Вплив нетрадиційних органічних добрив на продуктивність озимої пшениці в умовах західного регіону України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.878:633.11

ВПЛИВ НЕТРАДИЦІЙНИХ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

06.01.04 - агрохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ПЕТРУНІВ Володимир Васильович

Київ 2000



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор КРИЛОВА Ганна Іванівна, Львівський державний аграрний університет, професор кафедри агрохімії та грунтознавства.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор ДЕГОДЮК Едуард Григорович, Інститут землеробства УААН, завідувач відділу агрохімії і фізіології рослин,

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЦВЕЙ Ярослав Петрович, Інститут агроекології та біотехнології УААН, завідувач лабораторії грунтово-агрохімічних досліджень та регламенту дії застосування агрохімікатів.

Провідна установа:

Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського УААН, лабораторія органічних та мінеральних добрив, м. Харків

Захист відбудеться 24 жовтня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навч. корп. №3, ауд. №65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навч. корп. №10, читальний зал.

Автореферат розісланий 22 вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

фермвей вермикомпост пшениця озима



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Застосування високих доз мінеральних добрив може негативно впливати на фізико-хімічні властивості ґрунту, порушувати біологічні процеси, пов'язані з утворенням гумусу, призводити до пригнічення мікрофлори і фауни, а загалом - до втрати родючості.

Недостатнє виробництво гною не дає можливості вирішити проблеми відтворення родючості ґрунту. Кількість та якість традиційних органічних добрив, зокрема гною та компостів на його основі, не задовольняють зростаючих потреб землеробства. Сучасний стан заготівлі та зберігання гною не забезпечує очищення його від насіння бур'янів, шкідників, гельмінтів і збудників хвороб, збереження в його складі усіх необхідних для рослин елементів живлення. Недостатньо використову-ються місцеві сировинні ресурси, зокрема торф, значні запаси якого дозволяють налагодити виробництво органо-мінеральних добрив (ОМД).

Такі добрива, як фермвей і вермикомпост, є продуктами ферментації різноманітних органічних відходів рослинного походження, а також традиційних органічних добрив. На відміну від останніх, нові добрива (фермвей, вермикомпост та ОМД) є екологічно чистими, містять усі необхідні для рослин елементи живлення у легкодоступній формі.

Використання таких нетрадиційних органічних добрив є біологічно виправданим. Однак, повна відмова від мінеральних добрив в галузі зерновиробництва може значно знизити рівень врожайності та зменшити обсяги виробництва зерна, оскільки сучасні сорти розраховані, як правило, на високі агрохімічні фони. Доповнення нетрадиційних органічних добрив певною кількістю мінеральних необхідне для компенсації потреб рослин в елементах живлення, зокрема в азоті, на окремих етапах органогенезу. Таке поєднання дозволяє отримувати екологічно чисту продукцію без зниження обсягів її виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні та теоретичні дослідження виконувалися автором відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри агрохімії та грунтознавства Львівського державного аграрного університету на 1995-2000рр. за темою "Розробити технологію екологічно безпечного використання добрив під сільськогосподарські культури в умовах західного регіону України".

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - дати порівняльну оцінку впливу різних видів та доз нетрадиційних органічних добрив на продуктивність озимої пшениці, розробити органо-мінеральну систему удобрення на основі використання нових органічних і традиційних мінеральних добрив, яка б забезпечувала одержання стабільних врожаїв якісного зерна і підвищення родючості дерново-підзолистих (Передкарпаття), сірих та ясно-сірих лісових (Західний Лісостеп) грунтів.

Завдання досліджень:

- встановити вплив різних видів нетрадиційних органічних добрив і ОМД та вапнування на поживний режим кислих грунтів та їх фізико-хімічні властивості;

- вивчити особливості росту та розвитку озимої пшениці залежно від рівня удобрення нетрадиційними органічними добривами;

- вивчити вплив різних доз фермвею, вермикомпосту та ОМД на врожайність і якість зерна при безпосередньому їх внесенні під озиму пшеницю та у післядії;

- встановити оптимальне поєднання доз мінеральних і нетрадиційних органічних добрив при вирощуванні озимої пшениці;

- вивчити доцільність використання нетрадиційного хімічного меліоранта - дрібних фракцій вапняково-сірчаних відходів (ВСВ) на кислих грунтах;

- дати економічну та енергетичну оцінки ефективності використання вермикомпосту, фермвею, ОМД та вапнякових матеріалів при вирощуванні озимої пшениці;

- розробити рекомендації виробництву з ефективного використання нетрадиційних органічних добрив при вирощуванні озимої пшениці на слабоокультурених грунтах.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблені і захищені заявками на винаходи нові способи виготовлення нетрадиційних добрив: органічного (фермвей) та органо-мінерального (ОМД) на основі використання місцевих сировинних ресурсів (торфу, соломи, курячого посліду тощо). Вперше в умовах західного регіону України проведено дослідження ефективності нових видів і доз нетрадиційних органічних добрив та вапнякових матеріалів при вирощуванні озимої пшениці на дерново-середньопідзолистих, ясно-сірих та сірих лісових грунтах.

Отримано результати досліджень з вивчення впливу цих добрив на родючість грунтів, врожайність та якість зерна озимої пшениці при безпосередньому їх внесенні під культуру та у післядії.

Встановлено, що необхідною умовою ефективного використання нових органічних добрив та ОМД на кислих грунтах є вапнування. Запропоновано новий хімічний меліорант - дрібні фракції вапняково-cірчаних відходів, які раніше у виробництві не використовувалися.

Знайдено оптимальне поєднання нетрадиційних органічних і мінеральних добрив із суттєвим зменшенням доз їх внесення та одночасним збереженням рівня врожайності зерна.

Запропоновані способи виготовлення фермвею та ОМД є новими у вирішенні проблеми використання місцевих сировинних ресурсів та утилізації відходів виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження і виробничі перевірки підтвердили високу ефективність нетрадиційних органічних добрив. Визначено оптимальні дози цих добрив під озиму пшеницю та її попередники на різних типах грунтів.

Розроблено практичні рекомендації щодо органо-мінеральної системи удобрення озимої пшениці з більш повним використанням нетрадиційних органічних добрив та зменшенням кількості мінеральних. Встановлено оптимальні дози і співвідношення між органічними та мінеральними добривами, що забезпечують одержання стабільних вро-жаїв зерна озимої пшениці та підвищення родючості грунтів.

З метою підвищення ефективності нових добрив для вапнування кислих грунтів запропоновано поряд з крупними використовувати дрібні фракції вапняково-сірчаних відходів місцевого виробництва як не менш ефективні та дешевші.

Результати проведених автором досліджень увійшли до складу рекомендацій по підвищенню ефективної родючості грунтів та з розвитку кормової бази в господарствах різних форм власності.

