Вдосконалення прийомів оцінки племінних і продуктивних якостей універсальних і спеціалізованих порід свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01. - розведення та селекція тварин

Вдосконалення прийомів оцінки племінних і продуктивних якостей універсальних і спеціалізованих порід свиней

Полякова Вікторія Олександрівна

Херсон - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства АПК України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Яременко Віктор Іванович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

Офіційні опоненти

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Калініченко Галина Іванівна, Миколаївський державний сільськогосподарський інститут, кафедра спеціальної зоотехнії

Провідна установа - Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія Нова" УААН

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

Анотація

свиня селекціонуємий генофонд порода

Полякова В.О. Вдосконалення прийомів оцінки племінних і продуктивних якостей універсальних і спеціалізованих порід свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1998.

Дисертація присвячена вивченню генотипових особливостей порід свиней різного напряму продуктивності за репродуктивними, відгодівельними і м'ясними якостями. Для розробки прийомів оцінки продуктивних якостей свиней використані інтер'єрні показники сироватки крові та моделювання кривих росту з використанням моделі Річардса. Визначено зв'язок активності ферментів з репродуктивними і продуктивними якостями свиней. Встановлено доцільність відбору ремонтного молодняку свиней за параметрами напруги і рівномірності росту. Виявлено вплив генотипових і паратипових факторів на мінливість інтер'єрних показників. За допомогою кластерного аналізу встановлені відмінності досліджуваних порід за основними господарсько - корисними ознаками.

Ключеві слова: генофонд, порода, інтер'єрні тести, моделі росту, мінливість ознак, дисперсійний, кластерний аналізи, кореляція, рівняння регресії.

Аннотация

Полякова В.А. Совершенствование приемов оценки племенных и продуктивных качеств универсальных и специализированных пород свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1998.

Диссертация посвящена изучению генотипических особенностей пород свиней различного направления продуктивности по репродуктивным, откормочным и мясным качествам. Для разработки приемов оценки продуктивных качеств свиней использованы интерьерные показатели сыворотки крови и моделирование кривых роста с использованием модели Ричардса. Определена взаимосвязь активности ферментов с репродуктивными и продуктивными качествами свиней. Установлена целесообразность отбора ремонтного молодняка свиней по параметрам напряженности и равномерности роста. Выявлено влияние генотипических и паратипических факторов на изменчивость интерьерных показателей. При помощи кластерного анализа установлены отличия изученных пород по основным хозяйственно - полезным признакам.

Ключевые слова: генофонд, порода, интерьерные тесты, модели роста, изменчивость признаков, дисперсионный, кластерный анализы, корреляция, уравнения регрессии.

Annotation

Polyakova V.A. Improvement of the evaluation techniques for pedigree and productive qualities of multipurpose and specialized breeds of pigs. - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree (Agriculture) in the major 06.02.01 - Animal Breeding and Selection. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 1998.

The thesis reflects research in genotypical peculiarities of pig breeds of different productivity directions according to reproductive, fattening and meat qualities. To develop evaluation techniques of productive qualities in pigs there have been used interieur indicators of blood serum and growth curve modelling, with the application of the Richards model. The relationship of enzime activity and reproductive and productive qualities of pigs was established. The expediency of the selection of remount younger generation according to the parameters of growth intensity and evenness was determined. The impact of genotypical and paratypical factors on the variability of interieur indicators was revealed. Owing to the cluster analysis, the differences between the breeds under study were defined according to the main characteristics of economic utility.

Key words: gene pool, breed, interieur tests, models of growth, variability of indicators, dispersional, cluster analysis, correlation, regression equations.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення ефективності селекційної роботи у свинарстві, направленої на створення нових порiд, ліній і спеціалізованих типів, в значній мірі обумовлена використанням сучасних методів оцінки племінних і продуктивних якостей тварин (Рибалко В.П., 1997).

На цій основі в Україні та за кордоном створені інформаційні системи, які дозволяють здійснити генетичний моніторинг ліній, популяцій та порід тварин (Басовський М.З., 1985; Власов В.І., 1985; Агапова Є.М., 1987; Петренко І.П., 1988, 1990; Березовський М.Д., 1990).

