Популяційно-генетична характеристика української червоно-рябої молочної породи та методи її удосконалення за умов великомасштабної селекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.22.28.082.26

ПOПУЛЯІЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ТА МЕТОДИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗА УМОВ ВЕЛИКОМАСШТАБНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

Спеціальність 06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Дубін Анатолій Миколайович

с. Чубинське Київської області 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Наукові консультанти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Басовський Микола Захарович.

Доктор сільськогосподарських наук, професор академік УААН Буркат Валерій Петрович, віце-президент УААН.

Офіційні опоненти:

Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин, Херсонський державний аграрний університет;

Доктор сільськогосподарських наук, професор Недава Володимир Юхимович, професор кафедри генетики, Національний аграрний університет;

Доктор сільськогосподарських наук, доцент Ладика Володимир Іванович, завідувач кафедри скотарства та зоогігієни, Сумський державний аграрний університет.

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН.

Захист відбудеться « » 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське вул. Погребняка 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий « » 2000 року

селекційний генетичний червона ряба

Вчений секретар спеціалізованої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Ю.В. Мільченко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розв'язання проблеми збільшення виробництва молока та яловичини в Україні значною мірою залежить від подальшого удосконалення молочних порід худоби. Головними факторами в цьому питанні є прискорення темпів селекції, вдосконалення наявних та виведення нових високопродуктивних порід, типів, ліній і родин тварин, пристосованих до експлуатації в сучасних умовах промислової технології.

Наприкінці 70-х ? на початку 80-х років учені та практики України дійшли до спільної думки щодо поліпшення вітчизняних порід худоби. Після тривалого дискусійного обговорення було прийнято рішення про якісне вдосконалення симентальської худоби з подальшим виведенням на її основі червоно-рябої молочної породи через використання голштинських плідників (В.П. Буркат та ін., 1981; В.В. Борзов, 1981). Робота розпочалась у 1982 році реалізацією державної програми через формування базових господарств.

У 1992 році державна комісія апробувала і офіційно визнала як селекційне досягнення виведення української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. Нині є достатній масив поголів'я, яке за основними господарськими і біологічними властивостями задовольняє вимоги щодо інтенсифікації молочного скотарства (В.П. Буркат, А.П. Кругляк, О.Ф. Хаврук, 1992; Ю.М. Карасик, М.В. Зубець, В.П. Буркат О.Ф. Хаврук, А.П. Кругляк, 1993).Размещено на Allbest.ru

В зв'язку з цим ставиться актуальне завдання щодо практичного та наукового обґрунтування ефективних методів і систем оцінки, добору та підбору плідників і маточного поголів'я в процесі виведення породи із використанням основ великомасштабної селекції, оптимізації селекційного процесу з урахуванням генетичних та паратипічних факторів, рівня продуктивності тварин, широкого застосування популяційної генетики з визначенням селекційно-генетичних параметрів новоствореної породи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані відповідно до державних координаційних планів науково-дослідних робіт на 19861990 рр. № держреєстрації 01824023601, згідно з тематикою ДКНТ України №3.5.5.1 на 1990-1995 рр., а також «Консолідація новостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності з більш високим її потенціалом на основі сучасних досягнень генетики і біотехнології» № держреєстрації 0196U016323.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є розробка методів генетичного поліпшення червоно-рябої молочної худоби в Україні із використанням принципів великомасштабної селекції, на основі визначення селекційно-генетичних параметрів породи, генетико-економічної оцінки популяції із урахуванням генетичних факторів та умов середовища. Для досягнення цієї мети поставлені такі основні завдання:

- провести ретроспективний селекційно-генетичний аналіз продуктивних і племінних якостей поголів'я різної кровності одержуваного в процесі виведення української червоно-рябої молочної породи;

- вивчити процес формування та обґрунтувати шляхи подальшого удосконалення популяції української червоно-рябої молочної породи;

- охарактеризувати популяцію за основними господарсько-корисними ознаками із визначенням селекційно-генетичних параметрів;

- вивчити генеалогічну структуру, племінні та продуктивні якості ліній, родин і на цій основі визначити перспективні структурні одиниці породи;

- встановити характер формування родин і розгалуження їх на покоління в процесі виведення породи та розробити методику визначення генетичного прогресу за показниками молочної продуктивності;

- вивчити ефективність системи оцінки та генетичного впливу з боку батьків корів та матерів у процесі виведення родини, а також визначити роль корів-рекордисток в отриманні від них бугаїв-плідників;

- встановити мінливість селекційно-генетичних параметрів господарсько-корисних ознак у популяції залежно від рівня продуктивності та умов середовища;

- вивчити ефективність використання голштинських плідників для підвищення генетичного потенціалу молочної худоби;

- довести ефективність оцінки і добору бугаїв-плідників за комплексом ознак (молочний жир + екстер'єр);

- розробити методику, скласти алгоритм і технологічний проект машинної програми для ПЕОМ оцінки бугаїв-плідників за молочною продуктивністю та типом будови тіла дочок;

- визначити вплив умов середовища на ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм тварин української червоно-рябої молочної породи та на прояв інших ознак добору;

- розробити програму щодо створення консолідованої високопродуктивної популяції української червоно-рябої молочної худоби, пристосованої до місцевих умов середовища.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначені селекційно-генетичні параметри української червоно-рябої молочної породи, розроблена система методів підвищення ефективності селекції бугаїв-плідників молочної худоби у відкритих популяціях на принципах великомасштабної селекції, удосконалені методи оцінки, добору та використання структурних одиниць породи.

Удосконалена методика оцінки та добору бугаїв-плідників за комплексом ознак (молочний жир+екстер'єр) з урахуванням екстер'єрних особливостей помісних тварин, отриманих у процесі схрещування, із обов'язковим коригуванням на результати оцінки впливу з боку матерів дочок та батька бугая.

Теоретично обґрунтована побудова моделей, індексів племінної цінності щодо оцінки порід, ліній, родин та окремих тварин у відкритих популяціях з урахуванням комплексу генетичних факторів, умов середовища, генераційних інтервалів і генетичного тренду.

Запроваджена комплексна оцінка молочної худоби в різних кормових умовах з урахуванням селекційно-генетичних параметрів дозволила науково обґрунтувати і розробити селекційні методи поліпшення популяції у напрямку формування консолідованого, молочного типу худоби в Україні.

Розроблена та впроваджена генетико-економічна оцінка програми селекції із урахуванням основних параметрів породи, генетичних факторів і умов середовища.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень розроблені пропозиції щодо подальшого удосконалення української червоно-рябої молочної породи із урахуванням визначених селекційно-генетичних параметрів.

