Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ЗАРУБА КОСТЯНТИН ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 636. 32/38/083.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ЯКІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОВНИ ОВЕЦЬ ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

06. 02. 04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства, УААН

Науковий керівник -	доктор сільськогосподарських наук, професор Туринський Василь Михайлович, Національний аграрний університет, професор кафедри технології, економіки та менеджменту в тваринництві
Офіційний опонент -	доктор сільськогосподарських наук, професор Китаєва Алла Павлівна, Одеський державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва
Офіційний опонент -	кандидат сільськогосподарських наук, доцент Похил Володимир Іванович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продуктів тваринництва

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон - 6, вул. Р. Люксембург, 23.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

вовновий покрив таврійський тип

Актуальність теми. В ринкових умовах збільшення виробництва вовни і баранини повинно відбуватися не лише за рахунок збільшення поголів'я, але і підвищення його продуктивності. Значним резервом також є покращення якості виробленої сировини.

Тонкорунне вівчарство ніколи не втрачало і не втратить перспектив розвитку в культурі аграрного виробництва. Про це свідчить відносно висока чисельність тонкорунних овець в різних країнах та динаміка світових цін на вовну в залежності від її тонини. Тонина вовни є важливим селекційним і технологічним показником, а вовнова продуктивність та якість вовни показниками, що характеризують господарську та племінну цінність тварин.

До цього часу відсутні надійні методики відбору овець у ранньому віці за ознаками вовнової продуктивності. Існуючі методи не можна вважати досконалими, бо вони базуються на даних суб'єктивної оцінки. Тому розробка методів оцінки овець в ранньому віці на підставі об'єктивних показників має велике економічне значення та дає можливість значно підвищити ефективність відбору.

Вивчення процесів формування вовнового покриву та факторів, що впливають на них в онтогенезі, встановлення специфічних відмінностей у різні вікові періоди з врахуванням зовнішніх умов, типу конституції тварин та характеру вовнового покриву, має велике значення для вівчарства.

На даний час не достатньо вивчено вікову мінливість якості вовни, зокрема, питання щодо динаміки росту вовни у окремих порід овець в різних умовах. Успішне вирішення цієї проблеми дозволить підвищити економічну ефективність ведення вівчарства в сучасних ринкових умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою виконано у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт лабораторії вовнознавства інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства УААН згідно НТП “Вівчарство” за завданням “Розробити систему стандартизованих показників оцінки якості вовни та методів їх визначення” (номер державної реєстрації 0197U013639).

Мета і завдання досліджень. Основною метою роботи було комплексне вивчення технологічних та якісних властивостей вовни, а також рівня продуктивності у овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи з різним характером песижності при народженні та визначення доцільності відбору новонароджених ягнят за цими показниками.

Відповідно до мети досліджень були поставлені наступні завдання:

- оцінити характер вовнового покриву, складчастість шкіри та живу масу ягнят таврійського типу при народженні;

- встановити закономірності росту і розвитку ягнят, їх збереженість в різні вікові періоди;

- виявити вікові та індивідуальні особливості формування вовнового покриву ярок у віці 2-3 дні, 4, 8, 15 та 27 місяців;

- дослідити взаємозв'язки між характером вовнового покриву, живою масою і складчастістю шкіри у ягнят при народженні з конституцією, подальшою продуктивністю та якістю вовни дорослих овець;

- встановити можливість раннього прогнозування продуктивності та якості вовни, враховуючи характер вовнового покриву ягнят у 2-3-денному та 2, 4 і 8-місячному віці;

- визначити економічну ефективність проведених досліджень.

Об'єкт досліджень. Вівці таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породи племзаводу “Асканія-Нова” з різною песижністю при народженні.

Предмет досліджень. Характер вовнового покриву новонароджених ярок, їх ріст та розвиток, продуктивність, вікова і топографічна мінливість довжини вовни, тонини та її вирівняності, звивистості, густоти, кількості жиропоту.

Методи досліджень У роботі використано загальноприйняті методи досліджень: зоотехнічні (експертна оцінка конституційно-продуктивних якостей, визначення рівня вовнової продуктивності), лабораторні (визначення фізико-механічних властивостей вовни - істинної довжини, тонини, вмісту жиропоту та його складу), статистичні (проведена біометрична обробка результатів для визначення селекційно-генетичних параметрів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на основі експериментальних досліджень, у ярок таврійського типу встановлено взаємозв'язок між характером вовнового покриву (песижністю) ягнят при народженні та продуктивністю і якісними показниками вовни у цих овець в дорослому стані. Отримано нові дані щодо характеру вовнового покриву новонароджених ягнят, кількісного та якісного складу песиги, її топографічної мінливості та процесів випадання, сортового складу рун, вікової та топографічної мінливості якісних показників вовни, інтенсивності росту та розвитку молодняку. Отримані результати дозволяють визначити найбільш ефективні ознаки відбору новонароджених ягнят, які в дорослому віці будуть характеризуватися кращими показниками продуктивності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень на вівцях таврійського типу асканійської тонкорунної породи є підставою для використання фенотипових ознак раннього онтогенезу (наявність песиги, її густота та довжина) при визначенні рівня розвитку кількісних та якісних показників вовнової продуктивності.

Основні положення дисертаційної роботи впровадженні в племзаводі “Асканія-Нова”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержано здобувачем особисто при виконанні тематики науково-дослідної роботи. Методика і схема досліджень розроблені разом з науковим керівником. Автором самостійно проведено дослідження, одержано експериментальний матеріал та здійснено його аналіз.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації доповідались на засіданнях Вченої ради інституту тваринництва “Асканія-Нова” (1999…2006), на міжнародній науково-практичній конференції “Вівчарство: стан, проблеми, перспективи” (Кам'янець-Подільський, 2004), на міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів 2005, 2006).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано в 6 наукових працях у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, всі одноосібно.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає - вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки і пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Дисертація викладена на 140 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 33 таблиці, 16 додатків, 1 рисунок, 5 фото. Список використаної літератури налічує 243 найменування, в тому числі 26 іноземних.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

У племзаводі “Асканія-Нова” в період ягніння вівцематок у лютому-березні 1999 р. було оцінено за характером вовнового покриву, складчастістю шкіри та живою масою 180 ярок таврійського типу. В основу групування новонароджених ярок покладено три ознаки ? наявність песиги у їх вовновому покриві, її густоту та довжину. До групи безпесижних відносили ягнят, які не мають песиги, або мають поодинокі песижні волокна. До груп з короткою віднесли ягнят, песига яких досягає довжини штапелю або довша за нього на 0, 1-0, 3 см. Ягнят з песигою, яка була довшою, віднесли до групи довгої. З рідкою песигою ? ягнят, що мають рідко розподілені песижні волокна, до густопесижних ? ярок, які мають густу песигу по всьому тулубу. В залежності від песижності ярок було розподілено на п'ять піддослідних груп: без песиги (БП), з короткою рідкою (КР), з короткою густою (КГ), з довгою рідкою (ДР) та з довгою густою песигою (ДГ).

