Удосконалення технології вирощування продовольчої картоплі в умовах зрошення на півдні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.02 - Сільськогосподарські меліорації

Удосконалення технології вирощування продовольчої картоплі в умовах зрошення на півдні України

Харченко Галина Cтаніславівна

Херсон 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства південного регіону Української Академії Аграрних наук протягом 1989 - 1991 років.

Науковий керівник: Писаренко Володимир Антонович,

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник; завідуючий лабораторією режимів зрошення Інституту землеробства південного регіону УААН.

Офіційні опоненти:

1. Лимар Анатолій Остапович, доктор сільськогосподарських наук, професор; директор Херсонської дослідної станції баштанництва УААН

2. Мацко Петро Володимирович, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник; доцент кафедри сільськогосподарських меліорацій Херсонського державного аграрного університету.

Провідна установа: Кримський державний аграрний університет.

Захист відбудеться “28” листопада 2000 року о 11 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 47.830.01 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий “26” жовтня 2000 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради, доцент Базалій В.В.

1. Загальна характеристика роботи

мінеральне добриво зрошення картопля

Актуальність теми. В умовах переходу до ринкових відносин вирішальну роль у забезпеченні населення продуктами харчування грає створення продовольчих зон у регіонах, що забезпечують отримання дешевої та якісної продукції власного виробництва. Це, в першу чергу стосується продуктів повсякденного попиту, до яких відносяться хліб, картопля, овочі, м'ясо та молоко. Кліматичні умови півдня України, які характеризуються високими температурами повітря та незначною кількістю опадів, не в повній мірі відповідають біологічним особливостям картоплі, особливо в період інтенсивного накопичення маси бульб. Однак, дослідження наукових установ та практика сільськогосподарського виробництва показали реальну можливість ефективного вирощування картоплі на зрошуваних землях півдня України, використовуючи технологію, яку розробив Інститут зрошуваного землеробства. Впровадження у виробництво цієї технології дозволяє отримувати при зрошенні стабільні врожаї високоякісних бульб на рівні 200-250 ц/ га при незначних витратах праці та енергоресурсів на її вирощування і забезпечити прибутковість цієї галузі в умовах колективних, фермерських та приватних господарств.

Потенціал сортів картоплі навіть в умовах зрошення не повністю вичерпується при використанні базової технології, яка застосовується у виробництві, через недостатню вивченість окремих прийомів та факторів, що впливають на ростові та продукційні процеси рослин. Тому вона потребує подальшого удосконалення, спрямованого на вивчення та уточнення, як окремих її елементів, так і комплексу головних факторів технології. Доведено, що кожний агроприйом виявляє свою дію на продуктивність рослин лише у нерозривному зв'язку з іншими прийомами. Приріст врожаю від правильно побудованого комплексу агроприйомів буває значно вищий, ніж сума добавок від прийомів, що проводяться нарізно один від одного. Тому актуальним є доопрацювання елементів технології вирощування картоплі, які у взаємодії дозволяють значно покращити продукційні процеси рослин і забезпечують отримання високих і сталих врожаїв

Мета і задачі досліджень. Доопрацювати комплекс основних елементів технології вирощування продовольчої картоплі на зрошуваних землях півдня України, які суттєво впливають на підвищення продуктивності культури. Для цього вивчити вплив різних режимів зрошення, удобрення та прийомів основного обробітку ґрунту на водно-фізичні властивості ґрунту, продукційні процеси та динаміку вмісту основних елементів живлення у ґрунті, продуктивність рослин і якість продукції, економічну та енергетичну ефективність вирощування картоплі.

Наукова новизна. Вперше для умов півдня України отримано результати досліджень дії та взаємодії різних моделей режиму зрошення, удобрення та щілювання на продуктивність продовольчої картоплі.

Практична цінність і реалізація результатів досліджень. Опрацювання біологічних та продукційних процесів картоплі в умовах зрошення дозволить удосконалити ресурсозберігаючу технологію вирощування цієї культури, стабілізувати врожайність бульб при різних умовах вегетації, підвищити чистий прибуток з гектару посівів, забезпечити конкурентну здатність картоплі, порівняно з традиційними культурами півдня України.

Результати досліджень пройшли перевірку в умовах виробництва в КСП Скадовського та Каховського районів, а також у фермерських господарствах Херсонської області “Градово” (фермер Гром М.М.) і “Таврія” (фермер Худолій Г.М.) протягом 1991-1998 рр. Одержано результати, які узгоджуються з даними, отриманими в досліді.

