Продуктивність багаторічних трав та сумішок однорічних культур залежно від рівня азотного живлення та строків сівби на чорноземі вилугованому Лісостепу України

Размещено http://www.allbest.ru/

продуктивність багаторічних трав та сумішок однорічних культур залежно від рівня азотного живлення та строків сівби на чорноземі вилугованому Лісостепу України

В умовах реформування виникає необхідність корекції системи кормовиробництва, а, отже, і структури посівів кормових культур. Крім того, у зв"язку із високими цінами на пально-мастииьні матеріали перевезення зеленої маси зумовлює істотне підвищення собівартості кормів. Тому необхідно концентрувати їх вирощування поблизу місця використання, створюючи багаторічні культурні пасовища та прифермські кормові сівозміни.

Академік В.Ф.Сайко (1987) вважає, що більшу частину потреби тваринництва у дешевому протеїні необхідно забезпечувати за рахунок пасовищних, зелених та інших кормів.

Основною культурою зеленого конвеєра є кукурудза, але одновидовії її посіви дають незбалансований за протеїном корм. До того ж орієнтація на кукурудзу та коренеплоди зумовлює високу енергоресурсозатратність кормовиробництва (Г.В.Благовещенский, 1995). С.О.Тивончук (1987) рекомендує переглянути систему годівлі великої рогатої худоби, замінивши використання енерго-містких кормів на кормову сировину із багаторічних трав. Для забезпечення повноцінної годівлі у структурі кормової групи багаторічні трави повинні займати не менше 50%. Повністю ж відмовитися від однорічних культур неможливо, адже необхідно забезпечити надходження корму також між укосами трав та восени.

Отже, поєднання у зеленому конвеєрі вирощування багаторічних трав, сумішок однорічних культур у весняних і літніх (ранніх і пізніх) без розширення асортименту кормових культур є дуже актуальним.

Мета досліджені. полягає у тому, щоб в умовах високої вартості добрив та пально-мастильних матеріалів , розробити ресурсозберігаючу систему виробництва кормів для літньо-осіннього використання.

Завдання досдіджеиь:

1. Вивчити ефективність низьких доз азотних добрив під культури зеленого конвеєра;

2. Обгрунтувати необхідність поєднання у весняних і літніх пссівах різних видів злакових та хрестоцвітих культур для використання між укосами багаторічних трав;

3. Провести енергетичну та економічну оцінку вирощування сумішок багаторічних трав та однорічних культур;

4. Розробити рекомендації виробництву по раціональному поєднанню різних видів однорічних культур для використання між укосами багаторічних трав.

Наукова новизна дооліджет полатав у виявленні особливостей формування продуктивності люцерни та стоколосу безостого, їх сумішки у залежності від добрив; сумішок однорічних культур при полосному розміщенні компонентів в залежності від азотних добрив та строків сівби. Вперше у лісостеповій зоні розроблено енергозберігаючу систему отримання кормової сировини між укосами багаторічних трав, яка полягає у застосуванні помірних норм азотних добрив та поєднанні різних видів однорічних хрестоцвітих і злакових культур. Найвищу продуктивність у весняних посівах забезпечує сумішка кукурудзи Із соняшником, у літніх-пайзи із редькою олійною.

Зв'язок роботи з науковими проблемами кормовиробництва. Тема дисертації є складовою частиною досліджень лабораторії польового кормовиробництва Інституту землеробства УААН по проекту 5 "Корми і кормовий білок" ДНТП "ІІРОДОВОЛЬСТВО-95".

Практична цінність роботи полягає у тому, що на основі досліджень виробництву рекомендовано у сировинному конвеєрі для літньо-осіннього використання між укосами багаторічних травосумішок висівати у весняних та літніх (ранніх і пізніх) посівах сумішки хрестоцвітих культур із вівсом та пайзос при полосному розміщенні компонентів та застосуванні низьких доз азотних добрив.

