Оцінка нових клонових підщеп яблуні в розсаднику і саду в умовах центрального Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.01.07 - плодівництво

Оцінка нових клонових підщеп яблуні в розсаднику і саду в умовах центрального Лісостепу України

Пелехатий Вадим Миколайович

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті садівництва УААН.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чиж Олександр Дмитрович, Інститут садівництва УААН, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент АТНУ, професор Лисанюк Віктор Григорович, Національний аграрний університет, професор кафедри садівництва

кандидат сільськогосподарських наук Воєводін Володимир Васильович, Комітет з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості України, начальник управління науки

Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія Міністерства АПК, кафедра плодівництва

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

Анотація

саджанець штамбоутворювач рослина

Пелехатий В.М. Оцінка нових клонових підщеп яблуні в розсаднику і саду в умовах центрального Лісостепу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Національний аграрний університет. Київ, 1998.

Дисертацію присвячено вивченню нових клонових підщеп яблуні в розсаднику і молодому саду. Дано оцінку підщепам за виходом саджанців, встановлено економічну ефективність застосування підщеп у розсаднику. Визначено ступінь морозостійкості кореневої системи клонових підщеп. Вивчений вплив нових підщеп на ріст кореневої та надземної частин дерев яблуні, на їх швидкоплідність та продуктивність. Виявлено, що при збільшенні висоти щеплення до 60 см на клонові підщепи послаблюється ріст дерев, прискорюється вступ їх в плодоношення, збільшується питома продуктивність.

За комплексом ознак в розсаднику та саду виділені і рекомендуються для виробничої перевірки підщепи яблуні селекції Інституту садівництва УААН ІС1-9 та ІС2-7, і вони ж як штамбоутворювачі.

Ключові слова: яблуня, клонові підщепи, штамбоутворювачі, розсадник, сад.

Аннотация

Пелехатый В.Н. Оценка новых клоновых подвоев яблони в питомнике и саду в условиях центральной Лесостепи Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет. Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению новых клоновых подвоев яблони в питомнике и молодом саду. Дана оценка подвоям по выходу саженцев, установлена экономическая эффективность применения подвоев в питомнике. Определена степень морозоустойчивости корневой системы клоновых подвоев. Изучено влияние новых подвоев на рост корневой и надземной частей деревьев яблони, на их скороплодность и продуктивность. Обнаружено, что при увеличении высоты прививки до 60 см на клоновые подвои ослабляется рост деревьев, ускоряется их вступление в плодоношение, увеличивается удельная продуктивность.

По комплексу признаков в питомнике и саду выделены и рекомендуются для производственной проверки подвои яблони селекции Института садоводства УААН ІС1-9 и ІС2-7, и они же как штамбообразователи.

Ключевые слова: яблоня, клоновые подвои, штамбообразователи, питомник, сад.

Annotation

Pelechaty V.M. - The estimation of the new clonal rootstocks of an apple-tree in the nursery and in the orchard on the condition of the Central Forest Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis submitted for a cаndidates degree (PH.D) of agricultural sciences on the speciality - 06.01.07 - fruit growing. National Agrarian University, Kiev, 1998.

The dissertation devoded to the researches of a new clonal rootstocks of an apple-tree in an nursery and in an young orchard. An evaluation was made to the rootstocks according to the exits of the seedlings. An estimation was conducted on the economical effectiveness of the usage of the rootstocks in the nursery. The degree of the frostresistance of the root system of the clonal rootstocks was determened. The enfluence of new rootstocks on the growth of the root and above-ground parts of the apple-trees, on their early maturity and productivity was learned. It was found out that under the increasing of the height of the rootstocks up to 60 cm on the clonal rootstock, the growth of the trees is reduced the entering them into the stage of the fruit producing is hastened, their propotional productivity is increasing.

By the complex of indication in the nursery and orchard are picked out and recommended for the industrial testing the rootstocks of the apple-tree of the Institute of Horticulture UAAS's selection, IC1-9 and IC2-7, they also are trunk formulation.

The key words: apple-tree, clonal rootstocks, trunk formulation, nursery, orchard.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні технології вирощування яблуні передбачають використання прищепленого садивного матеріалу, оскільки підщепа є дійовим засобом регулювання росту і плодоношення дерев. Досвід розвитку світового та вітчизняного садівництва показав, що найбільш ефективним типом промислового саду є інтенсивний сад на слаборослих клонових підщепах. Отже, застосування клонових підщеп - важливий фактор інтенсифікації вирощування плодів яблуні.