Декларація особистого внеску здобувача. Особисто були проведені дослідження, спостереження, а також опрацьовані та узагальнені експериментальні дані за 1989-1991 рр., обчислені показники економічної та енергетичної ефективності запланованих агроприйомів. Дисертант щиро дякує лаборантам та співробітникам відділу біотехнології картоплі за допомогу при виконанні роботи.

Апробація одержаних результатів. Матеріали досліджень доповідались у 1989-1991 рр. на засіданнях Вченої ради Інституту зрошуваного землеробства УААН та Координаційно-методичної ради наукового центру “Картоплярство” (Інститут Картоплярства УААН), на конференції молодих вчених і спеціалістів в Херсонському державному аграрному університеті (1989р.).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 8-ми розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел (240 назв, в тому числі 29 іноземних авторів), додатків. Загальний обсяг роботи 144 сторінки. Вона містить 24 таблиці і 17 рисунків.

Публікації результатів досліджень. Дисертантом опубліковано 8 статей у фахових виданнях, в тому числі 4 - за темою дисертації.

2. Основний зміст роботи

В розділі 1 “Стан вивченості проблеми та задачі досліджень (аналітичний огляд літератури)” проведений аналіз наукових робіт вітчизняних та іноземних авторів по впливу зрошення, удобрення та щілювання на ріст і розвиток рослин картоплі, винос ними основних елементів живлення, на водоспоживання, водно-фізичні властивості ґрунту, продуктивність картоплі, економічну та енергетичну ефективність її вирощування, а також обґрунтована необхідність проведення досліджень у напрямку вивчення комплексного впливу основних технологічних засобів на ріст, розвиток і продуктивність картоплі.

В розділі 2 “Умови проведення та методика досліджень” викладена агрохімічна та водно-фізична характеристика ґрунту дослідної ділянки, проведена оцінка якості поливної води, охарактеризований клімат південної зони України та погодних умов в роки досліджень, наведені методики проведення польових дослідів та спостережень, агротехніка вирощування картоплі.

Дослідження проведені в 1989-1991 роках шляхом постановки трьох факторного польового досліду за схемою наведеною у таблиці 2, розміщення ділянок виконували методом розщеплених ділянок. Повторність досліду чотириразова. Ділянки першого порядку: фактор режим зрошення (А) - мали посадкову площу 1109,7 мІ, облікову - 453,6 мІ. Ділянки другого порядку: фактор удобрення (В) відповідно - 369,6 та 151,2мІ. Ділянки третього порядку: фактор прийомів основного обробітку ґрунту (С) - 123,2 та 50,4мІ. Дослідження проводили на середньоранньому сорті картоплі Нєвська.

Ґрунт дослідної ділянки темно-каштановий, залишково-солонцюватий середньо-суглинковий, типовий для зрошуваної зони півдня України.

Погодні умови в роки досліджень для росту та розвитку рослин картоплі у весняній посадці, складались в основному задовільно. За дефіцитом водоспоживання 1989 рік був середньосухим, 1990 та 1991 роки - середньовологими.

У досліді застосовували агротехніку відповідно до рекомендацій по вирощуванню картоплі на зрошуваних землях півдня України, розроблені Інститутом зрошуваного землеробства УААН.

Закладення та проведення дослідів, відбір ґрунтових і рослинних зразків та підготовку їх до аналізів проводили згідно методичних вказівок, посібників та ДОСТів ( М.М. Горянський, 1970; Б.А. Доспехов, 1979, 1985; А.Ф. Вадюніна і З. А. Корчагіна, 1986; В.О.Ушкаренко та О.Я.Скрипніков, 1988; Методичні розробки Інституту картоплярства по проведенню досліджень з картоплею, 1983).

Польовий дослід супроводжувався слідуючими аналізами, спостереженнями та обліками:

- фенологічні спостереження;

- густота стояння рослин;

динаміка росту і розвитку надземної частини рослин;

динаміка накопичення маси бульб;

динаміка розвитку кореневої системи;

- вміст поживних речовин у ґрунті;

змінювання вологості ґрунту та облік атмосферних опадів;

визначення середньодобового випаровування та сумарного водоспоживання;

щільність, шпаруватість та водопроникність ґрунту;

- облік врожаю методом суцільного зважування бульб з усієї облікової площі ділянки з визначенням товарності, середньої маси бульб, а також вмісту у бульбах крохмалю, вітаміну С, сухої речовини, нітратів.

