Біотехнологія розмноження свиней. Інтенсифікація відтворної функції свиноматок і кнурів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З.ГЖИЦЬКОГО

ХАРЕНКО Микола Іванович

Індекс УДК 619:636.4.082.42

БІОТЕХНОЛОГІЯ РОЗМНОЖЕННЯ СВИНЕЙ. ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВІДТВОРНОЇ ФУНКЦІЇ СВИНОМАТОК І КНУРІВ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

Львів - 1998



Дисертацією є монографія.

Робота виконана в Сумському державному аграрному університеті

Міністерства агропромислового комплексу України

Науковий консультант: доктор ветеринарних наук, професор

Хомин Степан Петрович,

Львівська академія ветеринарної медицини

імені С.З.Гжицького,

зав. кафедрою акушерства і штучного осіменіння

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, член-кор.УААН Косенко Михайло Васильович, директор Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок

доктор ветеринарних наук, професор Мороз Іван Герасимович, Луганський сільськогосподарський інститут, професор кафедри біології і тваринництва

доктор ветеринарних наук, професор Харута Григорій Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, зав.кафедрою акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин

Провідна установа: Харківський зооветеринарний інститут, кафедра акушерства, гінекології та біотехнології розмноження сільськогосподарських тварин Міністерства АПК, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “ “ 1998 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 при Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 290010 м. Львів-10, вул. Пекарська, 50 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 290010 м. Львів - 10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “ “ 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент Головач П.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні м`ясної проблеми України важлива роль відводиться свинарству, яке є скороспілою галуззю тваринництва і має велике значення в забезпеченні населення м`ясом і м`ясними продуктами. Питома вага свинини в загальному виробництві м`яса в Україні становить близько 40%. Високі темпи розвитку свинарства в нашій державі можливі при збільшенні поголів`я свиней, підвищенні їх продуктивності та широкому впровадженні передової технології, яка базується на вдосконалених біотехнологічних методах, що відповідають сучасному рівню науково-технічного прогресу і досягненням передової практики.

За останні роки кількість поголів`я свиней в Україні різко зменшилася. Так, кількість одержаних поросят з 2630,4 тис. в 1996 році зменшилася до 1599,8 тис. в 1997 році, а вихід приплоду від основних свиноматок з 2095,7 тис. до 1314,9 тис., відповідно.

Сучасна технологія ведення свинарства та розроблені ефективні біотехнологічні методи дозволяють раціонально використовувати засоби виробництва, знижувати собівартість продукції, значно покращувати умови праці. До цього слід додати, що розроблені та вдосконалені біотехнологічні методи, якими користуються при розмноженні свиней, з успіхом будуть застосовуватися і в системі фермерських господарств, на які зорієнтоване близьке майбутнє аграрного сектору України. / Архиповець О.Й., 1959; Квасницький О.В., 1972; Коваленко В.Ф., 1985; Мороз І.Г., 1965; Сердюк С.І., 1977 та інші /.

Подальша інтенсифікація галузі свинарства передбачає максимальне використання біологічних особливостей свиней шляхом вдосконалення біотехнологічних методів їх розмноження, що можливе тільки при чіткому поєднанні технології та біологічних особливостей тварин / Квасницький О.В., 1972; Мартиненко Н.А., 1971 /.

Особливо актуальними й до кінця не вивченими залишаються питання профілактики неплідності та малоплідності, підвищення інтенсивності використання самок і самців, а також питання впливу різного рівня годівлі в період вирощування на розвиток, формування та становлення відтворної функції / Мисик М.Т. та ін., 1977; Почерняєв Ф.К., 1967; Дорошков В.Б., 1976; Черкасова А.В. та ін., 1972; Косенко М.В., 1995 /.

Відновлення, стимуляція та синхронізація відтворної функції як свиноматок, так і кнурів - це ланки системи профілактики і ліквідації неплідності та підвищення багатоплідності. Цю роботу треба проводити після чіткого аназізу результатів комплексної акушерської і гінекологічної диспансеризації тварин на підставі показань і протипоказань, правильно визначивши засоби, препарати, їх дозу та кратність застосування, але при умові чіткого ведення обліку основних показників відтворення стада / Михайлов М.М., 1973; Полянцев М.І., Тариченко І.І., 1969; Яблонський В.Н., Хом`як І.Й., 1983; Журбенко А.І. та ін., 1983 /

Тепер з успіхом застосовують для інтенсифікації відтворної функції у самок і самців вітамінні, нейротропні й гормональні препарати, а останнім часом у практиці акушерства і біотехнології розмноження, в тому числі й у свинарстві, почали використовувати простагландини і тканинні препарати тваринного та рослинного походження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань розробки системи комплексних заходів профілактики неплідності, яловості та малоплідності свиней, яка є одним з розділів тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського державного аграрного університету ( реєстр № 41/1 ).

Враховуючи сучасний стан в розвитку свинарства в Україні, невирішеними проблемами залишаються: малоплідність і неплідність свиноматок та плідників, недоодержання відповідної кількості опоросів за рік як від основних, так і перевірюваних свиноматок, низька резистентність організму отриманого приплоду та ряд інших факторів, які потребують досконалого вирішення з науковим обгрунтуванням та розробкою практичних рекомендацій, спрямованих на інтенсифікацію розвитку свинарства та збільшення кількості поголів`я тварин і продукції галузі в цілому.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було комплексне вирішення проблеми вдосконалення технології відтворення свиней у спецгоспах і промислових комплексах Сумської та інших областей України і Росії шляхом інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням біотехнологічних засобів регуляції їх статевої функції.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- порівняти особливості відтворення свиней при різних технологіях виробництва свинини;

- розробити критерій визначення форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок;

- обгрунтувати перевагу ритмічної технології роботи спецгоспу з організацією внутрішньо-господарського пункту штучного осіменіння перед існуючими формами парування свиноматок;

- визначити і порівняти основні показники спермопродукції кнурів-плідників різних порід при різних технологіях їх утримання та використання;

- встановити ефективність застосування окремих гормональних, вітамінних та нейротропних препаратів, а також синтетичних простагландинів при неплідності основних і перевірюваних свиноматок;

- провести апробацію біостимуляторів, виготовлених з тканин плаценти людини за показниками впливу на відтворну функцію свиноматок і кнурів- плідників та визначити характер змін основних біохімічних показників крові і гормонопоезу після їх застосування;

- провести виробничу перевірку кормового препарату мікробіологічного каротину / КПМК / на свиноматках промислового комплексу;

- розробити пропозиції та рекомедації для практики ветеринарної медицини із застосуванням препаратів і засобів для інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в порівняному аспекті встановлені особливості відтворення свиней при різних технологіях утримання, розроблені критерії визначення причин і форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок та встановлені закономірності впливу технології утримання та використання на якість сперми кнурів-плідників.

Науково обгрунтована економічна перевага організації внутрішньогосподарського пункту штучного осіменіння свиноматок перед існуючою системою транспортування сперми з племпідприємств, розроблена схема руху поголів`я свиней у спецгоспі при ритмічній технології роботи, а також форми помісячного та річного ведення обліку показників відтворення.

Встановлено, що якісні показники сперми районованих порід кнурів-плідників мають вирішальне значення в покращеній селекційно-племенній роботі у свинарстві.

Вперше обгрунтовані та впроваджені методи стимуляції фолікулогенезу і синхронізації статевої циклічності у свиноматок шляхом застосування вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів, а також синтетичних простагландинів при інтенсивній технології у свинарстві.

