Псевдомоноз птиці в Україні та біологічні властивості збудника

Вивчення біологічних властивостей збудника псевдомонозу птиці в Україні. Розробка методів ізоляції та ідентифікації інфекції. Діагностика та профілактики хвороби птиці, оцінка дії антибіотиків. Встановлення чутливості курчат і перепеленят до псевдомон.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 68,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата

ветеринарних наук

16.00.03 - Ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Псевдомоноз птиці в Україні та біологічні властивості збудника

Скрипка Марина Вікторівна

Харків 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі вірусології, патанатомії та хвороб птиці Сумського державного аграрного університету

Науковий керівник: кандидат ветеринарних наук, доцент Зон Г.А., доцент кафедри вірусології, патанатомії і хвороб птиці Сумського державного університету

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Герман В.В., завідувач лабораторії хвороб птиці інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН

кандидат ветеринарних наук Рева О.М., старший викладач кафедри патанатомії і патфізіології Харківського зооветеринарного інституту

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра мікробіології і вірусології, Кабінету Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться 22 червня 1999 року на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 64.359.01 при інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН: 310023, м.Харків, вул. Пушкінська, 83

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту експериментальної і клінічної медицини УААН (310023, м. Харків, вул Пушкінська, 83)

Автореферат розісланий 21 травня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук, професор Конаржевський К.Е.

1. Загальна характеристика роботи

псевдомоноз птиця інфекція

Актуальність теми. Розвитку птахівництва заважають хвороби різної етіології. В патології птиці питома вага умовно патогенних бактерій, зокрема синьогнійної палички, в останні роки стала збільшуватись на фоні інших збудників хвороб бактеріальної природи.

Збудник синьогнійної інфекції є представником одного із небагатьох видів бактерій, що є патогенними як для людини, так і для тварин. Найбільша кількість повідомлень про захворювання на псевдомоноз ссавців.

Псевдомоноз поширений у всьому світі. Значна частина повідомлень присвячена псевдомонозній інфекції у людей, а із тварин - у великої рогатої худоби. Є інформація і про псевдомоноз птиці із різних країн світу [Морозов А.Ф., 1988; Бовкун Г.Ф., Борисенкова А.И., 1989; Чечеткина Н.П., Чечеткина И.А., 1995; Кассич В.Ю., Волосянко Е.В., 1995; Фукс П.П., з співавт., 1997; Matthens S., 1989; Ramassatry P. et al., 1991].

В літературі є ряд повідомлень про виділення P.aeruginosa від ембріонів, із шкаралупи і птиці ряду курячих та поодинокі повідомлення про ізоляцію бактерії від іншої птиці. Так, Р.aeruginosa була також ізольована від водоплавної птиці, папуг, фазанів, голубів [Рыкова В.С., Киреев Н.А., 1989; Шаронин С.А., 1993; Shirakawa H et al., 1990].В літературі є одне повідомлення про ізоляцію Р.aeruginosa від 19-тидобових перепелів [Zhang Dao Yong et al., 1995]. Збудника псевдомонозу частіше виділяють із легень, суглобів, рідше з печінки, серця, кісткового мозку курчат, а також із ділянок запалення в підшкірній клітковині. Повідомлень про псевдомоноз птиці в господарствах України в науковій літературі ми не знайшли. Повідомлення про псевдомоноз птиці не систематизовані і не дають в повній мірі уявлення про значення P.aeruginosa в патології с.-г. птиці в Україні. Недостатньо вивчені особливості епізоотології хвороби та клініко-патоморфологічні ознаки у різних видів сільськогосподарської птиці, та зокрема у перепелів, біологічні властивості псевдомонад, які ізольовані з різних джерел.

Синьогнійна паличка, як науковий об'єкт, як і синьогнійна інфекція, можуть бути віднесені до однієї із важливих проблем як ветеринарної, так і медичної науки.

Актуальність перерахованих питань та перспектива розвитку птахівництва, зокрема перепелівництва, в сучасний період обумовили напрямки наукових досліджень і тему дисертаційної робoти.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною ДБТ кафедри вірусології, патанатомії і хвороб птиці Сумського ДАУ, (№ держ. реєстрації 0198 U001290).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було вивчення біологічних властивостей збудника псевдомонозу, ізольованого від сільськогосподарської птиці та його розповсюдження в птахогосподарствах України.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

-вивчити розповсюдження псевдомонозу серед сільськогосподарської птиці в Україні; вивчити біологічні властивості його збудника, роль в патології птиці в експерименті та при її промисловому утриманні;

-провести порівняльну оцінку властивостей епізоотичних культур P.aeruginosa, ізольованих від ембріонів та хворої птиці;

-розробити експрес-метод діагностики, ізоляції та ідентифікації збудника псевдомонозу;

-встановити спектр чутливості P.aeruginosa до антибактеріальних препаратів та розробити заходи по профілактиці цього захворювання.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше наведені дані по наявності псевдомонозу у різних видів птиці та ембріонів в господарствах більшості областей України. Експериментально доведена можливість зараження перепелів Р.aeruginosa.

