В наступний (ІІ етап) тандемної селекції зосередили увагу на поліпшенні такої ознаки, як величина надою. Перевагу стали надавати високій молочності тварин і для покращення цієї ознаки у червоної степової худоби використали генофонд голштинської червоно-рябої породи (табл. 2).

В результаті заводського схрещування протягом ряду поколінь одержали нащадків, які за величиною надою переважали тварин внутріпородного жирномолочного типу на 674-812 кг (Р > 0,999), а вихідне покоління червоної степової худоби на - 1597-1599 кг (Р > 0,999).

Така спрямованість тандемної селекції зумовила значне підвищення молочності у тварин і було сформовано інший внутріпородний тип української червоної молочної породи, а саме - голштинізований. Особливістю тварин, що належать до цього типу, було деяке зниження жирномолочності з попередніми поколіннями. Різниця склала від 0,29 до 0,32 % (Р > 0,999).

Поряд з цим відбувалася і перебудова корелятивних зв'язків між ознаками молочної продуктивності. Тандемна селекція на поліпшення величини надою зумовила зміну від'ємної низької кореляції (r = - 0,096) на від'ємну середню (r = - 0,422, Р > 0,999).

Вважаємо, що покращення молочності з використанням генофонду неспорідненої червоно-рябої голштинської породи викликає більшу напруженість в організації тварин, а тому й супроводжується суттєвою зміною корелятивних зв'язків. Це в свою чергу викликало зі збільшенням надою зниження жирномолочності у тварин. Так, надій корів восьмого покоління F₈ за І лактацію склав 4969 кг молока з вмістом жиру 3,81%.

Результативність другого етапу тандемної селекції при виведенні української червоної молочної породи визначалася спрямованістю і ступенем співвідносної мінливості між ознаками молочної продуктивності.

Висновок. Ретроспективним аналізом доведено поетапне удосконалення червоної степової худоби з використанням генофонду спорідненої англерської та неспорідненої голштинської червоно-рябої порід і створення в перший етап тандемної селекції жирномолочного внутріпородного типу, а в другий етап - голштинізованого типу української червоної молочної породи.

Список використаної літератури

1. Горлов О.І. Розробка та удосконалення методів селекційно-генетичних досліджень у молочному скотарстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.02.01 "Розведення та селекція тварин" / О.І.Горлов. - Херсон, 2001. - 20 с.

2. Розведення сільськогосподарських тварин / [Басовський М.З., Буркат В.П., Вінничук Д.Т. та ін.]; за ред. М.З.Басовського. - Біла Церква: ВАТ "Білоцерківська книжкова фабрика", 2001. - С. 201-204.

3. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії / [Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. та ін.]; за ред. М.В.Зубця. - К.: Аграрна наука, 1999. - 512 с.

4. Підпала Т.В. Селекція сільськогосподарських тварин: [навчальний посібник] / Т. В. Підпала. - Миколаїв: МДАУ, 2006. - С. 129-131.

5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 255 с.

15. Вплив сезону народження та першого отелення на основні селекціоновані ознаки молочних корів

Н.Л. Рєзникова, канд. с.-г. наук

Інститут розведення і генетики тварин, УААН

Виявлено незначний достовірний вплив сезонів народження та І отелення на молочну продуктивність, відтворну здатність та показники живої маси корів молочних порід. Сезон І отелення має дещо вищий вплив на надій, ніж сезон народження. Найвищим є вплив сезонів на продуктивність первісток.

Ключові слова: сезон народження та І отелення, молочна продуктивність, відтворна здатність, жива маса та середньодобові прирости.

Молочна продуктивність корів - комплексна полігенна ознака, яка визначається рядом чинників паратипного та генотипного характеру. Серед чинників паратипного характеру особливе місце займають фактори „стадо-рік-сезон", врахування яких за кордоном є необхідним для коригування молочної продуктивності та інших важливих селекційних ознак [10, 11]. Ю.П. Полупаном та ін. виявлено [4, 5], що вплив сезону першого отелення сягає навіть показників довічної продуктивності. Разом із тим встановлено [2, 3], що сезон народження і І отелення, хоч і справляє певний вплив на показники молочної продуктивності та відтворної здатності, проте цей вплив є досить незначним для того, щоб його враховувати. У 1992 році зарубіжні дослідники [8] виявили, що телиці, які народилися восени, досягають статевої зрілості значно раніше, ніж їх ровесниці, народжені навесні. Дослідженнями Lahya B. Muhamad та ін. [9] доведено, що кастровані бугайці влітку мають вищі середньодобові прирости, ніж взимку. У дослідженнях Ю.П. Полупана та ін. [6] підтверджено, що сезон народження достовірно впливає на живу масу бугайців чорно-рябої породи. Схожі результати були отримані Д.І. Савчуком та П.С. Сохацьким [7]. Отже, спостерігається певна суперечливість висновків щодо необхідності врахування фактора сезону при селекції за основними ознаками в молочному скотарстві.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведено методом ретроспективного аналізу за матеріалами зоотехнічного та племінного обліку племзаводу ім. Фрунзе АР Крим на коровах української червоної молочної породи. До аналізу включено корів, що вперше отелились протягом 1997-2006 років. Вибірка нараховує 1338 корів, які мали інформацію хоча б за одну закінчену лактацію.

У досліджуваних тварин враховували показники молочної продуктивності (надій, вміст та вихід молочного жиру за всю та 305 днів перших трьох та кращої за надоєм лактації), живої маси (щотримісячно від народження до 1,5-річного віку) та середньодобові прирости в певні вікові періоди. Задля виявлення міжгрупової диференціації за досліджуваними ознаками було здійснено групування корів за сезонами народження і першого отелення. Крім того, за допомогою модуля Anova/Manova програмного пакету "Statistica-6,0" [1] було проведено дисперсійний аналіз та виявлено вплив кожного окремого чинника на враховані показники.

Результати досліджень. Порівняння групових середніх засвідчує, що корови осіннього і зимового сезонів народження, так як і осіннього і зимового сезонів першого отелення (табл. 1-2) переважають за показниками продуктивності своїх ровесниць. Різниця за надоєм за І лактацію корів осіннього та весняного сезонів народження склала 409 кг (р<0,001), що, на нашу думку, зумовлено сезонними змінами в годівлі. Перевага корів осіннього сезону народження над іншими групами корів, на наш погляд, є закономірною внаслідок кращої забезпеченості кормами молодняку, що є досить важливим для наступної молочної продуктивності. Найнижчий коефіцієнт відтворної здатності корів, народжених восени, може бути пояснений природнім антагонізмом високої продуктивності та задовільної відтворної здатності. Сезон народження не виявляє помітного впливу на вік отелення корів (за виключенням віку І отелення), про що свідчить невисока та недостовірна різниця середніх корів різних груп. За всіма іншими показниками вплив сезону народження теж є найвищим по І лактації. Порівняно високою є жирність молока корів, які народилися взимку. Відсоток жиру в молоці корів, народжених взимку, іноді поступається такому корів літнього сезону народження, у яких невисока продуктивність, що легко пояснити від'ємним зв'язком жирності молока та його кількості. Корови, народжені взимку, крім того, вирізнялися найвищим вмістом білка в молоці протягом лактацій, причому достовірність різниці між даним показником корів, народжених взимку та навесні, сягала найвищого порогу (р<0,001).