Дані урожаю і результати досліджень, одержані в досліді, обробляли, використовуючи сучасні методи математичної статистики.

В розділі 3 “Режим зрошення та водоспоживання картоплі” проведений аналіз режиму зрошення за роками і періодами росту та розвитку рослин, а також визначено вплив різного рівня зволоження, удобрення та щілювання на сумарне водоспоживання та середньодобове випаровування картоплі за періодами росту та розвитку, а також у цілому за вегетацію.

При збиранні картоплі у фазу біологічної стиглості при вивченні режиму зрошення за критерії досліджуваного фактору нами були прийняті зрошувальна норма і кількість вегетаційних поливів. В залежності від погодних умов у роки досліджень було проведено при різних режимах зрошення 4-5 поливів зрошуваними нормами 1700-2050 м3/га.

Аналіз водоспоживання рослин показав, що в період від посадки до сходів випаровування проходило, в основному, з поверхні ґрунту і становило в середньому за роками досліджень 12,5-13,4м3/га. В період від сходів до початку цвітіння, коли проходить інтенсивне наростання бадилля та розвиток кореневої системи, середньодобове випаровування зростає у порівнянні з першим періодом в 1,9 - 2,1 рази.

В умовах зрошення середньодобове випаровування картоплі досягає свого максимуму в міжфазний період від початку цвітіння до припинення приросту бадилля. При режимах зрошення за схемами 70-80-70% НВ середньодобове випаровування в цей період становило 61,4 м3/ га, 60-80-70% НВ - 57,1 м3/ га, 70-80-60 % НВ - 57,8 м3/га. У подальшому, після припинення приросту бадилля, середньодобове випаровування картоплі знизилось у 2,1 - 2,5 раза.

Щілювання під гребенями значно збільшує витрату вологи у порівняні з контролем. Обсяг сумарного випаровування за період від посадки до збирання відповідно режимів зрошення 70-80-70, 70-80-60 і 60-80-70% НВ зростає на 149, 182 і 84 м3/га (рис. 1).

При нарізанні щілин у міжряддях зростання складає 182,66 та 14 м3/га. Витрата вологи при внесенні 70 т/га гною і щілюванні під гребенями на 50 м3/га була більшою, ніж при внесенні лише мінеральних добрив у дозі N100P150K120 і на 145 м3/га - при застосуванні органо-мінеральних на фоні режиму зрошення 70-80-70% НВ.

Рис.1 Сумарне випаровування в залежності від технологічних прийомів (1989 - 1991р.р.)

В роки досліджень сумарне водоспоживання незалежно від факторів, які вивчали, суттєво змінювалось в залежності від погодних умов вегетаційного періоду. Досить високі показники спостерігали у середньовологі 1990-1991 роки і вони досягали в середньому по режимах зрошення 4226 та 3839 м3/ га. У середньосухому 1989 році сумарне водоспоживання становило 2798 м3/ га. Щодо впливу окремих факторів, зниження сумарного водоспоживання спостерігали на фоні режиму зрошення 70-80-60% НВ і в середньому за роки досліджень воно становило 107-115 м3/ га, порівняно з іншими режимами зрошення.

При застосуванні різних доз добрив показники сумарного водоспоживання у середньому за 3 роки були практично одинаковими. У варіантах без щілювання сумарне водоспоживання картоплі, як за щорічними спостереженнями, так і в середньому за роками досліджень, було нижчим, ніж при щілюванні.

Доля поливів у балансі сумарного водоспоживання в першому та другому режимах зрошення становила в середньому 54,2-54,3% від загальної витрати вологи. Зменшення нижнього порогу зволоження у період кінець цвітіння-припинення приросту бадилля до 60% НВ викликало незначне зниження долі поливів у водоспоживанні - до 53,1%.

В балансі сумарного водоспоживання картоплі значну частину займали опади вегетаційного періоду. В середньому за роки досліджень вони складали 36,5 - 39,5% від загальної витрати вологи. Доля опадів зумовлювалась погодними умовами вегетаційного періоду. Так, в умовах посушливого 1989 року опади становили 14 -16%, а в середні за вологозабезпеченням 1990-1991 роки на їх долю припадало 42,1- 48,7% від сумарного водоспоживання.

