Теоретичні основи рослинництва

Бажано вносити калійні добрива з меншим вмістом хлору.

За даними науково-дослідних установ, середні дози добрив на різних за родючістю грунтах - у межах 45-60 кг/га NPK.

Горох є азотфіксуючою рослиною, тому азотні добрива під нього не вносять. Засвоєння азоту з повітря починається у фазі 2-3 листків. Невелику дозу азоту (20-30 кг/га д.р.) вносять лише у випадку, якщо під час сівби запаси нітратного азоту в орному шарі грунту менші, ніж 30 мг/кг.

Для покращення симбіотичної фіксації азоту необхідно застосувати молібден, цинк і бор, якщо в 1 кг грунту їх міститься менше 0,3 мг. Для цього використовують суперфосфат, збагачений цими елементами. Якщо суперфосфату немає, мікроелементи застосовують при протруюванні насіння (100 г на 1 ц насіння), або обприскують посіви під час вегетації (150-300г/га).

Особливо цінним є молібден, який впливає на симбіотичну азотфіксацію. Його вплив на врожайність прирівнюється до внесення 30 кг/га д.р. азоту. Молібден і бор покращують надходження азоту в рослини гороху. Цинк сприяє засвоєнню рослинами калію і магнію. Підвищують врожайність гороху також мідь, кобальт та ін.

Підготовка насіння

Підготовка насіння до сівби починається зразу ж після збирання врожаю. Насіння очищають на машинах первинної очистки ОВП-20А, при потребі просушують. Навесні, перед сівбою, підготовка насіння складається з трьох операцій: протруювання, обробка мікроелементами і бактеріальними добривами.

Для захисту від бактеріальних та грибних захворювань рослин, насіння протруюють хімічними препаратами.

Найбільш ефективне завчасне протруювання - за 2-3 тижні до сівби фундазолом (3 кг/т), вітаваксом (2,5 л/т) та ін..

Протруєне насіння в день сівби обробляють бактеріальними мікробіологічними добривами (ризоторфіном), поєднуючи з обробітком молібденом і бором (1 кг на 1 т насіння).

Протруйники фундазол і максим можна використовувати в день сівби одночасно з ризоторфіном. Решта препаратів при поєднанні з бактеріальними добривами знищують бульбочкові бактерії, тому протруювання необхідно проводити не пізніше за 2-3 тижні до сівби, а обробляти ризоторфіном і мікроелементами - в день сівби.

Бульбочкові бактерії можуть бути відсутні в ґрунті або малоактивні. Обробіток бактеріальними добривами сприяє активному утворенню бульбочок на коренях рослин гороху, кращому засвоєнню азоту з повітря і підвищенню врожаю. Бактеріальний препарат містить високоефективні штами, які розмножені в стерильних умовах, збагачені вуглеводами, мінеральними речовинами, вітамінами. Насіння в день сівби змочують водою (2% маси) і обробляють ризоторфіном з розрахунку 0,2-0,3 кг на гектарну норму. Цей агрозахід особливо ефективний при невеликих посівних площах гороху в господарстві. Обробляють ризоторфіном у приміщенні, куди не потрапляють сонячні промені.

В Інституті фізіології рослин і генетики НАН України створено новий штам бульбочкових бактерій (263Б), який сприяє ранішому (на 5-6 днів) утворенню бульбочок, порівняно з іншими штамами, продовжує період активної азотфіксації, збільшує врожайність на 16-20%, вміст білка в зерні на 2-4%. Для обробки гектарної норми висіву насіння необхідно 100 мл препарату розвести у 500 мл води і одержаною суспензією бульбочкових бактерій обробити насіння.

В Україні зареєстровано значну кількість (більше 50) сортів посівного гороху. Богатир чеський, Труженик, Смарагд - стійкі до вилягання. Зараз селекціонерами створюються сорти з меншими листками, що не вилягають і придатні до прямого комбайнування:

а) виколисті - з меншими прилистниками і листочками;

б) напівбезлисті - прилистники нормального розміру, а замість листочків - вусики;

в) повністю безлисті, де немає прилистників і листочків, а є лише вусики.

Сорти Орендатор, Інтенсивний 92, Харківський 29 рекомендується вирощувати на фоні мінімального внесення добрив, дотримуючись надранніх строків сівби.

