Розвиток організаційно–економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток організаційно-економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі регіону

Теслюк Світлана Романівна

АНОТАЦІЯ

сільськогосподарський молокопродуктовий скотарство

Теслюк С.Р. Розвиток організаційно-економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2008р.

Дисертаційна робота є науковим дослідженням з проблеми розвитку організаційно-економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі регіону. Розглянуто наукові основи становлення і розвитку ринкових відносин у сільському господарстві. Розкрито теоретичні засади сутності вертикальної інтеграції і кооперації між підприємствами молокопродуктового підкомплексу.

Проведено оцінку тенденцій розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах регіону. Визначено основні чинники ефективності виробництва і переробки молока та напрям їхньої дії.

Розроблено пропозиції з удосконалення економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі. Визначено перспективні параметри чисельності населення, величини попиту на молоко і молокопродукти, обсягу виробництва і реалізації молокосировини, її міжрайонного перерозподілу. З використанням економіко-математичної моделі розроблено оптимальний план розміщення сировинної бази переробних підприємств.

Ключові слова: молокопродуктовий підкомплекс, регіон, економічні відносини, виробництво, переробка, ефективність, оптимізація.

АННОТАЦИЯ

Теслюк С.Р. Развитие организационно-экономических отношений в молокопродуктовом подкомплексе региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2008.

Диссертационная работа является научным исследованием по проблеме развития организационно-экономических отношений в молокопродуктовом подкомплексе региона. Рассмотрены научные основы становления и развития рыночных отношений в сельском хозяйстве. Раскрыты теоретические основы сущности вертикальной интеграции и кооперации между предприятиями молокопродуктового подкомплекса. Отмечается, что совершенствование экономических отношений в молокопродуктовом подкомплексе необходимо строить на основе вертикальной интеграции, экономическая сущность которой состоит в органическом единении интересов сельскохозяйственных субъектов.

Проведена оценка тенденций развития молочного скотоводства в сельскохозяйственных предприятиях и личных крестьянских хозяйствах региона. Анализируется динамика численности поголовья крупного рогатого скота, прежде всего коров, а также показатели их производительности. Отмечается, что в развитии молочного скотоводства наметились позитивные сдвиги, в частности в секторе личных крестьянских хозяйств. Рассмотрены особенности развития животноводства в административных районах Запорожской области.

Приводятся результаты анкетного опроса владельцев личных крестьянских хозяйств относительно развития в них молочного скотоводства. Проведен анализ эффективности производства и различных каналов реализации продукции этих хозяйств.

Определены основные факторы эффективности производства и переработки молока, а также направление их действия. Разработаны предложения по увеличению объемов производства продукции молочного скотоводства в сельскохозяйственных предприятиях и личных крестьянских хозяйствах, а также по повышению уровня их товарности.

Разработаны предложения по совершенствованию экономических отношений в молокопродуктовом подкомплексе. Особенное внимание уделяется обоснованию перспективных маркетинговых каналов реализации молока. Предлагаются усовершенствованные схемы организационных форм отношений молокоперерабатывающих предприятий с производителями молока, прежде всего крупными сельскохозяйственными предприятиями. Предложена схема организационно-экономических связей молочного заготовочно-сбытового кооператива с субъектами молочного бизнеса на основе создания оптимальных условий для организации заготовок молока в личных крестьянских хозяйствах исследуемого региона.

Определены перспективные параметры численности населения, величины спроса на молоко и молокопродукты, объемов производства и реализации молокосырья, его межрайонного перераспределения. Разработаны картосхемы микрорегионов концентрации спроса и предложения на региональном рынке молока и молокопродуктов. С использованием экономико-математической модели разработан оптимальный план размещения сырьевой базы перерабатывающих предприятий. Обоснованы предложения по сокращению трансакционных затрат при товаропродвижении молока и молочных продуктов от производителей к потребителям.

Ключевые слова: молокопродуктовый подкомплекс, регион, экономические отношения, производство, переработка, эффективность, оптимизация.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності діяльності в молокопродуктовому підкомплексі на сучасному етапі розвитку ринкових відносин нерозривно пов'язане з активізацією інтеграційних процесів. Суб'єкти аграрного підприємництва, переробки та реалізації молока не знаходяться в рівних умовах господарювання, які передбачають одержання рівновеликих прибутків на одиницю затраченого капіталу.

Вагомим чинником занепаду молочної галузі були і залишаються нерівноправні організаційно-економічні відносини між виробниками і переробниками молока. Наявність монополізму з боку останніх призводить до того, що затрати на виробництво продукції не відшкодовуються виручкою від її реалізації в розмірах, необхідних для відтворювального процесу. Через відсутність достатньої офіційної підтримки розвитку молокопродуктового підкомплексу виробництво в цілому поки що не зорієнтоване на кінцевий результат, не має визначених напрямків концентрації ресурсів, використання інвестицій, виваженої політики протекціонізму на зовнішньому ринку щодо імпорту молочної продукції тощо.

