Неспецифічна резистентність і морфологія деяких органів імунної системи курей та методи їх корекції

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦIОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

16.00.02 - Патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Неспецифічна резистентність і морфологія деяких органів імунної системи курей та методи їх корекції

Корeнєва Жанна Борисiвна

Київ, 2001

Дисертацiєю є рукопис

Робота виконана на кафедрi нормальної та патологiчної анатомiї

Одеського державного сiльськогосподарського iнституту

Науковий керiвник

доктор ветеринарних наук, професор

Кривутенко Олександр Iванович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри нормальної і патологічної анатомії

Офiцiйнi опоненти

Дисертацiєю є рукопис

Робота виконана на кафедрi нормальної та патологiчної анатомiї

Одеського державного сiльськогосподарського iнституту

доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Мазуркевич Анатолій Йосипович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент Тарасевич Вадим Леонідович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології тварин

Провiдна установа

Кримський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра анатомії і фізіології тварин, м.Сімферополь

Захист дисертацiї вiдбудеться “ 19 ” грудня 2001 р. о 10.00 год. на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному унiверситетi за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Нацiонального аграрного унiверситету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

.Автореферат розiсланий “ 18 ” листопада 2001 року

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради Міськевич С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досягти високих показникiв у птахiвництвi можна лише за умови максимального забезпечення біологічних потреб птицi, адже тiльки здорова i високопродуктивна птиця може бути основою рентабельностi галузi. Науково-технiчний прогрес в птахiвництвi тiсно пов`язаний з удосконаленням iснуючих i розробкою нових методiв забезпечення високої резистентностi та iмунологiчної реактивностi органiзму птицi. Аналiз використаної лiтератури свідчить, що на неспецифiчну резистентнiсть й розвиток органів iмунної системи органiзму курей впливає чимало рiзноманiтних факторiв. До них слід вiднести - недосконалу промислову технологiю вирощування, яка включає незбалансовану годiвлю, концентрацiю курей на обмежених територiях, вiдсутнiсть моціону, а також екологічний та радіаційний фон. Ослаблення органiзму посилює небезпеку виникнення i поширення рiзноманiтних захворювань, якi викликають масову загибель птицi (Кривутенко А,І., 1991; Придибайло Н.Д., 1991; Пацюк М., Захарченко Л., 1998;; Ященко М., 1998). Для розуміння патогенезу захворювання птиці останніми роками велика увага приділяється вивченню особливостей розвитку, будови і функціонування органів імунної системи (Колоусова Н.Г., Красников Г.А., 1990; Хомич В.Г., Литвин Т.А., 1998; Гречкосій Н.В., 1999; Мазуркевич Т.А., 1999). З метою підвищення неспецифічної резистентності організму і продуктивності тварин у твариництвi та птахiвництвi використовуються стимулюючі препарати. До них належить гумат натрiю, якому властивi ростостимулюючi, iмуностимулюючi, адаптогеннi та антитоксичнi властивостi. В останнi роки вивчалась можливiсть його застосування у скотарствi (Белогрудов І.Г., 1980), свинарствi (Лясота В.П., 1991), кролiвництвi (Маковський В.А., 1983), iндикiвництвi (Чалий А.С., 1986; Підтесаний М.І., 1997), а також при розведеннi курей як м'ясного (Очеретна Л.П., 1994), так i яєчного напрямку (Нідзвецький К.Г., Очеретна Л.П., 1994; Грибан В.Г., 1995; Кривутенко О.І., Коренєва Ж.Б., 2000). Однак, в лiтературi немає конкретних даних про комплексний вплив гумату натрiю на неспецифiчну резистентнiсть та розвиток органiв iмунної системи курей породи бiлий леггорн при тривалому його використаннi, а данi про вплив гумату натрiю на захворювання курей в умовах промислового утримання зовсiм вiдсутнi.

Зв'язок теми дисертаційної роботи з планами наукових досліджень. Дисертаційна робота виконана за науковою тематикою кафедри “Крайова патологія тварин півдня України: проблеми природнього захисту, імуноморфології, діагностики хвороб та розроблення імунореабілітації”, державний реєстраційний номер 0101U000277.

Мета i задачi дослiдження. Метою роботи є визначення стану неспецифiчної резистентності, функцiональної морфології органів імунної системи, продуктивності та захворюваності курей породи бiлий леггорн при промисловому утриманні й методи їх корекції із застосуванням гумату натрію.

Для реалізації мети були поставлені такі завдання: визначити основні показники неспецифічної резистентності в процесі промислового утримання курей; вивчити функціональну морфологію органів імунної системи ( тимус, фабрицієва бурса, селезінка, залозистий шлунок) в онтогенезі; проаналізувати захворюваність курей в процесі промислового утримання у віковому аспекті; визначити економічну ефективність застосування гумату натрію в птахівництві; розробити рекомендації щодо впливу гумату натрію на неспецифічну резистентність та імунологічну реактивність курей.

Об'єктом дослiдження була неспецифiчна резистентнiсть та розвиток органів імунної системи курей породи бiлий леггорн.

Предметом дослiдження є організм курей різних вікових груп.

Методи дослідження: клініко-експериментальний, гематологічний, біохі-мічний, гістологічний, гельмінтологічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатiв. Досліджено стан факторів неспецифічної резистентності та розвиток органів імунної системи організму курей породи білий леггорн. Всебiчно проаналiзовано захворюваність курей в умовах птахiвничих господарств. Вперше в Україні вивчена комплексна дія гумату натрiю на неспецифічну резистентність і морфологічні зміни в органах імунної системи в онтогенезі у курей породи білий леггорн. Доведена практична доцiльнiсть використання гумату натрiю в дозi 10 мг на 1 кг маси тiла як фiзiологiчно адекватної при промисловiй технологiї вирощування курей.

Практичне значення одержаних результатiв. На пiдставi виконаних досліджень визначено можливiсть використання гумату натрiю як стимулюючої кормової добавки для пiдвищення неспецифiчної резистентнотi та розвитку органів імунної системи курей породи бiлий леггорн. Отриманi результати з вивчення морфофункцiональних змiн в органах iмунної системи та дiї на їх розвиток гумату натрiю значною мiрою доповнюють і поглиблюють сучаснi уявлення про механiзм цих явищ. Аналiз захворюваності дає можливiсть запобiгти деяким захворюванням у процесi технологiчного циклу. Рекомендовано застосування гумату натрiю в дозi 10 мг на 1 кг маси тiла як препарату, що значно зменшує захворюваність птицi.

