Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств

Клебан Оксана Любомирівна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Поперечний Степан Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, завідувач кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор член-кореспондент УААН Підлісецький Гліб Макарович, Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу цін на матеріальні ресурси;

кандидат економічних наук, доцент Гайдучок Тетяна Станіславівна, Державний вищий навчальний заклад „Державний агроекологічний університет”, доцент кафедри бухгалтерського обліку.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Е. Губені

Анотація

економіка виробничий фонд агропродовольчий ринок

Клебан О.Л. Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський державний аграрний університет, Львів, 2008.

Дисертація спрямована на дослідження теоретичних, методологічних і практичних питань формування та ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств.

Обґрунтовано систему показників, яка відображає рівень ефективності використання основних виробничих фондів. Здійснено аналіз впливу основних чинників на рівень ефективності використання основних фондів.

Показано, що задум автоматичного досягнення необхідних результатів шляхом приватизації майна був однобоким і надмірно спрощеним. Ефективне використання фондів у реформованих сільськогосподарських підприємствах можливе за умови забезпечення оптимального рівня інтенсивності їх використання, прогнозування ринкової кон'юнктури та доведення інформації до всіх підприємств, належного державного регулювання.

Проаналізовано динаміку, структуру та пропорції відтворення основних фондів сільськогосподарських підприємств. Досліджено економічну ефективність використання основних виробничих фондів загалом і за окремими їх видами.

Обґрунтовано способи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів внаслідок створення об'єднань підприємств та їх співробітництва з надання техніко-технологічних послуг на основі оперативного лізингу, визначено оптимальну структуру основних фондів сільськогосподарських підприємств з урахуванням ринкової кон'юнктури.

Ключові слова: основні виробничі фонди, економічна ефективність, сільськогосподарські підприємства.

Аннотация

Клебан О.Л. Повышение экономической эффективности использования основных производственных фондов сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский государственный аграрный университет, Львов, 2008.

Диссертация направлена на исследования теоретических, методологических, а также практических вопросов формирования и эффективного использования основных производственных фондов сельскохозяйственных предприятий. На основе изучения и обобщения литературных источников в работе исследованы методологические основы анализа эффективности использования основных производственных фондов в условиях трансформационных процессов.

Показано, что замысел автоматического достижения необходимых результатов путем приватизации имущества был односторонним и чрезмерно упрощенным. Эффективное использование фондов в реформированных сельскохозяйственных предприятиях возможно при условии обеспечения оптимального уровня интенсивности их использования, прогнозирования рыночной конъюнктуры и доведения информации ко всем предприятиям, а также надлежащего государственного регулирования.

Обоснована система показателей, которая отображает уровень эффективности использования основных производственных фондов. Осуществлен анализ влияния основных факторов на уровень эффективности использования основных фондов.

В результате исследования установлено, что масса прибыли, которую получает предприятие, отображает целесообразность и эффективность использования всех ресурсов, включая основные фонды. Показатели фондоотдачи могут быть лишь вспомогательными.

Проведен анализ динамики, структуры и пропорций воспроизводства основных фондов сельскохозяйственных предприятий, экономической эффективности использования основных фондов как в целом, так и по отдельным их видам.

Путем проведения корреляционно-регрессионного анализа тесноты связи между массой прибыли и стоимостью основных производственных фондов обнаружена обратная зависимость между стоимостью основных производственных фондов и общей массой прибыли. Это объясняется тем, что значительное количество средств производства не используется в производственном процессе, что обусловлено недостаточной площадью сельскохозяйственных угодий, а также тем, что не были сохранены целостные имущественные комплексы.

Обоснованы способы повышения эффективности использования основных производственных фондов путем более интенсивного их использования на основе оптимизации уровня переменных затрат.

Определена оптимальная структура основных фондов сельскохозяйственных предприятий с учетом рыночной конъюнктуры. Необходимым условием эффективного использования основных фондов в течение длительного периода времени является общая экономическая стабилизация, в первую очередь цен, что позволяет сельскохозяйственным предприятиям адаптироваться к ним путем формирования оптимальной отраслевой структуры и адекватной структуры основных фондов.

Обоснованы способы эффективного использования сельскохозяйственной техники путем создания объединений предприятий и их сотрудничества по предоставлению технико-технологических услуг на основе оперативного лизинга. Небольшим сельскохозяйственным предприятиям целесообразно создавать обслуживающие кооперативы с целью приобретения и совместного использования дорогих технических средств. Совместное использование техники всеми участниками такого кооператива является экономически более выгодным, чем в отдельно взятом предприятии.

Ключевые слова: основные производственные фонды, экономическая эффективность, сельскохозяйственные предприятия.

Annotation

Kleban O.L. Increasing economic efficiency of using of capital assets of agricultural enterprises. - Manuscript.

The thesis presented for the scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.04 - economy and management of enterprises (according to economic activity). -Lviv State Agrarian University, Lviv, 2008.

The dissertation is devoted to working out of theoretical, methodological and practical questions of forming and effective use of capital assets in agricultural enterprises.

There was explored the system of indexes, that represents the level of effective use of capital assets. There was analyzed influence of principal factors on the level of efficiency of use of capital assets.

The project of automatic achievement of necessary results by privatization of property was excessively simplified. The effective use of capital assets in the reformed agricultural enterprises is possible under condition of providing of optimum level of intensity of its usage, forecasting of the market situation and bringing the information to all enterprises, also proper state regulation.