Реалізація результатів досліджень. Виробничу перевірку та впровадження рекомендацій проведено в ксп "Мрія" Білоцерківського району Київської області у 1997 р. Економічний ефект складає 150 грн/га.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися на засіданнях лабораторії польового кормовиробництва (1985-1998 рр.) та методичній комісії Інституту землеробства УААН по землеробству І рослинництву (1996 - 1998 рр.), конференціях молодих вчених та спеціалістів (Чабани, 1397, 1998 рр.: Умань, 1998 р.).

Декларація особистого вироку. Дисертантом особисто узагальнено вітчизняні та зарубіжні літературні джерела за темою дисертації. Особисто або з його участю виконано польові та лабораторні дослідження. Аналіз отриманої наукової інформації та формулювання на основі неї висновків зроблено особисто автором; частка в публікаціях становить 30-40%.

Публікації. По матеріалах дисертації опубліковано 9 наукових друкованих праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду наукових публікацій, основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків.

Роботу викладено на 123 сторінках, включаючи ЗО таблиць, "а в 23 додатках. Список використаної літератури налічує 173 назв, у т.ч. 5 - іноземних авторів.

Умови, агротехніка та методика досліджень

Грунт під дослідами чорнозем вилугований малогумусний легкосуглинковий. Об"ємна маса 1.1-1.2 г/куб.см, загальна пористість 49-60%. Вміст гумусу (за Тюриним) - 3.5-4.2 %; азоту що легкогідролізується (за Корнфілдом) - 90-120 мг/кг; рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 130-160 та 120-130 мг/кг; с-гупінь насичення основами - 95-57%; гідролітична кислотність 1.5-1.3 мг-екв/100 г, ємність убирання 55-28 мг-екв/100 г.

Вивчення продуктивності багаторічних і однорічних культур та їх сумішок проводили у 1995-1998 рр. в експериментальній кормовій сівозміні КСП "Мрія" Білоцерківськсго району Київської області за схемами приведеними у таблицях 1-4.

Повторність-чотириразова, посівна площа ділянки-10 кв.м., обліксва-5 кв.м.

Люцерну посівну сорт Зайкевича, стоколоо безостий сорт Козаровицький та їх сумішку висівали безпокривно у першій декаді серпня.

Ранні ярі висівали у квітні полосно сівалкою СЗТ-3.6: редьку олійну (15 кг/га), гірчицю білу (8 кг/'га) - із трав"яного яшика; овес - із зернового ящика нормою 160 кг/га. У варіанті вирощування редьки олійної із пайзов обидві культури висівали нормами відповідно 15 та 8 кг/га. У основних посівах цю сумішку висівали одночасно із кукурудзою у першій декаді травня. У ранніх літніх посівах сумішки висівали у третій декаді червня, пізніх - у третій декаді липня. Кукурудзу висівали при ширині міжрядь 45 см. Після першого обробітку в міжряддя висівали соняшник нормою 5 кг/га насіння. Густота кукурудзи - 120-130, соняшника-100-120 тис/га.

Польові дослідження виконувалися згідно загальноприйнятих методик.

Вплив факторів досліду на травостій багаторічних трав та їх продуктивність

Густота одновидових посівів трав та їх сумішок на всіх фонах удобрення знижується на 3-й рік використання. У сумішці кількість пагонів люцерни по фону РК зменшується порівняно із першим роком на 30%, при внесенні під укоси по NЗО - на 40%, по N60 - на 55%. Кількість пагонів одновидового травостою стоколосу істотно збільшується під впливом азотних добрив. Азотні добрива впливають і на співвідношення видів. Без їх застосування участь стоколосу в урожаї не піднімається вище 20%. Внесення під кожний укіс по N30 зумовлює збільшення його частки до 34-37%;

Найвищий урожай зеленої маси трави забезпечують на 2-й рік використання. При внесенні під укоси по N30 урожай веленої маси люцерни та сумішки не збільшується порівняно із фоном РК; стоколосу безостого суттєво підвищується: у 1-й рік використання на 39%; на 2-й-на 54%; на 3-й-на 134%.

Розподіл урожаю зеленої маси люцерни та сумішки по укосах однаковий по всіх фонах і залежить від року використання. Для стоколосу характерним є рівномірніший розподіл по укосах, а також позитивний вплив підживлень на цей показник.