Результати роботи мають важливе значення для теорії і практики селекції тварин при використанні методів міжпорідного схрещування, оцінки племінної цінності бугаїв-плідників, що значно сприятиме ефективності їх застосування в селекційній практиці.

Удосконалена методика оцінки бугаїв за потомством використана спеціалістами Черкаського селекційного центру для розробки програмного комплексу «Лідер» на ПЕОМ, який використовують при оцінці та доборі плідників для племпідприємств селекційного центру. Методичні рекомендації лінеарної оцінки екстер'єру схвалені науково-технічною радою колишнього Черкаського філіалу ІРГТ УААН і використовуються спеціалістами при формуванні бажаного типу будови тіла тварин української червоно-рябої молочної породи. Методичні розробки щодо підвищення ефективності оцінки бугаїв використані при складанні машинної програми для ПЕОМ.

Розробки дисертанта використовуються при реалізації програм селекційної роботи у 8 стадах племінної худоби Київської, Черкаської, Полтавської областей.

Результати теоретичних розробок і дані практичних досліджень використовуються в навчальному процесі вищих аграрних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації для підготовки фахівців за спеціальностями 6.130200 «Зооінженерія» та 7.130501 «Ветеринарна медицина».

Особистий внесок здобувача. Власними розробками дисертанта є проведене теоретичне обґрунтування і розроблені методи підвищення ефективності оцінки молочних порід, ліній, родин та окремих тварин за комплексом ознак; доведено доцільність використання бугаїв голштинської породи для підвищення генетичного потенціалу молочної худоби; удосконалена методика оцінки бугаїв та корів як матерів майбутніх плідників за типом будови тіла їхніх дочок, визначені селекційно-генетичні параметри і на їх основі розроблена селекційна програма подальшого удосконалення української червоно-рябої молочної породи за умов великомасштабної селекції.

Дисертант особисто одержав та провів необхідний популяційно-генетичний аналіз первинних даних. В цілому ж, з урахуванням розробки окремих селекційних програм, алгоритмів і рекомендацій у співавторстві, внесок автора у виконання даної роботи становить 91%.

Апробація роботи. Результати досліджень за темою дисертації викладені, обговорені та отримали позитивний відгук на наукових конференціях Білоцерківського державного аграрного університету (19892000 рр.); Інституту розведення і генетики тварин УААН (19911998 рр.); Національного аграрного університету (1991-1994 рр.); Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН (1998-2000 рр.); Луганського сільськогосподарського інституту (1993); на міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблемы интенсификации производства молока» (Минск, 1991); «Селекційно-біотехнологічні методи використання генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин» (Київ, 1994); «Теория и практика племенного дела в животноводстве» (Харьков, 1997); «Методи створення порід і використання сільськогосподарських тварин» (Харків, 1998); республіканських науково-виробничих конференціях: «Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве» (Киев, 1991); «Информационное обеспечение современного сельского хозяйства» (Киев 1992); «Новое в породообразовательном процессе» (Киев, 1993); «Вчені БЦДСГІ ? виробництву» (Біла Церква 1994); «Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарстві» (Київ, 1995); «Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин» (Київ, 1996); «Біотехнологічні, селекційні та організаційні методи відтворення, зберігання і використання генофонду тварин» (Київ, 1997).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 94 наукових роботах, зокрема в монографії наукових журналах і збірниках наукових праць, у т.ч. 12 без співавторів, 8 брошурах, матеріалах і тезах конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, висновків, списку літератури і додатків. Робота викладена на 345 сторінках друкованого тексту, містить 81 таблицю, 2 додатки, ілюстрована 24 рисунками. Список цитованої літератури містить 667 джерел, у т.ч. ? 213 іноземних.

Загальна методика і основні методи досліджень

Дослідження проводились у 16 стадах тварин симентальської, української червоно-рябої молочної та голштинської порід Головного і Черкаського регіонального селекційних центрів. У процесі виконання роботи застосовані гібридологічний, генеалогічний, популяційний, генетико-математичний методи вивчення закономірностей успадкування, мінливості, повторюваності, оцінки генотипу тварин та інші класичні методи досліджень, а також самостійно розроблені у співпраці з професором, членом-кореспондентом УААН М.З. Басовським.

Аналіз генеалогічної структури української червоно-рябої молочної породи проводили за методиками М.А. Кравченка (1967) та В.П. Бурката, А.П. Кругляка, О.Ф. Хаврука (1991).

Прогноз ефективності використання голштинських бугаїв у породоутворювальному процесі проводили на основі генетичної різниці між поліпшуваною та поліпшувальною породами, племінної цінності бугаїв, повторюваності оцінок племінної цінності бугаїв і умов середовища для реалізації генетичного потенціалу помісних тварин (n = 5,6 тис. гол.).

Для оцінки реалізованого генетичного прогресу в окремих родинах (n=84) молочних корів використаний розроблений нами алгоритм, який враховує підвищення генетичного потенціалу за молочною продуктивністю тварин у кожному наступному поколінні.

Показники спермопродукції 166 бугаїв-плідників різних порід вивчені за даними лабораторій Чернігівського, Черкаського та Переяслав-Хмельницького племпідприємств.

Ефективність добору потенційних матерів бугаїв, корів-рекордисток (n = 49) вивчали шляхом аналізу абсолютної залежності племінної цінності їхніх синів, дочок та батьків.

Екстер'єрно-конституціональні особливості тварин молочних порід (бугаїв-плідників 166 гол., корів-первісток 371 гол.), вивчали шляхом взяття промірів, визначення індексів будови тіла, побудови графіків екстер'єрного профілю, а також за лінеарним методом порівняно до розробленого модельного типу (n=1351).

Швидкість росту (абсолютний, середньодобовий та відносний прирости), відтворну здатність, тривалість господарського використання тварин (n=1460) вивчали загальноприйнятими методами.

Вгодованість корів (n=307) визначали промацуванням підшкірної жирової тканини відповідно до розроблених рекомендацій (1994).

Оцінку тварин за стресостійкістю (n=115) проводили методом кількісного визначення еозинофільних клітин у крові за методикою Б.Є. Подоби та ін. (1988).Размещено на Allbest.ru

Племінну цінність бугаїв (n=36) за молочною продуктивністю та екстер'єром дочок визначали за розробленим алгоритмом, який коригує вплив на результати оцінки генотипу дочок, року лактації, умов середовища та спадковості з боку батьків.

В основу розробки програми селекції червоно-рябої молочної породи закладено основні положення, викладені P. Petersen et al., 1974; Н.З. Басовским і В.М. Кузнецовым, 1977; 1982; І.А. Рудиком, 1997.