Таблиця 1. Продуктивність і відтворна здатність корів різних сезонів народження

Ознака	Показ-ник	Групи корів за сезоном народження:
		зима	весна	літо	осінь
Враховано голів	n	98	100	134	111
Перша лактація: вік отелення, днів	х	935	907	938	940
	±S.E.	±11,8	±12,4	±11,9	±10,6
КВЗ	х	0,92	0,92	0,92	0,90
	±S.E.	±0,016	±0,017	±0,013	±0,016
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	3890	3656	3868	4065
	±S.E.	±86,7	±75,8	±66,1	±81,9
молочний жир: %	х	3,66	3,64	3,66	3,63
	±S.E.	±0,030	±0,033	±0,027	±0,029
кг	х	142,3	132,8	140,6	147,0
	±S.E.	±3,37	±3,10	±2,40	±3,10
молочний білок: %	х	3,10	3,10	3,08	3,09
	±S.E.	±0,009	±0,010	±0,007	±0,009
кг	х	123,5	117,4	122,0	129,7
	±S.E.	±2,59	±2,53	±1,88	±2,54
Друга лактація: вік отелення, днів	х	1378	1366	1349	1376
	±S.E.	±18,6	±20,6	±15,7	±15,3
КВЗ	х	0,97	0,92	0,98	0,98
	±S.E.	±0,016	±0,019	±0,013	±0,013
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4632	4426	4432	4445
	±S.E.	±95,4	±88,8	±90,9	±99,4
молочний жир:	х	3,79	3,74	3,83	3,75
	±S.E.	±0,032	±0,035	±0,033	±0,032
кг	х	174,9	165,9	170,1	165,7
	±S.E.	±3,64	±3,59	±3,48	±3,75
молочний білок: %	х	3,11	3,10	3,11	3,11
	±S.E.	±0,008	±0,008	±0,006	±0,009
кг	х	146,8	141,3	139,4	142,5
	±S.E.	±3,02	±2,74	±2,83	±3,08
Третя лактація: вік отелення, днів	х	1779	1774	1746	1754
	±S.E.	±21,1	±23,7	±18,7	±17,6
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4741	4521	4473	4654
	±S.E.	±137,7	±114,3	±128,5	±135,8
молочний жир: %	х	3,80	3,74	3,91	3,74
	±S.E.	±0,032	±0,037	±0,041	±0,038
кг	х	181,1	169,0	175,6	174,0
	±S.E.	±5,11	±4,50	±5,34	±5,25
молочний білок: %	х	3,14	3,09	3,11	3,11
	±S.E.	±0,009	±0,011	±0,010	±0,009
кг	х	150,8	140,8	139,9	144,9
	±S.E.	±4,42	±3,72	±4,03	±4,67

Таблиця 2. Продуктивність і відтворна здатність корів різних сезонів І отелення

Ознака	Показ-ник	Групи корів за сезоном І отелення:
		зима	весна	літо	осінь
Враховано голів	n	103	134	100	89
Перша лактація: вік отелення, днів	х	957	899	915	970
	±S.E.	±9,9	±10,2	±10,9	±16,5
КВЗ	х	0,92	0,90	0,94	0,91
	±S.E.	±0,013	±0,014	±0,017	±0,018
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4002	3758	3721	4066
	±S.E.	±76,2	±66,9	±80,3	±88,9
молочний жир: %	х	3,61	3,68	3,64	3,65
	±S.E.	±0,029	±0,025	±0,035	±0,032
кг	х	143,6	137,9	135,5	147,9
	±S.E.	±2,87	±2,54	±3,40	±3,18
молочний білок: %	х	3,09	3,10	3,10	3,09
	±S.E.	±0,007	±0,009	±0,008	±0,009
кг	х	128,0	119,7	118,7	127,4
	±S.E.	±2,26	±2,00	±2,57	±2,68
Друга лактація: вік отелення, днів	х	1379	1346	1346	1407
	±S.E.	±14,0	±15,0	±18,5	±23,8
КВЗ	х	0,97	0,95	0,94	1,00
	±S.E.	±0,016	±0,013	±0,015	±0,017
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4735	4311	4459	4683
	±S.E.	±83,2	±81,7	±98,1	±121,4
молочний жир: %	х	3,77	3,85	3,77	3,76
	±S.E.	±0,031	±0,028	±0,037	±0,039
кг	х	179,5	166,8	168,0	174,4
	±S.E.	±3,00	±3,45	±3,76	±4,62
молочний білок: %	х	3,11	3,10	3,12	3,12
	±S.E.	±0,006	±0,007	±0,007	±0,010
кг	х	147,8	137,3	141,7	148,3
	±S.E.	±2,52	±2,47	±3,14	±4,05
Третя лактація: вік отелення, днів	х	1771	1739	1751	1804
	±S.E.	±18,2	±18,5	±20,8	±24,9
продуктивність за 305 днів: надій, кг	х	4968	4407	4621	4673
	±S.E.	±150,8	±104,5	±119,2	±147,5
молочний жир: %	х	3,72	3,79	3,85	3,78
	±S.E.	±0,043	±0,034	±0,036	±0,040
кг	х	184,6	166,7	178,9	176,6
	±S.E.	±5,92	±4,13	±4,59	±5,86
молочний білок: %	х	3,10	3,11	3,13	3,11
	±S.E.	±0,011	±0,009	±0,009	±0,010
кг	х	154,5	136,3	146,6	146,2
	±S.E.	±4,47	±3,58	±3,96	±4,97

Одержання високих надоїв від тварин, що вперше отелилися взимку та восени (табл. 2), нескладно пояснити. При отеленні взимку та восени тварини виявляються краще вгодованими з достатнім запасом поживних та інших важливих біологічно активних речовин в організмі, що забезпечує підвищений потенціал роздою перших 100 днів лактації. Закінчення їх лактації припадає на сприятливий в кормовому відношенні літній і осінній періоди, що дозволяє знизити інтенсивність спадання лактаційної кривої в останню фазу лактації. Навпаки, при літньому отеленні тварини гірше підготовлені до інтенсивного роздою через несприятливі кормові та природні умови закінчення зимового та раннього весняного періоду. Закінчення їх лактації потрапляє також на менш сприятливий зимовий і весняний періоди, що зумовлює більш помітне зниження лактаційної кривої. Достовірність різниці екстремумів значень показників продуктивності і відтворної здатності корів різних сезонів І отелення знаходиться, в основному, на ІІ-ІІІ порозі вірогідності (хоча є й вищого), що дозволяє робити висновки щодо впливу, радше всього, опосередкованого, сезону І отелення на показники продуктивності та відтворної здатності.

До року телиці всіх сезонів народження були однаково добре розвинені (табл. 3) з незначною перевагою за абсолютними показниками живої маси в окремі вікові періоди корів, народжених восени і взимку. Проте після року корови, народжені навесні, мають помітно вищу живу масу та середньодобові прирости і, відповідно, найвищу живу масу в кінці періоду та протягом кожної окремої лактації (табл. 3). Разом з тим, жива маса за кожну з трьох врахованих лактацій є майже однаковою. Всі значення достовірності різниці знаходяться не нижче І порогу вірогідності. Винятком є лише різниця між живою масою після І та ІІ отелення корів весняного та осіннього сезонів народження та живої маси в 6 місяців корів весняного та літнього сезонів. Тобто, у випадках, коли різниця у значеннях є практично відсутньою.

Однофакторним дисперсійним аналізом (табл. 4) встанов-лено в основному вищий за вірогідної достовірності різниці вплив сезону І отелення, ніж сезону народження на показники молочної продуктивності та відтворної здатності, що спостерігалося і за розгляду міжгрупової диференціації груп корів різних сезонів І отелення та народження. Порівняно вищим був вплив сезонів на вік І отелення, хоча значення показників сили впливу є досить низькими. Нижчий вплив сезону народження порівняно з фактором сезону отелення може пояснюватись додатковим впливом різних сезонних кормових умов вирощування новонароджених та у період інтенсивного росту і статевого дозрівання телиць та різних сезонів отелення корів через різний вік отелення тварин серед груп одного сезону народження.

