Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут землеробства

Української академії аграрних наук

УДК 633.521.631.531

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Врожай та якість продукції льону-довгунця залежно від доз і строків застосування вуглеамонійних солей та стимулятора росту триман

Спеціальність - 06.01.09 - рослинництво

Рудик Руслан Іванович

Київ 2000

Вступ

Льон-довгунець є традиційною культурою Полісся України, продукція якої широко використовується в текстильній, фармацевтичній, лакофарбовій та інших галузях промисловості. Льонарство завжди забезпечувало високі прибутки господарствам, які ним займалися, і було одним з основних факторів їх розвитку.

В останні роки посівні площі льону-довгунця в Україні різко скоротились із причин високої трудомісткості та енергоємності галузі та деяких інших чинників ринку. Відновлення площ можливе лише за умови різкого підвищення врожайності культури й поліпшення якості льонопродукції, при одночасному зменшенні матеріальних і трудових затрат.

В комплексі агротехнічних заходів вирощування льону на дерново-підзолистих, бідних на поживні речовини грунтах Полісся головна роль належить створенню оптимальних умов живлення рослин шляхом внесення високоефективних форм мінеральних добрив та застосування стимуляторів росту рослин.

В живленні рослин льону одним з основних елементів є азот. Поряд з відомими і традиційними для льонарства видами азотних добрив на особливу увагу заслуговує вуглеамонійна сіль (ВАС), яка містить у своєму складі азот в аміачній формі. У поєднанні із стимуляторами росту вона спроможна забезпечити умови для отримання максимальних показників врожайності і якості продукції льону-довгунця, що зумовить і зниження затрат у галузі. Вивчення цього питання являє великий інтерес для виробників продукції льону-довгунця.

Актуальність теми. Ефективність вуглеамонійної солі, як азотного добрива, в порівнянні з іншими азотними добрива на культурі льону-довгунця ще не вивчалася, а тому здійснення досліджень з цього питання має науковий і практичний інтерес. Актуальними є також вивчення поєднаного застосування вуглеамонійної солі та стимулятора росту триман з подальшим удосконаленням існуючої технології вирощування льону.

Зв'язок роботи 3 науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно науково-технічної програми НАНУ "Використання вуглеамонійних солей в сільському господарстві", затвердженої постановою Кабінету Міністрів №732 від 10 жовтня 1994 року (номер державної реєстрації 019500482) та тематичних планів наукових досліджень Інституту сільського господарства Полісся УААН.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення технології вирощування льону в напрямку ресурсозбереження за рахунок застосування такого нового азотного добрива, як вуглеамонійна сіль, та поєднання з ним стимулятора росту триман.

Для досягнення цієї мети передбачалось:

виявити ефективність дії різних доз і строків внесення вуглеамонійної солі під льон на ріст, розвиток рослин, морфологічну та анатомічну будову стебел, урожайність насіння та волокнистої сировини, її якість, включаючи й прядивні властивості льоноволокна;

довести можливість і ефективність поєднаного застосування ВАС та стимулятора росту триман при обробці насіння та вегетуючих рослин льону-довгунця шляхом вивчення закономірностей їх росту, розвитку, урожайності і якості льонопродукції;

визначити оптимальні дози і строки застосування вуглеамонійної солі та стимулятора росту триман;

дати економічну оцінку оптимальним дозам і строкам внесення ВАС та застосування стимулятора росту триман.

Об'єкт дослідження. Сорт льону-довгунця Могильовський 2, процеси росту та розвитку його рослин за внесення різних доз азотних добрив та стимулятора росту триман. Солома, насіння й волокно із дослідів.

Предмет дослідження. Закономірності росту і розвитку рослин, врожайність льоносоломи, насіння та льоноволокна в різних варіантах застосування азотних добрив та стимулятора росту триман.

Методи дослідження. Для визначення якості насіння використані лабораторні методи пророщування, спостережень та обліків, підрахунків та вимірювань за існуючим ДЕСТом. Накопичення повітряно-сухої речовини, врожайність насіння, льоносоломи та волокна, анатомічна будова стебел, фізико-механічні властивості та прядивна здатність волокна визначалася за “Методиками проведення польових дослідів із льоном-довгунцем” (ВНДІЛ, 1978). Достовірність одержаних даних та економічну ефективність кращих варіантів дослідів встановлювали з використанням рекомендованих нині методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Полісся України:

встановлені оптимальні дози і строки внесення вуглеамонійної солі як азотного добрива під льон-довгунець та характер формування елементів його врожайності;

доведено можливість і ефективність застосування під культуру стимулятора росту триман;

визначено оптимальні строки застосування стимулятора росту триман і закономірності росту й розвитку під його впливом рослин, формування врожайності і якості льонопродукції;

удосконалено ресурсозберігаючу технологію вирощування льону шляхом застосування ВАС та стимулятора росту триман як високоефективних чинників підвищення продуктивності культури.

