Будова та продуктивність мішаних культур дуба червоного у західному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

БУДОВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS BOREALIS MICHХ.) У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація

КАГАНЯК Юліан Йосипович

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Горошко Мирон Петрович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, доцент Лакида Петро Іванович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук Швець Михайло Іванович, Виробниче об'єднання “Укрдержліспроект”, головний інженер

Провідна установа - Інститут екології Карпат НАН України, відділ охорони природних екосистем, м. Львів

Захист відбудеться 11 травня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою: 03041, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 21 березня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Маніта О.Г.

Каганяк Ю.Й. Будова та продуктивність мішаних культур дуба червоного (Quercus borealis Michх.) у Західному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація. - НАУ, Київ, 2000.

Головною метою досліджень в умовах вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності і фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур при різному складі у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром на 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вирахувано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змоде-льовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбура з часткою дуба червоного у культурах 5-9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного, рекомендується виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

Каганяк Ю.И. Строение и продуктивность смешанных культур дуба красного (Quercus borealis Michх.) в Западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйственных наук по специальности 06.03.02 - лесоустройство и лесная таксация. - НАУ, Киев, 2000.

Объектом исследования являются смешанные насаждения дуба красного с примесью ясеня обыкновенного и лиственницы европейской в западной Лесостепи Украины.

В условиях западной Лесостепи Украины дуб красный является интродуцентом. Дуб хорошо произростает как на бедных и истощённых, так и на богатых почвах. Требовательный к достаточно высокому уровню влажности почв. Порода обильно и на ранних стадиях плодоносит, хорошо возобновляется, является сильным конкурентом для сопутствующих пород (ясеня обыкновенного и лиственницы европейской).

Данный регион характеризуется преобладанием свежих и влажных гигротопов, а также относительно богатых и богатых трофотопов. Поэтому, почвенно-климатические условия даного региона способствуют росту вышеуказанных пород с достаточно высокой продуктивностью.

Главной целью исследований в условиях влажной грабовой дубравы является оценка, моделирование, формализация показателей строения, роста, продуктивности и наземной фитомассы с разным долевым участием дуба красного в ясенево-дубовых и лиственнично-дубовых культурах в виде нормативного материала.

Для расчёта общей продуктивности насаждений исспользована методика Свалова-Воропанова. Оценка фитомассы вышеуказанных насаждений по основным наземным компонентам произведена за методикой П.И. Лакиды. Расчёт статистик таксационного строения произведён с исспользованием метода условной средней.

Параметры модели распределения частот диаметра и высоты стволов, а также протяжённости и диаметра крон определены при помощи двохпараметрического уравнения плотности Вейбулла.

Аналитическое выравнивание показателей роста и наземной фитомассы произведено с исспользованием многофакторных регрессионных уравнений. С их помощю получены поверхности морфолого-таксационных показателей роста, производительности и фитомассы в зависимости от возраста и процента древесной породы в общем запасе насаждения.

Исследовано строение вышеуказанных культур по диаметру на 1,3 м и высоте стволов, а также по протяженности и диаметру крон. Определены асимметрия, эксцес, вариация, ранг распределения частот морфолого-таксационных показателей ствола и кроны.

Установлено, что максимальная величина коэфициента вариации исследуемых пород характерна для диаметров крон, а минимальные его значения - для высот стволов.

Асиметрия диаметра стволов и крон на протяжении всего периода роста остаётся положительной. Данный показатель для протяжённости крон и высоты стволов как положительный, так и отрицательный.

Эксцесс таксационных показателей крон и стволов разного знака и степени.

Значительная величина ранга диаметра крон дуба красного ясенёво-дубовых культур показывает на возможность роста его в высокой густоте.

Анализ статистик распределений диаметра и высоты стволов показыает, что конкуренция в профиле по вертикали несколько меньше, чем по горизонтали. В младшем возрасте наблюдается большая активность роста лиственницы и угнетённость роста дуба красного. В дальнейшем дуб активизирует своё развитие.

В молодняках дуб и ясень характеризуются одинаковой активностью роста. В старшем возрасте активность роста дуба несколько выше, чем ясеня. Это указывает на ингибирующее воздействие дуба красного на ясеня в возрасте спелости.

Смоделированно рост вишеуказанных культур в динамике с долевым участием дуба красного 5-9 единиц. Наиболее продуктивными выявлены культуры дуба красного составом 8Дк2Ли и 7Дк3Яс.

Смоделировано изменение фитомассы по главным компонентам кроны и ствола с долевым участием дуба красного 5-9 единиц. Процент кроны наибольший в младшем возрасте в лиственницы, что объясняет её интенсивное развитие. В старшем возрасте процент кроны в дуба и ясеня больше, чем в лиственницы. В молодняках основу кроны составляют древесная зелень и ветки длиной до 3 м, а в старшем - ветки длиной 3-8 м и более 8 м.

Рост дуба красного отличается от роста дуба обыкновенного. Особенно ощутимая разница в морфолого-таксационных показателях в молодом возрасте. Вследствие больших отклонений в росте дуба обыкновенного от дуба красного, рекомендуется отделить дуб красный в отдельную хозяйственную секцию.

В итоге сделаны выводы и составлены нормативные таблицы хода роста и динамики наземной фитомассы, распределения частот диаметра и высоты стволов, протяжённости и диаметра крон с учётом динамической специфики смешанных культур дуба красного.

Kaganyak Ju.Yo. A structure and efficiency of mixed cultures of northern red oak (Quercus borealis Michх.) in the flat part of West Ukraina conditions. - the Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.03.02 - forest valuation and forest management. - NAU, Kyiv, 2000.

The main goal of researches in wet hornbeam oakery conditions is a rating, a modelling, a formalising an indexes of growth, an efficiency and a phytomassa with different admixture of northern red oak in ash-oak and larch-oak cultures as normative material. Is researched the structure of the above-stated cultures with a diameter 1,3 m and height of trunks, and also the extent and diameter of crowns. Has calculated an asymmetry, excess, variation, the rank of frequency distribution, and also is simulated theirs parameters with help of the twoparametrical Wajbule equation. Has modeled the growth of the above-stated cultures in the dynamic with share holding of northern red oak 5-9 unities. The most productive are detected cultures of northern red oak with the following composition: 8Oak2Larch and 7Oak3Ash. The phytomassa change on main components of a crown and trunk with share holding of northern red oak 5-9 unities is simulated. Consequently the major deviations in common oak growth is recommended to part northern red oak to a separate economic section.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

дуб будова ріст фітомаса

Актуальність теми. Підвищення продуктивності та покращення стану лісів відноситься до завдань загальнодержавного значення. Юридична основа проведення досліджень у даному напрямку передбачена в Лісовому Кодексі України, зокрема одним із шляхів підвищення продуктивності лісового фонду України є здійснення інтродукції. Стан лісів можна покращити, якщо в насадження ввести швидкорослі високопродуктивні та стійкі до захворювань деревні породи. Нині такі насадження створено. Це мішані культури дуба червоного, які формують високопродуктивні деревостани в різних типах лісорослинних умов, а також на землях, які непридатні для сільськогосподарського користування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження дисертаційної роботи узгоджується і є органічною частиною загальнокафедральної теми «Багатомірна оцінка структури і динаміки фітомаси деревостанів для вдосконалення інвентаризації лісових ресурсів (на прикладі лісів Заходу України)». Тему затверджено рішенням НТР УкрДЛТУ протоколом №1 від 23.01.1998 року. Тема зареєстрована в УкрІНТЕІ (№0198U002977).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси мішаних модриново-дубових та ясенево-дубових культур у вигляді нормативних таблиць при різному складі.

