Вплив репродукування оздоровленої еліти на продуктивність насіннєвої картоплі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН

УДК 635.21: 631.53.01

ВПЛИВ РЕПРОДУКУВАННЯ ОЗДОРОВЛЕНОЇ ЕЛІТИ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННЄВОЇ КАРТОПЛІ

06.01.05 - селекція і насінництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дубовик Володимир Іванович

Харків 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на Сумській державній сільськогосподарській дослідній станції Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор КОЖУШКО Неллі Семенівна, Сумський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри селекції і насінництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор ТИМОШЕНКО Іван Іванович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри селекції і захисту рослин

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, ВЕРМЕНКО Юрій Якович, Інститут картоплярства УААН, завідувач відділу насінництва

Провідна установа:

Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Біла Церква

Захист відбудеться 10.07.2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. 92-23-78.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, м. Харків, проспект Московський, 142.

Автореферат розісланий 10.06.2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.

картопля репродукування оздоровлення продуктивність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Картопля в Північно-східному Лісостепу України серед сільськогосподарських культур займає одне з провідних місць. Однак за останнє десятиріччя картоплярство зазнало суттєвих змін. Більше 90% валового збору бульб виробляється приватними господарствами населення, де відсутнє сортооновлення. Внаслідок чого відбувається різке зниження врожайності за рахунок погіршення якості насіннєвого матеріалу. Таке становище - явна загроза генетичному потенціалові вітчизняних сортів картоплі.

Першочерговим завданням для стабілізації галузі картоплярства є забезпечення товаровиробників високоякісним садивним матеріалом в достатньому обсязі, а це в свою чергу вимагає налагодження насінництва на основі активно оздоровленої картоплі. В зв'язку з цим, дослідження з визначення граничного строку дії ефекту оздоровлення картоплі розповсюджених сортів в регіоні вкрай необхідні і перспективні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною Республіканської науково-технічної програми “Розробити і впровадити технологічний процес та базові принципи відтворення оригінального і сертифікаційного насінного матеріалу картоплі на основі прогресивних способів одержання вихідних форм та їх оцінки”, а також тематики Сумської державної сільськогосподарської дослідної станції за темою: “Визначити строки репродукування еліти картоплі в умовах виробництва”, (1996-2000 рр.), номер державної реєстрації 0197U015693.

Мета і задачі дослідження. Метою даної наукової роботи є встановлення ефективності репродукування еліти, одержаної на основі вихідного матеріалу оздоровленого різними методами і видами.

Відповідно до цього були поставлені, для вирішення, такі завдання:

визначити рівень продуктивності і якості насіннєвого матеріалу в процесі розмноження еліти в залежності від методу і виду оздоровлення вихідного матеріалу;

встановити характер мінливості продуктивності різних категорій насіння в залежності від реінфекції оздоровленої картоплі;

встановити вплив біологічних особливостей сорту на ступінь повторного зараження вірусною інфекцією оздоровленої картоплі при репродукуванні;

визначити зміни якісних показників бульб залежно від тривалості репродукування;

встановити сукупну дію сорту, категорії насіння і погодних умов на продуктивність та якість насіннєвих бульб;

визначити оптимальні строки розмноження еліти одержаної на основі оздоровленого вихідного матеріалу;

застосувати математичне моделювання для прогнозу врожайності посадкового матеріалу;

встановити економічну ефективність вирощування насіннєвої картоплі високих категорій.

Об'єкт дослідження - урожайні і якісні показники насіння різних категорій оздоровленої картоплі.

Предмет дослідження - насіннєвий матеріал картоплі.

Методи дослідження. Польові і лабораторні. Основним методом дослідження був польовий, який здійснювали згідно з методичними рекомендаціями Інституту картоплярства УААН.

Лабораторні дослідження фізико-хімічних властивостей ґрунту, біохімічного складу бульб проводили за загальноприйнятими методиками агрохімічного і біохімічного аналізів. Визначення наявності вірусів у прихованій формі проводили серологічним методом. Експериментальний матеріал аналізували методами біологічної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в агрометеорологічних умовах Північно-східного Лісостепу України визначені граничні строки розмноження еліти з оздоровленого вихідного матеріалу розповсюджених сортів картоплі; встановлена рівнозначність методів і видів оздоровлення картоплі; виявлені найбільш впливові негативні фактори мінливості продуктивності і якості бульб різних категорій насіння; встановлено закономірності залежності врожайності оздоровленої картоплі від параметрів і стану надземної і підземної частини куща та погодних умов; визначено вплив сукупної дії факторів, які обумовлюють високу продуктивність і якість насіннєвих бульб; удосконалено методику визначення розміру листового апарату посіву картоплі.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано науково-обгрунтовані строки оновлення сортів картоплі різних груп стиглості, які забезпечують високу продуктивність і насіннєву якість картоплі; рекомендовано математичні моделі для прогнозу продуктивності насіннєвої картоплі за сумісною дією листового апарату, його ураженості вірусною інфекцією і погодними умовами.