Використання сукупності результатів цих досліджень забезпечує одержання 8-10 ц/га льоноволокна високої якості при значному зниженні ресурсозатрат на вирощування врожаю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці удосконаленої системи азотного живлення посівів льону з використанням вуглеамонійної солі та стимуляції їх росту за допомогою препарата триман, яка за даними виробничої перевірки забезпечує суттєве підвищення врожайності і якості льонопродукції з одночасним зниженням ресурсозатрат на її здійснення.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Здійснено узагальнення даних вітчизняної та зарубіжної літератури, планування та проведення дослідів з питань застосування вуглеамонійної солі та стимулятора росту триман, включаючи обліки, спостереження, наукові узагальнення, статистичний аналіз одержаних даних. Публікації виконано самостійно та у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені учасникам науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів, що відбувся в Інституті землеробства УААН в 1999 році за темою "Вчимося господарювати". Вони обговорені та схвалені на розширеному засіданні науково-методичної ради Інституту сільського господарства Полісся УААН у 1999 р. та Методичної комісії Інституту землеробства УААН у 2000 році.

Публікації. Основні результати досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковані в 5 наукових працях, в тому числі отримано позитивне рішення на видачу патенту на винахід. Вони викладені також в "Рекомендаціях по використанню вуглеамонійних солей в сільському господарстві".

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 122 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та рекомендацій виробництву, включає 24 таблиці, 15 рисунків в тексті, 18 таблиць в додатках, містить список використаних джерел із 181 найменувань.

Зміст роботи

Огляд наукової літератури

В розділі подано огляд літератури з ботанічної характеристики та біологічних особливостей льону-довгунця, ролі мінерального живлення в його онтогенезі, впливу форм азотних добрив на ріст і розвиток рослин, використання вуглеамонійної солі і стимуляторів росту за вирощування різних сільськогосподарських культур, в тому числі і льону-довгунця.

Умови, матеріал та методика проведення дослідів

Польові досліди проводили в 1995-1998 рр. в дослідному господарстві “Грозинське” Інституту сільського господарства Полісся УААН, лабораторні аналізи рослин і грунту та технологічний аналіз зразків льоносоломи й волокна здійснювали в агрохімічній та технологічній лабораторіях цього ж Інституту.

Досліди закладали на типових для Поліської зони України дерновосередньопідзолистих пилувато-супісчаних грунтах з товщиною орного шару 18-20 см. Вміст гумусу в орному шарі дорівнював (по Тюріну) - 1,2-1,4%, сума поглинних основ - 2,65 мг-екв. на 100 г грунту, гідролітична кислотність - 1,78-1,85 мг-екв., рухомих форм фосфору (по Кірсанову) було 10,3-10,8, калію (по Масловій) - 11,5-12,0 мг на 100 г грунту, рН сольове становило 5,5-5,8. Виробничий дослід закладали на дерново-підзолистому супісчаному грунті з вмістом гумусу 1,1-1,3%, рухомого фосфору - 10,1, калію - 11,5 мг на 100 г грунту, рН сольове було 5,0-5,5.

Метереологічні умови у роки проведення дослідів були різними, однак малосприятливими для вирощування льону. Так, в 1995-1996 рр. у період від сходів до бутонізації опадів було мало і рослини страждали від нестачі вологи, до того ж у 1995 р. до фази “ялинка” стояла прохолодна погода. У 1997 р. посуха відчувалась від сівби до фази “ялинка”, а в 1998 р. - в період сходи-ялинка та при бутонізації-квітуванні рослин.

В лабораторно-польових та виробничих дослідах сівбу здійснювали насінням першого класу районованого сорту Могильовський 2. За вирощування льону дотримувались вимог інтенсивної технології. Посіви розміщували після озимої пшениці, що йшла по пласту багаторічних трав. Основний обробіток грунту здійснювали за типом напівпару. Він включав оранку плугом ПН-4-35 на глибину орного шару в другій чи третій декаді серпня та культивацію культиватором КПС-4 з вирівнюючими органами. Під оранку вносили фосфорно-калійні добрива. Передпосівний обробіток полягав у мілкому рихленні грунту зчіпкою з тяжких БЗТС-1,0 і середніх БЗСС-2,0 борін в 2-4 сліди.

Добрива вносили в дозі N_30-60P₉₀K₁₂₀ - фосфорно-калійній восени, азотні навесні згідно схеми дослідів. Сіяли льон в лабораторно-польовому досліді сівалкою СН-16, у виробничому - СЗЛ-3,6. Норма висіву - 23,5 млн. схожих насінин на 1 га.

Насіння перед сівбою протруювали та обробляли стимулятором триман за схемою досліду. При з'явленні повних сходів здійснювали обприскування проти льонової блохи децисом з витратою препарату 2 літри на гектар. Проти бур'янів посіви в фазі “ялинка” обробляли сумішшю гербіцидів - шогун у дозі 1,0 л/га та препарата - 1 (хардін) - 80 г/га. Внесення азотних добрив та обробку посівів стимулятором триман в період вегетації льону здійснювали відповідно зі схемами дослідів.

Льон вибирали в кінці ранньої жовтої стиглості в лабораторно-польовому досліді вручну, в виробничому - льонокомбайном, після якого льоноворох підсушували на сушарці, а потім обмолочували на молотарці.

Досліди проводили за нижченаведеними схемами:

Дослід 1. Характер росту та розвитку льону, урожай та якість льонопродукції за різних доз та строків внесення вуглеамонійної солі.

1. Аміачна селітра, N₃₀ (контроль); 2. Аміачна селітра, N₄₅; 3. Аміачна селітра, N₆₀; 4. Вуглеамонійна сіль, N₃₀; 5. Вуглеамонійна сіль, N₄₅; 6. Вуглеамонійна сіль, N₆₀.

