Підвищення ефективності оцінки і добору бугаїв чорно-рябої породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.22/28. 082. 26

Підвищення ефективності оцінки і добору бугаїв чорно-рябої породи

Спеціальність 06.02.01- розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Рекротюк Ольга Іванівна

с. Чубинське Київської області 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті.

Захист відбудеться “ 5 ” січня 1999 р. о 10-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27. 355. 01. Інституту розведення та генетики тварин УААН, 25639, Київська область Бориспільський район, с.Чубинське, вул. Погребняка,1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту розведення та генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “ 28 ” вересня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Ю.В. Мільченко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

бугай племінний порода

Актуальність теми. За останні 30 років система племінної роботи в молочному скотарстві базується на принципах великомасштабної селекції: централізована оцінка, добір та інтенсивне використання в масштабах породи високоцінних плідників, створення банку сперми на перевірюваних бугаїв, використання в племінній роботі ЕОМ, методів популяційної генетики та інших досягнень науки і техніки. Розроблені методи моделювання на ЕОМ селекційно-генетичних процесів у популяціях молочної худоби і генетико-статистчних процесів великомасштабної селекції ( Rendel, Robertson, 1950; Peterson, Cherstensen, Anderson, 1974; Басовський М.З., Кузнєцов В.М., 1977, 1982 та інші).

Основним фактором підвищення ефективності племінної роботи є інтенсивний добір і використання бугаїв, на частку яких приходиться біля 95% ефекту селекції в породі. Проте, на даний час в популяції чорно-рябої худоби переважає екстенсивна система селекції племінних тварин ( недосконалі методи оцінки і добору батьків та матерів бугаїв, низька ефективність оцінки плідників за потомством, значні витрати на утримання бугаїв та зберігання банку сперми). Тому, назріла необхідність у розробці більш ефективної системи оцінки, добору і використання плідників з урахуванням генетичних і паратипічних факторів та елементів ринкової економіки.

Мета та задачі дослідження. На прикладі чорно-рябої породи оцінити ефективність існуючої системи селекції молочної худоби і удосконалити методи оцінки та добору плідників з використанням різних джерел інформації і методів визначення їх племінної цінності. У відповідності з цим були поставлені такі завдання: вивчити ефективність існуючої системи оцінки, добору, використання матерів і батьків бугаїв, плідників за потомством; вивчити основні фактори, що впливають на вірогідність оцінки племінних якостей бугаїв; вивчити ефективність добору ремонтних бугаїв на основі прогнозу їх племінної цінності за походженням; визначити ефективність оцінки і добору за потомством при міжпородному схрещуванні; оцінити роль бугаїв-лідерів у генетичному поліпшенні породи; визначити ефективність різних варіантів селекції і використання плідників з урахуванням генетичних, економічних і середовищних факторів.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконані у відповідності з планом наукових досліджень Білоцерківського державного аграрного університету в 1994 - 1997 рр.( номер держреєстрації № 0197 U001882).

Наукова новизна результатів досліджень. Вперше удосканалено методику оцінки, добору і використання бугаїв, з урахуванням генетичних і середовищних факторів та умов ринкової економіки. Встановлено, що для вірогідної оцінки племінної цінності бугаїв у відкритих популяціях необхідно враховувати структуру генотипу потомків плідників і реакцію їх на умови середовища.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження в практику племінної роботи з чорно-рябою породою варіанту програми селекції інтенсивного використання молодих бугаїв, оцінюваних за допомогою комплексного селекційного індексу, порівняно з існуючою системою, буде сприяти значному зменшенню витрат коштів на вирощування і утримання плідників та зберігання їх сперми при одночасному збільшенні генетичного прогресу в популяції за надоєм від 19,5 до 46,8 кг молока в розрахунку на одну корову в рік.