Одним з шляхів підвищення ефективності селекційного процесу в свинарстві може стати використання прийомів моделювання, що дозволяють імітувати внутрішньопопуляційні процеси, розробити критерії прогнозування росту та розвитку тварин в процесі онтогенезу, виявити типологічні особливості свиней різного напрямку продуктивності, оцінити внесок мірних ознак в реалізацію рівня репродуктивних і продуктивних ознак. Поряд з цим важливого значення набувають питання удосконалення прийомів оцінки і відбору ремонтного молодняку свиней для підвищення репродуктивних якостей свиноматок. Останнім часом для цього використовують закономірність формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі (Свечін Ю.К., 1985; Коваленко В.П., Боліла С.Ю., 1998). Але відносно використовуваного в Україні генофонду свиней недостатньо вивчені параметри рівномірності і напруги росту тварин в ранньому онтогенезі.

Значну увагу останнім часом надається використанню інтер'єрних тестів для прогнозування рівня продуктивних якостей тварин з використанням рівнянь множинної лінійної регресії. Це дозволить оцінити внесок показників білкового і ліпідного обміну в регуляцію рівня відгодівельних і м'ясних якостей свиней.

Виходячи з цього, є актуальним проведення досліджень з оцінки генетичного потенціалу репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей наявного в Україні генофонду свиней при використанні на великих промислових комплексах, виявлення типологічних особливостей за мірними ознаками, а також встановлення генетичних дистанцій між породами різного напрямку продуктивності, вивчення ефективності використання інтер'єрних тестів та констант моделей Бріджеса, Річардса, параметрів росту для прогнозування репродуктивних і продуктивних якостей.

Зв'язок роботи з науковою програмою. Робота була складовою частиною науково - дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалась згідно з темою: " Розробити і впровадити технологічний проект підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід" (номер державної реєстрації 0196U015903).

Мета і задачі досліджень. Вивчити репродуктивні, м'ясні і відгодівельні якості свиней різного напрямку продуктивності, оцінити їх генетичні відмінності, провести моделювання росту молодняка свиней з використанням декількох моделей і параметрів рівномірності та напруги росту, встановити зв'язок інтер'єрних тестів з рівнем основних господарсько - корисних ознак свиней.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:

- вивчити міру дискретності генофонду порід свиней різного напрямку продуктивності за мірними ознаками;

- визначити за допомогою кластерного аналізу блоки ознак, за якими породи виявляють генетичну відмінність, виявити генетичну відстань між породами свиней в зв'язку з рівнем продуктивності;

- вивчити параметри інтенсивності формування, рівномірності і напруги росту і їх зв'язок з основними селекціонуємими ознаками свиней;

- вивчити онтогенетичну динаміку интер'єрних показників, визначити їх зв'язок з продуктивністю тварин;

- розробити моделі оцінки і прогнозування живої маси і енергії росту свиней;

- визначити можливість використання множинного лінійного регресійного аналізу для вивчення внеску мірних ознак в реалізацію відгодівельних якостей свиней.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведена оцінка дискретності генофонду свиней різного напрямку продуктивності, показано високий кореляційний зв'язок активності ферментів з рівнем відтворних і відгодівельних якостей свиней, оцінено внесок інтер'єрних тестів в рівень селекціонуємих ознак, виявлені параметри росту свиней за моделями Бріджеса (Bridges T.C. 1986), Річардса (Richards F.J. 1969) та коефіцієнтами рівномірності і напруги росту, що дає можливість прогнозувати енергію росту молодняка свиней.

Практична цінність роботи полягає в тому, що відбір за параметрами моделей росту сприяє збільшенню середньодобових приростів свиней на 67 г, зменшенню віку досягнення живої маси 100 кг на 24 дня, що забезпечує з розрахунку на 1000 голів відгодівельного поголів'я отримання економічного ефекту в сумі 55412 гривень. Розроблені прийоми оцінки спадкових якостей свиней дозволяють підвищити ефект селекції з середньодобового приросту на 42 г, за віком досягнення живої маси 100 кг на 4,9 днів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержані здобувачем особисто при виконанні комплексної наукової тематики (проведення експериментів, закладення дослідів, виконання аналітичних робіт). Автор приймав безпосередню участь в розробці схем досліджень та їх виконанні, обробці і систематизуванні отриманих даних.