Задачею роботи є:

встановлення основних закономірностей будови дуба червоного, ясеня та модрини за основними показниками стовбура (висоти та діаметру) і крони (довжини та діаметру);

оцінка росту та продуктивності мішаних культур дуба червоного;

дослідження закономірностей формування фітомаси за основними її компонентами;

використання системи таксаційних нормативів при організації та веденні лісового господарства.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше об'єктом досліджень виступають мішані культури дуба червоного з домішкою модрини (ясеня). Оцінено ріст, продуктивність та фітомасу даних культур. Для апроксимації основних таксаційних показників продуктивності використано багатофакторні регресійні рівняння. Отримано поверхні відгуку вищезгаданих показників стосовно віку і частки породи в насадженні. Отримано розподіли чисельностей не лише за діаметром стовбурів, а й за висотою стовбурів, довжиною та діаметром крон. Обгрунтовано доцільність виділення дуба червоного в окрему господарську секцію.

Практичне значення одержаних результатів. Складено детальні регіональні таблиці ходу росту модриново-дубових та ясенево-дубових культур для умов Західного Лісостепу України вологої грабової діброви з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Дані таблиці можуть використовуватися під час актуалізації таксаційних показників при проведенні перманентного та базового лісовпорядкування. Розраховано нормативні динамічні таблиці оцінки фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за основними її компонентами. Використання нормативних таблиць дає можливість розраховувати додаткові джерела деревини з компонентів фітомаси крони.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем зібрано та камерально опрацьовано експериментальний матеріал. Розроблено пакет прикладних програм обрахунку основних таксаційних показників будови, росту, продуктивності та фітомаси для мішаних насаджень. Розроблено моделі росту та накопичення фітомаси основними їх компонентами при різному складі порід. Встановлено розподіл чисельностей за діаметром і висотою стовбурів, довжиною та діаметром крон дуба червоного, модрини, ясеня. Зроблено логічні висновки та рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Зміст дисертаційної роботи апробовано на наукових конференціях викладачів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету, які проводилися протягом 1995-1999 років.

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено в 8 публікаціях.

Структура і об'єм дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено на 134 сторінках машинопису. Вона містить вступ, 7 розділів, висновки та рекомендації, список найменувань (199), 7 додатків. Текст ілюстровано 53 таблицями і 7 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. ПРИРОДНI УМОВИ РЕГIОНУ ДОСЛIДЖЕННЯ

Дослідженнями охоплено дві лiсогосподарські області: Українські Карпати з Прикарпатським округом та Лісостеп із Західно-Українським лісостеповим округом. Природно-кліматичні умови сприятливі для росту досліджуваних порід - дуба червоного (Дч), ясеня звичайного (Яс), модрини європейської (Мд). Лісорослинні умови даного регіону характеризуються високою родючістю і достатньою зволоженістю ґрунтів, перевагою свіжих і вологих сугрудів та грудів.

2. БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДУБА ЧЕРВОНОГО ТА ЙОМУ СУПУТНІХ ПОРІД

Дуб червоний (Quercus borealis Michх.) інтродукований на територію України з Північної Америки 100 років тому. Порода відзначається швидкорослістю, рясним і раннім плодоношенням та відмінним поновленням, стійкістю до фітозахворювань, невибагливістю до родючості грунтів, вологолюбністю.

Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) - аборигенна порода. У досліджуваному регіоні він не створює чистих насаджень, росте як супутня порода. Ажурна конструкція крони сприяє задернінню грунту. Ясен вибагливий до родючості і вологості грунту, світлолюбний, рано плодоносить, добре поновлюється у вікнах намету і на узліссях.

Модрина європейська (Larix decidua Mill.) - аборигенна порода. Вона світлолюбна, невибаглива до родючості грунту, найкраще росте у свіжих гігротопах, страждає від засухи, у мішаних лісостанах поновлюється погано. Модрина - лісотвірна порода і сильний конкурент для дуба червоного.

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Об'єктом дослiдження є модальні мiшані модриново-дубові і ясенево-дубові культури на території ДЛГО "Львiвлiс", "Прикарпатліс", "Волиньліс".

Пiдбip об'єктiв дослiдження пpоведено на основі pетpоспективного аналiзу матеpiалiв лiсовпоpядкування за 20-piчний пеpiод. Виявлено особливостi pозподiлу культур дуба червоного, видiлено дiлянки, хаpактеpнi за складом порід, густотою. За pезультатами пpоведених обстежень на видiлених дiлянках закладено 98 пробних площ згідно з ГОСТом 16128-70. Вибір і рубання модельних дерев проведено способом рівномірного представництва в кількості, що дорівнює числу ступенів товщини. Обмір і розкряжування моделей здійснено за загальноприйнятою у лісовій таксації методикою (ГОСТ 9462-60).

Для дослідження росту і продуктивності використано методичні рекомендації М.П. Анучіна (1960, 1971), П.В. Воропанова (1961), М.М. Свалова (1975). Для дослідження зміни фітомаси надземної частини дерев за основними компонентами використано методичні рекомендації П.І. Лакиди (1997). Для дослідження таксаційної будови деревостанів, динаміки зміни їх структури враховано рекомендації М.М. Свалова (1975, 1978, 1979). Розрахунок основних статистичних показників здійснено методом визначення умовної середньої; аналiтичне вирiвнювання експериментальних даних - методом множинного регресiйного аналiзу. Вiдповiднiсть рiвнянь регресii дослiдному матерiалу оцiнювалась за критерiєм Фiшера.

4. ТАКСАЦІЙНА БУДОВА МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО

На основі функції щільності двопараметричного розподілу Вейбула (1) отримано моделі розподілу чисельностей за діаметром (D) і висотою (H) стовбурів, а також за довжиною (L_кр) та діаметром (D_кр) крон досліджуваних порід. Статистичні показники таксаційної будови згруповано за періодами росту: до 30 років, 31-60 років, більше 61 року (див. табл.1).