За ступенем складчастості шкіри новонароджені ярки були згруповані за загальноприйнятою схемою - нормальноскладчасті, мало- та багатоскладчасті.

Піддослідні ярки знаходилися з матерями увесь підсисний період. Після відлучення від вівцематок у 4-місячному віці ярок утримували в окремій групі до 15 місяців. Після першого стриження у віці 15 місяців їх було переведено до групи переярок.

Ріст та розвиток ярок вивчено шляхом індивідуального зважування та взяття промірів при народженні, у 4, 8, 15 та 27-місячному віці з подальшим обчисленням індексів будови тіла.

Отримані експериментальні дані опрацьовано з використанням методів варіаційної статистики (М. О. Плохінський, 1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Характеристика вовнового покриву новонароджених ярок і його вікова мінливість. У відповідності з методикою було описано 180 ярок. Із них до групи без песиги виділено 30 голів, або 16, 7%. З короткою песигою було 55% ярок, в т. ч. з рідкою 62 голови і густою 37 голів. Ягнят з довгою рідкою песигою було 28 голів і з довгою густою 23 голови, або 15, 5% та 12, 8% відповідно.

Питома частка песижних волокон у вовновому покриві ягнят коливалася від 5, 1% до 24, 2% від загальної кількості волокон в штапелі (табл. 1). Найбільша її кількість знаходилася на стегні (в середньому 12, 4%). На боці її менше - 10, 4%, але вона грубіша - 32, 3 мкм проти 30, 7 мкм на спині та 30, 0 мкм на стегні.

У ярок без песиги песижні волокна становили 5, 1…8, 4% від загальної їх кількості. Вони мали діаметр 26, 3-27, 0 мкм, звивистість і мало відрізнялися за цією ознакою від пухових волокон. У групах з рідкою песигою (КР та ДР) кількість песиги коливалася від 7, 0 до 10, 5% і була дещо грубіша - 27, 9…33, 5 мкм. У групах з густою песигою (КГ та ДГ) питома частка песижних волокон становила 9, 1…24, 2% з діаметром 30, 2... 34, 4 мкм, вони не мали звивин і значна їх кількість була з серцевиною (від 25, 8 до 41, 2%).

Пухові волокна у ярок при народженні характеризуються тониною 15, 8... 17, 7 мкм та нормальною звивистістю. У ярок з короткою густою та довгою рідкою песигою діаметр волокон більший на всіх ділянках тулуба, порівняно з тваринами інших груп.

Песига у ягнят випадає у перші місяці життя. Встановлена синхронність її випадання на боці та спині. У віці 2 місяців песига на цих ділянках збереглася лише у 7, 5-8, 1% ярок і при відлученні відсутня повністю. На стегні випадання песиги відбувалося дещо повільніше, так в 2-місячному віці вона відмічена у 19, 3% ярок, а при відлученні зустрічаються лише поодинокі волокна у 5 тварин.

Ріст та розвиток ярок з різним характером песижності. Середня жива маса ягнят при народженні склала 3, 5 кг і вірогідної різниці між групами ярок за цим показником не встановлено (табл. 2). При відлученні жива маса була в межах 22, 2... 23, 9 кг і в середньому становила 23, 2 кг. У ярок з густою песигою вона була меншою і ця тенденція збереглася до 8-місячного віку.

Таблиця 1

Характеристика вовнового покриву новонароджених ярок в залежності від характеру песиги

Групи	Кількість тварин	Песига	Пухові волокна
		питома частка	діаметр	питома частка, %	діаметр
		%	в т. ч. в них з серцеви- ною	мкм	Cv, %		мкм	Cv, %
Бік
БП	30	5, 1		26, 31, 12	18, 9	94, 9	16, 00, 19	16, 7
КР	62	9, 5	14, 0	28, 10, 64	19, 7	90, 5	15, 90, 13	19, 1
КГ	37	9, 1	25, 8	34, 10, 60***	20, 9	90, 9	17, 20, 18***	20, 1
ДР	28	7, 0	23, 5	33, 51, 05***	19, 1	93, 0	17, 00, 27**	19, 0
ДГ	23	22, 7	34, 6	30, 21, 22*	26, 5	77, 3	16, 50, 26	17, 6
	180	10, 4	24, 2	32, 30, 51	20, 8	89, 6	16, 40, 10	19, 2
Спина
БП	30	6, 3		26, 31, 44	22, 8	93, 7	16, 20, 19	17, 5
КР	62	8, 2	15, 4	29, 60, 83*	19, 7	91, 8	15, 80, 36	18, 7
КГ	37	11, 3	24, 9	34, 40, 64***	22, 4	88, 7	17, 50, 17***	21, 0
ДР	28	9, 1	26, 7	33, 21, 61**	17, 7	90, 9	17, 30, 30**	19, 7
ДГ	23	22, 9	35, 6	32, 11, 35**	20, 3	77, 1	16, 50, 27	18, 7
	180	11, 0	25, 7	30, 70, 56	21, 6	89, 0	16, 60, 10	19, 7
Стегно
БП	30	8, 4	5, 2	27, 01, 31	22, 1	91, 6	16, 70, 19	17, 5
КР	62	9, 4	17, 2	27, 90, 77	18, 1	90, 6	16, 50, 16	19, 6
КГ	37	8, 4	28, 6	33, 60, 73***	21, 9	87, 4	17, 70, 23**	21, 4
ДР	28	10, 5	30, 8	32, 50, 71***	20, 2	89, 5	17, 60, 27**	19, 2
ДГ	23	24, 2	41, 2	30, 91, 53	24, 7	75, 8	16, 90, 27	17, 4
	180	12, 4	29, 1	30, 00, 58	21, 1	87, 6	17, 00, 11	19, 6

Примітка: вірогідність різниці з групою БП - * Р?0, 95; ** Р?0, 99; *** Р?0, 999.