Основні результати досліджень витримали виробничу перевірку в господарствах "Прогрес" Стрийського та "Перемога" Сокальського районів Львівської області.

Особистий внесок автора. Розроблено нові енергозберігаючі способи виготовлення високоефективних добрив. Проведено дослідження у двох тривалих (стаціонарних) та короткотривалому польових дослідах, виконано об'єм лабораторних аналізів рослинних та грунтових зразків. Проведені дослідження та узагальнення отриманого фактичного матеріалу лягли в основу написання дисертаційної роботи. На основі статистично опрацьованого і систематизованого матеріалу досліджень зроблено висновки та розроблено практичні рекомендації виробництву.

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідалися на науково-практичних конференціях Львівського державного аграрного університету (1996-1999рр.); міжнародному симпозіумі “Біоконверсія органічних відходів і охорона навколишнього середовища” (28-30.ХІ.1994, Київ); ІV міжнародному конгресі “Біоконверсія органічних відходів і охорона навколишнього середовища” (червень 1996, Київ); міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-й річниці з дня заснування Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції (серпень 1996, Одеса); міжнародному Українсько-Австрійському симпозіумі “Сільське господарство: наука і практика” (22-26.ІХ.1996, Львів); V з'їзді агрохіміків і грунтознавців України (6-10.VІІІ.1998, Рівне); міжнародній науково-практичній конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення" (8-10.YІ.1999, Київ-Чабани); міжнародній науково-виробничій конференції "Наукове забезпечення агропромислового виробництва" (14-18.YІ.1999, Одеса); міжнародній науковій конференції "Генеза, географія та екологія грунтів" (16-18.ІХ.1999, Львів); міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу" (28-30.ІХ.1999, Львів-Дубляни).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 19 наукових працях, в тому числі - 2-х рекомендаціях виробництву та 2-х заявках на винаходи.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Загальний обсяг - 151 сторінка, включаючи 66 таблиць та 2 рисунки. Список використаних джерел містить 367 найменувань, в тому числі 75 - іноземних авторів.



ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення питання й обгрунтування вибраного напрямку досліджень. У цьому розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з вивчення впливу нетрадиційних органічних добрив на процеси формування величини та якості врожаю озимої пшениці. Висвітлено особливості розвитку рослин та зміни показників родючості грунтів під впливом нових органічних і органо-мінеральних добрив та вапнякових матеріалів. Обгрунтована доцільність проведення досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень. Дослідження проводились протягом 1994-1998рр. у двох тривалих (стаціонарних) та короткотривалому польових дослідах на ясно-сірому і сірому лісовому грунтах західного Лісостепу та дерново-середньопідзолистому грунті Передкарпаття.

Тривалий (стаціонарний) дослід №1 закладений у 1987 році на слабоокультуреному ясно-сірому лісовому поверхнево-оглеєному крупнопилувато-легкосуглинковому грунті дослідного поля Інституту землеробства і тваринництва західного регіону (ІЗіТ ЗР) УААН, що характеризується такими вихідними агрохімічними показниками орного шару (0-20 см): вмістом гумусу (за Тюріним) - 1,5%, лужногідролізованого азоту (за Корнфілдом) - 10,1 мг, рухомих форм фосфору та обмінного калію (за Кірсановим) - відповідно 7,9 та 7,7 мг, рухомого алюмінію (за Соколовим) - 5,2 мг, гідролітичною кислотністю (за Каппеном) - 4,5 мекв на 100 г грунту, рН (КСІ) - 4,5. Дози органічних добрив та ОМД розраховували за азотом, ВСВ - за гідролітичною кислотністю грунту. ОМД і гній вносили під цукрові буряки (N₁₅₀) та картоплю (N₂₀₀) у сівозміні з таким чергуванням культур та рівнем мінерального удобрення: ярий ячмінь з підсівом конюшини (N₉₀Р₉₀К₉₀) - конюшина лучна - озима пшениця (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀) - цукрові буряки (N₁₅₀Р₁₂₀К₁₈₀) - кукурудза на силос (N₁₈₀Р₁₂₀К₁₅₀) - озима пшениця (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀) - картопля (N₉₀Р₉₀К₁₂₀). Дослідження проводилися у другій ротації сівозміни (1996-1998рр.) з озимою пшеницею, яка йшла після конюшини лучної. Вивчали ефективність нового ОМД на фоні внесення у сівозміні мінеральних добрив та вапнування кислого ясно-сірого лісового грунту різними (дрібними та крупними) фракціями ВСВ Роздольського державного гірничо-хімічного об'єднання (ДГХО) “Сірка”. Фосфорні і калійні добрива та стартову дозу азотних (20%) вносили під озиму пшеницю восени, решту азотних - згідно етапів

органогенезу культури: ІІІ етап - 20%, ІY етап - 30%, YIII етап - 30%.

Тривалий (стаціонарний) дослід №2 закладений у 1995 році на сірому лісовому глеюватому крупнопилувато-легкосуглинковому грунті дослідного поля ІЗіТ ЗР УААН. В орному шарі (0-20 см) початкове рН(КСІ) - 5,4, вміст гумусу (за Тюріним) - 1,34%, азоту (за Корнфілдом) - 14,4 мг, фосфору та калію (за Кірсановим) - відповідно 4,9 та 4,7 мг на 100 г грунту. У досліді вивчали ефективність основного внесення під озиму пшеницю різних доз нетрадиційних органічних добрив: фермвею, вермикомпосту та ОМД у поєднанні з ранньовесняним азотним підживленням та без нього. Гній, ОМД, фермвей та вермикомпост в дозах за азотом N₆₀, N₉₀ та N₁₂₀ вносили під озиму пшеницю восени, азотні добрива (N₃₀) - в підживлення весною (ІІІ етап органогенезу). Крім того, для порівняння вищезгаданої органо-мінеральної системи удобрення із традиційною мінеральною, у двох варіантах під озиму пшеницю вносили N₉₀Р₉₀К₉₀ та N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ згідно інтенсивної технології вирощування.

Короткотривалий дослід №3 закладений у 1994 році в господарстві “Прогрес” Стрийського району Львівської області на дерново-середньопідзолистому поверхнево-оглеєному пилувато-легкосуглинковому грунті з початковим вмістом в орному шарі (0-20 см): гумусу (за Тюріним) - 2,3%, азоту (за Корнфілдом) - 14,8 мг, Р₂О₅ і К₂О (за Кірсановим) - відповідно 5,0 та 13,5 мг, гідролітичною кислотністю - 5,0 мекв на 100 г грунту, рН (КСІ) - 4,8. В досліді вивчали ефективність різних доз (N₃₀Р₃₀К₃₀, N₆₀Р₆₀К₆₀ та N₉₀Р₉₀К₉₀) мінеральних добрив, внесених під озиму пшеницю на фоні післядії гною і фермвею та вапнування в ланці сівозміни (озима пшениця - кукурудза на силос - озима пшениця). Гній ( N₁₀₀ та N₂₀₀), фермвей (N₅₀, N₁₀₀, N₁₅₀ та N₂₀₀) і ВСВ вносили на початку ланки сівозміни, фосфорні і калійні добрива - під озиму пшеницю з осені, азотні - згідно етапів органогенезу культури.

