Розробка системи землеробства для господарства півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

Курсова робота з дисципліни

«Загальне землеробство»

На тему:

«Розробка системи землеробства для господарства півдня України»

Виконав:

Студент 21 АГ групи

Жадан Олександр

Мелітополь 2012

Завдання

С/г культура	Площа, га
Озима пшениця	168
Озимий ячмінь	168
Ярий ячмінь з підсівом люцерни	168
Люцерна	168
Кукурудза на зерно	168
Кукурудза на силос	168
Соя на зерно	168
Віко-вівсяна суміш	168
Пар чорний	168

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про господарство та ґрунтово-кліматичні умови

2. Теоретичні основи розміщення сільськогосподарських культур при складанні сівозмін

3. Складання плану освоєння сівозмін і ротаційних таблиць

4. Бур'яни і хімічні заходи боротьби з ними в сівозміні

5. Розробка систем обробітку ґрунту в сівозміні

Висновки

Список використаної літератури

сільськогосподарський кліматичний сівозміна бур'ян

Вступ

Землеробство - це галузь сільськогосподарського виробництва, що пов"язана з вирощуванням культурних рослин на основі обробітку ґрунту.

Землеробство - це наука, що розробляє методи раціонального та ефективного використання ґрунту та підвищення його родючості.

Становлення землеробства як галузі виробництва з науковою основою проходило тривалий історичний час. Визначне місце в цьому процесі відіграли багато вчених.

Зрошуване землеробство - інтенсивна галузь сільського господарства. На відміну від звичайного землеробства при зрошенні можна регулювати такий фактор росту, як волога. Одночасно вирішуються і інші важливі завдання: зростає вміст у ґрунті доступних поживних речовин, покращується використання сонячної радіації, послаблюється чи повністю зникає негативна дія посухи та інших несприятливих атмосферних умов. Зрошення сприяє зростанню ефективності цих факторів інтенсифікації: хімізації, комплексної механізації, сортооновлення, інтенсивної технології. Ось чому в посушливих зонах України зрошення - головна дорога покращення врожаю і основа комплексної програми розвитку сільського господарства. Воно дозволяє створити великі зони гарантійного виробництва зерна, кормів, покращити продуктивність механічних, технічних, овочевих та інших культур.

Зрошення дозволяє збільшити кількість продукції, отриманої з одиниці площі. Встановлено, що врожайність на зрошуваних землях в 3-4, а в роки посухи - в 5-10 разів вище, ніж на суходолі.

Метою курсової роботи є:

Засвоїти теоретичні знання з курсу загального землеробства;

Розробити систему землеробства;

3)Обґрунтувати ефективність даної сівозміни

1. Загальні відомості про господарство та ґрунтово-кліматичні умови

Територія землекористування господарства «Широка балка» розташована в південно-західній частині Юр'ївського району. Центральна садиба знаходиться в с. Широка Балка.

Згідно з даними обліку за господарством закріплено 3415га. землі, з них сільськогосподарських угідь 3247 га.

Середні багаторічні показники по метеостанції

Показник	місяці	За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Сума атмосферних опадів, мм	46	38	29	31	53	48	48	38	31	23	40	50	475
Температура повітря, С	-3.1	-2,5	1,6	10,0	16,2	20,6	22,8	21,7	16,6	10,1	4,1	-0,2	9,8
Сума температур: > 50 С 100 С	100	3300
	50	3700
Кількість вітрових днів > 15 м\с	3	4	6	8	5	3	6	3	4	3	2	3	50

До негативних явищ слід віднести нерівномірний розподіл опадів по місяцях року, низьку відносну вологість повітря впродовж вегетаційного періоду, високий рівень випаровування вологи ґрунтом. Значних збитків завдають рослинництву посухи і суховії. Накопичення вологи в ґрунті відбувається, головним чином, восени, частково взимку і рано навесні. Недостатня кількість вологи в ґрунті негативно відбивається на рослин, тому дефіцит вологи можна компенсувати тільки за рахунок зрошення.

На території господарства виділені такі чорноземи:

Чорноземи звичайні мало гумусні легко глинисті на лесах, шифр на ґрунтовій карті 4 , площа 437 га.

