Формування шкіряно-волосяного покриву та вовнової продуктивності у овець в залежності від розвитку щитовидної залози

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

УДК 591.87:591.144:636.3.035

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ФОРМУВАННЯ ШКІРЯНО-ВОЛОСЯНОГО ПОКРИВУ І ВОВНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ У ОВЕЦЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РОЗВИТКУ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Ладиш Ірина Олексіївна

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному аграрному університеті, Міністерство АПК України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Каци Георгій Дмитрович, Луганський державний аграрний університет, завідуючий кафедрою біології тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, заслужений працівник народної освіти України, Шуваєв Василь Тихонович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Дерев'янко Ольга Пилипівна, Харківський зооветеринарний інститут, завідуюча кафедрою дрібного тваринництва

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет, кафедра годівлі, Міністерство АПК України , м. Херсон

Захист відбудеться ` 26 ' жовтня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук ( 312120, м. Харків, п /в Кулиничі ).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН ( 312120, м. Харків, п/в Кулиничі ).

Автореферат розісланий ` 25' вересня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Хватов А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Підвищення продуктивності овець і збільшення обсягів виробництва вовни є актуальною задачею. Одним з найбільш ефективних способів вирішення цього завдання є удосконалення методів селекційно-племінної роботи. Слід зазначити, що методи добору овець в племінних господарствах в основному ґрунтуються на даних бонітування тварин переважно у віці одного року, що не може в повній мірі сприяти інтенсифікації селекційного процесу. Тому пошук ефективних методів оцінки і прогнозування вовнової продуктивності племінних овець залишається пріоритетним напрямом наукових досліджень та роботи спеціалістів в галузі вівчарства.

Актуальність теми. Настриг та якість вовни овець залежать від морфо-функціональної будови шкіри, яка в свою чергу підлягає впливу не лише умов годівлі та утримання, але й різних ендогенних факторів, при цьому стан шкіряного покриву міцно пов'язаний з функцією щитовидної залози, однією з умов нормального функціонування якої слід вважати регулярне надходження йоду в організм.

Нормування годівлі за мікроелементами здійснюється введенням у раціон тварин мінеральної солі, доза і тривалість згодовування якої істотно змінюються. Введення йодистого калію позитивно впливає на продуктивність сільськогосподарських тварин, а саме на вовнову продуктивність - закладку волосяних фолікулів.

Визначення впливу морфо-функціонального становлення щитовидної залози на формування шкіряно-волосяного покриву та подальшої вовнової продуктивності у овець потребує поглибленого вивчення. Пошук ефективних методів оцінки та прогнозування вовнової продуктивності може бути пов'язаний з контролем гістогенезних процесів, що протікають в щитовидній залозі та шкірі овець. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження були проведені у відповідності з тематичним планом наукових робіт Луганського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 0197 U004952 ).

Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи було вивчення взаємозв'язку між функціональним становленням щитовидної залози, розвитком шкіряно-волосяного покриву на різних етапах онтогенезу та подальшою вовновою продуктивністю у овець.

Відповідно до цього були поставлені завдання :

- вивчити морфологічну картину будови шкіри та зробити морфологічний аналіз функціонального становлення щитовидної залози у ембріонів овець асканійської тонкорунної породи 76-78-денного віку, який відповідає першій стадії гістологічного розвитку шкіри за Н.О.Діомідовою;

- з'ясувати вплив йодистого калію на розвиток щитовидної залози у овець;

- дати характеристику розвитку шарів шкіри, інтенсивності закладки волосяних фолікулів, становлення шкіряних залоз (сальних і потових) у новонароджених ягнят;

- вивчити кількісні та якісні показники вовнової продуктивності овець в залежності від стимулюючого розвитку щитовидної залози;

- виявити кореляційні взаємозв'язки між розвитком шкіряно-волосяного покриву, вовновою продуктивністю та становленням щитовидної залози.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше зроблено комплексний підхід до проблеми вовноутворення шляхом вивчення гістологічних характеристик шкіри в зв`язку з стимулюючим розвитком щитовидної залози.

Вперше вивчено вплив материнського організму на гістологічні процеси, які виникають в шкірі та щитовидній залозі ембріонів, отриманих від них. Проведено кількісний аналіз гістологічних зрізів шкіри та щитовидної залози за допомогою різних морфометричних методів.

Вивчено корелятивну залежність між показниками шкіри та щитовидної залози під впливом йодистого калію у дослідних тварин.

Проведено кількісний та якісний аналіз показників вовнової продуктивності овець в залежності від розвитку щитовидної залози.

Запропоновано засіб ранньої діагностики подальшої вовнової продуктивності овець за допомогою гістологічних спостережень за станом щитовидної залози у овець.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень свідчать про взаємозв'язок між функціональним становленням щитовидної залози, розвитком шкіряно-волосяного покриву на різних етапах онтогенезу та послідуючою вовновою продуктивністю у овець асканійської тонкорунної породи. Визначено вплив материнського організму на розвиток ембріону, який надає можливість для формування концепції розвитку щитовидної залози у овець.

Встановлено доцільність використання йодистого калію на стимулюючий розвиток щитовидної залози та підвищення вовнової продуктивності у овець. На основі проведених досліджень визначені такі показники: відношення сосочкового шару до сітчастого, співвідношення довжини і ширини шкіряних залоз, що надають можливість оцінити зв'язок між організмом та навколишнім середовищем.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно організовано і проведено науково-дослідний експеримент на вівцях асканійської тонкорунної породи в КСП “Айдар” Марківського району Луганської області. Здобувачем опрацьовано велику кількість літературних джерел як вітчизняних, так і закордонних авторів з питань руноутворювання та впливу йодистого калію на вовнову продуктивність овець. Ним освоєні усі необхідні методики досліджень. У співпраці з доцентом кафедри галузевої зоотехнії Бєлогуровою В.І. були проведені бонітування та облік вовнової продуктивності у овець ( 80 і 20 % ).

