Основні шкідники цибулі у Східному Лісостепу України. Видовий склад, динаміка чисельності і прийоми її регуляції

Фауністичний склад основних шкідників цибулі в період її вегетації і зберігання. Видовий склад і практичне значення хижих комах та диких запилювачів насінників цибулі ріпчастої. Прийоми щодо регуляції чисельності основних шкідників цибулі ріпчастої.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.02.2014
Размер файла 69,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 595.132/.7:632.7:635.25(1-924.85:477.5)

ОСНОВНІ ШКІДНИКИ ЦИБУЛІ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. ВИДОВИЙ СКЛАД, ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ І ПРИЙОМИ ЇЇ РЕГУЛЯЦІЇ

03.00.09 - ентомологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

САЛЕМ Джамал Абдельрахман Абдалла

Харків 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, доцент ЗАХАРЕНКО Олександр Всеволодович, Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри зоології та ентомології.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник КРАСИЛОВЕЦЬ Юрій Гаврилович, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, завідувач сектору технології захисту рослин;

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник ДРОЗДА Валентин Федорович, Інститут захисту рослин УААН, провідний науковий співробітник лабораторії прикладної екології і прогнозів.

Провідна організація - Уманська аграрна академія, кафедра захисту рослин, Міністерство аграрної політики України, м. Умань.

Захист дисертації відбудеться "20" березня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.803.02 в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва: 62483, Харківська обл., п/в "Комуніст - 1" ХДАУ, учбовий корпус № 4, аудиторія 418.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва

Автореферат розіслано "14" лютого 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.О. Білик

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У регіоні досліджень практично не вивчені питання пов'язані із шкідливою фауною цибулі, відсутні дані про безхребетних, що пошкоджують культуру при її зимовому збереженні. Обмаль відомостей щодо ентомофагів шкідливих комах та запилювачів цибулі ріпчастої. Відсутні сучасні таблиці для визначення шкідників цієї важливої культури. Недостатність знань про регіональну фауну та екологію основних шкідників цибулі ріпчастої, проблеми пов'язані з їх визначенням та регуляцією чисельності шкідників обумовлюють актуальність теми досліджень.

Зв'язок теми з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень кафедри зоології та ентомології Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Обґрунтувати теорію та розробити прийоми управління динамікою популяцій комах в агробіоценозах України на основі екологічних прогнозів різної завчасності". Тема входить до державної науково-технічної програми 03.04 "Високоефективні технології і засоби захисту сільськогосподарських культур". Номер державної реєстрації 0100U006030.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - уточнити видовий склад і вивчити екологію домінантних видів шкідників цибулі у Східному Лісостепу України для обґрунтування прийомів щодо регуляції їх чисельності.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

уточнити фауністичний склад основних шкідників цибулі в період її вегетації і зберігання, визначити домінантні види;

розглянути основні особливості екології та біології домінантних видів шкідників;

вивчити видовий склад і практичне значення хижих комах та диких запилювачів насінників цибулі ріпчастої;

розробити таблиці для визначення шкідників цибулі ріпчастої;

обґрунтувати прийоми щодо регуляції чисельності основних шкідників цієї культури.

Об'єкт дослідження - шкідники цибулі ріпчастої.

Предмет дослідження - динаміка чисельності основних шкідників цибулі ріпчастої і фактори, що її обумовлюють.

Методи дослідження. Збір матеріалу здійснювався загальноприйнятими польовими і лабораторно-польовими методами. Результати експериментів піддані статистичній обробці з використанням пакету стандартних прикладних програм "Statistica-5.0".

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад безхребетних на полях цибулі. Виявлені домінантні види шкідників, ентомофагів і запилювачів цієї культури. З'ясовані особливості формування ентомофауни і трофічні зв'язки основних шкідників. Вперше як шкідники цибулі ріпчастої вказані Ceuthorryhchus suturalis і Euspermophagus sericeus.

Вперше вивчено видовий склад шкідників цибулі під час її зимового збереження, при цьому відмічено 13 видів комах та кліщів, один з них, а саме Saprogamasus ambulacralis, є новим для регіону досліджень.

Вперше як ентомофаги, що ефективно знижують чисельність трипсів на цибулі, вказані хижий трипс Aoelothrips intermedius та клоп з роду Orius.

На підставі вивчення особливостей екології і біології основних шкідників, обґрунтовано прийоми щодо регуляції їх чисельності.

Розроблені оригінальні таблиці для визначення шкідників цибулі в період її вегетації та зимового збереження.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень розроблені рекомендації щодо агротехнічних прийомів захисту цибулі ріпчастої від шкідників.

Встановлено, що своєчасна фумігація сховищ сірчистим газом різко знижує заселеність посадкового матеріалу цибулевим кліщем.

Для забезпечення високого рівня запилювання цибулі ріпчастої рекомендовано розміщення її насінників поблизу лісосмуг та балок, які є резерватом корисної ентомофауни.

За результатами оцінки різних режимів зберігання маточників цибулі визначено оптимальний варіант, при якому різко знижується її пошкодженість шкідниками.

