Тварини в індустрії розваг

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: "ТВАРИНИ В ІНДУСТРІЇ РОЗВАГ"

Виконала студентка П-12 групи

Психолого-природничого факультету

Сардарян Метакся Володимирівна

Перевірив: Мишков В.Я.

Рівне- 2013

Вступ

Такі слова як спортивне полювання, корида, фієста, родео, цирк, дельфінарій, звіринець чи зоопарк викликають у людей радість, приємні спогади, асоціюються із розвагами, веселощами тощо.

Слово "тварини - артисти" викликає звичайно позитивні емоції. Адже професія актора завжди одягнена романтикою. Але, на відміну від своїх колег зі світу людей, тварини ніколи не обирають професію артиста добровільно. На сьогоднішній день походи в зоопарки, цирки та дельфінарії є досить частими та модними явищами. Батьки залюбки ведуть своїх дітей у місця розваг, де є тварини, аби їх діти розвивалися та змогли побачити якомога більше незвичайних та цікавих істот у своєму житті. Проте ніхто не задумується як ці тварини існують в тих умовах, в яких їх змусили перебувати.

Чому сьогодні з кожним днем збільшується кількість активістів, які відмовляються відвідувати такі заходи? Мабуть, тому що багато людей вже усвідомлюють жахливість ситуацій, в які потрапили тварини. Відомо багато випадків, що тварини, в силу фізичного виснаження, не можуть виступати на аренах чи приймати участь у змаганнях, тоді одних забивають на м'ясо та шкури, інших продають у мисливські господарства ( де мисливці вбивають їх заради спорту, задоволення або для отримання "екзотичного" ??м'яса), іноді колишні артисти гинуть у лабораторіях, де над ними проводять жорстокі експерименти. Не можна залишати цю ситуацію такою, якою вона є. Необхідно боротися з жорстокістю по відношенню до тварин, потрібно захищати братів наших менших. Одним з головних напрямків боротьби з жорстокістю у відношенні з тваринами є подальше вдосконалення Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження", посилення покарання за проявлену жорстокість до тварин або її пропаганду.

1. Тварини для розваг та естетичного задоволення

Якщо погодитися з тим, що екологічна етика призиває до визнання і високого оцінювання внутрішньої цінності природи, поваги її прав і обмеженню прав людини, то тоді багато традиційних форм природокористування попадають у розряд неетичних. Це насамперед відноситься до аматорського полювання. Аматорське полювання вигідне людині з погляду розваги, але невигідне для тварин і неправильне з погляду етики. Воно порушує права тварин на життя, на захист від страждань з вини людини, на достоїнство. Незрозуміле, чому одне живе повинно бути позбавлене життя для розваги іншого, начебто качки і зайці тільки і створені на потіху людини.

Полювання - узаконене вбивство. Історичне рішення, прийняте 15 вересня 2004 Парламентом Великобританії, залишило в минулому жорстокі муки тисяч лисиць, оленів, зайців, живцем роздирають мисливськими собаками: в Англії та Уельсі було заборонено полювання з собаками ! США також йдуть шляхом обмеження мисливських втіх: практично всі "мисливські " штати підвищують розцінки на ліцензії, скорочують сезон полювання і вводять ряд обмежень. Україна на початку травня 2004 прийняла Закон про заборону весняного полювання, підтриманий раніше усіма без винятку депутатами Верховної Ради України.

Полювання є одним з найбільш підлих діянь людини по відношенню до тварин, оскільки при сучасному арсеналі зброї вона не залишає жертвам жодного шансу вижити. Поневоливши всю планету, людина щодня вбиває мільйони живих істот заради отримання їжі, одягу, наукових даних тощо. Однак, і після всього цього, не охоплений муками совісті, він знаходить задоволення в розвазі, переслідуючи і вбиваючи беззахисних тварин у місцях їх природного проживання - тих жалюгідних резерваціях, в яких вони ще збереглися на планеті.

