Економічна ефективність вирощування нових сортів картоплі української селекції в умовах західного регіону України
Результати оцінки та підбору вихідного матеріалу для прикладної селекції картоплі за комплексом господарських і біологічних ознак. Особливості ґрунтових і метеорологічних умов. Економічна ефективність вирощування сортів картоплі різних груп стиглості.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.08.2013 |
| Размер файла | 67,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- 1. Умови, матеріал та методи проведення досліджень
- 1.1 Особливості ґрунтових і метеорологічних умов у роки досліджень
- 1.2 Характеристика матеріалу та методика проведення польових і лабораторних досліджень
- 2. Результати оцінки та підбору вихідного матеріалу для прикладної селекції картоплі за комплексом господарських і біологічних ознак (2003-2005 рр.)
- 2.1 Характеристика вихідного матеріалу для селекції картоплі на високу врожайність
- 2.2 Результати оцінки вихідних форм для виведення сортів картоплі з підвищеною і високою крохмалистістю бульб
- 2.3 Вихідний матеріал для селекції картоплі на стійкість проти фітофторозу і вірусних хвороб
- 2.4 Економічна ефективність вирощування сортів картоплі різних груп стиглості
1. Умови, матеріал та методи проведення досліджень
1.1 Особливості ґрунтових і метеорологічних умов у роки досліджень
Навчально-науково-дослідний центр Львівського ДАУ розміщений у південно-західній частині Жовківського району на північний схід від м. Львова. Об'єднує землі населених пунктів Дубляни, Ситихів, Малі Підліски.
Територія господарства знаходиться в районі Грядового Побужжя західного Лісостепу України. Клімат тут досить теплий і помірно вологий. В окремі роки, внаслідок значної кількості опадів протягом вегетаційного періоду, часто спостерігається тимчасова надмірна зволоженість. Надмірна кількість опадів сприяє ерозії на полях, що розташоване на схилах крутизною більше 3%. За останні роки сума опадів тут була близька до норми, однак в окремі роки вона перевищує норму.
Навчально-науково-дослідний центр виконує функцію елітно-насінницького господарства по вирощуванню елітного насіння зернових культур, багаторічних трав і картоплі. Львівський державний аграрний університет є оригінатором сортів картоплі, які занесені до державного Реєстру - Мавка, Слава, Західна, Воля та оригінатором новоствореного сорту Ліщина, який проходить державне сортовипробування.
Відділ насінництва ЛДАУ відтворює вихідний матеріал для одержання елітних сортів картоплі. По сортах Воля і Західна ведеться первинне насінництво і в Навчально-науковому інституті селекції і технологій картоплі.
Ґрунти мають періодично промитий тип водного режиму, що призводить до вимивання з верхнього горизонту поживних речовин.
Рельєф територій господарства досить складний, водно-фізичного типу. Підвищені ділянки у вигляді гряд, що простягайся із заходу на схід з хвилястим рельєфом, чергуються з широкими заболоченими долинами.
Під орні землі переважно відведені сірі і темно-сірі лісові опідзолені крупно пилуваті легкосуглинкові ґрунти на карбонатних лесованих суглинках, а також чорноземи опідзолені. Разом із глеюватими і змитими відмінами площа їх в господарстві 832,7 га або 28% земельних угідь. Родючість ґрунтів дуже висока. Вміст гумусу на наземних, слабо змитих ґрунтах становить 1,6-3,26%. Вони дуже насичені основами (71-92%) і мають слабо-кислу або близьку до нейтральної реакції ґрунтового розчину, яка становить РН 5,5-6,7. Отже, ці ґрунти потребують вапнування, за виключенням сірих ґрунтів.
Дані ґрунти бідні на легкогідролізований азот (10,35 мг на 1кг ґрунту), слабо забезпечені рухомими формами фосфору (60-150 мг Р2 Об на 1 кг ґрунту), слабо і дуже слабо забезпечені обмінним калієм (150 мг на 1 кг).
Невеликі площі у навчально-науковому центрі займають дерновопідзолисті піщані (65,7 га) і світло-сірі глинові опідзолені супіщані (132,8 га) ґрунти. Це найменш родючі ґрунти господарства. Вміст гумусу в них досягає '-7-1,72%, реакція ґрунтового розчину слабо кисла (РН 5,4-5,9). Дані ґрунти вимагають внесення вапна. Вони містять дуже мало азоту (20-30 мл) і слабо забезпечені рухомими формами фосфору і калію (60-100мл на 1 кг ґрунту), тому потребують внесення підвищених доз добрив.
Найбільш родючими ґрунтами в господарстві є чорноземи опідзолені глеюваті (109,2 га), чорноземи лучні (79,1 га) і лучні (134,6 га) ґрунти. Вони мають глибокий гумусовий горизонт по 30-40 см, містять від 3-6 % гумусу, реакція ґрунтового розчину в них нейтральна або близька до нейтральної (pН 5,8-7,2). Переважно середньо забезпечені азотом і мало фосфором і калієм.
Низинні торфовища займають близько 1300 га або 43 % площі землекористування господарства. Товщина торфового шару перевищує 1,5 м. У верхній частині торф зазвичай середньо або низько розкладений високої зволоженості (25-35%) має близьку до нейтральної реакції ґрунтового розчину (РН води 5,8-6,8), за ботанічним складом осокові або мохо - осокові Вміст рухомого азоту середній або високий, калію, фосфору і мікроелементи містить дуже мало. Торфовища осушені і використовуються в основному під багаторічні трави і кормові культури. Ці ґрунти є придатними для вирощування картоплі, але потребують ретельного фосфорно-калійного удобрення в поєднанні із внесенням міді. На Дублянському торфовищі бувають заморозки у травні-червні, тому замерзають посіви картоплі, хоч ці ґрунти є найкращими для вирощування оздоровленої насіннєвої картоплі, проте висаджувати на них насіннєву картоплю ризиковано.
Площа змитих ґрунтів збільшились до 695,9 га. Зараз у господарстві 832 га ріллі, з них лише 460 га (56%) не змиті, а решта площ є різного ступеня змитості і потребують комплексу заходів із захисту їх від ерозій. Це, в першу чергу стосується земель, розміщених в районі урочища "Гряда". У зв'язку з цим, тут потрібно впроваджувати ґрунтозахисну сівозміну, насичену багаторічними травами і культурами суцільного способу сівби.
За середньо багаторічними даними за рік на території ННДЦ ЛДАУ випадає 580 млн. опадів. В загальному клімат на території Дублян характеризується достатньою і надмірною зволоженістю. Сума активних температур складає 2380°С. Тривалість вегетаційного періоду з температурою понад 5°С - 205-210 днів, понад 10°С - 155-160 днів.
З цього можна зробити висновок, що кліматичні умови господарства відповідають біологічним особливостям районованих сільськогосподарських культур, особливо картоплі.
Дані середньомісячних показників температур повітря і суми опадів за період проведення досліджень подані в табл.2.1 і 2.2.
У зимові місяці 2003 року спостерігалися різні перепади температури повітря від +4,7°С до - 24,1°С у січні та - 26°С у лютому. Весна була помірно теплою і дуже сухою. Середньорічні та середньомісячні суми опадів подано у табл.2.2.