, (1)

Таблиця 1 - Статистики та параметри моделей за періодами росту

Порода	Варіація	Асиметрія	Ексцес	Ранг
	30	31-60	61	30	31-60	61	30	31-60	61	30	31-60	61	30	31-60	61	30	31-60	61
за діаметром стовбурів
Дч	30,8	28,7	28,1	0,38	0,26	0,73	-0,19	-0,25	0,00	55,6	56,1	56,0	3,15	3,47	3,62	1,00	1,00	0,97
Мд	23,7	23,0	18,2	0,65	0,73	0,27	0,84	0,46	0,03	55,0	61,9	52,3	4,83	4,66	5,87	0,97	0,93	0,99
Дч	29,8	23,5	20,9	0,21	0,13	0,80	-0,26	-0,36	0,75	54,7	55,0	54,6	3,43	4,36	6,89	1,01	0,99	0,95
Яс	29,9	22,8	19,7	0,37	0,08	0,21	-0,38	-0,44	-0,93	56,9	54,3	55,4	3,31	4,63	4,50	0,99	0,99	0,99
за висотою стовбурів
Дч	10,8	10,2	9,9	-0,20	-0,26	0,16	0,31	0,00	-0,41	60,8	59,9	50,6	9,25	10,33	11,49	0,95	0,95	0,97
Мд	9,4	9,3	6,1	0,28	-0,12	-0,26	0,25	-0,20	0,32	60,7	58,5	51,2	11,14	11,85	17,17	0,95	0,95	0,97
Дч	12,0	9,9	7,2	-0,85	-0,28	-0,61	2,15	0,08	0,60	52,4	56,4	53,6	12,59	11,91	18,92	0,97	0,96	0,97
Яс	11,6	8,6	8,6	-0,40	-0,29	-0,41	-0,12	-0,41	-0,40	58,2	60,6	59,8	8,08	12,73	13,89	0,96	0,95	0,96
за довжиною крон
Дч	30,0	26,0	18,7	0,18	-0,22	0,42	-0,24	-0,46	0,06	52,6	49,5	52,7	3,42	4,07	5,87	1,03	1,04	0,99
Мд	28,2	22,7	19,5	0,61	0,17	-0,14	0,52	0,10	-0,67	52,4	55,0	46,0	3,64	4,98	5,63	1,02	0,99	1,05
Дч	26,5	20,0	15,4	-0,06	-0,16	-0,56	-0,13	0,09	-0,08	51,4	48,9	45,7	4,35	5,84	7,56	1,02	1,01	1,02
Яс	24,0	19,6	19,0	0,00	0,05	0,34	-0,31	0,22	1,44	48,3	49,3	51,1	4,55	5,88	6,97	1,03	1,01	0,99
за діаметром крон
Дч	44,6	42,8	40,9	0,57	0,46	0,76	0,10	-0,19	-0,06	56,6	55,5	56,5	2,12	2,21	2,60	1,03	1,03	0,97
Мд	44,4	42,0	41,1	0,67	0,36	1,33	0,49	-0,42	3,88	56,8	60,8	58,4	2,32	2,13	2,99	1,04	0,99	0,99
Дч	36,7	35,2	35,8	0,36	0,21	0,34	0,11	-0,16	-0,28	54,5	56,3	62,1	2,84	2,88	2,83	1,03	1,02	0,96
Яс	36,7	30,0	27,2	0,43	0,15	-0,02	0,06	-0,18	-0,24	56,4	56,2	55,4	2,74	3,36	3,95	1,02	1,00	1,00

Особливості розподілу D. Породи за величиною варіації D розташовані у порядку спадання так: Дч модриново-дубових культур, Дч ясенево-дубових культур, Яс, Мд. Варіація D дуба мішаних культур відрізняється від чистих. Мінливість D дуба у молодняках мішаних культур менша, ніж у чистих. У старшому віці варіація діаметрів Дч модриново-дубових культур близька до чистих середньої густоти, але дещо більша. У Дч ясенево-дубових культур - D зменшується інтенсивніше, ніж у чистих високоповнотних.

Ранг діаметрів Дч модриново-дубових культур у динаміці коливається в незначних межах. Асиметрія (A_s) D додатня середня, зростає з віком. Це зумовлюється посиленим приростом діаметрів у вищих ступенях і збільшенням кількості відсталих у рості екземплярів. Ексцес (E_x) D від'ємний і зменшується у динаміці.

Для Мд характерне збільшення рангу D до 61-річного віку. Причина - відставання у рості за D значної кількості стовбурів (62%). Відпад тонких стовбурів у старшому віці впливає на зменшення рангу і A_s. Ексцес розподілу чисельностей D додатній і з віком зменшується.

У Дч ясенево-дубових культур ранг змінюється у незначних межах (0,2%). A_s з віком збільшується із незначної до сильної. E_x змінюється з від'ємного слабкого до додатнього середнього у старшому віці.

В Яс ранг зменшується (2,6%) до 61-річного віку, а після цього збільшується (1,1%). Коливання рангу незначні, проте вказують, що спочатку частка грубших стовбурів збільшується, а у віці ститиглості зменшується. Внаслідок пригнічення ясеня дубом, ранг D першого у віці стиглості менший. A_s діаметрів у молодняках - середня, а в старшому віці - незначна. Від'ємний E_x змінюється зі слабкого до середнього.

Впродовж усього часу росту дерев діаметрам дуба у мішаних культурах характерна додатня A_s, яка є більшою, аніж у чистих. До 61-річного віку D дуба мішаних культур характерний від'ємний E_x, який є меншим, ніж у чистих. Проте у віці стиглості E_x діаметрів дуба у мішаних культурах додатній, а в чистих - від'ємний. Це означає, що чисельності діаметрів дуба мішаних культур краще згруповані у центральних ступенях товщини. Ранг D дуба мішаних і чистих культур відрізняються неістотно. Проте ранг діаметрів Дч ясенево-дубових культур дещо менший, ніж у модриново-дубових і чистих культурах.

Параметри розподілу H. Варіація H найменша у Мд впродовж усього росту. У Дч модриново-дубових культур, Дч ясенево-дубових культур і Яс чіткої переваги у величині значень варіації протягом усього періоду росту не спостерігається.

Для Дч модриново-дубових культур характерне зменшення у динаміці рангу (10,2%). Отже, частка вищих стовбурів у дуба в старшому віці буде більша. До 61-річного віку дуб пригнічується Мд. Розвиток основної кількості стовбурів дуба сповільнюється внаслідок не так внутрішньо-, як міжвидової боротьби. Про це свідчить від'ємна A_s дуба в молодняках. У старшому віці дуб інтенсивніше росте у висоту, ніж Мд, а тому права гілка кривої сильно витягнута. A_s міняється з від'ємної у молодняках на додатню - у стиглих насадженнях. E_x розподілу висоти різний за знаком і коливається у межах +0,31…- 0,41.

У Мд ранг висоти у динаміці зменшується (9,5%), але в молодшому віці - швидше, ніж у дуба. Додатня A_s і високий ранг висоти у молодому віці вказують, що невелика частка стовбурів Мд збільшують висоту інтенсивно, а більшість пригнічується внаслідок внутрішньовидової боротьби. У старшому віці розподілу висоти Мд характерна від'ємна A_s. E_x різні за знаком і коливаються у менших межах, ніж у дуба (+0,32…-0,20).

