Відгодівельні і м’ясні якості свиней при згодовуванні кормових бобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Львівська державна академія ветеринарної медицини

імені С.З. Гжицького

Кропивка Світлана Йосипівна

УДК: 636.4.084:636.086

Відгодівельні і м'ясні якості свиней при згодовуванні кормових бобів

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів - 2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Інституті землеробства і біології тварин УААН.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор Вудмаска Василь Юрійович Інститут землеробства і біології тварин УААН, лабораторія біологічних добавок і годівлі тварин, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Костенко В.М., Вінницький державний сільськогосподарський інститут, м. Вінниця, професор кафедри годівлі сільськогосподарських тварин;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Кваша В.І., Тернопільський державний педагогічний університет імені М.Гнатюка, м. Тернопіль, завідувач кафедри зоології.

Провідна установа: Полтавський державний сільськогосподарський інститут, кафедра спеціального тваринництва.

Захист дисертації відбудеться “_18_”__липня____ 2000 р. о _11_ год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.826.02 при Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького.

Відгуки на автореферат просимо надсилати за адресою:

79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “_17_”_червня___ 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доцент ПІВТОРАК Я.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Свинарство - це одна із скоростиглих галузей тваринництва, яка дає в найкоротший час можливість збільшити виробництво м'яса для забезпечення потреб населення країни. Проте, для одержання високих приростів і якості м'яса свині потребують повного забезпечення раціонів всіма поживними речовинами, особливо високоякісним протеїном і незамінними амінокислотами за рахунок кормів тваринного походження, різних макух і шротів та зернобобових культур, зокрема гороху, сої, кормових бобів, солодких сортів люпину. Правда, горох, як найбільш розповсюджена на Україні високобілкова культура, переважно використовується для харчування людей, сою практично не вирощують в західному регіоні, а сорти солодких сортів люпину майже відсутні, через що проблема кормового протеїну вирішується дуже погано.

Кормові боби, як високопротеїнова невимоглива до природньо-кліматичних умов культура, добре ростуть у лісостеповій й поліській зонах України, Передкарпатті та Карпатах, де забезпечують врожай 25-30 ц/га зерна з вмістом протеїну 27-30% (Несміян І.Н., 1966; Малуша К.В. і Замостний М.І., 1965; Мойсеєнко В.І. і Серін Д.Л., 1966; Вудмаска В.Ю. і Братуняк Г.В., 1998). Згодовування кормових бобів відгодівельним свиням дає позитивні результати по інтенсивності росту і м'ясній продуктивності тварин, за рахунок високої поживної цінності та вмісту незамінних амінокислот (Blair R.,1977; Hofmann P., 1985; Shauman W., 1986). Разом з тим, кормові боби містять антипоживні речовини (інгібітори трипсину, гемаглютиніни, таніни тощо), які знижують перетравлення і засвоєння поживних речовин раціону. Тому багато дослідників перед згодовуванням тваринам пропонують кормові боби піддавати термічній обробці - підсмажуванню, варінню, пропарюванню, автоклавуванню або екструдуванню. (Вlair R., 1977; Rodriguer J., Baylpy H., 1997; Akerhe F., Lewis A., 1978; Lacassagne L., 1988; Wiolenski K., 1990; Трончук І., Гаврилова О., 1995). Через те в умовах західного регіону, де сприятливі умови для вирощування високих врожаїв кормових бобів, питання вивчення впливу їх згодовування на інтенсивність росту, забійні та м'ясні якості свиней є досить актуальним і має важливе практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до науково-технічної програми “Годівля сільськогосподарських тварин” і була розділом теми лабораторії годівлі і технології кормів Інституту землеробства і біології тварин УААН “Розробити енергозберігаючі технології заготівлі і використання кормів з високобілкових культур для одержання екологічно чистої продукції в умовах західного регіону України. (Номер державної реєстрації 0196 U 024419).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчити відгодівельні і м'ясні якості свиней при згодовувані кормових бобів. Відповідно до поставленої мети при виконанні роботи нами були поставлені такі завдання:

1. Визначити хімічний склад і поживність кормових бобів при різних способах підготовки до згодовування тваринам.