Чорноземи звичайні мало гумусні слабо змиті легко глинисті на лесах, шифр 4а , площа 323 га.

Чорноземи звичайні мало гумусні слабо змиті з плямами. Не змитих (10-30%) легко глинистих на лесах, шифр 4а + б : (10-30%), площа 21 га.

Чорноземи звичайні мало гумусні середньо змиті легко глинисті на лесах, шифр 4б . площа 31 га.

Чорноземи звичайні мало гумусні сильно змиті легко глинисті на лесах, шифр 4у , площа 11 га.

Чорноземи звичайні мало гумусні легко глинисті на лесах.

Залягають переважно на широкому вододільному плато і схилах, крутістю 1-2о. Профіль чорноземів чітко диференційований на генетичні обрії.

Опис цих ґрунтів наступний:

гумусовий, темно-сірий з максимальним для всього профілю вмістом гумусу. Структура в орному шарі, у залежності від стану ріллі, за вегетаційний період змінюється від пилувато-дрібнокомкуваті навесні до комкувато-глибчатої восени. Підорний шар щільний, зернисто - грудкуватий. Перехід до наступного горизонту поступовий. Потужність гумусового горизонту, в середньому по господарству, складає 42 см.

верхній перехідний горизонт. Вміст гумусу зменшується, горизонт темно-сірий з бурим відтінком, комкувато-горіхуватий, складання щільне, слабоструктурне, перехід до наступного горизонту поступовий. Потужність верхнього переходу горизонту 27 см.

нижній перехідний обрій. Колір сірувато-бурий, бурий, що донизу світлішає. Структура комкувато-горіхувата, складання щільне, перехід до материнської породи поступовий. Потужність нижнього перехідного обрію в середньому складає 18 см.

материнська порода, представлена лесом палевого кольору. Тонко розсіяні карбонати кальцію виявляються 10% соляною кислотою (скипання) у середньому з 60 см.

Видимі скупчення карбонатів у формі прожилок та «білоглазки» спостерігаються з глибини 120 см. В орному шарі міститься в середньому по господарству 4,9% гумусу. По механічній сполуці ґрунти легко глинисті, кількість фізичної глини (частки менші 0,01 мм) складають 59,7%, у тому числі мулу (частки менші 0,001 мм) - 37,3%.

2. Теоретичні основи розміщення сільськогосподарських культур при складанні сівозміни

У сучасних сівозмінах виділяють групу провідних, або основних, культур, тобто культур, які займають найбільші площі в сівозміні і є основними для вирощування в даній місцевості. В Україні найбільші площі займає озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, цукрові буряки, серед зернобобових - горох. Для провідних культур добирають найкращі попередники, тобто рослини, після збирання яких ґрунт містив би в оптимальній кількості вологу і поживні речовини, був чистий від бур"янів, хвороб, шкідників. Після збирання такого попередника залишалося б досить часу для обробітку ґрунту під наступну культуру. Необхідність розміщення провідних культур після найкращих попередників зумовлюється економічними чинниками.

Основною культурою України є озима пшениця, найкращими попередниками для якої є чистий пар, однорічні та багаторічні трави, зернобобові культури, дещо гірші - кукурудза на силос, вико-вівсяні, вико-житні суміші на зелений корм, рання та середньостигла картопля, льон та ін.

Озиме жито займає значно менші площі, і оскільки воно менш вибагливе до попередників, його розміщують переважно після кукурудзи на силос, картоплі, люпину, допустиме вирощування його після вівса, гречки та озимої пшениці.

Кращими попередниками для кукурудзи є озимі та ярі зернові, зернобобові, картопля, цукрові буряки. За хорошої агротехніки кукурудзу можна вирощувати на одному полі кілька років поспіль.

Ярий ячмінь та овес слід розміщувати після озимих, кукурудзи на зерно і силос, зернобобових, буряків, картоплі.

Гречку розміщують переважно після удобрених просапних, озимої пшениці, а за сприятливих умов - і після зернобобових.