Найбільше сирого протеїну має зелена маса люцерни: незалежно від фону удобрення-19.6-20.1% на суху речовину. Вміст протеїну в стоколосі найнижчий-по фону РК 11.4%. По фонах РК+М вміст протеїну підвищується на 9-10%. У зеленій масі оумішки вміст протеїну становить по фону РК 17,0%, що на 49 процентів вище, ніж у зеленій масі отоколооу по фону РК та на ЗБ-37% вище, ніж у стоколосу по фону РК+14.

Найвищий збір кормових одиниць забезпечує сумішка: у варіанті із РК+N(30+30+30)-92.9, РК+N(60+80+60)-103 ц/га. По фону РК продуктивність оумішки дещо нижча, ніж люцерни-відповідно 39.8 та 35.9 ц/га кормових одиниць. Вихід кормових одиниць з одновидового травостою люцерни практично однаковий як по фону РК, так і при поєднанні РК з азотними підживленнями незалежно від дози, що свідчить про їх недоцільність на травостої люцерни. Найістотніше впливають азотні підживлення на вихід кормових одиниць з одновидового травостою стоколосу: по фону РК одержано 47.6 ц/га кормових одиниць, при внесенні N(30+30+30)-73.8 ц/га (приріст 55%). Приріст від N(60+60+60)-35.6 ц/га кормових одиниць (74%). Окупність 1 кг азоту була відповідно 40 та 26 кг сухої речовини (таблиця 1).

Таблиця 1. Продуктивність багаторічних трав залежно від добрив, ц/га. середнє за 1995 - 1997 рр.

трава однорічний культура

Найвищий збір перетравного протеїну забезпечує люцерна по всіх фонах удобрення - 17.3-19.6 ц/га. Найменше протеїну (4.8 ц/га) одержано з одновидових посівів стоколосу по фону РК. У варіанті РК+N(30+30+30) збір протеїну збільшується до 8.2 ц/га або в 1.7 раза; у варіанті із РК+N (60+60+60) - в 1.9 раза. Люцерно-злакова сумішка по фону РК забезпечує 15.2 ц/га перетравного протеїну.

Найнижча забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном (101 г) у стоколосу по фону РК. Найвищим цей показник був у люцерни - 215-217 г, незалежно від фону удобрення. Ло-церна в сумішці із стоколооом (по фону РК) забезпечує збільшення вмісту перетравного протеїну в кормовій одиниці, порівняно із злаковим травостоєм, до 177 г або в 1.8 раза.

Люцерно-стоколосова сумішка забезпечує такий же, як і для одновидового травостою люцерни коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) - 11; при внесенні азотних добрив він знижується у 2.2 раза.

Кількість біологічного азоту в кореневій системі люцерни становить 25-31% від середньорічної кількості біологічного азоту винесеного із урожаєм. При коефіцієнті азотфіксації коренями 42-45% загальний об'єм азоту, що нагромаджується в кореневій системі люцерни й збагачує грунт, залишаючись для наступної культури, становить близько 170 кг/га.

Продуктивність сумішок однорічних культур залежно від

строків сівби та азотних добрив

Найвищу продуктивність забезпечує сумішка кукурудзи із соняшником (таблиці 2-3). У весняних посівах по фону NЗО приріст сухої речовини становить-19 ц/га; при внесенні N60-34.9 ц/га. У ранніх літніх посівах порівняно із весняним строком сівби продуктивність цієї сумішки становить 74-81%. Приріст сухої речовини від внесення NЗО-10.9 ц/га; N60 -29.8 ц/га. Окупність добрив у весняних посівах була відповідно 63 та 58 кг, у ранніх літніх- 36 та 50 кг сухої речовини.