За цією схемою добрива вносили під передпосівну культивацію, після з'явлення сходів, у фазі “ялинка” та у фазі бутонізації.

Дослід 2. Закономірності росту та розвитку льону, врожай та якість льонопродукції за поєднаного застосування вуглеамонійної солі та стимулятора росту триман.

1. Аміачна селітра (контроль); 2. Аміачна селітра, обробка насіння триманом; 3. Аміачна селітра, обробка рослин у фазі “ялинка” триманом; 4. Вуглеамонійна сіль; 5. Вуглеамонійна сіль, обробка насіння триманом; 6. Вуглеамонійна сіль, обробка рослин у фазі “ялинка” триманом.

За цією схемою азотні добрива вносили під передпосівну культивацію та у фазі “ялинка”. Щоб виявити ефект стимуляції триману, азотні добрива вносили в невеликій дозі - 30 кг/га діючої речовини.

За рекомендацією розробника, Інституту біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України стимулятор триман для обробки насіння брали в дозі 5 г препарату на 1 т насіння. Його розчиняли і змішували з інкрустуючим розчином. Обробку рослин льону триманом здійснювали у фазі “ялинка” в одному розчині з гербіцидом.

Облікова площа ділянок в польових дослідах становила 25м², повторення чотириразове.

Кращі варіанти дослідів перевіряли у виробництві в умовах дослідного господарства “Грозинське”.

Всі обліки, спостереження та аналізи в дослідах здійснювали за вимогами “Методик по проведенню польових дослідів з льоном-довгунцем” (ВНДІЛ, 1978).

Посівні якості насіння визначали за ДЕСТом 12042 “Насіння сільськогосподарських культур” (1984), а зараженість його хворобами за ДЕСТом 12044-66 “Методи визначення та обліку хвороб льону” (1966).

Фенологічні спостереження виконували згідно методик, викладених в роботах І. П. Карпця (1965), В. Б. Ковальова (1978), Е. М. Евмінова (1980).

Повноту сходів, густоту стеблостою та виживаємість рослин визначали шляхом підрахунку рослин на виділених стаціонарних площадках. Приріст льону в висоту та накопичення ним повітряно-сухої речовини визначали в період ялинки, на початку бутонізації, цвітіння та перед збиранням. Структуру врожаю та морфологічні показники визначали по середніх пробах стебел з облікових площадок, а ступінь ураження льону хворобами - за методикою по фітопатологічних роботах з льоном-довгунцем (ВНДІЛ, 1969).

Урожайність льоносоломи і насіння вираховували поділяночно з приведенням їх маси до стандартної чистоти і вологості. Вихід та якість льоноволокна визначали згідно “Методичних вказівок по проведенню технологічної оцінки льоносоломи і дослідів по первинній обробці льону” (1972).

Статистичну обробку урожайних даних по льоносоломі та насінню здійснювали методом дисперсійного аналізу (Б. О. Доспехов, 1979).

Результати досліджень

Ріст і розвиток рослин льону за різних доз та строків внесення вуглеамонійної солі

За даними спостережень, обліків та аналізів вуглеамонійна сіль виявилась ефективнішим азотним добривом, ніж аміачна селітра. Вірогідно, азот в аміачній формі вуглеамонійної солі закріплюється грунтовим комплексом і забезпечує потреби рослин льону протягом всього вегетаційного періоду, в результаті чого стеблостій краще зберігається до кінця вегетації, до того ж він менше уражується хворобами. Вуглеамонійна сіль, внесена під передпосівну культивацію чи в підживлення, сприяла динамічному росту і розвитку рослин, завдяки чому за однакових доз удобрення висота рослин була на 2,8-7% (1,5-5 см) та маса на 5,7-20% більшою, ніж в контрольному варіанті. Підвищені дози азоту, внесені з вуглеамонійною сіллю, не призводили до вилягання посівів, як це мало місце за внесення аміачної селітри.

Морфологічна та анатомічна будова стебел льону за різних доз та строків внесення вуглеамонійної солі

Динамічніший ріст та розвиток рослин льону у варіантах удобрення льону вуглеамонійною сіллю забезпечив значно кращі показники морфологічних властивостей рослин в період збирання в порівнянні з показниками варіантів з аміачною селітрою. Так, за внесення ВАС під передпосівну культивацію загальна довжина виявилася на 6,9% (5 см), технічна - на 4,2-8,5 (2,5-5 см) більшими, ніж в відповідних варіантах з аміачною селітрою. Така ж закономірність мала місце і при внесені вуглеамонійної солі в інші фази росту та розвитку рослин.

Анатомічний аналіз показав, що за внесення ВАС на поперечному зрізі стебел волокнистих пучків було менше, однак вони містили більше волоконець і мали компактнішу будову. В цілому в стеблах формувалось на 8,6-12,1% більше елементарних волоконець гранчастої форми з дещо потовщеними стінками та меншим внутрішнім просвітом, що свідчить про кращу якість технічного волокна.

Врожайність та якість продукції льону за різних доз та строків внесення вуглеамонійної солі

Як показали результати обліків та визначень, аміачний азот, внесений у складі ВАС як під культивацію, так і поверхнево в різні фази розвитку рослин забезпечував, в порівняні з контрольними варіантами, підвищення врожайності насіння на 15,6-44%, льоносоломи на 7,7-24,6% та льоноволокна на 13,2-28,1 відсотка.

Оптимальними дозами вуглеамонійної солі на середньозабезпечених поживними речовинами дерново-підзолистих грунтах з вмістом гумусу 1,2-1,3% та внесені восени 90 кг/га фосфору і 120 кг/га калію виявились 45-60 кг/га азоту за внесення під передпосівну культивацію та у фазі сходів, 30-45 кг/га при внесені у фазі “ялинка” та 30 кг/га у фазі бутонізації. В порівнянні з контрольними варіантами вони забезпечили підвищення урожайності насіння відповідно на 44,4-40,0%; 26,7-32,1%; 39,3-19,4% та 6,4 відсотки; льоносоломи на 19,7-14,0%; 9,6-16,9%; 10,7-18,1% та 24,6 відсотків, вмісту всього волокна в стеблах на 3,4-6,5%. Вихід довгого волокна підвищувався на 8,8-24,2%; врожайність всього волокна - на 13,2-26,8%, а довгого на 18,3-49,0% при тенденції поліпшення прядивної здатності останнього.

Ріст і розвиток рослин льону за різних строків поєднаного застосування ВАС та рістстимулюючого препарату триман

Результати спостережень, обліків та аналізів показали, що обробка насіння стимулятором росту триман за обох форм азотних добрив підвищувала польову схожість насіння на 8,6-12,6%. Це забезпечило на 10,8-17,0% більшу густоту стеблостою перед збиранням, сприяло інтенсивнішому росту й розвитку рослин протягом вегетації та накопиченню ними органічної маси.

Поєднання обробки насіння триманом з удобренням льону вуглеамонійною сіллю підвищувало виживаємість рослин до кінця вегетації, стимулювало ріст та розвиток рослин, в результаті чого вони по висоті на 7,1-17,1% та по масі на 3,8-19,5% перевищували контрольні. Найефективніше стимулятор діяв за внесення вуглеамонійної солі у фазі “ялинка”.

Поєднання внесення вуглеамонійної солі під культивацію, або в підживлення з обробкою рослин стимулятором у фазі “ялинка” виявилось більш ефективним засобом, ніж поєднане застосування аміачної селітри та стимулятора. Воно забезпечило підвищення виживаємості рослин до визрівання на 6,0-9,5% в порівнянні з контрольними варіантами.

Ефективність обробки рослин стимулятором в поєднанні з удобренням ВАС була дещо вищою в порівнянні з обробкою ним насіння. Виживаємість рослин збільшилась на 3,1-3,7%, висота на 3,4% та маса на 2,0-3,7 відсотки.

Таблиця 1. Врожайність льонопродукції за різних доз та строків внесення аміачної селітри та ВАС (середнє за 1995-1998 рр.)

Варіанти	Врожайність
	насіння	Соломи	волокна
	ц/га	в % до контро-лю	ц/га	в % до контро-лю	ц/га	в % до контро-лю
1	2	3	4	5	6	7
Під культивацію
1. N30, ам. селітра (контроль)	2,5	100	35,4	100	9,0	100
2. N45, ам. селітра	2,7	108	37,1	104,8	9,7	107,8
3. N60, ам. селітра	3,0	120	37,9	107,1	10,1	112,2
4. N30, ВАС	3,6	144	42,8	120,9	10,8	120,0
5. N45, ВАС	3,9	156	44,4	125,4	12,3	136,7
6. N60, ВАС	4,2	168	43,2	122,0	12,1	134,4
У фазі сходів
7. N30, ам. селітра (контроль)	3,2	100	40,1	100	10,5	100
8. N45, ам. селітра	3,0	93,8	39,6	98,8	10,6	101,0
9. N60, ам. селітра	2,8	87,5	38,5	96,0	10,4	99,0
10. N30, ВАС	3,8	118,8	43,2	107,7	11,8	112,4
11. N45, ВАС	3,8	118,8	43,3	108,0	12,0	114,3
12. N60, ВАС	3,7	115,6	45,0	112,2	12,7	121,0
У фазі “ялинка”
13. N30, ам. селітра (контроль)	2,8	100	39,2	100	10,1	100
14. N45, ам. селітра	3,1	110,7	38,6	98,5	10,2	101,0
15. N60, ам. селітра	3,2	114,3	40,1	102,3	10,4	103,0
16. N30, ВАС	3,9	139,3	43,4	110,7	11,5	113,9
17. N45, ВАС	3,7	132,1	45,6	116,3	12,5	123,8
18. N60, ВАС	3,7	132,1	46,6	118,9	12,7	125.7
У фазі бутонізації
19. N30, ам. селітра (контроль)	3,1	100	36,6	100	8,9	100
20. N45, ам. селітра	2,6	83,9	38,1	104,1	8,3	93,3
21. N60, ам. селітра	3,0	96,8	39,8	108,7	8,2	92,1
22. N30, ВАС	3,3	106,4	45,6	124,6	11,4	128,1
23. N45, ВАС	3,7	119,4	45,4	124,0	10,2	114,6
24. N60, ВАС	3,6	116,1	44,1	120,5	9,3	104,5
HIP05, ц/га	0,32		3,4

Врожайність та якість продукції льону за різних строків поєднаного застосування азотних добрив та триману

Поєднання обробки насіння стимулятором росту триман з внесенням вуглеамонійної солі, в порівнянні з іншими контрольними варіантами, забезпечило підвищення врожайності насіння на 8,3-20,8%, льоносоломи на 8,9-13,6%, всього волокна на 24,0-24,4%, а довгого на 20,4-25,4%. Підвищилась якість волокна на 25,9-28,1% та його прядивна здатність на 10,6-37,4 відсотки.

