїв-плідників - 900-1100 кг, корів - 550-600 кг; новонароджених - 28-34 кг; бугайців: у 8 міс.- 250 кг, 12 - 360, 15- 450 і 18 міс.- 530 кг; теличок: у 8 міс.- 220 кг, 12 - 300, 15 - 340 і 18 міс.- 410 кг. Середньодобовий приріст при випробуванні - 1000-1100 г; маса туші не менше - 330 кг; вихід туші - 60-62%; вихід жиру - 2-3%; вміст кісток у туші - 15-16%; легкість отелень - 4-5 балів; витрати кормів на 1 кг приросту - 6-8 корм. од.; вихід телят на 100 корів - 85-90 голів.

Худоба має невелику, коротку, легку голову, з відносно широким лобом; комолі; шия коротка, широка, товста, добре обмускулена та непомітно зливається з грудною частиною тулуба без великої кількості зморщок; холка низька й широка, іноді трохи роздвоєна; груди довгі, широкі і глибокі, які сильно видаються вперед з низько розташованою грудною кісткою і ясно вираженим підгрудком; ребра довгі, сильно округлені з великою відстанню між ними; спина і поперек довгі, рівні, дуже широкі і добре обмускулені; черево помірної величини, округле; крижі прямі, довгі і широкі як в маклоках, так і в сідничних горбах, добре обмускулені з розвинутим м`ясним трикутником; задня пахвина має пряму і низько опущену лінію; передні і задні кінцівки порівняно короткі, правильно поставлені з добре розвинутою мускулатурою вище зап`ястя і скакального суглоба; копитця невеликі з міцним і блискучим рогом; шкіра м`яка і рухлива, досить товста, з добре розвинутою підшкіряною сполучною тканиною, вкрита густим волоссям; у корів вим`я помірної величини. Особливу увагу у бугаїв приділяють міцності попереку та задніх кінцівок.

В м`ясному скотарстві всі затрати окуповуються, в основному, за рахунок приросту, тому значна увага в селекційно-племінній роботі надається показнику живої маси потомства. Як видно з даних таблиці 1, молодняк різного генеалогічного походження характеризується високою живою масою. У 18 міс. бугайці досягають забійних кондицій, а телиці - живої маси, бажаної для осіменіння.

1. Динаміка показників живої маси, кг(Мm)

Вік, стать тварин

Ірис 559

Омар 814

Каскадер 530

Лайнер 65

Пакет 93

В.-Селек. 24

При народженні бугайці

33,81,83

34,81,22

33,51,16

32,70,52

31,20,66

31,00,6

телиці

30,710,71

31,330,91

32,670,94

32,40,9

30,20,94

30,10,59

6 міс.: бугайці

184,63,44

183,62,04

189,81,16

177,41,63

174,33,18

176,62,45

телиці

164,73,07

167,72,91

165,44,83

173,82,76

172,53,20

170,43,21

12 міс:, бугайці

324,86,53

328,83,22

337,75,27

316,32,35

312,01,87

306,84,93

телиці

277,75,03

293,27,82

292,46,70

301,33,38

303,63,26

295,42,99

15 міс.: бугайці

402,02,97

401,94,41

420,67,72

399,26,01

394,74,30

406,96,06

телиці

332,04,83

353,56,52

374,48,06

373,45,27

369,25,33

360,891,81

18 міс., бугайці

467,47,33

474,34,33

500,66,20

485,86,72

476,65,09

492,26,18

телиці

394,06,33

410,15,77

446,88,71

448,97,37

429,86,12

429,54,04

Первістки

499,57,98

492,96,14

493,04,55

497,53,87

495,04,41

499,08,88

Бугаї в 2 роки

651,24,27

658,52,53

686,29,70

681,611,7

648,34,41

691,011,8

Динаміка середньодобових приростів є одним з головних показників при оцінці тварин. Середньодобові прирости молодняку (табл. 2) свідчать про закономірну зміну живої маси, яка зумовлена неоднаковою енергією росту тварин в різні вікові періоди.