Сумішка редьки олійної із вівсом ранньовесняного строку сівби забезпечила при внесенні N30 прибавку 17.7 ц/га сухої речовини (50%). У варіанті із внесенням N60 приріст досягав порівняно із фоном без добрив 28.4 ц/га сухої речовини (80%). Урожай зеленої маси та сухої речовини цієї сумішки у ранньовесняних та ранньолітніх посівах по фону NЗО був одного рівня. Таку ж тенденцію виявлено і по фону N60. При цьому приріст сухої речовини від NЗО у ранньолітніх посівах становив-14.9 ц/га, по фону N60-22.4 ц/га. У пізньолітньому посіві, порівняно із весняним та ранньолітнім урожай зеленої маси сумішки становить 66-73%, сухої речовини 36-42%. Урожай зеленої маси цієї сумішки у пізніх посівах збільшувався від внесення NЗО на 43 ц/га, сухої речовини лише на 3.1 ц/га. При внесенні N60 прирости були відповідно 87 та 5.2 ц/га (таблиця 4).

Таблиця 2. Продуктивність сумішок однорічних культур у весняних посівах, ц/га. Середнє за 1995-1997 рр.

Вміст сухої речовини у пізніх посівах був 8.5-8.2%, тоді як у весняних та ранньолітніх-14.3-15.8 %.

Окупність NЗО та N60 сухою речовиною цієї сумішки у ранньовесняному посіві була відповідно 59 та 47 кг, у ранньолітньому-50 та 37 кг, у пізньолітньому-10 та 9 кг.

Сумішка редьки олійної із пайзю забезпечує найстабільніші збори сухої речовини по роках. У весняних посівах приріст сухої речовини від внесення NЗО становить 7.9 ц/га (17%); по фону N60-21.6 ц/га. Збори сухої речовини цієї сумішки у весняних та ранньолітніх посівах були практично однакові. Приріст сухої речовини по фону із NЗО у ранньолітньому посіві був на рівні 12.1 ц/га; при внесенні N60-19.3 ц/га. У пізньолітньому посіві сумішка пайзи із редькос олійною була урожайнішою в 1.4-2.1 рази ніж інші, хоч порівняно із весняним збір зеленої маси та сухої речовини по фону із внесенням NЗО був відповідно 78 та 62%.

Таблиця 3. Продуктивність сумішок однорічних культур у ранніх літніх посівах, ц/га. Середнє ва 1995-1897 рр.

Вміст сухої речовини при півньолітньому посіві становив 11%, веоняному-14.4%. Приріст сухої речовини від NЗО був 8.9 ц/га; N60-13.5 ц/га.

Окупність 1 кг авоту (NЗО та N60) сухою речовиною у весняному посіві була відповідно 26 та 36 кг, ранньзлітньому-40 та 32, пізньолітньому- ЗО та 22 кг, що свідчить про зниження ефективності подвоєної дози азотних добрив на цій сумішці у літніх посівах. Співвідношення пайзи та редьки олійної практично однакове як у весняних, так 1 у ранньо- та пізньолітніх посівах на відміну від сумішки, де злаковим компонентом був овес. Питома вага вівса у сумішці із редькою олійною становить 22-24%, пайзи-39-41%. При цьому збір сухої речовини сумішки пайзи із редькою був вищий на 42-69%, ніж вівса із редькою. Це пояснюється незначним пошкодженням пайзи бурею іржею, на відміну від вівса, який у літніх посівах, особливо пізніх, значно знижує продуктивність під впливом цього фактора. Ці сумішки не можна протиставляти, особливо у весняних посівах для літнього використання, у пізньолітніх посівах для осіннього використання перевагу необхідно віддавати сумішці із участю пайзи.

Таблиця 4. Продуктивність сумішок однорічних культур у пізніх літніх пссівах, ц/га. Середнє за 1995-1997 рр.

Сумішка гірчиці білої із вівсом за зборами зеленої маси істотно поступається сумішці із участю редьки олійної.

За вмістом сирого протеїну всі ці сумішки мало відрізнялися: у весняних посівах по фону без добрив - 11.04-12.58% на суху речовину; у ранніх літніх посівах - 11.44-13.30; у пізніх

Внесення NЗО та N60, істотно підвищуючи збір зеленої маси та сухої речовини, не впливає на їх хімічний склад. Виявлено тенденцію підвищення вмісту сирого протеїну лише у весняних посівах.