Висновки та пропозиції виробництву в роботі виконані автором особисто при методичній допомозі доктора біологічних наук Г.Д.Каци і кандидата медичних наук М.Х.Абакарова. Особистий внесок здобувача складає більш три чверті загального обсягу науково-експериментальної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідалися на наукових конференціях Луганського державного аграрного університету (1997,1998,1999 роки); на конференції молодих вчених “Проблеми ветеринарної медицини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських господарств”, в Інституті експериментальної та клінічної ветеринарної медицини (Харків, 1992 ); дисертаційну робот розглянуто на розширеному засіданні кафедри біології тварин ЛСГІ за участю членів кафедр галузевої зоотехнії та загального тваринництва (1998 ) і рекомендовано до захисту.

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 6 робіт в наукових журналах і збірниках наукових праць, в т.ч. у 3 виданнях, передбачених ВАКом України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень і їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури, що включає 273 найменування, з яких 37 іноземною мовою, додатків. Містить 24 таблиці та 23 рисунки.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські досліди були проведені у 1990 - 1993 роках у спеціалізованому господарстві по вирощуванню овець асканійської тонкорунної породи КСП “Айдар” Марківського району Луганської області. Було дібрано 40 голів овець асканійської тонкорунної породи за методом аналогів (за віком, живою масою, вовновою продуктивністю). Сформовано дві групи по 20 голів в кожній: одна група дослідна , друга - контрольна. Тварини знаходилися в літньому таборі. Рівень годівлі відповідав нормам ВІТ, напування було організовано уволю. Овець обох груп осіменяли гаремним методом при використанні елітного барана-плідника № 92611 асканійскої тонкорунної породи, завезеного до господарства з племзаводу “Червоний чабан”, Херсонської області.

Протягом двох перших місяців суягності переярки дослідної групи отримували йодистий калій по 2 г щоденно у вигляді водного розчину. Забій 6 голів маток дослідної та контрольної груп проводили на 76 -78 день суягності з метою взяття у них ембріонів для добору гістоматеріалу .

Мікроскопічні дослідження шкіряного покриву ембріонів, новонароджених ягнят проводили за методиками Н.О.Діомідової [51] і Г.Д.Каци [89]. Дослідження морфо-функціонального стану щитовидної залози у ембріонів 76-78-денного віку здійснювали за методиками Г.Г.Автанділова [10] і В.Л. Бикова [24], M.Palkovich [268]. Бонітуваня ярок дослідної та контрольної груп у 1- 2-річному віці проводили згідно з “Інструкцією по бонітуванню овець тонкорунних порід з основами племіної роботи” [75].



РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Гістологічні дослідження шкіри ембріонів 76-78-денного віку Н.О.Діомідова [53], М.М.Лущихін [123], М.Тумуржав [216], О.П.Панфілова [162], Г.А.Стакан і ін. [200], Г.Д.Каци, Л.С.Шелест [88], П.П.Корнієнко [104], М.К.Кройтер, В.Є.Дюдіна [109] й ін. своїми дослідженнями розкрили, що формування вовнового покриву тонкорунних овець є часткою великої загально-біологічної проблеми - пізнання закономірностей індивідуального розвитку тварин та можливості управління процесами онтогенезу .

Мікроскопічне дослідження шкіри включало не тільки опис тканинних структур клітинних елементів, волокнинних утворень та похідних шкіри - коренів волосся і залозистого апарату, а й визначення кількісних показників товщини її шарів (табл. 1).

Таблиця 1 Морфометричні показники шкіри ембріонів 76-78-денного віку (Mm)

№	Група	Густота волосяних фолікулів,	Товщина епідермісу,	Товщина дерми, мкм	Товщина шкіри,
		шт/мм2	мкм	сосочковий шар	сітчастий шар	мкм
1	Контрольна	331,12,8	34.10.4	146.92.0	298.37.6	478.89.0
2	Дослідна	324.90.6	33.90.3	140.60.4	282.91.3	456.82.3
3	Р	< 0.01	> 0.05	< 0.01	< 0.01	< 0.01

На даному етапі ембріогенезу позначаються незначні відмінності за густотою закладки волосяних фолікулів, а також диференціювання шарів шкіри ембріонів 76 - 78 - денного віку . Шкіра ембріонів дослідної групи на 5 % вірогідно тонша від шкіри ембріонів контрольної групи. Помітні відмінності і у товщині дерми: сосочковий шар на 4% і сітчастий шар на 5 % у дослідній групі поступається даним показникам контрольної. Гущина волосяних фолікулів другої групи складає 98% даної характеристики ембріонів контрольної групи. Шари шкіри знаходяться на стадії формування, в тому числі у сосочковому шарі структура ще повністю не утворена.

У цьому віці відзначається інтенсивна закладка первинних волосяних фолікулів. Зародкові фолікули, хоча і незначно, але поглинули в сосочковий шар дерми.