Досліди розташовані у просторі на трьох полях. Посівна площа ділянок - 42- 108 м², облікова - 25-50 м², повторність дослідів - три-чотириразова. Агротехніка вирощування озимої пшениці в дослідах - загальноприйнята для умов зони. Сорт озимої пшениці - Мирлебен.

В дослідженнях використовували такі види та форми добрив: мінеральні - аміачну селітру (34,5% N), суперфосфат простий гранульований (19,5% Р₂О₅), калійну сіль (40% К₂О); органічні - напівперепрілий гній великої рогатої худоби (0,5% N), фермвей (0,5% N), вермикомпост (1,0% N) та ОМД (1,5% N); вапнякові матеріали - крупні (частинки розміром 0,25-0,074 мм - до 60%, більші 0,25 мм - 26%, менші 0,074 мм - 14%) та дрібні (частинки, менші 0,074 мм - близько 90%) фракції ВСВ Роздольського ДГХО “Сірка”, які містять 75% СаСО₃. Дослідні партії ОМД виготовляли шляхом активізації органічної речовини торфу вуглеамонійними солями (заявка на винахід №99063700 від 30.06.1999р.), фермвею - біоферментацією суміші напіврідкого курячого посліду, торфу та соломи ( заявка №99105677 від 18.10.1999р.).

Перед внесенням добрив та після обліку врожаю відбирали змішані грунтові зразки, в яких визначали: вміст гумусу - за Тюріним, лабільний гумус - за Єгоровим, груповий склад гумусу - за Кононовою-Бєльчиковою, рН сольове (КСІ) - на рН-метрі, гідролітичну кислотність (Нг) - за Каппеном, рухомі форми фосфору і калію - за Кірсановим, лужногідролізований азот - за Корнфілдом, обмінну кислотність та рухомий алюміній - за Соколовим, обмінні основи Са і Мg - трилонометричним методом, суму ввібраних основ (S) - за Каппеном-Гільковіцем та ступінь насиченості грунту основами - шляхом вираховування.

Перед збиранням врожаю озимої пшениці проводили відбір пробних снопів з кожної ділянки для визначення його структури. Облік врожаю зерна проводили у фазі повної стиглості шляхом збирання комбайном з усієї облікової площі, наступного зважування зерна з кожної ділянки та перерахунку в ц/га на стандартну 14% вологість та 100% чистоту. Врожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А.Доспєховим (1985).

Для якісної оцінки врожаю визначали вміст білкового азоту в зерні на інфрачервоному аналізаторі "Інфрапід-61", сирої клейковини в зерні - відмиванням за ГОСТом 13586.1-68, натуру зерна - на літровій пурці за ГОСТом 10840-64, масу 1000 зерен - за ГОСТом 10842-64, скловидність зерна - за ГОСТом 10984-76, технологічні та хлібопекарські якості борошна - на фаринографі, мікроальвеографі та шляхом пробного випікання хліба в технологічних лабораторіях Інституту землеробства УААН.

При визначенні енергетичної ефективності використовували методичні рекомендації (Корінець В.В., Козловцев А.Ф., Козенко З.Н. та ін., 1985) та методику, розроблену О.К.Медведовським, П.І. Іваненком (1988).

Вплив добрив на агрохімічні властивості та мікробіологічну активність грунту. Застосування добрив значною мірою впливає на зміни фізико-хімічних властивостей ясно-сірого лісового грунту та вміст у ньому гумусу (табл.1). Під впливом систематичного внесення у сівозміні лише мінеральних добрив спостерігається тенденція до підкислення грунтового розчину, зростання гідролітичної кислотності та вмісту рухомого алюмінію в орному (0-20 см) і підорному (20-35 см) шарі. При систематичному внесенні ОМД та гною на фоні різних фракцій відходів вміст рухомого алюмінію зменшується в 3-4 рази. В підорному шарі спостерігається подібна закономірність.



Таблиця 1 Вплив ОМД та різних фракцій вапняково-сірчаних відходів на агрохімічні властивості та гумусний стан орного шару (0-20 см) ясно-сірого лісового грунту (дослід №1, 1996-1998рр.)

Внесено добрив	рН (КСІ)	Hг	S	Al, мг	Гу-мус, %	Сг.к./Сф.к.
на 1 гектар сівозмінної площі*	під озиму пше-ницю		мекв
			на 100 г грунту
Без добрив (контроль)	-	4,5	4,4	4,2	5,13	1,50	0,74
ОМД, N50	-	4,8	3,5	5,6	1,71	1,68	0,85
Гній, N50	-	4,9	3,3	6,4	1,15	1,72	0,87
N75Р75К83 (фон1)	(NРК)120	4,4	4,5	4,0	5,24	1,45	0,70
Фон1+ОМД, N50	Те ж	4,7	3,8	4,8	1,80	1,65	0,78
Фон1+Гній, N50	"-"	4,9	3,4	6,4	1,17	1,67	0,79
N75Р75К83+ДФВ(фон2)	"-"	5,6	2,5	6,6	0,18	1,56	0,77
Фон2+ОМД, N50	"-"	5,8	2,1	7,1	0,10	1,71	0,91
Фон2+Гній, N50	"-"	5,9	1,8	7,4	0,09	1,70	0,93
N75Р75К83+КФВ(фон3)	"-"	5,7	2,3	6,7	0,16	1,56	0,77
Фон3+ОМД, N50	"-"	5,7	2,2	6,8	0,14	1,70	0,90
Фон3+Гній, N50	"-"	5,8	2,1	7,2	0,11	1,69	0,92

Примітка: *в ланці: картопля-ярий ячмінь-конюшина-озима пшениця; ДФВ-дрібні фракції відходів; КФВ-крупні фракції відходів; Сг.к./Сф.к. - відношення вуглецю гумінових до вуглецю фульвокислот. Те ж - в табл.4.

Комплексне застосування органічних і мінеральних добрив та вапнякових матеріалів сприяє нейтралізації надлишкової кислотності ясно-сірого лісового грунту. За впливом на кислотність грунту дрібні фракції ВСВ, які раніше для вапнування грунтів не використовувалися, не поступаються традиційному меліоранту - крупним фракціям. Найвищий ступінь насиченості грунту основами (77-80%) формується при органо-мінеральній системі удобрення на фоні дрібних фракцій ВСВ.