Випробування наукових розробок проводились в виробничих умовах дослідного господарства Сумської ДСГДС при вирощуванні насіннєвої картоплі високих категорій; положення з розробок прогнозування врожаю апробовані в ТОВ “Агрофірма Косівщинська” при вирощуванні насіння картоплі першої репродукції.

Особистий внесок здобувача. Дослідження за темою дисертації виконані особисто здобувачем згідно програми. При безпосередній його участі розроблена робоча програма, проведені дослідження, узагальнені і математично обгрунтовані експериментальні дані, обчислені показники економічної ефективності. Наукові положення, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. Впровадження розробок у виробництво здійснювались за участі автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації заслухані на засіданнях науково-технічної ради Сумської ДСГДС, кафедри селекції і насінництва Сумського ДАУ, на конференціях молодих вчених та спеціалістів в Сумському ДАУ щорічно впродовж 1996-2001 рр.; на засіданні ученої ради агрономічного факультету Сумського ДАУ, 1999 р.; на шостій міжнародній науково-методичній конференції “Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве” (Алушта, 1999 р.); на міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 90-річчю вченого-насіннєвода І.І.Адамова “Новое в семеноводстве картофеля” (Минск, 2000); на координаційно-методичній раді Науково-методичного центру з проблем

картоплярства України (Інститут картоплярства УААН, 2001р.).

Публікації. За матеріалами досліджень, представлених в дисертаційній роботі, опубліковано сім наукових праць, в т. ч. п'ять в фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, пропозицій, списку використаних джерел і додатків.

Текстова частина роботи викладена на 114 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 16 таблицями, 33 рисунками, має 7 додатків. Список використаних джерел містить 169 найменувань, з них 38 - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННОЇ КАРТОПЛІ (літературний огляд)

У розділі подається огляд наукових праць з питань причин зниження продуктивності картоплі в виробництві, методи і способи оздоровлення картоплі, мінливість продуктивної і насіннєвої якості оздоровленого матеріалу під час його репродукування.

Зроблено висновки необхідності цілеспрямованої роботи в насінництві по зменшенню негативного впливу різних факторів при розмноженні еліти картоплі, одержаної з оздоровленого вихідного матеріалу.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Усі подані в дисертації матеріали були одержані на Сумській державній сільськогосподарській дослідній станції упродовж 1996-1999 років.

Територія землекористування дослідної станції знаходиться в Північно-східному Лісостепу України. Грунти на яких закладалися досліди - чорноземи глибокі малогумусні середньосуглинкові слабовилугувані. Вміст гумусу в орному шарі за Тюриним - 4,2%, рухомого фосфору і обмінного калію за Чириковим - відповідно 10,1 і 7,1 мг на 100 г грунту, рН_{сольове} - 6,7, гідролітична кислотність за Каппеном-Гільковицем - 1,1 мг-екв. на 100 г грунту, сума поглинених основ за Каппеном - 36,0 мг-екв на 100 г грунту, ступінь насиченості основами 97%.

Погодні умови за 1996-1997 роки досліджень були відносно сприятливими. В 1998-1999 роках нестача опадів посилювалася ще й високими температурами повітря і грунту. Гідротермічний коефіцієнт за період вегетації картоплі в 1996 році становив 1,14, 1997 - 1,20, 1998 - 0,79, 1999 - 0,69.

Попередниками картоплі у всі роки досліджень була озима пшениця. Добрива: 30 т/га гною + N₆₀P₆₀K₉₀. Технологія вирощування загальноприйнята для вирощування насіннєвої картоплі в Північно-східному Лісостепу України.

Для досліду використовували еліту, одержану методом клонового добору по п'яти річній схемі і репродуковану по трьох річній схемі, де вихідним матеріалом були меристемні мікробульби (7-18 мм) і мінібульби (0,2-2,5 г) та двохмісячна розсада від рослин in vitro, одержаних методом меристемнотканинної культури. Оздоровлення картоплі від вірусів і введення її в культуру in vitro проводились в Інституті картоплярства УААН. До лабораторії біотехнології картоплі Сумської державної сільськогосподарської дослідної станції надходили безвірусні рослини in vitro для подальшого розмноження і одержання від них мікро- і мінібульб.

