Ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.14: 636.2: 637.5'62

Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Надворняк Ярослава Миколаївна

Харків 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук.

Захист відбудеться " 15 " березня 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01, у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст-1", корпус 1, аудиторія 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в "Комуніст-1", корпус 1

Автореферат розісланий " 06 " лютого 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

АНОТАЦІЇ

Надворняк Я.М. Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, Харків, 2005.

В дисертації наведено основні результати проведеного комплексного дослідження проблеми економічної ефективності і вибору найбільш енергозберігаючих технологій вирощування зернофуражних і кормових культур та виробництва яловичини в Івано-Франківській області.

Експериментальним шляхом установлено взаємозалежність економіки виробництва яловичини в молочному і м'ясному скотарстві від затрат сукупної енергії, як найбільш лімітуючих чинників підвищення рівня економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України.

Обґрунтовано основні перспективні показники розвитку галузі скотарства із врахуванням найбільш суттєвого критерію оцінки економічної ефективності - рівня рентабельності та факторів впливу на її підвищення в Прикарпатті України.

Ключові слова: економічна ефективність, енергозберігаючі технології, затрати сукупної енергії, енергоносії, рентабельність.

Надворняк Я.Н. Эффективность производства мяса крупного рогатого скота в Прикарпатье Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2005.

В диссертации изложены основные результаты комплексного исследования экономической и энергетической эффективности технологий производства кормов и говядины в предприятиях Ивано-Франковской области.

Результатом анализа и оценки используемых технологий в кормопроизводстве и скотоводстве, выделены наиболее энергосохраняющие, которые в перспективе могут быть использованы в Прикарпатском регионе.

Исследована система сельскохозяйственных машин и агрегатов, используемых для выполнения отдельных технологических операций и всего процесса в кормопроизводстве, с целью определения наиболее экономически эффективных и одновременно менее энергозатратных и наиболее энергосохраняющих, которые могут быть широко использованы в лесостепной зоне Прикарпатского региона, определены рациональные агрегаты при вспашке, культивации, сборе урожая.

Изучены разные способы содержания бычков молочного и мясного направления продуктивности: беспривязного на щелевых полах, привязного круглогодового и беспривязного на выгульно-кормовых площадках в летний период и привязным содержанием в зимний период. По результатам экономического анализа установлено влияние способов содержания и технологий в скотоводстве на уровень продуктивности животных и на убойные показатели, а также сделано биоэнергетическую и экономическую оценку производства говядины.

Энергетическая оценка кормопроизводства показала, что наименьшие затраты совокупной энергии происходят при выращивании многолетних трав на зеленый корм - 13.95 ГДж 1 га, выращивание их на сено увеличивает затраты на 5.7 %, зеленой массы однолетних трав - на 23.5 %. При выращивании кормовых корнеплодов затраты энергии возрастают в 4.5 раза, кукурузы на зеленый корм и силос в 2.7 раза больше.

В условиях Прикарпатья Украины за 18-мес. период беспривязного содержания молодняка черно-пестрой породы на щелевых полах среднесуточные приросты живой массы составили 742 г, при круглогодовом привязном - на 2.2 % больше, при привязном в зимний период и беспривязном на выгульно-кормовых площадках в летний период - больше на 5.3 %. Живая масса одного бычка в 18-мес. возрасте достигла соответствия 437.9; 446.9 и 459.3 кг. Помесные бычки черно-пестрых х абердин-ангуской породы в этом возрасте имели живую массу 487.4 кг.

Удельные капитальные вложения при беспривязном содержании молодняка на щелевых полах на 11.4 % больше, чем при привязном. Содержание крупного рогатого скота по технологии мясного скотоводства в капитальных помещениях увеличивает удельные капиталовложения на 34.1 % за счет дополнительной стоимости скотомест для расположения коров. Поэтому, в условиях Прикарпатья необходимо искать резервы уменьшения стоимости помещений для содержания мясного скота. Установлено, что стоимость помещений для расположения животных находится от 38 до 45 % от общей сметной стоимости модульной фермы на 1000 скотомест. Срок окупаемости капвложений в молочном скотоводстве - 2.6-3.1 лет, в мясном скотоводстве - 7.2 года.

Себестоимость 1 ц живой массы крупного рогатого скота при привязном содержании составляет 414.51 грн., при беспривязном на щелевых полах возрастает на 2.2 %. В мясном скотоводстве она больше на 12.6-15.6 %. У структуре себестоимости затраты на корма составляют 75.0-75.5 %, оплату труда 4.0-4.8 %.

За структурой себестоимости производства мяса крупного рогатого скота энергетическая оценка в сущности не отличается от денежной. Так, удельный вес затрат на оплату труда при денежной оценке составляет от 4.0 до 4.8 %, на корма - 75.0-75.5 %, на содержание основных фондов - 6.3-7.1 %, на энергоносители - 1.6-6.9 %; при энергетической оценке, ответственно, - на оплату труда - от 4.6 до 8.9 %, на корма - 71.3-80.8 %, на содержание основных фондов - 2.1-4.2 %, на энергоносители - 9.6-12.1 %.

Выручка от реализации 1 ц живой массы помесных бычков на 5.0-5.8 % больше, чем черно-пестрых. При этом, реализационная цена 1 ц живой массы зависит от качества мяса. Качество мяса бычков в пределах технологии молочного скотоводства мало зависела от способа содержания молодняка, и реализационная цена была на уровне от 610.82 до 617.40 грн./ц. Прибыль у молочном скотоводстве зависела, в основном, от себестоимости: чем ниже себестоимость, тем выше прибыль. Так, при содержании бычков на привязи зимой беспривязно на выгульно-кормовых площадках летом, прибыль на 1 ц живой массы составила 198.42 грн., при круглогодовом привязном на 2.2 %, и при беспривязном на щелевых полах снизилась на 6.5 %.

У мясном скотоводстве высокое качество реализованного мяса помесных бычков не смогла покрыть очень большой себестоимости производства живой массы, тому прибыль получена гораздо меньше, чем в молочном скотоводстве. Если выручка от реализации 1 ц живой массы в мясном скотоводстве составила 648.18 грн., что на 5.0-5.8 % больше, чем в молочном скотоводстве, а себестоимость выше на 12.6-15.6 %, то прибыль снизилась до 169.26 грн./ц или на 8.8-14.7 %.