В розділі 4 “Вплив обробітку ґрунту на його водно-фізичні властивості” представлені результати вивчення впливу щілювання на щільність, шпаруватість та водопроникність ґрунту. Одержані результати свідчать, що щілювання під гребенями знижує щільність ґрунту після посадки в шарі ґрунту 10-20 см на 8,9%, 20-30 см - на 3,4%, перед збиранням, відповідно, - на 9,2% і 7,5%. Завдяки цьому, на протязі вегетаційного періоду підтримувалась досить висока насиченість верхніх шарів повітрям 66,5 - 70%.

Щілювання під гребенями підвищує водопроникність ґрунту на початку вегетації у гребенях на 12,4%, у міжряддях - на 31,8%. Нарізання щілин у міжряддях, відповідно, - на 7,3 та 17,9%. Наприкінці вегетації, в результаті замулювання щілин, ефект від проведення щілювання практично не спостерігається.

В розділі 5 “Ріст та розвиток рослин картоплі” представлені результати вивчення впливу щілювання на формування надземної маси, кореневої системи та бульб картоплі.

Нарізання щілин під гребенями і в міжряддях на початку вегетації картоплі негативно впливає на ріст рослин, їх висота на 13-35% менша за рослини варіанта без щілювання; починаючи з фази бутонізації темпи росту рослин при щілюванні зростають і перевищують контрольні на 21-48%.

Щілювання забезпечує максимальну масу бадилля у період масового цвітіння рослин, на 35-51 ц/га вищу, ніж без щілювання. Темпи наростання маси бульб при щілюванні під гребенями та в міжряддях на 1,5 і 18,0% вищі, ніж без щілювання.

Щілювання забезпечує більш глибоке проникнення кореневої системи картоплі, що призводить до більшого накопичення маси повітряно-сухих коренів у шарі ґрунту 30 - 50 см на 37%.

У розділі 6 “Винос основних елементів живлення рослинами картоплі” визначено вплив передполивної вологості ґрунту за фазами росту та розвитку рослин 70-80-70, 60-80-70 і 70-80-60% НВ, органічного, органо-мінерального і мінерального удобрення та щілювання під гребенями або у міжряддях на процес використання рослинами основних поживних речовин - азоту, фосфору та калію, а також вплив добрив та щілювання на вміст поживних речовин у ґрунті при режимі зрошення 70-80-70% НВ.

Внесення 70 т/га гною і N100P150K120 підвищує протягом вегетації в 0-50 см шарі ґрунту вміст нітратів на 5,6-36,3%, рухомого фосфору - на 10,1-33,5%, обмінного калію - на 15,8-21,3%.

Загальний винос поживних речовин урожаєм при підтриманні передполивної вологості ґрунту за фазами росту та розвитку рослин на рівні 70-80-70% НВ становив: при внесенні 70 т/га гною - 204 кг/ га N, 159 кг/ га P2O5 і 265 кг/ га K2O (рис. 2).

Рис. 2 Винос поживних речовин картоплі в залежності від удобрення при режимі зрошення 70-80-70% НВ

При внесенні 70 т/га гною і N100P150K120 ці показники досягали: 235, 184 та 304 кг/ га, а при використанні лише мінеральних добрив у дозі N100P150K120 - 224, 173 і 292 кг/ га відповідно.

Зниження передполивної вологості ґрунту у період від сходів до початку бутонізації призводить до зменшення, в середньому по варіантах з добривами, загального виносу азоту - на 7,3%, фосфору - на 8,9% та калію - на 7,1%.

Аналогічним чином впливає зниження передполивної вологості до 60% НВ у період від кінця цвітіння до припинення приросту бадилля.

При підтриманні режиму зрошення 70-80-70% НВ рослини картоплі витратили на формування 1 т продукції, у середньому по фактору, азоту 5,5 кг, фосфору 4,3 кг та калію 7,2 кг. На інших режимах зрошення ці показники були дещо нижчими.

При внесенні 70 т/га гною сумісно з мінеральними добривами у дозі N100P150K120 винос азоту на кожну тону бульб був більшим на 6,4 і 9,3%, ніж при при внесенні лише мінеральних або органічних добрив у зазначених дозах, фосфору, відповідно, на 4,1 та 3,4%, калію - на 4,1 і 7,0%.

В розділі 7 “Продуктивність та якість картоплі в залежності від передполивної вологості ґрунту, удобрення та щілювання” отримані результати дії факторів, поставлених на дослідження, при вирощуванні продовольчої картоплі у два строки збирання: при ранньому збиранні та у фазу біологічної стиглості (табл. 1,2).