Характеристика морфо-функціонального стану щитовидної залози ембріонів

Мікроскопічне вивчення препаратів щитовидної залози ембріонів 76-78-денного віку свідчить, що залоза оточена тонкою досить пухкою сполучно-тканинною оболонкою, від якої відходять прошарки, що проникають у товщу органу. В самому органі визначаються стромальний та паренхіматозний компоненти, візуально, в окремих ділянках і частіше за усе по периферії органу, стромальний компонент з кровоносними судинами має перевагу над паренхіматозним. Паренхіма залози набуває характер фолікулярного типу (табл.2). Формування фолікулів щитовидної залози у контрольній групі носить мозаїчний характер. На одних ділянках фолікули дрібні, а на інших - крупніші, оточені кровоносними судинами, що відображається на коефіцієнті варіації діаметра порожнини фолікула (Cv = 24%). Стінка фолікула з виразною порожниною утворена одношаровим кубічним епітелієм, висота клітин котрого дорівнює 6,4 0,4 мкм. При цьому помітна значна варіабельність цього показника (Сv = 41,7%), який певно залежить від ступеня формування фолікулів та накопичення в них колоїду, а саме - функціональної активності різних фолікулів

Таблиця 2 Морфо-функціональний стан щитовидної залози (Mm)

Група	Внутрішній діаметр фолікула, мкм	Зовнішній діаметр фолікула, мкм	Висота тиреоїдного епітелію, мкм	Густотаа фолікулів щитовидної залози, шт/мм2
Контрольна	17,020,6	23,30,6	6,400,4	96,301,5
Дослідна	18,800,3	22,90,2	4,150,2	120,01,1
Різниця, P	< 0,01	< 0,01	< 0,01	< 0,01

Паренхіма щитовидної залози ембріонів дослідної групи також має будову фолікулярного типу, проте, нами виявлено певні структурні відмінності, які стосуються, як строми, так і паренхіми дослідних залоз. Від пухкої сполучно-тканинної оболонки відходять прошарки до паренхіми залози, які формують строму органу та складають разом з кровоносними судинами стромально-судинний компонент залози. Цей компонент найбільш розвинутий та диференційований у ембріонів дослідної групи в порівнянні з контрольною групою та поділяє паренхіму залози на долі різної форми та величини. У прошарках сполучної тканини клітинних елементів менше, отвір кровоносних судин та капілярів ширший, ніж у контрольних ембріонів. Щодо паренхіматозного компоненту, то відзначається збільшення кількості фолікулів залози, як на периферичних, так і в центральних ділянках, урідження епітеліоцитів між фолікулами. У дослідній групі на одиницю площі приходиться на 20% більше фолікулів, ніж у контрольній . Морфометричні дані свідчать, що у ембріонів дослідної групи внутрішній діаметр фолікула на 1,78 мкм більший, ніж у ембріонів контрольної групи. Поруч з тим, звертає на себе увагу низький коефіцієнт варіації цієї ознаки: у дослідній групі Cv = 9,5% в порівнянні з контрольною групою, де Cv = 24,0%, що безперечно свідчить про однаковість фолікулів за розміром у дослідній групі. Таким чином, у ембріонів дослідної групи гістологічні процеси формування структурно-функціональних одиниць щитовидної залози відбуваються більш інтенсивно і майже одночасно по всій паренхимі.

Висота клітин тиреоїдного епітелію на 2,350,2 мкм менша у ембріонів дослідної групи, разом з цим коефіцієнт варіації цієї ознаки високий (Сv=38,7%). Деяке збільшення середнього діаметру порожнини та високий коефіцієнт варіації висоти клітин епітелію стінок фолікулів дозволяє припущення, що багато фолікулів знаходяться на різних стадіях утворення та накопичення тиреоглобуліну .

Таким чином, гістогенез структурно-функціональних одиниць щитовидної залози, а також формування її стромально-судинного комплексу відбувається більш інтенсивно у ембріонів дослідної групи.

Висота тиреоїдного епітелію та гущина фолікулів можуть бути індикаторами активності щитовидної залози у ембріонів 76-78-денного віку.

Кореляційні взаємозв'язки між показниками шкіри та щитовидної залози

Аналіз свідчить, що гущина фолікулів та висота тиреоїдного епітелію щитовидної залози мають досить високі кореляційні зв'язки з розвитком сосочкового та сітчастого шарів шкіри, гущиною волосяних фолікулів у ембріонів обох груп. Поряд з цим, напрямок зв'язків має специфічні особливості у тварин дослідної та контрольної групи, що обумовлюється одномоментним ( у дослідній), та поступовим ( у контрольній) розвитком волосяних фолікулів.

Отримані данні підтверджують, що щитовидна залоза та шкіряно-волосяний покрив розвиваються з різною швидкістю (табл. 3).

Гістологічне дослідження шкіри у новонароджених ягнят

На момент народження у шкірі ягнят наявні всі структури, які характерні для дорослої тварини, але диференціювання її тканевих структур ще не закінчено.

Отримані дані узгоджуються з результатами досліджень О.П.Панфілової [161], Г. Д.Каци [87], О.І.Єрохіна [63], Г.С.Авсаджанова [1-4], Б.О.Вовченка [32] та ін., які стверджують, що на момент нарождення ягнят виявляються результати впливу умов, в яких проходив їхній попередній розвиток (табл. 4).

Таблиця 4 Кількісна характеристика структури шкіри новонароджених ягнят (Mm)

№	Група	Епідерміс,	Товщина дерми, мкм	Товщина
		мкм	сосочковий шар	сітчастий шар	сосочков./ сітчастий	шкіри, мкм
1	Контрольна	18,6 0,8	15185,4	8328,3	1,82	23692,1
2	Дослідна	14,90,1	103941,7	9674,2	1,07	20108,0
3	Різниця, Р	< 0.001	< 0.001	<0.001	<0.001	<0.001

Аналіз кількісних даних підтверджує, що шкіра дослідних ягнят вірогідно тонша (на 359 мкм, або 15,2%), ніж шкіра контрольних ягнят. Вона відрізняється як за товщиною епідермісу (на 19,9%), так і за товщиною дерми (на 31,6%).