Експериментальну роботу проведено постановкою досліду за схемою: вихідний матеріал - клони (контроль), мікробульби, мінібульби, розсада; еліта, репродукції: перша, друга, третя.

Вивчали сорти картоплі - Пролісок (ранньостиглий), Невська (середньоранній), Луговська (середньостиглий). Облікова площа ділянки 200 м² з площею живлення 70х25-30 см. Повторність варіантів досліду чотириразова. Дослід проводили методом накладання.

Виявлення вірусів проводили на візуально здорових рослинах методом краплинної серодіагностики. Для цього використовували антивірусні сиворотки, виготовлені в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН.

Статистичний обробіток даних досліджень проводили методами дисперсійного, кореляційного і регресивного аналізів з використанням табличного процесору MS Excel.

ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕПРОДУКУВАННЯ ОЗДОРОВЛЕНОЇ ЕЛІТИ КАРТОПЛІ

В процесі вирощування картоплі від еліти до нижчих репродукцій настає погіршення її насінних якостей, а отже, й зниження врожаїв. На сьогоднішній день визначено рівень втрат продуктивності різних сортів картоплі залежно від грунтово-кліматичних умов України: в Північному (Шевель М.Є., 1971), Центральному (Молоцький М.Я., 1999; Верменко Ю.Я., Рязанцев В.Б., 1998) та Західному регіонах (Андрушко О.М., 2000). В даному розділі викладено результати досліджень з динаміки урожайних та насіннєвих якостей оздоровленої картоплі залежно від репродукції в Північному сході Лісостепу України.

Вплив репродукування на ріст і розвиток рослин. Фенологічним спостереженням не встановлені істотні відхилення в проходженні фаз росту і розвитку рослин між контролем та варіантами досліду по всіх сортах (F_ф=1,78<F₀₅=2,12). Але вегетаційний період третього року репродукування характеризувався запізненням настання фаз на два-чотири дні порівняно з елітою (F_ф=5,78>F₀₅=2,18). Несприятливі погодні умови 1998 і 1999 років також обумовлювали подовження вегетаційного періоду у сорту Пролісок більше як на десять, у сорту Луговська на вісім і у сорту Невська на шість днів.

Результати досліджень параметрів надземної частини куща картоплі показали незалежність їх від методів і видів оздоровлення (табл. 1).

Негативний вплив тривалості репродукування почав відзначаться істотним зменшенням площі листової поверхні куща сорту Луговська (на 5,99 тис. м²/га при НІР₀₅ 3,78) в процесі першого року, а у сортів Пролісок (на 7,30 тис. м²/га, НІР₀₅ 3,97) і Невська (на 13,4 тис. м²/га, НІР₀₅ 5,12) - в другому році. Третій рік репродукування характеризувався зменшенням параметрів всіх показників надземної частини куща картоплі крім висоти рослин і кількості стебел у сорту Пролісок в контролі і у варіантах 14-16; при цьому площа листової поверхні посіву в порівнянні з елітою складала у сорту Невська 37%, сорту Луговська - 45% і у сорту Пролісок - 55%.

Аналіз сукупного впливу факторів на розмір листового апарату показав, що величина цього показника на 49,8% (F_ф=73,1) залежить від репродукції, на 8,52% (F_ф=12,5>F₀₅=2,79) - від погодних умов вирощування і в менший мірі - 1,22% (F_ф=1,73<F₀₅=3,18) від сорту.

Залежність урожайності і насіннєвої якості різних сортів картоплі від тривалості репродукування. Загальновідомо, що продуктивність залежить як від надземної так і підземної частини куща.

В результаті досліджень не виявлено істотних відмінностей щодо врожайності картоплі із насіннєвого матеріалу отриманого різними методами. Але під час репродукування еліти знижується врожайність всіх сортів. Динаміка врожайності різних сортів картоплі при репродукуванні наведена на рисунку 1.

Встановлено, що в процесі першого року репродукування врожайність картоплі знижується на 4-8%, другого - на 6-29%, третього - на 28-54%. Слід відмітити різний характер цього зниження під впливом біологічних особливостей сорту. Так, меншою інтенсивністю падіння врожайності в процесі першого і другого року репродукування характеризувались сорти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1 Параметри надземної частини куща картоплі, середнє за 1996-1999 роки

