Моніторинг гетероциклічних пестицидів в сільськогосподарських культурах

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Моніторинг гетероциклічних пестицидів в сільськогосподарських культурах

Андрієнко Галина Георгіївна

Київ -1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії аналітичної хімії пестицидів Інституту захисту рослин УААН в 1988-1998 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук

Бублик Людмила Іванівна,

Інститут захисту рослин УААН,

завідувач лабораторії аналітичної

хімії пестицидів

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Цапко Валентин Григорович,

Національний агрaрний університет,

завідувач кафедри охорони праці

кандидат сільськогосподарських наук

Козлов Микола Васильович,

Інститут агроекології та біотехнології УААН,

провiдний науковий спiвробiтник

лабораторії екологiчних проблем

використання добрив та метрологiчного забезпечення

Провідна установа: Державна агроекологічна академія України,

м. Житомир

Захист відбудеться " 18 " червня 1999 р о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-42, вул. Героїв Оборони, 15, корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, корпус 10.

Автореферат розісланий " 15 " травня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Менджул

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних методах захисту рослин все більше уваги приділяється інтегрованій боротьбі з шкідниками, яка забезпечується за рахунок трьох факторів: стійких до шкідників сортів рослин, застосування пестицидів і вирощування культур в сівозмінах.

Хімічний метод захисту та використання регуляторів росту рослин продовжує займати домінуюче положення, оскільки він відносно дешевий і ефективний. Однак широке використання хімічних препаратів може мати і негативні наслідки: накопичення в грунті, водоймах, виникнення стійких до них популяцій шкідливих організмів, поява нових економічно значущих шкідників, згубна дія на представників корисної фауни та флори, потенційна загроза здоров'ю людини. Порушення природних біоценозів ставить перед дослідниками нові завдання, як при розробці окремих технологій, так і при визначенні перспектив розвитку хімічного методу захисту рослин.

Гетероциклічні сполуки з різноманітною біологічною активністю займають ледь не перше місце серед інших класів органічних сполук і відіграють виключну роль у важливих процесах живих клітин. В ряду п'яти та шестичленних циклів з одним і більше гетероатомом в циклі знайдено речовини з різними пестицидними властивостями: інсектициди, гербіциди, фунгіциди, регулятори росту, нематоциди. Тому моніторинг гетероциклічних пестицидів в об'єктах агроекосистеми є важливою і актуальною проблемою, для вирішення якої перш за все необхідні високочутливі та селективні методи аналізу.

Зв'язок роботи з науковими темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною теми "Розробити систему аналітичного контролю токсичних органічних речовин, що забруднюють агроекосистему, з метою підвищення якості продуктів харчування", номер Державної реєстрації ДР № А 01002949 р, та теми "Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удосконалити технології їх застосування", номер Державної реєстрації 01970012336.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було екотоксикологічне обгрунтування застосування гетероциклічних пестицидів, які містять в циклі атоми азоту, та оцінка ризику їх застосування при вирощуванні різних сільськогосподарських культур. Завданнями досліджень були:

- вивчення фізико-хімічних властивостей та розробка методів аналізу гетероциклічних пестицидів оновленого асортименту: похідних групи бензімідазолу (Беномілу, Карбендазиму, Тіабендазолу), триазолу (Байлетону, Тілту, Фолікуру, Імпакту), морфоліну (Корбелю, Акробату) та фенілпіразолу (Регенту);

- вивчення динаміки детоксикації пестицидів похідних бензімідазолу, триазолу, морфоліну та фенілпіразолу в сільськогосподарських культурах;

- виявлення впливу екологічних факторів на швидкість детоксикації пестицидів в об'єктах агроекосистем;

- визначення ступеню ризику застосування гетероциклічних пестицидів. пестицид гетероциклічний детоксикація агроекосистема

Наукова новизна. Визначено дипольні моменти та класифіковані за полярністю гетероциклічні пестициди оновленого асортименту.

