Територіальні відмінності виробництва овочевих культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виробництво овочів в кінці ХХ ст. і на початку ХХІ ст. динамічно розвивається в більшості країн світу завдяки зростаючому попиту на овочеву продукцію на світовому і внутрішньому ринках. Вибуховий характер виробництва овочів відбувся у період з 1995 по 2005 рік. Зростання виробництва овочевої продукції у світі, за визначений період, становило 327,4 млн. т. або 57,3%, що перевищує темпи зростання населення, що є свідченням того, що споживання овочів у світі зростає. Дослідженням доведено, що протягом тривалого періоду часу посівні площі під овочевими культурами збільшувались, внаслідок переважно екстенсивного характеру виробництва овочів більшості країн світу. Так, з 1961 по 2011 рік площі під овочевими культурами зросли з 23747 тис. га. до 56690 тис. га., або на 238,7%. Значний приріст посівних площ овочів, за аналізований період, відбувся в Китаї - понад 4 рази, Мексиці та Єгипті - понад 3 рази, Індії, та в цілому в світі - в понад 2 рази. В Україні за аналізований період також відбулося зростання посівних площ овочевих культур на 25%. Сприятливі ґрунтово-кліматичні в Україні умови дозволяють залучати під виробництво овочів великі площі землі та отримувати при цьому високі врожаї. За останні роки світові сільськогосподарські виробники освоїли інтенсивні технології виробництва овочів, використовують якісне насіння, високоефективні добрива та засоби захисту рослин, що призвело до збільшення обсягів виробництва, реалізації та споживання якісної овочевої продукції.

Зростання посівних площ та застосування інноваційних технологій виробництва овочів призвело до зростання урожайності овочів в усіх регіонах світу. Так за аналізований період спостерігається зростання середньої урожайності овочевих культур в понад два рази. Поряд з цим, за наявності загальної тенденції збільшення середньої урожайності овочів у всіх регіонах планети існують значні відмінності в підході до виділення під них ріллі, що в свою чергу зумовлює відмінності в обсягах їх виробництва.

Посівні площі овочевих культур у країнах світу,тис.га

овочі урожайність посівний інноваційний

Дослідженням встановлено, що за період з 1961 по 2011 р. світове виробництво овочевих культур збільшилося більш, ніж у 4,8 разів від 222591 тис. т. до 1087591 тис. т. При цьому, світові темпи середньорічного приросту починаючи з 2008 року дещо зросли, що зумовлено збільшенням темпів зростання посівних площ та урожайності.

Виробництво овочів у країнах світу,тис.т

Найбільшими виробниками овочів в світі є Китай. В минулому році в Китаї посівні площі під овочевими культурами і валове виробництво овочів склали відповідно 42,8% і 51,6% від світового обсягу. За цими двома показникам Китай вийшов на перше місце в світі за допомогою інновацій і впровадження техніки в овочівництві.

У Китаї, в результаті здійснення програми "Овочевий кошик" із 80-х років минулого століття в країні спостерігався бурхливий розвиток овочівництва, яке вже стало опорною галуззю розвитку національного сільського господарства. Пояснюється це зростанням виробництва для власних потреб, що обумовлюється зростанням чисельності населення в Китаї і рівня життя в країні, так і концентрацією виробництва овочевої продукції для зростаючого японського ринку. За рахунок дешевої робочої сили, кращих природно-кліматичних умов та розвитку технологій, які дозволяють довше зберігати свіжу продукцію, не втрачаючи її властивостей, великим компаніям, що спеціалізуються на торгівлі овочевою продукцією, вигідніше інвестувати кошти у виробництво овочів у менш розвинених країнах, ніж у країнах, де споживається найбільше цієї продукції на душу населення (Японія, США, країни ЄС). Це і пояснює суттєве зменшення частки світового виробництва овочів у цих країнах.

Значно зросло (у більшості випадків більш, ніж у 4 рази) виробництво овочевої продукції у Єгипті, Мексиці, Індії, Туреччині, що дозволило цим країнам увійти в десятку найбільших країн-виробників цього ринку та витіснити з нього такі країни як Франція та Японія. Як і у випадку з Китаєм, це пояснюється наближенням цих країн до найбільших ринків овочевої продукції та вигідністю, через дешевші ресурси інвестувати кошти у виробництво овочевої продукції саме тут, а не безпосередньо у розвинених країнах.

Про ознаки зростання світових темпів приросту овочів свідчить показник виробництва на душу населення. Так, у 1990 році у світі вироблялося 88 кг. овочів на душу населення, а у 2010 - 138 кг. Найбільше овочів на душу населення виробляється в Китаї - понад 400 кг., Греції - 296 кг., Іспанії - 273 кг., Білорусії - 245 кг. Споживання овочів знаходиться у прямо пропорційній залежності від рівня доходу, при цьому пропозиція на душу населення є найбільшою у країнах з високим рівнем доходу. У таких країнах пропонується ширший вибір продуктів, оскільки більше різноманіття продукції дає місцеве виробництво, а додаткова кількість, для задоволення зростаючого попиту, імпортується.

