Ефективність використання свиней спеціалізованих м’ясних порід в породно-лінійній гібридизації з універсальними породами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

УДК 636.4.082:475

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Ефективність використання свиней спеціалізованих м'ясних порід в

породно-лінійній гібридизації з універсальними породами

Тарасов Володимир Григорович

Херсон - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті. Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пелих Віктор Григорович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.

Офіційний опонент:

доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор Березовський Микола Давидович, Інститут свинарства УААН, завідувач відділу розведення та генетики

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Лісний Віктор Анатолійович, Херсонський державний аграрний університет, кафедра генетики та розведення сільськогосподарських тварин

Провідна установа: - Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра генетики, розведення і годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса.

Захист дисертації відбудеться 11 квітня 2000 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон-6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 118).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон-6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий 10 березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

Анотації

Тарасов В.Г. Ефективність використання свиней спеціалізованих м'ясних порід в породно-лінійній гібридизації з універсальними породами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2000.

Дисертація присвячена вивченню кращих поєднань плідників порід ландрас, українська м'ясна, велика чорна з матками заводського типу Дніпровський великої білої породи при різних варіантах породно-лінійної гібридизації та розробці прийомів використання закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі для підвищення відгодівельних якостей. Встановлена доцільність використання індексу напруги росту та параметрів математичної моделі Т. Бріджеса для прогнозування живої маси свиней в 8….10-місячному віці, виходячи з даних отриманих до 4-х місячного періоду вирощування. Найвищі показники продуктивності отримані від варіанту породно-лінійної гібридизації (ВБхВЧ)хЛ.

Ключеві слова: порода, схрещування, гібридизація, ріст молодняку, помісі, генотип, гібриди.

Тарасов В.Г. Эффективность использования свиней специализи-рованных мясных пород в породно-линейной гибридизации с уни-версальными породами. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельско-хозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция жи-вотных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2000.

Диссертация посвящена изучению сочетаемости пород свиней различного направления продуктивности по показателям репродуктивных, откормочных и мясных качеств помесного и гибридного молодняка. Проведено скрещивание и породно-линейная гибридизация с использованием пород свиней - крупная белая, ландрас, дюрок, крупная черная, украинская мясная.

Наиболее высокие репродуктивные качества получены при породно-линейной гибридизации в варианте (КБхКЧ)хЛ (11,08 головы). При использовании хряков украинской мясной породы получены максимальные значения многоплодия в трехпородном сочетании (ЛхКБ)хУМ: 10,9 голов.

В результате исследований установлено, что по показателям интенсив-ности роста преимущество имели свиньи породы ландрас и трехпородного со-четания (КБхКЧ)хЛ. Их среднесуточные приросты за период 6.…8 месяцев находились на уровне 773,67 г и 715,33 г. Использованы новые критерии для оценки закономерностей роста свиней в раннем онтогенезе - индексы равно-мерности и напряженности роста. Наиболее высокая точность прогноза последующей живой массы свиней установлена для индекса напряженности роста (r=0,85....0,95). Разработаны уравнения множественной линейной регрессии для прогнозирования живой массы ремонтных свинок в 8….10-месячном возрасте.

Показана целесообразность использования модели Т.Бриджеса для оценки параметров роста свиней и прогнозирования живой массы. Средний процент отклонения эмперических и теоретически ожидаемых показателей не превышал 3%.

По уровню откормочных качеств установлено преимущество чистопородных подсвинков породы дюрок - возраст достижения живой массы 100 кг - 214,3 дней, а среднесуточный прирост - 615г. При использовании породно-линейной гибридизации лучшими были гибридные животные (КБхКЧ)хЛ - возраст достижения живой массы 100 кг - 216 дней, среднесуточный прирост - 601г и расход корма на 1кг прироста - 3,9 корм.ед.

При изучении эффективности влияния хряков украинской мясной породы в разных вариантах подбора выявлено, что свиньи породного сочетания (ЛхКБ)хУМ достигали возраста живой массы 100 кг на 17,3 дня быстрее чистопородных животных крупной белой породи.

По показателям мясных качеств выявлено преимущество чистопородных свиней пород ландрас и дюрок.

Проведен детальный анализ интерьерных показателей свиней изучаемых групп. Установлены существенные отличия по активности ферментов переаминирования - аспартат и аланин трансферазы. Высокая корреляционная зависимость с откормочными качествами выявлена для показателей концентрации общего белка и активности ферментов переаминирования. Изучен относительный вклад интерьерных тестов в уровень изменчивости откормочных и мясных качеств семи генотипических групп. Разработаны уравнения регрессии для прогнозирования энергии роста свиней и расходе корма в зависимости от динамики интерьерных показателей. Рекомендуется для повышения репродуктивных, откормочных и мясных качеств свиней использовать на комплексах выявленый оптимальный вариант породно-линейной гибридизации - (КБхКЧ)х Л.

Ключевые слова: порода, скрещивание, гибридизация, рост молодняка, генотип, помеси, гибриды.