Розрахунок прибутку проводився відповідно до Методики визначення економічної ефективності. - М., 1980, згідно з цінами на продукцію тваринництва 1994-1999рр.

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили за методиками Л.К. Соломенка (1971), П.Ф. Рокицкого (1967), Н.А. Плохинского (1969), Е.К. Меркурьевой (1970), а також згідно з машинною програмою «Mikrosta» А.Н. Рудакова і Р.П. Рудакової (1991) на ПЕОМ типу ІВМ РС/АТ.

Результати досліджень

Популяційно-генетичні особливості формування ліній бугаїв при великомасштабній селекції. Використання принципів великомасштабної селекції забезпечило планомірне підвищення продуктивності тварин української червоно-рябої молочної породи за рахунок генетичних факторів. Проте, в теорії великомасштабної селекції залишилася невирішеною проблема формування генеалогічної структури породи. Ми поставили за мету вивчити особливості формування ліній бугаїв при сучасному виведенні порід молочної худоби.

Ефективне застосування основних прийомів великомасштабної селекції започаткувало нові шляхи у виведенні та формуванні ліній бугаїв при сучасному породотворчому процесі. Стало можливим підвищити вірогідність оцінки та добору бугаїв-лідерів породи. Закріплення за ними одночасно великої кількості кращих корів, застосування ефективних методів підбору дало змогу отримувати якісно нове потомство, проводити централізований добір та інтенсивне використання бугаїв-поліпшувачів нової породи. Це дозволило в короткий період отримати великий масив помісного, високопродуктивного поголів'я і сформувати генеалогічну структуру червоно-рябої молочної породи. За родоначальників ліній бугаїв нової породи визначені голштинські плідники, які мають високі генетичні можливості. Використовуючи червоно-рябого голштинського бугая Імпрувера 333471, у стадах України отримали більше як 150 синів. Результати оцінки в різних країнах підтверджують значний його вплив на потомство. Це і визначило його як родоначальника лінії української червоно-рябої молочної породи. Серед отриманого поголів'я синів звертає увагу бугай Ізюм 1305 ( n = 100, G = +178 кг, +0,01%, +7 кг). Шляхом парування на замовлення від нього отримали 14 синів і визначили родоначальником нової, перспективної лінії.

Бугай Імпрувер 333471 має голштинського сина Монегрема 376034, який досить інтенсивно використовувався при виведенні породи. Від нього отримано і вирощується в племпідприємствах України 13 синів. Високі показники оцінки має його син бугай Май 5573 (G = +636 кг, +0.05%, +35 кг), який підтверджує спадкові якості свого батька і вдало передає їх потомству.

Для оцінки ліній бугаїв української червоно-рябої молочної породи нами використані показники племінної цінності їхніх потомків, наведені у каталогах за 1985-1998 роки (табл. 1).

Таблиця 1

Племінна цінність окремих ліній бугаїв української червоно-рябої молочної породи

Лінія	Показники племінної цінності
	родоначальника за	лінії за
	надоєм, кг	жиром, %	молоч-ним жиром, кг	n	надоєм, кг	жиром, %	молоч-ним жиром, кг
Імпрувера 333471	+936	+0,08	+38	69	+99,5	-0,01	+6,2
Сюпріма 333470	+1039	+0,02	+39	21	+618,0	+0,07	+24,7
Хеневе 1629391	+477	+0,16	+41	39	+321,0	+0,04	+15,8
Сайтейшна 1599075	+194	+0,01	+12	6	+192,0	+0,04	+3,0

Так, середня племінна цінність 69 бугаїв лінії Імпрувера 333471 становить +99,5 кг молока, -0,01% жиру та +6,2 кг молочного жиру. Порівняно високими показниками характеризуються бугаї лінії Сюпріма 333470. Середня племінна цінність 21 плідника цієї лінії становить +618 кг за надоєм, +0,07% за жиром і +24,7 кг за молочним жиром. Дещо нижчу племінну цінність мають плідники лінії Хеневе 1629391 (n=39, G=+321кг, +0,04%, +15,8 кг) та Сайтейшна 1599075 (n=6, G=+192 кг, +0,04%, +3,0 кг). Разом з тим, аналізуючи результати оцінки бугаїв у розрізі окремих ліній, ми встановили, що не все потомство має високі показники (табл.2). Так, молочна продуктивність 48 дочок бугая Іліма 1759 із лінії Імпрувера 333471 становить 4388 кг молока жирністю 3,75% із вмістом 165 кг молочного жиру. Високими показниками продуктивності характеризуються дочки бугаїв Дуба 1003 (23-3830-3,67-141) та Ізотопа 1303 (23-3620-3,76-136) цієї самої лінії. Разом з тим, окремі бугаї-плідники мають низькопродуктивне потомство.

Таблиця 2

Показники продуктивності дочок бугаїв різних ліній

Кличка, номер бугая	Молочна продуктивність дочок
	n	надій, кг	жир
			процент	кг
Лінія Імпрувера 333471
Ілім 1759	48	4388	3,75	165
Ізотоп 1303	23	3620	3,76	136
Дуб 1003	23	3830	3,67	141
Ікар 8730	16	2800	3,73	104
Сюжет 2957	21	2662	4,11	109
Роднік 7087	24	2935	3,70	109
Ікарус 3861	15	2964	3,68	109
Лінія Сюпріма 333470
Самоцвіт 1897	48	4616	3,61	167
Супер 3659	18	4033	3,71	150
Секундант 3872	15	1964	3,70	73
Лінія Хеневе 1629391
Дубок 4592	17	5253	3,97	209
Панок 5355	39	2832	3,65	103
Радий 3352	19	4167	3,80	158

Нижче 3000 кг молока надоїли від дочок Ікара 8730 (n=16, І ? 2800-3,73-104), Родніка 7087 (n=15, І=2935-3,70-109), Ікаруса 3861 (n=15, І - 2964-3,68-109). Аналогічна тенденція спостерігається і серед плідників лінії Сюпріма 333470 та Хеневе 1629391. Враховуючи результати проведених досліджень, ми дійшли висновків:

1) на формування генеалогічної структури української червоно-рябої молочної породи значний вплив справляють голштинські бугаї-лідери;

2) практикуючи формування «коротких ліній» впродовж двох-трьох поколінь, селекціонерами України виведена спеціалізована молочна порода;

3) використання бугаїв міжнародного класу на перших етапах селекції сприяло формуванню високопродуктивних ліній, і зокрема отриманню плідників-лідерів української червоно-рябої молочної породи;

4) удосконалення та консолідація української популяції молочної худоби можливі лише за ефективного використання бугаїв-лідерів новоствореної породи при частковому залученні спермобанку голштинських бугаїв та наданню приорітету в селекції «коротким лініям»;

5) при виведенні порід і типів тварин в умовах великомасштабної селекції за родоначальників ліній доцільно визнавати бугаїв-поліпшувачів поліпшувальної породи.

