Економічний механізм стимулюючої системи оподаткування сільського господарства

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

в) єдиного сільськогосподарського податку за різними виробничими типами господарств.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою, в якій викладений авторський підхід по удосконаленню оподаткування сільськогосподарських підприємств. Всі опубліковані роботи виконані здобувачем самостійно. У роботі, виконаній з Мір Абдул Каюм Джалалом, "Некоторые выводы о состоянии налогообложения сельскохозяйственных предприятий Крыма" здобувачу належить інформаційний матеріал і методика його обробки, висновки зроблені спільно.

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, обґрунтовано необхідність його проведення, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, відображено їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі "Теоретичні основи економічного механізму стимулюючої системи оподаткування сільськогосподарських підприємств" розкрита суть економічної категорії "податки", уточнені особливості оподаткування та обґрунтовані методичні аспекти оцінки тяжкості оподаткування в сільському господарстві.

Суть податку полягає у вилученні державою в свою користь певної частини валового внутрішнього продукту (ВВП) у вигляді обов'язкового платежу (внеску). Податок - єдина законна форма відчуження власності фізичних і юридичних осіб на початках обов'язковості, індивідуальній безоплатності, безповоротності забезпечена державним примушенням, що не носить характеру покарання або контрибуції з метою забезпечення платоспроможності суб'єктів влади.

Податкова система є сукупністю податків, зборів, платежів, законодавче закріплених в державі; принципів, форм і методів їх встановлення, зміни або відміни; дій, що забезпечують сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства. Еволюція системи оподаткування відображає проблеми переходу України від адміністративно-командної до економіки ринкового типу. Податки в умовах ринкової економіки, крім виконання фіскальної функції, є найважливішим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.

У аграрному виробництві економічний процес відтворення, незалежно від його суспільного характеру, завжди переплітається з природними процесами. У сільському господарстві земля - головний засіб виробництва, володіє багатьма особливостями, що необхідно враховувати при оподаткуванні.

Земля, як природний ресурс і засіб виробництва, виконує двояку функцію. По-перше, вона є природним тілом і тому невідтворна, обмежена в просторі, нічим незамінна і характеризується постійністю місця. По-друге, земля виступає як найважливіший засіб виробництва, що володіє властивістю родючості ґрунту.

Особливості земельних ділянок приводять до необхідності альтернативного використання землі в кожній конкретній місцевості. Відмінності в родючості землі та характеру її використання зрештою відбиваються в диференційній ренті.

В Україні оподаткування сільськогосподарських підприємств має ряд законодавче передбачених особливостей. У дисертації розглянуті особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств.

З метою зниження податкового тиску на виробників сільськогосподарської продукції впроваджено фіксований податок. За основу його обчислення прийнята грошова оцінка землі, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995року № 213 "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів". У цьому документі зазначено, що величина вартості, визначена понад проведені витрати і нормативний прибуток (у розмірі 35% виробничих витрат), утворює диференційну ренту, частка з якої є податковим полем. У розробках ряду авторів Л.А. Миргородської, Ю.М. Новікова, О.В. Тіпакової була обґрунтована методика, що зберегла повністю алгоритм розрахунку, але дещо змінила нормативний прибуток.

Розроблено два способи обґрунтування стимулюючої системи оподаткування: на основі розрахунку рівня податкоємності та на основі тяжкості податкового тягаря. Тяжкість оподаткування (податкоємність) свідчить про долю податків і відрахувань до позабюджетних фондів у валовому доході підприємства, а тяжкість податкового тягаря (податковий прес) - це відношення суми податків і відрахувань до позабюджетних фондів до балансового прибутку.

Регулювати величиною оподаткування і досягти стимулюючої дії податкової системи можна на основі методики вивчення податкового поля, що утворюється диференційною рентою. Запропонована формула розрахунку диференційної ренти (Дрф). Важливу роль при її розрахунку грає коефіцієнт рентабельності (КР), тридцять відсотків якого утворює норматив прибутку, що залишається в господарстві:

Дрф=[ВД - ВД/(1+КР] -(0,3 КрхВД/(1+КР)=0,7 ВД х Кр/1+Кр, (1)

де ВД - валовий дохід підприємств.