Tarasov V.G. Efectiveness of use of specialized meat pig breeds in breed-linear hybridizarion with, universal breeds. - Manucript.

Thesis for a candidats begree (selection and animal breeding, specialization 06.02.01). - Kherson state Agrarian University, Kherson - 2000.

Thesis on studying better joining the sires of Landras, Ukrainian meat and Big Black breeds with sows of Big White breed of interplant Dnieper type under different variunts of breed-linear hybridization and developing ways of using the appropriates of pigsgrowth in carly ontogenesis for increase of fattening properties. Expediency of using the index of growth tension is established as well as parameters of T. Bridges mathematical model for forecasting of weight of the animal while its alive at the age of 8-10 months, basing on the figures of weight until 4 months period of breeding.

The highest productivity indices were received from the variant of breed-linear hybridization (Big White x Big Black) x Landras.

Key words: breed, crossing, hybridization, young animals? growth, crosses, genetic type, hybrids.

Загальна характеристика роботи

Вступ. На сучасному етапі розвитку галузі свинарства важливого значення набуває використання перспективного генофонду порід, типів і ліній свиней, яких розводять в Україні. Це зумовлено тим, що спеціалізовані генотипи свиней в системі породно-лінійної гібридизації забезпечують підвищення енергії росту молодняку, оплати корму і виходу м'яса в туші (Березовський М.Д. та ін., 1990; Рибалко В.П., 1996;).

Актуальність теми. Помісні та гібридні тварини характеризуються високою відтворною здатністю і збереженістю молодняку із-за прояву ефекту гетерозису при використанні порід, типів і ліній, які мають високий рівень поєднувальності. Це досягається оцінкою комбінаційної здатності маток універсального напрямку продуктивності (материнських форм) з плідниками м'ясних порід. А тому актуальним є вивчення ефективності простих (двопорідних) і багатопорідних поєднань, які дають найбільш високі показники продуктивності помісного і гібридного потомства.

Останнім часом значна увага надається вивченню зв'язку інтенсивності формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі з енергією росту молодняку і репродуктивними якостями маток. Ведеться розробка прийомів вирощування ремонтного молодняку, виходячи з нових критеріїв: напруги росту, параметрів математичних моделей (Карапуз В.Д., 1991; Коваленко В.П. та ін., 1997). Встановлено їх високий зв'язок з рівнем продуктивних та відтворних якостей свиней.

Тому актуальним є виявлення найбільш ефективних поєднань генотипів в породно-лінійній гібридизації, а також розробка методів оцінки особливостей індивідуального розвитку молодняку свиней для добору особин з високими відгодівельними і м'ясними якостями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалась згідно тем: "Розробити генетичні методи селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики" (№ державної реєстрації 0195U028318) і "Розробити і впровадити технологічний проект підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід шляхом оцінки їх інтенсивності формування" (№ державної реєстрації 0196U015903).

Мета і задачі досліджень. Встановити кращі поєднання плідників порід ландрас, українська м'ясна, велика чорна з матками материнського заводського типу Дніпровський великої білої породи (ДВБ) при дво- і трипорідному варіантах породно-лінійної гібридизації; розробити прийоми використання закономірностей росту молодняку свиней в ранньому онтогенезі для підвищення відгодівельних якостей свиней.

В дисертаційній роботі ставились завдання:

- вивчити відтворні якості свиноматок нового заводського типу Дніпровський великої білої породи;

- визначити ефективність використання свиней спеціалізованих м'ясних порід в дво- і трипорідних варіантах породно-лінійної гібридизації;

- розробити прийоми відбору ремонтного молодняку шляхом оцінки закономірностей росту в ранньому онтогенезі;

- провести оцінку і вибір математичних моделей для опису і прогнозування росту свиней;

- дослідити інтер'єрні показники піддослідних тварин, отриманих від різних поєднань вивчаємих порід;

- оцінити економічну ефективність впровадження кращих варіантів породно-лінійної гібридизації.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в отриманні нових даних ефективності відбору ремонтного молодняку за критеріями напруги і рівномірності росту, дослідженні відтворних, відгодівельних та м'ясних якостей гібридних свиней, одержаних від різних поєднань порід і типів. Показано доцільність використання в породно-лінійній гібридизації свиней нового заводського типу Дніпровський великої білої породи як материнської форми в простих і складних кросах. Встановлено, що використання моделі Т. Бріджеса з високою точністю (Р 0,001) дає можливість оцінювати динаміку живої маси свиней вивчаємих груп та прогнозувати їх живу масу в 8….10 місяців, виходячи з початкової живої маси (в віці 3….4 місяців).

Практичне значення одержаних результатів. Полягає в тому, що використання кращих поєднань порід в системах породно-лінійної гібридизації забезпечує підвищення середньодобових приростів від 54 до 65 г, скорочення віку досягнення живої маси 100 кг на 15….17 днів із зменшенням витрат кормів на 1 кг приросту на 0,5 корм. од.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержані здобувачем особисто при виконанні наукової тематики (проведення експериментів, закладання дослідів, виконання аналітичних робіт, обробка і аналіз отриманих даних). На долю автора припадає 95% виконаних досліджень.