У Дч ясенево-дубових культур спостерігається збільшення рангу на 4% до 61-річного віку. Частка нижчих стовбурів у даний період зростає. Дане явище можна пояснити близьким за інтенсивністю ростом дуба та Яс у висоту в молодняках. У старшому віці ранг зменшується (2,8%). A_s впродовж усього періоду росту від'ємна і зменшується з сильної до середньої. E_x розподілів висот додатній і коливається у межах +0,08…+2,15.

У Яс динаміка рангу аналогічна Дч ясенево-дубових культур, лише змінюється на меншу величину (0,8-2,4%). У ясеня ранг протягом усього періоду росту більший, ніж у дуба. Отже, частка вищих дерев у Яс є меншою. До віку стиглості ранг висоти Яс ще збільшується - порівняно з дубом. A_s висоти ясеня - від'ємна середня впродовж усього росту, проте у молодняках дещо менша, ніж у Дч ясенево-дубових культур. E_x висоти від'ємний і коливаються в межах -0,12…-0,41.

Беручи до уваги знак A_s, можна стверджувати, що, за винятком молодняків модрини і стиглих насаджень Дч модриново-дубових культур, конкуренція за висотою є меншою, аніж за діаметром.

Будова за L_кр. Варіація L_кр Дч модриново-дубових культур до 60-річного віку більша, ніж у Мд, а в старшому віці - навпаки. Варіація L_кр Дч ясенево-дубових культур до 60-річного віку більша, ніж у Яс. У старшому віці дуб поступається Яс за даним показником. Варіація дуба і Мд до 60-річного віку більша, ніж у дуба і Яс ясенево-дубових культур. У старшому віці істотна відмінність спостерігається лише в Дч ясенево-дубових культур.

Внаслідок інтенсивного зменшення густоти у молодняках, в Дч модриново-дубових культур збільшується освітленість залишених екземплярів, а отже - і частка довших крон (3,1%). Це сприяє зміні додатньої незначної A_s на від'ємну незначну, а також збільшенню від'ємного E_x. Припинення інтенсивного відпаду є причиною зростання рангу на 3,2%. A_s перетворюється у додатню і зростає до середньої. Зростає кучність чисельностей.

У Мд спостерігається протилежна до дуба тенденція. Спочатку зростає частка коротших крон (2,7%). Додатня A_s зменшується з сильної до незначної. Додатній E_x з середнього зменшується до слабкого. В період 31-60 років у Мд переважають процеси очищення від сучків, на противагу дубові. У більш старшому віці у Мд посилюються процеси збільшення довжини крони. Частка коротких крон зменшується на 9,1%. Додатня A_s перетворюється у від'ємну. Зростає розпорошеність чисельностей.

У Дч ясенево-дубових культур упродовж усього періоду росту спостерігається зменшення рангу на 6,0%, а отже - зростання частки довших крон. Від'ємна A_s зростає від незначної до сильної. Розпорошеність чисельностей менша, ніж у Дч модриново-дубових культур. Причиною збільшення частки довгих крон є вплив бокового освітлення стовбурів, яке з віком зростає, внаслідок ажурності крон Яс і зменшення природної густоти.

У Яс протилежна до дуба тенденція. Частка коротких крон з віком зростає на 2,8%. Додатня A_s збільшується із незначної до середньої. Зростає кучність чисельностей, яка є більшою, ніж у дуба і Мд.

Будова за D_кр. Варіація Дч та Мд упродовж усього періоду росту відрізняється незначно. До 60-річного віку спостерігається деяка перевага дуба, а в старшому віці - навпаки. Варіація Дч та Яс є меншою, аніж у Дч модриново-дубових культур та Мд. Варіація Дч ясенево-дубових культур дещо більша, ніж у Яс, особливо відчутна перевага у старшому віці.

У Дч модриново-дубових культур у період 31-60 років спостерігається незначне зменшення рангу (1,0%), а отже - збільшення частки широких крон. A_s дещо зменшується (з сильної до середньої). З наближенням віку стиглості ранг D_кр знову зростає на 1,0%. Зростає також A_s. E_x розподілу D_кр дуба до віку стиглості прямує до нуля. Кучність у стиглих насадженнях менша, ніж у молодняках.

Розростання крон Дч модриново-дубових культур приводить до збільшення кількості вужчих крон у Мд на 3,9%. У старшому віці в модрини спостерігається протилежний до дуба процес. Частка широких крон зростає на 2,4%. A_s розподілу D_кр Мд сильніша, ніж у дуба, особливо в молодняках і стиглих насадженнях. Кучність чисельностей у старших насадженнях зростає.

У Дч ясенево-дубових культур частка вузьких крон зростає в динаміці на 7,6%. A_s зменшується у період 31-60 років, після чого зростає. A_s Дч модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових. Кучність D_кр з віком зменшується і є гіршою, аніж у Дч модриново-дубових культур.

У Яс ранг D_кр у динаміці зменшується на 1%, а це означає, що частка широких крон незначно збільшується. A_s зменшується з середньої до незначної. Кучність чисельностей в динаміці зменшується.

Отже, зменшення в динаміці коротких (6,0%) і широких (7,7%) крон Дч ясенево-дубових культур супроводжується збільшенням частки коротких (2,8%) і широких (1,0%) крон в Яс. У Дч модриново-дубових культур до 61-річного віку інтенсифікується розвиток крон у довжину (зростання 3,1%) і ширину (зростання 1,0%). У Мд спостерігається очищення від сучків (частка коротких крон зростає 2,7%) і збільшення частки вузьких крон на 3,9%. У Дч модриново-дубових культур після 61-річного віку стимулюється очищення стовбура від сучків (зростає частка коротких крон 3,2%) і збільшення вузьких крон на 2,0%. У Мд збільшується частка довгих (2,1%) і широких (2,4%) крон.

5. РІСТ МІШАНИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО

Оцінка росту за верхньою висотою (H_в), середнім діаметром (D_с), площею поперечного перетину (G), запасом (М) ясенево-дубових та модриново-дубових культур достовірно описується множинним регресійним рівнянням (2). Динаміку відсотку кори (С), різниці між верхньою та середньою висотами (H) адекватно описує рівняння (3), а поточні прирости (Z_п) - рівняння (4).