Питанням вивчення та впровадження клонових підщеп займалося багато вчених як в Україні, так і за кордоном. В нашій країні проводили дослідження з клоновими підщепами О.С. Андрієнко, Г.К. Карпенчук, П.С. Бережний, А.М. Білик, І.П. Гулько, О.К. Дядченко, А.Т. Коваль, В.І. Сенін, М.П. Тарасенко, І.К. Омельченко, А.М. Татарінов та інші вчені. Ними напрацьований багатий дослідницький матеріал. Проте серед відомих підщеп немає жодної, котра б повністю задовольняла всі необхідні вимоги: високий вихід саджанців в розсаднику, сумісність із щепленими сортами, пристосованість до екологічних умов зони, забезпечення швидкоплідності та високої продуктивності дерев. Особливо важливою є проблема підщеп в північних районах країни, де кліматичні та грунтові умови досить складні. Тому пошук і оцінка нових клонових підщеп для яблуні є актуальними.

Перспективним і загалом маловивченим прийомом є використання зимостійких клонових напівкарликових та середньорослих підщеп як штамбоутворювачів з метою послаблення росту щеплених дерев і прискорення вступу їх у плодоношення.

Дисертаційну роботу виконано в період 1992-1997 рр. у відповідності до плану науково-дослідних робіт Інституту садівництва УААН з проблеми 02: “Розробити сучасні інтенсивні технології розмноження і вирощування високоякісного елітного садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”, розділи 01 та 02. В дослідженнях вивчалися підщепи яблуні селекції Інституту садівництва УААН: ІС1-6, ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7, ІС2-9, ІС5-34.

Метою досліджень було визначення кращих підщеп для яблуні в умовах центрального Лісостепу України шляхом вивчення в розсаднику і саду нових клонових підщеп селекції ІС УААН. Для цього ставилися слідуючі основні задачі:

- вивчити приживлюваність та ріст саджанців на нових клонових підщепах і штамбоутворювачах при використанні зимового щеплення;

- визначити приживлюваність заокульованих вічок та оцінити ріст саджанців на клонових підщепах у другому полі розсадника;

- оцінити вихід товарних саджанців після зимового щеплення та окулірування на клонові підщепи, визначити економічну ефективність застосування нових клонових підщеп в розсаднику;

- дослідити архітектоніку кореневої системи дерев яблуні на клонових підщепах і штамбоутворювачах в саду;

- вивчити розвиток надземної частини дерев, визначити вплив нових клонових підщеп і штамбоутворювачів на скороплідність та продуктивність дерев яблуні;

- встановити ступінь морозостійкості кореневої системи клонових підщеп та зимостійкість дерев, щеплених на дані підщепи;

- оцінити сумісність сорто-підщепних комбінувань в розсаднику і саду;

- визначити вплив клонових підщеп на ефективність функціонування фотосинтетичного комплексу листя щеплених рослин.

Наукова новизна роботи полягає в слідуючому.

1. Вперше проведено комплексне дослідження нових клонових підщеп для яблуні селекції Інституту садівництва УААН в розсаднику і промисловому саду.

2. Оцінено підщепи за силою росту саджанців і виходом їх з одиниці площі розсадника.

3. Встановлено вплив підщеп і висоти щеплення на ріст та швидкоплідність дерев районованих сортів яблуні в саду.

4. Визначено економічну ефективність вирощування однорічних саджанців яблуні на клонових підщепах.

Практична цінність роботи. Виділено перспективні клонові підщепи для яблуні - ІС1-9 та ІС2-7. Вони морозостійкі, забезпечують високий вихід товарних саджанців, сумісні з досліджуваними сортами, позитивно впливають на швидкоплідність та продуктивність дерев яблуні.

Реалізація результатів досліджень. В дослідному господарстві “Новосілки” Інституту садівництва УААН (Києво-Святошинський район Київської області) навесні 1997 р. закладено маточник клонових підщеп яблуні на площі 0,3 га, в якому представлені нові форми, що позитивно виділилися під час вивчення їх в саду і потребують швидкого розмноження. В ДГ “Дмитрівка” (Києво-Святошинський район) в 1997 р. на площі 4,0 га посаджено сад яблуні на перспективних клонових підщепах селекції ІС УААН, де вивчається 63 сорто-підщепних комбінування.