Вперше встановлена залежність умов їх аналізу хроматографічними та вольтамперометричними методами, швидкість детоксикації та накопичення в об'єктах агроекосистем віх їх полярності.

Визначено константи швидкості та періоди детоксикації деяких гетероциклічних пестицидів в рослинах і грунті, які дозволяють оцінити забруднення пестицидами врожаю.

Доведено, що за інтегральною класифікацією екологічний ризик застосування гетероциклічних пестицидів оцінюється як малонебезпечний; включення їх в асортимент пестицидів є умовою екологічно безпечного застосування хімічного захисту рослин від шкідливих організмів.

Практичне значення роботи. Розроблені методики визначення препарату Регенту (фіпронілу), Корбелю (фенпропіморфу), Реглону (диквату), суміші Метафосу, Байлетону (триадимефону) і Тілту (пропіконазолу) та комплексних препаратiв Вінциту, який містить гетероциклічні сполуки різної полярності (флутриафол і тіабендазол) i Акробату-ХОМ(диметоморф+хлороксид мiдi) методом ТШХ та ГРХ. Застосовано вольтамперометричий метод для аналізу полярних гетероциклічних фунгіцидів.

Методики визначення Реглону, Сумілексу, Номолту, Беномілу та БМК, Корбелю, суміші Метафосу з Байлетоном та Тілтом, Регенту в рослинах, грунті та воді, затверджені Держхімкомісією як офіційні і використовуються для аналізу залишків пестицидів в рослинній продукції та урожаї санітарно-епідеміологічними станціями, контрольно-токсикологічними лабораторіями та службами МінАПК.

Результати досліджень динаміки залишків пестицидів використані при розробці диференційованих регламентів застосування пестицидів для боротьби з шкідниками і хворобами рослин та при включенні препаратів в перелік, зареєстрованих для використання в Україні.

Особистий внесок здобувача полягає в підготовці та проведенні лабораторних досліджень, постановці експериментів, аналітичній роботі, аналізі та висновків одержаних результатів.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати роботи доповiдались та обговорювались на Вченій Раді ІЗР УААН (1998): ІІІ Всесоюзній нараді з аналізу залишків пестицидів (Москва, 1979); Всесоюзній конференції по методам аналізу об'єктів навколишнього середовища(Москва, 1983); V Всесоюзній конференції по аналітичній хімії органічних сполук (Москва. 1984); Всесоюзній науково-технічній конференції "Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия" (Севастополь, 1989), (Севастополь, 1990); семінарі "Методы анализа следовых количеств веществ в объектах окружающей среды, продуктах питания и биосредах" (Київ, 1992); науково-методичній конференції "Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення" (Київ, 1998).

Публікація результатів досліджень. За результатами досліджень вийшло з друку 32 публікації, по темі дисертації - 14.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на сторінках машинописного тексту , складається із загальної характеристики роботи, трьох розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатку. Експериментальні дослідження зведені в 20 таблиць, 14 рисунків. Перелік посилань включає 204 найменування, в тому числі іноземних авторів 58.

1 Огляд літератури

Проведено аналіз та узагальнено літературні дані з проблеми застосування гетероциклічних сполук для захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів. Доведено необхідність проведення моніторингу гетероциклічних пестицидів в агрофітоценозах для обгрунтування їх безпечного застосування.

2 Експериментальна частина

2.1 Місце, умови і методика досліджень

Дослідження проводились в лабораторії аналітичної хімії пестицидів Інституту захисту рослин УААН, вегетаційних, мілкоділянкових та польових дослідах господарств Київської та Миколаївської областей.

