Наукові основи використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

06.03.03.- Лісознавство і лісівництво

Наукові основи використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів

Краснов Володомир Павлович.

Київ 2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Українському ордена “Знак Пошани” науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

Науковий консультант доктор біологічних наук, професор, академік НАНУ Гродзинський Дмитро Михайлович, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії, завідувач відділом біофізики і радіології.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Балавік Іван Макарович, Інститут лісу НАН Білорусі, завідувач сектором лісової радіології;

доктор сільськогосподарських наук. професор Остапенко Борис Федорович, Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, завідувач кафедрою лісівництва, меліорації і єкології;

доктор сільськогосподарських наук, доцент Гойчук Анатолій Федорович, Національний аграрний університет, професор кафедри лісових культур та лісової фітопатології.

Провідна установа: Український державний лісотехнічний університет Міністерства освіти України, кафедра лісівництва, м. Львів.

Захист відбудеться “15” березня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розіслано “12” лютого 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Маніта О.Г.

1. Загальна характеристика роботи

радіоактивний забруднення лісогосподарський

Актуальність теми. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відбулося радіоактивне забруднення значних площ лісів України. Ліси виконали свої природні функції і захистили населені пункти та сільськогосподарські угіддя від ще більшого радіоактивного забруднення. Значна кількість радіонуклідів, акумульована у лісових масивах після аварії на ЧАЕС, призвела до того, що перед працівниками лісового господарства постали організаційні, економічні, лісівничі, екологічні та соціальні проблеми, з якими вони раніше не стикалися. Вже в перші дні після аварії лісівники усвідомили, що масштабне радіоактивне забруднення лісів створило умови, за яких неможливе традиційне ведення багатоцільового лісового господарства. Необхідні наукові основи лісокористування, котрі б врахували наявність радіаційного фактору. Вони можуть бути спрямовані у багатьох напрямках, але в сумі повинні вирішувати проблему забезпечення безпечних умов праці працівників лісового господарства та отримання продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищувало допустимі рівні.

Радіаційна ситуація у забруднених радіонуклідами лісах змінюється досить повільно. Враховуючи факти, що дезактивація лісових площ існуючими методами неможлива, що лісові насадження дуже міцно утримують радіонукліди, що основну частину у радіаційному забрудненні складають довго живучі 137Сs та 90Sr, проблеми з веденням лісового господарства на забруднених аварійними викидами територіях будуть тривалими, а використання продукції лісового господарства на значних площах - проблематичним. В ході розробки наукових основ використання продукції лісового господарства слід враховувати розміри ураженої аварійними викидами території, адже при цьому спостерігаються різноманітні фізико-хімічні форми радіонуклідних випадань; варіабельність видового складу деревних порід та інших рослинних і тваринних видів; відмінності у кліматичних, гідрологічних і ґрунтових умовах.

Наукові основи використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення у світовій практиці ведення лісового господарства не розроблялися. Відомі роботи Р.М. Алексахіна (1977), Ф.О. Тихомірова (1990), М.А. Наришкіна (1973), В.М. Кулікова (1975), І.В. Молчанової (1990),

В.А. Гайченко (1996), О.І. Щеглова (1994) та інших авторів щодо вивчення міграції радіонуклідів у лісових екосистемах, їх накопичення в компонентах лісових біоценозів. Але вони тільки опосередковано та фрагментарно торкаються продукції лісового господарства. В той же час практика ведення лісового господарства потребує конкретних практичних розробок, котрі б чітко регламентували використання продукції, яку виробляють лісогосподарські підприємства на уражених радіоактивними викидами територіях. Звичайно такі розробки повинні ґрунтуватися на результатах широких наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в лабораторії радіобіоекології Поліської лісової науково-дослідної станції Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького у період з 1986 по 1998 роки в межах державних програм і окремих тем:

Тема № 84-85 “Разработать научные основы ведения лесного хозяйства в условиях радиационного загрязнения лесов” /1986-1990рр./. Номер держреєстрації - 02910032949.

Тема № 43.1 “Наукове забезпечення ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. Узагальнення матеріалів радіоактивного забруднення лісів України” /1991 - 1995 роки/. Номер держреєстрації - 0193U024892.

Тема № 15 “Вивчити закономірності просторового розподілу радіо- нуклідів у лісах, їх переходу у продукцію лісового господарства, динаміку їх вмісту в процесі технологічної переробки сировини і розробити наукові основи зниження радіоактивного забруднення продукції” /1996-1997рр./. Номер держреєстрації - 0196U024466.

Тема № 21 “Вивчення особливостей функціонування лісових екосистем в умовах радіоактивного забруднення, ведення лісового господарства, закономірностей міграції радіонуклідів у продукцію лісового господарства” /1998-2000рр./. Номер держреєстрації - 0197U018457.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи

є розробка наукових основ використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення.

У відповідності з цією метою поставлено та вирішено такі завдання:

вивчення характеру та особливостей радіоактивного забруднення лісів України;

встановлення факторів, що впливають на інтенсивність накопичення радіонуклідів основними лісотвірними породами Полісся України;

вивчення інтенсивності накопичення радіонуклідів лікарськими та ягідними рослинами, грибами, та факторів, які цей процес визначають;

вивчення міграції радіонуклідів у системі “ґрунт - кормові рослини - дикі промислові тварини”;

дослідження розподілу радіонуклідів в основних компонентах лісових біогеоценозів;

обґрунтування використання продукції лісового господарства на землях, уражених аварійними викидами ЧАЕС.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено закономірності просторового розподілу радіонуклідів у лісах України

і розроблено групування лісогосподарських підприємств за інтенсивністю радіоактивного забруднення територій та продукції лісового господарства. На базі проведених експериментальних досліджень вперше розроблено зонування лісів України за регламентацією використання продукції лісового господарства. Вперше отримано експериментальні дані, що розкривають закономірності міграції 137Сs у ґрунтах, а також в основні лісотвірні породи, харчові продукти лісу. Встановлено основні едафічні та лісівничі фактори, що впливають на інтенсивність накопичення радіонуклідів основними ресурсними видами лісів.