Особистий внесок здобувача. Основні результати, наведені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладено: на конференції молодих вчених “Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах” (Чабани, 1994 р.); науково-практичній конференції “Інтенсивні технології у садівництві Наддністрянщини та Передкарпаття України” (Чернівці, 1995 р.); міжнародній конференції молодих вчених “Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК” (Чабани, 1996 р.); всеукраїнській конференції “Інтенсивні технології в садівництві” (Київ, 1997 р.); а також на засіданнях вченої ради Інституту садівництва УААН (1993-1997 рр.).

За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 253 найменування, додатків в кількості 10 штук. Основний матеріал викладений на 119 сторінках друкованого тексту, містить 38 таблиць та 11 ілюстрацій.

Об'єкти, методика і умови проведення досліджень

Об'єктами досліджень були нові клонові підщепи яблуні селекції Інституту садівництва УААН. Дослідження проводилися в трьох польових дослідах. В досліді № 1 вивчали ріст однорічних саджанців, отриманих шляхом зимового щеплення в умовну кореневу шийку підщеп 54-118 (контроль), ІС1-9, ІС2-7, ІС5-34, та в штамб (60 см) ІС1-9, ІС2-7. Схема садіння 70 х 20 см. Дослідження проводилися в 1992-1994 рр. В досліді № 2 вивчали ріст однорічних саджанців яблуні, заокульованих на підщепи 54-118 (контроль), ІС1-6, ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7, ІС2-9, ІС5-34. Схема садіння 80 х 15 см. Дослідження велися в 1993-1996 рр. Обидва досліди проводилися на базі ДГ “Новосілки” Інституту садівництва УААН, Києво-Святошинський район Київської області. В досліді № 3 вивчали вплив клонових підщеп - 54-118 (контроль), ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7, - та штамбоутворювачів - Антонівка Звичайна (контроль), ІС1-9, ІС2-7, - на ріст і продуктивність дерев яблуні . Сад закладено в 1991 р. однорічками за схемою 5 х 5 м. Дослідження проводилися в АТ “Україна” Миронівського району Київської області на протязі 1992-1997 рр. У дослідах в розсаднику використовувались сорти Айдаред і Рубінове Дуки, в саду - Спартан, Айдаред, Рубінове Дуки.

В основу досліджень було покладено методику ВНДІС ім. І.В. Мічуріна (1973), методику вивчення підщеп плодових культур на Україні (за ред. М.В. Андрієнка, І.П. Гулька, 1990), методику проведення польових досліджень з плодовими культурами (П.В. Кондратенко, М.О. Бублик, 1996). В процесі досліджень використовували польовий, лабораторний і статистичний методи. Кількість і якість стандартних саджанців визначали у відповідності до вимог ОСТу 46-81-80 (1983). Характер і розміщення кореневої системи визначали методом “моноліту” за В.А. Колесниковим (1962). Дослідження структурно-функціональних параметрів листового апарату проводили за О.І. Китаєвим (1988) - люмінесцентними мікроспектральними методами на лабораторному мікроспектрофлуориметрі СМФ-1р. Зимостійкість рослин вивчали польовим, а також лабораторним методом прямого проморожування за методикою М.О. Соловйової (1982). Сумісність щеплюваних компонентів визначали за методикою В.А. Коровина (1979). Статистичний обробіток даних виконували за Б.А. Доспєховим (1985). Економічну ефективність вирощування яблуні на клонових підщепах розраховували згідно методики ІС УААН (за ред. О.М. Шестопаля, 1992).

ДГ “Новосілки”, де проводилися дослідження в розсаднику, знаходиться в північній частині Центральнолісостепової агрогрунтової зони. Грунт дослідних ділянок - темно-сірий опідзолений, легкосуглинковий на карбонатах. Вміст гумусу в орному шарі - 2,0-2,3%. Клімат помірно-континентальний, з відносно м'якою зимою і теплим літом. Метеорологічні умови за роки досліджень були вцілому сприятливими для перезимівлі заокульованих вічок і росту саджанців. При вирощуванні саджанців шляхом зимового щеплення вологість грунту протягом вегетації підтримувалася поливом на рівні 75-80% ПВ. При окуліруванні саджанці вирощувались без зрошення.