Проведена апробація тканинних препаратів, виготовлених з дитячої плаценти та пуповини людини для підвищення відтворної здатності свиноматок і кнурів-плідників. Вивчений на сучасному рівні характер змін основних біохімічних показників крові та гормонопоезу при застосуванні тканинних препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі матеріалів наукових досліджень обгрунтовано ритмічну технологію відтворення свиней у спецгоспах з організацією внутрішньогосподарських пунктів штучного осіменіння, а також заходи профілактики неплідності і малоплідності свиноматок.

Для спецгоспів і промислових комплексів розроблений критерій визначення основних форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок, який допоможе в короткий час виявити причини неплідності маточного поголів`я та швидко застосувати заходи профілактики і ліквідації неплідності та малоплідності свиноматок.

Визначені показники сперми кнурів-плідників різних порід стануть основою для практиків свинарства при комплектації основного стада плідників з урахуванням пори року і конкретних умов спецгоспу чи промислового комплексу та чіткого ведення селекційно-племінної роботи.

Одержані результати досліджень при інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів, а також синтетичих простагландинів і тканинних препаратів, які запропоновані для ветеринарної практики, а також методики і способи їх застосування з метою профілактики та ліквідації неплідності і малоплідності стануть основою інтенсифікації галузі свинарства в спецгоспі, товарній фермі, фермерському господарстві чи промисловому комплексі.

На основі одержаних результатів досліджень по застосуванню біостимуляторів, виговлених з тканин людини - “Хоріоцен”, “Умбіліцен” та ПДЕ, на базі виробничого відділу обласної інфекційної лікарні ЕКОБІНФ /м.Суми/ для практичної ветеринарної медицини освоєно виробництво цих препаратів /Ліцензія № 000089 від 01.10.97 року, ТТУ 46.15.250-97, ТТУ 46.15.251-97, ТТУ 46.15.252-97/.

Основні положення та пропозиції дисертації викладені в: 1. Методичних рекомендаціях по ліквідації і профілактиці аліментарної неплідності великої рогатої худоби і свиней, обумовлених А-вітамінною недостачею. Суми, 1983.-16с. 2.Методичних рекомендаціях по організації відтворення стада і штучного осіменіння свиней в промислових комплексах і спецгоспах Сумської області. Суми, 1985.-115с. 3. Методичних рекомендаціях по технології виробництва свинини в спеціалізованих господарствах області. Суми, 1986, -88 с. 4. Методичних рекомендаціях по відновленню, стимуляції і синхронізації відтворної функції самок і плідників сільськогосподарських тварин. Суми, 1994.-34 с. 5. Книзі “Біотехнологія розмноження свиней”. К. “Ветінформ”, 1996.-216с. 6. Монографії “Біотехнологія розмноження свиней”. Суми, “Козацький Вал”, 1998, 221с. 7. Монографії “Біотехнологія розмноження свиней” / на німецькій мові друкується в Німеччині, 1998/.

Матеріали дисертації включені до учбового плану й робочої програми кафедри акушерства і хірургії Сумського ДАУ та кафедри акушерства і штучного осіменіння Білоцерківського ДАУ при викладенні курсу “Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин” студентам факультету ветеринарної медицини і зооінженерного факультету, а також до учбового плану по щорічній перепідготовці спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю Сумської області.

Результати досліджень впроваджені і впроваджуються в 29 спецгоспах Сумської області, в індустріальному комплексі “Кремінський” Луганської області, а також у фермерських господарствах Сумської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблено напрями по вдосконаленню технології відтворення свиней при різних технологіях утримання, з питань діагностики і профілактики різних форм неплідності самок і самців, інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням вітамінних, гормональних та нейротропних препаратів, а також синтетичих простагландинів і тканинних препаратів, виготовлених з дитячої плаценти та пуповини людини. На захист виносяться наукові дані, одержані здобувачем протягом 22 років з проблем відтворення свиней в спецгоспах і промислових комплексах України і Росії, які включають питання вдосконалення технологічних процесів при розмноженні свиней, розпізнавання, діагностики та профілактики різних форм неплідності і малоплідності свиноматок, інтенсифікації функції розмноження самок і самців, що складає основу інтенсифікації галузі свинарства України в цілому. В опублікованих наукових працях із співавторами всі ідеї та розробки за темою дисертації належать здобувачу особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та схвалені на Всесоюзних і республіканських конференціях з питань акушерства, гінекології і біотехнології розмноження /Харків, 1978, 1979; Суми, 1989; Казань, 1989; Воронеж, 1994/ та науково-практичних конференціях / Суми, 1985, 1986, 1988, 1995, 1997, 1998; Брянськ, 1987; Б.Церква, 1995, 1998 /.

Публікації. Наукові результати опубліковано у 26 наукових працях, з яких 4 рекомендації, одна книга і монографія. З опублікованих праць: особистих - 14, у співавторстві - 12. Видано у фахових виданнях 17 праць.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

свиноматка кнур неплідність стимуляція

Вибір напрямків досліджень. Напрям проведених досліджень здобувача є продовженням його науково-дослідної роботи з періоду виконання й захисту ним кандидатської дисертації і спеціалізації в галузі акушерства, гінекології та біотехнології розмноження свиней з основних проблем відтворення, які вирішує практична ветеринарна медицина.

Матеріали і методи досліджень. Матеріалом для наукових досліджень служили основні і перевірювані свиноматки великої білої породи та кнурі-плідники великої білої породи, ландрас, дюрок, ПМ-І і великої чорної породи, які належали господарствам Сумської, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської та Луганської областей України. Дослідження проводили в 1975-1997 роках. Вивчення основних показників відтворення свиней, причин та форм неплідності і розробка критеріїв визначення форм неплідності свиноматок проводили в спецгоспах ім. К.Маркса та ім.Ф.Енгельса Сумської області та “Дружба” Полтавської області, а також у промисловому комплексі “Кремінський” /108-тисячнику/ Луганської області на 10000 основних і перевірюваних свиноматках, а вивчення ефективності штучного осіменіння свиноматок при ритмічній технології роботи спецгоспу з організацією внутрішньогосподарського пункту проводилось у 29 спецгоспах зони обслуговування Білопільського, Кролевецького та Роменського племпідприємств Сумської області.

Вивчення показників сперми кнурів-плідників різних порід проводили в умовах промислового комплексу “Кремінський” / ВБ - 14; ландрас - 31; дюрок -12 / та спецгоспу ім.К.Маркса Сумської області /ВБ - 7 і ПМ - 2 /.

Характер морфологічних змін у статевих органах свиноматок при різних формах неплідності вивчили на секції, враховуючи при цьому: наявність запальних процесів, вад розвитку, наявність фолікулів, жовтих тіл, кіст та інших патологічних змін в яєчниках та інших органах статевої системи, підтверджуючи діагноз даними анамнезу та біохімічними дослідженнями проб крові. Діагностичному забою з цією метою було піддано 120 свиноматок.

Ефективність стимуляції та синхронізації відтворної функції свиноматок вивчали шляхом використання різних схем, доз, шляхів введення, кратності й інтервалів введення вітамінних / тривітамін, вітамін А, тетравіт, тривіт /, гормональних / окситоцин, фолікулін, ХГ, синестрол, СЖК /, нейротропних препаратів / прозерин /, а також синтетичних простагландинів / естрофан, естуфалан, суперфан /. Препарати вводили як в комплексі, так і в чистому вигляді. Всього було задіяно в дослідах 705 неплідних свиноматок, в тому числі 499 основних і 206 перевірюваних.