На підставі досліджень епізоотичних культур збудника псевдомонозу доведена ідентичність основних біологічних властивостей у більшості ізолятів синьогнійної палички, що ізольовані в різних регіонах України.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено спектр чутливості до антибактеріальних препаратів різних епізоотичних культур P.aeruginosa, які ізольовані від птиці та доведена найактивніша дія енрофлоксацину (байтрилу) та гентаміцину при лікуванні інфікованої збудником псевдомонозу птиці.

На підставі вивчення властивостей збудника розроблено нове поживне середовище для культивування P.aeruginosa. Запропонована нова схема виділення і диференціації збудника псевдомонозу, що відрізняється застосуванням меншої кількості середовищ, та скороченням часу проведення лабораторних досліджень.

Розроблені в співавторстві і запропоновані для виробництва “Методичні вказівки по діагностиці і профілактиці псевдомонозу сільськогосподарської птиці”.

Основні результати досліджень по вивченню біологічних властивостей збудника, та його розповсюдження на Україні використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів з мікробіології, епізоотології та хвороб птиці на факультеті ветеринарної медицини Сумського ДАУ.

Особистий внесок здобувача. На підставі проведених досліджень показано рівень поширення псевдомонозу серед с.-г. птиці в окремих областях України. Встановлені патологоанатомічні зміни при ураженні синьогнійною паличкою ембріонів і молодняка птиці в природних умовах та в експерименті у курчат і перепелів.

З'ясовано спектр чутливості Р.aeruginosa до антибактеріальних препаратів в птахогосподарствах більшості областей України.

Особистий внесок полягає в самостійному виконанні досліджень та експериментальної роботи, аналізу отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані та схвалені на:

-першій науковій конференції по птахівництву (Борки-Сімферополь, 1993);

-науковій конференції “Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської птиці” (Суми, 1995);

-другій науковій конференції по птахівництву (Борки, 1996);

- на щорічних звітних наукових конференціях Сумського ДАУ (1993-1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, з них три у фахових виданнях (журнали Ветеринарна медицина України, Тваринництво України та Віснику СДАУ), п'ять у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 130 сторінках комп'ютерного тексту і містить 30 таблиць, 4 малюнків; має загальну характеристику роботи, огляд літератури, особисті дослідження, обговорення, висновки, список літератури, 4 додатків. Перелік літератури включає 187 джерел, з них 105 іноземних.

2. Результати досліджень

Матеріали і методи. Дослідження проводились на кафедрі вірусології, патанатомії та хвороб птиці Сумського державного аграрного університету на матеріалах, що одержані з птахогосподарств різних областей України.

При вивченні епізоотичної ситуації щодо псевдомонозу птиці використовували метод епізоотичного обстеження і експерименту (И.А.Бакулов з соавт., 1982).

Всього нами було досліджено в експерименті 540 курячих, 115 качиних та 71 гусячих ембрiонів-задохликів; трупів та живих курчат добового віку - 288, дорослих курей - 36, перепеленят - 216, мишей - 96.

Бактеріологічне дослідження: вивчення морфологічних, тінкторіальних і культурально-біохімічних властивостей виділе-них культур проводили за загальноприйнятими методиками (Справочник ветеринарного лаборанта М., Колос 1981; Лабора-торные исследования в ветеринарии, М., Агропромиздат, 1986: Справочник специалиста ветеринарной лаборатории, К., Урожай. 1987).

При проведенні бактеріологічних досліджень були використані такі середовища: МПБ, МПА, ТЦА, Ендо, Кінга А, Кінга В, середовище з сечовиною, аргініном, ацетамідний агар, кров'яний агар, середовище Сіммонса, Кларка, МПЖ та середовища Гісса з глюкозою і галактозою.

Нами було вивчено 3 схеми виділення та ідентифікації синьогнійної палички і проведена їх порівняльна оцінка.

За схемою 1 відібраний матеріал, засівали на поживні середовища: з ЦПХ, агар Ендо, МПА, МПБ, Кінга А, середовище з желатиною, аргініном, ацетамідний агар, лакмусове молоко.

