Проектування технологічного процесу виробництва харчових яєць

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ'Я ТВАРИН

БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему: “Проектування технологічного процесу виробництва харчових яєць”

Дніпропетровськ 2012



Зміст

птахопідприємство яйця птиця інкубація

Вступ

1. Загальна характеристика птахопідприємства

2. Цех батьківського стада

3. Цех інкубації

4. Цех вирощування ремонтного молодняку

5. Цех промислового стада

5.1 Загальна характеристика цеху

5.2 Правила комплектування стада промислових несучок

5.3 Характеристика кросу “Боркі 2М”

5.4 Розрахунок поголів'я промислового стада

5.5 Приміщення, обладнання і умови утримання курей-несучок

5.6 Годівля курей несучок

6. Цех обробки та пакування яєць

7. Цех забою та переробки птиці

8. Собівартість та рентабельність виробництва яєць

9. Ветеринарно-профілактичні заходи

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел літератури



Вступ

Птахівництво України є традиційною галуззю сільського господарства, чому сприяють кліматичні умови та розвинуте зернове господарство. Птахівництво -- скороспіла галузь, менш капіталомістка, більш мобільна в нестійких умовах ринку. Віддача корму у птиці в 3-4 рази вища, ніж у свиней, великої рогатої худоби та овець, і, як результат -- собівартість м'яса птиці найнижча, що є найбільш сприятливим фактором підвищення попиту на цей продукт, доступний навіть для споживачів з невисокими доходами. В наші дні Україна займає 40-е місце у світі з виробництва м'яса птахів, і 18-е з виробництва яєць. Згідно з науково обґрунтованими нормами споживання цієї продукції має становити 255 яєць і 17 кг м'яса птахів на душу населення на рік, але нині рівень реального споживання продукції птахівництва в нашій країні значно нижчий.

Птахівництво -- найбільш енергозатратна галузь сільського господарства. Особливо це проявляється при вирощуванні молодняку, тому його пропонується проводити в перші 2-3 тижні на обмеженій площі. Переваги технології вирощування птахів (курчат-бройлерів, індиченят) з підвищеною щільністю посадки в перші тижні зумовлені тим, що на меншій площі значно полегшується підтримання оптимального температурного режиму при значній економії енергії, знижуються затрати праці пташниць.

Одним із факторів, що стримують подальше нарощування виробництва, є відсталість і зношеність матеріально-технічної бази птахівничих підприємств. Обладнання, яке фізично і морально застаріло, не дозволяє повною освоювати сучасні ресурсозберігаючі технології вирощування й утримання птахів. А тим часом саме ресурсозбереження є нині загальною тенденцією розвитку світового птахівництва. Високі затрати енергетичних і кормових ресурсів за експлуатації старого обладнання зумовлюють високу собівартість продукції птахівництва і низьку її конкурентноздатність.

Важливим фактором у забезпеченні переходу птахопідприємств на безвідходну технологію є якість робіт щодо проектування систем прибирання, транспортування та збереження посліду. Системи вентиляції та руху повітря у пташниках повинні передбачати підсушування посліду на підніжній решітці за рахунок конвекційного теплообміну. Особливо важливим є дотримання в птахівницьких підприємствах комплексу заходів з профілактики інфекційних захворювань птахів. Необхідно постійно вдосконалювати заходи щодо санітарної обробки приміщень, транспортних засобів, спецодягу, інвентарю, а також проведення специфічних протиепізоотичних заходів. Як відзначає Ф.О. Ярошенко (2002) в Україні назріла необхідність удосконалення управління галуззю птахівництва в напрямку демонополізації виробництва, як основної з умов ринкової економіки.



1. Загальна характеристика птахо підприємства

Потужність птахопідприємства складає 250 тис. голів. Для утримання птиці використовують клітковий спосіб утримання. Для вирощування ремонтного молодняку використовується обладнання марки КБУ-3, для батьківського стада - КБР-2, для товарного стада - БКН-3.

Будівлі передбачені для розміщення птиці мають розмір 18Ч96 м, будівлі для різних вікових груп птиці (молодняку, несучок) різняться лише внутрішнім обладнанням та мікрокліматом.

Стандартне приміщення для птиці обладнане системою опалення, вентиляцією, водопроводом, каналізацією та освітленням. Передбачені бункери для зберігання кормів, транспортери для роздачі кормів до кормороздавачів кліткових батарей, система видалення посліду.

Усе підприємство розподілено на окремі цехи, які спеціалізуються на виконанні певного виду робіт. Виділяють наступні цехи за призначенням: цех батьківського стада; цех інкубації, цех вирощування ремонтного молодняку; цех промислового стада; цех обробки та пакування яєць; забійний цех; кормоцех; цех утилізації відходів забою, інкубації, палої птиці.

На птахофабриці використовують птицю кросу “Боркі 2М”. Батьківське та товарне стада утримують 12 місяців, ремонтний молодняк - 120 днів. Яйценосність товарного стада складає 270 яєць за період використання, батьківського стада - 250 шт. Жива маса дорослої птиці складає 1,7 кг, півнів - 2,0 кг, ремонтного молодняку в 120 днів - 1,3 кг. Забійний вихід птиці - 80,5 %. Використання яєць для інкубації становить 74 %. Вивід молодняку - 80 %. Збереженість молодняку при вирощуванні становить 94 %. Бракування батьківського стада протягом періоду використання становить 22 %, промислового - 23 %. Товарність продукції досягає 96 %.

Схема взаємозв'язку між цехами при виробництві харчових яєць за замкненим циклом показана на рисунку 1.

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема взаємозв'язку між цехами



2. Цех батьківського стада

Головне завдання цеху батьківського стада - забезпечити виробництво та постачання необхідної кількості гібридних інкубаційних яєць у цех інкубації.

Найважливіші елементи племінної роботи -- добір, підбір і вирощування молодняку. Племінна робота є важливою складовою частиною загального технологічного процесу виробництва продукції птахівництва на промисловій основі. В Україні створено систему племінних господарств, в яку входять селекційно-генетичний центр, державні племінні птахівничі заводи, племптахорадгоспи-репродуктори першого і другого порядку. Відповідно до завдань племінної роботи функції цих господарств різні.

Селекційно-генетичний центр (СГЦ) створено в Україні в 1975 році на базі Українського науково-дослідного інституту птахівництва (тепер інститут птахівництва УААН) і його дослідних господарств. До його складу увійшли п'ять селекційно-генетичних станцій: яєчних і м'ясних курей, індиків, качок і гусей. До основних завдань селекційно-генетичного центру належать: розробка нових і вдосконалення існуючих методів і прийомів селекції, селекційних програм; створення і вдосконалення порід, ліній і кросів птахів; збереження, оцінка і використання генофонду птахів, випробування і відтворення кросів, завезених з інших країн, тощо.

Державні племінні птахівничі заводи /ДППЗ/ займаються селекцією одного виду птахів і, як правило, одного кросу і мають дещо інші завдання: підтримання і вдосконалення племінних і продуктивних якостей птахів, одержаних із СГЦ або інших країн; розмноження птиці вихідних ліній, підтримання єдності їх, передача племінної продукції у господарства-репродуктори тощо;

Племптахорадгоспи-репродуктори першого порядку працюють з батьківськими стадами кросів. Вихідні лінії цих кросів вони завозять із племзаводів і схрещують їх для одержання батьківських форм. Інкубаційні яйця або добовий молодняк від прабатьківських стад передають у племптахорадгоспи-репродуктори другого порядку.