За березень випало лише 36,7 мм опадів, а за квітень 23,8 мм, що на 17,1мм менше від норми. Друга декада травня була дощовою, а всього за місяць випало на 20,2 мм опадів більше від середніх багаторічних показників
У третій декаді травня спостерігалося різке потепління, середньодобова температура за місяць становила 17,3°С. Показники температури повітря літніх та осінніх місяців, за виключенням вересня, наближалися до середніх багаторічних, а опадів випало впродовж літа на 41,1 - 49,3 мм менше від норми. Чергування впродовж вегетації періоду опадів і сухої погоди за помірних температур сприяло розвитку і поширенню фітофторозу у посадках картоплі.
Таблиця 2.1
Середньорічні та cередньомісячні температури повітря (°С) по місяцях вегетації в 2003 - 2005 роки досліджень (за даними Дублянської метеорологічної станції)
|
Роки |
Місяці |
Середньорічна |
||||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
|
2003 |
-3,6 |
-7,4 |
1,0 |
7,2 |
17,3 |
18,3 |
19,4 |
19,4 |
13,8 |
5,6 |
5,1 |
0,3 |
8,0 |
|
|
2004 |
-5,4 |
-1,1 |
2,0 |
8,8 |
13,1 |
16,9 |
19,7 |
18,1 |
12,9 |
10,1 |
3,6 |
0,8 |
8,3 |
|
|
2005 |
-0,9 |
-4,8 |
-0,7 |
9,2 |
13,4 |
17,0 |
20,9 |
17,8 |
15,3 |
8,7 |
2,3 |
0,5 |
8,2 |
|
|
Середня багаторічна |
-4,6 |
-2,5 |
1,6 |
7,6 |
13,7 |
16,7 |
18,2 |
17,5 |
13,2 |
7,8 |
2,4 |
-2,0 |
7,5 |
|
|
Відхилення від середньої багаторічної, (±) |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
|
2003 |
+1,0 |
-4,9 |
-0,6 |
-0,4 |
+4,0 |
+2,0 |
+1,2 |
+1,9 |
+0,6 |
-2,2 |
+2,7 |
+1,7 |
+0,5 |
|
|
2004 |
-0,8 |
+1,4 |
+0,4 |
+1,2 |
-0,6 |
+0,2 |
+1,5 |
+0,6 |
-0,3 |
+2,3 |
-1,2 |
+1,2 |
+0,8 |
|
|
2005 |
+3,7 |
-2,3 |
-0,9 |
+1,6 |
-0,3 |
+0,3 |
+0,7 |
+0,3 |
+1,1 |
+0,9 |
-0,1 |
+1,5 |
+0,7 |
Для 2004 року характерним є загальне потепління взимку і недостатнє зволоження влітку. Січень місяць був прохолодним. Середньомісячна температура у січні становила - 4,6°С, максимальна - 22,3°С. Середньомісячна температура у лютому становила - 2,5°С, максимальна - 21,3°С. Потепління спостерігалося у першій декаді березня, де температура повітря досягала +2,0°С. Показники температура весняних І літніх місяців були наближеними до багаторічних, проте середньомісячні суми опадів по деяких місяцях, зокрема квітня і усіх літніх місяців були відмінними від багаторічних показників. В 2005 році січень місяць виражався мінімальною температурою - 0,9єС, а максимальною - 21,5єС. Середньомісячна температура в лютому місяці становила - 4,8єС. Значне потепління відбулось в першій декаді квітня і середньомісячна температура становила +9,2єС. Температура літніх місяців була наближена до температури літа 2003 року.
У травні та червні опадів випало менше від норми, що відповідно становило 6,0 та 26,7 мм. Це затримало прояв перших симптомів фітофторозу у посадках картоплі. Але вже липень місяць сприяв інтенсивному поширенню хвороби у посадженнях адже тут випало опадів на 15,9 мм більше від середніх багаторічних показників. Вересень також видався дощовим і це затруднювало збір врожаю. Тут випало 28,2 мм середньорічних опадів.
Таблиця 2.2.
Середньорічні та середньомісячні суми опадів (мм) по місяцях вегетації у 2003-2005 роки досліджень (за даними Дублянської метеорологічної станції)
|
Роки |
Місяці |
Середньорічна |
Сума за рік, мм |
||||||||||||
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
|
2003 |
33,9 |
44,9 |
36,7 |
23,8 |
89,2 |
45,7 |
87,5 |
57,6 |
33,5 |
85,0 |
23,3 |
25,2 |
337,3 |
586,3 |
|
|
2004 |
36,9 |
84,7 |
36,2 |
17,9 |
72,1 |
57,9 |
109,0 |
141,5 |
28,1 |
33,5 |
97,8 |
17,2 |
426,5 |
732,8 |
|
|
2005 |
48,7 |
32,6 |
46,9 |
75,6 |
63,0 |
55,0 |
110,9 |
81,1 |
29,7 |
29,1 |
22,9 |
30,3 |
415,3 |
625,8 |
|
|
Середня багаторічна |
37,9 |
39,1 |
36,4 |
40,9 |
69,0 |
81,7 |
95,0 |
66,9 |
57,9 |
34,9 |
39,7 |
34,1 |
411,4 |
633,5 |
|
|
Відхилення від середньої багаторічної, (±) |
|||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|
|
2003 |
-4,0 |
+5,8 |
+0,3 |
-17,1 |
+20,2 |
-36,0 |
-7,5 |
-9,3 |
-24,4 |
+50,1 |
-16,4 |
-8,9 |
-74,1 |
-47,2 |
|
|
2004 |
-1,0 |
+45,6 |
-0,2 |
-23,0 |
+3,1 |
-23,8 |
+14,0 |
+74,6 |
-29,8 |
-1,4 |
+58,1 |
-16,9 |
+15,1 |
+99,3 |
|
|
2005 |
+10,8 |
-6,5 |
+10,5 |
+34,7 |
-6,0 |
-26,7 |
+15,9 |
+14,2 |
-28,2 |
-5,8 |
+16,8 |
-3,8 |
+3,9 |
-7,7 |
У квітні опадів випало на 23,0 мм менше від норми. Червень видався також сухим з помірною температурою повітря, що дещо відтер мінувало прояв перших симптомів фітофторозу у посадках картоплі. Проте вже липень місяць виявився дощовим. Опадів випало на 23,3 мм більше від середніх багаторічних показників, що сприяло інтенсивному поширенню хвороби у посівах. Серпень видався теплим і сухим, що дозволило вчасно і якісно зібрати врожай картоплі. Проте у вересні кількість опадів на 29,8 мм знову перевищила норму.
1.2 Характеристика матеріалу та методика проведення польових і лабораторних досліджень
З метою проведення досліджень нами використані нові сорти картоплі української селекції, виведені селекціонерами різних науково-дослідних установ, а також різних навчальних закладів. Вони відносилися до різних біологічних груп стиглості, мали різне походження і параметри господарських та біологічних ознак. Зокрема, група ранньостиглих і середньоранніх сортів була представлена такими сортами як: Бородянська рожева (стандарт), Повінь, Тирас, Доброчин, Ліщина; група середньостиглих сортів: Західна (стандарт), Воля, Горлиця, Либідь, Слов”янка; група середньопізніх і пізньостиглих - Ольвія (стандарт), Оксамит 99, Воловецька, Ракурс.
Досліджувані сорти висаджувались на темно-сірому опідзоленому грунти дослідного поля проблемної лабораторії по картоплі. Темно-сірі опідзолені грунти добре окультурені, вміст гумусу в орному шарі складає 2,5%. Грунт є середньо забезпечений легкорозчинними поживними мінеральними речовинами зокрема вміст азоту скадає 147, фосфору - 212 калію - 176 мг на 1 кг грунту. Таке забезпечення грунту мінеральними поживними речовинами є недостатня для одержання високих врожаїв картоплі.
