Вдосконалення організаційно-економічного механізму водозабезпечення сільського господарства регіону в зоні зрошення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний сільськогосподарський інститут

УДК 338.43:631.671

08.07.02. - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Вдосконалення організаційно-економічного механізму водозабезпечення сільського господарства регіону в зоні зрошення (на прикладі Херсонської області)

Петрова Ольга Олександрівна

Миколаїв - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, завідувач кафедри обліку та аудиту Херсонського державного аграрного університету.

Офіційні опоненти:

- Доктор економічних наук, професор Караман Михайло Минович, завідувач кафедри економіки сільського господарства Миколаївського державного сільськогосподарського інституту.

- Доктор економічних наук, професор Прейгер Давид Каспарович, завідуючий відділом Мінекономіки України.

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Захист відбудеться 10 грудня 1998 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному сільськогосподарському інституті за адресою: 327021, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного сільськогосподарського інституту.

Автореферат розісланий " 3 " листопада 1998 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Пшениченко А.С.

Анотації

Петрова О.О. Вдосконалення організаційно-економічного механізму водозабезпечення сільського господарства регіону в зоні зрошення (на прикладі Херсонської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - Економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївський сільськогосподарський інститут, Миколаїв, 1998.

Дисертація присвячена вирішенню проблем вдосконалення організаційно-економічного механізму водозабезпечення сільського господарства регіону в зоні інтенсивного зрошення і на цій основі - підвищення його соціально-економічної та екологічної ефективності. Обґрунтовані основні напрями ефективного водозабезпечення та функціонування сільськогосподарського виробництва з урахуванням економічної оцінки водних ресурсів, структури та динаміки їх використання, економічних важелів ринкового механізму господарювання.

Ключові слова: ефективність виробництва, водогосподарський комплекс, організаційно-економічний механізм, екологічно та соціально сталий розвиток, ринкове реформування.

Петрова О.А. Совершенствование организационно-экономического механизма водообеспечения сельского хозяйства региона в зоне орошения (на примере Херсонской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Николаевский государственный сельско-хозяйственный институт, Николаев, 1998.

Диссертация посвящена решению проблем совершенствования организационно-экономического механизма водообеспечения сель-ского хозяйства региона в зоне интенсивного орошения и на этой основе - повышению его социально-экономической и экологической эффективности. Обоснованы основные направления эффективного водообеспечения и функционирования сельскохозяйственного произ-водства с учетом экономической оценки водных ресурсов, структуры и динамики их использования, экономических рычагов рыночного механизма хозяйствования.

Ключевые слова: эффективность производства, водо-хозяйственный комплекс, организационно-экономический механизм, экологически и социально устойчивое развитие, рыночное реформирование.

Petrova O. A. The improvement of the organizational and economical sufficiency of water-supply in irrigation zone (taking the Kherson region as an example). - Manuscript.

Thesis for a candidates degree in economics of agriculture and agro-productive complex. - Nicolaev Agricultural Institute, Nicolaev, 1998.

The dissertation is devoted to decision the problem of organizational and economical mechanism agricultural sufficiency of water-supply in intensive irrigation zone and rising his social, economical and ecological effectiveness. The author substantiated the main directions of effective water-supply and functioning of agriculture production with the due regard for economic estimate of water resources, structure and dynamic their use, economical key vectors of market management mechanism.

Key words: effectiveness of industry, organizational and economical mechanism, ecological and social stable development, market reform.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку АПК водні ресурси є одним з найважливіших факторів, які впливають на ефективність функціонування сільського господарства та галузей переробки його продукції. Найбільш актуальним це твердження є для південних областей України, зокрема Херсонської. Інтенсивний розвиток продуктивних сил, недосконалість організаційно-економічного й екологічного механізмів управління та регулювання водокористуванням призвели до різкого виснаження водно-ресурсного потенціалу країни та її регіонів.