Вперше встановлено гранично допустимі величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту 137Сs, за яких можливі заготівлі деревних порід, лікарських і ягідних рослин; грибів, диких промислових тварин. Отримані притримки розроблено на лісотипологічній основі. Вперше встановлено лінійні залежності концентрацій 137Сs у деревині основних лісотвірних порід, лікарських та ягідних рослинах, грибах залежно від вмісту радіонуклідів у ґрунті, а також відмічено залежності в системі “ґрунт - кормові рослини - дикі промислові тварини”. Встановлено величини коефіцієнтів переходу та накопичення для лісотвірних порід і харчових продуктів лісу. Вперше розроблено наукові основи використання продукції лісового господарства у лісах України, забруднених радіонуклідами.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень є вагомим науковим внеском у становлення радіоекології лісу в Україні, у практику ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. Основні положення роботи є експериментальною основою рекомендацій, згідно яких регламентується використання продукції лісового господарства в лісах, уражених радіонуклідами, а також визначається вклад цієї продукції при визначенні колективної та індивідуальної дози опромінення людей.

Результати наших досліджень знайшли застосування у рекомендаціях:

Временные рекомендации по ведению заготовки пищевых продуктов леса и лекарственного сырья на территории лесхоззагов УССР, подвергшихся радиоактивному загрязнению / Киев, 1986 /.

Временные рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения / Госком. СССР по лесному хозяйству / Москва, 1988/.

Рекомендации по технологии заселения части территории РСФСР, Украинской ССР и Белорусской ССР с плотностью радиоактивного загрязнения цезием-137 80 Ки/км2 и более /Москва, 1989/.

Методические рекомендации по определению доз облучения работников лесного хозяйства /Киев, 1990/.

Рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения (вводятся на период (1990-1996гг.) під редакцією В.П.Краснова) /Киев, 1995/.

Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення /Київ, 1998/.

Ведення лісового господарства в Україні та регламентування використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення проводяться на основі використання результатів, які отримав автор дисертації в процесі проведення широкомасштабних досліджень.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Автором особисто розроблено направлення досліджень, програма та методика робіт; здійснено підбір дослідних об'єктів. Збір польових матеріалів, їх обробка, а також аналіз результатів виконано автором дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних з'їздах, симпозіумах, конференціях і нарадах з питань радіоекології:

Всесоюзна конференція “Охрана лесных экосистем и рационального использования лесных ресурсов“, Москва, 1986;

Друга республіканська конференція з медичної ботаніки, Київ, 1988;

Всесоюзна конференція “Основы организации и ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения”, Гомель, 1990;

Всесоюзна нарада “Эколого-биологическое изучение ягодных растений семейства брусничных и опыт освоения их промышленной культуры в СССР“, Ганцевичі, БРСР, 1991;

Республіканська нарада “Проблеми урбоекології і фітомеліорації“, Львів, 1991;

IV міжнародна науково-технічна конференція “ Итоги 8 лет работы по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС “, Зелений мис, 1998;

Международное совещание по Чернобыльской экологической исследовательской сети, Мінськ, 1995;

Міжнародна конференція “Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность”, Дніпропетровськ, 1995;

Перша всеросійська конференція по ботанічному ресурсознавству, Санкт-Петербург, 1996;

XI лісовий конгрес, Анталія, Туреччина, 1997;

Третій з'їзд з радіаційних досліджень, Москва, 1997;

Міжнародна нарада “Лесная наука на рубеже XXI века“, Гомель, 1997;

Міжнародна конференція “Наука, Чорнобиль - 96”, Київ, 1997;

Міжнародна конференція “Наука, Чорнобиль - 97”, Київ, 1998;

Міжнародна конференція “Наука, Чорнобиль - 98“, Київ, 1999.

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано: 74 наукових публікації, з яких 5 монографій; 34 статті в наукових журналах та збірниках;

8 рекомендацій виробництву та брошур; 27 тез та матеріалів доповідей.

Структура і обсяг роботи. Матеріал дисертаційної роботи викладено на 333 сторінках машинопису, в тому числі основний текст на 263 сторінках. Дисертація складається з 6 розділів, висновків, списку використаних джерел

і додатків. Текст ілюстровано 86 таблицями, 48 рисунками. Список літератури містить 347 джерел, з них 91 - іноземне. Додатки містять 7 таблиць.

2. Основний зміст роботи

1. Сучасний стан ведення та використання продукції

Лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення

Інтерес до проблем лісової радіоекології після аварії на Чорнобильській АЕС обумовлений тим, що акумуляція і перерозподіл радіонуклідів в лісових біогеоценозах специфічні, а ряд особливостей є притаманним виключно для лісів. Крім того, як було показано численними дослідженнями дочорнобильського періоду, саме для лісових екосистем характерними є найбільш тривалі періоди ефективного напівочищення від техногенних радіонуклідів у порівнянні з іншими ландшафтами (Тихомиров, 1976; Алексахин, Нарышкин, 1977; Алексахин, 1996; Тихомиров, Щеглов, 1997), внаслідок чого вони залишаються критичними ландшафтами з точки зору надходження радіонуклідів по трофічних ланцюгах до людини (Johanson, 1996; Strand et al., 1996; Дворник, 1998). Наслідки Чорнобильської катастрофи ліквідуються більше 10 років, однак і нині триває узагальнення результатів, отриманих лісовою радіоекологією (Алексахин, 1996; Тихомиров, Щеглов, 1997; Щеглов, Тихомиров, Цветнова, 1996; Дворник, 1998; Булавик, 1998; Краснов, 1998).

Підкреслюється, що в період, який минув після аварії на ЧАЕС, основними напрямками радіоекологічних досліджень в лісах було: виявлення ролі лісових біогеоценозів у перерозподілі радіоактивних опадів у регіональному і глобальному масштабах (Щеглов и др., 1994; Щеглов и др., 1996); накопичення радіонуклідів у основних компонентах лісових біогеоценозів - ґрунтах (Ипатьев и др., 1995; Бондаренко, 1997; Архипов и др., 1996; Булавик, 1998; Дворник, 1998; Краснов, 1998), деревних породах, з яких отримують деревну продукцію лісу (Ипатьев и др., 1995; Тихомиров, Щеглов, 1997; Булавик, Переволоцкий, 1997, 1998; Жученко, 1997; Кучма и др., 1998; Дворник, 1998; Краснов, 1998), ягідних та лікарських видах (Булавик, 1995; Ипатьев и др., 1998; Краснов и др., 1995; Краснов, 1998; Булавик, 1998), а також грибах (Ипатьев и др., 1995; Вассер и др., 1995; Цветнова, Щеглов, 1996; Булавик, Переволоцкий, 1998; Краснов, 1998); прогноз динаміки перерозподілу валового запасу переважно 137Cs в лісах через 10-20 років після аварії на основі компартментного математичного моделювання (Мамихин и др., 1997; Ипатьев и др., 1995; Дворник, 1998).