Племптахорадгоспи-репродуктори другого порядку працюють з батьківським стадом кросу: самців батьківської форми схрещують із самками материнської, а одержані гибридні яйця або молодняк передають на птахофабрики, міжгосподарські підприємства, в колгоспи і продають населенню. В системі племінних господарств держави повинні бути також контрольно-випробувальні станції, які провадять комплексну оцінку порід, ліній і кросів, створених у СГЦ і завезених з інших країн.

Для утримання батьківського стада використовують комплекти обладнання КБР-2, що призначено для комплексної механізації і автоматизації технологічних процесів при спільному утриманні курей разом з півнями в типових будівлях з регульованим мікрокліматом.

Клітинна батарея КБР-2 двох'ярусна однорядна. Комплект складається з наступних агрегатів: бункери зберігання сухих кормів БСК-10; транспортера для завантаження корму в бункери-дозатори батарей; клітинних батарей з транспортерами для збору яєць з приймальними столами; механізмів для прибирання посліду з клітинних батарей; поперечного транспортера НКЦ-7 для прибирання посліду з цеху; шафи управління.

Основою клітинної батареї є металевий каркас, що розділений по висоті на два яруси і складається з передньої і задньої рам і проміжних стінок. На передній рамі приварена полиця для кріплення мотор редуктора, провідного механізму, направляючих блоків і шафи управління [1].

Клітки для утримання курей і півнів утворені обмеженням простору по довжині каркаса поперечними сітчастими гратами через три проміжні стійки. Полом клітки служать підніжні грати з одностороннім скатом в праву сторону. Кут нахилу її складає 7°. Діаметр прутка сітки підніжних грат 2 мм, розмір осередків 25X50 мм. Сітка покрита поліетиленом. Однією стороною підніжні грати укладені на сполучні пояси, інший -- підвішена гачками до поперечних стійок. Стелею кліток на верхньому ярусі служить металева сітка. У клітці встановлені два металеві кубла для групової кладки яєць. Кубла без дна встановлені на грати або прикріплені до неї, а також до стійок. Система збирання яєць складається з кубел транспортерів і накопичувальних столів. Ширина кубла 450 мм, глибина 300 мм. Кубла виготовлені з оцинкованої листової сталі і встановлені з правого боку батареї. Вхід в кубло з боку клітки прикритий брезентовою шторкою. На протилежній стороні від входу в кубло є отвір для скачування яєць. Продуктивність яйце збірника - 3000 яєць, що забезпечує повний збір яєць при максимальній продуктивності птаха. Кількість яєць, що не скотилися, не більш 2 - 3 %.

Система кормороздачі складається з кормового бункера, ланцюгового кормороздавача і годівниць. Годівницю на кронштейнах встановлюють по обох сторонах клітинної батареї, в яку укладають ланцюг кормороздавача. Роздача корму здійснюється автоматично за заданою програмою. Корм з бункера БСК-10 подається шнековим транспортером ТУУ-2А в бункери клітинних батарей, а звідти -- ланцюговим кормороздавачем по жолобкових годівницях кожного ярусу. Фронт годування 8,2 см на 1 гол. Система напування КБР-2 включає жолобкові напувалки [7].

Технічна характеристика описаного обладнання наведена у таблиці 1.

Таблиця 1. Характеристика кліткового обладнання для утримання батьківського стада

Обладнання	КБР-2
Бункер зберігання кормів БСК-10	1
Кормороздавач ТУУ-2А	1
Годівниця жолобкова, см/клітку	270
Місткість корму, кг/м	0,8
Фронт годівлі, см/гол.	8,2
Напувалка жолобкова, см/гол	270
Фронт напування, см/гол	8,2
Число гнізд у клітці	2
Механізм послідовидалення МПС-6М	1
Транспортер поперечний НКЦ-7-18	1
Батарея 2-ярусна однорядна	6
Розміри батареї, мм:
довжина	88200
ширина	1300
висота	1963
Розміри клітки, мм	2700 х 910 х 650
Число птиці в клітці, гол	30+3
Щільність посадки, гол/м2	12
Місткість пташника, тис. гол	14,5

Оптимальна температура повітря у пташниках при утриманні курей батьківського стада у клітках - 16-18 °С при вiдноснiй вологості 60-70%. Повiтрообмiн у пташнику необхідно забезпечити без протягів у літню та зимову пори року згідно з існуючими нормами (ВНТП-4,94). Тривалість освітлення пташників з дорослою птицею - 14 год, інтенсивність - 10-15 лк.

Зібрані у пташнику яйця, відбирають та дезінфікують, вкладають у чисті кордонні прокладки та запаковують у картонні або дерев'яні ящики, потім транспортують до інкубаторію, уникаючи різких поштовхів.

Помісячний рух поголів`я та продуктивність курей-несучок батьківського стада наведено у табл. 2.

У таблиці 3 наведено розрахунок потреби кормів для поголів'я батьківського стада.

Таблиця 2. Розрахунок руху поголів`я та продуктивності курей-несучок батьківського стада

Кури	Півні
Вік птиці, міс	Поголів'я на початок періоду, тис. гол	Бракування	Поголів'я на кінець періоду, тис. гол	Середньомісячне поголів'я, тис. гол	Середньомісячна несучість, шт.	Валовий збір яєць, тис. шт.	В т.ч. інкубаційних яєць, тис. шт.	Поголів'я на початок періоду, тис. гол	Бракування	Поголів'я на кінець періоду, тис. гол
		%	тис гол							%	тис гол
5	33,75	1	0,34	33,41	33,58	8	268,65	-	3,75	1	0,02	3,73
6	33,41	1	0,33	33,08	33,25	15	498,68	249,34	3,73	1	0,02	3,71
7	33,08	1	0,33	32,75	32,91	18	592,43	438,40	3,71	1	0,02	3,69
8	32,75	1	0,33	32,42	32,58	20	651,68	482,24	3,69	1	0,02	3,68
9	32,42	1	0,32	32,10	32,26	22	709,68	525,16	3,68	1	0,02	3,66
10	32,10	1	0,32	31,77	31,94	23	734,51	543,54	3,66	1	0,02	3,64
11	31,77	2	0,64	31,14	31,46	26	817,89	605,24	3,64	2	0,02	3,62
12	31,14	2	0,62	30,52	30,83	25	770,70	570,32	3,62	2	0,02	3,60
13	30,52	2	0,61	29,91	30,21	25	755,29	558,91	3,60	2	0,02	3,58
14	29,91	2	0,60	29,31	29,61	22	651,36	482,01	3,58	2	0,02	3,57
15	29,31	2	0,59	28,72	29,02	20	580,30	429,42	3,57	2	0,02	3,55
16	28,72	3	0,86	27,86	28,29	16	452,66	334,97	3,55	3	0,02	3,53
17	27,86	3	0,84	27,02	27,44	10	274,42	203,07	3,53	3	0,02	3,51
Всього	х	22	6,73	х	х	250	7758,26	5422,63	х	22	0,24	х