Варіант	Пролісок	Невська	Луговська
	висота рослин, см	кількість	площа листової поверхні, тис. м2/га	висота рослин, см	кількість	площа листової поверхні, тис. м2/га	висота рослин, см	кількість	площа листової поверхні, тис. м2/га
		листків, штук / стебло	стебел, штук / кущ			листків, штук / стебло	стебел, штук / кущ			листків, штук / стебло	стебел, штук / кущ
Еліта
1-клони	65,2	16,7	5,7	36,7	56,6	19,5	4,9	39,7	65,2	17,8	5,0	35,5
2-мікробульби	66,6	16,4	5,5	34,3	57,9	19,8	5,0	40,6	65,1	18,4	5,1	37,1
3-мінібульби	64,7	16,2	5,7	35,1	58,1	19,6	5,1	41,9	64,6	17,9	4,9	34,3
4-розсада	66,1	16,7	5,9	35,8	57,2	19,7	4,9	40,9	65,8	17,8	4,9	34,5
І репродукція
5-клони	62,5	16,2	5,4	30,0	57,6	19,7	4,9	37,0	64,3	17,7	4,6	28,8
6-мікробульби	62,3	16,3	5,7	33,3	56,6	19,4	4,7	34,6	63,7	18,2	4,4	29,2
7-мінібульби	63,6	16,2	5,5	33,0	57,6	19,8	4,9	37,8	65,3	17,5	4,6	29,1
8-розсада	63,9	15,9	5,4	30,6	56,7	19,8	4,7	36,6	64,2	17,8	4,5	30,4
ІІ репродукція
9-клони	63,4	16,1	5,4	28,1	53,7	17,6	4,4	27,8	63,3	16,9	4,2	24,2
10-мікробульби	62,6	15,8	5,4	26,6	55,1	17,1	4,3	26,9	62,3	17,1	4,2	24,4
11-мінібульби	63,5	16,3	5,6	30,1	54,3	17,4	4,3	25,7	63,6	16,4	4,3	24,8
12-розсада	63,1	16,2	5,2	27,5	54,4	17,8	4,5	29,1	63,1	16,3	4,2	23,7
ІІІ репродукція
13-клони	61,3	14,5	5,4	19,9	50,1	14,9	3,5	12,8	59,8	14,9	4,1	16,9
14-мікробульби	60,8	15,5	5,2	21,3	51,4	14,8	3,8	14,6	61,6	14,4	4,0	15,1
15-мінібульби	59,9	14,4	5,1	19,7	52,1	14,7	3,5	12,9	60,6	14,8	3,9	15,6
16-розсада	59,3	14,3	5,2	17,3	50,5	14,7	3,6	14,1	60,7	14,5	4,0	15,5
НІР05 варіантів	7,18	1,65	0,73	4,32	6,78	1,96	0,59	5,27	7,25	1,74	0,63	4,03
репродукцій	6,27	1,44	0,65	3,97	6,12	1,74	0,55	5,12	6,36	1,45	0,57	3,78

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луговська (4-7%) і Пролісок (7-13%); зниження врожайності на 27-29% було у сорту Пролісок в третій і у сорту Невська ще й у другій репродукції; в третій рік репродукування врожайність сорту Невська становила лише 47%, сорту Луговська - 62%, а сорту Пролісок - досягала 73% від врожайності еліти.

Застосування множинної регресії дало змогу встановити, що врожайність картоплі в значній мірі визначається репродукцією (44% при F_ф=65,8) та умовами вирощування 1996-1999 років досліджень (15,7% при F_ф=23,5).

З показників насіннєвої продуктивності картоплі найбільше значення має кількість бульб в кущі. Аналіз складових продуктивності куща різних сортів оздоровленої картоплі при її репродукуванні виявив наступне (рис. 2).

Чим нижча репродукція вивчених сортів картоплі тим менша кількість бульб в кущі. Відносно ж до еліти цей показник у сорту Луговська становив 75%, у сорту Пролісок - 71% і у сорту Невська - 68%.

Істотним зменшенням кількості бульб характеризувалася вже перша репродукція сорту Невська, це явище у сортів Пролісок і Луговська спостерігалося лише в другій репродукції.

Виявлено, що кількість бульб в кущі на 61% залежить від сукупної дії різних факторів, з яких найбільш впливовими була репродукція - 47,6% (F_ф=72,7>F₀₅=2,79) та погодні умови року 12,7% (F_ф=19,4>F₀₅=2,79).

За масою бульби всі сорти, репродукції і варіанти досліду відповідали вимогам стандарту. При цьому знайдено, що рівень цього показника у сорту Невська постійно знижувався в процесі репродукування, в тому числі істотно з другої репродукції.

Мінливість якісних показників бульб при репродукуванні. Визначенням біохімічного складу бульб встановлено, що за вмістом сухої речовини, крохмалю, вітаміну С в бульбах картоплі різниці між варіантами досліду не виявлено.