Досліди проводили в комплексі в відділами держвипробування та технології застосування пестицидів, захисту зернових культур від шкідливих організмів та токсикології пестицидів ІЗР в 1996-1998 рр. в лісостеповій (Київська область) та степовій (Миколаївська область) зонах України. Розмір дослідних ділянок 6х10 м, повторність 4-х кратна. Обробку посівів здійснювали ранцевим обприскувачем. Зразки для аналізу відбирались на 1, 3, 6, 7, 10, 14, 20 добу після обприскування та при зборі урожаю. Вміст фіпронілу в рослинах та грунті в динаміці визначали методами тонкошарової та газорідинної хроматографії за офіційно затвердженими методиками. В умовах Лісостепу (грунт - сірий опідзолений з рН 6,8; вміст гумусу 2,2%, коефіцієнт самоочищення Ізон-О,5О; ГТК - 1,8, середньодобова температура 200С) в Степу (грунт - чорнозем південний малогумусний з рН =7; вміст гумусу 3,2%, Ізон-0,55; ГТК -0,7-0,8, середньодобова температура в період обробки 280С)

Визначення гетероциклічних пестицидів фенпропіморфу, пропіконазолу, триадимифону, фіпронілу та диметоморфу в сільськогосподарських рослинах та грунті проводилось за офіційно затвердженими методиками розробленими та модифікованими в лабораторії аналітичної хімії пестицидів.

В дослідженнях використовували прилади газорідинної хроматографії (хроматографи "Цвет-106", Perkin-Elmer"), тонкошарової хроматографії і вольтамперометрії (полярограф ППТ-1). Результати досліджень оброблені методами математичної статистики.

2.2 Методи аналізу гетероциклічних пестицидів

Моніторинг гетероциклічних пестицидів проводиться за схемою: відбір та зберігання зразків, екстракція пестицидів із зразку, що аналізується, очистка та концентрування, якісна та кількісна ідентифікація.

Відбір та зберігання зразків здійснюється за уніфікованими правилами.

Умови вилучення та очистки залежать від полярності пестицидних сполук. Методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) визначено дипольні моменти ряду гетероциклічних пестицидів, які були об'єктами дослідження (таблиця 1). За величиною дипольних моментів (2,0-5,7Д) вони віднесені до малополярних пестицидів, дикват з дипольним моментом більше 6,0 Д є полярною сполукою. Малополярні пестициди екстрагують хлороформом, більш полярні слабкими розчинами кислот, очистку проводять перерозподілом в системі двох розчинників, що не змішуються. Полярні пестициди вилучають сильними розчинами кислот з подальшою очисткою методом іонообмінної хроматографії.

Основними методами якісної та кількісної ідентифікації є хроматографічні (тонкошарова та газорідинна хроматографії) та вольтамперометричний (ВА) методи, а також їх поєднання, що дозволяє аналізувати складні суміші сполук.

Метрологічну характеристику визначення фенпропіморфу (препарат Корбель) та фіпронілу (препарат Регент) методами ТШХ, ГРХ та ВА наведено в таблиці 2.

Розроблені в лабораторії аналітичної хімії та затверджені, як офіційні Держхімкомісією методики визначення препаратів оновленого асортименту: Корбелю, Реглону, Регенту, Байлетону, Тилту та модифікованими: Акробату-ХОМ та Вінциту було використано для проведення моніторингу гетероциклічних пестицидів в агроекосистемах.

3. Динаміка детоксикації пестицидів в сільськогосподарських культурах

Проведені в вегетаційних, мілкоділянкових та польових умовах дослідження показали, що розпад пестицидів в об'єктах агроекосистем відбувається за експоненційною моделлю. Для цієї моделі характерна залежність С_t = C₀ e^-kt (1), де С_t і C₀ - значення концентрації пестициду в початковий і t- період часу, k - константа швидкості процесу. Особливість експоненційної моделі в тому, що при різниці абсолютних швидкостей в різні моменти часу, відносна швидкість є величиною постійною, незалежною від

Таблиця 1 - Полярність гетероциклічних пестицидів та величина R_f в рухомій фазі гексан-ацетон в співвідношенні 1:1

Таблиця 2 - Метрологічна характеристика визначення фенпропіморфу і фіпронілу в рослинах озимої пшениці та грунті.