Для визначення шкідників цибулі в період її вегетації та зберігання розроблені оригінальні таблиці, які дозволяють ідентифікувати види як по дорослій стадії, так і по личинках.

Особистий внесок здобувача полягає в плануванні та проведенні експериментів, зборі матеріалу, математичній обробці даних. Вивчення комплексу запилювачів цибулі, проводилося спільно з І.П. Леженіною. При цьому здобувачем проведено облік антофілів, оцінку значення медоносних бджіл у запилюванні і визначення рівня запилювання насінників. Вплив умов зимового зберігання цибулі на її пошкодженість безхребетними розглядався разом з О.В. Гарбуз, яка запропонувала варіанти зберігання. Збір матеріалу, його аналіз та висновки зроблено здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданнях кафедри зоології та ентомології Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва у 1998-2000 рр., на науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу факультету захисту рослин ХДАУ (1998-1999 рр.), на Республіканській ентомологічній конференції, присвяченій 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (Ніжин, 19-23 серпня 2000 р.), на Всеукраїнській конференції молодих вчених (Харків, 11-13 жовтня 2000 р.).

Публікації. Основні результати досліджень викладені у чотирьох статтях, три із яких опубліковані в журналі “Известия Харьковского энтомологического общества”, одна - в Збірнику наукових праць науково-дослідного інституту фітосанітарного моніторингу. Дві праці надруковані в тезах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 171 сторінці комп'ютерного тексту, складається зі вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 148 найменувань (з них 55 латиницею), включає 7 таблиць, 81 рисунок і 4 додатки. Таблиці, список використаних джерел, рисунки та додатки займають 61 сторінку.

Основний зміст роботи

цибуля шкідник вегетація комаха

Історія вивчення шкідників цибулі

У розділі проаналізовано історію вивчення шкідників цибулі в Україні, Молдавії, Росії, Латвії, Казахстані. Розглядаються питання щодо біології, екології, фенології, а також заходів по захисту цієї культури від цибулевих дзюрчалок, цибулевої мухи, тютюнового трипса, мінуючої мухи, цибулевого кореневого кліща та інших шкідників. Висвітлюються проблеми, які порушуються вченими Європи та Америки при вивченні шкідників цибулі, в тому числі методи захисту цибулі від шкідників, значення корисних комах у регуляції їх чисельності, наводяться дані про шкідливі види нові для Європи.

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що кількість праць, присвячених шкідникам цибулі в умовах Східного Лісостепу України дуже незначна. Практично відсутні дані про безхребетних, які пошкоджують генеративні органи цибулі, не вивчені питання, пов'язані зі шкідливою фауною при зимовому збереженні цієї культури. Відсутні відомості про ентомофагів шкідливих комах та запилювачів насінників цибулі ріпчастої.

Місце та методи проведення досліджень

Дослідження виконували у 1998-2000 рр. на полях Інституту овочівництва і баштанництва УААН в Харківській області (м. Мерефа).

Наводяться основні грунтово-кліматичні характеристики регіону та погодні особливості у роки досліджень.

Для вивчення шкідливих та корисних безхребетних на цибулі використовували загальноприйняті методи та оригінальні методики. При дослідженні видового складу комах матеріал збирали шляхом проведення ґрунтових розкопок, а також за допомогою ґрунтових пасток Барбера, пасток Меріке, косіння ентомологічним сачком, при цьому використовували удосконалену конструкцію ентомологічного сачка. Запилювачів та шкідників генеративних органів збирали шляхом маршрутних обстежень та за допомогою оригінальної методики - струшування комах з суцвіть цибулі у мішечки. Крім того, для визначення ступеня заселеності шкідниками цибулин використовували метод вибіркового викопування рослин для подальшого дослідження їх у лабораторних умовах.

Результати експериментів обробляли з використанням пакету стандартних прикладних програм "Statistica-5.0".

Видовий склад, трофічні зв'язки та особливості сезонного розподілу комах цибулевого агроценозу

Всього зареєстровано 201 вид комах з 9 рядів та 59 родин. Стосовно різноманіття видів у різних таксономічних групах, домінуючими є ряди твердокрилих - 81 вид, двокрилих - 48 видів та перетинчастокрилих - 45 видів. Із твердокрилих найбільш різноманітні туруни - 29 видів та листоїди - 13 видів, з двокрилих - дзюрчалки - 19 видів, з перетинчастокрилих - галікти - 18 та андрени - 9 видів.

Відмічені види комах відіграють різну роль у агроценозі цибулі та представлені наступними трофічними групами: фітофаги, сапрофаги, міцетофаги, зоофаги та антофіли. Найбільш чисельну групу - 70 видів - складають антофіли - запилювачі цибулі. Це, головним чином, джмелі, поодинокі бджолині та двокрилі з родини дзюрчалки.

Наступна по чисельності трофічна група - фітофаги - 62 види. Із них спеціалізованих шкідників цибулі відзначено 7 видів, 18 видів представлені поліфагами, які пошкоджують листя та квітконоси, шкідників генеративних органів виявлено 14 видів. Більше половини усіх фітофагів складають мешканці бур'янової рослинності, а також види, що мігрують з прилеглих агробіоценозів.