Племінне значення та удосконалення методів оцінки родин молочних порід. Важлива роль у формуванні нової породи належить родинам корів. Відомо, що розведення худоби за родинами це не лише важлива складова частка роботи із лініями, але й один із основних прийомів щодо удосконалення молочної худоби в племінних і товарних стадах. Родини є основою добору бугаїв-плідників для інтенсивного поліпшення поголів'я тварин окремо врахованої породи.

Для визначення середньої племінної цінності родини нами використано такий алгоритм:

, (1)

де ПЦ ? племінна цінність; род родини, р родоначальниці, Д дочок, о онучок, пр праонучок; n поголів'я дочок (Д), онучок (о), праонучок (пр).

Доведено, що племінна цінність родини змінюється залежно від кількості врахованих джерел інформації (табл.3). Так, племінна цінність родини Битої 8690 за показниками молочної продуктивності першої лактації становить: ПЦ = -27,3 кг молока, -0,03% жиру, -1,8 кг молочного жиру. При оцінці за третю лактацію отримали зовсім протилежні показники: +78,3 кг; -0,02%; +3,0 кг, а за вищу лактацію, відповідно, +174,8 кг; -0,02%; +6,7 кг. На нашу думку, більш вірогідною є оцінка при врахуванні кількох лактацій (ІІІІ = +19,0 кг молока; -0,04% жиру; ±0 молочного жиру кг), оскільки це дає змогу коригувати вплив на результати оцінки спадковості, генетичного тренду в родині (стаді), лактації, року та умов середовища. За цією методикою нами оцінено 84 родини корів. Ураховуючи характер зміни показників племінної цінності в поколіннях, ми розподілили родини на категорії: прогресуючі (розряд племінної цінності за молочним жиром становить +2,0 кг і більше), стабільні (±1,99 кг молочного жиру), регресуючі (-2,0 кг).Размещено на Allbest.ru

Для якісного удосконалення стада за молочною продуктивністю провідне значення мають прогресуючі родини. За нашими даними, із загальної кількості оцінених родин (n = 84) отримали категорію прогресуючих 26 (31,0%), стабільних 36 (42,9% ) і регресуючих 22 (26,1%). Аналізуючи отримані результати в розрізі окремих стад, встановили, що найбільше прогресуючих родин у ДПЗ «Коробівський» (35,7%) та «Маяк» (30,0%). Ми припускаємо, що на характер формування та розвиток родин впливають спадковість родоначальниць, комбінаційна поєднаність родин із лініями, генераційний інтервал між поколіннями, генетичний тренд у стаді і родинах зокрема та умови середовища.

Таблиця 3

Племінна цінність родини Битої 8690, визначена за кількома джерелами інформації

Лактація	Молочна продуктивність	Племінна цінність за:
	надій, кг	жир	надоєм, кг	жиром
		процент	кг		процент	кг
І	3935	3,58	141	-27,3	-0,03	-1,8
ІІІ	4769	3,67	175	+78,3	-0,02	+3,0
І-ІІІ	4248	3,62	154	+19,0	-0,04	0,0
вища	5211	3,64	190	+174,8	-0,02	+6,7

Аналіз впливу родин при виведенні породи. Жіночі потомки в родині відрізняються між собою за генетичним потенціалом. Це зумовлено ефектом схрещування, інтенсивністю використання бугаїв-поліпшувачів як батьків майбутніх корів-рекордисток (матерів) та генетичним трендом у стаді.

Виходячи з цього, різниця між середньою племінною цінністю жіночого потомства різних поколінь (F₂-F₁; F₃-F₂; F₄-F₃), поділена на генераційний інтервал (t) буде характеризувати середньорічний темп генетичних змін у родині:

, (2)

де ПЦ племінна цінність: род родоначальниці, Д дочок, о онучок, пр праонучок, _Дq генетичний тренд у стаді (родині), t генераційний інтервал між поколіннями.

Апробація розробленого алгоритму проводилася шляхом визначення генетичного прогресу в 23 родинах ДПЗ «Христинівський». Доведено, що використання запропонованої моделі дає змогу встановити частку впливу родини на загальний генетичний прогрес у породі, визначити генетичний потенціал тварин та ступінь його реалізації в кожній наступній генерації.

Закономірність підвищення генетичного потенціалу за надоєм вивчена за даними родини Камчатки 5858. Генетичний потенціал родини (табл. 4) визначали за таким алгоритмом:

, (3)

де n_i поголів'я тварин відповідної ( i ) генерації; d₁ і d₂ частка спадковості, відповідно, поліпшуваної ( В ) і поліпшувальної ( А ) порід.

Доведено, що у кожному наступному поколінні генетичний потенціал за надоєм у потомства підвищується.

Таблиця 4

Генетичний потенціал за надоєм та ступінь його реалізації в родині Камчатки 5858

Генерація	n	Генетичний потенціал за надоєм, кг	Фактичний надій, кг	до родоначальниці за надоєм, кг	Ступінь реалізації, генетичного потенціалу, проц.
F1 (дочки)	3	5500	4893	-1136	88,9
F2 (онучки)	4	6000	6406	+377	106,7
F3 (праонучки)	3	6750	5451	-578	80,7
F4 (прапраонучки)	2	7250	4797	-1232	66,2
В родині	12	6200	5560		89,7

Це пояснюється використанням у родині плідників з високими генетичними можливостями. Так, генетичний потенціал за надоєм жіночих особин першого покоління становить 5500 кг, другого - 6000 кг, третього - 6750 кг, четвертого - 7250 кг молока. Разом з тим, неадекватним є ступінь його реалізації (F₁=88,9%; F₃=80,7%; F₄=66,2%).

Високий ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм жіночого потомства у другому поколінні пояснюється тим, що 75% це корови з рекордною молочною продуктивністю. У F₃ і F₄ спостерігається зниження показників молочної продуктивності жіночого потомства з одночасним зниженням і ступеня реалізації генетичного потенціалу (F₃= - 955кг, - 26,0%; F₄= -1609кг, - 40,5%). Така розбіжність пояснюється реакцією тварин відповідних генерацій на умови середовища.