Збори кормових одиниць та перетравного протеїну сумішками із участю хрестоцвітих у весняних посівах по фону із внесенням NЗО були одного рівня-відповідно 39.3-43 1 та 5.0-5.6 при 115-130 г перетравного протеїну в кормовій одиниці. Кукурудза із соняшником, забезпечуючи найвищий збір кормових одиниць, за збором перетравного протеїну (5.4 ц/га) була на рівні сумішок хрестоцвітих із злаками, але по забезпеченості ним кормової одиниці (102 г) істотно поступалася.

Найвищі збори кормових одиниць та протеїну забезпечують сумішки при весняних строках сівби по фону із внесенням N60. Найістотніше підвищувалася продуктивність сумішки редьки олійної із вівсом. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном сумішок із участю хрестоцвітих була 123-131 г.

У ранніх літніх посівах по фону із внесенням NЗО збір кормових одиниць сумішками із участю редьки олійної та кукурудзи із соняшником був практично однаковий - 41.0-45.2 ц/га; збір перетравного протеїну був більший у сумішок із редькою олійною - 5.2-5.4 ц/га, у кукурудзи із соняшником та гірчиці білої із вівсом - на 21-24% менше. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном була оптимальною у сумішки із участю пайзи - 116 г.

Беручи до уваги нижчу продуктивність у ранніх літніх посівах сумішки редьки олійної із вівсом, перевагу необхідно віддати сумішці її із пайзою. У пізніх літніх посівах необхідно висівати лише сумішку редьки олійної із пайзою. По фону із внесенням NЗО за збором кормових одиниць вона переважала сумішку редьки із вівсом на 47%, по перетравному протеїну - на 41%. Забезпеченість кормової одиниці протеїном на обох фонах удобрення становила 139 г.

Отже, після першого укосу багаторічних трав у середині червня можна використовувати зелену масу редьки олійної із вівсом ранньовесняного строку сівби; ранні літні посіви цієі сумішки забезпечують надходження зеленої маси у серпні перед третім укосом. Сумішка редьки олійної з пайзою забезпечує зеленою масою: з весняних посівів-у першій половині липня перед другим укосом або після нього; з ранньолітніх-у другій половині серпня перед третім укосом; з пізньолітніх-у третій декаді вересня. Кукурудза із соняшником весняного строку сівби може використовуватися у кінці липня-на початку серпня після другого укосу багаторічних трав; ранніх літніх посівів - у першій половині вересня після третього укосу.

Найбільших затрат енергії вимагав вирощування кукурудзи як у весняних, так і у літніх посівах. У весняних посівах внесення азотних добрив у дозі NЗО зумовлює збільшення затрат сукупної енергії з 16 до 20 ГДж/га (на 28%) - для кукурудзи із соняшником та а 11 до 14 (на 27%) для сумішки редьки олійної із пайзою. При подвоєнні дози азотних добрив затрати енергії збільшувалися відповідно до 23 ГДж/га (на 45%) та до 16,З ГДж/га або на 48%.

Найвищий вихід енергії забезпечують кукурудза із соняшником та редька олійна із пайзою як у весняних, так і у літніх посівах.

По фону NЗО вихід енергії з урожаєм сумішки кукурудзи із соняшником збільшується у весняних посівах із 59 до до 76 ГДж/га. по фону N60-до 93 ГДк/га. Кее не знижується при збільшенні дози азотних добрив із ЗО до 60 кг/га діючої речовини.

Для зменшення енергозатрат доцільніше вносити 60 кг діючої речовини на 1 га; сумішка кукурудзи із соняшником у весняних посівах по фону NЗО вихід енергії збільшує на 18 ГДх/га, а від N60 - на ЗО ГДж/га або більше ніж вдвічі.

Застосування мінеральних добрив зумовлює істотне підвищення собівартості корму. Так, по фону РК собівартість зеленої маси люцерно-стоколосової сумішки зростав до 58 коп./ц або на 86%. При вирощуванні сумішок із участю редьки олійної внесення 60 кг/га діючої речовини азотних добрив забезпечує собівартість зеленої маси на рівні 84 коп./ц при цьому питома вага витрат на добрива у структурі собівартості становить 32%. Вирощування багаторічних трав дає змогу знизити в 1.4-1.6 раза потребу в пально-мастильних матеріалах порівняно з кукурудзою та майже в 2.5 раза порівняно із кормовими буряками.