АТ “Україна”, де вивчалися нові клонові підщепи яблуні в саду, знаходиться в Центральнолісостеповій агрогрунтовій зоні. Грунт ділянки - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий на лесі. Вміст гумусу в орному шарі - 4,2-4,3%. Клімат помірно-континентальний, район належить до недостатньо вологої, теплої агрокліматичної зони. Метеорологічні умови протягом періоду досліджень були загалом сприятливими для розвитку дерев. Виключення склав 1994 рік, який був досить посушливим: протягом вегетації випало 252 мм опадів, що на 86 мм менше від середньої багаторічної норми. Це негативно відбилося на врожаї поточного року.

Результати досліджень

Ріст саджанців яблуні на клонових підщепах

Вирощування саджанців шляхом зимового щеплення. Дослідженнями встановлено, що однорічні саджанці яблуні на контрольній підщепі 54-118 в середньому за роки досліджень мали діаметр штамбу 9,5-10,5 мм, висоту - 110-123 см. Таким же розміром відзначалися саджанці на підщепі ІС1-9, на ІС2-7 росли інтенсивніше, а на ІС5-34 за показниками росту поступалися контрольним. Найрозвиненіші саджанці отримано після зимового щеплення в штамб (60 см) підщеп ІС1-9 та ІС2-7 - збільшення діаметру штамба відповідно на 12-25 і 23-35%, висоти - на 36-51% по відношенню до контролю. Крім того, серед саджанців на штамбоутворювачах 79-90 відсотків мали бічні пагони в кількості 2,0-2,2 штуки на одній рослині.

Вихід стандартного садивного матеріалу в контролі і на підщепі ІС1-9 склав 55-69% від кількості висаджених щеп, або 40-49 тис. штук з 1 га. Проте більшість саджанців належали до 2-го товарного сорту. Істотне збільшення виходу стандартних саджанців з одиниці площі розсадника - на 18-33% - спостерігалося при щепленні в умовну кореневу шийку підщепи ІС2-7 у обох сортів яблуні та на штамбоутворювачі ІС2-7 у сорту Айдаред.

Вирощування саджанців шляхом окулірування. Приживання висаджених у перше поле відсадків клонових підщеп було високим і склало в середньому за роки доліджень 90-96%. Приживлюваність заокульованих вічок яблуні сортів Айдаред і Рубінове Дуки коливалася по роках неістотно і в середньому найнижчою була на підщепі ІС2-9 - 73-75%. У решти підщеп цей показник становив 84-91 відсоток.

Важливим показником, що характеризує клонові підщепи, є розмір вирощених на них саджанців. Діаметр штамбу однорічних саджанців Айдареду і Рубінового Дуки на контрольній підщепі 54-118 в середньому за 3 роки склав відповідно 12,4 і 10,8 мм (табл. 1). Коливання цього показника на підщепах ІС1-6, ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7 було в межах найменшої істотної різниці. Неістотним поріняно з контролем було також коливання висоти саджанців на даних підщепах: у Айдареда - 143-162 см, у Рубінового Дуки - 143-154 см, хоча найбільшою висотою, як і товщиною, відзначалися сад- жанці на ІС2-7. Найменш розвиненими були саджанці на підщепах ІС2-9 та ІС5-34: зменшення діаметру штамба на 14-26, висоти - на 10-19% по відношенню до контролю.

Таблиця 1. Ріст однорічних саджанців яблуні на клонових підщепах, середнє за 1994-1996 рр.

В середньому за роки досліджень вихід стандартних саджанців з одного гектару на підщепах 54-118, ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7 склав у сорту Айдаред 62-70 тис., у Рубінового Дуки - 61-67 тис. штук. Переважна більшість цих саджанців належала до І-го товарного сорту. Вихід стандартних саджанців на інших підщепах був істотно нижчим і склав на ІС1-6 89%, на ІС5-34 - 81-91, на ІС2-9 - 68-76% порівняно до контролю у обох сортів.