Таблиця 3. Динаміка живої маси телиць і корів різних сезонів народження

Ознака	Показник	Групи корів за сезоном народження:
		зима	весна	літо	осінь
Враховано голів	n	75	122	108	99
Жива маса телиць (кг) у віці (місяців): новонароджених	х	32	33	32	32
	±S.E.	±0,1	±0,2	±0,2	±0,2
3	х	105	100	107	110
	±S.E.	±1,6	±1,8	±1,9	±1,5
6	х	167	167	166	167
	±S.E.	±1,3	±1,3	±1,1	±1,2
9	х	230	222	224	229
	±S.E.	±1,7	±1,3	±1,4	±1,6
12	х	277	280	274	279
	±S.E.	±1,42	±1,7	±1,4	±1,7
15	х	327	341	331	329
	±S.E.	±1,7	±2,4	±1,9	±1,6
18	х	369	380	369	367
	±S.E.	±2,1	±2,6	±1,7	±1,8
Середньодобовий приріст живої маси (г) телиць у віці (місяців): 0-3	х	798	737	821	854
	±S.E.	±18,2	±20,2	±21,4	±17,0
3-6	х	703	788	643	644
	±S.E.	±24,4	±26,0	±19,1	±20,6
6-9	х	684	661	640	659
	±S.E.	±18,1	±15,8	±13,6	±20,5
9-12	х	546	594	556	578
	±S.E.	±15,9	±17,1	±15,8	±16,4
12-15	х	522	599	610	508
	±S.E.	±20,1	±18,1	±16,0	±15,7
15-18	х	508	539	459	454
	±S.E.	±21,3	±18,2	±17,6	±19,6
0-12	х	670	677	662	677
	±S.E.	±3,8	±4,4	±3,9	±4,7
12-18	х	502	549	522	481
	±S.E.	±10,5	±9,4	±8,8	±10,5
Жива маса корів (кг) після телення: першого	х	495	497	496	493
	±S.E.	±2,7	±3,1	±2,5	±2,2
другого	х	513	519	514	517
	±S.E.	±2,6	±2,7	±2,1	±2,8
третього	х	527	526	526	527
	±S.E.	±2,5	±2,5	±2,4	±2,4

Таблиця 4. Вплив сезону народження та першого отелення на окремі господарські корисні ознаки корів

Показник	Сила впливу сезону
	народження	отелення
	х2±S.E	F	P	х2± S.E.	F	P
Перша лактація: вік отелення, днів	0,009± 0,0053	1,72	0,162	0,041± 0,0053	8,06	<0,001
КВЗ	0,004± 0,0071	0,59	0,622	0,011± 0,0071	1,61	0,186
Продуктивність за 305 днів: надій, кг	0,030± 0,0069	4,45	0,004	0,032± 0,0069	4,78	0,003
молочний жир: %	0,001± 0,0070	0,20	0,898	0,007± 0,0070	1,05	0,371
кг	0,025± 0,0070	3,72	0,012	0,022± 0,0070	3,21	0,023
молочний білок:%	0,010± 0,0079	3,63	0,012	0,003± 0,0079	0,38	0,768
кг	0,034± 0,0079	4,42	0,005	0,033± 0,0079	4,37	0,005
Друга лактація: вік отелення, днів	0,005± 0,0071	0,67	0,571	0,018± 0,0071	2,63	0,050
КВЗ	0,024± 0,0083	2,90	0,035	0,021± 0,0083	2,54	0,056
Продуктивність за 305 днів: надій, кг	0,009± 0,0081	1,06	0,364	0,022± 0,0081	2,78	0,041
молочний жир: %	0,013± 0,0083	1,53	0,206	0,024± 0,0083	2,85	0,016
кг	0,012± 0,0083	1,40	0,244	0,006± 0,0083	0,69	0,557
молочний білок: %	0,002± 0,0091	0,23	0,874	0,016± 0,0091	1,81	0,145
кг	0,011± 0,0091	1,20	0,311	0,022± 0,0091	2,43	0,065
Третя лактація: вік отелення, днів	0,005± 0,0083	0,63	0,595	0,014± 0,0083	1,72	0,162
Продуктивність за 305 днів: надій, кг	0,013± 0,0143	0,90	0,443	0,019± 0,0143	1,35	0,260
молочний жир: %	0,067± 0,0146	4,87	0,003	0,011± 0,0147	0,79	0,500
кг	0,015± 0,0147	1,01	0,388	0,023± 0,0147	1,61	0,187
молочний білок: %	0,051± 0,0156	3,45	0,018	0,016± 0,0156	1,02	0,384
кг	0,021± 0,0156	1,39	0,247	0,026± 0,0156	1,72	0,165

Виявлено, що на живу масу та середньодобові прирости сезон народження також не має вагомого впливу (0,001...0,09). Найбільше від сезону народження залежить жива маса в 15 місяців (0,09; F=9,86) та середньодобові прирости у вікові періоди 3-6 (0,09; F=9,18), 3-9 (0,08; F=8,54) та 12-15 (0,08; F=8,40) місяців. Сезон народження практично не визначає живої маси після отелення (0,001-0,01). Схожі тенденції спостерігались при розгляді впливу сезону І отелення на показники живої маси.

Висновки. За існуючих сезонних особливостей годівлі та утримання тварин фактор сезону справляє певний вплив на продуктивність корів за окремі лактації (особливо першу). За таких умов перевагу мають тварини зимового та осіннього сезонів народження та першого отелення, а менш бажаним є народження та перше отелення влітку. На нашу думку, за умови рівномірного забезпечення тварин кормами протягом всього року, фактор сезону народження і першого отелення повинен бути нівельованим.

Список використаної літератури

1. Боровиков, В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов/ В. Боровиков - СПб: Питер, 2001. - 656 с.

2. Базишина, І. Для раціонального відтворення/ І. Базишина// Тваринництво України. - 2008. - № 12. - С. 15-17.

3. Коваль, Т. Вплив паратипових чинників на відтворну здатність корів української червоної молочної породи/ Т. Коваль// Матеріали VІ конференції молодих вчених та аспірантів. - К.: Аграрна наука, 2008. - С. 45-47.

4. Полупан, Ю.П. Вплив сезонних чинників на продуктивні якості та резистентність тварин/ Ю.П. Полупан, Н.Л. Бодак// Вісник Черкаського інституту АПВ. - 2002. - Вип. 43. - С. 178-184.

5. Полупан, Ю.П. Вплив сезону першого отелення і народження на продуктивність корів молочних порід/ Ю.П. Полупан// Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. - Львів-Оброшино, 2001. - Вип. 43. - Ч. ІІ. - С. 136-144.

6. Полупан, Ю.П. Сезон народження та його вплив на живу масу бугайців/ Ю.П. Полупан, О.І. Костенко, Д.І. Савчук, Н.Л. Полупан// Розведення і генетика тварин. - К., 1999. - Вип. 30. - С. 28-33.

7. Савчук, Д.І. Залежність росту, розвитку і відтворної здатності бугаїв від сезону народження/ Д.І. Савчук, П.С. Сохацький// Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 4. - Ч. 1. - С. 304-306.

8. Schillo, K.K. Effects of Nutririon and Season on the Onset of Puberty in the Beef Heifer/ K.K. Schillo, J.B. Hall, S.M. Hileman// J.Anim.Sci. - Vol.70, 1992.

9. Muhamad, L.B. Influence of Different Ratios of Corn and Corn Silage, Housing Systems and Seasons on the Performance of Feedlot Steers/ L.B. Muhamad, M.P. Hoffman and H.L. Self// J.Anim.Sci. - Vol.56, 1983. - P. 747-754.

10. VanVleck, L.D. Components of Variance Associated with Milk and Fat Records of Artificially Sired Holstein Daughters// L.D.VanVleck, L.H. Wadell, C.R. Henderson// J.Anim.Sci. - Vol.20, 1961. - P. 812-816.