Найбільш сприятливим для крохмалистості бульб сортів Пролісок і Невська був 1997 рік, а для сорту Луговська - 1996 рік. Виявлена висока залежність крохмалистості від погодних умов - r=0,83-0,87.

Реінфекція оздоровленої картоплі в процесі розмноження еліти. Встановлено, що серед досліджених сортів більшу ураженість вірусами мали посіви сорту Невська (30,2%), меншу - сорти Луговська (24,7%) і Пролісок (24,4%). Стосовно складу вірусів, найбільш поширеним по всіх трьох сортах був вірус М. Його питома вага склала по сорту Пролісок 45,9%, по сорту Луговська - 48,2%, а по сорту Невська вже 83,6%. Друге місце по розповсюдженості для сортів Пролісок та Луговська займає вірус S (37,3 та 26,1% відповідно по сортах), а для сорту Невська - вірус Х (9,7%).

Найбільшу швидкість накопичення від еліти до третьої репродукції, у всіх сортів має вірус М: від 4 до 20% по сорту Пролісок, по сорту Невська - від 10 до 47%, по сорту Луговська - від 5 до 24%.

Найменше коливання при репродукуванні мав вірус Х, від 3,95 в еліті до 4,44% в третій репродукції по сорту Пролісок, від 2,4 до 3,4% по сорту Невська, від 5,80 до 6,91% по сорту Луговська.

Виявлена висока зворотна залежність між продуктивністю і ураженістю рослин вірусною інфекцією: в середньому по сорту Невська - r=0,92, по сорту Луговська - r=0,84, по сорту Пролісок - r=0,83.

Ураженість посіву вірусною інфекцією у кожного сорту іде по-різному (табл. 2).



Таблиця 2 Кількість рослин, уражених вірусами картоплі, %, середнє за 1996-1999 рр.

Варі-ант	Пролісок	Невська	Луговська
	_ Х	+ по варіан-тах	+ по репро-дукціях	_ Х	+ по варіан-тах	+ по репро-дукціях	_ Х	+ по варіан-тах	+ по репро-дукціях
Еліта
1	12,2	-	-	13,3	-	-	16,1	-	-
2	10,6	-1,6	-	12,3	-1,0	-	15,3	-0,8	-
3	11,1	-1,1	-	13,4	0,1	-	15,5	-0,6	-
4	11,0	-1,2	-	12,5	-0,8	-	15,6	-0,5	-
І репродукція
5	17,6	-	5,4	19,3	-	6,0	20,3	-	4,2
6	17,4	-0,2	6,8	19,7	0,4	7,4	18,9	-1,4	3,6
7	16,6	-1,0	5,5	18,7	-0,6	5,3	18,8	-1,5	3,3
8	17,0	-0,6	6,0	19,5	0,2	7,0	19,4	-0,9	3,8
ІІ репродукція
9	28,4	-	16,2	35,0	-	21,7	23,8	-	7,7
10	30,1	1,7	19,5	35,9	0,9	23,6	23,1	-0,7	7,8
11	29,9	1,5	18,8	35,6	0,6	22,2	22,9	-0,9	7,4
12	29,8	1,4	18,7	36,8	1,8	24,3	23,5	-0,3	7,9
ІІІ репродукція
13	38,9	-	26,7	51,6	-	38,3	40,5	-	24,4
14	39,4	0,5	28,8	53,2	1,6	40,9	39,9	-0,6	24,6
15	40,4	1,5	29,3	56,2	4,6	42,8	39,7	-0,8	24,2
16	40,9	2,0	29,9	54,3	2,7	41,8	38,9	-1,6	23,3
НІР05		2,4	3,7		3,2	2,7		3,9	3,6

Найбільша інтенсивність цього процесу була у сорту Невська від 12,3-13,3% в еліті до 51,6-56,2% в третій репродукції (рис. 3).

У сорту Пролісок накопичення вірусів більш повільне - від 10,6-12,2 в еліті до 38,9-40,9% в третій репродукції (рис. 4).

У сорту Луговська хоч в еліті і була найбільша ураженість (15,3-16,1%), але накопичення вірусів в процесі репродукування було менш інтенсивним. В третій репродукції наявність інфікованих рослин картоплі складала 38,9-40,5% (рис. 5).

Насінний матеріал сортів Пролісок та Невська до третьої репродукції, з вихідних бульб отриманих біотехнологічним методом мав дещо меншу ураженість вірусами ніж від клонового добору. У сорту Луговська обидва методи оздоровлення були рівноцінними.