Згідно із схемою 2 проводили висіви матеріалу, що досліджується на такі середовища: 5%-й кров'яний агар, агар Ендо, 1,5%-й МПА, агар ЦПХ, МПБ, бульйон Хоттінгера, середовища Кінга А, Гісса з глюкозою.

Згідно зі схемою 3 виділення та ідентифікацію культур проводили за такими ознаками як ріст на МПА і МПБ, характер гемолізу, особливості росту на ТЦА з сечовиною, на середовищі Кларка, Сіммонса, Гісса, МПЖ, згортання молока.

Серологічне типування виділених культур проводили відповідно з “Временным наставлением по применению набора О-агглютинирующих сывороток для диагностики псевдомоноза” за допомогою набору аглютинуючих О-сироваток псевдомонад, до складу якого входять три полівалентних та 11 моновалентних сироваток P.aeruginosa: О2, О3, О4, О5, О6, О7, О8, О9, О10, О11, О12.

Чутливість виділених культур до антибактеріальних препаратів визначали методом дисків з антибіотиками та методом серійних розведень в рідкому поживному середовищі.

Для вивчення патогенності виділених культур P.aeruginosa для ембріонів і птиці інфікували двома методами ембріони та встановлювали LD50 для 30-денних курчат, перепеленят та мишей за методом Ріда і Менча.

Cтатистичну обробку одержаних даних проводили по методу В.А. Воскобойникова (1993) і по методу Ріда і Менча, та за допомогою комп'ютера.

Вивчення розповсюдження псевдомонозу на птахопідприємствах України. Вивчення епізоотичної ситуації проводили шляхом ознайомлення з даними звітів державних установ і лабораторій ветеринарної медицини (обласних та районних) та птахогосподарств, а також використовували матеріали власних досліджень за період з 1994 по 1998 роки.

Складовою частиною вивчення епізоотичної ситуації був аналіз розповсюдження збудника синьогнійної інфекції та його наявність в ембріонах-задохликах та молодняка птиці перших днів життя.

Ізоляція синьогнійної палички із різних джерел в залежності від періоду року ілюстровано графіком (Рис.1).

Залежність випадків ізоляції синьогнійної палички від ембріонів, молодняка та дорослої птиці від періоду року

Рис.1 Кількість ізолятів

Аналізуючи дані графіка 1, можна сказати, що ураження ембріонів та курчат перших днів життя найчастіше спостерігається з грудня по червень, що ми пов'язуємо з активною діяльністю птахофабрик, інкубацією та вирощуванням молодняка в цей період.

Стосовно загибелі молодняка до 2-місячного віку, то ми спостерігали його у цей же термін, а загибель або ураження дорослої птиці, спостерігали кожний місяць року. Останнє пов'язуємо з ізоляцією P.aeruginosa при дослідженні патологічного матеріалу, який направляють до лабораторії в зв'язку з підвищеною загибеллю відповідної групи птиці.

Таблиця 1 Результати ізоляції культур P.aeruginosa від ембріонів і птиці в різних областях України

Область

Рік

Ембріони

Доби

Кури

Індич.

Індики

Каченята

Гуси

Фазани

Всього

Курячі

Індичачі

Гусячі

Качині

1-5

5-40

40-120

Вінницька

1994-1998

6

-

-

-

3

19

37

-

-

-

-

-

-

65

Київська

1994-1997

31

3

-

-

42

57

4

19

15

4

-

-

-

175

Львівська

1994-1995

3

-

-

3

-

10

8

12

-

-

-

-

-

36

Сумська

1994-1997

20

-

-

3

8

7

1

1

-

-

-

-

-

40

А.Р Крим

1995-1997

2

-

-

-

13

5

3

1

-

-

1

-

15

40

Харківська

1994-1996

2

-

2

-

7

-

-

-

-

-

-

1

-

12

Донецька

1994-1995

-

-

-

4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4

Житомирська

1996-1998

-

-

-

-

9

1

-

-

-

-

-

-

-

10

Запоріжзька

1994-1998

-

-

-

-

17

15

5

8

-

-

2

-

-

47

Луганська

1995-1996

-

-

2

-

2

4

-

3

-

-

-

1

-

12

Полтавська

1994-1995

-

-

10

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

10

Черкаська

1994-1995

-

-

-

-

-

4

3

-

-

-

-

-

-

7

Чернігівська

1994

-

-

-

-

-

-

-

-

2

-

-

-

-

2

Всього

64

3

14

10

101

122

61

44

17

4

3

2

15

460

Псевдомоноз серед ембріонів птиці мав місце в господарствах всіх обстежених нами областей і А.Р. Крим, хоч в більшості випадків офіційно не реєструвався.