Із загального обсягу водокористування ефективно споживається, згідно економічних оцінок, лише 60-70% забраних з природних джерел прісних вод. Решта прісної води втрачається через недосконалість системи водоспоживання і транспортування, недоліки в системі економічного механізму, організації та управління водозабезпеченням. Значні економічні збитки викликає складна екологічна ситуація у водозабезпеченні сільського господарства регіону.

Докорінної перебудови водогосподарського забезпечення сільського господарства вимагає ринкова орієнтація економіки. Це стосується забезпечення якісною питною водою населених пунктів, водопостачання виробничих та соціально-побутових об'єктів, збереження поверхневих та підземних водних джерел, відновлення водних ресурсів. Проблема організації та управління водокористуванням у перехідний період становлення ринкових основ господарювання ускладнюється невизначеністю різних форм власності та організації виробництва, недосконалістю податкової системи та механізму плат за водокористування і забруднення водойм, непривабливістю водогосподарського комплексу для активного та значного інвестування. Це потребує додаткових заходів науково-дослідного, організаційно-правового та соціально-економічного характеру щодо регламентації, регулювання та управління взаємовідносинами різних суб'єктів господарювання у процесі водокористування в аграрному секторі економіки.

Про теоретичну та практичну значущість вказаних проблем, необхідність їх вирішення свідчать наукові розробки видатних українських економістів - В.М. Трегобчука, М.А. Хвесика, Р.А. Івануха, В.Л. Шевчука, І.І. Лукінова, О.М. Онищенка, С.І. Дорогунцова, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка. Сучасні економічні дослідження, які містять комплексний аналіз та економічну оцінку впливу водозабезпечення та водокористування на ефективність сільського господарства Херсонської області практично відсутні. Між тим, саме аграрне виробництво Херсонщини значною мірою завдячує інтенсивним розвитком водним ресурсам. На область припадає 7.4% загально-державного обсягу забору води у сільськогосподарському водопостачанні та 23.9% - у зрошенні. За запасами ж місцевих поверхневих вод регіон займає одне з останніх місць в Україні.

Незаперечна актуальність, практична значимість та необхідність вирішення окресленого кола проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, предмету та об'єкту дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робот Херсонського державного аграрного університету, зокрема з держбюджетною темою - 201 "Розробка екологічних моделей на впровадження у виробництво технології вирощування насіння олійних культур на зрошуваних землях півдня України" та госпдоговірними темами по розробці еколого-економічних технологій одержання високих врожаїв в умовах зрошення півдня України.

Мета і завдання роботи. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування напрямів вдосконалення організаційно-економічного механізму водозабезпечення та водокористування сільського господарства регіону в умовах ринкового реформування з метою підвищення його ефективності. Реалізація поставленої мети вимагала послідовного вирішення наступних завдань:

- обґрунтування економічної сутності, складу, структури та особливостей організаційно-економічного механізму ефективного водозабезпечення сільського господарства регіону в умовах реформування;

- розробки концепції водозабезпечення сільського господарства регіону з позицій багатовимірного критерію економічної, соціальної та екологічної ефективності; визначення методичних засад дослідження;

- економічного аналізу та оцінки водоресурсного забезпечення та ефективності водокористування в аграрній сфері господарського комплексу Херсонської області;

- визначення впливу процесів реформування сільського господарства на державне регулювання та регіональне управління водозабезпечення і водокористування;

- обґрунтування шляхів вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного водозабезпечення сільського господарства Херсонської області;

- формування системи економічних важелів, організаційно-управлінських впливів, структурних зрушень у регіональному регулюванні сільськогосподарського водокористування.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих, нових результатів, які одержані в дисертації, відносяться:

- розвиток та поглиблення теоретико-методологічних засад створення організаційно-економічного механізму ефективного розвитку сільського господарства в зоні зрошення з урахуванням водоресурсного фактору;

- концепція ефективного водозабезпечення сільського господарства регіону з позицій багатовимірного критерію економічної, соціальної та екологічної ефективності;

- визначення тенденцій водозабезпечення та водокористування сільського господарства з урахуванням впливу процесів його реформування, реструктуризації власності, структурних зрушень у спеціалізації;