Особливості росту та плодоношення дерев яблуні на клонових підщепах і штамбоутворювачах в саду

Архітектоніка кореневої системи. В умовах центрального Лісостепу на чорноземі типовому легкосуглинковому коренева система чотирирічних дерев сорту Спартан на контрольній підщепі 54-118 сягала глибини 1,2 м, загальна довжина її складала 550 м, маса - 598 г. Таку ж кореневу систему мають дерева на ІС2-4. На підщепі ІС1-9 коренева система є більш розвиненою. Але найбільш потужну кореневу систему мають дерева на підщепі ІС2-7: проникнення на глибину 1,4 м, загальна довжина - 1131 м, маса - 1033 г. Разом з тим у цієї підщепи великий відсоток обростаючого коріння. Отже, ІС2-7 поєднує в собі кращі якості насіннєвої і клонової підщеп: потужність і глибоке проникнення з одного боку і мичкуватість з іншого. Корненева система дерев на штамбоутворювачах підщеп ІС1-9 та ІС2-7 менш потужна порівняно з деревами, щепленими в умовну кореневу шийку цих підщеп. Маса коріння у них менша відповідно на 30 і 21%, загальна довжина - на 43 і 61%.

Якірність дерев на всіх підщепах, що вивчалися, є доброю. Розвиток кореневої системи дерев вцілому корелює з розвитком їх надземної частини.

Ріст надземної частини дерев. Семирічні дерева яблуні на підщепі ІС2-4 за силою росту не відрізняються від контрольних - на 54-118: діаметр штамбу 82-83 мм у Спартана і 76-79 у Рубінового Дуки, висота відповідно 3,0 та 2,8-3,0 м (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив підщеп на розмір семирічних дерев яблуні (1997 р.)

Підщепи ІС1-9 та ІС2-7 продукують більш сильний ріст дерев - збільшення діаметру штамба на 9-12% у сорту Спартан і на 20-25 у Рубінового Дуки і Айдареду. Ці дерева також мають більший річний приріст пагонів, листову поверхню, висоту, об'єм та площу проекції крони. За даними показниками підщепу ІС2-4 слід віднести до групи напівкарликових, ІС1-9 та ІС2-7 - середньорослих.

Збільшення висоти щеплення до 60 см на клонові підщепи дозволяє значно послабити ростові процеси щеплених дерев. Семирічні дерева яблуні сорту Спартан на штамбоутворювачах ІС1-9 та ІС2-7 порівняно із щепленими в умовну кореневу шийку цих підщеп мають діаметр штамбу, менший на 18-19%, річний приріст пагонів - на 28-30, висоту - на 8, об'єм крони - на 20 відсотків.

Продуктивність дерев яблуні. Дерева яблуні досліджуваних сорто-підщепних комбінувань зацвіли на третій рік після садіння в сад, за винятком Спартану на підщепах 54-118, ІС1-9, що зацвіли на четвертий рік, і на штамбоутворювачі Антонівка Звичайна, що зацвіли лише на шостий рік після садіння.

Дерева сортів Спартан і Рубінове Дуки на підщепах ІС1-9 та ІС2-7 вступили в пору товарного плодоношення в середньому на один рік раніше, ніж в контролі - на 54-118. Водночас дерева Спартану на штамбі ІС2-7 вступили в пору товарного плодоношення на рік раніше, ніж щеплені в умовну кореневу шийку цієї підщепи (табл. 3). Найвищою сумарною врожайністю за роки досліджень відзначалися дерева на підщепах ІС1-9 та ІС2-7: у Спартана - відповідно 57 і 75 кг з дерева проти 45 в контролі, у Рубінового Дуки - 59 і 70 проти 29, у Айдареда - 43 і 65 проти 24 кг плодів з дерева в контролі.

Таблиця 3. Продуктивність дерев яблуні залежно від підщепи

Вищою за контроль питомою продуктивністю відзначалися дерева яблуні на підщепі ІС1-9 і особливо ІС2-7. Водночас зафіксовано збільшення питомої продуктивності семирічних дерев Спартану на штамбоутворювачах клонових підщеп порівняно із щепленими в умовну кореневу шийку цих підщеп: у ІС1-9 0,63 проти 0,51, у ІС2-7 0,64 проти 0,57 кг плодів, що припадають на 1 см² площі перерізу штамба.

Морозостійкість кореневої системи клонових підщеп

Недостатня морозостійкість кореневої системи більшості відомих підщеп яблуні - основний чинник, що гальмує їх широке використання в багатьох регіонах країни. Тому при оцінці нових підщеп важливо встановити морозостійкість їх кореневої системи.