11. Questionnaire about national genetic evaluation systems for longevity// www.cr-delta.nl.

16. оцінка БИЧКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ за екстер'єром

Л.О. Стріха, аспірант*

Миколаївський державний аграрний університет

Вивчено екстер'єр бичків української червоної молочної породи різних генотипів. Доведено, що в процесі формування м'ясної продуктивності перевагу за промірами та індексами мають тварини генотипу 50-75% спадковості голштина.

Ключові слова: екстер'єр, генотип, проміри, індекси, спадковість, породність

В селекційній роботі з великою рогатою худобою оцінка екстер'єру за промірами має особливе значення. Завдяки їй можна отримати об'єктивний цифровий вираз розвитку найважливіших частин тіла тварини в будь-який період її життя, провести порівняльний аналіз як окремих тварин, так і в межах окремих груп [1].

Основне значення екстер'єру - дати уявлення, відомості про конституціональну міцність, здоров'я та відповідність організму тим умовам, в яких він існує і, у зв'язку з тією основною продуктивністю, за ради якої цих тварин розводять.

Як відомо, екстер'єр характеризує особливості будови тіла тварин, що зумовлені спадковістю та умовами середовища. За показниками екстер'єру визначають особливості тварин та їх господарську цінність. Між породами є значні відхилення як за будовою тіла, так і за напрямом продуктивності. В результаті рекомбінаційної мінливості при схрещуванні та неоднакової реакції різних генотипів на умови середовища у популяції спостерігається розбіжність фенотипів не лише за продуктивністю, але й за типом будови тіла. М'ясна продуктивність худоби знаходиться у прямій залежності від екстер'єру та конституції тварин [2].

На основі вивчення екстер'єрно-конституційних особливостей телиць і бугаїв червоної степової та жирномолочного типу створюваної червоної молочної та помісей з червоно-рябою голштинською порід встановлено, що помісний молодняк відрізнявся вищою інтенсивністю росту і кращим розвитком за більшістю промірів. Відтворне схрещування з голштинською

*Науковий керівник - доктор с.-г. наук, професор Т.В. Підпала

породою змінює пропорції будови тіла молодняку в бік відносної вузькотілості та істотного зменшення шилозадості. Різниця за конституційними особливостями була незначною, нестійкою і невірогідною.

Проте оцінка екстер'єру та конституції є важливим етапом при селекції худоби новостворених вітчизняних спеціалізованих молочних порід. Визначення промірів статей тіла тварин дає можливість порівнювати як їх індивідуальні, так і групові особливості та відбирати кращих з них за екстер'єрним типом. Тому і виникає необхідність дослідження екстер'єру в зв'язку як з молочною, так і м'ясною продуктивністю у тварин різних генотипів.

Оскільки вираженість типу великої рогатої худоби відповідного напрямку продуктивності залежить від гармонійного розвитку значної кількості екстер'єрних статей, оцінка ознак екстер'єру і пошук найбільш характерних для м'ясної продуктивності тварин новостворених порід є певною мірою мотивованим.

Матеріали і методика досліджень. Екстер'єр бичків новоствореної української червоної молочної породи (УЧМ) досліджували в стаді племзаводу ПОК "Зоря" Херсонської області. Матеріалом були проміри тіла тварин дослідної групи в кількості 30 голів. Вимірювання статей екстер'єру проводили використовуючи мірну палицю, мірну стрічку і мірний циркуль. Для оцінки екстер'єру було взято проміри бичків у віці 6, 9, 12 і 15 місяців і розраховано індекси будови тіла [4].

Досліджуване поголів'я бичків відрізнялося між собою за часткою батьківської спадковості, а саме голштинської червоно-рябої породи (< 50% Г, 50-75% Г і > 75% Г).

Одержані дані опрацьовано біометрично з використанням методик визначення середньої величини та її похибки [5].

Результати досліджень. Враховуючи те, що при оцінці м'ясної продуктивності зовнішні форми тісно пов'язані з продуктивністю, показники екстер'єру набувають важливого значення. Встановлено, що генотип бичків вплинув не тільки на інтенсивність росту, живу масу, але й на формування їх екстер'єру. За екстер'єрними особливостями тварин встановлено істотну і, в більшості випадків, статистично вірогідну перевагу бичків з часткою крові за голштинською породою понад 75%. Характерно, що з віком різниця в показниках промірів на користь тварин з вищою часткою спадковості голштинів збільшувалась (табл. 1). Особливо значною ця перевага була за промірами, що характеризують лептосомний тип будови тіла, а саме за обхватом грудей і напівобхватом заду, що й підтверджується також індексом лептосомії (табл. 2).

Таблиця 2. Індекси будови тіла( %) бичків української червоної молочної породи, з врахуванням батьківської спадковості