Апробація результатів. Основні матеріали дисертаційної роботи викладені, обговорені і схвалені на спільному засіданні кафедр генетики і розведення сільськогосподарських тварин, годівлі і спеціальної зоотехнії (1999), наукових конференціях вчених Херсонського державного аграрного університету (1998-1999), V-VI міжнародних конференціях з свинарства (м. Херсон, 1998; м. Саки, 1999).

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковано в 4 наукових роботах.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини із чотирьох розділів, висновків та списку використаних літературних джерел.

Робота викладена на 129 сторінках комп'ютерного тексту, містить 38 таблиць, 12 малюнків. Список використаної літератури налічує 159 найменувань.

Матеріал та методика досліджень

Дослідження з теми дисертації проводились в умовах свинокомплексу Агрогосподарства ВП "Запорізька атомна електростанція" протягом 1996 - 1999 років за відповідними схемами (табл.1).

Таблиця 1- Схеми дослідів

Дослід	Порода та породність	Кількість в групі, гол.
	свиноматок	кнурів	маток	кнурів
I.	ВБ(ДВБ) ВЧ Л Д ВБ х Л ВБ х ВЧ	ВБ(ДВБ) ВЧ Л Д ВЧ Л	16 15 14 15 14 14	4 3 4 3 3 4
II.	ВБ ВБ ВБ х Л ВБ х Л Л х ВБ Л х ВБ	ВБ УМ ВБ УМ ВБ УМ	15 13 12 13 14 12	3 3 4 3 4 4

Помітка: ВБ(ДВБ) - спеціалізований материнський заводський тип Дніпровський великої білої породи; ВЧ - велика чорна порода; Л - порода ландрас; Д - порода дюрок; УМ - українська м'ясна порода.

Відтворні якості свиноматок вивчали за багатоплідністю, великоплідністю, молочністю, середньою масою одного поросяти, масою гнізда і збереженістю у 45-60 днів. За репродуктивними якостями визначали комплексний показник відтворних якостей (КПВЯ) за методикою В.А. Коваленка (1981).

Для вивчення відгодівельних якостей із отриманого молодняку різних генотипів було сформовано 6 груп по 12 голів в кожному досліді. На відгодівлю відбирали тварин аналогів кожного поєднання за загальноприйнятими методиками. Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп тварин. Тип годівлі - помірно-концентратний з використанням кормів власного виробництва відповідно зоотехнічних норм ВІТу(1985).

Закономірність росту свиней в ранньому онтогенезі оцінювали за показниками інтенсивності формування (Дt), напруги (In) та рівномірності (Ip) росту (Свєчин Ю.К., 1985) за слідуючими формулами:

де W2, W4, W6 - жива маса свиней у 2, 4, 6 місяців відповідно,

СП - середньодобовий приріст; ВП - відносний приріст.

Виходячи з отриманих значень індексів, тварини були розподілені на 3 класи (М-, М 0, М+) шляхом визначення нормованного відхилення і вибору модального класу в межах 0,67; тварин вище вказаних меж відносили до класу М+, нижче - до класу М-. Оцінювались репродуктивні якості маток в межах визначених класів розподілу (Березовський М.Д. та ін., 1998).

Забій проводили при досягнені тваринами живої маси 100 кг по 4 голови кожного дослідного поєднання. Оцінку відгодівельних, м'ясних якостей, фізико-хімічних властивостей м'яса і сала проводили за загальноприйнятими методиками (Полівода А.М. та ін., 1977). Вивчення активності ферментів аспартат-(АСТ) і аланін-(АЛТ) амінотрансфераз проводили за методом Рейтмана і Френкеля (Тодоров И., 1983), а холестерину та сіалових кислот за методиками В.В. Меншикова (1987); М.Г. Нестеренко, О.А. Вировця, (1964).

Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики за М.О. Плохинським (1969) з використанням персональних комп'ютерів (Григор'єв С.Г. та ін., 1992). Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К. Бріджеса (Коваленко В.П. та ін., 1997):

N(t) = A (1 - e-м(t+To)б), (4)

де N(t) - маса у момент часу t, кг; А - маса у зрілому віці, кг; б, м - параметри росту; То, t - вікові періоди росту.

Економічну оцінку різних варіантів схрещування та породно-лінійної гібридизації розраховували згідно "Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (1983).

Результати досліджень

Репродуктивні якості свиноматок. Встановлено, що за рівнем відтворних якостей при породно-лінійній гібридизації максимальну багатоплідність мали матки (ВБхВЧ) у поєднанні плідниками породи ландрас - 11,08голів поросят, що на 1,01 голову більше в порівнянні з чистопородними матками великої білої породи (табл. 2).