Результати багаторічного вивчення динаміки розпаду пестицидів показали, що константа швидкості розпаду пестицидів розрахована за експоненційною моделлю найбільш достовірно відповідає процесам детоксикації пестицидів в сільськогосподарських рослинах та грунті (рис.1).

Експериментальні дослідження показали, що одним з основних факторів, які впливають на швидкість детоксикації, є полярність молекули: близькі за полярністю пестициди Тілт (пропіконазол, m=2,72 Д) і Корбель (фенпропіморф, m=2,92 Д) в рослинах озимої пшениці мають практично однакову константу швидкості детоксикації 0,19 і 0,20 частин за добу відповідно.

Різна інтенсивність розпаду Тілту і Байлетону (триадимефон, m=2,03 Д) пояснюється їх різною полярністю (рис.2).

В рослинах озимої пшениці і ярого ячменю в лісостеповій і степовій зонах України швидкість розкладу Регенту (фіпронілу) практично однакова і становить 0,19-0,20 частин за добу, в той час як в рослинах картоплі препарат розпадається вдвічі повільніше (таблиці 3,4).

Інтенсивність детоксикації фіпронілу в грунті степової зони значно більша (k =0,09) ніж в Лісостепу (k =0,03) протягом місяця пестицид повністю розпадається в Степу і біля 3 місяців зберігається в лісостеповій зоні.

На вміст залишків в урожаї впливають строки, норми та кратність обробок сільськогосподарських культур пестицидами. Так, при обробці озимої пшениці Корбелем 75% к.е. з нормою витрат 1,0 л/га в різні строки вегетації: вихід рослин в трубку, фази молочної і молочно-воскової стиглості - залишки в урожаї відмічаються лише при обробці у фазу молочно-воскової стиглості (таблиця 5). Двократна обробка рослин картоплі Регентом 25, 2,5% к.е. з нормою витрат 0,06 л/га продовжує токсичну дію препарату до 26-28 діб.

При однакових нормах витрат та кратності обробок Акробат (диметоморф) швидше розпадається в огірках ніж в томатах, що необхідно враховувати при розробці регламентів застосування.

Таким чином, константа швидкості розпаду та період напіврозпаду є показниками інтенсивності процесу детоксикації пестицидів, які залежать від їх фізико-хімічних властивостей, властивостей об'єктів навколишнього середовища та грунтово-кліматичних умов (таблиця 6).

Рис.1. Динаміка детоксикації фенпропіморфу в рослинах озимої пшениці (Сорт Поліська-87, вегетаційний дослід).

Рис.2. Динаміка детоксикації триадимефону і пропіконазолу в рослинах озимої пшениці.(Сорт Поліська 70, н. в. 0,5 л/га, 25 % к. е.), ділянковий дослід.

Таблиця 3 - Динаміка вмісту фіпронілу (регент 300) в зернових культурах (1997-1998 рр.)

Таблиця 4- Динаміка вмісту та константа швидкості детоксикації фіпронілу в картоплі та грунті. (1997-1998 рр., сорт Луговська)

Примітка: н - не виявлено ( зелена маса менше 0,002 мг/кг, бульби менше 0,001 мг/кг і грунт - 0,005 мг/кг), в чисельнику - в рослинах, в знаменнику - в бульбах.

Таблиця 5 - Динаміка детоксикації фенпропіморфу в рослинах озимої пшениці сорту Поліська 87 (учгосп Великоснітинський Фастівського району Київської області, норма витрати - 1,0 л/га Корбелю, 75% к.е.)

Примітка: * - в урожаї солома і зерно; н - не виявлено на межі визначення (0,01 мг/кг) методами тонкошарової і газорідинної хроматографії.

Таблиця 6 - Швидкість детоксикації фіпронілу в рослинах озимої пшениці, ярого ячменю та грунті при застосуванні різних норм Регенту-300 (30% к.е,) в фазу колосіння-початок цвітіння.