За результатами дослiджень видано практичні рекомендацiї “Про застосування гумату натрiю в птахiвництвi” (1994 р.) та “Методичні рекомендації щодо впливу гумату натрію на неспецифічну резистентність та імунологічну реактивність курей породи білий леггорн” (2000 р.). Матерiали дисертації включено у “Нормативнi документи на загиблих тварин”, підготовлені спільно з Головним управлiнням ветеринарної медицини та Держветiнспекцiєю Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства України ( № 15-3-14/43 вiд 14 лютого 1995 року), використано при розробцi iнформацiйних листкiв Одеського ЦНТЕІ: “Использование гумата натрия для повышения неспецифической резистентности и продуктивности цыплят” (№246-96, Одесса,1996. - 4с.), “Использование гумата натрия для повышения неспецифической резистентности и продуктивности яйценоских кур” (№о633-97, Одесса,1997. - 4с.), а також використовуються в навчальних лекціях, при складанні методичних вказівок для лабораторних занять, виконанні курсових та дипломних робіт.

Особистий внесок здобувача. Усi власні дослiдження виконанi здобувачем особисто. Здобувач самостiйно формував дослiднi i контрольнi групи курей, проводив експериментальнi дослiдження щодо впливу гумату натрiю на продуктивнiсть, збереження курей породи бiлий леггорн.Неспецифiчна резистентнiсть організму курей в онтогенезi вивчалась спiльно з кандидатом бiологiчних наук, доцентом Чалим А.С., морфологiчнi змiни в органах iмунної системи - спiльно з доктором ветеринарних наук, професором Кривутенком О.І. Усi наведені експериментальнi данi отримано та узагальнено здобувачем особисто. Гематологiчнi, бiохiмiчнi, iмунологiчнi, гельмiнтологiчнi дослiдження проведено у науковiй лабораторiї кафедри патофiзiологiї та патологічної анатомiї. Отриманi данi узагальнено здобувачем особисто. Статистичну обробку даних здобувач провiв самостiйно.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Результати дослiджень, включенi до дисертацiї, оприлюднено i схвалено на першiй Всеукраїнськiй науково-виробничiй конференцiї ветеринарних патологiв “Актуальнi питання ветеринарної патологiї” (м. Київ, 1996 р.), мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї молодих вчених “Науковi досягнення в галузi ветеринарної медицини” (м. Харкiв, 1997 р.), III-ій науково-практичнiй конференцiї Одеської регiональної академiї наук, присвяченій вiдродженню Одеського регiону (м. Одеса, 1999 р.), мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 25-рiччю факультету ветеринарної медицини Молдавського аграрного унiверситету (м. Кишинiв, 1999 р.), Всеросiйськiй науково-практичнiй конференцiї патологоанатомiв ветеринарної медицини (м. Омськ, 2000 р.), III-ій мiжнароднiй науково-практичнiй конференції “Проблеми неiнфекцiйної патологiї тварин” (м. Бiла Церква, 2000 р.), а також на щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів Одеського ДСГІ (1993-2000 рр.).

Публікації. Має 16 публікацій. Основні результати дисертації викладено в 5 статтях (4 одноосібно), опублікованих у наукових фахових виданнях, решта 11 публікацій - 9 додаткові результати дисертаційної роботи і 2 практичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 3 розділів, 12 підрозділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел - 246 джерела, в тім числі - 41 далекого зарубіжжя, і додатку. Матеріали дисертації проілюстровані 21 рисунком, 32 таблицями.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана на кафедрі нормальної та патологічної анатомії Одеського державного сільськогосподарського інституту і в умовах птахівничих господарств: Волонтирівської державної птахофабрики республіки Молдова (1989 - 1991 рр.), Снігірьовської птахофабрики Миколаївської області (1991-1995рр.), Отрадовської птахофабрики Одеської області (1995-1998рр.). Досліди проводилися на курях породи білий леггорн.

При виконанні експериментальних досліджень:

- вивчено і проведено аналіз захворюваності курей згідно з даними клініко-морфологічного моніторінгу в умовах птахівничих господарств (клінічно обстежено 1438 гол. птиці, проведено 138 патологоанатомічних розтинів та 78 патологогістологічних досліджень);

- вивчено вплив гумату натрію на неспецифічну резистентність, продуктивність та деякі показники морфології органів імунної системи курей в умовах промислової технології за схемою табл.1.

Таблиця 1 - Схема досліду по згодовуванню курям-несучкам

різних доз гумату натрію

Групи птиці	Кількість птиці, гол.	Періоди досліду
		підготовчий (І5 днів )	основний ( 360днів )
І	150	Основний раціон (ОР)	Основний раціон (ОР)
II	150	Основний раціон	ОР + 5 мг гумату натрію на 1 кг маси тіла
III	150	Основний раціон	ОР + 10 мг гумату натрію на 1 кг маси тіла
ІV	150	Основний раціон	ОР + 15 мг гумату натрію на 1 кг маси тіла
V	150	Основний раціон	ОР + 20 мг гумату натрію на 1 кг маси тіла

Матеріалом для досліджень слугували тимус, фабрицієва бурса, селезінка, кров та лімфоїдна тканина залозистого шлунка і сліпих кишок інтактних курей і курей після згодовування гумату натрію.

Для об'єктивного тлумачення виявлених кількісних змін клітинних популяцій у тканині лімфоїдних органів аналізували загальний стан різних структур, а також співвідношення первинних і вторинних лімфатичних вузликів. 3 цією метою підраховували кількість бластів, плазмоцитів та інших клітинних елементів. Проводили облік клітинних елементів у десятьох полях зору мікроскопу (об'єктив х 90, окуляр х 7, бінокуляр х 15).

У роботі використано такі методи дослідження:

1.Клініко-експериментальний - складався з клініко-морфологічного моніторінгу, який проводили згідно з аналізом клінічних ознак піддослідної, а також хворої птиці у процесі періодичного клінічного обстеження птахопоголів'я, описували компактні та порожнисті органи при розтині (Ідрісов Г.З., 1986; Присяжнюк М.С., 1995) .

2.Гематологічний - для визначення показників неспецифічної резистентності. У всіх серіях дослідів кров для досліджень стабілізували гепарином. Визначення кількості еритроцитів і лейкоцитів проводили за допомогою камери Горяєва згідно зі загальноприйнятими методиками; гемоглобіну - за допомогою гемометра Салі; лейкоцитарну формулу виводили шляхом підрахування 100 клітин при збільшенні 10 х 90 на 10 препаратах по кожній групі птиці, на основі одержаних даних визначали середній відсотковий вміст кожного виду клітин; про диференціацію Т- і В- лімфоцитів у крові робили висновок по морфологічних параметрах ядра і цитоплазми (Кривутенко О.І., 1985); літичну активність лізоциму - за методикою Дорофейчука Д.Т., тест - культура Micrococus lysodeikticus, штам 265; фагоцитарну активність псевдоеозинофілів крові курей тест - культурою Staphylococcus aureus, штам 209 Р (Зубарева Л.Н., 1967; Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А., 1969; Меншиков В.В., 1987;).

3. Біохімічний - для оцінки метаболічного стану організму курей: вміст загального білка у сироватці крові за допомогою рефрактометра; кальцій і фосфор - в модифікації Кудрявцевої Л.А. з ванадат-молібденовим реактивом.

