Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 339. 9.003.13(634.8.477.75+663.252.1.477.75)]:65.016.2

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ КРИМУ ТА РЕЗЕРВИ ЇЇ ЗРОСТАННЯ

08.07.02-економіка сільського господарства і АПК.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

Ломаченко Тетяна Іванівна

Дніпропетровськ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у кримському інституті економіки та господарського права Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Панова Наталія Миколаївна, Кримський інститут економіки та господарського права, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Червен Іван Іванович, Миколаївська державна аграрна академія, завідувач організації сільськогосподарського виробництва та агробізнесу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Бузни Артем Миколайович, Науково-дослідний інститут винограда і вина “Магарач” УААН, вчений секретар.

Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія, кафедра економіки, Міністерство аграрної політики України, м. Умань.

Захист дисертації відбудеться 26 травня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К08.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпрпетровського державного університету за адресою: 49 600, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова, 25

Автореферат розісланий 20 квітня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Макаренко П.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виходячи з необхідності адаптувати сільське господарство до природно-кліматичних особливостей Криму та фізіологічної потреби відпочиваючих цього міжнародного рекреаційного регіону в особливо цінних продуктах - винограді та виноградних винах, галузь виноградарсько-виноробної продукції набула пріоритетного значення в агропромисловому комплексі Криму. Виноградарсько-виноробна галузь Криму посідає важливе місце як у питомій вазі вартості реалізованої продукції, так і в експорті її.

Сучасний стан економіки України, зумовлений перехідним періодом до становлення ринкових відносин, найнегативнішим чином позначився на економіці галузі. Потрібно вирішити ряд питань щодо відновлення плантацій виноградників, підвищення їх врожайності, зміцнення матеріально-технічної бази галузі.

У складному становищі знаходиться виноробна галузь через втрати ринків реалізації продукції в країнах СНД. Не проводяться маркетингові дослідження, не здійснюється пропаганда кримських вин, які здобули світове визнання.

Проблеми розвитку галузі, підвищення ролі потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств дослідували такі вчені, як А.Н. Бузни, А.Я. Гохберг, М.М. Караман, Н.В. Кулик, А.Ф. Чернявський, П.А. Цуркану, І.І. Червен, Е.С. Оглоблін, А.А. Омеляненко та інші.

Разом з тим, в економічній літературі ще недостатньо розроблено питання розрахунку експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств, не відображена економічна оцінка впливу діяльності митниці на експорт виноматеріалів, не визначено економічну ефективність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виноградарсько-виноробної галузі. Не сформована зовнішньоекономічна політика виноробних господарств та не обґрунтований асортимент кримських вин, виходячи з експортного потенціалу на період до 2010 - 2015 рр.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема досліджень входить до плану науково-дослідної роботи Кримського інституту економіки та господарського права з проблеми “Розкриття резервів розвитку економіки Криму і вдосконалення управління діяльністю підприємств”, затвердженої Міністерством економіки Автономної Республіки Крим.

Мета дослідження дисертації розкрити резерви експортного потенціалу виноградарсько-виноробної галузі, визначити економічну роль митниці в експортно-імпортних операціях з виноградом та виноградними винами.

Виходячи з поставленої мети у роботі визначені наступні задачі:

уточнити методичні основи розрахунку економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності виноградарсько-виноробної галузі;

обґрунтувати методику розрахунку експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств;

визначити роль впливу митниці у зовнішньоекономічній діяльності виноградарсько-виноробної галузі.

раціоналізувати асортимент кримських вин на період до 2010 - 2015 рр.

Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтовані методичні підходи розрахунку економічної ефективності експорту винограду та виноградних вин, як відношення чистого прибутку, отриманого від експорту, до вартісної оцінки всіх сукупних ресурсів підприємства (виноградники, обладнання винзаводів, матеріально-технічні ресурси та людський капітал); уточнена методика розрахунку експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств, котра визначається на основі кореляційно-регресивних рівнянь, до складу яких входять грошова оцінка виноградників, затрати праці по обробці винограду та його переробці і сукупність основних та обігових коштів. Модель розрахунку експортного потенціалу використана для підприємств марочного виноробства, заводів шампанських вин та коньячних заводів. Виявлено вплив факторів митної діяльності на господарські результати в двох аспектах: по-перше, у зв'язку з митними зборами та платежами і нормою прибутку; по-друге, шляхом побудови кореляційно-регресивної моделі, у результаті якої визначено кількісну характеристику впливу кожного фактора.