У селекції з родинами важливе значення має ефективне їх використання з метою отримання ремонтних плідників майбутніх батьків бугаїв. З цією метою нами проведений аналіз показників племінної цінності окремих родин та їх чоловічого потомства (табл. 5). Встановлено, що не завжди від кращих родин отримують високопродуктивне потомство. Дані показують, що найкраще потомство плідників отримане від корів родини Заботи 9639 (n=2;G=+191 кг, +0,02%, +8,0 кг), Калини 3344 (n=2, G= +194 кг, +0,01%, +7,2 кг), Орбіти 02977 (n = 2; G= +85 кг. +0,01%, +3,6 кг) та Цитри 75 (n = 2; G= +149 кг, ±0.00%, +4,9 кг). Причому і серед малопродуктивних родин зустрічаються бугаї з досить високими генетичними можливостями. Так, від родини Басні 8837 (G= - 80,5 кг, - 0,02%, - 4,2 кг) отримали двох плідників із середньою племінною цінністю +117 кг, +0,03%, +6,0 кг. Значний вплив на генетичні особливості тварин червоно-рябої молочної породи мають бугаї, отримані із родини Яблуньки 1546 (G= - 38,3 кг, +0.04%, - 1,0 кг). Один із них Явір 3799, оцінений за показниками молочної продуктивності 28 дочок, має таку племінну цінність: +233 кг молока, +0,04% жиру, +14 кг молочного жиру. Інший плідник Яркий 5305 (n = 19), відповідно, +167 кг, +0,01%, +7,5 кг.

Таблиця 5

Вплив родин на продуктивні якості потомства

Родина	Племінна цінність
	родини	чоловічого потомства
	надій,	жир	n	надій,	жир
	кг	процент	кг		кг	процент	кг
Арнаутки 5630	-29,8	-0,01	-1,5	2	-235	-0,03	-9,6
Басні 8837	-80,5	-0,02	-4,2	2	+117	+0,03	+6,0
Заботи 9639	+191,8	-0,02	+7,8	2	+191	+0,02	+8,0
Калини 3344	+55,5	+0,01	+3,0	2	+194	+0,01	+7,2
Молі 1782	-142,7	+0,01	-6,0	4	+137	+0,03	+5,1
Орбіти 02977	+101,7	-0,01	+4,2	2	+85	+0,01	+3,6
Цитри 75	+150,0	+0,01	+7,2	2	+149	0,00	+4,9
Яблуньки 1546	-38,3	+0,04	-1,0	2	+200	+0,03	+10,7

Разом з тим виявлено, що бугаї, отримані від малопродуктивних родин, також мають низькі показники племінної цінності. Родина Арнаутки 5630, оцінена в стаді ДПЗ «Христинівський», має такі показники: -29,8 кг молока, -0,01%, -1,5 кг жиру, а отримані бугаї (n = 2) також виявилися погіршувачами (G = -235 кг, -0,03%, -9,6 кг). Таким чином, використання родин це переконливий доказ значення високопродуктивних корів у виведенні майбутніх бугаїв-поліпшувачів, і зокрема родоначальників ліній. Одержати тварин із стійкою цінною спадковістю можна тоді, коли висока спадковість спостерігається як з боку батька, так і з боку матері. Безперечно, бугаї більше впливають на прогрес у породі. Проте, вплив цінних родин на породу через плідників також досить вагомий. Добір плідників від цінних батьків з перевірених у племінному відношенні родин найбільш вірогідний.

Корови-рекордистки та їх значення в генетико-популяційних процесах. Виведення високопродуктивних тварин є одним із головних завдань у селекції, оскільки вони формують основу і розвиток ліній та родин. Зокрема, внесок матерів бугаїв у генетичне поліпшення популяції коливається в межах 20-50%. Відсутність високоточних методів прогнозу племінної цінності корів-рекордисток значно знижує ефективність селекції в популяції молочної худоби.

Аналіз родоводів 49 корів-рекордисток української червоно-рябої молочної породи показав, що більшість із них належить до відомих ліній та родин симентальської худоби і отримана в результаті вдалого поєднання з лініями бугаїв голштинської породи. Було проведено прогнозування племінної цінності рекордисток за даними продуктивності матері корови, батька і самої рекордистки з урахуванням вагових коефіцієнтів кожного джерела інформації (табл. 6).

Таблиця 6

Прогнозована і фактична племінна цінність корів-рекордисток за надоєм (кг)

Рекордистка	Джерело інформації	ПЦ за надоєм, кг
	ПЦ матері за:	ПЦ батька	прогнозована	фактична
	власною продуктивністю	прогнозована	кількість дочок	кг
Арнаутка 0285	+15	+5	111	+197	+106	+1054
Дунайка 1174	+628	+189	322	+925	+776	+360
Пальма 0484	+251	+213	64	+1018	+634	+519
Яблунька 1356	-393	-426	322	+925	+266	+16

Встановлено, що не завжди прогнозована племінна цінність рекордисток співпадає з фактичною. Так, прогнозована племінна цінність за надоєм корови Арнаутки 0285 становить +106 кг, а фактична +1054 кг молока. У окремих рекордисток, навпаки, фактичні показники племінної цінності менші за прогнозовані (Дунайка 1174, +416 кг; Пальма 0484, +115 кг; Яблунька 1356, +250 кг молока). Розходження в показниках прогнозованої та фактичної племінної цінності корів-рекордисток пояснюється тим, що виведені вони в умовах міжпорідного схрещування. Для цього методу розведення характерна висока спадкова мінливість у помісних тварин, на відміну від консолідації спадковості у чистопорідних.

Коровирекордистки, які мають високу жирномолочність, позитивно вплинули на своє потомство (дочок і синів). Від рекордистки Русалки 4725 (табл. 7) отримали двох високопродуктивних синів Руслана 3754 (G=+225кг, +0,01%, +9кг) і Рима 5219 (G=+195кг,0,00, +7кг). Середня племінна цінність її двох дочок становить +357кг молока і +0,01% жиру.

Таблиця 7

Племінна цінність бугаїв, отриманих від корів-рекордисток

Кличка, номер бугая	Продуктивність за 305 днів І лактації	Племінна цінність за:
	поголів'я дочок	надій, кг	жир	надоєм, кг	жиром
			процент	кг		процент	кг
Сини рекордистки Молі 0016
Мудрий	3488	15	3129	3,71	116	+107	+0,02	+3
Мак	5740	15	3346	3,72	124	-251	-0,03	-10
Мірій	5390	15	3075	3,68	113	+157	+0,03	+7
Мінор	0098	16	3371	3,74	126	+124	+0,01	+5
Сини рекордистки Русалки 4725
Руслан	3754	22	2996	3,66	110	+225	+0,01	+9
Рим	5219	15	3075	3,70	114	+195	±0,00	+7

Найбільше синів отримано від рекордистки Молі 0016. Із чотирьох оцінених три виявилися поліпшувачами як за надоєм (G=+107 кг, +124 кг, +157 кг), так і за кількістю молочного жиру в молоці (G =+3 кг, +5 кг, +7 кг). Високими показними племінної цінності характеризуються й сини інших корів-рекордисток. Це вказує на те, що вони є препотентними за врахованою ознакою, оскільки своїх високопродуктивних синів і дочок вони мали від парування з різними бугаями.