4. Гістологічний - включав спостереження за морфогенезом в онтогенезі органів імунної системи (тимус, фабрицієва бурса, селезінка, залозистий шлунок, кров). Крім того, у зазначені періоди (1 день, 3 день, 10 день, а потім з інтервалом у 5 днів - до 70-го дня) дослідження визначали живу масу птиці, зважували тимус, фабрицієву бурсу, селезінку і залозистий шлунок. Матеріал, відібраний для гістологічних досліждень, фіксували в 10 %-му водному розчині нейтрального формаліну та заливали в парафін за методом Меркулова Г.А..З виготовлених блоків готували зрізи 5-11 мкм, які фарбували гематоксиліном за методом Караці та еозином за методом Ван Гізон - на виявлення сполучної тканини; жир - суданом - III (Жаков М.С., 1967; Кривутенко О.І., 1989, 1995). Вивчення і диференціацію імунокомпетентних клітин у органах імунної системи проводили на препаратах, забарвлених за методом Браше. Підрахунок імунокомпетентних клітин здійснювали з розрахунку на кожні 100 клітин при збільшенні 10х90 на 10 препаратах по кожній групі птиці. На основі одержаних даних визначали середній відсотковий вміст кожного виду клітин.

5. Гельмінтологічний - для виключення інвазійних захворювань: гельмінтологічний (повний і частковий) розтин за К.І. Скрябіним (1928); копрологічні методи за Фюлеборном і Дарлінгом; ларвоскопічні методи дослідження у зскрібках зі слизової оболонки кишечника курей під компресоріумом у нашій модифікаціі.

7. Одержані результати досліджень обробляли з використанням методів варіаційної статистики на програмованих калькуляторах “Електроніка МК-61” в умовах обчислювального центру Одеського ДСГІ. Визначали середню арифметичну (М), статистичну помилку середньої арифметичної (m), вірогідність різниці між середніми арифметичними двох варіаційних рядів за критерієм вірогідності (Р), користувалися таблицями Стюдента. Різницю вважали вірогідною при можливості, коли Р було менше, ніж 0,05; 0,01; 0,001.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Клініко-морфологічний моніторінг і аналіз захворюваності курей породи білий леггорн в умовах птахівничих господарств

Виявлені нами клінічні ознаки, патологічні процеси та нозологічні форми в організмі курей мають етіологічний зв'язок з техногенними чинниками, які мають місце в умовах птахофабрик.

З 60 патологоанатомічних позицій 12 ( +++ ) виявились специфічними для порушень фосфорно-кальцієвого обміну та гіповітамінозу Д. Зокрема, м'якість і скривлення кісток черепу, грудної кістки і відсутність шкаралупи у знесених яйцях, кульгавість, що становить в цілому 20%. 18 патологоанатонамічних ознак становлять (+ + - ) гіповітамінози А, С, запалення травного тракту, сечокислий діатез, жовтковий перитоніт - це склало 30%. Таким чином, 30 ознак мають безпосереднє відношення до порушення фосфорно-кальцієвого і вітамінного обміну, що становить 50 %. 16 ознак (+ - - ) мають відношення до названих процесів, хоч патогенетичний зв'язок може бути пов'язаний з недорозвитком органів імунної системи, зернистою і жировою дистрофією печінки та нирок - 27 % . Виявлені зміни в органах імунної системи є результатом розвитку вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну. До них можна віднести і гемодинамічні (набряк, венозна гіперемія, крововиливи, гіпоплазія), які на фоні мінерального недостатку формують імунодефіцит.

У курчат зустрічається переважно рахіт ( 51 % ), різні гіповітамінози, а також деякі патологічні процеси, пов'язані з розвитком молодняка (знижена життєздатність ( 22 % ), недостатнє розсмоктування жовтка ( 7 % ), гастроентерити (3%), закупорка зоба (4%), сечокислий діатез (12%), канібалізм (1%). У дорослої птиці основними захворюваннями є остеомаляція (до 45 %), гіповітамінози А, Д, С, В1-12 , канібалізм (4%), жирова дистрофія печінки, а також захворювання, пов'язані з процесом яйцекладки: жовтковий перитоніт (15%), затруднення яйцекладки (10 %), клоацити (3%).

Показники неспецифічної резистентності та вплив на них різних доз гумату натрію

Дослід проводився у два етапи: перший період - з дня виводу курчат і до 18-тижневого віку, другий - з 18-тижневого до 52-тижневого віку, тобто до вибракування птиці. Слід відмітити, що другий етап досліду був проведений на курях-несучках, сформованих з молодок, які були вирощені у відповідних групах курчат.

П е р ш и й е т а п д о с л і д ж е н ь.

Гумат натрію згодовували птиці щодобово, вранці з комбікормом.

Дослідження крові курчат показали, що вміст гемоглобіну на початку досліду був приблизно однаковим у всіх групах і коливався від 91,6±9,16 г/л до 99,4±8,5 г/л. У кінці досліду його кількість збільшилась у третій піддослідній групі на 6 г/л, у четвертій - на 5,4 г/л, другій групі - на 10,4 г/л, п'ятій - 4,4 г/л; а у контрольній групі вміст гемоглобіну зменшився на 5,4 г/л у порівнянні з його кількістю на початку досліду.

Кількість еритроцитів у крові курчат на початку досліду була також приблизно однаковою і коливалась від 2,56±0,23 Т/л до 2,83± 0,33 Т/л. У кінці досліду показники еритроцитів підвищились у п'ятий групі на 0,67 Т/л, у третій - 0,42 Т/л, у решті груп збільшення незначне. На початку досліду кількість лейкоцитів була приблизно однакова: у першій групі 19,48±1,11 Г/л, другій - 21,36±2,22 Г/л, третій - 19,86±1,28 Г/л, четвертій - 19,10±1,26 Г/л, п'ятій -19,54±1,18 Г/л. У наступних дослідженнях у кінці досліду незначно коливалась.

Активність лізоциму в сироватці крові в кінці досліду була вищою у всіх піддослідних групах - від 5% до 14% проти контрольної групи. Особливо високі показники спостерігались у третій піддослідній групі - 54%.

У лейкограмі крові курчат відмічається незначне коливання кількості базофілів, еозинофілів та псевдоеозинофілів між контрольною і піддослідними групами. При цьому підвищується кількість лімфоцитів у всіх піддослідних групах. Так, у контрольній групі - 15,44±2,39 Г/л, у другій піддослідній групі - 15,96±1,40 Г/л, у третій - 16,36±0,88 Г/л, четвертій -15,99±0,71 Г/л і у п'ятій - 15,92±2,14 Г/л. Найбільшу кількість Т-лімфоцитів виявлено у третій піддослідній групі - 10,30±0,91 Г/л, меншу - у четвертій - 10.00±0,85 Г/л, п'ятій - 9,70±0,71 Г/л, другій - 9,41±0,82 Г/л і у контрольній групі - 9,23±0,10 Г/л. Стосовно В- лімфоцитів, то кількість їх коливалась незначно, а у деяких випадках зросла порівняно з контрольною групою: контрольна група 5,81±0,49 Г/л, друга піддослідна група - 6,22±0,53 Г/л, третя - 5,71±0,58 Г/л, четверта - 5,58±0,41 Г/л і п'ята група - 5,79±0,64 Г/л.