Ураженість рослин вірусами у 1997 році становила по сорту Пролісок - 6,45%, по сорту Невська - 6,34%, по сорту Луговська - 6,90%. Інфікованих рослин у 1999 році було виявлено - 36,7%; 45,0%; 37,4% відповідно по сортах.

Загальна кількість рослин з ознаками вірусних хвороб в середньому за роки досліджень становила: у сорту Луговська - 3,71%, у сорту Пролісок - 3,16%, у сорту Невська - 2,72%. Найбільш поширеними вірусними хворобами були такі як звичайна мозаїка та закручування листя.

Найбільше рослин з ознаками проявлення вірусних хвороб в процесі репродукування оздоровленого біотехнологічним методом насіннєвого матеріалу встановлено в 1997 році.

За сукупною дією комплексу факторів, що вивчалися, реінфекція оздоровленої картоплі обумовлювалась на 85%, в тому числі роками досліджень на 60,5 (F_ф=236), репродукцією - на 22,0 (F_ф=86) та біологічними особливостями сорту на 2,2% (F_ф=12,7 при F₀₅=3,49).

На сучасному етапі важливе значення має розробка математичних моделей, які б дозволяли розрахунковим методом спрогнозувати врожайність посіву картоплі (у) в залежності від площі листової поверхні (Х1), кількості бульб під кущем (Х2), ураженості рослин вірусами (Х3) та гідротермічного коефіцієнта (Х4).

Розроблені такі рівняння множинної регресії:

для сорту Пролісок у=-1,13Х1-14,64Х2-4,80Х3-3,41Х4+563,7, d_yx=81%;

для сорту Невська у=1,99Х1+21,3Х2-0,605Х3+71,9Х4-46,04, d_yx=97%;

для сорту Луговська у=-1,97Х1+22,2Х2-2,93Х3+308Х4-105,9, d_yx=85%.



Для визначення площі листової поверхні (у) доцільно використовувати рівняння регресії з урахуванням факторів: розміру листка (Х1 - довжина, Х2 - ширина), їх кількості (Х3), ураженості рослин вірусами (Х4), ГТК (Х5):

для сорту Пролісок у=0,96Х1+2,88Х2+0,345Х3+0,0123Х4+0,21Х5-53,6, d_yx=89%;

для сорту Невська у=1,36Х1+2,96Х2+0,326Х3+0,0672Х4+7,46Х5-65,5, d_yx=95%;

для сорту Луговська у=1,60Х1+2,11Х2+0,32Х3+0,0343Х4+2,55Х5-57,0, d_yx=92%.

Щоб спрогнозувати кількість бульб під кущем картоплі (у) залежно від площі листової поверхні (Х1), ураженості рослин вірусами (Х2) та ГТК (Х3) необхідно використовувати такі рівняння:

для сорту Пролісок у=0,174Х1-0,0174Х2-0,702Х3+5,27, d_yx=76%;

для сорту Невська у=0,0524Х1-0,0645Х2-1,88Х3+11,3, d_yx=95%;

для сорту Луговська у=0,0069Х1-0,0676Х2+6,63Х3+3,86, d_yx=80%.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ

Здійснена економічна оцінка різних методів оздоровлення насіннєвого матеріалу по кожному окремому сорту (табл. 3).

Рівень рентабельності при розмноженні еліти картоплі, оздоровленої клоновим добором в роки досліджень, був по всіх сортах і репродукціях вищій в порівнянні з оздоровленням вихідного матеріалу біотехнологічним методом. Але враховуючи відсутність істотної різниці з продуктивності картоплі у відповідності з вивченими методами і видами оздоровлення, всі вони можуть бути використані в виробництві, як рівнозначні.



Таблиця 3 Економічна ефективність вирощування насіннєвого матеріалу картоплі, оздоровленого різними методами (1996-1999рр.)

Варіант	Пролісок	Невська	Луговська
	собівар-тість 1ц, грн.	рівень рентабель-ності, %	собівар-тість 1ц, грн.	рівень рентабель-ності, %	собівар-тість 1ц, грн.	рівень рентабель-ності, %
Еліта
1-клони	19,3	76,0	18,4	84,5	20,4	65,8
2-мікробульби	25,6	32,5	24,2	40,1	27,2	24,4
3-мінібульби	25,7	32,1	24,8	36,7	27,1	25,0
4-розсада	25,7	32,1	24,4	38,8	27,6	22,9
І репродукція
5-клони	17,6	78,7	16,8	87,3	18,6	68,7
6-мікробульби	22,5	39,9	21,1	49,3	22,4	40,4
7-мінібульби	21,9	43,6	21,7	45,1	23,1	36,3
8-розсада	21,9	43,6	21,3	47,9	22,8	37,8
ІІ репродукція
9-клони	16,8	87,4	19,7	59,9	16,7	88,9
10-мікробульби	19,9	57,7	23,1	36,2	19,7	59,9
11-мінібульби	20,3	55,2	23,9	31,8	20,0	56,9
12-розсада	19,9	57,6	23,4	34,7	19,5	60,9
ІІІ репродукція
13-клони	18,6	69,4	27,1	15,9	23,0	36,6
14-мікробульби	20,6	52,8	30,9	1,61	25,3	24,1
15-мінібульби	20,0	57,2	30,4	3,39	25,2	24,9
16-розсада	21,0	49,8	31,4	0	25,9	21,5