Досліджування сортів картоплі української селекції проводилось у відповідності із "Методика досліджень по культурі картоплі”, тобто в порівнянні їх із існуючих районованими сортами стандартами.
Як стандарт щорічно використовувались такі сорти: для ранніх, середньоранніх сортів сорт Бородянська рожева, для середньостиглих Західна, середньопізніх - Ольвія.
Досліджувані сорти висаджувались у розсаднику вихідного матеріалу на 5-10 рядкових ділянках. У рядку по 10 рослин з площею живлення їх 70*35 см. Агротехніка на дослідному полі загальноприйнята для культури картоплі у зоні Західного Лісостепу. Винятком лише складала відсутність хімічних обробок проти фітофторозу з метою проведення об'єктивних польових фітопатологічних оцінок.
За досліджуваними сортами проводили фенологічні спостереження. При цьому на кожному сорті відмічали дату початку сходів (зійшло 15 % посадкових бульб), повних сходів (зійшло 75% посадкових бульб), поява бутонів (у 15% рослин), повного цвітіння (зацвіло 75% рослин), масового всихання і висихання бадилля.
Врожай досліджуваних сортів обліковувався суцільним ваговим методом з наступним визначенням середньої продуктивності однієї рослини.
Ураження бадилля фітофторозом визначили на природному інфекційному фоні візуально (декілька ділянок), за ступенем ураження (в процентах надземної частини рослин), тобто бадилля. Ураження вірусними хворобами визначили візуально за зовнішнім їх проявом на рослинах за між народною 9-бальною шкалою. Стійкими при цьому до вірусних захворювань вважались сорти з стійкістю 7-9 балів, середньо стійкі - 5-6,9 балів, слабостійкими - 3-4,9 балів і нестійкими - 1-2,9 балів. Серед вірусних хвороб виділяли групу мозаїки (смугаста, зморшкувата мозаїка, кранчастість), скручування і закручування листя, готикакудрямі та ін.
У лабораторних умовах визначали вміст крохмалю у бульбах за питомою масою їх у воді. При цьому використовували для відповідних обрахунків процентного вмісту крохмалю формулу Б.П. Назаренка:
К,% = [ (в х 264): В] - 6, де К,% - вміст крохмалю у бульбах;
В - вага бульб у повітрі;
в - вага бульб під водою;
264 і 6 - константи.
По кожному із досліджуваних сортів визначали структуру врожаю: середню кількість сформованих бульб під кущем, середню масу однієї бульби, середню масу однієї товарної бульби.
Середню кількість сформованих під кущем бульб визначили як:
У всіх бульб: n, де
У всіх бульб - сума вісх бульб, зібраних по сорту з ділянки;
n - кількість зібраних кущів.
Середню масу однієї бульби визначали як частку від ділення середньої продуктивності на кількість бульб під кущем.
Товарний врожай - врожай товарних бульб конкретного сорту з однієї ділянки. За співвідношенням товарної і нетоварної частини врожаю визначено середню товарність Товарний врожай - загальний врожай товарних бульб масою більше 30 г, конкретного сорту з ділянки.
Статистичну обробку дослідних даних проведено за Б.А. Доспеховим з використанням методу різниці.
2. Результати оцінки та підбору вихідного матеріалу для прикладної селекції картоплі за комплексом господарських і біологічних ознак (2003-2005 рр.)
2.1 Характеристика вихідного матеріалу для селекції картоплі на високу врожайність
На формування врожаю картоплі впливає щонайменше 18 факторів, які умовно ділять на дві групи. Нерегулярні фактори - без морозний період, температура повітря і грунту, інтенсивність світла, тривалість світлового дня, відносна вологість, швидкість переміщення повітря. До факторів, які підлягають регулюванню належать вміст вологи в грунті, шкідники і хвороби, тривалість вегетаційного періоду, удобрення, якість і розмір садивних бульб, густота садіння, своєчасне виконання всіх агрозаходів, сорт, щільність грунту і т.д. Високий урожай можна одержати за умови, що всі фактори знаходяться в оптимумі.
Важливе значення має підбір сортів картоплі, які б в конкретному регіоні характеризувалися пластичністю, високою продуктивністю і достатньою стабільністю в отримані високих врожаїв. Характерно, що окремі сорти картоплі в перший рік репродукування проявляють певний гетерозис за врожайністю бульб, однак на другий рік репродукування значно знижують свою продуктивність.
В результаті проведення досліджень нами встановлено, що на продуктивність різних сортів картоплі істотно впливали погодні умови року, про що свідчать дані табл.3.1, 3.2, 3.3, 3.4.
Таблиця 3.1
Продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2003 р.
|
Сорт |
Продуктивність, г/кущ |
До стандарту |
||
|
± г/кущ |
% |
|||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
||||
|
Бор. рожева - St Повінь Тирас Доброчин Ліщина |
605 713 637 555 845 |
- +108 +32 50 +240 |
100,0 117,8 105,3 91,7 139,7 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||
|
Західна - St Воля Горлиця Либідь Словґянка |
874 955 825 832 798 |
- +81 49 42 76 |
100,0 109,3 94,4 95,2 91,3 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
||||
|
Ольвія - St Оксамит 99 Воловецька Ракурс |
765 750 902 835 |
- 15 +137 +70 |
100,0 98,03 117,9 109,2 |
В 2003 році продуктивність ранньостиглих і середньоранніх сортів картоплі становила: в сорту Ліщина 845 г/кущ, що на 240 г/кущ є вищою сорту стандарту Бородянська рожева. В середньостиглих сортів картоплі - сорт Воля дав врожай 955 г/кущ, це на 81 г/кущ більше ніж в сорту стандарту Західна. Щодо середньопізніх і пізньостиглих сортів картоплі то тут високими показниками відзначився сорт Воловецька - 902 г/кущ, що на 137 г/кущ більше сорту стандарту Ольвія.
Таблиця 3.2
Продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2004 р.
|
Сорт |
Продуктивність, г/кущ |
До стандарту |
||
|
± г/кущ |
% |
|||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
||||
|
Бор. рожева-St Повінь Тирас Доброчин Ліщина |
553 685 574 482 795 |
- +132 +21 71 +242 |
100,0 123,9 103,8 87,2 143,8 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||
|
Західна-St Воля Горлиця Либідь Слов'янка |
787 878 776 695 724 |
- +91 11 92 63 |
100,0 111,6 98,6 88,3 91,9 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
||||
|
Ольвія - St Оксамит 99 Воловецька Ракурс |
710 622 525 754 |
- 88 185 +44 |
100,0 87,6 73,9 106,2 |
В 2004 р. продуктивність ранньостиглих і середньоранніх сортів картоплі становила: в сорту Ліщина 795 г/кущ, що на 242 г/кущ вища від сорту стандарту Бородянська рожева. Серед середньостиглих сортів відзначився сорт Воля - 878 г/кущ, це на 91 г/кущ є вищою від сорту стандарту Західна. В групі середньопізніх і пізньостиглих сортів картоплі відзначився сорт Ракурс - 754г/кущ,що на 44 г/кущ вище сорту стандарту Ольвія.