Апробація роботи. Матеріали досліджень доповідались на науковій конференції Херсонського державного аграрного університету (1996), техраді свинокомплексу “Нивотрудівський” (1997), на розширеному засіданні кафедр спеціальної зоотехнії та розведення сільськогосподарських тварин ХДАУ (1998), а також на науковій конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження професора К.Б. Свечіна (1997).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, у яких викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота включає слідуючі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал і методика досліджень, результати власних досліджень, висновки, пропозиції виробництву і список літератури.

Матеріали дисертації викладені на 146 сторінках машинописного тексту, вміщує 57 таблиць, 17 малюнків. Список літератури включає 166 джерел, з них 34 - іноземних авторів.

Матеріал та методика досліджень

Дослідження з теми дисертаційної роботи виконані в період з 1990-1998 рр. в радгоспі - комбінаті "Нивотрудівський" Апостолівського району Дніпропетровської області, обчислювальному центрі кафедри економічної кібернетики та кафедри спеціальної зоотехнії Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом для проведення досліджень були взяті свині, що використовуються в чистопородному розведенні та гібридизації, таких порід і типів:

- універсального напрямку продуктивності: велика біла (ВБ), український тип в великій білій породі (УВБ-1) створена спеціалістами господарства і науковцями інституту свинарства УААН, українська степова біла (УСБ);

- м'ясного напрямку: полтавська м'ясна (ПМ), асканійський м'ясний тип (АМТ), дюрок (Д), ландрас (Л);

- сального напрямку: українська степова ряба (УСР).

При визначенні генетичних дистанцій між породами за допомогою кластерного аналізу були включені дані по наступним породам: українська степова біла (УСБ), велика чорна (ВЧ), литовська біла (ЛБ), ландрас (Л), миргородська (М), естонська бекона (ЕБ), велика біла (ВБ), молдавський м'ясний тип (ММТ), українська м'ясна (УМ), полтавська м'ясна (ПМ).

Дослідження проведені за схемою (табл. 1).

Дослідження показників росту, розвитку ремонтного молодняку, відтворних якостей маток генотипів проведені на протязі трьох суміжних генерацій.

Аналіз отриманих даних проведений з використанням сучасних методів статистичного аналізу в біології і сільськогосподарському виробництві - множинний регресійний, двох, трьох факторний дисперсійний, кластерний аналіз, ряд програм розроблені дисертантом.

Таблиця 1. Етапи роботи і обсяг досліджень

Блок ознак, що включає параметри індивідуального розвитку, складався з показників живої маси з 1 до 8 міс.

Блок репродуктивних ознак складався з наступних показників: багатоплідність (гол.), великоплідність (кг), молочність (кг), від'ємна маса одного поросяти в 26 днів (кг), тривалість відтворного циклу (днів).

Блок відгодівельних і м'ясних якостей включав показники середньодобового приросту (г), вік досягнення живої маси 100 кг (днів), витрат кормів на 1 кг приросту (корм. од.). Для оцінки м'ясо-сальних якостей враховували вихід м'яса в туші (%), товщину шпику над 6-7 грудними хребцями (см), масу найдовшого м'яза спини (кг), масу окосту (кг).

На основі оцінених ознак були вивчені генетичні дистанції і визначена дискретність генофонду порід свиней різного напрямку продуктивності, що розводяться в Україні.

Застосування факторного аналізу дозволило визначити внесок окремих показників в реалізацію таких функціональних параметрів як жива маса в 8-міс. віці, багатоплідність, середньодобові прирости на контрольній відгодівлі. Кластерний і факторний аналіз проводили з використанням статистичного графічного пакету Statgraphics версії 5, розробленого для комп'ютерів типу IBM PC (Грігорьев С.Г. та інш. 1992).

З метою опису процесів росту і розвитку тварин різного генотипу використали математичні моделі Річардса (1969), Бріджеса (1986).