Вміст загального білка у піддослідних групах коливався від 52,0±4,8 г/л до 55,0±5,7 г/л, а у контрольній групі становив 48,0±6,4 г/л, що на 4-7 г/л більше (Р<0,05).

Рівень кальцію і фосфору в сироватці крові піддослідних груп становив відповідно від 6,40±0,62 ммоль/л до 5,20±0,48 ммоль/л та від 1,453±0,137 ммоль/л до 1,324±0,281 ммоль/л, у контольній групі - 4,95±0,60 ммоль/л та 1,679±0,139 ммоль/л.

Активність лізоциму у сироватці крові у кінці досліду становила у першій групі (контрольній) 26±0,21 %, у другій - 35±0,27 %, третій - 54±0,43 %, четвертій - 40±0,52 % і п'ятій - 46±0,49 %. Показники фагоцитарної активності дорівнювали у піддослідних групах: другій - 50±5,42 %, третій - 68±3,34 %, четвертій - 65±3,72 %, п'ятій - 58±5,51 % і контрольній групі - 34±3,71 %.

При аналізі даних, які стосуються маси тіла курчат, то збільшення її спостерігається в кінці досліду у всіх піддослідних групах. Відзначено найвищий приріст живої маси тіла у третій групі - 1598,0 г, трохи менший - у четвертій групі - 1569,0 г, у п'ятій групі - 1508,0 г, у другій групі - 1495,0 г, в той час, як у контрольній групі курчат він становив лише 1488,0 г. Середньодобовий приріст склав у першій групі 9,5 г, другій - 9,7 г, третій - 10,6 г, четвертій - 10,3 г, п'ятій - 10,0 г. Збереження молодняка курей за 18 тижнів досліду в цілому у піддослідних групах було вище у порівнянні з контрольною групою - 94,7%, зокрема у другій групі - 95,39%, у третій - 97,49%, у четвертій - 96,7%, п'ятій групі - 95,3%.

Д р у г и й е т а п д о с л і д ж е н ь . Проведений на п'яти групах курок-несучок, сформованих з відповідних груп курчат попереднього етапу, яким згодовувався гумат натрію. У подальшому вивчалась неспецифічна резистентність курей-несучок та вплив на неї різних доз гумату натрію.

Дослідження крові показують, що вміст гемоглобіну у кінці досліду становив (Р<0,05-0,01) у всіх піддослідних групах: у контрольній групі - 91,4±9,37 Г/л , у другій піддослідній групі - 92,6±5,31 Г/л, третій - 116,0±2,15 Г/л, четвертій - 103,0±4,22 Г/л, п'ятій - 97,8±8,48 Г/л.. .

Кількість еритроцитів у крові курей у всіх групах незначно коливався в порівнянні з контрольною групою. Контрольна група птиці мала на початку досліду 2,89±0,45 Т/л, а у кінці досліду - 3,13±0,50 Т/л, у другій піддослідній групі відповідно 2,97±0,40Т/л і 3,46±0,70 Т/л; третій - 3,07±0,60 Т/л і 3,56±0,41Т/л; четвертій - 3,13±0,68 Т/л і 3,7 ±0,21 Т/л та у п'ятій групі - 2,99±0,5 9Т/л, і 3,75±0,63 Т/л.

Вміст лейкоцитів у крові курей в кінці досліду (Р<0,05) був вищим у другій (38,46±1,6 Г/л) і п'ятій (49,00±2,37Г/л) піддослідних групах порівняно з контрольною групою (18,81±2,1 Г/л).

У лейкограмі крові курей-несучок відмічається незначне коливання кількості базофілів, еозинофілів, псевдоеозинофілів між контрольною і піддослідними групами, але слід відзначити значне підвищення кількості лімфоцитів у всіх піддослідних групах.

Так, у контрольній групі кількість лімфоцитів становила 10,16±0,14 Г/л, другій піддослідній групі - 21,53±0,27 Г/л, третій - 17,60±0,31 Г/л, четвертій - 17,41 ±0,18 Г/л і п'ятій - 26,95±0,36 Г/л. Кількість Т-лімфоцитів і В-лімфоцитів також була вищою у піддослідних групах порівняно з контрольною, відповідно контрольна група мала 6,09±0,23 Г/л і 3,86±0,14 Г/л, друга піддослідна група - 13,13±0,14 Г/л і 7,9±0,34 Г/л, третя - 10,56±0,12 Г/л і 6,68±0,77 Г/л, четверта - 10,60±0,38 Г/л і 6,44±0,45Г/л, п'ята - 16,40±0,47 Г/л, і 9,9±0,88 Г/л.

Вміст загального білка у сироватці крові птиці піддослідних груп був вищим, порівняно з контрольною групою на 10,0 - 5,0 г/л. Вміст загального білка у сироватці крові курей третьої піддослідної групи (Р < 0,05) був вищим, ніж у всіх інших піддослідних груп, і на 10,0 г/л вищим, ніж у контрольній групі.Вміст кальцію у піддослідних групах також був вищим (Р<0,05) у порівняно з контрольною групою, на 0,75-1,92 ммоль/л. Рівень фосфору у піддослідних групах коливався від 1,58 ммоль/л до 2,36 ммоль/л і був нижчим порівняно з контрольною групою. Співвідношення кальцію до фосфору встановлено таке: у першій групі (контрольній) 1: 1,63, у другій групі - 1:3,29, у третій групі - 1:3,46, у четвертій групі - 1:3,50 і п'ятій групі - 1:2,81.

Активність лізоциму в піддослідних групах птиці вища порівняно з контрольною групою в 1,9 - 1,3 раза, а фагоцитарна активність - у 1,3-1,7 раза.

Одержано на курку-несучку у першій контрольній групі - 181 яйце, у другій піддослідній групі - 202 яйця, чи 111,6% у порівнянні з контрольною групою, у третій піддослідній групі - 211 яєць, чи 118%, у четвертій групі - 205 яєць, чи 113%, у п'ятій групі - 200 яєць, чи 110,1% .

Збереження дорослої птиці за рік найвищим зафіксоване у третій піддослідній групі і становило 85%; а у контрольній групі лише 70%; у другій піддослідній групі - 72%; у четвертій - 80% і у п'ятій - 73%.

Таким чином, гумат натрію в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла сприяв розвитку курей-несучок в онтогенезі, підвищенню деяких показників неспецифічної резистентності (гемоглобіну, еритроцитів, лізоцимної, фагоцитарної активності, кількості Т- і В- лімфоцитів), підвищенню їх несучості (16,6%), а також збереженню дорослої птиці на 5 - 10%.