Для вирощування за інтенсивною технологією найбільш придатні Богатир чеський, Рапорт, Смарагд, Топаз, Труженик та ін., які добре реагують на високий агрофон. Стійкі до осипання сорти Люлинецький короткостебловий, Уладівський напівкарлик, Лото, Норд, Красноградський 8. Підвищену стійкість до основних хвороб мають Гранат, Дельта, Надійний, Світязь. Для зони Полісся і Лісостепу зареєстровано сорти гороху польового (пелюшка), Поліська 1 та Зв'ягельська.

Сівба

Кращим способом сівби гороху є звичайний рядковий з відстанню між рядками 15 см.

Використовують сівалки СЗ-3,6; СЗА-3,6; СЗП-3,6. Вони глибше ніж вузькорядні, загортають насіння.

Глибина сівби

У зоні достатнього зволоження можна використовувати вузькорядні сівалки типу СЗУ-3,6, що забезпечують вузькорядний спосіб сівби. Для забезпечення необхідної глибини заглиблення сошників, підсилюють тиск пружин на штангах сошників. Багаторічними дослідами встановлено, що при вирощуванні гороху вузькорядний спосіб сівби не має переваг перед рядковим.

Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім'ядолі на поверхню грунту. Для набубнявіння і проростання насінини необхідно ввібрати 100-120% води від ЇЇ маси, що в два рази більше, ніж у зернових культур. Верхній шар грунту часто пересихає, тому достатньо вологи для насіння забезпечується при глибокому загортанні. При мілкій сівбі, особливо у суху погоду, різко знижується польова схожість, гірше розвивається коренева система.

Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6-8 см. На важких запливаючих грунтах насіння загортають на 4-5 см. На легких грунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару, глибину загортання збільшують до 8-10 см.

В умовах достатнього зволоження при високій культурі вирощування гороху в останні роки рекомендується висівати насіння дуже мілко - на глибину 3-4 см. Мілке і якісне загортання насіння забезпечує ранні і дружні сходи, рівномірний розвиток рослин гороху. Необхідно тільки добре підготувати грунт, слідкувати, щоб частина насіння не залишалась на поверхні зовсім незагорнутою, зразу ж після сівби закоткувати поле.

Проте при такій глибині сівби важко застосувати досходове та післясходове боронування, оскільки пошкоджується проросле насіння. Таку глибину сівби вибирають при хімічному способі знищення бур'янів.

Норма висіву

Норму висіву встановлюють залежно від біологічних властивостей сорту і грунтово-кліматичної зони вирощування. Вона коливається від 0,8 до 1,4 млн схожих насінин на гектар. У посушливих районах висівають насіння менше, у зоні достатнього зволоження більше.

Рекомендуються такі норми висіву:

Степ України - 0,9-1,0,

Лісостеп- 1,0-1,2,

Полісся- 1,1-1,4 млн/га.

Для високорослих сортів норма висіву зменшується до 0,8-0,9 млн/га, для середньорослих збільшується на 0,1-0,2 млн/га. Якщо застосовують для знищення бур'янів гербіциди, норму висіву встановлюють меншу, а при проведенні досходових і післясходових боронувань збільшують на 10-15%, в окремих випадках вона може досягати 1,6-1,7 млн/га.

Норму висіву в кг/га встановлюють залежно від крупності насіння. Орієнтовна вагова норма висіву

для дрібнонасінних (М₁₀₀₀<200г) - 160-200 кг/га;

середньонасінних (М₁₀₀₀-200-250г) - 200-260 кг/га;

крупнонасінних (М₁₀₀₀>250г) - 260-300 кг/га.

Строки сівби

Горох - культура ранніх строків сівби. Висівають його при настанні фізичної стиглості грунту одночасно з вівсом, ярою пшеницею та ячменем. Сходи гороху добре переносять весняні приморозки до мінус 5-7 °С. Чим раніше посіяти, тим більший урожай можна одержати. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує врожай на 5-8 ц/га.

При ранніх строках підвищена вологість грунту забезпечує добре набубнявіння і проростання насіння, створюються оптимальні умови для появи дружніх сходів, краще розвивається коренева система, яка потім навіть за недостатньої вологості верхніх шарів грунту інтенсивно використовує запаси води з нижніх. Рослини раннього строку сівби краще використовують поживні речовини і менше пошкоджуються шкідниками та хворобами.

Догляд за посівами

Першим заходом догляду за горохом у посушливу весну і на пізніших посівах є післяпосівне коткування грунту гладкими котками. Це сприяє кращому контакту насіння з грунтом, підтягує воду до посівного шару грунту, підвищує схожість гороху і бур'янів.