Індекси	Порода генотип (%)	Вік бичків, міс.
		6	9	12	15
Високоногості	< 50 Г	55,5±0,27**	51,8±0,31	50,2±0,29	49,3±0,31
	50-75 Г	54,6±0,47	52,1±0,29***	49,9±0,35	49,4±0,37
	>75 Г	54,4±0,11	50,±0,21	49,4±0,40	50,2±1,52
	УЧМ	54,8±0,21	51,6±0,18	49,8±0,20	49,6±0,52
Розтягнутості	< 50 Г	107,8±0,57	111,5±0,44	112,7±0,37	113,4±0,33
	50-75 Г	109,5±0,49	114,0±0,48	115,5±0,46	113,6±0,45
	>75 Г	111,8±0,32***	115,4±0,41***	116,2±0,52**	115,6±0,71*
	УЧМ	108,6±0,45	112,6±0,39	113,1±0,43	113,3±0,51
Перерослості	< 50 Г	105,9±0,68	106,9±0,36	106,6±0,33	107,5±0,43*
	50-75 Г	106,8±0,32	108,5±0,39**	106,4±0,31	105,9±0,48
	>75 Г	106,3±0,55	107,2±0,49	106,9±0,24	106,3±0,68
	УЧМ	106,3±0,31	107,5±0,26	106,6±0,17	106,5±0,32
Костистості	< 50 Г	14,1±0,34	13,9±0,28	14,8±0,34*	14,9±0,31**
	50-75 Г	13,9±0,30	14,3±0,26	14,5±0,26	14,5±0,23
	>75 Г	13,5±0,27	13,1±029	13,8±0,25	13,7±0,21
	УЧМ	13,8±0,17	13,6±0,47	14,3±0,18	14,3±0,16
Збитості	< 50 Г	107,6±0,58	116,9±0,64	115,7±0,44	118,9±0,48
	50-75 Г	113,3±0,52***	120,9±0,67***	123,7±0,49***	127,8±0,70***
	>75 Г	112,2±0,47	120,1±0,61	121,4±0,73	125,7±0,95
	УЧМ	113,3±0,33	117,4±0,39	116,2±0,34	120,4±0,47
Тазогрудний	< 50 Г	93,3±1,13	96,1±1,11	94,5±1,01	98,5±0,95
	50-75 Г	94,7±0,81***	96,4±0,89***	95,6±0,64**	97,7±1,18
	>75 Г	85,4±1,14	87,1±0,99	91,9±1,05	95,6±1,5
	УЧМ	91,1±0,95	92,4±0,89	93,9±0,59	97,2±0,71
Грудний	< 50 Г	54,1±0,61	57,2±0,54	61,9±0,54	63,4±0,80
	50-75 Г	57,1±0,92	61,7±0,73	60,1±0,71	62,8±0,62
	>75 Г	58,1±0,46***	62,1±0,55***	59,9±0,55*	65,1±0,69
	УЧМ	56,7±0,45	58,2±0,37	60,6±0,37	64,0±0,82
Шилозадості	< 50 Г	163,4±3,57**	156,3±4,22	142,1±1,45	141,9±1,49
	50-75 Г	149,3±2,05	143,7±1,96	140,3±1,44	139,9±1,40
	>75 Г	144,5±3,64	146,9±4,57	137,2±3,08	137,2±3,10
	УЧМ	152,4±2,31	148,9±2,45	141,8±1,21	142,5±1,31
Масивності	< 50 Г	119,4±0,84	132,5±0,82	133,8±0,60	138,7±0,37
	50-75 Г	121,2±0,63*	136,2±0,82**	136,6±0,55**	141,1±0,90**
	>75 Г	120,0±0,87	133,1±0,98	137,3±0,65	141,8±1,17
	УЧМ	122,4±0,55	132,3±0,62	131,4±0,60	136,5±0,84
Ейрисомії	< 50 Г	11,9±0,13	20,1±0,27	22,9±0,29	31,1±0,96
	50-75 Г	13,2±0,25	21,9±0,36***	24,5±0,43	31,8±1,23
	>75 Г	14,9±0,25***	19,5±0,67	27,9±0,44***	32,5±1,14
	УЧМ	13,3±0,27	21,2±0,32	25,0±0,45	31,7±0,62
Лептисомії	< 50 Г	53,3±0,32	54,5±0,82	61,9±0,27	62,6±0,78
	50-75 Г	53,6±0,31	62,6±0,98	64,4±0,49	68,1±0,90
	>75 Г	54,4±0,65	58,6±0,94	62,1±0,57	65,5±0,98
	УЧМ	53,7±0,27	58,4±0,33	62,8±0,33	65,3±0,65
Округлості ребер	< 50 Г	125,8±0,82	131,7±1,55	123,9±1,04	133,3±1,20
	50-75 Г	126,8±1,01	138,9±0,67	132,2±1,47	138,6±0,89
	>75 Г	127,8±0,90	140,1±0,91	137,4±,1,06	135,5±1,23
	УЧМ	126,0±0,56	136,9±0,85	131,1±1,23	135,7±1,52
Глибокогру-дості	< 50 Г	44,5±0,27	48,2±0,31	49,9±0,29	50,8±0,31
	50-75 Г	45,4±0,47*	47,9±0,29	50,1±0,35	50,7±0,37
	>75 Г	45,6±0,28	49,1±0,26**	50,7±0,40	49,9±0,52
	УЧМ	45,1±0,21	48,3±0,18	50,2±0,20	50,4±0,52
Круторебрості	< 50 Г	29,3±0,24	28,2±0,15**	32,7±0,15**	31,3±0,19**
	50-75 Г	29,1±0,13	27,9±0,18	31,8±0,16	30,3±0,26
	>75 Г	30,9±0,16**	26,1±0,20	30,9±0,15	28,6±0,14
	УЧМ	30,7±0,17	27,8±0,21	31,8±0,15	30,0±0,24
М'ясності	< 50 Г	72,9±0,84	81,5±1,95	89,8±0,71	97,1±0,81
	50-75 Г	76,4±0,57**	83,8±0,63**	91,9±0,81***	103,6±0,86***
	>75 Г	73,8±0,76	76,5±0,84	87,2±0,64	94,0±0,43
	УЧМ	77,0±0,48	82,3±1,96	93,0±1,05	100,3±1,12
Умовного об'єму	< 50 Г	13,9±0,20	19,1±0,31	24,9±0,18	30,7±0,35
	50-75 Г	14,2±0,23	20,1±0,25	25,9±0,30	31,7±0,37
	>75 Г	15,8±0,32***	23,8±0,36***	29,2±0,52***	35,9±1,43**
	УЧМ	14,6±0,21	21,2±0,32	26,6±0,40	32,7±0,64

Оцінювання піддослідних тварин за екстер'єром показало, що збільшення частки голштинської спадковості в українській червоній молочній породі зумовлює одночасно зростання величини промірів та індексів, характерних для молочної худоби. Виявлені особливості в змінні промірів підтвердилися індексами будови тіла, а саме за такими індексами, як розтягнутості, грудний, ейрисомії та умовного об'єму. Крім того, індекси будови тіла піддослідних бичків характеризують їх як найбільш глибокогрудих і масивних тварин. Проте найбільшим індексом м'ясності відрізняються бички генотипу 50-75% Г.

Різниця порівняно з тваринами понад 75% спадковості голштин склала 9,6% (Р > 0,999). Це пояснюється більшою компактністю тварин, що зумовлено меншим значенням проміру висота в холці та переважаючою величиною напівобхвату заду на 6,1 см (Р > 0,999). Тому й маємо відмінності характеристик екстер'єрного типу за даними індексів.

Висновки. На підставі даних промірів статей екстер'єру та індексів будови тіла бичків української червоної молочної породи, які відрізняються часткою спадковості за голштином, доведено зумовленість їх прояву від віку та генотипу.

Встановлено, що бички генотипу понад 75% спадковості голштинської породи мають перевагу за більшістю промірів, а стосовно індексів, то лише за тими, які характеризують молочний тип будови тіла.

Доведено, що бички генотипу 50-75% Г переважають промірами та індексами, які характеризують м'ясну продуктивність.

Список використаної літератури

1. Полупан Ю.П. Особливості екстер'єру молодняку худоби створюваної червоної молочної породи/Ю. П. Полупан // Вісник аграрної науки. - 2003. - №7. - С. 35-38.

2. Хмельничій Л. М. Оцінка екстер'єру тварин в системі селекції молочної худоби/ Л. М. Хмельничій - Суми: ВВП "Мрія-1" ТОВ, 2007. - С. 26-29.

3. Петренко І. П. Племінна цінність тварин і закономірність її успадкування/ І. П. Петренко, М. В. Зубець, В.П. Буркат // Вісник аграрної науки. - 1999.- №8. - С. 45-53.

4. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников/ Н. А. Плохинский - М.: Колос, 1969. - 256 с.

5. Методики наукових досліджень із селекції, генетики та біотехнології у тваринництві / за наук. ред. В. П.Бурката. - К.: Аграрна наука, 2005. - С. 98-102.

17. ВПЛИВ СПОРІДНЕНОГО РОЗВЕДЕННЯ НА ЖИВУ МАСУ ГІБРИДНИХ ЗЕБУВИДНИХ КОРІВ

Н.М.Фурса

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Наведені результати дослідження впливу спорідненого розведення на розвиток основної селекційної ознаки - живої маси корів таврійського типу південної м'ясної породи, створеного методом гібридизації з використанням генофонду тропічної м'ясної породи кубинський зебу.

Ключові слова: м'ясне скотарство, зебу, гібридизація, споріднене розведення, інбридинг

Споріднене розведення та споріднений підбір займають вагоме місце в системі селекції м'ясної худоби [1]. При чистопородному розведенні ці методи дозволяють прискорити закріплення бажаного рівня розвитку селекціонованої ознаки і одержати препотентних однотипних тварин. Вплив спорідненого поєднання при відтворювальному схрещуванні, як відмічає М.А.Кравченко [2,3], має свої особливості: у споріднених помісей депресивний вплив інбридингу значно слабший, ніж у споріднених чистопородних тварин. Стосовно міжвидової гібридизації, характер взаємодії її зі спорідненим поєднанням у селекції м'ясного скотарства та вплив на продуктивні показники не вивчався і в зоотехнічній літературі не висвітлювався.

Мета дослідження - проведений аналіз результатів спорідненого підбору в родоводах зебувидних корів використовується для оптимізації відбору та адекватного підбору батьківських пар з метою підвищення консолідації фенотипу тварин таврійського типу південної м'ясної породи.