- обґрунтування шляхів вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування сільського господарства Херсонської області на основі ефективного водозабезпечення;

- формування системи економічних важелів, організаційно-управлінських впливів у регіональному регулюванні сільськогосподарського водокористування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці сукупності шляхів, пропозицій та заходів по удосконаленню організаційно-економічного механізму водозабезпечення сільського господарства регіону в зоні інтенсивного зрошення. Ці пропозиції включають до себе нові дієві матеріальні та соціально-економічні стимули і заохочення, активне використання ринкових важелів господарювання. Результати, основні положення, рекомендації й висновки дисертаційної роботи передані державній адміністрації Херсонської області, управлінню АПК, управлінню меліорації і водного господарства для використання на різних рівнях організації і управління водозабезпеченням та водокористуванням у сільському господарстві. Вони застосовані при формуванні регіональної програми водокористування у сільському господарстві з метою забезпечення його ефективного розвитку.

Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисциплін: "Економіка сільського господарства", "Економіка природокористування", "Економіка водного господарства", "Фінанси АПК".

Декларація особистого внеску здобувача. Дисертантом теоретично обґрунтовані сутність та особливості організаційно-економічного механізму ефективного функціонування сільського господарства регіону в зоні зрошення в умовах ринкового реформування. Автором самостійно здійснені економічна оцінка водоресурсного потенціалу, комплексний аналіз ефективності напрямів водокористування у сільському господарстві регіону за багатовимірним критерієм ефективності. Обґрунтовано основні заходи щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму водокористування в умовах ринкових реформ у сільському господарстві.

Основні наукові положення, які виносяться на захист, розроблені автором дисертації самостійно. Наукові результати дослідження, отримані автором, є його особистим внеском в економіку сільського господарства. У спільних працях автору особисто належить 70%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на регіональних, національних та міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і нарадах: регіональній науково-практичній конференції "Гідромеліорація, водогосподарський комплекс та екологія Південного регіону України" [Херсон, 1998]; республіканській науково-практичній конференції "Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрями підвищення ефективності його розвитку" [Херсон, 1997]; міжнародній науковій конференції "Безвідходна технологія, комплексне використання сировини - шляхи підвищення ефективності виробництва в умовах ринку" [Мелітополь, 1996]; щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського аграрного університету [1994-1998 рр.].

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 8 наукових працях загальним обсягом 3.7 друк. арк., у т.ч. 1 брошюрі обсягом 2.5 друк. арк., яка належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації налічує 212 стор. комп'ютерного тексту, 23 таблиці та 3 графіки і схеми. Список використаних джерел налічує 134 найменування.

Структура дисертації наступна:

Вступ.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи організаційно-економічного механізму функціонування сільського господарства регіону в зоні зрошення в умовах ринкового реформування. 1.1. Економічна сутність, особливості та значення водних ресурсів в організаційно-економічному механізмі функціонування сільського господарства в зоні зрошення. 1.2. Концепція підвищення економічної та соціально-екологічної ефективності використання водних ресурсів у сільському господарстві. 1.3. Методичні основи организаційно-економічного механізму ефективного використання водних ресурсів у сільськогосподарському виробництві. 1.4. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Економічний аналіз ефективності водозабезпечення сільського господарства Херсонської області. 2.1. Економічна оцінка ресурсів водозабезпечення. 2.2. Економічна ефективність зрошуваного землеробства та сільськогосподарського водозабезпечення. 2.3. Соціальна та екологічна ефективність водозабезпечення сільського господарства. 2.4. Висновки до розділу 2.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного водозабезпечення сільського господарства Херсонської області. 3.1. Вдосконалення системи управління та регулювання водокористування у сільському господарстві. 3.2. Економічні важелі ефективного водозабезпечення сільського господарства. 3.3. Організаційно-економічні заходи забезпечення ефективного розвитку сільського господарства на основі раці-онального використання водних ресурсів. 3.4. Висновки до розділу 3.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Основний зміст дисертаційного дослідження

У "Вступі" обґрунтовується актуальність теми дослідження, аналізується ступінь її вивчення, формулюється мета і визначаються основні завдання роботи, розкривається наукова новизна і обґрунтовується теоретико-методологічна та практична цінність отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи організаційно-економічного механізму функціонування сільського господарства в зоні зрошення в умовах ринкового реформування" обґрунтовані економічна сутність, особливості та значення водних ресурсів в ефективному функціонуванні сільськогосподарського виробництва та гармонійному соціально-економічному розвитку сільської місцевості в зоні інтенсивного зрошення.