У 15-місячних ярок більші показники живої маси мали тварини з довгою песигою (42, 1…42, 4 кг), що перевищували показники ровесниць з інших груп на 1, 2…1, 8 кг, або на 2, 9…4, 4%. До 27-місячного віку жива маса піддослідних тварин зрівнюється і складає в середньому 56, 3 кг.

Загалом ярки з довгою песигою виявилися більш скороспілими, швидше формували живу масу, тоді як тварини без песиги та з рідкою досягли такого ж рівня за довший проміжок часу.

Мінливість вовнової продуктивності та бальної оцінки якості рун. Середній настриг чистої вовни у ярок склав 2, 5 кг, дещо більший цей показник був у групах з короткою рідкою - 2, 54 кг та довгою густою песигою - 2, 52 кг (табл. 3). Вихід митого волокна, був навпаки, вищий у ярок з густою песигою (52, 4% у КГ та 52, 6% у ДГ), тоді як у групах з рідкою він становив 48, 4…49, 9%.

Таблиця 2

Вікова динаміка живої маси дослідних тварин з різним вовновим покривом, кг

Групи	Вік, місяців
	при народженні	4	8	15	27
	n		n		n		n		n
БП	30	3, 5±0, 06	24	23, 9±0, 81	23	30, 5±1, 21	20	40, 9±1, 18	20	56, 1±1, 21
КР	62	3, 5±0, 05	51	23, 5±0, 52	48	29, 5±0, 74	40	40, 6±0, 82	37	56, 7±0, 95
КГ	37	3, 5±0, 07	33	22, 6±0, 59	27	28, 2±1, 00	27	40, 8±1, 02	26	55, 6±1, 26
ДР	28	3, 5±0, 10	21	23, 5±0, 98	19	31, 8±1, 03	14	42, 1±1, 27	13	56, 4±1, 86
ДГ	23	3, 6±0, 10	22	22, 2±0, 86	20	29, 4±0, 95	18	42, 4±1, 17	15	56, 6±1, 84
	180	3, 5±0, 03	151	23, 2±0, 31	137	29, 8±0, 44	119	41, 2±0, 47	111	56, 3±0, 57

У переярок середній настриг чистої вовни зріс на 48, 4% і був на рівні 3, 71 кг. Найбільший показник настригу був у тварин з густою песигою - 3, 8 кг, що більше ніж у інших груп на 1, 6…6, 7%. Вихід митого волокна збільшився в середньому на 6, 0 відсотків і становив 57, 1%. За цим показником, як і в 15-місячному віці, перевагу мали тварини з густою песигою (56, 0... 61, 3%) та без неї (57, 8%).

Таблиця 3

Вовнова продуктивність дослідних тварин таврійського типу з різним вовновим покривом при народжені,

Групи	Вік, місяців
	15	27
	настриг вовни, кг	вихід митого волокна, %	настриг чистої вовни, кг	настриг вовни, кг	вихід митого волокна, %	настриг чистої вовни, кг
БП	4, 9±0, 15	50, 5±1, 20	2, 47±0, 10	6, 4±0, 20	57, 8±1, 38	3, 70±0, 19
КР	5, 1±0, 13	49, 8±1, 12	2, 54±0, 10	6, 5±0, 14	54, 9±1, 43	3, 56±0, 20
КГ	4, 7±0, 14	52, 4±2, 23	2, 46±0, 15	6, 8±0, 17	56, 0±0, 74	3, 80±0, 31
ДР	5, 0±0, 21	48, 4±2, 33	2, 42±0, 38	6, 7±0, 17	55, 9±1, 72	3, 74±0, 15
ДГ	4, 8±0, 21	52, 6±1, 84	2, 52±0, 34	6, 2±0, 17	61, 3±0, 55	3, 80±0, 16
	4, 9±0, 07	51, 1±0, 70	2, 50±0, 09	6, 5±0, 08	57, 1±0, 72	3, 71±0, 09

Для повної характеристики вовни у період стриження було розсортовано 39 рун ярок та 35 рун переярок та оцінено їх за 5-бальною шкалою (табл. 4).

У піддослідних ярок рун бажаного типу, з оцінкою 4 бали і вище, було 20, 5%. Основна маса рун - 71, 8% отримала оцінку 3, 0... 3, 5 бала, тобто відповідали проміжному типу вовни. До небажаного типу рун (7, 7%) були віднесено руна з невирівняністю вовни, з вадами жиропоту та звивистості.

Таблиця 4

Бальна оцінка якості рун дослідних тварин

Групи	Вік, місяців
	15	27
	n		Cv, %	n		Cv, %
БП	9	3, 2±0, 10	8, 2	9	3, 9±0, 20	16, 3
КР	12	3, 6±0, 11	10, 9	10	3, 7±0, 19	14, 4
КГ	5	3, 7±0, 33	20, 0	4	3, 7±0, 31	17, 4
ДР	7	3, 3±0, 21	17, 0	6	4, 1±0, 30	18, 0
ДГ	6	3, 2±0, 21	8, 7	6	3, 8±0, 21	15, 0
	39	3, 4±0, 07	13, 6	35	3, 8±0, 10	15, 6

У переярок було 77, 1% рун бажаного типу та 22, 9% рун проміжного. Ці дані підтверджують той факт, що формування показників вовнової продуктивності продовжується після першого стриження.

Ярки з короткою песигою в 15-місячному віці мали вищу бальну оцінку (3, 6 та 3, 70, яка до двохрічного віку майже не змінюється. У тварин з довгою песигою та без неї при першому стриженні оцінка за руно була дещо нижчою (3, 2…3, 3), але після другого вона зросла і переярки поєднували високі бали (3, 8 з довгою густою і 4, 1 з довгою рідкою) з високими настригами чистої вовни (3, 74…3, 80 кг).