При цьому культури Р.aeruginosa були ізольовані від дорослих курей, курчат, каченят, гусенят, індиченят та фазанят і з курячих, качиних та гусячих ембріонів.Дані наведено в таблиці 1.

Синьогнійна паличка виділялась також із багатьох проб комбікормів, що використовуються в птахогосподарствах, про що свідчать дані таблиці 2.

Таблиця 2 Виділення культур синьогнійної палички із зразків кормів за даними обласних лабораторій ветеринарної медицини

Область, з якої поступив зразок

Кількість зразків

Кількість культур

Київська

44

24

Чернівецька

8

4

Житомирська

7

7

Луганська

4

4

Черкаська

2

1

Контаміновані P.aeruginosa комбікорми відіграють певну роль в розповсюдженні псевдомонозу птиці.

Ізоляція P.aeruginosa і розробка експрес-метода ідентифікації.

Виділення збудника хвороби. За період дослідження (1994-1997) особисто нами ізольовано і досліджено 44 культури, з них вісім культур від курячих ембріонів, одного качиного ембріону, шести курчат добового віку з Сумської області; десять культур від гусячих ембріонів Полтавської області; по дві культури від курячих ембріонів та курчат Харківської області; три культури від курей Київської області; три культури від качиних ембріонів з птахогосподарств Донецької області.

Також отримано чотири ізоляти синьогнійної палички зі змивів з обладнання птахогосподарств Сумської та Донецької областей. З зразків повітря культура P.aeruginosa була виділена в двох випадках в птахогосподарствах Сумської області, а із зразків води - в трьох випадках в птахогосподарствах Донецької області.

Вивчення біологічних властивостей епізоотичних ізолятів Р.aeruginosa. В 90% випадків культури P.aeruginosa були рухливими, грамнегативними паличками. Здатність до утворення піоціаніну мали 80% культур. Всі досліджені культури - аероби, 80% культур ферментували глюкозу, галактозу з утворенням кислоти без газу. Позитивність цитохромоксидазного тесту склала 100%. Виділені культури в 100% випадків не утворювали індолу та ацетилметилкарбінолу.

Розжиження желатини відбувалось у вигляді воронки, а далі пошарово в 100% випадків. Утворення каталази спостерігали в 84%. Гемолітичні властивості встановлено у 90% виділених культур.

При рості на кров'яному агарі у цих культур відмічали чіткий феномен “райдужного лізису”. Однак, при пересіванні та зберіганні культур понад місяць гемолітичні властивості її слабшали. Так, 30% з них зовсім втрачали гемолітичні властивості, 50% - частково і тільки 20% їх зберігали.

Здатність зсідання молока спостерігалась у 96% культур. 93,1% культур P.aeruginosa при розщеплюванні сечовини забарвлювали середовище у червоний колір.

Досліди показали, що всі виділені культури за своїми біохімічними властивостями збігаються з основними властивостями музейного штаму.

На початку досліджень для виділення і ідентифікації P.aeruginosa ми використовували вище згадані схеми 1, 2 і 3. Однак використання цих схем вимагає наявності великої кількості поживних середовищ та витрат часу. Так, за схемою №1 термін становить 5-6 діб та використовують 11 середовищ, за схемою № 2 - 3 дні, 10 середовищ, за схемою №3 - 3 дні, 9 середовищ.

Однією з задач наших досліджень була спроба запропонувати схему ідентифікації синьогнійної палички, яка б вимагала якнайменших витрат часу, а також використання середовищ легкодоступних в умовах не тільки науково-дослідних закладів, але й для роботи виробничих лабораторій ветеринарної медицини.

Нами було розроблено поживне середовище, яке вільне від інгібуючих речовин, з урахуванням, що P.aeruginosa добре росте в середовищі, яке містить певний відсоток аміаку як джерела азоту і активно використовує глюкозу в якості джерела вуглецю. Культивування на запропонованому середовищі синьогнійної палички активізує утворення пігментів піоціаніну та піорубіну, що є диференціюючою ознакою P.aeruginosa від інших видів роду Pseudomonas. На експериментальному середовищі 93% колоній були пігментовані, а на середовищі Кінга В - 85%, а в 15% зустрічались непігментовані колонії.

Проведенням порівняльних дослідів по культивуванню збудника псевдомонозу на загальноприйнятих та експериментальному середовищах, було встановлено, що експериментальне середовище має високі селективні та ростові властивості, придатне для виділення P.aeruginosa з первинного матеріалу.