Продуктивність експериментальної кормової сівозміни в КСП "Мрія" із чотирма полями багаторічних трав при застосуванні системи удобрення із помірними нормами мінеральних добрив склала 60.7 ц/га кормових одиниць собівартістю 4.50 грн/ц.

Висновки

1. Найвищий урожай зеленої маси багаторічні трави забезпечують на 2-й рік використання. При внесенні під укоси N(30+30+30) урожай зеленої маси люцерни та дюцерно-стокплосової сумішки не збільшується порівняно із фоном Р60 К80; стоколосу суттєво підвищується: у 1-й рік використання на 39%, на 2-й рік - на 54%, на 3-й - на 134%. Урожай зеленої маси стоколосу при внесенні N(60+60+60) у 1-й рік використання збільшується на 51%, на 2-й рік - на 71%, на 3-й - на 174%. Внесення під кожний укіс по NЗО зумовлює збільшення частки злакового компонента до 34-37%: Без азотних добрив участь стоколоcу в урожаї сумішки не перевищує 20%.

2. Розподіл урожаю зеленої маси люцерни та люцерно-стоколосової сумішки по укосах однаковий по всіх фонах удобрення і залежить від року використання. Перший укіс у всі рски забезпечує 50% загального урожаю, другий укіс у 1-й рік - 41-44%, третій укіс -9-11%. На 2-й рік у другому укосі частка загального урожаю становить 27-30%, в третьому укосі - 23-25%. Для стоколосу характерним є рівномірніший розподіл зеленої маси по укосах, а також позитивний вплив підживлень на цей показник, особливо на третій рік використання.

3. Найвищий збір кормових одиниць забезпечує сумішка: у варіантах із внесенням РК+N(30+30+30)-92.9,РК+N(60+60+60)-103. На 1 кг діючої речовини азотних добрив одержано відповідно 8.8 та 10.0 кг сухої речовини. По фону Р60 К80 сумішка за продуктивністю дещо поступається одновидовому травостою люцерни -відповідно 85.9 та 89.8 ц/га кормових одиниць. Найістотніше азотні підживлення впливають на збір кормових одиниць на одновидовому травостої стоколосу: по фону Р60 К80 - 47.6 ц/га, при внесенні під укоси N(30+30+30,) - 73.8 ц/га (приріст 55%). Окупність 1 кг азоту становить 40.2 кг сухої речовини. Приріст від N(60+60+60) - 35.6 ц/га кормових одиниць (74%) при окупності азоту 26 кг.

4. Найвищий збір перетравного протеїну забезпечує одновидовий посів люцерни незалежно від удобрення 17.3-19.6 ц/га. Найменше-одновидовий посів стоколосу по фону РК (4.8 ц/га); у варіанті із РК+N(30+30+30) збір протеїну збільшується тут до 8.2 ц/га або в 1.7 рава, у варіанті їз РК+N(60+60+80)-в 1.9 рава. люцерно-злакова сумішка по фону Р60К80 забезпечує 20.6 ц/га сирого та 15.2 ц/га перетравного протеїну. Найнижча забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном (101 г) у одновидового травостою стоколосу по фону Р60К80, найвища, у люцерни - 215-217 г. Лоцерна підвищує вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці сумішки по фону Р60КЗО до 177 г або в 1.8 раза.

5. Люцерно-стоколосова сумішка забезпечує такий же, як і для одновидового травостою люцерни коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) - 11; при внесенні азотних добрив він знижується у 2.2 раза. Заміна мінерального азоту біологічним заощаджує до 10 ГДж/га сукупних затрат і є одним із найважливіших елементів малозатратної технології - на 1 МДж сукупної енергії отримується близько 11 МДж обмінної енергії корму в бобового травостою; із злакового - 5 МДж.

