Кредитне обслуговування сільськогосподарських кооперативів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Кредитне обслуговування сільськогосподарських кооперативів

Кудінов Андрій Сергійович

АНОТАЦІЯ

сільськогосподарський кооператив агромікрокредитування

Кудінов А.С. Кредитне обслуговування сільськогосподарських кооперативів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів в умовах реформування сільськогосподарської галузі. Проаналізовано стан наукової розробки проблеми, виявлено розбіжності та прогалини щодо врахування особливостей фінансово-економічних принципів функціонування кооперативних формувань у методології і практиці кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів. Запропоновано нові підходи до класифікації форм і функцій сільськогосподарського кредиту через виділення класифікаційних ознак залежно від виду та рівня кредитних відносин, типу кредитора і позичальника.

Систематизовано характеристики сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів з точки зору підходів до оцінки їх кредитоспроможності.

Розроблено концептуальні засади для поліпшення та розвитку системи кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів в Україні шляхом вдосконалення на рівні держави всього механізму організації фінансово-кредитного забезпечення для підвищення кредитоспроможності сільськогосподарських кооперативів; створення розгалуженої та багаторівневої кредитної інфраструктури; розвитку нових форм агромікрокредитування, які б стимулювали підвищення кредитоспроможності сільськогосподарських кооперативів.

Ключові слова: сільськогосподарські кооперативи, кредитне обслуговування, кредитоспроможність, кредитні відносини, кредитні процедури, кредитний процес, кредитні установи.

АННОТАЦИЯ

Кудинов А.С. Кредитное обслуживание сельскохозяйственных кооперативов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, г. Киев, 2007.

В результате массовой реорганизации коллективных сельскохозяйственных предприятий, процесса распаевания земель, коренной перестройки отношений собственности сформировались новые организационно-правовые формы хозяйствования, созданные на кооперативных принципах. В условиях украинских аграрных реформ кооперативное движение выступает не просто как необходимое дополнение рыночных изменений, а играет стимулирующую роль в процессах трансформации аграрной сферы. Однако без должного кредитного обеспечения его развитие будет происходить низкими темпами. Потребности сельскохозяйственных кооперативов во внешнем финансировании в значительной степени определяют потенциальные направления реформирования и усовершенствования финансово-кредитной системы Украины. Вследствие этого возрастает роль стратегических разработок, углубления научно-методического обеспечения.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретических и практических проблем кредитного обслуживания сельскохозяйственных кооперативов в условиях реформирования сельскохозяйственной отрасли. В ней анализируется состояние научной разработки темы. В работе освещено, что принципы кредитования (возвратности, платности, срочности, обеспеченности и целевого использования) формируют каркас кредитных отношений в сельском хозяйстве и являются характеристиками, которые в совокупности отличают кредитные отношения от других финансовых отношений. Выявлены расхождения и пробелы при учете особенностей финансово-экономических принципов функционирования кооперативных формирований в методологии и практике кредитного обслуживания сельскохозяйственных кооперативов.

Проведен функциональный анализ кредита и обосновано, что положительные и отрицательные характеристики кредита, влияющие на конкурентоспособность сельскохозяйственной отрасли, являются следствием адекватности государственного регулирования кредитно-финансовых отношений потребностям субъектов кредитных отношений. Предложены новые подходы классификации форм и функций сельскохозяйственного кредита через выделение классификационных признаков в зависимости от вида и уровня кредитных отношений, типа кредитора и заемщика.

Рассмотрены характеристики организационно-экономической трансформации и факторы, обуславливающие современное состояние кредитного обслуживания сельскохозяйственных кооперативов.

Выявлена суть методических расхождений между особенностями финансово-экономической организации сельскохозяйственных кооперативов и организацией их кредитного обслуживания. Обосновано, что типовая процедура оценки кредитоспособности кооперативов, в частности обслуживающих, исходя из показателей прибыльности, не учитывает особенности их финансовой организации, при которой основным ориентиром в деятельности кооперативов является, прежде всего, обеспечение интересов своих пайщиков, а не максимизация прибыли.

Критически проанализирован зарубежный опыт в организации кредитного обслуживания сельскохозяйственных кооперативов, рассмотрены возможности использования наиболее пригодных для отечественной практики элементов. Выявлено, что система кредитования кооперативов, построенная с учетом стимулирования кредитоспособности заемщиков, способна создать условия для социально-экономического развития сельских территорий. Систематизированы характеристики сельскохозяйственных производственных и обслуживающих кооперативов с точки зрения оценки их кредитоспособности.

