Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМ. С.З. ГЖИЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ, ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ ДОБАВОК ГЛУТАМІНОВОЇ КИСЛОТИ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Бережнюк Наталія Анатоліївна

Львів - 1999

Дисертація є рукопис

Робота виконана у відділі зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів Української академії аграрних наук та на кафедрі фізіології сільськогос-подарських тварин Вінницького державного сільськогосподарського інституту.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор Юрченко Василь Климентійович Вінницький державний сільськогосподарський інститут, кафедра фізіології сільськогосподарських тварин, завідувач.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Калачнюк Григорій Іванович Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, НДІ біотехнологічних основ підвищення продуктивності тварин, директор

доктор сільськогосподарських наук, професор Цвігун Анатолій Тимофійович.

Подільська аграрно-технічна академія, м. Кам'янець-Подільський, кафедра годівлі тварин і технології кормів, завідувач

Провідна установа: Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра годівлі, розведення та генетики сільськогосподарських тварин.

Захист дисертації відбудеться".5.". жовтня. 1999 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої ради Д.35826.02 при Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, 290010, м. Львів, вул Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.

Відгуки на автореферат просимо надсилати за адресою: 290010, м. Львів, вул Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "2”. вересня. 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Я.І. Півторак

Вступ

Актуальність теми. Проблема забезпечення повноцінності раціонів сільськогосподарських тварин є однією з найбільш актуальних в сучасних умовах господарювання. Перш за все це стосується свиней, які за швидкістю росту, інтенсивністю відтворення, рівнем використання енергії корму займають провідне місце серед домашніх тварин. В зв'язку з тим, що останнім часом інтерес до виробництва продукції свинарства в нашій країні підвищився, розробка питань, пов'язаних із забезпеченням високих приростів цих тварин при мінімальних витратах кормів, набуває особливого значення.

В цьому плані велика увага має бути приділена білковому живленню, що в значній мірі і обумовлює рівень продуктивності та якість м'яса свиней.

Вагомий внесок в розробку питань білкової годівлі внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: І.С. Попов, М.Ф. Гулий, О.П. Дмитроченко, М.Ф. Ростовцев, І.Ф. Ткачов, Г.Ф. Степурін, Ю.М. Градусов, Г.О. Богданов, М.Г. Григор'єв, Г.І. Калачнюк, W.G. Pond, R. H. Barnes, H.J. Almquist та інші.

До недавнього часу мірилом повноцінності білка вважалося наявність в ньому та співвідношення незамінних амінокислот, водночас мало уваги приділялося замінним амінокислотам, а тим більше глутаміновій, частка якої в рослинних білках найвища. Однак введення до раціонів свиней великої кількості зернобобових (гороху, сої, люпину), кукурудзи та ячменю і виключення пшениці призводить до збіднення їх глутаміновою кислотою, що порушує установлений статус основних незамінних амінокислот. Тому виникає необхідність вивчення впливу добавок глутамінової кислоти до раціонів, насичених зернобобовими, на продуктивність, обмін речовин та якість м'яса свиней.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відділі зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН як складова наукової теми: "Вивчити вміст амінокислот та розробити ефективні прийоми балансування раціонів за вмістом амінокислот для свиней” (номер державної реєстрації 05.02) та на кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного сільськогосподарського інституту.

Мета та завдання дослідження. Мета досліджень полягає у вивченні впливу добавок до раціонів свиней глутамінової кислоти на їх продуктивність, перетравність поживних речовин, баланс азоту, перетравність амінокислот, морфологічні та біохімічні показники крові та якість продуктів забою.

Для досягнення цієї мети в завдання досліджень входило: вивчення впливу добавки глутамінової кислоти на перетравність поживних речовин та баланс азоту свиней на відгодівлі; визначення м'ясної продуктивності піддослідних тварин; аналіз забійних показників при згодовуванні досліджуваної добавки; вивчення морфологічних та біохімічних показників крові свиней; проведення виробничої апробації запропонованої добавки, зоотехнічної та економічної оцінки її використання; на основі отриманих результатів запропонувати обґрунтовані рекомендації по використанню в годівлі свиней добавки глутамінової кислоти.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі досліджень обґрунтовується доцільність введення до раціонів глутамінової кислоти та її вплив на перетравність поживних речовин, продуктивність та забійні якості свиней на відгодівлі.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені експериментальні дослідження дозволили теоретично обґрунтувати доцільність введення до раціонів відгодовуваного молодняку свиней глутамінової кислоти та її вплив на перетравність основних поживних речовин, в тому числі амінокислот, баланс азоту, продуктивність тварин, прирости, забійні показники та якість продуктів забою. Одержані нами результати можуть бути використані в колективних, акціонерних, фермерських та приватних господарствах. Окремі розробки, викладені в дисертації, впроваджені в науково-виробничому об'єднанні "Еліта" Вінницької області (акт на впровадження від 15 травня 1998 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом самостійно під орудою наукового керівника та при сприянні співробітників відділу зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН, де були проведені лабораторні дослідження.