Таблиця 4. Ступінь пошкодження коріння підщеп яблуні при заморожуванні в стані глибокого спокою

Морозостійкість коріння клонових підщеп яблуні досліджувалась у зими 1993/94 і 1994/95 рр. шляхом прямого проморожування відсадків у холодильній камері в першій половині січня.

Проморожування при температурі -12⁰С призвело до незначного пошкодження тканин коренів у підщеп 54-118, ІС1-9, ІС2-4 та ІС2-7 (табл. 4). Найбільш чутливою до цієї температури виявилась підщепа ІС1-6, загальний бал пошкодження тканин якої склав 6,9, а регенерація коріння - 42 відсотка. При температурі -14⁰С тканини всіх досліджуваних підщеп пошкодилися значно сильніше. Найбільше підмерзло коріння у ІС1-6 - кора і камбій практично загинули, після висаджування в грунт вегетувало лише 6% проморожених рослин. В значній мірі пошкодилися також тканини коренів підщеп ІС2-9 та ІС5-34. Пошкодження підщеп 54-118, ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7 було менш істотним - загальний бал 7-9 проти 11-13 у інших підщеп. З числа проморожених рослин після висаджування вижило 21-29% (найбільше - ІС1-9 та ІС2-7). Температуру -16⁰С не витримала жодна з досліджуваних підщеп. Дуже великого пошкодження зазнали всі тканини коренів, особливо кора і камбій. Регенерувала лише незначна кількість рослин (2-4 %) підщеп 54-118, ІС1-9, ІС2-7, які до того ж відзначалися пригніченим ростом.

Отримані результати дають можливість визначити критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп. Для 54-118, ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7 це мінус 14-15⁰С, для ІС2-9, ІС5-34 - мінус 13-14⁰, і для ІС1-6 - мінус 12-13⁰С.

Оцінка сорто-підщепних комбінувань яблуні методом мікроспектрального аналізу функціонального стану їх листового апарату

Дослідженнями мікроспектральних характеристик листків різних форм підщеп та сорто-підщепних комбінувань визначені параметри функціонування їх фотосинтетичного комплексу. Знайдено відмінності в ефективності роботи листків різних форм підщеп. Підщепа в значній мірі визначає функціонування фотосинтетичного апарату щепленого компоненту, вплив підщепи посилюється із збільшенням висоти щеплення.

Для сорто-підщепних комбінувань з високим рівнем швидкоплідності та продуктивності відмічено послаблення термостабільності листя порівняно з менш швидкоплідними та продуктивними, що може бути пов'язано із більш напруженим функціонуванням антиоксидантної системи у цих рослин.

Встановлена різниця в ефективності функціонування фотосинтетичного комплексу листків у різних сорто-підщепних комбінувань яблуні. Найбільший вплив на щеплені компоненти за параметрами термоіндукційного аналізу флуоресценції хлорофілу справляють підщепи ІС2-7 та ІС1-9, для яких структурно-функціональна організація пластидного комплексу листків щепленого сорту є найефективнішою.

Економічна ефективність вирощування саджанців яблуні на клонових підщепах

Широке застосування в практиці садівництва вирощування саджанців яблуні на клонових підщепах має надзвичайно важливе значення не тільки для підвищення ефективності плодорозсадництва, а й галузі вцілому. З цією метою - необхідно вести пошук нових більш продуктивних клонових підщеп, які б забезпечували високий економічний ефект від їх використання.

Дослідженнями встановлено, що при використанні підщеп ІС1-9 для вирощування саджанців шляхом зимового щеплення досягнуто такий же економічний ефект, як і в контролі - на підщепі 54-118. Так, по сорту Рубінове Дуки прибуток з 1 га розсадника у цих варіантах склав 73-77 тис. грн. при рівні рентабельності 188-194%. Вищі показники ефективності отримано при щепленні в умовну кореневу шийку підщепи ІС2-7 та в штамб (60 см) ІС1-9 та ІС2-7: прибуток 92-104 тис. грн., рівень рентабельності 206-218%. Варіант з підщепою ІС5-34 значно поступався за рівнем економічної ефективності контролю.

При вирощуванні однорічних саджанців яблуні сорту Рубінове Дуки шляхом окулірування на контрольній підщепі 54-118 прибуток з 1 га розсадника в середньому за 3 роки склав 118,1 тис. грн. при рівні рентабельності 220 відсотків (табл. 5).