Щоб забезпечити рівень рентабельності підприємства, рівний 35%, коефіцієнт тяжкості податкового тягаря повинен бути знижено до 50%. Використання методики податкового поля на основі диференційної ренти за будь-яких умов забезпечує відтворювальні процеси розвитку підприємства.

У другому розділі "Характеристика рівня розвитку виробництва і оподаткування сільського господарства Криму" висвітлено характеристику сільського господарства Криму як об'єкту оподаткування, проведена оцінка тяжкості оподаткування сільськогосподарських підприємств Криму, проаналізовано оподаткування сільського господарства інших країн, розкрити деякі тенденції економіки кримського регіону та їх вплив на податкові надходження до бюджетів всіх рівнів.

Основними тенденціями останніх років стало значне збільшення кількості підприємств і різноманіття форм господарських суб'єктів з одночасним роздрібненням виробництва. Зросло число дрібних та середніх виробників. Фермерські господарства склали у 2005році 68,5% загальної кількості сільськогосподарських підприємств Криму, при цьому виробляють тільки 4,2% сільгосппродукції кримського регіону.

При переході на нові форми господарювання втрачена якість використання землі, головного засобу виробництва. Наприклад, в Криму рівень рентабельності, в середньому по всіх галузях рослинництва, знизився з 69,8% до 16,7%. Валова продукція рослинництва з 1га, зменшилася з 2444грн. до 952грн., що позначилося і на отриманні прибутку з 1га 273грн. (1986 -1990рр.) до 27грн. (2001-2004рр.).

Загальна кількість земель закріплених за сільськогосподарськими виробниками значно зменшилася. У 1990році за сільськогосподарськими виробниками Криму було закріплено 2005,1тис.га земель, зокрема 1771,8тис.га сільськогосподарських угідь, а на 1 січня 2005року залишилося 1568,9 тис. га земель, з яких 1502,7тис. га - сільськогосподарські угіддя.

У зв'язку з проведенням реструктуризації і списанням податкової заборгованості сільгоспвиробників, має місце позитивна тенденція зниження тяжкості податкоємності, що відобразилася на зростанні ефективності сільськогосподарського виробництва Криму у 2003-2005рр. Податкоємність сільськогосподарських виробників АР Крим склала у 2003році -17,3%, 2004 -17,5%, 2005 -18,4%.

Динаміка досліджуваного періоду показує, що склад податкових і неподаткових платежів до бюджету достатньо широкий і складний. У структурі податкових платежів найбільше місце займає ПДВ, прибутковий податок з громадян, фіксований сільськогосподарський податок, податок на прибуток і плата за землю.

Сформована система оподаткування в Україні в даний час виконує фіскальні функції (табл.1).

Особливість сільського господарства, яку слід враховувати при оподаткуванні, полягає в тому, що сільськогосподарські підприємства утворюють виробничі типи. В ході аналізу ефективності роботи сільськогосподарських виробників встановлено, що падіння виробництва в різних типах господарювання неоднакове. Як ілюстрація були вибрані господарства Сакського району АР Крим.

Головна відмінність систем оподаткування західних країн від податкової системи України полягає в тому, що найбільша маса податків сплачується фізичними особами. Сільськогосподарські виробники західних країн користуються додатковими податковими пільгами в порівнянні з особами, зайнятими у інших галузях економіки.

У сільському господарстві Франції, Німеччини діють декілька режимів оподаткування залежно від рівня доходу сільгоспвиробників. Суть їх зводиться до надання податкових пільг дрібним та середнім виробникам по веденню документації та розрахунку податків.

Таблиця 1. Фінансові результати роботи і показники податкоємності сільськогосподарських підприємств Криму за період 1999-2005рр.