Практичне значення одержаних результатів дисертації визначається сукупністю рекомендацій і пропозицій, які сприяють зростанню експорту продукції виноградарсько-виноробної галузі, підвищенню її економічної ефективності у складних умовах переходу до ринкової економіки.

Уточнені вимоги виноградарсько-виноробної галузі до митної політики. Запропоновано розрахункову модель використання експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств. Рекомендовано асортимент кримських вин на найближчий перспективний період.

Особистий внесок здобувача:

виокремлено особливості зовнішньоекономічної діяльності виноградарсько-виноробних підприємств Криму;

уточнена методика оцінки експорту та імпорту продукції на прикладі галузі виноробства;

проаналізована діяльність митниці відносно експортно-імпортних операцій з винопродукцією;

обґрунтована методика розрахунку експортного потенціалу підприємств виноградарсько-виноробної галузі;

оптимізована структура зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виноградарсько-виноробної галузі.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом виступів на науково-практичній конференції в 1998 році у Таврійському інституті підприємства і права, в 1999 році у Київському Національному університету ім. Тараса Шевченка, в 2000 році у Кримському державному аграрному університету.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 4 праці загальним обсягом 1,0 обл.-вид. арк. в виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Роботу викладено на 182 сторінках машинописного тексту, з яких 31 таблиця і 10 рисунків. 11 додатків на 11 сторінках.

кримський вино митниця галузь

Основний зміст роботи

У вступі подається актуальність теми, предмет і об'єкти дослідження, розкрито теоретичне і практичне значення одержаних результатів, їх наукова новизна.

В першому розділі “Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності та її особливості для виноградарсько-виноробних підприємств” показано економічну суть, роль зовнішньоекономічної діяльності і митної служби для економіки Криму. Розглянуто особливості роботи виноградарсько-винороб-них підприємств щодо експорту продукції і викладено методику визначення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності та роль митної служби.

Зовнішньоекономічна діяльність є найбільш складним напрямком виробничо-господарської діяльності підприємства. Вона вимагає врахування особливостей світового ринку: в їх основі лежать міжнародний розподіл праці та обмін продукцією, які передбачають, що виробництво та споживання в окремих країнах тією чи іншою мірою пов'язані між собою.

Сільськогосподарські ринки мають суттєві особливості, обумовлені галузевою специфікою, формами організації цих ринків (національний, міжнародний, сільськогосподарської сировини та кінцевої продукції тощо), формуванням величини попиту, пропозиції та іншими причинами.

Сільськогосподарський ринок є ринком довершеної конкуренції, він характеризується у міжнародному аспекті дуже великою кількістю суб'єктів зовнішньої торгівлі, порівняно однорідним складом поставлюваної продукції. Крим виробляє 45 % валового збору винограду України, тому виноградарсько-виноробна галузь і визначає спеціалізацію сільського господарства Криму.

Специфіка зовнішньоекономічної діяльності Криму полягає в урахуванні рекреаційних особливостей регіону. Це свідчить про те, що понад 650 санаторіїв, здравниць та туристських баз повинні використовуватись як реалізатори туристично-рекреаційного продукту. При кількості відпочиваючих близько 2,5 млн осіб з країн далекого та ближнього зарубіжжя і України загальний доход Криму складає понад 600 млн дол. США.

Другою особливістю зовнішньоекономічної діяльності Криму є його острівне положення. У зв'язку з цим не тільки кордон з Росією через Керченський перешийок, але й морські порти м. Ялта, Феодосія, Севастополь, Євпаторія стали об'єктами митної діяльності. Крупний митний пункт розташований в аеропорту м. Сімферополя.

Для здійснення експортно-імпортних операцій працює “Ексім-банк”, який забезпечує зовнішньоекономічну діяльність підприємств та фірм.

Наростання кризових явищ в економіці Криму в період переходу до ринкових відносин змінило вектор зовнішньоекономічної діяльності. В Криму у перші роки лібералізації цін провідною галуззю експорту була хімічна промисловість, потім машинобудівна. У зв'язку з різким падінням виробництва, частка цих галузей зменшилася, що видно з падіння конкурентоспроможності кримських товарів на зовнішньоекономічному ринку. Висування, як провідної, виноробної галузі було зумовлене ходом економічного розвитку кримської економіки. Природні умови та агрокліматичні ресурси створили унікальні умови для розвитку виноградарсько-виноробної галузі і її високої конкурентоспроможності на європейському ринку (табл. 1).