Апробація роботи. Результати досліджень і основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на науково-виробничих конференціях: “Вчені БЦДСГІ - виробництву” ( Біла Церква, 1994); “Генетика продуктивності тварин” (Київ, 1994), “Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах” (Київ, 1995); “ Нові методи селекції відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (Київ, 1996); “Теорія і практика племінної справи у тваринництві” (Харків, 1996); “Проблеми індивідуального розвитку с.-г. тварин” ( Київ,1997).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 9 наукових працях, в т.ч. 3 статтях і 6 матеріалах і тезах конференцій.

Особистий внесок дисертанта. Дисертантом самостійно зібрана необхідна інфрормація про бугаїв чорно-рябої породи, розроблена методика досліджень; проведена оцінка факторів, що впивають на вірогідність визначення племінної цінності бугаїв і ефективність їх добору; розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності селекції і використання плідників у породі.

Структура та об`єм роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, висновків, бібліографічного списку. Робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту і включає 45 таблиць, 5 рисунків. Список літератури містить 164 джерел, в т.ч. 54 іноземних.

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені за період з 1994 по 1997 рр., для чого використані : інформація на 224 бугаїв за формою 1-МОЛ, які були оцінені за потомством і занесені в каталоги бугаїв-плідників молочних порід в період 1980-1992 рр.; матеріали 195 плідників чорно-рябої породи голштинських та голландських ліній, що інтенсивно використовувалися в різних господарствах України в останні 10-15 років; матеріали 19 голштинських бугаїв, які оцінені з урахуванням впливу генетичних та середовищних факторів; матеріали племінного обліку 4107 корів за формою 2-МОЛ у племінних і кращих товарних господарствах Київської області; дані Київського обласного племоб`єднання, які характеризують зоотехничні показники популяції чорно-рябої породи.

Оцінка за потомством при міжпородному схрещуванні проводилась шляхом порівняння продуктивності дочок бугаїв з аналогічними показниками одногенотипних ровесниць за формулою ( Басовський М.З., Рудик І.А., 1990):

G = b W i j k ( D i j k - P i j k ) : W i j k , (1)

де G - племінна цінність плідника; b - регресія племінної цінності бугая на фенотип потомків з урахуванням успадкованості ознаки; Di j k - продуктивність дочок і-го генотипу, j-го року k- го стада; Рi j k - продуктивність одногенотипних ( і ) ровесниць того ж j - го року в k стаді; W - ефективне число дочок .

Для оцінки прогнозованого генетичного прогресу ( DG) у відкритих популяціях молочної худоби була використана така модель:

DG= S II /S LI , (2)

де Ii - генетична перевага i-її категорії племінних тварин в популяції ( МБ і ББ,

МК і БК); Lі - генераційний інтервал для цих тварин.

Індекс прогнозованої племінної цінності ремонтних бугаїв (ІрБ) визначався за формулою ( Басовський М.З., Рудик І.А.,1994):

ІрБ= 1/2 [ Імб -Dq (L-1) + IББ - Dq ( L-1)] , (3)

де ІББ - індекс племінної цінності батьків бугаїв за потомством, визначається за формулою1; Dq - генетичний тренд в породі, L - генераційний інтервал для МБ і ББ; ІМБ - індекс племінної цінності матерів бугаїв.

Ступінь реалізації генетичного потенціалу в різних умовах середовища проводили за формулою:

аі =Ні / Рі . 100% , (8)

де аі - ступінь реалізації генетичного потенціалу тваринами і-го генотипу; Ні - фактична продуктивність тварин і-го генотипу; Рі - генетичний потенціал за молочною продуктивністю тварин і-го генотипу, який визначили за формулою:

Р= d1 A + d2Б, (9)

де d1, d2 - частка спадковості відповідно за голштинською і чорно-рябою породами, А і Б - генетичний потенціал за надоєм відповідно голштинської (8000 кг) і чорно-рябої (5500-6000 кг) порід.

Для оцінки альтернативних варіантів програми селекції, розрахованих на різну інтенсивність добору і використання бугаїв використовували машинну програму для ПЕОМ розроблену А.Є.Поповим, В.М.Теплюком і М.В.Ткаченко за алгоритмом М.З.Басовського і І.А.Рудика (1995).