Таблиця 3. Розрахунок потреби кормів для несучок батьківського стада

Вік несучок , міс.	Середньомісячне поголів'я, тис. гол.	Інтенсивність несучості, %	Добова даванка корму, кг/гол	Витрати корму, кг.	Виробництво інкубаційних яєць, тис. шт.	Витрати корму на 1000 шт. яєць, ц.
				за добу	за місяць
5	33,58	27	0,105	3,53	105,78	-	-
6	33,25	50	0,105	3,49	104,72	249,34	4,20
7	32,91	60	0,105	3,46	103,68	438,40	2,36
8	32,58	67	0,115	3,75	112,41	482,24	2,33
9	32,26	73	0,120	3,87	116,13	525,16	2,21
10	31,94	77	0,120	3,83	114,97	543,54	2,12
11	31,46	87	0,125	3,93	117,96	605,24	1,95
12	30,83	83	0,125	3,85	115,61	570,32	2,03
13	30,21	83	0,125	3,78	113,29	558,91	2,03
14	29,61	73	0,120	3,55	106,59	482,01	2,21
15	29,02	67	0,115	3,34	100,10	429,42	2,33
16	28,29	53	0,105	2,97	89,12	334,97	2,66
17	27,44	33	0,105	2,88	86,44	203,07	4,26
Всього	Х		Х	Х	1386,80	5422,63	2,56

Згідно розрахунків, наведених у таблиці 2, на птахофабриці буде утримуватися 37,5 тис поголів'я батьківського стада, з яких 33,75 тис. - кури та 3,75 тис. - півні. Протягом періоду використання за різних причин буде вибракувано 6,73 тис. курей та 0,24 тис. півнів. Протягом періоду використанні від цього поголів'я було отримано 7758,26 тис яєць з яких 5422,63 тис. будуть придатними до інкубації.

З таблиці 3 бачимо, що інтенсивність несучості курей батьківського стада коливається в межах 27 - 87%, найнижча інтенсивність несучості (27%) спостерігається на 1-ший місяць продуктивності, або на 5-тий місяць життя. Найвища інтенсивність несучості (87 %) спостерігається на 11 місяць життя. Витрати корму на 1000 шт. інкубаційних коливаються в межах 1,95 - 4,26 ц., із середнім значенням за період - 2,56 ц.

На птахопідприємствах та птахофабриках застосовують сухий тип годiвлi. Нормування поживних речовин при цьому ведеться в розрахунку на 100 г корму (комбiкорму).

Протеїнова поживність корму оцінюється не за перетравним, а за сирим протеїном. При цьому враховується енерго-протеїнове відношення - скільки в 1 кг корму міститься обмінної енергії в розрахунку на 1% сирого протеiну.

Слідкують за спiввiдношенням кормів рослинного i тваринного походження: приблизно 70% рослинних i 30% тваринних. Враховують при складанні рецепту комбікорму і граничні норми введення окремих кормів у комбікорм.

Для комплектування батьківського стада лінійним молодняком завозять з репродуктора першого порядку інкубаційне яйце батьківської та материнської форм. Щоб визначити кількість яєць, які необхідно завезти, розраховують необхідну кількість лінійного ремонтного молодняку для комплектування батьківського стада з розрахунком посадкових коефіцієнтів, які складають для курочок яєчних порід 1,3 а для півників яєчних порід - 3 [2].

Розрахунок руху поголів`я лінійного ремонтного молодняку для комплектування батьківського стада з урахуванням посадкових коефіцієнтів наведено у таблиці. 4.

Таблиця 4. Розрахунок руху поголів`я лінійного ремонтного молодняка

Показник	Для батьківського стада
	півники	курочки
Батьківське стадо, тис. гол.	3,75	33,75
Посадковий коефіцієнт	3,00	1,3
План добових курчат, тис. гол	11,25	43,87
Збереження , %	94	94
тис. гол.	10,58	41,24
Бракування, %	64,54	18,17
тис.гол.	6,83	7,49
Перевід до батьківського стада, тис. гол.	3,75	33,75

Отже, для забезпечення ремонту батьківського стада потрібно отримати та поставити на вирощування 11,25 тис добових півників батьківської лінії та 43,87 тис добових курочок материнської лінії.

Знаючи необхідну для посадки на вирощування кількість добових півників батьківської форми та курочок материнської форми, потрібно розрахувати кількість яєць, що завозяться із репродуктора першого порядку. Результати розрахунку зведено у табл. 5.

Таблиця 5. Розрахунок кількості завезених інкубаційних яєць

Лінії курей	Перевід до батьківського стада, тис. гол.	План добових курчат, тис. гол.	Виведення добових курчат, тис. гол.	Завезення інкубаційних яєць, тис. шт.
	півники	курочки	півники	курочки
Батьківська	3,75	-	11,25	-	22,5	30,94
Материнська	-	33,75	-	43,875	87,75	120,66
Усього	3,75	33,75	11,25	43,875	110,25	151,59

Враховуючи, що при інкубації яєць півників та курочок виводиться рівна кількість, тобто 50:50, потрібно буде отримати 22,5 тис добових курчат батьківської лінії та 87,75 тис добових курчат материнської лінії. Враховуючи виводимість та 10 % запасу на бракування при сортуванні, кількість завезених інкубаційних яєць становитиме 30,94 тис шт. батьківської форми та 120,66 тис шт. материнської форми.



3. Цех інкубації

Сучасне промислове птахівництво України ґрунтується на постійному відтворенні поголів'я птахів, що пов'язано з інкубацією яєць. Інкубація яєць сільськогосподарських птахів є складовою частиною технології виробництва як яєць, так і м'яса. Вона включає такі основні ланцюги: сортування інкубаційних яєць, відбір і оцінка якості, зберігання, дезінфекція, інкубування яєць, біологічний контроль, оцінка якості та транспортування добового молодняку тощо.

Для сортування інкубаційних яєць використовують різні яйцесортувальні машини. Що стосується дезінфекції яєць, то її провадять різними методами: фізичними (ультрафіолетове і лазерне опромінення, аероіонізація, теплова обробка) і хімічними (формалін, антибіотики, перекис водню тощо). Однак найпоширенішим і найефективнішим методом передінкубаційної обробки яєць на даний час залишається дезінфекція їх парою формальдегіду.

Сучасні інкубатори забезпечені програмами, в яких закладені режими інкубації яєць усіх видів птиці. Контроль режиму здійснює комп'ютер. Якщо необхідно, періодично проводять біологічний контроль - окомірно оцінюють ступінь розвитку ембріону та відповідність його дню інкубації [5].

Інкубатори розміщують у збудованому за типовим проектом інкубаторії, який відповідає основним технологічним, зоотехнічним і ветеринарним вимогам. В інкубаторії виділяють три зони: обробки яєць, їх інкубації, виводу і обробки молодняка, в яких підтримують оптимальні параметри мікроклімату та освітлення.

Технічна характеристика основних типів інкубаторів наведена у табл. 6.