Хижаки поступаються фітофагам як по чисельності, так і по видовому розмаїттю, всього нами відмічено 33 види, це переважно туруни, хижі трипси і хижі клопи.

Інші трофічні групи представлені незначною кількістю видів. Зі змішаним живленням відмічено 13 видів (туруни), некрофагів - 2 види, сапрофагів - 6, міцетофагів - 2 види.

В залежності від ступеня присутності виду в агробіоценозі, зареєстровані комахи розподілені на три категорії: постійні, додаткові та випадкові.

На протязі сезону видове розмаїття непостійне (рис. 1), найбільша кількість видів спостерігається в період цвітіння цибулі.

Рис. 1. Сезонна динаміка видового розмаїття комах на насінниках цибулі (м. Мерефа, 1999 р.)

Кожна трофічна група має свої особливості сезонного розподілу видів.

Основні шкідники цибулі та прийоми щодо регуляції їх чисельності

Шкідники цибулин

Кореневий цибулевий кліщ. У розділі наводяться дані щодо систематичного стану, особливостей морфології і біології цибулевого кліща.

На посадках цибулі кліщ зустрічається протягом всього вегетаційного періоду - з моменту посадки до збору насіння. Найчастіше він потрапляє до поля з посадковим матеріалом. Заселеність цибулин шкідником у 1999 році склала 63%, ступінь пошкодженості була середньою та слабкою. На 30% обстежених цибулин було знайдено тільки цибулевого кліща, на інших - кліща разом з личинками цибулевих дзюрчалок, хижими кліщами та стафілінами. Аналіз рослин у полі виявив, їх 2% заселеність кліщем, а аналіз у лабораторних умовах показав, що дійсна заселеність цибулин складає 63%. Таким чином, для встановлення дійсного ступеня заселеності цибулі при її слабкій ушкодженості необхідний відбір рослин та аналіз їх у лабораторних умовах.

Цибулеві дзюрчалки. Наводяться дані про видовий склад, зовнішній вигляд та шкодочинність цибулевих дзюрчалок.

Із личинок, що мешкали у цибулинах, нами були виведені 3 види цибулевих дзюрчалок: Eumerus strigatus, E. tuberculatus, E. sogdianus. Вперше для Харківської області як шкідники ріпчастої цибулі відзначені 2 види - E. tuberculatus, E. sogdianus. Згідно наших даних дзюрчалка E. tuberculatus є одним з основних шкідників цибулин, у той час як два інших види зустрічались поодинці.

За нашими спостереженнями, зимують личинки старшого віку на глибині 3-5 см у ґрунті, рідше у залишках цибулин. Зимуючі личинки впадають у діапаузу наприкінці серпня. У регіоні досліджень літ дзюрчалок починається у I-II декадах травня. Додаткове живлення, найчастіше, здійснюється на кульбабі і чистяку.

Перші кладки яєць зафіксовані нами в III декаді травня. Кількість яєць коливалась від 3 до 10, яйцекладіння було розтягнуто. Спостереження за подальшим розвитком дзюрчалок проводили у лабораторних умовах (рис. 2).

Рис. 2. Особливості розвитку цибулевих дзюрчалок (цибуля сорту Золотистий, 1999 р.)

Заселеність цибулі сорту Веселка у 1999 році склала 38%, а сорту Золотистий - 16% у 1999 році і 43% у 2000 р.

Дані щодо тривалості розвитку різних стадій E. tuberculatus співпадають з аналогічними М.М. Кузнецова (1972) для виду Eumerus strigatus.

В умовах Східного Лісостепу України дзюрчалка Eumerus tuberculatus розвивається в трьох неповних поколіннях. Кладки яєць першого покоління з'являються наприкінці травня, імаго першого покоління - наприкінці червня-перших числах липня. У перших числах липня відмічається відкладання яєць другим поколінням. Дорослі личинки та пупарії другого покоління зареєстровані нами наприкінці липня. Дорослі личинки третього покоління, які ідуть у зимову діапаузу, відмічені наприкінці серпня.

Стосовно трофічної спеціалізації, ми вважаємо, що личинки дзюрчалок належать до фітосапрофагів. Про це свідчить з одного боку будова ротових гачків личинок старшого віку (рис. 3), які мають додаткові зубці, а це характерно для фітофагів, а з іншого боку - проживання групами та загнивання тканин цибулі в місцях пошкодження личинками, що притаманно для сапрофагів.

Рис. 3. Будова ротових гачків личинок старшого віку Eumerus tuberculatus

Як показують наші спостереження, у природних умовах дзюрчалки рідко відкладають яйця на здорові рослини, частіше - на уражені хворобами. Тому важливим прийомом, який знижує їх заселеність, є своєчасний захист посадок від хвороб.

Шкідники листя

Тютюновий трипс. Подаються систематична належність, зовнішній вигляд та дані про шкодочинність тютюнового трипса.