Дослід по перевірці впливу КПМК / кормовий препарат мікробіологічного каротину / на відтворну здатність тварин був проведений на 6000 основних і перевірюваних свиноматках у промисловому комплексі “Кремінський”. Препарат згодували всьому поголов`ю свиноматок у вигляді додатку до основного раціону з розрахунку на одну голову на добу і з урахуванням фізіологічного стану тварин, їх віку, живої маси, середньодобового приросту, періоду поросності та тривалості підсисного періоду. Контролем були показники відтворення стада свиней за попередній рік на цьому ж комплексі.

Апробацію тканинних препаратів “Хоріоцену”, “Умбіліцену” і ПДЕ, виготовлених підприємством ЕКОБІНФ /м.Суми / з дитячої плаценти і пуповини, проводили в спецгоспах Сумської області. Застосовували препарати в різних дозах, в різну пору року та з різним інтервалом і кратністю введення 35 основним і 60 перевірюваним свиноматкам та 33 кнурам-плідникам.

Для підтвердження ефективності впливу тканинних препаратів на стан здоров`я тварин, характер прояву статевих рефлексів, показників спермопродукції, а також на основні біохімічні показники крові та гормональний фон, відбирали проби крові від дослідних тварин.

У сироватці крові визначали вміст глюкози, кальцію, холестерину, тригліцеридів, загального білку, -амілази, лужної фосфатази, -гідроксибутирату дегідрогенази, - глутамілотранферази, креатинкінази.

Дослідження проводили на базі виробничого відділу Сумської обласної інфекційної лікарні ЕКОБІНФ з використанням апарату “Kobas-Amira” австрійської фірми “Kobas” та реактивів фірми “Carmay” і “Roche”.

Окремі біохімічні показники крові свиноматок визначали в Кролевецькій районній лабораторії ветеринарної медицини Сумської області: загальний білок - рефрактометрично, загальний кальцій - комплекснометричним методом, неорганічний фосфор - по Бригсу в модифікації А.Т. Усовича /1976/, лужний резерв - дифузійним методом за І.П.Кондрахіним /1985/.

Визначення вмісту тестостерану в плазмі крові кнурів-плідників проводили після попереднього заморожування проб у полістеролових пробірках за допомогою рідкого азоту в радіоімунологічній лабораторії Всеросійського науково-дослідного ветеринарного інституту паталогії, фармакології і терапії /м.Воронеж/. Дослідження проводили із застосуванням радіодіагностичних наборів реагентів виробництва ХОП і БОХ АН БРСР, детектованих У125 на автоматизованих гама-лічильних РІА-300 фірми LKB. Розрахунки виконували за стандартною кривою, а також на комп`ютері “Електроніка” 15ВСМ5.

Економічний ефект від застосування різних препаратів для інтенсифікації відтворної функції свиноматок і плідників визначали за методами Ф.Ф.Білоусова із співавторами /1982/ та МСГ СРСР /Ветеринарія - 1984. №1.-с73-79/, а статистичну обробку одержаних результатів проводили на мікрокалькуляторі МК-52 за І.А.Ойвіним /1960/.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості відтворення свиней при різних технологіях виробництва свинини.

Порівняльні показники відтворення свиноматок у спецгоспі та промисловому комплексі наведені в таблицях 1,2. З даних таблиць 1 і 2 видно, що основні показники відтворення в спецгоспі та промисловому комплексі мають свої особливості. У промисловому комплексі ритм статевих циклів у свиноматок більш рівномірний, ніж у спецгоспі. Так, у зимову пору року в промисловому комплексі осіміняли 25-26% свиноматок. Максимальна різниця прояву статевої циклічності у свиноматок в інші пори року склала 3 і 2% /Р<0,05/ у 1990 і 1991 роках відповідно. У спецгоспі взимку було осіменено відповідно 18 і 21% свиноматок, навесні кількість осіменених свиноматок збільшилася на 8 і 6 % /Р<0,001/, влітку - на 7 і 3% /Р<0,001/, а восени - на 12 і 6% /Р<0,001/ відповідно. Що стосується перегулів, то в промисловому комплексі цей показник коливався від 22,5 до 28% у 1990 році і від 24,3 до 26% у 1991 році, а в спецгоспі - від 16,7 до 34,6% і від 21,3 до 33,7% у 1988 і 1989 роках відповідно. Рівномірність прояву статевих циклів у свиноматок в промисловому комплексі пояснюється більш чіткою та ритмічною технологією роботи, більш повноцінною та стабільною годівлею маточного поголів`я і плідників, а також більш удосконаленою системою селекційно-племінної роботи й проведенням комплексних заходів по інтенсифікації відтворної здатності свиноматок і кнурів-плідників

Ритміка статевих циклів у свиноматок спецгоспу більшою мірою залежить від аліментарних і кліматичних факторів, а також від системи технологічних умов, які не завжди відповідали санітарно-гігієнічним вимогам.

Динаміка опоросів і заплідненості свиноматок після родів у промисловому комплексі та спецгоспі теж мала свої особливості. Як видно з таблиці 2, заплідненість свиноматок у промисловому комплексі була вищою 9 і 13% відповідно, а пори року суттєво не впливали на ці показники. Так, різниця показників заплідненості на промисловому комплексі у 1990 році склала 5,3% /Р<0,01 /, а у 1991 році - 8,9% /Р<0,001/, тоді як у спецгоспі - 32,3 і 38,3% /Р<0,001/ відповідно. Різниця одержання опоросів від свиноматок промислового комплексу склала відповідно 5,3% /Р<0.01/ і 2,2% /Р<0,01/, а в спецгоспі - 13,3% /Р<0,001/ і 10% /Р<0,001/. Різниця показників опоросів і заплідненості свиноматок у промисловому комплексі та спецгоспі також пояснюється вищезгаданими причинами, які впливають на ритміку статевої циклічності.

Критерій визначення форм неплідності свиноматок

За основу критерію визначення форм неплідності свиноматок в спецгоспах і промисловиму комплексі були взяті показники та причини бракування основних і перевірюваних свиноматок. При цьому нами використовувалися комплексні дослідження. Враховувалися дані анамнезу, клінічних, патологоанатомічних, імунологічних та біохімічних досліджень, результати яких наведені в таблицях 3,4.

Таблиця 1

Динаміка ритму статевої циклічності свиноматок

Пора	С П Е Ц Г О С П ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
року	1988	1989	1990	1991
	Осіме-нено к-ть/%	Перегули к-ть/%	Осіме-нено к-ть/%	Перегули к-ть/%	Осіме-нено к-ть/%	Перегули к-ть/%	Осіме-нено к-ть/%	Перегули к-ть/%
Зима	428 18.3+1.9	102 21.1+4.0	496 21.1+1.8	115 21.3+_3.8	5702 24.9+_0.6	1347 22.5+1.1	5313 25.7+_0,6	1247 24.5+_1.2
Весна	611 26.1+1,8	81 16.7+_4.1	643 27.3+_1.8	117 21.7+_3.8	6477 28.2+_0.6	1682 28.0+_1.1	5341 25.8+_0.6	1324 26.0+_1.2
Літо	595 25.4+_1.9	134 27.6+_3.9	572 24.4+_1.8	126 23.3+_3.8	4986 21.7+_0.6	1555 25.9+_1.1	5206 25.1+_0.6	1286 25.2+_1.2
Осінь	707 30.2+_1.7	168 34.6+_3.7	638 27.2+_1.8	182 33.7+_3.5	5776 25.2+_0.6	1416 23.6+_1.1	4846 23.4+_0.6	1242 24.3+_1.2
За рік	2341 100.0	485 20.7+_1.8	2349 100.0	540 23.0+_1.8	22941 100.0	6000 26.2+_0.6	20706 100.0	5099 24.6+_0.6