В дисертації чужі розробки не використовувалися. Всі наукові праці по темі дисертації опубліковані самостійно та з керівником.

Основні положення, які виносяться на захист: перетравність поживних речовин, в тому числі амінокислот, а також баланс азоту у свиней при згодовуванні глутамінової кислоти; прирости піддослідних тварин та їх продуктивність; забійні показники та якість продуктів забою; гістологічні показники окремих органів; морфологічні та біохімічні показники крові; економічна ефективність використання глутамінової кислоти.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднено на міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва” 9-10 жовтня 1997 року (Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м. Львів).

Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових статей у збірнику наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту (випуск 4, 1997 рік; випуск 5, 1998 рік; випуск 6, 1999 рік) та журналі "Тваринництво України" (№ 5-6 за 1999 рік).

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків.

Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту, містить 26 таблиць, 8 рисунків, 32 додатки. Список використаної літератури включає 299 джерел, з них 73 іноземних.

глутамінова кислота добавка свиня

Матеріал і методика досліджень

З метою вивчення впливу глутамінової кислоти на продуктивність і забійні якості свиней на відгодівлі та перетравність поживних речовин їх раціонів були проведені два балансових та один науково-господарський досліди. Балансові досліди проводились в експериментальному господарстві Інституту кормів УААН "Бохоницьке” Вінницького району Вінницької області, а науково-господарський дослід - у акціонерному товаристві приватних власників "Родна” Калинівського району Вінницької області.

Для проведення обох балансових дослідів було виділено по 4 голови молодняку свиней великої білої породи, підібраних з урахуванням статі, віку, живої маси. Вік піддослідних тварин становив в першому досліді - 3-3.5 місяці, жива маса в середньому 33.7 кг. В другому досліді використовувалися свині 5-місячного віку живою масою в середньому 56.2 кг. Досліди проводилися методом періодів за наведеною нижче схемою (табл.1). Тварин утримували в спеціальних індивідуальних станках, обладнаних для збирання переїдів, калу та сечі.

Основний раціон складався з суміші зернових кормів: дерті ячмінної - 49%, пшеничної - 25, горохової - 16 та соєвої - 10% (за поживністю).

У контрольний період обох дослідів свиням згодовували зернову суміш основного раціону. У дослідні періоди до основного раціону додатково вводили біля 10 % глутамінової кислоти від її вмісту в раціоні, що на одну голову за добу становило в першому досліді - 2.5 г, а в другому - 3.5 г.

Набір кормів в основному раціоні другого балансового досліду та їх співвідношення за поживністю були аналогічними раціону свиней в першому балансовому досліді.

Таблиця 1

Схема балансових дослідів

Період досліду	Кількість тварин, голів	Тривалість підготовчого періоду, днів	Тривалість облікового періоду, днів	Умови годівлі
контрольний	4	3	8	Основний раціон
2-дослідний	4	3	8	Основний раціон + глутамінова кислота

На матеріалах балансових дослідів вивчали такі питання: хімічний склад раціонів піддослідних свиней; перетравність поживних речовин раціонів, в тому числі амінокислот, та баланс азоту.

В кормах, переїдах, калі та сечі за загальноприйнятими методиками визначали вміст сухої речовини, протеїну, золи, жиру, клітковини та безазотистих екстрактивних речовин.

Визначення амінокислотного складу кормів та продуктів обміну проводилось методом елюентної іонообмінної хроматографії на автоматичних аналізаторах амінокислот ААА-881 і "Амінохром-ІІ” Чехословацького та Угорського виробництва.

Для проведення науково-господарського досліду було сформовано дві групи свинок великої білої породи по 10 голів в кожній. Тварин підбирали за принципом аналогів. Середня жива маса свинок на початок досліду становила 75.9 кг. Дослід проводили методом груп. Схему проведення досліду подано в таблиці 2.

Основний раціон був збалансований за показниками поживності і містив в собі: дерті ячмінної - 1 кг, пшеничної - 0.3, горохової - 0.2, кукурудзяної - 0.3, кормових буряків - 3, молока збираного - 0.5 кг.

До основного раціону тварин дослідної групи вводили глутамінову кислоту в кількості 2.5 г на голову за добу.

Таблиця 2

Схема науково-господарського досліду

Група	Кількість тварин, голів	Тривалість зрівняльного періоду, днів	Тривалість основного періоду, днів	Умови годівлі
1-контрольна	10	30	107	Основний раціон
2-дослідна	10	30	107	Основний раціон + глутамінова кислота

Динаміку живої маси піддослідних свиней визначали шляхом їх індивідуального щомісячного зважування та на початку і в кінці кожного періоду досліду. Зважування проводили вранці перед годівлею.