, (2)

, (3)

, (4)

Таблиця 2 - Параметри моделей росту основних таксаційних показників

Порода	a1	a2	a3	a4	a5	a6	a7	a8	a9	a10	F
Верхньої висоти
Дч	-0,0068	17,6	19,3	2936,6	1268,5	-0,0047	1854,2	-	-	-	0,0879
Мд	4,7054	11,0	0,0001	0,0043	0,9636	1,7438	1,7311	-	-	-	0,0253
Дч	1,8054	30,8	141,6	3,8517	0,1033	1,8011	270586,2	-	-	-	0,2270
Яс	0,0444	16,4	593070,7	18497,6	929,0183	0,0466	1289995,0	-	-	-	0,0761
Середнього діаметру
Дч	1,7361	13,9	0,0007	0,1039	2,7917	2,2105	0,0710	-	-	-	0,0579
Мд	1,6029	1,8538	0,0017	0,1145	6,3314	1,6448	0,0875	-	-	-	0,1086
Дч	1,7811	18,7	-1,7373	51,7	2,4313	1,7810	1,5932	-	-	-	0,0378
Яс	2,4204	11,6	741,2	-22,2	102,8	0,0503	0,2697	-	-	-	0,0611
Площі поперечного перетину
Дч-Мд	-0,0039	11,9	0,3984	63,8	27,6	-0,0038	5358,5	-	-	-	0,8414
Дч-Яс	1,4859	17,5	81,7	2,5598	-0,0010	1,0201	414585,5	-	-	-	0,7498
Запасу у корі
Дч-Мд	-0,0146	24,8	0,5766	94,7	-905,8	-0,0147	1957,6	-	-	-	0,1703
Дч-Яс	1,8054	30,8	141,6	3,8517	0,1033	1,8011	270586,2	-	-	-	0,2270
Поточного приросту у корі
Дч	7,1242	-15,8	-16,6	532,4	6275,4	-4098,3	-3785,0	-114,9	467,9	34457,2	0,0125
Мд	2,0374	-52,0	20,9	873,8	89,7	-501,5	-4509,4	360,6	-2495,8	5746,5	0,0416
Дч	2,4636	-35,6	-26,4	646,6	2683,1	-1003,9	-2925,4	-2724,3	-1755,3	6996,0	0,0304
Яс	1,8186	-37,1	11,4	559,0	615,5	-971,1	-2407,1	-3345,0	-1642,3	8953,4	0,1056

Особливості динаміки кількості стовбурів (N). Дч здатний рости у високій густоті, на відміну від Мд і Яс. Отже, збільшення частки Дч у культурах підвищує їх густоту.

Ясенево-дубові культури спочатку ростуть з меншою густотою, ніж модриново-дубові, оскільки Яс формує ажурні, широкі крони, а Мд швидко збільшує розміри і, дещо сповільнює ріст за діаметром Дч. У старшому віці, внаслідок більшої інтенсивності доглядових рубань у модриново-дубових молодняках і середньовікових насадженнях, ясенево-дубові культури залишаються у вищій густоті.

Ясенево-дубові культури ростуть з меншою густотою, ніж корінні грабово-дубові (гД) I^b,9-I^a,7 бонітетів (Строчинський,…, 1982), а також - ніж чисті високоповнотні культури Дч (Майборода, 1980). Модриново-дубові культури з 20-річного віку ростуть з меншою густотою, ніж гД I^b,9-I^а,7 бонітетів. Модриново-дубові культури 8Дч2Мд та 9Дч1Мд у молодняках проростають з високою густотою, як і чисті високоповнотні культури Дч. Іншим складом - з меншою густотою. У результаті доглядових рубань високої інтенсивності густота модриново-дубових культур у стиглому віці зменшується порівняно з чистими високоповнотними культурами Дч.

Особливості росту за H_в та H_с. Упродовж усього періоду росту Мд переважає за висотою Дч. На ріст Дч та Мд за висотою значною мірою впливає співвідношення між ними. Ці породи найкраще ростуть у висоту складом 7Дч3Мд…9Дч1Мд. Збільшення присутності Мд до 4-5 одиниць сприяє погіршенню росту у висоту - як Дч, так і Мд. У молодняках Мд стримує ріст Дч у висоту. Збільшення частки Мд до 4-5 одиниць зменшує значення висот Дч впродовж усього періоду росту.

Таблиця 3 - Хід росту мішаних культур дуба червоного

Вік	По-рода	Ростуча частина	Відпад	Загальна продуктивність
		Hв, м	Hс, м	Dс, см	G, м2	М, м3	С, %	N, шт	N, шт	Dс, см	М, м3	М, м3	Zп, м3	Zc, м3
20	8Дч	15,2	14,0	10,9	19,23	149	11,1	2064	10046	9,5	27	176	19,8	8,8
	2Мд	16,6	15,0	19,2	4,81	37	29,4	166	98	14,6	4	42	4,2	2,1
	сума				24,04	186		2230	10145		31	217	24,0	10,9
40	8Дч	25,6	24,6	23,8	27,75	302	9,6	622	349	15,9	180	482	11,1	12,0
	2Мд	26,3	25,0	30,0	6,94	76	20,9	98	24	20,2	25	101	2,3	2,5
	сума				34,68	378		721	372		205	583	13,4	14,6
60	8Дч	30,9	30,2	33,2	31,76	388	9,3	368	92	19,3	279	667	7,9	11,1
	2Мд	31,6	30,6	37,1	7,94	97	16,9	73	10	23,8	39	136	1,7	2,3
	сума				39,70	485		441	102		317	803	9,5	13,4
80	8Дч	34,2	33,6	40,3	34,20	443	9,1	268	41	26,4	368	811	6,6	10,1
	2Мд	35,2	34,3	42,5	8,55	111	14,7	60	6	29,5	53	164	1,4	2,0
	сума				42,75	553		328	46		421	974	8,0	12,2
100	8Дч	36,5	36,0	46,0	35,87	481	9,0	216	23	29,3	457	937	6,0	9,4
	2Мд	37,9	37,0	46,7	8,97	120	13,3	52	4	31,1	68	188	1,3	1,9
	сума				44,84	601		268	26		524	1125	7,2	11,3
20	7Дч	16,2	14,8	13,3	12,90	92	13,6	929	2872	11,3	30	122	16,9	6,1
	3Яс	15,9	14,7	12,5	5,53	39	14,2	449	712	9,8	21	61	8,4	3,0
	сума				18,43	131		1378	3585		51	183	25,3	9,1
40	7Дч	25,8	24,4	25,8	21,21	214	11,6	406	139	17,7	150	364	7,6	9,1
	3Яс	24,5	23,2	22,5	9,09	92	11,9	229	66	15,0	65	157	2,8	3,9
	сума				30,30	306		634	205		216	521	10,4	13,0
60	7Дч	30,4	29,3	33,3	25,28	287	11,0	291	43	20,2	198	485	4,8	8,1
	3Яс	28,6	27,6	28,7	10,84	123	11,1	168	24	16,9	78	200	1,9	3,3
	сума				36,12	409		459	67		276	685	6,6	11,4
80	7Дч	33,1	32,1	38,3	27,74	333	10,7	241	21	26,2	237	571	3,8	7,1
	3Яс	31,1	30,3	33,1	11,89	143	10,8	139	12	22,3	90	232	1,5	2,9
	сума				39,62	476		379	34		327	803	5,4	10,0
100	7Дч	35,0	34,1	42,0	29,40	366	10,6	212	13	27,5	278	643	3,4	6,4
	3Яс	32,8	32,0	36,4	12,60	157	10,6	121	8	24,2	103	260	1,4	2,6
	сума				42,00	523		333	21		381	903	4,8	9,0

У молодняках Яс не поступається Дч в рості за H_в та H_с. У міру достигання ясенево-дубових культур Дч істотно переважає у рості за висотою. Різна частка Яс не впливає на значення висоти у Дч. Яс найкраще росте за висотою складом 7Дч3Яс та 8Дч2Яс. Збільшення частки Дч пригнічує ріст Яс у висоту. Збільшення частки Яс до 4-5 одиниць негативно позначається на висоті. Причиною може бути збільшення освітленості грунту, яке сприяє задернінню і погіршенню умов живлення Яс.