ЕФЕКТИВНІСТЬ ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ ОЦІНКИ І ДОБОРУ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ

Оцінка і добір матерів бугаїв. Внесок матерів бугаїв у загальне генетичне поліпшення популяції становить 32-46%, тому вже при відборі потенційних матерів бугаїв надзвичайно важливо правильно визначити їх племінну цінність. Дослідждення, проведені на 211 парах “мати-син” показали, що абсолютні показники продуктивності матерів бугаїв недостатньо впливають на рівень племінної цінності їх синів. Коефіцієнт кореляції між продуктивністю матерів за найвищу лактацію і племінною цінностю їх синів складає r= 0,15 0,1. Дещо вища ефективність добору матерів бугаїв за середньою продуктивністю за перші три лактації, r= 0,29 0,13. Залежність категорії племінної цінності бугаїв від рівня продуктивності їх матерів показана в таблиці4. Отже, існуюча на практиці система добору матерів бугаїв за власним фенотипом неефективна і не може бути критерієм добору ремонтних бугаїв.

Оцінка і добір батьків бугаїв. На частку батьків бугаїв приходиться 36-46% генетичного прогресу в популяції. Так, якщо від 74 бугаїв-поліпшувачів, середня племінна цінність яких складає +306 кг молока, отримано 172 сина з племінною цінністю +107 кг молока, то від батьків погіршувачів, відповідно - 21 гол. і -181кг, 35 гол. і -72 кг молока (табл.1). Кореляція між племінними цінностями батьків і їх синів становить r= 0,51(Р0,999).

Вплив батьків бугаїв на рівень племінної цінності їх синів

Аналіз даних по породі показав низьку інтенсивність добору батьків бугаїв. В наших дослідженнях 244 плідників, які використовувались на станціях штучного осіменіння в аналізуючий період, одержані від 114 батьків, тобто інтенсивність добору складє лише 2,1 сина від одного батька.

Між тим, при правильній оцінці бугаїв, як правило, спостерігається позитивна залежність між племінною цінністю батьків і синів (табл.2). Так, якщо від батьків Атом 386, Фікус 337, Севанш 1394, племінна цінність яких складає +430 кг і молока, одержані сини з племінною цінністю +209 кг молока і , то від бугаїв племінною цінністю 136-169 кг тільки 78-89 кг молока. Збільшення інтенсивності добору батьків бугаїв приводить до збільшення їх племінної цінності за надоєм. Так, якщо 114 батьків бугаїв мали середню племінну цінність +166 кг молока, то 5 кращих з них, так званих лідерів порід, в декілька раз вище, +612 кг молока. Пояснюється це тим, що при скороченні числа батьків бугаїв , в цю групу відбирають найбільш цінних плідників, які через своїх синів істотно впливають на генетичне поліпшення популяції.

Племінна цінність деяких бугаїв і їх синів

Оцінка і добір бугаїв за потомством. Оцінка та добір бугаїв за потомством є вирішальним і найбільш важливим етапом селекційної програми з породою. Результати випробування та оцінки плідників в період 1980-1992 рр., показали, що племінна цінність 244 бугаїв невисока і складає: за надоєм +80 кг, вмістом жиру -+0,0156%, кількістю молочного жиру - +7 кг ( табл.3).

Проте, окремі з них мають високий генетичний потенціал. Так, середня племінна цінність 6 кращих голштинських бугаїв склала +807 кг молока і +0,09% жиру, а 6 кращих бугаїв голландських ліній відповідно +601 кг молока і +0,1% жиру.

Аналіз генеологічної структури популяції голландського та голштинського походження свідчить про те, що порода складається із численних ліній, 244 бугаїв належать до 35 ліній ( замість 6-8, зумовлених оптимальним варіантом програми селекції популяції) і були синами 114 батьків.