Слід відзначити, що молодняк в усі вікові періоди характеризується високою енергією росту. При цьому цінним є те, що навіть після 18-місячного віку вона зберігається, на відміну від ангуської породи.

2. Динаміка середньодобових приростів, г (Mm)

Вік, стать тварин

Ірис 559

Омар 814

Каскадер 530

Лайнер 65

Пакет 93

В.-Селек. 24

0 - 6 міс. бугайці

837,715,1

826,68,28

868,72,95

798,39,83

795,016,7

808,311,8

телиці

742,814,6

758,015,9

743,822,8

785,513,8

780,512,3

779,218,1

12-15 міс: бугайці

857,847,5

812,233,3

920,839,9

943,348,2

918,929,9

110045,9

телиці

603,216,7

655,633,8

792,677,5

801,144,1

728,949,9

727,123,7

15 -18 міс:бугайці

726,750,3

815,627,4

888,938,9

940,040,8

910,031,4

947,825,2

телиці

657,123,6

625,932,5

804,955,1

849,976,4

673,342,9

762,947,1

18 -24 міс:бугайці

991,732,4

984,729,3

976,729,4

974,148,7

853,735,8

103338,8

0 - 24 міс:бугайці

752,13,8

764,14,1

795,112,4

789,413,5

751,67,4

803,813,5

Аналіз промірів будови тіла лінійних тварин показав дуже невелику різницю між промірами, що обумовлюється тим, що в стаді дуже поширені інбридинги і велика спорідненість ліній. За основними показниками, характерними для тварин м`ясного напряму продуктивності (промірами, індексами будови тіла) тварини ліній Каскадера 530, Лайнера 65, В.-Селектора 24 перевищують тварин інших ліній у породі. Аналогічні закономірності спостерігаються в індексах будови тіла.

Селекційно-генетичні параметри ліній були проаналізовані з метою вивчення генеалогічної структури новоствореної породи та прогнозування бажаних генотипів. Так, коефіцієнт успадкування живої маси бугайців у віці два роки коливається по лініях від 0,38 (Іриса 559) до 0,44 (Каскадера 530), корів у цьому ж віці відповідно - 0,34 - 0,37. Дисперсійним аналізом встановлено, що фенотипова мінливість кількісних ознак продуктивності і екстер`єру певною мірою зумовлюється не лише належністю до породи та умовною кровністю, а й належністю до лінії та походженням за батьком. Показник сили впливу батька на масу потомків - 25 (Р<0,05), висоту в холці - 17 (P<0,01), глибину і ширину грудей - 10 % (P<0,05).

Закладення, розвиток та характеристика первинних споріднених груп, ліній, родин поліської м`ясної породи

Поліська м`ясна порода виведена завдяки інтенсивному генетичному поліпшенню масиву тварин поліського зонального типу, тому проаналізовано масив тварин, які приймали участь у її створенні.

Ця худоба знайшла широке розповсюдження на всій території України як при чистопородному розведенні, так і в промисловому схрещуванні завдяки вдалому поєднанню добрих спадковостей ангуської породи - легкість отелень, висока відтворна здатність, високий забійний вихід та добрі м`ясні якості, невисокий вміст кісток у тушах; чернігівського типу УМП - висока енергія росту молодняка і молочність корів; придніпровського УМП - великорослість.

М`ясне скотарство грунтується, в основному, на природному паруванні тварин, тому при виведенні поліської м`ясної породи використовували велику кількість плідників. Для інтенсивного використання найкращих плідників породи, з початку її створення, на Новоград-Волинському племпідприємстві нагромаджувався банк сперми всіх ліній як для селекційного використання, так і для генофондних потреб, що в подальшому себе виправдало.

Розведення по лініях дозволяє закріпити у потомків цінні якості видатних тварин, розділяти масив худоби на генетично різнорідні групи.