З метою визначення интер'єрних особливостей свиней досліджуваних генотипів і використання тестів для прогнозування живої маси тварин проведені дослідження активності ферментів протеїнового, ліпідного і вуглеводного обміну. У тварин вибраних порід вивчена активність ферментів аспартат (АСТ) і аланінтрансферази (АЛТ), за методом Ройтмана і Френкеля (И.Тодоров, 1963), лужної фосфатази (ЛФ) за методиками, описаними в довіднику "Клінічна лабораторна діагностика у ветеринарії" (1985). Активність креатінфосфокінази (КФК) визначали по кількості креатіна, що утворився методом S.S.Kuty, H.A.Lardy (1954).

Математичне моделювання ознаки живої маси з урахуванням визначальних його интер'єрних тестів проводили за допомогою рівняння множинної лінійної регресії.

Економічну ефективність використання тварин різних порід і прогнозування м'ясної продуктивності визначали згідно "Методиці визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, наукової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій" (1980).

Умови утримання і годівлі були схожими для всіх груп тварин. Годівлю проводили спеціальними комбікормами марок СК-1, СК-2, СК-3, СК-10, СК-11, СК-16 і СК-21.

Основний матеріал дисертації оброблений статистичними методами за Н.А. Плохинським (1969). Спеціальні методи досліджень приводяться у відповідних розділах дисертації.

Результати досліджень

Генетичний потенціал продуктивності свиней різного напрямку продуктивності.

Внаслідок проведених досліджень (табл. 2) встановлено, що більш високою багатоплідністю характеризувалися матки асканійського м'ясного типу і великої білої (10,5 голів в середньому за три опороса). За показниками великоплідності явна перевага виявлена у свиней породи дюрок - 1,56 кг. Серед порід, що вивчаються за молочністю, відмічено перевагу маток асканійського м'ясного типу (45,8 кг). Слід відмітити, що спеціалізовані м'ясні породи мали більш високі показники молочності - відповідно, полтавська м'ясна 43,8 і ландрас 43,3 кг. За масою 1 поросяти в 26 днів відмічена перевага свиней породи дюрок 5,69 кг, ландрас 5,43 кг і асканійського м'ясного типу 4,97 кг. Аналіз тривалості відтворного циклу виявив, за винятком породи дюрок (максимальний період відтворного циклу - 181,1 дні), схожі показники цього параметра для всіх вивчених порід.

Випробування підсвинків вивчених порід за рівнем відгодівельних якостей виявило істотну перевагу свиней української степової білої породи (711,46 г), полтавської м'ясної (689,32 г) і дюрок (704,3 г). За віком досягнення маси 100 кг найбільш високі показники також характерні для підсвинків української степової білої породи (188,65 днів), полтавської м'ясної (193,35 днів) і чистопородної великої білої (193,50 днів). За показниками витрат кормів на 1 кг приросту отримані схожі показники між досліджуваними генотипами.

На заключному етапі досліджень вивчені забійні і м'ясні якості свиней різних генотипів при забої 100 кг. Встановлено, що найбільш високий забійний вихід отримано в групах підсвинків породи дюрок (64,1%) і ландрас (62,3%). У той же час універсальні породи свиней (УСБ, ВБ і УСР) мали істотно нижчі показники виходу м'яса в туші. М'ясні і універсальні породи також відрізнялися по масі окосту і товщині шпику. Найменші показники товщини шпику також характерні для порід м'ясного типу (від 2,74 до 3,25 см). Значно підвищені показники відмічені у великої білої породи (4,13 см) і української степової рябої (4,56 см), що вказує на необхідність їх подальшої селекції на зниження товщини шпику.

Оцінка генетичної дискретності порід свиней за відгодівельними якостями.

Нами проведено аналіз генетичної дистанції між породами різного напрямку продуктивності, які оцінені методом контрольної відгодівлі в країнах СНД. Аналіз генетичних дистанцій між породами за показниками відгодівельних якостей показав, що породи одного напрямку продуктивності мають подібні генетичні дистанції і вони значно менші, ніж між контрастними породами (мал. 1). Дійсно, порода литовська біла і ландрас, молдавський м'ясний тип, полтавська м'ясна і українська м'ясна мають подібні генетичні дистанції між собою. Миргородська порода знаходиться відокремлено від інших порід, а породи естонська бекона і велика біла також дуже схожі між собою.