В науково-господарському досліді вивчали: продуктивність свиней; забійні показники та якість продуктів забою; гістологічні показники окремих внітрішніх органів та ендокринних залоз; морфологічні та біохімічні властивості крові свиней.

Одержаним в дослідах матеріалам дано економічна оцінка та запропоновані рекомендації для виробництва.

Весь цифровий матеріал оброблений біометрично за М.О. Плохінським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перетравність поживних речовин раціонів піддослідних свиней. Перетравність поживних речовин раціонів та окремих кормів не постійна і залежить від багатьох факторів. На рівень перетравності впливає склад кормової суміші, вміст деяких поживних речовин у раціоні, величина кормового навантаження, вид, вік тварини та інші фактори.

Перетравність поживних речовин у піддослідних свиней вивчалась нами за прийнятим в зоотехнії методом. Аналіз коефіцієнтів перетравності раціонів свиней в першому балансовому досліді показав, що при згодовуванні їм глутамінової кислоти перетравність сухої речовини знизилася на 0.3%, органічної речовини - на 0.3 і безазотистих екстрактивних речовин - на 0.2%, а перетравність протеїну, навпаки, збільшилася на 0.6 %, жиру - на 0.5, клітковини - на 2.2% (табл.3).

Таблиця 3

Перетравність поживних речовин раціонів піддослідних свиней, %, n=4

Показник	Перший балансовий дослід	Другий балансовий дослід
	контрольний період	дослідний період	контрольний період	дослідний період
Суха речовина	82.90.7	82.61.2	81.80.4	83.70.8
Органічна речовина	85.30.6	85.00.9	84.10.4	85.60.6
Протеїн	77.82.2	78.41.7	75.40.2	80.01.0*
Жир	45.34.6	45.82.6	45.12.2	46.42.6
Клітковина	32.42.2	34.64.4	35.12.1	37.10.4
Безазотисті екстрактивні речовини	92.30.1	92.10.5	92.90.4	93.20.5

Примітка: * P < 0.05.

Хоча підвищення перетравності поживних речовин у свиней під час дослідного періоду було незначним (різниця невірогідна), вказана тенденція спонукала нас провести ще один дослід за такою ж схемою на свинях старшої вікової групи.

У результаті в другому балансовому досліді при згодовуванні свиням 10-відсоткової добавки глутамінової кислоти від її вмісту в раціоні, коефіцієнти перетравності поживних речовин також збільшилися. Так, перетравність сухої речовини в дослідний період зросла на 1.9 %, органічної речовини - на 1.5, жиру - на 1.3, клітковини - на 2.0, безазотистих екстрактивних речовин - на 0.3 %. Вірогідно збільшився коефіцієнт перетравності протеїну (на 4.6 %, Р < 0.05).

Таким чином введення до раціону піддослідних свиней глутамінової кислоти підвищує перетравність поживних речовин, особливо протеїну, про що свідчать результати двох балансових дослідів.

Перетравність амінокислот у піддослідних свиней. Введення до раціонів свиней глутамінової кислоти сприяло підвищенню коефіцієнтів перетравності як незамінних (на 2.5 %) так і замінних (на 5.4 %) амінокислот у першому балансовому досліді. Піддослідні тварини в другому балансовому досліді також реагували на внесення глутамінової кислоти до їх раціону підвищенням перетравності амінокислот. Так, перетравність незамінних амінокислот у них в середньому збільшилася на 7.2 %, а замінних - на 2.8% (табл.4).

Таблиця 4

Перетравність амінокислот у піддослідних свиней, %, n=4

Амінокислота	Перший балансовий дослід	Другий балансовий дослід
	контрольний період	дослідний період	контрольний період	дослідний період
Незамінні амінокислоти
Лізин	75.70.31	75.00.73	73.752.1	81.090.75
Гістидин	83.621.0	81.841.2	88.133.7	92.681.3
Аргінін	78.11.4	78.751.4	69.820.26	88.194.01
Треонін	65.241.58	73.953.34	66.23.1	78.742.17
Метіонін	71.14.01	78.81.65	75.224.1	80.622.8
Валін	74.240.92	75.751.52	66.191.21	71.730.36
Фенілаланін	79.521.54	87.032.36	86.270.78	88.691.12
Ізолейцин	72.91.72	74.672.03	65.920.96	70.973.02
Лейцин	77.942.34	75.052.46	75.310.81	79.192.11
В с е р е д н ь о м у	75.382.07	77.871.46	74.090.92	81.322.13
Замінні амінокислоти
Аспарагінова кислота	77.540.28	84.742.17	77.163.21	80.692.07
Серин	79.661.27	86.153.0	81.314.02	78.221.18
Гліцин	74.10.94	75.92.12	67.582.36	75.070.92
Глутамінова кислота	87.461.75	91.40.78	84.510.84	86.850.76
Аланін	68.352.17	73.40.52	62.370.38	65.311.71
Тирозин	73.833.2	81.81.19	81.950.65	85.552.0
В с е р е д н ь о м у	76.822.7	82.233.56	75.811.32	78.612.01

Баланс азоту у піддослідних свиней. Рівень засвоєння азоту піддослідними свиньми в зв'язку з добавкою до їх раціону глутамінової кислоти визначали шляхом аналізу балансу азоту (табл.5).