2. Встановити інтенсивність росту свиней на відгодівлі при згодовуванні їм запарених і підсмажених бобів.

3. Дослідити окремі показники крові свиней.

4. Вивчити забійні і м'ясні якості піддослідних тварин.

5. Визначити хімічний склад м'яса і сала.

6. Встановити економічну ефективність використання бобів у годівлі свиней.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в західному регіоні показано доцільність заміни інших білкових кормів у раціонах свиней на кормові боби. Вивчено продуктивну дію згодовування в період відгодівлі кормових бобів у сирому, запареному і підсмаженому вигляді, а також вплив їх на інтенсивність росту, забійні якості, морфологічний склад туш і якість м'яса свиней.

Практичне значення роботи полягає у встановленні продуктивної дії і норм згодовування кормових бобів різних способів підготовки, а також якісні показники туш і м'яса відгодівельних свиней. Одержані результати можуть бути рекомендовані для впровадження в господарствах регіону, при відгодівлі свиней.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які включені до дисертації, доповідалися на міжнародних конференціях “Біологічні основи живлення с.-г. тварин” (Львів, 15-18 вересня 1998р.) та “Фізіологія і біохімія с.-г. тварин” (Львів, 26-29 січня 2000р.), а також на аспірантських конференціях і вчених радах Інституту землеробства і біології тварин УААН (Оброшино, 1997-98 рр.).

Особистий внесок дисертанта. Експериментальна частина дисертаційної роботи виконана здобувачем самостійно. Автором проведено аналізи кормів, крові, м'яса і сала, зроблена статистична обробка одержаних даних, опрацьовано літературні і власні матеріали. Загальна частина дисертаційної роботи, виконаної безпосередньо автором в лабораторії годівлі і технології кормів, становить понад 90%.

Публікація результатів. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові статті у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Дисертація викладена на 139 сторінках машинописного тексту, містить 42 таблиці і 17 додатків. Список використаної літератури включає 220 джерел, з них 138 на іноземній мові.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконувались протягом 1996-1997 років у дослідному господарстві “Радехівське” Інституту землеробства і біології тварин УААН. Для виконання поставлених завдань було проведено 2 досліди на відгодівельних свинях великої білої породи. В кожному досліді було сформовано по 3 групи підсвинків середньою живою масою 46 і 51 кг, з врахуванням віку, статі і походження. Підсвинки в експерименті використовувались лінії Радеха. В кожну групу було підібрано в першому досліді по 7 (5 кабанчиків і 2 свинки), а в другому - по 10 голів (6 кабанчиків і 4 свинки).

Перший дослід тривав 150 днів (з 2 лютого по 1 липня 1996 р.), а другий 132 дні (з 26 жовтня 1996 р. по 25 лютого 1997 р.). Годівлю піддослідних тварин проводили згідно загальноприйнятих норм (Калашніков О.П. та ін., 1985). В першому досліді кількість комбікорму згодовували від 1,5 до 3,0 кг, а в другому - від 1,75 до 3,0 кг на голову за добу. Із збільшенням живої маси піддослідних свиней кожних 15 днів даванку комбікорму підвищували. В першому досліді перед згодовуванням тваринам всі комбікорми запарювали протягом 25-30 хв., а в другому - використовували в сухому вигляді.

Дослідні варіанти комбікормів виготовляли в комбікормовому цеху господарства. Для проведення першого досліду до всіх комбікормів включали по 32,5% пшениці, 45% ячменю. Крім того в складі комбікорму для тварин першої групи було 20% гороху (за масою), другої - по 10% гороху і кормових бобів і третьої - 20% кормових бобів. В другому досліді всі комбікорми містили по 37,5% пшениці і 40% ячменю. У всі раціони включали мінеральні добавки. Додатково до цього у складі комбікормів першої і другої груп було по 20% сирих гороху і кормових бобів, а в комбікорм свиней третьої групи включали таку ж кількість кормового бобу підсмаженого на СБ - 1,5 при температурі на виході близько 150 оС. В літній період використовували зелену масу бобових рослин і бобово-злакових сумішок, взимку - потеруху конюшини. Раціони були збалансовані за деталізованими нормами повноцінної годівлі.