Враховуючи результати проведених досліджень, ми виявили, що для достовірності визначення племінної цінності рекордисток необхідно коригувати вплив на результати оцінки з боку синів і дочок та матері і батька:

, (4)

де ПЦс племінна цінність синів; ПЦд племінна цінність дочок; G_М, G_Б племінна цінність відповідно матері і батька корови; Ім, І_Б ? вагові коефіцієнти для кожного джерела інформації (М матері, Б батька).

За розробленим алгоритмом нами визначена племінна цінність 13 корів-рекордисток. Показники окремих з них подані в таблиці 8.

Таблиця 8

Визначення племінної цінності корів-рекордисток різними методами

Кличка, номер рекордистки	Племінна цінність за надоєм, кг
	матері	батька	дочок	синів	рекордистки
			n		n
							фактична	за розробленим алгоритмом
Арнаутка 0285	+15	+197	1	+273	2	-235	+1054	+112,9
Забота 0652	+387	-214	2	+116	2	+191	+535	+87,7
Калина 5078	-192	+197	4	+279	1	-281	+801	+74,3
Колдунья 0662	+104	+197	1	+393	3	+127	+1064	+361,9
Моль 0016	+43	+754	1	+24	4	+137	+463	+438,8

Для порівняння оцінювали племінну цінність загальноприйнятим методом. Аналізуючи отримані дані, довели, що запропонована методика підвищує достовірність оцінки.

Генотипова різноманітність між поколіннями в родинах. У результаті міжпорідного схрещування родини корів молочних порід неоднорідні і складаються із різних фенотипів, які відрізняються між собою за своїми генетичними можливостями. Такі родини характеризуються високою мінливістю, а в кожній окремій генерації спостерігаються значні коливання за основними селекційними ознаками.

Для аналізу генетичної подібності між родоначальницями родин і їхнім потомством у стаді корів ДПЗ «Христинівський» нами визначені коефіцієнти регресії і кореляції. З погляду теорії подібність між предками і потомками кожного наступного покоління зменшується вдвічі. В практичній селекції під дією різних факторів (добір, підбір, схрещування, взаємодія генотип-середовище та ін.) така закономірність не підтверджується. Так, коефіцієнт кореляції за надоєм між родоначальницями і онучками становить +0,14 ± 0,129 (Р< 0,95), а родоначальницями і праонучками +0,12 ± 0,123 (Р< 0,95). Аналогічне явище спостерігається і між показниками коефіцієнта кореляції за вмістом жиру в молоці (Р - F₂ = +0,10 ± 0,159; Р - F₃ = -0,09 ± 0,124; Р - F₄ = -0,11 ± 0,098). Встановлено, що ці показники досить різні, коли їх порівнювали між окремими родинами. Чим більш генетично зумовлена подібність, тим вища вірогідність селекції, спрямована на підвищення продуктивності родини.

Проте більшість родин корів уже в третьому поколінні втрачають подібність з першим. Наприклад, коефіцієнт регресії за надоєм між F₁ і F₂ поколіннями в родині Верзелі 02902 становить +0,40, за жирністю молока +0,27, між першим та третім, відповідно, +0,04 і -0,26. Разом з тим, коли врахувати друге і третє покоління, то коефіцієнт регресії за надоєм знову вирівнюється і становить +0,45. Тoбтo, якщо між суміжними поколіннями ще спостерігається певна генетична подібність, то навіть через одну генерацію вона значно зменшується або зовсім втрачається.

Нами вивчено кореляційний зв'язок за надоєм в генераціях родин, сформованих в одному стаді (ДПЗ «Шамраївський»), але при різних методах розведення (табл. 9).

Таблиця 9

Взаємозв'язок ( r ) за надоєм у генераціях родин, сформованих при різних методах розведення

Генерації	Родини корів, сформовані при
	чистопорідному розведенні	схрещуванні
	кількість пар лактацій (Д-М)	симентальська порода	число пар лактацій (Д-М)	Червоно-ряба молочна порода
Родоначальниці-дочки	81	0,61±0,070	38	0,37±0,139
Родоначальниці-онучки	121	0,39±0,077	36	0,28±0,153
Родоначальниці-праонучки	105	0,22±0,093	18	0,28±0,236
Родоначальниці-прапраонучки	37	0,06±0,163	--	--

У родинах корів червоно-рябої молочної породи, виведених шляхом відтворного схрещування, дещо нижчі показники коефіцієнта кореляції за надоєм. Родини, сформовані при чистопорідному розведенні, мали кореляційний зв'язок у першому поколінні 0,61 ±0,070 (Р>0,999). При схрещуванні цей показник майже вдвічі менший 0,37 ± 0,139 (Р>0,99). Така закономірність спостерігається і в інших генераціях. Наприклад, коефіцієнт кореляції між родоначальницями і онучками при чистопорідному розведенні становить 0,39 ± 0,077 (Р> 0,999), а при схрещуванні 0,28 ± 0,153 (Р<0,95). У третьому поколінні, відповідно 0,22± 0,093 (Р>0,95) і 0,12 ± 0,236 (P< 0,95). Ми пояснюємо це тим, що при чистопорідному розведенні досягають високого ступеня гомозиготності. При схрещуванні, навпаки, спостерігається висока ступінь гетерозиготності, отже селекція за молочною продуктивністю в родинах малоефективна. Звідси першочерговим у поліпшені популяції української червоно-рябої молочної худоби є розведення «в собі». Це сприятиме консолідації селекційно-генетичних ознак, характерних для тварин новоствореної молочної породи.

Для встановлення частки мінливості родин за основними селекційними ознаками, зумовленої спадковістю, нами визначені коефіцієнти успадковуваності (табл. 10).