Вікова та топографічна мінливість довжини вовни у піддослідних тварин. Ягнята народжуються з добре розвиненим вовновим покривом. Весь тулуб вкритий короткою і досить чітко звитою вовною. Вже в 2-місячному віці у ягнят на всіх ділянках тулуба вовна досягає 1, 7…1, 9 см (табл. 5). Відзначимо дещо меншу довжину вовни на стегні (в середньому на 11, 7%) порівняно з боком.

При відлученні довжина вовни у ягнят становить в середньому 39, 5% на боці, на спині 45, 9% і на стегні 38, 0% від показника 15-місячних ярок. В цей період більш довга вовни на всіх ділянках, як і в 2-місячному віці, була у групах ярок з довгою густою (3, 8... 4, 2 см) та довгою рідкою песигою (3, 7... 4, 1 см).

На момент першого стриження вовна досягає в середньому на боці 9, 5 см. При цьому на спині вона коротша в середньому на 10, 3%. На стегні вовна коротша на 4, 3%. У ярок з рідкою песигою найбільш довша вовна на боці (10, 2 см з короткою рідкою та 9, 5 см з довгою), але на спині у цих групах вона коротка (8, 5 см та 8, 2 см відповідно).

У 27-місячних тварин довжина вовна склала в середньому 8, 8…9, 2 см. У переярок цей показник на спині і стегні порівняно з боком була меншим в середньому на 3, 3% та 4, 5% відповідно. У групах з рідкою песигою (КР та ДР), як і в 15-місячному віці, була найдовша вовна на всіх ділянках тулуба. Зазначимо тенденцію до зменшення довжини вовни на боці у ярок з довгою густою песигою.

Таблиця 5

Вікова динаміка довжини вовни дослідних тварин таврійського типу з різним вовновим покривом при народжені, см

Топографічна ділянка тулуба	Групи
	БП	КР	КГ	ДР	ДГ
У віці 2 місяці
бік	1, 9±0, 12	1, 9±0, 06	1, 8±0, 06	1, 9±0, 04	1, 9±0, 11	1, 9±0, 03
спина	1, 9±0, 11	1, 9±0, 05	1, 8±0, 07	1, 9±0, 05	2, 1±0, 14	1, 9±0, 03
стегно	1, 8±0, 10	1, 7±0, 04	1, 6±0, 06	1, 8±0, 06	1, 8±0, 09	1, 7±0, 03
У віці 4 місяці
бік	3, 7±0, 12	3, 7±0, 08	3, 7±0, 09	4, 0±0, 11	4, 0±0, 14	3, 8±0, 05
спина	3, 9±0, 14	4, 0±0, 07	3, 9±0, 11	4, 1±0, 11	4, 2±0, 12	4, 0±0, 05
стегно	3, 4±0, 13	3, 4±0, 07	3, 5±0, 12	3, 7±0, 11	3, 8±0, 14	3, 5±0, 05
У віці 8 місяців
бік	5, 5±0, 22	5, 4±0, 14	5, 3±0, 20	5, 8±0, 17	5, 3±0, 24	5, 4±0, 08
спина	5, 9±0, 22	5, 9±0, 13	5, 9±0, 15	6, 0±0, 15	6, 1±0, 20	6, 0±0, 07
стегно	5, 5±0, 16	5, 1±0, 10	5, 3±0, 16	5, 4±0, 18	5, 3±0, 22	5, 3±0, 07
У віці 15 місяців
бік	9, 4±0, 40	10, 2±0, 47	9, 3±0, 34	9, 5±0, 59	8, 9±0, 43	9, 5±0, 22
спина	8, 6±0, 38	8, 5±0, 34	9, 1±0, 53	8, 2±0, 43	9, 0±0, 48	8, 7±0, 18
стегно	8, 8±0, 45	9, 7±0, 47	9, 4±0, 48	9, 3±0, 42	9, 0±0, 41	9, 2±0, 20
У віці 27 місяців
бік	9, 2±0, 46	9, 3±0, 34	8, 9±0, 36	9, 7±0, 24	8, 8±0, 40	9, 2±0, 16
спина	8, 4±0, 21	8, 9±0, 20	9, 1±0, 37	9, 3±0, 35	9, 1±0, 26	8, 9±0, 12
стегно	8, 4±0, 27	8, 9±0, 35	8, 7±0, 41	9, 2±0, 27	9, 1±0, 32	8, 8±0, 15

У дослідних ярок з різним характером вовнового покриву істинна довжина в середньому становила 11, 2 см і коливалася в межах 10, 8…11, 7 см. У переярок цей показник збільшився в середньому на 0, 8% та становив 11, 3 см. Переярки без песиги та з довгою густою характеризувалися, як і в 15-місячному віці, дещо меншою істинною довжиною - 11, 0 та 11, 1 см відповідно.

Тонина та вирівняність вовни у ярок з різним характером песиги при народженні. Для мериносової вовни найбільш цінними властивостями є тонина волокон та їх вирівняність. Встановлено, що середній діаметр вовни новонароджених ягнят був у межах 17, 8…18, 6 мкм (табл. 6). У ярок з густою песигою при народженні діаметр становив 18, 5... 20, 7 мкм, з рідкою - 17, 1... 19, 0 мкм, у безпесижних - 16, 5... 17, 8 мкм.

На момент відлучення песижні волокна випадають на всіх ділянках тулубу і вже не впливають на діаметр волокон, який за цей період збільшився у тварин всіх груп в середньому на 9, 6... 10, 2%. Максимальне потовщення спостеріг-гається у ярок без песиги на 13, 5... 16, 9% та з короткою рідкою на 13, 4... 17, 0%.

Середній діаметр вовни у 15-місячних ярок склав на боці 21, 5, спині 21, 8 та стегні 22, 6 мкм. Значної різниці за тониною вовни у тварин різних груп не встановлено. Лише на стегні у ярок з довгою та з короткою густою песигою виявлено вовну, діаметром більше ніж 23, 0 мкм (23, 1…23, 3 мкм).