Обстеження посадок цибулі показало, що чисельність трипсів була нижча за економічний поріг шкодочинності. Перші особини шкідника з'являються наприкінці першої - початку другої декади травня. Найбільша їх чисельність відмічена в I-II декадах липня. Під час цвітіння цибулі трипси переходять до живлення на суцвіттях.

Мінуюча муха. Наводяться дані про зовнішній вигляд, розповсюдження та шкодочинність Phytobia cepae.

Зимує лялечка в пупарії. Імаго з'являються на початку третьої декади травня. Літ імаго триває два тижні. Личинки старшого віку у першій декаді червня залишають кормову рослину і заляльковуються у верхньому шарі ґрунту або в пазухах листків цибулі. Як вважають Б.М. Литвинов, Л.Ф. Краснопольська, И.С. Салтєвський (1977), значне пошкодження і наступне відмирання листя на посівах цибулі викликають 9 та більше личинок на один лист, на насінниках цибулі-матки кількість личинок до 5 особин на лист визиває слабку пошкодженість рослин. За нашими даними цибуля ріпчаста слабо пошкоджувалась мінуючими мухами (табл. 1).

Таблиця 1

Заселеність цибулі личинками мінуючої мухи (Мерефа, 18.06.1999 р.)

Обстежено пошкод-жених листків, екз.

Знайдено

всього

личинок мух

пупаріїв

живих

мертвих

паразито-ваних

екз.

%

екз.

%

екз.

%

екз.

%

екз.

%

249

141

100

28

19,8

97

69,0

8

5,6

8

5,6

В умовах регіону цибулеві мінуючі мухи розвиваються в трьох неповних поколіннях. Літ дорослих особин другого покоління ми відзначали до II декади серпня. У цей час з насінників цибулі вони перелітають на цибулю першого року, листя якої залишаються зеленими. Для зниження зимуючого запасу шкідників ми рекомендуємо територіальну ізоляцію цибулі різного віку.

Шкідники квіток

Під час досліджень на цибулі сортів Золотистий та Веселка нами було відзначено чотирнадцять видів-шкідників квіток, серед них частіше за інших зустрічався тютюновий трипс. Із спеціалізованих шкідників нами вперше для Харківської області зареєстровано жука Ceuthorrhynchus suturalis. Із клопів регулярно відзначався Carpocoris fuscispinus, багаточисельні були і бронзівки - Oxythyrea funesta та Cetonia aurata. Відмічено пошкодження суцвіть цибулі і жуком Anisoplia austriaca. Постійно, але в невеликій кількості, відзначались жуки з родин Nitidulidae та Mordellidae.

Регулярно та в великій кількості на цибулі відзначалась Euspermophagus sericeus. Як показали наші дослідження, на початку цвітіння цибулі жуки цієї зернівки починають активно відвідувати квітки та пошкоджувати їх.

Поблизу від посадок цибулі знаходились насінники буряків і капусти, завдяки чому на цибулі мешкали різні види блішок (всього 6 видів), чисельність їх значно збільшилась після збирання насіння буряків та капусти. Більшість відзначених блішок є спеціалізованими шкідниками злаків, маревих та хрестоцвітних, насіння цибулі не придатне для їх живлення, але жуки, втративши свої харчові рослини, пошкоджують насіння цибулі.

Корисні комахи цибулевого агроценозу

Ентомофаги цибулевого агроценозу

За період досліджень нами було відзначено 33 види зоофагів з 13 родин та 5 рядів, а саме: Orius niger, Orius sp. (Anthocoridae), Aeolothrips intermedius (Aeolothripidae), Cicindella germanica, Broscus cephalotes, Bembidion lampros, B. quadriguttatum, Pterostichus crenuliger, P. cupreus, P. melanarius, P. punctulatus, P. niger, P. sericeus, P. subcoeruleus, P. versicolor, Calathus galensis, Taphoxenus gigas (Carabidae), Hister quadrimaculatus, Gnathoncus suturifer (Histeridae), Cantharis oculata (Canthridae), Paratinus femoralis (Melyridae), Adonia variegata, Coccinella quinquepunctata, C. septempunctata, Scymnus frontalis, S. rubromaculatus (Coccinellidae), Aleochara sp. (Staphylinidae), Chrysoperla carnea (Chrysopidae), Machimus atricapillus (Asilidae), Platypalpus pallidiventris (Empididae), Leucopis sp. (Chamaemyiidae), Thaumatomyia hallandica, Th. glabra (Chloropidae).

На листках цибулі найбільш численними були хижі трипси Aeolothrips intermedius, які активно знищують тютюнового трипса, у 1999 році співвідношення хижого трипса та рослиноїдного було на сорті Золотистий 1 : 5, на Веселці - 1 : 23. При такому співвідношенні хижак ефективно регулює чисельність тютюнового трипсу. Звичайними хижаками, що знищують трипса на листях були і мухи Platypalpus pallidiventris та Leucopis sp., жук Coccinella septempunctata.

Найбільша чисельність та видове різноманіття хижаків спостерігалось на суцвіттях цибулі. Чисельність хижого трипса перевищувала чисельність тютюнового у 4-6 разів. Звичайними також були хижі клопи Orius niger, Orius sp.