Полювання виникло в льодовиковий період як спосіб видобутку їжі і, у міру розвитку людства, втратила своє первинне значення. Однак, частина людей не захотіла позбавляти себе гострих відчуттів, одержуваних при переслідуванні і залякуванні жертви. Сьогодні більшість людей полюють заради задоволення, спортивного інтересу і з снобізму. Традиційно полювання ведеться за допомогою вогнепальної зброї, капканів або цькування собаками. При цьому відразу гинуть тільки 40 відсотків тварин. Решта - підранки - приречені на повільні муки, поки їх не доб'ють мисливці або вони самі не помруть від ран. Лисенята, вовченята, ведмежата та інші дитинчата убитих на полюванні батьків, не здатні себе прогодувати, приречені на смерть. Жертвами мисливців в лісах нерідко стають люди, а також домашні тварини.

Один з найбільш потворних способів полювання - вилов тварин капканами. Сталеві зуби капкана мертвою хваткою захлопуються на лапі, морді, хвості, крилі і викликають нестерпний біль. У такому стані тварина може перебувати до декількох днів, страждаючи від голоду, спраги, температурних перепадів нападів інших тварин. Біль буває настільки нестерпною, що тварина відгризає собі лапу, щоб вирватися з капкана. Мисливці не стріляють у своїх жертв, щоб не пошкодити хутро. Тварин б'ють по голові, забивають палицями, розчавлюють їм груди, згортають шию або наступають на горло і душать їх.

Бездумне і безжалісне винищування мільярдів живих істот привело до того, що ми ніколи не побачимо дронта, безкрила гагара, зебру квагга, мандрівного голуба та інших тварин. Полювання ставить на межу зникнення багато інших видів. Спроба призупинити цей процес введенням поняття розумної полювання, дозволеної в певний час і за особливими правилами, не приносить результату.

Дуже часто самі мисливці доходять висновку, що полювання неетичне. Запеклий мисливець Лев Толстой після п'ятдесяти років став її затятим супротивником. Більш 20% американців, що полювали в молодості, кидають полювання в зрілому віці. Коли людина стає ближче до тварин, вона нерідко перестає дивитися на них як на потіху, ресурс, м'ясо, трофей. Вона починає цінувати тварин за інші нематеріальні цінності.

Звичайно, людство не відразу прийде до анулювання полювання. Можливо, якийсь час буде існувати проміжний варіант: коли зберігаються всі елементи полювання, але вилучається останній - убивство. Тобто головним етичним принципом такого полювання стане: убити якнайменше тварин. Тоді все частіше й частіше мисливець у лісі буде вбивати звіра в собі.

У міру розвитку духовності ми намагаємося позбуватися низинних пристрастей і забобонів, що гальмують розвиток цивілізації. Загострення пристрастей у світі навколо полювання наростає з кожним днем. Є надія, що вимоги заборони полювання з часом стануть закликом для всієї прогресивної частини людства. Людей, які отримують задоволення від заподіяння болю і страждань іншим живим істотам, заслужено поставлять в один ряд з тими, кого суспільство відкидає і засуджує.

Цирк - розвага чи біль для тварини? Тварини ніколи не обирають собі професію артиста добровільно. Опинитися в цирку для них означає навіки втратити свободу.

Британський парламент одноголосно ухвалив законопроект, який забороняє циркові вистави з участю диких тварин. Це торкнеться як місцевих циркових труп, так і гастролерів з інших країн. Тепер англійські цирки змушені будуть перейти на домашніх тварин.

Якщо до недавнього часу деякі британці ще дискутували, чи дійсно цирк - не найбільш відповідне місце для утримання представників дикої фауни, то всі сумніви розвіяло відео, яке з'явилося в Інтернеті, на котрому працівник цирку під час прибирання у вольєрі більш як півсотню разів ударив слониху. Це остаточно змінило думку людей: майже 95% опитаних висловилися проти участі диких тварин у циркових виставах. За введення такої заборони неодноразово висловлювалися і численні організації із захисту прав тварин, які заявляли, що звірі зазнають великого стресу під час вистав і переїздів з місця на місце. Тепер, як тільки прем'єр-міністр Великої Британії підпише закон, з тваринами доведеться розлучитися і великим циркам, і невеликим цирковим трупам. Заборона стосуватиметься і всіх іноземних цирків, які приїдуть на Туманний Альбіон з гастролями. Британська ветеринарна асоціація підтримала введення цієї заборони. Задоволені залишилися і в Королівському товаристві із захисту тварин. "У тому, щоб дивитися на те, як тварини виконують неприродні трюки, немає нічого від просвітництва публіки і виразу любові до тварин", - заявив учений з королівського товариства Рос Клабб. Правда, заборона не поширюється на домашніх тварин. А значить, кішки, собаки і кролики можуть з'являтися на манежі. Водночас парламенти Шотландії і Північної Ірландії цю ідею поки не підтримали. Представник шотландського уряду пояснив, що на їх території немає цирків, які працюють з дикими тваринами, а значить, і немає сенсу встановлювати подібні заборони, повідомляє The Scotsman.

