Еколого-економічна ефективність осушувальних меліорацій у Поліському регіоні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 631.95003.13:631.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСУШУВАЛЬНИХ МЕЛІОРАЦІЙ В ПОЛІСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність: 08.08.01 - "Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища"

КовШУН нАТАЛІЯ ЕДУАРДІВНА

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Рівненському державному технічному університеті.

Науковий керівник - академік УЕАН, доктор економічних наук, професор ХВЕСИК МИХАЙЛО АРТЕМОВИЧ - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу регіональних проблем використання і охорони водних ресурсів

Офіційні опоненти:

член-кореспондент УААН, доктор економічних наук, професор

ДОБРЯК ДМИТРО СЕМЕНОВИЧ,

Інститут землеустрою Української академії аграрних наук, заступник директора

кандидат економічних наук

ФАЙФУРА ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Тернопільська академія народного господарства,

старший викладач кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил

Провідна установа: ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ НАН УКРАЇНИ, відділ ресурсного потенціалу АПК, м. Київ

Захист відбудеться 30 березня 2000 року о 11 год.00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Т. Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Т. Шевченка, 60

Автореферат розісланий 16 лютого 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С.І.Бандур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

меліорація осушення екосистема природокористування

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку нашої держави потребує перегляду багатьох, укорінених за останні десятиріччя понять та пріоритетів. Серед них особливу увагу необхідно надати терміну ефективність.

Реалії сьогодення вимагають від кожної країни при визначенні власної стратегії розвитку враховувати глобальні проблеми людства. Особливого значення набувають екологічні обмеження, які мають чітку диференціацію залежно від природних умов, рівня розвитку, стану суспільної свідомості тощо.

Розвиток аграрного сектора економіки України вимагає інтенсивного використання наявного природно-ресурсного потенціалу. Значну роль у вирішенні продовольчої проблеми країни відіграють гідротехнічні меліорації, які мають зональний характер і спрямовані на регулювання водно-повітряного режиму ґрунту.

У зоні Полісся широко розповсюджене осушення заболочених та перезволожених земель. Цей спосіб впливу на продуктивність сільськогосподарських угідь протягом тривалого часу визнавався економічно доцільним та розвивався значними темпами. Однак, в наукових працях останніх років часто трапляються твердження про недоцільність здійснення гідротехнічних меліорацій, їх низьку ефективність та збитковість з огляду на екологічні наслідки втручання в природне середовище. Така неоднозначність висновків обумовлена тим, що деякі методологічні, теоретичні та практичні аспекти охорони навколишнього середовища при обґрунтуванні необхідності проведення осушення не були предметом комплексного економічного дослідження. Вирішення проблеми визначення ефективності меліоративних робіт ускладнюється відсутністю широкої екологічної інформації, яка б висвітлювала показники та критерії стійкості природних систем до антропогенного впливу. Це вимагає розробки нових і вдосконалення існуючих теоретичних та методичних підходів до розв'язання проблеми еколого-економічної оцінки доцільності осушувальних меліорацій на Поліссі. Важливість та практична значимість таких досліджень і визначили напрямок та тему дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи були використані при виконанні кафедральних науково-дослідних робіт на тему “Економіко-екологічні проблеми природокористування в Західному Поліссі України” і “Розробка та впровадження наукових принципів та методів оцінювання, прогнозування й оптимізації управління природно-меліоративного режиму осушуваних земель на довгостроковій основі” (0196U010670). Напрямки досліджень за темою дисертації тісно пов'язані з державною науково-технічною програмою “Охорона і відтворення земельних ресурсів України”, затвердженою постановою кабінету міністрів України № 1441 від 20 грудня 1997 року.

Методичні розробки дисертанта використовуються при викладанні дисциплін “Економіка природокористування”, “Обрунтування господарських рішень”, в науково-дослідних та дипломних роботах студентів факультету економіки Рівненського державного технічного університету.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення методики визначення еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій шляхом відображення в грошовій формі екологічних наслідків втручання у природні екосистеми. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність послідовного розв'язання таких взаємопов'язаних задач:

визначити сутність та зміст поняття “еколого-економічна ефективність”;

проаналізувати та вдосконалити існуючі, а також розробити нові теоретико-методологічні та методичні підходи до визначення еколого-економічної ефективності осушення;

визначити особливості впливу меліорацій на екосистеми території з урахуванням стану та перспектив розвитку осушення на Поліссі;

розробити економічний інструментарій та провести комплексний аналіз ефективності осушувальних меліорацій;

обґрунтувати концепцію раціонального природокористування при проведенні меліоративних заходів.

Разом з цим виникла нагальна потреба у розробці нових та вдосконаленні існуючих методологічних підходів щодо визначення приросту чистого доходу та величини капітальних вкладень.