Кожна група свиней утримувалась в окремій клітці з вільним доступом до годівниць, а в другому досліді і до водопою.

Для визначення інтенсивності росту піддослідних свиней на початку досліду і кожного наступного місяця до кінця дослідів тварин індивідуально зважували з точністю до 1 кілограма. На протязі дослідів від чотирьох тварин кожної групи брали кров із хвостової вени через 2-2,5 години після годівлі. В крові визначали кількість еритроцитів і гемоглобіну - фотоколориметрично, вміст загального білку сироватки - колориметрично, загального і залишкового азоту - за К'єльдалем, а білкового - за їх різницею (Неменова Ю.М.,1972). Білкові фракції розділяли шляхом електрофорезу в агар-агаровому гелі.

В кінці кожного досліду на Львівському м'ясопереробному підприємстві “Прикарпаття” було проведено контрольні забої свиней, по 4 голови з кожної групи. Забійні і м'ясні якості свиней визначались за масою парної і охолодженої туші, окорока, довжиною туші, площею м'язового вічка та товщиною сала на холці і на 6-7 грудних хребцях (Поливода А.П., 1977). В найдовшому м'язі спини та хребтовому салі визначали вміст води, білку, жиру і золи за загальноприйнятими методами.

Економічну ефективність використання кормових бобів у годівлі свиней розраховували за І.В.Поповичем (1968), статистичну обробку одержаних даних проводили за методом описаним І.А.Ойвіним, (1960).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Хімічний склад і поживність кормових бобів. Кормові боби сорту “Пікуловецькі” в 1995-1996 роках забезпечили врожай зерна відповідно 31,3 і 34,6 ц/га. Урожай гороху сорту "Уладівський" в цих умовах складав 20,7 і 22,4 ц/га. Хімічний аналіз показував, що вміст сирого протеїну в бобах був на 3,80-4,38%, а лізину - на 2,2% вищий ніж у горосі (табл. 1).

Таблиця 1

Хімічний склад гороху і кормових бобів

Вони містили дещо більше жиру, клітковини та золи, в т.ч. кальцію, фосфору і основних мікроелементів. Кількість розчинних у воді танітів у сирих бобах була в межах 25,6-29,1 г/кг, а підсмажених - близько 12,1 г/кг. Поживність 1 кг бобів складала 1,17-1,18 кормових одиниць з вмістом 226-232 г перетравного протеїну (в горосі відповідно 1,15-1,16 і 193-195 г.). На одну кормову одиницю комбікорму з бобами (20% за масою) припадало 103-105 г перетравного протеїну, а з такою кількістю гороху - близько 100 г, тобто тварини дослідних груп отримували його з кормом на 3-5% більше від контрольних.

Прирости живої маси свиней. Повна заміна в складі комбікорму (20% за масою) гороху на кормові боби і згодовування його у запареному вигляді забезпечила середньодобові прирости свиней на відгодівлі 491,3 г, що на 18 г або 3,8% вище ніж у контролі (табл. 2). Включення до складу комбікорму такої ж кількості підсмажених бобів на СБ - 1,5 (ІІ дослід, ІІІ група) дало можливість отримати добові прирости свиней по 557,6 г, що на 31,1 г (5,91%) вище ніж при згодовуванні комбікорму з горохом і на 46,2 г (9,03%) більше ніж комбікорму із сирими бобами (ІІ група). Підвищення добових приростів свиней третьої групи в першу чергу обумовлено зниженням в бобових вмісту інгібітору трипсину і танінів, які погіршують використання поживних речовин корму, зокрема протеїну.