Таблиця 6. Характеристика інкубаторів

Показники	“Універсал-55”	“Кавказ-90”	ИУП-45	ИУВ-15
	шафа	шафа
	інку- баційна	вивід- на	інку- баційна	вивід- на
Місткість, шт. яєць	48000	8000	78624	13104	48000	16000
Кількість шаф, шт.	3	1	6	1	3	1
Місткість 1 шафи, шт. яєць	16000	8000	13104	13104	16000	16000
Розміри інкубатора, мм:
висота	2230	2230	2535	2215	2150	2150
довжина	5280	1730	14720	2500	5250	2850
ширина	2730	2730	2810	2735	2600	2215
Лотків в одній шафі, шт.	104	52	104	104	104	112
Місткість 1 лотка, шт.	155	155	126	126
Установка лотків	барабан	сте- лаж	блок- візок	візок- етажерка	барабан	блок- візок
Поворот лотків, через хвилин	60	---	30	---	60	---
Кут повороту, градусів	90	---	45	---	90	---
Діапазон температури, ± 0С	36-39±0,2	36-39±0,1	36,5- 38,3±0,1	36,0- 37,8±0,1
Діапазон вологості, ± %	40-80±3	40-75±3	40-80±3	50-80±3

Розрахунок необхідної кількості інкубаторів для виведення ремонтного молодняка із завезених яєць та отриманих від батьківського стада зведено у табл. 7.

Таблиця 7. Розрахунок кількості інкубаторів

Показник	Кількість
Завезено яєць, тис. шт	151,59
Вироблено яєць, тис. шт	5422,63
Всього для інкубації, тис .шт	5574,22
Тип інкубатора	універсал 55
Міскість за рік, тис. шт	852
Кількість інкубаторів, шт	7



При комплектуванні інкубаторію інкубаторами типу “Універсал-55” для повного забезпечення потреб підприємства у добових курчатах потрібно 7 інкубаторів.

У табл.8 навести вимоги до якості інкубаційних яєць для виведення лінійного молодняка батьківської, материнської форм та гібридних курчат для комплектування промислового стада.

Таблиця 8. Вимоги до якості інкубаційних яєць яєчних курей

Показник	Допускається
Маса яєць для відтворювання: Батьківського стада, г Промислового стада, г	52-62 50-65
Висота повітряної камери, мм	2,0
Щільність яйця, г/см3	1,080
Індекс форми, %	73-80
Вміст у жовтку,мкг/г: Каротиноїдів Вітаміну А Вітаміну В	15 6 4
Заплідненість, %	93
Вивід здорового молодняка, %	78
Товщина шкарлупи, мм	0,35
Співвідношення маси білка до жовтка	1,9

Для інкубації не слід використовувати яйця, які мають такі дефекти: з неправильною формою, забруднені, биті, з насічкою, митi, з вапняними наростами, старі, без шкаралупи i э тонкою шкаралупою, двожовтковi, з кров'яними та іншими включеннями, зi зміщеною i блукаючою повітряною камерою. пiдмороженi, э різними плямами під шкаралупою, з внутрішньою насічкою, э рідким білком тощо. Термін збору яєць при формуванні партії не повинен перевищувати - 5 діб.

Після вилуплення, обсихання та дозрівання курчат в інкубаторі, їх виймають, далі проводять оцінку та визначають кондиційність, одночасно сортують за статтю.

Якість добового молодняку залежить від біологічної повноцінності яєць, режиму інкубації і від умов, в яких перебуває молодняк від часу його реалізації на вирощування.

З інкубатора вибирають тільки обсохлий молодняк і готують його до транспортування і передачі на вирощування. Перше вибирання починають з лотків верхніх ярусів, якщо обсохлий молодняк становить 70% від числа виведеного. За один раз виймають з вивідної шафи почергово не більше 2-3 лотків і становлять їх на стіл. Обсохлий молодняк вибирають руками і вміщують в спеціальні ящики, а мокрий молодняк і яйця, з яких ще не вилупився молодняк, групують в лотки і ставлять в інкубатор. Під час виводу молодняку уникають часто відкривати двері інкубатора, бо непотрібні охолодження порушують режим для яєць, ембріональний розвиток в яких ще не закінчився.

Молодняк всіх видів птиці передають на вирощування не пізніше ніж через 10-12 годин після вибирання з інкубатора, бо тривала перетримка молодняку в інкубаторі без води і корму негативно впливає на результати його подальшого вирощування.

Оскільки на вирощування передають тільки здоровий молодняк, його сортують, розділяючи на придатний до вирощування - здоровий і непридатний до вирощування - слабкий та каліки. Оцінюють молодняк за комплексом ознак : живою масою, рухливістю, опушеністю, станом дзьоба, очей, ніг, пуповини, клоаки, розміром живота і рештками жовтка у ньому, оперенням крил. При цьому молодняк беруть в руки так, щоб долоня покривала спину, а великий і вказівний пальці торкалися живота, який обмацують і за його станом визначають розмір жовточного міхура. Живіт у молодняка повинен бути м'яким, невеликим, рештки жовтка маленькі, що свідчить про добре використання ембріоном поживних речовин яйця під час інкубації. Одночасно визначають міцність тіла молодняка, оцінюють стан пуповини, клоаки, потім оглядають голову, дзьоб, очі.

При оцінці молодняка необхідно враховувати його вік у годинах, бо ряд ознак, що характеризують якість добового молодняка, значно змінюється з віком. Так, у перші 6 годин після виводу молодняк малорухливий, а потім його активність зростає. Активним і навіть неспокійним стає молодняк, передержаний в інкубаторії більше доби. Такий молодняк високоногий на крилах видно переросле махове пір'я, живіт-маленький втягнутий, бо зменшуються рештки жовтка, в той час як жовчний міхур значно збільшується. З віком поступово змінюється і жива маса молодняка: у курчат, наприклад, через кожні 8 годин просиджування жива маса зменшується приблизно на 1ч. Тому оцінюють молодняк, вік якого не менше 6 і не більше 24 годин.

Непридатний до вирощування - слабкий молодняк малорухливий, погано тримається на ногах; слабко або зовсім не реагує на звук; має каламутні запалі очі, прикриті повіками; дзьоб м'який, вузький, синюшно-білий; крила недорозвинені, звислі; спина довга, вузька; живіт відвислий, пухкий, збільшений через велику кількість внутрішньоутробного жовтка або ж сильно ущільнений, піджатий; пуповина не зімкнута, на ній ступ більше 2,5 мм в діаметрі, кіль курчат короткий, м'який тулуб пухкий, пух блідий, рідкий, забруднений, злипся з нерівномірно пігментованими плямами.

Стать у молодняка визначають зразу після їх вибирання з інкубатора, але не пізніше 15-18 годин після виведення, бо чим старше молодняк, тим важче визначити його стать [3].

Є кілька методів визначення статі у добовому віці: японський, приладом “Чиктестер”, за швидкістю оперення та за кольором оперення.

У табл. 9 наведено графік закладки яєць для інкубатора “універсал-55” на 15 партій.

Таблиця 9. Графік закладки яєць в інкубатор “Універсал-55”, дата закладки першої партії 24.01.2012 р.