Таке роздріблення генеалогічної структури породи неминуче призводить до різкого зменшення можливостей добору високоцінних плідників як в групу батьків бугаїв, так і батьків корів. При такій системі добору і підбору між лініями відсутні генетичні відмінності, а середня племінна цінність бугаїв у лініях знаходиться на низькому рівні :+60 кг молока голландських і +130 кг молока голштинських ліній.

Продуктивність дочок та племінна цінність бугаїв різного походження

Скорочення числа ліній в популяції і подальше удосконалення системи розведення за лініями , дають можливість відбирати високоцінних бугаїв для відтворення стада, що сприяє підвищенню генетичного прогресу в породі. Якщо із кожної провідної лінії відбирати одного кращого плідника для одерження від них ремонтних бугайців, то кількість батьків бугаїв становила б 18 голів, а середня їх племінна цінність підвищилася б до +383 кг молока.

Ефективність оцінки бугаїв-плідників за потомством в великій мірі залежить від кількості дочок, яке потрібне для визначення вірогідної племінної цінності бугая.

Якщо плідники вірогідно оцінені за потомством, то розподіл їх на категорії племінної цінності наближається до пропорційного розподілу: біля 33% поліпшувачів, 33% погіршувачів і 33% нейтральних, а середня їх племінна цінність наближується до 0. В наших дослідженнях розподіл 244 бугаїв на категорії плімінної цінності не мав пропорційного співвідношення: число поліпшувачів склало 54%, нейтральних - 22% і погіршувачів 24%. Це вказує на результат не тільке попереднього добору кращих бугаїв на племпідприємствах, а й на низьку вірогідність оцінки плідників за потомством. Для оцінки племінної цінності бугаїв на практиці використовувалась невелика кількість дочок ( в середньому по 15 голів на 1 бугая), а окремі плідники голландських ліній були оцінені за 10-12 дочками, що негативно вплинуло на вірогідність оцінки і відповідно на ефективність добору. Розподіл плідників вірогідно оцінених за потомством ( не менше 20 дочок) було наступним: число поліпшувачів склало 36 %, нейтральних і погіршувачів - по 32 %. Племінна цінність плідників за надоєм при цьому знизилась до + 25 кг молока. Така оцінка більш реальна, про що переконливо свідчить процентне співвідношення між категоріями плідників. Коефіцієнт кореляції між показниками племінної цінності батьків і синів при цьому підвищився від r=0,51 до r=0,71.

ОЦІНКА БУГАЇВ ЗА ПОТОМСТВОМ ПРИ МІЖПОРОДНОМУ СХРЕЩУВАННІ.

Продуктивність тварин є результатом впливу спадковості та умов середовища ( рівня годівлі та утримання, природно-кліматичних умов та ін.). В закритих популяціях, в яких застосовується чистопородне розведення, з поліпшенням умов середовища, рівень продуктивності тварин підвищується, бо при цьому збільшується ступінь реалізації їх генетичного потенціалу. Як показують теорія і практика, у відкритих популяціях, де особини отримані в результаті схрещування, спостерігається взаємодія між генотипом і середовищем. Для того, щоб правильно оцінювати результати використання бугаїв поліпшувальних порід при схрещуванні їх з місцевими чорно-рябими коровами, нами проведені дослідження з метою визначення ступеня реалізації генетичного потенціалу в різних умовах середовища.

У господарствах з рівнем годівлі 30 - 40 ц к. од. та 41-50 ц к. од. на одну голову в рік спостерігається вірогідна негативна реакція висококровних голштинських помісей на умови середовища. Різниця за надоєм між висококровними і низькокровними помісними коровами в стадах із низьким рівнем годівлі складає в середньому 238 кг молока і в стадах із середнім рівнем - 66 кг молока. Тільки в племінних стадах з рівнем годівлі 51 і більше ц к. од. на одну голову в рік, відмічена позитивна реакція висококровних помісей на умови середовища (+713 кг молока). Збільшення частки спадковості голштинів до 75% на цьому рівні годівлі сприяє підвищенню молочної продуктивності корів на 280 кг в порівнянні із чорно- рябими ровесницями, а в порівнянні із чистопородними голштинськими коровами ця різниця підвищується до 617 кг молока. Із збільшенням рівня годівлі в стадах збільшується рівень надою корів і ступінь реалізації генетичного потенціалу від 46,6% до 71,3%.