Нами була запропонована для подальшої роботи схема 4, виділення та ідентифікації синьогнійної палички з застосуванням експериментального середовища, за якою послідовно використовують три простих середовища та витрачається два дні (рис.2.).

З виділених 44 епізоотичних культур P.aeruginosa по Сумській області 36,8% належали до сероваріанту О8, 21,5% - О2, 21,05% - О4 та 10,53% до О6; 10,53% - не типувались.В Полтавській області 30% культур належали до сероваріанту О8, 50% - О5, а 20% не типувались. В Донецькій області 50% виділених культур були віднесені до сероваріантів О5, 12,5% - О4, 37,5%- О2. З чотирьох культур виділених у Харківській області три культури належали до сероваріанту О5, одна культура - до О2. З трьох культур ізольованих в Київській області, дві культури належали до сероваріантів О8, одна культура до О5. Ці дані свідчать, що переважна більшість отриманих ізолятів відносилась до сероваріантів О2, О5 та О8.

Вивчення патогенних властивостей культур P.aeruginosa для ембріонів і птиці. Нами була вивчена патогенність ізолята К/е С4 серотипу О8 P.aeruginosa для курячих ембріонів при двох методах інфікування. Так, інфікування в жовтковий міхур 6-добових та на ХАО 11-добових курячих ембріонів спричиняло їх загибель, незалежно від дози інфікуючого матеріалу.

При вивченні патогенності P.aeruginosa для 10-добової птиці ряду курячих (курчата та перепеленята) встановлено, що високі концентрації збудника при парентеральному методі інфікування призводять до загибелі 100% піддослідної птиці, а при концентрації збудника 32,5 тис.м.т./мл інфікуючого матеріалу як курчата, так і перепеленята здатні виживати. LD50 становило для курчат 81 тис. м. т., а для перепеленят - 170 тис.м.т.

Симптоми і патологоанатомічні зміни при псевдомонозі у різних видів птиці та лабораторних тварин. Найчутливішими до зараження псевдомонозом виявились ембріони та курчата перших днів життя.

При цьому загибель у курячих ембріонів у виробничих умовах часто настає на 17-18 добу інкубації. Часті випадки, коли ембріон, що ослаблений патогенною мікрофлорою, не здатний зламати шкаралупу і гине на виводі.

При патологоанатомічному дослідженні ембріонів відмічали явища геморагічної септицемії, ураження легень, печінки, нирок, селезінки. Часто ці органи мають дряблу консистенцію, темно-коричневий колір.

Молодняк, що уражений P.aeruginosa, народжується кволим і нежиттєздатним. Для птиці першого тижня життя характерним є загальне пригнічення, скупчення, спостерігається відсутність апетиту, млявість, а іноді витікання із дзьоба. При патологоанатомічному розтині у більшості випадків спостерігали перитоніт, ентероколіт, дистрофію печінки, пневмонію та картину сепсису, запалення верхніх дихальних шляхів.

У молодняка двотижневого і старшого віку спостерігали слабкість, сонливість, відсутність апетиту, відставання в рості. Захворювання клінічно супроводжувалось явищами, що притаманні токсикозу, ентериту, перитоніту.

Доросла птиця перехворювала безсимптомно або з ознаками хронічної пневмонії і опуханням суглобів кінцівок, зниженням несучості. У дорослих курей при розтині паткартина була характерною для катаральної бронхопневмонії, та застійної гіперемії печінки.

У мишей, що загинули, ми спостерігали таку паткартину: пневмонія, крововиливи на серці, загальний венозний застій паренхіматозних органів, ентерити, збільшення селезінки.

Чутливість Р.aeruginosa до антибактеріальних препаратів. Вивченням чутливості ізолятів P.aeruginosa (виділених від ембріонів та птиці) в різних областях України до антибактеріальних препаратів встановлено, що в багатьох регіонах спостерігається як моно- так і полірезистентність до багатьох антибіотиків (Рис.2).

Рис.2 Діаграма чутливості ізолятів P.aeruginosa до антибактеріальних препаратів

Показник чутливості культур P.aeruginosa до окремих антибактеріальних препаратів значно коливався: від 100% резистентності до стрептоміцину в семи досліджених областях до 41,6 - 57,1% чутливості в Харківській і Полтавській областях, 50-71,4% - в Житомирській, Львівській, Донецькій областях. У багатьох культур P.aeruginosa до еритроміцину, мономіцину, левоміцетину, ампіциліну по всіх досліджених областях встановлена низька чутливість. Майже однаковий показник (з різницею 5-10%) високої чутливості у досліджених культур був до гентаміцину та байтрилу (енрофлоксацину), відповідно 77,7 та 98,2%. Враховуючи цей факт, для лікувально-профілактичних обробок можна запропонувати ці препарати.