Систематичне внесення гною та ОМД збільшує вміст гумінових кислот - цінної фракції гумусу. При внесенні гною чи ОМД з мінеральними добривами на фоні вапнування поліпшується груповий склад гумусу. Співвідношення між вмістом вуглецю гумінових та фульвокислот (Сг.к./Сф.к.) у цих варіантах близьке до одиниці і становить 0,90-0,93. При внесенні лише мінеральних добрив на кислому ясно-сірому лісовому грунті розвивається чітко виражений фульватно-гуматний тип гумусоутворення при співвідношенні Сг.к./Сф.к. 0,70. За впливом на підвищення родючості слабоокультуреного ясно-сірого лісового грунту нове ОМД не поступається гноєві.

Одноразове внесення під озиму пшеницю (табл. 2) нетрадиційних органічних добрив мало впливає на фізико-хімічні властивості слабокислого сірого лісового грунту та вміст у ньому гумусу. Спостерігається лише тенденція до зменшення кислотності грунту та збільшення вмісту лабільних форм гумусу під впливом зростаючих доз (N_60-120) вермикомпосту, фермвею та ОМД.

Таблиця 2 Вплив нетрадиційних органічних добрив на агрохімічні властивості та мікробіологічну активність орного шару (0-20 см) сірого лісового грунту (дослід №2, 1996-1998рр.)

Внесено добрив	рН (КСІ)	N	Р2О5	К2О	Лабільний гумус, мг С в 100 г грунту	Інтенсив-ність роз-кладу це-люлози, %
		мг на 100 г грунту
Без добрив (контроль)	5,4	14,3	4,7	4,6	282	26,2
Гній, N90	5,6	15,7	5,3	5,1	321	30,0
Вермикомпост, N60	5,5	14,8	5,2	4,9	312	30,0
Вермикомпост, N90	5,5	15,4	5,4	5,0	317	30,8
Вермикомпост, N120	5,6	16,0	5,5	5,8	332	30,8
Фермвей, N60	5,5	14,4	4,9	4,9	320	29,2
Фермвей, N90	5,5	15,7	4,9	4,9	341	29,2
Фермвей, N120	5,6	15,8	5,2	5,4	349	30,8
ОМД, N60	5,4	14,9	5,3	4,9	318	26,9
ОМД, N90	5,5	15,9	5,3	5,2	325	30,0
ОМД, N120	5,5	15,9	5,9	5,3	340	30,0
N90Р90К90	5,4	15,4	5,5	5,7	326	25,7
N120Р120К120	5,3	16,5	6,7	6,1	318	24,6

При внесенні мінеральних добрив (N_90-120Р_90-120К_90-120) спостерігається тенденція до зростання гідролітичної кислотності, вмісту рухомого алюмінію, зменшення загального гумусу та його лабільних форм. Негативний вплив мінеральних добрив на активність грунтових мікроорганізмів проявляється у зниженні інтенсивності розкладу целюлози до 24,6-25,7% при показнику на контролі 26,2%. У варіантах з верми-компостом, фермвеєм, ОМД та гноєм інтенсивність розкладу зростає до 30,0-30,8%.

Вапнування кислих дерново-середньопідзолистих грунтів Передкарпаття є одним з найважливіших заходів підвищення їх родючості та умовою високоефективного використання нових добрив. Застосування вапняково-сірчаних відходів для нейтралізації надлишкової кислотності дерново-середньопідзолистогогрунту знижує вміст рухомого Аl на 1,52 мг на 100 г грунту, підвищує величину рН з 4,65 до 5,51(табл. 3).

Внесення органічних добрив також частково нейтралізує кислотність грунту. Сумарна дія органічних добрив, особливо фермвею, та вапнування сприяє становленню кислотності грунту на рівні близької до нейтральної (рН 5,98), поліпшує його поживний режим. Застосування фермвею (N_50-200) збільшує вміст азоту на 2,1-6,8 мг, рухомого фосфору - на 1,9-3,1 мг, обмінного калію - на 1,6-2,7 мг на 100 г грунту в по-рівнянні до контролю. За впливом на формування агрохімічних показників родючості грунту фермвей не поступається традиційному гноєві як на фоні вапнування, так і без нього.

Вплив добрив на врожайність та якість зерна озимої пшениці. Результати досліджень з вивчення ефективності післядії нового ОМД на продуктивність озимої пшениці (табл. 4) показують, що надлишкова кислотність ясно-сірого лісового грунту є головним лімітуючим фактором підвищення врожайності та поліпшення якості зерна. Вапнування є необхідною умовою високоефективного використання як нового ОМД і традиційного гною, так і мінеральних добрив. При систематичному внесенні у 7-пільній сівозміні одних лише мінеральних добрив без вапнування грунту спостерігається тенденція до зменшення врожайності озимої пшениці (14,4 ц/га) у порівнянні до контролю (16,2 ц/га). Найвищий рівень врожайності (50,5-52,7 ц/га зерна) формується при внесенні під озиму пшеницю N120Р120К120 на фоні післядії ОМД та вапнування кислого ясно-сірого лісового грунту, з вмістом білка в зерні 11,4-11,7% та клейковини 22,9-23,2% (на контролі відповідно 9,7% та 15,7%).

Таблиця 3 Вплив фермвею та вапнування на агрохімічні властивості та гумусний стан орного шару (0-20 см) дерново-середньопідзолистого грунту (дослід №3, 1995-1997рр.)

Внесено добрив на початку ланки сівозміни (3-й рік дії)	Гу-мус, %	рН (КСІ)	Hг, мекв на 100 г грунту	Al	N	Р2О5	К2О
				мг на 100 г ґрунту
Без добрив (контроль)	2,32	4,65	5,00	1,82	14,7	5,0	13,4
Гній, N100	2,31	4,70	4,95	1,73	16,9	5,8	14,9
Гній, N200	2,33	4,73	4,93	1,59	16,8	6,0	15,8
Фермвей, N50	2,32	4,73	4,70	1,36	16,5	6,1	15,0
Фермвей, N100	2,34	4,90	4,12	0,97	17,2	6,8	14,9
Фермвей, N150	2,35	4,91	3,92	0,72	18,3	7,6	15,7
Фермвей, N200	2,37	5,06	3,74	0,59	20,9	8,1	16,1
СаСО3 (фон)	2,33	5,51	2,00	0,30	14,8	5,0	13,2
Фон + гній, N100	2,33	5,52	2,00	0,27	17,5	5,3	14,5
Фон + гній, N200	2,33	5,56	1,96	0,31	17,5	6,6	14,9
Фон + фермвей, N50	2,38	5,67	1,81	0,31	16,8	6,5	14,3
Фон + фермвей, N100	2,38	5,74	1,61	0,27	17,9	7,6	14,8
Фон + фермвей, N150	2,38	5,90	1,25	0,22	19,6	8,5	16,4
Фон + фермвей, N200	2,38	5,98	1,22	0,20	21,5	9,1	17,1

Результати досліджень на сірому лісовому грунті (табл.5) показують, що за ефективністю внесення під озиму пшеницю нові добрива (вермикомпост, фермвей та ОМД) не поступаються традиційному гноєві. Внесення вермикомпосту, фермвею або ОМД в дозі N₆₀ та гною - N₉₀ сприяє формуванню практично однакового рівня врожаю зерна озимої пшениці - відповідно 31,7 , 30,2 , 30,6 та 31,6 ц/га.