Матеріали і методика досліджень. Об'єктом дослідження став масив родоводів 199 гібридних зебувидних корів нового таврійського типу південної м'ясної породи, створеного методом міжвидової гібридизації з використанням генофонду тропічної м'ясної породи кубинський зебу в базовому стаді таврійського типу ПЗ "Асканійське" Каховського району Херсонської області. Визначено наявність спільних предків до шостого ряду родоводу та структуру родинних зв'язків в стаді. Всього було проаналізовано 25000 тварин. Ступінь тісноти інбридингу визначався методом Пуша-Шапоружа [1]. Тип інбридингу визначався за методикою А.Н.Калмикова [4]. Вивчалися особливості формування та динаміка рівня показників живої маси у дорослих корів в залежності від ступеня та типу застосованого інбридингу. Статистичний аналіз методами варіаційної статистики за Плохинським М.А. проводився засобами електроних таблиць MS Excel 2007.

Результати досліджень. Особливістю створення генофонду таврійського типу південної м'ясної породи було використання для гібридизації обмеженої кількості імпортних зебувидних тварин - бугаїв-плідників (17 голів) та телиць ( 8 голів) і залучення до гібридизації різноманітного за генотипами маточного поголів'я порід і типів асканійської селекції. Для подолання дефіциту імпортного генофонду широко застосовувалися складні системи різних ступенів та типів інбридингу на зебувидних родоначальників, які успішно пройшли акліматизацію на півдні України. Поєднання спорідненого розведення та методу міжвидової гібридизації призвело до виникнення ефективних генетичних комбінацій з новими біологічними ознаками, найбільш адаптованих до екстремальних умов південного степу України. Сучасне стадо ПЗ "Асканійське" - вершина тривалого селекційного процесу, вивчення родоводів зебувидних корів якого дозволяє визначити найбільш вдалі методологічні знахідки для раціонального використання цінного імпортного матеріалу.

В сучасній структурі стада аутбредні корови становлять 32%, інбредні - 68%, в тому числі за ступенем інбридингу: одержані при тісному - 7%, при помірному - 14%, при віддаленому - 47%. За кількістю повторюваних спільних предків, а також кратності інбридингу на одного і того ж спільного предка в дослідженому масиві родоводів виявлено 35 типів поєднань спільних предків. Сучасна структура стада за типом інбридингу виглядає так. Корови, які одержані при простому інбридингу (на одного предка), становлять 45% стада, а при комплексному, коли в родоводі зустрічаються два і більше спільних предків - 23%. В стаді зустрічається однократний (32% корів), двократний (13% корів) простий інбридинг. Комплексний інбридинг на двох різних предків відмічено у 17% корів, а на трьох різних предків - у 6% корів стада.

Складна структура родинних зв'язків та широка варіабельність комбінацій використаного інбридингу вплинули на динаміку живої маси дорослих корів. В значній мірі на формування живої маси споріднених корів відіграла диференціація таврійського типу на дві популяції за часткою кровності зебу (табл.1,2,3).

Таблиця 1. Вплив ступеня інбридингу на показники живої маси корів таврійського типу південної м'ясної породи

Ступінь інбридингу	Кіль кість корів гол	Жива маса максимальна, кг	Жива маса середня, кг
		M ±m	Cv, %	M ±m	Cv, %
Висококровна популяція в типі зебу (37% і більше генотипу зебу)
Аутбредні	24	539,4±11,8	10,7	494,5±9,7	9,6
Тісний	5	524,0±39,9	17,0	480,2±28,0	13,0
Близький	31	502,6±11,2	12,4	480,2±8,0	9,5
Помірний	18	504,2±16,0	13,4	479,3±12,5	11,0
Віддалений	9	550,6±26,7	14,6	511,1±22,5	13,2
В середньому по групі	87	519,3±7,2	12,9	487,1±5,5	10,5
Низькокровна популяція в типі санта-гертруда (до 37% генотипу зебу)
Аутбредні	4	512,5±32,7	12,8	468,3±24,5	10,5
Тісний	16	518,1±18,5	14,3	491,8±14,5	11,8
Близький	28	531,3±12,4	12,4	487,6±8,5	9,2
Помірний	35	518,9±10,7	12,2	481,0±9,0	11,1
Віддалений	29	531,4±11,7	11,9	489,4±8,6	9,5
В середньому по групі	112	526,0±6,1	12,1	487,1±4,7	10,1

У висококровних зебувидних корів по мірі зростання ступеня інбридингу (табл.1) відмічається зниження як середньої, так і максимальної живої маси у порівнянні з аутбредними особинами. Але ця тенденція невірогідна, вірогідне (Р>0,95) лише зниження максимальної живої маси при близькому (ІІІ-ІІІ; ІІІ-ІІ; І-ІV) інбридингу. При віддаленому інбридингу жива маса була вище на 17 кг, або на 16,5% у порівнянні з аутбредними коровами. З підвищенням ступеня інбридингу помічено підвищення рівня мінливості показників максимальної живої маси (Сv=10,0-17,01) у порівнянні з аутбредними (Сv=9,59-10,67) у 1,5 рази. За середньою живою масою з підвищенням ступеня інбридингу зниження показника більш помірне і маловірогідне, але при віддаленому, легкому ступені інбридингу відстежується вірогідне (Р>0,95) підвищення середньої живої маси.

У популяції низькокровних зебувидних корів (тип санта-гертруда), яка відзначається підвищеним ступенем інбредності, помітне прогресивне зростання показників живої маси, як максимальної, так і середньої у порівнянні з аутбредними особинами популяції. Особливо значне і вірогідне (Р>0,95) підвищення спостерігається при близькому та віддаленому ступені. А ось мінливість ознаки (Сv) знижена у порівнянні з висококровною популяцією, що свідчить про підвищений рівень консолідації ознаки у популяції типу санта-гертруда.

За типом використаних інбридингів (табл.2,3) відстежується подібний характер динаміки живої маси, що і при зміні ступенів інбридингу. Кратність застосування інбридингу та кількість спільних предків впливають на характер формування живої маси.

Таблиця 2. Динаміка живої маси корів таврійського типу південної м'ясної породи висококровної популяції (до 37% генотипу зебу) в залежності від типу інбридингу

Тип інбридингу	Жива маса максимальна, кг	Середня жива маса, кг
	n	M±m	Cv,%	M±m	Cv,%
Аутбредні	24	539,4±11,7	10,7	494,4±9,7	9,6
Тісний	5	524,0±39,9	17,0	480,2±28,0	13,0
близький однократний	23	515,0±13,5	12,5	488,6±10,0	9,8
близький однократний на одного предка	12	527,7±20,0	12,6	499,2±15,7	10,4
близький однократний на двох предків	8	499,38±26,1	14.8	471,5±16,7	10,0
близький однократний на трьох предків	3	498,3±24,3	8,4	479,7±17,3	6,3
близький двократний	8	466,4±16,9	9,6	454±11,7	6,8
близький двократний на одного предка	3	478,3±35,6	12,9	456±23,1	8,8
близький двократний на двох предків	3	451,7±23,3	8,9	445±17,3	6,7
помірний однократний	12	522,1±19,4	12.9	494,4±15,6	10,9
помірний однократний на одного предка	5	554,0±17,0	6,9	518±11,4	4,9
помірний однократний на двох предків	7	499,3±29,0	15,4	477,6±24,3	13,5
помірний двократний	5	463±27,9	13,5	447,8±18,9	9,4
помірний двократний на одного предка	2	475±55,0	16,4	457,5±37,5	11,6
помірний двократний на двох предків	3	455±38,8	14,8	441,3±25,9	10,2
віддалений однократний на одного предка	2	490±110,0	31,7	457±77,0	23,8
віддалений двократний на одного предка	4	576,2±32,0	11,1	533,2±27,4	10,3

Збільшення кратності використання одного предка при підвищенні тісноти інбридингу у порівнянні з аутбредними викликає зниження живої маси. Причому для висококровних на зебу корів ця тенденція має різкий характер. Але при віддаленості спільного предка вірогідність різниці знижується і простежується навіть збільшення показників. При збільшенні в родоводах числа предків, на яких інбредують корів, показники живої маси вірогідно (Р>0,95) зменшуються.