Циркові організації категорично висловились проти такої заборони. Вони стверджують, що піклуються про тварин і не заподіюють їм шкоди. Тим більше що у виставах беруть участь звірі, які виросли в неволі. Також циркачі сумніваються, що звиклі до цирку тварини зможуть адаптуватися до умов утримання в зоопарках. До речі, Велика Британія - не перша країна, що відмовилася від циркових виступів диких тварин. З серпня 2009 року в Болівії діє спеціальний закон, який забороняє цирк не тільки з дикими, а й з домашніми тваринами. Використання тварин у розвагах обмежене або повністю заборонене в Швеції, Індії, Фінляндії, Швейцарії і Данії. У Греції екологи добилися заборони на виступ ведмедів на ярмарках і святах. Із заборонами на виступи диких тварин зіткнулися і цирки в Голландії і Німеччині. В Україні використання тварин з комерційною метою заборонене скрізь, окрім цирків і зоопарків.

У Болівії вступив у дію законопроект, що забороняє цирки за участю як диких, так і домашніх тварин. Закон одержав схвалення у Національному конгресі і був підписаний президентом країни Ево Моралесом, повідомлено в офіційному державному бюлетені цієї південноамериканської країни.

З ініціативою закону виступила правляча партія Рух до соціалізму. У Скандинавії, Англії, деяких штатах США ця заборона діє лише щодо диких тварин.

"Забороняється використання диких і домашніх тварин у циркових виставах на всій території країни, оскільки подібна практика є актом жорстокості стосовно тварин", - йдеться в опублікованому законі.

Як заявила в ефірі телеканалу TeleSur ініціатор проекту депутат Ксімена Флорес, Болівія стала першою країною у Латинській Америці, яка прийняла закон про заборону цирків з тваринами..

Слово " тварини - артисти " викликає звичайно позитивні емоції. Адже професія актора завжди одягнена романтикою. Але, на відміну від своїх колег зі світу людей, тварини ніколи не обирають професію артиста добровільно. Опинитися в цирку для тварини - це значить навіки втратити свободу, 95 % часу проводити на самоті, в тісній клітці, де неможливо встати в повний ріст і розвернутися. Через нудьги і неприродних умов у них розвивається стереотипна поведінка. Тварини кусають себе, б'ються об клітку і т. д. Слони проводять 60 % всього часу в цьому стані, ведмеді - третина часу.

А найстрашніше - це пересувні цирки - шапіто. Тварин перевозять у задушливих, не вентильованих трейлерах. Щоб не було проблем з туалетом, їх позбавляють їжі і води. Багато тварин нагадують ходячі скелети, обтягнуті шкірою. Відомий випадок, коли у крихітного слоненяти був дефіцит маси тіла 136 кг! У шапіто повністю відсутня ветеринарний контроль за тваринами. Характерний приклад: у самок іноді починаються пологи під час представлення. Саме так недавно морська левиця народила дитинча. Дуже часто тваринам видаляють кігті, зуби, накачують їх психотропними засобами.

Всі циркові трюки протиприродні для дикої тварини, тому саме, з доброї волі, або просто за ласощі воно ніколи не буде їх робити. Єдиний спосіб змусити їх підкорятися - це виробити в них страх перед покаранням, а також позбавляти їжі, щоб заради заповітного шматочка нещасне зголодніле тварина було готове на все. У середовищі дресирувальників є висловлювання, яке із зрозумілої причини не виходить за межі їхнього кола: "Як змусити слона стояти на одній нозі ? Треба відбити інші три". І, як би дико не звучало, але це висловлювання - не перебільшення. Наприклад, щоб змусити ведмедів ходити по дроту, їх б'ють довгими металевими прутами доти, поки вони не починають верещати від болю і обливатися кров'ю. Багато тварин після цього б'ються головою об стінку від неврозу, а деякі гинуть.