There were analyzed the dynamics, structure and proportions of recreation of capital assets of agricultural enterprises. The economic efficiency of using of capital assets in general and according to its types was explored.

There were substantiated methods of increasing of efficiency of use of capital assets in consequence of forming enterprises' association and its collaboration to give technical (technological) services on a basis of operating lease. The optimum structure of capital assets of agricultural enterprises was defined taking into account the market situation.

Key words: capital assets, economic efficiency, agricultural enterprises.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблеми повного та ефективного використання обмежених ресурсів є центральними в системі всіх економічних наук. Саме на досягнення прибутку від використання виробничих ресурсів спрямовувались усі трансформаційні процеси у сільському господарстві, починаючи з першої половини 90-х років минулого століття. Задум, на основі якого здійснювались реформи, зводився до зміни форм власності на майно, відмови від прямих командних методів управління ним. Вважалось, що підприємницька ініціатива приватних власників автоматично забезпечить досягнення необхідних результатів. Однобокість і надмірна спрощеність такого підходу підтвердились розвитком подій у наступні роки.

Виробничі фонди сільськогосподарських підприємств тривалий час формувались з орієнтацією на виробництво планово доведених обсягів продукції у порівняно великих підприємствах. У даний час більшість підприємств розукрупнено без збереження цілісності майнових комплексів. У процесі реформ земельні ділянки часто передавались у приватну власність без відповідних виробничих фондів. Склалась ситуація, коли дефіцит окремих основних засобів поєднується з надлишковою кількістю інших. У багатьох підприємствах площа сільськогосподарських угідь недостатня для утримання такого поголів'я тварин, на які розраховані наявні тваринницькі приміщення. З цих же причин не можуть раціонально використовуватись зернові токи, складські приміщення тощо.

Більшість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення складно, а то й неможливо використовувати альтернативно. У поєднанні з низькою діловою активністю у сільських населених пунктах проблематично реалізувати основні фонди, які не використовуються і не будуть використовуватись у найближчій перспективі. Проблема посилюється складною та динамічною ситуацією на ринку сільськогосподарської продукції. Оскільки дуже багато основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення можуть використовуватись для виробництва лише окремих видів продукції, надто важко підтримувати оптимальний їх склад, на основі якого можна було б виробляти прибуткову продукцію.

Проблеми формування та ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств не нові. Вони вивчались такими науковцями, як В.Г. Андрійчук, Я.К. Білоусько, О.А. Бондаренко, І.Д. Бурковський, О.В. Вороновська, П.І. Гайдуцький, Т.С. Гайдучок, П.М. Гарасим, М.С. Герасимчук, М.І. Герун, О.І. Дацій, М.Х. Корецький, В.В. Лагодієнко, М.І. Лобас, Г.М. Підлісецький, В.Я. Плаксієнко, П.Т. Саблук, Г.В. Черевко, В.В. Черноіванов, В.С. Шебанін та іншими. Однак і досі не сформована єдина точка зору щодо способів формування оптимального складу основних фондів та забезпечення повного й ефективного їх використання. Орієнтація на динамічний розвиток сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання, практична значимість проблеми потребує продовження комплексних досліджень, спрямованих на пошук способів підвищення ефективності використання основних фондів. Усе це зумовило вибір і актуальність теми, наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького: „Основні виробничі фонди та економічна ефективність їх використання в реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах” (номер державної реєстрації 0104U004933).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення у реформованих сільськогосподарських підприємствах.

Для досягнення мети у процесі дослідження вирішувались такі завдання:

· виявити особливості основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств та можливості їх ефективного використання в умовах перехідної економічної системи;

· вивчити методологічні підходи до аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах;

· дослідити вплив зміни організаційних форм сільськогосподарських підприємств та форм власності на економічну ефективність використання основних виробничих фондів;

· дослідити вплив кон'юнктури ринку на можливості сільськогосподарських підприємств щодо формування оптимальної структури основних виробничих фондів та забезпечення їх ефективного використання;

· обґрунтувати напрями підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів на основі адаптації підприємств до існуючої системи цін на сільськогосподарську продукцію;

· розробити доцільні напрями державного регулювання сільського господарства, спрямовані на формування оптимального складу основних фондів та їх ефективне використання;

· запропонувати організаційні способи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.

Об'єктом дослідження є економічні відносини щодо формування економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки з питань використання виробничих ресурсів. Для розв'язання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались прийняті в економічній науці методи: абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення тенденцій і обґрунтування способів більш повного й ефективного використання основних фондів; індексний - для аналізу динаміки показників рівня забезпечення та ефективності використання основних фондів; нормативний - для визначення потреби в основних фондах залежно від стану кон'юнктури ринку; кореляційно-регресійного аналізу - для виявлення впливу чинників на ефективність використання основних фондів; соціологічний - для виявлення можливостей альтернативного використання основних фондів; економіко-математичний - для визначення оптимальної структури основних фондів при різній кон'юнктурі ринку; монографічний - для виявлення типових проблем ефективності використання основних фондів.