Дч модриново-дубових культур з часткою 6-9 одиниць переважає за D_с дуб звичайний (Дз) гД I^b,9 бонітету, упродовж усього росту і I^а,7 бонітету - з часткою 5 одиниць. Дч модриново-дубових культур відстає в рості за H_в та H_с від Дч чистих високоповнотних культур упродовж усього періоду росту. Дч ясенево-дубових культур з часткою 5-9 одиниць переважає Дз гД I^b,9 бонітету впродовж усього періоду росту за H_в та H_с, але відстає у рості від Дч чистих високоповнотних культур.

Динаміка D_с. Діаметри залежать від густоти культур. У молодняках Мд істотно переважає Дч у рості за D_с. Лише в старшому віці у порід скорочуєься різниця між значеннями D_с. У віці стиглості Дч переганяє Мд у рості за D_с, при збільшенні його частки до 8-9 одиниць. Дч пригнічуватиметься у рості за D_с, якщо частку Мд збільшити до 4-5 одиниць. Як наслідок, діаметри Мд є більшими, ніж у Дч. Найкраще частку Дч зберігати в межах 7-8 одиниць. Це запобігатиме пригніченню його росту за D_с модриною.

Збільшення присутності Дч впливає на зростання густоти ясенево-дубових культур, тому D_с Дч та Яс зменшуються. У Дч та Яс у молодняках інтенсивність росту за D_с відрізняється неістотно. У період достигання ясенево-дубових культур Дч переважає Яс у рості за D_с істотно. У молодняках та середньовікових насадженнях величина D_с Дч ясенево-дубових культур більша, ніж у Дч модриново-дубових культур. У стиглих насадженнях спостерігається протилежна тенденція.

У міру пристигання деревостанів Дч модриново-дубових культур збільшує перевагу над Дз гД I^b,9 бонітету у рості за D_с. Протягом усього періоду росту Дч ясенево-дубових культур переважає Дз гД I^b,9 бонітету у рості за D_с з часткою 5-6 одиниць. Перевага зникає при збільшенні частки Дч в ясенево-дубових культурах.

У молодняках і середньовікових насадженях Дч модриново-дубових культур відстає у рості за D_с від Дч чистих високоповнотних культур, після чого переганяє його. Упродовж росту за D_с Дч ясенево-дубових культур складом 9Дч1Яс неістотно відрізняється від Дч чистих високоповнотних культур. При збільшенні частки Дч ясенево-дубових культур, перевага за D_с над Дч чистих високоповнотних культур зростає.

Зміна G та M з віком. Ясенево-дубові культури досягають найбільшої величини G (M) з часткою Дч 8-6 одиниць, а модриново дубові культури з часткою 7-9 одиниць. Крім старших насаджень, величина G (M) модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових з часткою Дч 5 одиниць.

Протягом усього періоду росту модриново-дубовим та ясенево-дубовим культурам характерні менші значення G та M, ніж чистим високоповнотним культурам Дч. У молодняках та середньовікових насадженнях накопичення G та M у модриново-дубових культурах інтенсивніше, ніж гД I^b,9 бонітету. У старшому віці перевага за даними показниками зникає, особливо з часткою Дч у межах 6-5 одиниць. Причина - інтенсивні доглядові рубання у молодняках та середньовікових насадженнях. У молодняках ясенево-дубові культури переважають у рості гД I^b,9 бонітету, але з віком різниця зменшується. У стиглому віці ясенево-дубові культури ростуть за даними показниками краще, ніж гД I^а,7 бонітету, а з часткою 6-7 одиниць перевага зростає.

Динаміка M_з. Протягом усього періоду росту M_з модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових. Упродовж росту найбільшої M_з ясенево-дубові культури досягають з часткою Яс 3 одиниці. Високі значення M_з досягаються з часткою Яс у складі до 2 одиниць. Збільшення частки Яс зменшує M_з. У віці стиглості культури з участю Яс 5 одиниць менші за M_з на 27% від насаджень складом 7Дч3Яс. Упродовж росту найбільша продуктивність модриново-дубових культур спостерігається у насадженнях з домішкою Мд 2-3 одиниці. Упродовж росту M_з модриново-дубових культур більша, ніж у гД I^b,9 бонітету. Особливо відчутна перевага у насадженнях 7Дч3Мд…9Дч1Мд. Упродовж усього періоду росту M_з ясенево-дубових культур більша, ніж у гД I^а,7 бонітету. У ясенево-дубових культурах даний показник більший, ніж у гД I^b,9 бонітету. У віці стиглості M_з ясенево-дубових культур менша, ніж у гД I^b,9 бонітету з часткою ясена 5 одиниць.

Динаміка Z. Пік Z Дч ясенево-дубових культур і Яс припадає на 20-річний вік. Це спостерігається і в модриново-дубових культурах. Вищезгадані породи є відносно швидкорослими. Значення частки Дч неістотно впливає на зміщення піку Z у бік старшого віку. Пік Z ясенево-дубових культур з часткою Дч 5-7 одиниць вищий, ніж у модриново-дубових, а з часткою дуба 8-9 одиниць - навпаки. Це пояснюється сповільненням Z Дч модриново-дубових культур у молодняках під впливом Мд. У старшому віці Z - більші.

Z чистих високоповнотних культур Дч більші, ніж у модриново-дубових та ясенево-дубових культурах. Z модриново-дубових культур до 40-річного віку більші, ніж у гД I^b,9 бонітету, але після цього перевага зникає, і тим відчутніше, чим більша домішка Мд. Протягом усього росту за Z модриново-дубові культури більші, ніж гД I^а,7 бонітету. Перевага втрачається з 50-річного віку, коли частка Мд зростає до 4-5 одиниць. Z ясенево-дубових культур більший, ніж у гД I^а,7 та I^b,9 бонітетів лише у молодняках. Зменшення переваги у старшому віці ясенево-дубових та модриново-дубових культур над гД за Z пояснюється інтенсивнішим ростом Дз в старшому віці.

6. ФІТОМАСА МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО

Динаміку маси листя (m_l), деревної зелені (m_dz), гілок довжиною 3-8 м (m₃₈), гілок довжиною понад 8 м (m₈) усіх елементів лісу, а гілок довжиною до 3 м (m₃) Яс та Мд достовірно описує множинне регресійне рівняння (5), а m₃ Дч - (2). Динаміку щільності деревини та кори адекватно описує рівняння (3).