В Італії в основу обчислення прибуткового податку, який замінив ряд раніше діючих податків, зокрема, податок від володіння землею, аграрний податок, податок на споруди та інші, покладена кадастрова оцінка землі.

Фермери в США не мають пільгової ставки прибуткового податку, проте вони мають ряд інших пільг по сплаті податків, наприклад, можливість платити податок з середнього рівня доходу за три попередні роки. Ставка податку на землю сільськогосподарського призначення набагато нижче ставки податку на землю несільськогосподарського призначення. Цей підхід до оподаткування землі в аграрному секторі є основним принципом пільгового оподаткування сільського господарства, оскільки високі ставки перешкоджають ефективному використанню землі і зростанню капіталовкладень до земельного фонду.

На сьогоднішній день податки в Україні різноманітні по видах і утворюють розгалужену сукупність. Податкові надходження до бюджету по регіонах різні і відповідають економічному рівню регіону, структурі платників податків і їх фінансовій стабільності. Для кожного регіону пропорція розподілу податкових надходжень між державним і місцевими бюджетами залежить від спеціалізації регіону. У сільськогосподарських районах переважають надходження фіксованого податку, плати за землю і інших податків і платежів, які зараховуються до місцевого бюджету. У містах і промислових районах найбільшу питому вагу складають надходження ПДВ, податок на прибуток і інші податки і платежі, які зараховуються до державного бюджету.

Основні тенденції економіки Криму за останні роки: збільшення основних виробничих засобів, за рахунок придбання нових і списання зношених; високими темпами відбувається насичення виробництва оборотними коштами; підвищується об'єм інвестицій (найбільша частка інвестицій направлена в санаторно-курортну сферу); росте чисельність апарату управління (відповідно зростає їх фонд заробітної плати, що негативно позначається на витратах бюджету і збільшує податковий тиск на платників податків); відбувається зниження використання земельного капіталу (як за площею сільськогосподарських угідь, так і по ефективності використання одного гектара сільськогосподарських угідь); має місце зростання валової додаткової вартості, отриманої сукупно у всіх сферах економіки АР Крим; в аграрному секторі спостерігається поліпшення фінансового положення тільки по окремих галузях (відновлюють виноробницькі заводи, птахівничі господарства - виробництва з найбільшою рентабельністю і мінімальним терміном окупності).

У третьому розділі "Основні напрями розвитку стимулюючого оподаткування сільського господарства" обґрунтовані: а) побудова стимулюючої системи оподаткування на базі податкоємності; б) побудова стимулюючої системи оподаткування на базі теорії диференційної ренти; у) побудова єдиного сільськогосподарського податку за різними виробничими типами господарювання для дрібних та середніх товаровиробників.

Встановлено, що управляти величиною податкоємності і добитися стимулюючої дії податкової системи на виробництво можна на основі вивчення податкового поля диференційної ренти. Розроблено два методи обґрунтування величини податкоємності: на основі проектованої шкали нормативу податкоємності і на основі багатофакторних моделей.

Перший метод дозволяє зберегти надходження до державного бюджету і одночасно знизити рівень оподаткування до раціонального рівня. Зниження податкоємності валового доходу нарахованих податків від рівня 17% до 10% можливо тільки при зростанні виробництва продукції. При цьому буде дотримано умови наповнюваності бюджетів всіх рівнів. Встановлення нормативу оподаткування пов'язане з підсумком минулого року і прогнозом зростання об'ємів виробництва наступного року. Це повинна бути змінна шкала, яка встановлюється заздалегідь за підсумками минулого року і корегується за підсумками звітного (поточного) року. При падінні виробництва слід змінити шкалу. Основою її є незмінний норматив сплати податків і відрахувань в грошовій формі. Частка цього нормативу по відношенню до об'єму продукції змінюється. Із зростанням об'ємів виробництва частка податків знижується до нормативного рівня, а при зменшенні об'ємів вона буде рости.

Другий метод розроблений на основі багатофакторних моделей. Прикладом рішення цієї задачі може бути розрахунок тяжкості оподаткування по відношенню до рівня рентабельності капіталу.