Партія, №	Шафа, №	Половина	Ярус, №	Дата закладки	Кількість лотків у партії	Кількість яєць, штук	Дата біоконтролю	Дата	Вивід, %	Отримано здорових курчат, гол
						в лотку	в партії	1	2	3	переносу	виводу
1	1	ліва	1-17	24.01	52	155	8060	30.01	3.02	11.02	11.02	13.02	82	6609
2	2	ліва	1-17	27.01	52	155	8060	2.02	6.02	14.02	14.02	16.02	82	6609
3	3	ліва	1-17	30.01	52	155	8060	5.02	9.02	17.02	17.02	19.02	82	6609
4	1	права	2-18	2.02	52	155	8060	8.02	12.02	20.02	20.02	22.02	82	6609
5	2	права	2-18	5.02	52	155	8060	11.02	15.02	23.02	23.02	25.02	82	6609
6	3	права	2-18	8.02	52	155	8060	13.02	18.02	26.02	26.02	28.02	82	6609
7	1	ліва	1-17	11.02	52	155	8060	16.02	21.02	29.02	29.02	2.03	82	6609
8	2	ліва	1-17	13.02	52	155	8060	19.02	24.02	3.03	3.03	5.03	82	6609
9	3	ліва	1-17	16.02	52	155	8060	22.02	27.02	6.03	6.03	8.03	82	6609
10	1	права	2-18	19.02	52	155	8060	25.02	1.03	9.03	9.03	11.03	82	6609
11	2	права	2-18	22.02	52	155	8060	28.02	4.03	12.03	12.03	14.03	82	6609
12	3	права	2-18	25.02	52	155	8060	2.03	7.03	15.03	15.03	17.03	82	6609
13	1	ліва	1-17	28.02	52	155	8060	5.03	10.03	18.03	18.03	20.03	82	6609
14	2	ліва	1-17	2.03	52	155	8060	8.03	13.03	21.03	21.03	23.03	82	6609
15	3	ліва	1-17	5.03	52	155	8060	11.03	16.03	24.03	24.03	26.03	82	6609

4. Цех вирощування ремонтного молодняку

Цей цех є найбільш важливою технологічною ланкою у виробництві харчових яєць. Кінцевим продуктом цеху вирощування є ремонтні курочки 17-тижневого віку, які призначені для комплектування цеху промислових несучок.

Жива маса курчат для ремонту промислового стада після вибирання з вивідної шафи має бути не нижче 33 г. У перші 5-7 діб вирощування курчатам потрібно згодовувати комбікорм зі спеціальних годівниць (листів). Фронт годівлі та напування на 1 курча до 8-тижневого віку становить менше 5 см, у подальшому - до 10 см. При напуванні з ніпельних поїлок - 1 ніпель на 6-8 голів з наступним підняттям їх з ростом птиці.

Курчата в умовах кліткового утримання в перші два мiсяцi ростуть дуже інтенсивно, але подальший розвиток їх значно скорочується. За першi два мiсяцi жива вага курчати збiльшується з 36 -- 40 до 570 -- 650 г, за послiдуючi три мiсяцi досягає 1450 г. для того, щоб досягти вiдмiнних результатiв вирощування птицi при клiтковому утриманнi необхiдно дотримуватися норм, якi рекомендують щiльнiсть посадки курчат. Перевищення норми посадки може призвести до вiдставання молодняку в ростi i бiльшому вiдходi птицi. Добових курчат сортують, щоб не допустити значної рiзницi мiж ними за ростом та загальним станом. Якщо курчат вирощують у багатоярусних клiтках, то менших i слабших - у клiтках верхнього ярусу, де теплiше та свiтлiше. Якщо курчат вирощують в клiтках, якi обiгрiваються, то температуру повiтря вимiрюють як в клiтках, так i в примiщеннях. Також за температурою повітря можна слідкувати i по самих курчатах. При високій температурі курчата багато п'ють води i погано поїдають корми, а при недостатньо високій температурі курчата збуджені i розміщуються купою в глибині клітки. Різке коливання температури в той чи інший бік може призвести до погіршення загального стану птиці, тому слід уважно дотримуватися встановленої норми. Вологість повітря на проміжку перших 15-20 днів курчат підтримують в межах 65-70 %, в подальшому її знижують до 55 - 60%.

Найбільший вплив на розвиток молодняку мас тривалість освітлення. Зміна тривалості освітлення або світлового дня, впливає на молодняк наступним чином: довший світловий день стимулює статеву зрілість, короткий світловий день гальмує її. Занадто рання статева зрілість ремонтних молодок небажана, так як вона впливає на яйценосність, малі за розміром яйця i збільшення вибраковки несучок. Тому вирощувати курчат рекомендують при короткому, стабільному світловому дні, тривалістю б - 8 годин. У перший тиждень вирощування світловий день повинен бути більший : перша неділя - 15 годин, друга - 12 годин, третя - 9 годин, до п'ятимісячного віку 6-8 годин [6].

У табл.10 наведено результати розрахунку руху поголів'я гібридного ремонтного молодняка для комплектування промислового стада несучок при посадковому коефіцієнті 1,28.

Таблиця 10. Розрахунок руху поголів`я ремонтного молодняку для комплектування промислового стада

Показники	Вік пересадки, тижнів	Без пересадки 1-17 тижнів
	1-4	5-9	10-17
Початкове поголів`я,тис. гол	320,00	300,80	280,04	320,00
Збережено:%	94	95	96	94
тис. гол.	300,80	285,76	268,84	300,80
Бракування на забій:%	-	2	7,0	16,9
тис. гол.	-	5,72	18,84	50,80
Перевід у наступну групу, тис. гол.	300,80	280,04	250	250

З таблиці 10 бачимо, що при порівнянні двох методів вирощування молодняку, більш економічно вигідним є спосіб вирощування птиці без пересадок. Тут додатково можна отримати м'ясо від вибракуваних 17-ти тижневих курчат, яких буде збережено на 31,96 тис більше, крім того зменшуються затрати праці на виконання перегрупування та пересадку птиці.

Для утримання ремонтного молодняка використовується комплект клітковогоого устаткування БКМ-3 призначений для вирощування ремонтного молодняка яєчних курей від 1 до 140 діб в будівлях розміром 18х96 м місткістю 54 140 голів.

Комплект складається з обладнання (двох бункерів БСК-10, транспортера ТУУ-2, канатно-скребкової установки МПС-2М, транспортера типа ТСН-3,0 Б, шафи управління БКМ-3/6-02), що серійно випускається, і триярусних кліткових батарей БКМ-3. Кліткова батарея каскадна, триярусна. Кожна клітка зібрана з металевих градчастих панелей, які кріпляться на каркасі батареї. Панелі зварні з оцинкованого дроту. На передній стінці клітки встановлені знімні дверці для посадки і виїмки птаха з клітки. Каркас батареї / трапецеїдальної форми заввишки 1,84 м. Основою його є металевий каркас з похилими бічними стінками. Відстань між стінками низом 1,76 м, а вгорі 0,9 м. Всі бічні стійки попарно сполучені між собою трьома поперечними планками. Стійки каркаса в подовжньому напрямі сполучені між собою трьома рядами кліток з кожної сторони, а також трьома кільцевими лініями жолобкових годівниць. Таким чином, каркас клітинної батареї є просторовою металевою триярусною конструкцією, в якій розміщено шість рядів кліток, по 94 клітки в кожному ряду. Габарити клітки 0,884 х 0,578 х 0,384 м. Довжина батареї 87,5 м, ширина 1,76 м і висота 1,84 м. У батареї 564 клітки, вміщаючі 10152 курчата (по 18 голів в клітці). Батарея має вбудовані засоби механізації і пристрою для роздачі корму, напування птахів і видалення посліду. Уздовж кожного ряду кліток встановлені жолобкові годівниці. Корм по годівницях кожного ярусу лунає ланцюговим або тросо-шайбовим кормороздавачем. Привід кормороздавачів від електродвигуна через редуктор і ланцюгові передачі.