Дослідження шарів дермальної частини шкіри підтверджують, що вони змінюються в залежності від загальної товщини шкіри, тобто з її зменшенням в дослідній групі відбувається зменшення сосочкового і збільшення сітчатого шарів.

Еластичні і колагенові волокна у сосочковому шарі майже сформовані та орієнтовані в різних напрямах. Сітчастий шар, за думкою багатьох авторів, найбільш реактивний до дії зовнішнього середовища, негативно корелює з густотою вовни.

Аналіз отриманного матеріалу показує, що у дослідній групі сітчастий шар на 14% перевищує даний шар контрольної, тобто прискорений розвиток сполучно-тканинних структур не затримує закладку волосяних фолікулів. При порівнянні розвитку шарів шкіри контрольної та дослідної груп відмічається прискорений темп диференціювання шкіри у новонароджених ягнят дослідної групи.

Вивчення вікових змін структури шкіри не тільки дозволяє висвітлити особливості формування шкіри і вовни у постембріональний період, а й встановити зв'язок із головними морфологічними показниками шкіри і вовни у відповідні вікові періоди (табл. 5).

З віком змінюється відсоткове відношення шарів шкіри у ембріонів та новонароджених ягнят. Сосочковий шар шкіри займає одну третину, а сітчастий - дві третини усієї товщини шкіри. Загальна товщина шкіри у ягнят контрольної груп збільшилась у 4,9 рази на момент народження, а у ягнят дослідної групи - в 4,4 рази.

щитовидний шкіряний вовновий ягня

Таблиця 3 Коефіцієнти кореляції між структурними елементами шкіри і щитовидної залози

Показники	Група
Щитовидна	Шкіра	контрольна	дослідна
залоза		r	td	r	td
	Епідерміс	+0,222	1,2	+0,145	0,77
	Сосочковий шар	+0,219	1,9	+0,574	3,71
Густота фолікулів	Сітчастий шар	+0,629	4,1	-0,415	2,40
	Товщина шкіри	+0,700	7,4	+0,216	1,17
	Густота волосяних фолікулів	+0,504	3,08	-0,219	1,19
	Епідерміс	+0,014	0,007	-0,271	1,50
	Сосочковий шар	-0,541	3,40	-0,795	6,90
	Сітчастий шар	-0,417	2,43	+0,572	3,65
Висота тиреоїдного	Товщина шкіри	-0,535	3,35	-0,509	3,11
епітелію	Густота волосяних фолікулів	-0,582	3,78	+0,277	1,52
	Епідерміс	+0,066	0,35	+0,792	7,04
	Сосочковий шар	+0,482	2,90	+0,344	1,94
Малий діаметр	Сітчастий шар	+0,475	2,85	-0,425	2,48
фолікулів	Товщина шкіри	+0,442	2,61	-0,147	0,78
	Густота волосяних фолікулів	-0,387	2,22	-0,196	1,11

Таблиця 5 Вікові зміни товщини шкіри та відношення її шарів у ембріонів та новонароджених ягнят

№	Група	Вік,	Загальна товщина шкіри,	% від товщини шкіри
			мкм	епідерміс	сосочковий шар	сітчастий шар
1	Контрольна	ембріони новонароджені	478,81,3 236922,1	7,1 0,8	30,5 64,2	62,4 35,0
2	Дослідна	ембріони новонароджені	456,80,8 20102,0	7,4 1,0	30,8 51,0	61,8 48,0

Значні зміни відбуваються і в шкірі новонароджених ягнят. Так, відношення товщини сосочкового шару до загальної товщини шкіри вище у ягнят контрольної групи на 20%, а сітчастого шару, навпаки, на 17% менше . З віком відбувається зменшення епідермісу як в дослідній, так і в контрольній групах за рахунок злущення ороговілих клітин зернистого шару епідермісу.

Сосочковий шар з віком змінив відношення майже в 2 рази. Сітчастий шар шкіри, навпаки, зменшив відсоткове відношення до загальної товщини шкіри як в контрольній, так і в дослідній групах. Він займає дві третини, а сітчастий - одну третину всієї товщини шкіри у новонароджених ягнят.

Проведені дослідження підтверджують наявність щільного взаємозв'язку у формотворчих процесах шкіри, при чому їх послідовність та направленість протікає у напрямку до поверхні. У сполучно-тканевій частині шкіри поперед усього формується шар підшкірної клітковини, потім диференціюються структури сітчастого шару, а значно пізніше - сосочкового, який пов'язаний з розвитком волосяних фолікулів.

Нерівномірність розвитку структури шкіри контрольних і дослідних тварин пояснюється випередженням процесів диференціювання над процесами росту у ягнят дослідної групи. Відмінності за загальною гущиною волосяних фолікулів на одиницю площі заслуговує на особливу увагу (табл. 6).

Таблиця 6 Характеристика фолікулярного фонду шкіри новонароджених ягнят (Mm)

№	Група	Загальна густота,	В тому числі, шт/мм2	Відношення вторинних
		шт / мм2	розвинутих до стадії волокон	не розвинутих	фолікулів до первинних, В : П
1	Контрольна	170,32,8	72,62.5	90,72.0	11,40,3
2	Дослідна	326,92,2	43,30.8	280.31.7	17,10,2
3	P	< 0.001	< 0.001	< 0.001	< 0.001

У дослідній групі нерозвинутих фолікулів у три рази більше, ніж у контрольній, але фолікулів, які розвинулися до стадії волокон, навпаки, більше у 1,6 рази в контрольній групі. Загальна гущина волосяних фолікулів на 48% більше у ягнят дослідної групи. При більш інтенсивній закладці волосяних фолікулів в дослідній групі затримується розвиток їх до стадії волокна, в контрольній групі, навпаки, при меншій густоті волосяних фолікулів відмічається більш інтенсивний їх розвиток до волокон.