Таблиця 10

Коефіцієнти успадковуваності молочної продуктивності в поколіннях родин

Покоління	h2m
	надій, кг	жир, %
F1	0,34 0,098	0,18 0,108
F2	0,26 0,086	0,14 0,074
F3	0,24 0,093	0,11 0,098
F4	0,18 0,164	0,27 0,157

Результати наших досліджень показали, що коефіцієнти успадковуваності надоїв і вмісту жиру в молоці неоднакові для різних генерацій. У корів родин другого покоління коефіцієнт успадковуваності за надоєм становить 0,26±0,086. Дещо нижчий цей показник у третьому поколінні 0,24±0,093. Ми схиляємось до думки, що добір за жирномолочністю корів врахованих родин буде неефективним.

Вплив великомасштабної селекції і схрещування на підвищення генетичного потенціалу корів за молочною продуктивністю. Ефективність використання голштинських бугаїв у процесі виведення породи була різною. Проте, безперечним є те, що вони значно вплинули на підвищення генетичного потенціалу тварин новоствореної породи за надоєм. Разом з тим, ступінь реалізації генетичних можливостей корів української червоно-рябої молочної породи значно залежить від рівня кормозабезпечення. Це питання вивчалося нами у 16 стадах молочної худоби (n=5572). Встановлено позитивну кореляційну залежність: із підвищенням рівня годівлі збільшується продуктивність корів. Так, у 795 корів симентальської породи (І група господарств, де в середньому на корову за рік згодовується 42,3 ц корм. од.) надій становить 3253 кг молока. При підвищенні рівня годівлі (ІІ категорія господарств, згодовується близько 60 ц корм. од.) надій 634 симентальських корів збільшився на 2,2% і досяг 3324 кг. Від них отримано більше на 11,8 кг молока 4% жирності із розрахунку на 100 кг живої маси корови (індекс молочності). У корів української червоно-рябої молочної породи вищі показники продуктивності. Надій корів, які утримуються у стадах із високим рівнем годівлі (n = 2703), становить 4614 кг, що перевищує показники стада І групи господарств на 25,6%. Це вказує на те, що ці тварини мають високий генетичний потенціал за надоєм і досить ефективно реагують на підвищення рівня годівлі.

Разом з тим, корови української червоно-рябої молочної породи поступаються за продуктивністю ровесницям німецької (на 1130-2069кг) та північно-американської (на 2709-3648 кг молока) селекції.

Для визначення племінної цінності порід за молочною продуктивністю (Gп) нами розроблено і апробовано такий алгоритм:

, (5)

де h² коефіцієнт успадковуваності селекційної ознаки; Pмж_і показник кількості молочного жиру (кг) тварин за відповідну ( і ) лактацію; Рм_і надій, кг (ровесниць, стандарт породи); Bж_і, вміст жиру в молоці, % (ровесниць, стандарт породи); Bмж_і, кількість молочного жиру, кг (ровесниць, стандарт породи).

Кращими за показниками племінної цінності виявилися чистопорідні червоно-рябі голштинські корови (Gп = +9,2 кг молочного жиру). Різні показники характерні для тварин однієї породи, які утримуються в неоднакових умовах середовища. Так, корови української червоно-рябої молочної породи, що утримуються при низькому рівні годівлі, мають показники племінної цінності у 2,2 рази нижчі (табл. 11).

Досить переконливим прикладом впливу умов середовища на ефективність схрещування є дані, отримані в стаді ДПЗ «Христинівський». У 80-х роках (початок виведення породи) з розрахунку на корову на рік згодовували до 50 ц корм. од. і надій становив 3470 кг молока. З одночасним підвищенням генетичного потенціалу стада за надоєм, збільшився і рівень годівлі (1985-1990 pp.). Це відповідно сприяло підвищенню ступеня реалізації генетичного потенціалу. У наступні роки (1990-1995 pp.) погіршився рівень годівлі і продуктивність стада знизилась до 3814 кг молока (рис. 1).

Роки

Рис.1 Вплив рівня годівлі на реалізацію генетичного потенціалу корів (-) за надоєм (--)

Оцінка генетичних змін за екстер'єром тварин української червоно-рябої молочної породи. Проведена оцінка типу будови тіла (n=1351) за удосконаленою нами лінеарною методикою дала змогу встановити екстер'єрні особливості корів, вирощених у різних стадах. Аналіз показав, що на формування бажаного типу будови тіла корів мають вплив генотип, батьківське поголів'я, рік оцінки та умови середовища.

В динаміці оцінки за 19901997 роки спостерігається тенденція до поліпшення екстер'єру тварин української червоно-рябої молочної породи. У 1990 році показник оцінки вираженості породи становив 22,1 бали (45,2% від загальної суми балів 48,9), а в 1997 р. - 28,7 бали (50,1%). Молочна система оцінена відповідно у 18,7 (38,2%) і 23,4 бали (40,8%). Це вказує на те, що за рахунок цілеспрямованого добору та підбору у корів формується спеціалізований молочний тип будови тіла.

Серед оціненого поголів'я (n=1351) найбільше корів зустрічається з такими недоліками екстер'єру, як провислі бабки (39,7%), шаблистість задніх кінцівок (30,4%), провисла спина і поперек (25,2%), груба голова (26,0%). Особливо часто у тварин спостерігається важке плечолопаткове зчленіння, провислі бабки, ступінчасте вим'я та наявність додаткових дійок.

Оцінку корів за типом будови тіла здебільшого проводять лише двічі за період їх господарського використання. Крім того, оцінка корів основана на їх родоводі і власних показниках, а не на тому, як вони передають свої якості потомству.

Для оцінки генетичних якостей (G_k) корів майбутніх матерів бугаїв за екстер'єром нами пропонується такий алгоритм:

, (6)

де h² коефіцієнт успадковуваності ознаки; Д_ijk показники лінійної оцінки екстер'єру дочок і-го генотипу, j-го року, k-го стада; Р_ijk показники оцінки екстер'єру одногенотипних (і) ровесниць, j-го року, k-го стада; G_M i G_{Б ?} племінна цінність за екстер'єром матері та батька корови; I_М, І_Б вагові коефіцієнти для кожного джерела інформації.

Викладена методика дає змогу коригувати вплив на результати оцінки генотипу дочок та ровесниць умов середовища та племінних якостей батьків. Ми передбачаємо, що вагоме значення ця методика матиме при широкому впровадженні трансплантації ембріонів, коли від однієї корови отримують кілька десятків потомків.

Нами вивчено особливості формування типу будови тіла корів української червоно-рябої молочної породи в розрізі родин. Встановлено, що за всіма врахованими ознаками, крім показників м'ясної продуктивності, кращими виявилися родини корів ДПЗ «Христинівський». У цих тварин добре виражені крупність (4,720,055 бали, Cv=9,13%), молочний тип (4,550,078 бали, Cv=13,46%), міцність (4,260,077 бали, Cv=14,22%).