Під час циркових номерів зі слонами дресирувальник завжди тримає в руках стек, кінець якого прикрашений квіткою. Глядачі бачать тільки гарний зовні жест: приборкувач витончено змахує рукою, і слон йде за квіткою, куди треба. До нещастя для тварин і глядачів і на щастя для дресирувальників, під квіточкою непомітний гострий гак, який при непокорі слона тут же впивається йому в вухо. Ось чому у циркових слонів вуха часто бувають розірвані. А, між іншим, вуха у слона виключно чутливі до болю.

У США один журналіст випадково став свідком того, як дресирували шимпанзе: "Його багато разів били кийком. Удари були чутні за межами залу, де проходило тренування, а крики нещасної тварини - на ще більш далекій відстані ".

Самопочуття тварин, стан їх здоров'я, не завжди беруться до уваги. Наприклад, коня з пораненою ногою пришпорюють якомога сильніше і женуть по манежу з такою швидкістю, щоб не було помітно, як він кульгає. А з цирковими голубами тим більше не церемоняться. Є такий трюк: на рушницю сідають голуби, потім з нього лунає постріл, але птахи, як ні в чому не бувало, залишаються сидіти на місці. Так от, щоб вони не лякалися пострілу, їх просто оглушують. Постійно стріляють поруч з ними, і нещасні втрачають слух. Важливим є те, що як тільки у змученої тварини з'являється можливість дати відсіч, вона це робить. І міф про її любов до свого дресирувальника валиться, як картковий будиночок. Так, слониха Флора покалічила аж двох своїх дресирувальників: одного під час представлення, іншого на репетиції. У Підмосков'ї два роки поспіль леви виривалися з шапіто. Уперше в м.Одинцово тварина відірвала дівчині руку, вдруге в Сергієвому Посаді леви загризли кількох людей. У США слон підняв хоботом свого дресирувальника, а потім кинув його, щоб наступити на нього. Причому в цей час на спині у тварини каталися двоє дітей. Але самий страшний випадок стався в Бразилії. Там під час вистави лев розтерзав 6- річну дитину. Але у всіх цих трагедіях тварини - насамперед жертви, а не винуваті. Адже вони напали на людей через те, що людина заточила їх у довічний полон, який поглиблювався постійними тортурами.

В даний час все більше людей усвідомлюють жорстокість, яка стоїть за дресируванням. У цивілізованих країнах цирки, в яких є номери з тваринами, стрімко втрачають популярність. Використання тварин у цирках обмежено або повністю заборонено в багатьох країнах, у тому числі в Швеції, Індії, Фінляндії, Швейцарії та Данії. В Англії громадськість виступає проти використання тварин у цирках. У Британській Колумбії ( провінція Канади ) закон про заборону номерів з дресированими тваринами з'явився після того, як на тигра під час представлення впав палаючий обруч. У Бразилії аналогічний закон з'явився слідом за трагедією, коли від лап циркового лева загинула дитина.

Зоопарк - жалюгідна в'язниця для тварин. Зоопарки є зборами цікавих експонатів, а не домом для живих істот, незважаючи на те, що працівники зоопарків постійно заявляють, що піклуються про тварин і люблять їх. Зоопарки привчають людей до думки, що тварин можна насильно відривати від природного середовища існування, ув'язнювати в полон, в тісні клітки, де вони страждають від нудьги і самотності.

Вірджинія МакКенна брала участь у відомому фільмі " Народжені на волі", зараз вона активно займається захистом тварин, які утримуються в неволі. Ось що вона говорить про зоопарки: "У зоопарках мені не дає спокою атмосфера смутку. Тварини тягнуть безцільне існування. В'язні зоопарку проводять в цьому полоні 4 роки, 14 років, а часто і більше всього лише для того, щоб людина прийшла туди на 4 години і задовольнив свою примху. Це не захист природи і не освіта для дітей. Це " розвага ". Але розвага не забавна, а жорстока, не комедія, а трагедія ".