Поэтапное повышение продуктивности молодняка на уровне 500, 700 и 900 г среднесуточного прироста живой массы дает возможность вести производство говядины рентабельно. С ростом продуктивности скота увеличивается прибыль и уровень рентабельности производства мяса крупного рогатого скота. Рентабельность производства мяса крупного рогатого скота в молочном скотоводстве превышает рентабельность производства мяса крупного рогатого скота в мясном скотоводстве за счет наличия большого количества резервов снижения себестоимости продукции.

Ключевые слова: экономическая эффективность, энергосберегающие технологии, затраты совокупной энергии, энергетические ресурсы, рентабельность.

Nadvorniak Y.N. Effectiveness of Beef Producing of Precarpathia in Ukraine. - Manuscript.

Dissertations of competition of candidate of economic sciences degree on speciality 08.07.02. - Economics of agriculture and agrarian-industrial complex. - Harkiv State Agrarian University named after V.V.Dokuchayev, Harkiv, 2005.

The dissertation is devoted to revealing the results of complex research of the problem of economic efficiency and choice of the most effective power conserving technology of grain crops and fodder crops cultivating and beef producing of Precarpathia in Ukraine.

Interdependence of beef producing economics in diary and meet cattle-breeding on total power imputs and on fuel imput, in general, as the most restrictive factors of increasing the level of economic efficiency of beef producing of Ivano-Frankivsk region is established by experiment.

Perspective indices of development of cattle-breeding branch with regard for the most essential criteria of evaluating of economic efficiency, that is the level of profitability and factors of influence on its increasing of Precarpathia in Ukraine is scientifically grounded.

Key words: economic efficiency, power conserving technologies, total power imputs, fuel, profitability.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення енергозабезпечення сільського господарства є важливою проблемою сучасності і потребує зусиль як дослідників-науковців, так і практиків. Проблема зводиться не лише до вирішення питання енергозабезпечення, а й до створення та впровадження у сільському господарстві нових енергозберігаючих технологій виробництва. Крім того, поряд із вартісною оцінкою ефективності сільського господарства важливо здійснювати його біоенергетичну оцінку, що дозволить провести порівняльний аналіз, визначити шляхи підвищення ефективності виробництва та можливі напрями спеціалізації.

Загострення економічної та енергетичної кризи спричинило значне зменшення виробництва продукції в усіх галузях сільського господарства України, а особливо продукції скотарства. У надзвичайно важких економічних умовах опинилося виробництво м'яса великої рогатої худоби, зокрема в лісостеповій зоні Прикарпаття України. Якщо молочне скотарство має деякий розвиток в індивідуальному секторі Прикарпаття, то низькі закупівельні ціни на яловичину посприяли фінансовому краху більшої частини колективних сільськогосподарських підприємств, що не дозволяє їм підтримувати ті обсяги виробництва яловичини, які формувалися десятиріччями. У розвитку галузі скотарства відбуваються процеси реінтенсифікації виробництва та примітивізації технологій. Негативні тенденції в розвитку скотарства з особливою гостротою проявилися в лісостеповій зоні Прикарпаття України. Надзвичайно значні темпи скорочення чисельності поголів'я худоби набули неупередженого характеру. В умовах перехідної економіки проблема розвитку м'ясного скотарства та формування ринку яловичини перестає бути чисто економічною чи технологічною, а набуває гостро соціального характеру і тісно пов'язана з удосконаленням виробничих відносин, формуванням нового типу працівника-власника, а також з рівнем життя і добробуту населення.

Проблемам ефективного ведення скотарства присвячено праці вчених економістів Азізова С.П., Амбросова В.Я., Березівського П.С., Кутікова С.Й., Лукінова І.І., Месель-Веселяка В.Я., Олійника В.Й., Омельяненка А.О., Радченка В.В., Рижкова В.Г., Соловйова М.Д., Шияна В.Й. та інших дослідників.

Народногосподарське значення визначення економічної ефективності різних систем і способів утримання молодняка великої рогатої худоби та ефективності енергозберігаючих технологій при виробництві кормів і м'яса великої рогатої худоби збільшує увагу до розвитку галузей тваринництва та необхідності проведення глибоких досліджень по підвищенню ефективності їх ведення в окремих формах господарювання і по окремих зонах чи регіонах України. Вирішення вищезазначених проблем потребує комплексного підходу, спрямованого на підвищення економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби. Саме це й визначило вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в лабораторії виробництва яловичини Інституту тваринництва УААН і є складовою частиною науково-технічної програми “Продовольство-95” підпрограми “Яловичина” теми: “Удосконалити існуючі та створити нові породи і типи м'ясної худоби, розробити ресурсозберігаючі системи виробництва яловичини в молочному і м'ясному скотарстві, які забезпечують середньодобовий приріст молодняка - 900-1300 г”, № держреєстрації UА 01001314 Р; науково-технічної програми УААН на 1996-2000 роки "Технології в молочному і м'ясному скотарстві", підпрограми "Технології виробництва яловичини" розділу "Розробити по зонах України енерго- та ресурсозберігаючі конкурентноспроможні технології виробництва яловичини в м'ясному скотарстві, що забезпечать середньодобові прирости 1000-1200 г в підприємствах різних форм господарювання", № держреєстрації 0196 UO 11387.