Таблиця 1

Питома вага експорту вина, шампанського, горілки у загальному експорті Криму

Показники	1994 г.	1995 г.	1996 г.	1997 г.	1998 г.
Загальний обсяг експорту, тис. дол.	126664,1	163428,4	137740,1	159640	173611
у тому числі продукція АПК, тис. дол.	43784,2	58512,3	32884,9	54840,1	59712
питома вага, %	34,5	35,8	20,12	34,3	34,4
виноробна продукція, тис. дол.	10995,8	18655,2	10748	18212	19440
питома вага у загальному експорті, %	8,9	11,4	6,6	11,4	11,1

Дані табл. 1 свідчать про те, що до державної казни щорічно надходить до 19,0 млн доларів.

Розвиток національного виноробства і виноградарства неможливий без чіткої законодавчої бази. Назріла необхідність прийняття закону України “Про виноградарство і вино”, на основі якого має бути забезпечено:

закладання нових і реконструкція існуючих виноградних насаджень, державне сортовипробування, видання спеціальних ліцензій на право виробництва технічного винограду та вина, декларацій про площі виноградних насаджень та кількість вироблюваного вина;

організацію агроекологічних заповідників виноградних насаджень для виробництва унікальних вин;

виробництво та випуск вин певних категорій та асортименту;

порядок експорту та імпорту, захист виноробного ринку шляхом квотування і регулювання оподаткуванням;

підвищення вимог до якості вин з точки зору органолептичної оцінки і безпеки здоров'я людини та оточуючого середовища;

контроль за якістю вина і порядок розв'язання суперечок, які виникають між виробником та споживачем;

захист прав споживача;

застосування санкцій до порушників закону.

Лише створивши законодавчу та сучасну нормативну базу виноградарсько-виноробної галузі, можна сподіватися на те, що фальсифікацію, яка призводить до зниження якості вина і завдає значної шкоди інтересам споживача, буде зупинено. Тільки тоді з'являться можливості стабілізації та наступного відновлення зруйнованої виноградарсько-виноробної галузі України і стане можливим просування вин України на європейський ринок.

У дисертації запропоновано методику і формулу розрахунку економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності та ролі митної служби стосовно виноградарсько-виноробної галузі, в якій враховані ПДВ, митний тариф, податок на прибуток. Новизна визначається введенням показника сукупного сільськогосподарського капіталу (СГК) як грошового виразу оцінки виноградних плантацій, людського капіталу, основних та обігових коштів виноградарів і виноробів, що належать до експорту продукції. Для розрахунку ефективності експорту виноробної продукції рекомендується використовувати запропоновану нами формулу:

,(1)

Де: Е_екс - показник економічного ефекту експорту, тис. грн.;

В_вф - гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, що розраховується шляхом перерахунку валютної виручки у гривнях за курсом на дату надходження валюти, тис. грн.;

В_р - гривнева виручка від обов'язкового продажу валюти, тис. грн.;

З_екс - повні затрати підприємства на експорт, тис. грн.;

в - величина ПДВ;

с - митний тариф;

б - податок на прибуток;

СГК - сукупний сільськогосподарський капітал.

Необхідно підкреслити, що оцінка економічної ефективності експорту виноробної продукції за даною формулою дозволяє глибше й точніше показати результативність реалізації продукції за кордон з урахуванням всіх залучених ресурсів.

У дисертації розглянуті нові методичні підходи до грошової оцінки виноградних плантацій, які входять до складу сільськогосподарського капіталу (СГК), де суть грошової оцінки складається з капіталізації диференціальної ренти виноградних плантацій і додаванням до неї людського та матеріально-технічного капіталів.

В другому розділі “Оцінка та аналіз ролі виноградарсько-виноробних підприємств у зовнішньоекономічній діяльності і значення митної служби” зроблено оцінку економічній ролі виноградарсько-виноробної галузі у зовнішньоекономічної діяльності, визначено економічну роль митної політики для підприємств виноградарсько-виноробної галузі, показано економічну ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств виноградарсько-виноробної галузі.