Таблиця 5. Економічна оцінка вирощування однорічних саджанців яблуні сорту Рубінове Дуки шляхом окулірування на клонові підщепи, 1994-1996 рр. (за цінами 1996 р.)

Подібні дані отримано на підщепах ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7. Найвищий прибуток з 1 га отримано у варіанті з ІС2-7 - 132,0 тис. грн. Потрібно відзначити, що при використанні підщеп ІС1-6 і, особливо, ІС2-9 та ІС5-34 значно знижуються показники економічної ефективності, хоча вцілому вирощування саджанців на даних підщепах є достатньо прибутковим. Аналогічні дані щодо економічної ефективності в розрізі підщеп отримано і при вирощуванні саджанців сорту Айдаред.

Висновки

1. Нові підщепи ІС1-9, ІС2-4 та ІС2-7 виявились конкурентноздатними в розсаднику порівняно з контрольною підщепою 54-118 як при застосуванні зимового щеплення, так і окулірування. Вихід стандартних однорічних саджанців на даних підщепах після окулірування склав в середньому за роки досліджень по сорту Айдаред 62-70 тис. штук, по Рубіновому Дуки - 61-67 тис. штук з 1 га.

2. Встановлено, що найбільш розвинену і глибокопроникаючу кореневу систему мали чотирирічні дерева сорту Спартан на підщепі ІС2-7 (загальна довжина 1130 м, маса - 1030 г). Загальна довжина кореневої системи дерев на штамбоутворювачах ІС1-9 та ІС2-7 на 40-60%, а маса на 20-30% менші, ніж у дерев, щеплених в умовну кореневу шийку даних підщеп. Найбільш мичкувату кореневу систему мають підщепи 54-118 та ІС2-7.

3. Ріст надземної частини дерев вцілому корелює з розвитком кореневої системи. Семирічні дерева яблуні на підщепах 54-118 та ІС2-4 мають однакову силу росту (діаметр штамбу Спартана 82-83 мм, Рубінового Дуки - 76-79 мм). Підщепи ІС1-9 та ІС2-7 відзначаються більш сильним ростом дерев: збільшення діаметру штамба у сорту Спартан на 9-12%, у Рубінового Дуки і Айдереду - на 20-25%. Ці дерева також мають більший річний приріст пагонів та розмір крони. Попередньо підщепу ІС2-7 віднесено до групи напівкарликових, ІС1-9 та ІС2-7 - до середньорослих.

4. Збільшення висоти щеплення до 60 см на клонові підщепи ІС1-9 та ІС2-7 призвело до значного послаблення ростових процесів щеплених дерев. Семирічні дерева сорту Спартан на штамбоутворювачах ІС1-9 та ІС2-7 порівняно із щепленими в умовну кореневу шийку цих підщеп мають діаметр штамбу, менший на 18-19%, річний приріст пагонів - на 28-30%.

5. Дерева Спартану на контрольній підщепі 54-118 вступили в пору товарного плодоношення на 6-й рік, Рубінового Дуки - на 5-й, Айдареду - на 4-й рік після садіння в сад. Дерева на підщепі ІС1-9 і особливо ІС2-7 є більш швидкоплідними і вступають в пору товарного плодоношення в середньому на один рік раніше, ніж в контролі. Прискоренню швидкоплідності сприяло також високе щеплення сорту Спартан на ІС2-7: дерева цього варіанту вступили в товарне плодоношення на 4-й рік, а щеплені в умовну кореневу шийку - на 5-й рік після садіння в сад.

6. Сумарний урожай дерев на підщепах ІС1-9 та ІС2-7 за роки досліджень склав: у Спартана відповідно 57 та 75 кг проти 45 в контролі, у Рубінового Дуки - 59 та 70 проти 29, у Айдареда - 43 та 65 проти 24 кг плодів з дерева в контролі. Сумарний урожай дерев на штамбоутворювачах клонових підщеп був дещо нижчим, ніж при щепленні в умовну кореневу шийку.

Питома продуктивність семирічних дерев на підщепах 54-118 та ІС1-9 склала у Спартана 0,51, у Рубінового Дуки і Айдареду - 0,21-0,26 кг плодів на 1 см² перерізу штамба. На підщепі ІС2-7 цей показник був вищим: у Спартана - 112%, у Рубінового Дуки - 138, в Айдареду - 209 % відповідно до контролю. Широкий діапазон коливання різниці в питомій продуктивності сортів на одних і тих же підщепах свідчить про виключно індивідуальний взаємовплив “підщепа-прищепа”.