Разработаны концептуальные основы улучшения и развития системы кредитного обслуживания сельскохозяйственных кооперативов в Украине путем усовершенствования на государственном уровне всего механизма организации финансово-кредитного обеспечения для повышения кредитоспособности сельскохозяйственных кооперативов; создания разветвленной и многоуровневой кредитной инфраструктуры; развития новых форм агромикрокредитования, стимулирующих повышение конкурентоспособности сельскохозяйственных кооперативов.

Обосновано, что процедура оценки кредитоспособности кооперативов должна быть построена на анализе возможностей кооператива генерировать денежные потоки, как главной характеристики, подтверждающей его способности выполнить свои функции по защите интересов пайщиков при условии получения кредита.

Сформулированы принципы комплексного кредитования сельскохозяйственных кооперативов.

Ключевые слова: сельскохозяйственные кооперативы, кредитное обслуживание, кредитоспособность, кредитные отношения, кредитные процедуры, кредитный процесс, кредитные учреждения.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В результаті масової реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств, розпаювання земель, докорінної перебудови відносин власності сформувалися нові організаційно-правові форми господарювання, створені на кооперативних засадах. В умовах трансформування фінансово-економічних відносин на селі кооперативний рух є виступає не тільки наслідком і необхідним природним доповненням ринкових перетворень, а системоутворюючим фактором виходу аграрної сфери із кризи, забезпечення функціонування конкурентоспроможного сільського господарства, розвитку сільських територій, захисту економічних і соціальних інтересів сільського населення та дрібних виробників. Однак належна реалізація соціально-економічного потенціалу кооперативів потребує достатніх фінансових ресурсів, у тому числі кредитних.

Вивчення досвіду країн з розвиненою економікою доводить, що необхідною умовою сталого розвитку кооперативів є створення надійної багатоканальної системи кредитування сільськогосподарських позичальників, в якій кооперативи виділені в окрему цільову групу через їх визначальну соціально-економічну функцію. В кожній країні існує своя модель кредитного обслуговування, побудована з урахуванням природних, історичних, політичних, економічних, соціальних, технологічних і культурних особливостей.

Вітчизняні дослідники приділяють багато уваги пошуку національних методів удосконалення кредитної політики, чинникам кредитування, які сприяють розвитку кредитних відносин, подоланню факторів, які негативно впливають на процес кредитування сільськогосподарської галузі. Активні дискусії ведуться також щодо таких основних стратегічних напрямів розвитку кредитного обслуговування: організаційної структури системи кредитування (кількість рівнів і виду інфраструктури), форм власності, функцій, ступеня та методів державної підтримки. Виходячи з цієї потреби дослідженням проблеми розвитку кредитних відносин в аграрній сфері Україні вивчають такі вітчизняні вчені як В.Алексійчук, П.Гайдуцький, В.Гончаренко, О.Ґудзь, М.Дем'яненко, В.Зіновчук, С.Колотуха, М.Корінько, М.Малік, П.Саблук, М.Савлук, І.Чапко та інші.

Однак, у науковій літературі не знайшли достатнього висвітлення питання кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів як цільової групи, особливі потреби якої необхідно враховувати при впровадженні заходів державного регулювання кредитно-фінансових відносин в АПК для розвитку сільських територій. Потребують подальших досліджень існуючі підходи щодо оцінки кредитоспроможності сільськогосподарських кооперативів, які б враховували їх фінансово-економічні відмінності від інших сільськогосподарських підприємств. Невідкладного вирішення потребує проблема удосконалення відносин кредитних установ з дрібними позичальниками, створення конкурентного середовища на ринку кредитних послуг для сільськогосподарських підприємств. Особливої актуальності в теоретичному та практичному плані набуває необхідність пошук інструментів пом'якшення наслідків посилення конкуренції для українських виробників сільськогосподарської продукції, зумовленої підготовкою України до членства у Світовій організації торгівлі.