*- 50-та доба після обприскування, в чисельнику - експериментальні значення, в знаменнику-розрахункові за константою швидкості розпаду. Н - не виявлено на рівні чутливості методу (межа визначення в рослинах -0,002 мг/кг, в зерні - 0,001 мг/кг, в грунті -0.005мг/кг).

Екотоксикологічне обгрунтування застосування гетероциклічних пестицидів в Україні

Для оптимізації асортименту пестицидів з урахуванням відвернення їх післядії на навколишнє середовище і людину здійснюються спроби кількісно оцінити їх екотоксикологічну небезпеку.

Розроблена в Інституті захисту рослин (В.П.Васильєв, В.М.Кавецький, Л.І.Бублик) класифікація враховує як токсиколого-гігієнічний (К_а) так і екотоксикологічні (К_б) характеристики небезпеки застосування пестицидів.

Екотоксикологічна класифікація базується на врахуванні властивостей пестицидів за показниками, які характеризують їх дію на біоту. Головним кількісним критерієм рівня небезпеки є стійкість препаратів в об'єктах навколишнього середовища, яка оцінюється періодом напіврозкладу - Т_50. Враховуючи існуючі класифікації, пестициди за властивостями можна розділити на дві категорії: К_А - переважно характеризує небезпеку пестициду для людини за токсичною дією і за віддаленими наслідками; К_Б - враховує приоритетне значення властивостей, які обумовлюють негативну дію на природну фауну екосистеми в цілому. В кожній категорії передбачається ділення препаратів на класи: І - особливо небезпечні, ІІ - небезпечні, ІІІ - помірно небезпечні, ІV - мало небезпечні.

Інтегральну класифікацію пестицидів на основі категорій А і Б можна представити шкалою із семи ступенів небезпеки, які визначають згідно рівнянню: С_н = (К_А + К_Б) - 1, де С_н - ступені небезпеки пестицидів; К_А і К_Б - класи небезпеки по категоріях А і Б.

Досліджувані гетероциклічні пестициди мають 4 і 5 ступені небезпеки, що дозволяє віднести їх до помірно небезпечних пестицидів. Таким чином, застосовані в оптимальні строки гетероциклічні пестициди з низькими нормами витрати є малонебезпечним прийомом як для людини, так і для біоти в цілому.

Висновки

Доведено, що гетероциклічні пестициди за своєю будовою подібні до природних сполук, тому моніторинг в об'єктах агроекосистем є необхідною умовою їх безпечного застосування.

Фізико-хімічні властивості гетероциклічних пестицидів залежать від їх полярності. Методом тонкошарової хроматографії визначено дипольні моменти ряду фунгіцидів, інсектициду фіпронілу та десиканту диквату. За величиною дипольних моментів (2,0-5,7Д) вони віднесені до малополярних пестицидів, дикват з дипольним моментом більше 6,0Д є полярною сполукою.

Використовуючи теорію міжмолекулярної взаємодії вибрано оптимальні умови визначення гетероциклічних пестицидів хроматографічними та вольтамперометричними методами. Малополярні пестициди екстрагують хлороформом, більш полярні слабкими розчинами кислот, очистку проводять перерозподілом в системі двох розчинників, що не змішуються. Полярні пестициди вилучають сильними розчинами кислот з подальшою очисткою методом іонообмінної хроматографії.

Розроблені і затверджені Держхімкомісією як офіційні методики визначення: Реглону, Корбелю, Беномілу і БМК, Регенту, суміші Метафосу, Байлетону і Тілту, Номолту і Сумілексу в рослинах, грунті і воді; розроблені методики визначення комплексних препаратів Вінциту, Акробату-ХОМ. Затверджені офіційно методики використовуються контрольно-токсикологічними лабораторіями МінАПК, санепідеміологічними станціями МОЗ, ветеринарними службами при контролі якості сільськогосподарської продукції.