Показники крові. Як показав аналіз крові піддослідних свиней (табл. 3), згодовування запарених комбікормів як з бобами, так і з горохом практично не вплинуло на концентрацію еритроцитів і гемоглобіну та загального білку в її сироватці. Правда, вміст загального і білкового азоту в крові тварин дослідних груп був дещо вищий, а залишкового нижчий ніж у контролі. При практично однаковому співвідношенні в сироватці альбумінів і глобулінів, питома вага a-глобулінів у свиней ІІІ групи була на 0,75% меншою, а g-глобулінів на 0,63% більшою ніж у контролі (І група). В другому досліді згодовування свиням комбікорму із підсмаженими бобами у порівнянні із сирими сприяло підвищенню у крові вмісту еритроцитів (на 0,22 млн/мм3), гемоглобіну (на 0,28 г %), білку сироватки (на 0,11%), а також загального (на 73,5 мг %) і білкового (на 74,4 мг %) азотів.

Результати контрольного забою. Згодовування у першому досліді запареного комбікорму із 20% кормових бобів сприяло підвищенню виходу парної туші на 0,82% та забійного виходу на 1,11% (Р<0,01). Показники забою тварин, яким згодовували комбікорм з горохом і бобами (ІІ група) займали проміжне положення між першою і третьою групами. У другому досліді свині, які отримували комбікорм із підсмаженими бобами, мали вихід парної туші 62,91%, що на 1,37% вище ніж у другій (сирі боби) і на 0,89% (Р<0,01) вище ніж у першій групі (з горохом). Забійний вихід у цих тварин був також на 1,45 і 1,57% вищий (Р<0,01).

Таблиця 2

Прирости живої маси свиней

Таблиця 3

Показники крові свиней піддослідних груп (середні за перший дослід)

Вихід передньої частини туші у свиней ІІІ групи (І дослід) був на 1,52% меншим, а задньої - на 1,87% більшим ніж у тварин І групи. В другому досліді згодовування підсмажених бобів тваринам третьої групи також сприяло підвищенню в туші задньої частини на 2,34 і 0,52% за рахунок зменшення долі передньої на 1,07 і 0,51% у порівнянні з першою і другою (сирі горох і боби). Маса окорока у свиней третіх груп була також на 0,8-1,3 кг більшою ніж при включенні до його складу гороху. Вихід окороків від маси охолодженої туші в цих тварин складав 19,05-19,40%.

Таблиця 4

Результати контрольного забою

М'ясо-сальні показники туш. Результати обвалювання охолоджених півтуш показали, що питома вага м'яса у тварин, яким згодовували кормові боби (ІІІ групи) складала близько 55% і була дещо нижчою (на 0,57-0,60%) ніж при включенні до комбікорму свиней перших груп зерна гороху (табл.5). Введення до складу комбікорму кормових бобів одночасно сприяло підвищенню в тушах сала, особливо в ІІІ групах (на 1,85-2,02%). При цьому товщина хребтового сала в цих тварин була також більшою (на холці на 0,30-0,75 см, P<0.01) при практично однаковій площі м'язового вічка. Лабораторні аналізи найдовшого м'яза спини показали, що згодовування кормових бобів підвищує у м'ясі вміст сухої речовини за рахунок білку і жиру.

Таблиця 5

М'ясо-сальні показники туш свиней на відгодівлі

* Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна (р<0,01).

Економічна ефективність згодовування свиням кормових бобів

При обрахунках економічної ефективності використані матеріали врожайності бобів і гороху за 3 роки. Встановлено вихід сухих речовин, кормових одиниць, сирого і перетравного протеїну з 1 га посівних площ. При визначенні собівартості зерна були враховані додаткові затрати на підсмажування бобів. кормовий боби тварина свиня

На основі реалізаційної ціни, яка склалася на час продажу свиней, та кількості одержаного приросту були встановлені розмір грошової виручки, чистого прибутку і рентабельності виробництва свинини окремо по кожній групі. Крім того були обчислені загальні, та на центнер приросту затрати кормів, виражені у кормових одиницях.

Горох є культурою дуже чутливою до погодних умов. В сухе літо він часто осипається, а в дощове, що часто буває в західному регіоні України, проростає травою і також дає невисокий урожай зерна. Найкращою зоною його вирощування є середня смуга України.