Таблиця 2 Динаміка опоросів і заплідненості свиноматок

Пора	С П Е Ц Г О С П ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
року	1988	1989	1990	1991
	Заплід-нилось к-ть/%	Одержа-но опоросів к-ть/%	Запліднилось к-ть/%	Одержано опоросів к-ть/%	Запліднилось к-ть/%	Одержано опоросів к-ть/%	Запліднилось к-ть/%	Одержа-но опоросів к-ть/%
Зима	326 57.4+7.5	322 26.7+2.1	381 78.4+2.1	358 28.8+_2.4	3381 59.3+_0.8	2701 21.8+0.8	3666 69.0+_0,8	3464 24.3+_0.7
Весна	530 42.2+2.2	236 19.6+_2.6	526 55.5+_2.2	322 25.9+_2.4	4177 64.5+_0.7	3303 26.6+_0.8	4064 76.1+_0.7	3761 26.2+_0.7
Літо	461 71.1+_2.1	396 32.9+_2.4	446 62.6+_2.3	329 26.5+_2.4	3431 63.3+_0.8	3359 27.1+_0.8	4055 77.9+_0.7	3706 25.9+_0.7
Осінь	539 38.8+_2.1	251 20.8+_2.6	456 40.1+_2.3	234 18.8+_2.6	3419 59.2+_0.8	3035 24.5+_0.9	3604 69.0+_0.8	3441 23.6+_0.7
За рік	1856 52.7+_1.2	1205 100.0	1809 57.9+_1.3	1243 100.0	14408 61.7+_0.4	12398 100.0	15383 72.9+_0.4	14372 100.0

На підставі показників бракування свиноматок було встановлено, що основними причинами бракування основних свиноматок на промисловому комплексі були: штучно набута неплідність - 28%; симптоматична - 24,3%; аліментарна - 14,2%; імунна - 12,2%; стареча - 2,9%; природжена - 0,5%.

Основними причнами бракування перевірюваних свиноматок були: штучно набута неплідність - 28,2%; симптоматична - 23,2%; аліментарна - 13%; природжена - 1,9%.

З причин гіпо- і агалактії бракується 33,7% перевірюваних та 17,7% основних свиноматок.

Найбільшу кількість як основних, так і перевірюваних свиноматок бракували в літню пору року, а найменшу - взимку.

Основні причини бракування основних свиноматок в спецгоспах: стареча неплідність - 13,2-23,1%; імунна - від 8,3% до 19,2% та штучно набута - від 5,2% до 12,1%, а перевірюваних свинок - природжена - 3,4-33,4%; симптоматична - 11,2-28,2%; аліментарна -12,8-79,2% та штучно набута - 2,6-14,2%.

З гіпо- і агалактією в спецгоспах бракується від 1,7% до 28,4% перевірюваних і від 9,6% до 22,9% основних свиноматок.

Економічна ефективність різних форм організації штучного осіменіння свиноматок

Вивчивши виробничі умови 29 спецгоспів Сумської області, а також враховуючи те, що штучне осіменіння свиноматок у цих спецгоспах проводиться завезеною спермою кращих кнурів-плідників з Білопільського, Кролевецького та Роменського племпідприємств і виконавши ряд організаційних і підготовчих робіт, із січня місяця 1983 року спецгосп ім.К.Маркса Кролевецького району був переведений на ритмічну технологію внутрішньогосподарського штучного осіменіння свиноматок.

У спецгоспі була складена технологічна схема руху поголів`я та розроблені форми обліку помісячного і річних показників відтворення свиней.

Результати проведеної роботи наведені в таблиці 5.

Кількість кнурів зменшилася з 56 в 1982 році до 20 в 1983 і 12 в 1984 році, а витрати на їх утримання з 22,4 тис.карбованців в 1982 році до 4,8 тис. карбованців у 1984 році. Навантаження на одного плідника виросло з 25 до 139 свиноматок за рік.

Враховуючи, що ціна осіменіння свиноматки при природному паруванні складала близько 18 карбованців, а при штучному - 5 карбованців, витрати на проведення штучного осіменіння зменшилися з 21,6 тис.карбованців до 6 тис., що дало за останні два роки економічний ефект у 31,2 карбованців, а загальний економічний ефект за 2 роки від організаціі внутрішньогосподарського пункту осіменіння свиноматок склав 63,2 тис. карбованців.

За цей час помітно зросла інтенсивність використання свиноматок / з 1,08 опоросів до 1,45 - Р<0,001/, збільшився вихід поросят на опорос / з 5,79 до 7,0 - Р<0,001/ і показник виходу поросят на основну свиноматку за рік / від 11,22 до 14,82 - Р<0,001/, зменшилась кількість перегулів і абортів. Показник заплідненості свиноматок зріс з 69,7% до 81,0% /Р<0,001/, а кількість одержаних живих поросят з 5778 у 1982 році до 7886 у 1984 році.

Вплив технології утримання кнурів - плідників на показники сперми

Відомо, що 50% успіху в досягненні максимальних показників заплідненості свиноматок і ефективності штучного осіменіння залежить від якісних показників сперми кнурів-плідників, на які мають вплив порода, вік, режим використання, умови утримання й годівлі плідників, а також пори року та техніка одержання сперми.

Враховуючи всі ці фактори, у своїй роботі ми визначили та порівняли показники спермопродукції кнурів-плідників різних порід, які утримуються в умовах промислового комплексу та спецгоспу з урахуванням пори року. Роботу виконували в цеху відтворення промислової зони радгоспу - комбінату “Кремінський” Луганської області та спецгоспі ім. К.Маркса Кролевецького району Сумської області.

Результати досліджень наведені в таблиці 6. З даних таблиці 6 видно, що в спецгоспі кращі показники спермопродукції були одержані від плідників ВБ породи. Так, в середньому за місяць від одного плідника одержали від 9,6+_0,3 еякулятів в осінню пору року до 10,2+_0,3 еякулятів влітку, а від одного плідника породи ПМ-І від 9,3+_0,5 еякулятів взимку до 10,3+_0,6 восени. Об`єм еякуляту в плідників ВБ породи коливався від 293,1+_10,6 мл влітку до 312,5+_8,8 мл восени, а у плідників породи ПМ-І - від 292,8+_11,4 мл влітку до 323,0+_18,8 мл взимку.

У промисловому комплексі за місяць в середньому одержували від одного плідника породи ландрас від 5,5+_0,3 еякулятів влітку до 7,8+_0,1 еякулятів восени при об`ємі еякуляту від 213,6+_9,4 мл восени до 237,3+_14,3 мл навесні. Від одного плідника ВБ породи - відповідно від 4,8+_0,2 еякулятів взимку до 6,6+_0,2 еякулятів восени при об`ємі еякуляту від 160,5+_6,4 мл взимку до 183,5+_16,6 мл восени, а від одного плідника породи дюрок - від 5,2+_0,3 еякулятів восени до 7,9+_0,2 еякулятів навесні при об`ємі еякуляту від 123,6+_5,9 мл восени до 141,6+_12,7 мл навесні.