Інформаційною базою досліджень слугували законодавчі та нормативні акти, офіційні дані Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, управління статистики в Яворівському районі Львівської області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської області, статистична звітність сільськогосподарських підприємств, інформація із всесвітньої комп'ютерної мережі „Інтернет”, нормативно-довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

· обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств на основі створення їх організаційних об'єднань та посилення адаптації до цінових співвідношень на агропродовольчому ринку;

уточнено:

· теоретико-методологічні засади аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів у сільськогосподарських підприємствах з використанням удосконаленої системи показників;

удосконалено:

· існуючі наукові погляди на методи регулятивного впливу органів державного управління, спрямованого на великі сільськогосподарські підприємства, які мають обмежені можливості маневрування основними виробничими фондами та яким складно оперативно адаптуватись до змін у ринковій кон'юнктурі;

набули подальшого розвитку:

· методичні підходи виявлення та оцінки закономірностей і тенденцій використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств у постреформеному періоді на основі використання сучасних методів економічних досліджень;

· принципові основи економіко-математичної моделі з оптимізації структури основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств в умовах мінливої ринкової кон'юнктури.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані напрями підвищення економічної ефективності використання основних фондів можуть бути використані у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності. Практичну цінність мають запропоновані методи планування потреби в основних фондах та формування оптимальної їх структури з урахуванням очікуваної кон'юнктури ринку сільськогосподарської продукції.

У господарській діяльності підприємств регіону можуть бути прямо використані коефіцієнти впливу рівня інтенсивності використання основних фондів на загальний рівень прибутковості господарської діяльності.

Результати дисертаційного дослідження схвалені та використані управлінням агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації при розробці та реалізації заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств району (довідка від 22.11.2007 р. № 500). Рекомендації автора щодо способів підвищення ефективності використання основних фондів використовуються у практичній діяльності приватної агрофірми „Україна” Яворівського району Львівської області (довідка від 22.11.2007 р. № 85).

Теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького при проведенні лекційних, практичних та лабораторних занять з дисциплін „Економіка підприємства”, „Маркетинг”, „Маркетингові дослідження”, „Перехідна економіка” (довідка від 05.12.2007 р. № 1201-03).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Результати наукових досліджень належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ідеї та положення, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і були обговорені на V Симпозіумі Україна-Австрія „Сільське господарство: наука і практика” (м. Київ, 2004 р.), міжнародних науково-практичних конференціях: „Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК” (м. Мелітополь, 2005 р.), „Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (м. Львів, 2005 р.), „Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), „Концептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (м. Луганськ, 2006 р.), „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м. Львів, 2006 р.), „Аграрний форум 2006” (м. Суми, 2006 р.), „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007 р.), VII Міжнародній конференції „Маркетинг в Україні” (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях, з яких 7 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 2,8 друк. арк., у тому числі автору належить 2,2 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 191 сторінка, з яких основного тексту - 150 сторінок. Робота містить 42 таблиці, 12 рисунків, 8 додатків, список використаних джерел із 173 найменувань на 18 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - „Теоретичні основи формування та ефективності використання основних виробничих фондів у сільськогосподарських підприємствах” - розглядаються теоретико-методологічні основи та оцінки рівня ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання.

Дослідження базувались на загальноприйнятих принципах ринкової економіки, відповідно до яких ресурси, у тому числі й основні фонди, є обмежені і вони повинні бути використані у найдоцільніших напрямах з метою якнайповнішого задоволення суспільних потреб і одержання максимального прибутку. Якщо продукція не користується попитом або вироблена понад обсяг суспільних потреб, а також якщо вказані потреби продукція підприємства задовольняє менш ефективно, ніж продукція конкурентів, вона не може братись до уваги для визначення рівня ефективності використання основних фондів. Вартість продукції можна вважати нульовою доти, поки вона не реалізована. Ринкова ціна визначається цінністю продукції для споживача, а затрати підприємства на її виробництво, пов'язані з використанням усіх ресурсів, у тому числі основних фондів, - це втрачені можливості щодо виробництва інших видів продукції. Перевищення ціни над затратами і відображає ефективність використання усіх ресурсів, у тому числі основних фондів. Тому основним показником ефективності використання фондів є прибуток у розрахунку на одиницю їх реальної ринкової вартості.

Показник фондовіддачі не може бути основним і узагальнюючим для оцінки економічної ефективності використання основних фондів тому, що по-перше, він визначається на основі валової продукції, вартість якої при існуючій методиці включає повторний облік вартості проміжних продуктів. По-друге, показники фондовіддачі, розраховані на основі вартості валової продукції за порівняльними цінами, не можуть зіставлятись у динаміці за ряд років. Відносна маса прибутку у розрахунку на одиницю вартості фондів, визначена на основі реальної, оціненої ринком вартості продукції у різні періоди і є тим порівнянним за різні роки показником, що виражає економічну ефективність використання основних фондів. Основні аргументи на користь використання цього показника показані на рис. 1.

111111111111111111111

Рис. 1. Переваги показника відносної маси прибутку на одиницю вартості фондів як основного для визначення рівня економічної ефективності їх використання

Львівська область була однією з перших, яка розпочала аграрну реформу з паювання майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Однак законодавче забезпечення аграрної реформи було розтягнутим у часі, що не сприяло збереженню цілісності майнових комплексів та негативно вплинуло на стан і умови збереження майна господарств. Забезпечити ефективне використання приватизованих таким чином основних фондів надто складно. Проблема посилюється й тим, що в основному сільськогосподарські підприємства у своїй виробничій діяльності використовують основні фонди, які орендують у власників майнових паїв, причому на короткостроковий термін. Відповідно не можуть розроблятись перспективні плани розвитку, спрямовані на ефективне використання фондів.