Кормові ж боби мають міцне прямостояче високе стебло. Вони ніколи не вилягають і не осипаються, переносять весняні заморозки, що не рідко буває в Карпатах. Їх урожай в умовах західних областей України значно перевищує урожай гороху і є щороку стабільним.При просмажуванні кормових бобів на СБ-1,5 додаткові затрати на 1 ц складали 1,83 грн з різницею затрат на просушування зерна на сушарках. Прожарювання зерна бобів на СБ-1,5 не позначилось негативно на економічних показниках виробництва свинини, оскільки продуктивність свиней при згодовуванні просмажених бобів була дещо вищою ніж при використанні зерна гороху. З 1 га посіву бобів можна виробити на 54 … 75 % більше свинини, ніж при вирощуванні на корм зерна гороху (табл. 6).

Таблиця 6

Економічна оцінка вирощування кормових бобів

*Примітка: дані про використання підсвинкам прожареного на СБ-1,5 гороху

Рентабельність виробництва свинини в дослідах становила: перший дослід - перша група - 35,85%; друга - 39,13; третя - 40,14%, другий дослід відповідно - 41,31%, 37,07 і 47,11%. Отже, найбільш вигідно використовувати при відгодівлі свиней в складі комбікорму 20% дерті підсмажених кормових бобів.

ВИСНОВКИ

1. В умовах західного регіону України часто буває дощове літо, що значно знижує урожайність гороху. Із зернобобових в цих умовах надійнішою культурою є кормові боби, які дають урожай по 31-35 ц/га, а в кращих умовах - 40 ц/га і вище, що на 40-65% більше ніж одержують з горохом. Зерно бобів в порівнянні з горохом містить значно вищу кількість перетравного протеїну та таких важливих незамінних амінокислот, як лізин і метіонін.

2. Включення до складу комбікорму з ячменем і пшеницею (77,5%) до 20% кормових бобів повністю збалансовує раціони свиней на відгодівлі за енергією, протеїном, в т.ч. перетравним, лізином та сірковмісними амінокислотами.

3. Введення дерті кормових бобів до комбікорму (20% за масою) і згодовування його у підсмаженому на СБ-1,5 вигляді сприяє підвищенню середньодобових приростів свиней на відгодівлі на 46,2 г або 9,03% порівняно із дачею їх у сирому вигляді і на 30,1г або 5,91% з введенням до комбікорму гороху.

4. Згодовування свиням на відгодівлі кормових бобів практично не впливає на вміст в крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білку та різних форм азоту. В сироватці крові тварин, які отримували в комбікормі до 20% кормових бобів, зменшувалась питома вага альфа-глобулінів (на 0,75%) за рахунок підвищення долі гама-глобулінів (на 0,63%).

5. Введення до комбікормів термічно оброблених кормових бобів взамін гороху не знижує показників м'ясної продуктивності свиней. При цьому навіть спостерігається тенденція до підвищення забійного виходу і виходу туш на 0,82 - 1,11%, питомої ваги задньої частини - на 1,87 - 2,34% і окороків - на 0,84 - 1,18%.

6. Заміна в комбікормі гороху кормовими бобами не змінює в туші вмісту сала. Його вміст навіть частково зростає на 1,01 - 1,85% за рахунок зменшення питомої ваги м'яса. При цьому товщина сала збільшується на холці всього на 0,30 - 0,75 см і на 6-7 хребці - на 0,12 - 0,35 см при практично однаковій площі м'язового вічка. Це вказує на ефективність такої заміни кормів в раціоні.

7. При згодовуванні кормових бобів у найдовшому м'язі спини підвищується вміст сухих речовин на 0,79 - 1,37%, білку на 0,38 - 0,98% і внутрішньом'язевого жиру - на 0,33 - 0,36%. Вміст жиру в салі цих свиней на 0,75 - 0,83% вищий, ніж у контролі.

8. Енергетична цінність м'яса і сала свиней, які одержували у складі комбікормів кормові боби, відповідно на 4,46 - 6,27% і 8,35 - 9,35% вища, ніж при згодовуванні гороху.