Основні аспекти організаційно-економічних відносин, зокрема розвитку інтеграції при виробництві і реалізації молока та молокопродуктів, висвітлені у працях В.Г. Андрійчука, В.І. Бойка, С.В. Васильчак, Т.Г. Дудара, В.В. Зіновчука, М.М. Ільчука, М.П. Коржинського, М.Й. Маліка, М.Я. Меселя-Веселяка, Т.Л. Мостенської, М.К. Пархомця, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, О.М. Шпичака, Г.В. Черевка, Т.І. Яворської та ін. вчених.

Окремі питання формування і розвитку ринку молока та молочної продукції знайшли своє відображення у працях В.Я. Амбросова, Н.Є. Голомші, В.Н.Зимовця, В.І. Перебийноса. Дослідженню питання ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу присвячені роботи П.С. Березівського, І.Є. Підгорної, П.П. Руснака. В їхніх працях в основному висвітлено загальні підходи до аналізу та розвитку молокопродуктового підкомплексу та формування відносин між його сферами. Разом з тим недостатньо уваги приділено вивченню організаційно-економічних відносин при виробництві та реалізації молока і молокопродуктів з урахуванням регіональних особливостей, зокрема умов Півдня України. Цим обумовлений вибір теми дослідження та визначена мета і структурна побудова роботи. Тема дисертаційного дослідження є актуальною як з наукової, так із практичної точок зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Таврійського державного агротехнологічного університету з проблеми „Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально орієнтованих ринкових умов в АПК” (номер державної реєстрації 0102U000690).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-економічних відносин, а також обґрунтування пропозицій щодо оптимізації розміщення сировинної бази молокопереробних підприємств і організаційно-економічних зв'язків заготівельно-збутового кооперативу із іншими суб'єктами молочарського бізнесу. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- розкрити сутність процесу вертикальної координації та інтеграції, організаційно-економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі, їхню роль у формуванні та розвитку ринку молока і молокопродуктів;

- узагальнити теоретичні засади формування організаційно-економічних відносин між суб'єктами в молокопродуктовому підкомлексі;

- здійснити оцінку структурно-динамічних тенденцій розвитку скотарства в регіоні;

- виявити характер і спрямованість економічних взаємозв'язків між виробниками і переробниками молокопродуктового підкомплексу;

- визначити прогнозні параметри виробництва молока і оптимізувати розподіл його сировинних потоків в області;

- обґрунтувати перспективні маркетингові канали реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами;

- розробити схему форм організаційно-економічних відносин молокопереробних підприємств із товаровиробниками та розробити рекомендації щодо їх удосконалення;

- удосконалити схему організаційно-економічних зв'язків молочарського заготівельно-збутового кооперативу із суб'єктами молочарського бізнесу.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні відносини в молокопродуктовому підкомплексі Запорізької області і трансформаційні процеси, які в них відбуваються.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та прикладні аспекти формування організаційно-економічних відносин в молокопродуктовому підкомплексі регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку аграрної економіки, молокопродуктового підкомплексу, організаційно-економічних відносин, рекомендації науково-дослідних установ, законодавчі та інші нормативні документи з досліджуваної проблеми.

У процесі дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення, критичний аналіз публікацій вітчизняних і зарубіжних вчених, формування висновків і пропозицій); монографічний (вивчення окремих суб'єктів молочарського бізнесу, позитивних і негативних сторін їхньої діяльності); економіко-статистичний (вивчення структурно-динамічних тенденцій розвитку галузі скотарства - середні і відносні величини, порівняння, групування, ряди динаміки); економіко-математичний і розрахунково-конструктивний (при вивченні і оптимізації сировинної бази молокопродуктового підкомплексу Запорізької області, при прогнозуванні рівня виробництва та споживання молочної продукції); графічний (наочне зображення схем взаємозв'язків, динаміки показників); соціометричний (анкетного опитування власників особистих селянських господарств щодо сучасного стану молочної галузі і можливостей подальшого розвитку) тощо. Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій забезпечується глибоким аналізом емпіричних даних.

Інформаційною базою дослідження є офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Запорізькій області, законодавчі та нормативні акти, матеріали анкетних обстежень власників особистих селянських господарств, особисті спостереження автора, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. Сутність наукової новизни результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

- обґрунтовано оптимальну мережу молочарських заготівельно-збутових кооперативів і схему організаційно-економічних зв'язків між ними та іншими суб'єктами ринку молока і молокопродуктів, в результаті чого буде забезпечено оптимізацію сировинних потоків молока, раціональне поєднання інтересів споживачів і виробників молока;

уточнено:

– форми вертикальної координації й інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі за критерієм домінування економічних інтересів (кооперація, в якій несільськогосподарський бізнес не представлений зовсім; контрактні відносини, які допускають різні ступені взаємної відокремленості сільськогосподарських і несільськогосподарських суб'єктів; інтеграція з боку несільськогосподарського бізнесу);

удосконалено:

- методичні підходи до формування оптимальних транспортних потоків міжрайонного перерозподілу молокосировини на основі використання економіко-математичної моделі;