Необхідність наукового дослідження цих актуальних проблем та опрацювання науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до програми науково-дослідних робіт відділу підприємництва Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” на 2001-2005 рр. “Розробити методологічні та організаційно-економічні засади функціонування підприємницьких структур на основі кооперації та інтеграції агропромислового виробництва” (номер державної реєстрації 0102U000257), де дисертантом сформульовано пропозиції щодо підвищення рівня кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів, розроблено трирівневу концептуальну модель удосконалення кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково обґрунтованих пропозицій з удосконалення кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення наступних завдань науково-теоретичного характеру:

­ узагальнити теоретико-методологічні засади кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів;

­ визначити умови організаційно-економічної трансформації і сучасний стан кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів;

­ обґрунтувати основні характеристики сільськогосподарських кооперативів як позичальників;

­ провести оцінку світового досвіду організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів;

­ розробити пропозиції щодо удосконалення механізму кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні засади кредитування сільськогосподарських кооперативів у контексті трансформаційних процесів в аграрній сфері.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних положень і практичних підходів до кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є логіко-діалектичний метод наукового пізнання при вивченні чинних нормативно-правових актів, наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, методичних розробок з практичних питань, пов'язаних із проблемами кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів. У процесі дослідження застосовувалися наукові прийоми і прикладні методи. Методи фінансово-економічного та статистичного аналізу, кількісного і якісного порівняння використані при оцінці кредитоспроможності сільськогосподарських кооперативів та показників стану кредитування сільськогосподарських підприємств. Для проведення оцінки фінансової стійкості сільськогосподарських кооперативів застосовано методи економіко-математичного моделювання, комп'ютерної обробки та аналізу даних за допомогою програм Microsoft Excel та Microsoft Access. Метод логічного узагальнення і синтезу, синтетичних та експертних оцінок використано при вивченні організаційно-економічної трансформації, сучасних умов і світового досвіду щодо кредитного обслуговування кооперативів. Монографічний метод застосовано при дослідженні практики агромікрокредитування ПроКредит Банку. Знайшли застосування графічні методи, на основі яких встановлювалася залежність між показниками, проводилося моделювання перспективної організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів. Результати дослідження, висновки та рекомендації, що стосуються проблем удосконалення кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів обґрунтовано шляхом комплексного системного підходу.

Інформаційною базою роботи є широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних та електронних джерел, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, експертні оцінки галузевих фахівців, українські та зарубіжні статистичні збірники, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти і аналітичні матеріали Національного банку України, Міністерства аграрної політики України, аналітичні та методичні матеріали Українсько-європейського консультаційного центру TACIS, Українського освітнього центру реформ, Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні методологічних і практичних підходів щодо удосконалення системи кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів в умовах трансформування фінансово-економічних відносин.

Найбільш суттєві наукові положення, що виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено трирівневу концептуальну модель удосконалення кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів, яка побудована на порівневому розподілі завдань та повноважень між державними органами влади, представниками місцевої громади, кредитними установами та кооперативами на принципах узгодження дій співпраці та взаємодії з метою створення умов для сільськогосподарського кооперативного сектору на національному, обласному та місцевому рівнях фінансово-кредитних відносин;

- систематизовано характеристики сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів з точки зору підходів до оцінки їх кредитоспроможності, що дозволило запропонувати використовувати різні методичні підходи щодо визначення цільової функції оцінки кредитоспроможності для обслуговуючих і виробничих кооперативів;

- виявлено головні фактори розвитку кредитного обслуговування кооперативів стосовно формування механізму узгодження пріоритетів кредитного забезпечення, конкурентної бази, інфраструктури та ринку сільськогосподарського кредитування;

удосконалено:

- теоретичні підходи до класифікації форм та функцій кредиту через виділення класифікаційних ознак залежно від виду і рівня кредитних відносин, типу кредитора та позичальника;

- теоретичні підходи щодо визначення елементів та змісту етапів процесу кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів, що дозволило виявити наявність методологічних прогалин в оцінці ефективності господарювання сільськогосподарських кооперативів. Існують розходження між практичною потребою врахувати при оцінці кредитоспроможності особливості організаційно-економічних принципів побудови фінансів, структури майна і специфіки діяльності кооперативів, та вимогами чинного законодавства щодо застосування єдиних методичних процедур відповідної оцінки для всіх форм господарювання;

- методичні підходи до організації агромікрокредитування в банківських установах шляхом коригування існуючої схеми мікрокредитування за допомогою спеціальних заходів, спрямованих на стимулювання створення сільськогосподарськими товаровиробниками обслуговуючих кооперативів;

одержали подальший розвиток:

- положення стосовно систематизації світового досвіду організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів та можливості використання їх у вітчизняній практиці;

­ підходи щодо визначення та реалізації стратегічних напрямів забезпечення розвитку системи кредитного обслуговування з метою підвищення доступності кредитів для сільськогосподарських кооперативів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні рекомендацій щодо удосконалення механізму кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів. Узагальнено теоретичні підходи до банківського кредитування сільськогосподарських кооперативів, визначено основні характеристики сільськогосподарських кооперативів як позичальників, оцінено кредитоспроможність виробничих та обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, опрацьовано концептуальну модель кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів.