Таблиця 5

Середньодобовий баланс азоту у піддослідних свиней, n=4

Показник	Перший балансовий дослід	Другий балансовий дослід
	контрольний період	дослідний період	контрольний період	дослідний період
З'їдено, г	31.90.86	34.880.6	38.082.8	41.713.8
Виділилося, г: з калом	7.060.71	7.830.59	9.340.69	8.30.72
з сечею	8.391.11	8.581.1	13.321.79	12.991.82
Перетравилося, г	24.830.98	27.040.59	28.742.12	33.413.26
Утрималося в тілі: г	16.440.4	18.460.9	15.721.56	20.422.41
% від з'їденого	51.61.2	52.93.8	40.64.2	48.94.0
% від перетравленого	66.53.4	68.04.6	53.85.7	61.14.6

Згодовування тваринам глутамінової кислоти призвело до збільшення утримання в їх тілі азоту в першому балансовому досліді на 2.02 %, а в другому на 4.7 % порівняно з контрольним періодом. Отже, введення глутамінової кислоти до раціонів свиней позитивно впливає на використання ними азоту корму.

Відгодівельні та забійні якості піддослідних тварин. Жива маса свиней контрольної та дослідної груп при постановці на науково-господарський дослід була однакова і становила 75.9 кг. При знятті ж з досліду свині дослідної групи переважали за масою своїх контрольних аналогів на 6.2%. Загальний приріст свиней другої групи зріс на 7.25 кг (17.5%), а середньодобовий - відповідно на 67.8 г.

Аналіз даних забою піддослідних тварин свідчить про те, що згодовування свиням на відгодівлі глутамінової кислоти забезпечувало збільшення забійних показників тварин. Так, забійна маса на 12.9% у тварин дослідної групи була вищою порівняно із свинями контрольної групи, а забійний вихід - на 3.7 % (різниця вірогідна, Р < 0.05, табл.6).

Таблиця 6

Забійні показники піддослідних свиней, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-дослідна
Передзабійна маса, кг	117.254.1	124.56.3
Забійна маса, кг	68.13.2	76.94.8
Забійний вихід, %	58.10.8	61.80.7*

Примітка: * Р < 0.05.

Показники якості продуктів забою піддослідних тварин у науково-господарському досліді. Дослідженнями встановлено, що згодовування свиням глутамінової кислоти не призвело до вірогідних змін в якості м'яса (після добової витримки). Відмічається деяке підвищення ніжності його у тварин дослідної групи (на 4.5%). Вміст білка у м'ясі свиней, що споживали глутамінову кислоту, був вищим, ніж в контролі на 6.2 %, а вміст жиру, навпаки, нижчим на 5.04% Викликають певний інтерес зміни показників якості розмороженого м'яса після його тривалого зберігання протягом 30 діб при температурі - 26⁰С (табл.7).

Таблиця 7

Показники якості м'яса піддослідних свиней, n=4

Показник	Після добової витримки	Після тривалого зберігання
	1-контрольна	2-дослідна	1-контрольна	2-дослідна
Загальна волога, %	76.50.54	74.910.31	76.80.6	75.10.35
в т. ч. зв'язана, %	42.30.43	43.010.37	40.20.41	43.00.4
вільна, %	34.20.39	31.90.40	36.60.4	32.10.41
рН	5.60.05	5.660.09	5.460.03	5.420.01
Інтенсивність забарвлення, е.100	13.80.2	15.80.31	11.10.5	10.50.3
Ніжність, см2/г загального азоту	194.79.7	203.514.1	199.58.4	205.610.1
Показник мармуровості	9.30.3	8.50.11	9.40.5	9.10.3
Калорійність, ккал	555992.1	574482.7	552789	582391.3

Таким чином, згодовування свиням глутамінової кислоти позитивно вплинуло на якість їх м'яса як після добової витримки, так і після тривалого зберігання.

Структурні зміни внутрішніх органів піддослідних свиней. Дослідженнями внутрішніх органів піддослідних свиней встановлено, що маса печінки у тварин дослідної групи була більшою на 22.2%, а маса легенів - на 18.1 % порівняно з контролем (табл.8). Особливо значні міжгрупові відмінності спостерігалися за масою нирок. Так, у свиней дослідної групи вони були масивнішими на 23.6% (Р < 0.05), ніж у контрольних.