Поряд з земельними, вирішальне значення в ефективному функціонуванні сільського господарства в умовах зрошення, мають водні ресурси. У зрошуваному землеробстві особливої ваги набуває проблема власності основних фондів ресурсного забезпечення сільського господарства, водоємкості виробництва, плати за водокористування, фінансування водогосподарського комплексу, взаємодії різних за формами та власністю сільськогосподарських підприємств у процесі використання зрошуваних земель, організації та управління складним водоресурсним комплексом сільського господарства.

Використання водних ресурсів у значних обсягах пов'язане із змінами у системі зв'язків "господарство-довкілля", переходом від планово-адміністративної економічної системи до ринкової. Поряд з позитивними, водокористування пов'язане з негативними наслідками. Їх мінімізація можлива в тому випадку, коли розглядати всі джерела, напрями водокористування як єдиний комплекс, всі складники якого тісно взаємозв'язані та взаємозалежні. Тому організація управління водними ресурсами сільського господарства у формі водо-господарського комплексу (ВГК) дозволяє розвивати його найбільш ефективно. Він уявляється як сукупність підприємств та видів діяльності, економічно взаємопов'язаних між собою функціями раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів на певній території у процесі аграрного виробництва.

ВГК сільського господарства і сільської місцевості структуризується на джерела водозабезпечення та напрями водокористування (зрошуване землеробство, водокористування у тваринництві та переробній промисловості при сільськогосподарських підприємствах; водозабезпечення сільських населених пунктів, сільської рекреації; екологічних відтворювальних функцій екосистем у загальному розвитку довкілля). Це вказує на широкі економічні, соціальні і екологічні функції водозабезпечення сільського господарства, а також вирішує проблему невиправданого обмеження розуміння ВГК практично зрошуваним землеробством.

ВГК сільського господарства адміністративної області обґрунтовується нами як основне територіально-ресурсно-виробниче та організаційно-економічне утворення. Функціональні особливості та організаційно-економічний механізм визначаються рівнем та особливостями водоресурсного забезпечення регіону, соціально-економічним розвитком та спеціалізацією його господарського, агропромислового комплексу, системою розселення, специфікою структури природно-ресурсного потенціалу території.

Економічні складники організації та управління водокористуванням являють собою важелі реалізації заходів по водообліку, складанню водного кадастру; водогосподарського балансу; моделюванню рішень у випадку надзвичайних ситуацій; моніторингу вод; також питання та механізм плати за використані водні ресурси; за скиди забруднених вод; штрафи та інші санкції за порушення водного законодавства; обґрунтування в потребах фінансових ресурсів для раціонального водокористування.

Основними показниками водозабезпечення та водокористування є параметри безпосередньої кількісної оцінки водних ресурсів; економічні, техніко-виробничі, соціальні та екологічні характеристики.

У другому розділі "Економічний аналіз ефективності водозабезпечення сільського господарства Херсонської області" здійснена економічна оцінка ресурсів водозабезпечення, визначена економічна, соціальна та екологічна ефективність зрошення і водозабезпечення сільського господарства в цілому.

Водоресурсний потенціал (ВРП) території Херсонської області досить своєрідний, різноманітний і одночасно - досить специфічний. Велика питома вага штучних джерел у структурі водозабезпечення (каналів, водосховищ, ставів, дренажу), їх цільове призначення зумовлюють особливості водозабезпечення та принципи водокористування. Штучну річкову мережу у Херсонській області створюють магістральні та водорозподільні канали у складі найбільших зрошувальних систем України - Каховської, Північно-Рогачицької, Краснознаменської, Сірогозької, частини Інгулецької.