Причини і форми неплідності основних свиноматок Таблиця 3

П Р И Ч И Н И ( гол,/%)

Спецгосп промис-ловий комплекс

Всього вибраковано свиноматок ,гол./%

Відсут-ність матер, інстинкту

Вік

Травми загального походжен-ня

Травми стате- вих органів

Після пологові захворю-вання

Затяж- на відсут -ність охоти

Ожиріння

Схуднення

Малоплід-ність

Мертвонароджува-ність

Багаторазові і безре-зультатні осімені

Вади молочної залози мас- тити,пато-логія.дійок

“Друж-ба” /10тис./

205 35.8

7 3.4+_4.2 7 3.4+_4.2

27 13.2+_2.4 27 13.2+-2.4

13 6.3+_1.7

7 3.4+_1.3 50 24.4+_3.0

30 14.6+_2.5

21 10.2+_2.1

11 15.4+_1.6 32 15.6+_2.5

0 0

16 7.8+_1.9 25 12.2+_2.3

9 4.4+_1.4

17 8.3+_1.9 17 8.3+_1.9

47 22.9+_4.2 47 22.9+_4.2

ім.К.Маркса /10 тис./

194 32.3

7 3.6+_1.3 7 3.6+_1.3

28 14.4+_2.5 28 14.4+_2.5

30 15.5+_2.6

5 2.6+_1.1 49 25.3+_3.1

14 7.2+_1.9

40 20.6+_2.9 50 25.7+_ 3.

10 5.2+_1.6 1

0 0

8 4.1+_1.4 10 5.2+_ 1.

2 1.0+_0.7 6

24 12.4+_2.4 24 12.4+_2.4

26 13.3+_2.4 26 13.3+_2.4

ім.Ф.Енге-льса /10тис./

52 8.5

0 0

12 23.1+_5.8 12 23.1+_5.8

8 15.4+_5.0

0 0 10 19.2+_5.5

2 3.8+_2.7

9 17.3+_5.2

2 3.8+_2.7 12 23.1+_5.9

1 1.9+_1.9

3 5.8+_3.2 3 5.8+_3.2

0 0

10 19.2+_5.4 10 19.2+_5.4

5 9.6+_4.1 5 9.6+_4.1

“Кремін-ський” /108 тис./

2625 62.8

0 0

76 2.9+_0.3 76 2.9+_0.3

462 17.6+_1.7

12 0.5+_0.1 639 24.3+_0.8

165 6.3+_0.5

207 7.9+_0.5

162 6.2+_0.5 390 14.9+_0.7

21 0.8+_0.2

601 22.9+_0.8 735 28.0+_ 0.

134 5.1+_0.4 9

320 12.2+_0.6 320 12.2+_0.6

465 17.7+_0.7 465 17.7+_0.7

Форма неплідності

Природ-жена

Стареча

С и м п т 513 16.7+_0.7

о м а т и 24 0.8+_0.2

ч н а 211 6.9+_0.5

А л і м е 277 9.0+_0.5

н т а р н 186 6.0+_0.4

а 22 0.7+_0.2

Штучно- 628 20.4+_0.7

набута 145 4.7+_0.4

Імунна

Гіпо- і агалак-тія

Всього

3076 29.3

14 0.5+_0.13

143 4.6+_0.4

748 24.3+_0.8

484 15.7+_0.7

773 25.1+_0

.8

371 12.1+_0.6

543 17.7+_0.7



Таблица 4

Причини і форми неплідності перевірюваних свиноматок

П Р И Ч И Н И ( гол,/%)

Спецгосп промис-ловий комплекс

Всього вибраковано свиноматок ,гол./%

Відсут-ність материн-ського, інстинкту

Природ-жені вади статевого апарату

Травми загального поход-ження

Після пологові захворю-вання

Затяжна відсутність охоти

Ожиріння

Низька жива вага

Малоплідність

Мертвонароджува-ність

Вади молочної залози, мастити, паталогія дійок, агалактія

“Друж-ба” /10тис./

148 37.9

4 2.7+1.3

16 10.8+_3.0

11 7.4+_2.1

18 12.2+_2.6

31 20.9+_3.3

3 2.0+_1.1

2 1.4+_1.1

14 9.5+_2.4

7 4.7+_3.0

42 28.4+_3.7

20/13.5+_

2.8

29/19.6+

_3.3

36/24.3+_

3.5

21/14.2+_2.

9

42/28.4+_3.7

ім.К.Маркса /10 тис./

39 10.0

2 5.1+_2.2

11 28.2+_5.0

4 10.3+_3.1

7 17.9+_4.1

5 12.8+_5.0

0 0

0 0

1 2.6+_2.5

0 0

9 23.1+_6.7

13/33

.4+_7.5

11/28.

2+_7.2

5/12.8+_

5.3

1/2.6

+_2.4

9/23.1+_6.7

ім.Ф.Енге-льса /10тис./

177 35.4

2 1.1+_1.1

4 2.3+_1.1

8 4.5+_2.0

12 6.8+_1.9

134 75.7+_3.2

3 1.7+_1.3

3 1.7+_0.9

8 4.5+_1.6

0 0

3 1.7+_0.9

6/3.4+_

1.4

20/11.

3+_2.4

140/79.2

+_3.1

8/4.5+_

1.6

3/1.7+_0.9

“Кремін-ський” /108 тис./

1555 37.2

6 0.4+_0.1

24 1.5+_1.1

161 10.4+_0.8

200 12.9+_0.9

127 8.2+_0.7

63 4.1+_0.5

12 0.8+_0.2

317 20.4+_1.0

121 7.8+_0.7

524 33.7+_1.2

30/1.9+

_0.3

361/23.2

+_1.1

202/13.

0+_0.9

438/28.2

+_1.1

524/33.7+_1.2

Форма неплідності

Прир о д ж 14 0.7+_0.1

ена 55 2.9+_1.1

С и м п т о 184 9.6+_0.5

м а т ична 237 12.4+_0.8

А л і м е 297 15.5+_0.8

н т а р н а 69 3.6+_0.4

17 0.9+_0.2

Штучно- 340 17.7+_0.9

набута 128 6.7+_0.6

Гіпо- і агалак-тія

Всього

1919 35.0

69 3.9+_1.1

421 21.9+_

0.9

383 19.9+_

0.3

468 24.4+_1.0

578 30.1+_1.0

Таблиця 5

Ефективність впровадження внутрішньогосподарського штучного осіменіння свиноматок

Показники	1982	1983	1984
Використано плідників /гол./	56	20	12
Осіменено свиноматок /гол./	1430	1416	1659
% заплідненості Р	69.7+_1.2 -	71.1+_1.2 <0.001	81.0+_1.0 < 0.001
Вихід поросят на опорос /гол./ Р	5.79+_0.11 -	6.16+_0.15 < 0.001	7.00+_0.18 < 0.001
Одержано поросят від основної свиноматки в рік / гол./ Р	11.22+_0.20 -	13.68+_0.24 < 0.001	14.82+_0.36 <0.001
Одержано живих поросят всього / гол./	5778	6907	7886

Враховуючи технологію утримання кнурів, слід зазначити, що інтенсивність використання плідників як у спецгоспі, так і в промисловому комплексі залишаються стабільними незалежно від їх породи, але в спецгоспі плідники використовуються більш інтенсивно, незважаючи на те, що в промисловому комплексі показники об`єму еякуляту плідників залишаються набагато нижчими, ніж у спецгоспі, і це, звичайно, позначається на економічних показниках їх використання.

Необхідність використання вищезгаданих порід кнурів-плідників як в спецгоспах, так і в промисловому комплексі була обумовлена плановим проведенням селекційно-племінної роботи та кращими показниками мікроскопічної оцінки сперми.

Порівняльна оцінка ефективності застосування вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів та синтетичних простагландинів для стимуляції і синхронізації статевої функції у свиноматок

Стимулюючу дію вітамінних і гормональних препаратів вивчали на чотирьох групах неплідних основних свиноматок великої білої породи в спецгоспі “Комуніст” Дніпропетровської області.