Окремі напрацювання, що є складовою дисертаційного дослідження, прийняті до впровадження у ВАТ ВТБ Банк в частині методичних рекомендацій щодо організації кредитного обслуговування сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів (довідка №2847-01-9 від 25.06.2007).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом виконаного самостійно автором наукового дослідження проблеми кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на наукових конференціях. Результати дослідження оприлюднені на 3 науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності” (м. Київ, 19-20 травня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (м.Дніпропетровськ 11-12 квітня 2006 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів „Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку” (м. Кіровоград 7-9 червня 2006 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 9 опублікованих роботах загальним обсягом 3,3 д.а., з них у фахових виданнях - 5 загальним обсягом 2,41 д.а., з яких особисто автору належить 3,3 д.а., з них у наукових фахових виданнях - 2,41 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (174 найменувань) і додатків. Зміст дисертації викладено на 187 сторінках друкованого тексту, включаючи 10 таблиць на 3 сторінках, 19 рисунків на 5 сторінках, 6 додатків на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, визначено методологічну базу та використані автором методики прикладного аналізу, а також наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади кредитних відносин, їх особливості щодо сільськогосподарських кооперативів” узагальнюються теоретичні та методологічні підходи у дослідженні кредитних відносин у сільськогосподарській сфері, здійснено систематизацію кредитних відносин і принципів кредитування, класифікацію форм організації та змісту кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів; проаналізовано світовій досвід організації кредитного обслуговування кооперативів. У роботі доведено, що принципи кредитування формують каркас кредитних відносин у сільському господарстві та є характеристиками, що в сукупності відрізняють кредитні відносини від інших видів фінансових відносин. Проведено функціональний аналіз кредиту та обґрунтовано, що позитивні і негативні сторони кредиту, які впливають на конкурентоспроможність сільськогосподарської галузі, є проявом адекватності державного регулювання кредитно-фінансових відносин до потреб суб'єктів кредитних відносин.

Автором доведено, що загальний зміст кредитного обслуговування розкривається через його системні характеристики: об'єкт, суб'єкт, мету, методи та інструменти кредитного обслуговування. Структуру кредитного обслуговування формує послідовність певних процедур - етапів кредитного процесу. Метою кредитного обслуговування є укладання та забезпечення виконання кредитної угоди на визначених в ній умовах шляхом послідовного дотримання встановлених кредитних процедур. Головними межами, які визначають можливе використання конкретних інструментів і методів в процесі кредитного обслуговуванні, є чинні нормативно-правові акти з питань регулювання кредитних відносин (визначення вимог до кредитоспроможності позичальника, формування вартості кредиту, правила оформлення кредитної угоди тощо). Крім того, в кредитній установі організація процесу кредитного обслуговування повинна відповідати цілям і інтересам різних груп зацікавлених осіб, пов'язаних з її діяльністю: власників (засновників, акціонерів, пайовиків) кредитної установи; клієнтів, працівників, які забезпечують діяльність кредитної установи, створення і реалізацію кредитних продуктів і послуг; ділових партнерів, громадськості, що формує соціальне середовище кредитної установи; державних (муніципальних) інституцій, які взаємодіють з фінансовою установою у політичній, правовій, економічній та інших сферах. Параметри кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів (обсяги, вартість, строковість, цільове спрямування, вид кредиту) визначаються об'єктивними загальними факторами зовнішнього макроекономічного середовища, типом кредитної установи й особливостями самих кооперативів як позичальників. Характеристики сільськогосподарського кооперативу як споживача кредиту обумовлює поєднання в одній особі власника і клієнта підприємства. Основними орієнтирами в діяльності кооперативів є, насамперед, задоволення інтересів своїх засновників, а не власний прибуток, що і визначає особливості побудови кредитних відносин сільськогосподарських кооперативів із кредитними установами. Переваги кооперації виявляються при кредитуванні, коли особисті витрати приватних товаровиробників на отримання кредиту зменшуються за рахунок розподілу операційних витрат на обслуговування кредиту (рис. 1).