Моніторінг захворюваності курей в онтогенезі з урахуванням дози гумату натрію

Торкаючись даних моніторінгу захворюваності, можна зробити висновок, що у птиці з 1-добового до 18-тижневого віку спостерігалися хвороби, пов'язані з неякісним станом інкубаційних яєць, порушенням деяких параметрів інкубації і збереження курчат. Найчастіше у всіх піддослідних групах та у контрольній спостерігався сечокислий діатез, або подагра. Так, у контрольній групі ця хвороба зустрічалась у 3,33%, у другій піддослідній групі - 0,67%. Друга поширена хвороба від 3,33% у контрольній групі та від 2 - 3% у піддослідних групах - це запалення і затик зоба. Треба відмітити і білом'язову хворобу, яка зустрічається лише у контрольній групі - 2,67%. У нашому випадку вона поширена в курчат у віці 6 - 10 днів. У контрольній групі виявлено гіповітамінози А, С, Д, В у 2% курчат. Зниження життєздатності у перші п'ять днів життя спостерігалося в контрольній групі - 1,33%, а у першій і другій піддослідних групах - 0,67%. Зустрічалася і така хвороба, як геморагічний діатез. Вона характерна для курчат (1,33%) контрольної групи, а у піддослідних групах не спостерігалась. Канібалізм зустрічався інколи - 1,33% у контрольній групі і 0,87% - першій піддослідній групі птиці. У цей період спостерігали гастроентерити (0,67%) і атрофію м'язового шлунка (0,67%). При всіх вищеназваних захворюваннях органи імунної системи мали недостатній розвиток.

Щодо хвороб птиці старшого віку - з 18-тижневого до 40-тижневого, слід відзначити на першому місці остеомаляцію, яка властива тільки птиці контрольної групи (15,4%). У птиці піддослідних груп цієї хвороби не спостерігалося.

Найпоширеніше захворювання серед птиці усіх груп - затруднення яйцекладки, сальпінгіту, паралічу м'язів яйцепроводу. Хвороба спостерігалася у птиці контрольної групі у 13,3%, дещо менше - у піддослідних групах - від 1,66 % до 6,66 %. Поряд з затрудненням яйцекладки мало місце запалення яєчників і яйцепроводів у птиці контрольної групи і другої піддослідної групи - 3,33%. Ці хвороби зустрічалися одночасно з жовтковим перитонітом (3,33% в контрольній групі).

У контрольній групі спостерігалися хвороби, які були наслідком захворювань молодого віку. Так, гіповітамінози різної етіології поширені у 7,3% птиці, запалення і затик зоба - 8,33%, атрофія м'язового шлунка - 1,36%, перитоніти - 3,33%. Усі клінічні ознаки хвороб більш яскраво виражені у дорослої птиці, ніж у молодої.Слід відзначити, що такі хвороби зовсім відсутні у птиці піддослідних груп.

Починаючи з 40-тижневого віку і до здавання птиці на забій, спостерігалися хвороби, пов'язані з інтенсивною формою утримання птиці. Основними проявами кліткової стомленості несучок є нездатність птиці триматися на кінцівках, пересуватися. У курок-несучок спостерігали симптоми зневоднення організму, різке зниження маси тіла, деформацію кісток, подагричні явища суглобів. Ще одна з поширених хвороб цього періоду - токсична дистрофія печінки (10% у контрольній групі). Хвороба пов'язана з відсутністю моціону і кормами, багатими ліпідами.

Таким чином, у птиці з 1-добового і до 18-тижневого віку спостерігаються хвороби, пов'язані, в основному, з низькою якістю інкубаційних яєць і порушенням деяких параметрів інкубації. Хвороби наступного періоду - яйцекладки (18-40 тижнів) розвиваються, в основному, в зв'язку з початком цього періоду і підвищенням процесів обміну. У курей старше 40-тижневого віку захворювання пов'язані з інтенсивною формою утримання птиці (високою яйцекладкою) і зниженням захисних сил організму.

Морфологія органів імунної системи у курчат в онтогенезі і при згодовуванні їм гумату натрію

Проведеними дослідженнями встановлено виражену динаміку маси тимуса, фабрицієвої бурси, селезінки і залозистого шлунка інтактних курчат породи білий леггорн з 3 -х днів і до 70 -и добового віку як у самців, так і у самок.

Жива маса 3-х добової птиці: у самців - 65,23±6,79 г і у самок - 64,91±5,37 г; відповідно у 70 -ти добової віці - 805,70±61,41г і 795,00±59,89 г. Маса тимуса у ці періоди життя становить відповідно: - 0,125±0,016 г і 0,124±0,017 г та 0,980±0,040 г і 0,980±0,088 г; маса фабрицієвої бурси - 0,073±0,038 г і 0,072±0,037 г та 0,970±0,076 г і 0,978±0,078 г; селезінки - 0,105±0,015 г і 0,099±0,013 г та 0,980±0,073 г і 0,960±0,051 г, а маса залозистого шлунка - 0,515±0,045 г і 0,490±0,041 г та 3,710±0,36 г і 3,790±0,21г. Аналізуючи динаміку збільшення маси органів імунної системи курчат породи білий леггорн із застосуванням гумату натрію, слід відзначити, що жива маса тіла піддослідних курчат збільшилась з 3-х добового до 70-и добового віку у самців і самок з 65,70±4,08 г і 64,80±4,98 г до 813,00±12,29 г і 800,00±10,25 г. Це на 7,3г і 5,0г більше у порівнянні з курчатами контрольної групи. Динаміка маси органів імунної системи піддослідної .птиці також мала свої особливості. Так, маса тимуса у самок і самців з 3-х добового і до 70-ти добового віку збільшилась відповідно з 0,123±0,012 г і 0,123±0,013 г до 1,235±0,059 г і 1,230±0,073 г, що більше, ніж у птиці контрольної групи. Маса фабрицієвої бурси збільшилась з 0,070±0,012 г і 0,070±0,017 г до 1,115±0,048 г і 1,115±0,053г, що більше, ніж в інтактної (контрольної) птиці. Відповідно зросла і маса селезінки - з 0,099±0,009 г і 0,094±0,007 г в 3-х добовому віці до 1,20±0,060 г і 1,20±0,078 г в 70 -ти добовому віці у самок і самців, що більше, ніж у інтактної птиці. Маса залозистого шлунка підвищилась з 0,496 ± 0,013 г і 0,490 ± 0,014 г до 3,90 ± 0,47 г і 3,90±0,41 г відповідно у самців і самок, що також більше, ніж у курчат контрольної групи.