Вихідною базою експорту продуктів виноградарсько-виноробної галузі виступає рівень розвитку виноградарства і потім - рівень розвитку виноробства, частина продукції якого експортується. У роботі аналізується розвиток виноградарства в Україні за останні 50 років, розглянуто і розвиток виноробства Криму за цей самий термін. Розраховано межу ефективності - обсяг реалізації не менше 2,1 млн грн. на один радгосп-завод. Відзначено, що ціни реалізації, відображаючи якість вин, лише за останні 2 роки знизилися на 37 %.

Набуття підприємствами права оперувати на зовнішньому ринку поставило нове завдання - створити механізм регулювання зовнішньоторгової діяльності, визначити митну політику.

Здобувач, розглядаючи фактори, які уповільнюють експортні та імпортні операції, знаходить причини втрат підприємства при експортних та імпортних угодах, що перш за все визначаються діяльністю конкурентів на внутрішньому та зовнішньому ринках, кон'юнктурою ринків та державною політикою у зовнішньоекономічній діяльності (рис. 1).

Митна політика є основною частиною економічної і зовнішньоекономічної політики. Вона являє собою скоординовану діяльність органів держави із застосування митних пошлин, митних податків і зборів, стягуваних при імпорті, а в окремих випадках - при експорті товарів, а також митних процедур і інших засобів досягнення певних економічних, фінансових і торговельно-політичних цілей.

Необхідно відзначити, що митний потенціал включає сукупність ресурсів, застосовуваних при митній діяльності.

Митний потенціал можна пов'язати з поточною діяльністю та показниками результатів роботи митних органів.

У дисертації для характеристики залежності обсягу митних платежів від різних видів діяльності побудована кількісна модель (рівняння регресії):

(2)

Де: Y - обсяг митних платежів, тис. дол.;

х₁ - обсяг у тисячах тонн вантажообігу, тис. дол.;

х₂ - плата за митні процедури при перетині однією машиною кордону, тис. дол.;

х₃ - тариф на експорт, тис. дол.;

х₄ - тарифна пошлина за імпорт, тис. дол.

Розрахунки показують:

при проходженні 1 тис. т вантажообігу буде отримано 3,85 тис. дол. платежів;

при проходженні 1000 автомашин обсяг митних платежів зросте на 8,8 тис. дол.;

при експорті на 1 млн дол. продукції митний платіж зросте на 84,2 тис. дол.

Враховуючи велику залежність між величиною митних зборів та нормою прибутку підприємств-експортерів, вивчено вплив зростання митного тарифу на норму прибутку підприємств-експортерів.

У процесі дослідження, вивчаючи дані заводу шампанських вин “Новий світ”, який експортував продукцію за кордон на суму 1,9 млн дол. США, знайдено можливий вплив змінюваного митного тарифу на експорт (С) на питому вагу чистого прибутку в експорті (рис.2). Зростання на 1 % частки митного тарифу веде до зменшення питомої ваги чистого прибутку в експорті на 3,29 %.

При дослідженні зовнішньоекономічної діяльності підприємств виноградарсько-виноробної галузі встановлено, що винзаводи лише 9,4 % продукції реалізували за кордон, радгоспи-заводи - 9,3 %, заводи шампанських вин - 3,3 %, а коньячні заводи - всього 1 %. Кримські винороби мають великі можливості у справі реалізації виноматеріалів за кордон.

В третьому розділі “Шляхи вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств виноградарсько-виноробної галузі Криму” розкрито основи формування зовнішньоекономічної політики виноградарсько-виноробної галузі України, обґрунтовано розрахунки використання експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств Криму, визначено раціоналізацію асортименту кримських вин на період до 2015 року.

Україна виходить як експортер на світовий ринок вина, який переживає особливий період свого розвитку. На основі великого статистичного матеріалу встановлено, що в останні роки у розвитку виноградарсько-виноробної галузі світу відбуваються процеси, пов'язані з реформуванням структури виробництва. З кінця 80-х років у багатьох країнах спостерігається скорочення споживання алкогольних напоїв. На світовому ринку впав попит на виноградне вино, що призвело у свою чергу до скорочення площ під виноградниками і зниження обсягів виробництва вина. В цілому по обсягу виноматеріалів Україна виробляє близько 3 % європейського обсягу вин.