Особливу увагу в останні роки дослідники звертають на обґрунтування використання продукції лісового господарства, а також організацію ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення (Краснов и др., 1995; Тихомиров, Щеглов, 1997; Калетник и др., 1998). Слід зазначити, що, незважаючи на досить значний прогрес у дослідженнях з лісової радіоекології за післячорнобильський період, було вирішено порівняно невелику частку проблем, які постали внаслідок аварії (Алексахин, 1996; Тихомиров, Щеглов, 1997). Низку важливих питань було вирішено лише фрагментарно, що не дозволяло ефективно використовувати продукцію лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення та взагалі вести лісове господарство в лісах, забруднених радіонуклідами.

2. Програма та методика робіт

Виходячи з поставленої мети досліджень та враховуючи стан і актуальність питання, програмою робіт було передбачено вивчити такі складові частини наукових основ використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів:

закономірності просторового розподілу радіонуклідів у лісових насадженнях України;

міграція радіонуклідів у лісових біогеоценозах і в основні лісотвірні породи;

особливості радіоактивного забруднення недеревної продукції лісу;

особливості радіоактивного забруднення диких промислових тварин.

Об'єктом досліджень стали лісові екосистеми в держлісгоспах Держкомлісгоспу України, територія яких зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Для визначення масштабів радіоактивного впливу на лісові екосистеми, площ лісових земель, забруднених 137Cs і розподілу їх за рівнем забруднення радіонуклідами, починаючи з 1986р., за методиками, в розробці яких приймав участь автор та за його керівництвом і безпосередньою участю було проведено обстеження лісів Житомирської, Рівненської, Волинської, Кіровоградської та Одеської областей на площі 1653 тис. га. За період з 1986 по 1992 рік на цій території було відібрано 17 тисяч зразків ґрунту.

Для вивчення інтенсивності міграції радіонуклідів у складові частини лісових біогеоценозів та в тканини і органи основних лісотвірних порід Українського Полісся було створено мережу із 45 постійних пробних площ (ППП). Насадження, де закладено ППП, репрезентують сухі, свіжі, вологі та сирі умови борів, суборів та сугрудків. Щільність забруднення ґрунту на дослідних об'єктах коливалася в межах від 35 до 585 кБк/м2.

Дослідження накопичення 137Cs ягідними рослинами провадилися протягом 1991-98рр. на 10 ППП, розташованих в Лугинському, Словечанському та Житомирському держлісгоспах. З метою охоплення радіоекологічними дослідженнями основних ягідних видів регіону (чорниця, брусниця, буях, журавлина, малина звичайна, суниці) головних типів лісорослинних умов, які складають основу екологічних ареалів ягідних видів, було проведено широкі маршрутні дослідження у Центральному Поліссі. Радіоактивне забруднення журавлини болотної вивчалося на 10 ППП, закладених у Словечанському, Білокоровицькому та Житомирському держлісгоспах.

З лікарських рослин об'єктами досліджень були види, занесені до Держфармакопеї (1991): конвалія звичайна (Convallaria majalis L.), лікарська сировина - трава, суцвіття; звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.), лікарська сировина - трава; крушина ламка (Frangula alnus Mill.), лікарська сировина - кора, ягоди; багно болотне (Ledum palustre L.), лікарська сировина - пагони з листям; брусниця (Vaccinium vitis - idaea L.), лікарська сировина - пагони з листям.

Відбір органів і тканин копитних провадився відповідно до чинних методик та інструкцій [1991,1992]. Внутрішні органи і тканини відбиралися на місці відстрілу і транспортувалися в охолодженому вигляді. Зразки скелетних м'язів відбиралися з лівої задньої кінцівки, очищалися від сполучних тканин і подрібнювалися [Karlen, Johanson, Birgstrom, 1991, Eriksson, Gaichenko, Jones, 1996].

Аналіз ботанічного складу вмісту рубця провадився у пробах після визначення питомої активності за модифікованою методикою [Eriksson,Palo,Soderstrom,1981,Петров, 1996, 1996а, Шелест, 1997]. Систематичний аналіз видів провадився за визначником вищих рослин України [Доброчаева, Котов, Прокудин и др., 1987].

Дані, отримані після вимірювання на аналізаторі, автоматично заносилися у базу даних ПЕОМ IВМ 486 для здійснення вибірок за заданими параметрами та подальшої обробки.

3. Закономірності просторового розподілу радіонуклідів у лісових насадженнях.

Вже відразу після аварії на Чорнобильській АЕС необхідно було терміново вирішити ряд невідкладних проблем, основні із яких полягали у кількісній та якісній оцінці масштабів радіоактивного забруднення територій та лісової рослинності. Це завдання вирішувалося у системному підході: від простого обстеження лісів на рівні радіоактивного забруднення наявними на той час приладами і відповідними прийомами до поквартально-контактного, з відбором зразків ґрунту, обстеження.

Обстеження було завершено у 1992 році. Внаслідок проведених робіт виявлено, що найпоширенішим радіоактивним елементом-забруднювачем лісових площ України є 137Cs. На даний час матеріали радіоактивного забруднення лісових ґрунтів 137Cs становлять основу для прийняття конкретних рішень.

Проведені дослідження у 18 областях України показали, що на 38.6% обстежених площ щільність радіоактивного забруднення ґрунту становить понад 1Кі/км2. Значно вищий цей відсоток по Житомирській (60.1), Рівненській (56.3), Київській без 30-км зони (52.2) областях. Для Волинської області він становить 23.6% і Чернігівської - 21.4%. Узагальнені матеріали радіоактивного забруднення лісів засвідчили, що за межами зони відчуження ЧАЕС існують значні площі лісів, на яких заборонено господарську діяльність - 40.8 тис. га, введено регламентацію використання продукції із деревних порід - 101.5 тис. га та недеревної продукції лісу - 1190.5 тис.га.