Відношення маси органів імунної системи до маси тіла вище в залозистому шлунку (0,79% і 0,75%) і тимусі (0,19% і 0,19%) і нижче у селезінці (0,16% і 0,15%), фабрицієвій бурсі (0,11% і 0,11%) у інтактних самців і самок 3-х добового віку. У контрольної птиці в 70-ти добовому віці відношення маси органів імунної системи до маси тіла становило: в залозистому шлунку - 0,46% і 0,47%, селезінці - 0,12% і 0,12%, тимусі - 0,12% і 0,12% і фабрицієвій бурсі - 0,12% і 0,12% у порівнянні з 3-х денним віком. Порівнюючи дані показники з показниками птиці піддослідної групи, які одержували гумат натрію, відмічено, що вони в динаміці розвитку тотожні показникам інтактної птиці. Зі збільшенням маси птиці відсоткове відношення тимуса (0,15% і 0,15%), фабрицієвої бурси (0,14% і 0,14%), залозистого шлунка (0,47% і 0,48%) і селезінки (0,14% і 0,15%) знижувалося порівняно з показниками 3-х денного віку.

Коєфіцієнт приросту у 10-ти добовому віці відповідно у самців і самок інтактної птиці становив: у тимусі - 2,24 і 2,24, фабрицієвій бурсі - 1,28 і 1,27, в селезінці - І,7 і 1,7 і в залозистому шлунку - 1,4 і 1,4. У 70-и добовому віці ці показники помітно підвищилися відповідно у самців і самок: в селезінці - 9,3 і 9,6 , залозистому шлунку - 7,2 і 7,7 , в тимусі 7,8 і 7,9 і фабрицієвій бурсі - 13,4 і 13,5. При згодовуванні піддослідним курчатам гумату натрію в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла ці показники мали тенденцію до підвищення, особливо в 70-ти добовому віці. Найбільш високими вони були відповідно у піддослідних самців і самок: у фабрицієвій бурсі І5,9 і 15,9, селезінці - 12,0 і 12,0, менші - у тимусі 10,0 і 10,0, і залозистому шлунку 7,8 і 7,9.

Важливим фактором фізіологічного стану курей є показники середньодобового приросту маси тіла і маси органів імунної системи. Середньодобовий приріст живої маси тіла і маси органів імунної системи курей з 3-х добового і до 70-ти добового віку (термін дослідження) перебуває у прямій залежності від групи, до якої - контрольної чи піддослідної - належить птиця. При цьому показники як приросту маси тіла, так і маси органів імунної системи були нижчими, ніж у птиці, якій з кормом згодовували гумат натрію в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла.

Важливе значення має і вивчення статистичних показників змін приросту маси тіла і маси органів імунної системи в процесі вирощування птиці. Результати виконаних досліджень показали, що тимус і фарицієва бурса, селезінка, лімфоїдна тканина суміжних зон (стравохідна мигдалина) і біфуркація сліпих кишок курчат у перші дні після виводку морфологічно незрілі і продовжують розвиток і становлення впродовж фізіологічного циклу розвитку.

У 10-ти добовому віці в курчат продовжується морфологічний розвиток і становлення органів імунної системи.

Т и м у с при візуальному огляді має більш виражену дольчатість, особливо у курчат, яким з кормом згодовували гумат натрію. Вони випуклі, подовжено-овальної форми, їх забарвлення з поверхні і на розрізі сіровато-жовтуватого кольору з коричневим відтінком. Червоність і пружність більш виражені у піддослідних, ніж у інтактних курчат.

За статистичними даними у інтактних курчат виявлено 35 % лімфоцитів, 17 % бластів, незначну кількість еозинофілів, базофілів і 47 % ретикулоцитів і відповідно 34 % лімфоцитів, 20 % бластів, аналогічна кількість еозинофілів, базофілів і 45 % ретикулоцитів у піддослідних курчат. У цей період тимусні тільця не виявлено.

Ф а б р и ц і є в а б у р с а у цей період також продовжує відповідно збільшуватися. Візуально складки більш виражені у курчат піддослідної групи.

На 10-ту добу після виводу кількість імунокомпетентних клітин була більшою у піддослідної птиці: 35 % лімфоцитів і 24 % бластів проти відповідно 27 % і 15 % у контролі. Відмічено кількісні зміни стромальних (ретикулярних клітин): 51 % і 58 %. Збільшення кількості імунокомпетентних клітин у досліді пов'язане з одночасним інтенсивним формуванням лімфоїдних вузликів: 10,500,44 проти 7,500,31 у контролі.

С е л е з і н к а характеризується подальшим морфологічним формуванням. Поряд зі збільшенням маси органа відмічено більш інтенсивну проліферацію імунокомпетентних клітин, молодих лімфатичних тілець, що вказує на наступне формування білої і червоної пульпи. У піддослідній групі курчат виявлено значно більшу кількість цих клітин: лімфоцитів - 35 % і бластів - 12 %, а у контрольній групі відповідно - 20 % і 8 %. Різниця в показниках зв'язана зі зменшенням кількості ретикулоцитів до 53 % у піддослідних і 71 % - у контрольних курчат.

У лімфоїдній тканині суміжних зон стравохідного тракту, особливо у стравохідній мигдалині залозистого шлунка, помічено збільшення складок, що більш виражені, як і маса органа у піддослідної птиці. Гістологічно помітно формування вузликів у шлунковій залозі. Ці вузлики зустрічаються поодиноко або у вигляді незначних утворень (2 - 3), але меншої величини. Капсула їх представлена ретикуліновими ніжними волокнами. По периферії цих вузликів зустрічаються малі лімфоцити, в центрі їх - крупні бласти, великі і середні лімфоцити. Окремі макрофаги і плазмоцити, в основному, виявлено у міжфолікулярній тканині шлункової залози, у товщі ворсин, а також поряд з кровоносними судинами.

Органи імунної системи у курчат 30-ти добового віку продовжують морфологічне становлення і розвиток.

Тимус візуально представлений овальними і подовженими дольками світло-коричньового забарвлення, з червоним відтінком. Консистенція їх більш щільна у піддослідної птиці порівняно з інтактними курчатами. В останніх спостерігався інтенсивний розвиток жирової тканини, яка помітно вростає у паренхіму органа. Гістологічними дослідженнями відзначено подальше формування клітинного складу тимуса. Кількість тимусних тілець однієї дольки становила 3,500,14 у контрольній групі і 5,500,24 - у піддослідній групі. Це сприяє збільшенню кількості лімфоцитів у інтактної птиці (43 %), бластів (30 %), а також у піддослідної - лімфоцитів 48 % і бластів 38 %, помітному зниженню кількості ретикулоцитів (22 %) в контролі і до 8,9 % - в досліді. Кількість інших імунокомпетентних клітин також зростає. Кількість ліпоцитів майже у два рази менша у піддослідної (2 %), ніж у інтактної птиці (3,5 %). Тимусні тільця виявляються дуже добре, вони різної величини, круглясті або овальні, інколи шаровидні. Частіше вони розташовані поодиноко, інколи - по два і три тільця, але меншої величини. Кількість тимоцитів по краях тимусних тілець помітно зменшується.