У економічній літературі вплив факторів на зміну норми прибутку у вигляді багатофакторних моделей введено у 1992 році в навчальному посібнику "Методика фінансового аналізу підприємства" А.Д. Шеремета і Р.С. Сайфуддінова. Собівартість складається з економічно відособлених частин, що мають особливу роль у виробничому і відтворювальному процесах. С.В. Клімчук справедливо вичленувала їх зі складу собівартості в певну групу "Податки". Ринкові відносини примушують розглядати категорію управління виробництвом підприємств в новому ракурсі. Управління зараз охоплює обґрунтований пошук раціонального співвідношення між факторами виробництва, між елементами виробничих витрат.

Величина амортизації, віднесена до вартості валового доходу підприємства, представляє амортиємність (АЄ), заробітна плата - зарплатоємність (ЗПЄ), податки - податкоємність (ПЄ), матеріальні витрати - матеріалоєміність (МВЄ), ємність фінансових витрат - (ЄФВ). Можна побудувати моделі розрахунку впливу вказаних факторів на зміну рівня рентабельності (РрК) до капіталу по наступних формулах:

 або , (2)

, (3)

де СВ - сукупні витрати підприємства без податків і відрахувань до позабюджетних фондів;

КЄ - капіталоємність (співвідношення капіталу і валового доходу).

При зниженні на кожні 10% питомої ваги податків у валовому доході сільськогосподарських підприємств знижується рівень збитковості до капіталу на 0,5%. Нульова рентабельність - межа ефективності дії податків.

Через інфляцію вартісні показники значно спотворені. Це не дозволяє прямо зрівняти їх величини в часі, але спрямованість тенденцій добре простежується по відносних величинах сукупного податку.

Обґрунтована методика грошової оцінки землі побудована на розрахунку диференційної ренти (як I, так і II), а також величині абсолютної ренти (1,6ц зерна з 1га), що дозволяє встановити базу для обґрунтування стимулюючого оподаткування сільськогосподарських підприємств.

Той факт, що диференційна рента I вилучається, примушує виробників використовувати землю раціонально, інакше вона може виявитися недостатньою навіть для земельного податку, що в умовах ринкової економіки негативно відіб'ється на економічному стані підприємства. Диференційна рента I по місцезнаходженню, яку отримують господарства, найменше віддалені від ринків збуту продукції, визначається як різниця між суспільною ціною додаткових витрат та їх індивідуальною ціною. При цьому основою суспільної ціни є ціна зерна, вирощеного на гіршій і найбільш віддаленій ділянці. Диференційна рента I значною мірою пов'язана з екстенсивним розвитком землеробства, але вона також схильна до змін у зв'язку з інтенсифікацією землеробства, коли нова агротехніка і технологія набувають загального поширення і підвищують штучну родючість, що зливається з природною.

Результатом і критерієм ефективності інтенсифікації землеробської праці є диференційна рента II. Вона виникає через нерівномірність розподілу капіталу на землі. Продуктивніші додаткові витрати капіталу на одній і тій же ділянці землі, в порівнянні з витратами на гіршій ділянці, створюють диференційну ренту II.

Рекомендується побудувати стимулюючу податкову систему підприємства так, щоб сума всіх податкових платежів і відрахувань до позабюджетних фондів була б визначена на основі податкового поля, тобто величині частини диференційної ренти, яка містить в собі диференційну ренту I та величину абсолютної ренти. Це забезпечить можливості розширеного відтворення в сільськогосподарських підприємствах.

Величина диференційної ренти по родючості, за інших рівних умов, збільшиться і визначатиметься як різниця між ринковою вартістю землеробських продуктів і їх індивідуальною дійсною вартістю, а диференційна рента по місто розташуванню буде визначена як різниця між суспільною ціною додаткових витрат та їх індивідуальною ціною.

Основою стимулюючої системи оподаткування сільського господарства буде рентне поле, що утворюється різницею між вартістю реалізованої продукції та послуг і всією сукупністю витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції і послуг, збільшених на 30 % фактичного рівня рентабельності.