Таблиця 6

Динаміка тонини вовни у тварин з різним вовновим покривом при народженні, мкм

Топографічна ділянка	Групи
	БП	КР	КГ	ДР	ДГ
При народженні
бік	16, 5±0, 18	17, 1±0, 18	18, 5±0, 31	18, 1±0, 3	19, 8±0, 43	17, 8±0, 16
спина	16, 9±0, 30	17, 2±0, 20	19, 1±0, 30	18, 5±0, 47	20, 2±0, 30	18, 1±0, 18
стегно	17, 8±0, 25	17, 6±0, 19	19, 2±0, 30	19, 0±0, 34	20, 7±0, 58	18, 6±0, 18
У віці 2 місяці
бік	17, 8±0, 26	17, 4±0, 22	17, 7±0, 26	18, 5±0, 32	18, 0±0, 33	17, 8±0, 13
спина	18, 0±0, 27	17, 9±0, 25	17, 6±0, 14	18, 6±0, 23	18, 6±0, 37	18, 1±0, 12
стегно	18, 5±0, 21	18, 8±0, 25	19, 1±0, 30	19, 8±0, 34	19, 6±0, 32	19, 2±0, 14
У віці 4 місяці
бік	19, 3±0, 26	19, 4±0, 29	19, 5±0, 21	19, 6±0, 31	19, 8±0, 37	19, 5±0, 13
спина	19, 7±0, 26	20, 1±0, 28	19, 8±0, 21	19, 8±0, 36	20, 2±0, 36	19, 9±0, 13
стегно	20, 2±0, 26	20, 6±0, 37	20, 4±0, 21	20, 3±0, 48	20, 7±0, 37	20, 5±0, 15
У віці 8 місяців
бік	20, 9±0, 22	20, 7±0, 23	20, 4±0, 29	20, 8±0, 37	20, 6±0, 26	20, 7±0, 12
спина	21, 4±0, 24	21, 3±0, 24	20, 9±0, 22	21, 1±0, 34	21, 4±0, 24	21, 2±0, 11
стегно	22, 0±0, 28	22, 0±0, 23	21, 3±0, 31	21, 8±0, 41	22, 2±0, 29	21, 9±0, 13
У віці 15 місяців
бік	20, 7±0, 40	21, 7±0, 41	21, 3±0, 65	22, 0±0, 44	21, 7±0, 50	21, 5±0, 21
спина	21, 4±0, 37	21, 4±0, 51	22, 4±0, 56	22, 5±0, 68	22, 0±0, 35	21, 8±0, 23
стегно	22, 1±0, 25	22, 1±0, 51	23, 1±0, 39	23, 2±0, 51	23, 3±0, 48	22, 6±0, 23
У віці 21 місяць
бік	22, 4±0, 25	22, 2±0, 36	22, 1±0, 52	22, 5±0, 38	22, 3±0, 35	22, 3±0, 18
спина	23, 3±0, 53	22, 6±0, 50	22, 3±0, 33	23, 2±0, 39	23, 0±0, 44	22, 8±0, 23
стегно	24, 3±0, 39	23, 2±0, 50	23, 4±0, 46	23, 3±0, 28	24, 0±0, 35	23, 5±0, 21
У віці 27 місяців
бік	21, 0±0, 63	22, 1±0, 51	22, 3±0, 65	22, 1±0, 40	21, 9±0, 46	21, 6±0, 27
спина	21, 4±0, 56	22, 5±0, 51	22, 5±0, 67	22, 5±0, 49	22, 2±0, 57	22, 1±0, 25
стегно	22, 1±0, 53	23, 3±0, 61	23, 7±0, 77	23, 2±0, 40	23, 1±0, 74	23, 0±0, 28

За період від 15- до 21-місячного віку діаметр вовни збільшився на боці, спині та стегні відповідно на 3, 7, 4, 5 і 3, 9%, у зв'язку з чим на останній ділянці вовна була 60 якості. Після 21-місячного віку вовна переярок стала тоншою в середньому на 2, 1... 3, 2%. Найбільше стоншення спостерігається у безпесижних тварин: на боці ? 6, 6%, спині ? 8, 8% та стегні ? 9, 9%.

Збільшення середньої тонини вовни в період від народження до 27-місячного віку становило в середньому на боці 21, 3%, на спині 22, 0% та на стегні 23, 6%. У групі з довгою густою песигою спостерігається мінімальне потовщення волокон (на 9, 9... 11, 6%), що можна пояснити більшою тониною при народженні за рахунок песижних волокон. Максимальне збільшення тонини було у ярок, які при народженні мали коротку рідку песигу (на 29, 2... 32, 4%) та без неї (на 24, 1... 27, 2%).

Вирівняність вовни у ярок при відлученні становила 15, 4…15, 8% і в подальшому змінювалася мало. У переярок всіх груп коефіцієнт варіації тонини вовни на різних ділянках тулуба був в межах 14, 8…17, 7%.

Вікова мінливість звивистості та її взаємозв'язок з характером песиги у новонароджених ярок. У 4-місячних ярок вовна мала чітко виражену звивистість, характерну для мериносів, в середньому 3, 6... 3, 4 звивин на 1 см довжини. До 15-місячного віку цей показник змінився мало. У переярок кількість звивин вовни, у порівнянні з 15-місячними ярками, зросла в середньому на 11, 7... 22, 2% (Р0, 99) і склала 4, 5 на боці, 4, 4 на спині та на стегні 3, 8 звивин на 1 см довжини. У групах з рідкою песигою зростання на боці склало 21, 0…22, 2% (Р0, 95), на спині - 35, 1% …37, 8% (Р0, 99).

За формою звивистості різниці між ярками з різною песижністю при народженні не встановлено.

Густота та міцність вовни. Встановлено, що середня густота вовни у 15-місячних ярок склала 4533 волокон/см². У ярок з короткою песигою відмічено тенденцію до зменшення цього показника (4375... 4404 волокон/см²) у порівнянні з ровесницями (4629... 4678 волокон/см²). До 27-місячного віку густота збільшилася в середньому на 4, 9% і склала 4756 волокон/см² (Р0, 95). Більше вона зросла у ярок з короткою песигою: на 12, 6% з короткою густою і на 6, 3% з короткою рідкою і становила відповідно 4962 та 4654 волокон/см².

Відносне розривне навантаження волокон в середній зоні штапелю ярок 15-місячного віку відповідало стандарту на мериносову вовну і становило в середньому 8, 6 сН/текс. Відмічено тенденцію до збільшення міцності вовни у ярок з довгою густою песигою (8, 9 сН/текс). У переярок показник розривного навантаження зменшився в середньому на 0, 6 сН/текс, або на 7, 5% (Р>0, 999). У переярок з довгою песигою (ДР та ДГ) даний показник зменшився на 0, 7... 0, 9 сН/текс або на 8, 75... 11, 2% і склав 8, 0 сН/текс.