Кожна клітинна батарея має бункер-дозатор, який заповнюється кормом з горизонтального транспортера ТУУ-2, пов'язаного із зовнішнім бункером БСК-10. З бункера-дозатора корм по направляючих рукавах одночасно поступає в жолобкові годівниці кормовидачі кожного ярусу. Кормороздавачі включаються в роботу за заданою програмою за допомогою годинникового механізму через певний час 3...4 рази на добу. У міру витрати корми і пониження його рівня в дозаторі за допомогою датчиків включаються в роботу горизонтальний -- ТУУ-2 і похилий шнековий транспортер бункера БСК-10.

Для напування птиці за допомогою спеціальних насадок на водопровідній трубі змонтовані мікрочашкові напувалки клапанного типу. Для очищення і промивки напувалку знімають і встановлюють на місце. Вода з водопровідної мережі до напувалок поступає через зрівняльні бачки з фільтрами. З бачка, встановленого на певній висоті, вода через фільтри поступає до напувалок. В процесі зростання птаха рівень напувалок в клітках регулюють 2...3 рази за рахунок переміщення по висоті водопровідної труби і зрівняльних бачків.

Для прибирання посліду над верхньою частиною кліток першого і другого ярусів по всій довжині батареї встановлені похилі настили позначок з оцинкованої сталі. Послід з кліток другого і третього ярусів, потрапляючи частково на похилі настили, скачується по них через щілину в канал позначки, а залишки посліду скидаються двохскребковим канатним транспортером. Включають шкрябання в роботу уручну або автоматично за заданою програмою 1 або 2 разу на добу. Послід з-під кліток першого ярусу провалюється відразу в канал, розташований нижче за рівень підлоги по всій довжині батареї. З-під батарей послід прибирають двохскребковим транспортером МПС-2М, що сполучає канали двох сусідніх батарей. Далі послід скидається в поперечні канавки і транспортером типа ТСН-3,0 Б вантажиться в транспортні засоби.

Для контролю за ростом, розвитком молодняку на кожній робочій дільниці виділяють так звані контрольні клітки. Курчат, що в них знаходяться періодично зважують, встановлюють стан ювенальної линьки та спів ставляють отримані дані з нормативами [7].

Розрахунок потреби кормів для молодняка зведено у табл.11.

Таблиця 11. Потреба кормів для ремонтного молодняка

Вік молодняка, тижнів	Середньоперіодичне поголів'я, тис. гол.	Потреба кормів на період
		кг/гол	всього, т
1-4	310,40	0,5	155,20
5-9	290,42	1,7	493,72
10-17	265,02	4,1	1086,59
Всього	х	6,3	1735,51

Згідно таблиці 11 для отримання 320 тис молодняку для промислового стада протягом одного циклу потрібно буде затратити 1735,51 т корму.

Динаміку росту курчат, контролюють подекадно, або потижнево із зазначенням добових даванок корму на одну голову та за весь період (табл.12).

Таблиця 12. Ріст та розвиток ремонтного молодняка

Вік курчат, тижнів	Жива маса,г	Приріст, г	Добова даванка корму, г	Витрати корму за період, г/гол.	Витрати корму на одиницю приросту, кг/кг
1	98	65	7	49	0,75
2	133	35	14	98	2,80
3	168	35	21	147	4,20
4	218	50	28	196	3,92
5	288	70	36	252	3,60
6	345	57	43	301	5,28
7	500	155	50	350	2,26
8	660	160	55	385	2,41
9	690	30	60	420	14,00
10	740	50	64	448	8,96
11	830	90	67	469	5,21
12	950	120	70	490	4,08
13	1050	100	72	504	5,04
14	1150	100	74	518	5,18
15	1200	50	76	532	10,64
16	1250	50	78	546	10,92
17	1300	50	80	560	11,20
18	1350	50	83	581	11,62
19	1400	50	86	602	12,04
20	1450	50	90	630	12,60
21	1500	50	93	651	13,02
22	1550	50	95	665	13,30
Усього	-	-	-	9394	-

З таблиці 12 видно, що ріст молодняку характеризується періодичністю, витрати корму на одиницю приросту коливаються в межах 0,75 до 13,3 кг на кг приросту.



5. Цех промислового стада

5.1 Загальна характеристика цеху

На птахофабриці яєчного напрямку цех промислового стада курей є основною ланкою (тут виробляють кінцевий продукт - харчові яйця), всі останні допоміжні. Зооветеринарна лабораторія забезпечує технологічну синхронність підготовки приміщень (санація), кормів та птиці, забезпечує необхідний рівень годівлі, утримання та вирощування молодняку, збереженість поголів'я та виробництво продукції.

Промислових курей протягом року комплектують багаторазово за технологічним графіком. Кількість партій та молодок у кожній з них встановлюють з врахуванням об'єму виробництва та місткість приміщення.

5.2 Правила комплектування стада промислових несучок

Для рівномірного виробництва товарних яєць промислове стадо несучок на протязі року комплектують багаторазово за графіком через певні проміжки часу. Кількість партій курчат на рік та молодняку в кожній партії господарство встановлює з урахуванням об'ємів виробництва та місткості приміщень, які відведені для утримування несучок, що і відображено у технологічному графіку.

На птахівничих підприємствах із загальних витрат води більше 50 % припадає на напування птиці. Практика свідчить, що при використанні переривчатих режимів освітлення та напування яйценосність птиці підвищується на 1,5 - 4%, затрати корму на 10 шт. яєць зменшуються на 4 - 8%, витрати води зменшуються на 45 - 60%, а електроенергії на освітлення - у 3 рази , собівартість яєць знижується на 7 - 14%. При цьому відмічається покращення якості продукції.

Для зменшення витрат енергії рекомендують використовувати в пташниках режими переривчастого освітлення, при цьому поліпшується якість шкаралупи, збільшується маса яєць, знижуються витрати корму та енергії, що в цілому дозволяє збільшити рентабельність виробництва яєць на 10,5-12,5 %. Впровадження переривчастих режимів освітлення, узгоджених з режимом напування птахів, сприяє підвищенню несучості курей на 1,5-4%, витрати корму на 10 шт. яєць зменшуються на 4-8%, зменшуються також витрати води, енергії -- в 1,5-3 рази. Враховують також колір освітлення: червоне світло попереджує розвиток канібалізму, оранжевий колір використовують для фарбування гнізд.

У нашій країні з'являються господарства, які перейшли на утримання курей-несучок на сітчастій підлозі, використовуючи обладнання фірм “Big Dutchman”, “Salmet”, “VDL Agrotech“. Комплекти обладнання для утримання птахів на сітчастій підлозі включають тарілкову та ланцюгову системи роздачі кормів, ніпельні системи напування, гнізда з нахиленою підлогою, обладнання клімат-контролю, вентилятори, бункери для кормів, сучасні нагрівачі, які працюють на різному паливі. Вартість обладнання для утримання птахів на підлозі на порядок нижча, ніж кліткового обладнання.