5. У середньому за три роки по фону Р60 К80 люцерною з урожаєм.щороку виноситься 382 кг/га азоту. Кількість біологічного азоту у загальному виносі становить 278 кг при коефіцієнті азотфіксації 73%. Внесення азотних добрив зумовлює прогресуюче зниження коефіцієнтів азотфіксації по роках використання. Кількість біологічного ааоту в кореневій системі становить 25-31% від середньорічної кількості біологічного азоту винесеного із урожаєм. При коефіцієнті азотфіксації коренями 42-45% загальний об'єм азоту, що нагромаджується в кореневій системі люцерни у шарі 0-30 ом; становить близько 170 кг/га.

7. Серед оуміпюк однорічних культур найвищу продуктивність забезпечує кукурудза із соняшником. У весняних посівах по фону NЗО одержано 80.1 ц/га сухої речовини- приріст становить 19 ц/га. При внесенні N60 приріст сухої речовини досягає 34.9 ц/га. Продуктивність сумішок у ранніх літніх посівах, порівняно із весняним строком сівби, становить 74-81%. Приріст сухоі речовини від внесення N30-10.9 ц/га; N60 - 29.8 ц/га.

8. Сумішка редьки олійної із пайзос забезпечує у весняних посівах приріст сухої речовини від внесення NЗО 7.9 ц/га (17%), N60 - 21.6 ц/га (45%). У ранньолітніх посівах cумішка не поступається весняному строкові за збором сухої речовини. Приріст по фону N30 - 12.1 ц/га (26%), N60 - 19.3 ц/га (42%). У пізньолітніх посівах приріст сухої речовини від N30 становить 8.9 ц/га (35%); N60 - 13.5 ц/га (53%). Питома вага паизи у cумішці однакова при всіх строках - 39-41%, тоді як частка вівса у пізніх посівах знижується до 22-24%. При цьому збір сухої речовини сумішки редьки із пайзою вищий на 42-69%, ніж із вівсом.

9. Сумішка редьки олійної із вівсом ранньовесняного строку сівби забезпечує по фону NЗО прибавку сухої речовини 17.7 ц/га (50%). По фону N60 приріст сухоі речовини досягає 28.4 ц/га (80%). У ранніх літніх посівах урожай сухої речовини у ранньовесняних і ранньодітніх посівах по фону NЗО одного рівня -відповідно 50.0 і 53.2 ц/га. Таку ж тенденцію виявлено й по фону N60. При цьому приріст сухої речовини від N30 становить 14.9 ц/га ґ42%); по фону N60 - 22.4 ц/га (64%). Урожай сухої речовини у пізніх посівах (при збиранні у кінці вересня-на початку жовтня) збільшується від внесення NЗО лише на 3.1 ц гз (17%) , при внесенні N60- 5.2 ц/га (29%). Питома вага вівса істотно зменшується при літніх строках сівби, особливо пізніх. через пошкодження бурою іржею.

10. За вмістом сирого протеїну сумішки однорічних культур мало відрізняються: у весняних посівах по фону без добрив 11.04-12.52% на суху речовину; у ранніх літніх посівах -11.44-13.30; у пізніх літніх - 14.84-15.98. Азотні добрива, істотно підвищуючи збір сухої речовини, не впливають на її хімічний склад. Виявлено тенденцію підвищення вмісту сирого протеїну лише у весняних посівах.

11. У весняних посівах по фону N60 кукурудза із соняшником забезпечує найвищий збір кормових одиниць - 63.4 ц/га. За зборoм перетравного протеїну (6.5 ц/га) ця сумішка знаходиться на рівні сумішок хрестоцвітих із злаками, але по забезпеченості ним кормової одиниці істотно поступається - відповідно 123-131 та 102 г на кормову одиницю.

12. У ранніх літніх посівах по фону із внесенням N60 збір кормових одиниць сумішками із участю редьки олійної та кукурудзи із соняшником практично однаковий - 46.0-43.8 ц/га: збір перетравного протеїну найбільший у сумішок із редькою олійною - 5.7-6.0 ц/га, у кукурудзи із соняшником та гірчиці білої із вівсом він менший на 11-15%. Забезпеченість кормової одиниці протеїном оптимальна у сумішки із участю пайзи - 117 г. По фону N60 збір кормових одиниць сумішкою редьки олійної із пайзос збільшується на 13.1 ц/га (37%), перетравного протеїну - на 1.4 ц/га (33%); кукурудзою із соняшником - відповідно на 20.3 ц/га (60%) та 2.2 ц/га (69%).