Таблиця 3.3
Продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2005р.
|
Сорт |
Продуктивність, г/кущ |
До стандарту |
||
|
± г/кущ |
% |
|||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
||||
|
Бор. рожева - St Повінь Тирас Доброчин Ліщина |
730 700 640 580 748 |
- 30 90 150 +18 |
100,0 95,9 87,7 79,4 102,5 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||
|
Західна - St Воля Горлиця Либідь Слов'янка |
510 820 670 696 930 |
- +310 +160 +186 +420 |
100,0 160,8 131,4 136,5 182,3 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
||||
|
Ольвія - St Оксамит 99 Воловецька Ракурс |
650 536 547 620 |
- 114 103 30 |
100,0 82,5 84,1 95,4 |
В 2005 році найвища продуктивність в групі ранньостиглих і середньоранніх сортів картоплі відзначилась в сорту Ліщина - 748 г/кущ, це на 18 г/кущ вище сорту стандарту Бородянська рожева. В групі середньостиглих сортів відзначився високою врожайністю сорт Словянка - 930 г/кущ, що на 420 г/кущ більше від сорту стандарту Західна. Серед середньопізніх і пізньостиглих сортів картоплі відзначився сорт Ракурс - 620 г/кущ, що на 30 г/кущ поступився сорту стандарту Ольвія.
Між тим, вплив метеорологічних факторів не можна окремо розглядати без урахування біологічних властивостей сортів.
В наших дослідженнях маса бульб з одного куща в значній мірі залежала від сорту картоплі. Вона істотно не відрізнялася по роках і групі стиглості.
Максимальний врожай бульб в розрахунку на один кущ нагромаджує
Таблиця 3.4
Середня продуктивність сортів картоплі української селекції різних груп стиглості в умовах навчально-науково-дослідного центру (ННДЦ) Львівського ДАУ, 2003-2005 р. р.
|
Сорт |
Продуктивність, г/кущ |
Відхилення до стандарту, г/кущ |
||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
середня |
|||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
||||||
|
Бор. рожева - St |
605 |
553 |
730 |
629 |
- |
|
|
Повінь |
713 |
685 |
700 |
699 |
+70 |
|
|
Тирас |
637 |
574 |
640 |
617 |
+12 |
|
|
Доброчин |
555 |
482 |
580 |
539 |
-90 |
|
|
Ліщина |
845 |
795 |
748 |
796 |
+167 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||||
|
Західна - St |
874 |
787 |
510 |
723 |
- |
|
|
Воля |
955 |
878 |
820 |
884 |
+161 |
|
|
Горлиця |
825 |
776 |
670 |
757 |
+34 |
|
|
Либідь |
832 |
695 |
696 |
741 |
+18 |
|
|
Слов'янка |
798 |
724 |
930 |
817 |
+94 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
||||||
|
Ольвія - St |
765 |
710 |
650 |
708 |
- |
|
|
Оксамит 99 |
750 |
622 |
536 |
636 |
-72 |
|
|
Воловецька |
902 |
525 |
547 |
658 |
-50 |
|
|
Ракурс |
835 |
754 |
620 |
736 |
+28 |
|
|
Середнє по роках |
778 |
682 |
669 |
730 |
- |
середньостиглий сорт картоплі Воля. Причому продуктивність цього сорту була рівнозначною по роках досліджень і складала 955 г/кущ у 2003 році? 878 г/кущ у 2004 році і 820 г/кущ у 2005 році. Такі сорти як Воля, Воловецька Горлиця, Либідь є більш пластичними, незважаючи на різницю в метеорологічних умовах, які склалися в роки досліджень. Вони забезпечили майже однакову масу бульб під одним кущем. В результаті чого стабільно високою була потенційна врожайність даних сортів.
Порівнюючи одержаний урожай досліджуваних сортів картоплі в 2003-2005 роках, слід відмітити, що в цілому у 2003 році він був трохи вищим - на 14,7% порівняно із 2004 та 2005 роками (табл.3.5).
Спостерігалася істотна різниця і в урожайності окремих сортів. Зокрема, у кожній групі стиглості були такі сорти, які в роки досліджень відзначалися стабільною перевагою над іншими за урожайністю бульб.
Так, у групі ранньостиглих і середньоранніх - сорт Ліщина забезпечив найвищий урожай, порівняно з іншими сортами цієї ж групи стиглості. Якщо його урожай в 2003 р. був 380 ц /га, то у сортів Повінь, Тирас відповідно 321 і 287 ц /га. У 2004 р. урожай сорту Ліщина склав 358 ц /га і був на 50 ц /га вищим, ніж у сорту Повінь, і на 100 ц /га - від сорту Тирас. Також, в 2005 р. урожай сорту Ліщина становив 314 ц/га, а у сортів Повінь 294 ц/га і Тирас - 268 ц/га.
В групі середньостиглих сортів стабільною і досить високою урожайністю відзначалися такі сорти картоплі як Воля, який забезпечив урожай 430 ц /га в 2003р. ? 395 ц /га в 2004р. і 344 ц/га в 2005р. та Західна - 393 ? 354 і 214 ц /га відповідно.
У групі середньопізніх і пізньостиглих сортів по сорту Ольвія отримали відповідно 344 ? 319 і 273 ц /га бульб, і по сорту Ракурс - 376 ? 339 і 260 ц /га. Тобто, вказані сорти картоплі характеризуються більш-менш стабільною врожайністю, яка не залежить істотно від погодних умов 2003 і 2004р. р.
Однак у 2005 році встановлено, що у групі ранньостиглих і середньоранніх сортів найвищий урожай за три роки досліджень забезпечив сорт Ліщина - 350 ц /га; у групі середньостиглих: Воля - 398 ц /га, а з групи середньопізніх і пізньостиглих: Ракурс - 325 ц /га, Ольвія - 312 ц /га.
Найбільший приріст урожаю, порівняно з стандартними сортами одержано по сорту Ліщина - 89ц /га або на 34,3 %. Певний приріст урожаю був у сортів ранньостиглої, середньоранньої та середньостиглої груп Повінь 46 ц /га (17,6%) і Воля - 78 ц /га (24,3%). Найбільше відхилення від стандартів щодо зниження врожайності було отримано у сортів: Доброчин, Оксамит 99 і Воловецька, воно коливалося в межах 22-31 ц /га або 90,1 - 92,9 %, що в значній мірі обмежує їх виробниче використання порівняно з іншими сортами.
Таблиця 3.5
Урожайність сортів картоплі різних груп стиглості при вирощуванні в умовах ННДЦ ЛДАУ, 2003-2005 р. р.
|
Сорт |
Урожайність, ц/га. |
До стандарту |
|||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
середня |
ц / га |
% |
||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
|||||||
|
Бор. рожева - St |
227 |
249 |
306 |
261 |
- |
100,0 |
|
|
Повінь |
321 |
308 |
294 |
307 |
+46 |
117,6 |
|
|
Тирас |
287 |
258 |
268 |
271 |
+10 |
103,8 |
|
|
Доброчин |
250 |
217 |
243 |
236 |
-25 |
90,4 |
|
|
Ліщина |
380 |
358 |
314 |
350 |
+89 |
134,3 |
|
|
Середньостиглі сорти |
|||||||
|
Західна - St |
393 |
354 |
214 |
320 |
- |
100,0 |
|
|
Воля |
430 |
395 |
344 |
398 |
+78 |
124,3 |
|
|
Горлиця |
371 |
349 |
281 |
333 |
+13 |
104,2 |
|
|
Либідь |
374 |
313 |
292 |
326 |
+6 |
101,9 |
|
|
Слов'янка |
359 |
326 |
390 |
358 |
+38 |
111,9 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
|||||||
|
Ольвія - St |
344 |
319 |
273 |
312 |
- |
100,0 |
|
|
Оксамит 99 |
338 |
280 |
225 |
281 |
-31 |
90,1 |
|
|
Воловецька |
406 |
236 |
229 |
290 |
-22 |
92,9 |
|
|
Ракурс |
376 |
339 |
260 |
325 |
+13 |
104,1 |
|
|
Середнє по роках |
350 |
307 |
280 |
312 |
- |
- |
Загальний урожай картоплі формується кількістю бульб під кущем, середньою масою товарної бульби та масою бульб з одного куща.