Необхідно відзначити, що Україні слід виробити свою зовнішньоекономічну політику на ринку виноробної продукції. Серед існуючих основних видів зовнішньоекономічних стратегій держави (вільна торгівля, наповнення дефіцитного ринку, ізоляція і протекціонізм) експорт виноробної продукції в Україні сьогодні будується на основі стратегії вільної торгівлі. За цих умов звичним має бути тісний взаємозв'язок між обсягами експорту та виробництвом продукції, який у даний час відсутній.

Розроблений прогноз експорту та імпорту виноробної продукції може виявитися реальним в умовах виходу виноградарсько-виноробної галузі України з економічної кризи, сподіватися на який дозволяють певні підстави: наявність достатньої сировинної бази як у кількісному відношенні, так і за сортовим складом; значний виробничий потенціал; помітна стабілізація економіки України в цілому (табл. 2).

Таблиця 2

Аналіз прогнозу експорту та імпорту виноробної продукції

Продукція	Експорт	Імпорт
	2000	2005	2000	2005
Вино виноградне, тис. дол.	3000	5000	750	1250
Шампанське, млн пляшок	25	30	6,3	7,5
Коньяк, тис. дол.	50	100	12,5	25

Дані прогнозу виноробної продукції визначали, виходячи з необхідності отримання позитивного сальдо при такому співвідношенні між її ввезенням та вивезенням, яке б перебувало на рівні, що не нижчий за існуючий в країнах ЄС, тобто 4: 1.

Розробка варіанта з визначення асортименту продукції, що ввозиться, являє певні труднощі, оскільки дані торговельної статистики щодо реалізації імпортованої та вітчизняної виноробної продукції в асортименті відсутні. Для вирішення цього завдання необхідно провести обстеження торговельних підприємств. Крім встановлених квот для захисту вітчизняного виробника, необхідно ліцензувати імпорт виноробної продукції і зробити жорсткими вимоги до якості продукції, що ввозиться, у відповідності до національних стандартів.

Здобувачем обґрунтована формула розрахунку експортного потенціалу, що визначається як частка експортної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції, що обчислюється на основі Кп - коефіцієнта попиту, К_ксп - коефіцієнта конкурентоспроможності продукції, виходячи з сумарного впливу наступних факторів:

(3)

Де: х₁ - грошова оцінка виноградних плантацій, виходячи з сортового складу винограду;

х₂ - грошова оцінка затрат праці виноградарів на вирощення якісної сировини - винограду;

х₃ - матеріально-технічні засоби для обробки землі та збору винограду, включаючи обігові кошти (ПММ, добрива, ядохімікати тощо);

у₁ - продукція технічних сортів винограду.

(4)

Де: х₂а - грошова оцінка затрат праці на виробництво виноматеріалів заданих якостей;

х₃а - вартість обладнання винзаводу і додаткових обігових коштів, включаючи спирт, матеріали тощо;

у₂ - виноматеріали певної якості (ординарне марочне вино, шампанське та ін.).

Для кожного типу виноробного підприємства - заводів шампанських вин, марочних вин чи коньячних заводів - виведено свої кореляційні моделі співвідношення між факторами виробництва (табл. 3). Встановлення взаємозв'язку необхідне для управління виробництвом виноматеріалів, для досягнення оптимальних пропорцій між факторами забезпечення зростання ефективності вироблюваної продукції.

Таблиця 3

Метод розрахунку експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств

Назва радгоспів-заводів	Розрахунки на 1 га виноградників, грн.	Загальна площа виноградників, га	Вартість реалізованої продукції, тис. грн.	Частка експорту у вартості всієї про-дукції 1998 %	Коефіцієнт експортного потенціалу
				у тому числі експорт
	x1	x2	x3	Y
	Грошова оцінка виноградників	Грошова оцінка трудових ресурсів	Вартість основних і обігових коштів	Вихід виноматеріалів		В С Ь О Г О	1 9 9 7	1 9 9 8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Виробництво марочних виноградних вин
“Сонячна долина”	7796	9960	77520	3307	233	770,5	1,9	76,3	9,9	0,099
“Виноградний”	14519	12813	21505	2643	2137	5648,1	139,0	181,2	3,2	0,032
“Феодосійський”	19353	10720	17000	2049	1174	2405,5	71,1	84,2	3,5	0,035
Виробництво шампанських вин
“Золота балка”	27197	12236	37771	3404	1506	5126,4	1640	1612	31,4	0,314
Виробництво коньяку
“Коктебель”	22560	20811	34804	9694	1082	10488,9	152,6	348,2	3,3	0,033

Як підтверджують дані табл. 3, кримські винороби поки що недостатньо використовують свій експортний потенціал.