Наукова новизна одержаних результатів. Винесені на захист результати дисертаційного дослідження є новими та визначаються сукупністю теоретико-методологічних і практичних положень, висновків та рекомендацій щодо підвищення ефективності осушувальних меліорацій на Поліссі.

Зокрема, новизна досліджень полягає в наступному:

на основі застосування системного підходу до обґрунтування доцільності меліорацій поглиблено теоретико-методологічні основи визначення еколого-економічної ефективності осушення;

удосконалено методику визначення еколого-економічної ефективності осушення земель, що дозволяє враховувати нестабільність результатів сідьськогосподарського виробництва на меліорованих землях по роках розрахункового періоду;

через застосування ринкових принципів господарювання дістала подальший розвиток методика урахування фактора часу у показнику ефективності осушувальних меліорацій;

запропоновано показник еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій, який розширює, порівняно з існуючими методиками, спектр врахованих екологічних наслідків регулювання водно-повітряного режиму ґрунту;

на основі запропонованих коригуючих коефіцієнтів вперше розроблена методика врахування еколого-меліоративного стану осушених земель у грошовій оцінці окремої ділянки сільськогосподарських угідь.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований теоретичний та практичний інструментарій застосовується для еколого-економічного обґрунтування ефективності капітальних вкладень в меліорацію земель, зокрема в осушення, при вирішенні проблем інтенсифікації ведення сільськогосподарського виробництва в Україні та мінімізації екологічних збитків. Окремі результати дослідження знайшли своє практичне втілення у процесі комплексної еколого-економічної оцінки та прогнозування розвитку осушення на Рівненщині (довідка Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства № 02/291 від 21.04.99).

Внесені здобувачем пропозиції дозволяють уникнути неоднозначності оцінки доцільності меліоративних заходів та полегшують вибір найбільш раціональних шляхів реконструкцій створених систем, що підтверджується їх використанням в роботі відповідних служб (довідка Рівненської гідрогеолого-меліоративної партії № 99 від 30.07.99).

Розроблені в дисертаційній роботі рекомендації врахування технічного рівня та масштабу меліоративних заходів у грошовій оцінці земельних ресурсів застосовуються при визначенні цінності природно-ресурсного потенціалу регіону (довідка Рівненського обласного управління земельних ресурсів № 2-8-161 від 21.04.99).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Результати досліджень, які сформульовані в дисертації та авторефераті, належать авторові.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях і семінарах професорсько-викладацького складу Рівненського державного технічного університету (Рівне, 1992-1999), Першій Всеукраїнській конференції “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології” (Львів, 1996), міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998), науково-практичній конференції “Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки” (Луцьк, 1997), Перших Всеукраїнських читаннях, присвячених 140-річному ювілею від дня народження П.А. Тутковського “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 5,6 друк.арк.. Серед них окреме наукове видання (обсягом 3,8 друк.арк.) та статті, що увійшли до фахових економічних видань.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний текст дисертації викладений на 166 сторінках, в тому числі містить 32 таблиці на 8 сторінках, 18 ілюстрацій на 2 сторінках, 2 додатки на 4 сторінках. Список використаних джерел охоплює 146 найменувань на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні основи оцінки еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій” значна увага приділяється сутності та змісту терміна “ефективність”, обґрунтовується застосування системного підходу при дослідженні ефективності та розкривається послідовність її визначення.

Основною ознакою еколого-економічної ефективності є виробництво споживчих вартостей з метою задоволення суспільних потреб з одного боку, та спрямованість на задоволення специфічних потреб в належних екологічних умовах - з іншого. Тобто, природа та суспільство мають розглядатись як рівнозначні частини соціоекосистеми при регулюючій дії суспільного фактора.

Сучасний розвиток продуктивних сил людства відбувається в умовах екологічної кризи. Речовинно-енергетичний обмін між суспільством та природою досяг величезних масштабів, всі природні та соціально-економічні складові людської життєдіяльності виявились настільки взаємопов'язаними, що будь-який, навіть порівняно незначний антропогенний вплив на той чи інший природний компонент охоплює всю соціоекосистему в цілому і викликає часто непередбачені негативні наслідки. Складна екологічна ситуація призвела до трансформації ідеології взаємодії суспільства та природи з окремого філософського вчення в одне з головних напрямків світової соціологічної науки.