За результатами моніторингу гетероциклічних пестицидів в рослинах та грунті в різних грунтово-кліматичних зонах України встановлено, що розпад пестицидів відбувається за експоненційною моделлю. Розраховані константи швидкості розпаду (k) та періоди напіврозпаду (Т₅₀) в зернових культурах: фенпропіморфу (k - 0,20, Т₅₀ -3,5), триадимефону (k - 0,36, Т₅₀ -2,0), пропіконазолу (k - 0,19, Т₅₀ -3,6), фіпронілу (k - 0,19, Т₅₀ -3,6); в овочевих культурах: диметоморфу в томатах (k - 0,04, Т₅₀ -15,0), картоплі (k - 0,06, Т₅₀ -11,0), огірках (k - 0,09, Т₅₀ -7,0), фіпронілу в картоплі (k - 0,10 частин за добу, Т₅₀ -6,4 діб).

Швидкість розпаду пестицидів залежить від їх фізико-хімічних властивостей, які характеризуються полярністю за величиною дипольних моментів; в рослинах озимої пшениці близькі за величиною дипольного моменту фунгіциди фенпропіморф (? = 2,92 Д) і пропіконазол (? = 2,74 Д) мають практично однакову швидкість детоксикації 0,20 і 0,19 частин за добу відповідно. Швидкість детоксикації менш полярного триадимефону (?=2,0 Д) майже вдвічі більша, ніж пропіконазолу (? = 2,74 Д) і дорівнює відповідно 0,36 і 0,19 частин за добу.

При застосуванні фіпронілу з нормою витрати 21-27 г/га для захисту озимої пшениці та ярого ячменю від комплексу шкідників в лісостеповій і степовій зонах України в урожаї залишків пестициду не виявлено. Швидкість його детоксикації в цих культурах практично однакова (0,19-0,20 доба^-1). В грунті лісостепової зони (сірі опідзолені грунти рН 6,8 з вмістом гумусу 2,2%; І_зон -0,50, ГТК- 1,2) швидкість детоксикації фіпронілу втричі менша (k- 0,03), ніж в Степу України (чорнозем південний малогумусний рН 7,0, вміст гумусу 3,2%; І_зон -0,55, ГТК- 0,7-0,8) (k-0,09). Однак на кінець вегетаційного періоду залишків фіпронілу в грунті в обох зонах також не виявлено.

Швидкість детоксикації пестицидів залежить від сільськогосподарських культур: при застосуванні однакових норм витрат і кратності обробок швидкість детоксикації диметoморфу в огірках вдвічі більша, ніж в томатах і становить 0,09 і 0,04 частин за добу, а Т₅₀ - 7,0 і 15,0 діб відповідно.

За інтегральною класифікацією визначено ступінь небезпеки застосування гетероциклічних пестицидів, яка становить 4-5 (за 7-и бальною шкалою), що відносить їх до помірно небезпечних сполук. Застосування гетероциклічних пестицидів, які ефективні з малими нормами витрат та малотоксичні для біоти, є одним з прийомів раціонального використання хімічного захисту рослин.

Публікації результатів досліджень

1.Андрієнко Г.Г. Методи моніторингу гетероциклічних пестицидів в сільськогосподарських рослинах та грунті // Захист рослин. - 1999.-№ 4.-С.17-18 (Особистий внесок здобувача - 100%. Проведення експериментальних досліджень, отримання результатів, їх обгрунтування.).

2.Бублик Л.І., Андрієнко Г.Г., Шеліхов О.Г. Екотоксикологічне обгрунтування застосування фіпронілу для захисту картоплі від колорадського жука //Захист рослин.-1999.-№3.-С.17-18 (Особистий внесок здобувача - 60%. Проведення експериментальних досліджень, обгрунтування результатів експерименту.).

3.Бублик Л.І., Андрієнко Г.Г. Перспективність застосування Номолту для захисту сільськогосподарських культур від шкідників // Захист рослин.-1998.-№ 11.-С. 18-19 (Особистий внесок здобувача - 70%. Проведення експериментальних досліджень, розробка методу.).