Мета і завдання дослідження. Метою проведених досліджень є визначення економічної та енергетичної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби; розроблення організаційно-економічних основ підвищення ефективності виробництва яловичини в лісостеповій зоні Прикарпаття України.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення наступних завдань:

виявити енергетичну ефективність виробництва кормів для виробництва м'яса великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах Прикарпаття України;

вивчити економічну ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби в залежності від способів утримання худоби в молочному і м'ясному скотарстві;

дати біоенергетичну оцінку ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в залежності від способів утримання тварин в Прикарпатті України;

обґрунтувати напрями беззбитковості виробництва м'яса великої рогатої худоби в лісостеповій зоні Прикарпаття України;

розробити прогноз підвищення ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є прикладні аспекти проблеми економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в умовах лісостепової зони Прикарпаття України.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є сільськогосподарські підприємства Івано-Франківської області, в яких вирощується на м'ясо молодняк великої рогатої худоби чорно-рябої породи та її помісі з абердино-ангуською породою по технологіях, що застосовуються в молочному і м'ясному скотарстві.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є положення економічної теорії з питань формування ринкової системи та системний підхід до вивчення економічних явищ. Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувались наступні методи:

експериментальний, документальний, розрахунково-аналітичний, абстрактно-логічний метод верифікації, економіко-математичний з використанням прикладних програм Microsoft Excel. До використовуваних методичних прийомів і способів досліджень належать: експериментальне проведення науково - виробничого досліду, лабораторних аналізів, контрольних зважувань чи контрольних замірів. Документальний метод дослідження складався з наступних методичних прийомів: реєстрація господарських процесів, явищ і операцій у первинних документах; фотографія, хронометраж робочого дня чи технологічної операції; калькулювання об'єктів дослідження і технологічних операцій. До розрахунково-аналітичного методу належали: аналіз і синтез, групування, порівняння, індексів, рядів динаміки та інших статистичних прийомів, комп'ютерних розрахунків, прийом зворотнього розрахунку та інші. До методу верифікації можна віднести методичний прийом біометрії по перевірці достовірності проведеного досліду, методичний прийом порівняння результатів проведеного дослідження із нормативно-довідковою інформацією на достовірність проведених досліджень та інші.

Інформаційною базою дослідження є літературні джерела вітчизняних та зарубіжних авторів; первинні і зведені документи, облікові реєстри аналітичного і синтетичного обліку господарських операцій процесу виробництва: зернофуражних і кормових культур та м'яса великої рогатої худоби; дані періодичної та річної звітності за період вирощування бугайців великої рогатої худоби; дані технологічних карт та річних планів сільськогосподарських підприємств області; показники фінансової та статистичної звітності підприємств АПК Івано-Франківської області; статистичні дані Головного статистичного управління України.

Наукова новизна одержаних результатів даного дисертаційного дослідження полягає в наступному:

вперше визначені затрати сукупної енергії при вирощуванні зернофуражних і кормових культур для виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України;

вивчено вплив способів утримання великої рогатої худоби в молочному скотарстві в Прикарпатті на економічну ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби;

на основі експериментальних досліджень зроблена оцінка економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в молочному і м'ясному скотарстві Івано-Франківської області;

вивчена біоенергетична ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби в залежності від способів утримання тварин в Прикарпатті України;

визначені напрями беззбитковості виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України;

доповнено і удосконалено постановку економіко-математичної задачі відносно оптимізації отримання максимуму прибутку на 100 га кормової площі за методикою лінійного програмування в економіці у системі Mikrosoft Excel, запропонованою професором О. В. Ульянченком;

знайшло подальший розвиток визначення можливості рентабельного виробництва м'яса великої рогатої худоби в ринкових умовах господарської діяльності підприємств Прикарпаття України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень по енергозберігаючих прийомах вирощування кормових і зернофуражних культур та утримання худоби, що вирощується на м'ясо, дають можливість знизити витрати енергетичних ресурсів; підвищити продуктивність праці; вести прибутково галузь скотарства в сільськогосподарських підприємствах лісостепової зони Прикарпаття, що підтверджено актами на впровадження науки у виробництво по Івано-Франківській області. Впровадження результатів дослідження відбувалося шляхом розробки методичних рекомендацій, методик, пропозицій і аналітичних оглядів державним органам управління.

Досліджені в роботі способи утримання молодняка великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності і худоби м'ясного напрямку продуктивності впроваджено у сільськогосподарське виробництво СВК імені Івана Франка Богородчанського району Івано-Франківської області з річним економічним ефектом 25.0 тис грн. (акт від 22.10.2001 року). Результати досліджень використовуються в лекціях і практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів м. Івано-Франківська (довідка від 01.02.2005 року).

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю здобувача зібрано первинні матеріали і зроблено аналіз економічної ефективності виробництва яловичини в спеціалізованих господарствах Коломийського та Снятинського районів Івано-Франківської області і спільно з науковим керівником розроблено схему та методику проведених досліджень.

Особисто здобувачем проведено науково-виробничий дослід по вивченню різних способів утримання великої рогатої худоби; зроблено аналіз одержаних результатів та сформовано рукопис дисертації на основі власних досліджень. Матеріали досліджень оброблені статистично, зроблені висновки та пропозиції виробництву.

Шість наукових статей, опубліковані автором у виданнях, що визнані фаховими з економіки, виконані особисто. У сумісних наукових публікаціях за згодою авторів використано лише свою частину. У публікації № 10 здобувачу належать результати енергетичної оцінки експериментальних даних, № 11 - матеріали по спілці селян "Україна", № 12 - розрахунки конверсії енергії кормів в енергію тваринницької продукції, № 13 - підрозділ по організації і затратах праці, № 14 і 15 - підрозділ 3.2.3 по оцінці способів утримання тварин, № 16 - техніко-економічні показники фермерського господарства, № 17 - підрозділ 5.1 по збереженню енергії в кормовиробництві.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації доповідалися і були схвалені: на вчених радах Інституту тваринництва УААН (1993-2003 рр.); науково-практичних конференціях Інституту тваринництва УААН (1993-1999 рр.); на міжнародній науково-практичній конференції “Научное наследие И.В.Бельговского и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии” (Харків, 1995р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність методів інтенсифікації виробництва продуктів тваринництва” (Харків, 1996); на науково-практичній конференції Сумського національного аграрного університету (Суми, 2002 р.); на міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених "Сталість, екологізація і ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи” (Харків, 2002р.); на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю економічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва “Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (Харків, 2004 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 17 наукових працях, загальним обсягом 5,16 друк. арк., з них 6 статтей, обсягом 3.27 друк. арк.. - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 180 сторінках комп'ютерного тексту Times New Roman 14, містять 48 таблиць і 4 малюнки. Робота складається із чотирьох розділів: вступу, огляду літератури та методики наукових досліджень, власних експериментальних досліджень, висновків, списку літератури, який налічує 226 джерел, з яких 30 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету, основні задачі, предмет та об'єкт, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, відображено їх апробацію, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі - “Постановка питання, методологія та методика наукових досліджень” - вивчення теоретичних основ ефективності різних систем і способів утримання молодняка великої рогатої худоби свідчить про те, що в даному напрямку відсутні дослідження на території Прикарпаття України, не проведено жодного експериментального дослідження по визначенню ефективності енергозберігаючих технологій вирощування зернофуражних і кормових культур, технологій виробництва м'яса великої рогатої худоби в молочному і м'ясному скотарстві.