У результаті осмислення людством обмеженості природно-ресурсного потенціалу підтримувати економічний розвиток в масштабах, що дозволяє задовольняти зростаючий рівень споживання, на конференції Організації Об'єднаних Націй, яка відбулася в Ріо-де-Жанейро у 1992 р., були прийняті документи з питань охорони навколишнього середовища. У них викладені основні ідеї та принципи сталого розвитку людської спільноти - розвитку, який забезпечує гармонійне сполучення соціально-економічних та екологічних пріоритетів суспільства сьогодні, в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Всім державам було запропоновано розробити власні концепції переходу до сталого розвитку, які мають підпорядковуватись загальній орієнтації та враховувати національні особливості.

На межі другого тисячоліття в умовах особливо небезпечного загострення екологічної кризи велике національне та міжнародне значення має входження України в загальноєвропейську та світову систему екологічної безпеки. Уряд нашої країни, усвідомивши пріоритетність вирішення екологічних проблем, розробив відповідно до рекомендацій “Порядку денного на XXI ст.” ефективну програму комплексної політики держави у галузі природокористування та охорони природи. Її реалізація вимагає здійснення трансформації нормативно-правової бази, економічних та адміністративних інструментів, забезпечення екологізації бюджетної та податкової систем, структурної, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики.

На основі розглянутих принципів та механізмів переходу України на модель сталого розвитку, що становлять теоретико-методологічну базу обґрунтування будь-якої господарської діяльності, визначено напрямок досліджень проблеми аналізу доцільності осушення. Встановлено, що показник еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій повинен всебічно відображати наслідки втручання в природне середовище при регулюванні водно-повітряного режиму ґрунту. У зв'язку з цим виникає потреба визначити величину сукупних витрат суспільства на реалізацію конкретного меліоративного проекту та на наступне оптимальне функціонування гідромеліоративної системи, встановити екологічні наслідки гідромеліорації та їх кількісні характеристики, розрахувати, спираючись на діючі ціни, сумарний ефект в грошовій формі та зіставити його з сукупними витратами.

При визначенні екологічних наслідків втручання в природне середовище регіону з метою регулювання водно-повітряного режиму рунту необхідно враховувати принципи системи державного регулювання природокористування. У дисертаційній роботі проаналізовані окремі інструменти управління природоохоронною діяльністю. Окремо розглянуто плату за використання та забруднення природно-ресурсного потенціалу, а також комплексний підхід до економічної оцінки природних ресурсів. Обґрунтовано, що екологічні наслідки осушення доцільно враховувати у грошовій оцінці землі, оскільки саме земельні ресурси зазнають переважного впливу меліоративних заходів.

Другий розділ “Еколого-економічний аналіз основних тенденцій розвитку та ефективності меліорацій в Поліському регіоні України” включає ретроспективний еколого-економічний аналіз розвитку меліорацій, оцінку економічної ефективності осушувальних меліорацій на території Рівненської області, а також обґрунтування екологічної регламентації використання земельних та водних ресурсів у сільськогосподарському виробництві.

Характер розвитку осушувальних меліорацій на території Рівненської області, як частині українського Полісся, відповідає загальнодержавним тенденціям: стрімке зростання обсягу меліоративних робіт у 1960-1980 роках, широкомасштабне здійснення реконструкцій діючих гідромеліоративних систем з 1980 року та майже повне припинення нового будівництва з 1990 року.

Всі меліоративні роботи тією чи іншою мірою (залежно від рівня вивчення процесів, що відбуваються при осушенні) супроводжувались природоохоронними заходами. Але з часом беззаперечним став факт їх недосконалості із-за недостатнього наукового обґрунтування. Природоохоронні заходи базувалися на регіональному підході при проектуванні осушувальних систем і їх практична реалізація зводилась до будівництва систем двобічної дії, будівництва польдерних річкових систем у зоні торфових ґрунтів, будівництва водооборотних систем і систем з малопохилим і безпохилим дренажем, реконструкції побудованих раніше систем однобічної дії.

Протягом усього періоду розвитку осушувальних меліорацій основна увага приділялася економічним перевагам регулювання водно-повітряного режиму ґрунту без належного вивчення та прогнозування змін, що відбуваються в навколишньому природному середовищі. Проте у 80-х роках було виявлено перші прояви негативних екологічних наслідків меліорації: пересихання джерел, зниження рівнів ґрунтових вод, деградація ґрунтового покриву тощо. З року в рік якісний стан осушених земель в Рівненській області погіршувався, прогресувало їх перезволоження та повторне заболочування (табл.1).

Сучасний критичний стан ґрунтового покриву вимагає виваженого підходу до визначення допустимих меж антропогенного навантаження на навколишнє середовище та розробки природоохоронних нормативів. Тому постає питання оцінки безпечних для екосистем регіону меж осушення, яке впливає як на ґрунтовий покрив, так і на якість та кількість водних ресурсів.