набули подальшого розвитку:

– науково-прикладні основи прогнозування попиту і пропозиції на ринку молока і молокопродуктів, які враховують перспективну чисельність населення регіону, ймовірні зміни у споживчих настроях та економічних умовах розвитку молокопродуктового підкомплексу;

– методичні підходи щодо вдосконалення організаційно-економічних відносин між виробниками сировини та переробними підприємствами на договірній основі, створення сировинної бази для забезпечення оптимального завантаження виробничих потужностей переробних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі дисертаційного дослідження наукові результати, висновки і пропозиції є дієвим інструментом для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на ефективне функціонування організаційно-економічних відносин між товаровиробниками молока і переробними підприємствами та регіонального молокопродуктового підкомплексу в цілому. Розроблені в дисертаційній роботі рекомендації щодо оптимізації сировинної зони регіонального молокопродуктового підкомплексу дозволять підвищити ефективність його функціонування за рахунок скорочення трансакційних витрат, забезпечити її своєчасну переробку та збільшити доходи виробників.

Результати наукових досліджень прийняті для практичного використання Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 01-00/553 від 03.04.2008 р.), управлінням агропромислового розвитку Мелітопольської районної державної адміністрації (довідка № 158 від 04.04.2008 р.) Їм передані для практичного використання рекомендації щодо трансформації аграрних підприємств в інші організаційно-правові структури та створення їх об'єднань на основі кооперування, розміщення сировинної бази молокопереробних підприємств, прогнозні обсяги виробництва молока.

Приватному підприємству "Молокозавод ОЛКОМ" передані рекомендації і запропоновані варіанти співпраці між ним і виробниками сировини, які сприятимуть досягненню синергічного ефекту внаслідок їх об'єднання на договірній основі, покращання загального організаційного менеджменту, посиленню інтеграційних зв'язків, формуванню єдиної цінової політики, стабілізації ринку збуту, зниженню впливу посередницької ланки, формування та дотримання стандарту якості (довідка № 012-00/333 від 25.03.2008 р.). Чкаловській сільській раді Веселівського району Запорізької області передані для практичного використання рекомендації і конкретні розрахунки щодо створення сільськогосподарського заготівельно-збутового кооперативу (довідка № 166 від 27.03.2008 р.).

Результати наукових досліджень використовуються у навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету (довідка № 48/2-551 від 02.04.2008 р.), зокрема при викладанні дисциплін: "Планування діяльності підприємств"; "Організація виробництва"; "Економіка праці й соціально-трудові відносини".

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною розробкою. Наукові положення, висновки та пропозиції сформульовані та обґрунтовані особисто автором. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого наукового доробку здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, викладені в дисертаційній роботі, доповідались та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених "Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємства" (м. Донецьк, 2005 р.); міжнародних науково-практичних конференціях "Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК" (м. Мелітополь, 2005 р.); "Альянс наук: учений-ученому" (м. Дніпропетровськ, 2005р.); "Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи" (м. Мелітополь, 2006 р.), науково-практичній конференції "Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів (м. Запоріжжя, 2005 р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та співробітників Таврійського державного агротехнологічного університету (2004-2007 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 14 наукових роботах, з них у 12 - одноосібних, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях (2,6 друк. арк.). Загальний обсяг опублікованих праць складає 4,63 друк. арк..

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 215 сторінках комп'ютерного тексту (з них 176 сторінки основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 248 найменувань, містить 35 таблиць, 14 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи організаційно-економічних відносин в молокопродуктовому підкомплексі” - розглянуто зміст, економічну сутність та форми організаційно-економічних відносин в молокопродуктовому підкомплексі, визначено їх вплив на механізм формування попиту і стимулювання збуту на ринку молока.

До складу молокопродуктового підкомплексу входять самостійні сільськогосподарські товаровиробники, що виробляють молоко, молокопереробні підприємства та торгівельні організації. Незважаючи на повну юридичну та господарську самостійність в організаційному й економічному відношеннях, ці суб'єкти підприємницької діяльності тісно залежать один від одного. Розгляд молокопродуктового підкомплексу з точки зору його сутності, як безперервного процесу виробництва молока, його переробки та реалізації готової продукції, передбачає опрацювання дієвості організаційно-економічних відносин його функціонування.

Основною формою організаційно-економічних відносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК є агропромислова інтеграція, яка означає певне організаційне поєднання сільськогосподарського і технологічно пов'язаного з ним промислового виробництва з метою одержання кінцевої продукції із сільськогосподарської сировини і досягнення більшої економічної вигоди завдяки взаємній матеріальній заінтересованості й відповідальності всіх учасників агропромислового виробництва за кінцеві результати господарювання. Агропромислова інтеграція в свою чергу поділяється на вертикальну та горизонтальну.

Організаційною формою агропромислової інтеграції є агропромислові формування. Розрізняють два їх типи: регіональні і господарські. Регіональні агропромислові формування представлені переважно агропромисловими асоціаціями, а господарські - агропромисловими підприємствами і агрофірмами. З кількісним зростанням агропромислових формувань - агропромислових підприємств, агрофірм, агроконсорціумів тощо - створюється конкурентне середовище в сфері переробки сільськогосподарської продукції, яке змушує учасників агропромислового виробництва постачати на ринок якісніші продовольчі товари з конкурентоспроможною ціною.