З даних таблиці 7 видно, що найкращі результати були одержані в групах свиноматок, яким застосовували як тривітамін у чистому вигляді, так у комплексі з вітаміном А. Так, за 10 діб в обох групах проявили статеву циклічність 100% свиноматок при 93,3+_6,5% заплідненості від першого осіменіння. У групі свиноматок, яким вводили СЖК в комплексі з ХГ, за 10 діб проявили статеву циклічність 98,8+_2,8% свиноматок при 85,7+_9,0% заплідненості від першого осіменіння.

Взявши це за основу, ми провели виробниче випробовування методу комплексного застосування тривітаміну і вітаміну А на 90 тваринах і встановили, що середній строк прояву статевої циклічності склав 3,27 дні. Всі 100% тварин прийшли в охоту й були осіменені протягом 30 діб, з яких запліднилися від першого осіменіння 90,1+_8,3% тварин, а індекс заплідненості становив 1,14. На підставі одержаних результатів ми дійшли висновку, що найкоротший строк приходу свиноматок в охоту після відлучення поросят і найвища їх заплідненість відмічаються взимку і восени. Отже, стимулюючи статеву функцію, препарати слід застосовувати навесні і влітку, дія яких направлена на прискорення фолікулогенезу та підвищення проліферації епітелію ендометрія, що сприяє кращому процесу імплактації зигот і збільшенню багатоплідності свиноматок.

Відсоток приходу тварин в охоту протягом 10 днів після обробки, а також відсоток заплідненості та показник витрат на обробку вивчали на основних і перевірюваних свиноматках у спецгоспі ім.К.Маркса Сумської області. Всього було в дослідних і контрольних групах 202 свиноматки великої білої породи.

Результати стимуляції та синхронізації відтворної функції основних і перевірюваних свиноматок наведені в таблиці 8.

Найбільш ефективним методом стимуляції відтворної функції основних свиноматок було комплексне застосування 2%-ного масляного розчину синестролу та тетравіту. При цьому протягом 10 діб з початку обробки прихід свиноматок в охоту склав 93,6+_6,12% при заплідненості 100%, а витрати на обробку однієї свиноматки складали 8,3 копійки. На перевірюваних свинках кращі результати були одержані при застосуванні естрофану. При цьому протягом 10 діб прийшло в охоту 62,5+_11,4% тварин, з яких 80+_9,4 запліднились після першого осіменіння. У порівнянні з основними свиноматками витрати на обробку однієї свинки були в 10 разів більші й складали 87 копійок.

Таблиця 6

Показники спермопродукції кнурів-плідників /М+_м/

Пора	К-ть	С п е ц г о с п	К о м п л е к с
року	плідників /гол./	Порода	Одержа-но еяку- лятів всього	Одержа-но еяку- лятів від 1 плід- ника	Об`єм еякуля-ту /мл/	К-ть плід- ників /гол./	Поро- да	Одер-жано еяку-лятів всього	Одер-жано еякулятів від 1 плід	Об`єм еяку-ляту / мл/
Зима	7 3	ВБ ПМ-І	194 74	9.7+_0.3 9.3+_0.5	307.0+3.3 323.0+_18.8	31 14 12	Л ВБ Д	433 157 149	5.6+_0.2 4.8+_0.2 5.3+_0.2	217.9+-5.1 160.5+-6.4 124.7+-4.2
Весна	7 3	ВБ ПМ-І	211 74	10.0+_0.3 9.3+_0.5	312.5+_8.8 298.9+_5.3	31 14 12	Л ВБ Д	438 179 134	5.6+_0.1 5.0+_0.2 5.2+_0.3	237.3 -14.3 183.5-16.3 141.6-12.7
Літо	7 3	ВБ ПМ-І	215 60	10.2+_0.3 10.0+_0.6	293.1+_10.6 292.8+_11.4	31 14 12	Л ВБ Д	453 213 166	5.5+_0.1 5.3+_0.2 6.1+_0.3	228.3+-5.3 163.4+-3.5 130.6+-1.7
Осінь	7 3	ВБ ПМ-І	183 62	9.6+_0.3 10.3+-0.6	302.7+_1.0 299.8+_4.4	31 14 12	Л ВБ Д	677 277 261	7.8+_0.1 6.6+_0.2 7.9+_0.2	213.6+-9.4 162.3+-4.6 123.6+-5.3
За рік	7 3	ВБ ПМ-І	803 270	9.9+_0.1 9.6+_0.2	303.7+_6.8 304.2+_9.9	31 14 12	Л ВБ Д	2001 826 710	6.2+_0.1 5.5+_0.1 6.2+_0.1	223.0+-8.5 166.9+-7.4 128.9+-6.0

Задовільними можна вважати й результати обробки перевірюваних свинок 0,5%-ним розчином прозерину. При цьому відсоток приходу тварин в охоту дорівнював 53,3+_12,9 при заплідненості в 75+_11,2% від першого осіменіння, а витрати на обробку однієї тварини складали 8,1 копійки.

Крім названих препаратів, для стимуляції та синхронізації відтворної функції основних і перевірюваних свиноматок , ми застосували фолікулін

Роботу проводили в спецгоспах ім.Леніна та ім.К.Маркса Сумської області на основних та перевірюваних свиноматках.

Результати досліджень наведені в таблиці 9. З даних таблиці 9 видно, що застосування 0,05%-ного масляного розчину фолікуліну в дозі 4 мл /400 ОД/ для перевірюваних свиноматок, а також комплексна обробка основних свиноматок фолікуліном в тій же дозі з тривітаміном ефективно впливала на відтворну функцію тварин. Так, за 10 днів після обробки проявили статеву циклічність 75,9+_5,8% перевірюваних і 100% основних свиноматок при заплідненості від першого осіменіння 81,5+_5,3% та 93,3+_6,5% відповідно. Вихід приплоду за один опорос перевірюваних свиноматок становив 8,5, а основних - 9,8 поросят.

Фолікулін позитивно впливає як на повноцінність статевого циклу свиноматок, так і на вихід приплоду, що без сумніву може мати вагоме значення для підтримки ритмічності виробництва свинини в спецгоспі, промисловому комплексі, фермі чи фермерському господарстві.

Таблиця 7

Вплив вітамінів і гормонів на статеву функцію основних свиноматок

Методика	Кількість	Середній	%	Запліднення від осіменіння	Індекс
обробки	тварин в групі /гол/	строк приходу в охоту /дні/	Приходу тварин в охоту за 10 діб	1-го	2-го	3-го	Всього	Заплід-неності
Контроль	15	8.5	93.3+_6.5	10 71.4+-11.7	1 7.1+_6.6	3 21.4+_10.6	14 93.3+_6.5	1.5
СЖК -10 ОД на !1кг ж.м. +ХГ - 500 ОД в першу добу після відлу чення поросят	15	4.8	98.8+_2.8	12 85.7+_9.0	1 7.1+_6.6	1 7.1+_6.6	14 93.3+_6.5	1.2
Тривітамін -2.5м, дворазова, за 6-7 днів до відлучення поросят і в день відлучення	15	3.8	100	14 93.3+_6.5	1 6.7+_6.5	0 0	15 100	1.1
Тривітамін -2.5мл, в комплесі з вітаміном А-300 тис 10, ,дворазово, за 6-7 днів до відлучення і в день відлучення поросят	15	3.2	100	14 ----------- 93.3+_6.5	1 6.7+_6.5	0 -------- 0	15 ---------- 100.0	1.1

За останні роки в практиці акушерства і біотехнології відтворення почали застосовувати синтетичні простагландини. Але в практиці відтворення свиней цю групу препаратів переважно застосовували для синхронізації опоросів і практично не використовували для підвищення відтворної здатності свиноматок.