Варто зазначити, що обробка насіння триманом з внесенням вуглеамонійної солі у фазі “ялинка” по всіх показниках мала деякі переваги над обробкою з внесенням ВАС під культивацію.

Більш ефективною була обробка рослин стимулятором у фазі “ялинка” з внесенням ВАС під культивацію або в підживлення. Вона, в порівнянні з обробкою насіння, забезпечила підвищення врожайності насіння на 19,0-25,0%, льоносоломи на 10,4-13,1%, всього волокна на 8,6-19,1%, в тому числі довгого на 4,4-10,3%. Дещо поліпшилась і якість волокна та його прядивна здатність.

Ефективність вуглеамонійної солі та рістстимулюючого препарату триман у виробничих умовах

Спостереження за ростом та розвитком льону підтвердили результати лабораторно-польових досліджень і показали, що в варіанті застосування вуглеамонійної солі рослини розвивались краще, висота їх була помітно більшою, ніж у контрольному.

Облік врожаю підтвердив вищу ефективність вуглеамонійної солі, внесеної під передпосівну культивацію, в порівняні з аміачною селітрою за однакової кількості діючої речовини - N₃₀.

Внесення ВАС забезпечило прибавку врожаю насіння на 10,5% (0,4 ц/га), льоносоломи на 16,2% (5,5 ц/га) та льонотрести на 13,3% (3,7 ц/га). При цьому в період підняття льонотреста мала рівномірний сірий колір, що вказує на більш глибокі мікробіологічні процеси, які відбувалися в ній у період вилежування. В результаті якість трести виявилась на 0,23 номера, або на 16,8% вищою, ніж в контрольному варіанті. Підвищені кількість та якість зібраної льонотрести забезпечили збільшення вартості цієї сировини з 1 га на 183,8 грн., або на 24.1 відсотка.

Результати виробничої перевірки також підтвердили високу ефективність стимулятора росту триман при обробці ним рослин у фазі “ялинка”, коли в рослинах наступає стрес від обробки їх гербіцидами. В цей час стимулятор виводить рослини з стресового стану та прискорює їх ріст. При цьому дія стимулятора підсилюється аміачним азотом вуглеамонійної солі.

льон довгунець вуглеамонійна сіль

Таблиця 2. Врожайність насіння, льоносоломи та волокна за різних строків поєднаного застосування азотних добрив та рістстимулюючого препарату триман (середнє за 1995-1998 рр.)

Варіанти	Врожайність
	насіння	соломи	волокна
	ц/га	в % до контролю	ц/га	в % до контролю	ц/га	в % до контролю
1	2	3	4	5	6	7
Під культивацію, N30
1. Аміачна селітра (контроль)	4,8	100	38,1	100	7,5	100
2. Ам. селітра + обробка насіння триманом	5,2	108,3	41,2	108,1	8,9	118,7
3. Ам. селітра + обробка рослин у фазі “ялинка” триманом	6,2	129,2	46,3	121,5	9,7	129,3
4. Вуглеамонійна сіль	5,2	108,3	40,9	107,3	9,3	124,0
5. ВАС + обробка насіння триманом	5,2	108,3	42,9	112,6	9,4	125,3
6. ВАС + обробка рослин у фазі “ялинка” триманом	6,5	135,4	48,5	127,3	11,2	149,3
У фазі “ялинка”, N30
7. Аміачна селітра (контроль)	4,8	100	38,9	100	8,2	100
8. Ам. селітра + обробка насіння триманом	5,0	104,2	40,6	104,4	8,7	106,1
9. Ам. селітра + обробка рослин у фазі “ялинка” триманом	6,4	133,3	46,3	119,0	10,7	130,5
10. Вуглеамонійна сіль	5,4	112,5	43,4	111,6	10,2	124,4
11. ВАС + обробка насіння триманом	5,8	120,8	44,2	113,6	10,5	128,0
12. ВАС + обробка рослин у фазі “ялинка” триманом	6,9	143,8	125,4	125,4	11,4	139,0
HIP05, ц/га	0,6		3,8

За обробки рослин стимулятором у виробничому досліді врожайність насіння підвищилася на 17,4% (0,8 ц/га), льоносоломи на 17,6% (7,3 ц/га) та льонотрести на 15,5% (5,2 ц/га) у порівнянні з показниками контрольного варіанту. При цьому якість льонотрести виявилась на 0,15 номера або на 10% вищою, ніж в контролі. Підвищення врожайності трести та її якості забезпечило у варіанті з обробкою рослин триманом збільшення вартості цієї сировини з 1 га на 433 гривні або на 23,8 відсотка.

Економічна ефективність застосування вуглеамонійної солі та рістстимулюючого препарату триман на посівах льону-довгунця

При підрахунках економічної ефективності ми користувалися цінами, які склались на 01.01.1999 року.