Мал. 1. Дендрограма генетичних дистанцій між породами свиней за рівнем відгодівельних якостей

Для підтвердження виявлених закономірностей породи були згруповані за кластерами (від 2 до 5). Аналіз розподілу порід за двома кластерами показує, що породи в основному групуються за рівнем середньодобових приростів, тому в перший кластер входять всі м'ясні породи і типи, у другий - свині універсального і сального напрямку продуктивності. При розподілі на 3 кластера відбувається ділення порід на групу з дуже високим рівнем середньодобових приростів і скороспілістю. Відповідно з цим, в третій кластер входять молдавський м'ясний тип і українська м'ясна порода. На наш погляд доцільно виділяти 3 кластери, які, в основному, характеризують відмінності між досліджуваними породами.

Вікова і генотипова мінливість сироватки крові і її зв'язок з продуктивністю

Вивчення активності ферментів протеїнового і вуглеводного обміну у віковому аспекті різних генотипів продуктивності в умовах великого комплексу показало, що найбільш високу активність трансфераз свині всіх порід мали в чотиримісячному віці, що співпадає з інтенсивним синтезом м'язової тканини (табл. 3).

Таблиця 3. Вікова мінливість ферментів сироватки крові молодняку свиней (F1 -F3)

Найбільш високий рівень аланінтрансферази (АЛТ) відмічений у свиней порід дюрок і УСР (0,812 і 0,830). Встановлено, що на протязі трьох поколінь утримання свиней на комплексі відбувається зниження активності трансфераз, що вказує на негативну дію промислових методів утримання на активність синтезу м'язових волокон.

Найбільший інтерес представляють взаємозв'язки активності ферментів з відгодівельними та м'ясними якостями, що дає змогу при високих кореляціях прогнозувати продуктивність свиней в ранньому віці (табл. 4).

Таблиця 4. Взаємозв'язок активності ферментів за відгодівельними і м'ясними якостями свиней

Встановлені дуже важливі закономірності, які полягають в тому, що активність АЛТ має достовірний і високий взаємозв'язок до витрат кормів на 1 кг приросту (r від 0,45 в 4 міс. до 0,95 в 2 міс. віці). Такі ж високі значення кореляційної залежності отримані і по показниках активності ЛФ. Коефіцієнти кореляції за витратами кормів на 1 кг приросту коливалися від 0,50 (в 1 міс.) до 0,81 (в 4 місячному віці). Рівень активності АСТ мав середнє значення кореляції з віком досягнення живої маси 100кг (r = 0,45). Аналогічні дані отримані по взаємозв'язку КФК з віком досягнення живої маси 100 кг (r = 0,53) і витратами кормів на 1 кг приросту (r = 0,82).

Нарівні з розглянутими відгодівельними якостями не менш важливим є вивчення взаємозв'язку ферментів з показниками м'ясних якостей. Аналіз отриманих результатів вказує на досить високу прогнозуючу здатність активності АЛТ у віці 1 міс. Так кореляція активності даного ферменту з виходом м'яса в туші склала r = -0,77, з масою окосту r = -0,70, товщиною шпику r = 0,96 і масою найдовшого м'яза спини r = -0,93. Показник живої маси в 8 міс. віці у високій мірі корелює з активністю АСТ (r = -0,64) і КФК (r = 0,51 в 1 міс. і r = -0,67 в 2 міс. віці), що створює передумови з урахуванням активності двох розглянутих ферментів досить надійно прогнозувати м'ясні якості свиней.

З досить істотних взаємозв'язків можна відмітити кореляцію ЛФ з товщиною шпику (від 0,70 до 0,90) і масою найдовшого м'яза спини (r = -0,64 до -0,90). Виявлені закономірності можуть бути використані для прогнозування відгодівельних і м'ясних якостей свиней.

У порівняльному аспекті важливим є вибір з дослідженої сукупності ферментів найбільш інформативних з точки зору прогнозування репродуктивних і продуктивних якостей. Це досягається вивченням внеску змінних факторів в загальну мінливість функціональних показників. Нами визначений внесок 4-х ферментів, вивчених у віковому аспекті, в мінливість репродуктивних та відгодівельних якостей свиней (табл. 5).