Фабрицієва бурса 30-ти добових курчат також продовжує розвиватися, збільшуючи масу, що приводить до підвищення кількості імунокомпетентних клітин: лімфоцитів - 58 %, бластів - 21,5% проти 46 % і 18 % - у контролі. Відбувається це за рахунок інтенсивного формування лімфоїдних фолікулів (до 15,000,74) проти 11,000,93 у контролі, з одночасним переважанням кількості макрофагів, плазмоцитів і еозинофілів у піддослідної, ніж у контрольної птиці.

Селезінка у 30-ти добовому віці має поверхню капсули червоного корьору, бобовидної форми. На розрізі пульпа вишнево-червона, гіперплазована з білуватими різної величини лімфатичними тільцями. Гіперплазія і формування лімфатичних тілець більш виражена у піддослідної птиці.

Статистичні дані свідчать, що продукція імунокомпетентних клітин більш інтенсивна у птиці піддослідних груп. Відбувається це завдяки розвитку відношення вторинних лімфатичних вузликів (8 : 2 ) у досліді, ніж у контролі (9 : 1). Імунокомпетентні клітини разом з лімфатичними вузликами формують білу і червону пульпу селезінки.

У лімфоїдній тканині стравохідного тракту в 30-ти добовому віці макроскопічно особливих відмінностей у інтактних і піддослідних курчат не встановлено, однак більш виражена складчатість слизової оболонки залозистого шлунка у курчат, яким згодовували гумат натрію. Це підтверджується інтенсивним розвитком вторинних лімфоїдних вузликів 7 : 3 проти 8 : 2 у контролі. Розвиток вторинних лімфоїдних вузликів сприяє ефективному продукуванню лімфоцитів (67 %) і бластів (15 %) у піддослідних, порівняно з контролем: відповідно 48 % лімфоцитів і 10 % бластів.

У 45-70-ти добовому віці маса тимуса і фабрицієвої бурси у порівнянні з попереднім оглядом збільшується, що вказує про їх розвиток і початок появи інволюційних процесів.

При візуальному огляді тимус піддослідних курчат характеризується дольчатістю, дольки часто-густо подовженої, бобовидної форми, з поверхні і на розрізі біло-жовтуватого кольору, щільної консистенції. У інтактної птиці жирова тканина оточує дольки, частіше проростає в їх паренхіму.

Гістологічними дослідженнями встановили підвищення маси тимуса за рахунок збільшення кількості тимусних тілець: 4,000,32 у контролі та 6,500,31 у досліді. Ці зміни ведуть до збільшення кількості Т- лімфоцитів: 49 % у контролі та 53 % - у досліді, відповідно 26 % і 32 % бластів. Кількість інших імунокомпетентних клітин становила: плазмоцитів 0,5% і 2,5%, еозинофілів 2% і 2,1%, базофілів 3% і 2 %, а кількість ліпоцитів відповідно 4 % у контролі і 2,5% - у досліді.

У фабрицієвій бурсі на 45-70-у добу досліду при макроскопічному дослідженні відмічено помітне потоншення її складок, більше виражене в інтактної птиці. У цих курчат інтенсивніше утворюється жирова тканина, яка заміщує лімфоїдну. Одночасно відбувається утворення різної величини порожнин як в корковій, так і в мозковій речовині. Базальна мембрана, хоч і добре виражена, однак помічено потоншення її і навіть розпад. Морфологічний розвиток проходить переважно за рахунок збільшення В- лімфоцитів. Якщо за цей час кількість лімфоцитів збільшилась до 70,5%, то кількість бластів зменшилась до 16,9%. У контролі кількість відповідних клітинних елементів становила 60,5% і 21%. Значно збільшилось відношення кількості лімфатичних вузликів 30,501,92 у дослідної і 24,502,05 - у контрольної птиці. Зміна кількості інших імунокомпетентних клітин має аналогічну тенденцію у попередньому спостереженні. Поряд з цим виявлено значне зменшення кількості ретикулоцитів у досліді 5% проти 10,2% в контролі. Аналогічна картина спостерігається у відношені наявності ліпоцитів у піддослідної птиці.

У периферичних органах імунної системи (селезінка і залозистий шлунок) продовжується подальше збільшення їх маси. Дане збільшення відбувається за рахунок білої (лімфоїдні тільця) і червоної пульпи. Ці процеси більше виражені у птиці, якій згодовували гумат натрію. Що стосується органів шлунково-кишкового тракту (залозистого шлунка і біфуркації сліпих кишок), то слід відзначити помітну складчатість слизової оболонки травного тракту, формування відокремлених лімфатичних вузликів у вигляді солітарних фолікулів, які краще виражені у піддослідних курчат. Скопичення солітарних фолікулів формує пейєрові бляшки, котрі є головними компонентами лімфоїдної системи кишечника.

При огляді селезінки відмічено її інтенсивне вишнево-червоне забарвлення як з боку капсули, так і з поверхні розрізу. На поверхні зрізу добре помітні лімфатичні тільця, особливо у птиці, якій згодовували гумат натрію. При цьому відношення лімфоїдних вузликів у піддослідної птиці становить 7 : 3, а у контрольної 8 : 2, що веде до значної продукції імунокомпетентних клітин: 76,% лімфоцитів і 8,5% бластів у дослідних і відповідно 62% і 8,5% (призупинена продукція останніх у досліді) у контролі. Одночасно відзначено підвищення імунокомпетентних клітин у дослідній групі.

Мікроскопічним дослідженням залозистого шлунка виявлено інтенсивне утворення вторинних лімфоїдних вузликів у піддослідних птахів 7 : 3 проти 8 :2 у контролі. Це в свою чергу сприяє значній продукції імунокомпетентних клітин: лімфоцитів 73% проти 53%, бластів - 11% проти 6%. Одночасно збільшилась, порівняно з попереднім дослідженням, кількість макрофагів - 1,5% проти 0,5%, плазмоцитів - 3% проти 1,5%, базофілів - 1,5% проти 1%, а еозинофілів стало менше у піддослідної птиці 2% , ніж у контрольної 3,5%. Також відзначено значне зменшення кількості ретикулоцитів у птиці, якій згодовували гумат натрію.

З вищевикладеного випливає, що органи імунної системи курчат після виводу продовжують морфологічне становлення (рання стадія фізіологічної незрілості) і завершують його на 45 - 70-у добу після виводу (стадія фізіологічної гіперплазії органів імунної системи), після чого наступає вікова (акцидентальна) інволюція.

ВИСНОВКИ

1. Неспецифічна резистентність організму курей породи білий леггорн, при промисловому утриманні, протягом онтогенезу постійно зростає. Збільшується літична активність лізоциму сироватки крові з 26,02,36% лізісу до 29,00,2% лізісу у кінці досліду; фагоцитарна активність псевдоеозинофілів відповідно з 34,03,72% до 41,03,01% ; кількість фосфору і кальцію та їх співвідношення перебували у межах фізіологічної норми, зміни кількості гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів були незначні.