4.Кавецкий В.Н., Андриенко Г.Г. Вольтамперомерическое определение азотсодержащих гетероциклических пестицидов в растениях почве и воде природних водоемов // Журнал аналитической химии.-1986.-Т.ХІI.-№ 1.-С.168-170 (Особистий внесок здобувача - 50%. Теоретичне обгрунтування та проведення експериментальних досліджень.).

5.Кавецкий В.Н., Андриенко Г.Г. Определение Реглона в семенах подсолнечника // Физиология и биохимия культурных растений.-1982.-Т.14.-№ 1.-С.89-91 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення експериментальних досліджень та їх обгрунтування.).

6.Андрієнко Г.Г. Аналіз гетероциклічних пестицидів в об'єктах агроекосистеми // Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення: Матеріали наук.- методичної конференції 26-29 жовтня, Київ, 1998.-С.143-145 (Особистий внесок здобувача - 100%. Проведення експериментальних досліджень, отримання результатів, їх обгрунтування.).

7.Андриенко Г.Г., Лесовая В.А., Чергина Е.Д. Анализ смеси метафоса, рогора, байлетона и тилта в объектах окружающей среды // Тези допов. наук.- техн. конф. "Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия ".-Севастополь.-1990.-С. 237 (Особистий внесок здобувача - 40%. Проведення експериментальних досліджень. Теоретичне обгрунтування одержаних результатів.).

8.Кавецкий В.Н., Кочеткова М.В., Андриенко Г.Г. Перспективы вольтамперометрии в анализе пестицидов // Симпозиум "Деградация пестицидов при комплексной защите сельскохозяйственных культур от вредних организмов". Тези допов.-Ленинград.-1990.-С. 109-111 (Особистий внесок здобувача - 40%. Проведення експериментальних досліджень.).

9.Кавецкий В.Н., Андриенко Г.Г. Контроль за содержанием азотсодержащих фунгицидов в объектах окружающей среды // Тези допов. наук.- техн. конф. "Актуальные вопросы охрани окружающей среды от антропогенного воздействия ".-Севастополь.-1989.-С. 123 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення та обгрунтування експериментальних досліджень.).

10.Кавецкий В.Н., Андриенко Г. Г. Определение беномила и БМК полярографическим методом на графитовом электроде // V Всесоюзная конф. по аналит. химии орг. соед.: Тез. докл.-Москва.-1989.-С.104-105. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення експериментальних досліджень, розробка методики.).

11.Кавецкий В.Н., Бублик Л.И., Андриенко Г.Г. Хроматополярографический метод определения пестицидов в объектах окружающей среды // Методы анализа объектов окружающей среды:Тез. докл. Всесоюзной конф., Москва, 1983.-С. 258 (Особистий внесок здобувача - 40%. Проведення експериментальних досліджень. Теоретичне обгрунтування одержаних результатів).

12.Кавецкий В.Н., Андриенко Г.Г. Методические указания по определению корбеля в воде, почве и растениях пшеницы методом ТСХ / Методы определения пестицидов в продуктах питания , кормах и внешней среде. М.: ВО Агропромиздат.-1992.-Т.2.-С.531-536 (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення експериментальних досліджень, розробка методики.).

13.Кавецкий В.Н., Андриенко Г.Г., Лесовая В.А. Методические указания по определению смеси метафоса, байлетона и тилта в растениях пшеницы методом тонкослойной хроматографии // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания , кормах и внешней среде. Сб.-1995.-№ 19.-Ч.1.-С.49-53 (Особистий внесок здобувача - 40%. Проведення досліджень, розробка методики.).

14.Кавецкий В.Н., Андриенко Г.Г. Методические указания по определению диквата в семенах подсолнечника. - М.: ВО "Агропромиздат", 1992. - Т.2.-С.24-26. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведення експериментальних досліджень, розробка методики.).

Размещено на Allbest.ru