9. Використання при відгодівлі свиней дерті із термічно оброблених на сушарці СБ-1,5 кормових бобів у складі комбікорму (20%) не лише підвищує інтенсивність росту підсвинків та їх м'ясну продуктивність але й зменшує до прийнятих стандартів затрати корму на одержаний приріст (5,69 корм.од/кг) і дозволяє виробляти з кожного гектара посіву кормових бобів на 54-75% більше свинини, ніж при використанні гороху.

10. Згодовування свиням кормових бобів у запареному або підсмаженому вигляді знижує собівартість та затрати корму на 1 ц приросту живої маси відповідно на 3,07 - 3,95% та 2,95 - 3,65% і підвищує рентабельність виробництва свинини на 4,29 - 5,80% порівняно із включенням до комбікорму гороху.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для забезпечення свиней повноцінним протеїном за рахунок кормів власного виробництва і здешевлення свинини в господарствах регіону необхідно розширити площі під посів кормових бобів, які забезпечують урожай зерна 31 - 35 ц/га і більше та вихід перетравного протеїну 7,2 - 8,0 ц/га, що є значно вищими показниками, ніж при вирощуванні гороху.

2. Згодовування свиням на відгодівлі у складі комбікорму замість гороху до 20% кормових бобів у підсмаженому на СБ-1,5 вигляді забезпечує підвищення добових приростів на 5,9% та рентабельності виробництва свинини на 5,8%. З кожного гектара витрачених для виробництва свинини бобів можна отримати на 54-75% більше свинини, ніж при згодовуванні вирощеного в цих умовах гороху.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вудмаска В.Ю., Кропивка С.Й. Кормові боби - цінний білковий корм для свиней // Сільський господар - Львів, 1999. - Вип.3. - С. 5.

2. Кропивка С.Й. Вплив згодовування кормових бобів на якість свинини // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького - Львів, 1999. - Вип.3 (част.2). - С. 60-62.

3. Вудмаска В.Ю., Братуняк Г.В., Кропивка С.Й. Використання кормових бобів у годівлі телят і підсвинків // Зб. “Передгірне і гірське землеробство і тваринництво”. - Львів, 1999. - Вип. 40-41. - С. 148-150.

4. Вудмаска В.Ю., Кропивка С.Й. Деякі фізіолого-біохімічні показники в крові свиней при згодовуванні сирих і підсмажених кормових бобів // Наук.техн.бюл. ІЗБТ, сер. “Фізіологія і біохімія” - Львів, 1999. - Вип.1(3). - С. 105-106.

АНОТАЦІЇ

Кропивка С.Й. Відгодівельні і м'ясні якості свиней при згодовуванні кормових бобів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, Львів, 2000.

В дисертації викладено результати двох дослідів по вивченню впливу згодовування сирих, запарених і підсмажених на СБ-1,5 кормових бобів сорту “Пікуловецькі” на прирости живої маси, показники крові, забійні і м'ясні якості, хімічний склад м'яса і сала свиней на відгодівлі.

Показано, що згодовування в складі комбікорму до 20% (за масою) кормових бобів у запареному або підсмаженому вигляді сприяє підвищенню добових приростів живої маси свиней, виходу парних туш і забійного виходу в порівнянні із введенням такої ж кількості зерна гороху. Кормові боби сприяли підвищенню в найдовшому м'язі спини сухих речовин, білку і жиру порівняно з горохом. Введення до комбікорму для свиней бобів знижувало собівартість і підвищувало оплату корму і рентабельність виробництва свинини.

Ключові слова: кормові боби, горох, свині, на відгодівлі, приріст, вихід туш, забійний вихід, м'ясо, сало.

Кропивка С.Й. Откормочные и мясные качества свиней при скармливании кормовых бобов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйственных наук по специальности 06.02.02. - кормление животных и технология кормов. - Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого, Львов, 2000.

В диссертации изложены результаты двух опытов по изучению влияния скармливания дерти сырых, запаренных и поджаренных кормовых бобов сорта “Пикуловецкие” (опытные группы подсвинков) по сравнению с дертью гороха (контрольные группы). Откорм проводили на подсвинках постановочной живой массой 46-51 кг крупной белой породы. В каждом опыте было сформировано по три группы подсвинков (за принципом аналогов) с учитыванием возраста, пола, происхождения и интенсивности роста в подготовительные периоды. Кормление проводили в соответствии с общепринятыми нормами.