Кількість бульб під одним кущем і маса однієї бульби коливалась по роках і залежала від біологічних особливостей сорту (див. табл.3.6 і 3.7).
Максимальну кількість бульб в розрахунку на один кущ формували два сорти картоплі: середньостиглі - Західна 13,1 шт. на Воля - 10шт. Дещо меншу кількість (7,8-9,9) бульб під кущем утворювали сорти Бородянська рожева, Ліщина, Слов'янка, Ракус. Невисокою кількістю бульб характеризувались сорти: Тирас, Ольвія, Доброчин, Повінь, Горлиця (6,2-6,8 шт. /кущ).
Таблиця 3.6
Формування елементів структури врожаю сортами картоплі різного походження в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2003-2005 р. р.
|
Сорт |
Загальна кількість бульб по роках, шт. / кущ |
||||||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
Середнє |
||||||
|
шт. / кущ |
+ до St |
шт. / кущ |
+ до St |
шт. / кущ |
+ до St |
шт. / кущ |
+ до St |
||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
|||||||||
|
Бор. рожева - St |
10,4 |
- |
9,4 |
- |
9,8 |
- |
9,9 |
- |
|
|
Повінь |
7,1 |
-3,3 |
6,5 |
-2,9 |
6,8 |
-3,0 |
6,8 |
-3,1 |
|
|
Тирас |
6,3 |
-4,1 |
6,0 |
-3,4 |
6,5 |
-3,3 |
6,2 |
-3,7 |
|
|
Доброчин |
6,0 |
-4,4 |
7,2 |
-2,2 |
6,4 |
-3,4 |
6,6 |
-3,3 |
|
|
Ліщина |
9,2 |
-1,2 |
8,7 |
-0,7 |
8,5 |
-1,3 |
8,9 |
-1,0 |
|
|
Середньостиглі сорти |
|||||||||
|
Західна - St |
13,7 |
- |
12,4 |
- |
12,8 |
- |
13,1 |
- |
|
|
Воля |
10,3 |
-3,4 |
9,6 |
-2,8 |
10,3 |
-2,5 |
10,0 |
-3,1 |
|
|
Горлиця |
6,9 |
-6,8 |
6,6 |
-5,8 |
6,8 |
-6,0 |
6,8 |
-6,3 |
|
|
Либідь |
7,6 |
-6,1 |
6,9 |
-5,5 |
7,2 |
-5,6 |
7,3 |
-5,8 |
|
|
Слов'янка |
8,8 |
-4,9 |
8,1 |
-4,3 |
9,6 |
-3,2 |
8,5 |
-4,6 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
|||||||||
|
Ольвія - St |
7,0 |
- |
5,6 |
- |
7,5 |
- |
6,3 |
- |
|
|
Оксамит 99 |
9,1 |
+2,1 |
6,9 |
+1,3 |
6,3 |
-1,2 |
8,0 |
+1,7 |
|
|
Воловецька |
7,7 |
+0,7 |
6,9 |
+1,3 |
6,8 |
-0,7 |
7,3 |
+1,0 |
|
|
Ракурс |
8,2 |
+1,2 |
7,3 |
+1,7 |
7,8 |
+0,3 |
7,8 |
+1,5 |
|
|
Середнє по роках |
8,5 |
- |
7,7 |
- |
8,1 |
- |
8,1 |
- |
Порівнюючи формування бульб картоплі під кущем по окремих роках досліджень, слід відмінити, що у 2003 р. вона становила - 8,5 шт., а у 2004р. - 7,7 штук., а в 2005 р. - 8,1 шт. Отже, з вищенаведеної таблиці видно, що в 2003 р. найбільш ефективно формувались бульби картоплі під кущем, а це означає, що в цьому році були найбільш сприятливі агрокліматичні умови.
Найбільшою масою однієї бульби відзначалися такі сорти як: Горлиця, Ольвія, Либідь, Повінь, Ракурс (102-118г).
Ними виділенні сорти з порівняно невисокою середньою масою однієї бульби: Бородянська рожева і Західна. Маса однієї бульби у цих сортів становить - 64 і 56 г.
Таблиця 3.7
Формування крупності бульб залежно від сорту картоплі та умов року, 2003-2005 р. р.
|
Сорт |
Середня маса однієї бульби по роках, г |
||||||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
Середнє |
||||||
|
г |
+ до St |
г |
+ до St |
г |
+ до St |
г |
+ до St |
||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
|||||||||
|
Бор. рожева - St |
58 |
- |
59 |
- |
74 |
- |
64 |
- |
|
|
Повінь |
100 |
+42 |
105 |
+46 |
103 |
+29 |
103 |
+39 |
|
|
Тирас |
101 |
+43 |
96 |
+37 |
98 |
+24 |
98 |
+35 |
|
|
Доброчин |
92 |
+34 |
67 |
+8 |
69 |
-5 |
76 |
+13 |
|
|
Ліщина |
92 |
+34 |
91 |
+32 |
72 |
-2 |
85 |
+21 |
|
|
Середньостиглі сорти |
|||||||||
|
Західна - St |
64 |
- |
63 |
- |
40 |
- |
56 |
- |
|
|
Воля |
93 |
+23 |
91 |
+28 |
80 |
+40 |
88 |
+30 |
|
|
Горлиця |
119 |
+55 |
117 |
+54 |
99 |
+59 |
111 |
+56 |
|
|
Либідь |
109 |
+45 |
101 |
+38 |
60 |
-20 |
90 |
+21 |
|
|
Слов'янка |
91 |
+27 |
89 |
+26 |
96 |
+56 |
92 |
+36 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
|||||||||
|
Ольвія - St |
109 |
- |
127 |
- |
87 |
108 |
- |
||
|
Оксамит 99 |
82 |
+27 |
90 |
+37 |
85 |
-2 |
86 |
-32 |
|
|
Воловецька |
117 |
+8 |
76 |
-51 |
92 |
+5 |
96 |
-22 |
|
|
Ракурс |
102 |
-7 |
103 |
-24 |
95 |
+8 |
102 |
-16 |
|
|
Середнє по роках |
95 |
- |
91 |
- |
82 |
- |
70 |
- |
2.2 Результати оцінки вихідних форм для виведення сортів картоплі з підвищеною і високою крохмалистістю бульб
Хімічний склад картоплі залежить в першу чергу від сорту і умов вирощування. У бульбах картоплі в середньому міститься 75% води і 25% сухої речовини.
Вміст сухої речовини на 66% зумовлений особливостями сорту, на 8,4% - умовами року, на 5,6% - місцем вирощування. Між вмістом крохмалю та сухих речовин існує позитивна кореляція. Вона полягає в тому, що різниця між вмістом сухих речовин і крохмалю є постійною величиною [15] і за даними одних науковців становить 4,68 - 7,45%, а за даними інших [20,21] 5,27 - 9,18%. Прийнято вважати 5,75%.