Слід зазначити, що в господарствах з середнім рівнем годівлі, краще реалізують свій генетичний потенціал тварини 5/8 і 3/4 кровності за голштинською породою. В стадах, де на одну голову в рік згодовують 30-40 ц к.од., найбільш пристосовані до місцевих умов середовища помісі з голштинською кровністю до 25%.

В товарних господарствах, де рівень годівлі не відповідає вимогам генотипу тварин, немає доцільності розводити висококровних за голштинською породою тварин. Тобто, можна зробити висновок, що у відкритих популяціях існує така реакція генотипів на умови середовища: на високому рівні годівлі кращими є кращі генотипи, а в гірших умовах - кращими є гірші генотипи. Тому необхідно корегувати як методику оцінки і добору племінних тварин, так і програму їх подальшого розведення. Для правильної оцінки бугаїв за потомством при схрещуванні необхідно їх дочкам підбирати одногенотипних ровесниць, а племінну цінність визначати за формулою 1. Різницю між продуктивністю дочок і ровесниць, які лактували в різних господарствах і в різні роки слід корегувати на ефективне число дочок, що визначається за формулою:

W =n i j k n i jk / n i j k + n i j k , (10)

де n- кількість дочок і- го генотипу в j- му році k - му стаді; n - кількість ровесниць відповідного генотипу, року й стада.

Наприклад, у плідника Причала 1179 налічується 13 напівкровних дочок з надоєм 4391 кг молока, 18 дочок з кровністю5/8 і надоєм 4255 кг, 5 трьохчетвертних дочок з надоєм 4047 кг , 10 дочок з кровністю 3/8 і надоєм 2362 кг і по одній дочці з кровністю 7/8 та 1/4 за голштинською породою з надоєм 4257 та 3794 кг молока відповідно. Згідно з інструкцією МСГ колишнього СРСР племінна цінність плідника Причала 1179 становить:

G = b ( D - P ) + 0,79 (4276-3930) = +273 кг

Оцінка бугая порівнянням продуктивності його дочок з одногенотипними ровесницями показала інші результати і цей бугай виявився нейтральним:

G = 0,79 ( 2439,2 : 37,07)= +52 кг.

Аналіз даних племінної цінності 19 плідників при оцінці їх із виключенням і без виключення впливу генотипічних та середовищних факторів показав, що при цьому співпала категорія племінної цінності тільки у 42% плідників. Перевірка на практиці показала, що оцінка бугаїв за потомством за цією методикою дає можливість корегувати добір та підбір плідників з урахуванням реакції їх потомства на умови середовища. Так, поліпшувачами виявились ті бугаї, у яких висококровне за голштинською породою потомство в меншій мірі негативно реагує на умови середовища.

Отже, для правильної оцінки результатів використання бугаїв необхідно враховувати не тільки структуру генотипу дочок і ровесниць, а й вплив стада, року лактації та інших середовищних факторів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ОЦІНКИ І ДОБОРУ РЕМОНТНИХ БУГАЇВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

В умовах середовища, які не сприяють реалізації генетичного потенціалу у потомків високоцінних плідників, а витрати на їх оцінку за потомством і утримання великого запасу сперми економічно не обгрунтовані, потрібна система використання сперми молодих бугаїв, не оціненних за потомством, але отриманих від батьків з високим генетичним потенціалом. Для перевірки ефективності впровадження цієї системи ми в своїх дослідженнях використали методику прогнозування племінної цінності плідників з використанням моделі селекційного індексу ( формула 3).