Для збирання та оцінки дійсної чисельності хижаків у 2000 році ми застосували метод струшування суцвіть у мішечки, при цьому виявилось, що на одне суцвіття приходилося 2-3 екземпляри хижих клопів, а це є достатнім для регулювання чисельності трипсів. Численними на суцвіттях були і жуки з родини Coccinellidae, роль інших хижаків у зниженні чисельності шкідників була незначною.

Запилювачі насінників цибулі

Як показали наші дослідження, ріпчаста цибуля під час цвітіння приваблює велику кількість диких запилювачів переважно із рядів перетинчастокрилих і двокрилих. Медоносні бджоли на протязі досліджень не вивозились для запилювання цибулі, тому ці комахи брали участь у запилюванні насінників не більше, ніж дикі запилювачі.

Всього нами відзначено 70 видів комах - відвідувачів квіток із 16 родин і 4 рядів. Серед зареєстрованих видів найбільш багато чисельними були поодинокі бджоли із родини Andrenidae та мухи із родини Syrphidae. Серед бджіл домінували Andrena bicolor, A. dorsata, A. flavipes, A. lobialis, серед дзюрчалок - Metasyrphus corollae, Scaeva pyrastri, Eristalis arbustorum.

Домінуючий склад комах не є постійним із року в рік, наприклад, у 2000 році найбільш численними запилювачами були дзюрчалки Eristalis tenax, Lathyrophthalmus aeneus, калліфориди Pollenia sp., Pollenia rudis, серед бджіл переважали галікти, андрени зустрічались в значно меншій кількості, ніж у 1999 році.

До звичайних відвідувачів квітів належать джмелі, риючі оси із роду Bembix. Насінники приваблювали сколій, що внесені до “Червоної книги” України, самців ґедзів Atylotus rusticus, дзюрчалку Volucella inanis.

Таке розмаїття фауни запилювачів зумовлено різноманітністю прилеглих біотопів, а саме лісосмуг, балок, насінників моркви. У роки досліджень дикі запилювачі забезпечили достатній рівень запилювання - урожайність насіння у 1999 році сорту Золотистий склала 4,6 ц/га, Веселки - 4,8 ц/га.

Біоценоз сховищ цибулі

Видовий склад та трофічні зв'язки безхребетних
у сховищах цибулі-матки

Дослідженнями встановлено 13 видів безхребетних - мешканців цибулі при зберіганні, яких ми розподілили на такі трофічні групи: фітофаги, фітосапрофаги, сапрофаги, міцетофаги, хижаки.

Із фітофагів нами відмічені тільки поодинокі екземпляри тютюнового трипса (Thrips tabaci). Частіше трипси зустрічались на сорті Золотистий, де він знайдений на 3% обстежених цибулин.

Найбільш численними були фітосапрофаги. На початку збереження випадково і поодинці реєструвались личинки цибулевих дзюрчалок (Eumerus tuberculatus), звичайними були личинки комариків Licoriella solani з родини Sciaridae. Сціаріди одними з перших з'являються на гниючій цибулі. Нами відзначена також значна кількість стеблових нематод, що мешкали на гниючому денці та лусках цибулі.

Значну шкоду цибулі у сховищах завдають кліщі - цибулевий (Rhizoglyphus echinopus) та комірний (Thyroglyphus farinae). Вони живляться як живими тканинами рослин, так і гниючими. Ці види мають схожий вигляд і визначаються тільки за умови виготовлення тотальних препаратів. Кліщі вологолюбні, у сухих приміщеннях їх розвиток затримується і чисельність зменшується.

На гниючих цибулинах зареєстровані комарики з родини Psychodidae, мухи з родини Phoridae і мухи-дрозофіли Drosophila funebris.

Крім безхребетних, для яких цибуля є харчовим субстратом, нами відзначені міцетофаги - жуки з родини Cryptophagidae, які живляться конідіями грибів, які заражують цибулини.

З хижаків знайдено 3 види хижих кліщів, найбільш численним був Proctolaelaps pygmeus, зустрічались також Parasitus (Vulgarogamasus) remberti та Saprogamasus ambulacralis. Останній вид вперше вказується для регіону досліджень. Усі кліщі живились переважно кореневим цибулевим кліщом.

Вплив умов зберігання цибулі-матки на її заселеність безхребетними

Вплив умов зберігання цибулі на її заселеність безхребетними вивчали на сортах цибулі Золотиста та Веселка. Проаналізовано 12 варіантів збереження. В кожному варіанті окремо аналізували дві фракції, що відрізнялись за розміром - 41-60 мм та 61-80 мм.

На хворих цибулинах переважають рослиноїдні кліщі, хижі кліщі, мухи Phoridae та жуки Cryptophagidae. Значно пошкоджують цибулю під час її збереження нематоди, але завдяки слабкій міграційній здібності вони утворюють лише локальні осередки. Випадковим компонентом зооценозу є трипси, які зустрічаються поодинці.