Вигідно одночасно з коткуванням провести боронування посівними боронами. Утворюється неглибокий мульчуючий шар грунту, який запобігає випаровуванню води і утворенню кірки.

У наступному догляді за посівами важливого значення набуває боротьба з бур'янами. Найбільш простий і ефективний метод боротьби з ними - боронування посівів гороху. При одному досходовому та одному-двох післясходових боронуваннях знищується близько 60-80% однорічних бур'янів.

Досходове боронування проводять через 4-7 днів після сівби, але не пізніше як за 3 дні до появи сходів гороху. У сприятливих умовах може знищуватися майже 80% бур'янів у фазі білої ниточки. Неможна проводити боронування у момент появи сходів.

Післясходове боронування проводять у фазі 3-5 листків (до утворення вусиків). Якщо післясходових боронувань два, то перше проводять у фазі 2-3 листків, коли рослини мають висоту 4-5 см. Вдруге посіви боронують у фазі 3-5 листків при висоті рослин 7-10см. Щоб запобігти обламуванню рослин, боронують вдень не раніше 11-12 год., в суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур'яни швидше підсихають. Використовують середні борони, які мають порівняно високі зуби і менше пошкоджують рослини. Кількість пошкоджених рослин не повинна перевищувати 10-12%. Для цього боронування проводять впоперек до напряму сівби з швидкістю не більше 4-5 км/год. Горох добре переносить незначне присипання землею. Через 2-3 дні рослини самі звільняються від грунту і потім добре ростуть.

У технології вирощування гороху важливе місце належить захисту від шкідників та хвороб. Сходи обробляють інсектицидами для захисту від бульбочкових довгоносиків. У фазі бутонізації посіви обприскують проти горохової зернівки (брухус), горохового комарика, горохової попелиці, плодожерки.

Горох уражується багатьма хворобами, серед яких найбільш поширені і шкодочинні кореневі гнилі, аскохітоз, борошниста роса, сіра гниль, іржа тощо. Вони порушують обмін речовин, знижують продуктивність рослин, погіршують насіннєву і кормову якість зерна.

Ефективний для захисту рослин гороху в період вегетації від фузаріозу, аскохітозу, сірої гнилі фунгіцид фундазол з нормою внесення 1,0 кг/га. Зустрічаються літературні дані про використання фундазолу у боротьбі з кореневими гнилями. Для захисту від аскохітозу та пероноспорозу застосовують цинеб (2 кг/га), або суміш фундазолу (500 г/га) і цинебу (2кг/га).

Збирання врожаю - найскладніша операція в технології вирощування гороху. Основний спосіб збирання - роздільний.

Рослини гороху вилягають, насіння достигає неодночасно (першим - у нижніх бобах, пізніше - у верхніх), нижні боби розтріскуються і осипаються, що приводить до великих втрат зерна. Важливо встановити оптимальний строк збирання. Раннє збирання приводить до недобору врожаю через велику кількість недостиглих насінин, пізнє супроводжується надмірними втратами.

Починають скошувати горох у валки при побурінні 60-75% бобів. Забарвлення зерна в таких бобах набуває характерного для сорту кольору, а вологість знаходиться в межах 30-35%. Косять горох жатками ЖРБ-4,2, косилками КС-2,1 з пристосуванням ПБ-2,1.

Через 3-4 дні після скошування і підсихання маси можна починати підбирання і обмолот валків зерновими комбайнами. Вологість зерна зменшується до 16-19%. При вологості зерна вище 20% пошкоджується зародок насіння, а при зниженні вологості менше 15%, зерно сильно подрібнюється. Для запобігання подрібненню частоту обертання барабана зменшують до 500-550 обертів за хвилину, підбарабання опускають у нижнє положення.

Внаслідок нерівномірного достигання вологість обмолоченого зерна у верхніх бобів може бути високою. Крім того потрапляють до вороху зелені частини бур'янів. Якщо навіть впродовж однієї доби не очистити і не підсушити, то все зерно зволожується і швидко самозігрівається.

На чистих від бур'янів посівах у суху погоду, при вирощуванні короткостеблових стійких до осипання і вилягання сортів застосовують однофазне збирання при повній стиглості бобів і зниженні вологості зерна до 15-17%.

Збирають напряму також при проведенні десикації посівів (реглон, раундапн, ураган).

Очищене зерно можна зберігати при вологості не більше 14-15% шаром не вище 1,5 м.

На зелений корм горох збирають у фазі цвітіння, а на силос, сінаж - до утворення бобів.

Размещено на Allbest.ru