3. Розвиток ліній поліської м`ясної породи

Лінія

Гілок

Бугаїв

Маток

Всього тварин

Ірис 559

3

47

350

1045

Каскадер 530

3

48

250

756

Танак 662

3

18

201

615

Омар 814

4

51

303

930

Лайнер 65

5

45

202

617

Пакет 93

8

46

215

645

В.-Селектор 24

4

43

395

1185

Всього: 7

30

298

1916

5793

Поліська порода виведена на основі типу, який був затверджений за трьома лініями: Танака 662, Іриса 559 та Каскадера 530. Завершувалось виведення ще трьох ліній: Пакета 93, Лайнера 65 та Омара 814. На заключній стадії додали ще й лінію Велікана 9979 - Селектора 24. Паралельно створювались ще 13 родин до 18 затверджених. На перспективу, при здійсненні більшого тиску добору і кращого використання потенціалу препотентних тварин, планується досягнути в породі більш високих показників енергії росту та оплати корму.

По-перше від видатного бугая шаролезької породи Еміра 58596 через сина Лосося 2391 (1/2Ш 1/4К 1/4У) української м`ясної породи. Через лінію Велікана 9979 - Селектора 24 планувалось закріпити добрі господарсько-продуктивні якості української м`ясної породи.

По-друге, через другого сина Еміра 58596 - Рекорда 673 та його нащадків Горностая 805 і Козака 247 були одержані два видатних бугая: Мурат 03133 та Закат 03298, від них походять родоначальники чотирьох ліній: від Мурата 03133 - Омар 814 та Ірис 559, а від Заката 03298 - Танак 662 та Каскадер 530.

По-третє, для подальшого прилиття крові ангуса в породі, внаслідок чого закріплюються легкі отели, шутість, скороспілість, добрі м`ясні якості та багато інших позитивних якостей, із господарства ім. Шевченка Знам`янського району Кіровоградської області були завезені в "Заповіт" два помісних бугая: Лайнер 65 та Пакет 93 (1/4А 5/8Ш 1/8С), які стали родоначальниками заводських ліній у породі.

Завдяки багаторічній цілеспрямованій селекційно-племінній роботі по поліпшенню масиву тварин поліського типу в 1998 році була апробована лінія В.-Селектора 24 в основних господарствах-оригінаторах: племзаводі "Заповіт" та селекційному центрі "Росія" Радомишльського району Житомирської області. На прикладі розвитку цієї лінії можна проаналізувати деякі характерні особливості створення ліній у породі. Створення цієї лінії мало багато надзвичайно складних вимог, які були поставлені перед селекціонерами.

Засновник лінії веде своє походження від видатного плідника шаролезької породи Еміра 58596, внук якого - Велікан 9979 української м`ясної породи став родоначальником лінії поряд зі своїм сином Селектором 24. В породі через цю лінію планувалося закріпити господарсько-корисні якості української м`ясної породи. Розвиток лінії, її гілкування та попит на худобу визначає, наскільки цей варіант виправданий.

Із синів Велікана 9979 Селектор 24, завдяки племінній цінності і вмілому її використанню, відіграв велику роль не лише в стаді КСП "Заповіт" (нині СНЦ "Поліський"), а й в історії породи. Поряд зі своїм батьком він став родоначальником найбільш поширеної лінії поліської м`ясної породи.

Розвиток лінії В.-Селектора 24 здійснюється по двох гілках: Чекіст 682 та Снайпер 717 через Селектора 24, ще по трьох гілках: Жонглер 814, Пілот 903, Жорж 880 через Велікана 9979.

За будовою тіла тварини цієї лінії відрізняються від інших розтягнутим тулубом, міцною конституцією, яка спадково передається потомкам.

У лінії В.- Селектора 24 тісний інбридинг спостерігається в родоводах: Калейдоскопа 673 - на Кудрявого 01616 в ступені II-III, Чекіста 682 - на Еміра 58596 в ступені II-IY, віддалений інбридинг: Маскарада 189 - на Еміра 58596 в ступені III-IY, Мурата 97 - на Еміра 58596 в ступені IY-III та інші.