Але у тварин дослідної групи було менше за масою серце (на 0.7 %) та селезінка (на 10.3 %). Проте вказана різниця була невірогідною.

Таблиця 8

Маса внутрішніх органів піддослідних свиней в науково-господарському досліді, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-дослідна
Печінка, кг	1.350.05	1.650.16
Серце, г	372.523.0	370.031.9
Нирки, г	265.011.9	327.516.5*
Селезінка, г	187.511.8	170.026.1
Легені, г	607.513.15	717.543.7

Примітка: * Р < 0.05.

При забої тварин у науково-господарському досліді відбирали зразки шлунку піддослідних свиней у різних зонах: кардіальній, фундальній та пілоричній (табл.9).

Дослідженнями свиней дослідної групи виявлено збільшення товщини стінки шлунка у зв'язку з введенням до їх раціону глутамінової кислоти у фундальній (на 7.8 %) і пілоричній (на 18.5 %) зонах і зменшення товщини стінки в кардіальній зоні (на 8.1 %). При проведенні математичної обробки даних різниця виявилася вірогідною (Р < 0.01).

Таблиця 9

Товщина стінок шлунка піддослідних тварин у науково-господарському досліді, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-дослідна
Кардіальна зона
Товщина стінки, мм	12.00.27	11.10.17**
в т. ч. слизової оболонки, мм	2.650.09	2.50.58
серозно-м'язової оболонки, мм	9.80.23	8.550.2***
Фундальна зона
Товщина стінки, мм	6.650.07	7.170.14**
в т. ч. слизової оболонки, мм	4.20.06	3.90.09**
серозно-м'язової оболонки, мм	2.370.04	3.280.06***
Пілорична зона
Товщина стінки, мм	6.810.79	8.070.12
в т. ч. слизової оболонки, мм	2.680.03	3.170.05***
серозно-м'язової оболонки, мм	4.090.1	5.020.16***

Примітка: ** Р < 0.01; *** P < 0.001. При введенні до складу раціону глутамінової кислоти в підшлунковій залозі свиней відбулося зменшення кількості ядер на 13.7%, а кількість каріоплазми зменшувалася на 10.3%. Дані таблиці 10 свідчать про те, що в підшлунковій залозі піддослідних тварин пройшли деякі зміни, зокрема, відбулося вірогідне зменшення у свиней дослідної групи кількості ядер на 1 мм^{2 (}на 13.7 %, Р < 0.001) порівняно з контролем. Об'єм ядер та їх діаметр був більшим у тварин другої групи відповідно на 2.7 та 0.9 % порівняно з тваринами контрольної групи.

Таблиця 10

Каріометрична характеристика підшлункової залози піддослідних свиней в науково-господарському досліді, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-дослідна
Маса, кг	112.52.8	113.252.5
Кількість ядер на 1 мм2, шт.	478828.9	421242.7***
Розмір ядер: діаметр, мкм	4.410.07	4.450.07
об'єм, мкм3	44.85	46.08
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	214	194

Примітка. *** Р < 0.001.

Морфологічні та біохімічні показники крові свиней. Згодовування свиням глутамінової кислоти суттєво не вплинуло на морфологічні показники крові. Кількість еритроцитів в крові свиней дослідної групи була нижчою на 4.05%, а кількість лейкоцитів, навпаки, вищою на 14.3% порівняно з контролем, що можна пояснити стресовим станом піддослідних тварин. Проте вказані показники знаходились в межах фізіологічної норми, різниця була невірогідною (табл.11).

Аналізуючи лейкоцитарну формулу, можна відмітити, що в крові тварин дослідної групи була більша концентрація сегментоядерних нейтрофілів на 15.4 % порівняно з тваринами контрольної групи. У свиней другої групи було також дещо більше двоядерних та моноцитів, а юних та паличкоядерних не було взагалі, на відміну від цих показників у контрольних тварин.

Кількість лімфоцитів в крові свиней дослідної групи зменшилася на 3.0%, а еозинофілів на 0.3 % порівняно з контрольною групою, хоч ці показники були вищими від фізіологічної норми в обох групах тварин.

Таблиця 11

Морфологічні показники крові піддослідних свиней у науково-господарському досліді, n=4

Показник	Група	Норма
	1-контрольна	2-дослідна
Лейкоцити, тис. /мм3	9.851.1	11.21.0	8-14
Лейкоцитарна формула:
лімфоцити, %	68.24.4	65.23.6	35-45
еозинофіли, %	7.01.2	6.71.75	0-4
паличкоядерні, %	0.25	-	2-4
сегментоядерні, %	24.05.3	27.73.9	40-50
двоядерні, %	-	0.25	-
моноцити, %	-	0.5	2-5
юні, %	0.5	-	0-2
Еритроцити, млн. /мм3	5.20.4	5.00.4	6-8

Результати біохімічних досліджень крові свідчать про те, що у тварин дослідної групи вміст загального білка в сироватці крові збільшився на 0.5% порівняно з контролем, але знаходився в межах фізіологічної норми (табл.12).