До особливостей водних ресурсів належить також суттєвий дефіцит (0.062 л / сек на 1кмІ), залежність від транзитного стоку (99.2% в обсязі сумарного стоку). У структурі джерел водокористування переважають поверхневі води (89.3%) з огляду на економічні вигоди експлуатації. Важливою проблемою ресурсів води є значна сезонність забезпеченості ними, а також коливання у мало - та багатоводні роки. Амплітуда останніх досягає 39.8%.

Саме на періоди зменшення транзитного стоку приходяться обсяги найбільшого забору воду у травні та вересні. Це пов'язано з необхідністю поливу земель у періоди активної вегетації сільськогосподарських культур. За період з травня по вересень обсяг водозабору дорівнює 82.9% загальнорічного. Загальний обсяг забору води у 1996р. складав 1059946 тис. м 3, що у два рази менше, ніж у 1992 р. При цьому витрати води досягли 17.7% водоподачі у порівнянні з 10.8% у 1992 р. Це свідчить про зниження ефективності використання ресурсів зрошення і, як наслідок, функціонування сільського господарства області в цілому.

Власне сільське господарство є найбільшим водокористувачем на відміну від інших районів країни. Інші галузі конкуренції йому практично не створюють.

Економічна оцінка водних ресурсів Херсонської області дозволила виявити резерви та вузькі місця забезпечення ними сільського господарства з метою підвищення його ефективності. Вартісна оцінка потенціалу водних ресурсів у 1996 р. становила 1003 млн. грн. або 22.7% вартості всіх природних ресурсів області (табл.1). Значною виявилася вартість потенціалу водних ресурсів в розрахунку на душу населення - 8850 грн. По відношенню до основного засобу виробництва у сільському господарстві, - земельних ресурсів, - вартість води є найбільшою в Україні і досягає 33.9%, а в районах інтенсивного зрошення - навіть 50.6-65.6%. Це свідчить про значні резерви ефективного розвитку сільського господарства, а також про необхідність відповідного фондозабезпечення водокористування. Проте в останні роки капітальні вкладення у водну меліорацію були

Таблиця 1. Економічна оцінка потенціалу водних ресурсів Херсонської області, 1996 р.

дуже незначні. У 1997 р. введення в дію фондів виробничого призначення досягало 793 тис. грн. або 0.07% вартості потенціалу водних ресурсів. Як наслідок, - економічні та виробничі показники водозабезпечення сільського господарства продовжували знижуватися. Це негативно позначається на загальній ефективності сільського господарства.

У 1996 р. в області зрошувалося 471.6 тис. га земель, обсяг води для зрошення склав 1025 млн. м 3. Водоємкість 1 га досягла 2172.3 м 3 (табл. 2). У порівнянні з 1992 р. обсяги водоподачі для зрошення скоротилися майже вдвічі. Разом з тим зрошення забезпечує 24.6% валового збору зернових, 26.5% соняшнику, 86.0% овочів, 96.8% зрошуваного землеробства свідчить висока урожайність сільськогосподарських культур (на 25-30% більша, ніж на богарі), а також їх значні валові збори.

При цьому урожайність у порівнянні з 1990 - 1992 роках скоротилася у 1.5-2 рази. Це відбулося за рахунок зменшення обсягів фінансування водних меліорацій, недосконалого механізму плати за воду та розподілом її між державним та місцевим бюджетом. Так, обсяг капітальних вкладень у водогосподарське будівництво за період з 1990р. по 1997р. скоротився у 15 разів.

Таблиця 2. Виробничі показники водозабезпечення зрошення у Херсонський області, 1996р.