Найвищі врожаї зерна озимої пшениці (40,4-40,7 ц/га) отримано при внесенні вермикомпосту, фермвею чи ОМД в дозі N₁₂₀ та весняному підживленні рослин азотними добривами (N₃₀), що практично на рівні врожайності варіанту з мінеральними добривами (N_90-120Р_90-120К_90-120). Маса 1000 зерен, натура зерна та скловидність зростають при цьому відповідно на 7,7 г, 23 г/л та 11%, а вихід білка з гектара - на 50%.

Таблиця 4 Вплив мінеральних добрив на урожай та якість зерна озимої пшениці на фоні післядії ОМД та вапнування ясно-сірого лісового грунту дрібними та крупними фракціями вапняково-сірчаних відходів (дослід №1, 1996-1998рр.)

Внесено добрив	Урожай, ц/га	Приріст врожаю, ц/га	Скло-вид-ність, %	Вміст в зерні, %
на 1 гектар сівозмінної площі	під озиму пшеницю				білка	клейко-вини
Без добрив (контроль)	-	16,2	-	39	9,7	15,7
ОМД, N50	-	29,4	13,2	46	10,6	18,0
Гній, N50	-	31,3	15,1	46	10,3	17,6
N75Р75К83 (фон1)	(NРК)120	14,4	-1,8	54	11,4	21,8
Фон1+ОМД, N50	Те ж	28,7	12,5	55	11,7	22,6
Фон1+Гній, N50	"-"	36,8	20,6	57	11,4	23,8
N75Р75К83+ДФВ(фон2)	"-"	45,8	29,6	53	11,4	23,2
Фон2+ОМД, N50	"-"	52,7	36,5	56	11,4	22,9
Фон2+Гній, N50	"-"	51,0	34,8	57	11,1	23,3
N75Р75К83+КФВ(фон3)	"-"	45,5	29,3	53	11,1	22,9
Фон3+ОМД, N50	"-"	50,5	34,3	55	11,7	23,2
Фон3+Гній, N50	"-"	49,9	33,7	55	10,8	23,9
НІР05, ц/га 1,92-2,93

При вирощуванні озимої пшениці в умовах Передкарпаття (табл.6) вапнування кислих дерново-середньопідзолистих грунтів є обов'язковою умовою високоефективного використання нового добрива - фермвею. Післядія фермвею (N₅₀) та гною (N₂₀₀) забезпечує одержання практично однакового рівня та якості врожаю зерна як на різних фонах (невапнованому та вапнованому), так і при різних рівнях мінерального живлення (N_30-90Р_30-90К_30-90) озимої пшениці. Післядія фермвею дозволяє зменшити кількість мінеральних добрив, що вносяться під озиму пшеницю. Застосування N30Р30К30 на фоні післядії фермвею (N50) сприяє формуванню посівів такої ж продуктивності, як і при внесенні N90Р90К90.

Таблиця 5 Урожай та якість зерна озимої пшениці залежно від рівня основного удобрення нетрадиційними органічними добривами та весняного підживлення на сірому лісовому грунті (дослід №2, 1996-1998рр.)

Внесено добрив	Урожай, ц/га	Приріст врожаю, ц/га	Маса 1000 зерен, г	Натура зерна, г/л	Вміст клейковини в зерні, %
основне удобрення	піджив-лення
Без добрив (контроль)	-	24,1	-	34,8	732	17,3
-	N30	30,2	6,1	36,4	736	19,2
Гній, N90	N30	35,2	11,1	42,9	749	19,7
Вермикомпост,N60	Те ж	36,5	12,4	41,1	752	19,9
Вермикомпост,N90	-“-	38,3	14,2	41,9	752	19,8
Вермикомпост,N120	-“-	40,5	16,4	42,5	755	20,0
Фермвей,N60	-“-	35,4	11,3	40,2	747	18,7
Фермвей,N90	-“-	36,7	12,6	40,7	748	18,6
Фермвей,N120	-“-	40,7	16,6	41,1	753	19,5
ОМД, N60	-“-	36,5	12,4	39,3	740	19,7
ОМД, N90	-“-	38,7	14,6	39,4	745	20,8
ОМД, N120	-“-	40,4	16,3	39,7	749	21,0
N18Р90К90	N72	37,4	13,3	40,6	752	22,8
N24Р120К120	N96	38,8	14,7	40,7	754	22,7
НІР05 , ц/га	2,02-2,34

Найвищий врожай зерна отримано при внесенні під озиму пшеницю N_30-60 Р_30-60К_30-60 на фоні післядії фермвею (N₂₀₀) та вапнування грунту, відповідно 46,6- 48,3 ц/га. Вміст білка в зерні при цьому збільшується на 1,4-2,0%, клейковини - на 7,0-7,3%, а хлібопекарська оцінка борошна найвища - 3,9-4,0 бали.

Економічна та енергетична ефективність застосування добрив. Вапнування є необхідною умовою покриття затрат при вирощуванні озимої пшениці на слабоокультуреному ясно-сірому лісовому грунті як при мінеральній, так і органо-мінеральній системах удобрення з використанням нових ОМД (дослід №1). Cистематичне застосування у сівозміні ОМД та гною у поєднанні з внесенням під озиму пшеницю мінеральних добрив (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀) та вапнуванням грунту дрібними фракціями ВСВ сприяє нагромадженню врожаєм найбільшої кількості енергії (74190 та 75835 МДж/га) та дає можливість отримати найвищий прибуток (2944-2988 грн/га), при ефективності енергозатрат 2,6-2,7.

При систематичному застосуванні у сівозміні лише мінеральних добрив без вапнування кислого ясно-сірого лісового грунту нагромаджена врожаєм енергія не покриває затрат на вирощування озимої пшениці, а на кожному гектарі посіву втрачається 6445 Мдж або 226 грн, при коефіцієнті ефективності енергозатрат, меншому за одиницю (0,7).

Таблиця 6 Вплив рівня удобрення на врожай та якість зерна озимої пшениці на фоні післядії фермвею та вапнування дерново-середньопідзолистого ґрунту (дослід №3, 1995-1997рр.)