Слід відмітити зменшення концентрації альбумінів у свиней дослідної групи на 4.0 % та -глобулінів на 2.0 % порівняно з тваринами контрольної групи.

Таблиця 12

Біохімічні показники крові піддослідних свиней в науково-господарському досліді, n=4

Показник	Група	Норма
	1-контрольна	2-дослідна
Загальний білок, г%	7.20.25	7.70.09	6.5-8.7
в тому числі:
альбуміни, %	47.26.56	43.24.18	40-55
-глобуліни, %	12.01.2	15.20.74	14-20
-глобуліни, %	19.72.08	17.70.65	16-21
-глобуліни, %	21.13.62	23.93.6	17-25
Гемоглобін, г%	9.80.74	10.90.5	8-14
Глюкоза, мг%	34.92.5	34.31.8	60-100
Резервна лужність, мг%	48011.55	4859.6	460-520
Кальцій, мг%	10.80.08	10.50.26	10-14
Фосфор неорганічний, мг%	3.250.14	3.250.1	4-6

Концентрація -глобулінових та -глобулінових фракцій збільшилася відповідно на 3.2 та 2.8% по відношенню до контрольної групи, але при статистичній обробці даних різниця виявилася невірогідною, а самі показники крові тварин як контрольної, так і дослідної груп знаходилися в межах фізіологічної норми.

В проведеному досліді просліджується тенденція зв'язку між збільшенням концентрації гемоглобіну в крові свиней дослідної групи на 1.1% порівняно з тваринами контрольної групи та збільшенням середньодобових приростів.

Таким чином, результати біохімічних досліджень показників крові свиней свідчать про інтенсивність обмінних процесів в організмі піддослідних тварин і нормальний стан їх здоров'я.

В нашому досліді про порушення обміну вуглеводів говорити не приходиться, тому що рівень глюкози в сироватці крові був практично однаковим у тварин обох груп, але був дещо нижчим від фізіологічної норми.

Вміст кальцію в крові піддослідних тварин обох груп знаходився в межах фізіологічної норми, а фосфору містилося дещо нижче норми у тварин як в контрольній, так і дослідній групах.

Отже, морфологічні і біохімічні показники крові піддослідних свиней у науково-господарському досліді дають підставу стверджувати, що добавка глутамінової кислоти не впливає негативно на обмінні процеси в організмі тварин.

Економічна ефективність результатів досліджень. На підставі одержаних даних була розрахована економічна ефективність результатів досліджень. Затрати на 1 кг приросту у свиней на відгодівлі з використанням глутамінової кислоти були нижчими на 1.1% порівняно з контрольною групою, а економічний ефект на 1 кг приросту вищим на 76.9% (табл.13).

Виробничі затрати на вирощування і відгодівлю свиней дослідної групи становили, в цінах 1998 року, 911 грн., що на 11.8 % більше, ніж в контрольній групі. Собівартість 1 кг приросту свиней при згодовуванні глутамінової кислоти знизилися також на 0.1 грн. або 14.7%.

Добавка глутамінової кислоти позитивно вплинула на валовий прибуток, який у дослідній групі становив 1020.6 грн., що на 17.5% більше, ніж в контрольній групі.

Рентабельність виробництва свинини з використанням глутамінової кислоти становила 12.3 %, це більше ніж в контрольній групі на 5.75 %.

Отже, економічно доцільно використовувати в годівлі свиней добавку глутамінової кислоти в кількості 10 % від її вмісту в раціоні (в середньому 3 г на 100 кг живої маси).

Таблиця 13

Економічна ефективність відгодівлі свиней на раціонах з використанням глутамінової кислоти

Показник	Група
	1-контрольна	2-дослідна
Поголів'я в групі, голів	10	10
Приріст живої маси за період досліду, кг	413.5	486.0
Тривалість досліду, днів	107	107
Затрати кормів, корм. од.	3123	3123
Затрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.	7.5	6.4
Середньодобовий приріст, г	386.4	454.2
Виробничі затрати, грн.	815	911
в т. ч. на корми	343.5	439.5
Собівартість 1 кг приросту, грн.	1.97	1.87
Собівартість 1 корм. од., грн.	0.11	0.11
Економічний ефект на 1 кг приросту, грн.	0.13	0.23
Економічний ефект на 1 голову, грн.	5.37	11.18
Прибуток на 1 ц приросту, грн	12.9	22.55
Реалізаційна ціна 1 ц приросту, грн.	210	210
Валовий прибуток, грн.	868.35	1020.6
Рентабельність, %	6.55	12.3

Висновки та пропозиції

Інтенсивність росту свиней в великій мірі залежить від балансування їх раціонів за протеїном. Поживна цінність кормового білка визначається наявністю в ньому та співвідношенням незамінних амінокислот. Проте на використання протеїну свинями впливає також частка в ньому замінних амінокислот, особливо найбільш розповсюдженої глутамінової кислоти. В міру насичення раціонів свиней зерном бобових культур, які містять мало глутамінової кислоти, виникає потреба в додатковому її згодовуванні.