Таблиця 1 Врожайність бульб картоплі при ранньому збиранні в залежності від різних технологічних прийомів, ц/га (за 1989-1991 рр.)

Режим зрошення, % НВ (фактор А)	Удобрення	Врожайність бульб, ц/га
	(фактор В)	Прийом основного обробітку ґрунту (фактор С)	Середня по фактору
		без щілювання	Щілювання підгребеннями	щілювання у міжряддях	А	В
	гній, 70 т/ га	205	196	204	-	194
70-80-70	гній, 70 т/ га +N100 P150K120	206	184	183	192	192
	N100 P150K120	184	181	187	-	189
	гній, 70 т/ га	187	184	188	-	-
60-80-70	гній, 70 т/ га +N100 P150K120	215	176	189	191	-
	N100 P150K120	204	187	194	-	-
Середня врожайність по фактору С	200	185	191	-	-

Кореляційний та регресійний аналізи отриманих при ранньому збиранні результатів показали, що існує зв'язок між врожаєм бульб, удобренням та щілюванням. Коефіцієнт кореляції 0,61 показує, що врожай у більшій мірі залежить від обробітку ґрунту, ніж від удобрення, де коефіцієнт кореляції становить 0,34. Проведення кореляційного аналізу дозволило побудувати модель залежності врожаю бульб при ранньому збиранні від добрив та прийому основного обробітку ґрунту:

У = 10,426- 0,0047.Х2 + 1,98.X + 0,01.Z2 - 0,566.Z

де У - врожай бульб, ц/га;

X - удобрення, кг/ га д. р.;

Z - глибина основного обробітку ґрунту, м.

Спостерігається тенденція підвищення врожайності бульб у варіантах без щілювання при внесенні 70 т/га + N100P150K120, рівень якої становив 206 - 215 ц/га.

Таблиця 2 Врожайність продовольчої картоплі в залежності від режиму зрошення, удобрення та щілювання, ц/га (середнє за 1989-1991 рр.)

Режим зрошення, % НВ (фактор А)	Удобрення (фактор В)	Прийом основного обробітку ґрунту (фактор С)	Середня врожайність по фактору
		без щілювання	Щілювання підгребеннями	щілювання у міжряддях	А	В
	гній, 70 т/ га	368	394	383	-	378
70-80-70	гній, 70 т/ га +N100 P150K120	405	401	411	398	392
	N100 P150K120	406	411	400	-	387
	гній, 70 т/ га	366	381	381	-	-
60-80-70	гній, 70 т/ га +N100 P150K120	392	401	385	383	-
	N100 P150K120	378	390	372	-	-
	гній, 70 т/ га	362	392	376	-	-
70-80-60	гній, 70 т/ га +N100 P150K120	377	391	371	377	-
	N100 P150K120	375	383	369	-	-
Середня врожайність по Фактору С	381	394	383	-	-

В середньому за роки досліджень, найвищу урожайність бульб у біологічній стиглості забезпечив режим зрошення за схемою 70-80-70% НВ. В середньому по фактору, урожайність бульб становила 398 ц/га і була на 15-21 ц/га вищою, ніж на інших режимах зрошення, які вивчали. Найбільшу перевагу цього режиму спостерігали на фоні мінерального живлення рослин у варіантах без щілювання та з щілюванням під гребенями. Прибавка урожаю бульб становила 18-21 та 21-28 ц/га. Зниження передполивної вологості ґрунту з 70 до 60 % НВ у третьому періоді розвитку рослин не приводило до суттєвих втрат урожаю бульб.

Результати, отримані при щорічному аналізі врожайних даних, повністю узгоджуються. Отже, незалежно від погодних умов року, оптимальним режимом зрошення картоплі слід вважати режим, при якому передполивна вологість ґрунту у фази росту та розвитку рослин підтримується на рівні 70-80-70% НВ.

Була розглянута залежність врожаю бульб у середньому за роки досліджень від взаємодії добрив та обробітку ґрунту при режимі зрошення 70-80-70% НВ.

Модель такої залежності описується слідуючим лінійним рівнянням:

У = 393,48 + 0,13.Х1 - 0,000932.Х2

де У - врожай бульб, ц/га;

Х1 - удобрення, кг д. р./ га;

Х2 - глибина основного обробітку ґрунту, м.

Точність даної моделі досить висока і дорівнює 93%.