Горох та інші зернобобові культури висівають у Лісостепу після кукурудзи, цукрових буряків, картоплі, зернових колосових культур.

Цукрові буряки - це основна просапна культура, яка дуже вимоглива до попередників, наявності в ґрунті поживних речовин і вологи. Розміщують цукрові буряки, як правило, після озимої пшениці, але за обов"язкового внесення органічних добрив. Хорошим попередником для цієї культури є також однорічні трави. Важливе значення для цукрових буряків має не тільки попередники, а й передпопередники, найкращими з яких є конюшина та еспарцет одного року вирощування, багаторічні злакові трави, в посушливих районах - чистий пар. Допускаються в якості передпопередників також кукурудза та бобово-злакові суміші на зелену масу.

Картоплю в польових сівозмінах розміщують після зернобобових, зокрема люпину на зерно, удобрених озимих, багаторічних і однорічних трав, льону, а в південних районах - парового поля. Доведено, що сівозмінне вирощування картоплі дає набагато вищі врожаї, ніж повторні посіви, які для неї допустимі.

Багаторічні трави в сівозміні переважно підсівають до зернових хлібів, причому в зоні достатнього зволоження, на легких ґрунтах - як до озимої пшениці й жита, так і до ярого ячменю та вівса, а на важких ґрунтах і за нестачі вологи - під ярі.

Пар у сівозміні розміщують для знищення на певному полі бур"янів і підвищення його родючості. Наприклад, після ярих і озимих колосових, що вирощувались два роки підряд.

Паром називають поле в сівозміні, на якому протягом певного періоду не вирощуються рослини і застосовують спеціальну систему обробітку ґрунту, яка спрямована на знищення бур"янів і нагромадження в ньому вологи та поживних речовин.

Схеми раніше введених і освоєних сівозмін у бригаді

1.польова сівозміна - площа 406га - Середній розмір поля 58 га

2.польова сівозміна - площа 662 га - Середній розмір поля 82.75 га

№ поля	Чергування культури і пару	№ поля	Чергування культури і пару
1	Чорний пар	1	Багаторічні трави
2	Озима пшениця	2	Багаторічні трави
3	Кукурудза на зерно	3	Багаторічні трави
4	Зернобобові	4	Озима пшениця
5	Просо	5	Цукровий буряк
6	Озима пшениця	6	Картопля
7	Соняшник	7	Кукурудза на зерно
8	-	8	Просо

Загальна площа ріллі, зайнята сівозмінами - 1068га.

Восьмипільна сівозміна вірна, у кожної культури підходящі попередники. Ця сівозміна є трав'янопросапною.

А от семипільна сівозміна потребує змін. Наприклад, було би доречно поміняти місцями 4-е і 5-е поле, ярий ячмінь з зернобобовими. Так як озима пшениця більш цінна культура - для неї будуть кращім попередником зернобобові, а от ярий ячмінь зовсім недопустимий попередник для неї. Взагалі, для озимої пшениці недопустимими попередниками є будь-які ярі та озимі зернові. Це зумовлено тим, що в цієї групи одні й ті ж самі шкідники та фітопатогени.

Так багато вчених вважають головною причиною зниження врожайності незмінних посівів - наявність в ґрунті токсичних речовин, що виділяються мікроорганізмами, коренями самої рослини чи рослинними рештками, що розкладаються. Ці специфічні речовини, впливають токсично на одну культуру, і є безпечними для інших. Чергування різних культур - найліпший засіб детоксикації ґрунту.

Зниження врожайності беззмінних посівів пояснюється також порушенням рівноваги між видами мікроорганізмів, що веде до збіднення мікрофлори, а також до появи в рослинах сумісності і несумісності - явище ґрунтовтоми.

Вихід кормових одиниць з 1 га сівозмінної ріллі - 45,1ц

Вихід зерна з 1 га сівозмінної площі :

60,8ц - озимої пшениці (з двох полів)

33,6ц - кукурудзи

24,7ц - ярого ячменю

Всього (60,8+33,6+24,7)/ 4 = 29,8ц

Продуктивність ріллі відносно висока, в порівнянні з продуктивністю інших господарств цього району.