2. Морфофункціональний стан центральних (тимус, фабрицієва бурса ), а також периферичних (селезінка і залозистий шлунок) органів імунної системи залежить від віку, продуктивності, екологічних факторів. У інтактних курчат тимус і фабрицієва бурса досягають максимальної маси на 45-70 добу, відповідно за рахунок збільшення кількості Т- і В-лімфоцитів. Цей період є переломним, після якого відбувається зменшення числа бластних і збільшення кількості зрілих імунокомпетентних клітин, що є початком прояву акцидентальної інволюції. В селезінці в цей період з'являються лімфатичні вузлики з явними реактивними центрами, а у залозистому шлунку добре помітні лімфоїдні утворення, які сприяють продукції імунокомпетентних клітин.

3. Введення до організму курей гумату натрію в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла викликає підвищення показників неспецифічної резистентності (підвищення літичної активності лізоциму сироватки крові до 49,03,1%, фагоцитарної активності псевдоеозинофілів до 59,02,23%, а також підвищується вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та лейкоцитів).

4. Гумат натрію сприяє розвитку як центральних, так і периферичних органів імунної системи, підвищує коефіцієнт приросту і абсолютну масу цих органів, за рахунок імунокомпетентних клітин, особливо бластних форм.

5. Встановлено, що порушення неспецифічної резистентності у курей в умовах птахівничих господарств різних регіонів були однотипними і проявлялися:

- у курчат - хворобами обміну речовин ( рахіт - до 51% ), різноманітні гіповітамінози - А, Д, С, В1-12, а також деякими патологічними процесами, зв'язаними з розвитком і ростом молодняка курей (зниження життєздатності (22%), недостатнє розсмоктування жовтка (7%), сечокислий діатез (12%));

- у дорослих курей - остеомаляція (до 45%), гіповітамінози (А, Д, С, групи В), жирова дистрофія печінки (10%), канібалізм (4%), а також хвороби, зв'язані з порушенням процесу яйцекладки (жовтковий перитоніт (15%), клоацити (3%).

6. Даними клініко-анатомічного моніторінгу захворюваності доведено, що при згодуванні різних доз гумату натрію з часу вилупки і до здавання птиці на забій спостерігається різке зниження захворювань у птиці.

7. Гумат натрію в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла, сприяє підвищенню середньодобового приросту живої маси тіла курей до 9,9 г проти 9,2 г у контролі; збереженню дорослої птиці відповідно 85% проти 70%; з одночасним підвищенням несучості до 111,6%.

8. Економічна ефективність згодовування гумату натрію курям породи білий леггорн в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла становить 5,91 гривні на 1 гривню витрат.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою корекції неспецифічної резистентності та розвитку органів імунної системи несучих курей в умовах птахівничих господарств та індивідуальних ферм ефективно застосовувати гумат натрію. Цей препарат сприяє росту, розвитку, підвищенню продуктивності та збереженню поголів'я птиці.

Пропонується використовувати одержані нами результати з неспецифічної резистентності і морфології органів імунної системи інтактних курей породи білий леггорн, а також птиці, якій згодовували гумат натрію, в лекціях з відповідних дисциплін, при складанні методичних вказівок для лабораторних занять, виконання курсових та дипломних робіт.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Коренєва Ж.Б. Динаміка маси органів імунної системи курей в онтогенезі з урахуванням згодовування гумату натрію //Зб.наук.пр. Аграрний вісник Причорномор'я: Одеський державний сільськогосподарський інститут - Вип.4.-Одеса, 2000.-С. 88-91.

Кривутенко О.І., Коренєва Ж.Б. Економічна ефективність застосування гумату натрію курям породи білий леггорн //Зб.наук.пр.: “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”-Вип.6.-Ч.1.-Харків, 2000. -С. 289-291. Дисертантом підрахована економічна ефективність застосування гумату натрію.

Коренєва Ж.Б. Моніторінг захворюваності курей в онтогенезі з урахуванням давання гумату натрію //Зб.наук.пр.: “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” - Вип.13.-Ч.2.- Біла Церква, 2000. -С.73-76.

Коренєва Ж.Б. Гумат натрію - необхідна кормова добавка при вирощуванні курчат у сучасних екологічних умовах // Ветеринарна медицина України.-1999.-№6.-С.9.

Коренєва Ж.Б. Профілактика хвороб травлення курчат шляхом згодовування їм гумату натрію // Зб.наук.пр.:Научные труды Крымского аграрного университета.- Вип.64.-Симферополь,2000. - С.92-97.

Коренєва Ж.Б. Вплив гумату натрію на ріст, розвиток і збереження курей породи білий леггорн //Твариництво України.-2000. -№ 7-8. - С. 20-21.

Чалый А.С., Акатьева (Коренева) Ж.Б. Влияние нитрогумата на организм цыплят // Матер. І Всеукраїнської виробн.конф.вет. патологів ( 13-15 листопада 1996 р).-Ч.2. - Київ, 1996. - С.354-355. Дисертанту належать дані стану неспецифічної резистентності, а також аналіз отриманих результатів.

Акатьєва (Коренєва) Ж.Б. Використання гумату натрію з метою підвищення неспецифічної резистентності та продуктивності курчат //Матер.міжнарод.наук.-практ. конф. молодих вчених “Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини”. (1-2 квітня 1997р).- Харків, 1997. -С. 66-67.

Кривутенко А.И., Коренева Ж.Б., Пушкарь Е.Н. Современное положение об иммуноморфогенезе млекопитающих, птиц и рыб // Тез.докл.ІІІ науч.-практ.конф. Одесской регион. акад. наук, посвящ. возрожд. Одесского региона. - Одесса,1999.-С.79-80. Дисертантом проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

Коренева Ж.Б. Применение биологически активных веществ с целью повышения неспецифической резистентности и продуктивности кур в условиях промышленной технологии //Tezele confepintei jubiliare 25 de ani de invatamant superior medical veterinar in republica Moldova - Chisinav, 1999 - C 54-55.

Кривутенко А.И., Коренева Ж.Б. Клинико-анатомический анализ заболеваемости яйценоских кур и эффективность скармливания им гумата натрия //Tezele confepintei jubiliare 25 de ani de invatamant superior medical veterinar in republica Moldova - Chisinav, 1999 - C. 71. Дисертантом самостійно сформовано дослідні групи, виконано обробку та аналіз отриманих даних.

Коренева Ж.Б. Клинико-анатомический анализ заболеваемости яйценоских кур и эффективность скармливания им гумата натрия // Матер. Всеросийской науч.-метод.конф. патологоанатомов ветер.медицины /20-22 сентября 2000 г./.- Омск, 2000.- С. 339-340.

Акатьева (Коренева) Ж.Б., Чалый А.С., Кривутенко А.И. Использование гумата натрия для повышения неспецифической резистентности и продуктивности цыплят //Информационный листок.-№246-96.-Одесский ЦНТЭИ,1996.-4с. Дисертантом самостійно отримано дані неспецифічної резистентності курчат, зроблено аналіз та статистичну обробку матеріалу.