Дослідженням виявлено методологічні прогалини в чинних підходах до визначення ефективності господарювання сільськогосподарських кооперативів, коли при проведенні оцінки кредитоспроможності не враховують особливості організаційно-економічних принципів побудови фінансів, структури майна і специфіки діяльності кооперативів.

Рис. 1. Схема кредитних відносин сільськогосподарських товаровиробників на основі їх членства в кооперативі

Узагальнення світового досвіду організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів дозволило виділити наступні характеристики системи їх кредитування: створення специфічних умов для сільськогосподарської галузі, врахування тенденцій до розвитку в галузі високих технологій; наявність розгалуженої мережі двох взаємодоповнюючих систем: банківських і небанківських кредитних установ; активна участь держави у становленні та розвитку всіх видів кредитних установ, у тому числі через створення відповідних установ з державною формою власності; трирівнева організаційна структура системи кредитного обслуговування (місцевий, регіональний, національний) з чітко вираженим розподілом функцій, повноважень, відповідальності; державне сприяння розвитку страхування та гарантування сільськогосподарського сектору, зокрема дрібних товаровиробників.

У другому розділі „Стан кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів в Україні” визначено характеристики організаційно-економічної трансформації і сучасного стану кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів, обґрунтовано основні характеристики сільськогосподарських кооперативів як позичальників з розподілом їх на виробничі та обслуговуючі.

Дослідженням встановлено, що існує тісний, взаємообумовлений зв'язок між розвитком сільськогосподарської кооперації і аграрними перетвореннями, викликаними розгортанням ринкових реформ економіки України. При цьому проявляються позитивні та прогресивні ознаки трансформації кредитного обслуговування сільськогосподарської сфери, які відображаються в динаміці показників стану кредитування сільськогосподарських підприємств (табл.), а загальні тенденції трансформації кредитних відносин у сільськогосподарській сфері позначаються на стані кредитування сільськогосподарських кооперативів.. Дослідження сучасних умов кредитування сільськогосподарських кооперативів виявило позитивні фактори, що стимулюють розвиток кредитних відносин, та негативні, які заважають поліпшенню кредитування сільськогосподарської сфери. Серед позитивних рис кредитних відносин виділено: підвищення доступності кредитів, уведення в дію механізму часткової компенсації відсоткової ставки за надані кредити; збільшення обсягів кредитування в галузі та зростання інтересу банків до кредитування кооперативів; продовження середніх строків кредитування; зниження середньої відсоткової ставки за користування кредитами; розширення спектру кредитних послуг; розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями: Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим банком, Кредитною установою для відбудови (KfW) та ін., у сфері фінансування фермерів і сільськогосподарських кооперативів; загальне поліпшення фінансового менеджменту в сільськогосподарських підприємствах при звертанні до банківських послуг. Серед негативних рис кредитних відносин виділено: достатньо високі ставки кредитування, для покриття яких існуючого рівня середньої рентабельності сільськогосподарських підприємств недостатньо; нестача кредитних ресурсів, які залучаються в сільськогосподарську сферу; слабка ресурсна база кредитування; нерозвиненість в Україні аграрної іпотеки; існуюча система сільського кредитування не надійна; існує потреба в зміні структури кредитування, збільшенні обсягів довгострокового кредитування; відсутність мережі спеціалізованих аграрних кредитних установ та аграрних банків; слабкий розвиток сектору небанківського кредитування на кооперативних засадах; нерозвиненість позазаставних способів забезпечення:

Таблиця Стан кредитування сільськогосподарських підприємств*

* Розраховано за даними Держкомстату України, Мінагрополітики України та Національного банку України.фінансового та майнового поручительства; відсутність чіткої взаємодії між банками та центральними і районними органами виконавчої влади й належного державного контролю в механізмі державної часткової компенсації відсоткових ставок, що викликає зловживання та штучне здороження кредитів банками; існування значної нерівномірності кредитної підтримки сільськогосподарських підприємств, недоступність кредитів для дрібних позичальників; недостатній розвиток нетрадиційних методів кредитування, таких як факторингові операції, форфейтування і фінансовий лізинг; низька якість інформаційного забезпечення учасників кредитних відносин.

Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що в Україні запровадження нових кооперативних форм господарювання ще не забезпечено необхідною мірою відповідними фінансово-економічними механізмами. Систематизація характеристик українських сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів дала змогу виділити їх класифікаційні ознаки з точки зору підходів до оцінки їх кредитоспроможності. Проведення оцінки кредитоспроможності виробничих і обслуговуючих кооперативів за моделями Альтмана та Чессера з наступним аналізом отриманих даних дозволило з'ясувати: більше половини сільськогосподарських кооперативів знаходяться на межі банкрутства, їх кредитоспроможність погіршується, обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи як група позичальників менш привабливі, ніж виробничі кооперативи, близько половини потенційно кредитоспроможних сільськогосподарських підприємств кредити не отримує, через жорсткі вимоги банків щодо необхідного рівня рентабельності для забезпечення низького ризику кредитування, дрібні сільськогосподарські товаровиробники не витримують конкуренції за кредитні ресурси, виробничі кооперативи знаходяться в більш вигідних умовах щодо кредитування, ніж обслуговуючі.

Концептуальні засади розвитку системи кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів запропоновано у вигляді трирівневої моделі (рис. 2). В ній методологічно окреслено принципові підходи до необхідності трирівневої структури організації кредитування сільськогосподарських кооперативів як такої, що відповідає практиці розвинутих країн. У концептуальній моделі запропоновано виділити сільськогосподарські кооперативи в окрему цільову групу при державному регулюванні фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері, що дозволить краще врахувати потреби дрібних товаровиробників і здійснювати цілеспрямовані заходи для підвищення кредитоспроможності сільськогосподарських кооперативів. Реалізація запропонованих підходів дозволить забезпечити багатоканальну організацію кредитної системи через взаємодію комерційних, державних і кооперативних організаційних форм, розподілити кредитні ризики, надати можливість кооперативам обирати найвигіднішу в конкретних умовах схему фінансування.

Рис. 2. Трирівнева концептуальна модель організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів

У третьому розділі „Удосконалення кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів” обгрунтовано забезпечення розвитку системи кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів в Україні, запропоновано створення розгалуженої та багаторівневої кредитної інфраструктури, розвитку нових форм агромікрокредитування.

Існуючу кредитну інфраструктуру необхідно доповнити наступними елементами: мережею кооперативних кредитних установ (кредитних спілок, кооперативних банків); установами з гарантування та страхування кредитів; кредитними бюро - незалежними установами, які накопичують інформацію щодо фінансового стану позичальників, їх кредитних історій та проводять рейтингування сільськогосподарських позичальників; мережею спеціалізованих кредитних установ, які надають позики під заставу землі, заснованих на державній формі власності, зокрема системою Державного земельного банку (рис. 3). Важливою умовою розвитку кредитної інфраструктури на селі є широке залучення органів місцевої влади до організації сільської кредитної кооперації: надання місцевими органами влади новоствореним кредитним спілкам офісів на пільгових умовах; участі місцевих бюджетів у формуванні пайового фонду кредитних спілок; членство в кооперативах органів місцевого самоврядування, надання можливості міської громаді виступати гарантами створених на спільних засадах кредитних спілок. Організаційно - економічне вдосконалення вже існуючих кредитних відносин між кооперативами та банківськими установами дозволить прискорити поліпшення кредитного забезпечення сільськогосподарських кооперативів без залучення великих додаткових ресурсів. Фактором підвищення доступності кредитів для сільськогосподар-ських кооперативів має стати цілеспрямована активність банківських установ щодо впровадження системи агромікрокредитування та стимулювання створення обслуговуючих кооперативів, які об'єднують одноосібних сільськогосподарських позичальників. Основний напрям організаційно-практичного удосконалення схеми мікрокредитування полягає в адаптації кредитної процедури до потреб сільськогосподарських кооперативів як підприємств, які не мають за мету максимізацію прибутку.

Для цього необхідно вивести сільськогосподарські кооперативи в окрему цільову групу серед інших позичальників, в межах якої здійснювати адаптацію кредитних процедур окремо для виробничих і обслуговуючих кооперативів.

