Агроекологічна оцінка застосування калійних добрив під картоплю на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся України

Комплексна оцінка калійних добрив при вирощуванні картоплі на Поліссі України. Вплив дозування і форм удобрення на біологічну активність дерново-підзолистих ґрунтів. Вивчення агрохімічних характеристик землі, швидкості росту та урожайності картоплі.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 10.01.2014
Размер файла 102,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

06.01.04 - Агрохімія

Агроекологічна оцінка застосування калійних добрив під картоплю на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся України

Бакун Юрій Олексійович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті агроекології та біотехнології Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: академік УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Тараріко Олександр Григорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Лісовал Анатолій Петрович, Національний аграрний університет, кафедра агрохімії і якості сільськогосподарської продукції

кандидат сільськогосподарських наук Гамалей Валерій Іванович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії агроекології і аналітичних досліджень

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства АП України, кафедра агрохімії

Захист відбудеться “24” жовтня 2000 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони 15, НАУ, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий “22 ”вересня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф. Загальна характеристика роботи

1.Загальны відомості про роботу

калійний добриво картопля урожайність

Актуальність теми: Успішне вирішення головного завдання сучасного землеробства - задоволення потреб в сільськогосподарських продуктах неможливе без застосування мінеральних добрив.

Ґрунтово-кліматичні умови Полісся України є найбільш сприятливими для ведення високопродуктивної галузі цієї зони - картоплярства. Проте низький вміст в ґрунті елементів живлення, а особливо калію є одним з лімітуючих факторів одержання високого і якісного врожаю картоплі, що обумовлює необхідність подальшого вивчення умов ефективного використання калійних добрив.

Існуючі системи удобрення картоплі базуються в основному на застосуванні гною і мінеральних добрив. Проте, в зв'язку з різким зменшенням об'ємів внесення гною в даний час важливим джерелом поповнення органічної речовини ґрунту і надійним фактором підвищення врожаю є використання проміжних сидеральних посівів. Ефективне використання останніх значно підвищується в поєднанні з мінеральними добривами. В мінеральних добривах, зокрема в калійних, є небажаний супутник - хлор, накопичення якого в ґрунті призводить до зниження його родючості, пригнічення росту і розвитку хлорофобних культур до яких належить картопля. Не виключена також можливість забруднення хлоридами вододжерел. Все це вимагає оцінки ефективності застосування калійних добрив не тільки з агроекономічної, але й екологічної точки зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дослідження проводились в стаціонарному польовому і лізиметричному дослідах Чернігівської державної сільськогосподарської дослідної станції по вивченню впливу доз і форм калійних добрив на родючість ґрунту і продуктивність культур плодозмінної сівозміни. Тема відноситься до НТП УААН “Родючість ґрунтів” підпрограми “Технології оптимізації сучасного ґрунтоутворювального процесу” (номер державної реєстрації АО 1002329Р).

Мета і завдання досліджень: Мета досліджень - удосконалити систему застосування добрив під картоплю шляхом встановлення оптимальних доз і форм калійних добрив, для одержання високого врожаю і його якості, попередження погіршення родючості ґрунту та забруднення агроландшафтів хімічними елементами.

Об`єкт дослідження - картопля, ґрунт, органічні і мінеральні добрива, атмосферні опади та поверхневі води.

Предмет дослідження - калій хлористий, калімагнезія, сидеральні добрива, гній.

Методи дослідження - Проведення польових дослідів, лізиметричні дослідження, агрохімічні та мікробіологічні аналізи стану ґрунту, визначення якості продукції.

Для досягнення поставленої мети в завдання досліджень входило вивчення:

впливу доз і форм калійних добрив залежно від органічного фону (гній, сидерат) на поживний режим та біологічну активність ґрунту;

вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару ґрунту в залежності від форм калійних добрив;

динаміки хлору в системі ґрунт - рослина та його баланс;

зміни фізико-хімічних властивостей та калійного режиму ґрунту на фоні гною і сидерату при систематичному застосуванні калімагнезії і калію хлористого

ріст, розвиток і надходження елементів живлення в рослини картоплі;

енергетичної та економічної ефективності використання доз і форм калійних добрив.

Наукова новизна одержаних результатів: В умовах дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів Полісся дана комплексна оцінка дії доз і форм калійних добрив шляхом встановлення спрямованості змін родючості ґрунту, урожаю і якості бульб картоплі, порівняльної агроекологічної, енергетичної та економічної оцінки на фоні гною і сидерату при вирощуванні картоплі. Встановлено оптимальні дози і форми калійних добрив під картоплю залежно від застосування гною і сидерату. Вперше в умовах лізиметричного досліду визначено втрати біогенних елементів, гумусу і хлору та його баланс при застосуванні калійних добрив сумісно з гноєм і сидератом.

Практичне значення: В результаті проведених досліджень здійснено агроекономічне і екологічне обґрунтування оптимальних доз і форм калійних добрив під картоплю в залежності від виду органічних добрив, які застосовуються в сівозміні. Визначено можливі втрати біогенних елементів за межі кореневмісного шару дерново-підзолистого ґрунту та рекомендовано напрямки подолання цього негативного процесу.

Результати роботи впроваджені у виробничих умовах дослідного господарства Чернігівської державної сільськогосподарської дослідної станції на площі 30 га.

Особистий внесок здобувача: Проведення польових, лізиметричних та лабораторних досліджень, аналіз отриманих наукових результатів та формування висновків, підготовка рекомендацій для виробництва виконувались особисто дисертантом

Апробація роботи: Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи доповідались автором на: науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати” (Інститут землеробства УААН, 1999 р.), науково-практичній конференції молодих вчених - аграріїв Чернігівщини (Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, 1999р.), міжнародній науково-практичній конференції “Землеробство ХХI століття - проблеми та шляхи вирішення”(Інститут Землеробства УААН, 1999р.), міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (Київський університет ім. Т.Г. Шевченка, 2000 р.), а також на засіданні науково-методичної комісії Інституту агроекології та біотехнології УААН.