13. У пізніх літніх посівах необхідно висівати сумішку редьки олійної із пайзою. По фону із внесенням NЗО за збором кормових одиниць вона переважає сумішку редьки із вівсом на 8.7 ц/га (47%), по перетравному протеїну - на 1.1 ц/га (41%). Від внесення NЗО збір кормових одиниць цієї сумішки збільшується на 5.5 ц/га (25%), перетравного протеїну - на 0.9 ц/га (31%). По фону N60 збір кормових одиниць збільшується на 11.9 ц/га (55%.), перетравного протеїну - на 1.8 ц/га (62%). Забезпеченість кормової одиниць перетравним протеїном на обох фонах становить 139 г.

14. Найбільших затрат енергії вимагає вирощування кукурудзи. Внесення азотних добрив у дозі N30 зумовлює збільшення затрат сукупної енергії із 16 до 20 ГДж/га (на 28%), тоді як для сумішки редьки олійної із пайзою- з 11 до 14 (на 27%). При подвоєнні дози азотних добрив затрати енергії збільшуються відповідно до 23 Гдж/га (на 46%) та до 16.3 ГДж/га (на 48%). По фону NЗО вихід енергії з урожаєм сумішки кукурудзи та соняшника збільшується у весняних посівах із 58.7 до до 76.5 ГДж/га (на 30%), по фону N60 до 98.3 ГДж/га -на 67% по відношенню до неудобреного фону. Кее не знижуються при збільшенні дози азотних добрив із ЗО до 60 кг/га діючої речовини.

15. Застосування мінеральних добрив зумовлює підвищення собівартості корму: по фону РК собівартість зеленої маси люцерно-стоколосової сумішки зростає із 31 до 58 коп/ц або на 86%; при вирощуванні сумішок із участю редьки олійної збільшення дози азотних добрив із ЗО до 60 кг/га зумовлює підвищення собівартості зеленої маси до 84 коп/ц та збільшення питомої ваги витрат на добрива у структурі собівартості із 25 до 32%. Вирощування багаторічних трав дає змогу знизити в 1.4-1.6 раза потребу в пально-мастильних матеріалах порівняно із кукурудзою та майже в 2.5 раза порівняно із кормовими буряками.

Література

1. Архипенко Ф.М., Ткачук В.С., Войтовик М.В. Підвищення економічної ефективності вирощування кормових культур.- Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.- Випуск 2.-Київ.-1996.-С.53-Б7

2. Архипенко Ф., Ткачук В., Войтовик М.В. Економіка кормовиробництва в сучасних умовах//Тваринництво України.-М9.-1997.-С.26-27

3. Архипенко Ф.М., СохацькийП.С., ЛарінаВ.І., Матвіввський В.А., Войтовик М.В., Ткачук В.С., Белінська Н.П. Пасовищне утримання м'ясних порід великої рогатої худоби//Практичні рекомендації.-Київ:Нора-Прікт.-1997.-60 с.

4. Архипенко Ф.М., СипкоА.О., Невінчана М.С., Войтовик М.В. Продуктивність пайзи в умовах північного Лісостепу.-Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-Випуск 2.-Київ.-1997.-С.45-47

5. Архипенко Ф.М., Войтовик М.В. Пайза та редька олійна в основних і повторних посівах.- Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-Випуск 2.- Київ.-1997.-С.95-97

6. Архипенко Ф.М., Чумаченко І.П., БелінськаН.П., Вергунов В.А., Войтовик М.В., Колосник М.Д., ЛарінаВ.І., Плахотнюк В.Я., Проненко М.М. Ткачук В.С. Зелений конвеєр для свинарських господарств//Практичні рекомендації.-Київ:Нора-Прінт.-1998.-36 с.

7. Архипенко Ф.М., Войтовик М.В., ЛарінаВ.І., Ткачук В.С. Енергетична оцінка вирощування кормових культур та їх сумішок у прифермській сівозміні //Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва.-Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії.- Частина 1.- Умань.-1998.-С.157-161

Размещено на Allbest