Порода на завершальному етапі створення представляє собою масив тварин, який має складну цілісну структуру. В системі селекційно-племінної роботи з м`ясною худобою значна роль належить родинам. Багаточисельні родини забезпечують певну генетичну ізоляцію видатних ліній в породі. Кожна лінія пов`язана з певним комплексом родин, що сприяє формуванню груп тварин з характерним типом конституції. Аналіз генеалогічної структури стад дозволяє виявити більше 30 родин в господарствах, які спеціалізуються на розведенні поліської м`ясної породи. Більш цінними з них є: Пчели 3179, Альвеоли 7046, Неваги 7361, Свірелі 0392, Колесниці 7226,, Іволги 121, Міри 189.

Досить широко практикували підбір, при якому маток, що входили до родини, спарювали в ряді поколінь з плідниками однієї лінії. Такий захід дозволив одержати інбредних на родоначальника ліній плідників. Цей метод і реалізація інбредних підборів, призводить як до народження особин чоловічої статі, так і маток, що сприяє насиченню родин спадковістю видатних плідників. В більшості випадків практикується все ж не інбредний, а аутбредне парування тварин.

Видатна родина цінна стійкістю успадковування певних ознак. Значення роботи з родинами поширюється внаслідок не тільки розмноження маточного поголів`я цінних родоначальниць, але й походження від них видатних плідників, родоначальників та продовжувачів ліній. Насичення стад спадковістю видатних родоначальниць сприяє формуванню високопродуктивних тварин, забезпечує структурність породи, її гетерозиготність по продуктивних ознаках, що формує базис прояву гетерозису при внутрішньопородному розведенні.

Достатня диференціація лінії на гілки створила передумови переходу до внутрішньолінійного розведення, а розподіл її на покоління дозволив реалізувати його з застосуванням інбридингів у помірних ступенях. При цьому відбувалось закладення гілок ліній при сполученні з матками інших ліній, а завдяки застосуванню внутрішньолінійного інбридингу на засновника лінії одночасно уникали комплексних інбридингів на інших, менш цінних предків.

Гетерогенний підбір, як і внутрішньолінійне розведення, спрямований на одержання потомків більш високої якості, ніж їх батьки. Для цього лінійних маток, які мають недоліки, спаровують з бугаями інших ліній, здатних поліпшити потомство, завдяки чому в багатьох випадках вдається об`єднати такі ознаки як крупність, довгорослість та ефективність використання корму.

Ефективність розведення м`ясної худоби по лініях.

При лінійному розведенні в ряді поколінь мова йде не стільки про збереження спадковості родоначальника, скільки про інтенсивне накопичення генів схожої дії з генотипом родоначальника. Однорідний підбір за фенотипом та генотипом протягом 3-4 поколінь даної лінії різко підвищує консолідацію, частоту генів схожої кінцевої дії, що підвищує схожість лінійних тварин вже не стільки на основі спадковості самого родоначальника, скільки на генному комплексі потомства родоначальника, яке постійно поліпшується.

Спостерігається невисока мінливість живої маси, тому що в дослідженнях вивчались господарсько-корисні якості тварин племінного ядра, а для племінного використання відбирались кращі тварини зі стада, що підвищує їх однорідність. Аналіз показав, що всі лінії достатньо типові для створеної породи, а наявні тварини відносно вирівняні за продуктивністю, вони достатньо стійко передають генотипову інформацію щодо ознак, які вивчаються.

Економічна оцінка породи зводиться до змін біологічно-корисних ознак, закладених у тваринах породою та цілеспрямованою діяльністю людини. Це означає, що безпосередній оцінці підлягають показники, за допомогою яких кількісно виявляються такі якості худоби, як продуктивність, скороспілість, пристосованість до природно-кліматичних умов. На собівартість та прибуток впливають організаційно-господарські фактори: організація праці та виробництва, технологія ведення скотарства, забезпеченість кадрами, структура виробничих фондів, енергоємкість, ступінь інтенсифікації кормо виробництва. Більш висока жива маса при реалізації тварин на плем`я, надбавка за племінну продукцію стимулюють до вирощування високоякісної племінної продукції.

Енергетична криза, відсутність мінеральних домішок, ветеринарних препаратів, дороговизна концентрованих кормів та погіршення кормової бази в цілому, нееквівалентність цін на сільгосппродукцію, зокрема відсутність спеціальних надбавок на якісну продукцію спеціалізованих м`ясних порід - все це говорить про складність ситуації та необхідність збереження наявного генофонду порід, а також виведення маловитратних, на основі аборигенних. Необхідне поетапне удосконалення породи по різних варіантах відповідно до конкретних ситуацій.