Публікації: Основні положення дисертації опубліковані в 10 наукових працях

Структура і обсяг: Основний зміст дисертації викладено на 153 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, дев'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву. У роботі наведено 49 таблиць, 13 рисунків, 5 додатків. У переліку літератури 260 назв, у тому числі 25 з них на іноземних мовах.

2. Основний зміст роботи

1.Умови і методика проведення досліджень: Польові дослідження проводили протягом 1997-1999 рр. в стаціонарному досліді по вивченню ефективності різних доз і форм калійних добрив на Чернігівській обласній сільськогосподарській дослідній станції УААН. В цей же період виконані і лізиметричні дослідження.

Ґрунт - дерново-середньопідзолистий супіщаний, сформований на слоїстих водно-льодникових відкладах. Вихідні агрохімічні показники орного шару ґрунту: вміст гумусу за Тюриним 1.1%, рухомого фосфору (за Кірсановим) 17.9, обмінного калію (за Масловою) - 7.0 - 9.0 мг на 100г ґрунту, гідролітична кислотність (за Каппеном) - 2.8 мг-екв на 100 г, сума ввібраних основ - 5.4 мг-екв на 100 г ґрунту, рН сольовий - 4.9. Близькі агрохімічні показники має і ґрунт лізиметричного досліду.

Чергування культур в плодозмінній сівозміні польового досліду: 1.Конюшина; 2.Озима пшениця; 3. Картопля; 4. Ячмінь + конюшина. Схема досліду наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 Схема дослідів по агроекологічній оцінці калійних добрив

№ вар

Схема досліду

польового

лізиметричного

1

Без добрив

Без добрив

2

N120P90

N120P90

3

N120P90Kx90

N120P90Kx90

4

N120P90Kx120

N120P90Kмg90

5

N120P90Kx180

6

N120P90Kмg90

7

N120P90Kмg120

Мінеральні добрива в польовому та лізиметричному дослідах застосовувались на фоні 40 т/га гною та сидератів (озиме жито + редька олійна) - 130 ц/га сирої біомаси. Спосіб розміщення ділянок в польовому досліді з картоплею - рендомізований. Площа посівної ділянки 100 м2, облікової - 60 м2, повторність - чотириразова. Сорт картоплі - Луговська. Садіння проводили в 1997 р. 5 травня, в 1998 - 6 травня, в 1999 р. - 27 квітня.

На сидеральне добриво використовували суміш посіву редьки олійної - 20 кг/га з озимим житом - 100 кг/га. Агротехніка вирощування культур за винятком досліджуваних питань - загальноприйнята для умов Полісся Чернігівської області.

Лізиметрична установка по конструкції - бетонна, насипного типу з п`ятишаровою гідроізоляцією. Посівна площа лізиметричної чарунки 3.8 м2,, шар ґрунту - 155 см, маса - 10.5 т, повторність триразова

Відбір, підготовку і аналіз зразків ґрунту і рослин проводили згідно загальноприйнятих методик. Гумус - за методом Тюрина, водорозчинний гумус - за методом Годліна, нiтратний азот - iонометрично, обмiнний калiй - за Масловою, калiй водорозчинний - за Александровою, ступінь рухомості обмінного калію - в СаСI2 витяжці, необмiнно-поглинутий за Петербургським - Янішевським, рухомий фосфор - за Кірсановим, гiдролiтичну кислотнiсть - за Каппеном, рН сольовий - потенцiометрично, сумму ввiбраних основ - за Каппеном - Гiльковицем. Вміст біогенних елементів в атмосферних опадах і лізиметричних водах визначався слідуючими методами: NO3 - дисульфофеноловим, P2O5 - з аскорбіновою кислотою на фотоелектроколориметрі, К2О - методом полуменевої фотометрії, Са та Мg трилонометричним методом, СI - меркурометричним.

Інтенсивність дихання ґрунту визначали по виділенню СО2 за методом Штатнова, інтенсивність розкладу целюлози в ґрунті - методом закладки льняних полотен за І.С. Востровим, А.Н Петровою, нітрифікаційну здатність шляхом інкубації ґрунту в присутності сульфату амонію з визначенням вмісту нітратного азоту за Грандваль-Льяжем. Загальна кiлькiсть мiкроорганiзмiв облiковувалась на пептоно-глюкозному агарi; кількість амоніфікуючих бактерій визначали методом посіву на м`ясо-пептонному агарі; кількість бактерій, що використовують мінеральні форми азоту шляхом поверхневого посіву на крахмало-аміачному агарі.

Загальний азот, фосфор і калій визначали за методичними вказiвками по проведенню дослiджень в довготривалих дослiдах з добривами шляхом прискореного спалювання за методом Гiнзбург i Щеглової, вміст хлору - за Мором, нiтратiв - іон - селективним методом, фосфор - колориметрично, калій на полуменевому фотометрі, вміст крохмалю в бульбах картоплі визначали по Еверсу на поляриметрі, вітамін С - за Муррі, білковий азот - за Бертраном, Амінокислотний склад бульб визначався на інфрачервоному аналізаторі в інституті картоплярства УААН.

Площу листової поверхні визначали методом зважування висічок (Ничипорович, 1961). Вміст хлорофілу - фотоколориметричним методом.

Облiк урожаю в польових дослідах здiйснювався шляхом суцільного подiляночного збирання. Статистична обробка результатів досліджень проведена методом дисперсiйного аналiзу за Доспєховим (1979). Економiчна ефективність внесення добрив - згідно методики ЦІНАО, енергетична - за методикою Медведовського та Iваненка (1988).

Метеорологічні умови отримані за даними метеопоста с. Прогрес. Погодні умови в роки проведення досліджень були різними. Оцінюючи їх за методикою М.Д. Павлової, 1997 рік характеризувався як вологий, 1998 - слабо посушливий, 1999 рік - посушливий. З точки зору врожайності картоплі сприятливим виявився лише 1998 рік. Два інші несприятливі: 1997 рік внаслідок інтенсивного розвитку фітофторозу картоплі, 1997 рік - недостатнього зволоження та підвищеного температурного режиму повітря.

Результати досліджень

Вплив доз і форм калійних добрив на поживний режим та біологічну активність ґрунту.