Україна входить до числа провідних світових виробників овочів. Частка України у світовому виробництві овочів в 2011 році склала 1%. За період з 1961р. по 2011 рік виробництво овочів в Україні зросло на 6201 тис. т. або на 241%.

Основними регіонами виробництва овочів в Україні є Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Київська, Львівська, Луганська, Одеська, Полтавська, Херсонська, Харківська області, в яких у 2012 році було зосереджено близько 60 % усього виробництва овочів.

Останніми роками все більший попит має екологічно безпечна продукція. Основними мотивами придбання такої плодоовочевої продукції є потреба у захисті дітей, різні захворювання, харчова цінність.

Попри те, що загальне виробництво переважно зорієнтоване на задоволення потреб внутрішнього ринку, розвинуті країни, і ті, що розвиваються, дедалі більше виробляють фрукти та овочі для експортних ринків. При цьому, якщо Китай та Індія зможуть довести рівень експорту овочевої продукції до 10% виробництва, одне це зможе викликати подвоєння (до 20%) частки експорту у глобальному виробництві. Більша частка світового виробництва овочів споживається у свіжому вигляді. У розвинутих країнах споживання перероблених овочів часто становить більше половини загального обсягу споживання овочів.

Найперший овоч, що виробляється для ринку свіжої продукції та подальшої переробки і продається на всесвітньому ринку - помідор. При цьому середній світовий обсяг експорту помідорів, починаючи з 2000 року, не знижувався. Китай домінує як у виробництві помідорів, так і у виробництві томатної пасти. Як окрема країна, США є домінуючим гравцем у міжнародній торгівлі свіжими овочами, яка посідає перше місце як імпортер, і як експортер, на рахунок якої припадає 18% або приблизно 40 млрд. доларів світового обсягу торгівлі свіжими овочами та фруктами.

В Європі основним ринком для імпорту овочів є Німеччина, основними постачальниками є Туреччина, Іспанія та Італія, а Нідерланди відіграють головну роль у процесі фізичного розподілу (дистрибуції) продукції. США є найбільшим світовим експортером свіжих овочів і, перш за все, помідорів та цибулі. Частину овочів ЄС імпортує з Південної Африки, Марокко, Чилі, Аргентини, Нової Зеландії, Туреччині та Ізраїлю. Кожна країна має довгострокові тісні торговельні стосунки з принаймні однією країною-членом ЄС. Наприклад, Південна Африка та Нова Зеландія мають міцні зв'язки з трейдерами на ринку Великої Британії.

По виробництву борщового набору (буряк, морква, цибуля та ін.) ми на одному з перших місць в Європі. Але проблема в тому, що цю продукцію виробляють в приватних господарствах, а доля професіоналів є незначною. В Україну щороку завозиться близько 300 тис. т. плодоовочевої продукції на суму приблизно 200-250 мільйонів доларів. Перш за все, слід відзначити зростання імпорту помідорів, ввезених з Туреччини, Єгипту, Іспанії, Греції, Нідерландів. Значно збільшилося і споживання імпортної моркви, часника та столового буряка. Основними країнами-експортерами були Китай, Нідерланди, Польща та Словенія.

Капуста - цінний продукт харчування, бо містить важливі для організму людини вітаміни, вуглеводи, білок та мінеральні солі. У Росії й Україні вона посідає перше місце по площі посіву серед овочевих рослин. У ряді західноєвропейських країн - Німеччини, Норвегії, Франції капуста також посідає перше місце серед овочевих рослин. В Англії вона є одним з основних овочевих рослин, посідаючи друге місце по площі після овочевого гороху, а по обсягу виробництва перевершує його. У США капусті належить лише шосте місце. Вирощують її також у Японії, Індії, Китаю й інших країнах світу. З овочевих рослин капуста дає найвищі (до 80-100 т з 1 га) урожаї при найменшій собівартості й витратах праці. У багатьох країнах вона служить продуктом масового споживання.

Огірок є однією з найбільш поширених овочевих рослин. Плоди огірка містять цукри, клітковину, азотисті та безазотисті речовини, аскорбінову кислоту, каротин, тіамін, рибофлавін та інші вітаміни, ферменти, ароматичні речовини, мінеральні солі, мікроелементи. На даний момент більш ніж в 100 країнах світу огірок виробляється на зеленець і корнішони. Найбільші обсяги виробництва огірка виробляється в Азії, потім в Європі; найменше - в Південній Америці.

Посівна площа огірка складає: в Європі - 200 тис.га, в Північній Америці - 80 тис.га, в Азії -300 тис.га. Найбільші площі під огірком у Китаї (190 тис.га) і Росії (90 тис.га). Широке його розповсюдження в Україні (52 тис.га). пояснюється, перш за все, традиційними особливостями харчування населення, високими смаковими якостями свіжих та консервованих плодів. Огірок вирощується по всій території країни, оскільки її ґрунтово-кліматичні зони сприятливі для його виробництва.