5.3 Характеристика кросу “Боркі 2М”

Крос створено в Інституті птахівництва УААН у 1971 -- 1993 pp. Затверджений у січні 1996 р. Науково-технічною радою Мінсільгосппроду України. Птиця кросу найбільше розповсюджена в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, поголів'я становить близько 100 тис. курей вихідних ліній.

Автори кросу: В. Д. Лук'янова, М. І. Сахацький, Ю. О. Рябоконь, О. П. Подстрєшний, О. В. Рожковський, І. А. Степаненко, Т. В. Іванова та ін.

Крос створювався головним чином методом використання сімейної селекції з оцінкою плідників за якістю лінійних та гібридних нащадків у сукупності з індивідуальною селекцією за ознаками, які збігаються з напрямами селекції і спеціалізацією ліній. Селекція материнської лінії 36 здійснювалася в напрямі підвищення відтворювальних якостей, маси яєць, особливо в 30-тижневому віці, збільшення несучості та життєздатності. Батьківська лінія Б-7 селекціонується на високу масу яєць при хорошій несучості та добрих відтворювальних якостях.

Рекордні показники продуктивності окремих гібридних особин -- 335 яєць за рік яйцекладки.

У лінійних та гібридних курей цього кросу тулуб продовгуватий, горизонтально поставлений. Крила широкі, непогано прилягають до тулуба. Хвіст добре розвинутий, поставлений під кутом 40--45° до лінії спини. Голова середньої величини з білими або кремовими мочками і з добре розвинутим листовидним гребнем. Дзьоб, плесна і пальці жовтого кольору; пір'я і шкаралупа яєць -- білі. Птиця міцної конституції з високою адаптаційною здатністю і ранньою статевою зрілістю.

Генеалогічна структура. Крос дволінійний. Батьківська (Б-7) і материнська (36) лінії породи леггорн. Схема схрещування Б-7х36.

На нинішньому етапі для умов України -- це найкращий білояєчний крос.

Імуногенетична характеристика кросу вивчена з використанням 40 реагентів на еритроцитарні антигени і за чотирма локусами, що контролюють синтез протеїнів білка яєць. Більшість еритроцитарних антигенів (22) зустрічається з високою частотою в межах 0,5--1,0. Виявлено поліморфізм лише в двох білкових локусах -- G3 і G2. Рівень гетерозиготності гібрида -- 12,2%.

5.4 Розрахунок поголів'я промислового стада

У табл.13 наведено результати розрахунку руху поголів`я промислових несучок, щомісячне та річне виробництво і реалізацію яєць з урахуванням показників бракування та падежу курей, середньомісячної їх несучості та товарності продукції.

Таблиця 13. Розрахунок руху поголів`я промислового стада та виробництво харчових яєць

Вік несучок,міс.	Поголів`я на початок міс., тис. гол.	Бракування	Поголів`я на кінець місяця,тис. гол.	Середньо- місячне поголів`я , тис. гол.	Несучість на несучку, шт.	Інтенсивність несучості, %	Виробництво яєць за місяць тис. шт.	Реалізація за міс., тис. шт.
		%	Тис. гол.					за міс	З початку року
5	250,00	1	2,50	247,50	248,75	8	27	1990,00	1990,00	1910,40
6	247,50	1	2,48	245,03	246,26	17	57	4186,46	6176,46	4019,00
7	245,03	1	2,45	242,57	243,80	20	67	4876,00	11052,46	4680,96
8	242,57	1	2,43	240,15	241,36	22	73	5309,96	16362,42	5097,56
9	240,15	1	2,40	237,75	238,95	23	77	5495,81	21858,23	5275,98
10	237,75	1	2,38	235,37	236,56	25	83	5913,97	27772,20	5677,41
11	235,37	2	4,71	230,66	233,02	27	90	6291,44	34063,64	6039,78
12	230,66	2	4,61	226,05	228,36	27	90	6165,61	40229,25	5918,99
13	226,05	2	4,52	221,53	223,79	25	83	5594,72	45823,98	5370,93
14	221,53	2	4,43	217,10	219,31	23	77	5044,20	50868,18	4842,43
15	217,10	3	6,51	210,58	213,84	21	70	4490,67	55358,85	4311,04
16	210,58	3	6,32	204,27	207,43	19	63	3941,10	59299,94	3783,45
17	204,27	3	6,13	198,14	201,20	13	43	2615,64	61915,59	2511,02
всього	Х	23	51,86	Х	Х	270	69	61915,59	Х	59438,96

При аналізі розрахунків руху поголів'я промислового стада та виробництва харчових яєць( табл. 13) слід відзначити наступні моменти. Протягом періоду використання із загального поголів'я буде вибракувано 51,86 тис. несучок, інтенсивність несучості коливалася у межах 27-90 %. На протязі року буде отримано 61915,59 тис шт. яєць з яких 59438,96 тис шт. буде реалізовано у торгову мережу.

5.5 Приміщення, обладнання і умови утримання курей-несучок

Комплект обладнання БКН-3 забезпечує механізацію і автоматизацію основних технологічних процесів в будівлях заввишки до 3,6 м з регульованим мікрокліматом. Ступінчасте розташування кліток в батареї покращує повітрообмін і освітленість в зоні розташування птиці. Комплекти можна застосовувати в будь-яких типових по ширині і довжині будівлях.

Комплект БКН-3 складається з наступних складових одиниць і агрегатів: бункерів зовнішніх для зберігання і видачі сухих кормів 1; транспортера 2 для завантаження кормів в бункери-дозатори; батарей ступінчастих триярусних 3; установок 4 для прибирання посліду з-під батарей; поперечного транспортера для прибирання посліду 5 з пташника; похилого елеватора 7 для переміщення яєць на поперечний транспортер 6.

Особливістю клітинних батарей комплекту БКН-3 є ступінчасте розташування блоків кліток, поліпшуюче повітрообмін, освітленість і обслуговування птаха. Блок кліток завдовжки 1,8 м роздільний на чотири клітки розміром 450X450 мм.

Клітинна батарея включає передню і задню стійки, щити каркаса, в яких змонтовані клітки, годівниці, лінії кормовидачі, настили позначок, лінії яйцезбору і поїння. На передній стійці змонтовані бункер-дозатор, шафа електроустаткуванні, станції приводу скребків видалення посліду з третього і другого ярусів, приводу ліній кормовидачі і збору яєць, елеватор, обвідні блоки.

На задній стійці змонтовані обвідні блоки, механізм натягнення каната приводу скребків гноєприбирання.

Каркас батареї складається з щитів, сполучених між собою блоками сітчастих кліток.