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок

Поєднання порід	Багатоплідність, гол	Велико-плідність, кг	При відлученні в 2 місяці
			середня маса 1 голови, кг	маса гнізда, кг	збереженість, %	КПВЯ, балів
ВБ х ВБ	10,07 ± 0,50	1,23±0,02	16,8±0,20	164,0±3,50	92,5	118,25
ВЧ х ВЧ	9,80 ± 0,20	1,35±0,03	17,2±0,30	143,3±2,80***	85,0	103,63
Л х Л	10,60 ± 0,З 0	1,13±0,02	16,6±0,40	143,0±3,60***	81,3	105,61
Д х Д	9,50 ± 0,30	1,27±0,02	17,0±0,30	137,7±4,30***	86,0	100,71
(ВБ х Л) х ВЧ	10,08 ± 0,30	1,24±0,04	17,0±0,80	151,3±5,50	88,2	108,80
(ВБ х ВЧ) х Л	11,08 ± 0,30	1,17±0,02	17,5±0,20*	168,0±4,50	87,0	118,54

*- Р0,05; **- Р0,01; ***- Р0,001

Перевага над чистопорідними матками великої чорної породи становила 1,28 голови, матками породи ландрас - 0,48 голів, а над матками породи дюрок - 1,58 голів. Не встановлено суттєвої відмінності за великоплідністю поросят, хоча вони у порід великої чорної і дюрок були важчими при народжені на 0,22….0,14кг порівняно зі своїми ровесниками. Більша молочність встановлена у свиноматок великої білої породи - 55,1кг. Найважчі поросята при відлучені були у маток (ВБ х ВЧ) у поєднанні з кнурами породи ландрас, а найбільша збереженість їх до відлучення отримана у свиноматок великої білої породи, що на 4,3….3,5% більше, ніж у помісних маток.

Результати дисперсійного аналізу свідчать, що вплив породи при чистопорідному розведені на багатоплідність свиноматок складає 16,6%, на молочність - 18,35%, на масу гнізда при відлучені - 46,73% при високій вірогідністі (Р0,001). При вивчені впливу генотипу виявлено, що за показником багатоплідності маток він становив 23,19% (Р0,01), за масою гнізда у 2-місячному віці - 24,18% (Р0,001).

В другій серії дослідів за багатоплідністю, великоплідністю середньою масою поросят при відлученні та їх збереженістю як між чистопорідними тваринами так і рештою піддослідних груп суттєвої різниці не встановлено (табл. 3), хоча маса гнізда в 45 днів у чистопорідних тварин та у поєднання (ВБхЛ)хВБ була нижчою (на 9%).

Таблиця 3 - Репродуктивні якості свиноматок (ІІ дослід)

Поєднання порід	Багатоплідність гол.	Великоплідність, кг	При відлученні у 45днів
			середня маса 1 голови, кг	маса гнізда, кг	збереженість%
ВБхВБ	10,70,40	1,200,03	13,90,47	127,93,23	88,3
ВБхУМ	10,70,65	1,220,05	13,60,46	138,65,88	90,5
(ВБхЛ)хУМ	10,70,51	1,200,02	13,70,47	130,89,22	88,4
(ВБхЛ)хВБ	10,50,42	1,190,02	13,40,39	128,14,07	89,8
(ЛхВБ)хУМ	10,90,45	1,170,01	13,50,32	139,54,65	90,6
(ЛхВБ)хВБ	10,60,42	1,200,03	14,00,35	135,15,13	88,2

Найбільш багатоплідними були матки (ЛхВБ) у поєднанні з кнурами української мясної породи - 10,9 голів. Ця комбінація порід мала також найвищі показники маси гнізда та збереженості поросят до відлучення.

Ріст і розвиток ремонтного молодняку свиней. При вивчені показників росту чистопорідних та гібридних свиней встановлено, що найбільша жива маса властива тваринам породи дюрок і гібридам (ВБхВЧ)хЛ (табл.4).

Таблиця 4 - Вікова характеристика живої маси та приростів ремонтного молодняку свиней

Поєднання порід	Жива маса, кг	Середньодобовий приріст, г
	у віці, місяців
	2	4	6	8	2….4	4….6	6….8
ВБ х ВБ	16,75 ±0,46	41,58 ±0,77	74,83 ±0,76	113,17 ±0,71	413,90	554,17	638,92
ВЧ х ВЧ	17,33 ±0,40	42,92 ±0,43	76,67 ±0,75	116,42* ±1,08	426,33	562,60	662,60
Л х Л	17,25 ±0,46	44,33* ±0,77	77,83* ±0,64	119,25*** ±0,69	451,33	558,42	690,17
Д х Д	17,42 ±0,62	47,50*** ±0,90	82,42*** ±0,50	128,83*** ±0,61	501,33	581,92	773,67
(ВБ х Л) х ВЧ	17,75 ±0,59	46,58*** ±0,62	79,58*** ±0,54	124,33*** ±1,02	480,42	550,08	745,83
(ВБ х ВЧ) х Л	17,17 ±0,59	48,75*** ±0,61	82,08*** ±0,57	125,00*** ±0,98	526,25	555,50	715,33

В 8-місячному віці названі генотипи мали масу відповідно 128,83 кг і 125,00 кг; найменша швидкість росту встановлена у тварин великої білої та великої чорної порід.

За середньодобовими приростами встановлена аналогічна закономірність більш високих приростів для свиней породи дюрок в період 2….4 (501,33г) і 4….6 місяців (581,92г) та гібридного молодняку порівняно з чистопорідними ровесниками.

В той же час серед гібридів встановлена тенденція більш високої швидкості росту в період 6….8 місяців у тварин, отриманих від поєднання (ВБхЛ)хВЧ. Вони мають більші середньодобові прирости - 745,83г і переважають на 30,5г їх гібридних ровесників (ВБхВЧ)хЛ, а це свідчить про високу інтенсивність їх росту.

Для вибору критеріїв відбору ремонтних свинок нами вивчена кореляційна залежність між показниками інтенсивності росту та рівнем середньодобових приростів і живої маси молодняку в 6….8-місячному віці. При наявності високої кореляційної залежності вони можуть бути використані як показники більш ранньої оцінки і прогнозування енергії росту тварин. свиня відгодівельний гібридизація

Встановлено, що запропоновані критерії оцінки інтенсивності росту тварин (за винятком індексу рівномірності росту) мали високу позитивну кореляцію з показниками живої маси в віці 6 і 8 місяців (табл. 5).

Таблиця 5 - Кореляційна залежність інтенсивності росту з живою масою і приростами ремонтного молодняку (r)

Показник	Середньодобовий приріст, г	Жива маса, кг
	у віці, місяців
	4….6	6….8	6	8
Середньодобовий приріст 2….4 міс., г	-	-	-	0,89
Середньодобовий приріст 4….6 міс., г	-	-	0,44	0,35
Інтенсивність формування, D t	0,12	0,67	0,93	0,83
Індекс рівномірності росту, Іp	0,91	0,05	0,09	0,08
Індекс напруги росту, Іn	0,17	0,69	0,95	0,85
D t СП	0,19	0,67	0,95	0,84
Відносний приріст, %	0,45	0,42	0,87	0,66

Найбільш прогнозним виявився показник напруги росту, який мав коефіцієнт кореляції з живою масою в 6 і 8 місяців відповідно 0,95 і 0,85. Це свідчить про те, що з його використанням можна з високою вірогідністю (Р0,001) прогнозувати наступну живу масу тварин. Також отримані високі коефіцієнти кореляції з показником інтенсивності формування - відповідно 0,93 і 0,83, а також за критерієм добутку (інтенсивність формування х середньодобовий приріст): 0,95 і 0,84.

Слід відмітити, що кореляція показників середньодобових приростів, яка традиційно використовується, була значно нижчою, ніж для запропонованих нових способів визначення інтенсивності росту.

З метою розробки більш досконалих методів оцінки закономірностей росту тварин нами використана математична модель Т. Бріджеса. Виявлено, що максимальні значення кінетичної швидкості росту характерні для таких порід як велика чорна, ландрас і дюрок, які порівняно з великою білою і породно-лінійними гібридами більш скоростиглі, що дозволяє отримувати високі прирости живої маси в максимально ранні періоди онтогенезу (табл.6).

Таблиця 6 - Параметри моделі росту тварин

Поєднання порід	Показник моделі
	асимптота, А	початкова маса,Т 0	швидкість росту	/
			кінетична,	експоненційна,
ВБ х ВБ	270,3	1,1	1,988	0,0067	296,71
ВЧ х ВЧ	279,0	1,3	2,043	0,0056	364,82
Л х Л	288,1	1,2	2,014	0,0061	330,16
Д х Д	308,8	1,1	2,016	0,0062	325,16
(ВБхЛ)хВЧ	302,8	1,1	1,977	0,0067	295,07
(ВБхВЧ)хЛ	316,9	0,7	1,807	0,0100	180,70

Більш висока експоненційна швидкість росту характерна для великої білої породи і гібридів (відповідно 0,0067 і 0,0100). Це вказує на значну потенційну можливість зберігати високу енергію росту в кінці періоду вирощування.

Визначення кореляційної залежності параметрів моделі Т. Бріджеса з живою масою показало, що вони мали середні значення коефіцієнта кореляції(від -0,49 до -0,59).

З використанням даної моделі нами здійснено прогнозування живої маси свиней вивчаємих груп в 8-місячному віці, виходячи з даних отриманих до 4-х місячного періоду вирощування. Отримані досить високі показники прогнозуємих і фактичних даних живої маси (табл.7).

Середній відсоток відхилення не перевершує 3%, що значно менше допустимого 5% безпомилкового судження про ймовірність отриманих результатів.

Таблиця 7 - Фактична і прогнозуєма жива маса свиней

Вік, місяців	ВБ х ВБ	(ВБ х ВЧ) х Л
	факт.	теорет.	% відхилення	факт.	теорет.	% відхилення
1	7,75	7,83	1,03	8,50	8,19	-3,65
2	16,75	16,69	-0,36	17,17	18,57	8,15
3	29,33	28,43	-3,07	32,92	32,08	-2,55
4	42,58	42,60	0,05	48,75	48,05	-1,44
5	57,08	58,70	2,84	65,08	65,86	1,20
6	74,83	76,19	1,82	82,08	84,93	3,47
7	91,83	94,51	2,92	103,75	104,71	0,93
8	113,17	113,15	-0,02	125,00	124,71	-0,23
	середній % відхилення	1,51	середній % відхилення	2,70

Відгодівельні якості свиней. В першій серії дослідів серед чистопорідних тварин найбільш високі показники зафіксовано у тварин породи дюрок (ІУ групи), які на 19 днів раніше досягли маси 100 кг при меншій витраті кормів на 0,48 корм.од - порівняно з контрольною групою (І група) (табл. 8).

Таблиця 8 - Відгодівельні якості свиней

Групи	Поєднання порід	Вік досягнення живої маси 100 кг, днів	Середньодобовий приріст, г	Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.
1-й дослід
І	ВБхВБ	233,34,68	5367,13	4,360,10
ІІ	ВЧхВЧ	227,03,54	5536,14	4,220,13
ІІІ	ЛхЛ	220,15,47	5725,37**	4,100,08
ІУ	ДхД	214,36,38*	6156,23***	3,880,17*
У	(ВБхЛ)хВЧ	218,07,18	5907,44***	3,940,07**
УІ	(ВБхВЧ)хЛ	216,55,78*	6014,35***	3,910,06**
2-й дослід
І	ВБхВБ	228,51,51	539,36,32	4,830,04
ІІ	ВБхУМ	218,91,40***	582,36,82***	4,590,03***
ІІІ	(ВБхЛ)хУМ	214,91,42***	601,56,59***	4,470,05***
ІУ	(ВБхЛ)хВБ	217,21,45	590,16,87***	4,550,03
У	(ЛхВБ)хУМ	211,22,34***	620,512,21***	4,400,05***
УІ	(ЛхВБ)хВБ	219,62,19	579,19,91**	4,610,05

Близькими до тварин названого генотипу були породно-лінійні гібриди У і УІ груп, які при високому рівні достовірності перевершували контрольну групу за всіма ознаками відгодівельних якостей. В другій серії дослідів кращі результати одержані від поєднання (ЛхВБ)хУМ (У групи), а близькими до цієї піддослідної групи були гібриди поєднання (ВБхЛ)хУМ.

М'ясо-сальні якості свиней. При забої тварин живою масою 100кг суттєвої різниці за забійним виходом між групами не виявлено (табл.9).

Таблиця 9 - М'ясо-сальні якості свиней

Група	Поєднання порід	Забійний вихід, %	Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм	Площа "м'язового вічка", см 2	Маса окосту, кг	Вихід м'яса в туші, %
1-й дослід
І	ВБ х ВБ	69,28±0,71	33,13±0,90	30,90±0,90	9,93±0,48	55,67
ІІ	ВЧ х ВЧ	69,48±0,61	34,30±0,18	32,13±1,23	9,56±0,36	56,68
ІІІ	Л х Л	69,48±1,38	25,13±1,14	34,30±2,28	11,25±0,80	56,97
ІУ	Д х Д	69,53±0,92	25,25±2,23	34,68±1,06	11,30±1,36	59,85
У	(ВБхЛ)хВЧ	69,73±0,46	28,20±1,97	33,90±1,16	10,22±0,25	59,82
УІ	(ВБхВЧ)хЛ	70,00±1,15	27,10±1,51	34,10±0,68	11,00±1,46	58,17
2-й дослід
І	ВБхВБ	69,33±0,33	33,33±0,88	29,67±0,67	9,95±0,28	56,02±0,28
ІІ	ВБхУМ	70,30±0,70	32,00±1,76	32,93±0,93*	10,63±0,49	57,90±0,78
ІІІ	(ВБхЛ)хВБ	70,50±0,40	30,53±1,51	33,60±0,53**	10,83±0,34	58,30±0,93
ІУ	(ВБхЛ)хВБ	69,60±0,46	32,23±0,59	32,27±0,57*	10,33±0,41	56,6±0,56
У	(ЛхВБ)хУМ	70,07±0,18	31,53±1,18	32,60±0,69	11,13±0,44	56,73±0,81
УІ	(ЛхВБ)хВБ	69,87±0,66	32,50±0,66	32,20±0,81	10,07±0,37	56,30±0,27

Щодо товщини шпику над 6-7 грудними хребцями, то у гібридних тварин вона була на 6,03….4,93 мм менше, ніж у великої білої породи; у тварин спеціалізованих мясних порід - ландрас і дюрок, цей показник був ще нижчим, ніж у гібридних тварин (до 8мм). За масою окосту кращими були також тварини порід ландрас і дюрок. За цим показником вони перевершували свиней великої білої породи на 1,37….1,32 кг. За виходом м'яса в туші гібридні тварини мали перевагу над чистопорідними свиньми великої білої породи (на 4,15….2,50 %), і відповідно, спеціалізовані мясні породи - дюрок і ландрас.

В другій серії дослідів не встановлено суттєвої різниці за забійним виходом. Щодо площі мязового вічка, то матки (ВБхЛ) у поєднанні з кнурами української мясної породи на 3,93 см 2 переважали контрольну групу з високою ймовірністю (Р ‹ 0,01). За масою окосту кращими виявились тварини (ЛхВБ)хУМ, що на 1,18кг більше, ніж у чистопорідних маток.

Динаміка інтер'єрних ознак. Встановлено, що за активністю АЛТ перевагу мали свині великої білої породи (2,12ммоль/л) і дюрок (2,43ммоль/л) (табл.10).

Таблиця 10 - Інтер'єрні показники тварин

Поєднання порід	АЛТ, ммоль/л	АСТ, ммоль/л	Загальний білок, г/л	Холестерин, ммоль/л	Сіалові кислоти, по "Е"
ВБВБ	2,1180,158	1,2880,094	66,7501,481	6,0990,215	0,2970,004
ВЧВЧ	1,9760,137	1,4130,074	69,5631,606	4,3050,376	0,3140,006
ЛЛ	1,8980,128	1,3960,095	73,0131,277	4,9540,497	0,2940,019
ДД	2,4281,324	1,3260,105	71,0001,129	5,2930,415	0,3270,008
(ВБЛ)ВЧ	1,9790,163	1,4500,070	70,3220,603	4,6560,309	0,3210,006
(ВБВЧ)Л	1,9380,146	1,2110,063	66,5891,314	4,4000,458	0,3080,010

Інші генотипи відрізнялись більш низьким рівнем активності цього ферменту. Вищі значення вмісту загального білку мали породи м'ясного напрямку продуктивності: ландрас - 73,01г/л і дюрок - 71,00г/л, що на 6,26….4,25 г/л більше, ніж у великої білої породи і на 3,45….1,44 г/л, ніж у породи сального напрямку продуктивності - великої чорної. Показники концентрації холестерину були вищими у свиней великої білої породи, а також у порід дюрок і ландрас.

Виявлено вплив вивчаємих інтер'єрних показників на мінливість основних господарсько-корисних ознак свиней.

При вивчені кореляційної залежності інтер'єрних і селекційних ознак встановлено, що варіант породно-лінійної гібридизації (ВБхЛ)хВЧ мав вірогідну (Р0,05) позитивну кореляцію між АЛТ і середньодобовими приростами (r=0,69) та негативну між холестерином і середньодобовими приростами (r=-0,66). На вік досягнення живої масси 100кг мали значний вплив показники АСТ у гібридів (ВБхВЧ)хЛ - 0,92 і дюрок - 0,67.

Отримано дані суттєвого взаємозв'язку інтер'єрних показників і репродуктивних ознак. Так, активність АЛТ тісно пов'язано з багатоплідністю у свиней великої чорної породи (r=-0,82) і гібридних маток (ВБхЛ)хВЧ (r=-0,71) при статистичній вірогідності Р0,01 і Р0,05 (відповідно). Вірогідний зв'язок встановлено між середньою масою однієї голови при відлученні та активністю АСТ у породи дюрок (-0,70; Р0,05). Концентрація загального білку має вірогідний зв'язок з масою гнізда (-0,74) у великої білої породи і багатоплідністю у гібридів (ВБхВЧ)хЛ (0,71) (Р0,05). Аналогічні зв'язки виявлені за такими інтер'єтними ознаками як концентрація холестерину і сіалових кислот.

Нами розраховані рівняння множинної лінійної регресійної залежності. Встановлено, що вони з високою точністю прогнозують рівень репродуктивних і продуктивних ознак свиней. Так, коефіцієнти множинної лінійної регресії знаходились на рівні 0,76…0,98.

Ефективність проведених досліджень. Аналіз економічної ефективності проведених досліджень показав, що максимальну прибавку продукції - 11,78 % отримано при вирощувані гібридного молодняку варіанту породно-лінійної гібридизації (ВБхВЧ)хЛ, вартість додаткової продукції в розрахунку на 100 голів за період вирощування склала 2836 грн. Оптимальне поєднання (ЛхВБ)хУМ дало прибавку продукції - 9,07%, вартість додаткової продукції в розрахунку на 1 свиноматку за підсисний період склала 43,5 грн., а на 100 маток, при 1,8 опоросі за рік, господарство отримало додатково 7830 грн.

Висновки

1. Породи і типи м'ясного, сального і універсального напрямку продуктивності мають високий генетичний потенціал відтворних, відгодівельних і м'ясних якостей і при їх використанні у різних варіантах схрещування і породно-лінійної гібридизації за більшістю репродуктивних якостей спостерігається ефект гетерозису, а за відгодівельними та м'ясними якостями, які в значній мірі залежать від рівня продуктивності вихідних форм, спостерігається адитивний характер успадкування.

2. Найбільш високі репродуктивні якості були у помісних маток (ВБхВЧ) при використанні кнурів породи ландрас (11,08 гол.). В зворотньому варіанті (ВбхЛ)хВЧ багатоплідність дещо знижується до 10,08 гол.. За масою поросят при відлученні встановлена перевага поєднання (ВБхВЧ)хЛ, а також чистопородних тварин порід велика чорна і дюрок - відповідно 17,5кг і 17,2кг. При використанні плідників української м'ясної породи кращим виявилось поєднання (ЛхВБ)хУМ - багатоплідність 10,9 гол., маса гнізда при відлученні в 45 днів 139,5кг (Р0.05).

3. За показниками живої маси і рівня середньодобових приростів при вирощуванні до 8-місячного віку встановлена перевага свиней породи дюрок і трипорідних гібридів (ВБхВЧ)хЛ. Їх жива маса склала відповідно 128,83 кг і 125,00 кг, середньодобові прирости - 773,67 г і 715,33 г (за період 6….8 місяців). При використанні кнурів української мясної породи встановлено, що помісі (ЛхВБ)хУМ на 18,57 днів раніше досягали живої маси 100кг порівняно з чистопорідними тваринами великої білої породи. За рахунок підвищення середньодобових приростів на 81,2г відбулося скорочення періоду відгодівлі з меншими витратами кормів на 1кг приросту (на 0,54 корм.од).

4. Вивчені критерії оцінки енергії росту тварин (інтенсивність формування, індекс напруги росту, добуток інтенсивність формування х середньодобовий приріст) мали високу позитивну кореляцію з рівнем живої маси. Найбільш прогнозним виявився показник напруги росту (від 0,85 до 0,95), тому з його використанням досягається висока вірогідність прогнозування наступної живої маси тварин (Р0,001). Розроблені рівняння регресії для визначення живої маси тварин, виходячи з даних інтенсивності росту в ранні періоди онтогенезу.

5. Вивчення моделі Т. Бріджеса показало доцільність її використання для оцінки кінетичної і експоненційної швидкості росту свиней. Отримано досить високу точність прогнозування живої маси - середній відсоток відхилення експериментальних і теоретичних показників не перевищував 3 %.

6. За відгодівельними якостями виявлена суттєва перевага свиней породи дюрок, вік досягнення живої маси 100 кг яких склав 214,3 днів при середньодобовому приросту 615 г; кращим виявився також варіант породно-лінійної гібридизації (ВБхВЧ)хЛ при 216,0 днях досягнення живої маси 100 кг, середньодобовому приросту - 601 г і витратах кормів на 1 кг приросту - 3,9 корм. од.

7. Найбільш високі м'ясні якості отримані у чистопородних тварин порід дюрок і ландрас - товщина шпику над 6-7 грудними хребцями відповідно 25,1 мм і 25,3 мм, а у великої білої і великої чорної порід цей показник був на рівні 33,1 мм і 34,3 мм. Свині м'ясних порід мали також максимальні показники площі "м'язового вічка" (34,3....36,68 см ²).

8. Встановлено вірогідні відмінності за вивченими інтер'єрними ознаками свиней різних генотипів. Показана висока кореляційна залежність акитвності ферментів переамінування (АЛТ, АСТ) і концентрації загального білку в сироватці крові з відгодівельними якостями свиней. Розроблені рівняння множиної лінійної регресії для прогнозування енергії росту і витрат кормів в залежності від динаміки інтер'єрних показників.

9. Для підвищення репродуктивних та відгодівельних якостей свиней в умовах промислового комплексу доцільно використовувати виявленні нами оптимальні поєднання порід і типів при порідно-лінійній гібридизації: (ВБхВЧ)хЛ та (ВБхЛ)хУМ. Доцільно при доборі ремонтного молодняку вести його оцінку за параметрами інтенсивності росту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пелих В.Г., Тарасов В.Г., Балабанова І.О. Ефективність використання перспективного генофонду свиней в міжпорідному схрещуванні і гібридизації // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1999. - Випуск 10. - С. 54-57 (Експериментальна частина).

2. Тарасов В.Г. Якісні показники м'ясо-сальної продукції різного напрямку продуктивності // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1999. - Випуск 11 (Частина І). - С.201-203 (Експериментальна частина, обробка даних).

3. Пелих В.Г., Тарасов В.Г.Інтенсивність росту свиней різних генотипів // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 1999. - Випуск 2 (7). - С. 125-127 (Експериментальна частина).

4. Пелих В.Г., Тарасов В.Г. Ефективність використання спеціалізованих м'ясних типів і порід свиней в схрещуванні // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава, 1999. - № 6. - С.37-38 (Експериментальна частина, обробка даних).

Размещено на Allbest.ru