Важливою складовою вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування сільського господарства Херсонської області є аналіз впливу його реформування на ефективність використання водних ресурсів. Фермерські та особисті підсобні господарства населення, займаючи все більші землеволодіння та забезпечуючи збільшення обсягів виробництва, мають високу ресурсомісткість і не відзначаються ефективним використанням води, не забезпечені власними системами водопостачання. Це становить додаткову загрозу для економіки та екології водних ресурсів, особливо при умові неконтрольованого внесення мінеральних добрив. Загалом для ефективного функціонування сільського господарства на основі використання необхідного обсягу водних ресурсів потрібно 50 млн. грн. або 1/6 частина обласного бюджету. Це перевищує у 2,5 разів обсяги фінансування, передбачені для всього господарства області у 1997р.

Таке становище вимагає докорінного перегляду структури доходів та витрат у водопостачанні сільського господарства. На сучасному етапі середні витрати на водопостачання у 3.5 разів перевищують доходи. В їх структурі 22.5% становлять матеріальні і 9.7% - витрати на оплату праці (табл. 3). При цьому лише 20% одержаних доходів залишається у місцевому бюджеті, а решта 80% направляється у державний.

Недостатньо забезпечуються водою сільські населені пункти. Тільки 41.5% з них мали водопровідні мережі. Практично жоден з водопроводів у сільській місцевості не обладнаний очисними спорудами. Це знижує соціальні показники якості життя зайнятих у сільськогосподарському виробництві, негативно впливає на показники продуктивності праці.

Складну екологічну і соціально-економічну проблему становить забруднення води. За останні 5 років обсяги водопостачання зменшилися на 30.2%, що призвело до зменшення загального обсягу забруднення на 23.5%. Разом з тим у природні водні об'єкти було скинуто 173 млн. м 3 стічних вод. У структурі викидів переважають хлориди, фосфати, інгре-дієнти транзитного забруднення міст Дніпропетровськ та Запоріжжя.

У третьому розділі "Шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного водозабезпечення сільського господарства Херсонської області" обґрунтовуються засоби та шляхи вдосконалення системи управління та регулювання водокористування у сільському господарстві, економічні важелі, організаційно-економічні заходи забезпечення ефективного розвитку галузі на основі водоресурсного фактору. Запропонована схема вдосконалення структури та функцій управління водокористуванням. Вона передбачає підвищення ролі обласних адміністративних органів поряд з структурами управління на рівні всього басейну Дніпра. водозабезпечення зрошення сільськогосподарський регіон

Це пов'язано з тим, що у басейні Дніпра показники водо-забезпечення, інтенсивного водокористування значно відрізняються між промисловими та агропромисловими областями. У структурі управління водними ресурсами звертає увагу насамперед значна кількість учасників процесу управління (Мінекобезпеки, Держводгосп, МінАПК, Держкомекології, Держводоканал, Держжитлокомунгосп, управління зрошувальних систем, об'єкти водопостачання). Деякі функції управління дублюються, а інші - не виконуються зовсім (забезпечення фінансування та інвестування водопостачання; контроль надходжень плати за водні ресурси або їх забруднення).

На обласні та районні державні адміністрації необхідно покласти конкретні функції організації водокористування - розробку обласних програм ефективного забезпечення водними ресурсами сільського господарства і сільської місцевості та контроль за їх дотриманням. Управління безпосереднім використанням води мають здійснювати відповідні обласні підрозділи МінАПК, Держводгоспу та водопровідно-каналізаційного господарства.

До економічних важелів ефективного водокористування у сільському господарстві належить збільшення плати за воду та диференціація тарифів та лімітів водокористування, видача дозволів на спеціальне водокористування, визначення нормативів плати за забруднення. Плата за спеціальне використання водних ресурсів обов'язкова і не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скид у водні об'єкти забруднюючих речовин.

Ми вважаємо, що необхідно обґрунтувати перерозподіл платежів між місцевими та державним бюджетом на користь перших. Особливо це стосується регіонів інтенсивного зрошення. Такий перерозподіл сприяв би більш раціональному використанню коштів на водозабезпечення.