Виходячи з цього, а також з урахуванням показників заплідненості свиноматок в залежності від пори року, ми перевірили ефективність аналогів простагландину F-2 “Естуфалану” і “Суперфану” в різних дозах на основних свиноматках великої білої породи в промисловому комплексі “Кремінський”.

У дослідах по вивченню дії “Естуфалану” /таблиця 10/ знаходилось 88 основних свиноматок, які були поділені на три групи: дві дослідні та одна контрольна після 2 опоросу з живою масою 140-180кг.

У першій дослідній групі “Естуфалан” вводили в дозі 1мл внутрішньом`язово в день відлучення поросят, а другій дослідній групі - в дозі 1,5мл . Третій групі свиноматок препарат не вводився.

У дослідах по вивченню дії “Суперфану” знаходилось 135 основних свиноматок після 2 опоросу з живою масою 150-190 кг, які були поділені на 4 групи: 3 - дослідні; 4-контрольна. Першій групі свиноматок препарат вводили в день відлучення поросят внутрішньом`язово 0.5 мл, другій - 0.75 мл, а третій - 1.5 мл.

Після введення естуфалану в дозі 1 мл за 10 днів статева циклічність проявилась у 88,5+_6,3% тварин при 76,9+_8,2 заплідненості від першого осіменіння, а витрати на обробку однієї тварини становили 56 копійок. За 10 днів після обробки свиноматок “Суперфаном” у дозі 1,5мл прийшло в охоту 73,5+_7,6% тварин при 70,6+_7,8% заплідненості від першого осіменіння, що можна вважати задовільним для літньої пори року. Витрати на обробку однієї тварини становили 73 копійки.

Таблиця 8

Результати стимуляції і синхронізації відтворної функції свиноматок

Група свиноматок	М е т о д и к а о б р о б к и	Кількість свиноматок у групі /гол./	% приходу свиноматок в охоту Р+р	Середній строк приходу в охоту /дні/	% заплідне-ності Р+р	Витрати на проведення стимуляції тварин /коп./
	П е р е в і р ю в а н і	с в и н о м	а т к и
1	2%-ний синестрол у дозі 1мл підшкірно в комплексі з тетравітом у дозі 2 мл в/м, одноразово	18	37.5+-11.4	6.33	66.6+-11.1	8.3
2	Те ж саме, але синестролу 0.5мл	15	880.0+_10.3	4.66	25.0+_11.2	6.7
3	0.5%-ний розчин прозерину в дозі 2мл підшкірно в комплексі з тетравітом у дозі 2.5мл	15	53.3+_12.9	4.87	75.0+_11.2	8.1
4	20 ОД окситоцину підшкірно	17	42.8+_12.0	5.33	66.6+-11.4	16.8
5	1 мл естрофану підшкірно	18	62.5+_11.4	8.0	80.0+_9.4	87.0
6	Контроль	19	20.0+_9.2	8.0	100	-
	О с н о в н і с в и	н о м а т к	и
1	2%-ний синестрол у дозі 1мл підшкірно	13	84.6+_10.01	2.45	90.0+_7.9	3.2
2	2%-ний синестрол у дозі 1мл в комплексі з тетравітом у дозі 2.5мл внутрішньом`язово	16	93.6+_6.12	2.53	100.0	8.30
3	Те ж саме, але синестролу 0.5мл	17	57.1+_12.00	2.50	100.0	6.70
4	Масляний розчин вітаміну А в дозі 1мл ОД за 6-7 днів до відлучення і в день відлучення поросят	16	75.0+_10.8	4.58	91.6+_6.9	16.82
5	Те ж саме у комплексі з внутрішньом`язовим введенням 2.5 мл тетравіту	19	60.0+_11.2	5.66	100.0	27.02
6	Контроль	19	50.0+_11.5	7.36	80+_91	-

Таблиця 9

Ефективність застосування фолікуліну для стимуляціі статевої функції свиноматок

Кіль-кість тварин у групі	М е т о д и к а о б р о б к и	% тварин, які прийшли в охоту за 10 днів, Р+_р	Заплідне-ність від 1-го осіменіння /%/ Р+_р	Середній строк приходу в охоту /дні/	Одержано живих поросят за опорос	Витрати на обробку 1-ї тварини /коп./
	П е р е в і р ю в а н і	с в и н о м	а т к и
54	0.5%-ний масляний розчин фолікуліну в дозі 4мл перед осіменінням	75.9+_5.8	81.5+_5.3	8.68	8.5	26.8
50	Контроль	42.0+_7.0	60.0+_6.9	14.98	7.7
	О с н о в н і с в и	н о м а т к	и
15	Фолікулін в дозі 4мл /400 ОД/ в комплексі з тривітаміном в дозі 5мл в день відлучення поросят	100.0	93.3+_6.5	1.66	9.8	74.05
11	Контроль	100.0	63.6+_14.5	1.18	8.5	-

Застосування синтетичних простагландинів для стимуляції відтворної функції у свиноматок вважаємо доцільним та економічно вигідним.

Профілактика неплідності свиноматок і кнурів

У практиці відтворення свиней аліментарний фактор є однією з головних причин неплідності і малоплідності свиноматок. Особливо нестача в раціонах свиней каротину, як основного джерела синтезу вітаміну А в організмі тварин. Тому розробка ефективної системи заходів щодо виявлення та недопущення порушень відтворної функції у свиноматок, обумовлених А-вітамінною нестачею, має практичне значення.

Враховуючи те, що в більшості промислових комплексів і спецгоспів аліментарна неплідність свиноматок реєструється у значної кількості тварин, а також відсутність даних про вплив на відтворну функцію самок кормового препарату мікробіологічного каротину /КПМК/, виробництво якого налагоджене на В.-Дніпровському комбінаті Дніпропетровської області, нами був перевірений його вплив на відтворну здатність свиноматок. В 1 кг біомаси КПМК міститься 37,018181 г каротину, до 30% білку, більшу частину якого складають незамінні амінокислоти, близько 55%- ліпіди, а також вітаміни груп В,Е, макро- і мікроелементи. Усім свиноматкам згодовували КПМК як добавку до основного раціону протягом 1991 року.

Таблиця 10

Ефективність застосування синтетичних простагландинів

Група тварин і доза	Кількість тварин у групі /гол./	% приходу в охоту за 10 днів Р+_р	Середній строк приходу в охоту / дні /	% заплідненості від 1-го осіменіння Р+_р	Витрати на обробку однієї тварини ,коп./
	Ефективні	с т ь з а с т о	с у в а н н я	“Е с т у ф а л а	н у”
1 1 мл	26	88.5+_6.3	5.00	76.9+_8.2	56.0
2 1.5 мл	32	78.2+_7.3	5.42	69.7+_8.1	93.3
3 контроль	30	73.3+_8.1	6.17	62.3+_8.9	-
	Ефективні	с т ь з а с т о	с у в а н н я	“С у п е р ф а н у	“
1 0.5 мл	33	54.5+_8.7	3.88	45.5+_8.7	24.3
2 1.0 мл	34	64.7+_8.2	4.81	52.9+_8.6	48.6
3 1.5 мл	34	73.5+_7.6	6.28	70.6+_7.8	73.0
4 контроль	34	61.8+_8.3	5.42	55.9+_8.5	-

Таблиця 11

Показники відтворення свиней промислового комплексу при застосуванні КПМК

Роки	% заплідненості	Одержано опоросів	Одержано живих поросят /гол./	Вихід поросят на один опорос
1990	61.7+_0.4	12398	90504	7.28
1991	72.9+_0.4	14372	106077	7.38

Основні показнитки відтворення за 1991 рік / таблиця 11/ порівнювали з аналогічними за 1990 рік. Заплідненість свиноматок збільшилась з 61,7+_0,4% до 72,9+_0,4% у 1991 році, кількість опоросів відповідно зросла з 12398 до 14372, а кількість одержаних живих поросят - з 90504 до 106077 голів, при майже не змінній кількості живих поросят у гнізді за 1 опорос.