Внесено добрив	Уро-жай, ц/га	Приріст врожаю, ц/га	Скловид-ність зерна, %	Вміст в зерні, %
на початку ланки сівозміни (3-й рік дії)	під озиму пшеницю				білка	клейковини
Без добрив (контроль)	-	21,5	-	30	9,7	17,9
-	(NРК)30	25,1	3,6	33	10,2	19,7
-	(NРК)60	27,5	6,0	38	10,5	20,3
-	(NРК)90	28,1	6,6	40	11,0	23,5
Гній,N100	(NРК)30	29,0	7,5	39	10,4	19,9
Гній,N200	Те ж	30,1	8,6	38	10,6	20,7
Фермвей,N50	-“-	32,8	11,3	37	10,3	21,1
Фермвей,N100	-“-	34,6	13,1	38	10,8	21,2
Фермвей,N150	-“-	38,0	16,5	38	10,8	21,2
Фермвей,N200	-“-	38,8	17,3	44	10,9	23,3
СаСО3 (фон)	(NРК)30	33,3	11,8	38	10,4	20,1
Фон	(NРК)60	35,8	14,3	43	10,9	22,7
Фон	(NРК)90	37,8	16,3	45	11,2	24,5
Фон+гній,N100	(NРК)30	38,5	17,0	43	10,7	21,2
Фон+гній,N200	Те ж	39,7	18,2	46	10,7	22,0
Фон+фермвей,N50	-“-	41,1	19,6	43	10,6	22,7
Фон+фермвей,N100	-“-	44,5	23,0	47	11,0	23,0
Фон+фермвей,N150	-“-	45,2	23,7	50	11,0	24,6
Фон+фермвей,N200	-“-	46,6	25,1	49	11,1	24,9
НІР05 , ц/га	2,70-3,15

Порівняння енергетичної ефективності нових органічних добрив із традиційним гноєм і мінеральними на сірому лісовому грунті (дослід №2) показало, що весняне азотне підживлення (N₃₀) у поєднанні з основним внесенням фермвею або ОМД в дозі N_90-120 сприяє нагромадженню врожаєм 58233-66952 МДж/га енергії та одержанню 1846-2338 грн/га прибутку, а при внесенні під озиму пшеницю лише мінеральних добрив (N_90-120Р_90-120К_90-120) - відповідно 61523-63826 МДж/га та 1595-1692 грн/га. З огляду на окупність затрат, органо-мінеральна система удобрення з внесенням фермвею або ОМД (N_90-120) у поєднанні з весняним підживленням посівів озимої пшениці невеликою кількістю азоту (N₃₀) ефективніша, ніж мінеральна. Застосування вермикомпосту під озиму пшеницю економічно недоцільне, що пов'язано з високими цінами на нього.

При вирощуванні озимої пшениці на кислому дерново-середньопідзолистому грунті Передкарпаття (дослід №3) органо-мінеральна система удобрення (післядія фермвею в дозі N_150-200 та внесення під культуру N₃₀Р₃₀К₃₀) на фоні вапнування забезпечує нагромадження врожаєм більшої кількості енергії (74354-76657 МДж/га) та отримання вищого прибутку (2968-3030 грн/га), ніж мінеральна (N_60-90Р_60-90К_60-90) - відповідно 54779-62181 МДж/га та 1747-2104 грн/га. Коефіцієнти ефективності енергозатрат при вирощуванні озимої пшениці на фоні післядії фермвею вищі, ніж на фоні післядії традиційного гною. Це характерно як для органічної, так і для органо-мінеральної систем удобрення.



ВИСНОВКИ

В дисертації наведено узагальнені результати досліджень та нове вирішення наукової задачі щодо ефективного використання нетрадиційних органічних (фермвей, вермикомпост) та органо-мінерального добрив (ОМД) під озиму пшеницю на слабоокультурених кислих ясно-сірих, сірих лісових та дерново-середньопідзолистих грунтах західного регіону України, що проявляється в наступному:

1. Нові органічні добрива вермикомпост, фермвей та ОМД як у прямій дії, так і в післядії суттєво підвищують продуктивність озимої пшениці, сприяють поліпшенню родючості ясно-сірого і сірого лісового грунтів західного Лісостепу та дерново-середньопідзолистого грунту Передкарпаття, не поступаючись традиційному гноєві.

2. Застосування невисоких доз (N_60-120) вермикомпосту, фермвею, ОМД чи гною сприяє поліпшенню поживного режиму сірого лісового грунту, зростанню його мікробіологічної активності. Інтенсивність розкладу целюлози у варіантах з нетрадиційними органічними добривами збільшується у порівнянні до варіанту, де вносили мінеральні добрива, на 5,4-6,2 %.

3. Необхідною умовою підвищення родючості кислих дерново-се-редньопідзолистого та ясно-сірого лісового грунтів при відсутності традиційного гною є систематичне внесення фермвею та ОМД у поєднанні з вапнуванням.

Зростаючі дози фермвею (N_50-200) на фоні вапнування дерново-середньопідзолистого грунту сприяють зменшенню його кислотності: обмінної - з 0,32 до 0,03 мекв, гідролітичної - з 5,00 до 1,22 мекв, вмісту рухомого алюмінію - з 1,82 до 0,22 мг на 100 г грунту.

Систематичне застосування ОМД на фоні вапнування ясно-сірого лісового грунту сприяє зміні кислотності грунтового розчину від сильнокислої (рН 4,5) до близької до нейтральної (рН 5,7-5,8), поліпшує груповий склад гумусу, збільшуючи вміст гумінових кислот. Дрібні фракції вапняково-сірчаних відходів Роздольського державного гірничо-хімічного об'єднання "Сірка" зарекомендували себе як ефективний вапняковий матеріал.

4. Порівняння ефективності нових органічних добрив на сірому лісовому грунті показує, що внесення під озиму пшеницю вермикомпосту, фермвею та ОМД в дозі N₆₀ чи традиційного гною (N₉₀) сприяє одержанню практично однакового рівня врожайності - відповідно 31,7 , 30,2 , 30,6 та 31,6 ц/га зерна. Найвищий врожай зерна (40,4-40,7 ц/га) формується при внесенні вермикомпосту, фермвею та ОМД в дозах N₁₂₀ та весняному підживленні посівів азотними добривами (N₃₀).

5. Роль вапнування у підвищенні рівня врожайності озимої пшениці на кислих дерново-середньопідзолистому та ясно-сірому лісовому грунтах зростає із збільшенням доз мінеральних та органічних добрив.

Найвищий рівень врожайності озимої пшениці на ясно-сірому лісовому грунті (50,5-52,7 ц/га зерна) забезпечує внесення під культуру N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні післядії ОМД та дрібних фракцій вапняково-сірчаних відходів.