Проведені дослідження виявили наявність значної строкатості радіоактивного забруднення лісового фонду України. Ця неоднорідність радіоактивного забруднення лісових площ є характерною як для лісів адміністративних областей, так і держлісгоспів, лісництв і, навіть, окремих кварталів. Неоднорідність радіоактивного забруднення поставила питання про необхідність більш детального обстеження таксаційних кварталів. Було виявлено значне варіювання показників радіоактивного забруднення ґрунту. Коефіцієнт варіації мав значення 30 - 40%, а для окремих таксаційних кварталів - більше, ніж 100%. Мозаїчність значно сильніше виражена на територіях, де за наявними картографічними матеріалами інтенсивність радіоактивного забруднення ґрунту є вищою, у порівнянні із територіями, де цей показник має невеликі значення.

Вплив лісозаготівельних машин на ґрунт, внаслідок перемішування верхніх його шарів, призводить до значного збільшення мозаїчності забруднення території. Вміст радіоцезію на площі пасік збільшився на 45.6%, на волоках зменшився на 36.5%. Досить небезпечними радіоактивними мікровогнищами є місця спалювання порубочних залишків, де вміст радіоцезію збільшується на 480-610%.

Проведені широкомасштабні дослідження у дванадцяти областях України виявили значні відмінності у накопиченні радіоцезію продуктами лісу. Для лісостепової і степової зон у відібраних і проаналізованих на спектроаналізаторах зразках лісових ягід і плодових тіл їстівних грибів вміст радіоцезію перевищує гранично допустимий вміст (ДР-97) даного радіонукліду в 24% загальної кількості зразків. У зразках кормових трав перевищень за вмістом радіоцезію не виявлено. В областях, розміщених у зоні Українського Полісся, міграція радіоцезію у продукцію лісу спостерігається значно виразніше. Від загальної кількості проаналізованих зразків ягід і грибів (10741 шт.) у 59.1% концентрація 137Cs перевищує допустимі рівні. Для кормових трав ця частка становить 15.5% від загальної кількості (5945 шт.) зразків, що вказує на суттєву масштабність радіоактивного забруднення лісогосподарської продукції.

Для регламентації ведення лісогосподарських робіт і використання продукції лісу всі лісогосподарські підприємства України розподіляються на чотири групи:

1 група - держлісгоспи, у яких щільність забруднення ґрунту 137Cs менше 1 Кі/км2;

2 група - держлісгоспи лісостепової і степової зон України з наявністю лісових площ із щільністю забруднення ґрунту 137Cs до 10 Кі/км2;

3 група - держлісгоспи Українського Полісся, з наявністю лісових площ, територія яких забруднена 137Cs менше 5 Кі/км2;

4 група - держлісгоспи Українського Полісся, з наявністю лісових площ, де забруднення 137Cs становить більше 5 Кі/км2.

Для організації ведення лісового господарства на радіоактивно забруднених територіях 137Cs пропонується більш детальне зонування.

Для отримання об'єктивної первинної інформації про радіаційний стан

у лісових екосистемах провадився радіомоніторинг продукції лісового господарства. У процесі досліджень було виявлено також недоцільність використання мережі пунктів спостережень, яка базується на рівномірному розташуванні об'єктів по території регіону. Об'єкти досліджень, у своїй переважній більшості, повинні розташовуватися у зонах при різних щільностях забруднення лісового ґрунту 137Cs та в різних типах лісорослинних умов.

4. Використання деревних порід лісів на територіях, уражених аварійними викидами чорнобильської АЕС

Накопичення 137Cs у складових компонентах лісових біоценозів визначається надходженням радіонуклідів при кореневому живленні рослин. При цьому, ґрунт та органічний опад є основним місцем зосередження радіонуклідів

у біогеоценозі. Значну роль у перерозподілі радіонуклідів відіграє моховий покрив. Найбільша ємність радіонуклідів (до 49% валового запасу у ґрунті) характерна для лісової підстилки середньовікових насаджень (21-40 років) проти 41% в насадженнях 11-20-річного віку.

Завдяки розкладу органічного опаду відбувається поступове заглиблення радіонуклідів у мінеральну частину ґрунту. Кількісні характеристики цього процесу відрізняються між собою в залежності від типів лісорослинних умов. Протягом 1994-97рр. вміст 137Cs у мінеральній частині ґрунту підвищився в борах від 26.8 до 41.3% загальної кількості, в суборах - від 37.1 до 45.6% і в сугрудках - від 57.8 до 69.6%. Досить важливу роль для величини швидкості вертикальної міграції відіграє ступінь зволоженості ґрунтів. Із зростанням вологості інтенсивність міграції радіонуклідів у них зростає. Відповідно збільшується вміст 137Cs у лісовій підстилці. Так у сухих борах в ній зосереджено 21.2%, а в сирих - 39.9% загальної активності ґрунтового профілю.

Важливим чинником у перерозподілі радіонуклідів між лісовою підстилкою та мінеральною частиною ґрунту є склад насадження. Згадане співвідношення під березовим деревостаном становило 30.2 і 69.8% від загального вмісту 137Cs, під сосновим - 62.9 і 18.7%, мішаним (8С2Б) - відповідно 57.4 і 38.9%.

Інтенсивність надходження та нагромадження радіонуклідів у складових компонентах соснових насаджень також залежить від типів лісорослинних умов. Так у вологих борах, суборах і сугрудках у деревному наметі зосереджено, відповідно, 15.9; 14.9; 5.5 загальної активності 137Cs, в живому покриві - 10.0; 15.9; 0.6%, в неживому - 8.8; 34.4; 17.3%, у ґрунті - 65.3; 34.8; 76.1%.

За результатами досліджень лісорослинні умови відіграють значну роль при накопиченні 137Cs в тканинах та органах деревних видів. В гігротопному ряду забрудненість тканин та органів зростає від свіжих до сирих умов, а в трофотопному ряду (від борів до сугрудків), навпаки - їх забрудненість зменшується. Виявлену закономірність підтверджено розрахованими коефіцієнтами накопичення та переходу. Величини останніх у гігротопному ряду збільшуються, а в трофотопному - зменшуються. Слід відмітити, що з 1991 по 1996 рр. виявлено підвищення радіоактивного забруднення тканин та органів, а відповідно, і розрахованих коефіцієнтів. Достатньо чітко це простежується на прикладі крайніх типів - борів і сугрудків. Коефіцієнти накопичення за цей період підвищилися у 2.1 рази, у сугрудках - залишилися практично сталими. Також виявлено суттєві відмінності в накопиченні радіонуклідів у шарах радіальних приростів деревини сосни звичайної в різних лісорослинних умовах. Вміст радіонуклідів у шарах деревини зменшується від периферії до центру стовбура.