Визначені показники коефіцієнта кореляції між фенотипом потомків і родоначальницею не підтверджують теорії щодо зменшення його значення в наступних генераціях (табл. 12). Так, коефіцієнт кореляції за типом будови тіла між родоначальницею і дочками становить 0,440,123 (Р0,999), родоначальницями і онучками 0,360,113 (Р0,99), а родоначальницями і праонучками 0,070,053 (Р0,95). Разом з тим спостерігається підвищення коефіцієнта кореляції між суміжними поколіннями (дочки-онучки 0,180,015, онучки-праонучки 0,260,111).

Таблиця 12

Коефіцієнти кореляції між показниками оцінки типу в родинах

Покоління	ДПЗ «Шамраївський»	ДПЗ «Христинівський»	В середньому
	кількість пар лактацій	r m	кількість пар лактацій	r m	кількість пар лактацій	r m
Родоначальниці ? дочки	38	0,430,151	16	0,470,236	54	0,440,123
Родоначальниці ? онучки	42	0,380,147	28	0,170,193	70	0,360,113
Родоначальниці ? праонучки	25	0,050,205	12	0,140,313	37	0,070,053
Дочки-онучки	40	0,210,159	65	0,160,205	105	0,180,015
Онучки-праонучки	30	0,330,178	47	0,210,159	77	0,260,111

Аналогічна закономірність спостерігається в обох дослідних стадах. Це вказує на те, що селекціонери недостатньо уваги приділяють оцінці та добору тварин за екстер'єром. Встановлена закономірність пояснюється не ефективністю добору маток за врахованою ознакою, а впливом батьків-бугаїв через підвищення частки спадковості. Це підтверджується і даними таблиці 13.

Таблиця 13

Показники коефіцієнтів успадковуваності типу будови тіла в родинах молочних корів

Генерації	h2 m	Р
F1 ? F2	0,14 0,005	>0,999
F2 ? F3	0,30 0,073	>0,999
F3 ? F4	0,39 0,017	>0,999

Размещено на Allbest.ru

Аналіз отриманих даних показує, що коефіцієнти успадковуваності за екстер'єром підвищуються з кожним наступним поколінням. Якщо цей показник у F₁-F₂ становить 0,140,005 (Р0,999), то в F₃-F₄, відповідно, 0,390,017. Зовсім протилежна закономірність встановлена нами за показниками коефіцієнтів успадковуваності надою (F₁ =0,340,098 та F₃ =0,240,093). Ми схиляємося до думки, що на даному етапі більш ефективною є селекція тварин української червоно-рябої молочної породи за типом будови тіла.

Племінна цінність бугаїв за екстер'єром та молочною продуктивністю їхніх дочок. При великомасштабній селекції створення нових і генетичне поліпшення наявних порід на 9095% відбувається за рахунок інтенсивного використання бугаїв-лідерів. Це безпосередньо стосується і до формування будови тіла тварин.

Нами проведено оцінку 36 бугаїв за молочною продуктивністю та екстер'єром їхніх дочок. Аналіз отриманих даних показав, що не завжди плідники є одночасно поліпшувачами за молочною продуктивністю та оцінкою типу дочок. Проте вірогідність оцінки бугаїв за врахованим комплексом ознак (молочний жир+тип будови тіла) значно підвищується.

Для оцінки бугаїв за екстер'єром дочок нами розроблено такий алгоритм:

, (7)

де b коефіцієнт регресії; W поголів'я ефективних дочок; Д_{ijk ?} P_ijk показники оцінки екстер'єру одногенотипних (і) дочок (Д) і ровесниць (Р) j- го року, k-го стада; h² коефіцієнт успадковуваності ознаки ; М оцінка за екстер'єром матерів дочок оцінюваного бугая; Х оцінка за екстер'єром ровесниць матерів (стада); G_ББ ? племінна цінність за екстер'єром батька бугая.

За результатами оцінки чистопорідних голштинських бугаїв (n=30) встановлено, що за надоєм їх племінна цінність становить +45,1кг молока, за вмістом жиру 0,01%, молочним жиром +1,0кг та за оцінкою типу 0,02 бали. Щодо бугаїв (n=6) української червоно-рябої молочної породи, то вони виявилися погіршувачами за показниками молочної продуктивності (G+=57,1кг молока; 0,02% жиру; 1,0 кг молочного жиру), але поліпшувачами за оцінкою типу. Результати оцінки ліній бугаїв у розрізі порід підтверджують цей висновок.

З метою підвищення ефективності добору бугаїв для селекційних центрів необхідно оцінювати їх не лише за молочною продуктивністю, але і за показниками лінеарної оцінки типу дочок.

При нагромадженні автоматизованої бази даних за дочками бугаїв і корів племінних стад стане можливим застосування підбору "на замовлення" із урахуванням оцінки типу матерів і батьків бугаїв. Моделювання такого підбору дозволить компенсувати недоліки екстер'єру у майбутніх потомків бугаїв за допомогою позитивних якостей дібраних до них корів.

Удосконалення популяції української червоно-рябої молочної худоби за умов великомасштабної селекції. Оскільки основною метою розведення української червоно-рябої молочної худоби є підвищення генетичного потенціалу породи за молочною продуктивністю, то при розрахунку програми ми брали до уваги надій. Нами розрахований оптимальний варіант програми селекції (табл. 14), який передбачає добір 36 плідників, оцінених за потомством за рік, із яких 812 використовують як майбутніх батьків бугаїв. Поголів'я матерів становить 720 корів. У віці 12 місяці відбирають ремонтних бугайців (близько 240 голів), одержаних від парування «на замовлення». До 12-місячного віку 25% з них вибраковують за енергією росту, екстер'єром і конституцією. За показниками відтворювальної здатності вибраковують 21% бугайців у віці 1014 місяців. Створюється банк глибокозамороженої сперми з розрахунку 3040 тисяч доз на кожного перевірюваного плідника. На перевірку за потомством щорічно ставлять близько 140 бугаїв, спермою яких осіменяють 55% активної частини популяції для одержання 50 ефективних дочок на кожного перевірюваного бугая.

Оцінка програми селекції залежно від генетичної структури породи показала, що збільшення кількості ліній знижує генетичну й економічну ефективність селекції. Так, збільшення кількості ліній в породі від 5 до 25 знижує величину генетичного прогресу за надоєм на 6,3 кг молока від корови на рік. Визначені параметри добору корів-первісток за екстер'єром та відтворювальними якостями, сприяють підвищенню ефективності селекції в популяції, спрямованої на формування спеціалізованого молочного типу тварин придатних для використання в сучасних прогресивних технологіях.