У результаті реформ підприємства надмірно розукрупнено. Майно розпорошено між усіма колишніми працівниками колективних і державних сільськогосподарських підприємств та їх спадкоємцями, які не мають намірів займатись підприємницькою діяльністю, не сформовано ефективних власників. Проблема забезпечення ефективного використання основних фондів може бути вирішена шляхом передачі майнових паїв активним підприємцям.

У другому розділі - „Забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання у реформованих сільськогосподарських підприємствах” - проведено аналіз динаміки, структури та пропорцій відтворення основних фондів сільськогосподарських підприємств, досліджено економічну ефективність їх використання.

У Львівській області спостерігається чітко виражена тенденція до зменшення вартості основних фондів, які використовуються у сільськогосподарських підприємствах (табл. 1).

Таблиця 1. Основні фонди сільськогосподарських підприємств Львівської області за видами економічної діяльності у первісній вартості на кінець року, млн. грн.

Основні фонди за видами економічної діяльності	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006 р. до 2002 р., %
Основні фонди - усього	2314,0	1995,3	1795,3	1897,0	1852,5	80,1
в тому числі використані у: сільському господарстві	2091,9	1773,3	1609,0	1710,5	1657,7	79,2
промисловості	68,9	74,6	76,7	82,7	109,4	158,8
з них в обробній промисловості	64,7	71,8	74,6	80,9	107,7	166,5
будівництві	1,4	1,4	1,4	0,9	0,9	64,3
оптовій та роздрібній торгівлі	7,5	9,4	2,9	1,6	2,0	26,7
транспорті та зв'язку	67,6	50,8	34,1	32,2	30,3	44,8
операціях з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам	57,3	56,0	47,9	46,2	29,3	51,1
інших видах економічної діяльності	19,4	29,8	23,3	22,9	22,9	118,0

Вартість основних фондів, які використовуються у сільськогосподарському виробництві, скорочується вищими темпами, ніж в інших видах діяльності, які здійснюються сільськогосподарськими підприємствами. Це пов'язано з тим, що сільське господарство як галузь порівняно з іншими є менш прибутковою, а відтак і менш привабливою. Це є визначальним чинником спрямування інвестицій взагалі, у тому числі на формування основних фондів. У сфері промислових напрямів діяльності сільськогосподарських підприємств пріоритет надається формуванню основних фондів сфери переробки продуктів сільського господарства. Таким чином, виробники намагаються зменшити негативний вплив монопольних тенденцій з боку заготівельних організацій та переробних підприємств, на основі яких формуються порівняно низькі ціни на сільськогосподарську продукцію. Результатом цього є диверсифікація виробництва і спрямування коштів на придбання основних фондів несільськогосподарського призначення.

У результаті статистичного групування сільськогосподарських підприємств Яворівського району Львівської області виявлено, що найвищий рівень ефективності використання основних фондів спостерігається в тих підприємствах, де найменша їх вартість, що суперечить загальноприйнятим підходам (табл. 2).

Таблиця 2. Групування сільськогосподарських підприємств Яворівського району Львівської області за вартістю власних основних виробничих фондів на 100 га сільськогосподарських угідь

Показник	Група підприємств за вартістю власних основних виробничих фондів на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	Разом і в середньому
	I -	II -	III -	IV -
	до 99	100-299	300-499	понад 500
Кількість підприємств	8	9	5	3	25
Середня вартість власних основних виробничих фондів - всього, тис. грн.	168,6	561,2	1719,3	2386,6	886,2
у тому числі на 100 га угідь	55,5	171,6	409,4	2081,5	249,9
Прибуток (+), збитки (-) у середньому на одне підприємство, тис. грн.	+32,8	+26,2	-22,4	+15,4	+17,3
Прибуток (+), збитки (-) у розрахунку на 100 грн. вартості власних основних виробничих фондів, грн.	+44,5	+6,9	-1,6	+1,2	+16,5

Проблема й особливості використання основних фондів полягають у тому, що значна частина фондів не використовується і, крім того, через зменшення площі сільськогосподарських угідь підприємств окремі види засобів, наприклад тваринницькі приміщення, не можуть використовуватись належним чином. Підприємства з незначною вартістю основних фондів можуть більш гнучко їх використовувати, швидко адаптуватись до кон'юнктури ринку. Відповідно вони забезпечують найвищу масу прибутку на 100 грн. вартості основних фондів. Особливо великі підприємства із значною вартістю фондів мають переваги за рахунок ефекту масштабу. Навіть в умовах несприятливої кон'юнктури ринку вони можуть забезпечити прибутковість використання основних фондів за рахунок зниження собівартості продукції. Великі підприємства повною мірою не реалізовують свої потенційні можливості. Відповідно їх прибуток на 100 грн. вартості основних фондів є меншим, ніж у групі підприємств з найменшою вартістю фондів.