Розвиток ефективних форм вертикальної інтеграції особистих селянських господарств як основних виробників молока в регіоні і переробних підприємств дасть змогу краще використовувати сировину та виробничі потужності, збільшити обсяги виробництва продукції. Тому подальший розвиток економічних взаємозв'язків особистих селянських господарств з переробними підприємствами передбачає використання сільськогосподарської кооперації через створення такої організаційної форми як сільськогосподарський обслуговуючий кооператив.

Ринок молочної продукції характеризується обмеженими термінами реалізації більшої частини представленої продукції, тому прорахунки в обсягах пропозиції призводять до значних фінансових втрат. Молочне виробництво має виражену сезонність, піки споживання та виробництва якої не співпадають. Це призводить до ще більших ускладнень при формуванні ефективної пропозиції.

Характерною ознакою сучасних економічних відносин на ринку молока є відсутність досконалої конкуренції, яка викликає деформацію цінового механізму і виникнення елементів монополізму, що можуть мати вигляд впливу одного або декількох підприємств при встановленні ціни в галузі; монопольного права володіння виробництва товарів певного виду; проявів недобросовісної цінової конкуренції.

Для стабілізації розвитку організаційно-економічних відносин підприємств молокопродуктового підкомплексу в сучасних умовах необхідно передбачити такі заходи: у централізованому порядку впровадити систему гарантованих закупівельних цін на молочну продукцію; забезпечити авансування сільських товаровиробників і своєчасні розрахунки за реалізовану продукцію, як це передбачено законодавством; на основі продовольчих цін на товари варто встановити регульовані державою роздрібні ціни; перейняти досвід західних країн по здійсненню економічних заходів, що обмежують імпорт продовольчих товарів.

У другому розділі - „Аналіз розвитку та характер економічних взаємозв'язків у молокопродуктовому підкомплексі Запорізької області” - проведено аналіз виробництва та реалізації молока, визначено економічну ефективність молочного скотарства, виявлено тенденції розвитку молокопродуктового підкомплексу в регіоні.

Виробництво молока в усіх категоріях господарств у 2006 р. збільшилось на 5,8% порівняно з 2001 р., у тому числі в особистих селянських господарствах - на 36,6%. В сільськогосподарських підприємствах воно зменшилось у 2,1 рази (табл.1).

Таблиця 1. Виробництво молока в різних категоріях господарств Запорізької області, тис. т

У пореформений період основними виробниками молока в області стали особисті селянські господарстві. У 2006 р. вони виробили 84,0% молока від загального обсягу виробництва в усіх категоріях господарств проти 65,1% у 2001 р. Таке скорочення зумовлене скороченням чисельності поголів'я худоби, зниженням продуктивності тварин, занепадом племінної роботи, недостатністю коштів для впровадження передових технологій утримання та відтворення стада, відсутністю економічних та соціальних стимулів до кращої організації праці (низький рівень заробітної плати, несприятливі умови праці тощо).

Результати анкетного опитування особистих селянських господарств показали, що в них зростає концентрація поголів'я корів. У 2004-2005 рр. більше 3 корів утримували 3% опитаних господарств, що на 1,0 пункт більше відносно минулих років. Дві корови утримували 58% сільських жителів, що на 14 пунктів більше порівняно з 2001 р.

Аналіз продуктивності молочного стада великої рогатої худоби свідчить, що вона має тенденцію до зростання. За 2000-2006рр. середньорічний надій молока на одну корову в усіх категоріях господарств збільшився з 2116 до 4348кг, тобто в 2,1 рази. В сільськогосподарських підприємствах цей показник зріс з 1372 до 3007 кг або в 2,2 рази, а у особистих селянських господарствах - з 3292 до 4578 кг, або ж на 39,1%.

Молочне скотарство, яке займає одне з провідних місць в агропромисловому комплексі, має різні вектори динаміки. В секторі сільськогосподарських підприємств регіону спостерігається тенденція скорочення поголів'я і виробництва молока, а в особистих селянських господарствах - до зростання.

Господарства населення і надалі залишаться основними виробниками молока, що пов'язано з трансформаційними перетвореннями у сільському господарстві. Проте поліпшення функціонування молокопродуктового підкомплексу регіону передбачає в першу чергу відродження молочної галузі у великих аграрних підприємствах та фермерських господарствах формування належної кормової бази, раціональне управління організаційно-економічними відносинами в підкомплексі.

Нарощування виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах повинно супроводжуватися підвищенням його економічної ефективності, отриманням прибутку як основного регулятора виробництва. Проведені дослідження показують, що в багатьох господарствах ефективність виробництва молока залежить від різних чинників: рівня спеціалізації господарств і питомої ваги молочної галузі в загальному обсязі виробництва, щільності виробництва молока як ресурсу для переробної промисловості, рівня товарності молочного виробництва тощо. Економічна ситуація, що склалася протягом останніх років, є не досить сприятливою (табл.2).