Слід наголосити на неоднозначному накопиченні радіонуклідів деревними видами в різних лісорослинних умовах. Так коефіцієнт переходу 137 Cs в деревину берези становив у свіжих суборах - 2.10, у вологих суборах - 0.80 і у вологих сугрудках - 0.58. Подібна тенденція проявляється і для інших деревних видів. Отже, крім біологічних особливостей деревних видів, інтенсивність поглинання радіонуклідів значною мірою залежить і від лісорослинних умов їх росту. Вікова категорія насаджень також відіграє свою роль в поглинанні 137Cs із ґрунту. Виявлено, що інтенсивність поглинання, а відповідно і накопичення, радіонуклідів вища в 11 -20-річних насадженнях у порівнянні з насадженнями у віці 0-10; 21-40; 41-80 років.

Виявлено збільшення надходження, а відповідно і вмісту, 137Cs в деревних видах при підвищенні величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Встановлено, що завдяки природним факторам зовнішня частина кори на сьогодні менш забруднена радіонуклідами в порівнянні з першими роками поставарійного періоду. В той же час відмічається підвищення вмісту 137Cs у внутрішній частині кори. За 1991-96 рр. розраховані коефіцієнти накопичення і переходу для даної частини кори зросли в 1.5-1.7 рази. Максимальних значень питома активність 137Cs у корі досягає при її відборі з верхньої частини стовбура.

Для господарського використання отримуваної продукції із деревини важливим є знання гранично-допустимої щільності радіоактивного забруднення ґрунту, за якої деревина буде відповідати нормативам на вміст радіонуклідів. Притримки, розраховані для деревини сосни звичайної, що зростає в умовах свіжих та вологих суборів. Одержані протягом 1991-95рр. матеріали свідчать, що з кожним роком притримки стають більш жорсткими. Якщо в 1991р. паливну деревину отримували в межах допустимих норм вмісту 137Cs за щільності радіоактивного забруднення ґрунту 222 кБк/м2, то в 1995р. - при 130 кБк/м2. Величини притримок різняться в різних лісорослинних умовах, що обумовлено відмінностями інтенсивності надходження радіонуклідів у деревні види.

Практичне значення мають складені на підставі даних досліджень номограми з визначення питомої активності 137Cs в деревині без рубки модельних дерев за активністю радіонуклідів у корі. При незначних трудовитратах відбирається кора, для якої провадиться спектрометричний аналіз, після цього за номограмами визначається питома активність 137Cs у деревині.

5. Використання недеревної продукції лісу в умовах радіоактивного забруднення

Вивчення радіоактивного забруднення ягідних рослин родини брусничних провадилося у 1991-1998 рр. на прикладі чорниці в оптимальних для її розвитку умовах - у вологих суборах. Виявлено, що на пробних площах середній коефіцієнт варіювання щільності радіоактивного забруднення ґрунту становить 17%. Виявлено, що загальною закономірністю є збільшення питомої активності 137Cs в надземній фітомасі чорниці зі збільшенням щільності його радіоактивного забруднення.

Отримані нами дані свідчать про істотне варіювання значень КП із ґрунту до фітомаси чорниці по роках. Показано, що середні значення КП для ягід суттєво різняться протягом 1991-1996 рр. на кожному стаціонарі (FфF0.99). Для динаміки величини КП характерною тенденцією є загальне зменшення значень протягом 1991-93 рр. та суттєве збільшення значень у 1994 році, у порівнянні із попереднім періодом.

Максимальні значення КП із ґрунту у свіжі ягоди характерні для чагарників з родини брусничних. З них найбільш інтенсивно радіонуклід надходить до ягід чорниці (КП=10,6), далі у порядку зменшення ідуть буях (КП=9,4) та брусниця (КП=8,3).

При цьому слід наголосити, що у вологих сугрудках чорниця виступає як слабкий накопичувач 137Cs із ґрунту, а у вологих суборах - як сильний, при переході до сирих суборів цей вид стає дуже сильним накопичувачем радіоцезію.

Отримані дані дозволяють стверджувати, що звязок питомої активності 137Cs у свіжих ягодах чорниці із усіма складовими радіаційної обстановки мультиплікативний, тісний (r=0.94-0.94) та вірогідний.

За допомогою рівнянь або поданих графіків залежностей можна визначити очікувану питому активність 137Cs у свіжих ягодах різних видів у конкретних типах лісорослинних умов, а також гранично-допустимі рівні щільності забруднення ґрунту 137Cs для заготівлі ягід, вміст радіоцезію в яких не перевищував би ДР-97 (500 Бк/кг).

Розраховано, що заготівлю свіжих ягід чорниці можна провадити у свіжих та вологих суборах при щільності забруднення ґрунту до 2,0 Кі/км2, а у свіжих та вологих сугрудках - до 15,0 Кі/км2; ягід брусниці у свіжих борах та суборах - до 0,1 Кі/км2, ягід буяхів у вологих суборах - до 2,0 Кі/км2, у вологих борах та сирих суборах - до 1 Кі/км2, а у сирих борах заготовляти не рекомендується.

Накопичення радіонукліду в певному виді лікарських рослин залежить від складного комплексу факторів. До групи внутрішніх факторів належать біологічні особливості видів: систематичне положення, життєва форма, глибина розміщення кореневої системи у ґрунті, тощо.

Систематична належність суттєво впливає на накопичення 137Сs в рослинах.

У борах та суборах концентратами даного радіонукліду є види з родин вересових (верес, багно болотне, підбіл білолистий) та брусничних (чорниці, брусниці); у сугрудках - види родин розових, лілійних, ранникових; у грудах - види родин осокових, губоцвітих, маренових. В них заготовлюється лікарська сировина більше 10 видів рослин.

Одним з головних наших завдань було визначення середніх коефіцієнтів переходу (КП) 137Cs із ґрунту до певних видів лікарської сировини в умовах, де їх запаси в регіоні максимальні. Це дало змогу обєднати види, що вивчаються,

у групи за інтенсивністю накопичення даного радіонукліду: дуже сильного накопичення (КП100), сильного накопичення (100КП50), помірного накопичення (50КП10), слабкого накопичення (10КП1), та дуже слабкого накопичення (КП1). Нами виявлено особливості накопичення 137Cs із ґрунту лікарською сировиною основних видів у різних екологічних умовах, що має значне як наукове, так і практичне значення.

Нами було вивчено зв'язок питомої активності 137Cs у лікарській сировині основних видів від щільності забруднення ґрунту радіонуклідом в умовах, де запаси кожного з видів максимальні. Отримані результати дозволяють стверджувати, що в усіх випадках залежність була мультиплікативною, тісною (r=0,77-0,96) та вірогідною на 95% довірчому рівні.

Вплив видових особливостей на процеси накопичення 137Cs плодовими тілами їстівних грибів досліджувався для зразків, відібраних у свіжих суборах при значеннях щільності радіоактивного забруднення ґрунту від 74 до 185 кБк/м2. В даних умовах було відібрано зразки найбільш поширених їстівних видів -підосичника, лисички, маслюка зернистого, підберезника, хряща-молочника оливково-чорного та повстистого, моховика жовто-бурого. Значні відмінності в характері накопичення 137Cs в плодових тілах грибів досліджуваних видів дозволили згрупувати їх за величиною КП.

До першої групи (незначне накопичення) належать хрящ-молочник оливково-чорний, до другої (середня ступінь накопичення) - лисичка та підосичник, до третьої (сильна ступінь накопичення) - моховик жовто-бурий, маслюк зернистий та підберезник, до четвертої (концентратори радіоцезію) - хрящ-молочник повстистий.

Для виявлення впливу типу лісорослинних умов на перехід 137Cs з ґрунту в плодові тіла грибів на ділянках з близькими значеннями щільності радіоактивного забруднення ґрунту та різними лісорослинними умовами було відібрано зразки плодових тіл різних видів грибів. Отримані закономірності наводимо на прикладі моховика жовто-бурого.

Результати дисперсійного аналізу свідчать про те, що всі досліджувані величини статистично вірогідно на 5% довірчому рівні залежать від типу лісорослинних умов. Порівняння значень питомої активності 137Cs свідчить про те, що збільшення вологості ґрунту призводить до підвищення концентрації даного радіонукліду в плодових тілах. Величина даного показника для моховиків, відібраних у свіжих борових умовах, перевищувала таку в сухих у 2,5 рази, а в сирих суборах, у порівнянні зі свіжими, різниця становила 3,6 рази.

Вміст поживних речовин у ґрунті також впливає на концентрацію 137Cs у плодових тілах моховиків. Питома активність даного радіонукліду для свіжих гігротопів у борах в 6,5 разів більше, ніж в суборах.

Нами вивчалася залежність питомої активності 137Cs у плодових тілах грибів основних видів від величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Для ілюстрації математичних закономірностей означеного зв'язку наведено останній для польського гриба в умовах свіжого субору при щільності радіоактивного забруднення ґрунту від 37 до 555 кБк/м2. Корелятивний аналіз виявив високу ступінь лінійного зв'язку між означеними показниками (коефіцієнт кореляції становить 0,97). Це дозволило провести регресійний аналіз і побудувати рівняння, яке описує дану залежність.

Рівняння має вигляд:

Y = e (a + bX),

де Y - питома активність 137Cs в плодових тілах грибів, Бк/кг;

X - щільність забруднення ґрунту 137Cs, кБк/м2;

а = 8,74 0,14;

b = 0,006 0,001.

6. Закономірності радіоактивного забруднення та використання диких мисливських тварин і птахів

Спостереження за рівнем радіоактивного забруднення мисливської дичини у Центральному Поліссі провадилися для таких найбільш важливих видів, як крижень, лось, козулі і дикий кабан.

Отримані дані свідчать про необхідність посиленого радіологічного контролю мисливської продукції у регіонах, що зазнали радіоактивного забруднення. За весь період спостережень лише для крижнів спостерігається деяка тенденція до зниження вмісту 137Cs в організмі.

У всіх досліджуваних видів відмічається збільшення вмісту радіонукліду у м'язах при зростанні рівня радіоактивного забруднення ґрунту. Накопичення 137Cs у диких копитних має видоспецифічний характер. Питома активність даного ізотопу в м'язах козулі за абсолютними значеннями значно більша, ніж у лося. Порівняння результатів багаторічного моніторингу за вмістом 137Cs у м'язах козулі і дикого кабана свідчить про те, що для першої властиве значно більше накопичення цього радіонукліду, ніж для другого.

Порівняння результатів моніторингу, які отримано при одночасному відстрілі тварин в одних і тих же угіддях, вказує на те, що між величинами радіоактивного забруднення м'язів козулі і дикого кабана існує тісний корелятивний зв'язок (коефіцієнт лінійної кореляції 0,68). Це може служити додатковим підтвердженням залежності згаданої величини від щільності забруднення ґрунту 137Сs. Практично в усіх випадках питома активність радіонукліду у м'язах козулі була вища, ніж у дикого кабана. Ця різниця статистично вірогідна ( tф = 1,87 > t(0,05) = 2,57 ) і може сягати 8 разів.

Результати досліджень динаміки накопичення 137Сs козулею європейською свідчать про те, що величина питомої активності радіонукліду в м'язах значно змінюється. Дисперсійний аналіз не виявив статистично вірогідного впливу року спостережень на коливання рівня питомої активності 137Сs (Fф = 1,27 < F(2; 22; 0,05) = 19,44). Було виявлено значні сезонні зміни, а саме, різке статистично вірогідне збільшення рівня радіоактивного забруднення в осінній період (Fф = 3,91 > F(3;41;0,05) = 2,83). В різних лісогосподарських підприємствах об'єднання "Житомирліс" в осінні місяці 1995 та 1996 років було відібрано зразки скелетних м'язів тварин та зразки ґрунту в місцях відстрілу. Між означеними показниками виявлено тісний корелятивний зв'язок, а коефіцієнт лінійної кореляції дорівнював 0,93. Це дозволило за допомогою методу регресійного аналізу отримати рівняння виду:

у = а х + b,

де: у - питома активність 137Cs в м'язах козулі восени, Бк/кг;

х - щільність забруднення ґрунту 137Cs, кБк/м2;

а = (102 11);

b = - (2454 823).