У зв'язку із спрямованою дією на розвиток щитовидної залози ембріонів відбулися відповідні зміни у залозистому апараті шкіри новонароджених ягнят (табл. 7).

Таблиця 7 Морфометрична характеристика залозистого апарату шкіри новонароджених ягнят (Мм)

Показники	Група
	контрольна	дослідна
Потова залоза:
довжина, мкм	697,011,0	523,012,0
ширина, мкм	83,04,4	92,00,7
площа поверхні, мм2	0,2030,0	0,1700,0
довжина/ширина	8,4	5,7
Сальна залоза:
довжина, мкм	277,08,9	247,05,7
ширина, мкм	86,01,4	79,00,8
площа поверхні,мм2	0,0380,0	0,0310,0
довжина/ширина	3,2	3,1

Потові залози у ягнят обох груп ще не закінчили свого розвитку, про що свідчить їх будова та виміри довжини і ширини. Залози ягнят дослідної групи опустилися на глибину сосочкового шару, що становить на 5% більше, ніж у контрольній групі. Довжина потової залози ягнят контрольної групи на 174 мкм, або 25% більша, ніж у ягнят дослідної групи; ширина - на 9 мкм, або 10% менша, тобто потові залози ягнят дослідної групи мають більш компактну форму. Довжина сальних залоз ягнят дослідної групи на 10% менша, ніж у контрольній, а ширина - на 8% відповідно, тобто вони мають менший розмір у порівнянні з контрольними. Кількість сальних залоз знаходиться у прямій залежності від густоти вовни. Отже, менші розміри сальних залоз компенсуються їх більшою кількістю на одиницю площі.

Характеристика вовнової продуктивності й живої маси ярок

Вовновий покрив - похідна частина шкіри, що дає підставу очікувати тісного зв'язку між будовою шкіри і вовновою продуктивністю у овець (таблиця 8).

Таблиця 8 Характеристика вовнової продуктивності ярок (Mm)

№	Група	Настриг немитої вовни, кг	Вихід митої вовни, %	Настриг митої вовни, кг	Товщина вовни, мкм
1	Контрольна	4,200,1	45,90,9	1,930,1	21,10,4
2	Дослідна	4,670,3	48,50,8	2,310,1	22,30,5
3	Різниця, P	< 0,001	< 0,001	< 0,01	> 0,01

Ярки дослідної групи перевищують своїх одноліток за величиною вовнової продуктивності: на 10% - за настригом немитої вовни та на 16% - за настригом митої. Вихід митої вовни менший на 5% у ярок контрольної групи. У дослідній групі 60% ярок мають настриг, який відповідає стандарту породи, при цьому 40% мають настриг не нижчий за 2 кг. У контрольній групі у 30% ярок настриг вовни досягає 1,8 кг, 20% ярок мають настриг вовни до 2 кг і 50% ярок - до 2,2 кг.

Довжина вовни - селекційна ознака, яка позитивно корелює з настригом вовни. У дослідній групі довжина її у 50% ярок відповідає стандарту породи, при цьому у 30% ярок вона знаходиться у межах від 8,0 см до 8,5 см, у 20% - більше 10,0 см. У контрольній групі також 40% ярок мають довжину вовни від 9,0 см до 10,0 см; 10% - від 7,0 см до 7,5 см; 30% - від 8,0 см до 8,5 см; 20% - від 9,5 см до 10,0 см. Вовна ярок дослідної групи більш вирівняна за товщиною в порівнянні з вовною ярок контрольної групи. Так, стандарту породи відповідає вовна 70% і 50% ярок відповідно за групами.

У 80% ярок другої групи вовна густа (Мм), а у 20% - середньої густоти. В контрольній групі густа вовна визначається у 60% ярок, а середня - у 40% дослідних тварин.

Жиропіт у ярок обох груп переважно білого та світло-кремового кольору. Ярки контрольної групи поступаються своїм одноліткам за живою масою, як при народженні, так і на момент бонітування в однорічному віці (табл. 9).

Таблиця 9. Характеристика живої маси ярок за віковими періодами (Mm)

№	Група	Жива маса при народженні, кг	Жива маса при відбивці, кг	Жива маса при бонітуванні, кг	Абсолютний приріст, кг
1	Контрольна	3,25 0,11	14,30,5	41,91,3	27,61,5
2	Дослідна	3,890,1	15,0 0,7	43,80,9	28,81,9
3	Різниця, Р	< 0,001	< 0,01	< 0,01	> 0,1

Різниця за живою масою між групами під час народження склала: 0,64кг, або 16%; під час відбивки - 0,70 кг, або 5%; під час бонітування - 1,9 кг, або 9%. Абсолютний приріст від часу відбивки до бонітування у дослідній групі на 4% вищий, ніж у контрольній групі.

Вовнова продуктивність овець при стимульованому розвитку щитовидної залози у 2-річному віці

Проведені дослідження по впливу зовнішніх факторів на організм тварин підтверджують думку щодо їх взаємозв'язку (табл. 10)

Таблиця 10 Характеристика вовнової продуктивності експериментальних тварин (Mm)

№	Група	Настриг немитої вовни, кг	Настриг митої вовни, кг	% виходу митої вовни	Товщина вовни, мкм
1	Контрольна	3,790,17	1,891,1	51,51,1	19,80,3
2	Дослідна	4,160,2	2,160,1	52,10,6	20,40,4
3	Різниця, Р	<0,01	<0,01	<0,01	>0,10

Різниця за настригом немитої вовни між дослідною і контрольною групами склала 0,370 кг. Настриг митої вовни був також більший в дослідній групі на 0,290 кг. Відсоток виходу митої вовни досягає за групами відповідно 52,1 та 51,5, тобто був практично однаковим. Жиропіт переважно світлих тонів (білий і світло-кремовий). Виявлено перевагу ярок дослідної групи на 0,6 мкм і за товщиною вовни.