3. Складання плану освоєння сівозмін і ротаційної таблиці

Таблиця 3 Схема запроектованих сівозмін

Польова сівозміна (зерно-паро -просапна)
Назва культури	Площа, га	Сівозмінні групи	Ланки сівозміни	Схема сівозміни
		назва	%	га	Кількість полів		№ п. п	Культура	га
Озима пшениця	168	Озимі зернові	11,1	168	1	1. парова	1	Чорний Пар	168
Озимий ячмінь	168		11,1	168	1	Чорний пар Озима пшениця Соя на зерно	2	Озима пшениця	168
Ярий ячмінь з люцерни	168	Трав'яна	11,1	168	1		3	Соя на зерно	168
Люцерна	168		11,1	168	1	2. Трав'яна	4	Ярий ячмінь + люцерна	168
Віко-вівсяна суміш	168		11,1	168	1	Ярий ячмінь + люцерна Люцерна Кукурудза на зерно	5	Люцерна	168
Кукурудза на силос	168	просапна	11,1	168	1		6	Кукурудза на зерно	168
Кукурудза на зерно	168		11,1	168	1	3. Зернова	7	Віко-вівсяна суміш	168
Соя на зерно	168		11,1	168	1	Віко-вівсяна суміш Озимий ячмінь Кукурудза на силос	8	Озимий ячмінь	168
Пар чорний	168	парова	11,1	168	1		9	Кукурудза на силос	168
Всього: 1512

Таблиця 4 Перехідна таблиця (план освоєння)

№ поля	Розміщення культур
	Попередники	В перехідний період
	2010	2011	2012	2013	2014
	культура	га	культура	га	культура	га	культура	га	культура	га
1	Люцерна	168	Віко-вівсяна суміш	168	Озима пшениця	168	Кукурудза на силос	168	Чорний Пар	168
2	Озима пшениця	168	Озима пшениця	168	Кукурудза на силос	168	Чорний пар	168	Озима пшениця	168
3	Озима пшениця	168	Кукурудза на силос	168	Чорний пар	168	Озима пшениця	168	Соя на зерно	168
4	Кукурудза на силос	168	Чорний пар	168	Озима пшениця	168	Соя на зерно	168	Ярий ячмінь + люцерна	168
5	Чорний пар	168	Озима пшениця	168	Гречка	168	Ярий ячмінь + люцерна	168	Люцерна	168
6	Озима пшениця	168	Гречка	168	Ярий ячмінь + люцерна	168	Люцерна	168	Кукурудза на зерно	168
7	Гречка	168	Ярий ячмінь + люцерна	168	Люцерна	168	Кукурудза на зерно	168	Віко-вівсяна суміш	168
8	Яра пшениця	166	Люцерна	166	Кукурудза на зерно	166	Віко-вівсяна суміш	166	Озимий ячмінь	166
9	Вико-вівсяна суміш	168	Кукурудза на зерно	168	Віко-вівсяна суміш	168	Озимий ячмінь	168	Кукурудза на силос	168

Таблиця 5 Ротаційна таблиця освоєної таблиці

	Роки ротаці
	Сівозмін-2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
1	Чорний Пар	Озима пшениця	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос
2	Озима пшениця	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос	Чорний Пар
3	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос	Чорний Пар	Озима пшениця
4	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос	Чорний Пар	Озима пшениця	Соя на зерно
5	Люцерна	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос	Чорний Пар	Озима пшениця	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна
6	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос	Чорний Пар	Озима пшениця	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна
7	Віко-вівсяна суміш	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос	Чорний Пар	Озима пшениця	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна	Кукурудза на зерно
8	Озимий ячмінь	Кукурудза на силос	Чорний Пар	Озима пшениця	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш
9	Кукурудза на силос	Чорний Пар	Озима пшениця	Соя на зерно	Ярий ячмінь + люцерна	Люцерна	Кукурудза на зерно	Віко-вівсяна суміш	Кукурудза на силос