Ключовим моментом роботи банку із сільськогосподарськими кооперативами має бути активний підхід банків до консультаційного супроводження при складанні бізнес-планів і реалізації бізнес-проекту, що не тільки може послабити ризики кредитування, сприятиме зниженню заборгованості сільськогосподарських кооперативів по кредитах, а допоможе подолати ще одну, крім незадовільного фінансового стану, причину низької кредитоспроможності кооперативів - неспроможність більшості керівників сільськогосподарських підприємств працювати в нових умовах, застосовувати фінансовий менеджмент, нові виробничі та маркетингові технології для досягнення сталого економічного розвитку свого підприємства.

Рис. 3. Перспективна схема організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів за підтримки держави

ВИСНОВКИ

Головним результатом дисертаційного дослідження є розробка та наукове обґрунтування теоретичних та методологічних засад кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Удосконалення кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів в Україні полягає у створенні умов для організації належного процесу кредитування з метою укладання та забезпечення виконання кредитної угоди на визначених в ній умовах шляхом послідовного дотримання встановлених кредитних процедур. Кредитне обслуговування здійснюється на підставі сукупності принципів забезпеченості, повернення, цільового використання, строковості та платності як обов'язкових умов кредитування. Кредитування сільськогосподарських позичальників кредитними установами здійснюється в кілька етапів і передбачає планування, надання кредиту, контроль за його використанням та поверненням. На параметри кредитного обслуговування впливають не тільки об'єктивні фактори зовнішнього макроекономічного середовища, а й тип учасників кредитних відносин - кредитора і позичальника. Потреба суб'єктів господарювання в ресурсах формує попит щодо необхідних обсягів, ставок, термінів, сезонності кредитування. Кредитні установи також встановлюють зустрічні параметри-вимоги до кредитування, які відповідають їхнім інтересам. На параметри кредитування опосередковано впливає держава шляхом регулювання макроекономічної ситуації в сільськогосподарській галузі та економіки країни в цілому. Ступінь відповідності умов кредитування інтересам усіх учасників кредитних відносин є відображенням адекватності державного регулювання фінансово-кредитної сфери. При правильній організації кредитного обслуговування активізується ділова активність позичальників, поліпшується фінансово-економічний стан, підвищується їх кредитоспроможність.

2. В Україні система кредитного обслуговування не задовольняє потреби сільськогосподарських кооперативів у кредитних ресурсах, недоліки якої зумовлені невідповідністю діючих фінансово-кредитних механізмів до потреб нових організаційно-правових форм господарювання, зокрема кооперативних формувань, які з'явилися в результаті докорінної трансформації власності на селі. Виявлено тісний, взаємообумовлений зв'язок між розвитком сільськогосподарської кооперації і аграрними перетвореннями у процесі здійснення ринкових реформ економіки України. Загальні тенденції трансформації кредитних відносин у сільськогосподарській сфері позначаються на стані кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів. Завдяки реформуванню виявлено деякі позитивні та прогресивні характеристики сучасного стану кредитування кооперативів, але негативні риси істотною мірою впливають на формування кредитних відносин у сільськогосподарській сфері, наслідком чого є незадовільне кредитне забезпечення кооперативів.

3. Сільськогосподарські кооперативи суттєво відрізняються за організаційно-фінансовими принципами функціонування від інших категорій позичальників. Обслуговуючі та виробничі кооперативи як позичальники крім спільних ознак мають певні відмінності. Загальною метою діяльності сільськогосподарських кооперативів є не стільки досягнення високих фінансових показників, скільки забезпечення соціально-економічного розвитку пайовиків-засновників кооперативу. Одночасно, виробничі кооперативи можуть бути прибутковими підприємствами, а обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи за своєю природою є неприбутковими організаціями. Загальноприйнята система оцінювання кредитоспроможності підприємств, яка використовується в кредитному процесі банківськими установами, не враховує особливостей сільськогосподарських кооперативів як позичальників. Оцінка кредитоспроможності сільськогосподарських кооперативів показала, що в переважної більшості (60-70%) вони є дуже ризиковими позичальниками із нестабільним фінансовим станом. При цьому сільськогосподарські виробничі кооперативи мають більш вигідні умови кредитного забезпечення порівняно з обслуговуючими, зокрема, пільгового.