Корм із зовнішнього бункера БСК-10 похилим транспортером подається в приймач горизонтального транспортера ТУУ-2А, який розподіляє корм по бункерах-дозаторах клітинних, батарей. Завантаження йде послідовно. При заповненні останнього бункера-дозатора спрацьовує вимикач подачі корму:

По кормовому фронту корм розподіляється лініями кормовидачі, що є замкнутими канатно-дисковими контурами в жолобах годівниць на кожному ярусі батареї, які проходять через бункер-дозатор. Привід ліній кормовидачі здійснюється від одного двигуна до черв'ячного редуктора. На нижньому валу редуктора встановлена приводна зірочка нижнього ярусу, а на верхньому валу за допомогою з'єднувача встановлений верхній привід, іншою опорою якого служить сферичний підшипник. Кожна приводна зірочка складається з двох алюмінієвих ободів із закріпленими між ними пластмасовими вставками. Для попередження поломок при перевантаженнях і для відключення кожного ярусу окремо в приводних зірочках встановлений зрізаючий штифт. Натягач вмикає мікровимикачі і важелі відключення, встановлені на стійках штовхача, змонтованого на натяжній зірочці. Натяжна зірочка встановлена на направляючих трубах і взаємодіє через штовхачі з двома пружинами, які і забезпечують необхідне натягнення каната.

Батарея обладнана жолобковими напувалками, є 12 ліній поїння. На початку лінії - жолоба із заглушкою, в кінці лінії - бачок, що служить для регулювання рівня води в напувалці і слива її в каналізацію. Підведення води здійснюється з обох боків батареї, а злив - посередині.

Лінія збору яєць клітинної батареї включає шість подовжніх стрічкових транспортерів, два елеватори і поперечний транспортер. Стрічки укладають в металеві жолоби, які всередині по відігнутому зовнішньому краю. покриті гумою. З другого і третього ярусів яйця знімаються похилими елеваторами. Привід елеваторів і стрічкових транспортерів здійснюється від одного електродвигуна. Швидкість руху стрічки 0,03 м/с.

Поперечний транспортер яйцезбору розташований перед клітинними батареями. Він складається з горизонтальної і похилої (у приміщенні складування яєць) ділянок. Швидкість руху елементів поперечного транспортера 0,06 м/с.

Ступінчасте розташування кліток полегшує роботу механізмів прибирання посліду на батареї. З похилих настилів послід зчищається скребками полегшеної конструкції. Два скребки закріплені на одному канаті і приводяться в рух від одного електродвигуна. Швидкість руху скребків 0,14м/с. Для видалення посліду з пташника використовують комплекти МПС-6М і транспортери НКЦ-7-18 для будівель шириною 18 м, МПС-4М і НКЦ-7-12 - для будівель шириною 12 м.

5.6 Годівля курей несучок

У цілях заощадження корму курей - несучок промислового стада використовують фазову годівлю. Виділяють 3 фази, які залежать від віку несучок; у перші місяці яйцекладки, у період найбільш інтенсивної яйценосності, у комбікормі міститься більше енергії та протеїну, ніж у наступні місяці, коли яйценосність поступово спадає. Комбікорми насичують вітамінами та мікроелементами.

Велику увагу звертають на вміст у комбікормі достатньої кількості мінеральних кормів, що є джерелом кальцію, так як при недостачі його шкарлупа яєць погіршується,а яйценосність знижується. Періодично несучкам роздають дрібний гравій, який потрібний для кращого засвоєння поживних речовин раціону. При утриманні на полу ракушку та гравій насипають у спеціальні годівниці для вживання їх вволю. При клітковому утриманні орієнтовна норма роздачі гравію 1 кг на 100 голів на тиждень.

Режим годівлі несучок залежить від типу обладнання, що використовується на фермах, які практикують комбіновану годівлю, корм роздають 4 рази на добу: вранці - сухий комбікорм, потім 2 рази вологу мішанку і ввечері - сухе або пророщене зерно.

Режиму годівлі потрібно дотримуватися чітко, тому що кури звикають до певного розпорядку дня і порушення його викликає неспокій, а як результат - знищується результат.

Добова потреба корму курей у великій мірі обумовлене рівнем яйценоскості та складає в середньому від 100 до 120.

Чим вище річна яйценосність курей, тим більше потрібно корму в розрахунку на несучу, але витрати корма на 10 яєць менше, чим вище продуктивність птиці.

Фронт напування при використання ніпельних та мікрочашечних поїлок - один ніпель або одна мікрочашка на 4 - 5 голів, при використанні жолобкових поїлок з проточною водою - 2 см. Миють поїлки не рідше одного разу на добу. Рівень води у жолобкових поїлках повинен бути 1,5 - 2 см. При використанні переривчатого режиму напування підвищуються яйценосність курей на 1,5 - 4%. Собівартість яєць знижується на 7 - 14%.

У таблиці 14 наведено розрахунок кормів для несучок промислового стада.

Таблиця 14. Розрахунок потреби кормів для промислових несучок
Вік несучок, міс.	Середньорічне поголів'я, тис. гол.	Інтенсивність несучості, %	Добова даванка корму, кг/гол	Витрати корму, тонн	Виробництво харчових яєць, тис. шт.	Витрати корму на 1000 шт. яєць, ц.
				за добу	за місяць
5	248,75	27	0,105	26,12	783,56	1990,00	3,94
6	246,26	57	0,105	25,86	775,73	4186,46	1,85
7	243,80	67	0,115	28,04	841,11	4876,00	1,73
8	241,36	73	0,120	28,96	868,90	5309,96	1,64
9	238,95	77	0,120	28,67	860,21	5495,81	1,57
10	236,56	83	0,125	29,57	887,10	5913,97	1,50
11	233,02	90	0,125	29,13	873,81	6291,44	1,39
12	228,36	90	0,125	28,54	856,34	6165,61	1,39
13	223,79	83	0,125	27,97	839,21	5594,72	1,50
14	219,31	77	0,120	26,32	789,53	5044,20	1,57
15	213,84	70	0,115	24,59	737,75	4490,67	1,64
16	207,43	63	0,115	23,85	715,62	3941,10	1,82
17	201,20	43	0,105	21,13	633,79	2615,64	2,42
всього	Х	69	Х	Х	10462,66	61915,59	1,69

Результати розрахунку затрати кормів для промислового стада (табл. 14) характеризуються наступними параметрами: найвищі добові даванки (0,125 г) спостерігаються з 10 по 13 місяць життя птиці (період найвищої продуктивності). Затрати корму на виробництво 1000 шт. яєць в середньому за період складає 1,69 ц., з коливаннями від 3,94 до 1,39 ц.



6. Цех обробки та пакування яєць

Згідно з Національним стандартом України (чинний з 01.01.2010) курячі харчові яйця розділяють на:

1) Залежно від якості та терміну зберігання підрозділяються на класи:

харчові дієтичні, яйця класу «extra», харчові класу А, харчові класу В, харчові столові, харчові охолоджені, для промислової переробки.

2) Залежно від маси харчові яйця підрозділяються на категорії:

- відбірні,

- вищої категорії,

- першої категорії,

- другої категорії,

- дрібні.

До дієтичних відносяться свіжі харчові яйця, термін зберігання яких не перевищує 7 діб, не враховуючи дня знесення, які зберігаються за температури не нижче ніж 0⁰С і не вище ніж 20⁰С.

Яйця не реалізовані протягом 7 діб, відносять до столових.

До класу «extra» відносять свіжі харчові яйця, призначені для експорту, термін зберігання яких за температури не нижче ніж 5⁰С і не вище ніж 15⁰С не перевищує 9 діб від дня знесення.

До класу А відносять харчові яйця, призначені до експорту, термін зберігання яких не перевищує 28 діб за температури не нижче ніж 5⁰С і не вище ніж 15⁰С від дня знесення.