У Херсонській області використання води на 1 мІ площі у 12,5 разів перевищує відповідний показник водозабезпеченості території. Така деформована структура господарства створює складну водогосподарсько-екологічну ситуацію і ще раз переконує у необхідності структурних зрушень у спеціалізації та концентрації сільськогосподарського виробництва. Загалом до 90% технологічних потреб у воді можна задовольнити за рахунок її повторного використання. Це особливо актуально з урахуванням втрат води при транспортуванні та фільтрації в обсязі близько 17% від обсягу водозабору.

Висновки

Комплексний економічний аналіз ефективного розвитку аграрного виробництва в зоні зрошення дозволив зробити наступні висновки та пропозиції.

1. Доведено, що водокористування та водозабезпечення сільського господарства регіону в зоні зрошення є найбільш ефективним при створенні, формуванні та оптимізації регіонального водогосподарського комплексу

2. Розроблено концепцію водозабезпечення сільського господарства регіону з позицій багатовимірного критерію економічної, екологічної та соціальної ефективності.

3. Інтенсивність водокористування об'єктивно обумовлює пріоритети регіонального принципу управління водозабезпеченням сільського господарства в Херсонській області, вимагає усунення відомчої неузгодженості в управлінні водокористуванням та вдосконалення нормативної та законодавчої бази водоресурсозабезпечення, використання і охорони вод.

4. Запропонована схема вдосконалення організації управління водопостачання у сільському господарстві передбачає підвищення ролі управлінських рішень, спрямованих на ефективне використання водних ресурсів Дніпра.

5. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази водокористування з урахуванням регіональних особливостей аграрного виробництва та соціально-економічних умов господарювання.

6. Обґрунтовано пропозиції щодо підвищення соціальної та екологічної ефективності водозабезпечення сільського господарства та сільської місцевості в умовах ринкового реформування.

7. Ефективними важелями організаційно-економічного механізму водозабезпечення повинні стати також податкові та кредитні пільги підприємствам та організаціям АПК у разі впровадження ними водозберігаючих та безвідходних технологій, зменшення негативного впливу на водойми.

8. Радикальному поліпшенню соціально-економічної та екологічної ситуації в регіоні сприятимуть диференціація плати за використання водних ресурсів для господарств та підприємств різних форм власності та підвищення плати за забруднення.

Список публікацій за темою дисертації

Петрова О.О. Организаційно-економічний механізм ефективного розвитку сільського господарства регіону на основі раціонального водозабезпечення в нових умовах господарювання. - Херсон, 1998. - 50с.

Петрова О.О. Водні ресурси Херсонської області, їх економічна оцінка та використання // Таврійський науковий вісник. - 1997. -№5. - С.143-145.

Петрова О.О. Вдосконалення організаційно - економічного механізму водокористування в Херсонської області // Придніпровський науковий вісник. -1998. -№58 (економіка). - С. 28-32.

Мармуль Л.О., Петрова О.О, Грицьку В.С. Розвиток регіональних АПК в контексті вирішення екологічних проблем // Таврійський науковий вісник. - 1997. -№5. - С.19-21.

Ігнатенко М.Г., Петрова О.О., Пилипенко І.О. Деякі результати наукових розробок по економіці природокористування нижнього Дніпра і завдання на перспективу // Таврійський науковий вісник. - 1997. -№5. - С.106-109.

Чернявська Т.А., Петрова О.О. Ефективність та основні напрями інвестиційних процесів у меліоративному та водогосподарському забезпеченні підприємств АПК // Таврійський науковий вісник. - 1997. -№5. - С.132-135.

Ігнатенко М.Г., Мармуль Л.О., Петрова О.О., Морозов Р.В. Еколого-економічна ефективність водозабезпечення АПК Херсонської області // Таврійський науковий вісник. - 1997. - №5. - С.161-167.

Петрова О.О. Водоохоронні та водозберігаючі технології у сільському господарстві півдня України // Тези доп. Всеукраїнської науково-технічної конференції "Безвідходна технологія, комплексне використання сировини - шляхи підвищення ефективності виробництва в умовах ринку". - Мелітополь, 1996.

Размещено на Allbest.ru