Для гібридних корів з низькою часткою кровності на зебу (табл.3) тенденція зниження живої маси при підвищенні кратності використання спільного предка та кількості інбредованих предків більш помірна у порівнянні з висококровними. Частота кратності і числа спільних предків при різних ступенях інбридингу має різну динаміку живої маси. Чим нижчий ступінь спорідненості низькокровних зебувидних корів, тим більш позитивно впливає на підвищення живої маси тип інбридингу, його кратність і наявність числа спільних предків.

Таблиця 3. Динаміка живої маси корів таврійського типу південної м'ясної породи низькокровної популяції (до 37% генотипу зебу) в залежності від типу інбридингу

Тип інбридингу	Жива маса максимальна, кг	Середня жива маса, кг
	n	M±m	Cv,%	M±m	Cv,%
Аутбредні	4	512,5±32,7	12,8	468,2±24.5	10,5
тісний однократний	16	518,1±18,5	14,3	491,8±14,5	11,8
тісний однократний на одного предка	7	546,4±33,4	16,2	502±27,4	14,4
тісний однократний на двох предків	4	512,5±37,7	14,7	503,2±29,5	11,7
тісний однократний на трьох предків	5	483±17,6	8,2	468,4±15,1	7,2
близький однократний	19	547,4±13,5	10,8	499,6±9,2	8,0
близький однократний на одного предка	4	517,5±26,6	10,3	489,8±26,3	10,8
близький однократний на двох предків	8	546,9±23,0	11,9	497,4±16,4	9,3
близький однократний на трьох предків	6	580,8±24,6	10,7	507,2±12,2	5,9
близький двократний	8	500±26,1	14,7	468,2±16,4	9,9
близький двократний на двох предків	6	481,7±19,9	10,1	460,5±19,5	10,4
помірний однократний	20	521,8±14,7	12,6	480,1±13,0	12,1
помірний однократний на одного предка	4	556,2±15,7	5,7	493,2±22,6	9,2
помірний однократний на двох предків	5	523±31,5	13,5	492,4±30,2	13,8
помірний однократний на трьох предків	6	530,8±28,9	13,3	487,7±27,8	14,0
помірний однократний на чотирьох предків	4	453,8±19,8	8,7	436±22,6	10,4
помірний двократний	9	538.3±18,5	10,3	497,2±15,9	9,6
помірний двократний на одного предка	2	587,5±17,5	4,2	554,5±12,5	3,2
помірний двократний на двох предків	5	525±27,3	11,6	481±21,8	10,1
помірний двократний на чотирьох предків	2	522,5±37,5	10,1	480,5±1,5	0,4
помірний трикратний	5	496±22,3	10,1	471,6±16,2	7,7
помірний трикратний на одного предка	2	537,5±7,5	2,0	485±17,0	5,0
помірний трикратний на двох предків	2	492,5±17,5	5,0	484±26,0	7,6
віддалений однократ-ний	9	544,4±19,9	11,0	488,2±12,2	7,5
віддалений однок-ратний на двох предків	6	546,7±20.2	9,0	490,3±17,6	8,8
віддалений однократ-ний на чотирьох предків	2	552,5±87,5	22,4	489±24	6,9
віддалений двократний	6	526,7±27.6	12,8	497,7±21.1	10,4
віддалений двократ-ний на двох предків	3	530±52,7	17,2	486,3±34,7	12.3
віддалений трикратний	7	513,6±26,9	13,9	481,1±21,9	12,0
віддалений трикратний на одного предка	6	501,7±28,5	13,9	476,7±25,3	13,0
віддалений чотирикратний на одного предка	4	507,5±36,0	14,2	468,5±28,6	12,2

Висновки. Дефіцит поголів'я імпортних зебувидних бугаїв при створенні нового типу м'ясної худоби викликав необхідність застосовувати складні схеми спорідненого підбору, поєднання яких з методом міжвидової гібридизації дозволило одержати високоефективні адаптовані до спекотного клімату генотипи. Виявлено 35 варіантів поєднань спільних предків у родоводах корів, що вплинуло на підвищення різноманіття генотипів.

Показники живої маси інбредних корів незначно зменшуються у порівняні з аутбредними, а при зменшенні ступеня інбридингу достовірно (Р>0,95) підвищуються. Наявність значної кількості спільних предків у віддалених рядах родоводів при гібридизації не впливає негативно на прояв основної селекціонованої ознаки - живої маси. Позитивний вплив різних типів інбридингу на підвищення живої маси відмічається при низьких ступенях інбридингу (близький, помірний, віддалений), що може слугувати ефективним засобом закріплення видатних показників предків.

Міжвидова гібридизація згладжує, зменшує депресивну дію інбридингу і дозволяє ширше і сміливіше застосовувати споріднений підбір для підвищення консолідації фенотипу нового м'ясного типу.

Список використаної літератури

1. Пабат В.О. М'ясне скотарство України: практичний посібник. / В.О. Пабат, А.М. Угнівенко, Д.Т. Вінничук .- Київ, 1997.- С.202.

2. Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственных животных. / Н.А. Кравченко . - Москва, 1963. - С.214.

3. Кравченко Н.А. Племенной подбор./ Н.А. Кравченко. - Москва, 1957. - С.273.

4. Калмыков А.Н. Оптимальное сочетание генотипов при инбридинге./ А.Н. Калмыков, А.В. Соколов //Зоотехния. - 1980. - №6. - С.18-21.

18. СВИНАРСТВО. РІВЕНЬ МІНЛИВОСТІ АСОЦІАЦІЙ ГЕНІВ ГРУП КРОВІ В ПОПУЛЯЦІЇ СВИНЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ СТЕПОВОЇ РЯБОЇ ПОРОДИ

В.В. Герасименко, канд. с.-г. наук

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Викладено результати порівняльного вивчення асоціацій поміж генотипами тварин за генетичними системами еритроцитарних антигенів та деяких поліморфних білків сироватки крові в закритій популяції свиней української степової рябої породи в різні часові періоди.

Ключові слова: міжлокусні асоціації, генотипи, групи крові, популяції свиней.

За сучасними міркуваннями, з генетичної точки зору породи сільськогосподарських тварин являють собою порівняно стійкі, збалансовані генні комплекси, які забезпечують адаптаційну пластичність та пристосованість популяцій до умов утримання і експлуатації. Вивчення закономірностей їх формування та збереження в ряді поколінь є важливим науковим завданням, оскільки через пошук асоціацій генів, що характерні для тварин певного напрямку продуктивності, можна дійти до паспортизації порід і визначити ті збалансовані системи алелів, які необхідні для прояву конкретних продуктивних і біологічних ознак [1]. Тому в останні роки зростає зацікавленість до вивчення міжлокусних асоціацій, у тому числі й поміж незчепленими, функціонально незалежними генами.