Одним із важливих напрямків підвищення використання експортного потенціалу виступає оптимізація асортименту винопродукції. Виходячи із багаторічного дослідження асортименту виготовлюваних в Криму вин, негативної регресії сортового складу виноградників, необхідності відновлення втрачених марок його, покращення якості виготовлюваних вин. Підвищується пріоритет у виробництві натуральних столових вин.

Враховуючи традиційні особливості кримського асортименту вин, а також стійкі традиції нашого населення, яке має непорушну схильність до вживання міцних і десертних вин, можна запропонувати до 2015 року наступне співвідношення вироблюваної в Криму виноробної продукції (табл. 4).

Таблиця 4

Перспективний асортимент виноробної продукції в Республіці Крим

Назва виноматеріалів та вин	Річний обсяг, млн дол	Співвідношення, %
Столові натуральні вина	18	50
Шампанські виноматеріали	4	9
Коньячні виноматеріалі	2	4
Спеціальні міцні і десертні	12	33
ВСЬОГО	36	100

Збільшення виробництва столових вин з 2 млн до 18 млн дол. на рік складає головну частину цього проекту і пов'язане воно з корінним перетворенням галузей виноградарства і виноробства, до теперішнього часу з орієнтованих в основному на виробництво кріплених ординарних вин.

Для перспективного забезпечення шампанських заводів України сировиною необхідно закласти більш насаджень сортів Піно чорний та Шардоне (розходження у 2,2 тис. га), а також Рислінга рейнського (1,1 тис. га).

Висновки

Проведено наукові дослідження щодо розвитку виноградарсько-виноробної галузі, які дають підстави зробити наступні висновки і пропозиції:

1. Зовнішньоекономічна діяльність є найскладнішим видом виробничо-господарської діяльності. Вона вимагає врахування особливостей світового ринку. Відповідно до існуючих положень встановлено дев'ять її специфічних умов. В основі зовнішньоекономічної діяльності лежать міжнародний розподіл праці та обмін продукцією, які передбачають, що виробництво та споживання в окремих країнах взаємопов'язані. Однією з найважливіших форм міжнародних економічних зв'язків виступає експорт виноградарсько-виноробної продукції Криму, яка становить 45 % валового збору винограду країни. Ця галузь і визначає спеціалізацію Автономної Республіки Крим.

2. Необхідно привести нормативну базу виноробства і виноградарства у відповідність з вимогами Європейського законодавства, не забуваючи про особливості національного виноробства. Це має бути відбито в класифікації вин. Назріла потреба у Законі України “Про виноградарство і вино”.

3. Запропоновано методику і формулу розрахунку економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності і митної служби стосовно виноградарсько-виноробної галузі, у якій врахований ПДВ, митний тариф, податок на прибуток, а також введений сукупний сільськогосподарський капітал як грошовий вираз оцінки землі, людського капіталу, основних та обігових коштів, що належить до експорту продукції. Оцінка економічної ефективності експорту виноробної продукції за даною формулою дозволяє глибше й точніше відобразити результативність реалізації продукції за кордон.

4. Питома вага експорту вин, шампанського складає 11,1 - 11,4 % загального експорту і по суті є основною експортною галуззю Криму. Разом з тим, база виноробства і виноградарства опинилася у важкому становищі у зв'язку з важкою економічною кризою країни, обумовленою переходом до ринкової економіки. Спад виробництва зумовив погіршення і без того важкого фінансового стану господарств. Тенденція зниження валових зборів в Україні поки що не призупинена.

Визначено, що існує взаємозв'язок між обсягами виробництва та балансовим прибутком. Нами визначена межа ефективності виноробного підприємства у розрахунку на одне господарство - обсяг реалізації 2,1 млн грн.

5. Набуття підприємцями права оперувати на зовнішньому ринку поставило нове завдання - створити механізм регулювання зовнішньоторговельної діяльності, визначити митну політику.

Митна політика є складовою частиною економічної і зовнішньоекономічної політики. Вона являє собою скоординовану діяльність органів держави із застосування митних пошлин, митних податків і зборів, стягуваних при імпорті, а в окремих випадках - при експорті товарів, а також митних процедур та інших заходів для досягнення певних економічних, фінансових і торговельно-політичних цілей.