Встановлено, що систематичне внесення калійних добрив істотно впливало на вміст в ґрунті обмінного калію. Із збільшенням доз внесення калію зростав і його вміст в ґрунті. В середньому за три роки на фоні 40 т/га гною в фазу цвітіння картоплі вміст обмінного калію в орному шарі ґрунту (0-20 см) на варіанті N120P90 становив 10.6 мг на 100 г ґрунту, N120P90Кх90 - 12.8, а N120P90Кх180 - 14.2 мг на 100 г ґрунту. В підорному (21-40 см) ці показники відповідно становили 11.0; 13.4; 14.0 мг на 100 г ґрунту. Слід зазначити, що подібна тенденція спостерігалась як на фоні гною так і сидератів незалежно від форми калійних добрив. На початку вегетації картоплі вміст калію в орному шарі був більшим, ніж в підорному, але в подальшому їх показники вирівнювались, що пов'язано з міграцією його по профілю та інтенсивним споживанням рослинами картоплі

Дослідження біологічних процесів в ґрунті дозволяють відзначити, що внесення калійних добрив в дозі 90кг/га К2О (оптимальна) не проявляло пригнічуючої дії на його біологічну активність. Більш того їх внесення сприяло підвищенню інтенсивності розкладу целюлози, виділенню СО2 і нітрифікаційної здатності ґрунту. Істотніше ці зміни відбувались на фоні сидерату. Так, при внесенні під картоплю N120P90 на фоні гною відсоток руйнування целюлози через 30 днів становив 17.9, а по сидерату 22.9. При внесенні N120P90Кх90 ці величини відповідно становили 19.7 і 24.4%. Підвищення дози калію хлористого до 180 кг/га К2О пригнічувало дихання ґрунту та знижувало його нітрифікаційну здатність. Наприклад, якщо виділення СО2 в фазу цвітіння картоплі при внесенні Кх90 на фоні гною становило 232 мг/м2, а сидерату 235 мг/м2 то при внесенні Кх180 відповідно - 201 і 205 мг/м2. Це свідчить про те, що внесення високих доз калію хлористого може негативно позначитись на інтенсивності дихання ґрунту та його азотному режимі.

Активність мікробних процесів також змінювалась від доз і форм калійних добрив. Застосування калію хлористого негативно діяло на гомеостаз мікробного ценозу в бік збільшення його патогенності. Негативний вплив цього добрива проявлявся також в підвищенні інтенсивності мінералізації органічної речовини, що визначалась по відношенню чисельності мікроорганізмів, які використовують мінеральний азот до чисельності амоніфікуючих бактерій і актиноміцетів до грибів.

Вплив калійних добрив на вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару ґрунту (за результатами лізиметричних досліджень). В умовах дерново-середньпідзолистих ґрунтів Полісся легкого механічного складу одним із шляхів непродуктивних втрат вологи і поживних елементів є вимивання їх за межі кореневмісного шару ґрунту. В наших дослідженнях інтенсивність втрат вологи і біогенних елементів залежала від кількості і інтенсивності атмосферних опадів, виду та форми органічних і мінеральних добрив, тривалості строків вирощування сільськогосподарських культур на полі (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив калійних добрив на інфільтрацію вологи, концентрацію і втрати біогенних елементів та водорозчинного гумусу за межі кореневмісного шару дерново-підзолистого ґрунту (1997-1999 рр.)

Елементи

Контроль (без добрив)

N120P90

N120P90Kx90

N120P90KMg90

1*

2

1

2

1

2

Інфільтрація вологи, мм

67,6

72,0

49,2

70,3

40,5

63,0

37,7

Концентрація, мг/л

NO3

35,7

72,7

64,2

53,6

51,2

61,5

55,4

P2O5

2,1

3,1

3,0

2,5

2,3

2,5

2,2

K2O

3,4

4,7

4,2

6,8

5,1

6,3

5,0

CaO

81,2

108,3

109,0

158,3

152,4

140,0

146,0

MgO

48,2

63,1

61,7

69,9

71,6

72,6

72,1

Водорозчи-нний гумус

17,1

30,5

23,1

29,9

23,4

30,9

22,1

Cl

10,8

16,4

14,4

30,2

25,9

25,3

20,1

Втрати, кг/га

NO3

24,2

52,4

31,6

43,3

28,6

33,8

25,9

P2O5

1,5

2,2

1,8

1,8

1,6

1,6

1,5

K2O

2,3

3,4

2,2

4,8

3,2

4,0

2,4

CaO

54,9

78,0

54,1

111,3

61,7

88,3

55,0

MgO

32,4

45,5

30,4

49,2

29,0

45,8

27,2

Водорозчинний гумус

11,6

21,0

14,9

18,2

13,6

18,0

12,6

Cl

7,4

11,9

6,9

21,4

10,7

15,9

7,7

Внесення органічних і мінеральних добрив під картоплю збільшувало непродуктивні втрати вологи і елементів живлення шляхом підвищення їх концентрації в ґрунтовому розчині. Концентрація NO3 при внесенні N120P90Кх90 на фоні гною була 53.6 - 61.5 мг/л, в той час як на контролі 35.7 мг/л. Подібно впливали органічні і мінеральні добрива на концентрацію і інших елементів. Вирощування проміжних сидеральних культур навпаки запобігало втраті вологи і біогенних елементів за межі кореневмісного шару ґрунту. Так, на фоні гною при внесенні N120P90 втрати водорозчинного гумусу становили 21.0 кг/га, а по сидерату 14.9 кг/га. При внесенні N120P90К90 ці показники відповідно становили 18.2-18.0 і 13.6-12.6 кг/га. Калійні ж добрива, особливо калій хлористий, спричиняли підвищенню концентрації і інтенсивності вимивання кальцію та магнію.

За інтенсивністю вимивання за межі кореневмісного шару елементи мінерального живлення і гумус розміщувались по мірі зменшення втрат в такому порядку: CaO MgONводорозчинний гумусK2OP2O5. (рис. 1). Отримані результати досліджень свідчать про важливість розробки заходів по зменшенню непродуктивних втрат таких біогенних елементів як кальцій та магній. Для цього доцільно поряд з застосуванням сидерації при виборі форм калійних добрив перевагу слід надавати калімагнезії.