Науково-виробничі досліди проведені в СП “Україна” Коломийського району Івано-Франківської області. Для проведення експериментального дослідження сформовано чотири піддослідні групи бугайців великої рогатої худоби.

Три групи бугайців чорно-рябої породи утримували по технології молочного скотарства: першу групу - безприв'язно на щілинних підлогах, другу - на прив'язі цілорічно, третю - в період з березня по серпень - безприв'язно на вигульно-кормових майданчиках, із вересня по лютий місяць - в капітальних приміщеннях на прив'язі.

Четверта група складалася із 15 голів бугайців помісей чорно-рябої з абердин-ангуською породами і 15 голів корів-первісток чорно-рябої породи, біля яких бугайці шість місяців були на підсисі, після відлучення їх вирощували до 18-міс. віку, а корів-первісток відгодували і реалізували на м'ясо.

Всіх бугайців для формування піддослідних груп відбирали здорових, без видимих вад, не відсталих в рості і розвитку, типових для вказаної породи по тілобудові тварин. Початок формування груп відбувся 1 березня першого року досліду, а процес вирощування бугайців усіх груп закінчився 1-5 вересня другого року досліду у 18-міс. віці (табл. 1).

Таблиця 1 Схема науково-виробничого досліду, проведеного в СП “Україна” Коломийського району Івано-Франківської області

Показник	Група
	І	ІІ	ІІІ	ІV
	технологія
	молочного скотарства	м'ясного скотарства
Спосіб утримання: телята віком 0-6 місяців	безприв'язний на щілинних підлогах	прив'язний	березень-серпень міс., безприв'язний на ВКМ	березень-серпень міс., безприв'язний на ВКМ на підсисі
Молодняк 6-12 місяців	безприв'яз-ний на щілинних підлогах	прив'язний	вересень-лютий міс. прив'язний	вересень-лютий міс. прив'язний, окремо від корів. корови по лютий місяць
Молодняк 12-18 місяців	безприв'яз-ний на щілинних підлогах	прив'язний	березень-серпень міс., безприв'язний на ВКМ	березень-серпень міс., безприв'язний на ВКМ
Поголів'я: бугайців, гол. корів, гол.	15 -	15 -	15 -	15 15
Порода	чорно-ряба	чорно-ряба	чорно-ряба	чорно-ряба х абердин-ангуська
Тривалість вирощування, міс.	18	18	18	18

Одержані результати дослідів оброблені біометрично. При порівнянні результатів біометричного дослідження живої маси, середньодобових приростів і забійних показників бугайців великої рогатої худоби, проведеного на основі навчального методичного посібника „Математические методы в биологии” автора Плохінського М.А., встановлено наступне: в І-ІІ, І-ІІІ і ІІ-ІІІ групах - невірогідні результати і Р < 0.95; в І-IV, II-IV і ІІІ-ІV групах - результати вірогідні і Р > 0.95 та Р > 0.99.

Проведено також дослідження енергетичної оцінки виробництва кормів при вирощуванні молодняка великої рогатої худоби на м'ясо. Результати вказаного дослідження записано в другому розділі роботи.

В другому розділі - “Енергетична оцінка виробництва кормів при вирощуванні молодняка великої рогатої худоби на м'ясо” - визначено затрати сукупної енергії при вирощуванні зернофуражних і кормових культур - в розрахунку на 1 га площі, на 1 ц продукції і за видами затрат та проаналізовано стан виробництва м'яса великої рогатої худоби в Україні та Івано-Франківській області за період 1990-2004 роки, а також - споживання основних продуктів на душу населення за рік.

Обсяги реалізації худоби і птиці на забій (у живій вазі) за 1990-2004 роки мають тенденцію до значного зниження по Україні на 46.01 % і в Івано-Франківській області - на 1.14 %. У 2004 році обсяг реалізації худоби і птиці на забій (у живій вазі) в Україні становив 2987.4 тис. тонн проти 4421.8 тис. тонн у 1990 році, а в Івано-Франківській області - 86.4 тис. тонн (98.86 %) проти 87.4 тис. тонн у 1990 році. Зменшення обсягів реалізації худоби і птиці на забій (у живій вазі) відбулося як за рахунок зменшення чисельності поголів'я, так і зниження середньої ваги при реалізації.

Отже, реалізація м'яса великої рогатої худоби сільськогосподарськими підприємствами за період з 1990 по 2004 роки зменшилась більше, як у 5.8 разів.

Об'єктами проведених досліджень енергетичної оцінки виробництва кормів в лісостеповій зоні Івано-Франківської області були господарства з виробництва яловичини на промисловій основі: в Коломийському районі - СС ”Україна” та СС “Гвіздецька” і в Снятинському районі - агрофірма “Верховина”. Отримані результати дослідження затрат сукупної енергії при виробництві зернофуражних і кормових культур підтвердили, що найбільш енергозберігаючими є вирощування гороху і вівса серед зернофуражних та багаторічних і однорічних трав серед кормових культур.

Установлено, що найбільші витрати сукупної енергії спостерігаються при вирощуванні кормових коренеплодів і кукурудзи на силос і складають відповідно 62,8 і 38,46 ГДж/га, найменші при вирощуванні сіна і зеленої маси багаторічних трав - 14.74 і 13.95 ГДж, що на 24.51-48.85 ГДж (63.7-77.8 %) менші, ніж при вирощуванні кукурудзи на зелений корм і силос та кормових коренеплодів.

Найбільші витрати сукупної енергії на виробництво 1 ц корм. од. отримали при вирощуванні кормових коренеплодів, кукурудзи на зелений корм і силос та сіна багаторічних трав - 1539, 1131 і 1093 МДж, що відповідно в 3.3; 2.44 і 2.36 рази більші, ніж при вирощуванні зеленої маси багаторічних трав.