4. Бур'яни і хімічні заходи боротьби з ними в сівозміні

Основою розробки інтегрованої системи контролю бур'янів є використання найбільш важливих зі всієї кількості можливих заходів, які в тою чи іншою мірою будуть слугувати доповненням один одному. Серед пріоритетних можна виділити:

- механічні запобіжні (сівба насінням, очищеним від насіння бур'янів; збирання урожаю на низькому зрізі рослин; систематичне скошування бур'янів до їх цвітіння біля канав, зрошуваних каналів, узбіч доріг та на інших необроблюваних землях);

- біологічне пригнічення (здатність сільськогосподарських культур пригнічувати бур'яни.);

- система управління рослинними рештками;

- науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні;

- структура посівних площ (видова різноманітність культур);

- строки, способи сівби та норми висіву;

- хімічні заходи боротьби з бур'янами (застосування гербіцидів суцільної і селективної дії);

- біологічні заходи боротьби.

Концептуальний підхід контролю бур'янів полягає у тому, що багаторічні є найбільш небезпечними, але їх можна повністю вивести з поля за кілька років. Однорічні бур'яни є менш небезпечними, але вони розмножуються насінням, тому системою заходів можна лише зменшити рівень їх присутності на полі, але неможливо повністю їх вивести з поля.

У системі контролю однорічних бур'янів акцент робиться на використанні заходів, які забезпечують досягнення трьох цілей, пов'язаних із динамікою популяцій бур'янів насіннєвого способу розмноження:

- зменшення кількості сходів бур'янів;

- збільшення природної загибелі насіння бур'янів;

- зменшення формування життєздатного насіння бур'янами.

При запровадженні системи No-till з використанням і повною довготривалою реалізацією підходу, який базується на знанні динаміки популяції бур'янів, можливе в подальшому зменшення застосування гербіцидів на 50%, в порівнянні з початковим.

Динаміка популяції усіх бур'янів визначається їх біологічними особливостями, екологічними вимогами та наявними ресурсами території. В однорічних бур'янів насіння є ключовим моментом динаміки популяції цих видів.

Основним показником довгострокової ефективності контролю однорічних бур'янів є динаміка ґрунтового банку насіння бур'янів. Тактична ефективність контролю популяції конкретного виду визначається зменшенням його чисельності в гербокритичний період -- показник уникнення біологічної шкоди, та стратегічна -- зменшенням формування життєздатного насіння.

Навіть найбільш ефективна хімічна система контролю бур'янів ніколи не має 100% ефективності. Для бур'янів характерна висока насіннєва продуктивність, тому навіть незначна кількість рослин, що залишились, здатні сформувати велику чисельність життєздатного насіння й поновити їх ґрунтовий насіннєвий банк.

Щоб уникнути цього, в інтегрованій системі гербіциди обов'язково повинні доповнюватися іншими агротехнічними заходами. Йдеться про заходи, які сприяють підвищенню конкурентної здатності самих сільськогосподарських культур.

Одним із таких методів є підвищення густоти стояння культурних рослин. Цього можна досягнути простим збільшенням норми висіву або поєднанням підвищеної норми висіву зі зміною способу сівби. Наприклад, висівати кукурудзу чи соняшник із шириною міжрядь не 70 см, а 50 см. При цьому варто також розглянути доцільність перенесення часу сівби на більш пізній строк. Добре відомо, що поєднання кількох прийомів підвищує їх загальний ефект. Якщо на посівах соняшнику застосувати лише меншу ширину міжрядь, чисельність бур'янів знижується на 5-10%, при менших міжряддях і більшій нормі висіву зниження забур'яненості досягає 20-25%, а при використанні менших міжрядь, підвищеної норми висіву і відстроченого строку сівби маса бур'янів в агрофітоценозі може бути зменшена на 90%.

Опосередковано впливають на бур'яни через підвищення конкурентної здатності культурних рослин всі заходи, які сприяють прискоренню інтенсивності їх росту і розвитку, наприклад, добрива. Пригнічені рослини бур'янів або гинуть, або не дають життєздатного насіння, чи значно знижують свою насіннєву продуктивність.