Екологічні наслідки осушення висвітлюють результати еколого-меліоративного моніторингу, який являє собою систему спостережень, оцінки і прогнозування стану природного середовища на меліорованих та прилеглих до них землях. У рамках моніторингу еколого-меліоративна ситуація оцінюється за п'ятибальною системою. На Рівненщині несприятливий (2 бали) та незадовільний (1 бал) еколого-меліоративний стан склався на 12% осушених земель.

Таблиця 1

Характеристика осушених сільськогосподарських угідь за ознаками, що впливають на їх родючість

Осушені угіддя	1986	1996
	тис. га	%	тис. га	%
Всього осушених угідь	299,7	100,0	319,3	100,0
Кислі	172,8	57,66	156,6	49,05
Перезволожені	3,5	1,17	53,4	16,72
в т.ч. -заплавні	0,1	0,03	12,2	3,82
-позазаплавні	3,4	1,13	41,2	12,90
Заболочені	0	0,00	16,6	5,20
Дефляційнонебезпечні	101,4	33,83	152,1	47,64
в т.ч. еродовані	1,8	0,60	1,8	0,56
Піддані водній ерозії	0	0	1,4	0,44

Використані в рамках моніторингу критерії оцінки еколого-меліоративної ситуації на осушених землях досить повно характеризують вплив меліорацій як на земельні, так і на водні ресурси території, що на сучасному етапі забезпечує максимально можливу достовірність оцінки наслідків регулювання водно-повітряного режиму рунту та дозволяє розробити заходи з покращання та оптимізації екологічного стану осушених та прилеглих територій. Це є вагомою підставою для використання результатів еколого-меліоративного моніторингу при визначенні еколого-економічної ефективності осушення, а саме для встановлення величини екологічних збитків.

Разом з дослідженням екологічних наслідків осушення в дисертаційній роботі проаналізовано систему показників, що вичерпно характеризують рівень сільськогосподарського виробництва на осушених землях. Розглянуто такі аналітичні показники, як використання осушених земель, структуру посівних площ, капіталомісткість меліорованого гектара.

За підсумками проведеного кореляційно-регресивного аналізу залежності продуктивності осушеного гектара від ряду водогосподарських факторів за п'ятирічний період (з 1987 по 1992 рік) виявлено прямий та середній за тіснотою зв'язок між вартістю валової продукції з 1 га меліорованих земель і технічним рівнем осушувальної системи.

У результаті дослідження рівня сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях визначені традиційні показники ефективності: окупність капітальних вкладень в осушення земель Рівненської області становить близько 13 років, а коефіцієнт економічної ефективності не перевищує 0,078. Автором доведено, що через ряд методологічних недоліків ці результати не можуть визнаватись цілком правомірними.

Третій розділ дисертаційної роботи “Методичні основи оцінки ефективності осушувальних меліорацій” присвячено обрунтуванню нових підходів до визначення еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій.

Оцінку ефективності осушувальних меліорацій необхідно проводити з урахуванням ринкових вимог до процесу інвестування. Тому показник ефективності має враховувати зміну вартості грошей у часі, різні види ризиків, альтернативну вартість використання ресурсів тощо. Дисертантом доведено, що при оцінці ефективності здійснених меліоративних робіт правомірно використовувати таку залежність:

,

де P_t- вартісна оцінка результатів проведених меліоративних робіт в t-му році;

З_t- вартісна оцінка затрат на створення та реконструкцію меліоративної системи в t-му році;

а_t- коефіцієнт приведення затрат і результатів різних періодів до розрахункового року;

t_п, t_к - відповідно початковий та кінцевий роки розрахункового періоду.

Тобто, оцінку доцільності регулювання водно-повітряного режиму рунту необхідно проводити на базі сумарного економічного ефекту. Чим більший сумарний ефект, тим вища ефективність меліорацій. Застосування даної залежності базується на вартісній оцінці результатів за роками розрахункового періоду і враховує нестабільність щорічних техніко-економічних показників сільськогосподарського виробництва на осушених землях.

В дисертаційній роботі вдосконалено методику визначення приросту чистого доходу на меліорованих землях в результаті регулювання водно-повітряного режиму рунту. Запропоновано порівнювати урожайність сільськогосподарських культур на осушених землях не лише з тим рівнем урожайності, що спостерігався до створення меліоративної системи, а й враховувати динаміку приросту продуктивності сільськогосподарських угідь на багарних землях. Це дозволить уникнути включення до ефекту від меліорації результатів незалежного розвитку рівня агротехнічних заходів.

Проведене дисертантом обрунтування еколого-економічного підходу при оцінці ефективності вимагає включити до сумарного ефекту величину екологічних втрат (рис.2) Їх доцільно визначати на певному році спостережень у діючих на той момент часу цінах.