Нами з'ясовано, що найбільша питома вага в структурі затрат сукупної енергії на 1 га зернофуражних і кормових культур належить мінеральним та органічним добривам, паливо-мастильним матеріалам і насінню. Установлено найбільш енергозберігаючу технологію вирощування багаторічних трав на зелену масу, витрати паливо-мастильних матеріалів при цьому в розрахунку на 100 га становлять 3720 кг, що в порівнянні із зернофуражними культурами - в 2.2 разів менше, з кукурудзою на зелену масу і силос - в 4.9 разів менше, а з кормовими коренеплодами - в 10.3 разів менші. У Прикарпатті України при виконанні окремих технологічних операцій при вирощуванні зернофуражних і кормових культур нами встановлено найбільш доцільні склади агрегатів, які по енергетичній ефективності є раціональними: при лущенні стерні: трактор ДТ-75 з лущильником БДТ-32, ЛДГ-10 і ЛДГ-5; при оранці: трактор Т-150К з плугами БДТ-7 + БЗС-1,0 або плоскорізами КПШ-5,0; при культивації посівів кукурудзи на зелений корм і силос - трактор Т-74 з СП-11 + КПС-4 + 3БЗС-1,0; при збиранні врожаю зеленої маси кукурудзи на силос - трактор МТЗ-50 з КДП-4. У третьому розділі - "Ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби в залежності від способу утримання молодняка великої рогатої худоби"експериментально встановлено, що найефективнішим відносно зменшення затрат енергетичних і трудових ресурсів є спосіб прив'язного утримання худоби взимку та безприв'язне утримання тварин влітку, а також безприв'язний спосіб утримання тварин на щілинних підлогах (табл. 2).

Таблиця 2 Продуктивність і забійні показники піддослідних бугайців, в період вирощування їх до 18-місячного віку, в СП “Україна” Коломийського району Івано-Франківської області

Показник	Група
	І	ІІ	ІІІ	ІV
Жива маса у 18-міс. віці, кг	437,9 ±10.7	446,9 ±8.02	459,3 ±7.47	487,4 ±5.27
Середньодобовий приріст, г: від народження до 6 місяців	728	727	818	879
від 6 до 12 міс.	814	843	798	874
від 12 до 18 міс.	680	701	722	746
від народження до 18 міс. віку	742	758	781	834
Приріст живої маси від народження до 18-міс. віку, кг:	407,1	416,3	428,8	458,1
Передзабійна жива маса, кг	420,6 ±12,7	430,8 ±5,10	439,2 ±4,65	468,2 ±4,39
Забійна маса, кг	240,2 ± 9.14	248,1 ± 4.07	253,3 ± 1.20	286,6 ± 5.06
Забійний вихід, %	57,1	57,6	57,7	61,2
Маса шкіри, кг	30±0,06	31±0,06	32±0,06	36±0,06

За продуктивністю бугайців та їх забійними показниками значні переваги має технологія м'ясного скотарства. У технології молочного скотарства кращі показники отримані при стійловій системі з утриманням бугайців взимку на прив'язі, а з березня по серпень - на вигульно-кормових майданчиках. При цьому жива маса бугайців чорно-рябої породи у 18-міс віці складає 459.3 кг тоді, як при цілорічному прив'язному утриманні - на 12.4 кг (2.8 %) менше, і при безприв'язному на щілинних підлогах - на 21.4 кг (4.9 %) менше.

За забійними показниками технологія м'ясного скотарства має значну перевагу над технологією молочного скотарства.

Утримання бугайців чорно-рябої породи безприв'язно на щілинних підлогах дає можливість добитися найвищого рівня продуктивності праці - 13.6 людино-годин на 1 ц приросту живої маси. Біоенергетична ефективність виробництва яловичини показала, що найменш енергозатратним виявився спосіб безприв'язного утримання тварин на вигульно-кормових майданчиках влітку і прив'язний в зимовий період по технології молочного скотарства із найвищим коефіцієнтом енергетичної ефективності, тваринницької продукції 16.2 %, основної продукції 4.85 % та забійної маси 1.73 %, що в порівнянні із іншими способами утримання тварин молочного напряму продуктивності є на 1.3-2.7 % вищий і на 0.6-1.87 % вищий від коефіцієнта енергетичної ефективності у тварин м'ясного напряму продуктивності (табл. 3).

Таблиця 3 Затрати сукупної енергії по фермі на 1000 скотомісць в науково-виробничому досліді в СП “Україна” Коломийського району Івано-Франківської області

Показник	Варіанти
	І	ІІ	ІІІ	ІV
Затрати сукупної енергії на: скотомісце, ГДж	138.96	156.94	141.36	321.94
% до бази ІІІ групи	98.3	111.0	100.0	227.7
1кг живої маси, МДж	476.0	526.0	461.7	792.6
% до бази ІІІ групи	103.1	114.1	100.0	171.7
1 кг приросту живої маси	512.0	565.5	494.5	704.3
% до бази ІІІ групи	103.5	114.4	100.0	142.4
1 кг забійної маси, МДж	867.8	948.9	837.1	1123.3
% до бази ІІІ групи	103.7	113.4	100.0	134.2
Коефіцієнт енергетичної ефективності, %:
тваринницької продукції	13.5	14.9	16.2	15.6
основної продукції	3.48	3.46	4.85	2.98
забійної маси	1.67	1.53	1.73	1.08

Нами встановлено також і те, що вищевказаний спосіб утримання худоби (ІІІ варіант) дозволяє зменшити затрати сукупної енергії на 3.1-11.0 % на 1 кг живої маси, 3.5-14.4 % на 1 кг приросту живої маси і на 3.7-13.4 % на 1 кг забійної маси в молочному скотарстві. За структурою собівартості виробництва м'яса великої рогатої худоби енергетична оцінка істотно не відрізняється від грошової. Установлено, що собівартість виробництва м'яса великої рогатої худоби по технології м'ясного скотарства є вищою від молочного скотарства за рахунок збільшення витрат в основному на корми (табл.. 4). На вирощування одного бугайця до 18-міс. віку по технології молочного скотарства необхідно витратити 3328 корм. од., по технології м'ясного скотарства - 6416 корм. од. або на 92.8 % більше. Таке збільшення витрат кормів відбувається за рахунок того, що по технології м'ясного скотарства теля після народження знаходиться на підсисному методі вирощування під коровою, єдиною продукцією якої є теля, тому всі витрати на утримання корови відносяться на затрати, пов'язані з вирощуванням її приплоду. У структурі кормів по поживності в молочному скотарстві комбікорм займає 38.0 %, грубі корми 12.6 %, соковиті 22.6 %, зелені корми 18.9 і інші 7.9 %, у м'ясному скотарстві, відповідно, - 34.9; 18.2; 22.5; 16.8 і 7.6%.