Вагомою причиною низької економічної ефективності використання основних фондів є динамічна кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції, яка поєднується з тим, що вона не прогнозується і сільськогосподарські виробники позбавлені інформації про її очікуваний стан. Переважно рішення про доцільні напрями використання основних фондів сільськогосподарські підприємства приймають на основі інформації за попередні роки. У 2005 році сільськогосподарські підприємства Яворівського району Львівської області припинили виробництво цукрових буряків і основні фонди у цій галузі не використовувались. Однак рішення про відмову від використання основних фондів для виробництва цукрових буряків прийнято після того, як за 2001-2004 роки виробництво буряків не забезпечувало прибутку. Державними органами управління сільським господарством здійснювались активні спроби забезпечити стабільний рівень закупівельних цін на цукор та цукрові буряки. Однак належних результатів такі спроби регулювання ринку цукру не забезпечили. Таким чином, сільськогосподарські підприємства Яворівського району втратили специфічні засоби виробництва, призначені для виробництва цукрових буряків. Слід очікувати тривалого відставання пропозиції цукрових буряків у майбутні роки навіть за умови, що закупівельні ціни забезпечуватимуть прибуткове їх виробництво. Таким чином, неналежне регулювання ринку є важливим чинником впливу на економічну ефективність використання основних фондів.

У третьому розділі - „Напрями підвищення ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств” - обґрунтовано способи більш повного та ефективного використання основних фондів, розроблено підходи до визначення оптимальної їх структури з урахуванням ринкової кон'юнктури, прогнозуються організаційні форми співробітництва підприємств з різним рівнем забезпечення фондами шляхом надання техніко-технологічних послуг на основі оперативного лізингу.

Більшість основних фондів є специфічними, придатними для виробництва певних видів продукції. Тому проблемно забезпечити альтернативне їх використання. Виробничі приміщення в сільських населених пунктах важко здати в оренду. Через дефіцит фінансових ресурсів складно придбати нові технічні засоби. Тому в короткотерміновому ринковому періоді пошук способів підвищення ефективності використання основних фондів може здійснюватись на основі оптимізації поточних витрат і відповідно забезпечення оптимального рівня інтенсивності використання основних фондів. Зокрема за рахунок збільшення кількості мінеральних добрив при всіх інших незмінних умовах можна забезпечити прибуток у розмірі 1,49 грн. на 100 грн. вартості основних виробничих фондів. Фактична кількість внесених підприємствами Яворівського району мінеральних добрив складала лише 41% від цих оптимальних обсягів.

На основі аналізу регресійної залежності між обсягами витрачених кормів та середнім надоєм молока від однієї корови було встановлено вплив зміни обсягів витраченого корму для годівлі корів на прибутковість використання основних виробничих фондів, які брали участь у виробництві молока. В існуючих у Яворівському районі умовах господарювання найбільший рівень прибутковості основних фондів, які брали участь у виробництві молока, досягається при витрачанні 46 ц корм. од. на одну корову за рік.

Одним із способів підвищення ефективності використання основних фондів тваринництва є насамперед якомога повніше використання наявних скотомісць у тваринницьких приміщеннях. При більшому рівні заповнення тваринницьких приміщень собівартість молока знижується за рахунок віднесення постійних витрат на більшу кількість тварин, що утримуються, та більшу кількість виробленої продукції. Відповідно при існуючих цінах зростає маса прибутку у розрахунку на 100 грн. вартості основних фондів.

При використанні до 80% наявних скотомісць неможливо забезпечити прибуткове використання основних фондів молочного скотарства. За умови повного заповнення корівників худобою можна отримати 21,76 грн. прибутку у розрахунку на 100 грн. вартості основних виробничих фондів і відповідно 108,00 грн. у розрахунку на одне скотомісце (табл. 3).

Можливе підвищення прибутковості використання основних фондів за умови використання 90% скотомісць у корівниках та оптимального рівня годівлі худоби можна розрахувати за формулою

Пр = (Ц-)Р,

де Пр - прибуток за умови заповнення скотомісць у корівниках на 90% та оптимального рівня годівлі тварин, грн.;

Ц - середня реалізаційна ціна 1ц молока, грн./ц;

Вз - віднесені на молоко змінні витрати у розрахунку на одну корову при оптимальному рівні годівлі тварин, грн.;

П - поголів'я корів при заповненні скотомісць у корівниках на 90%, гол.;

Вп - віднесені на молоко постійні витрати у розрахунку на одне скотомісце, грн.;

Ск - наявні скотомісця;

Н - можливий надій молока від однієї корови при оптимальному рівні годівлі, ц;

Р - можливі обсяги реалізації молока, ц.

Таблиця 3. Рівень заповнення скотомісць корівників та прибуток на 100 гривень вартості основних фондів, що брали участь у виробництві молока у сільськогосподарських підприємствах Яворівського району Львівської області