На дерново-середньопідзолистому грунті найвищий врожай зерна (46,6-48,3 ц/га) формується на фоні вапнування та післядії фермвею (N₂₀₀) при внесенні під озиму пшеницю N_30-60Р_30-60К_30-60.

6. Високі прирости врожаю зерна під впливом нетрадиційних органічних добрив та ОМД на різних типах грунтів отримано за рахунок підвищення продуктивності стеблестою та колоса озимої пшениці.

7. Рівень азотного живлення рослин озимої пшениці відіграє вирішальну роль у формуванні якості зерна. Систематичне внесення у сівозміні ОМД та під озиму пшеницю - мінеральних добрив N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні вапнування ясно-сірого лісового грунту сприяє формуванню зерна з вмістом білка та клейковини відповідно на 1,7-2,0 та 7,2-7,5% вищими, ніж на контролі без добрив.

На дерново-середньопідзолистому грунті одинарна (N₃₀) та подвійна (N₆₀) дози азотних добрив у складі N₃₀Р₃₀К₃₀ та N₆₀Р₆₀К₆₀ на фоні післядії фермвею (N₂₀₀) та вапнування забезпечують вміст білка та клейковини в зерні відповідно 11,1-11,7% та 24,9-25,2%, що відповідає вимогам до зерна цінних пшениць середньої хлібопекарської сили.

8. Внесення N₃₀Р₃₀К₃₀ на фоні післядії фермвею (N_50-100) та вапнування дерново-середньопідзолистого грунту значно поліпшує технологічні та хлібопекарські якості зерна. Сила борошна та об'єм хліба зростають відповідно на 54 о.а. та 80 см³. Вищий бал хлібопекарської оцінки (3,9-4,0) отримало борошно озимої пшениці, вирощеної у цьому ж варіанті.

9. Аналіз економічної та енергетичної ефективності вирощування озимої пшениці на різних типах грунтів показує перевагу органо-мінеральної системи удобрення над мінеральною. Окупність затрат при застосуванні фермвею та ОМД вища, ніж при внесенні самих мінеральних добрив. Це характерно як для безпосереднього внесення нових добрив під озиму пшеницю, так і для їх післядії. Застосування вермикомпосту під озиму пшеницю економічно недоцільне.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для одержання 40-50 ц/га зерна озимої пшениці та поліпшення його якості, враховуючи високу вартість мінеральних та значне зменшення виробництва традиційних органічних добрив, доцільно:

1. На слабоокультурених кислих ясно-сірих лісових грунтах західного Лісостепу з дуже низьким вмістом легкодоступних для рослин форм поживних речовин проводити вапнування дрібними або крупними фракціями вапняково-сірчаних відходів за нормою повної гідролітичної кислотності грунту та вносити у сівозміні ОМД (або гній) з розрахунку N₅₀ на 1 гектар сівозмінної площі та мінеральні добрива (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀) - під озиму пшеницю.

2. На дерново-середньопідзолистих грунтах Передкарпаття, де під попередники в ланках сівозміни використовують фермвей (за азотом N_50-200), під озиму пшеницю достатньо вносити невисокі дози мінеральних добрив (N_30-60Р_30-60К_30-60) на фоні вапнування.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петрунів В.В. До питання формування родючості грунтів при біоконверсії // Агрохімія і грунтознавство. - 1998. - Спец. випуск. - Ч.2. - С. 169-171.

2. Петрунів В.В. Порівняльна ефективність застосування різних видів нетрадиційних органічних добрив під озиму пшеницю на сірому лісовому грунті західного Лісостепу // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. - Львів, 1996. - №1. - С. 57-59.

3. Петрунів В.В. Роль фермвею і вапнування у формуванні родючості дерново-підзолистого грунту // Вісник Львівського державного аграрного університету. Проблеми реформування земельних від-носин в умовах Західного регіону України. - Львів, 1997. - С. 316-320.

4. Петрунів В.В. Нетрадиційні добрива як чинник підвищення продуктивності озимої пшениці на слабоокультурених грунтах // Вісник Львівського державного

аграрного університету. Агрономія . - Львів, 1998. - №3. - С. 200-205.

5. Петрунів В.В. Післядія фермвею та вапнування дерново-підзолистого грунту на врожай, якість зерна та хлібопекарські властивості озимої пшениці // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія . - Львів, 1999. - № 4. - С. 288-293.

6. Петрунів В.В. Формування родючості дерново-підзолистого грунту під дією нетрадиційних органічних та вапняково-сірчаних добрив // Аграрний вісник Причорномор'я. Сільськогосподарські науки. - Одеса, 1999. - №3 (6). - Ч.1. - С. 79-84.

7. Петрунів В.В. Екологічно чисте органічне добриво фермвей як засіб підвищення продуктивності озимої пшениці // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - Львів, 1999. - № 40-41. - С. 49-51.

8. Петрунів В.В. Вплив фермвею на врожай та якість зерна озимої пшениці в умовах Передкарпаття // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 1999. - № 40-41. - С. 52-53.

9. Петрунів В.В., Петрунів В.М. Спосіб виготовлення органо-мінерального добрива на основі торфу // Заявка в Держпатент України на винахід. Реєстр. №99063700 від 30.06.1999р. Позитивне рішення про видачу патенту від 06.03.2000р.

10. Петрунів В.В., Петрунів В.М., Павлів В.С. Спосіб переробки відходів птахівництва на органічне добриво // Заявка в Держпатент України на винахід. Реєстр. №99105677 від 18.10.1999р. Позитивне рішення про видачу патенту від 16.02.2000р.

11. Петрунів В.М., Петрунів В.В. Перспективи використання нетрадиційних органо-мінеральних добрив та відходів різних фракцій флотації сірчаних руд для підвищення родючості слабоокультурених грунтів // Використання нетрадиційних сировинних ресурсів у сільському господарстві: Збірник наукових статей і доповідей. - Луцьк: Надстир'я, 1997. - С. 30-33 (дослідження з вивчення ефективності використання фермвею та ОМД на дерново-підзолистому та ясно-сірому лісовому грунтах проведені автором особисто).

12. Петрунив В.В. Исследование биоконверсии органическихотходов в условиях Львовской области // Материалы междунар. симп. "Биоконверсия органических отходов и охрана окружающей среды". - К.: Изд-во межд. экол. фонда "АКВА-ВИТА", 1994. - С. 43-44.

13. Крилова А.І., Петрунів В.В. Вивчення ефективності нетрадиційних форм органічних добрив // Тезисы докладов ІY конгресса "Биоконверсия органических отходов и охрана окружающей среды". - К.: Ассоциация "Биоконверсия". - 1996. - С. 117 (дослідження ефективності нетрадиційних органічних добрив проведені автором особисто).