Висновки

1. При створенні поліської м`ясної породи шляхом застосування селекційно-генетичних методів сформована генеалогічна структура, яка включає лінії Танака 662, Іриса 559, Каскадера 530, Омара 814, Пакета 93, Лайнера 65, В.-Селектора 24 та 31 родину. Кожна лінія отримує свій розвиток через 3 - 8 гілок та 18 - 51 продовжувача.

2. Визначені для формування генеалогічної структури породи родоначальники ліній (Ірис 559, Каскадер 530, Омар 814, Лайнер 65, Пакет 93, Велікан -Селектор 24) характеризуються консолідованою спадковістю за показниками продуктивності.

3. Поєднання внутрішньолінійного розведення з кросами для одержання родоначальників ліній і їх продовжувачів при формуванні генеалогічної структури поліської м`ясної породи сприяло створенню тварин із спадковістю за такою цінною ознакою як помірна скороспілість.

4. Встановлені відмінності в екстер`єрі і будові тіла між тваринами різної лінійної належності дали можливість при створенні і удосконаленні поліської м`ясної породи одержати потомство із специфічними екстер`єрними особливостями, в результаті відповідного планового добору за екстер`єрними показниками.

5. Розведення по лініях з використанням замовних парувань, підбору, добору, спрямованого вирощування, оцінки плідників за власною продуктивністю та якістю потомків, кросів дозволило розробити схему лінійного розведення та схему проведення кросів ліній на перспективу.

6. У селекційній роботі застосовується інбридинг на родоначальника чи основних продовжувачів, що дозволяє досягти консолідації ліній.

Пропозиції

1. Виходячи з економічної ситуації, яка склалася на сьогодні, необхідно більше приділяти уваги вдосконаленню новоствореної поліської м`ясної породи в напряму інтенсивного розмноження тварин перспективних ліній та родин.

2. Розповсюдження ліній проводити через їхніх кращих представників, оцінених за власною продуктивністю з подальшою оцінкою відтворної здатності та якістю потомків. Доцільно на основі зроблених висновків про лінії у породі більш широко використовувати бугаїв ліній Каскадера 530, Лайнера 65, Пакета 93, В.-Селектора 24, як найбільш перспективних.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Спека С., Янович В., Стефюк В., Шкрядо Л. Створення м`ясних стад на Поліссі України //Тваринництво України. - 1994. - №3.- С. 12-13.

2. Спека С.С., Шкрядо Л.В., Поступаленко П.В. Особливості створення поліської м`ясної породи великої рогатої худоби //Вісник аграрної науки.- 1999.- № 7.- С. 24-27.

3. Спека С.С., Шкрядо Л.В., Поступаленко П.В. Основні напрямки роботи і досліджень у створенні нової технології безприв`язного утримання м`ясної худоби на Поліссі України //Агроекологія та біотехнологія. - 1999.- Зб. наук. праць.- К.- С. 360-365.

4. Шкрядо Л.В. Значення генеалогічної структури у створенні та удосконаленні породи //Вісник аграрної науки.- 2000.- № 2.- С.67-68.

5. Шкрядо Л.В. Формування генеалогічної структури поліської м`ясної породи //Вісник Полтавського державного с.-г. ін-ту.- 2000.- №3.- С. 44-46.

6. Шкрядо Л.В. Розвиток лінії В.-Селектора 24 поліської м`ясної породи. //Агроекологія та біотехнологія. - 2000.- Зб. наук. праць №4. - К.- С. 239-241.

7. Шкрядо Л.В. Ведення тваринництва на забруднених територіях //Матеріали наук.-методич. конф. "Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забеспечення".- К.- 1998.- С. 225-226.

8. Співавтор лінії В.- Селектора 24 ПМП (Наказ Міністерства агропромислового комплексу від 22 лютого 1999 р. " Про створення нової поліської м`ясної породи великої рогатої худоби").

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.