Економічна ефективність проведених наукових досліджень

Економічна ефективність проведених досліджень свідчить про доцільність вивчення впливу розвитку щитовидної залози на формування шкіряно-волосяного покриву та подальшої вовнової продуктивності у овець (табл. 11).

Таблиця 11 Економічна ефективність проведених досліджень

Показники	Група
	контрольна	дослідна
1.Настриг митої вовни, кг.	1,930,1	2,311,0
2.Реалізаційна ціна за 1 кг митої вовни, грн	4,0	4,0
3.Отримано додатково митої вовни, кг	-	0,380
4.Вартість додатково отриманої митої вовни, грн	-	1,52
5.Вартість йодистого калію, грн	-	0,50
6.Прибуток від використання препарату, грн	-	1,02

За рахунок більш високої вовнової продуктивності ( на 16 % ) від ярок зі стимулюючим розвитком щитовидної залози можна отримати 1,02 грн прибутку на 1голову.

ВИСНОВКИ

1. Ступінь диференціювання щитовидної залози в ембріональний період розвитку вірогідно впливає на формування шкіряно-волосяного покриву та подальшу вовнову продуктивність овець асканійської тонкорунної породи.

2. У овець асканійської тонкорунної породи процеси гісто- і органогенезу щитовидної залози протікають раніше, ніж розвиток шкіри та її похідних (волокон, залозистого апарату). У ембріонів 76-78-денного віку в шкірі вже розрізняються епідерміс і дерма, помітне диференціювання останньої на сосочковий та сітчастий шари, можна спостерігати також зародки первинних волосяних фолікулів, але відсутні ще зародки вторинних волосяних фолікулів і залоз шкіри. У цей період ембріогенезу в щитовидній залозі визначаються судинно-стромальний та паренхіматозний компоненти, паренхіма набуває характеру фолікулярного типу, який свідчить про функціонування залози.

3. У ембріонів дослідної групи спостерігаються незначні відмінності у структурі шкіри та її морфометричних показників в порівнянні зі структурою шкіри ембріонів контрольної групи: за товщиною шкіри на 5%, сосочкового шару на 4%, сітчастого шару на 5%, за густотою волосяних фолікулів на 2%. Коефіцієнт варіації показників шкіри у дослідній групі (товщини епідермісу, сосочкового та сітчастого шарів дерми, густота волосяних фолікулів) нижчий, ніж у ембріонів контрольної групи, що свідчить про посилення та синхронізацію обмінних процесів гістогенезу шкіри дослідних ембріонів.

4. В щитовидній залозі ембріонів дослідної групи, як паренхіма, так і судинно-стромальний компонент більше диференційовані, ніж у ембріонів контрольної групи. В контрольній групі формування фолікулів носить мозаїчний характер: фолікули різної величини, паренхіма більшою частиною зберігає ще трабекулярний характер, строма розвинута слабко, тоді як в дослідній групі відмічається одночасне формування фолікулів по всій паренхімі, густота фолікулів перевищує на 20%, виражена її васкулярізація і формування більш диференційованої сполучної тканини.

5. Парентеральне введення йодистого калію переяркам в перші два місяці суягності сприятливо впливає на процеси гістогенезу в щитовидній залозі ембріонів шляхом скорочення розвитку структурно-функціональних одиниць - фолікулів, що в свою чергу приводить до більш активного формування структурних компонентів шкіри і, зокрема, закладання волосяних фолікулів і залозистого апарату шкіри.

6. Гістологічна будова шкіри новонароджених ягнят контрольної та дослідної груп має характер шкіри дорослої вівці, але диференціювання її тканевих структур ще не завершено. Відмічається витончення епідермісу за рахунок ороговіння, загибелі та злущування поверхневих шарів епідермісу, шари дерми розвинуті. Різниця за товщиною шкіри ( 15%) - на перевагу тварин першої групи. Коефіцієнт відношення сосочкового шару до сітчастого у ягнят контрольної групи - 1,82, дослідної - 1,07, що свідчить про слабкішу реакцію організму перших до впливу зовнішнього середовища.

7. Густота волосяних фолікулів шкіри ягнят дослідної групи на 48% (Р<0,001) перебільшує за цим показником тварин контрольної, з яких нерозвинутих до стадії волокон - на 68%, а розвинутих менше на 40%. Морфометричні дані стосовно розвитку залозистого апарату шкіри (довжина потових залоз менша на 25% і ширина більша на 10%; а довжина сальних - менша на 10% і ширина - на 8%; при цьому площа секреторної поверхні потової залози на 16% менше, а сальної - на 21%, але на одиницю площі шкіри приходиться більше залоз, ніж у контрольній групі) свідчать про більш виражені, ніж в контрольній групі, гістогенетичні процеси.

8.В дослідній групі настриг немитої вовни перевищує даний показник контрольної на 10% (Р<0,001), митої вовни - на 16% (Р<0,001). Стандарту породи в дослідній групі за товщиною відповідає вовна 70%, а в контрольній - 50% ярок. Ярки першої групи відрізняються від другої не лише за вовновою продуктивністю, але й за живою масою: вони поступаються своїм одноліткам за живою масою, як при народжені - на 16% ( Р<0,001), так і в подальшому при відбивці - на 15% ( Р<0,01), на момент бонітування - на 9% ( Р<0,01).