Побудована кількісна модель залежності обсягу митних платежів від різних видів діяльності показала, що при проходженні 1 тис. т вантажообігу буде отримано 3,85 тис. дол. платежів. При проходженні 1000 автомашин обсяг митних платежів зросте на 8,8 тис. дол., при експорті 1 млн дол. продукції - на 84,2 тис. дол., при імпорті продукції обсягом 1 млн дол. митний платіж зросте на 134,6 тис. дол.

6. Вивчення впливу зростання митного тарифу на норму прибутку підприємств-експортерів показало, що для заводу шампанських вин “Новий світ”, що експортував продукцію за кордон на суму 1985,5 тис. дол. США, знайдено вплив змінюваного митного порядку на експорт (С) на коефіцієнт рентабельності.

Якщо митний тариф (ТТ) дорівнює нулю від грошової виручки (ГВ), то коефіцієнт рентабельності (КР) дорівнює 0,57811. Збільшення частки митного тарифу в експортній виручці до 10 % знижує ефективність експорту на 6,27 %, що є суттєвим для виноробних підприємств. На кожні 10 % митного тарифу знижується питома вага чистого прибутку у вартості експорту продукції на 3,22 %.

7. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств виноградарсько-виноробної галузі показав, що винзаводи тільки 5,4 % продукції реалізовували за кордон, радгоспи-заводи 9,3 %, заводи шампанських вин 31,3 %, а коньячні заводи - лише 1 %. Кримські винороби мають великі можливості у справі реалізації виноматеріалів за кордон.

8. Встановлено, що на розрахунок експортного потенціалу впливають коефіцієнт попиту (Кп), коефіцієнт конкурентоспроможності продукції (Кксп), виходячи із сумарного впливу трьох основних факторів: х₁ - грошової оцінки землі, х₂ - затрат праці, що припадають на 1 га землі, х₃ - матеріально-технічних засобів, вкладених у цю ж площу.

Модель виробничого потенціалу виноградарсько-виноробного підприємства охоплює як галузь виноградарства, так і переробку винограду - виноробство. Практичне використання цих формул дозволило знайти конкретне співвідношення між факторами виробництва для кожного типу виноробного підприємства. Це дозволяє, спираючись на обґрунтовану модель, ефективно управляти виноробним виробництвом.

9. Для виявлення експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств Криму було запропоновано поділити всі радгоспи-заводи на три групи спеціалізації: 1 - марочних виноградних вин; 2 - виробництва коньяку; 3 - виробництва шампанського. І за допомогою кореляційно-регресивної задачі визначили здатність з 1 га виноградної плантації отримати строго визначену кількість продукції. На основі цього був розрахований загальний обсяг вироблюваної винопродукції і виділена частка, спрямована на експорт.

10. Для визначення перспективних напрямків роботи виноробної галузі на державному рівні треба затвердити нормативний документ про українську класифікацію вин.

11. Кримським виноробам необхідно рекламувати свої вина через аукціони, виставки, конкурси вин, а також комп'ютерний зв'язок Інтернет, друковані видання, що збільшить їх частку в експорті на 1,1%. Одним з найважливіших напрямків підвищення використання експортного потенціалу виступає і оптимізація асортименту винопродукції.

12. За сприятливої економічної та соціально-політичної ситуації в Україні збільшення виробництва столового винограду, вин високої якості дозволить Криму зміцнити свої позиції на ринку експорту виноградарсько-виноробної продукції.

Список публікацій за темою дисертації

Ломаченко Т.І. Економічна роль митної політики для підприємства виноградно- виробної галузі // Наукові праці: Збірник наукових праць. “Могилянські читання-99”. К., 1999. т.4. с. 59-61

Ломаченко Т.И. Методические подходы к економической оценке экспорта винодельческой продукции // Экономика и управление. 1999. № 6. с. 19-21.

Ломаченко Т.І. Розрахунок експортного потенціалу виноградарсько-виноробних підприємств // Вестник аграрной науки Пречерноморья. 1999. Выпуск 2(7). с. 46-50.

Ломаченко Т.И. Роль винодельческой отрасли в экспорте продукции Крыма // Культура народов Причерноморья. 1999. с. 378-380.