ВИСНОВКИ

Вивчені ріст та розвиток оздоровлених рослин, урожайні та насіннєві якості картоплі залежно від методів оздоровлення і видів вихідного матеріалу, тривалості репродукування, біологічних особливостей сорту та умов вирощування.

Ріст і розвиток оздоровленої картоплі та її продуктивність характеризується до 50% тривалістю репродукування, до 16% умовами вирощування, до 3% біологічними особливостями сорту, ще в меншій мірі методами і видами одержання оздоровленого вихідного матеріалу - до 0,02%.

Продуктивність оздоровленої насіннєвої картоплі знижується в процесі першого року репродукування на 4-8%, другого - на 6-29%, третього - на 28-54%.

За врожайністю після трьох років репродукування відзначився сорт Пролісок - 22 т/га, рівень цього показника у сорту Луговська становив 18 т/га, у сорту Невська - 15 т/га.

Падіння продуктивності при репродукуванні відбувається за рахунок зменшення кількості бульб у сортів Пролісок і Луговська на 54%, у сорту Невська - на 88%.

Зниження продуктивності в процесі розмноження еліти сорту Невська в перший рік становила 8%, в другий - 29%, в третій - 54%; сорту Пролісок, відповідно, 7, 13 і 29%; сорту Луговська - 4, 6, 39%.

Інтенсивність падіння продуктивності залежить від реінфекції оздоровленої картоплі, яка в процесі розмноження еліти протягом трьох років досягала 40-56%.

В загальній ураженості рослин вірусами найбільша питома вага належала вірусу М, потім S і X.

Детермінованість зниження продуктивності картоплі в процесі розмноження еліти і реінфекованості сорту Пролісок становить 69%, Невська - 85%, Луговська - 71%.

Зміна якісних властивостей бульб вивчених сортів при репродукуванні незначна, крім крохмалистості, з тенденцією до її зменшення.

Для прогнозування продуктивності насіннєвого матеріалу розроблено математичні моделі з урахуванням сукупної дії площі листового апарату, ураження вірусами і погодними умовами (ГТК).

Рівень рентабельності вирощування насіннєвої картоплі при клоновому доборі вище біотехнологічного методу оздоровлення вихідного матеріалу для відтворення еліти.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Селекційно-насінницьким установам для прогнозування продуктивності картоплі пропонуються математичні моделі з урахуванням сукупної дії площі листового апарату, ураження вірусною інфекцією і погодними умовами (ГТК).

Виробникам насіннєвого матеріалу високих категорій в Північно-східному Лісостепу рекомендується:

використовувати всі методи і види оздоровлення вихідного матеріалу для відтворення еліти картоплі, як рівнозначні щодо продуктивності репродукційного насіннєвого матеріалу;

оптимальні строки розмноження еліти, одержаної на основі насіннєвого матеріалу оздоровленого біотехнологічним методом для сортів Невська і Луговська - два, для сорту Пролісок - три роки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Самойлов М.І., Василинчук З.Д., Дубовик В.І. Вплив вихідного матеріалу на продуктивність еліти // Вісник Сумського с.-г. ін-ту. - Суми, 1997. - Вип. 1. - С. 43-44 (Доля авторства становить 30%: математична обробка експериментальних даних і узагальнення отриманих результатів).

Дубовик В.І. Вплив оздоровленого вихідного матеріалу на репродукування еліти картоплі // Вісник СДАУ. - Суми, 1998. - Вип. 2. - С.15-18.

Дубовик В.І. Вплив метеорологічних умов на показники продуктивності оздоровленої картоплі // Вісник СДАУ. - Суми, 1999. - Вип. 3. - С. 56-58.

Дубовик В.І. Структурні показники продуктивності оздоровленої картоплі // Вісник СДАУ. - Суми, 2000. - Вип. 4. - С. 59-62.