, (5)

Таблиця 4 - Параметри моделей компонентів фітомаси

Порода	a1	a2	a3	a4	a5	a6	a7	F
листя (хвоя)
Дч	7,411	-42,989	-3,078	361,799	3660,574	-438,142	-	1,2478
Мд	1,242	-97,158	20,335	740,116	11,975	-41,377	-	0,8195
Дч	7,454	-69,885	96,832	602,362	58,267	-171,237	-	0,1276
Яс	7,330	-63,049	61,561	530,417	-326,343	-35,057	-	0,1636
деревна зелень
Дч	36,291	-16,858	64,883	190,018	1515,944	-500,495	-	1,5413
Мд	8,213	-59,191	38,116	473,657	-106,316	-80,792	-	0,7648
Дч	26,844	-43,193	112,331	428,148	-280,998	-251,031	-	0,0388
Яс	22,590	-30,906	58,786	296,834	-301,712	-38,416	-	0,1031
гілки довжиною до 3 м
Дч	0,671	1,422	-2820,582	-238,664	4,897	0,865	5156,444	1,2697
Мд	22,367	-33,916	42,159	300,898	-121,990	-121,295	-	0,8125
Дч	3,855	8,245	-1,810	-0,910	0,035	11,723	16689,47	0,1073
Яс	2,646	5,182	-110,310	-18,859	1,110	1,488	0,798	0,0632
гілки довжиною 3-8 м
Дч	84,250	16,354	75,434	795,058	1212,125	-979,515	-	0,2233
Мд	29,642	-98,229	50,013	3417,415	-225,801	-329,920	-	0,1101
Дч	18,389	-50,760	-12,189	1483,263	3213,203	-417,791	-	0,0494
Яс	24,138	-41,378	29,320	2256,874	-13,375	-315,655	-	0,0436
гілки довжиною понад 8 м
Дч	43,355	-33,201	31,769	1753,516	1419,232	-133,598	-	0,3306
Дч	18,122	-140,806	6,457	3374,639	164,489	4187,813	-	0,0475
Яс	54,429	-15,093	53,803	1294,731	-358,012	318,335	-	0,2444

Динаміка маси крон за її компонентами мішаних культур дуба червоного. Кульмінація m_l та m_dz досягається у 20-річному віці. До віку пристигання величини m_l та m_dz помітно спадає. У віці стиглості зменшення маси вказаних компонентів неістотне.

У динаміці m₃ Дч та Яс змінюється експоненціально, а в Мд у 20-річному віці настає кульмінація. Динаміка m₃₈ та m₈ має експоненціальний вигляд. У віці стиглості спостерігається неістотне зменшення маси цього компоненту.

У молодняках першої групи основу крони становлять деревна зелень і гілки довжиною до 3 м, частка яких досягає 70-90%. Зі старінням насаджень частка гілок довжиною 3-8 м та понад 8 м у кроні збільшується, а деревної зелені і гілок довжиною до 3 м - зменшується. У віці стиглості середні і великі гілки становлять понад 50%. У Мд відсутні гілки довжиною понад 8 м.

Відсоток m_l відносно m_dz спадає. У цих порід відсоток m_dz до 20-річного віку зростає, після чого зменшується спочатку швидко, а в старшому віці - незначно. Відсоток m₃ до віку пристигання зменшується, а пізніше неістотно зростає. У динаміці відсоток m₃₈ у віці пристигання досягає кульмінації, а після цього дещо спадає. Відсоток m₈ у Яс зростає упродовж усього періоду росту, а в Дч - у віці стиглості незначно спадає.

Відсоток крони у Дч модриново-дубових культур менший, ніж у Дч ясенево-дубових культур. Мд формує крони з більшим відсотком у загальній фітомасі, ніж Дч (у молодшому віці), що пояснює її інтенсивний ріст. У віці стиглості відсоток крони у Дч більший, адже у цей період він має перевагу в інтенсивності росту. Відсоток крони Дч ясенево-дубових культур більший, ніж у Яс,оскільки він формує ажурні нещільні крони. Відсоток крони Дч, Мд і Яс зменшується спочатку інтенсивно, а у віці стиглості незначно.

Сумарна маса крони листяних порід наростає упродовж усього періоду росту і акумулюється у гілках довжиною 3-8 м та понад 8 м. Сумарна маса крони Мд досягає кульмінації у віці 50 років, а після даного віку зменшується.

Динаміка маси деревини та кори стовбурів. Основою нормативів розрахунку маси стовбурної деревини служать таблиці ходу росту мішаних насаджень Дч. З них беруться значення запасів без кори і запасів кори. Добуток даних показників на відповідні значення щільності деревини і кори стовбурів при вологості 12% дає їх масу.

Маса деревини ясенево-дубових та модриново-дубових культур у динаміці зростає. Крива значень має характерний експоненціальний вигляд.

Частка деревини стовбура без кори Дч ясенево-дубових культур збільшується з 420,8% до 730,5%. У Дч модриново-дубових культур - з 453,5% до 762,3%. Частка деревини стовбура Мд зростає з 200,9% до 714,9%, а Яс - з 413,5% до 741,8%.

Найбільший відсоток стовбурної деревини Мд у віці стиглості є в культурах складом 9Дч1Мд та 8Дч2Мд, а найменший - 5Дч5Мд. У решти порід відхилення даного показника неістотне.

У молодняках до 30-річного віку інтенсивно зростає частка стовбурної деревини, особливо у Мд. У віці стиглості стабілізується розвиток цього компонента, а тому частка стовбурної деревини майже не змінюється.

У процесі пристигання усім породам характерне поступове зростання маси кори. Модриново-дубові культури протягом усього періоду росту продукують кори на 1-3 т більше, ніж ясенево-дубові. Починаючи з 50-річного віку - виняток становлять модриново-дубові культури складом 5Дч5Мд, які продукують меншу масу кори. Відсоток кори у Дч та Яс коливається у межах 4-5% протягом усього періоду росту. У Мд цей показник з часом змінюється у межах 6-8%. Залежно від складу відсоток кори стовбура змінюється неістотно.

Сумарна фітомаса. Модриново-дубові культури накопичують більшу масу органічної речовини, ніж ясенево-дубові. У середньому, упродовж періоду росту, модриново-дубові культури накопичують на 45-60 т більше органічної речовини, ніж ясенево-дубові. Виняток - модриново-дубові культури складом 5Дч5Мд, які з 50-річного віку продукують меншу фітомасу, ніж аналогічні ясенево-дубові. Модриново-дубові культури складом 6Дч4Мд, починаючи з 90-річного віку, мають меншу фітомасу, ніж аналогічні ясенево-дубові. Причина - накопичення Мд меншої фітомаси, ніж Яс внаслідок інтенсивніших доглядових рубань у молодняках цих елементів лісу. Збільшення інтенсивності доглядових рубань у молодяках зменшує фітомасу мішаних культур Дч.