Рівень заповнення скотомісць корівників, у частках від одиниці	Собівартість 1 ц молока, грн.	Обсяги виробництва молока, ц	Середня реалізаційна ціна молока, грн./ц	Середньорічна вартість власних фондів, які брали участь у виробництві молока, тис. грн.	Прибуток у розрахунку на:
					100 грн. вартості основних фондів, грн.	одну корову, грн.	одне скотомісце, грн.
0,05	90,58	1342	79,84	397,0	-3,63	-360,07	-18,00
0,10	89,84	2683	79,84	397,0	-6,76	-335,43	-33,54
0,15	89,11	4025	79,84	397,0	-9,39	-310,80	-46,62
0,20	88,37	5366	79,84	397,0	-11,53	-286,16	-57,23
0,25	87,64	6708	79,84	397,0	-13,18	-261,53	-65,38
0,30	86,90	8050	79,84	397,0	-14,32	-236,89	-71,07
0,35	86,17	9391	79,84	397,0	-14,97	-212,26	-74,29
0,40	85,43	10733	79,84	397,0	-15,12	-187,62	-75,05
0,45	84,70	12074	79,84	397,0	-14,78	-162,99	-73,34
0,50	83,97	13416	79,84	397,0	-13,94	-138,35	-69,18
0,55	83,23	14758	79,84	397,0	-12,60	-113,72	-62,54
0,60	82,50	16099	79,84	397,0	-10,77	-89,08	-53,45
0,65	81,76	17441	79,84	397,0	-8,44	-64,45	-41,89
0,70	81,03	18782	79,84	397,0	-5,62	-39,81	-27,87
0,75	80,29	20124	79,84	397,0	-2,29	-15,18	-11,38
0,80	79,56	21466	79,84	397,0	1,52	9,46	7,57
0,85	78,82	22807	79,84	397,0	5,84	34,09	28,98
0,90	78,09	24149	79,84	397,0	10,65	58,73	52,86
0,95	77,35	25490	79,84	397,0	15,96	83,36	79,20
1,00	76,62	26832	79,84	397,0	21,76	108,00	108,00

Прибуток у розрахунку на 100 грн. вартості основних фондів при збереженні товарності виробництва молока на існуючому рівні та оптимальному рівні годівлі корів і заповнення скотомісць у корівниках на 90% за існуючих у 2006 році умов господарювання в Яворівському районі складатиме 39,53 грн. Такий рівень прибутковості використання основних фондів забезпечує належну інвестиційну привабливість галузі, дозволяє використовувати кредитні ресурси, своєчасно погашати ці кредити та відсотки за них. Обмежувальним чинником забезпечення такого рівня прибутковості використання основних фондів є недостатня площа сільськогосподарських угідь, яку після паювання землі можуть використовувати підприємства. На початок 2006 року частка сільськогосподарських угідь, які використовували підприємства Яворівського району, складала 11% від загальної площі цих угідь району. За умови, що вони повністю будуть використані для вирощування кормових культур, сільськогосподарські підприємства зможуть утримувати поголів'я корів, при якому скотомісця будуть заповнені лише на 32%.

Вирішити проблему можна кооперуванням особистих селянських господарств із сільськогосподарськими підприємствами. Така кооперація може здійснюватись на основі договорів і полягати у виробництві кормів в особистих селянських господарствах та їх реалізації сільськогосподарським підприємствам. Останні можуть надавати індивідуальним виробникам технічні, технологічні та інші послуги. Взаємовідносини можуть формуватись на основі передбачених договорами взаємовигідних розрахункових цін.

Склад виробничих фондів в умовах ринку формується на основі розвитку тих галузей, які забезпечують належний прибуток при існуючій та очікуваній кон'юнктурі ринку. Для визначення оптимальної галузевої структури виробництва при існуючій та очікуваній ринковій кон'юнктурі, а також формування адекватного складу основних фондів сільськогосподарського підприємства нами була складена економіко-математична модель. За критерій оптимальності використано показник максимального прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції. За результатами здійснених розрахунків виявлено, що в умовах Яворівського району за 2001-2005 роки вартість будівель та споруд спершу доцільно було збільшити з 943,4 до 1886,6 тис. грн., а потім скоротити до 1795,1 тис. грн. Аналогічно слід було змінювати вартість інших засобів виробництва (табл. 4).

Таблиця 4. Потреба в основних фондах у ПАФ „Україна” Яворівського району Львівської області при оптимальній галузевій структурі виробництва, тис. грн.

Склад основних фондів	Потреба в основних фондах при оптимальній галузевій структурі виробництва	Фактична вартість основних фондів
	2001 р.	2003 р.	2005 р.	2001 р.	2003 р.	2005 р.
Основні фонди всього	1845,0	3090,0	3081,7	680,2	706,7	676,2
в тому числі:
будівлі та споруди	943,4	1886,6	1795,1	199,3	220,7	207,4
машини та обладнання	582,2	697,0	710,4	93,6	105,6	105,6
транспортні засоби	162,9	227,7	237,3	52,1	52,1	52,1
робоча та продуктивна худоба	103,3	203,1	255,6	64,0	63,5	59,7
інші основні фонди	53,2	75,6	83,3	271,2	264,8	251,4

Така переорієнтація сільськогосподарського підприємства на виробництво іншого виду продукції потребує значних капіталовкладень для придбання одних засобів виробництва, демонтажу та реалізації інших. При цьому реалізувати засоби виробництва для непривабливих в умовах існуючої кон'юнктури ринку галузей дуже складно.

У даний час сільськогосподарські виробники не можуть здійснювати капіталовкладення не тільки через дефіцитність фінансових ресурсів, а й через відсутність чітких орієнтирів щодо напрямів інвестування. Важливо сформувати служби, які б вивчали кон'юнктуру аграрного ринку, прогнозували її та розповсюджували маркетингову інформацію серед виробників сільськогосподарської продукції. При такій динаміці цін, яка склалась за останні роки, неможливо формувати не тільки стратегічні, а й поточні плани розвитку окремого підприємства. Складно формувати оптимальну для цього структуру фондів. Тому необхідне державне регулювання, яке поширене у більшості країн із суттєво вищим рівнем сформованості ринкових відносин. Це б забезпечило загальну економічну стабілізацію, насамперед цін. Більш маневреними при зміні кон'юнктури ринку є невеликі підприємства з незначною вартістю фондів. Великі підприємства не можуть оперативно переорієнтовуватись для виробництва іншої продукції, змінюючи склад основних засобів і структуру основних фондів. Необхідна державна підтримка в першу чергу великих виробників.