Згодовування молодняку свиней синтетичної глутамінової кислоти у кількості 10% від її вмісту в раціоні сприяє підвищенню перетравності протеїну на 0.6-4.6%, клітковини - на 2.0-2.2, жиру - на 0.5-1.3, незамінних амінокислот - на 2.5-7.2 і замінних амінокислот - на 2.8-5.4%.

Введення до раціонів свиней глутамінової кислоти призводить до збільшення рівня утримання в їх тілі азоту на 1.3-8.3 % від прийнятого з кормом і на 1.5-7.3 % від перетравленого в організмі.

Насичення раціонів свиней на відгодівлі глутаміновою кислотою дає можливість підвищити їх середньодобові прирости на 67.8 г (17.5%). Забійна маса при цьому зростає на 12.9%, а забійний вихід - на 3.7% (різниця вірогідна).

Включення до раціонів відгодовуваних свиней 10% глутамінової кислоти від її вмісту в раціоні не викликає вірогідних змін в якості м'яса після 24-годинної витримки та після 30-денного зберігання його в замороженому вигляді.

При включення до раціонів молодняку свиней на відгодівлі глутамінової кислоти в кількості 10% від її вмісту в кормах спостерігається збільшення товщини стінки шлунка у фундальній та пілоричній зонах на 7.8 та 18.5% за рахунок потовщення серозно-м'язової оболонки (на 38.4 та 22.7%), а в пілоричній зоні - і слизової оболонки (на 18.3%). Зміни в органах травлення свиней носять компенсаторно-пристосувальний характер і позитивно впливали на організм, що підтверджується результатами відгодівлі.

Згодовування свиням глутамінової кислоти призводить до змін у структурах підшлункової залози, що проявилося у вірогідному зменшенні кількості ядер на 1 мм² (на 13.7%, різниця вірогідна) та збільшенні об'єму ядер та їх діаметра відповідно на 2.7 та 0.9%.

Під впливом добавки глутамінової кислоти кількість еритроцитів в крові свиней зменшилася на 4.05%, а лейкоцитів - збільшилася на 14.3%, хоча ці показники були в межах фізіологічної норми. У біохімічних показниках крові свиней під дією досліджуваного фактора відмічено зменшення альбумінів на 4.0% та -глобулінів на 2.0% і підвищення вмісту -глобулінових та -глобулінових фракцій білка відповідно на 3.2 і 2.8% (різниця невірогідна).

Економічно виправдано використання в годівлі тварин синтетичної глутамінової кислоти. При цьому економічна ефективність запропонованої добавки підтверджується зростанням рівня рентабельності виробництва свинини на 5.75%.

Для підвищення рівня продуктивності та перетравності поживних речовин раціонів свиней на відгодівлі доцільно згодовувати їм глутамінову кислоту в кількості 10% від її вмісту в раціоні, що становить близько 3 г на 100 кг живої маси.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Бережнюк Н.А. Вплив добавок глутамінової кислоти на перетравність поживних речовин та обмін азоту у свиней // Питання підвищення продуктивності тваринництва. - Наукові праці ВДСГІ. - Вінниця, 1997. - Вип.4. - С.37-39.

Бережнюк Н.А. Морфологічні та біохімічні показники крові свиней при згодовуванні добавок глутамінової кислоти // Збірник наукових праць ВДСГІ. - Вінниця, 1998. - Вип.5. - С.245-250.

Бережнюк Н.А. Вплив добавки глутамінової кислоти на забійні показники у свиней // Тваринництво України. - 1999. - № 5-6. - С 28.

Юрченко В.К., Бережнюк Н.А. Вплив добавки глутамінової кислоти на показники якості продуктів забою свиней // Збірник наукових праць ВДСГІ. - Вінниця, 1999. - Вип.6. - С.

Паладійчук О.Р., Бережнюк Н.А. Зміни в органах травлення свиней при підгодівлі їх глутаміновою кислотою // Збірник наукових праць ВДСГІ. - Вінниця, 1998. - Вип.5. - С.250 - 254.

Анатоція

Бережнюк Н.А. Продуктивність, перетравність поживних речовин та забійні якості свиней при згодовуванні добавок глутамінової кислоти.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 1999.