Процес визначення перших двох складових наведеної системи екологічних втрат досить повно викладений у наукових працях з проблем оцінки еколого-економічної ефективності меліорацій і не викликає особливих методологічних труднощів. Третя складова, що тісно пов'язана з екологічною ситуацією на осушених та прилеглих територіях, не має чіткої методики обчислення. Оскільки зміни, що відбуваються у екосистемі регіону в кінцевому результаті відображаються на якості земельних угідь, здобувачем запропоновано вирішувати дану проблему на основі грошової оцінки землі.

Недоліком існуючої методики грошової оцінки земель є те, що вона не досить повно враховує ряд факторів. А саме: місце розташування ділянки землі, наявну інфраструктуру, екологічний стан тощо. Щоб відобразити вплив осушення на величину грошової оцінки землі, доцільно скористатись результами проведеного еколого-меліоративного моніторингу. Показники, що використовуються у ньому, застосовуються і для оцінки якості землі, як природного ресурсу. Тобто - в процесі бонітування рунтів, яке відповідно до вимог Державного земельного кадастру, проводиться з метою забезпечення раціонального використання і охорони земельних ресурсів.

В дисертаційній роботі запропоновано враховувати при розрахунках грошової оцінки окремої ділянки сільськогосподарських угідь коригуючі коефіцієнти, що відображатимуть екологічні наслідки осушення. Їх величина визначається через умови використання землі, які залежать від еколого-меліоративної ситуації (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика умов використання земель у сільськогосподарському виробництві залежно від балу оцінки еколого-меліоративної ситуації

Еколого-меліоративний стан земель	Бал	Умови використання земель у сільськогосподарському виробництві
досить сприятливий	5	землі можуть ефективно використовуватись у сільськогосподарському виробництві без додаткового або незначного покращання
сприятливий	4	необхідно застосувати спеціальні меліоративні прийоми, проте зміни у навколишньому природному середовищі не впливають на потенційну родючість рунтів такої ділянки.
задовільний	3	спостерігається порушення природної рівноваги, тому існує потреба проводити додаткове покращання земель
несприятливий	2	використання земель у сільськогосподарському виробництві без проведення радикальних заходів малоефективне
незадовільний	1	використання земель в якості сільськогосподарських угідь є недоцільним

При оцінці еколого-меліоративного стану земель у три та менше балів є підстава стверджувати про зменшення якості земель, а отже і про зниження грошової оцінки відповідних ділянок. Різниця у грошових оцінках осушених сільськогосподарських угідь “без” та “з” урахуванням еколого-меліоративної ситуації розглядається в дисертаційній роботі як зниження цінності природно-ресурсного потенціалу території.

Практична реалізація запропонованого підходу здійснена на прикладі однієї з еталонних систем Рівненської області. Визначення таких систем здійснюється згідно з рекомендаціями Держводгоспу України на основі їх типізації за наступним комплексом показників:

1.Площа нетто осушених земель.

2.Площа гончарного дренажу на осушуваних землях.

3.Площа сiльськогосподарських угiдь.

4.Геоморфологiчна належнiсть.

5.Тип водного живлення земель.

6.Характер ґрунтового покриву.

7.Рiк введення системи в експлуатацiю або її реконструкції.

8.Наявнiсть спостережної мережi (кiлькiсть спостережних свердловин і рiк початку спостережень).

9.Сiльськогосподарське використання осушуваних земель.

10.Мелiоративний стан осушуваних земель (показники мелiоративного кадастру).

За результатами типізації в межах Рівненської області виділено вісім геомеліоративних районів і сім еталонних (типових) осушувальних систем.

В дисертаційній роботі доведено, що найбільш обрунтованим є обрахунок еколого-економічної ефективності меліоративних заходів на прикладі системи “Деражне-Постійне”.

У ході досліджень визначено природоохоронні заходи, які необхідно здійснювати при експлуатації системи “Деражне-Постійне” та встановлена їх вартість.

У дисертаційній роботі на базі економічної оцінки землі обрахована вартість природних ресурсів, використаних при створенні системи. Дисертантом вивчені ґрунтові відміни тих ділянок землі системи “Деражне-Постійне”, де еколого-меліоративний стан оцінений у 3 та менше балів, та встановлені відповідні коефіцієнти зниження їх якісних характеристик.

Обрахунок всіх складових екологічних втрат виконано станом на 1990 рік з урахуванням діючих на той час цін. Сумарний економічний ефект визначався за двадцятирічний період на базі звітів землекористувачів системи “Деражне-Постійне” та Рівненського облводгоспу. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що вартісна оцінка негативного впливу осушення на навколишнє природне середовище є досить значною (табл. 3).