Крім цього, ми провели апробацію тканинних препаратів у ряді господарств Сумської області / дослідне господарство НВО “Еліта” Сумської науково-дослідної станції, Білопільське держплемпідприємство, спецгосп “Підліснівський” та ін. / при затримці посліду, субінволюції матки, персистенції жовтих тіл у корів, а також з метою підвищення відтворної функції основних та перевірюваних свиноматок і кнурів-плідників великої білої, великої чорної та породи дюрок різного віку згідно з розробленими раніше методиками.

В усіх випадках апробації препаратів вони негативного впливу на стан здоров`я тварин та їх відтворну функцію не мали. Результати досліджень наведені в таблицях 12 і 13. Основні свиноматки після введення “Хоріоцену” в дозах 10 і 20 мл проявили циклічність 100% на 3-4 день після відлучення поросят при 100% заплідненості після 1-го осіменіння. Після введення “Умбіліцену” в дозі 10 мл свиноматки проявили циклічність на 3-4 день після відлучення поросят у 80+_17,9% випадків і 75+_19,4% запліднюються від 1-го осіменіння, а в дозі 20 мл - відповідно 100% і 80+_17,9%. Введення ПДЕ свиноматкам в різних дозах обумовлює прояву статевої охоти на 3-4 день після відлучення поросят в 100% випадків при 60+_21,9 : 80+_17,9% заплідненості від 1-го осіменіння.

У контрольній групі тварин після відлучення поросят тільки 60,0+_21,9% свиноматок проявили статеву циклічність на 10-23 день, а заплідненість від 1-го осіменіння не перевищувала 52,7+_22,3%.

Перевірювані свинки після обробки “Хоріоценом” приходили в охоту в 66,7+_12,2% випадків на 31-51 день при 60+_12,6% заплідненості від 1-го осіменіння; після обробки “Умбіліценом” - в 71,5+_12,1% випадків на 31-49 день при 60+_12,2% заплідненості від 1-го осіменіння, а після обробки ПДЕ - в 68,7+_11,5% випадків на 31-57 день при 81,8+_ 9,6% заплідненості від 1-го осіменіння. У контрольній групі перевірюваних свинок на 45-61 день після формування груп проявляли циклічність тільки 60+_12,6% тварин при 55,6+_12,8% заплідненості від 1-го осіменіння.

Заплідненість основних свиноматок після природного парування плідниками ВБ породи оброблених “Хоріоценом” складала 70,8+_6,6%, а ВЧ породи - перевищувала 47,6+_7,6% після обробки “Хоріоценом” і 57, 9+_8,0% оброблених “Умбіліценом”. Що стосується заплідненості свиноматок після парування плідниками породи дюрок / обробка ПДЕ /, то цей показник був у межах 62,6+_17,1%.

Застосування біостимуляторів кнурам - плідникам підвищило ефективність їх використання, що підтверджується збільшенням показників заплідненості свиноматок після парування в порівнянні з плідниками контрольних груп вищезгаданих порід, яким препарати не вводились.

Динаміка біохімічних показників сироватки і тестостерону плазми крові та об`єм еякуляту кнурів, оброблених біостимулятором

Відбір проб крові на біохімічні показники

Са, ммоль/л Глюкоза , ммоль/л

Холестерин, ммоль/л Тригліцериди, млмоль/л



Загальний білок , г/л -амілаза, о/л

Лужна фосфатаза,о/л Вибір проб крові на тестостерон,Тестерон нг/мл

-гідроксибутират дегідрогеназа, о/л Об`єм еякуляту,мл



-глутаміл трансфераза,о/л Креатин кіназа,о/л

Малюнок 1.

Таблиця 12

Показники відтворення свиноматок після застосування біостимуляторів

Групи	Кількість	Прийшло в охоту	Середній	% заплід-	Витрати
тварин, препарат і доза	тварин	Кількість і дні	% Р+_р	строк приходу в охоту /дні/	неності від 1-го осіменіння Р+_р	на оброб- ку однієї тварини /гривні/
	П е р е в	і р ю в а н	і с в и н к	и
1 “Хоріоцен” 10 мл х 2	15	10 31-51	66,7+_12.2	39.3	60,0+_12.6	0.8
2“Умбіліцен” 10 мл х 2	14	10 31-49	71.5+_12.1	42.6	70.0+_12.2	0.8
3 ПДЕ 10 мл х 2	16	11 31-57	68.8+_11.5	44.4	81.8+_9.6	0.8
4 Контроль	15	9 45-61	60.0+-12.6	56.1	55.6+-12.8	-
	О с н о в н	і с в и н о	м а т к и
1 “Хоріоцен” 20 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.3	100.0	2.4
2“Умбіліцен” 20 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.4	75.0+_19.3	2.4
3 ПДЕ 20 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.3	80.0+_17.9	2.4
4 “Хоріоцен” 10 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.6	100.0	1.2
5“Умбіліцен” 10 мл х 3	5	4 3-4	80.0+_17.9	3.8	75.0+_19.3	1.2
6 ПДЕ 10 мл х 2	5	5 3-4	100.0	3.7	60.0+_21.9	1.2
7 Контроль	5	3 10-23	60.0+_21.9	21.2	52.7+_22.3	-

Таблиця 13

Показники заплідненості основних свиноматок після природного парування плідниками різних порід оброблених біостимуляторами

Група, порода, препарат	Кратність, доза, інтервал	Кількість і вік плідни- ків /гол.,рік/	Осіменено свиноматок	Заплідненість від 1-го осіме- ніння,Р+_р	Витрати на оброб ку 1-гоплід-ника /грн/
1 ВБ-Хоріоцен	5-и,20 мл 48 год.	6 3-4	48	70.8+_6.6	4.0
2 ВЧ-Хоріоцен	5-и,20 мл 48 год.	4 3-4	42	47.6+_7.7	4.0
3 ВЧ-умбіліцен	5-и,20 мл 48 год.	4 3-4	38	57.9+_8.0	4.0
4 Дюрок-ПДЕ	5-и,20 мл 48 год.	2 3-4	8	62.5+_17.1	4.0
5 ВБ-Контроль	-	3 3-4	29	40.2+_9.1	-
6 ВЧ-Контроль	-	3 3-4	24	38.7+_9.9	-
7 ВБ-Хоріоцен	5-и,20 мл 72 год.	4 3-4	25	56.0+_9.9	4.0
8 ВБ-умбіліцен	5-и,20 мл 72 год.	5 4-8	29	44.8+_9.2	4.0
9 ВБ-ПДЕ	5-и,20 мл 72 год.	4 1,5	12	58.3+_14.2	4.0
10 ВБ-контроль		3 3-4	16	43.7+_12.4	-

Виходячи з одержаних результатів, біостимулятори “Хоріоцен”, “Умбіліцен” і ПДЕ позитивно впливають на відтворну функцію свиноматок і кнурів-плідників, а широке застосування їх на виробництві дозволить збільшити ріст поголів`я свиней та виробництво свинини у нашій країні.

З метою подальшого вивчення впливу біостимуляторів на відтворну функцію кнурів-плідників, і в першу чергу на характер зміни біохімічних показників крові та гормонального статусу, вищезгаданими препаратами були оброблені плідники на Білопільському племпідприємстві Сумської області, від яких одержана сперма транспортується в спецгосп ім.К.Маркса Тростянецького району. Результати досліджень наведені на малюнку 1.