Зоопарки розрізняються за розміром і якістю. Бувають парки, в яких немає клітин, і бувають маленькі придорожні звіринці з цементними плитами і залізними гратами. Чим більше зоопарк і чим більше тварин в ньому міститься, тим дорожче якісний догляд за всіма мешканцями. Хоча щороку в США і Канаді зоопарки відвідують понад 112 мільйонів людей, більшість зоопарків збиткові. Тому працівники змушені шукати засоби ( найчастіше це відбувається за рахунок продажу тварин ) або йти на хитрощі, які залучають відвідувачів. Найчастіше для керівників зоопарку прибуток виявляється важливіше ніж самопочуття тварин. Колишній директор Атлантського зоопарку одного разу зауважив, що " про тварин думав в останню чергу, тому що було багато інших проблем".

У зоопарках тварини страждають не тільки від відсутності уваги. Коли Дунда, африканського слона, перевозили із зоопарку Сан - Дієго в парк диких тварин Сан-Дієго, її закували в ланцюгами, повалили на землю і протягом двох днів били рукоятками сокири. Таке жорстоке поводження - справа звичайна. "Їх треба примушувати ", - так відгукується про слонів Поль Хантер, утримувач зоопарку в Сан - Франциско. " Єдиний спосіб змусити їх зробити що-небудь - це побити їх до напівсмерті ".

Вважається, що зоопарки знайомлять людей з тваринами і рятують рідкісні види від вимирання. Але, як показує практика, найчастіше вони не виправдовують ні те, ні інше призначення. Найчастіше зоопарк розташований на дуже невеликій території, на табличці поруч з кліткою зазначено лише назву тварини, раціон і місце проживання. У зоопарку неможливо спостерігати природну поведінку тварини, тому що у нього немає умов для самореалізації. Птахам підрізають крила, так що вони не можуть літати, водяним тваринам дуже часто не вистачає води. Тварин, які в природі живуть стадами, в зоопарку тримають поодинці, щонайбільше - парами. Спосіб харчування в зоопарку також неприродний: у нормальних умовах тварини здобувають собі їжу, в неволі ж їх годують. У них також немає можливості нормально злучатися: у зоопарках працює чітко регульований порядок розмноження. У зоопарках тварини не отримують достатньої фізичного і розумового навантаження, вони страждають через те, що перед ними весь час натовп народу. В результаті у них розвивається ненормальна, стереотипна поведінка, так званий зоохозіс.

Обстеження зоопарків усього світу, проведене організацією " Народжені на волі", показало, що зоохозіс широко поширений скрізь. Згідно з даними іншого обстеження, 22 % всього часу слони перебувають у стані зоохозіса. Вони кусають решітку, трясуть головою і т. д., а ведмеді 30 % свого життя у зоопарку бродять по клітці, що також є ознакою зоохозіса.

Працівники одного з притулків, куди надходять врятовані тварини із зоопарків, повідомляють, що дуже часто на тілі тварин бувають помітні сліди зоохозіса. Так, нерідкі випадки, коли у шимпанзе всі кінцівки вкриті шрамами від укусів. Тварини кусають самі себе через стрес.

Що стосується знайомства з природою, то відвідувачі зоопарків зазвичай проводять лише кілька хвилин у кожної клітини, їм скоріше потрібно розвага, ніж знання. Спостереження за відвідувачами зоопарку, проведене в Буффало, штат Нью - Йорк, показало, що більшість людей не затримувалося у клітин, коли вони говорили про тварин, то використовували такі слова як " смішний ", "брудний " або " ледачий ".

Крім того, працівники зоопарків ніколи не випускають тварин на волю. У тварин, народжених у неволі майже немає шансів вижити на волі. У 1994 році Всесвітня організація захисту тварин повідомило, що з 10 000 обстежених ними зоопарків лише 1200 займаються розведенням тварин у неволі. У програмах з розведення значаться лише 2 відсотки зникаючих видів. Більше того, зоопарки часом посилюють положення зникаючих видів, коли залучають до них увагу натовпу.