При загальній тенденції до підвищення продуктивності корів на 59,4% у 2006р. порівняно з 2001 р., прямі затрати праці на виробництво 1 ц молока зменшились на 36,7,7% і становили 8,1 люд.-год.; собівартість 1 ц реалізованого молока має чітку тенденцію до зростання і за досліджуваний період зросла на 62,6%. Ціна реалізації 1 ц молока має теж чітку тенденцію до зростання. У 2006 р. вона зросла у на 66,3% порівняно з 2001р. Галузь молочного скотарства тільки у 2003 р. і 2005 р. була рентабельною. Рівень рентабельності виробництва молока складав відповідно 2,3% і 7,5%.

Протягом 2000-2006 рр. молоко і молочні продукти реалізувалися в основному за трьома каналами: переробним підприємствам та організаціям споживчої кооперації, на ринку і за іншими каналами. У 2006 р. сільськогосподарськими підприємствами було реалізовано переробним підприємствам та організаціям споживчої кооперації 70,6% молока та молочних продуктів, на ринку - 9,9%, за іншими каналами - 17,8%, населенню в рахунок оплати праці - 1,7%.

У зв'язку з тим, що господарствами населення виробляється у 2,5 рази більше молока, ніж сільськогосподарськими підприємствами, а реалізується менше, необхідно поліпшити організацію закупівель молока в господарствах населення. Це можливе за рахунок створення кооперативів з організації приймання молока від населення і наступної реалізації його переробним підприємствам; об'єднання виробників, заготівельників, переробників і торговельних організацій.

При цьому потрібно врахувати, що в умовах посилення конкуренції молочних заводів за сировинні зони, необхідності випуску високоякісної продукції широкого асортименту, виходу на світові ринки приватні товаровиробники будуть неконкурентоспроможними, оскільки виробляють молоко у невеликих обсягах і мають низькі показники його якості.

Таблиця 2. Показники економічної ефективності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області

Переробні підприємства є основними споживачами молочної сировини. Проте через відмінності в обсягах валових надоїв по адміністративних районах Запорізької області наявні в них молокозаводи завантажені сировиною неоднаково. Різна технічна забезпеченість переробних підприємств та їх добова потужність також має вплив на спеціалізацію. Але в основному продуктивність молокопереробних підприємств залежить від можливостей сировинної зони, тобто від обсягу виробництва молока в районах. За останні три роки в усіх районах області спостерігається значне зменшення валових надоїв молока, що відповідним чином позначилось на обсягах виробництва промислових видів молокопродуктів. Тому основною метою покращення функціонування молочного підкомплексу є створення комплексних структур з регулювання ринку молокопродуктів для забезпечення всіх його учасників прибуткового функціонування і задоволення потреб населення необхідними молокопродуктами.

У третьому розділі - „Шляхи вдосконалення організаційно-економічних відносин у виробництві та збуті молока і молокопродуктів” - обґрунтовано прогноз та напрями розвитку організаційно-економічних відносин в молокопродуктовому підкомплексі Запорізької області, необхідність розвитку агропромислової інтеграції, вдосконалення механізму взаємовідносин між її організаційними формами, необхідність створення молочарського кооперативу на основі особистих селянських господарств населення.

Ринок молока та молокопродуктів являє собою складову споживчого ринку Запорізької області. Тому при здійсненні розрахунку перспектив розвитку галузі необхідно насамперед передбачити зміни у чисельності населення. Прогноз чисельності населення - важлива складова основних вихідних даних для прогнозування потреб у молоці та можливостей її забезпечення. Для прогнозування чисельності населення по адміністративних районах Запорізької області на період до 2010 р. використаний індексний метод, де за початковий рівень динамічного ряду прийнятий 1993 р., кінцевий - 2005 р.

Розрахунки свідчать, що в Запорізькій області тенденція до скорочення чисельності населення збережеться. У 2010 р. вона становитиме 1760,0 тис. осіб. Основними причинами скорочення чисельності населення стане зниження народжуваності, зростання смертності, переважно осіб, які виїжджають за межі регіону, над тими, які приїжджають на постійне місце проживання. Виходячи з наведених норм і перспективної чисельності населення, в роботі розрахований прогнозний фонд споживання молока і молокопродуктів на 2010 р. - 695,2 тисячі тонн. Прогнозний обсяг виробництва молока у 2010 р. становитиме 1159,4 тис. тонн.

Для того щоб у споживачів Запорізької області не було потреби у ввезенні молокопродуктів та виробляти додаткову кількість молока і молокопродуктів для реалізації в інших областях України і за кордоном, в сільськогосподарських підприємствах необхідно нарощувати поголів'я корів і поступово досягати таких показників продуктивності, які властиві сьогодні особистим селянським господарствам (4578кг).