В середньому за роки досліджень, всі варіанти удобрення картоплі, які виавчали, забезпечили рівень врожайності бульб в межах найменшої істотної різниці (378 -392 ц/га). Однак, за роками досліджень одержані різні результати. Позитивний вплив сумісного внесення гною і мінеральних добрив на продуктивність картоплі спостерігали у 1989 році - прибавка врожайності бульб, в порівнянні з іншими фонами добрив становила 32-45 ц/га. У 1990 році більш ефективним виявилось застосування мінеральних добрив, а у 1991 році - гною. Це пов'язано з різною забезпеченістю ґрунту елементами живлення.

Була розглянута залежність врожаю бульб від добрив у цілому, при підтриманні передполивної вологості ґрунту у фази росту та розвитку рослин на рівні 70-80-70 % НВ. Коефіцієнт детермінації при цьому у середньому за роки досліджень становив 0,62 - 0,72. На фоні щілювання більш ефективним виявилось органо - мінеральне добриво. Проведені кореляційний та регресійний аналізи отриманих результатів при збиранні бульб у біологічній стиглості виявили тісну кореляційну залежність між врожаєм та обробітком ґрунту лише на фоні гною по всіх режимах зрошення. Коефіцієнт детермінації при цьому був досить високий і становив 0,82 - 0,86.

При вирощуванні продовольчої картоплі щілювання під гребенями істотно підвищило врожайність бульб у середньому за роки досліджень. При щілюванні у міжряддях такого ефекту не спостерігали.

Тісний взаємозв'язок між врожаєм та досліджуваними факторами, на що вказує високий коефіцієнт кореляції 0,71, дозволив побудувати модель врожаю:

У = - 0,0057.Х - 73,38.Х2 - 1,25.Z + 0,021.Z2 + 0,998.V - 0,0022.V2

де У - врожай бульб, ц/га;

X - зрошувальна норма, м3/га;

Z - удобрення, кг/ га д. р.;

V - глибина обробітку ґрунту, м.

Аналіз даної моделі показує, що в найбільшій мірі на врожай бульб впливає зрошувальна норма. Приблизно на одному рівні впливають на продуктивність картоплі добрива та прийоми основного обробітку ґрунту. При цьому різні умови зволоження та прийоми основного обробітку ґрунту істотного впливу на зміну основних показників якості бульб не чинили.

У розділі 8 “Економічна та енергетична ефективність вирощування картоплі в залежності від основних технологічних прийомів” подана економічна та енергетична оцінка комплексного використання основних елементів технології.

Встановлено, що при збиранні картоплі у ранні строки (кінець червня) найвищий рівень рентабельності - 459%, окупність витрат енергії - 0,93, собівартість 1 ц - 16,09 грн. та енергетичні витрати - 79,9 тис. Мдж/га і 390 Мдж/ц забезпечує поєднання режиму зрошення за фазами росту та розвитку рослин 60-70-80% НВ з внесенням N100P150K120 у варіанті без щілювання.

При вирощуванні продовольчої картоплі найкращі показники економічної ефективності отримано при режимі зрошення 70-80-70% НВ. Зниження передполивної вологості ґрунту до 60% НВ в періоди: сходи-бутонізація і цвітіння - відмирання бадилля зменшує величину чистого прибутку, в середньому по фактору, на 580-800 грн./га і підвищує на 3,5-4,9% собівартість продукції.

Зростання виробничих витрат при внесенні 70 т/га гною і гною з мінеральними добривами непропорційне підвищенню врожайності. Тому у цих варіантах відмічено великі виробничі витрати і збільшення собівартості продукції на 8,0 і 6,1% порівняно з внесенням тільки мінеральних добрив у дозі N100P150K120.

Щілювання під гребенями при незначному збільшенні виробничих витрат підвищує чистий прибуток, в середньому по фактору, на 500 грн. і зменшує витрати на одиницю продукції. Завдяки цьому рівень рентабельності в середньому по фактору досягає 305%.

Енергетична оцінка вирощування продовольчої картоплі показала незначну різницю у витратах енергії на одиницю площі (113,1-113,9 тис. Мдж/га) та продукції (290-300 Мдж/ц) між різними режимами зрошення, що зумовлено невеликою різницею у кількості поливів та зрошувальній нормі.

Енергетичні витрати і їх окупність при внесенні різних видів і сполук добрив у досліджуваних варіантах помітно різнилися. Це пояснюється тим, що внесення гною - більш енергоємна операція. При використанні лише мінеральних добрив у дозі N100P150K120 витрати енергії на одиницю площі та продукції були нижчими на 19-27% порівняно з внесенням тільки гною або органо-мінерального добрива. Окупність енергетичних витрат підвищилась відповідно на 27-35%.