Жиропіт вовни. Встановлено, що у вовні 4-місячних ярок кількість вовнового жиру становила в середньому 18, 6% від митої вовни+жир. З віком його кількість зменшилася і склала 14, 3% у ярок та 15, 0% у переярок. Кількість солей поту з віком навпаки збільшилася, так у 4 місяці їх було 9, 1% від митої вовни+жир+піт, у 15-місячних ярок - 21, 6% і у переярок - 18, 4%.

Характеристика ярок різних конституціонально-продуктивних типів

Розподіл ярок з різним характером вовнового покриву за складчастістю шкіри. В наших дослідженнях більша частина новонароджені ярок - 103 голови або 56, 7% мала нормальний (С) тип складчастості. Ягнят з підвищеним запасом шкіри (С+) було 65 голів (36, 7%) і лише 12 голів (6, 6%) серед описаних тварини характеризувалися малим запасом шкіри і не мали складок.

Серед нормальноскладчастих тварин 15 ярок були без песиги, 53 з короткою та 34 з довгою. У багатоскладчастих відповідно 15, 39 та 12 ярок. Малоскладчастими були 7 ягнят з короткою та 5 з довгою песигою.

Продуктивність ярок різних типів складчастості. Встановлено, що багатоскладчасті ярки у всі вікові періоди мали на 1, 0... 6, 2% більшу живу масу (табл. 7). У 27-місячному віці жива маса багатоскладчастих переярок становила 57, 6 кг і була більшою ніж у ровесниць на 1, 6…2, 5%. Нормально- та малоскладчасті тварини за цим показником відрізнялися мало.

Таблиця 7

Динаміка живої маси дослідних тварин в залежності від складчастості шкіри, кг

Вік, місяців	Тип і складчастість шкіри
	C+	C	C-
	n		n		n
при народженні	65	3, 53±0, 05	103	3, 45±0, 04	12	3, 47±0, 18
4	55	23, 8±0, 53	86	22, 7±0, 40	0	22, 4±1, 64
8	50	30, 7±1, 00	78	29, 7±0, 49	9	30, 4±0, 68
15	43	42, 2±0, 88	67	41, 3±0, 61	8	41, 0±1, 84
27	41	57, 6±0, 84	63	56, 2±0, 81	7	56, 7±2, 04

За настригом митої вовни, як і немитої, нормальноскладчасті ярки переважали ровесниць інших типів складчастості на 4, 0... 8, 3%, а переярки на 5, 5% (табл. 8).

Таблиця 8

Продуктивність дослідних тварин з різним проявом складчастості шкіри

Показник	Вік, місяців	Тип складчастості шкіри
		С+	С	С-
настриг немитої вовни, кг	15	4, 9±0, 21	5, 0±0, 37	4, 6±0, 34
	27	6, 5±0, 25	6, 6±0, 19	6, 0±0, 57
вихід митого волокна, %	15	49, 8±1, 56	51, 1±1, 21	54, 3±2, 34
	27	55, 4±1, 21	58, 0±1, 18	60, 0±1, 98
настриг чистої вовни, кг	15	2, 4±0, 18	2, 6±1, 15	2, 5±0, 39
	27	3, 6±0, 31	3, 8±0, 22	3, 6±0, 36

Спостерігається стійка тенденція до збільшення виходу митого волокна зі зменшенням складчастості шкіри. Цей показник у 15-місячних ярок з малим запасом шкіри становив 54, 3%, проти 51, 1% у нормальноскладчастих та 49, 8% у багатоскладчастих. У 27-місячних переярок вихід митого волокна зріс на 5, 6…6, 9 абсолютних процентів і становив відповідно 60, 0, 58, 0 та 55, 4%.

Кореляційні зв'язки кількісних та якісних показників вовни у ярок таврійського типу. Жива маса ярок позитивно взаємопов'язана з настригом митої вовни (r=0, 103... 0, 447) (табл. 9). Величина ягнят при народженні, у 8- та 15-місячному віці не вкладається в загальну тенденцію і взаємопов'язана негативно з настригом у 27-місячних переярок (r=-0, 298, -0, 063 та -0, 085).

Таблиця 9

Селекційно-генетичні параметри дослідних тварин

Показник	Вік, місяців	Вік, місяців
		При народженні	4	8	15	27
Коефіцієнти кореляції з настригом чистої вовни
жива маса	15	0, 229	0, 262	0, 462	0, 341	0, 103
	27	-0, 298	0, 147	-0, 063	-0, 085	0, 447
довжина вовни	15	-	0, 310	0, 364	0, 324	0, 235
	27	-	0, 254	0, 375	0, 407	0, 435
середня тонина (бік)	15	0, 017	0, 359	0, 105	0, 343	0, 203
	27	0, 390	0, 402	0, 146	0, 116	0, 355
настриг вовни	15	-	-	-	0, 886	0, 141
	27	-	-	-	0, 044	0, 762
Бальна оцінка	15	-	-	-	0, 291	0, 144
	27	-	-	-	0, 183	0, 036
Повторюваність показників
жива маса	при народженні	-	0, 382	0, 236	0, 119	0, 089
	4	-	-	0, 540	0, 513	0, 229
	8	-	-	-	0, 486	0, 390
	15	-	-	-	-	0, 273
довжина вовни	2	-	0, 512	0, 332	0, 243	0, 058
	4	-	-	0, 278	0, 315	0, 218
	8	-	-	-	0, 484	0, 149
	15	-	-	-	-	0, 390
середня тонина (бік)	при народженні	-	0, 305	0, 021	0, 308	0, 256
	2	-	0, 350	0, 299	0, 515	0, 098
	4	-	-	0, 222	0, 249	0, 342
	8	-	-	-	0, 479	0, 253
	15	-		-	-	0, 495
настриг вовни	15	-	-	-	-	0, 174
настриг чистої вовни	15	-	-	-	-	0, 064

Коефіцієнт кореляції довжини вовни у 2-місячному віці з настригом вовни у 15-місячних ярок становив r=0, 105 і збільшувався до r=0, 364 у 8-місячних ярок. Кореляція довжини вовни у 27-місячних дослідних тварин з настригами митої вовни становив r=0, 235 та r=0, 435, що дозволяє відбирати довгововнових ярок на всіх етапах селекції.