Аналіз даних показує, що практично всі варіанти збереження цибулі, за винятком контрольного, фактично не відрізнялись один від одного по таким показникам як втрата маси при збереженні, кількість пророслих та хворих рослин, чисельний та видовий склад безхребетних та чисельність шкідників. Однак треба відзначити, що збереження цибулі при невеликих від'ємних температурах (-1...-5о С) призводить до майже повного знищення кліщів, комах та нематод на обох сортах, але не зменшує кількості гниючих цибулин.

Як свідчать наші обліки, зберігання цибулі при низьких позитивних температурах та активному вентилюванні - головна вимога щодо ефективного захисту цибулі від шкідників та захворювань.

Заходи щодо захисту цибулі від шкідників в умовах сховищ

Аналіз рослинних залишків сховищ перед закладанням цибулі на збереження та дослідження весною маточної цибулі напередодні посадки свідчать, що і в рослинних залишках, і на здоровій цибулі мешкають в незначній кількості цибулеві кліщі. Таким чином, сховище - є головним джерелом розповсюдження кліщів у полі. Тому перед закладанням продукції на зимове збереження слід обов'язково провести дезінфекцію приміщень.

Для знезаражування сховища нами було використано фумігацію сірчистим газом. Для цього суміш колоїдної сірки, аміачної селітри, тирси обприскували денатуратом та підпалювали з розрахунку 50 г сірки на 1 м3 приміщення. Обробку сховища проводили з експозицією 24 години, після чого приміщення провітрювали.

Біологічна ефективність обробки сховища сірчистим газом становила 97,3%, цей засіб захисту рекомендується як доступний та надійний.

таблиці для визначення шкідників цибулі

Таблиці для визначення шкідників цибулі в польових умовах

Для визначення шкідників цибулі в Україні переважно використовується "Определитель сельскохозяйственных вредителей по повреждениям культурных растений" за редакцією Г.Є Осмоловського (1976). У зв'язку з тим, що пошкодження рослин з'являються пізніше ніж шкідники, це видання не дозволяє своєчасно визначити багатьох шкідників. Нами пропонуються оригінальні таблиці побудовані за систематичними ознаками шкідників. У розділі наводяться таблиці для визначення: класів та рядів по імаго, шкідників цибулин, шкідників листя по личинках, шкідників листя і генеративних органів по імаго (трипсів, родин жуків, видів пластинчатовусих, довгоносиків, листоїдів), родин двокрилих, видів дзюрчалок.

Таблиці для визначення шкідників цибулі в умовах сховищ

Таблиці для визначення шкідників цибулі в умовах сховищ охоплюють усі групи безхребетних, що виявлені нами у сховищах під час досліджень.

Усі визначальні таблиці ілюстровані значною кількістю рисунків (наводиться 70 рисунків), що значно полегшує визначення шкідників та робить його більш точним.

Висновки

1. Аналітичний огляд літературних джерел показав, що у регіоні досліджень практично не вивчені питання пов'язані із шкідливою фауною цибулі, відсутні дані про безхребетних, що пошкоджують культуру при її зимовому збереженні. Обмаль відомостей щодо ентомофагів шкідливих комах та запилювачів цибулі ріпчастої. Відсутні сучасні таблиці для визначення шкідників цієї важливої культури.

2. У процесі досліджень на насінниках цибулі ріпчастої зареєстровано 201 вид комах з 9 рядів і 59 родин. Найбільш різноманітні твердокрилі - 81, двокрилі - 48, перетинчастокрилі - 45 і клопи - 16 видів. Серед них з трофічної спеціалізації переважають антофіли (70 видів), фітофаги (62 види) і зоофаги (33 види). Для кожної трофічної групи характерні сезонні особливості видового різноманіття. В залежності від ступеня присутності виду в біоценозі виділені постійні (43 види), додаткові (38 види), випадкові (119 видів) види.

3. Вперше для Східного Лісостепу України як шкідники цибулі ріпчастої відзначені дзюрчалки- Eumerus tuberculatus і E. sogdianus. В регіоні бугорчата дзюрчалка розвивається в трьох неповних поколіннях, а за способом живлення вона належить до фітосапрофагів. У якості шкідників листя на насінниках цибулі ріпчастої нами визначені тютюновий трипс і цибулева мінуюча муха, однак у роки досліджень їх чисельність була нижча економічного порогу шкодочинності.

4. Вперше для України наводиться список шкідників генеративних органів цибулі, який включає 14 видів. Найбільшу шкоду квіткам завдає тютюновий трипс та бронзівки. Вперше як шкідники відзначені Ceuthorrhynchus suturalis і Euspermophagus sericeus. У розповсюджені шкідників квіток важливе значення належить бур'янистій рослинності та рослинності прилеглих агроценозів. Під час формування насіння суцвіття цибулі відвідують різні види блішок, пошкоджуючи молоде насіння.

5. На полях цибулі відзначено 33 види хижих комах з 5 рядів та 13 родин. Важливу роль у зниженні чисельності шкідників цибулі відіграють хижий трипс і 2 види клопів з родини антокоріди. У період досліджень вони ефективно знижували чисельність тютюнового трипсу, завдяки чому вона була нижче економічного порогу шкодочинності.