Таблиця 4 Економічна ефективність виробництва м'яса великої рогатої худоби по фермі на 1000 скотомісць в Прикарпатті України, 2004 р.

Показник	Варіанти
	І	ІІ	ІІІ	ІV
Витрати кормів на 1 ц приросту живої маси, ц корм. од.	8.19	8.09	7.87	13.18
Затрати праці на 1 ц приросту живої маси, люд.-год.	13.6	16.5	14.5	12.06
Виручка від реалізації: тис. грн..	1604.9	1655.5	1689.1	1579.6
Питомі капіталовкладення на скотомісце, грн..	981.9	881.6	1005.6	1182.2
Окупність капіталовкладень, років	3.1	2.6	2.8	7.2
Собівартість 1 ц грн.: живої маси	425.29	423.44	414.51	479.00
приросту живої маси	457.46	454.56	443.99	509.56
забійної маси	775.32	762.73	751.63	814.47
1 голови при реалізації	1862.33	1892.33	1903.83	2334.28
Реалізаційна ціна, грн.: 1 голови	2674.79	2759.15	2815.20	3159.24
1 ц живої маси	610.82	617.40	612.93	648.18
Прибуток, грн.: на 1 голову	812.46	866.82	911.37	824.96
на 1 ц живої маси	185.53	193.96	198.42	169.26
Рівень рентабельності, %	43.6	45.8	47.9	35.3
Прибуток від одного скотомісця, грн.	406.23	433.41	455.69	412.48

Виручка від реалізації продуктів забою худоби на ринку по цінам на 1 січня 2005 року показує найбільшу суму загальної виручки від одного бугайця м'ясного напряму продуктивності - 3159.24 грн. Бугайці чорно-рябої молочної породи дають на 344.04-484.45 грн. (до 18.1 %) менше виручки від реалізації.

Рівень рентабельності виробництва м'яса великої рогатої худоби при використанні як різних технологій в скотарстві, так і різних способів утримання поголів'я тварин є найбільш суттєвим критерієм для порівняння економічної ефективності. Серед досліджуваних способів утримання бугайців молочного напряму продуктивності більший рівень економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби встановлено в ІІІ варіанті, де тварин утримували безприв'язно на вигульно-кормових майданчиках в літній період та прив'язно - в зимовий період: рівень рентабельності виробництва м'яса великої рогатої худоби становив 47.9 %, середньорічний прибуток від одного скотомісця за рік - 455.69 грн., що порівняно з іншими способами дозволить підвищити загальний рівень економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби до 4.3 %. В м'ясному скотарстві рентабельність нижча на 12.6 % і складає 35.3 %.

В четвертому розділі - “Прогноз підвищення ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті України” визначено точку беззбитковості в залежності від ціни 1 ц м'яса великої рогатої худоби в живій масі в молочному і м'ясному скотарстві при різних способах утримання тварин та обґрунтовано і наведено напрями поетапного підвищення рівня ефективності виробництва в залежності від продуктивності молодняка.

Установлено, що точка беззбитковості в залежності від ціни 1 ц м'яса великої рогатої худоби в живій масі в молочному скотарстві по фермі на 1000 скотомісць при цілорічному прив'язному утриманні знаходиться при виробництві приросту живої маси 712.8 ц, при безприв'язному утриманні на щілинних підлогах - 751.7 ц, при прив'язному утриманні взимку і безприв'язному на вигульно-кормових майданчиках влітку - 759.4 ц (рис. 1).



Рис. 1 Графік беззбитковості (М3) виробництва м'яса великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності

У м'ясному скотарстві точка беззбитковості знаходиться при обсягах виробництва м'яса великої рогатої худоби 910.4 ц (рис. 2).

Рис. 2 Графік беззбитковості (М4) виробництва м'яса великої рогатої худоби м'ясного напряму продуктивності

При обсягу виробництва і реалізації м'яса великої рогатої худоби в живій масі нижче від точки беззбитковості підприємство зазнає збитків і збанкрутиться. Перевищення обсягу виробництва приросту живої маси тварин, вказаного в точці беззбитковості, забезпечить підприємству отримання прибутків. Це і є зоною безпеки виробництва м'яса великої рогатої худоби молочного (М3) і м'ясного (М4) напряму продуктивності.

Нами зроблені розрахунки поетапного підвищення економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби окремо для молочного і м'ясного скотарства.

Перший етап буде досягнуто при підвищенні середньодобових приростів живої маси 500 г, другий етап - 700 г і третій етап - 900 г. При цьому враховані енергозберігаючі прийоми в кормовиробництві, які нами досліджені в другому розділі, що значно знижують собівартість вироблених кормів.

При плануванні встановлено, що з ростом продуктивності тварин молочного і м'ясного напряму продуктивності зростає рівень економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби.

ВИСНОВКИ

1. Комплексна експериментальна, енергетична і економічна оцінка виробництва м'яса великої рогатої худоби в молочному і м'ясному скотарстві при різних способах утримання тварин і системи кормовиробництва дала можливість науково обґрунтувати поетапне підвищення ефективності виробництва високоякісної конкурентоспроможної яловичини в умовах Прикарпаття України.

2. Енергетична оцінка кормовиробництва показала, що найменші затрати сукупної енергії визначені при вирощуванні багаторічних трав на зелений корм - 13,95 ГДж на 1га, вирощування їх на сіно збільшує витрати сукупної енергії на 5,7%, зеленої маси однорічних трав - на 23,5%. При вирощуванні кормових коренеплодів затрати сукупної енергії в 4,5 рази, кукурудзи на зелений корм і силос в 2,7 рази більші. Значний приріст енергії відзначається при вирощуванні багаторічних трав на сіно - у 2,2 рази і на зелений корм - у 1,5 рази, зерно озимої пшениці на 73,7%, зеленої маси однорічних трав - на 64,8%. Негативний баланс енергії (вироблено менше, ніж затрачено) відмічено при вирощуванні кукурудзи на зелений корм і силос -54,0%, кормових коренеплодів -10,7%.