Ця лінійна залежність статистично вірогідна (Fф = 90,88 >F(1;16;0,05) = 4,49;

Fф = 90,88 > F(1;16;0,01) = 8,53).

Розрахунки показують, що мисливську продукцію, яка задовольняє чинні санітарні нормативи, можна отримати в угіддях, де щільність радіоактивного забруднення ґрунту не перевищує 7 - 60 кБк/м2, а в середньому становить26 кБк/м2 (відповідно 0,2 - 1,6 Кі/км2 і 0,7 Кі/км2).

Аналізуючи розподіл питомої активності 137Сs в окремих частинах організму козулі, можна зробити висновок, що внутрішні органи і тканини тварин накопичують даний ізотоп неоднаково. Різниця між групою з максимальним (нирки і м'язи) і мінімальним (вміст рубця, мозок, кров) рівнями становить 2,4 рази, а між крайніми значеннями показника (нирки і кров) - майже 3 рази.

Аналіз сезонної зміни питомої активності 137Сs у тканинах та внутрішніх органах свідчить, що найвищі значення цього показника для всіх основних внутрішніх органів і тканин характерні для осіннього періоду. Порівняння особливостей радіоактивного забруднення організму козулі у весняний і осінній періоди свідчить про наявність деяких відмінностей в розподілі питомої активності 137Сs між окремими органами і тканинами в кожний із цих сезонів. Навесні за ступенем накопичення радіонукліду внутрішні органи та тканини утворюють такий ряд (в порядку зменшення): нирки - селезінка - м'язи - серце - печінка - легені - кров. Восени розподіл питомої активності 137Сs дещо змінюється: м'язи - нирки - селезінка - серце - легені - печінка - кров.

Кількісний аналіз вмісту рубця 53 тварин, добутих у різні пори року, свідчить про те, що основну роль в живленні козулі відіграють судинні рослини, але трапляються також гриби і фрагменти лісової підстилки. Інтенсивність поїдання того чи іншого виду значно змінюється залежно від пори року. Корми, присутні в раціоні в помітних кількостях незалежно від пори року, є основними. Це осика, ожина несійська, чорниця і дуб (пагони і жолуді).

Дослідження сезонної динаміки питомої активності 137Сs в фітомасі основних кормів козулі показали, що для всіх видів, за винятком дуба, восени має місце зростання рівня радіоактивного забруднення пагонів від 1,2 до 1,8 разів.

Аналіз питомої активності 137Сs різних видів кормів осіннього раціону дозволив згрупувати їх за рівнем накопичення радіонукліду у 4 групи. До першої групи ми зарахували ті види кормів, які здатні до концентрування 137Сs, а саме: верес і гриби. Другу групу складають види, які здатні до сильного накопичення 137Сs. Це чорниця, дуб, малина і осика. До третьої групи належать види, із середнім ступенем накопичення радіонукліду, а саме: береза, ожина несійська і верба. Питома активність 137Сs у лісових плодах виявилася статистично вірогідно нижчою, ніж у інших кормів козулі.

Порівняння особливостей накопичення даного радіонукліду різними складовими кормової бази козулі восени зі ступенем їх споживання в означений період дозволяє оцінити вклад окремих компонентів у надходження 137Сs до організму тварин. Частка основних кормів ( включно із жолудями) у радіоактивному забрудненні раціону становить 69,5%. На частку основних сезонних кормів (вересу, малини, берези) припадає 25,2% від вмісту радіонукліду у раціоні. А серед малочисельних кормів найбільш значущим джерелом 137Сs є гриби (4,9%).

Висновки

Узагальнення матеріалів радіоактивного забруднення лісів України дозволило встановити, що на 38,6% обстежених площ (3186,4 тис.га) щільність радіоактивного забруднення ґрунту 137Сs складає понад 1 Кі/км2. Значно вищий цей відсоток у Житомирській (60.1%), Рівненській (56.3%) та Київській без 30-км зони (52.2%) областях. За межами зони відчуження Чорнобильскої АЕС існують площі лісів, на яких заборонено лісогосподарську діяльність - 40.8 тис. га, введено регламентацію використання продукції з деревних порід - 101.5 тис. га та недеревної продукції лісу -1190.5 тис. га.

На інтенсивність використання продукції лісового господарства впливає значна мозаїчність радіоактивного забруднення лісів і продукції лісового господарства. Вона значно вища на площах з вищими рівнями щільності радіоактивного забруднення ґрунту і потребує по видільного обстеження лісових насаджень на площах, де останній показник сягає величини 10 Кі/км2. На перерозподіл радіонуклідів по площі, а тому і на збільшення мозаїчності радіоактивного забруднення ґрунту та продукції лісового господарства, впливають лісогосподарські роботи: лісовідновні рубки та рубки догляду за лісом, спалювання порубочних залишків, підготовка ґрунту під лісові культури.

На базі проведених досліджень радіоактивного забруднення лісів

і продукції лісового господарства розроблено: групування лісогосподарських підприємств України, яке доцільно використовувати при макроплануванні ведення лісового господарства на площах, уражених радіоактивними опадами; зонування лісів за щільністю радіоактивного забруднення ґрунту, з метою прогнозування та ведення лісогосподарської діяльності, використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення на конкретних ділянках лісу.

При організації радіомоніторингу радіаційного стану в лісах і продукції лісового господарства недоцільно використовувати схему постійних пунктів спостереження, яку було створено при організації моніторингу лісу. Для моніторингу радіаційного стану необхідно організувати пункти спостереження при лісогосподарських підприємствах з подальшими дозиметричними вимірюваннями. При проведенні радіомоніторингу продукції лісового господарства необхідно організувати мережу постійних пробних площ із спостереженням за основними видами продукції лісового господарства на лісотипологічній основі.

У складових частинах лісової підстилки, з часу ураження радіоактивними опадами, спостерігається поступове переміщення основної кількості радіонуклідів в розкладену, гуміфіковану її частину. Цей процес відбувається значно швидше у більш багатих і зволожених лісорослинних умовах. У вологих борах частка валового запасу 137Сs у розкладеній частині лісової підстилки становить 4.7 %, а у вологих сугрудках - 14.1 %; у свіжих суборах цей показник дорівнює 12.6 %, у вологих суборах - 17.4 % від загальної щільності радіонукліда у лісових біогеоценозах.