Характеристика переважаючих видів бур'янів на полях запроектованої сівозміни

№	Розміщення культур згідно зі схемою сівозміни	Вид, родина, біологічні група, клас бур'янів і їх кількість, шт./м2	Найбільш ефективні гербіциди на даній культурі	Норма кг/га або л/га	Фаза розвитку с. г. культур
				За д. р. кг/га	За препаратом
1	2	3	4	5	6	7
1	Яр. ячмінь + люцерна	волошка синя	Базагран М	0,06 - 0,9	0,06 - 0,9	Фаза кущіння у ячменя і фаза одного-двох справжніх листків у люцерни
2	Люцерна	волошка синя, грицики звичайні	Базагран М	0,06 - 0,9	0,06 - 0,9	Фаза одного-двох справжніх листків у люцерни
3	Озима пшениця	Озимі, дводольні,Осот польовий двосім'ядольні	1. 2,4-Д-амінна сіль,	1. 0,66 - 0,99	1. 0,8 - 1,2 2. 0,16 - 0,66	Фаза кущіння до виходу в трубку
4	Озимий ячмінь	1.Горошок волохатий.	1. 2,4-Д-амінна сіль,	1. 0,66 - 0,99	1. 0,8 - 1,2 2. 0,16 - 0,66	Фаза кущіння до виходу в трубку
5	Соя на зерно	Ромашка непахуча. Зимуючі, дводольні	2,4-Д-амінна сіль,	0,6 - 0,8	1,5 - 2,6	Обприскування за 2 - 3 дні до сходів культури
6	Кукурудза на зерно
7	Віко-вівсяна суміш	Мало річні двосім'ядольні бур'яни	База гран М, База гран новий	0,6 - 0,9	0,8 - 1,0	Від фази кущіння до фази виходу у трубку.
8	Озима пшениця	1.Горошок волохатий. Озимі, дводольні 2.Осот польовий Багаторічні коренепаросткові, двосім'ядольні	1. 2,4-Д-амінна сіль, 2.Лонтрел-300	1. 0,66 - 0,99 2. 0,04 - 0,19	1. 0,8 - 1,2 2. 0,16 - 0,66	Фаза кущіння до виходу в трубку

5. Розробка систем обробітку ґрунту в сівозміні

Правильна обробка грунту в регулюванні грунтових умов в житті рослин займає важливе місце. Її роль полягає у створенні оптимального стану орного шару, окультурення грунту і боротьби з засміченості полів. Пряме і непряме дію обробки пов'язане з регулюванням доступності поживних речовин, з впливом на окремі компоненти родючості грунту.

Обробітком ґрунту називається механічна дія на ґрунт за допомогою знарядь і машин, спрямована на покращення умов росту культурних рослин.

Основними завданнями обробки грунту є:

1. Зміна будови орного шару та його структурних якостей для регулювання наземних факторів життя рослин;

2. Посилення кругообігу поживних речовин шляхом залучення їх з більш глибоких горизонтів;

3. Знищення бур'янів, деяких збудників хвороб і шкідників сільськогосподарських культур;

4. Закладення у грунт рослинних залишків і добрив;

5. Попереджень ерозійних процесів і викликаних цим втрат вологи та поживних речовин.

Основним видом обробки грунту є зяблева оранка. Оранка - прийом безвідвальної обробки, що забезпечує огортання, крошение, розпушування, часткове перемішування грунту, підрізання підземних і закладення надземних органів рослин, добрив, насіння бур'янів, збудників хвороб і шкідників культурних рослин. Кращим строком підйому зябу є серпень - початок вересня, особливо при оранці багаторічних трав. У цьому випадку рослинні залишки розкладаються повністю, так як мікробіологічні процеси в грунті в цей час йдуть дуже активно. Навесні зяб боронують, культивується, накочується і проводиться посів ярих культур в ранні терміни:

- Прикочування забезпечує крошение брил, грудок, ущільнення і вирівнювання поверхні грунту.

- Боронування сприяє крошенію, розпушування, перемішування та вирівнювання поверхні грунту, пошкодження і знищення проростків і сходів бур'янів.

- Культивація забезпечує крошение, розпушування, перемішування грунту, підрізання підземних органів бур'янів.