На типовій системі Рівненської області “Деражне-Постійне” величина екологічних втрат майже нанівець зводить сумарний економічний ефект за весь період експлуатації системи. Серед них найбільшу питому вагу (64%) мають втрати від зміни цінності природно-ресурсного потенціалу.

Таблиця 3

Еколого-економічна ефективність осушувальних меліорацій на прикладі системи “Деражне-Постійне” (Рівненська область), тис.крб

Сумарна величина економічних результатів проведених меліоративних робіт з урахуванням фактору часу за 1971-1990 роки	16939,8
Сумарна величина затрат на створення та реконструкцію меліоративної системи з урахуванням фактору часу за 1971-1990 роки	15407,9
Сумарний економічний ефект за 1971-1990 роки	1531,9
Вартість природоохоронних заходів станом на 1990 рік	39,7
Вартість використаних природних ресурсів в цінах 1990 року	497,1
Зміна цінності природно-ресурсного потенціалу в цінах 1990 року	949,7
Сумарний еколого-економічний ефект за 1971-1990 роки	45,4

Проведені розрахунки свідчать, що в сучасних умовах еколого-економічна ефективність осушувальних меліорацій оцінюється як мізерна.

Порушення екологічної збалансованості регіону, що викликане значним антропогенним навантаженням, вимагає розробки заходів, спрямованих на збереження, поліпшення стану навколишнього природного середовища і підвищення на цій основі продуктивності природно-ресурсного потенціалу.

Серед основних причин складного екологічного стану меліорованих земель на Поліссі необхідно відзначити необґрунтовані масштаби втручання в екосистеми регіону та недотримання всього комплексу передбачених природоохоронних заходів. У дисертаційній роботі обґрунтовується доцільність ренатуралізації осушених площ, як одного із шляхів поліпшення екологічної ситуації в регіоні.

ВИСНОВКИ

1.У сучасних умовах небезпечного загострення екологічної кризи велике національне та міжнародне значення має входження України в загальноєвропейську та світову систему екологічної безпеки. Особливої уваги потребує завдання збереження та відновлення цінності природно-ресурсного потенціалу, що є основою існування людства з прадавніх часів і до наших днів.

2. Найважливішими серед природно-сировинних ресурсів завжди були земля та вода, які є фундаментом розвитку людської спільноти. Їх використання на території України протягом десятиріч здійснювалось методами, що базувались на широкомасштабних змінах в природних екосистемах. Серед них чільне місце займає гідромеліорація, зокрема осушення перезволожених земель.

3. Проведений еколого-економічний аналіз основних тенденцій розвитку осушувальних меліорацій в Поліському регіоні України дозволяє констатувати:

створення гідромеліоративних систем тривалий час відбувалось без достатнього наукового обрунтування та екологічної експертизи;

економічна доцільність капіталовкладень в меліорацію земель підтверджувалась розрахунками, що базувались на визначенні ефекту від меліорації через приріст доходу у сільськогосподарському виробництві без урахування екологічних наслідків втручання в екосистеми регіону;

переважна більшість сучасних факторів деградації земель і виснаження та забруднення водних ресурсів викликані ігноруванням негативного впливу осушення на навколишнє природне середовище;

виявлення та оцінка збитків, завданих навколишньому природному середовищу меліоративними заходами, потребує здійснення широкомасштабного еколого-меліоративного моніторингу осушених земель;

через відсутність належних економічних важелів, технічні та організаційні заходи, що застосовуються для усунення деградації екосистем осушених та прилеглих територій, не забезпечують достатніх позитивних результатів;

значне місце в оптимізації природокористування та підвищенні рівня екологічної надійності інженерних рішень належить методологічним підходам до визначення ефективності капіталовкладень.

4. На основі отриманих висновків та поглибленого вивчення сутності і змісту терміна “ефективність” в дисертаційній роботі запропоновані концептуальні підходи та методологічні принципи оптимізації природокористування при здійсненні осушувальних меліорацій. Розроблені теоретико-методологічні основи оцінки еколого-економічної ефективності осушення враховують базові засади управління природокористуванням в умовах інтенсивного техногенного навантаження. Проведені теоретичні дослідження та практичні розрахунки є ґрунтовною базою для внесення наступних пропозицій:

ефективність осушувальних меліорацій, як і будь-якого господарського рішення, повинна обґрунтовуватись відповідно до вимог сталого розвитку, тобто з обов'язковим урахуванням екологічних наслідків здійснення інвестицій;

до збитків, що зазнало навколишнє природне середовище із-за втручання в екосистеми регіону, необхідно включати вартість використаних природних ресурсів, величину природоохоронних затрат та втрату цінності природно-ресурсного потенціалу;

при проведенні осушувальних меліорацій втрату цінності природно-ресурсного потенціалу доцільно визначати через зміну грошової оцінки землі - основного засобу виробництва у сільському господарстві;

методика обрунтування доцільності капіталовкладень в умовах ринкової економіки має враховувати зміну цінності грошей у часі.