Побудова стимулюючого оподаткування на основі показника тяжкості податкового тягаря, тобто долі податків до чистого прибутку, може бути ілюстровано прикладом порівняльної характеристики тяжкості податкового тягаря сільськогосподарських підприємств АР Крим за 2003-2004рр.

Таблиця 2. Порівняльна характеристика податкової тяжкості на сільськогосподарські підприємства АР Крим 2003-2004рр.

За 2004 рік, було незначне послаблення податкового тиску, показник податкового тягаря (Пт), склав:

, (4)

де ВД - валовий дохід;

В - всі витрати, включаючи податки і збори, відрахування до фондів, що як входять в собівартість, так і нараховуються на прибуток;

ЧП - чистий прибуток (як результат після податкових відрахувань).

У 2003році коефіцієнт тяжкості податкового тягаря в 1,57 рази перевищував чистий прибуток, податковий тягар залишався великим. У 2004році він був рівний 1,676, що створювало сільськогосподарським підприємствам можливість відтворення за умови недоплати податків до бюджету 38,4млн.грн. (рис.1 і рис.2).

Рис.1 Використання податкового поля сільськогосподарськими підприємствами АР Крим у 2003році.

Рис.2 Використання податкового поля сільськогосподарськими підприємствами АР Крим у 2004році.

Порівнюючи малюнки видно, що в 2003 році диференційна рента була повністю вилучена і держава не залишила прибутку для підприємств, тим самим порушивши умови відтворення виробництва. У 2004році частина прибутку залишилася у підприємств для виробничих потреб.

Диференціювання величини податку за типами господарювання обов'язкове. Це обумовлено величезною різницею в грошовій оцінці земель, зайнятих посівами зернових, і земель, зайнятих виноградниками або плодовими. Побудова фіксованого податку для сільськогосподарських підприємств різного типу спеціалізації повинна бути диференційовано залежно від маси диференційної ренти. При існуючій системі сільськогосподарські виробники з різними типами господарювання і відповідно з різними рівнями інтенсивності знаходяться в однакових податкових умовах. Крім того, на одних і тих же землях по ґрунтовій родючості, використання різних сортів культур також дає істотну відмінність в надбавці диференційної ренти, основою, що служить, для грошової оцінки землі. Для оцінки можливості побудови єдиного фіксованого податку використана скорегована методика грошової оцінки земель по господарствах різних виробничих типів.

Слід вилучати тільки диференційну ренту I і величину абсолютної ренти. Якщо в господарстві переважає рілля, то використовується для розрахунку приклад зернового господарства; якщо переважають плодові, то їх площа оцінюється за прикладом плодового виробничого типу. Аналогічно розраховується площа виноградників або закритий ґрунт. Сума грошової оцінки ріллі, плодових, виноградників складе грошову оцінку господарства. Поле оподаткування не може бути від'ємним, тобто всі види податків і відрахувань до позабюджетних фондів треба покривати з отриманої диференційної ренти. Такий підхід дозволить стимулювати виробництво і збільшити надходження до бюджету.

Висновки

сільгоспвиробник податок диференційний рента

1. Головною особливістю сільського господарства як виду економічної діяльності є те, що основним засобом виробництва виступає земля. Земля в сільському господарстві є не тільки матеріальною умовою існування цієї галузі, але і активним чинником виробництва. Вона є і предметом праці, на яку людина впливає в процесі виробництва, і знаряддя виробництва, за допомогою якого людина обробляє необхідні йому культури.

Особливостями сільськогосподарських підприємств як суб'єктів оподаткування є те, що результати їх господарської діяльності визначаються якісною відмінністю в економічній родючості землі, залежності підсумків діяльності від природних умов та кліматичних коливань. Податки повинні бути динамічними і такими, що корелюють до результатів кожного року. А податкова система повинна відповідати виробничим типам господарства, тобто спеціалізації виробництва і системі господарювання.