Величина зв'язку настригу 27-місячних переярок з діаметром волокон у 2-, 4- та 27-місячному віці складає відповідно r=0, 419, r=0, 402 та r=0, 355, що вказує на доцільність відбору ярок за тониною в ранні періоди.

Повторюваність живої маси при народженні і в 4-місячному віці становить r=0, 382, в подальшому вона зменшується. Повторюваність живої маси при відлученні з показниками у 8, 15 та 27-місячному віці зменшується з r=0, 540 до r=0, 229.

Повторюваність тонини вовни у віці 2 та 8 місяців з тониною в 15 місяців досить висока, відповідно r=0, 515 та r=0, 479, що дає змогу досить точно відбирати тварин за даною ознакою. Також встановлено високий коефіцієнт повторюваності тонини 15-місячних ярок з показником у 27-місячному віці (r=0, 495).

Економічна ефективність впровадження результатів досліджень. В наших дослідженнях визначено вартість продукції, отриманої від 15-місячних ярок кожної із груп, враховуючи їх живу масу та настриг митої вовни. Ціна 1 кг митої вовни склала 14, 0 грн., а живої маси - 7, 0 грн.

В середньому отриманий прибуток на 1 голову склав 33, 40 грн. Ярки з довгою песигою мали дещо більший прибуток (38, 72…41, 94 грн.), порівняно з тваринами інших груп (29, 48…34, 52 грн.).

Загальна вартість продукції у багатоскладчастих 15-місячних ярок була на 3, 5…7, 0 грн., або 1, 1…2, 1% більшою, ніж у овець інших типів складчастості.

ВИСНОВКИ

1. Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу з різним характером песиги при народженні мають свої особливості. Встановлено, що тварини з довгою песигою в 27-місячному віці поєднували високі бали за руно (4, 1 з довгою рідкою і 3, 8 з довгою густою песигою) з високими настригами чистої вовни (відповідно 3, 74 і 3, 80 кг).

2. Експериментально визначена наступна топографічна мінливість песиги: максимальна її кількість знаходиться на стегні (8, 4…24, 2%), мінімальна - на боці (5, 1…22, 7%). За ступенем огрубіння песиги окремі ділянки тулуба розташовуються так: бік, спина, стегно.

Встановлено інтенсивне та синхронне випадіння песиги до 2-місячного віку. На боці та спині вона залишилася у 7, 5…8, 1% ягнят, на стегні у 19, 3%. У вовновому покриві 4-місячних ярок песига відсутня, лише на стегні зустрічаються поодинокі волокна.

3. За живою масою між групами ярок з різним вовновим покривом при народжені суттєвої різниці не виявлено. У 15-місячному віці тварини з довгою песигою мали на 2, 9…4, 4% більші показники (42, 1…42, 4 проти 40, 6…40, 9 кг). До 27-місячного віку жива маса дослідних тварин зрівнюється. Аналіз отриманих результатів свідчить, що добір ярок з довгою песигою у перспективі може збільшити кількість більш скоростиглих тварин.

4. Виявлено взаємозв'язок між вовновим покривом новонароджених ярок і їх вовновою продуктивністю. Тварини з довгою густою песигою за настригами митої вовни та виходом чистого волокна мали перевагу як в 15-ти так і в 27-місячному віці. Це підтверджує можливість добору племінних ярок за характером вовнового покриву для підвищення вовнової продуктивності.

5. Вікова динаміка довжини вовни характеризується поступовим сповільненням росту волокон. З 8-місячного віку синхронність відростання волокон порушується внаслідок різкого сповільнення її росту на спині.

Починаючи з 8-місячного віку тварини без песиги і з рідкою песигою мали тенденцію до більшої довжини вовни на боці порівняно з ровесницями. Отже, для збільшення довжини вовни при доборі племінних ярок необхідно враховувати тип їх вовнового покриву при народженні.

6. Показники середнього діаметру вовни, характерні для дорослих овець, у ярок сформувалися до 15-місячного віку. Вирівняність вовни формується раніше, вже у 4-місячних ярок вона відповідає показникам дорослих овець і в подальшому змінюється мало.

7. Достатньо високі коефіцієнти повторюваності живої маси ярок у 4- та 8-місячному віці та тонини у 2- та 8-місячному віці з показниками 15-місячних ярок свідчать про можливість добору за живою масою та тониною в ранньому віці.

8. Встановлено, що більші показники живої маси були у багатоскладчастих овець. У тварини з нормальною складчастістю відмічено дещо вищий рівень вовнової продуктивності ніж у ровесниць. Малоскладчасті вівці характеризувалися вищим виходом митої вовни, завдяки якому вони за настригом митої вовни не відрізнялися від багатоскладчастих.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Враховуючи підвищений попит як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку на вовну тонких сортиментів при доборі необхідно надавати перевагу ягнятам без песиги з метою формування груп овець з відповідними технологічними властивостями вовни.

Для підвищення м'ясної продуктивності молодняку пропонується відбирати ягнят, які при народженні мають довгу песигу, а також багатоскладчастих, які характеризуються більш високою скоростиглістю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заруба К.В. Характеристика вовнового покриву ярок таврійського типу / К. В. Заруба // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2004. - Вип. 4 (28). - С. 194-198.

2. Заруба К.В. Ріст та розвиток ярок з різним характером песижності / К.В. Заруба // Вівчарство. : Міжвід. темат. наук. зб. - Херсон, 2005. - Вип. 31-32. - С. 82-85.

3. Заруба К.В. Характеристика вовни ярок з різним характером песиги при народженні / К.В. Заруба // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т 7, №2 (2) Частина 3. - С. 125-130.

4. Заруба К.В. Динаміка довжини вовни у ярок з різним типом песиги при народженні / К.В. Заруба // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8, №2 (29) Частина 3. - С. 88-92.

5. Заруба К.В. Вовнова продуктивність та характеристика рун овець таврійського типу / К. В. Заруба // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2007. - Вип. 53. - С. 152-157.

6. Заруба К. В. Продуктивність ярок з різною складчастістю шкіри / К. В. Заруба // Вівчарство. : Міжвід. темат. наук. зб. - Нова Каховка, 2007. - Вип. 34. - С. 18-22.