4. Орієнтирами для вдосконалення української моделі організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів є притаманні більшості розвинених країн характеристики: трирівнева організаційна структура системи кредитного обслуговування (місцевий, регіональний, національний) з чітко вираженим розподілом функцій, повноважень, відповідальності; надання пільгових умов для кредитування сільськогосподарської галузі, розвиток у галузі високих технологій; наявність в сільській місцевості розгалуженої мережі двох взаємодоповнюючих систем - банківських і небанківських кредитних установ; активна участь держави у становленні й розвитку всіх видів кредитних установ, у тому числі через створення відповідних установ з державною формою власності; державне сприяння розвитку страхування сільськогосподарського сектору, зокрема дрібних товаровиробників.

5. Наближення часу вступу України до СОТ потребує від держави активізації своєї участі у створенні сприятливих інституційних умов для розвитку ефективної організації кредитного обслуговування сільськогосподарських кооперативів і комплексного стимулювання підвищення їхньої кредитоспроможності. Удосконалення кредитних відносин має здійснюватися одночасно та узгоджено на національному, регіональному і місцевому рівнях. Існуючу кредитну інфраструктуру необхідно доповнити наступними елементами: мережею кооперативних кредитних установ (кредитних спілок, кооперативних банків); установами з гарантування та страхування кредитів; кредитними бюро - незалежними установами, які накопичують інформацію щодо фінансового стану позичальників, їх кредитних історій та проводять рейтингування сільськогосподарських позичальників; мережею спеціалізованих кредитних установ, які надають позики під заставу землі, заснованих на державній формі власності, зокрема системою Державного земельного банку.

6. Основним фактором підвищення доступності кредитів для сільськогосподарських кооперативів має стати цілеспрямована діяльність банківських установ щодо впровадження системи агромікрокредитування з передбаченими вимогами до показників кредитоспроможності та бізнес-планування, які б враховували особливий статус кооперативів як позичальників. В основу визначення кредитоспроможності кооперативів, особливо обслуговуючих, має буде покладено оцінку здатності кооперативу генерувати грошові потоки - Cash Flow.

7. Цільовою функцією визначення кредитоспроможності є оцінка можливостей кооперативу мати позитивну величину фінансового результату діяльності за умов використання кредиту. Банки мають підвищити ефективність мікрокредитування шляхом створення фінансового механізму стимулювання створення обслуговуючих кооперативів із одноосібних сільськогосподарських позичальників та за допомогою системного консультування з питань фінансового менеджменту сприяти поліпшенню їх фінансово-господарських показників і ділової активності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Кудінов А.С. Стан та перспективи розвитку мікрокредитування в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №7. - С. 37-42 (0,38 др. арк.)

2. Кудінов А.С. Організація взаємодії сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів з банківськими установами // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №8(38). - С. 145-149 (0,30 др. арк.)

3. Кудінов А. С. Фінансові аспекти бізнес-плану сільськогоспо-дарського обслуговуючого кооперативу // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №10. - С. 121-126 (0,44 др. арк.)

4. Кудінов А.С. Кредитування сільськогосподарських кооперативів в механізмі фінансування АПК // Економіка АПК. - 2006. - № 6. - С. 80-85 (0,52 др. арк.)

5. Кудінов А.С. Удосконалення механізму кредитування сільськогос-подарських кооперативів в Україні // Економіка АПК. - 2006. - №8. - С. 93-100 (0,77 др. арк.)

Тези доповідей на науково-практичних конференціях

6. Кудінов А.С. Бізнес-план як засіб моделювання системи управління сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом // Зб. наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. 19-20 травня 2004 р. ”Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності” - 2004. - С.186-187 (0,18 др.арк.)

7. Кудінов А.С. Шляхи вдосконалення кредитування сільськогос-подарських кооперативів // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених „Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв”. - Дніпропетровськ - 2006 (11-12 квітня). - С.163-166 (0,28 др.арк.)

8. Кудінов А.С. Особливості побудови ефективної системи кредитування сільськогосподарських кооперативів // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів “Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку” 7-9 червня 2006 р.: Наук. зб. “Вісник Степу”. Вип. 3. - Кіровоград, 2006. - С. 186-187 (0,28 др.арк.)

В інших виданнях

9. Кудінов А.С. Практика використання іноземного досвіду при фінансуванні малого та середнього бізнесу в Україні/ Проблеми фінансової підтримки малих і середніх підприємств на селі//За ред. М.Я. Дем'яненка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2004. - С.157-161 (0,18 др.арк.).

Размещено на Allbest.ru