14. Петрунів В.М., Петрунів В.В., Гресько П.О. Нові нетрадиційні органічні добрива та меліоранти як засіб підвищення продуктивності сільськогосподарських культур // Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-й річниці з дня заснування Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції. - Одеса. - 1996. - Т.1. Землеробство. - С. 51-52 (дослідження з вивчення післядії нових добрив проведені автором особисто).

15. Petruniv V.M., Petruniv V.V. Non-traditional fertilizers and imrovers as the measure for resourse and energy saving in the present technology of crop growing // Abstracts of Ukrainian-Austrian symposium "Agriculture: Science and Practice". - Lviv. - 1996. - P. 58 (дослідження з вивчення ефективності нетрадиційних органічних добрив проведені автором особисто).

16. Петрунів В.В. Роль нетрадиційних органічних добрив та вапнякових матеріалів у сучасному землеробстві // Матеріали міжн. наук.-практ. конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення". - Київ-Чабани: Нора-

Принт. - 1999. - С. 123-124.

17. Петрунів В.В. Проблеми та перспективи використання нетрадиційних органічних добрив // Тези міжн. наук.-практ. конференції, присвяченої пам'яті професора Євгена Храпливого "Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу". - Львів. - 1999. - С. 242-244.

18. Шляхи підвищення родючості грунтів у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва: Рекомендації по підвищенню ефективної родючості грунтів за рахунок місцевих сировинних ресурсів, біологізації землеробства та оптимального використання мінеральних добрив / У співавторстві з Носком Б.С., Патикою В.П., Тараріком О.Г. та ін. / За ред. акад. УААН, докт. с.-г. наук, проф. Б.С.Носка. - Київ: Аграрна наука, 1999. - 110 с. (матеріали досліджень аспіранта з ефективного використання нетрадиційних органічних та вапняково-сірчаних добрив увійшли до складу рекомендацій).

19. Розвиток кормової бази в господарствах різних форм власності Львівщини: Рекомендації виробництву / У співавторстві з Бегеєм С.В., Бомбою М.Я., Влохом В.Г. та ін. - Львів: Вертикаль, 2000. - 67 с. (матеріали досліджень аспіранта з ефективного використання нетрадиційних органічних та вапняково-сірчаних добрив в ланках сівозміни з озимою пшеницею ввійшли до складу рекомендацій).



АНОТАЦІЇ

Петрунів В.В. Вплив нетрадиційних органічних добрив на продуктивність озимої пшениці в умовах західного регіону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія. - Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню ефективності використання нових органічних (фермвей, вермикомпост) та органо-мінерального добрив при вирощуванні озимої пшениці в умовах західного Лісостепу та Передкарпаття. Встановлено особливості росту та розвитку рослин озимої пшениці, формування рівня врожаю та якості зерна залежно від погодних умов, форм і доз нетрадиційних органічних добрив при органічній, мінеральній та органо-мінеральній системах удобрення. Визначено оптимальні дози нових добрив при безпосередньому їх внесенні під озиму пшеницю та в післядії.

Обґрунтовано економічну та енергетичну доцільність органо-мінеральної системи удобрення озимої пшениці та її переваги над традиційною мінеральною. Встановлено високу ефективність дрібних фракцій вапняково-сірчаних відходів, які доцільно використовувати як альтернативне вапнякове добриво на кислих ґрунтах.

Ключові слова: озима пшениця, вермикомпост, фермвей, органо-мінеральне добриво, вапняково-сірчані відходи, післядія, врожайність, якість зерна, родючість грунту.

Петрунив В.В. Влияние нетрадиционных органических удобрений на продуктивность озимой пшеницы в условиях западного региона Украины. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйственных наук по специальности 06.01.04 - агрохимия.- Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению вопросов эффективного использования новых органических (фермвей, вермикомпост) и органо-минерального удобрений при возделывании озимой пшеницы в условиях западной Лесостепи и Предкарпатья.

Впервые в условиях западного региона Украины установлена высокая эффективность использования вермикомпоста, фермвея и органо-минерального удобрения при возделывании озимой пшеницы. Разработана органо-минеральная система удобрения с использованием нетрадиционных органических удобрений. Изучено влияние форм и доз новых удобрений на урожайность и качество зерна озимой пшеницы, условия роста и развития растений, изменения агрохимических свойств светло-серой, серой лесной и дерново-среднеподзолистой почв. Установлены оптимальные дозы внесения новых удобрений под озимую пшеницу и ее предшественники в севообороте. Определена роль фермвея, вермикомпоста и органо-минерального удобрения в повышении продуктивности озимой пшеницы и улучшении плодородия почв. Установлено оптимальное соотношение доз нетрадиционных органических удобрений и минеральных при существенном уменьшении доз послед-них и одновременном сохранении уровня производства зерна. Изучено влияние новых удобрений на формирование элементов структуры урожая.

Определена роль известкования кислых почв в эффективном использовании минеральных, новых органических и органо-минеральных удобрений. Установлена высокая эффективность альтернативного известнякового удобрения - мелких фракций известняково-серных отходов местного производства.

Усовершенствован способ производства органического удобрения фермвея и разработан способ получения нового органо-минерального удобрения на основе использования местных сырьевых ресурсов: торфа, куриного помета, соломы.

Определена экономическая и энергетическая эффективность и целесообразность органо-минеральной системы удобрения озимой пшеницы с использованием новых органических удобрений и ее преимущество над традиционной минеральной.

Ключевые слова: озимая пшеница, вермикомпост, фермвей, органо-минеральное удобрение, известняково-серные отходы, последействие, урожайность, качество зерна, плодородие почвы.

V.V.Petruniv. Influence of non-traditional organic fertilisers on productivity of winter wheat under conditions of western region of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of candidate of agricultural sciences, specialty - 06.01.04 - agrichemistry. - National Agricultural University, Kiev, 2000.

Dissertation is dedicated to the problem of efficiency of application of new organic fertilisers fermway, biohumus and organic-mineral fertiliser for growing winter wheat (Myrleben variety) under conditions of western region of Ukraine. There defined peculiarities of growth and development of winter wheat, formation of the level of yield and quality of grain depending on weather conditions, forms and rates of non-traditional organic fertilisers, with organic, mineral and organic-mineral systems of fertilising. There defined optimal rates of new fertilisers with direct application on winter wheat and predecessors (in afteraction).

Reasons are given for economical and energetical relevance of organic-mineral system of fertilising winter wheat and its advantage comparing with traditional mineral. There defined high efficiency of small fractions of loam-sulphur wastes, which can be used as alternative loam fertiliser on acid soils.

Key words: winter wheat, biohumus, fermway, organic-mineral fertiliser, loam-sulphur wastes, afteraction, yield, grain quality, soils productivity.

Размещено на Allbest.ru