Вміст крохмалю у бульбах картоплі залежить від цілого ряду факторів. На крохмалистість впливає тип ґрунту, рівень цього родючості, погодні умови, які склалися під час вегетації.
Вміст крохмалю в бульбах зумовлений також особливостями сорту, метеорологічними умовами року та агротехнікою вирощування. Із перелічених факторів найбільше значення має сорт. Погектарний вихід крохмалю на 57% залежить від сорту, 38% від добрив, 5% - від інших факторів [17].
Вміст крохмалю в бульбах досліджуваних сортів був різним як в окремих сортах, так і по роках досліджень. Крохмалистість бульб - генетична ознака сорту і не завжди пов'язана з групою стиглості. Як в групі середньоранніх сортів, так і в інших групах стиглості були сорти картоплі як більш високо крохмалисті, так і мало крохмалисті. Зокрема, в групі ранньостиглих і середньоранніх сортів підвищеним вмістом крохмалю 16,4% відзначався сорт Ліщина. В групі середньостиглих - Західна і Воля, відповідно 16,7 і 16,4 %, в групі середньопізніх і пізньостиглих - Воловецька вміст крохмалю у якому становив 18,6% відповідно (див. табл.3.8).
Низьким вмістом крохмалю характеризувалися такі сорти як Ракурс, Слов'янка, Доброчин, Тирас. Вміст крохмалю в бульбах цих сортів коливався в межах 12,8-15%.
Отже, вміст крохмалю та сухої речовини - це генетична ознака сорту. При вирощуванні в однакових умовах і застосовуючи одні і ті ж технологічні заходи потенційні можливості таких сортів картоплі як Воловецька, Західна, Воля, Оксамит, Либідь по нагромадженню крохмалю були вищими.
Таблиця 3.8
Крохмалистість бульб у сортів картоплі різного походження, 2003-2005 рр.
|
Сорт |
Вміст крохмалю по роках, % |
В середньому за три роки |
+ до St |
|||
|
2003 |
2004 |
2005 |
||||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
||||||
|
Бор. рожева - St |
13,5 |
14,0 |
14.6 |
14.0 |
- |
|
|
Повінь |
14,1 |
14,5 |
16.3 |
15.0 |
+1.0 |
|
|
Тирас |
13,2 |
12,4 |
12.8 |
12,8 |
-1.2 |
|
|
Добро чин |
14,3 |
13,6 |
14.2 |
14.0 |
0 |
|
|
Ліщина |
16,4 |
15,9 |
15.9 |
16.0 |
+2,0 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||||
|
Західна - St |
16,7 |
16,1 |
15.0 |
15.9 |
- |
|
|
Воля |
16,4 |
15,7 |
14.8 |
15.6 |
-0,3 |
|
|
Горлиця |
15,5 |
15,1 |
17.3 |
15.9 |
0 |
|
|
Либідь |
16,1 |
15,6 |
15.2 |
15.6 |
-0,3 |
|
|
Слов'янка |
14,3 |
13,9 |
13.4 |
13.8 |
-2,1 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
||||||
|
Ольвія - St |
15,9 |
15,2 |
15.0 |
15.3 |
- |
|
|
Оксамит 99 |
16,2 |
15,9 |
15.6 |
15.9 |
+0,6 |
|
|
Воловецька |
18,6 |
18,2 |
18.0 |
18.2 |
+2,9 |
|
|
Ракурс |
15,5 |
14,5 |
14.7 |
14.9 |
-0,4 |
|
|
Середнє по роках |
15,5 |
15,0 |
14.2 |
- |
- |
Відомо, що ріст урожаю в більшості випадків призводить до зниження вмісту сухих речовин і крохмалистості бульб. Тому найбільший їх збір з одиниці площі буває при максимальному прирості врожаю та порівняно невисокому зменшенні крохмалистості. В зв'язку з цим, для збільшення виходу крохмалю з одиниці площі посіву необхідно вирощувати такі сорти, які характеризуються не тільки високою крохмалистістю, але і високою продуктивністю.
В науковій літературі є багато повідомлень, які стосуються вивченням залежності між крохмалистістю бульб і урожайністю. На основі аналізу багаторічних даних, С.М. Прокошев ще в 1947 році прийшов до висновку про наявність у картоплі негативної кореляції між урожаєм і вмістом крохмалю та сухої речовини в бульбах. Валовий збір крохмалю, на його думку, є функцією урожайності, а не крохмалистості бульб.
Якщо по таких сортах, як Воловецька, Оксамит, Ліщина високий вихід крохмалю з одиниці площі є функцією крохмалистості бульб, то по сорту Воля, Ракурс вихід крохмалю з одиниці площі є функцією урожайності цього сорту (див. табл. 3,9).
Таблиця 3.9
Порівняльна оцінка сортів картоплі різного походження за виходом крохмалю з однієї площі (середні дані за 2003-2005 рр.)
|
Сорт |
Середній врожай, ц /га |
Середній вміст крохмалю |
Вихід крохмалю |
|||
|
ц / га |
+ до St |
|||||
|
ц / га |
% |
|||||
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти |
||||||
|
Бор. рожева - St |
261 |
13,7 |
35,7 |
- |
100,0 |
|
|
Повінь |
315 |
14,3 |
45,0 |
+9,3 |
126 |
|
|
Тирас |
272 |
12,8 |
34,8 |
-0,9 |
97,5 |
|
|
Добро чин |
233 |
14,0 |
32,6 |
-3,1 |
91,3 |
|
|
Ліщина |
369 |
16,1 |
59,4 |
+23,7 |
166,4 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||||
|
Західна - St |
373 |
16,4 |
61,2 |
- |
100,0 |
|
|
Воля |
412 |
16,0 |
65,9 |
+4,7 |
107,7 |
|
|
Горлиця |
360 |
15,3 |
55,1 |
-6,1 |
90,0 |
|
|
Либідь |
343 |
15,8 |
54,2 |
-7,0 |
88,6 |
|
|
Слов'янка |
342 |
14,1 |
48,2 |
-13,0 |
78,7 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
||||||
|
Ольвія - St |
332 |
15,5 |
51,5 |
- |
100,0 |
|
|
Оксамит 99 |
309 |
16,1 |
49,7 |
-1,8 |
96,5 |
|
|
Воловецька |
321 |
18,4 |
59,1 |
+7,6 |
114,7 |
|
|
Ракурс |
357 |
15,0 |
53,5 |
+2,0 |
103,9 |
|
|
Середнє по роках |
328 |
- |
- |
- |
- |
Низьким виходом крохмалю з одиниці площі характеризуються такі сорти картоплі: Доброчин - 32,6 ц /га, Тирас - 34,8 ц /га, Бородянська рожева - 35,77 ц /га.
Правильний вибір сорту є основною умовою одержання високого і стабільного виходу крохмалю з одиниці площі.
2.3 Вихідний матеріал для селекції картоплі на стійкість проти фітофторозу і вірусних хвороб
Хвороби і шкідники - одна з основних причин недобору врожаю картоплі, зниження її якості та втрат під час зберігання. Картопля належить до культур, які дуже уражаються хворобами та пошкоджуються шкідниками.