Найбільшою проблемою для сільськогосподарських підприємств Львівської області є зношеність активної частини основних фондів, при якій інші фонди не можуть ефективно використовуватись. Через обмежені фінансові можливості не кожне підприємство в змозі придбати нову високопродуктивну сільськогосподарську техніку, а також при невеликій площі сільськогосподарських угідь її ефективно використовувати. У сучасних умовах господарювання, коли сільськогосподарські підприємства переважно розукрупнені, доцільним є використання сільськогосподарської техніки на умовах оперативного лізингу. Таке рішення є раціональним, коли технічний засіб необхідний лише на короткий період часу. Забезпечити ефективне використанян основних фондів у першу чергу в невеликих підприємствах можна на основі активізації лізингових операцій шляхом створення приватних підприємницьких структур, які формуватимуть парк технічних засобів і надаватимуть на прокат сільськогосподарським підприємствам. Для цього державним органам управління сільського господарства слід розробляти привабливі інвестиційні проекти і пропонувати їх на інвестиційних ярмарках.

За результатами групування сільськогосподарських підприємств Яворівського району Львівської області за площею посівів виявлено, що невеликі підприємства володіють надлишковою кількістю окремих технічних засобів. Господарства, в яких площа посівів зернових культур складає до 50 га, можуть зібрати урожай зернових у середньому за два дні. При цьому найоптимальніший термін виконання цієї агротехнічної операції складає до двох тижнів. Надлишкова кількість технічних засобів призводить до значних сум амортизаційних відрахувань і підвищення собівартості продукції. У сільськогосподарських підприємствах, в яких площа посівів зернових культур становить від 200 до 250 гектарів, спостерігається недостатня кількість зернових комбайнів, що призводить до втрат продукції. Як у перших, так і в других групах господарств існують проблеми із забезпеченням належної економічної ефективності використання основних фондів, хоча в цілому в усіх підприємствах району можна зібрати урожай зернових культур в оптимальні агротехнічні терміни. За таких умов доцільно ініціювати створення асоціацій сільськогосподарських підприємств, основною метою яких буде раціональне використання технічних засобів. Таке об'єднання є вигідним для усіх суб'єктів господарювання, які братимуть участь у ньому. Підприємства з надлишковою кількістю технічних засобів можуть надавати технологічні послуги тим господарствам, в яких кількість технічних засобів недостатня. Перші підприємства на основі цього матимуть додаткові доходи, другі - зможуть своєчасно виконувати всі операції, що також забезпечить додаткові доходи. При цьому досягатиметься ефективніше використання наявних основних фондів.

З урахуванням того, що найбільше проблем із придбанням сільськогосподарської техніки виникає у невеликих підприємствах, де переважно немає предметів застави, такі підприємства можуть ініціювати разом з особистими селянськими господарствами створення обслуговуючих кооперативів, метою діяльності яких є придбання і спільне використання дорогих технічних засобів.

Висновки

1. Сподівання на те, що внаслідок приватизації землі, майна та формування ринкових відносин рівень економічної ефективності використання всіх ресурсів сільського господарства, включаючи й основні фонди, автоматично підвищиться, були безпідставними. Законодавче забезпечення аграрної реформи було розтягнутим у часі, що не сприяло збереженню цілісних майнових комплексів та негативно вплинуло на стан та умови збереження майна господарств, що реформувались. При цьому земельна реформа у Західному регіоні випереджувала приватизацію майна. Значна частка земельних угідь була передана для ведення особистих селянських господарств без пропорційної передачі необхідних засобів виробництва.

2. Реформовані на засадах приватної власності сільськогосподарські підприємства укладають договори оренди майна переважно на короткотермінові періоди. У таких умовах проблемно формувати не тільки стратегічні, а й поточні плани розвитку, спрямовані на повне та ефективне використання основних фондів.

3. Значна кількість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення може використовуватись для виробництва лише одного виду продукції. В умовах несприятливої кон'юнктури ринку певного виду продукції ці засоби або взагалі не використовуються, або можуть бути використані для виробництва продукції, яка не забезпечує прибутку. Таким чином, основні фонди не можуть бути передані в оренду або реалізовані за ціною, не нижчою від балансової вартості. В умовах формування ринкової економіки спостерігається низька ділова активність у сільських населених пунктах, особливо віддалених від великих міст, що посилює проблему альтернативного використання основних фондів.

4. У реформованих підприємствах з'явились надлишкові основні фонди, а саме тваринницькі приміщення, які при недостатній площі земельних угідь не можуть використовуватись за цільовим призначенням. Навіть за умови використання всіх сільськогосподарських угідь на фуражні цілі у тваринницьких приміщеннях сільськогосподарських підприємств Львівської області може використовуватись у середньому лише 58% скотомісць.