Впливу щілювання на окупність енергетичних витрат не виявлено. Енергетичний коефіцієнт тут коливається у межах 1,25-1,28 (у середньому по фактору).

Висновки

Оптимальні умови вологозабезпечення рослин картоплі на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті півдня України створюються при застосуванні режиму зрошення зі схемою поливів 60-80-70 %НВ у 0,5 м шарі ґрунту для отримання ранньої продукції і за схемою 70-80-70 % НВ при вирощуванні на продовольчі цілі.

При середньому вмісті поживних речовин в ґрунті на посівах продовольчої картоплі оптимальне живлення рослин забезпечує внесення під оранку мінеральних добрив у дозі N100P150K120.

При вирощуванні продовольчої картоплі застосування щілювання під гребенями підвищує урожайність, чистий прибуток, рентабельність і знижує собівартість та витрати сукупної енергії на одиницю продукції. Проведення щілювання при ранньому збиранні економічно не ефективне.

Сумарне водоспоживання продовольчої картоплі в залежності від погодних умов вегетаційного періоду та режиму зрошення коливається від 2683 до 4094 м3/га, а максимальне середньодобове випаровування становить 61,4 м3/га.

При оптимізації умов вирощування продовольчої картоплі загальний винос урожаєм поживних речовин становить: 235 кг/га азоту, 184 кг/га фосфору та 304 кг/га калію. На формування 1 т бульб з відповідною кількістю бадилля рослини картоплі використовують 5,6 кг азоту, 4,3 кг фосфору та 7,3 кг калію.

Щілювання у міжряддях та гребенях сприяє зниженню щільності ґрунту на 4,5% та зростанню його водопроникності на 12,4 - 17,9%.

На темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті основна маса коренів картоплі сорту Нєвська (75-81%) розміщується в шарі ґрунту 0-30 см. Щілювання сприяє більш глибокому проникненню кореневої системи.

На півдні України при зрошенні основна маса врожаю бульб картоплі (74,2 - 77,5 %)накопичується у період від початку цвітіння до припинення приросту бадилля.

Отримання максимального врожаю ранньої картоплі (204 ц/га) забезпечує поєднання режиму зрошення 60-80-70 %НВ та внесення мінеральних добрив у дозі N100P150K120; а продовольчої картоплі (400 -411 ц/га) - відповідно 70-80-70 % НВ, N100P150K120 та щілювання під гребенями.

Найкращі економічні показники при вирощуванні ранньої картоплі забезпечує комплекс агротехнічних заходів, який включає режим зрошення за схемою поливів 60-80-70% НВ з внесенням мінеральних добрив, а при вирощуванні продовольчої картоплі - режим зрошення 70-80-70 % НВ в поєднанні з мінеральними добривами та щілюванням під гребенями.

На темно-каштановому ґрунті південної зони України для одержання врожаю продовольчої картоплі на рівні 400 ц/га бульб високої якості при зрошенні рекомендується в технологію вирощування включати слідуючий комплекс заходів: режим зрошення зі схемою поливів 70-80-70% НВ, внесення мінеральних добрив N100P150K120 та щілювання під гребенями на глибину 50 см.

Список робіт опублікованих за темою дисертації

1. Бугаєва І.П., Балашова Г.С. Продуктивність картоплі залежно від режимів зрошення, типу живлення та способів основної підготовки ґрунту в умовах півдня України // Зрошуване землеробство. - К.: Урожай. -1992. - Вип. 37. - С. 55-59. (Проведені спостереження і дослідження).

2. Балашова Г.С. Характеристика агрофізичного стану ґрунту залежно від прийомів основного обробітку в умовах зрошення на півдні України // Зрошуване землеробство. - К.:Урожай.- 1992. - Вип. 37. - С. 59-62.

3. Бугаєва І.П., Балашова Г.С. Технологічні особливості вирощування продовольчої картоплі // Зрошуване землеробство. - К.:Урожай.- 1993. - Вип. 38. - С. 33-36.(Обробка та узагальнення даних).

4. Бугаєва І.П., Балашова Г.С. Продуктивність картоплі залежно від технологічних прийомів на півдні України // Картоплярство. - К.: Аграрна наука. - 1997. - Вип. - С. 128 - 133. (Приймала участь у дослідженнях, проведена статистична оцінка аналітичних даних).