З показників, оцінених в 2-х місячному віці можна відмітити високий внесок АСТ в мінливість величини молочності маток (66,06%). Серед ферментів, активність яких визначалася в 4-6 міс. віці ремонтних свинок, виділяється інша група - АЛТ і КФК, внесок яких найбільш істотний. Так, активність КФК на 90,01% визначає мінливість маси одного поросяти в 26 днів, а АЛТ обумовлює до 83,61% молочність маток. Дана закономірність простежується і у віці 6 місяців для молочності маток (81,91 %). Загалом, можна указати, що в ранньому віці (1-2 міс.) можна прогнозувати репродуктивні якості свиноматок, виходячи з активності ЛФ і АСТ, а у віці 4-6 міс. - виходячи з активності КФК і АЛТ.

На відміну від репродуктивних ознак найбільший внесок в мінливість відгодівельних якостей вносить активність АЛТ. Так, витрати корму визначаються активністю даного ферменту на 91,23% (1 міс.) і 95,24% (2 міс.). На інші показники переважний внесок надає мінливість ЛФ: - 66,44% на мінливість величини середньодобового приросту і 61,67% на вік досягнення живої маси 100 кг. Для високої точності прогнозу відгодівельних якостей свиней доцільно використати оцінки активності АЛТ і ЛФ.

З метою вивчення впливу генетичних, паратипних і онтогенетичних факторів на мінливість досліджуваниих интер'єрних показників, нами проведений трьохфакторний дисперсійний аналіз. Був вивчений вплив паратипних факторів (3 покоління використання на комплексі), віку молодняку (1, 2, 4, 6 міс.) і генотипних особливостей (7 генотипних груп) на активність ферментів білкового і вуглеводного обміну.

Таблиця 5. Внесок факторів в мінливість продуктивних ознак свиней, %

Встановлено істотний вплив на мінливість активності ферментів білкового і вуглеводного обміну всіх трьох факторів (р<0,01), а також всіх чотирьох типів взаємодії. Внаслідок досліджень виявлено незначний вплив паратипних факторів на динаміку активності ознак. Так сила впливу знаходилася в межах: 0,02% (ЛФ) до 7,10% (КФК). У той же час встановлена значна залежність всіх інтер'єрних показників від віку тварин - найбільші значення активності ферментів переамініровання встановлені у віці 2-4 міс., що співпадає з періодом найбільш інтенсивного синтезу м'язової тканини. Вплив віку складав від 13,01% (КФК) до 58,32% (ЛФ). За винятком КФК вплив онтогенетичного фактору був вище, ніж вплив генотипних відмінностей, значення яких знаходилися в межах 7,38% … 25,83% і були вірогідними.

Використання параметрів росту ремонтного молодняку свиней для прогнозування живої маси при відгодівлі

З метою прогнозування процесу росту свиней була вивчена ефективність оцінки їх за параметрами інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту. За показником інтенсивності формування можливо прогнозувати живу масу в ранньому віці 0-1-2 міс. з урахуванням коефіцієнта кореляції 0,679-0,734 (табл. 6).

Таблиця 6. Коефіцієнти кореляції показників росту свиней

Менш інформативним в період 0-1-2 міс. виявився індекс рівномірності росту (при r від -0,437 до -0,572). В більш пізньому віці (2-3-4 міс.) цей індекс мав дуже високий кореляційний взаємозв'язок з живою масою в 7 і 8 місяців (r від 0,788 до 0,879). Критерії напруги і рівномірності росту добре прогнозують живу масу в період 2-3-4 міс., кінець якого співпадає з виходом молодняку на вирощування або відгодівлю. Тому, в племінних господарствах, доцільно при відборі ремонтних свинок враховувати їх живу масу в період 2-3-4 місяці і отримувати високі показники живої маси при відборі свинок з високими показниками індексів рівномірності і напруги росту.