Генетичні системи груп крові, як відомо, не зв'язані безпосередньо з проявом господарсько-корисних ознак тварин, але не виключено їх генетичне зчеплення з генами, які контролюють рівень пристосованості та продуктивності, що також може приводити до виникнення міжлокусних асоціацій поміж ними. Такі асоціації, зокрема, були знайдені у свиней семіреченської, полтавської м'ясної, великої білої порід [2-4]. Припускається, що характер цих взаємозв'язків у стадах, які добре відселекціоновані, при однаковому напрямку дії відбору відносно стійкий і зберігається у ряді поколінь [1]. Проте до теперішнього часу питання це практично не вивчалося. Тому ціллю даної роботи було вивчення типів та рівня мінливості асоціацій генетичних систем еритроцитарних антигенів та деяких поліморфних білків сироватки крові у закритій чистопородній популяції свиней.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведені в ДПДГ Інституту тваринництва "Асканія-Нова" на свинях української степової рябої породи (n= 971), типованих з використанням моноспецифічних імунодіагностикумів загальноприйнятими методами за еритроцитарними антигенами, що відносяться до генетичних систем EAB (a,b), EAD (a,b), EAE (a, d, b, e, f, g, j ), EAF (a, b), EAG (a,b). Крім того, методом електрофорезу в крохмальному гелі у тварин визначали електрофоретичні варіанти поліморфних білків сироватки крові - трансферину (Tf), гаптоглобіну (Нр) та амілази (Аm). На першому етапі досліджень (1985-1995 рр.) були вивчені особливості генотипів 759 тварин, на другому (2005- 2008 рр.) - 212 (за виключенням генетичних систем EAD та Нр, за якими паспортизація особин в цьому випадку не проводилася). Одержані результати використовували для розрахунків тетрахоричних показників зв'язку (коефіцієнтів асоціації) [5] поміж генотипами свиней кожної групи за окремими генетичними системами. Слід відмітити, що дійсне генетичне зчеплення поміж ними відсутнє, оскільки відповідні локуси розташовані у різних хромосомах. Вірогідність коефіцієнтів асоціації оцінювали з використанням критерію "хі-квадрат".

Результати досліджень. Аналіз параметрів генофонду свиней української степової рябої породи показав, що за генетичною системою груп крові ЕАВ поліморфізм в цій популяції був повністю відсутнім. За генетичною системою EAD і гаптоглобіновим локусом було виявлено, відповідно, 2 та 6 генотипів. За іншими генетичними системами в різні часові періоди: EAE - (8-10), EAF - (3), EAG - (3), Tf - (3-4), Am - (4-6) генотипів. Таким чином, теоретично можливе число попарних поєднань за всіма поліморфними локусами складало 359-473, а за виключенням генотипів за гаптоглобіновим локусом і генетичною системою D груп крові - 155-199. Проте, дійсне число урахованих поєднань генотипів було дещо меншим, оскільки декотрі з них, в першу чергу за Е системою груп крові, зустрічалися з дуже низькою частотою (< 1%).

Дослідження показали, що на першому етапі (1985-1995 рр.) з 259 вивчених попарних комбінацій вірогідні асоціації генотипів спостерігалися в 25 випадках. З них 11 мали позитивний знак (44 %) і 14 тобто 56 % - негативний. Ступінь вірогідної асоціації поміж генотипами складала від 8 до 12 % (табл.1).

На другому етапі досліджень з 138 перевірених комбінацій поміж генотипами було виявлено 23 випадки (16,7 %) вірогідних асоціацій, 13 з котрих також були позитивними (56,5 %), а 10 - негативними (43,5 %). Абсолютні значення вірогідних коефіцієнтів асоціації в цьому випадку варіювали від 13 % до 24 %.

Таблиця 1. Генотипові асоціації за маркерними локусами в популяції свиней української степової рябої породи в різні періоди досліджень

Пари генотипів	Коефіцієнти асоціації, роки	Пари генотипів	Коефіцієнти асоціації, роки
	1985-1995	2005-2009		1985-1995	2005-2009
Da/Db-Eedg/Eedg	-0,09 a	--	Gb/Gb- Hp1/Hp1	-0,09a	--
Da/Db-Am2/Am2	+0,09 a	--	Gb/Gb- Hp1/Hp2	+0,09a	--
Db/Db-Eedg/Eedg	+0,09 a	--	TfA/TfB-Am2/Am3	-0,08a	-0,13a
Db/Db-Am2/Am2	-0,09 a	--	Ebdg/Eedg- Ga/Ga	-0,02	+0,19b
Ebdg/Ebdg-Fb/Fb	-0,09 a	+0,01	Eedg/Eedg- Fb/Fb	-0,03	+0,17a
Ebdg/Ebdg-Fa/Fa	+0,10 b	-0,12	Fb/Fb- Ga/Ga	-0,03	+0,17a
Ebdg/Ebdg-Gb/Gb	+0,10 b	-0,07	Gb/Gb- TfA/TfA	+0,07	+0,20b
Ebdg/Ebdg-Ga/Ga	-0,09 a	+0,06	Gb/Gb-Am1/Am2	+0,01	+0,16a
Ebdg/Ebdg-Hp1/Hp1	-0,08 a	--	Ga/Gb- TfB/TfB	+0,05	+0,14a
Ebdg/Ebdg-Am2/Am3	+0,10 b	-0,03	Ga/Gb-Am2/Am3	+0,03	+0,15a
Eedg/Eedf-Fa/Fa	-0,08 a	+0,16a	TfB/TfB-Am2/Am3	+0,07	+0,15a
Eedg/Eedf- Am2/Am3	-0,08 a	+0,23c	Fa/Fa- TfA/TfA	+0,01	+0,14a
Ebdg/Eedg- Am1/Am3	-0,08 a	--	Ga/Ga-Am2/Am2	-0,06	+0,22b
Eedf/Eedf- Ga/Ga	+0,09 a	-0,03	Ebdg/Eedf- Ga/Ga	0,00	-0,19b
Fb/Fb-TfB/TfB	-0,09 a	+0,05	Eedg/Eedf-Fb/Fb	+0,06	-0,15a
Fb/Fb-TfA/TfB	+0,08 a	-0,04	Eedg/Eedf-Am2/Am2

Подобные документы

• Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

  Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
  
  дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010
  

• Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів

  Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
  
  курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• Основи наукових досліджень у молочному виробництві

  Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
  
  реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011
  

• Собівартість продукції тваринництва

  Поняття собівартості як важливого фактору підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва, послідовність та методика її визначення. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва. Аналіз структури виробничих витрат.
  
  курсовая работа [257,9 K], добавлен 06.10.2011
  

• Оцінка технології виробництва молока

  Важливість галузі молочного скотарства та сучасний стан галузі. Умови утримання тварин, підходи до виробництва продукції. Проектна потужність підприємства. Обґрунтування потужності переробного підприємства, первинна та вторинна переробка його продукції.
  
  курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.11.2014
  

• Організація, планування та економічна ефективність кормовиробництва в умовах ТОВ "Оріон Молоко"

  Вибір способу утримання свиней в господарстві. Значення комбікорму для годівлі сільськогосподарських тварин. Визначення годинної продуктивності комбікормового цеху. Зоотехнічні вимоги до технологічного процесу лінії приготування і роздачі корму.
  
  дипломная работа [304,2 K], добавлен 14.11.2014
  

• Підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в СВК "Хильківський"

  Організація виробничих процесів. Планування поголів’я тварин, їх продуктивності, валового виробництва продукції, оплати праці, матеріальних і грошових витрат, фінансових результатів від реалізації м’яса птиці. Визначення планової собівартості продукції.
  
  курсовая работа [331,9 K], добавлен 27.04.2016
  

• Планування тваринництва ВАТ "Зелений Гай"

  Виробничий потенціал і ефективність його використання у галузі тваринництва. Динаміка поголів’я і структура стада, питання відтворення стада. Аналіз процесів годівлі і утримання. Обґрунтування виробничої програми та доходів при плануванні свинарства.
  
  курсовая работа [35,3 K], добавлен 29.07.2008
  

• Розрахунок потреби в кормах для окремих груп тварин і на запланований обсяг продукції тваринництва

  Розрахунок вартості кормів та потреби в них в кормоодиницях, за видами та натуральному виразі на календарний і господарський рік (від урожаю планового року до урожаю майбутнього) виходячи з нормативів витрат на 1 голову або 1 ц продукції тваринництва.
  
  практическая работа [9,8 K], добавлен 03.08.2011
  

• Ветеринарне обстеження тварин на фермі

  Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
  
  отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам