Використання біологічно активних речовин і електроанальгезії для підвищення резистентності, продуктивності та лікування маститів у корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК: 619:636.22/28.082

Використання біологічно активних речовин і електроанальгезії для підвищення резистентності, продуктивності та лікування маститів у корів

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Сухін В'ячеслав Миколайович

Дніпропетровськ 2000



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор Грибан Віталій Григорович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Лященко Петро Сергійович, Інститут фізіології людини і тварин Національного університету ім. Тараса Шевченка, директор, завідувач відділом регуляції травлення;

кандидат ветеринарних наук, Присяжнюк Василь Якович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, доцент кафедри анатомії сільськогосподарських тварин.

Провідна установа

Інститут землеробства і біології тварин УААН, м. Львів.

Захист відбудеться 20 червня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.04 в Дніпропетровському державному аграрному університеті, 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25, корпус № 1, аудиторія 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету, 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 19 травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Касьян С.С.

гідрогумат електроаналгезія резистентність мастит



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для успішного вирішення проблеми забезпечення населення України високоякісною гов'ядиною, молочними продуктами необхідно мати відповідну кількість високопродуктивної худоби. Відомо, що продуктивність і репродуктивна здатність стада зумовлені в першу чергу годівлею і умовами утримання. Проте велике значення в прояві основних функцій організму має контроль та корекція обміну речовин, як основи життєдіяльності, належний ветеринарно-санітарний стан стада. При нехтуванні цими вимогами у корів часто виникають акушерсько-гінекологічні захворювання, особливо мастити, які зумовлюють значні економічні збитки (Г.В. Звєрєва, 1976, 1995; Д.Д. Логвінов, 1975; А.І. Івашура, 1991; В.М. Карташова, 1988; М.К. Оксамитний, 1988; С.П. Хомін, 1985 та інші).

Для лікування та профілактики цих захворювань використовують різного роду медикаменти, однак збільшення асортименту хімічних лікувальних засобів та їх поширене використання сприяє сенсибілізації організму і розвитку медикаментозних алергій. Пошук виходу із такого становища призвів до використання біологічно активних речовин та методів фізичної терапії. Серед природних біостимуляторів останнім часом використовують вітамінні препарати, зокрема кормовий препарат мікробного каротину, похідні гумусових кислот торфу - гумат натрію (гумінат), гідрогумат.

Вивчення впливу цих речовин на вегетативні функції організму, стійкість до захворювань та продуктивність тварин присвячені роботи В.Г. Грибана, (1988-1999); М.П. Високоса, (1998, 1999); В.О. Баранченка, С.С. Касьян, (1996-1997); Л.М. Степченко, (1996-1998); Л.І. Юрченко, (1995-1997); Т.Д. Лотош, (1985, 1998); S. Tofpa, (1984). Але щодо впливу гідрогумату на обмінні процеси, резистентність та продуктивність корів в літературі є лише поодинокі дані, тим більше про застосування його з лікувальною метою при маститах.

До електрофізичних методів належить електроанальгезія. Використання електроанальгезії в тваринництві поряд із знеболюючим ефектом супроводжується стимулюванням роботи нервової системи, особливо підконтрольних їй процесів регуляції вегетативних функцій в організмі. Наслідком такого впливу є посилення трофіки тканин та підвищення природної резистентності (П.П. Сундуков, М.Я. Начатов, 1974, 1991; С.М. Масліков, 1993, 1999 та інші).

Однак як гідрогумат, так і електроанальгезія до цього часу не знайшли поширеного використання у ветеринарній практиці для підвищення резистентності, корекції обміну речовин, лікування та профілактики захворювань у корів, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчення впливу гідрогумату на обмінні процеси і загальну резистентність корів в залежності від їх функціонального стану, а також порівняти ефективність лікування корів при катаральному маститі шляхом використання гідрогумату, пластизолу (комплекс з мікробним каротином), електроанальгезії. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. Встановити як впливає гідрогумат на фізіологічний стан та молочну продуктивність корів.

2. З'ясувати можливість використання гідрогумату для підвищення загальної резистентності у глибокотільних корів, профілактику післяродових захворювань і маститів у них.

3. Дослідити ефективність використання гідрогумату, пластизолу, електроанальгезії для лікування маститів у корів.

4. Дати економічне обґрунтування використання гідрогумату і пластизолу.

Наукова новизна. Встановлено стимулюючу дію гідрогумату як кормової добавки на обмінні процеси та продуктивність корів. Вивчено фізіологічний стан організму глибокотільних корів червоної степової породи на фоні дії гідрогумату. Досліджено ефективність використання гідрогумату і пластизолу при лікуванні маститів у корів. Вперше розроблено схему комплексного лікування маститів у корів при використанні електроанальгезії.

Практичне значення проведених досліджень. Одержані результати свідчать про те, що гідрогумат доцільно використовувати для стимулювання метаболізму і підвищення продуктивності молочних корів; як ефективний засіб для корекції обмінних процесів у глибокотільних корів, одержання від них життєздатного приплоду та профілактики післяродових захворювань і маститів. Гідрогумат, пластизол і електроанальгезія можуть бути з високою ефективністю використані при лікуванні катаральних маститів.

Результати проведених досліджень апробовані в сільськогосподарських підприємствах області, вони увійшли до: "Рекомендації по використанню електроанальгезії для оперативного лікування актиномікозу і стимуляції неспецифічної резистентності організму великої рогатої худоби" (Дніпропетровськ, 1992), "Рекомендації щодо використання гідрогумату для підвищення загальної резистентності і продуктивності тварин" (Дніпропетровськ, 1999).

Матеріали дисертації широко використовуються в навчальному процесі на факультеті ветеринарної медицини Дніпропетровського державного аграрного університету при читанні курсів "Фізіологія с.-г. тварин", "Технологія виробництва молока і яловичини", "Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин".

Особистий внесок здобувача. Організація дослідів, лікування хворих тварин, лабораторні дослідження та облік результатів проведені безпосередньо здобувачем. Методика та схема досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень відпрацьовані разом з науковим керівником.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень доповідались на звітних наукових конференціях Дніпропетровського державного аграрного універсітету 1994-99 роках, республіканських науково-практичних конференціях: "Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування" (Дніпропетровськ, 1994), "Неінфекційна патологія тварин" (Біла Церква, 1995), міжнародній координаційній нараді "Экологичес-кие проблемы патологии, фармакологии и терапии животных" (Воронеж, 1997).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 8 робіт.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках комп'ютерного тексту, містить 45 таблиць, 3 рисунки. Робота складається із таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріал та методика досліджень, експериментальна частина, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, що містить 351 найменування, в т. ч. 55 іноземних авторів.



МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені протягом 1993-1999 років на кафедрі нормальної і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, у дослідному господарстві Інституту зернового господарства УААН, к.с.п. ім. К. Маркса Нікопольського району, к.с.п. ім. Суворова Криничанського району, к.с.п. "Полтавка" Широківського району Дніпропетровської області. Досліди були виконані на коровах червоної степової породи, віком 3-7 років, живою масою 420-550 кг, середньої вгодованості, з надоями 3000-3500 кг молока за лактацію, всього було використано 290 тварин.

В кожному досліді умови утримання корів контрольної і дослідної груп не відрізнялись. Годівлю тварин проводили відповідно з віком, вагою та очікуваною продуктивністю (А.П. Калашников, 1985).

З метою вивчення впливу гідрогумату на природну резистентність, продуктивність та репродуктивну функцію корів була проведена перша серія досліджень, яка включала три досліди.

Перший дослід проводили на чотирьох групах корів. Контрольна група тварин отримувала основний раціон. Коровам першої, другої та третьої дослідних груп додатково до основного раціону згодовували гідрогумат відповідно у дозі - 75 мг, 100 мг та 150 мг на один кг живої маси у ранкову годівлю з комбікормом протягом 21 доби в два прийоми з перервою в 30 днів. Гідрогумат - це 10% розчин гумінових кислот, отриманий із торфу після його обробки в киплячій водяній бані протягом 5 годин 5% розчином сірчаної кислоти з наступною гідролізацією 10% гідроксидом натрію. У тварин вивчали газоенергетичний обмін, в крові - морфологічні і біохімічні показники.

В другому досліді використовували оптимальну дозу гідрогумату лактуючим коровам в першу третину лактації з метою стимулювання продуктивності та поліпшення репродуктивної функції. Контрольна група отримувала основний раціон, а дослідна група корів додатково до основного раціону - гідрогумат згідно розробленої нами схеми. У тварин вивчали газоенергетичний обмін, в крові - морфологічні і біохімічні показники.

Третій дослід проводили на глибокотільних коровах. Було сформовано чотири групи корів. В першу, другу та четверту групи увійшли корови на сьомому місяці тільності, а в третю групу - на восьмому місяці. Корови першої, другої та третьої груп додатково до раціону отримували гідрогумат, як кормову добавку, в дозі 100 мг на 1 кг маси тіла протягом 21 доби в різні строки: перша група на сьомому місяці тільності, друга - двічі, на сьомому і восьмому місяцях з перервою у три тижні, третя - на восьмому місяці. Четверта група тварин була контрольною. У тварин вивчали газоенергетичний обмін, в крові - морфологічні і біохімічні показники. У корів виявляли характер перебігу родів і післяродового періоду, живу масу і захворюваність народжених від них телят, захворюваність корів на мастити.

Друга серія досліджень була направлена на обгрунтування використання препаратів гумусової природи, пластизолу і електроанальгезіі при лікуванні катаральних маститів у корів.

Кліничне дослідження піддослідних тварин складалось із збору анамнезу, загального кліничного дослідження тварини, огляду та пальпації молочної залози, пробного здоювання з подальшою візуальною оцінкою секрету.

В першому досліді цієї серії вивчали дію гідрогумату порівняно з традиційною схемою лікування. Коровам контрольної групи використовували мастицид згідно настанови, а тваринам дослідної групи додатково вводили гідрогумат у вигляді 1% стерильного розчину у дозі 20 мл на одну чверть - вранці і ввечері до одужання. Перед початком лікування і після його завершення у всіх піддослідних корів брали проби крові і молока для дослідження на морфологічні і біохімічні показники.

У другому досліді вивчали терапевтичну ефективність пластизолу разом з гідрогуматом при лікуванні катаральних маститів. Пластизол - це лікарська форма у вигляді мазі, що містить кормовий препарат мікробного каротину, сполуки йодистого калію, азотнокислого вісмуту, етакридину лактату, стрептоциду, формаліну, сечовини, гліцерину.

Корів контрольної групи лікували мастицидом, а тварин дослідної групи -за розробленою нами схемою: 5 мл пластизолу інтрацистернально і підшкірно 1% розчин гідрогумату в дозі 20 мл. Перед початком лікування і після його завершення у всіх піддослідних корів брали проби крові і молока. У тварин вивчали морфологічні і біохімічні показники крові і молока.

У третьому досліді вивчали ефективність електроанальгезії при лікуванні катаральних маститів корів. Корів контрольної групи лікували мастицидом. Коровам дослідних груп, крім мастицида, застосовували: в першій дослідній групі - коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози за Д.Д. Логвіновим, в другій дослідній групі - використовували одноразово протягом 10 хвилин електроанальгезію прямокутним імпульсним струмом, позитивної полярності, частотою 300 Гц, тривалістю імпульсів 0,5 мс і силою струму 45 - 80 мА при бітемпоральному накладенні електродів-струбцин. Для електроанальгезіі використовували прилад конструкції В.В. Комарова і М.Я. Начатова ГІ-1. Проби крові брали до початку лікування, через 6 і 24 години та на четверту добу. В крові вивчали морфологічні і біохімічні показники.

В усіх дослідах формувались модельні групи тварин по 10 голів в кожній, від яких брали проби крові за 1 годину до ранкової годівлі з яремної вени, як антикоагулянт використовували цитрат натрію.

В крові визначали кількість еритроцитів та лейкоцитів підрахунком у камері Горяєва, гемоглобін - ацетонциангідричним методом, лейкограму - підрахунком окремих класів лейкоцитів у фіксованих мазках крові за Романовським-Гімзою, загальний білок і альбуміни - біуретовим методом, глобуліни - розрахунковим методом, кислотну ємність - за Неводовим, сіалові кислоти - за Гессом, кальцій - за Де Ваардом, неорганічний фосфор - за допомогою наборів реактивів фірми "Лахема", каротин - колориметрично, бактерицидну активність - по лізису культури Bаcteria sybtylis, лізоцимну активність - за Д.Г. Дорофейчуком.

Дослідження газоенергетичного обміну проводили відкритим масковим методом, описаним В.Г. Грибаном (1991).

У молоці визначали жир, загальний білок, казеїноген, альбуміни і глобуліни, лактозу, суху речовину, сухий знежирений молочний залишок, густину, кислотність, кількість соматичних клітин загальновизнаними методами.

Отримані дані підлягали статистичній обробці з використанням програми Excel (Г.Ф. Лакин).



РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1. Визначення оптимальної дози гідрогумату на коровах

Результати проведених досліджень по використанню різних доз гідрогумату коровам (табл. 1, 2, 3) показали, що він забезпечує зміни газоенергетичного обміну та морфологічних і біохімічних показників крові.

Таблиця 1 Морфологічні показники крові корів за впливу гідрогумату (М+m, п=10)

Показники	Од. виміру	Контрольна група	1 дослідна група	2 дослідна група	3 дослідна група
Еритроцити Гемоглобін Кол.пок-к Лейкоцити	Т/л г/л Г/л	5,30+0,09 104,6+2,2 1,16+0,03 7,63+0,20	5,69+0,06** 109,4+3,1 1,13+0,05 7,40+0,10	5,74+0,06*** 112,2+2,6* 1,15+0,04 8,02+0,11	6,17+0,09*** 113,1+2,5* 1,08+0,05 8,72+0,19**

*p <0,05; **p <0,01; ***p <0,001

Використання гідрогумату зумовило зростання еритроцитів на 7,3% (р<0,01) у першій дослідній групі, у другій на 8,3% (р<0,001), у третій дослідній групі на 16,4% (p<0,001) у порівнянні з тваринами контрольної групи.

Вміст гемоглобіну у другій дослідній групі зріс на 7,3% (р<0,05), у третій дослідній на 8,1% (p<0,05).

Кількість лейкоцитів в третій дослідній групі зросла на 14,3% проти контролю (р<0,01).

Загальний білок у першій групі мав тенденцію до зростання, у другій зріс на 8,2% (р<0,001), у третій на 7,3% (р<0,05), вміст альбумінів зросло відповідно на 23,2% (р<0,001), на 31,9% (р<0,001), на 32,8% (р<0,001).

Вміст глобулінів зменшився у першій групі на 9,2% (р<0,05), у третій на 9,35% (р<0,05), а у другій групі спостерігалась тенденція до зменшення.

Подібний перерозподіл між фракціями загального білка крові зумовив зростання альбуміно-глобулінового співвідношення у першій дослідній групі на 33,3% (р<0,05), у другій на 39,4% (р<0,001), у третій на 43,9% (р<0,001).

Таблиця 2 Біохімічні показники крові корів за впливу гідрогумату (М+m, п=10)

Показники	Од. виміру	Контрольна група	1 дослідна група	2 дослідна група	3 дослідна група
Загальний білок Альбуміни Глобуліни А/Г Кисл. Ємність Каротин Кальцій Неорг. Фосфор	г/л г/л г/л мМ/л мкМ/л мМ/л мМ/л	68,07+1,09 26,68+1,02 41,39+1,44 0,66+0,05 116,75+3,31 8,86+0,29 2,48+0,08 1,43+0,04	70,45+0,60* 32,88+0,90*** 37,57+0,85** 0,88+0,04** 124,50+4,83 9,61+0,33 2,50+0,08 1,45+0,05	73,64+0,71*** 35,18+0,59*** 38,46+0,79* 0,92+0,03*** 121,75+3,80 9,97+0,26** 2,52+0,07 1,45+0,05	73,02+0,87** 35,43+0,96*** 37,59+0,66** 0,95+0,03*** 127,00+4,94 9,63+0,34 2,53+0,05 1,48+0,04

*р <0,1; **p <0,05; ***p <0,001;

Вміст каротину у корів другої групи зріс на 12,5% (р<0,05). Кислотна ємність крові, а також рівень кальцію і неорганічного фосфору у тварин усіх дослідних груп не мали вірогідних змін і були в межах фізіологічної норми.

Таблиця 3 Показники газоенергетичного обміну у корів за впливу гідрогумату (М+m, п=10)

Показники	Од. виміру	Контрольна група	1 дослідна група	2 дослідна група	3 дослідна група
Частота дихання Вентиляція легень Споживання кисню Енергетичні витрати	дих.р./хв л/кг/хв мл/кг/хв кДж/кг/г	25,40,6 0,1590,005 5,750,13 6,300,17	25,30,7 0,1530,004 5,890,23 6,710,20	25,00,5 0,1450,006* 6,240,11*** 7,070,14***	24,70,7 0,1440,005** 6,390,13*** 7,250,11***

*р<0,1; **р<0,05; ***р<0,01

Частота дихання у піддослідних корів при використанні гідрогумату не змінилась. У корів третьої дослідної групи вентиляції легень знизилась на 9,4% (р<0,05), а у корів другої дослідної групи спостерігалась тенденція до зниження.

Споживання кисню збільшилось у корів другої дослідної групи на 8,5% (р<0,01), а у корів третьої дослідної групи на 11,1% (р<0,01).

Енергетичні витрати збільшились на 12,2% у корів другої дослідної групи (р<0,01) і на 15,1% у корів третьої дослідної групи (р<0,01).

Найбільш виразні зміни споживання кисню і енергетичних витрат були у другій і третій дослідних групах.

Таким чином, як показали наші дослідження, гідрогумат, як кормова добавка, суттєво впливає на морфологічні та біохімічні показники і газоенергетичний обмін в дозі 100-150 мг/кг живої маси, але різниця між дозою 100 і 150 мг незначна, тому ми вважаємо, що оптимальна доза гідрогумату на одну лактуючу корову в день становить 100 мг/кг маси тіла протягом 21 доби.

2. Використання гідрогумату лактуючим коровам

Для кращого перетравлення і засвоєння поживних речовин раціону, стимуляції метаболічних процесів, попередження негативного впливу стресових чинників коровам в період лактації слід додавати до основного раціону біологічно активні речовини, що сприяє підвищенню їх продуктивності.

Після використання гідрогумату (табл. 4) в молоці корів дослідної групи вміст загального білка був більший на 5,1% (р<0,02) за рахунок фракції казеїногену (р<0,1). Таким чином, гідрогумат сприяє зростанню загального білка в молоці, а також стимулює синтез компонентів молока.



Таблиця 4 Біохімічні показники молока лактуючих корів за впливу гідрогумату (М+m, п=10)

Показники	Од. виміру	Контрольна	Дослідна
Жир Загальний білок Казеїноген Альбуміни+глобуліни Лактоза Суха речовина	% % % % % %	3,59+0,05 3,36+0,05 2,61+0,07 0,75+0,05 4,75+0,05 11,67+0,07	3,61+0,07 3,53+0,04** 2,75+0,03* 0,78+0,07 4,71+0,16 11,85+0,18

*р<0,1; **р<0,02

Середньодобові надої у корів, що отримували гідрогумат, були вищими на 1,274 л (7,8%) порівняно з тваринами контрольної групи.

Згодовування гідрогумату сприяє ефективнішому використанню поживних речовин раціону та впливає на синтетичні процеси в печінці і вимені, а тому позначається на молочній продуктивності корів.

3. Використання гідрогумату для корекції обміну речовин у глибокотільних корів

Для нормалізації обміну речовин організму глибокотільних корів, зменшення післяродових захворювань та отримання життєздатного приплоду використовують біологічно активні речовини (табл. 5).

Кількість еритроцитів за впливу гідрогумату зросла у другій дослідній на 6,2% (р<0,05), а в третій дослідній на 7,8% (р<0,01), а гемоглобіну відповідно на 14,9% (р<0,01) і на 12,8% (р<0,05). У першій дослідній групі суттєвих змін не виявлено. У всіх трьох дослідних групах кількість лейкоцитів була нижчою, ніж у контролі: так у першій дослідній групі на 6,6% (р<0,05), у другій дослідній групі на 13,8% (р<0,01) і у третій дослідній групі на 14,6% (р<0,01).

Вміст загального білка в сироватці крові у другій дослідній групі збільшився на 7,8% (р<0,05), у третій групі - на 6,7% (р<0,05), а альбумінів відповідно на 17,6% (р<0,001) і 18,3% (р<0,001).

Кислотна ємність крові зросла у корів другої дослідної групи на 12,0% (р<0,01), у корів третьої групи на 8,1% (р<0,05), а у першій групі не мала суттєвих змін порівняно з контролем.

Таблиця 5 Морфо-біохімічні показники крові глибокотільних корів за впливу гідрогумату (М+m, п=10)

Показники	Од. виміру	Контрольна група	1 дослідна група	2 дослідна група	3 дослідна група
Еритроцити Гемоглобін Кольор. пок-к Лейкоцити Загальний білок Альбуміни Глобуліни А/Г Кислотна ємність Каротин Кальцій Неорг. фосфор	Т/л г/л Г/л г/л г/л г/л мМ/л мкМ/л мМ/л мМ/л	5,66+0,09 94,0+3,6 0,82+0,04 8,52+0,17 72,80+1,64 30,60+0,72 42,20+1,99 0,74+0,05 102,00+2,10 5,61+0,37 2,46+0,10 1,26+0,03	5,92+0,10 101,0+2,8 0,84+0,02 7,96+0,12* 74,48+1,34 33,41+0,85* 41,05+1,71 0,83+0,05 104,50+2,90 7,11+0,37** 2,52+0,02 1,29+0,03	6,01+0,12* 108,0+3,2** 0,88+0,03 7,34+0,08** 78,46+1,69* 36,00+0,79*** 42,46+1,72 0,86+0,05 114,25+3,44** 8,23+0,56** 2,57+0,07 1,32+0,03	6,10+0,09** 106,0+3,0* 0,86+0,03 7,28+0,07** 77,66+1,04* 36,20+0,74*** 41,43+1,11 0,88+0,04 110,25+3,01* 7,85+0,56** 2,47+0,10 1,36+0,06

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001

Під впливом гідрогумату підвищився рівень каротину в сироватці крові корів у першій дослідній групі на 26,7% (р<0,01), у другій групі - на 46,7% (р<0,01), у третій групі - на 39,9% (р<0,01).

Введення глибокотільним коровам гідрогумату позитивно вплинуло на перебіг послідової стадії родів і післяродовий період (табл. 6).

Як показали наші дослідження, відхилень при родах у всіх піддослідних тварин не було, але кількість післяродових захворювань у корів контрольної групи була в 2 - 4 рази вищою, ніж в дослідних, що негативно відбилось на тривалості послідової стадії, прояву першої стадії збудження, сервіс-періоду і індексу осіменіння. Після родів корови дослідних груп швидше приходили в охоту, а індекс осіменіння і тривалість сервіс-періоду були нижчі.

Таблиця 6 Перебіг родового і післяродового періоду у піддослідних корів (М+m, п=10)

Показники	Од. виміру	Контрольна група	1 дослідна група	2 дослідна група	3 дослідна група
Тривалість послідової стадії Частота післяро-дових захворювань Час до появи 1-ї стадії збудження Тривалість сервіс-періоду Індекс запліднення	годин голов діб діб	11,05+0,9 5 44,9+2,9 68,7+4,8 1,7	8,45+1,17 3 41,2+3,7 65,8+6,5 1,6	5,80+1,30*** 2 36,0+3,0** 57,1+4,5* 1,2	7,20+1,13*** 2 37,8+4,1 61,3+6,6 1,5

*р<0,1; **р<0,05; ***р<0,02

Період виділення посліду у корів другої дослідної групи на 5,25 годин коротший (р<0,01), у корів третьої дослідної групи на 3,85 години (р<0,02), а у корів першої дослідної групи суттєвих змін порівняно з контрольними тваринами не виявлено.

У перший місяць після родів корови дослідних груп раніше приходили в статеву охоту: 40% корів першої групи, 50% корів другої групи і 60% корів третьої групи, тоді як лише 20% корів у контрольній групі. У корів другої дослідної групи період до появи першої стадії збудження у середньому складав 36,0+3,0 діб проти 44,9+2,9 діб у тварин контрольної групи (р<0,05).

Суттєва різниця між контрольною і дослідними групами вказує на те, що гідрогумат позитивно впливає на інволюцію статевих органів після родів, відновлення фізіологічних функцій і готовність тварини до запліднення.

В перший місяць після родів жодна з тварин першої дослідної і контрольної груп не була запліднена, протягом другого місяця запліднилось 20% корів у першій дослідній і 40% корів у контрольній, протягом третього місяця 60% корів першої дослідної і 40% корів контрольної груп і за четвертий місяць по 20%. Більша частина корів другої і третьої груп запліднилась у перші два місяці після родів, а саме: в третій групі 10% корів протягом першого місяця і 50% корів протягом другого, у другій дослідній групі 20% корів протягом першого місяця і 40% корів протягом другого місяця, в період з 61 до 90 доби запліднилось по 40% корів з другої та третьої дослідних груп.

Скорочення сервіс-періоду у корів дослідних груп проти контролю дорівнює в першій групі 2,9 діб, в другій - 11,6 діб, в третій - 7,4 діб. Використання гідрогумату піддослідним тваринам мало профілактичний вплив на захворюваність корів маститами в післяродовий період (табл. 7).

Таблиця 7 Захворюванність піддослідних корів на мастит (М+m, п=10)

Групи	Всього	Різновидність маститу
тварин	захворіло	Серозний	Катаральний	Гнійний
Контрольна 1 дослідна 2 дослідна 3 дослідна	5 2 2 3	- - 1 1	2 2 1 2	3 - - -

Як видно з таблиці, корови трьох дослідних груп менше хворіли на мастити, ніж контрольні тварини, а серед форм запалення молочної залози спостерігались серозні і катаральні види.

4. Застосування гідрогумату для лікування маститів

Враховуючи те, що гідрогумат стимулює обмінні процеси в організмі, підвищує рівень природної резистентності, проявляє антитоксичну здатність, ми вирішили використати його при лікуванні катаральних маститів у корів в комбінації з іншими лікарськими речовинами. Результати лікування наведені у таблиці 8.

Вміст загального білка залишився майже без зміни, але на 57,4% зріс білковий коефіціент сироватки крові (р<0,001) і досяг рівня фізіологічної норми. Рівень альбумінів підвищився на 32,6% (р<0,001), а глобулінів зменшився на 15,4% (р<0,01).

Таблиця 8 Біохімічні показники крові хворих корів дослідної групи до і після лікування з використанням гідрогумату (Мm, п=10)

Показники	Од. виміру	До лікування	Після лікування
Загальний білок Альбуміни Глобуліни А/Г Кислотна ємність Сіалові кислоти Бактерицидна активність Лізоцимна активність	г/л г/л г/л мМ/л одиниці % %	72,20+1,76 25,06+0,86 47,14+1,55 0,54+0,03 121,50+4,03 107,41+3,10 30,66+0,72 8,32+0,54	73,13+1,66 33,24+1,05** 39,89+1,84* 0,85+0,05** 117,25+3,26 87,64+1,99** 36,23+0,59** 8,91+0,93

*р<0,01; **р<0,001

Сіалові кислоти після лікування зменшились на 18,4% (р<0,001).

Бактерицидна активність зросла на 18,2% (р<0,001), а лізоцимна активність і кислотна ємність крові не мали значних змін.

У молоці тварин обох груп зміни вмісту жиру і загального білка після лікування були не суттєвими.

Вміст казеїногену в молоці тварин підвищився в контрольній групі на 17,0% (р<0,02), лактози на 36,5% (р<0,001), рівень сухої речовини на 11,1% (р<0,01), сухий знежирений молочний залишок на 12,8% (р<0,001), густина на 15,1% (р<0,05), кислотність молока на 28,7% (р<0,01), а у дослідній групі відповідно на 19,4% (р<0,05), на 40,7% (р<0,001), на 15,0% (р<0,01), на 17,7% (р<0,001), на 20,9% (р<0,02), на 37,4% (р<0,001).

Лікування хворих корів сприяло зниженню вмісту альбумінів і глобулінів молока у тварин дослідної групи на 33,3% (р<0,05). Кількість соматичних клітин знизилась у контрольній групі на 91,5% (р<0,001), а у дослідній на - 93,8% (р<0,001).

Середній термін лікування корів контрольної групи склав 6,30,37 доби, а у дослідній - 5,3+0,3 (р<0,1), швидше нормалізуються показники крові і молока.

Таким чином, лікування хворих корів на катаральний мастит в комбінації з гідрогуматом скорочує термін лікування, сприяє нормалізації показників крові і молока.

5. Застосування пластизолу для лікування маститів

Ми порівняли ефективність лікування маститів у корів комплексним препаратом пластизол (комплекс з мікробним каротином) з одночасним застосуванням гідрогумату, як стимулятора обміну речовин і загальної резистентності (табл. 9).

Після лікування вміст загального білка в сироватці крові суттєво не змінився, але підвищився вміст альбумінів на 32,4% (р<0,001) і зменшився вміст глобулінів на 17,6% (р<0,001). Альбуміно-глобулінового співвідношення збільшилось на 59,3% (р<0,001).

Сіалові кислоти після лікування зменшились на 25,6% (р<0,001).

Бактерицидна активність зросла на 16,4% (р<0,001), а лізоцимна активність і кислотна ємність крові не зазнали суттєвих змін.

Таблиця 9 Біохімічні показники крові хворих корів дослідної групи до і після лікування пластизолом (Мm, п=10)

Показники	Од.виміру	До лікування	Після лікування
Загальний білок Альбуміни Глобуліни А/Г Кислотна ємність Сіалові кислоти Бактерицидна активність Лізоцимна активність	г/л г/л г/л мМ/л одиниці % %	75,571,37 26,150,89 49,421,44 0,540,03 118,504,33 123,052,21 33,12+0,50 8,01+0,76	75,351,50 34,620,62* 40,731,31* 0,860,03* 115,252,92 91,502,41* 38,54+0,58* 9,62+0,62

*р<0,001

В молоці корів дослідної групи підвищився вміст лактози на 36,3% (р<0,001), сухої речовини на 6,3% (р<0,01), сухого знежиреного молочного залишку на 11,0% (р<0,01), густини на 10,6% (р<0,05), кислотність на 32,8% (р<0,001), а у контрольній лактози на 31,7% (р<0,01), кислотність на 22,7% (р<0,01). У тварин обох груп спостерігалась тенденція до підвищення вмісту казеїногену, знизився вміст альбумінів і глобулінів у дослідній на 31,9% (р<0,01) і у контрольній на 26,9% (р<0,01), кількість соматичних клітин на 90,5% (р<0,001) і на 88,0% (р<0,001) відповідно.

Середній термін лікування корів контрольної групи склав 8,800,55 доби, а у дослідній групі - 4,100,18 (р<0,001), швидше нормалізуються показники крові і молока.

6. Використання електроанальгезії для лікування маститів

Нами проведений дослід по використанню електроанальгезії, як стимулюючого засобу при лікуванні маститів у корів (табл. 10).

Таблиця 10 Динаміка біохімічних показників крові корів, хворих на катаральний мастит, при лікуванні з використанням електроанальгезії (Мm, п=10)

Час дослідження	Загальний білок (г/л)	Кислотна ємність (мМ/л)	Сіалові кислоти (одиниці)	Бактерицидна Активність (%)	Лізоцимна активність (%)
До початку лікування через 6 год через 24 год через 96 год	74,811,91 77,901,70 76,652,03 75,362,12	119,33,8 121,94,3 124,03,0 120,23,4	111,402,23 108,003,55 104,203,59 98,253,65**	34,530,38 35,390,78 36,170,71* 38,850,53***	8,590,51 9,430,57 13,011,01** 11,280,78**

*р<0,1, **р<0,01, ***р<0,001

Кислотна ємність та вміст загального білка протягом усього періоду дослідження суттєво не змінилися від фонових показників.

Рівень сіалових кислот через 6 і 24 години після використання електроанальгезії не мав значних змін, а через 96 годин знизився на 11,8% (р<0,01) проти фону.

Бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові через 6 годин після використання електроанальгезії дещо зросли. Через 24 години спостерігали тенденцію до підвищення бактерицидної активності і значно зросла лізоцимна активність на 51,5% (р<0,01). Через 96 годин бактерицидна активність підвищилась на 12,5% (р<0,001), а лізоцимна активність - на 31,3% (р<0,01) проти фонових показників.

Ми порівняли тривалість лікування корів хворих на катаральний мастит та витрати на нього в залежності від використання стимулюючих засобів - гідрогумату, пластизолу, електроанальгезії (табл. 11).

Таблиця 11 Ефективність лікування катаральних маститів у корів за різними схемами, порівняно з контрольними групами (Мm, п=10)

Схема лікування	Мастицид + гідрогумат	Пластизол + гідрогумат	Мастицид+ новокаїнова блокада	Мастицид+ електроаналь-гезія
Скорочення терміну лікування, дн.	+1	+4,7	+1,1	+2,4

Таким чином, скорочення терміну лікування було найбільш виразним при використанні гідрогумату та пластизолу.



ВИСНОВКИ

1. Гідрогумат як кормова добавка в молочному скотарстві у дозі 100 мг на 1 кг живої маси підвищує резистентність і продуктивність, нормалізує обмінні процеси у глибокотільних корів, сприяє народженню життєстійкого приплоду, профілактує післяродові захворювання, а в комбінації з мастицидом, пластизолом, електроанальгезією дає високий лікувальний ефект при катаральних маститах.

2. Використання гідрогумату коровам зумовлює зміни в енергетичному обміні - підвищується споживання кисню на 22,5% (р<0,001) і зростають енергетичні витрати на 22,6% (р<0,001), крім того у лактуючих корів зменшується вентиляція легень на 12,5% (р<0,02).

3. Гідрогумат у лактуючих корів стимулює гемопоез, підвищує кисневу ємність крові на 9,75% (р<0,01), вміст загального білка в сироватці крові на 7,7% (р<0,01), в т. ч. альбумінів на 13,5% (р<0,01).

4. Застосування гідрогумату стимулює секреторну діяльність молочної залози у корів, сприяє зростанню середньодобових надоїв на 7,8% і вмісту загального білка в молоці на 5,1% (р<0,02).

5. Використання гідрогумату глибокотільним коровам сприяє:

- покращанню показників гомеостазу і обміну речовин, що позначається на зростанні кисневої ємності крові на 7,8% (р<0,01), вмісту загального білка на 6,7% (р<0,05), альбумінів на 18,3% (р<0,001), каротину на 39,9% (р<0,01) та кислотної ємності крові на 8,1% (р<0,05);

- народженню життєстійкого приплоду з більшою живою масою;

- скороченню тривалості послідової стадії на 3,85 години (р<0,02), сервіс- періоду на 11,6 доби (р<0,1), часу до появи першої стадії збудження на 8,9 доби (р<0,05), а також зменшенню кількості післяродових захворювань і маститів.

6. Застосування гідрогумату разом з мастицидом при лікуванні катаральних маститів у корів скорочує термін лікування на одну добу, прискорює нормалізацію показників крові і молока.

7. Сумісне використання пластизолу і гідрогумату для лікування катаральних маститів у корів прискорює нормалізацію показників гомеостазу і молока та скорочує термін лікування маститів на 4,7 дні.

8. Використання електроанальгезії коровам, хворим на мастит, супроводжується суттєвими змінами в період післядії, а саме через 6 годин зростає кількість лейкоцитів на 25,8% (р<0,05) і вміст гемоглобіну на 5,6% (р<0,05), через 24 години зростають бактерицидна активність на 4,75% (р<0,1) і лізоцимна активність крові на 51,5% (р<0,01), через 96 годин зменшується вміст сіалових кислот на 11,8% (р<0,01), але підвищується бактерицидна активність на 12,5% (р<0,001) і лізоцимна активність на 31,3% (р<0,01) та скорочується термін лікування корів на 2,4 доби (р<0,001).

9. Економічна ефективність застосування гідрогумату лактуючим коровам за рахунок підвищення молочної продуктивності склала 2,23 грн на 1 грн витрат; скорочуються витрати на лікування 1 голови при катаральному маститі з використанням гідрогумату - на 2 грн, а пластизолу - на 8,2 грн.



ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для підвищення молочної продуктивності корів і якості молока пропонуємо використовувати як кормову добавку гідрогумат в дозі 100 мг на кг живої маси протягом 21 доби з перервою 30 днів.

2. З метою корекції обміну речовин у ланцюзі мати-плід-приплід, профілактики післяродових захворювань, маститів, стимулювання репродуктивної функції і отримання життєстійкого приплоду пропонуємо згодовувати гідрогумат, як кормову добавку, глибокотільним коровам на восьмому місяці тільності в дозі 100 мг на кг живої маси протягом 21 доби.

3. Використовувати гідрогумат в комбінації з мастицидом, пластизолом або електроанальгезією при лікуванні катаральних маститів у корів шляхом інтрацистернального або підшкірного введення 1% розчину.



СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Грибан В.Г., Масюк Д.М., Сухін В.М., Вакулик В.В. Ефективність застосування гідрогумату для корекції обміну речовин у глибокотільних корів і профілактики післяродових захворювань //Вісник ДДАУ.- Дніпропетровськ, 1998.- № 1-2.- С. 83-86. (Здобувач брав участь у формуванні груп і використанні препарату, проводив лабораторне дослідження крові, спостерігав за перебігом родового і післяродового періодів - 0,25 обл.-вид. арк.).

Грибан В.Г., Сухін В.М. Репродуктивні здатності та гематологічні показники у корів голштинської породи //Фізіологічний журнал.- Київ, 1998.- Т.3.- С. 228. (Здобувач формував групи, досліджував показники крові - 0,06 обл.-вид. арк.).

Сухін В.М. Корекція перебігу послідової стадії при застосуванні гідрогумату глибокотільним коровам //Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького.- Львів, 1999.- Частина 1.- С. 176-177.

Грибан В.Г., Войтов Б.В., Чабан С.І., Сухін В.М. Лікування корів при маститах /Неінфекційна патологія тварин /Матеріали науково-практичної конференції.- Біла Церква, 1995.- Частина 2.- С. 24-25. (Здобувач брав участь у формуванні груп, проводив лікувальні заходи - 0,125 обл.-вид. арк.).

Сухин В.Н. Лечение маститов у коров с применением электроанальгезии /Экологические проблемы патологии, фармакологии и терапии животных /Международное коорд. совещание.- Воронеж, 1997.- С. 432.

Грибан В.Г., Баранченко В.О., Касьян С.С., Сухін В.М., Сухіна Н.В., Крива О.А., Кондратюк В.І. Препарати з торфу - стимулятори метаболізму та продуктивності сільськогосподарських тварин /Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування /Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції.- Дніпропетровськ, 1994.- С. 50. (Здобувач брав участь у формуванні груп і використанні гідрогумату - 0,06 обл.-вид. арк.).

Масліков С.М., Начатов М.Я., Сізінцев А.Г., Грибан В.Г., Сухін В.М. /Рекомендації по використанню електроанальгезії для оперативного лікування актиномікозу і стимуляції неспецифічної резистентності організму великої рогатої худоби.- Дніпропетровськ, 1992.- 8 с. (Здобувач підготував матеріали по розділу використання електроанальгезії для стимуляції неспецифічної резистентності організму - 0,5 обл.-вид. арк.).

Говтвян В.А., Грибан В.Г., Баранченко В.О., Касьян С.С., Степченко Л.М., Чумак В.О., Масюк Д.М., Крива О.А., Сухіна Н.В., Сухін В.М., Гаращук М.І. /Рекомендації щодо використання гідрогумату для підвищення загальної резистентності і продуктивності тварин.- Дніпропетровськ, 1999.- 8 с. (Здобувач підготував матеріали по розділу використання гідрогумату для лікування маститів у корів - 0,5 обл.-вид. арк.).



АНОТАЦІЇ

Сухін В.М. Використання біологічно активних речовин і електроанальгезії для підвищення резистентності, продуктивності та лікування маститів у корів. - Рукопис. - Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2000.

Використання гідрогумату коровам в дозі 100 мг на кг живої маси протягом 21 доби зумовило зростання кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка, фракцій альбумінів, білкового коефіціенту, каротину. В газоенергетичному обміні спостерігали збільшення споживання кисню і енергетичних витрат при знижені вентиляції легень. У лактуючих корів згодовування гідрогумату сприяє ефективнішому використанню поживних речовин раціону та впливу на синтетичні процеси в печінці та в молочній залозі і молочну продуктивность. У глибокотільних корів підвищує резистентність, профілактує післяродові захворювання, стимулює репродуктивну функцію.

Лікування катаральних маститів у корів гідрогуматом в комбінації з мастицидом або пластизолом сприяє нормалізації показників крові і молока, скороченню терміну лікування. Застосування електроанальгезии сприяє стимуляції метаболічних процесів при лікуванні катаральних маститів у корів і скороченню терміну лікування.

Ключові слова: лактація, мастит, електроанальгезія, гідрогумат, пластизол, післяродовий період, резистентність, показники крові і молока.

Сухин В.Н. Использование биологически активных веществ и электроанальгезии для повышения резистентности, продуктивности и лечения маститов у коров.- Рукопись. - Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2000.

Для лечения и профилактики акушерско-гинекологических заболеваний (маститов) применяют различные химические лечебные препараты. Увеличение ассортимента медикаментов и их нерациональное использование приводит к сенсибилизации организма и развитию медикаментозных аллергий. Поиск выхода из сложившейся ситуации привел к изучению применения гидрогумата и электроанальгезии. Гидрогумат и электроанальгезия до настоящего времени не нашли широкого использования в практике ветеринарной медицины для повышения резистентности, коррекции обмена веществ, лечения и профилактики заболеваний коров.

Целью проведенных исследований было изучение влияния гидрогумата на обменные процессы и неспецифическую резистентность у коров в зависимости от их функционального состояния, а также сравнить эффективность лечения коров при катаральном мастите с использованием гидрогумата, пластизолу, электроанальгезии. Для изучения были поставлены следующие задачи:

- установить влияние гидрогумата на физиологическое состояние и молочную продуктивность коров;

- изучить возможность использования гидрогумата для повышения неспецифической резистентности у глубокостельных коров и профилактики маститов;

- установить эффективность использования гидрогумата, пластизолу, электроанальгезии при лечении маститов у коров;

- дать экономическое обоснование использования гидрогумата и пластизолу.

Результаты наших исследований показали, что использование гидрогумата коровам в дозе 100 мг на кг живого веса на протяжении 21 дня привело к увеличению количества эритроцитов, содержания гемоглобина, общего белка, фракций альбуминов, белкового коэффициента, каротина. В газоэнергетическом обмене происходит увеличение потребления кислорода и энергетических затрат при снижении вентиляции легких. У лактирующих коров использование гидрогумата приводит к лучшему использованию питательных веществ рациона, влияет на синтетические процессы в тканях печени и молочной железы, увеличивает молочную продуктивность. У глубокостельных коров повышается резистентность, профилактируются послеродовые заболевания, стимулируется репродуктивная функция.

Лечение катаральных маститов у коров гидрогуматом в комбинации с мастицидом или пластизолом способствует нормализации показателей крови и молока, сокращению сроков лечения. Использование электроанальгезии способствует стимуляции метаболических процессов при лечении катаральных маститов у коров и сокращению сроков лечения.

Ключевые слова: лактация, мастит, электроанальгезия, гидрогумат, пластизол, послеродовой период, резистентность, показатели крови и молока.

Sukhin V.N. Biologically active substances and electric analgesia use for increasing of resistance, productivity and mastitis cure in the cows. - Manuscript. - Thesis for a Candidate of Veterinary Science degree by speciality 03.00.13 - human and animal physiology.- Dnepropetrovsk State Agrarian University, Dnepropetrovsk, 2000.

Application of hydrohumat for cows in dose of 100 mg per 1 kg of body weight during 21 days has lead to increasing of erythrocites number, content of haemoglobin, common protein, albumen fractions, the protein coefficient, carotene. The increasing of oxigen use and expenditure of energy during lungs ventilation has been settled in gas-energy metabolism. Feeding of milker cows by hydrohumat results in more effective use of ration nutritives and influence on synthetic processes in liver and udder and on milkability. It increases resistance in down-calving cows, prevents diseases after generic period, stimulates reproductive function.

The cows catarrhal mastitis cure by hydrohumat combining with masticide or plastisol results in normalization of blood and milk proofs, shortening of curing term. The electric analgesia use leads to the stimulation of metabolic processes during the catarrhal mastitis cure in cows and to shortening of curing term.

Key words: lactation, mastitis, electric analgesia, hydrohumat, plastisol, the period after birth, resistance, blood and milk proofs.

Размещено на Allbest.ru