Профілактика псевдомонозу сільськогосподарської птиці.Виробничі досліди проведені в умовах двох господарств Сумської і Донецької областей: агрофірма “Горлиця” Краснопільського району та ДППР ім.Чкалова Ясинуватського району. Із інкубаційного яйця цих господаоств на протязі всього інкубаційного сезону 1997-1998 років періодично ізолювалась P.aeruginosa в 20,3-25%. Результати дослідів наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 Результати виробничого експерименту по профілактиці псевдомонозу

Господарство

Групи

Кіл-сть голів, тис.

Препарат

Доза

Термін застосування, діб

Засіб застосування

За 30 діб

загинуло

вижило

голів

%

голів

%

А.Ф. “Горлиця” Сумська область

1

11,7

10% байтрил

10 мг/кг

3

З питною водою

901

7,7

10799

92,3

2

10,8

4% гентаміцин

2 мг/гол

5

аерозольно

1987

18,4

8813

81,6

3

13,2

поліміксину М сульфат

4 мг/кг

5

З питною водою

4118

31,2

9082

68,8

ДППР ім. Чкалова Донецька область

1

13,9

10% байтрил

10 мг/кг

3

З питною водою

889

6,4

13011

93,6

2

12,2

поліміксину М сульфат

4 мг/кг

5

З питною водою

2891

23,7

9309

76,3

Дані таблиці свідчать, що збереженість курчат коливалась в залежності від препарату, який використовувався. Так, при профілактиці псевдомонозу байтрилом збереженість була 92,3 та 93,6%, гентаміцином - 81,6% та поліміксином - 68,8 та 76,3%.

Економічна ефективність проведених ветеринарних заходів.Економічна ефективність проведених заходів по профілактиці псевдомонозу в АФ “Горлиця” Краснопільського району Сумської області в порівнянні з базовою (3 групою де було застосовано поліміксину М сульфат) для першої групи (при застосуванні 10%-го байтрилу) склала 490,62 гривні на 1000 голів курчат, для другої групи (при застосуванні 4%-го гентаміцину) склала 227,17 гривень на 1000 голів курчат.

Висновки

1.В останні роки в птахогосподарствах України відмічається підвищення кількості спонтанних випадків псевдомонозу серед ембріонів і молодняка 1-30-денного віку та дорослої птиці, які заражуються вертикальним та горизонтальним шляхами. Не існує узагальнених заходів профілактики та боротьби з псевдомонозом сільськогосподарської птиці в сучасних умовах.

2.Захворювання на псевдомоноз серед сільсько-господарської птиці пов'язане з ураженням її патогенними сероваріантами О2, О4, О5, О6, О8 P.aeruginosa. У 9% епізоотичних культур не визначено антигенної приналежності. Доведена висока вірулентність сероваріантів О4, О5, О8 для ембріонів всіх видів сільськогосподарської птиці.

3.Незалежно від об'єкту ізоляції та регіону, різні епізоотичні культури P.aeruginosa в більшості випадків мають типові біологічні властивості, що притаманні цим мікроорганізмам.

4.Встановлена висока чутливість до P.aeruginosa курчат (LD50 = 81 тис.мікр.тіл) та перепеленят (LD50 = 170 тис. мікр.тіл).

5.У багатьох епізоотичних культур P.aeruginosa виділених з патологічного матеріалу в різних областях України встановлено моно- та полірезистентність до мономіцину, поліміксину, стрептоміцину, тетрацикліну, ампіциліну, левоміцетину, при високій чутливості до енрофлоксацину (байтрилу) - 93,2, та гентаміцину - 73,6%.

6.Запропоновано нове селективне сережовище для виділення з первинного матеріалу і культивування P.aeruginosa. Середовище здатне активізувати утворення пігменту піоцианіну та піорубіну.

7.Розроблена схема виділення та ідентифікації P.aeruginosa з використанням запропонованого нового селективного середовища для ізоляції синьогнійної палички, що дозволяє скоротити термін діагностики хвороби до двох днів.

8.P.aeruginosa викликає загибель ембріонів різних видів сільськогосподарської птиці у другій половині інкубації з ураженням легень в 60% випадків і печінки -30%.

9.При експериментальному і спонтанному псевдомонозі патологоанатомічні зміни у курчат знаходили в легенях (до 50%), у курей - в верхніх дихальних шляхах та легенях (катаральна бронхопневмонія) в 40% випадків.