Зафіксовано збільшення питомої продуктивності дерев Спартану на штамбоутворювачах клонових підщеп порівняно із щепленими в умовну кореневу шийку цих підщеп: на ІС1-9 0,63 кг проти 0,51, на ІС2-7 0,64 проти 0,57 кг на 1 см² перерізу штамба.

7. В розсаднику і саду фактів несумісності між досліджуваними підщепами і сортами яблуні за роки досліджень не відмічено.

8. Визначено критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп підщеп. Для 54-118, ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7 це мінус 14-15⁰ С, для ІС2-9, ІС5-34 - -13-14⁰, для ІС1-6 - мінус 12⁰С. Отже, підщепи ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7 відносяться до групи високоморозостійких, ІС2-9, ІС5-34 - середньоморозостійких, а ІС1-6 є слабоморозостійкою підщепою.

9. Встановлена різниця в ефективності функціонування фотосинтечного комплексу листків для різних сорто-підщепних комбінувань яблуні. Найбільший вплив на щеплені компоненти за параметрами термоіндукційного аналізу флуоресценції хлорофілу справляють підщепи ІС2-7 та ІС1-9, для яких структурно-функціональна організація пластидного комплексу листків щепленого сорту є найефективнішою. Виявлена перспективність методу мікроспектрального аналізу функціонального стану листового апарату нових сорто-підщепних комбінувань яблуні з метою діагностики в розсаднику їх подальшої швидкоплідності та продуктивності.

10. Розрахунки економічної ефективності показують доцільність застосування в розсаднику поряд зі стандартною підщепою 54-118 нових клонових підщеп яблуні ІС1-9, ІС2-4, ІС2-7. Так, при вирощуванні шляхом окулірування однорічних саджанців сорту Рубінове Дуки на даних підщепах прибуток з 1 га розсадника склав 116-132 тис.грн. при рівні рентабельності 212-225%.

11. За комплексом ознак в розсаднику і саду виділені і рекомендуються для виробничої перевірки підщепи яблуні селекції Інституту садівництва УААН ІС1-9 та ІС2-7, і вони ж як штамбоутворювачі.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

1. Пелехатий В.М. Розвиток кореневої системи молодих яблунь на клонових підщепах і штамбоутворювачах // Сад.-1995.-№ 5.-С. 14-15.

2. Пелехатый В.Н. Изучение новых клоновых подвоев для яблони в питомнике // Слаборослые клоновые подвои в садоводстве.- Мичуринск.- 1997.- С. 25-26.

3. Пелехатий В.М. Ріст і скороплідність яблуні на клонових підщепах та штамбоутворювачах // Садівництво.- К.: Аграрна наука.- 1997.- Вип. 45.- С. 45-49.

4. Пелехатий В.М. Морозостійкість кореневої системи нових клонових підщеп яблуні в умовах північного Лісостепу //Садівництво.-К.: Аграрна наука, 1998.-Вип. 46.-С. 168-170.

5. Китаєв О.І., Пелехатий В.М. Оцінка сорто-підщепних комбінацій яблуні за аналізом функціонального стану їх листкового апарату //Садівництво.-К.: Аграрна наука, 1998.-Вип.46.-С.174-176. (Проведені польові та лабораторні дослідження, написана і оформлена стаття).

6. Пелехатий В.М. Нові клонові підщепи яблуні в розсаднику // Садівництво. - К.: В-во УАННП “Фенікс”, 1998. - Вип. 47. - С. 176-179.

7. Пелехатий В.М. Вплив клонових підщеп та штамбоутворювачів на розвиток і продуктивність молодих дерев яблуні // Тези доп. конф. “Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах”.- Чабани.- 1994.- С.34.

8. Пелехатий В.М. Вирощування саджанців яблуні методом зимового щеплення // Тези доп. конф. “Інтенсивні технології у садівництві Наддністрянщини та Передкарпаття України”.- Чернівці.- 1995.- С. 75-76.

9. Пелехатий В.М. Ріст та скороплідність дерев яблуні при різній висоті щеплення на клонові підщепи // Матер. міжн. конф. “Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК”.- Частина ІІ.- Чабани.- 1996.- С. 18. Размещено на Allbest.ru