Вони показали, що вуглеамонійна сіль в дозі N₃₀ кг/га в порівнянні з аміачною селітрою в аналогічній дозі за внесенням під культивацію та в різні фази росту і розвитку рослин льону забезпечила умовно-чистий прибуток 674,6-730,7 грн./га при коефіцієнті ефективності 2,2-2,8 грн. на 1 грн. додаткових витрат, а в дозах N₄₅ і N₆₀ кг/га відповідно 833,9-1368,9 грн./га і 1,8-3,8 грн. та 277,9 - 1133,1 грн./га і 1,2-2,8 грн. Дози N₄₅ та N₆₀ кг/га були найефективнішими за внесення під передпосівну культивацію. Застосування ВАС у фазі сходів у згаданих дозах менш вигідне, а в фазі бутонізації взагалі економічно невигідне в порівняні з нормою ВАС N₆₀ кг/га. До того ж економічний ефект вуглеамонійної солі в дозі N₆₀ кг/га при внесені як під культивацію, так і в фазах сходів та ялинки виявився практично на рівні, або нижчим економічного ефекту дози N₄₅ кг/га.

Обробка насіння рістстимулюючим препаратом триман при удобрені льону аміачною селітрою мала мінімальний економічний ефект - 112 - 213 грн./га умовно-чистого прибутку при коефіцієнті ефективності лише 0,5-0,7 грн. на 1 грн. додаткових витрат. В той же час за удобрення льону вуглеамонійною сіллю умовно-чистий прибуток підвищився до 464,6-471,5 грн./га при коефіцієнті ефективності 1,6-1,7 грн. на 1 грн. додаткових витрат.

Обробка стимулятором вегетуючих рослин у фазі “ялинка” у порівняні з обробкою насіння, виявилась більш ефективною як за удобрення аміачною селітрою, так і вуглеамонійною сіллю. При цьому найбільший умовно-чистий прибуток - 278,1-674,4 грн./га при коефіцієнті ефективності 2,3 грн. на 1 грн. додаткових витрат - отримано при обробці рослин у фазі “ялинка” на фоні внесення вуглеамонійної солі як під культивацію, так і у фазі “ялинка”.

Обприскування рослин розчином рістстимулюючого препарата триман на фоні удобрення вуглеамонійною сіллю забезпечило в порівняні з варіантом удобрення лише ВАС умовно-чистий прибуток у розмірах 550-791,6 грн./га при коефіцієнті ефективності 2,8-3,2 грн. на 1 гривню додаткових витрат.

Необхідно відмітити, що найвищий економічний ефект від застосування рістстимулюючого препарату досягнуто за внесення як аміачної селітри, так і вуглеамонійної солі під культивацію.

Таким чином, незважаючи на те, що вартість вуглеамонійної солі в 2 рази вища в порівняні з аміачною селітрою, а нижчий вміст у ній діючої речовини потребує в 2 рази більших витрат на внесення добрива, застосування ВАС при вирощуванні льону економічно вигідне, бо забезпечує одержання найвищого умовно-чистого прибутку і коефіцієнта віддачі на 1 гривню додаткових витрат.

В той же час кристалічна вуглеамонійна сіль, яка поставляється споживачам в поліетиленових мішках по 40 кг, швидко злежується, що стає перепоною до використання добрива. Щоб уникнути цього недоліку, Інститутом “Хімтехнологія” розроблена, а виробництвом освоєна технологія одержання гранульованої форми ВАС. Завдяки цьому вона має вищу термічну стійкість, меншу розчинність, добре розсипається, що дозволяє без додаткової підготовки вносити в грунт.

На основі вуглеамонійної солі розроблені комплексні агрохімікати відакси, які мають в своєму складі активні речовини-стимулятори росту. Використання відаксів з різними добавками дозволяє відмовитись від додаткової операції обробки посівів стимуляторами росту рослин. Отже, технологія виробництва відаксів дозволить значно підвищити ефективність галузі льонарства, зробити її економічно вигідною і конкурентноспроможною в ринкових умовах.

Висновки

У дисертації викладено нове вирішення наукової проблеми ресурсозбереження при вирощуванні льону-довгунця в умовах Полісся України, яке полягає в спільному застосуванні такого нового азотного добрива, як вуглеамонійна сіль та стимулятора росту триман. Проблема вирішувалась проведенням польових дослідів, в яких визначено оптимальні дози і строки застосування вуглеамонійної солі та стимулятора росту триман, що підтверджено ефективністю їх дії на ріст і розвиток рослин льону, морфологічну та анатомічну будову стебел, урожайність насіння та волокнистої сировини, її якість, включаючи й прядивні властивості льоноволокна. Технологія вирощування льону з удосконаленою системою азотного живлення, яка включає використання вуглеамонійної солі та стимуляції росту рослин препаратом триман забезпечує підвищення врожайності насіння на 9-14%, всього і довгого волокна на 20-49%, призначена для гарантованого вирощування 8-10 ц/га льоноволокна високої якості з одночасним зниженням ресурсозатрат на її здійснення.

Вуглеамонійна сіль (ВАС) є більш ефективним азотним добривом під льон-довгунець, ніж аміачна селітра. Азот в аміачній формі вуглеамонійної солі закріплюється ґрунтовим комплексом і забезпечує потреби рослин льону протягом всього вегетаційного періоду, в результаті чого до кінця вегетації краще зберігається стеблостій, який до того ж менше уражується хворобами.