2. Поняття тяжкості оподаткування (податкоємність) і тяжкість податкового тягаря (прес) відображають різні сторони впливу податків. Тяжкість оподаткування свідчить про частку податків і відрахувань до позабюджетних фондів у валовому доході підприємства, а тяжкість податкового тягаря - це відношення суми податків і відрахувань до позабюджетних фондів до балансового прибутку в рамках податкового поля, утвореного диференційною рентою.

Розроблено два способи обґрунтування стимулюючої системи податків: на основі розрахунку рівня податкоємності валового доходу і на основі тяжкості податкового тягаря. Щоб забезпечити рівень рентабельності підприємства, рівний 35%, коефіцієнт тяжкості податкового тягаря повинно бути знижено до 50%.

3. Основними тенденціями останніх років стало збільшення кількості підприємств і різноманіття форм господарських суб'єктів з одночасним розукрупненням виробництва. Зросло число дрібних і середніх сільськогосподарських виробників. При переході на нові форми господарювання загублена якість використання землі, головного засобу виробництва.

У 1990-2001рр. сума нарахованих податків і відрахувань до цільових фондів перевищила об'єм валового доходу сільськогосподарських підприємств Криму. Це привело до погіршення економічного стану підприємств. Виробники не мали можливості виплатити всі податки, оскільки грошові кошти були використані для підтримки виробничого процесу (закупівлі необхідних матеріальних цінностей, виплати зарплати та інші).

Величина тяжкості оподаткування залишається дуже високою та не відповідною принципу стимулювання розвитку сільського господарства. Податкоємність сільськогосподарських підприємств Криму за 2003-2005рр. склала 17,7%.

Визначена і описана залежність між податкоємністю і рівнем рентабельності сільськогосподарських підприємств.

4. Починаючи з кінця 80-х років в багатьох західних країнах пройшли податкові реформи, покликані адаптувати податкове законодавство до сучасного рівня економічного розвитку цих країн. Були значно знижені ставки оподаткування по податках для аграрного сектора. При незначному показнику податкоємності, до 9%, сільгоспвиробникам надається різна дотаційна допомога. Податкові пільги націлені на спрощення ведення обліку і зниження податкоємності для дрібних і середніх сільськогосподарських виробників; крупні виробники сільського господарства підлягають загальному порядку оподаткування. При оподаткуванні аграріїв застосовуються кадастровий підхід до розрахунку земельного податку, податкові стимули для інвестицій у сільське господарство, звернення до середнього рівня доходу оподаткування за декілька попередніх років.

5. Встановлено, що регулювати величину податкоємності і добитися стимулюючої дії податкової системи на виробництво можливо на основі нормативу податкоємності. Розроблено два методи обґрунтування величини податкоємності на основі проектованої шкали нормативу податкоємності і на основі багатофакторних моделей. Перший метод дозволяє зберегти надходження до державного бюджету і одночасно знизити рівень оподаткування до раціонального рівня. Другий метод розроблений на основі багатофакторних моделей. Прикладом рішення цієї задачі може служити розрахунок тяжкості оподаткування по відношенню до рівня рентабельності капіталу.

6. Рекомендується побудувати стимулюючу податкову систему підприємства так, щоб сума всіх податкових платежів і відрахувань до позабюджетних фондів була б визначена на основі податкового поля, тобто величини частини диференційної ренти. Запропонована уточнена методика розрахунку диференційної ренти виходячи з фактичної врожайності, фактичних виробничих витрат і обґрунтованого нормативу прибутку, рівного 30% фактичного рівня рентабельності виробництва, що забезпечує умови для розширеного відтворення в сільськогосподарських підприємствах.

7. Висунута і апробована методика побудови єдиного сільськогосподарського податку на основі теорії диференційної ренти за різними виробничими типами господарств для дрібних і середніх сільгоспвиробників. Це дозволить відобразити об'єктивну можливість виробничого потенціалу підприємства і побудувати диференційну систему оподаткування, стимулюючу об'єми виробництва і скорочення витрат. На відміну від інших методик, величина податку для кожного типу господарювання визначається сумою величин диференційної ренти I і абсолютної ренти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Мир Абдул Каюм Джалал, Марусик Е.А. Некоторые выводы о состоянии налогообложения сельскохозяйственных предприятий Крыма// Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета.- Симферополь: КГАУ, 2004.-выпуск 82.- С. 49-54.