Прогнозні дані обсягу попиту на ринку молока районів Запорізької області свідчать, що найбільшим він є у Михайлівському, Приморському, Пологівському районах. Там функціонують молокопереробні підприємства, які відчувають нестачу у сировині і змушені її закуповувати за межами області. Радіус доставки молока на заводи досягає до 200 км. Відповідно, йдуть великі затрати на транспортування сировини. Поряд з цим в області існують райони, які мають запаси молока ( рис.1). Розроблена економіко - математична модель дала можливість запропонувати відповідні маршрути поставок молока так, щоб транспортні потоки перерозподілу були вигідними, обґрунтованими з мінімальними транспортними затратами. Із 20 адміністративних районів Запорізької області в трьох обсяги виробництва молока потенційно недостатні. Саме вони стануть об'єктами ринкової концентрації товарних потоків молока та молокопродуктів, включаючи також ті райони де є молокопереробні підприємства. Всі інші адміністративні райони - це об'єкти розповсюдження ринкових товарних потоків.

Закупівля і транспортування молока є особливо важливим питанням для особистих селянських господарств. З одного боку проблеми немає, тому що майже в усіх сільських населених пунктах області організований збір молока від населення великими переробними підприємствами. Частину молока в приміських селах закуповують посередники для реалізації на ринку і меншу частину реалізують самі власники господарств. Проте вони змушені продавати молоко за цінами, які їм диктують переробними і які часто є нижчими від цін на закуплене молоко для сільськогосподарських підприємств, тому що останні можуть забезпечити вищу якість продукції та більші її партії.

Рис. 1. Попит та пропозиція на ринку молока Запорізької області.

Розрахунки проведені на основі даних анкетного опитування особистих селянських господарств с. Чкалове Веселівського району Запорізької області показали, що одноосібно селяни реалізовували молоко із рівнем рентабельності 2,3 відсотка. Створення заготівельно-збутового молочарського кооперативу дозволило б підвищити рівень рентабельності до 45,9 відсотка (табл. 3).

Таблиця 3. Показники розміру та економічної ефективності одноосібної та кооперативної реалізації молока (на одну корову за рік - за даними анкетного опитування)

Крім того кооператив пропонує молокопереробним підприємствам чи іншим своїм партнерам сучасні, ринкові взаємовідносини, що базуються на виконанні сторонами договірних засад. Кооператив, представляючи сторону дрібнотоварних сільськогосподарських товаровиробників, збуває від імені своїх членів сире молоко, забезпечуючи відповідну його якість і кількість, інша сторона, купляючи молоко на подальшу його переробку і реалізацію кінцевим споживачам, вчасно проводить розрахунок відповідно до його кількості і якості.

Головними інтеграторами в молокопродуктовому підкомплексі Запорізької області є молокозаводи, які являють собою проміжну ланку в ланцюзі ”виробництво - переробка - реалізація”. В даних економічних умовах це найкраща ланка для залучення інвестицій.

Приватне підприємство „ Молокозавод ОЛКОМ” Запорізької області належить до невеликих заводів ,що знайшли свою нішу в ринковому середовищі й ефективно функціонують у складних економічних умовах. У зв'язку зі значним зменшенням надходження молока від сільськогосподарських підприємств, молокозавод розширює співпрацю з особистими селянськими господарствами. Варіанти співпраці молокозаводу із сировинними зонами представлені на рис. 2.

Рис.2. Організаційні форми відносин молокопереробних підприємств із товаровиробниками молока.

Їх реалізація дасть можливість забезпечення безперебійне і повніше завантаження виробничих потужностей підприємства. З метою раціоналізації взаємовідносин виробників молока з переробними та агросервісними підприємствами необхідно узгоджувати взаємні інтереси на договірній основі, створювати інтеграційні формування з метою кооперації зусиль зацікавлених сторін, надавати сільськогосподарським товаровиробникам можливості реально впливати на процес формування цін та розподілу доходів на правах співвласників переробних та агросервісних підприємств, застосовувати елементи державного управління в процесі налагодження міжгалузевих зв'язків з метою економічної підтримки перспективних форм підприємницької діяльності.

Відносини між постачальниками молочної сировини та молокопереробними підприємствами повинні регулюватися щорічними угодами. Угода є основним документом, в основі якого лежить система економічних відносин та умови реалізації економічних інтересів як виробників молока, так і переробників. В угоді визначаються обсяги поставок, їх періодичність, ціни, вимоги до якості молока та умови оплати, яка за здане молоко відбувається або шляхом перерахування коштів на банківський рахунок сільськогосподарського підприємства, обслуговуючого кооперативу, або готівкою в касі молокопереробного підприємства. У роки глибокої кризи затримка оплати та порушення інших умов угод вважалося нормою, але в останній час ринкові відносини поступово набувають цивілізованого характеру.

Існуючі форми співпраці та рівні інтеграції сприяють створенню різних видів інтеграційних структур. Їх створення в Запорізькій області повинно спрямовуватися на захист інтересів великих і середніх підприємств, особистих селянських господарств, збереження високого рівня концентрації виробництва. Налагодження дієвих організаційно - економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі сприятиме встановленню справедливої конкуренції, стабілізації попиту та пропозиції на ринку молочної продукції.