Хвороби картоплі є інфекційні та неінфекційні (функціональні). Інфекційні хвороби викликають паразитичні гриби, бактерії, віруси, мілоплазми, нематоди. Причиною неінфекційних хвороб є несприятливі умови живлення рослин, вологості і температури або механічні пошкодження. Відомо близько 80 хвороб картоплі. Шкідників картоплі менше, ніж хвороб, але вони також спричинюють великі втрати врожаю.
До грибних хвороб належать: фітофтороз, ризокторіоз, парша звичайна, рак і суха гниль. Бактеріальні хвороби: чорна ніжка, кільцева і мокра гниль. Вірусні хвороби: звичайна, зморшкувата мозаїки, скручування листя і готика. Нематодні хвороби викликають стеблова і картопляна нематоди.
До неінфекційних хвороб належать: іржавість і потемніння м'якуша бульб. Протягом вегетації рослин ми проводили фенологічні спостереження на наявність ураження фітофторою і вірусними хворобами. Обліки та оцінки подані в табл.4.
Вірусні хвороби картоплі поширені в усіх зонах вирощування цієї культури, але ступінь ураження ними рослин залежить від ряду факторів, насамперед грунтово-кліматичних та фітосанітарних умов, біологічних особливостей сорту і видового складу збудників потрапляючи в рослину, більшість вірусів уражають паренхільні тканини листків і стебел, а вірус скручування листя і всі гіпоплазми - судини флоеми. В уражених клітинах утворюється велика кількість вірусних частинок, життєдіяльність клітин порушується, що призводить до виснаження, пригнічення або ненормального посилення фізіологічних процесів, а при значних ураженнях - до загибелі клітин і тканин. Ці хворобливі зміни проявляються різними зовнішніми
Таблиця 4
Фітопатологічна оцінка сортів картоплі різного походження за ступенем стійкості проти фітофторозу і вірусних хвороб, 2003-2005 р.р.
|
Сорт |
Польова оцінка, бал |
Стійкість бадилля проти фітофторозу, бал |
Стійкість до вірусних хвороб, бал |
|||||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2003 |
2004 |
200 |
2003 |
2004 |
2005 |
||
|
Ранньостиглі і середньостиглі сорти |
||||||||||
|
Бар. рожева - St |
7 |
7 |
6 |
6,6 |
6,3 |
6,0 |
6 |
6 |
6 |
|
|
Повінь |
8 |
7 |
7 |
7,5 |
7,3 |
7,7 |
5 |
5 |
5 |
|
|
Тирас |
5 |
6 |
7 |
5,5 |
5,0 |
5,6 |
4 |
5 |
5 |
|
|
Доброчин |
6 |
7 |
6 |
7,2 |
6,5 |
6,7 |
5 |
6 |
6 |
|
|
Ліщина |
8 |
9 |
8 |
8,0 |
7,5 |
7,9 |
7 |
7 |
7 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||||||||
|
Західна - St |
8 |
8 |
8 |
8,4 |
7,5 |
8,2 |
7 |
8 |
8 |
|
|
Воля |
7 |
6 |
8 |
8,0 |
7,2 |
7,8 |
8 |
8 |
8 |
|
|
Горлиця |
6 |
7 |
7 |
7,1 |
6,0 |
7,0 |
7 |
6 |
7 |
|
|
Либідь |
6 |
7 |
6 |
7,5 |
6,4 |
6,4 |
5 |
5 |
5 |
|
|
Слов'янка |
7 |
7 |
9 |
6,8 |
5,5 |
6,4 |
6 |
5 |
5 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі сорти |
||||||||||
|
Ольвія - St |
5 |
6 |
7 |
7,8 |
7,5 |
7,5 |
5 |
5 |
5 |
|
|
Оксамит 99 |
7 |
5 |
5 |
6,4 |
6,8 |
6,8 |
6 |
5 |
5 |
|
|
Воловецька |
7 |
7 |
5 |
8,0 |
7,7 |
7,6 |
7 |
7 |
5 |
|
|
Ракурс |
6 |
5 |
5 |
5,5 |
6,2 |
5,6 |
6 |
5 |
6 |
|
|
Середнє по роках |
6,6 |
6,7 |
7,2 |
6,8 |
6 |
5,9 |
5,5 |
ознаками, найбільш характерними з яких є:
- мозаїка - нерівномірне посвітління листкової пластинки, чергування темних та світлих плям;
- хлороз - пожовтіння всієї пластинки або тільки міжжилкові тканини;
- деформація листя - зморшкуватість, скручування, закручування листя, хвилястість країв, складчастість;
- некроз - відмирання тканин листків чи стебла. Іноді спостерігається повне відмирання листків та верхніх пагонів;
- в'янення - спостерігається при ураженні коренів і судинної системи рослин;
- порушення росту - посилений ріст бокових пагонів, виродливість бульб та ін.
Всі віруси і мікоплазми, за винятком стовбурного в'янення передаються бульбами наступним репродукціям, тому в садивному матеріалі нагромаджується вірусна інфекція.
Стійкість сортів картоплі до вірусних хвороб ми визначали за кількістю явно хворих кущів з переведенням у 9-ти бальну міжнародну шкалу: 9 балів - 0,2% явно хворих рослин; 8 балів - 0,5%; 7 балів - 1%; 6 балів - 1,5%; 5 балів - 3,0%; 4 бали - 3-10%; 3 бали - 11-15%; 2 бали - до 20%; 1 бал - більше 20% явно хворих рослин.
Проведена нами оцінка стійкості бадилля до вірусних хвороб показала, що в умовах західного регіону України майже усі досліджуані сорти картоплі мають високий бал стійкості до вірусних хвороб. Слід відмітити, що ранньостиглі і середньоранні сорти картоплі мали нижчий бал стійкості, ніж середньостиглі, середньопізні і пізньостиглі.
Найбільш стійкими до вірусних захворювань виявилися сорти Західна і Воля (середньостиглі), які виведені у Львівському державному аграрному університеті, а також сорти: Ліщина, Воловецька, Бородянська рожева. Вони мали в середньому 6-7 балів стійкості.
Найменш стійкими виявилися сорти Либідь, Ольвія, в яких бал стійкості становив 5.
В окремі роки досліджень не відмічено істотної різниці у стійкості до вірусних хвороб по роках. Більш сприятливим для розвитку вірусних хвороб був 2003 рік - 5,9 балів, а менш сприятливим 2004 - 6 балів.
Фітофтороз - одна з найбільш поширених і небезпечних хвороб картоплі в основних районах її вирощування. При ураженні рослин в результаті передчасного відмирання картоплиння припиняється їх вегетація і нагромадження врожаю. Втрати його залежать від строку появи хвороби (чим раніше вона уражує рослини, тим більший недобір), погодніх умов та стійкості сортів. Розвитку хвороб прияють підвищення вологості (понад 70%) та помірна (10-15?С) температура повітря. Бульби, уражені фітофторозом, гинуть під час зберігання, що призводить до додаткових витрат. Якщо фітофтороз починає розвиватись в кінці вегетації, він не завдає значного зменшення врожаю, однак при порушенні технології вирощування та зберігання відбувається масове ураження бульб.
Збудником хвороби є грунт, який поширюється через грунт, бульбу і картоплиння. Виявляється під час цвітіння картоплі наприкінці червня - липня. На уражених листках утворюються темно-коричневі плями, які з нижнього боку вкриті сірою грибницею. Такі листки швидко відмирають - пізніше з стебел та листків хвороба переходить на бульби. Уражені бульби практично напридатні для харчових цілей. Основна шкода від фітофторозу в тому, що внаслідок передчасного відмирання картоплиння припиняється вегетація рослин і нагромадження врожаю. Особливо великої шкоди фітофтороз завдає в дощове і тепле літо.