Таблиця 5 - Динаміка фітомаси мішаних культур дуба червоного

Вік	Порода	Маса стовбурної частини, тга-1	Маса крони за компонентами, тга-1	Разом фітомаси, тга-1
		деревина	кора	разом	ml	mdz	маса гілок	разом
		m	, кгм-3	m	, кгм-3				m3	m38	m8
20	8Дч	112,5	827	7,6	440	120,1	19,9	25,1	14,6	3,0	1,7	44,5	161,2
	2Мд	20,5	652	3,0	439	23,5	9,8	11,5	12,8	0,3	0,0	24,6	47,5
	сума	133,1		10,6		143,7	29,6	36,6	27,5	3,3	1,7	69,1	208,6
40	8Дч	208,9	746	11,8	396	220,6	11,6	20,1	16,1	14,9	18,7	69,8	285,0
	2Мд	39,3	607	5,2	413	44,6	3,3	5,8	8,3	8,9	0,0	22,9	66,4
	сума	248,2		17,0		265,2	14,9	25,9	24,4	23,8	18,7	92,8	351,4
60	8Дч	255,9	708	13,9	377	269,7	8,8	17,7	16,9	20,3	25,7	80,6	343,6
	2Мд	49,6	586	6,0	401	55,6	1,9	4,0	6,6	11,2	0,0	21,8	76,0
	сума	305,4		19,9		325,3	10,7	21,8	23,5	31,5	25,7	102,4	419,6
80	8Дч	284,1	688	15,2	366	299,3	7,5	16,5	17,3	22,8	27,5	84,1	375,6
	2Мд	56,1	575	6,3	395	62,4	1,3	3,3	5,8	10,5	0,0	19,6	80,4
	сума	340,1		21,5		361,7	8,9	19,8	23,1	33,3	27,5	103,6	456,0
100	8Дч	303,3	675	16,2	359	319,5	6,8	15,7	17,7	24,1	27,8	85,3	396,2
	2Мд	60,7	568	6,5	391	67,2	1,1	2,9	5,3	9,6	0,0	17,8	83,1
	сума	364,0		22,7		386,6	7,9	18,6	23,0	33,6	27,8	103,0	479,3
20	7Дч	58,7	739	4,9	388	63,5	15,2	20,3	8,2	4,8	0,2	33,5	97,0
	3Яс	24,3	721	3,2	557	27,5	8,9	10,6	5,1	0,4	0,7	16,8	44,3
	сума	83,0		8,1		91,0	24,2	30,9	13,3	5,2	0,9	50,3	141,3
40	7Дч	129,9	687	9,0	360	138,9	7,7	14,1	10,7	18,6	14,7	58,0	196,9
	3Яс	55,4	685	5,7	525	61,1	4,8	8,3	7,3	8,2	6,7	30,5	91,6
	сума	185,4		14,7		200,0	12,6	22,3	18,0	26,8	21,4	88,5	288,5
60	7Дч	169,1	664	11,0	348	180,2	5,2	11,1	11,9	19,4	24,1	66,4	246,6
	3Яс	72,9	669	7,1	513	80,0	3,4	7,0	8,5	11,7	10,1	37,3	117,3
	сума	242,1		18,2		260,2	8,6	18,1	20,3	31,1	34,3	103,7	363,9
80	7Дч	193,5	651	12,3	342	205,8	4,2	9,6	12,5	18,3	26,0	66,4	272,2
	3Яс	83,8	661	8,1	506	91,9	2,8	6,4	9,3	12,4	11,6	39,7	131,5
	сума	277,3		20,4		297,6	6,9	15,9	21,8	30,7	37,6	106,1	403,7
100	7Дч	210,1	643	13,2	338	223,3	3,6	8,7	13,0	17,3	25,6	64,7	287,9
	3Яс	91,3	655	8,7	502	100,0	2,4	6,0	9,9	12,4	12,4	40,6	140,6
	сума	301,4		21,9		323,3	6,0	14,7	22,9	29,6	38,0	105,3	428,6

7. ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ТАКСАЦІЙНИХ НОРМАТИВІВ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННІ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В МІШАНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ ДУБА ЧЕРВОНОГО

Дч істотно відрізняється від Дз за основними показниками продуктивності упродовж усього періоду росту. Їх відмінність спостерігається як у мішаних, так і в чистих культурах. Загальна продуктивність ясенево-дубових культур перевищує на 90% гД I^b,9 бонітету в молодшому і на 10% у старшому віці; більша перевага спостерігається у модриново-дубових та чистих високоповнотних культурах Дч. Аналогічна тенденція простежується у рості за верхньою висотою. Ясенево-дубові культури за даним показником перевищують на 40% гД I^b,9 бонітету в молодшому і на 5% - у старшому віці. Перевага модриново-дубових та чистих високоповнотних культур Дч над гД істотніша. Культури Дч у молодому віці відрізняються більшими поточними приростами, ніж насадження Дз. Про це вказують більші відсотки різниці між поточними приростами. У старшому віці - навпаки, Дз підвищує інтенсивність росту. Таким чином, культури Дч та Дз мають відмінності у інтенсивності росту впродовж усього періоду росту, а також - різну продуктивність.

У модриново-дубових та ясенево-дубових культурах вік кількісної стиглості Дч коливається в межах 36-39 років, а в чистих високоповнотних становить 39 років. Отже, вік кількісної стиглості Дч у мішаних та чистих культурах відрізняється неістотно. Зате даний показник істотно відрізняється для Дч та Дз - кількісна стиглість насаджень Дз наступає у 70 років. Як наслідок - вік головних рубань у Дч наступає набагато швидше, ніж у Дз (40 років). Отже, аналізуючи вищевказані відмінності, є виправданим виділення Дч в окрему господарську секцію. Крім того, чим різноманітніші види споживання деревини, чим вищий рівень інтенсивності господарства, тим господарські секції можуть бути більш подріблені, а число їх - більше.

Починаючи з 30-річного віку, можливе додаткове отримання деревини з гілок крони. Кульмінація виходу деревини з гілок довжиною 3-8 м та понад 8 м наступає у 50-60-річному віці. У Дч модриново-дубових культур у даному віці частка m₃₈ знаходиться у межах 8%, Мд - 26%, Дч ясенево-дубових культур - 12,5%, Яс - 14,5%. Частка m₈ у Дч модриново-дубових культур у 60-річному віці знаходиться у межах 11,5%, Дч ясенево-дубових культур - 14%, Яс - 16%. Отже, за даний період можливо істотно підвищити інтенсивність проміжного користування за рахунок використання маси деревини крони вищевказаних порід.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Мішані культури Дч є модальними. Характер розподілу чисельностей D, H, L_кр і D_кр достовірно моделює двопараметричне рівняння Вейбула;

2. Варіація показників стовбура та крони Дч, Яс і Мд з віком зменшується і за величиною значень знаходиться у такій послідовності: D_кр, D, L_кр, H. Винятком є Мд, у якої варіація L_кр дещо більша, ніж D;

3. У динаміці стовбури Дч накопичуються, а в Яс - випадають з центральних ступенів, на що вказує від'ємний E_x;