5. Враховуючи стан довкілля на території Полісся, необхідно передбачити комплекс організаційно-господарських, технологічних та агротехнічних заходів, визначити терміни і черговість їх реалізації. Об'єктивна оцінка стану земель, продуктивності землеробства, соціального значення земельних ресурсів в економічному розвитку, а також урахування матеріально-технічних і фінансових можливостей держави мають бути визначальними при встановленні обсягу цих робіт, їх виду та послідовності. Подальший розвиток осушення має здійснюватись у напрямку вдосконалення технічного рівня гідромеліоративних систем та експлуатаційних заходів на них з дотриманням природоохоронних вимог.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ковшун Н.Е. Оцінка ефективності осушувальних меліорацій на Поліссі: економічний та екологічний аспекти / За ред. доктора екон. наук, професора, академіка УЕАН Хвесика М.А.-Рівне: УДАВГ, 1998.- 60с.

Хвесик М.А., Ковшун Н.Е. До питання методології визначення еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій // Економіка України.- 1996.- №4.- С.83-87 (особистий внесок - поглиблено розглянута методологія визначення еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій)

Ковшун Н.Е. Використання теорії ймовірності при визначенні ефективності капітальних вкладень // Регіональна економіка. -1998.- №1.- С.130-134.

Гус В.М., Ковшун Н.Е. До питання вдосконалення фінансово-кредитного механізму природокористування // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: Зб. наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки.- Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997.- С. 87-90 (особистий внесок - запропонована податкова система регіонального природокористування).

Ковшун Н.Е. Оцінка ефективності осушувальних меліорацій на базі еколого-економічного підходу // Економіка природокористування і охорони довкілля. Зб. наук. праць РВПС України НАН України.- К.: РВПС України НАН України, 2000.-С.97-102.

Ковшун Н.Е. Раціональне водокористування і економічний механізм // Водне господарство України.- 1997.-№4.- С.24-26.

Гус В.М., Ковшун Н.Е. Вдосконалення фінансово-кредитної політики сталого розвитку регіону // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Зб. наук. праць. За матеріалами доповідей міжнародної науково-практичної конференції /в 3-х чатинах/. - Львів: НАН України Інститут регіональних досліджень, 1998.- Ч.3.-С.89-93 (особистий внесок - проаналізовані результати впровадження економічного регулювання процесів природокористування у Рівненській області).

Ковшун Н.Е. Застосування сучасних підходів до визначення ефективності осушення на території Рівненської області // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. Науково-технічний збірник.-Випуск 23.- Рівне: УДАВГ, 1998.- С.285-291.

Ковшун Н.Е. Шляхи вдосконалення методики оцінки ефективності осушувальних меліорацій // Вісник Української державної академії водного господарства: Зб. наук. праць.-Випуск 1.-Рівне: УДАВГ, 1998.- С.347-350.

Ковшун Н.Е. Економічний механізм взаємодії суспільства та природи // Питання соціоекології. Т.2.: Матеріали Першої всеукраїнської конференції “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології” /За ред. Г.О. Бачинського і інші/.- Львів: ВНТЛ, 1996.-С.177-179.

Ковшун Н.Е. Методологічні проблеми визначення еколого-економічної ефективності капіталовкладень в меліорацію земель // Науково-методичний збірник “Технології навчання”.-Рівне: УДАВГ, 1996.-С.56-60.

Гус В.М., Ковшун Н.Е. Перспективні напрямки вирішення екологічних проблем на Рівненщині // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: Збірник наукових праць, присвячений 140-й річниці від дня народження П.А. Тутковського.- Луцьк: Надстир'я, 1998.- С. 153-154 (особистий внесок - потреба включення до фінансових планів регіону екологічного фонду)

Ковшун Н.Е. Нетрадиційний погляд на показник ефективності // Збірник статей за матеріалами ІІІ науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів. Ч.6. “Облік і аудит, регіональна економіка”-Рівне: УДАВГ, 1997.- С.105-107.

Ковшун Н.Е. Застосування еколого-меліоративного моніторингу при визначенні ефективності меліорації // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми ринкової економіки України”.-Рівне: УДАВГ,1997.

АНОТАЦІЯ

Ковшун Н.Е. Еколого-економічна ефективність осушувальних меліорацій у Поліському регіоні України (на прикладі Рівненської області).

Дисертація є авторським рукописом на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища.- Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено методології визначення еколого-економічної ефективності осушувальних меліорацій на Поліссі. У роботі розроблені концептуальні теоретичні та методологічні рекомендації оцінки доцільності капіталовкладень в меліорацію земель, поглиблено вивчення сутності та змісту терміна “ефективність”, висвітлені основні принципи ефективного управління природокористуванням в умовах інтенсивного техногенного навантаження. На основі комплексного еколого-економічного аналізу стану осушених земель та результатів їх використання у сільськогосподарському виробництві запропоновані стратегічні напрямки розвитку меліорацій на Поліссі.

Ключові слова: ефективність, еколого-економічна ефективність, осушувальні меліорації, аграрне природокористування, грошова оцінка природних ресурсів, земельні ресурси, екологічні втрати.

АННОТАЦИЯ

Ковшун Н.Э. Эколого-экономическая эффективность осушительных мелиораций в Полеском регионе Украины (на примере Ровенской области).

Диссертация является авторской рукописью на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды.- Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2000.

В диссертационном исследовании отмечено, что существующая сложная эколого-экономическая ситуация требует всестороннего и тщательного изучения влияния хозяйственной деятельности человека на окружающую среду. Огромное значение при этом имеют экологические ограничения развития производительных сил, четко дифференцированные в зависимости от природных условий, характера хозяйствования, уровня общественного сознания.

Развитие аграрного сектора экономики Украины требует интенсивного использования имеющегося потенциала природных ресурсов. Значительную роль в разрешении продовольственной проблемы страны играют гидротехнические мелиорации. Негативные выводы последних лет об эффективности осушения, которое широко распространено в зоне Полесья, обусловлены тем, что теоретические, методологические и практические аспекты охраны окружающей среды не были предметом комплексного экономического исследования при проектировании мелиоративных систем. Поэтому необходима разработка новых и усовершенствование существующих теоретических и методических подходов к определению эколого-экономической эффективности осушения.

В диссертационной работе проанализированы традиционные показатели эффективности, такие как коефициент экономической эффективности и срок окупаемости капиталовложений, изложен ряд причин их несоответствия требованиям рыночной экономики. Предложено оценивать эффективность осушения на основании суммарного эколого-экономического эффекта. Сделаны выводы о необходимости учета экологических последствий в стоимостном выражении.

В систему экологических убытков при проведении осушительных мелиораций рекомендовано относить стоимость природоохранных мероприятий, стоимость использованных природных ресурсов и изменение ценности природных ресурсов региона. В диссертационной работе предложена методика определения последней составляющей на основании результатов эколого-мелиоративного мониторинга.

Разработаны рекомендации по усовершенствованию денежной оценки участка сельскохозяйственных угодий с учетом экологических последствий осушения. Разница между оценкой, произведенной без учета предложенных корректирующих коэфициентов, и оценкой, их учитывающей, представляет собой уменьшение ценности природно-ресурсного потенциала региона. Практическая реализация представленной методики показана на примере осушительной системы “Деражно-Постойное” - одной из эталонных систем Ровенской области. Выполненные расчеты показали, что эколого-экономическая эффективность осушения ничтожно мала из-за большого удельного веса экологических убытков в суммарных результатах использования мелиорированных сельскохозяйственных угодий.

В диссертации рассмотрены специальные мероприятия, направленные на сохранение и улучшение экологического баланса региона, нарушение которого вызвано значительной антропогенной нагрузкой.

Ключевые слова: эффективность, эколого-экономическая эффективность, осушительные мелиорации, аграрное природопользование, денежная оценка природных ресурсов, земельные ресурсы, экологические потери.

SUMMARY

Kovshun N.E. Ecological and economical substantiation of Land drainage efficiency in Ukrainian Polissia (Rivne region was taken as an exemple).

The dissertation is an authorized monuscript for a candidate's of economical science academic degree in speciality 08.08.01 - economics of natural consuming and environmental coutrol. Consil on productive resources investiagations attached to the Ukrainian National Academy of Sciences, Kiev, 2000.

The thesis is divoted to the ecological and economical determination of Land drainage efficiency in Polissia/ The theoretical and procedure recommendatious forf estimation of Land reclamative investments expediency, the in-depth study of essence and subject-matter of the term “efficiency”, the main principles of effective coutrol of natural consuming und er intensive man-made influence are given and considered in the thesis. On the basis of complex analysis of the drained lands state and the results of their consumption in agricultural industry there were proposed the strategic ways of Land reclamation development in Polissia.

Key words: efficiency, ecological and economical efficiency, Land drainage, agricultural consuming, assessment of natural resources, land resourses, ecological losses.

Размещено на Allbest.ru