Включение в состав комбикорма с ячменем и пшеницей 20% кормовых бобов балансирует рационы свиней по энергии, переваримом протеине, лизине.

Перед началом опытов проводили химический анализ всех кормов и определяли их питательность. Как показал химический анализ зернобобовых культур, содержание сырого протеина в кормовых бобах было выше на 3,8-4,4%, а перевариваемого - на 33-37 г/кг чем в зерне гороха. Анализ аминокислотного состава кормовых бобов показал, что по содержанию в протеине незаменимых аминокислот бобы не уступают зерну гороха.

Для определения интенсивности роста подопытных животных в начале и каждый месяц до конца опытов проводили их взвешивание. На основании результатов взвешивания установлено, что скармливание свиньям на откорме дерти кормовых бобов положительно влияло на интенсивность роста животных, а введение в рационы поджаренных кормовых бобов повышало среднесуточный прирост по сравнению с использованием их в сыром виде. Их живая масса перед убоем оказалась несколько выше чем в контрольных группах подсвинков, откармливаемых на рационах, включающих дерть гороха.

По окончанию откорма в каждом опыте проводился контрольный убой животных на Львовском мясоперерабатывающем предприятии по 4 головы с каждой группы. При этом определяли убойные и мясные качества свиней за общепринятой методикой.

Исследования показали, что замена гороха термически обработанными кормовыми бобами не снижает показатели мясной продуктивности свиней. При этом повышается убойный выход и выход туш, а также удельный вес задней части и окороков. Замена в комбикорме гороха кормовыми бобами не изменяет в туше содержания сала. Увеличивается при этом толщина сала на холке на 0,30-0,75 см и на 6-7 позвонке - на 0,12-0,35 см.

Кормовые бобы способствовали повышению в длиннейшей мышце спины сухих веществ, белка и жира. Содержание жира в сале этих свиней было на 0,75-0,83% выше, чем в контрольной группе.

Для изучения влияния скармливания кормовых бобов на общее состояние организма подопытных животных в их крови определяли содержание эритроцитов, гемоглобина, общего и белкового азотов, а в сыроватке - количество общего белка и его фракционный состав. По результатам исследования видно, что разница в показателях крови незначительна (первый опыт). Во втором опыте все показатели крови откормочных свиней первой группы были лучшие при скармливании комбикормов из сырым горохом, чем при скармливании комбикорма с сырыми бобами, но хуже чем термически обработанными (третья группа).

Использование при откорме свиней дерти из термически обработанных кормовых бобов уменьшает до принятых стандартов затраты корма и позволяет получать с каждого гектара посева кормовых бобов на 54-75% больше свинины, чем при использовании гороха. При этом снижается себестоимость прироста, затраты корма на 1 кг живой массы, повышается оплата корма и рентабельность производства свинины.

Ключевые слова: кормовые бобы, горох, свиньи на откорме, прирост, кровь, выход туш, убойный выход, мясо, сало.

S.Y.Kropivka. Fattening and meat quality of pigs while feeding with feed beans. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of candidate of agricultural sciences, speciality 06.02.02. - Feeding Animals and Technology of Feeds. - Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Hzhytskyi, Lviv, 2000.

Results of two experiments on studying the influence of feeding raw, steamed and fried with SB-1,5 feed beans of Pikulovetsky variety on live weight gain, blood indices,slaughter and meat quality of fattening pigs and chemical content of meat and fat are shown in the dissertation.

The researches showed that feeding with feed beans as a component of combined feeds up to 20 % (in mass) steamed or fried helps to increase daily live weight gain of pigs and also steaming carcasses and slaughter output in comparison with using the same content of peas. Feed beans encouraged the increase of dry protein and fat. Introduction of beans into combined feed for pigs reduced prime cost of weight gain and increased profitability of pig production.

Key words: feed beans, peas, fattening pigs, weight gain, carcass output, meat, fat.

Дата захисту: 18 липня 2000 року.

Размещено на Allbest.ru