Дитинчата завжди розчулюють відвідувачів, але що відбувається, коли малюки виростають ? Зоопарки часто продають або вбивають тварин, які більше не приваблюють відвідувачів. Оленів, тигрів, левів та інших звірів часто продають мисливським господарствам, мисливці платять за " привілей " убити їх. Деяких тварин забивають для одержання м'яса чи шкіри. Інших зайвих тварин продають у експериментальні лабораторії або в менш багаті зоопарки. жорстокість тварина естетичний покарання

Врятувати рідкісних тварин від зникнення можна, якщо усунути причини, з яких люди вбивають представників даних видів. Замість того, щоб підтримувати зоопарки, слід надавати всіляку підтримку Міжнародної Лізі захисту приматів, організаціям " Народжені на волі", "Дика природа Африки" і інших групувань, мета яких - зберегти життя, а не розвага. Ми повинні підтримувати некомерційні притулки, які рятують екзотичних тварин, піклуються про них, але не займаються їх розведенням.

Ті зоопарки, які дійсно зацікавлені у захисті природи та вихованні в людях любові до тварин, повинні наслідувати приклад " Центру дикої життя" в Лондоні. "Центр " планує створити зоопарк, відвідувачі якого зможуть спостерігати тварин у природному середовищі існування, завдяки супутниковому зв'язку з такими далекими краями як амазонські тропічні ліси, Африка і т. д.

Ми звикли до різноманітних видів змагань за участю тварин. Якщо спочатку в таких змаганнях не було видно нічого негожого, то в сучасному світі вони перетворилися в огидного комерційного монстра, харчується з одного боку спортивним азартом уболівальників, з іншого - немислимими знущаннями над самими тваринами.

Народжені з єдиною метою - збагатити власників, завоювати славу своєму власникові, мільйони хортів, коней, голубів, биків та інших видів тварин, в перебігу недовгих років свого життя приречені на жалюгідне, жорстоке існування. Пройшовши пік фізичного розвитку, взявши участь у кількох виснажливих змаганнях, вони закінчують шлях на бойні.

Все це можна було б проілюструвати на прикладі різного роду змагань. Для прикладу я вибрала скачки - старий, " аристократичний " вид спорту.

Скачки: перемога будь-якою ціною ? Згідно з регламентом, молоді коні готові до бігу на два роки. Це означає, що молодих вже восени відокремлюють від групи і тренують для перших перегонів. Але організм тварини ще не дозрів для подібних навантажень. Зростання скелета, суглобів, зв'язок і сухожиль закінчується тільки до 3-4 років. На змаганнях організм тварини значно перевантажується і калічаться - фактор не особливо важливий для натхнених спортсменів - коні повинні довести, що стоять заплачених за них грошей.

На скачках тренери повністю звільнені від будь-яких розпоряджень. Для досягнення перемоги тут відкриті всі шляхи. Шкуродерством служить лише одній меті - змусити тварин бігти швидше. Щоб посилити тиск вудил, коням жорстко прив'язують язик до нижньої щелепи. Для цього використовують мокрі нейлонові панчохи. Наслідки цього жахливі.

Професор Урс Шацманн, директор ветеринарної клініки Бернського Університету каже: "Ми нерідко бачимо коней, у яких передня частина мови відмерла або відірвана зовсім ".

Для посилення впливу на коня, намагаються також " ефективніше " обладнати її прикус. Тому застосовують додатково спеціальні мундштуки, щоб витягти хворобливе тривалий тиск на верхню щелепу тварини.

Свинцеві кільця і гирі на ногах впливають на біг коня: з їх допомогою рись може бути уповільнена або прискорена.

Застосування батогів, особливо при наближенні до мети, викликає у тварини значну біль. Те, що без цього можна обійтися, доводять шведи та норвежці, у яких застосування батогів сильно обмежені.

Змагання проводяться в галасливій обстановці. Бега коментуються через гучномовець. Але коні бояться шуму. Тому багато власників коней використовують особливий засіб, щоб все-таки вивести полохливих тварин на старт: затички для вух. З реакції коней ясно видно, що це їм вкрай неприємно. Крім того, в екстремальній ситуації, коли тварини для орієнтації інстинктивно покладаються на свої органи чуття, їх слух искусствено сильно знижують. Найчастіше погоничі йдуть далі - на останніх метрах змагань вони різко висмикують затички. Вважається, що такий шумовий шок дає коні більше сили для подолання останніх метрів.

Размещено на Allbest.ru