При вирощуванні зернових і зернобобових культур найбільшу питому вагу в затратах сукупної енергії встановлено по зернових культурах у період догляду за посівами - 65,5-76,4%, кукурудзи на зелений корм і силос у період основного обробітку ґрунту і догляду за посівами, відповідно, 43,3 і 38,9%, зеленої маси однорічних трав - передпосівний обробіток ґрунту - 76,1%, багаторічних трав на сіно - догляд за посівами - 87,9%. По витратах паливо-мастильних матеріалів енергозберігаючими є витрати при вирощуванні багаторічних трав на сіно і зелену масу та однорічних трав на зелену масу, які складають відповідно 57,1кг/га, 37,2 і 66,7кг/га.

3. Для вирощування кормів при годівлі одного бугайця до 18-міс. віку по технології молочного скотарства необхідно виділяти 0,85га ріллі, на яких розміщувати багаторічні трави - 0,19га, однорічні трави - 0,12га, зернофуражні культури - 0,31га, кукурудзу на зелений корм і силос - 0,23га. По технології м'ясного скотарства для вирощування кормів на 1 бугайця, із врахуванням кормів на утримання корови, необхідно виділяти 1,46га ріллі, на яких розміщувати зернофуражні культури - 0,56га, багаторічні трави - 0,40га, кукурудзу на зелений корм і силос - 0,33га, однорічні трави - 0,16га, коренеплоди - 0,01га.

4. Спосіб утримання молодняка худоби в молочному скотарстві впливає на його продуктивність. В умовах передгір'я Карпат за 18-місячний період безприв'язного вирощування молодняка на щілинних підлогах середньодобовий приріст живої маси становить 742 г, при цілорічному прив'язному утриманні - 758 г або на 2.2 % більший, а при прив'язному в зимовий період і безприв'язному на вигульно-кормових майданчиках влітку - 781 г або більший на 5.3 %. Жива маса одного бугайця в 18-міс. віці досягла відповідно 437.9; 446.9 і 459.3 кг.

Продуктивність вирощених по технології м'ясного скотарства помісних бугайців чорно-ряба х абердин-ангуська породи в однакових умовах утримання (прив'язне взимку і безприв'язне на вигульно-кормових майданчиках влітку) в порівнянні з бугайцями чорно-рябої породи, вирощених по технології молочного скотарства, на 6.8 % вища, середньодобові прирости склали 879 г, а жива маса в 18-міс. віці досягла 487.4 кг, що на 28.1 кг більше. На ріст продуктивності вплинув ефект гетерозису в тваринництві, при якому помісі першого покоління розвиваються інтенсивніше. Якісні показники м'яса помісних бугайців також вищі. Забійна маса помісного бугайця на 33.3 кг або 13.1 % важча від бугайця чорно-рябої породи. Забійний вихід помісних бугайців склав 61.2 %, тоді як чорно-рябих - 57.1-57.7%.

5. Продуктивність праці залежить від способу утримання худоби. Так, при догляді за молодняком від 6 до 12-міс. віку в розрахунку на 100 голів оператор витрачає при безприв'язному утриманні на щілинних підлогах 263 хв., а при прив'язному - 389 хв. або в 1.5 рази більше, тому і навантаження поголів'я на оператора при прив'язному утриманні - 90 голів, а безприв'язному - 133 гол. При догляді за бугайцями віком 12-18 міс. в розрахунку на 100 голів треба витратити при безприв'язному утриманні 300-304 хв., при прив'язному утриманні - на 50.3 % більше. Установлено, що по фермі на 1000 скотомісць прив'язного утримання молодняка виробництво приросту живої маси досягає 118.94 ц на одного працюючого. При безприв'язному утриманні молодняка на щілинних підлогах продуктивність праці підвищується на 20.8 %, при прив'язному взимку і безприв'язному утриманні на вигульно-кормових майданчиках влітку - на 13.8 %.

6. Енергетична оцінка виробництва м'яса великої рогатої худоби показала, що затрати сукупної енергії на виробництво 1 ц приросту живої маси при різних способах утримання в межах технології молочного скотарства мало відрізняються між собою, але значно зростають при технології м'ясного скотарства. Так, найбільш енергозберігаючим є виробництво м'яса великої рогатої худоби при прив'язному утриманні молодняка взимку і безприв'язному на вигульно-кормових майданчиках влітку, при цілорічному прив'язному зростають на 14.4 % і безприв'язному на щілинних підлогах - на 3.5 %. В аналогічних умовах утримання худоби по технології м'ясного скотарства затрати сукупної енергії збільшуються на 42.4 %.

7. Питомі капітальні вкладення при безприв'язному утриманні молодняка великої рогатої худоби на щілинних підлогах збільшуються на 11.4 %, при прив'язному в зимово-стійловий період і безприв'язному на вигульно-кормових майданчиках у літній період зростають на 14.1 % в порівнянні з прив'язним утриманням. Утримання худоби за технологією м'ясного скотарства в капітальних приміщеннях збільшує питомі капітальні вкладення на 34.1 % за рахунок додаткової вартості скотомісць для розміщення корів. Тому в умовах Прикарпаття необхідно вести пошук здешевлення приміщень для м'ясної худоби. Установлено, що вартість приміщень для розміщення тварин знаходиться в межах 38-45 % від загальної кошторисної вартості модульної ферми на 1000 скотомісць. Термін окупності основних фондів прибутками при виробництві м'яса великої рогатої худоби в молочному скотарстві - 2.6-3.1 роки, в м'ясному скотарстві - 7.2 роки.