Анотація

Харченко Г. С. Удосконалення технології вирощування продовольчої картоплі в умовах зрошення на півдні України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 01. 02 - сільськогосподарські меліорації. - Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2000 р.

Дисертація спрямована на удосконалення технології вирощування продовольчої картоплі. Встановлено, що в умовах посушливого Степу України максимальну урожайність (400-411 ц/га) у біологічній стиглості забезпечує технологія, в якій режим зрошення 70-80-70% НВ за фазами розвитку рослин поєднується з внесенням під оранку мінеральних добрив у дозі N100P150K120 і щілюванням під гребенями на глибину 50 см. В роботі приведена економічна та енергетична оцінка різних режимів зрошення, добрив, способів основного обробітку ґрунту і доведена ефективність технологічних заходів, що рекомендуються для виробництва.

Ключові слова: режим зрошення, добрива, щілювання, щільність, водопроникність, водоспоживання, продуктивність, економічний та енергетичний аналіз.

Аннотация

Харченко Г. С. Усовершенствование технологии выращивания продовольственного картофеля в условиях орошения на юге Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 01. 02 - сельскохозяйственные мелиорации. - Херсонский государственный аграрный университет, г. Херсон, 2000 г.

Изучено комплексное влияние режимов орошения, удобрений и способов основной обработки почвы на её водно-физические свойства, продуктивные процессы, урожай и качество картофеля.

Суммарное водопотребление продовольственного картофеля в зависимости от погодных условий вегетационного периода и режима орошения изменяется от 2683 до 4094 м3/га.

В условиях орошения среднесуточное испарение картофеля достигает максимальных значений в межфазный период от начала цветения до прекращения прироста ботвы. В дальнейшем среднесуточное испарение картофеля снижается в 2,1 - 2,5 раза.

Общий вынос питательных веществ при выращивании продовольственного картофеля составляет 235 кг/га азота, 184 кг/га фосфора и 304 кг/га калия. На формирование 1 т клубней с соответствующим количеством ботвы растения картофеля используют 5,6 кг азота, 4,3 кг фосфора и 7,3 кг калия.

Внесение 70 т/га навоза и N100P150K120 повышает во время вегетации в 0 - 50 см слое почвы содержание нитратов на 5,6 - 36,3 %, подвижного фосфора - на 10,1 - 33,5 %, обменного калия - на 15,8 - 21,3 %.

Щелевание в междурядьях и в гребнях способствует снижению плотности почвы на 4,5% и увеличению водопроницаемости на 12,4 -17,9%, более глубокому проникновению корневой системы.

При выращивании продовольственного картофеля применение щелевания под гребнями повышает урожайность, чистую прибыль, рентабельность и снижает себестоимость и затраты енергии на единицу продукции. Проведение щелевания при ранней уборке экономически нецелесообразно.

На темно-каштановой среднесуглинистой почве основная масса корней картофеля сорта Невский (75 -81%) размещается в слое 0 - 30 см.

Для получения урожая продовольственного картофеля на уровне 400 ц/га клубней высокого качества в условиях орошения рекомендуется в технологию выращивания включать следующий комплекс мероприятий: режим орошения со схемой поливов 70-80-70 % НВ, внесение минеральных удобрений в дозе N100P150K120 и щелевание под гребнями на глубину 50 см.

Ключевые слова: режим орошения, удобрения, щелевание, плотность, водопроницаемость, водопотребление, продуктивность, экономический и энергетический анализ.

Resume

Kharchenko G. S. Improvement of technology of growing potatoes for food under irrigation in the South of Ukraine. - Typescript.

Thesis for a landidate's degree of Agriculture in speciality 06.01.02. - agricultural reclamation. - Kherson State Agricultural University, Kherson, 2000.

The thesis is dedicated to improvement of technology of growing potatoes for food. It was established that in the condition of dry Steppe of Ukraine the maximum yield capacity (400-411 cent/ha) in biological ripeness was provided by the technology in which irrigation regime 70-80-70% of the least moisture capacity according of the stages of plant development was combined with application of mineral fertilizers at the rate of N100P150K120 and cultivation in the popato drills to the depth of 50 cm.

The work contains economic and power appreciation of different irrgation regimes, fertilizers, methods of the main tillage of soil and efficiency of technological measures recommended for production has been proved.

Key words: irrigation regime, fertilizers, deep cultivation, density, water permeabiliti, water use, productivity, economic and power analysis.

Размещено на Allbest.ru