Дослідження показали, що для вірогідної прогнозованої оцінки племінної цінності ремонтних бугаїв за походженням велике значення має врахування інтервалу в роках між датою визначення племінної цінності батьків та віком прогнозованої оцінки їх синів. У багатьох плідників фактичний інтервал складає 10 і більше років, тому екстенсивна система оцінки і добору бугаїв значно знижує їх племінну цінність. Адже генетична перевага бугая над стадом або популяцією не є постійною. Це пояснює, чому в категорії нейтральних бугаїв від 54 батьків бугаїв-поліпшувачів, середня племінна цінність яких складає +181 кг молока, отримані нейтральні сини з середньою племінною цінністю -2 кг( табл.4).

Залежність племінної цінності за надоєм від племінної цінності матерів і батьків

Основними факторами, що впливають на точність прогнозування племінної цінності є як генетичні, так і паратипічні фактори. Так, чим за більшою кількістю дочок оцінені батьки бугаїв, тим більше співпадає прогнозована племінна цінність ремонтних бугаїв з оцінкою за потомством (при кількості дочок 35 і > збігання прогнозованої та фактичної племінної цінності складає 68%). Більш надійним є прогноз племінної цінності для чистопородних ремонтних бугайців в порівняні з помісними, що можна пояснити консолідацією спадковості у чистопородних і високою спадковою мінливістю у помісних тварин. Ефективність оцінки ремонтних бугаїв залежить в значній мірі від умов середовища, з яких найбільш впливовими є рівень годівлі та утримання тварин. Якщо оцінку плідників за потомством проводити у стадах з продуктивністю 2000 - 2499 кг, то збігання прогнозованної племінної цінності з фактичною становить лише 33%, із збільшенням рівня продуктивності стад цей показник зростає до 68%. Кореляція між прогнозованою племінною цінністю за селекційним індексом і фактичною племінною цінністю бугаїв складає 0,690,17 при Р>0,999, що свідчить про високу вірогідність такої оцінки.

Таким чином, прогнозування племінної цінності ремонтних бугайців за допомогою селекційних індексів на основі комплексу джерел інформації з корекцією на генетичний тренд в популяції дасть можливість відбирати для осіменіння корів кращих молодих бугаїв ( у віці 2-х років), що буде сприяти підвищенню темпів генетичного поліпшення популяцій і зменшенню витрат на вирощування бугайців та зберігання запасу сперми.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВЕЛИЧИНИ ГЕНЕТИЧНОГО ПРОГРЕСУ В ПОПУЛЯЦІЇ ВІД ПРОГРАМИ ДОБОРУ І ВИКОРИСТАННЯ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ

В основу оцінки генетичного прогресу в популяції (DG) за молочною продуктивністю покладена формула Rendel, Robertson (1950) в доповненні O.Peterson(1974), М.З.Басовський, І.А. Рудик (1996). Для оцінки ефективності існуючої програми селекції і використання бугаїв в популяції чорно-рябої худоби були взяті фактичні показники про використання бугаїв в породі в період 1988-1992 рр.: кількість батьків корів 244, кількість матерів бугаїв -110, кількість батьків ремонтних бугайців - 114 голів, питома вага популяції корів, що осіменялась спермою перевірюваних бугаїв - 0,50.

Аналіз показав, що існуюча програма селекції і використання плідників забезпечує низький рівень генетичного прогресу в популяції (DG=19,5 кг за рік), а внесок 4-х категорій племінних тварин дещо відрізняється від теоретичних розрахунків: батьків бугаїв -36%, батьків корів - 17,7%, матері бугаїв - 32,2%, матері корів - 11,1%. За даними ряду авторів, як в теоретичних розрахунках, так і за матеріалами практичної селекції, генетичний прогрес в популяції на 90-95% залежить від селекції бугаїв ( батьки бугаїв + матері бугаїв і батьки корів). Корови, відібрані в племінне ядро для одерження від них ремонтних телиць (матері корів) не істотно впливають на генетичне поліпшення породи, лише на 5-10%. Тому інтенсивні варіанти селекції молочної худоби з високим генетичним прогресом грунтуються на системі інтенсивного використання бугаїв-плідників.