У разі вимушеного розміщення ярих культур по весновспашке глибина обробітку грунту не повинна перевищувати 14 -16 см. Основне обробка грунту під озимі культури залежить від попередників. Озиме жито розміщується по чистому пару, багаторічним травам. Обробку чистого пара починають з осінньою оранки. Навесні пар боронує у міру появи бур'янів культивується. Після прибирання багаторічних трав поле дискують у 2х напрямках, потім проводиться оранка на глибину орного шару. Дискування призводить до крошенію, розпушування, часткового огортання й перемішуванню грунту, подрібнення бур'янів. Перед посівом озимини проводиться культивація з боронуванням. Досвід багатьох господарств області показав, що можливий шлях застосування комбінованих агрегатів, які суміщають виконання декількох операцій. За 1 прохід трактора, в цьому випадку, відбувається обробка, вирівнювання, коткування, внесення добрив, посів. Мінімалізація обробки зменшує руйнівний вплив машин на грунт і скорочує терміни польових робіт.

Зміна будови і структурного стану ґрунту досягається різними технологічними процесами. Наприклад, розпушування ґрунту різними видами обробітку, крім коткування, збільшує загальну пористість ґрунту, особливо некапілярну, тим самим покращуючи його водний, повітряний і, опосередковано, тепловий режими. Розпушування ґрунту створює сприятливі умови для висаджування сільськогосподарських культур та догляду за ними. Особливо це створює оптимальні умови для розвитку кореневої системи рослин.

Загортання решток рослин і добрив пришвидшує процес перетворення органічних речовин у мінеральні елементи живлення рослин і, відповідно, в декілька раз збільшує швидкість кругообігу поживних речовин.

Захист ґрунту від ерозійних процесів. Найпростішим захистом ґрунту від водної ерозії на схилах є їх поперечна оранка, ямкування, щілювання, від вітрової ерозії надійно захищає безвідвальний обробіток.

Основні завдання обробітку ґрунту реалізуються під час таких технологічних процесів, як перевертання, перемішування, розпушування, ущільнення ґрунту, вирівнювання його поверхні та підрізування бур"янів. Залежно від завдання і глибини обробітку розрізняють основний, поверхневий і спеціальний обробітки ґрунту. До основного обробітку ґрунту, в першу чергу, належить оранка.

Оранка - це глибоке розпушування ґрунту переважно з перевертанням і переміщенням скиби. Оранку проводять плугом, основними робочими органами якого є корпус, леміш і полиця.

Глибина оранки залежить від товщини перегнійного горизонту та сільськогосподарської культури, під яку обробляють ґрунт, і становить в основному 20-30 см. Наприклад, за глибокого гумусового горизонту глибина оранки під цукрові буряки становить 28-32 см, під картоплю і кукурудзу - біля 25 см, зернові - 20-25 см. Отже, глибина оранки щодо кожної культури сівозміни різна і, відповідно, змінюється на одному полі кожного року під час зміни культур, що виключає можливість утворення плужної підошви.

Оскільки звичайний плуг перекидає скибу вправо, то починаючи оранку поля або загінки від середини, отримаємо на середині звальний гребінь, і така загінна оранка буде називатись всклад.

Розпочинаючи оранку від країв, отримаємо на середині загінки, навпаки, роз"ємну борозну, і такий спосіб загінної оранки називається врозгін.

Поєднання одночасно оранки на одному полі всклад і врозгін дає комбінований спосіб оранки, який передбачає розбивку всього поля на непарну кількість частин - загінок. За такої оранки непарні номери загінок орють всклад, а парні - врозгін.