Анотація

Ломаченко Тетяна Іванівна. Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності виноградарсько-виноробних підприємств Криму та резерви її зростання. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет, 2000.

У дисертації розкрито резерви зростання економічної ефективності експорту виноробної продукції. Показано тенденції щодо площ виноградників, доглянутості, собівартості винограду, рентабельності виробництва виноматеріалів. Обґрунтована методика розрахунку економічної ефективності експорту продукції з урахуванням всіх залучених ресурсів та модель експортного потенціалу виноробних підприємств.

Уточнені методичні підходи розрахунку економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності виноробних підприємств. Обґрунтована методика розрахунку експортного потенціалу заводів шампанських вин, коньячних заводів марочного виноробства. Показана роль митної служби у зовнішньоекономічній діяльності для виноградарсько-виноробної галузі. Запропоновано перспективний асортимент кримських вин на 2010 - 2015 роки.

Ключові слова: економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності, експортний потенціал, асортимент кримських вин.

Аннотация

Ломаченко Татьяна Ивановна. Экономическая эффективность внешнеэкономической деятельности виноградарско-винодельческих предприятий Крыма и резервы ее роста. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Днепропетровский государственный аграрный университет, 2000.

В диссертации обоснованы методические подходы оценки внешнеэкономической деятельности виноградарско-винодельческих предприятий, оценки производственного потенциала и влияния таможенных платежей на результативность экспорта, на основе литературного обзора дано заключение о роли и особенностях внешнеэкономической деятельности сельскохозяйственных предприятий. Выявлены специфические черты внешнеэкономической деятельности Крыма. Проведен аналитический обзор развития виноградарства и виноделия Украины за последние 50 лет. Сделан вывод о необходимости закрепления в законе “О виноградарстве и вине” постулатов развития отрасли. Обоснована методика и формула расчета экономической эффективности экспорта продукции, основная идея которой - соизмерить чистый доход за вычетом налогов и таможенных сборов с денежной оценкой привлекаемых ресурсов (виноградных плантаций, человеческого капитала, стоимости основных и оборотных производственных фондов виноградарства и виноделия). Раскрыта роль входных и выходных барьеров при экспорте продукции и определено значение таможенной службы. Проанализированы составные элементы таможенного потенциала и определено влияние таможенного сбора на величину чистого дохода от экспорта продукции.

Теоретически обоснована категория производственного и экспортного потенциала виноградарско-винодельческих предприятий. Найдены уравнения множественной регрессии, отражающие экспортный потенциал заводов шампанских вин, коньячных заводов и марочного виноделия. Доказано, что предприятия Крыма располагают серьезными резервами экспорта виноматериалов. Проанализирован сортовой состав винограда и ассортимент винных материалов. Обоснованы на перспективу изменения в ассортименте продукции и площадях под виноградными сортами для производства виноматериалов.

Уточнены методические основы расчета экономической эффективности внешнеэкономической деятельности винодельческих предприятий. Обоснована методика расчета экспортного потенциала разных винодельческих заводов. Показана роль таможенной службы во внешнеэкономической деятельности для виноградарско-винодельческой отрасли. Предложен перспективный ассортимент крымских вин на 2010 - 2015 годы.

Ключевые слова: экономическая эффективность внешнеэкономической деятельности, экспортный потенциал, ассортимент крымских вин.

Annotation

Lomachenko Tatyana Ivanovna. Economic effectiveness of Crimean wine-growing and wine-producing enterprises foreign economic activity and the reserves of its growth. Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of economics. Speciality 08.07.02 - economics of agriculture and agroindustrial complex.

Dnepropetrovsk State Agrarian University, Dnepropetrovsk, 2000.

The reserves of growth of wine product export economic effectiveness are revealed in the dissertation. There shown the trends of vineyard squares yield capacity, wine prime cost, profitableness of wine material production. There substantiated the methods for calculation of export production economic effectiveness taking into consideration all resources and the model of wine producing enterprises export potential.

Methods basis of calculation on foreign economic activity effectiveness of wine-producing enterprises have been made more precise. The methodical approaches in calculation of champagne, cognac, high brand wine factories export potential have been substantiated. The customs role in foreign economic activity for wine-growing and wine-producing branch has been shown. The long-term assortment of Crimean wines for 2010 - 2015 has been suggested.

Key word: economic effectiveness, foreign economic activity, export potential, assortment of Crimean wines.

Размещено на Allbest.ru