2. Марусик Е.А. Два методических подхода регулирования налогообложения сельскохозяйственных предприятий // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць.-Дніпропетровськ: ДНУ,2004.-Випуск № 191.-С.17-23.

3. Марусик Е.А. О методических основах стимулирующего налогообложения сельскохозяйственных предприятий// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць.-Дніпропетровськ: ДНУ,2005.- Випуск № 203.-С.1085-1093.

4. Марусик Е.А. Проект стимулирующего налогообложения на основе налогоемкости сельскохозяйственных предприятий // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.-Випуск № 210.- С.1062-1072.

5. Марусик Е.А. Методические основы построения единого налога для сельскохозяйственных предприятий разных производственных типов хозяйствования// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ,2006.- Т. III.-Випуск № 212.-С.717-724.

Матеріали і тези конференцій:

6. Марусик Е.А. О методике расчета стимулирующего сельскохозяйственного налога// "Наука і освіта 2004": Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції 10-25 лютого 2004р. м. Дніпропетровськ. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.-Т.9.-С.33-35.

7. Марусик Е.А. Два методических похода регулирования налогообложения сельскохозяйственных предприятий // "Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення": Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції 22 березня 2004р. м. Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.-С.20-22.

8. Марусик Е.А. Построение налогообложения по производственным типам сельскохозяйственных предприятий на основе дифференциальной ренты// "Динаміка наукових досліджень 2004": Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції 21-30 червня 2004р. м. Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ: Наука і освіта,2004.-Том.50.-С.32-35.

9. Марусик Е.А. Показатель налогоемкости отражает уровень налогообложения сельскохозяйственных предприятий //"Освіта і наука без меж": Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15-17 грудня 2004р. м. Білгород- м. Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ: Наука і освіта,2004.-Том.5.-С.19-23.

10. Марусик Е.А. Налогоемкость сельскохозяйственных предприятий снизилась// "Дні науки 2005": Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15-27 квітня 2005р. Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ: Наука і освіта,2005.-Том.13.-С.14-17.

11. Марусик Е.А. О рентном поле стимулирующего сельскохозяйтсвенного налога// "Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспект": Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20 квітня 2005р. Запоріжжя. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.-Том.III.-С.150-153.

12. Марусик Е.А. Методические основы построения единого налога для сельскохозяйственных предприятий разных производственных типов хозяйствования// "Сучасні наукові дослідження - 2006": Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції 20-28 лютого 2006р. м. Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006.-Том.31.-С.92-95.

13. Марусик Е.А. Анализ методических основ построения единого дифференцированного земельного налога по производственным типам хозяйств// "Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов": Тезисы докладов II Всеукраинской научно-практической конференции г. Симферополь.- Симферополь: Крымское учебно-педагогическое издательство, 2006.-С.109-112.

14. Марусик Е.А. Алгоритм расчета стимулирующего налогообложения сельского хозяйства (на примере Крыма) //"Наука: теорія та практика - 2006": Матеріали I міжнародної науково-практичної конференції 21-31 серпня 2006р. м. Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006.-Том 4.-С.41-44.

15. Марусик Е.А. О необходимости внедрения стимулирующего налогообложения в сельском хозяйстве (на примере Крыма)// "Передові наукові розробки - 2006": Матеріали I міжнародної науково-практичної конференції 1-15 вересня 2006р. Дніпропетровськ. -Дніпропетровськ: Наука і освіта,2004.-Том.1.-С.40-42.

В інших виданнях:

16. Марусик Е.А. Становление системы налогообложения в сельском хозяйстве Крымского региона. - Симферополь: "Экономика и управление", 2004.- №2-3.-С.21-24.

Размещено на Allbest.ru