За допомогою ПЕОМ нами були оцінені декілька альтернативних варіантів програми селекції, розрахованих на різну інтенсивність добору і використання бугаїв. При цьому встановлено, що генетичний прогрес в породі можна в 2-3 рази збільшити за рахунок підвищення інтенсивності добору і використання плідників.

Кількість батьків бугаїв є одним з найбільш важливих факторів. Як свідчать результати наших досліджень, зниження числа батьків бугаїв від 114 до 5 голів приводить до збільшення генетичного прогресу від 19,5 кг до 50,2 кг молока. Ця тенденція спостерігається при різному банку сперми на одного бугая та величині активної частини популяції, яка осіменяється спермою перевірюваних бугаїв. Пояснюється це тим, що при скороченні числа батьків бугаїв значно збільшується можливість добору в цю групу найбільш цінних плідників.

На темпи генетичного поліпшення популяції впливає величина банку сперми на перевірюваних плідників. При збільшенні розміру банку сперми з 30 до 50 тисяч доз, генетичний прогрес за надоєм збільшується з 48,8 кг до 50,2 кг молока.

В докризовий період максимальний прогрес в породах отримували в інтенсивних варіантах програми селекції, розрахованих на використання плідників після оцінки їх за потомством. В сучасних умовах, як показали наші дослідження, великі витрати запасів консервованої сперми не компенсуються тими доходами, що забезпечує система використання бугаїв після оцінки за потомством. В умовах середовища, не достатніх для реалізації генетичного потенціалу худоби в нормальних умовах годівлі і утримання, доцільним є використання молодих бугаїв, не оцінених за потомством, при умові високої вірогідності оцінки племінної цінності і інтенсивного добору матерів та батьків бугаїв. В кризовий період ця система більш ефективна. Вона сприяє підвищенню генетичного прогресу за надоєм від 19,5 кг до 46,8 кг молока в розрахунку на одну корову в рік.

ВИСНОВКИ

1. Проводиться неефективний метод добору матерів бугаїв за фенотипом (власною продуктивністю). Залежність між племінною ціннстю 211 плідників оцінених за потомством і надоєм їх матерів має дуже низький рівень: за найвищу лактацію r=+0,150,1 ( P>0,999), за середньою продуктивністю за перші 3-и лактації, r=+0,290,13 (Р>0,999).

2. У породі застосовується екстенсивна система добору батьків бугаїв. Так, 244 плідників, які найбільш інтенсивно використовувались у аналізований період ( 1986-1992 рр.) у Київській, Черкаській та інших областях, отримані від 144 батьків-бугаїв. Тому рівень племінної цінності як бугаїв, так і їх синів низький, відповідно 166 кг і 80 кг молока.

3. В аналізований період тільки 43,8% корів породи осіменялися спермою бугаїв, оцінених за потомством, із яких 54% були поліпшувачами, а 46% нейтральними і погіршувачами. В цілому племінна цінність 244 чорно-рябих бугаїв була +80 кг молока і +0,005% жиру, у тому числі 173 бугаїв голландських ліній, відповідно +57 кг молока і +0,08% жиру, 17 голштинських ліній +246 кг молока і +0,013% і 54 помісних плідників +100 кг молока і +0,016% жиру.

4. Недосконала система оцінки, добору і використання бугаїв є причиною того, що в породі генетичний прогрес за надоєм складає лише +19,5 кг молока в розрахунку на 1 корову в рік. Моделювання на ПЕОМ різних варіантів програм селекції показало, що генетичний прогрес в породі можна в 2-3 рази збільшити за рахунок поліпшення системи оцінки, добору і використання матерів і батьків бугаїв та батьків корів.