9. Вовнова продуктивність овець дослідної групи у віці 2 років вища, ніж у контрольних: за настригом немитої вовни на 9% (Р<0,001), настригом митої - на 13% (Р<0,001), що обумовлюється більшою густотою волосяних фолікулів при народженні.

Встановлені кореляції дають підставу стверджувати про складний характер взаємозв'язку між генотипом та навколишнім середовищем, між розвитком шкіряно-волосяного покриву та вовновою продуктивністю і розвитком щитовидної залози.

Пропозиції виробництву

З метою підвищення вовнової продуктивності у овець в районах, де вміст йоду у воді та ґрунті малий, або зовсім відсутній, необхідне додаткове введення у раціон йодистого калію (по 2 г щодня упродовж двох місяців суягності маток, парентерально).

Для об'єктивної оцінки і добору високопродуктивних овець вже при народженні, враховувати гістологічні показники розвитку їх щитовидної залози.

Рекомендувати зоотехнікам-селекціонерам застосовувати в своїй роботі такі характеристики: співвідношення сосочкового та сітчастого шарів, а також довжини і ширини потових і сальних залоз як показників, що характеризують активність обмінних процесів в шкірі новонароджених ягнят.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Ладиш І.О. Вплив препарату кайод на гістогенез щитовидних та волосяних фолікулів у овець асканійської тонкорунної породи //Проблеми ветеринарної медицини по обслуговуванню тваринництва колективних та фермерських господарств.- Матеріали конференції молодих вчених і спеціалістів України.- Харків: ІЕІКВМ, 1992. - С. 61.

Ладыш И.А. Регуляция процессов закладки волосяных фолликулов //Збірник наукових праць ЛСГІ .- Луганськ, 1997.- С. 17-20.

Ладыш И.А. Влияние парентерального введения йодистого калия в первые месяцы суягности тонкорунных овец на закладку волосяных фолликулов у ягнят //Вісник аграрної науки.- 1997.- № 10 .- С. 76 - 77

Ладыш И.А. Влияние йодистого калия на гистогенез щитовидной железы у эмбрионов овец асканийской тонкорунной породы //Збірник наукових праць ЛСГІ.- Луганськ.- 1998.- С. 60 - 63.

Ладыш И.А. Взаимосвязь гистологических процессов кожи и щитовидной железы у эмбрионов овец асканийской тонкорунной породы //Вісник аграрної науки.- 1998.- № 5.- С. 77 - 78.

Ладыш И.А. Влияние щитовидной железы на развитие железистого аппарата кожи новорожденных ягнят // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету.-Луганськ, 1999.- № 4 (11).- С.81-83.

АНОТАЦІЇ

Ладиш І.О. Формування шкіряно-волосяного покриву та вовнової продуктивності у овець в залежності від розвитку щитовидної залози.- Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин.- Інститут тваринництва УААН, Харків, 1999.

Вивчено морфометричні показники структурних елементів шкіри та щитовидної залози за процесами їхнього гістогенезу.

Встановлено кореляційні зв'язки між кількісними показниками шкіряного покриву (шари шкіри, закладка та формування волосяних фолікулів ) і щитовидною залозою (формування фолікулів).

Досліджено кількісні та якісні показники вовнової продуктивності у овець в залежності від розвитку щитовидної залози.

Ключові слова: онтогенез, волосяні фолікули, фолікули щитовидної залози, ембріони, новонароджені ягнята, йодистий калій, гістогенез, вовна.

Ладыш И.А. Формирование кожно-волосяного покрова и шерстной продуктивности у овец в зависимости от развития щитовидной железы.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных.- Институт животноводстваУААН.- Харьков, 1999.

Изучены морфометрические показатели структурных элементов кожи и щитовидной железы в процессе их гистогенеза у эмбрионов и новорожденных ягнят асканийской тонкорунной породы.

Установлены корреляционные связи между количественными показателями в процессе структурной перестройки кожного покрова (слои кожи, закладка и формирование волосяных фолликулов) и щитовидной железы (формирование фолликулов). Обоснованы количественные и качественные показатели шерстной продуктивности у овец в зависимости от развития щитовидной железы. Сравнительный анализ морфометрических показателей кожи эмбрионов 76-78-дневного возраста показал, что на данном этапе эмбриогенеза существенных различий в густоте закладки волосяных фолликуллов , а также развитии слоев кожи не обнаружено. Так, кожа эмбрионов опытной группы на 5% тоньше кожи эмбрионов контрольной группы. Заметны незначительные различия по густоте волосяных фолликулов - 2% и по толщине дермы: сосочковый слой на 4% и сетчатый на 5% в опытной группе уступает данным слоям контрольной группы.