Основна кількість 137Сs у ґрунтах основних типів лісорослинних умов зосереджена у лісовій підстилці та верхньому 5-см шарі мінеральної частини ґрунту. Величина питомої активності шару мінеральної частини ґрунту, взятої з глибини 5-10 см, не перевищує 2% від цього ж показника всіх шарів, розташованих вище. Загальною закономірністю варіантного розподілу 137Сs у ґрунті є експоненційне зменшення концентрації радіонукліду зі збільшенням глибини.

Розподіл валового вмісту 137Сs в основних компонентах лісових біогеоценозів значним чином залежить від типу лісорослинних умов, порідного складу насаджень та їх віку. Компоненти біогеоценозів за концентрацією в них радіонукліду можна розташувати: у свіжих і вологих суборах та вологих сугрудках - ґрунт > мертвий покрив > деревний ярус > живий покрив; для вологих борів і сирих суборів - ґрунт > деревний ярус > живий покрив мертвий покрив.

Встановлено суттєві відмінності у накопиченні 137Сs в шарах радіальних приростів сосни звичайної в різних типах лісорослинних умов. Величина питомої активності радіонукліду в деревині, яка приросла у післяаварійний період, у 2-6 разів перевищує цей показник для всього стовбура. При технологічній переробці деревини, завдяки відокремленню зовнішніх, найбільш радіоактивно забруднених шарів деревини з корою, можна досягти зниження вмісту 137Сs у продукції на 50 %.

Існує видоспецифічність у накопиченні 137Сs в різних тканинах і органах різних деревних порід. Найбільша концентрація радіонукліду спостерігається у шпильках і листі, молодих пагонах, внутрішній частині кори, а найменша у деревині. Показано відмінності цих процесів залежно від лісорослинних умов і деревостанів. Встановлено темпи накопичення 137Сs різними деревними породами на типологічній основі.

Запропоновано притримки для використання продукції лісового господарства з деревних порід з урахуванням величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту. За основу притримок взято виявлені залежності між концентрацією радіонукліду у ґрунті та у певних видах продукції. Застосування даних притримок дозволяє обмежити використання продукції, радіоактивне забруднення якої перевищує допустимі рівні.

Спостерігається істотне варіювання інтенсивності накопичення 137Сs у надземній частині фітомаси дикорослих ягідних рослин залежно від типів лісорослинних і погодних умов конкретного року. Багаторічна динаміка радіоактивного забруднення дикорослих ягід вказує на поступове зменшення в них вмісту 137Сs, що, з одного боку, пояснюється зниженням міграційної здатності радіонукліду у ґрунті, з другого - розщепленням радіоактивного елементу. Накопичення 137Сs в дикорослих ягодах більш інтенсивно відбувається у вологіших та бідніших лісорослинних умовах. Розроблені притримки для заготівлі тих чи інших ягідних рослин на типологічній основі дозволяють отримувати даний вид продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищує допустимі рівні, при різних величинах щільності радіоактивного забруднення ґрунту.

Існують міжвидові особливості у накопиченні радіонуклідів дикорослими ягідними рослинами, що слід пам'ятати при організації заготівельних робіт. Максимальна інтенсивність накопичення 137Сs в ягодах характерна для рослин родини брусничних (чорниця, брусниця, буях, журавлина болотна); значно менша - для малини звичайної та малини несійської, суниці лісової; мінімальна - для калини звичайної та горобини звичайної.

Нами запропоновано розподіл лікарської сировини з дикорослих рослин на 5 груп за інтенсивністю накопичення 137Сs, що є важливим при організації заготівельних робіт на конкретних територіях. Перша група (дуже сильного накопичення) - ягоди чорниці, чага, спори плауна булавовидного; друга (сильного накопичення) - лист брусниці, качани багна болотного, трава чистотілу звичайного, бруньки сосни звичайної; третя (помірного накопичення) - трава фіалки триколірної та звіробою звичайного, суцвіття конвалії звичайної та пижма звичайного, листя мучниці, кора крушини ламкої; четверта (слабкого накопичення) - трава конвалії, кропиви дводомної, материнки звичайної, чебрецю звичайного, споришу, кора дуба, суцвіття цмину піщаного; п'ята (дуже слабкого накопичення) - кореневище татарського зілля та валеріани лікарської, шишкоягоди ялівцю звичайного.

Розробленні притримки щільності радіоактивного забруднення ґрунту дозволяють отримувати продукцію, радіоактивне забруднення якої не перевищувало б допустимі рівні в конкретних типах лісорослинних умов.

Всі види грибів здатні до значної концентрації радіонуклідів у своїх плодових тілах. За величиною коефіцієнту переходу 137Сs з ґрунту у плодові тіла в умовах свіжих суборів гриби утворюють такий ряд у порядку збільшення показника: лисичка - підосичник - моховик жовто-бурий, маслюк зернистий - підберезник - хрящ молочник повстистий.

14. Через 10 років після аварії на ЧАЕС в лісових екосистемах Центрального Полісся намітилася тенденція до зниження вмісту 137Сs в тушках крижнів. Відповідних змін щодо м'яса диких копитних не спостерігалося. Величина питомої активності 137Сs у м'ясі диких мисливських птахів та звірів зростає зі збільшенням рівня радіоактивного забруднення угідь, залежить від видової належності та особливостей біології. Найнижчий вміст радіонуклідів у птахів, а серед копитних - у лосів, а найвищий - у диких кабанів і козулі.

15. Козулю європейську, завдяки особливостям її біології та кормової поведінки, а також, через здатність до значного накопичення 137Сs, можна розглядати як вид-індикатор радіоактивного забруднення лісових угідь даним радіонуклідом. Для цього виду диких копитних характерне різке зростання восени вмісту 137Сs в організмі, у м'язах воно збільшується в середньому у 4 рази, а в основних внутрішніх органах - у 5 разів. В цей період накопичення радіонукліду в організмі тварин лінійно зростає при збільшенні величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Це свідчить про необхідність заборони відстрілу козулі восени на територіях, де щільність радіоактивного забруднення ґрунту 137Сs перевищує 26 кБк/м2.