Вуглеамонійна сіль, внесена під передпосівну культивацію чи в підживлення, сприяє динамічнішому росту і розвитку рослин, в результаті чого їх висота збільшується на 2,8-7,0% (1,5-5 см), а маса на 5,7-20,0% у порівнянні з вирощеними у варіантах внесення аміачної селітри. Підвищені дози азоту, внесені з вуглеамонійною сіллю, не призводять до вилягання посівів, як це має місце при застосуванні аміачної селітри.

Вуглеамонійна сіль, внесена під передпосівну культивацію чи в підживлення, збільшує, в порівнянні з аміачною селітрою, загальну та технічну довжину стебел на 4,2-8,4%, і на 9,7-19,8%, кількість насінин на рослинах, сприяє кращому формуванню елементарних волоконець, що забезпечує підвищення врожайності насіння, льоносоломи, всього та довгого волокна від 10 до 49 відсотків.

Найкращими дозами застосування вуглеамонійної солі є N₄₅ та N₆₀ кг/га за внесення під передпосівну культивацію, у фазах сходів чи ялинки, які на середньозабезпечених поживними речовинами дерново-підзолистих грунтах на фоні застосування P₂O₅ 90 кг/га та 120 кг/га К₂О забезпечують прибавку вартості валової продукції у розмірі 1079,2 - 1730,3 грн./га та умовно-чистого прибутку - 838,4 - 1366,9 грн./га при коефіцієнті ефективності 1,8 - 3,8 грн. на 1 грн. додаткових затрат.

ВАС в дозі N₃₀ кг/га за внесення у фазу "ялинка", забезпечує збільшення вартості валової продукції на 1035,2 грн./га та умовно-чистого прибутку на 730,7 грн./га при коефіцієнті ефективності 2,4 грн. на 1 грн. додаткових затрат у порівнянні з варіантом внесення аміачної селітри. За реалізації льоносировини у вигляді трести у виробничих умовах зростання доходу сягає 183,8 грн./га, або на 24,1% більше від контролю.

Поєднання удобрення вуглеамонійною сіллю із застосуванням рістстимулюючого препарату триман є ефективним засобом підвищення врожайності та якості льонопродукції. Обробка насіння цим препаратом з внесенням в удобрення вуглеамонійної солі забезпечує збільшення загальної і технічної довжини стебел, кількості насіння на рослинах, підвищення врожайності насіння на 8,3 - 20,8%, льоносоломи на 8,9 - 13,6%, всього волокна на 24,0 - 24,4%, в тому числі довгого на 20,4 - 25,4 відсотки. Покращується прядивна здатність волокна. На 543,8 - 584 грн./га зростає вартість вирощеної продукції, а умовно-чистий прибуток на 464,6 - 471,5 грн./га при коефіцієнті ефективності 1,6 - 1,7 грн. на 1 грн. додаткових затрат.

За обробки стимулятором росту насіння найкращі результати забезпечує внесення вуглеамонійної солі у період вегетації за досягнення рослинами фази “ялинка”.

Найефективнішим прийомом є обробка рослин стимулятором триман у фазі "ялинка" за внесення ВАС під культивацію або в підживлення. В порівнянні з обробкою препаратом насіння забезпечується збільшення загальної довжини стебел, підвищення врожайності насіння на 19,0 - 25,0%, льоносоломи - 10,4 - 13,1%, всього волокна на 8,6 - 19,1%, в тому числі довгого на 4,4 - 10,3%. Має місце тенденція підвищення прядивної здібності волокна. Вартість готової продукції з гектара збільшується на 823 - 830 грн., а умовно-чистий прибуток на 625,0 - 680,9 грн./га при коефіцієнті ефективності 2,3 грн. на 1 грн. додаткових затрат.

Рекомендації виробництву

Господарствам, які вирощують льон-довгунець, в азотне живлення застосовувати вуглеамонійну сіль замість аміачної селітри з дозою діючої речовини азоту за внесення під культивацію 45 - 60 кг/га, а в підживлення у фазах сходів та ялинки - 30 кг/га. Цей захід забезпечить підвищення врожайності насіння, льоносоломи та довгого волокна від 10 до 49% з тенденцією підвищення прядивної здатності останнього.

Внесення вуглеамонійної солі поєднувати з обробкою насіння або рослин у фазі "ялинка" рістстимулюючим препаратом триман. Це забезпечить додаткове підвищення врожайності насіння на 9 - 14%, а всього і довгого волокна на 20 - 25 відсотків.

За обробки насіння препаратом триман вуглеамонійну сіль краще вносити у період вегетації льону, коли рослини досягнуть фази "ялинка".

Перелік друкованих праць за темою дисертації

Рудик Р.І. Вплив норм та строків внесення вуглеамонійних солей на продуктивність льону // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-К.: - 1999. - Вип. 3. - С.45-49.

Ковальов В.Б., Рудик Р.І. Застосування стимулятора росту триману на посівах льону // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-К.:-2000.- Вип.1. - С.181-189.

Ковальов В.Б., Рудик Р.І. Вплив різних форм азотних добрив на врожайність і якість льону-довгунця // Вісник Білоцерківського держав-ного аграрного університету: Збірник наукових праць.-Біла Церква, 2000.- вип.10.-С.120-125.