Моделювання росту свиней різних генотипів в процесі онтогенезу

На заключному етапі досліджень були вивчені особливості росту свиней різних порід і типів з допомогою математичних моделей. Використані крива росту Бріджеса і крива росту Річардса. Вивчення ефективності використання математичних моделей для опису процесу росту свиней показали, що найбільш оптимальною є крива Річардса (табл.7), яка поряд з високою точністю опису дозволяє прогнозувати динаміку живої маси в різні вікові періоди. Достойністю моделі являється також те, що в ній майже повністю збігаються теоретичні і емпіричні значення початкової живої маси. Це вказує на можливість використання моделі для прогнозу живої маси виходячи із даних за початковий період випробування.

Таблиця 7. Параметри моделі Річардса

Використання моделі Річардса показало, що вона з високою точністю описує експериментальні дані росту свиней в подальші вікові періоди (R² від 0,9903 до 0,9967). Використання моделі дозволяє оцінити можливий генетичний потенціал тварин в конкретні періоди онтогенезу.

Для визначення економічної ефективності відгодівлі підсвинків була взята вибірка молодняку породи дюрок (65 голів) і розподілена на групи по співвідношенню параметрів кинетичної і експоненціальної швидкості росту, визначених по моделі Річардса. Було сформовано три групи тварин: I - з високим співвідношенням констант (>1); II - з середнім співвідношенням констант (1); IIІ - з низьким співвідношенням констант (<1). Вивчена жива маса в 8 міс. віці підсвинків вказаних груп і встановлена економічна ефективність їх відгодівлі (табл. 8). При відборі підсвинків з високими значеннями констант кінетичної і експоненціальної швидкості росту отримано найбільший економічний ефект. Приріст додаткової продукції складав 13,7 % (по відношенню до III групи), що забезпечило отримати за 8 місяців додатковий прибуток на 1 голову 36,44 гривень, а при відгодівлі 1000 підсвинків за рік можна отримати 55412 гривень. Це свідчить про доцільність відбору ремонтного молодняку свиней за оптимальним співвідношенням параметрів росту.

Таблиця 8. Економічна ефективність відгодівлі підсвинків з різною швидкістю росту

Висновки і пропозиції

Визначено генетичний потенціал за відтворними і м'ясними якостями свиней перспективного генофонду, що розводяться на великому промисловому комплексі, і розроблені прийоми оцінки і добору тварин.

Найбільш високі відтворні якості на протязі трьох генерацій на комплексі мали свиноматки великої білої і української м'ясної породи - багатоплідність 10,5 гол.; молочність відповідно 41,9 … 45,8 кг. За рівнем середньодобових приростів істотну перевагу з 7 вивчених генотипів мали тварини української степової білої породи (711,46 г) і дюрок (704,3 г). Для свиней української степової білої породи відмічено мінімальний вік досягнення живої маси 100 кг - 188,65 днів. За м'ясними якостями встановлена достовірна перевага свиней спеціалізованих м'ясних порід - вихід м'яса складає: АМТ - 60,7%, дюрок - 64,1 %, ландрас - 62,3 %. Маса окосту у породи дюрок становить 11,28 кг, ландрас - 10,71 кг.

Оцінена генетична дискретність порід різного напрямку продуктивності. Встановлені значні відмінності за комплексом відгодівельних і м'ясних якостей між породами велика біла і ландрас ( 4,04 ), велика біла і уельска, а також всіх порід з новою породою українська м'ясна (від 3,09 до 6,50). Це вказує, що дана порода має свій відособлений генофонд і може використовуватися як батьківська форма в програмах схрещування і гібридизації.

Вивчення типологічних особливостей свиней різного генотипу за краніологічними показниками показало, що найбільші відмінності між досліджуваними генотипами встановлені за вимірами нижнього краю потиличного отвору, найбільшої ширини лоба і висоти черепа (мм). Всі породи утворюють два великих кластера, що об'єднують породи з напряму продуктивності - ландрас, українська м'ясна або за рівнем скоростиглості - полтавська м'ясна, молдавська м'ясна, велика чорна.