Дубовик В.І. Вплив насіннєвого матеріалу картоплі на його продуктивність при репродукуванні // Картоплярство. - К., 2000. - Вип. 30. - С. 130-135.

Дубовик В.І. Залежність продуктивності картоплі від категорії насіння // Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве: Сб. науч. статей. - К.: ИСМО, Алушта, 1999. - С. 327-332.

Кожушко Н.С., Дубовик В.І. Влияние методов оздоровления на продуктивность картофеля / Новое в семеноводстве картофеля. - Минск: БНИИК, 2000. - С. 50 (Доля авторства становить 50%: робота написана з використанням експериментальних даних отриманих здобувачем).

АНОТАЦІЇ

Дубовик В.І. Вплив репродукування оздоровленої еліти на продуктивність насіннєвої картоплі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція і насінництво. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2001.

Для розповсюджених сортів картоплі в Північно-східному Лісостепу визначено характер мінливості продуктивності в процесі репродукування еліти відтвореної на основі оздоровленого матеріалу. Встановлено в елітному насінництві рівнозначність методів оздоровлення і видів вихідного насіннєвого матеріалу за продуктивністю.

Визначено граничні строки дії ефекту оздоровлення для сортів картоплі різних груп стиглості.

Розроблено математичні моделі для прогнозування врожаю під впливом сукупної дії розміру листового апарату, його ураженості вірусною інфекцією та погодними умовами.

Запропоновано строки сортооновлення для оздоровленого посадкового матеріалу.

Виробникам картоплі рекомендовано використовувати насіннєвий матеріал високих категорій.

Ключові слова: картопля, продуктивність, оздоровлення, види вихідного матеріалу, еліта, репродукування, реінфекція, сортооновлення.

Дубовик В.И. Влияние репродуцирования оздоровленной элиты на продуктивность семенного картофеля. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2001.

Исследования по определению граничных сроков репродуцирования элиты картофеля, полученной на основе клонового отбора по пятилетней схеме и по трёхлетней схеме с использованием, как исходного, оздоровленного биотехнологическим методом материала, выполнены в 1996-1999 годах в условиях Северо-восточной Лесостепи Украины.

Изучены рост и развитие оздоровленных растений, урожайные и семенные качества картофеля в зависимости от методов оздоровления и видов исходного материала, продолжительности репродуцирования, биологических особенностей сорта и погодных условий выращивания.

У исследованных сортов картофеля не выявлено существенных отклонений в прохождении фаз роста и развития растений в зависимости от варианта опыта. Фотосинтетический аппарат, урожайность и семенные качества картофеля в большей мере определялись продолжительностью репродуцирования и условиями выращивания. Найдено, что репродуцирование сопровождается уменьшением количества клубней в кусте.

Установлена изменчивость качественных показателей клубня по сортам, репродукциям и условиям выращивания.

Установлена зависимость падения продуктивности разных категорий семенного материала от параметров листового аппарата растения и степени его повторного поражения вирусной инфекцией. Для разных сортов картофеля определён видовой состав вирусов и интенсивность их накопления при репродуцировании.

Разработаны математические модели для прогнозирования урожайности картофеля под влиянием таких факторов, как площадь листовой поверхности, пораженность вирусной инфекцией, условий выращивания и их совместного действия.

Определена экономическая эффективность производства семенного материала на оздоровленной основе.

Обоснованы и рекомендованы для использования в элитном семеноводстве методы и виды оздоровленного исходного материала картофеля как равноценные по продуктивности; установлены оптимальные сроки сортообновления для распространённых сортов.

Ключевые слова: картофель, продуктивность, оздоровление, виды исходного семенного материала, элита, репродуцирование, реинфекция, сортообновление.

Dubovik V.I. Influence of reproduction of the improved elite on seed potato productivity. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of agricultural science in Speciality 06.01.05 - Selection and Seed-growing. - Plant Production Institute, named after V.J. Yurjev, UAAS, Kharkiv, 2001.

For widespread potato cultivars in the Northeast Forest-Steppe the variability of productivity in reproduction process of the improved elite is determined. The equivalence of methods of improvement and kinds of seed initial material in elite seed-growing is established.

Limiting terms of the effect of improvement for cultivars potato of various groups of ripeness are determined.

The mathematical models for forecasting a crop under influence of joint action of the factors: sizes of the leaf, virus infection and weather conditions are developed.

Terms updating of a cultivars for the improved seed material are proposed.

It is recommended to the producers of potatoes to use a seed material of high categories.

Key words: potato, productivity, improvement, kinds of seed initial material, elite, reproduction, re-infection, updating of a cultivars.

Размещено на Allbest.ru