6. На цибулі ріпчастій зареєстровано 70 видів запилювачів з 16 родин і 4 рядів. Найбільш чисельними є бджоли з родини андрен і мухи з родини дзюрчалок. Квітучі насінники цибулі виявляються харчовими рослинами для багатьох комах, яких занесено до "Червоної книги" України.

7. При зимовому збереженні на хворій маточній цибулі нами відзначено 13 видів безхребетних із класів нематоди, павукоподібні та комахи. Найбільш чисельними в сховищах були рослиноїдні і хижі кліщі. Найбільшу шкоду при збереженні завдають кореневий цибулевий кліщ, комірний кліщ та нематоди. Хижий кліщ Saprogamasus ambulacralis - мешканець зимових сховищ вперше відзначається для регіону досліджень. Кореневий цибулевий кліщ, потрапляючи на поля із зимових сховищ, оселяється на пошкоджених шкідниками і уражених збудниками хвороб цибулинах.

8. Розробленні оригінальні таблиці для визначення шкідників цибулі ріпчастої в польових умовах і в умовах сховищ.

Рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів

З метою покращення фітосанітарного стану на полях цибулі і у зимових сховищах при її збереженні рекомендуються наступні прийоми:

- територіальна ізольованість полів цибулі різного віку для попередження розповсюдження цибулевого кліща із маточників на посіви;

- лабораторний аналіз рослин для отримання об'єктивних даних про заселеність цибулі кореневим цибулевим кліщем;

- просторова ізоляція посадок цибулі та насінників капусти і буряків щодо попередження розповсюдження шкідників суцвіть цибулі;

- для приваблення на поля цибулі диких запилювачів і забезпечення достатнього рівня запилювання насінників слід розташовувати останні поблизу полезахисних лісових смуг і балок;

- дезінфекція сховищ сірчистим газом і зберігання цибулі за умов активного вентилювання при температурі +3…+70 С;

- використання в сільськогосподарській практиці та навчальному процесі аграрних вузів України оригінальних таблиць щодо визначення шкідників цибулі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Леженина И.П., Салем Абдалла. Беспозвоночные - обитатели лука при зимнем хранении // Изв. Харьков. энтомол. о-ва. 1998. Т. VI, вып. 2. С. 135-138.

2. Салем Абдалла, Гарбуз Е.В. Влияние условий зимнего хранения лука-матки на его заселенность беспозвоночными // Изв. Харьков. энтомол. о-ва. 1999. Т. VII, вып. 1. С. 160-162.

3. Абдалла Салем. К изучению энтомофауны травяного яруса маточников лука репчатого // Изв. Харьков. энтомол. о-ва. 1999. Т. VII, вып. 2. С. 129-134.

4. Салем Абдалла. Основные вредители семенников лука в Харьковской области // Зб. наук. праць НДІ фітосанітарного моніторингу. Харків, 1999. Т. I, вип. 1. С. 21-25.

5. Леженина И. П., Абдалла Салем. К изучению опылителей семенников лука репчатого // Республіканська ентомол. конф., присвячена 50-й річниці заснування Українського ентомол. тов. Тез. доп. Ніжин, 19-23 серпня 2000 р. Ніжин, 2000. С. 68.

6. Салем Абдалла. Вредители цветков на семенниках репчатого лука // Агроекологія як основа стабільності сільського господарства. Матер. Всеукраїнської конф. молодих вчених (Харків, 11-13 жовтня 2000 р.). Харків, 2000. С. 55.

Анотація

Салем Джамал Абдельрахман Абдалла. Основні шкідники цибулі у Східному Лісостепу України. Видовий склад, динаміка чисельності і прийоми її регуляції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія. - Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2001.

Робота присвячена вивченню шкідників ріпчастої цибулі у Східному Лісостепу України. Наводяться відомості про видовий склад комах цибулевого агроценозу, формування фауни цибулі. Визначені спеціалізовані та неспеціалізовані шкідники цибулі. Вивчені особливості біології та екології спеціалізованих шкідників ріпчастої цибулі. Запропоновані прийоми захисту рослин від шкідників.

Наводяться дані про фауну цибулі під час зимового зберігання. Оцінюється вплив різних способів зберігання цибулі на фауну безхребетних. Розроблені таблиці для визначення шкідливих видів у польових умовах та зимових сховищах.

Ключові слова: цибуля, шкідники, хижаки, запилювачі, зимові сховища, визначальні таблиці.

Annotation

Salem Jamal Abdelrahman Abdalla. The Main Pests of Onion from the East of Forest-steppe of Ukraine. Species Composition, Dynamics of Number and Techniques of Control. - Manuscript.

A thesis to obtain the research degree of the Candidate of Agrarian Sciences in the specialization field of 03.00.09 - Entomology. - Kharkov State Agrarian University named after V. V. Dokuchayev, Kharkov, 2001.

The work is devoted to the study of pests of onion in the East of Forest-steppe of Ukraine. Data about species composition of insects of onion agrocoenosis are presented. Specialized and non-specialized onion pests have been determined. Agrotechnical means of plant protection against the pests are proposed.