Вивчення активності ферментів протеїнового і вуглеводного обміну у віковому аспекті показало, що найбільш високу активність трансфераз свині всіх порід мали в 4-х місячному віці, що відповідає періоду інтенсивного синтезу м'язової тканини. Найбільш високий рівень аланінтрансферази відмічений у свиней порід дюрок і українська степова ряба (0,812 і 0,830). Встановлено, що на протязі трьох поколінь утримання на комплексі відбувається зниження активності трансфераз, що вказує на негативні дії промислових методів утримання на активність синтезу м'язових волокон.

Встановлено, що рівень аланінтрансферази має стійкий негативний взаємозв'язок з молочністю маток, при цьому найбільш високі значення отримані у віці визначення АЛТ 4 і 6 міс. (відповідно -0,86 і -0,84).

Виявлено високий взаємозв'язок рівня аспартаттрансферази з багатоплідністю маток. Так, у віці 2-х місяців коефіцієнт кореляції становив 0,80, а в 4 міс. 0,64. Це вказує на можливість відбору ремонтних свинок по рівню аспартаттрансферази.

Активність аланінтрансферази має достовірний і високий взаємозв'язок з затратами кормів на 1 кг приросту (r від 0,45 в 4 міс. до 0,95 в 2 міс. віці). Досить істотною виявилася кореляція лужної фосфатази з товщиною шпику (від 0,70 до 0,83). Виявлені закономірності можуть бути використані для прогнозування відгодівельних і м'ясних якостей свиней. Для цього розраховані рівняння множинної лінійної регресії, що дозволяють з високою точністю прогнозувати відгодівельні якості свиней ( R=0,9482).

Визначено внесок активності окремих ферментів в мінливість репродуктивних якостей свиноматок. Встановлено стабільно високий внесок активності лужної фосфатази в мінливість багатоплідності (82,53%) і молочность маток (70,75%).

Вивчений вплив генотипових, паратипових і онтогенетичних факторів на мінливість інтер'єрних ознак. Встановлена значна залежність активності ферментів переамінування від віку тварин - найбільші значення отримані у віці 2-4 міс., що співпадає з періодом найбільшого синтезу м'язової тканини (від 13,01% - креатінфосфокінази до 58,88% - лужної фосфатази). Частка впливу генотипових факторів знаходилася в межах 7,88 … 25,83 і була високодостовірною.

З метою прогнозування процесу росту свиней вивчена ефективність оцінки їх за параметрами інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту. Встановлено, що за показником інтенсивності формування можливо прогнозувати живу масу в мінімально ранньому віці (0-1-2) - коефіцієнт кореляції був на рівні 0,679-0,573.

Використання моделі Річардса показало, що вона з високою точністю описує експериментальні дані росту свиней в подальші вікові періоди (R² від 0,9903 до 0,9967). Використання моделі дозволяє оцінити можливий генетичний потенціал тварин в конкретні періоди онтогенезу. Рекомендується в племінних господарствах при відборі ремонтних свинок враховувати їх живу масу в період 2-4 міс. і отримувати високі показники живої маси при відборі свинок з високими показниками індексів рівномірності і напруги росту, а також застосовувати модель Річардса для прогнозування живої маси свиней різних порід.

Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації

1. Яременко В.І., Полякова В.О. Потомство свиней з високою енергією росту // Тваринництво України. - Київ. - 1997.- № 5. С. 14.

2. Полякова В.О. Інтенсивність росту свиней і прогнозування їхніх відгодівельних якостей. // Тваринництво України. - Київ. - 1997.- № 5. С. 12.

3. Полякова В.О. Динаміка онтогенетичних змін активності ферментів сироватки крові свиней різних генотипів // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. Збірник наукових праць. Київ. - 1997. - С. 68.

4. Полякова В.О. Визначення генетичного потенціалу відгодівельної і м'ясної продуктивності свиней різного напрямку продуктивності // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 1998. - випуск 3. - С. 86-94.

5. Полякова В.О. Оцінка генетичної дискретності порід свиней різного напрямку продуктивності // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 1998. - випуск 2. - С. 88-92.

6. Яременко В.І., Полякова В.О. Вікова і генотипічна мінливість ферментів сироватки крові та зв'язок з живою масою молодняка свиней // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 1998. - випуск 5, частина 2. - С. 43-45.

Размещено на Allbest.ru