ВИСНОВКИ

Вдосконалення економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі необхідно будувати на основі вертикальної координації, економічний зміст якої полягає в органічному поєднанні інтересів сільськогосподарських суб'єктів, внаслідок якого у значній мірі усувається проблема нееквівалентності міжгалузевих відносин. Основними складовими процесів вертикальної координації та інтеграції є власність і управління. Вертикальну координацію можна визначити як процес розширення відносин власності й управління за межі окремого підприємства, а інтеграцію - як розширення організаційно-технологічного механізму функціонування підприємства в технологічно суміжні напрями діяльності. Під вертикальною інтеграцією слід розуміти контроль однієї фірми (фірми-інтегратора) над двома чи декількома послідовними стадіями виробництва і збуту продукції, що являє собою будь-який процес, у ході якого до первісної вартості продукту приєднується додана вартість, а продукт просувається ближче до кінцевого споживання. В агропромисловому секторі такими інтеграторами виступають переробні підприємства чи торгові фірми. Вертикальна інтеграція звичайно існує в двох формах - виробничої контрактації й інтеграції власності.

У розвитку галузі скотарства Запорізької області за 2001-2006 рр. намітились позитивні тенденції. Виробництво молока в усіх категоріях господарств у 2006 р. збільшилося порівняно з 2001 р. на 5,8%. Основними виробниками молока в області стали особисті селянські господарства, частка яких у загальному його виробництві у 2006 р. склала 84,0%. У сільськогосподарських підприємствах виробництво молока за досліджуваний період зменшилося у 2,3 рази. Основні товаровиробники у формі сільськогосподарських підприємств сконцентровані у Бердянському районі (17,8% від загального виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами області), Мелітопольському (10,2%), Гуляйпільському (8,9%), Куйбишевському (7,8%), Кам'янко - Дніпровському районах (7,7%). Вони формують сировинну базу молокопродуктового підкомплексу області.

Дослідження, проведені на основі анкетного опитування власників особистих селянських господарств області показали, що у господарствах, які утримують корів, зростає концентрація їх поголів'я. Більше 3 корів протягом 2004-2005 рр. утримували 3% опитаних селян, 3 голови - 13%, 2 голови - 58%. Порівняно з 2001-2003 рр. ці показники значно покращилися. Водночас, кількість особистих селянських господарств, що утримують тільки одну корову зменшилася з 51% у 2001р. до 26% у 2005 р. Результати анкетного опитування власників особистих селянських господарств області показують тенденцію до збільшення кількості високопродуктивних тварин. Середньорічного надою молока на одну корову в межах 4001-5000 кг у 2005 р. досягли 26% опитаних власників особистих селянських господарств. При цьому майже п'ята частина опитаних утримує низькопродуктивних корів з середньорічним надоєм молока до 2000 кг.

Основними каналами реалізації молока і молочних продуктів у Запорізькій області є переробні підприємства та організації споживчої кооперації. У 2006 р. сільськогосподарськими підприємствами області було реалізовано переробним підприємствам та організаціям споживчої кооперації 70,6% молока та молочних продуктів. Основним каналом реалізації молока особистими селянськими господарствами є збиральні пункти від молокозаводу (35% опитаних). Аналіз обсягу реалізації молока засвідчує про загальну тенденцію до його зменшення. Зниження рівня товарності молока призвело до зменшення обсягів виробництва деяких видів молочної продукції. За досліджуваний період на 59,0% зменшилося виробництво вершків, на 37,8% - молока і сухих вершків, на 12,8% - масла вершкового жирністю до 85% і на 14,5% - казеїну.

Для обґрунтування перспектив розвитку ринку молока і молокопродуктів з урахуванням сучасних регіональних тенденцій розвитку молочного скотарства окреслено параметри обсягів виробництва, споживання і пропозиції молока у Запорізькій області. Прогнозний обсяг виробництва молока у 2010 р. становитиме 1159 тис. тонн, що дасть можливість забезпечити потреби населення області у молоці і молокопродуктах та виділити частину продукції на експорт. Розроблена економіко-математична модель оптимізації розміщення сировинної бази молокопереробних підприємств створила можливість на основі мінімізації витрат на транспортування молока на переробку враховувати регіональні особливості молокопродуктового підкомплексу.

Обґрунтовані перспективні маркетингові канали реалізації молока товаровиробниками Запорізької області переробним підприємствам враховують усіх товаровиробників (сільськогосподарські підприємства і особисті селянські господарства), можливі варіанти організаційних відносин з приводу транспортування молокосировини (транспорт сільськогосподарського підприємства, переробного підприємства, спеціалізованого підприємства (автоцистерна), а також контролю якості молокосировини (в сільськогосподарському підприємстві, на переробному підприємстві, на місці приймання (заготівлі) молока, на молокоприймальному пункті). Найбільш поширеним каналом надходження молока на „Молокозавод ОЛКОМ” від особистих селянських господарств пропонується його збір через молокоприймальний пункт без посередників.