5. В умовах ринкової економіки показник фондовіддачі не може бути узагальнюючим у процесі аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів, оскільки він визначається з урахуванням вартості проміжної продукції та не відображає відносної маси прибутку, який є загальною метою діяльності підприємства. Саме маса прибутку, яку одержує підприємство, відображає доцільність та ефективність використання всіх ресурсів, включаючи й основні фонди. Показник фондовіддачі може використовуватись для аналізу економічної ефективності використання основних фондів у системі з іншими показниками. При цьому він може визначатись як за вартістю валової, так і товарної продукції. Використання вартості товарної продукції для визначення рівня фондовіддачі дозволяє усунути вартість проміжної та врахувати реальну ринкову ціну виробленої продукції. В умовах ринкових відносин вартість продукції можна вважати нульовою до тих пір, поки вона не реалізована.

6. Вагомим гальмівним чинником ефективного використання основних фондів є динамічна кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції, неналежне інформаційне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників щодо ринкових тенденцій і очікуваного стану ринку. Через це рішення про доцільні напрями формування та використання основних фондів приймається переважно на основі лише поточної ціни.

7. Найвищий рівень ефективності використання основних фондів спостерігається у господарствах з найнижчим рівнем забезпечення ними. Такі підприємства можуть більш гнучко пристосовуватись до кон'юнктури ринку. Для перепрофілювання вимагається менша кількість коштів, ніж у підприємствах з високим рівнем забезпечення основними фондами.

8. Обернена залежність між вартістю основних виробничих фондів та загальною масою прибутку пояснюється тим, що значна кількість засобів виробництва не використовується у виробничому процесі. Недовикористовуються ті фонди, що призначені для виробництва таких видів продукції, кон'юнктура ринку яких є несприятливою.

9. Ефективне використання основних виробничих фондів можливе при їх оптимальній структурі відповідно до кон'юнктури ринку сільськогосподарської продукції. Динамічні зміни кон'юнктури ринку вимагають швидких змін структури фондів, а отже, значних капіталовкладень для придбання одних основних засобів виробництва, демонтажу та реалізації інших. Необхідною умовою ефективного використання основних фондів протягом тривалого часу є загальна економічна стабілізація, насамперед цін, що дозволяє сільськогосподарським підприємствам адаптуватись до них шляхом формування оптимального складу і структури основних фондів.

10. У короткотерміновому ринковому періоді підвищити економічну ефективність використання основних фондів можна за рахунок більш інтенсивного їх використання на основі оптимізації рівня змінних затрат. Збільшуючи кількість внесених під посіви зернових культур мінеральних добрив, прибуток у розрахунку на 100 грн. вартості основних фондів, що використовуються для виробництва зерна, можна збільшити в 1,5 раза. Підвищенням рівня годівлі корів можна забезпечити 3,20 грн. прибутку у розрахунку на 100 грн. основних фондів, що використовуються для виробництва молока. Основним чинником ефективного використання основних фондів тваринництва є якомога повніше використання скотомісць у приміщеннях для утримання тварин. За умови повного використання всіх скотомісць у корівниках при існуючих показниках продуктивності корів можна забезпечити 21,80 грн. прибутку у розрахунку на 100 грн. основних фондів.

11. Твердження, що за існуючого рівня цін на сільськогосподарську продукцію ефективне використання основних фондів неможливе, є хибним. За умови оптимального рівня годівлі корів і заповнення на 90% наявних у корівниках скотомісць максимально можливий прибуток у розрахунку на 100 грн. основних фондів становитиме 39,53 грн. При таких показниках прибутковості можна залучати кредитні ресурси для формування основних фондів.

12. Шляхом створення асоціацій підприємств можна забезпечити раціональне використання тих засобів виробництва, дефіцит яких в одних господарствах поєднується з надлишковою кількістю в інших. У межах створених асоціацій можна розробляти і погоджувати графіки використання технічних засобів та розмір орендної плати за них. Невеликим сільськогосподарським підприємствам доцільно створювати обслуговуючі кооперативи, за рахунок пайових внесків купувати дорогу сільськогосподарську техніку. Спільне використання такої техніки усіма учасниками кооперативу є економічно вигіднішим, ніж у межах окремо взятого підприємства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Клебан О.Л. Проблеми раціонального використання основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Держава та регіони. Сер. Економіка та підприємництво. - 2005. - № 4. - С. 119-122.

2. Клебан О.Л. Сучасний стан та шляхи поліпшення забезпечення сільськогосподарських підприємств технічними засобами виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. -- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. -- Вип. 207, Т.1. -- С. 304-312.

3. Клебан О.Л. Проблеми використання тваринницьких приміщень у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: ЛНАУ, 2006. - № 61 (84). - С. 278-281.

4. Клебан О.Л. Використання основних виробничих засобів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Економіка та держава. - 2006. - № 3. - С. 45-48.

5. Клебан О.Л. Ефективність використання основного стада великої рогатої худоби та свиней у сільськогосподарських підприємствах // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2006. - № 3-4 (20-21). - С. 121-125.

6. Клебан О.Л. Проблеми відтворення основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Вісник ХНАУ. Сер. Економіка АПК і природокористування. - 2007. - № 2. - С. 104-110.

7. Поперечний С.І., Клебан О.Л. Вплив ринкової кон'юнктури на формування та ефективне використання основних фондів сільськогосподарських підприємств // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. Спец. вип. Маркетинг: теорія і практика. -К.: КНЕУ, 2007. - Ч.ІІ. - С. 874-882. (Автором здійснено розподіл вартості основних фондів за видами сільськогосподарської продукції, досліджено вплив зміни рівня цін продукції на формування основних фондів у сільськогосподарських підприємствах).