Дульнєв П.Г., Ковальов В.Б., Хілевич В.С., Рудик Р.І., Вілесов Г.І. Спосіб вирощування льону. (Патент №9912637 (Україна). Прийнято рішення 20.12.1999р. (Дольова участь-20%).

Рудик Р.І. Альтернативне азотне добриво під льон-довгунець //Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”.-Чабани, 1999.- Ч.І.-С.55-56. (Аналіз результатів досліджень з їх узагальненням і доповіддю).

Рудик Р.І. Економічна ефективність сумісного застосування вуглеамонійних солей та рістстимулюючого препарату триману. //Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”.-Чабани, 1999. -Ч.ІІ -С. 64-65. (Аналіз результатів досліджень з їх узагальненням і доповіддю).

Анотація

Рудик Р. І. Врожай та якість продукції льону-довгунця залежно від доз і строків застосування вуглеамонійних солей та стимулятора росту триман - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво.

В дисертації наводяться результати лабораторних, польових і виробничих дослідів, в яких вивчались закономірності росту і розвитку рослин льону, морфологічної і аміачної будови його стебел, формування врожаю насіння, соломи й волокна та зміни фізико-механічних властивостей і прядивної здатності чесаного волокна за різних доз і строків застосування вуглеамонійної солі та рістстимулюючого препарату триман.

За результатами досліджень визначено й рекомендовано виробництву найефективніші дози вуглеамонійної солі під льон-довгунець. При внесенні добрива під передпосівну культивацію економічно вигідними дозами є N₄₅ та N₆₀, а у фазах сходів та ялинки - N₃₀ кг/га. Стимулятор росту триман доцільно застосувати у фазі “ялинка” на фоні внесення вуглеамонійної солі шляхом обприскування його розчином посівів.

Ключові слова: льон-довгунець, добрива, аміачна селітра, вуглеамонійна сіль, стимулятори росту, триман, врожайність, насіння, льоносолома, льоноволокно.

Аннотация

Рудык Р. И. Урожай и качество продукции льна-долгунца в зависимости от доз и сроков применения углеамонийных солей и стимулятора роста триман - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство.

В комплексе агротехнических приемов выращивания льна-долгунца на дерново-подзолистых почвах Полесья Украины главная роль принадлежит оптимизации азотного питания растений путем внесения таких видов и форм минеральных удобрений, которые в наибольшей степени отвечают биологическим особенностям культуры, способствуют формированию максимального урожая льнопродукции высокого качества. Важную роль играет и стимуляция роста и развития посевов при помощи современных ростстимулирующих препаратов.

В последнее время появилась техническая возможность производства углеаммонийных солей. Северо-донецкое объединение “Азот” в настоящее время наращивает объем их производства.

Кабинет Министров Украины своим постановлением №732 от 20.10.1994г. утвердил научно-техническую программу “Использование углеаммонийных солей в сельском хозяйстве”. Исследования по их применению осуществляются на разных сельскохозяйственных культурах. Нашей целью было установить степень эффективности использования этих удобрений для азотного питания льна-долгунца.

В диссертации приводятся результаты лабораторно-полевых и производственных опытов, в которых изучались закономерности роста и развития растений льна-долгунца, морфологического и анатомического строения его стеблей, формирования урожая семян соломы и волокна, а также изменения физико-механических свойств и прядильной способности чесаного волокна при разных дозах и сроках применения углеаммонийной соли и ростстимулирующего препарата триман.

На основании результатов исследования определены и рекомендованы производству наиболее эффективные дозы углеаммонийной соли под лен-долгунец. При внесении удобрения под предпосевную культивацию экономически выгодными дозами являются N₄₅ и N₆₀, а в фазах всходов и елочки - N₃₀ кг/га. Стимулятор роста триман целесообразно применять в фазе “елочка” путем опрыскивания его раствором посевов на фоне внесения углеаммонийной соли.

Ключевые слова: лен-долгунец, удобрения, аммиачная селитра, углеаммонийная соль, стимуляторы роста, триман, урожайность, семена, льносолома, льноволокно.

Abstract

Rudik R.I. Сrop capacity & quality of flax raw material depending from quantity & application time of carbon-ammonium compounds & growth-stimulator Triman.(Manuscript)

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Science in plant-growing.

Thesis reflects results of laboratory, field & productional tests on: quantity & application time of carbon-ammonium compounds & its effect on growth & development of flax plants, morphological & anatomical construction of stem the yield of flax seeds, flax straw; outcome, quality & spinning properties of flax fibre; influence of combined application of carbon-ammonium compounds & growth-stimulator Triman on the growth & development of flax plants, crop capacity & quality of flax raw material.

There're recommended, in accordance with the test results, economically beneficial quantities & application time of carbon-ammonium compounds N 45 & N 60 kg/ha before pre-soving cultivation; then in the stage of shoots & fir in the quantity of N 30 kg/ha; also treatment with growth-stimulator Triman in the stage of fir together with the treatment with carbon-ammonium compounds.

Key - words: flax, fertilizer, nitre (saltpetre), carbon-ammonium compounds, growth-stimulator Triman, yield, seed, flax straw, flax fibre.

Размещено на Allbest.ru