Характерним для розвинутих країн і дієвим механізмом ринку є система оптового продажу, цивілізований маркетинг (вивчення попиту і пропозиції, доставка товарів до місця споживання, зберігання і реалізації, реклама, укладання торгових угод), а також здорова конкуренція.

Для більшості сільськогосподарських виробників України ці складові знаходяться поки що у зародковому стані. Плодовий оптовий ринок в Україні поки що зорієнтований не на виробництво власної дешевшої і якіснішої продукції, а на реалізацію дорогої імпортованої продукції, що негативно позначається на економіці галузі.

Кавун -- баштанна культура, родини гарбузових.

Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається більше 50 % урожаю кавунів у державі.

Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал,Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді. Найбільший кавун в світі виростила сім'я з Арканзасу, США. Влітку 2005 року вони виростили неймовірний кавун вагою цілих 122 кг.

Сік кавуна використовується для приготування нардеку.

Овочевий або солодкий перець, паприка -- напівчагарникова рослина роду стручковий перець, родини пасльонових,овочева культура. У дикому виді зустрічається в тропічних районах Америки. Перець як культура став відомий після відкриття Америки. Відтіль його привезли і стали вирощувати в Іспанії, Італії і Болгарії. В Україну він попав з Болгарії в XIX столітті.

Перець -- рослина теплолюбива. Мінімальна температура проростання насіння +15…+18 °C, при +13 °C насіння не сходить і ріст припиняється. Оптимальна температура росту і розвитку перцю +20…+25 °C, для пророщення насіння +24…+30 °C.

Буряк столовий - овочева, кормова і цукрова культура. Рослина волого- і світлолюбна, досить холодо- і засухостійка. Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні -- у всіх землеробських районах, окрім Криму. Оптимальна температура для росту коренеплодів +16..+22°С. Пристосований до підвищеної засоленості ґрунтів, але вони повинні бути нейтральними і добре заправлені добривами.

Морква -- рід рослин родини зонтичних. Морква - дворічна рослина (деколи одно- чи багаторічна), в перший рік росту утворює розетку із листя та коренеплід, на другий рік життя -- кущ з насінням. Широко поширена в середземноморських країнах: Африці, Австралії, Новій Зеландії та Америці (до 60 видів).

Квасоля -- рід рослин родини бобових. Існує близько 150 видів квасолі в тепліших областях обох півкуль. Розводяться переважно з плодів і насіння, а види з квітів -- під назвою турецьких бобів.

Квасоля звичайна. У Центральній та Південній Америці цей вид представлений одно-, дво- та багаторічними трав'янистими рослинами з виткими (ліаноподібними) і повзучими стеблами. Наявні там кущові форми виникли внаслідок діяльності людини. Є такі різновиди квасолі:

- квасоля багатоквіткова;

- квасоля маш (золотиста);

- квасоля гостролиста;

- лімська квасоля;

- кутаста квасоля.

Овочівництво в Україні

Україна поряд з Росією, Білоруссю, США та Канадою належить до держав, які в майбутньому стануть основними виробниками продовольства у світі, зокрема овочів. Україна входить у першу десятку світових лідерів за валовим виробництвом овочевої і баштанної продукції, а у розрахунку на душу населення займає дев'яте місце у світі. Проте серед 20-ти передових країн світу Україна посідає 18-те місце за рівнем урожайності. Генетичний потенціал вітчизняних сортів і гібридів використовується лише на 30 відсотків.

Овочі -- малотранспортабельна продукція. Саме це значною мірою визначає територіальну організацію їх виробництва. У зв'язку з цим основна маса товарної продукції овочівництва орієнтується на споживача і виробляється в приміських АПК поблизу великих міст, промислових, рекреаційних центрів, а також в сировинних зонах овочеконсервних підприємств. Великі спеціалізовані господарства по вирощуванню овочів розміщені навколо Києва, Харкова, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя, промислових центрів Донбасу, а також Одеси, Херсона, Миколаєва та Криму. Решта овочів вирощується в спеціалізованих зональних районах, природно-економічні умови яких сприяють розвиткові тих чи інших овочевих культур. Це райони Степу, де вирощують тешюлюбиві культури -- особливо помідори, баклажани, перець; Лісостеп, де культивують огірки, помідори та інші овочеві культури; Полісся, умови якого сприяють вирощуванню більш холодостійких культур -- капусти, столових коренеплодів, гороху тощо. Якщо потреби населення в картоплі забезпечуються повністю, навіть з перевищенням рекомендованих норм, то овочів споживається на душу населення ще недостатньо -- в 2 рази менше рекомендованих фізіологічних норм.

Баштанні культури (кавуни і дині) вирощують переважно на півдні і південному сході України -- Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області та Автономна Республіка Крим.

Важливою галуззю рослинництва є плодівництво, до складу якого входить садівництво, ягідництво, виноградарство та ін. Плодово-ягідні насадження розміщені по всій території країни, але найбільша їх концентрація у правобережному Лісостепу, південному Степу, Криму та Закарпатті. Ягідники розміщені в Лісостепу та Поліссі, а також навколо великих міст та промислових центрів.

Размещено на Allbest.ru