АНОТАЦІЯ

Заруба К.В. Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 02. 04. - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2008.

В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал з питань формування продуктивності та технологічних показників вовни у овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи з різним характером песижності при народженні.

Вивчено вікову мінливість господарсько-корисних ознак у овець від народження до 27-місячного віку, отримано нові дані щодо характеру вовнового покриву новонароджених ягнят, кількісного та якісного складу песиги, її топографічної мінливості та процесів випадіння, інтенсивності росту та розвитку молодняку, сортового складу рун, вікової та топографічної мінливості якісних показників вовни. Встановлено взаємозв'язок між песижністю новонароджених ягнят з їх подальшою продуктивністю та якістю вовни.

Встановлено, що максимальна кількість песиги знаходиться на стегні (8, 4…24, 2%), а мінімальна на боці (5, 1…22, 7%). Встановлено інтенсивне та синхронне на різних ділянках тулубу випадіння песиги в перші місяці життя ягнят. Ярки з довгою песигою у 15-місячному віці мали більші показники живої маси на 2, 9…4, 4%. Тварини з довгою густою песигою переважали ровесниць за настригом митої вовни в 15-місячному віці на 2, 0…4, 1% і в 27 місяців на 1, 6…6, 7%. Достатньо високі коефіцієнти повторюваності живої маси ярок у 4- та 8-місячному віці та тонини у віці 2 і 8 місяців з показниками 15-місячних ярок свідчать про можливість відбору за цими показниками в ранньому віці.

Ключові слова: таврійський тип, ярки, формування, песига, вовна, продуктивність, вікова мінливість.

АННОТАЦИЯ

Заруба К.В. Технологические и качественные свойства шерсти овец таврийского типа асканийской тонкорунной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохо-зяйственных наук по специальности 06. 02. 04. - технология производства продуктов животноводства. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2008.

В диссертации изложен теоретический и практический материал по вопросам формирования продуктивности и технологических показателей шерсти у овец таврийского типа асканийской тонкорунной породы с различным характером песижности при рождении.

Изучено возрастную изменчивость хозяйственно-полезных признаков у овец от рождения до 27-месячного возраста, получены новые данные о характере шерстного покрова новорожденных ягнят, количественном и качественном составе песиги, ее топоргафической изменчивости и процессов выпадания, интенсивности роста и развития молодняка, сортового состава рун, возрастной и топографической изменчивости качественных показателей шерсти. Установлена взаимосвязь между характером песиги новорожденных ягнят с их последующей продуктивностью и качеством шерсти.

Максимальное количество песиги наблюдается на ляжке (8, 4…24, 2%), а минимальное на боку (5, 1…22, 7%). Наиболее отрубленные песижные волокна были на боку - 32, 3 мкм, на спине и ляжке их диаметр составил соответственно 30, 7 и 30, 0 мкм. Установлено интенсивное и синхронное на разных участках туловища выпадание песиги в первые месяцы жизни ягнят.

Ярки с длинной песигой в 15-месячном возрасте имели более высокие показатели живой массы на 2, 9…4, 4%, по сравнению с представителями других групп. Животные с длиной густой песигой превышали ровесниц по настригу мытой шерсти в 15-месячном возрасте на 2, 0…4, 1% и в 27 месяцев на 1, 6…6, 7%. У них также более высокий выход чистой шерсти (52, 6% у ярок и 61, 3% у переярок).

При отъеме длина шерсти у ягнят составляет в среднем 39, 3% на боку, на спине 45, 9% и на ляжке 38, 1% от длины 15-месячных ярок. Возрастная динамика длины шерсти характеризуется постепенным замедлением роста волокон. Увеличение средней тонины шерсти в период от рождения до 27-месячного возраста составило в среднем на боку 21, 3%, на спине 22, 0% и на ляжке 23, 6%.

По настригу мытой шерсти нормальноскладчатые ярки превышали сверстниц других типов складчатости на 4, 0…8, 3%, а переярки на 5, 5%.

Достаточно высокие коэффициенты повторяемости живой массы у ярок в 4- и 8- месячном возрасте и тонины в возрасте 2 и 8 месяцев с показателями 15-месячных ярок свидетельствуют о возможности отбора за этими показателями в раннем возрасте.

Ключевые слова: таврийский тип, ярки, формирование, песига, шерсть, продуктивность, возрастная изменчивость.

SUMMARY

Zaruba K. V. Technological and qualitative properties of wool oof the Taurian type of the Ascanian fine-fleeced breed. - Manuscript.

Dissertation for procurement of the degree of Candidate of the Agrarian Sciences under specialty 06. 02. 04. - Technology of the Animal Husbandry. - Kherson state agrarian university, Kherson, 2008.

Theoretical and practical data concerning the fleece formation and quality indices of wool of the sheep of the Taurian type of the Ascanian fine-fleeced breed with different type of pessiga (dog haired type of wool) at birth is presented in the dissertation.

Age variability of the economical production features of sheep from the birth till the age of 27 months were studied. New data about the wool characteristics of new-born lambs, the quantity and quality composition of pessiga, about its topographical variability and falling out processes, growth intensity and development of young animals, sort composition of fleeces, age and topographical variability of quality features of the wool were obtained. Correlation between the pessiga characteristics of new-born lambs and their subsequent performance and wool quality was established.

The maximum quantity of pesiga was observed on haunch (8. 4-24. 2%), and the minimum - on side (5. 1-22. 7%). The widest cut pessiga fiber were on the side - 32. 3 micrometers, on back and haunch their diameter was 30. 7 and 30. 0 micrometers respectively. Intense and synchronous falling out of pesiga on different sites during the first life year of the lambs was established.

Young ewes with long pesiga in the age of 15 month had live weight bigger by 2. 9-4. 4% as compared with other groups. Animals with long thick pesiga overcame their coevals by clean wool clip in the age of 15 months by 2. 0-4. 1% and in the age 27 months by 1. 6-6. 7%. Their rendement was also higher (52. 6% for young ewes and 61. 3% for young ewes upwards one year). The repetition coefficients of the live weight of ewes in the age of 4 and 8 months and those of fiber diameter in the age 2 and 8 months suggest that it is possible to select animals by these features in the early age.

Key words: Taurian type, young ewe, formation, pesiga, wool, performance, age variability.

Размещено на Allbest.ru