В дисертації викладений експериментальний матеріал по згодовуванню глутамінової кислоти молодняку свиней. Встановлено, що добавка глутамінової кислоти у кількості 10% від її вмісту в раціоні позитивно впливає на продуктивність відгодовуваних свиней, перетравність поживних речовин, особливо протеїну та незамінних і замінних амінокислот. При цьому у піддослідних свиней зростали середньодобові прирости, а також збільшувалася маса туші та підвищувався забійний вихід. Введення до раціонів свиней вказаної амінокислот не вплинуло на якість м'яса як після добової витримки, так і після тривалого зберігання у замороженому вигляді. Морфологічні та біохімічні показники крові свиней при згодовуванні глутамінової кислоти були в межах фізіологічної норми.

Запропоновано використовувати в годівлі свиней глутамінову кислоту в кількості 10 % від її вмісту в раціоні.

Ключові слова: глутамінова кислота, перетравність, баланс азоту, протеїн, замінні, незамінні, синтетичні амінокислоти, відгодівля свиней.

Бережнюк Н.А. Продуктивность, переваримость питательных веществ и убойные качества свиней при скармливании добавки глутаминовой кислоты.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовская академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов, 1999.

В диссертации изложен экспериментальный материал по скармливанию глутаминовой кислоты молодняку свиней. Установлено, что глутаминовая кислота в количестве 10 процентов от её содержания в рационе положительно влияет на продуктивность откармливаемых свиней. Проведенными исследованиями установлено, что добавка глутаминовой кислоты способствует повышению переваримости протеина, клетчатки, жира, незаменимых и заменимых аминокислот, а также приводит к увеличению уровня удержания в их теле азота.

Результаты опытов на животных показали, что насыщение рационов свиней на откорме глутаминовой кислотой повышает их среднесуточные приросты. Анализ данных убоя подопытных животных свидетельствует об увеличении у них убойной массы и убойного выхода.

Исследованиями установлено, что глутаминовая кислота, при скармливании её свиньям на откорме, не приводит к вероятным изменениям качества мяса как после 24-часовой выдержки, так и после 30-суточного хранения в замороженном виде.

При включении в рационы молодняка свиней на откорме глутаминовой кислоты наблюдается увеличение толщины стенки желудка в фундальной и пилорической зонах в результате утолщения серозно-мышечной оболочки, а в пилорической зоне - и слизистой оболочки.

Изменения в органах пищеварения носят компенсационно-адаптивный характер и положительно влияют на организм, что подтверждается результатами откорма.

Скармливание свиньям глутаминовой кислоты приводит к изменениям в структурах поджелудочной железы, что проявилось в достоверном уменьшении количества ядер на 1 мм² и увеличении объёма ядер и их диаметра.

Под влиянием добавки глутаминовой кислоты количество эритроцитов в крови свиней уменьшилось, а лейкоцитов - увеличилось, хотя эти показатели не выходили за границы физиологической нормы. В биохимических показателях крови свиней под влиянием исследуемого фактора отмечено уменьшение альбуминов и -глобулинов и повышение содержания -глобулиновых и -глобулиновых фракций белка.

Предложено использовать в кормлении свиней глутаминовую кислоту в количестве 10 % от её содержания в рационе, что составляет около 3 г на 100 кг живой массы.

Ключевые слова: глутаминовая кислота, переваримость, баланс азота заменимые, незаменимые, синтетические аминокислоты, откорм свиней.

Berezhnuk N.A. Productivity, Digestability of Nutrients and Slaughter Qualities of Hogs when Fed with Glutamine acid Additives.

Script.

The theses on obtaining a scientific degree of the candidste of agricultural sciences on speciality 06.02.02 - Feeding Farm Animals and Technology of Fodder. - Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S. Z. Hzhytsky, Lviv, 1999.

In the given theses the experimental material on feeding young pigs with the glutamine acid has been expounded. It has been determined that adding the glutamine acid in number of 10 per cent of its content in the diet had a positive effect on the productivity of the fattened pigs, digestability of the nutrients, especially of protein and replaceable and non-replaceable aminoacid.

In spite of this the average daily gain of the experimental pigs increased, the carcass mass enlarged and the slaughter output increased as well.

The introduction of the abovementioned aminoacid to the hog rations did not influenced meat quality not only after the daily keeping but also after the long-term preservation in the frozen state. Morfological and biochemical indices of the blood of hogs when fed with the glutamine acid were within physiological standards.

It has been proposed to use glutamine acid in number of 10 per cent of its content in the diet in fattening of pigs.

Key words: glutamine acid, digestability, nitrogen balance, replaceable, non - replaceable, synthetic aminoacids, fattening of pigs.

Размещено на Allbest.ru