За даними Львівського ДАУ в умовах західного лісостепу України фітофтороз виявляється кожні 7-8 років з 10 досліджуваних. При ураженні картоплиння більш як на 75%, врожайність знижується на 50%, а товарність - вдвічі.
Ступінь ураження бадилля фітофторою за роки досліджень ми визначили за відсотком ураження листкової поверхні рослини в період масового поширення хвороби з наступним переведенням у бальну оцінку.
Проведена нами оцінка стійкості бадилля до фітофторозу показала, що в умовах західного регіону України майже усі досліджувані сорти картоплі досить сильно поражалися фітофторою, а особливо ранньостиглі сорти.
Найбільш стійкими до фітофторозу виявилися сорти середньостиглої групи - Західна, Воля; середньопізньої і пізньостиглої - Воловецька в яких ступінь стійкості бадилля проти ураження фітофторою становив близько 7,7 - 8,4 бала.
Найбільш уражалися фітофторою сорти - Ракурс, Тирас, Оксамит 99. Ступінь стійкості бадилля в цих сортів 5,0-6,8 балів.
Також спостерігалась істотна різниця ураження бадилля фітофторою по окремих роках. Більш сприятливим для розвитку фітофторозу був 2004 рік, де ступінь стійкості становив 6,8 балів. Менш сприятливим для розвитку фітофтори був 2003 р., де ступінь стійкості сортів становив 7,2 бали.
Особливо як фітофторостійкі можна відмінити такі сорти як Воля і Західний, виведений у Львівському державному аграрному університеті, а також сорт Ліщина цієї ж селекції, який слабо уражався фітофторою.
2.4 Економічна ефективність вирощування сортів картоплі різних груп стиглості
Для підвищення економічної ефективності виробництва картоплі потрібно дуже жорстко відбирати дійсно економічні варіанти технології, які забезпечували б зростаючу окупність затрачуваних ресурсів, можливість ведення виробництва на розширеній основі. Цей відбір треба проводити не тільки порівняльною оцінкою економічної ефективності на рівні варіантів технології в цілому, але й на рівні окремих її блоків та елементів. Додаткові затрати праці й засобів мають бути економічно обґрунтованими і забезпечувати ріст виробництва продукції, який окупає затрати з необхідним рівнем рентабельності.
У зв'язку з нестабільністю грошової одиниці, цін на придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин, оцінка вартості додатково одержаної продукції проведена в цілях, які склалися на весну 2004 року, а саме, середня реалізаційна ціна за 1 кг продовольчої картоплі на ринку становить: ранніх і середньоранніх сортів - 60 грн., середньостиглий і середньопізніх - 50 грн.
На основі проведення розрахунків з оцінки вартості одержаної продукції встановлено, що найбільше коштів одержано від сорту Лішина. вартість одержаної продукції на цьому сорту складає 15188 грн. З кожного гектара. В межах 10994 - 13304 грн. /га можуть забезпечити такі сорти картоплі як Повінь, Воля, Ракурс. Досить високу ефективність віддачі з одного гектара забезпечують сорти Слов'янка, Воловецька, Либідь. Вартість одержаної продукції з кожного гектару на даних сортах складає 9482 - 10406. економічно невигідно вирощувати такі сорти картоплі, як Оксамит 99, Добро чин (див. табл.3.8)
картопля селекція україна стиглість
Табл. 3.8 Економічна ефективність вирощування нових сортів картоплі української селекції в умовах західного регіону України.
|
Назва сорту |
Середній урожай, ц /га |
Вартість валової продукції, грн. /га |
Виробничі затрати, грн. /га |
В т. ч. додаткові |
Собівартість 1 ц бульб, грн. |
Чистий прибуток, грн. /га |
Рівень рентабельності |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
Ранньостиглі і середньоранні сорти. |
||||||||
|
Бор. Рожева - St |
261 |
15660 |
6088 |
488 |
23,33 |
9572 |
157 |
|
|
Повінь |
307 |
18900 |
6520 |
920 |
20,70 |
12380 |
189 |
|
|
Тирас |
271 |
16320 |
6176 |
576 |
22,71 |
10144 |
164 |
|
|
Добро чин |
236 |
13980 |
5864 |
264 |
25,17 |
8116 |
138 |
|
|
Ліщина |
350 |
22140 |
6952 |
1352 |
18,84 |
15188 |
218 |
|
|
Середньостиглі сорти |
||||||||
|
Західна - St |
320 |
18650 |
6984 |
1384 |
18,72 |
11666 |
167 |
|
|
Воля |
398 |
20600 |
7296 |
1696 |
17,71 |
13304 |
182 |
|
|
Горлиця |
333 |
18000 |
6880 |
1280 |
19,11 |
11120 |
161 |
|
|
Либідь |
326 |
17150 |
6744 |
1144 |
19,66 |
10406 |
154 |
|
|
Словянка |
358 |
17100 |
6736 |
1136 |
19,69 |
10364 |
153 |
|
|
Середньопізні і пізньостиглі. |
||||||||
|
Ольвія, 87 |
312 |
16600 |
6656 |
1056 |
20,05 |
9944 |
149 |
|
|
Оксамит, 99 |
281 |
15450 |
6472 |
872 |
20,94 |
8978 |
138 |
|
|
Воловецька |
290 |
16050 |
6568 |
968 |
20,46 |
9482 |
144 |
|
|
Ракурс |
325 |
17850 |
6856 |
1256 |
19, 20 |
10994 |
160 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Генетичний потенціал та складові частини продуктивності картоплі. Біологічний взаємозв’язок ознак картоплі і його вплив на добір. Характеристика різних методів, головні напрямки і завдання селекції картоплі. Внутрішньовидова гібридизації даної рослини.
реферат [38,3 K], добавлен 18.11.2010Народногосподарське значення, розміщення та стан виробництва картоплі в Україні. Забезпеченість ТОВ "Прогрес" основними виробничими ресурсами та рівень їх використання. Удосконалення агротехнічних заходів вирощування картоплі та показники їх ефективності.
дипломная работа [366,6 K], добавлен 07.03.2011Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.
контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010Біологічні особливості та вимоги щодо вирощування кукурудзи. Морфо-біологічні та фізіолого-біохімічні показники сортів і гібридів цукрової кукурудзи. Оцінка їх ураженості інфекційними хворобами. Економічна ефективність вирощування нових гібридів.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 13.02.2012Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Технологія вирощування і селекції озимої пшениці. Стан і перспектива виробництва продукції сільськогосподарської культури, використання її сортових ресурсів. Характеристика зовнішніх умов вирощування, основні напрямки селекції нових сортів культури.
курсовая работа [751,7 K], добавлен 29.11.2010Шляхи підвищення врожайності картоплі, зниження витрат і собівартості її виробництва за допомогою комплексної механізації галузі. Садіння, догляд за посівами та технологія збирання картоплі. Розробка технологічної карти на міжрядний обробіток картоплі.
курсовая работа [104,4 K], добавлен 24.06.2011Біологічні особливості картоплі. Розгляд технології її вирощування на прикладі фермерського господарства. Природно-економічна характеристика господарства. Введення у господарстві рекомендованих сівозмін з науково-обґрунтованим чергуванням культур.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 17.04.2012