Нами обнаружены определенные структурные отличия, касающиеся как стромы так и паренхимы щитовидных желез опытной и контрольной групп. Стромально-сосудистый комплекс более развит у эмбрионов опытной группы. Густота фолликулов опытной группы на 20% превышает таковую характеристику эмбрионов контрольной группы. При этом в контрольной группе формирование фолликулов носит мозаичный характер, а в опытной группе фолликулы в основном уравнены по размерам, при этом следует отметить, что наружный диаметр фолликулов на 20% меньше чем у эмбрионов контрольной группы. Что касается высоты клеток тиреоидного эпителия, то она на 2,350,2 мкм меньше у фолликулов опытной группы. Вместе с тем, коэффициент вариации этого показателя в опытной группе высок Cv=38,7%. Некоторое увеличение среднего диаметра полости фолликула и высокий коэффициент вариации высоты клеток эпителия стенки фолликула позволяют предположить о том, что многие фолликулы щитовидной железы эмбрионов опытной группы находятся на различных стадиях продукции и накопления тиреоглобулина. Как показывают количественные данные, кожа новорожденных ягнят опытной группы тоньше на 15,2%, чем кожа контрольных ягнят. Отличается кожа как по толщине эпидермиса - на 19,9% , так и по толщине дермы - на 31,6%, при этом в опытной группе сетчатый слой превышает данный слой контрольной группы на 14%, то есть развитие соединительнотканных структур не замедляет развитие эпидермальных образований. Следует отметить ускоренный темп дифференцировки кожи у новорожденных ягнят опытной группы. С возрастом меняется процентное отношение слоев кожи у эмбрионов и новорожденных ягнят. Общая толщина кожи у ягнят контрольной группы увеличилась в 4,9 раза к моменту рождения, а в опытной группе - в 4,4 раза. Отношение толщины сосочкового слоя к общей толщине кожи выше у ягнят контрольной группы на 12%, а сетчатого слоя, наоборот, на 13% меньше. Данные исследования подтверждают, что в развивающейся коже имеет место не только тесная взаимосвязь формообразовательных процессов, но и определенная их последовательность и направленность - развитие и становление структур кожи протекает в направлении к поверхности. Неравномерность развития структуры кожи контрольных и опытных ягнят объясняется опережением процессов дифференцировки над процессами роста у ягнят опытной группы.

В коже опытных ягнят неразвившихся фолликулов в 3 раза больше , чем у контрольных, при этом развившихся фолликулов до стадии волокон больше в 1,6 раза в первой группе. Общая густота волосяных фолликулов на 48% выше у ягнят опытной группы, но при этом нельзя не отметить различия в интенсивности их развития до стадии волокон. При более интенсивной закладке волосяных фолликулов в опытной группе замедляется развитие их до стадии волокон, в контрольной же группе, наоборот, при меньшей густоте волосяных фолликулов отмечается более интенсивное их развитие.

Ярки опытной группы превосходят своих сверстниц по величине шерстной продуктивности: по настригу немытой шерсти на 10% и на 16% по настригу мытой шерсти. Процент выхода мыстой шерсти также меньше на 5% у ярок контрольной группы. В опытной группе 60% ярок имеют настриг отвечающий стандарту породы, при этом длина шерсти 50% ярок соответствует стандарту породы,а 30% лежит в пределах от 8,0 до 8,5 см и 20% - более 10,0 см; 40% ярок имеют шерсть 64 качества, 30% - 60 качества и 30% - 70 качества. Шерсть ярок опытной гуппы более уравнена по тонине, в сравнение с тониной шерсти ягнят контрольной группы. В контрольной группе 50% ярок имеют настриг шерсти, отвечающий стандарту породы; 40% ярок имеют длину шерсти от 9,0 до 10,0 см, но при этом 10% ярок - от 7,0 до 7,5 см, 30% - от 8,0 до 8,5 см и 20% от 9,5 до 10,0 см; 50% ярок имеет шерсть 70 качества, 40% - 64 качества и 10% ярок имеют шерсть 60 качества; у 60% ярок определяется густая шерсть и у 40% - средняя по густоте. Шерстные волокна в обоих группах имеют извитки желательной формы, ясно выраженные по всей длине штапеля. Разница в толщине шерстных волокон бока и ляжки, между группами не превышает одного качества. Жиропот преимущественно белого и светло-кремового цвета.

Ярки контрольной группы уступают своим сверстницам по живой массе, как при рождении на 16%, так и в дальнейшем на 5% при отбивке и на 5% при бонитировке, превосходят своих сверстниц по росту и развитию, что и обусловило более высокую их шерстную продуктивность в сочетании с повышенной густотой шерсти. Разница в настриге немытой шерсти между опытной и контрольной группами 2-летних овец составила 0,370 кг, а по настригу чистой шерсти - 0,290 кг, процент выхода мытой шерсти практически одинаковый по группам.(52,1% и 51,5%).

В связи с тем, что регуляция обменных процессов внутри организма осуществляется при непосредственном участии и контроле со стороны нейро-эндокринной системы, несомненно, что каждому периоду в онтогенезе фолликулов щитовидной железы соответствуют специфические процессы обмена веществ, как в организме в целом, так и внутри кожи. Этим и обьясняется ускоренная дифференцировка и формирование кожно-волосяного покрова у эмбрионов, новорожденных ягнят опытной группы. Приведенные нами исследования не ограничиваются изучением лишь вопросов особенностей формирования и развития кожно-волосяного покрова у овец, но и раскрывают сложный характер взаимосвязи между генотипом и окружающей средой.

Ключевые слова: онтогенез, волосяные фолликулы, фолликулы щитовидной железы, эмбрионы, новорожденные ягнята, йодистый калий, гистогенез, шерсть.

Ladish I.A. The formation of skin-hair covering and wool productivity of sheep depending on the development of thyroid gland.- Manuscript.The dissertation for the scientific degree of candidate of agricaltural sciences on speciality 06.02.01- animal breeding and selection. The Institute of Animal Husbandry of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences , Kharkiv, 1999.

The morphological indices of the structural elements of the skin and thyroid gland in the process of their histogenesis in embryos and new-born lambs of Askanian breed have been examined.

The correlative links, taking place between qualitative indices in the process of the structural rebuilding of skin covering (coats of skin, laying and formation of hair follicles), and the thyroid gland (formmation of follicles) have been established.

The qualitative and qualitive indices of wool productivity in sheep depending on the development of thyroid gland have been studied.

Key words: ontogenesis, hair follicles, follicles of thyroid gland, embryo, new lambs, potassium iodide, histogenesis, wool.

Размещено на Allbest.ru