5.В сучасних умовах, коли рівень годівлі і утримання худоби не сприяє реалізації генетичного потенціалу потомків високоцінних бугаїв, найбільш ефективним і економічно обгрунтованим є варіант програми селекції, розрахований на інтенсивне використання молодих, неоцінених за потомством плідників, одержаних від батьків з високим генетичним потенціалом. При цьому оцінку бугаїв за потомством слід використовувати тільки для добору батьків бугаїв і батьків матерів бугаїв. Коефіцієнт кореляції між фактичнию племінною цінністю 195 бугаїв за потомством і прогнозованою за комплексним індексом складає 0,69 (Р>0,999).

ПРОПОЗИЦІЇ

1. Для ефективного впровадження в селекційну практику інтенсивного використання молодих, неоцінених за потомством плідників, необхідно використовувати досконалу систему оцінки і добору батьків і матерів бугаїв. Племінну цінність матерів бугаїв необхідно оцінювати за селекційним індексом, на основі комплексу джерел інформації, а племінну цінність батьків бугаїв визначати виключно за потомством з урахуванням впливу генетичних і середовищних факторів. Батьки бугаїв повинні мати високу вірогідність оцінки за потомством і бути поліпшувачами за основними селекційними ознаками.

2. Для вірогідного визначення племінної цінності бугаїв при відтворному схрещуванні необхідно враховувати вплив генетичних і середовищних факторів на рівень продуктивності їх дочок.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНИЙ У ПУБЛІКАЦІЯХ, У ТОМУ ЧИСЛІ

Наукові статті в журналах і збірниках

1. Федоренко О.І. ( Рекротюк О.І.) Методи підвищення ефективності оцінки та добору бугаїв чорно-рябої породи // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Зб. наук. праць. - Вип.3. - ч.1 - Біла Церква. - 1997. - С. 295-298.

2. Федоренко О.І. Шляхи підвищення ефективності оцінки та добору бугаїв-плідників при міжпородному схрещуванні // Вісник БДАУ . Зб. наук. праць. - Вип.3. - ч.2 - Біла Церква. - 1997. - С. 212-216.

3. Басовський М.З., Ківа М.С., Федоренко О.І., СтаростенкоІ.С., Хом`як О. , Гаркуша- Омельченко С.С. // Оцінка реакції різних генотипів на умови середовища в популяціях молочної худоби. Вісник БДАУ. - Вип. 4.- Ч.1.-Біла Церква, 1998.-С. 162-166.

Матеріали наукових конференцій

4. Буштрук М.В., Федоренко О.І., Рудик І.А. Відтворні показники голштінізованих помісей // Тези наук.-практ. конференції присв`яченій 90-річчю проф. М.М.Колесника “ Генетика продуктивності тварин”. - К.. 1994. - С.10.

5. Басовський М.З., Рудик І.А., Ткаченко М.В., Федоренко О.І. Підвищення ефективності добору ремонтних бугайців // Матер. конф. “ Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах”. - Біла Церква, 1995. - С.129-130.

6. Федоренко О.І. , Дубін А.М. Оцінка бугаїв-плідників голштинської та симентальської порід за відтворювальною здатністю // Матер. конф. “ Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах”. - Біла Церква, 1995. - С.164-165.

7. Рудик І.А.. Федоренко О.І. Прогнозування племінної цінності ремонтних бугаїв на різних етапах селекції // Материалы междунар. научно-практической конф. посв. 80 летию со дня рождения Эйснера Ф.Ф. - Харьков,1996. - С.32.

8. Федоренко О.І. Фактори , що впливають на точність прогнозування племінної цінності ремонтних бугаїв // Тези доповіді міжнар. наук.-практ. конф. “ Нові методи селекції відтворення високопродуктивних порід і типів тварин . - Київ. - Асоціація “Україна”. - 1996. - С.167.

9. Рекротюк О.І. Оцінка та добір ремонтних бугайців за походженням з використанням селекційних індексів // Проблеми індивідуального розвитку с.-г. тварин / Збірник наук. праць міжнародн. нак.- вироб. конф. присвяченій 90 річчю від дня народження К.Б.Свечина . - Київ, 1997. - С.70-71.

Размещено на Allbest.ru