Розробка систем обробітку ґрунту в сівозміні

№ поля	Культури в сівозміні	Прийоми обробітку	Строк обробітку	Знаряддя	Глибина, см
1	Чорний пар	-	-	-	-
2	Озима пшениця	Передпосівний обробіток: культивація в агрегаті з боронами	перед посівом	КПГ-250	8-10 см,
		Післяпосівний обробіток: прикотування/боронування	Перед і після посіву	ЗБСС-1,0 ЗБШК-2,6
3	Віко-вівсяна суміш	Основний обробіток: Дискування/Оранка	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35	10-12 см/ 20-22 см
		Передпосівний обробіток: культивація в агрегаті з боронами	Перед і після посіву	ЗБСС-1,0 ЗБШК-2,6	8-10 см,
		Післяпосівний обробіток: прикотування/ боронування	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35
4	Ярий ячмінь з підсівом люцерни	Основний обробіток: Дискування/Оранка	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35	10-12 см/ 20-22 см
		Передпосівний обробіток: культивація в агрегаті з боронами	Перед і після посіву	ЗБСС-1,0 ЗБШК-2,6	8-10 см,
		Післяпосівний обробіток: прикотування/боронування	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35
5	Люцерна	Основний обробіток: Дискування/Оранка	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35	10-12 см/ 20-22 см
		Передпосівний обробіток: культивація в агрегаті з боронами	Перед і після посіву	ЗБСС-1,0 ЗБШК-2,6	8-10 см,
		Післяпосівний обробіток: прикотування/боронування	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35
6	Озима пшениця	Основний обробіток: Дискування/Оранка	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35	10-12 см/ 20-22 см
		Передпосівний обробіток: культивація в агрегаті з боронами	Перед і після посіву	ЗБСС-1,0 ЗБШК-2,6	8-10 см,
		Післяпосівний обробіток: прикотування/боронування	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35
7	Соя на зерно	Основний обробіток: Дискування/Оранка	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35	10-12 см/ 20-22 см
		Передпосівний обробіток: культивація в агрегаті з боронами	Перед і після посіву	ЗБСС-1,0 ЗБШК-2,6	8-10 см,
		Післяпосівний обробіток: прикотування/боронування	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35
8	Соняшник	Основний обробіток: Дискування/Оранка	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35	10-12 см/ 20-22 см
		Передпосівний обробіток: культивація в агрегаті з боронами	Перед і після посіву	ЗБСС-1,0 ЗБШК-2,6	8-10 см,
		Післяпосівний обробіток: прикотування/боронування	зразу після збирання попередника/	ЛДГ-10А/ ПЛН 5-35

Висновок

Ця курсова робота присвячена проектуванню сівозмін, систем обробітку грунту, догляду за посівами та застосування добрива. При аналізі виробничої діяльності СПК «Приміський» медведєвського району можна зробити висновок, що в цілому господарство рентабельно. У даному господарстві велика увага приділяється землеробства, що в свою чергу, має великий вплив на розвиток рослинництва і тваринництва.

Клімат і грунт не перешкоджають розвитку обробітку районованих сільськогосподарських культур. Завдяки вирощуванню кормових культур господарство повністю забезпечене кормами, що дозволяє не купувати їх з інших районів.

Система обробітку грунту та догляду за посівами спрямована на отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур, на підвищення родючості грунтів.

Список літератури

1. Агрохімія / Б.А. Ягодин, П.М. Смирнов, А.В. Петербурзький і ін; Під ред. Б.А. Ягодина, - М.: Колос, 1982. - 574 с.

2. Бачікін І.Т. Землеробство / Методичні вказівки для виконання курсової роботи / / І.Т. Бачікін, С.Г. Манішкін. - Йошкар-Ола, 2008. - 17 с.

3. Єфімов В.М. Система добрива / В.М. Єфімов, І.М. Донських, В.П. Царенко. - М.: Колос, 2003. - 320 с.

4. Землеробство / під ред. Є.М. Козіна - М.: Агропромиздат, 1991. - 528 с.

5. Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії / І.Т. Бачікін, С.І. Новосьолов,М.А. Євдокимова - Йошкар-Ола 2004.-30 с.

6. Інтенсивні технології обробітку сельльскохозяйственних культур у Марійській

АРСР. - Йошкар-Ола.: Мар.кн. вид., 1990.-392 с.

7. Нарцисів В.П. Наукові основи систем землеробства / В.П. Нарцисів. - 2-е вид. Перераб. - М.: Колос, 1982.-328 с.

Размещено на Allbest.ru