8. Установлено, що собівартість виробництва 1 ц живої маси великої рогатої худоби в межах технології молочного скотарства мало залежить від способу утримання худоби і в більшій мірі - від технології молочного чи м'ясного скотарства. Так, собівартість 1 ц живої маси при вирощуванні бугайців у зимово-стійловий період на прив'язі і в літній період на вигульно-кормових майданчиках складає 414.51 грн., при цілорічному безвигульному прив'язному - вона зростає лише на 2.2 %, при безприв'язному на щілинних підлогах збільшується на 2.6 %, тоді як при застосуванні технології м'ясного скотарства вона збільшується на 53.71-64.49 грн. або 12.6-15.6 %. У структурі собівартості витрати на корми складають 75.0-75.5 %, оплату праці 4.0-4.8 %.

За структурою собівартості виробництва м'яса великої рогатої худоби енергетична оцінка істотно не відрізняється від грошової. Так, питома вага витрат на оплату праці при грошовій оцінці становила від 4.0 до 4.8 %, на корми - 75.0-75.5%, на утримання основних фондів - 6.3-7.1 %, на енергоносії - 1.6-6.9 %; при енергетичній оцінці, відповідно, - на оплату праці - від 4.6 до 8.9 %, на корми - 71.3-80.8 %, на утримання основних фондів - 2.1-4.2 %, на енергоносії - 9.6-12.1 %.

9. Експериментальним шляхом установлено, що виручка від реалізації молодняка великої рогатої худоби в значній мірі залежить як від технології виробництва в молочному і м'ясному скотарстві, так і від способу утримання худоби. Так, при безприв'язному утриманні бугайців чорно-рябої породи на щілинних підлогах виручка від реалізації однієї голови склала 2674.79 грн., з них туша - 2362.80 і субпродукти - 311.89 грн.; при цілорічному прив'язному утриманні вона зростає на 84.36 грн. або 3.2 % і при прив'язному взимку і безприв'язному на вигульно-кормових майданчиках влітку - на 140.41 грн. або 5.2 %. У м'ясному скотарстві при реалізації помісного бугайця виручка досягає 3159.24 грн. або на 18.1 % більша.

10. Прибуток від реалізації м'яса великої рогатої худоби залежить від собівартості живої маси молодняка і ціни його реалізації. Реалізаційна ціна 1 ц живої маси залежить від якості м'яса. Якість м'яса бугайців у межах технології молочного скотарства мало залежала від способу утримання молодняка, і реалізаційна ціна знаходилась на рівні 610.82-617.40 грн./ц. Прибуток у молочному скотарстві залежав в основному від собівартості: чим нижча собівартість, тим більший прибуток. Так, при утриманні бугайців на прив'язі взимку і безприв'язно на вигульно-кормових майданчиках влітку прибуток на 1 ц живої маси склав 198.42 грн., при цілорічному прив'язному менше на 2.2 %, і при безприв'язному на щілинних підлогах знизився на 6.5 %.

У м'ясному скотарстві висока якість реалізованого м'яса помісних бугайців не змогла перекрити значно більшої собівартості виробництва живої маси, тому прибуток отримано менший, ніж у молочному скотарстві. Якщо виручка від реалізації 1 ц живої маси в м'ясному скотарстві склала 648.18 грн., що на 5.0-5.8 % більше, ніж в молочному скотарстві, а собівартість вища на 12.6-15.6 %, то прибуток знизився до 169.26 грн./ц або на 8.8-14.7 %.

11. У молочному скотарстві Прикарпаття України при прив'язному утриманні молодняка великої рогатої худоби в зимово-стійловий період і безприв'язному утриманні на вигульно-кормових майданчиках протягом літнього періоду на першому етапі при середньодобових приростах живої маси 500 г можна досягти собівартості 1 ц живої маси 410.37 грн. і рентабельності - 46.2 %, на другому етапі при 700 г середньодобового приросту можна знизити собівартість на 6.9 % і підвищити рентабельність до 57.0 %, на третьому етапі при середньодобових приростах молодняка 900 г, відповідно, на 16.8 % і до 75.7 %. При цьому на першому етапі в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь можна виробляти 4.44 ц приросту живої маси молодняка худоби, на другому етапі - на 4.5 % більше і на третьому етапі - на 8.6 %. З 1 га сільськогосподарських угідь на першому етапі можна отримати 841.96 грн. прибутку, на другому - на 20.0 % більше, на третьому етапі - на 48.0 % більше.

12. У м'ясному скотарстві при прив'язному утриманні молодняка і корів взимку і безприв'язному на вигульно-кормових майданчиках влітку на першому етапі, коли середньодобові прирости складуть 500 г, собівартість 1 ц живої маси може бути 565.32 грн., на другому - при середньодобових приростах 700 г - на 5.0 % нижчою і на третьому - при 900 г нижчою на 13.8 %. На 1 га сільськогосподарських угідь на першому етапі можна виробляти приросту живої маси 2.29 ц, на другому - 2.71 ц і на третьому - 3.05 ц. З 1 га можна отримати прибутку на першому етапі 193.92 грн., на другому - 305.3 грн., на третьому - 498.37 грн.

виробництво корм м'ясо сільськогосподарський

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Надворняк Я.М. Енергетична оцінка продукції кормовиробництва // Економіка АПК, 2000, № 9. - С.85-87.

2. Надворняк Я.М. Зменшення витрат енергії на виробництво кормів для вирощування молодняка худоби // Економіка АПК, 2002, № 7. - С.102-107.

3. Надворняк Я.М. Інноваційна діяльність в Івано-Франківській області // Фінанси України, 2005, № 3. - С. 65-71.

4. Надворняк Я.Н. Производство говядины в новых экономических условиях / Зб. Ефективність методів інтенсифікації виробництва продуктів тваринництва " Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції.- Харків: ІТ УААН, 1996. - С.60-61.

5. Надворняк Я.М. Розвиток і м'ясна продуктивність молодняка великої рогатої худоби / Зб. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія Фінанси і кредит. - 2002. - Вип. 1. - С.202-206.

6. Надворняк Я.М. Структура затрат сукупної енергії на одиницю площі при виробництві зернофуражних і кормових культур в лісостеповій зоні Прикарпаття України / Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих учених "Сталість, екологізація і ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи ". - Харків, 2002. - С.28-30.

7. Надворняк Я. М. Тенденції розвитку виробництва м'яса великої рогатої худоби в аграрному секторі економіки Івано-Франківської області / Зб. Вісник ХНАУ, серія “Економіка АПК і природокористування”, “Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора”, Харків. - 2004. - № 9. - С.250-256).