Data about winter storing of onion fauna are supplied, trophic groups of onion inhabitants during winter storage are determined. Harmful effect of phytophagous mites is shown. The influence of different methods of onion storage on the invertebrate fauna is researched.

Keys for identification of pest species in the field, as well as in winter store-house conditions are presented, and identification is carried out both by larva and imago.

Key words: onion, predators, pollinators, winter store-houses, identification keys.

Аннотация

Салем Джамал Абдельрахман Абдалла. Основные вредители лука в Восточной Лесостепи Украины. Видовой состав, динамика численности и приемы ее регуляции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Харьковский государственный аграрный университет им. В. В. Докучаева, Харьков, 2001.

Работа посвящена изучению вредителей лука в Восточной Лесостепи Украины.

Приводятся сведения о видовом составе насекомых лукового агроценоза. Всего зарегистрирован 201 вид насекомых из 9 отрядов и 59 семейств. Наиболее разнообразны жесткокрылые (81 вид), двукрылые (48 видов), перепончатокрылые (45 видов) и полужесткокрылые (16 видов).

Рассмотрены особенности формирования фауны лука, сезонной динамики ее видового разнообразия. Выделены основные трофические группы. Наиболее многочисленны антофилы (70 видов), фитофаги (62 вида) и зоофаги (33 вида). Оценена роль постоянных, добавочных и случайных видов в биоценозе репчатого лука.

Выделены специализированные и неспециализированные вредители. Изучена их биология и экологии. Установлено, что в регионе исследований вредят 3 вида луковых журчалок: Eumerus strigatus, E. tuberculatus, E. sogdianus. Из них 2 вида (E. tuberculatus, E. sogdianus) впервые приводятся для региона исследований. Борьба с луковыми журчалками затруднена ввиду их скрытого образа жизни. Достаточно эффективны агротехнические мероприятия. Предлагается комплекс приемов по регуляции численности луковых журчалок и корневого лукового клеща. Для получения объективных данных о заселенности культуры корневым луковым клещем рекомендуется проводить лабораторный анализ растений.

В период исследований листья повреждали табачный трипс (Thrips tabaci) и минирующая муха (Phytobia cepae), однако вред, причиняемый ими, был незначительным.

Впервые приводится список вредителей генеративных органов. Основной вред соцветиям лука наносили табачный трипс, бронзовки - вонючая (Oxythvrea funesta) и золотистая (Cetonia aurata). Впервые как вредитель цветков указывается вьюнковая зерновка (Euspermophagus sericeus). Для региона исследований впервые приводится специализированный вредитель лука скрытнохоботник Ceuthorrhynchus suturalis.

Установлено, что блошки, мигрирующие из прилегающих семенников свеклы и капусты, повреждают молодые семена лука. Разработаны мероприятия по регуляции численности вредителей генеративных органов. С целью улучшения фитосанитарного состояния на полях лука рекомендуется территориальная изоляция полей лука разного возраста, семенников капусты и свеклы.

Оценивается полезная деятельность хищных насекомых и опылителей. На полях лука выявлено 33 вида зоофагов из 13 семейств и 5 отрядов. Наибольшее значение из них в регуляции численности вредных насекомых лукового агроценоза принадлежит хищному трипсу, клопам из рода Orius, хищным мухам-толкунчикам, мухам-серебрянкам и злаковым мухам из рода Thaumatomyia.

Впервые приводится список опылителей семенников лука, включающий 70 видов из 16 семейств и 4 отрядов. Наиболее многочисленны из них пчелы андрены и мухи журчалки. Близость лесополос, балок и других неудобий обеспечивает высокую численность диких опылителей и получение высокого урожая семян.

Впервые исследована фауна беспозвоночных при зимнем хранении маточников лука. Выявлено 13 видов беспозвоночных, рассмотрена их пищевая специализация. Установлено, что наибольший вред в хранилище приносят клещи - корневой луковый и амбарный. Они могут питаться как живыми тканями растения, так и гнилым луком. Вредят луку при хранении также нематоды.

Наряду с фитофагами в хранилище отмечены мицетофаги, сапрофаги и хищники. Из мицетофагов на луке обитают, питающиеся конидиями дейтеромицетов, личинки жуков-скрытноедов. Обычны сапрофаги - бабочницы, горбатки, дрозофилы. Хищные виды представлены клещами. Самым многочисленным из них был клещ Proctolaelaps pygmeus. Впервые для региона исследований приводится гамазовый клещ Saprogamasus ambulacralis.

Проведена оценка влияния различных способов зимнего хранения на беспозвоночных хранилищ. Предлагается хранение при температурах +3…+70 С и активном вентилировании. Установлено, что хранение лука при температурах -1…-50 С, а также такие мероприятия перед закладкой в хранилище, как обработка кальциевыми препаратами, углекислым газом, воздействие холодом не оказывают значимого влияния на фауну беспозвоночных.

Отмечена высокая биологическая эффективность обработки хранилища перед закладкой лука методом фумигации сернистым газом.

Составлены оригинальные таблицы для определения вредителей лука в полевых условиях и условиях хранения.

Ключевые слова: лук, вредители, хищники, опылители, зимние хранилища, определительные таблицы.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.