10.При застосуванні з профілактичною метою 10%-го байтрилу та 4%-го гентаміцину в господарствах, де спостерігався псевдомоноз серед курчат перших днів життя встановлено збереженість: 92,3, 93,6% та 81,6% відповідно.

11.Найбільш ефективним було застосування байтрилу, в порівнянні з застосуванням поліміксину і склало 490,62 гривні на 1000 оброблених курчат, а гентаміцину 227,17 гривень відповідно.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1.Зон Г.А., Скрипка М.В. Псевдомоноз птиці // Тваринництво України.- 1995.- № 4-5.- С. 20-21.

2. Зон Г.А., Скрипка М.В. Основні біологічні властивості збудників псевдомонозу птиці, виділених в господарствах України // Вісник СДАУ.- 1998.- №2.- С. 166.

3. Павленко М., Мілько Л., Манченко В., Тютченко Ю., Сєдих Т., Скрипка М. Чутливість збудників хвороб тварин до антибактеріальних препаратів нового покоління // Ветеринарна медицина України.- 1997.- №11.- С. 12-13.

4.Зон Г.А., Скрипка М.В. Псевдомоноз, як причина ембріональної загибелі сільськогосподарської птиці // І наукова конференція по птахівництву: тези доповіді.- Борки-Сімферополь., 1993.- С. 115.

5.Зон Г.А., Скрипка М.В. Вивчення біологічних властивостей епізоотичних культур P.aeruginosa // Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції: Зб.наук.праць Сумського СГУ. Суми, 1995.- С. 80.

6.Зон Г.А., Скрипка М.В., Турчина С.А. Патологоанатомические изменения при псевдомонозе эмбрионов, молодняка и взрослой птицы // ІІ Украинская конференция по птицеводству: труды конференции.- Борки., 1996.- С.- 48-49.

7.Панікар І.І., Скрипка М.В. Біологічні властивості збудника псевдомонозу птахів та його чутливість до антибіотиків // Вісник Полтавського ДСГІ.- 1998.- №1. С. 40-41.

8.Турчина С.А., Зон Г.А., Скрипка М.В. Изыскание новых средств для борьбы с псевдомонозом птиц // ІІ Украинская конференция по птицеводству: труды конференции.- Борки., 1996.- С.- 126.

Анотація

Скрипка М.В. Псевдомоноз птиці в Україні та біологічні властивості збудника - рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук з спеціальності 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія.

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 1999

Дисертація присвячена вивченню псевдомонозу в Україні та вивченню біологічних властивостей збудника, розробці методів ізоляції та ідентифікації P.aeruginosa, а також розробці методів діагностики та профілактики хвороби. Запропонована схема ізоляції P.aeruginosa із різних джерел. Встановлена чутливість курчат і перепеленят до псевдомон, які були ізольовані.

Вивчена чутливість P.aeruginosa до різних антибіотиків. Встановлено, що більшість псевдомон чутливі до байтрилу (енрофлоксацину) і гентаміцину.

Ключові слова: птиця, псевдомоноз, ізоляція, збудник, біологічні властивості.

Аннотация

Скрипка М.В. Псевдомоноз птицы на Украине и биологические особенности возбудителя - рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная вирусология и микробиология.

Институт экспериментальной и клиноческой медицины УААН, Харьков, 1999.

Защищаются результаты исследований по изучению псев-домоноза птиц на Украине, биологических свойств возбудителя, его чувствительности к антибактериальным препаратам, разработки методов диагностики и профилактики заболевания.

Возбудитель синегнойной инфекции - представитель одного из видов бактерий, которые являются патогенными как для людей, так и для животных. Псевдомоноз распространен в различных странах мира.

P.aeruginosa была выделена от водоплавающей птицы, попугаев, фазанов, голубей и перепелов. О псевдомонозе птицы в хозяйствах Украины сообщений найдено не было.

Дисертация посвящена изучению псевдомоноза в Украине и изучению биологических особенностей возбудителя, разработке методов изоляции и идентификации P.aeruginosa, а также разработке методов диагностики и профилактики болезни.

В работе впервые приводятся данные о появлении спон-танных вспышек псевдомоноза среди молодняка и взрослых птиц, особенно в хозяйствах, где возбудитель выделяется от эмбрионов. Заражение происходило вертикальным и горизонтальным путем.

Экспериментально доказана возможность заражения возбудителем псевдомоноза, выделенного от различных видов птиц, проведена сравнительная оценка основных свойств культур P.aeruginosa и доказана идентичность этих свойств у различных культур, изолированых в разных областях Украины. Установлена восприимчивость цыплят и перепелят к изолированому возбудителю.

На основании изучения свойств возбудителя псевдомоноза разработана питательная среда (содержащая мочевину) для культивирования P.aeruginosa. Предложена схема выделения и идентификации возбудителя псевдомоноза, которая отличается от общепринятых использованием меньшего количества пита-тельных сред и уменьшением затрат времени для проведения лабораторных исследований.

Изучен спектр чувствительности к антибактериальным препаратам различных культур P.aeruginosa, изолированых от птицы. Полученные данные свидетельствуют о наибольшей чувствительности возбудителя псевдомоноза к байтрилу (энрофлоксацину) и гентамицину, что позволяет рекомендовать эти препараты для лечения инфицированной возбудителем птицы.

Разработаны (в соавторстве) и предложены для производства “Методические рекомендации по диагностике и профилактике псевдомоноза сельско-хозяйственной птицы”.

Ключевые слова: птица, псевдомоноз, изоляция, возбудитель, биологические свойства

Summary

Skripka M.V. The Psevdomonosis of poultry in Ukraine and biological properties of causal of agent - manuscript. The dissertation of candidate's degreein veterinary sciense on speciality 16.00.03 - vetetinary microbiology and virology.

Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine of UAAS? Kharkov? 1999

The dissertation is devoted to the study of Psevdomonosis in Ukraine and of biological properties of causal agent and development of the methods of isolation and identification P.aeruginosa and development of the methods of diagnostic and prophylaxis the disease.

The sheme of Psevdomona isolation from various sourse has been proposed. The sensitivity of chickens and quails to P.aeruginosa were established.

The study of sensitivity of P.aeruginosa to the various antibiotics. The majority of pseudomonas were sensitivity to Baytril (enrofloxacin) and gentamicin.

Key words: poultry, Pseudomonosis, growing of causal agent, biological properties.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Огляд методів визначення статі молодняку свійської птиці. Визначення статі добового молодняку птиці японським методом (вентсексинг). Визначення статі курчат за швидкістю росту оперення (федерсексинг). Порівняльний аналіз різних методів сексування курчат.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.04.2011

  • Птахівництво як одна з найбільш інтенсивних та динамічних галузей агропромислового комплексу України. Етапи та особливості вивчення заразних і незаразних хвороб птиці в ТОВ "Агро-Капітал". Аспекти судово-ветеринарної експертизи причин загибелі птиці.

    дипломная работа [4,5 M], добавлен 11.10.2014

  • Дослідження біологічних та господарських особливостей птиці. Призначення та характеристика існуючих птахоферм. Продуктивні якості сільськогосподарської птиці, її потенціальні можливості, економічна доцільність птахівництва. Технологія виробництва яєць.

    курсовая работа [82,8 K], добавлен 23.11.2013

  • Вивчення метапневмовірусної інфекції - гострого інфекційного захворювання курей, симптомами якого є трахеальні хрипи, кашель, чхання. При цьому захворюванні вражаються яйцеводи, якість яєць погіршується. Джерела інфекції та методи розповсюдження вірусу.

    доклад [39,9 K], добавлен 01.02.2010

  • Обстеження системи дихання, травлення, сечостатевої, нервової системи. Дослідження зони патологічного процесу. Встановлення діагнозу – аскаридіоз курей. Загальні відомості про цю хворобу. Схема лікування, препарати, рекомендації щодо умов утримання птиці.

    история болезни [438,2 K], добавлен 12.12.2013

  • Яблуня – провідна плодова культура в Україні. Хвороби, що перешкоджають одержанню урожаїв високоякісних плодів. Біологічні особливості збудника парші, прогнозування хвороби. Огляд прийомів і методів щодо обмеження чисельності шкідника та їх ефективність.

    курсовая работа [531,8 K], добавлен 09.02.2011

  • Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю. Поширеність, шкодочинність, симптоми проявлення і таксономія збудника темно-бурої плямистості листя ячменю. Біологічні особливості збудника хвороби, обґрунтування захисних заходiв.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.10.2014

  • Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних і окремих систем організму. Проведення епізоотологічних, клінічних та лабораторних досліджень у курки. Аналіз хвороби "кнемідокоптоз птиці": діагностика, лікування, заходи боротьби та профілактики.

    история болезни [31,8 K], добавлен 31.01.2012

  • Використання методів генної інженерії і біотехнології в діагностуванні захворювань тварин. Комплексна оцінка діагностики інфекційних захворювань за полімеразно-ланцюговою реакцією та переваги способу. Види патологій тварин та виділення збудника хвороби.

    реферат [31,8 K], добавлен 23.11.2010

  • Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.

    контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.