Кругообіг хлору в системі ґрунт - рослина.

Вміст хлору в ґрунті зростав з підвищенням доз калію хлористого і найбільшого значення набував на варіанті в дозі 180 кг/га К2О. В середньому за три роки при внесенні 180 кг/га К2О його вміст в фазу цвітіння картоплі в орному шарі ґрунту становив 0.19 мг-екв на 100 г ґрунту, в підорному - 0.20 мг-екв на 100 г ґрунту. При внесенні 90 кг/га К2О ці показники зменшувались і, відповідно, становили 0.13 і 0.14, а на контролі 0.10 і 0.12 мг-екв на 100 г ґрунту. Значно змінювався вміст хлору в ґрунті залежно від режиму зволоження. В 1997 році його вміст на початку вегетації картоплі був в 1.2-1.5 рази вищим ніж в 1998 і 1999 роках, що пояснюється меншою кількістю опадів в осінньо-зимовий період 1997 року.

Впроздовж трьох років найвищий вміст хлору в рослинах картоплі був при внесенні калію хлористого в дозі 180 кг/га К2О незалежно від органічного фону. При зменшенні дози калію хлористого до 120 і 90 кг/га К2О відповідно знижувалась і інтенсивність накопичення хлор-іону в рослинах картоплі. Ще більш низький вміст хлору в рослинах відмічено на варіантах з внесенням калімагнезії, що природно пов'язано з меншим надходженням його в ґрунт з Таблиця 3 Баланс хлору при вирощуванні картоплі (1997-1999 рр.)

Варіант

Надходження хлору (кг/га) з

Витрати, кг/га

Баланс хлору, кг/га

добривами

опадами

насінням

всього

винесено врожаєм

профільтрувалось за межі 1.5 м

витрати

гноєм

мінеральними

Контроль

-

-

35,9

8,0

43,9

24,8

7,4

32,2

+11,7

Гній

N120P90

32,0

35,9

8,0

75,9

29,3

11,9

41,2

+34,7

N120P90Kx90

32,0

81,0

35,9

8,0

156,9

44,6

21,4

66,0

+90,9

N120P90KMg90

32,0

45,0

35,9

8,0

120,9

39,7

15,9

55,6

+65,3

Сидерат

N120P90

-

-

35,9

8,0

43,9

28,9

6,9

35,8

+8,1

N120P90Kx90

-

81,0

35,9

8,0

124,9

40,9

10,7

51,6

+73,3

N120P90KMg90

-

45,0

35,9

8,0

88,9

37,0

7,7

44,7

+44,2

Інтенсивність балансу

Винесено Cl понад рівень контролю (з добрив)

Коефіцієнт використання хлору добрив, %

136

-

-

184

-

-

238

15,3

18,9

217

10,4

23,1

123

-

-

242

12,0

14,8

199

8,1

18,0

Добривами та більш високим приростом біомаси на цьому варіанті. Встановлено, що між вмістом хлору в ґрунті і рослинах існує тісна кореляційна залежність r = 0.74, 0,19. Звертає на себе увагу і нерівномірність розподілу хлору в рослинах картоплі. Більше його накопичувалось в бадиллі ніж в бульбах і при цьому процентний вміст хлору в бульбах хоч і підвищувався з збільшенням доз К2О, але не так різко, як в бадиллі.

Механізм розподілу хлору в системі ґрунт - рослина дає зрозуміти розрахунок балансу хлору, проведений нами на основі лізиметричного досліду. Як видно з даних таблиці 3 вміст хлору в дерново-підзолистих ґрунтах визначався кількістю його надходження з хлорвмісними добривами, атмосферними опадами, вимиванням за межі кореневмісного шару та виносом урожаєм. Надходження хлору з опадами навіть на контролі та при внесенні N120P90 на фоні гною і сидерату перевищувало винос врожаєм, а його баланс відповідно становив +11.7 і +34.7 та +8.1 кг/га. Вимивання хлору за межі кореневмісного шару ґрунту було в межах 6.9-21.4 кг/га. При цьому більш інтенсивно цей процес проходив на фоні гною - 11.9-21.4 ніж сидерату - 6.9-10.7 кг/га. Внесення калійних добрив в дозі 90 кг/га незалежно від їх форми збільшувало накопичення хлору на фоні гною до 65.3 -90.9 кг/га, на фоні сидерату - до 44.2 - 73.3 кг/га. Застосування калімагнезії, в порівнянні з калієм хлористим, зменшувало накопичення хлору на фоні гною на 25.6 кг/га, а по сидерату - на 29.1 кг/га.

Інтенсивність балансу на варіантах з внесенням калійних добрив знаходилась в межах 199-238 відсотків. Таким чином рослинами картоплі використовувалось лише 14-23 відсотка хлору, що містився в калійних добривах. Отже, систематичне застосування висококонцентрованих калійних добрив, таких як калій хлористий, неминуче призводить до накопичення його в ґрунті.

Проведені дослідження свідчать, що внесення оптимальних доз калійних добрив не створює загрози забруднення навколишнього середовища сполуками хлору, оскільки величина його концентрації в питних колодязних водах не перевищувала гранично допустимої норми. Проте систематичне застосування хлорвмісних добрив особливо в високих дозах, вимагатиме в майбутньому встановлення контролю за його вмістом в ґрунті і ґрунтових водах.

Вплив систематичного застосування калійних добрив на баланс калію, калійний режим і фізико-хімічні властивості ґрунту.

Балансу калію вивчався в полі де послідовно вирощувались картопля - ячмінь + конюшина - конюшина. Накопичення цього елементу на фоні гною спостерігалось на всіх варіантах з внесенням калійних добрив. На фоні сидерату позитивний баланс калію досягається лише при внесенні максимальних його доз під всі культури ланки в загальній кількості 360 кг/га К2О. При внесенні менших доз калію по сидерату (150; 240 кг/га) інтенсивність балансу знаходилась в межах 52-76 відсотків. Розрахунки показали, що значна частина калію, що використовувався на формування врожаю знаходилась в нетоварній частині врожаю (46-104 кг/га). Наприклад, в бадиллі картоплі містилось від 17 до 40 кг/га К2О, що може бути досить значним резервом поліпшення щорічного балансу калію (до 20%). Тому для покращення калійного балансу в ланці сівозміни (картопля - ячмінь + конюшина - конюшина) на фоні сидерату нетоварну частку врожаю доцільно залишати на полі (бадилля, солома).

Дослідження впливу систематичного внесення калійних добрив на калійний режим і фізико-хімічні властивості ґрунту проводились шляхом аналізу зразків ґрунту відібраних на початку (1996) і в кінці досліджень (1999). Встановлено, що найменша кількість, як легкорухомого калію так і необмінно-фіксованої його форми спостерігалась при внесенні лише азотно-фосфорних добрив, що свідчить про недопустимість такого одностороннього застосування добрив в умовах дерново-підзолистих ґрунтів Полісся. Систематичне застосування калійних добрив підвищувало вміст легкорухомих форм калію. На фоні гною це відбувалось внаслідок внесення мінеральних і органічних добрив, а на фоні сидерату за рахунок мінеральних і частково внаслідок зменшення кількості необмінно-фіксованого калію ґрунту. Незалежно від органічного фону систематичне застосування калійних добрив призводило до більш високого ступеня рухомості калію в орному шарі ґрунту ніж в підорному, що можна пояснити більш високою кислотністю останнього. Так, внесення на протязі трьох років під культури ланки 150 кг/га К2О в поєднанні з N180P210 збільшило ступінь рухомості калію в орному шарі з 2.6 до 2.9 мг/л, а в підорному цей показник залишався на попередньому рівні (1.8; 1.8). При збільшенні дози калію до 360 кг/га К2О ступінь його рухомості відповідно шарам становив 2.8 і 3.8; 1.7 і 1.9 мг/л. Незалежно від органічних фонів і форми внесення калію при систематичному застосуванні калійних добрив простежується тенденція до зниження рН та підвищення гідролітичної кислотності ґрунту.

Вплив доз і форм калійних добрив на розвиток рослин картоплі і накопичення азоту, фосфору та калію.

Внесення оптимальних доз калію в поєднанні з азотом і фосфором, незалежно від органічного фону, сприяло підвищенню кількості стебел в кущі, листків в ньому та ваги його надземної маси. Вказані показники були дещо кращими на варіантах з внесенням калімагнезії ніж калію хлористого. Площа листової поверхні незалежно від органічного фону при внесенні калімагнезії була на 8-12% вищою ніж по хлористому калію, а вміст хлорофілу на 11-23%. Підвищення доз калію хлористого понад 90 кг/га К2О призводило до зменшення вмісту хлорофілу в листях картоплі. Характерно, що така закономірність спостерігалась на обох органічних фонах. Це мабуть, пов'язано з зростанням вмісту хлор-іону в листях картоплі про що свідчить існування зворотної кореляційної залежності r = -0.69 0.21 між вмістом хлор-іону і хлорофілу.

Найбільш інтенсивне накопичення сухої речовини картоплі спостерігалось на фоні гною і сидерату при внесенні N120P90К90. Подальше підвищення доз калію суттєво не впливало на накопичення сухої речовини. Калімагнезія на сидеральному фоні в порівнянні з калієм хлористим підвищувала накопичення сухої речовини в фазу бутонізації на 7.9 - 8.1%. На фоні гною їх дія була рівнозначною. Між накопиченням сухої речовини рослинами картоплі в фазу бутонізації і її урожаєм встановлена висока кореляційна залежність r= 0.880.14.

Внесення мінеральних добрив сприяло підвищенню вмісту основних елементів живлення в сухій речовині. На контрольному варіанті на фоні гною в фазу цвітіння вміст азоту в бадиллі становив - 2.86%, фосфору -0.74, калію - 3.01, а при внесенні N120P90К90 відповідно 3.35; 0.80; 3.45%. Калійні добрива істотно впливали лише на вміст в рослинах азоту і калію при практично незмінному вмісті фосфору. Підвищення доз калію хлористого понад 90 кг/га К2О негативно позначалось на вмісті азоту, а вміст калію навпаки збільшувався. При підвищенні дози калімагнезії вказана закономірність по калію також спостерігалась, а вміст азоту практично не змінювався. Слід зазначити, що в наших дослідженнях більш високий вміст і винос основних елементів живлення відмічено по фону гною, ніж по сидерату незалежно від доз і форм калійних добрив. Максимальне накопичення в рослинах картоплі фосфору і калію спостерігалось в фазу відмирання бадилля, а азоту в період цвітіння. Форми калію практично не впливали на цей показник. В фазу цвітіння існувала висока кореляційна залежність між накопиченням калію в рослинах картоплі і площею листової поверхні (r = 0.80 0.17) та з накопиченням сухої речовини в цей період (r = 0.95 0.09). При внесенні оптимальних доз мінеральних добрив N120P90К90 співвідношення вмісту азоту, фосфору і калію в фазу цвітіння картоплі становило 1:0.4:1.7. Співвідношення азоту і фосфору в цей період не залежало ні від органічного фону ні від доз та форм калію.

Урожай і якість бульб залежно від доз і форм калійних добрив.

Неоднаковий характер росту, розвитку, накопичення сухої речовини, азоту, фосфору і калію за різних умов кореневого живлення обумовили формування різної величини і якості врожаю картоплі (табл. 4).

Суттєво впливав на урожай картоплі і перебіг гідротермічних умов в роки проведення досліджень. Найбільш сприятливими для росту і розвитку картоплі були гідротермічні умови 1998 року, за яких врожай бульб в залежності від досліджуваних факторів знаходився в межах 30.5-43.4 т/га, що в 1.5 рази більше ніж в 1997 та 1999 роках. Урожаї бульб в ці роки були близькі між собою і на контрольних варіантах знаходились в межах 10.4-13.9 т/га, а при внесенні мінеральних добрив в залежності від органічного фону урожай підвищувався до 15.1-22.1 т/га. Головною причиною низького врожаю картоплі в 1997 році був швидкоплинний розвиток фітофтори, а в 1999 році - недостатня зволоженість ґрунту, наявність тривалих бездощових періодів та високі температури повітря (29-36о С) в липні та серпні.

Одержані результати досліджень дозволяють відзначити, що оптимальною дозою калію під картоплю на фоні 40 т/га гною і сидерату (оз. жито + редька олійна) в поєднанні з азотно-фосфорними добривами (N120P90) є 90 кг/га його діючої речовини. Підвищення дози калію, в складі повного добрива на обох органічних фонах до 120, 180 кг/га К2О суттєво не впливало на величину врожаю, але зменшувало окупність добрив урожаєм бульб та збільшувало затрати калію на одиницю прибавки врожаю. Так, збільшення дози калію хлористого на фоні гною з 90 до 120 кг/га д.р. підвищувало врожай бульб лише на 0.1 т/га, при збільшенні затрат К2О на 1 ц прибавки врожаю на 1.1 кг та зменшенні окупності 1 кг добрив урожаєм бульб на 6 кг. На фоні сидерату ці показники були дещо кращими і відповідно становили 0.3 т/га; 0.7 кг; 5 кг. Внесення 90 кг/га К2О на фоні гною в формі калію хлористого і калімагнезії забезпечувало одержання практично однакових урожаїв картоплі при окупності 1 кг діючої речовини калію хлористого 27 кг бульб, а калімагнезії 40 кг бульб. Отже при виборі форми внесення калійних добрив на фоні гною, перевагу слід надавати калімагнезії.

Таблиця 4 Вплив доз та форм калійних добрив на врожайність картоплі

Варіанти

Урожай за роками, т/га

Середнє,т/га

Зміни урожаю, т/га від добрив

1997

1998

1999

мінеральних

калійних

калімагнезії

Гній

Контроль

13,7

34,8

13,9

20,8

к*

-

-

N120P90

17,2

39,5

15,3

24,0

+3,2

к

-

N120P90Kx90

18,0

43,4

17,9

26,4

+5,6

+2,4

к

N120P90Kx120

18,4

42,5

18,5

26,5

+5,7

+2,5

к

N120P90Kx180

18,0

40,1

19,1

25,7

+4,9

+1,7

-

N120P90KMg90

19,0

43,4

20,3

27,5

+6,7

+3,5

+1,1

N120P90KMg120

19,0

42,9

21,4

27,8

+7,0

+3,8

+1,3

Сидерат

Контроль

10,4

30,5

12,5

17,8

к

-

-

N120P90

15,1

35,8

15,0

22,0

+4,2

к

-

N120P90Kx90

17,0

40,6

16,5

24,7

+6,9

+2,7

к

N120P90Kx120

17,0

41,0

17,0

25,0

+7,2

+3,0

к

N120P90Kx180

17,4

41,6

18,5

25,8

+8,0

+3,9

-

N120P90KMg90

18,0

42,8

18,8

26,5

+8,7

+4,6

+1,8

N120P90KMg120

18,7

43,1

19,1

27,0

+9,2

+5,1

+2,0

НСР 0.95 т/га

для калійних добрив 1,7 2,3 1,3 1,8

для гною та сидерату 0,8 1,4 0,8 1,0

Кращою формою калійних добрив на сидеральному фоні в наших дослідах також була калімагнезія, яка забезпечувала в порівнянні з калієм хлористим додаткове одержання 1.8-2.0 т/га бульб з підвищенням окупності добрив урожаєм бульб на 21-18 кг.

Вивчення якості врожаю показало (табл. 5), що калійні добрива внесені на фоні азотно-фосфорних добрив, майже в усіх випадках позитивно впливали на вміст крохмалю, його вихід, товарність бульб і вміст вітаміну С. По відношенню до контролю (без добрив) така залежність спостерігалась не завжди. Так, вміст крохмалю в бульбах на варіантах без добрив коливався в межах 13.1 - 13.4%, а з внесенням калію хлористого в складі повного мінерального добрива - 12.1 - 13.0%. Відмічено більш високий вміст нітратів при застосуванні добрив - 83 -149 мг/кг, при 65 - 79 мг/кг на контролі. Товарність бульб відповідно становила 72-75 і 59-60% на контролі. Незалежно від органічного фону максимальний збір крохмалю отриманий при внесенні під картоплю 120 кг/га К2О в поєднанні з N120P90.

Внесення калімагнезії під картоплю в порівнянні з калієм хлористим незалежно від органічного фону сприяло підвищенню майже всіх показників якості бульб. Вміст крохмалю зростав на 0.5 - 1.5 %, вітаміну С - на 0.5-1.3 мг%; товарність бульб на 3.0 - 8.0%, а вміст нітратів не перевищував гранично допустимої норми при практично незмінній кількості білка.

Вирощування картоплі в системі післяжнивних сидеральних посівів в порівнянні з гноєм сприяло більш високому вмісту крохмалю, вітаміну С, зростанню товарності бульб при одночасному зниженні вмісту нітратів до рівня, що відповідає санітарно - гігієнічним нормам.

Таблиця 5 Вплив доз і форм калійних добрив на якість врожаю бульб картоплі (1997 - 1999 рр.)

Варіанти

Фон

Вміст крохмалю,%

Вихід кг/га

Товарність бульб, %

Вміст вітаміну С, мг%

Вміст нітратів, мг/кг

Вміст білку, %

Сума аміном-т %

Контроль

гній

13,1

26,3

59

11.2

79

1,8

6,97

сидерат

13,4

22,8

60

12.1

65

1,7

6,85

N120P90

гній

11,6

26,5

65

10.9

139

1,9

6,81

сидерат

12,5

26,7

69

13.4

132

1,8

6,39

N120P90Kx90

гній

12,1

29,5

74

11.6

128

1,8

6,92

сидерат

13,0

29,8

74

13.4

84

1,8

6,77

N120P90Kx120

гній

12,3

32,1

72

10.9

147

2,0

6,60

сидерат

12,6

30,8

75

14.5

83

1,9

6,31

N120P90Kx180

гній

12,1

31,1

73

11.3

147

2,1

6,40

сидерат

12,2

31,4

75

13.9

105

2,1

6,41

N120P90KMg90

гній

12,6

32,0

75

12.1

115

2,0

7,01

сидерат

13,1

31,6

77

14.4

106

1,9

6,71

N120P90KMg12

гній

13,8

35,5

76

12.2

106

2,1

7,03

сидерат

13,8

34,1

79

15.2

85

2,1

6,75

Дослідження амінокислотного складу бульб показало, що при внесенні 90 кг/га калію хлористого, а калімагнезії 90-120 кг/га К2О простежується чітка тенденція до збільшення в бульбах картоплі незамінних амінокислот. До того ж більш помітним це явище спостерігається на фоні гною ніж по сидерату з перевагою на користь калімагнезії в порівнянні з калієм хлористим. Аналогічно цьому знижувався в бульбах і вміст окремих амінокислот, таких як триптофан, лейцин та гістидин.

Біоенергетична та економічна оцінка застосування калійних добрив під картоплю.

Розрахунки енергетичної та економічної ефективності підтвердили раніше зроблений висновок про те, що в умовах дерново-підзолистих ґрунтів Полісся незалежно від органічного фону при внесенні N120P90 найбільш енергетично та економічно вигідною дозою внесення калію є 90 кг/га К2О. Така доза калію забезпечує одержання з 1 га умовно - чистий прибуток залежно від органічного фону в межах 2934 - 3394 гривень, в тому числі 661 - 1226 гривень від застосування калійних добрив з окупністю 1 гривні затраченої на використання добрив в розмірі 8.7 - 13.7 гривень та затратою 97 - 135 МДж на 1 ц прибавки врожаю. Підвищення дози калію понад 90 кг/га К2О погіршувало енергетичні та економічні показники і в першу чергу по фону гною. Внесення 90 кг/га К2О на фоні гною забезпечувало в порівнянні з сидератом, більш високий умовно-чистий прибуток, але менший чистий прибуток від добрив та дещо підвищені енерговитрати на 1 ц прибавки врожаю. Використання калійних добрив у формі калімагнезії в порівнянні з калієм хлористим незалежно від органічного фону забезпечувало більш високий прибуток від добрив (на 295-476 грн) при дещо нижчій окупності їх затрат (на 3.4-2.8 грн). Розрахунки показали, що навіть в умовах енерго-економічної скрути за умови порівняно низьких цін на картоплю (0.30 грн) і високих цін на добриво, пестициди та паливо-мастильні матеріали при своєчасному, якісному проведені сільськогосподарських робіт і внесенні оптимальних доз добрив, вирощування картоплі може бути високоприбутковим.

Висновки

1. Систематичне застосування калійних добрив в плодозмінній сівозміні сприяло збільшенню вмісту в ґрунті легкорухомих форм калію. На фоні гною це відбувалось насамперед за рахунок калію добрив, а по сидерату крім того і внаслідок часткового зменшення в ґрунті необмінно-фіксованого калію.

2. Внесення оптимальних доз калію хлористого і калімагнезії (90 кг/га К2О) на фоні гною і сидерату підвищувало біологічну активність ґрунту в т.ч. інтенсивність розкладу целюлози, виділення СО2 з ґрунту і його нітрифікаційну здатність. Збільшення дози калію хлористого до 180 кг/га К2О пригнічувало біологічну активність ґрунту.

3. Величина вимивання біогенних елементів під картоплею визначалась видом органічних добрив (гній, сидерат), формою калійних добрив та метеорологічними умовами. Менша кількість елементів живлення вимивалась на варіантах з калімагнезією, ніж з калієм хлористим. Більші їх втрати під картоплею відмічено на фоні гною ніж по сидерату, що особливо характерним було для років з переважаючою осінньо-зимовою інфільтрацією.

За інтенсивністю вимивання за межі кореневмісного шару елементи мінерального живлення і гумус розміщувались по мірі зменшення втрат в такому порядку: CaO MgONводорозчинний гумусK2OP2O5.

4. Вміст хлору в дерново-підзолистому ґрунті визначався кількістю його надходження з хлорвмісними добривами, опадами та втратами через вимивання. Застосування хлорвмісних добрив збільшувало його запаси в ґрунті і, як наслідок, підвищувало вміст в рослинах. Між вмістом хлору в ґрунті і в рослинах існувала тісна кореляційна залежність (r = 0.74, 0.19). Підвищення доз калію хлористого понад 90 кг/га К2О призводило до зменшення вмісту хлорофілу в листях картоплі, що пов'язано з зростанням вмісту хлор-іону і підтверджується існуванням зворотної кореляційної залежності між ними (r = -0.69, 0.21).

5. Щорічне надходження хлору з опадами перевищувало винос його з врожаєм картоплі. Внаслідок чого баланс хлору на варіанті без добрив складав + 11.7, а по фону (N120P90) відповідно +34.7 на варіанті з гноєм та +8.1 кг/га - сидератом. Визначення різниці між приходними статтями та втратами хлору показало, що накопичення його в ґрунті на варіанті з внесенням калію хлористого (90кг/га К2О) на фоні гною становило 91 кг/га, а сидерату - 73 кг/га. Це вимагає при систематичному застосуванні хлорвмісних добрив в майбутньому встановлювати контроль за його вмістом в ґрунті і ґрунтових водах.

6. Баланс калію в ланці сівозміни (картопля - ячмінь + конюшина - конюшина) на фоні гною був позитивний незалежно від доз калійних добрив. На фоні сидерату він таким був лише при внесенні максимальних доз калію загальною кількістю - 360 кг/га К2О (картопля - 180, ячмінь - 90, конюшина - 90 кг/га).

Одним із шляхів покращання балансу калію на фоні сидерату може бути залишення на полі нетоварної продукції (гичка, солома) на добриво.

7. Внесення калійних добрив незалежно від органічного фону збільшувало кількість поглинання калію рослинами в фазу бутонізації картоплі, площу листової поверхні та накопичення сухої речовини, забезпечуючи таким чином підвищення врожаю. Це підтверджується високою кореляційною залежністю між накопиченням сухої речовини в цю фазу і врожаєм бульб (r =0.88, 0.14), вмістом калію в рослинах і площею листової поверхні (r=0.80, 0.17) та масою сухої речовини (r=0.95, 0.09).

8. На фоні гною і сидерального пожнивного посіву в поєднанні з азотно-фосфорними добривами оптимальною дозою калію під картоплю є 90 кг/га К2О. В середньому за три роки ця доза забезпечила урожай бульб 264 - 275 ц/га. Окупність 1 кг діючої речовини калію хлористого становила 27 - 30 кг, калімагнезії - 40 - 51 кг бульб. Подальше підвищення дози калійних добрив понад 90 кг/га суттєво не впливало на величину врожаю бульб.

9. Внесення калімагнезії під картоплю в порівнянні з калієм хлористим незалежно від органічного фону сприяло підвищенню майже всіх показників якості бульб. Вміст крохмалю при цьому зростав на 0.5 - 1.5 %, вітаміну С - на 0.5-1.3; товарність бульб на 3.0 - 8.0%, а вміст нітратів не перевищував гранично допустимої норми при практично незмінній кількості білка.

10. Бульби картоплі вирощені по фону сидеральних добрив в порівнянні з гноєм мали більш високий вміст крохмалю, вітаміну С та товарність при одночасному зниженні вмісту нітратів до рівня, що відповідає санітарно - гігієнічним нормам.

11. При внесенні 90 кг/га К2О калію хлористого, а калімагнезії і в дозі 120 кг/га простежується чітка тенденція до збільшення в бульбах картоплі незамінних амінокислот. До того ж більш помітним це явище спостерігається на фоні гною ніж по сидерату з перевагою на користь калімагнезії в порівнянні з калієм хлористим.

12. Підвищення дози калію під картоплю понад 90 кг/га К2О незалежно від його форми погіршувало енерго-економічні показники і в першу чергу по фону гною. Крім того внесення 40 т/га гною хоч і збільшувало рівень умовно-чистого прибутку у порівнянні з сидератом, але зменшувало чистий прибуток від застосування добрив і окупність 1 гривні затрат на добриво.

13. Кращою формою калію під картоплю після проміжних сидератів була калімагнезія ніж калій хлористий. В середньому за 3 роки вона підвищувала врожай бульб на 1.8 т/га крохмалю - на 1-8 ц/га, чистий прибуток - на 476 грн/га та покращувала якісні показники бульб з дещо нижчою окупністю затрат на добрива та вищими енерговитратами на 1 ц прибавки врожаю

14. В умовах дерново-середньопідзолистих ґрунтів Полісся внесення оптимальних доз калію в складі повного мінерального добрива (N120P90K90), як у формі калію хлористого, так і - калімагнезії є енергетично і економічно високоефективним заходом підвищення врожаю картоплі та його якості, без порушення рівноваги навколишнього середовища.

Рекомендації виробництву

1.Для одержання високого і якісного врожаю картоплі з урахуванням вимог, щодо охорони оточуючого середовища на дерново-середньопідзолистих ґрунтах Полісся на фоні 40 т/га гною і застосування сидератів в поєднанні з N120P90 доза калійних добрив повинна становити 90 кг/га діючої речовини у вигляді калію хлористого, або калімагнезії. При використанні сидератів перевагу слід надавати калімагнезії.

2. Для зменшення непродуктивних втрат біогенних елементів за межі кореневмісного шару ґрунту необхідно використовувати післяжнивні та поукісні посіви на зелене добриво, як один із найдоступніших і малозатратних засобів сучасного землеробства

Публікації по темі дисертації

1. Бакун Ю.О. Вплив доз і форм калійних добрив на урожайність і якість картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах //Вісник аграрної науки. - 1999. - № 9.- С.69-71.

2. Бакун Ю.О., Дем'янюк О.С. Вплив калійних добрив на вимивання біогенних елементів з кореневмісного шару ґрунту // Збірник наукових праць НАУ. 1999. - № 19. С. 82-85. (проведення лізиметричних дослідів, підготовка матеріалів до друку, особистий внесок здобувача - 60%).

3. Бакун Ю.О. Вплив калійних добрив на біологічну активність дерново-підзолистого ґрунту // Вісник Білоцерківського аграрного університету. - 2000. - Випуск 10. - С. 11-16.

4. Бакун Ю.О. Вплив калійних добрив на кругообіг хлору в системі ґрунт - рослина // Вісник аграрної науки. - 2000р. - № 4.-С.70-71.

5. Бакун Ю.О. Агроекологічні основи раціонального використання калійних добрив// Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати." - К.: Нора-прінт, 1999. - С. 11-12.

6. Бакун Ю.О Вплив калійних добрив на біологічну активність ґрунту та продуктивність картоплі // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених - аграріїв Чернігівщини. - Чернігів. ПОД ДЦНТЕІ, 1999 - С. 11-13.

7. Бакун Ю.О. Вплив калійних добрив на втрати біогенних елементів з ґрунту та продуктивність картоплі // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Землеробство XXI століття - проблеми та шляхи вирішення” - К.: Нора-прінт, 1999. - С. 75-76.


Подобные документы

  • Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.

    научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011

  • Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011

  • Властивості садильного матеріалу, аналіз способів і методів садіння картоплі. Аналіз технічних засобів механізації процесу садіння картоплі з одночасним локальним внесенням органічних добрив. Удосконалення процесу подачі насіннєвого матеріалу при садінні.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 03.09.2015

  • Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.

    курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Агрохімічна характеристика ґрунтів ТОВ "Білоцерківське", їх вапнування. Виробництво і розподіл органічних добрив у господарстві. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські культури на основі рекомендованої системи удобрення в сівозміні.

    курсовая работа [97,8 K], добавлен 18.11.2015

  • Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015

  • Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.

    курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015

  • Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.

    контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010

  • Значення вирощування картоплі в економіці підприємства на прикладі агрофірми "Київська". Організація основних трудових процесів на вирощуванні картоплі. Розрахунок та обґрунтування нормативів і норм праці. Оплата праці в сільському господарстві.

    курсовая работа [41,9 K], добавлен 15.07.2009

  • Агроекологічна оцінка основних видів мінеральних добрив для прогнозування можливих негативних наслідків впливу на ґрунтову систему та водні об’єкти. Стан земельних ресурсів Білоцерківського району. Мінеральні добрива та їх потенційно небезпечні складові.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 28.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.