У запропонованій схемі вдосконалення організаційних форм відносин молокопереробних підприємств із товаровиробниками основну увагу сконцентровано на умовах заготівлі молока, що передбачають способи заготівлі (приймання молока в сільськогосподарських підприємствах, на молокопереробному підприємстві, в молокоприймальному пункті), формування транспортного обслуговування (транспорт сільськогосподарського підприємства, переробного чи спеціалізованого підприємства), обсяги та строки заготівлі й стимулювання за їх досягнення, якісні параметри (вміст білка, жиру, ґатунок молока) і доплати за якість молока, механізм відшкодування транспортних витрат тощо.

Для підтримки діяльності особистих селянських господарств органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Запорізької області необхідно сприяти організації створення молочарських заготівельно-збутових кооперативів. Молочарський кооператив може надавати особистим селянським господарствам послуги із заготівлі, зберігання, переробки та збуту молочної продукції, забезпечення кормами й молодняком худоби, племінною та продуктивною худобою тощо. Розрахунки, проведені на основі кількості бажаючих особистих селянських господарств створити обслуговуючий кооператив, чисельності утримуваного в них поголів'я корів та наявної матеріально-технічної бази в с. Чкалове Веселівського району Запорізької області показали, що рівень рентабельності при кооперативній формі реалізації молока складатиме 45,9%, тоді як одноосібно селяни реалізовували молоко із рівнем рентабельності 2,3 відсотка.

В основу розробленої і запропонованої схеми організаційно-економічних зв'язків молочарського заготівельно-збутового кооперативу із суб'єктами молочарського бізнесу покладено створення оптимальних умов для організації заготівлі молока в особистих селянських господарствах. Вони будуть забезпечуватися шляхом формування молокозбиральних пунктів і центрального молокозбирального пункту з чітким контролем якості молока на всіх етапах його заготівлі, подальшого збуту продукції за вигідними для всіх учасників кооперації каналами, а також надання особистим селянським господарствам необхідних послуг.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях

Теслюк С.Р. Агропромислова інтеграція в молочному виробництві та переваги її кооперативної форми // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - №4.- С.148-149.

Теслюк С.Р. Перспективи оптимізації міжнародних товарних потоків молока // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005р. - №5.- С .233-236.

Теслюк С.Р. Прогноз виробництва молока та перспективи задоволення потреб населення в молочних продуктах на Запоріжжі // Економіка АПК. - 2005.- №10.-С.37-42.

Теслюк С.Р. Удосконалення інтеграційних відносин в Запорізькій області // Економіка АПК. - 2004. - № 7. - С.42-44.

Теслюк С.Р. Формування організаційно-економічних відносин молокопереробних підприємств із сировинними базами // Економіка АПК. - 2006. - № 9. - С.31-36.

Теслюк С.Р., Яворська Т.І. Перспективи розвитку ринку молока на регіональному рівні // Науковий вісник Національного аграрного університету/ Редкол.: Д.О.Мельничук (відп. ред.)та ін. - К. - 2006.- Вип. 97. - С. 52-55. (Автору належить особисто обґрунтування висновків та пропозицій ).

Теслюк С.Р. Аналіз діяльності особистих селянських господарств у виробництві і реалізації молока // Економіка АПК. - 2006. - № 11.-С.138-143.

В інших виданнях

Теслюк С.Р. Напрямки стабілізації галузі тваринництва// Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва-К.:ІАЕ,2002.-С.543-546.

Теслюк С.Р. Перспективи оптимізації міжрайонних товарних потоків молока // Дні науки: Зб. Тез. Доповідей: в 3 т. ГУ ЗІДМУ; Ред. кол. В.М.Огаренко та ін.- Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ; 2005.-Т.1.- С.82-83.

Теслюк С.Р. Стабілізація виробництва молочної продукції і перспективи розвитку ринку молока та молокопродуктів // Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених. В 2 ч. Ч.1- Донецьк: Дон УЕН, 2005.- С. 8-10.

Теслюк С.Р. Інтеграційні шляхи розподілу у виробництві і переробці молока // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи//Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: У двох томах.-Т. 2-К.: ІАГ УААН, 2003.-С. 142 .

Теслюк С.Р. Молокопродуктивний підкомплекс АПК і покращення його функціонування в сучасних умовах // Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК: Тези доповідей Другої Міжнародної науково-практичної конференції, м. Мелітополь ТДАТА.- Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ, 2005.- С.225-226.

Теслюк С.Р., Назарова О.П. Оптимізація міжрайонних товарних потоків молока підкомплексу Запорізької області // Друга міжнародна періодична науково-практична конференція. Альянс наук: учений-ученому. Збірник наукових праць. - Т. 2, Дніпропетровськ, 2005.- С. 39-43.

Теслюк С.Р. Проблеми та перспективи розвитку особистих селянських господарств у молочному під комплексі// Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи: Тези доповідей Першої Міжнародної науково-практичної конференції, 4-6 вересня 2006р., м. Мелітополь / ТДАТА.- Запоріжжя: ГУЗІДМУ; 2006.-С. 131-133.

Размещено на Allbest.ru