Ефективність вирощування основних кормових культур в умовах СЗАТ "Малинівка" Новоодеського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність вирощування основних кормових культур в умовах СЗАТ “Малинівка” Новоодеського району

О.І. Юлевич

Ю.Ф. Дехтяр

Л.В. Завадська

Вступ

Провідну роль у забезпеченні населення найбільш цінними продуктами харчування, вирішенні соціальноекономічних проблем у суспільстві займає тваринництво і насамперед молочне скотарство, яке комплексно впливає на обсяг виробництва сільськогосподарської продукції, піднесення економіки господарств. Для підвищення ефективності ведення галузі молочного скотарства велике значення має впровадження новітніх технологій з утримання та годівлі тварин. Скотарство не можна розвивати, не створивши надійної кормової бази [1, 2].

Методика досліджень. У зв'язку з вищезазначеним нами було проведено оцінку вирощування основних кормових культур за останні три роки в умовах СЗАТ “Малинівка” Новоодеського району. Дослідженню підлягали такі кормові культури: зерно озимого жита, ячменю, озимої і ярової пшениці, вівса, гороху, зелена маса суданської трави, люцерни, озимого жита і кукурудзи, сіно і сінаж люцернові, силос кукурудзяний, сіно і сінаж житні та сіно суданської трави. Визначення велося з оцінкою кормопротеїнової продукції, обмінною енергією.

Результати досліджень. Дослід показав, що в рівних агротехнічних умовах зернові культури (більшою мірою це стосується ярової пшениці) значно частіше страждали від несприятливих кліматичних умов, порівняно з озимими.

Крім того, за різних умов вирощування рослини накопичують різну кількість доступної енергії або перетравного протеїну. Тому для об'єктивного порівняння різних кормових культур між собою у них розраховують усереднений показник - кормо-протеїнові одиниці (КПО), який також дає можливість об'єктивно оцінити кормові культури з точки зору ефективності використання земельних ресурсів або порівняти між собою зовсім різні кормові засоби [3] (рис.1,2).

Рис.1. Вихід кормо-протеїнових одиниць з 1 га посіву зернових культур

Результати розрахунків виходу кормо-протеїнових одиниць з 1 га посівів зернових культур свідчать, що найбільший показник у зерна озимої пшениці - 39,2, але воно, разом із зерном яр пшениці, належить до продовольчого, тому мало використовується на кормові цілі.

Одним з ключових показників у молочному скотарстві, що визначає доцільність застосування тих чи інших кормових культур, є забезпеченість тварин обмінною енергією (ОЕ).

Встановлено, що найбільший вихід обмінної енергії з одиниці площі, як і найбільший вміст кормо-протеїнових одиниць має зерно озимої пшениці (43,9 ГДж), поступається йому зерно ячменю, яке має вихід 36,9 Гдж обмінної енергії з 1 га земельної площі (рис.3).

корм зерновий господарство молоко

Рис.2. Вихід обмінної енергії з 1 га посівної площі зернових кормів

Із кормових культур, що отримують з вегетативної маси зелених рослин, нами досліджувалися сіно і сінаж люцернові, силос кукурудзяний, сіно і сінаж житні і сіно суданської трави (рис.3).

Рис.3. Вихід кормових культур з 1 га посівної площі зелених кормів

Вміст кормо-протеїнових одиниць даних кормів має певні особливості. Так, якщо найбільший вихід корму спостерігався у кукурудзяного силосу, то найбільший вихід КПО відмічається у люцернового сінажу та сіна 64,3 і 60,2 (рис.4).

Рис.4. Вихід кормо-протеїнових одиниць кормових культур, отриманих з 1 га вегетативної маси зелених рослин

Подібна ситуація відмічається з кількістю обмінної енергії даних кормових засобів (рис.5).

Рис.5. Вихід обмінної енергії кормових культур, отриманих з 1 га вегетативної маси зелених рослин

На скільки ефективно енергія 1 га посівної площі переходить в енергію кормів, показано на рис.6.

Рис.6. Коефіцієнт переходу обмінної енергії вегетативної маси зелених рослин до кормів

Виявлено три корма з найбільшим коефіцієнтом переходу енергії з вегетативної маси зелених рослин: сінаж люцерновий, силос кукурудзяний, сіно люцернове.

У результаті проведених досліджень встановлено, що, з точки зору ефективного використання земельних ресурсів пріоритетними кормовими культурами для господарства з виробництва молока є зерно озимої пшениці та ячменю, зелена маса люцерни і кукурудзи, сінаж та сіно люцернове і силос кукурудзяний. Ці корми, порівняно з іншими кормовими культурами господарства, виявилися найкращими за показниками: кормо-протеїновими одиницями, виходом обмінної енергії з 1 га посівної площі і коефіцієнтом переходу обмінної енергії вегетативної маси зелених рослин до кормів. Широке використання цих кормів в умовах господарства може забезпечити найбільші показники продуктивності галузі молочного скотарства.

Література

1. Векленко Ю. А., Виробництво зберігання і використання кормів : навч.посіб. / Векленко Ю. А., Петриченко В. Ф. -- Вінниця : Діло, 2005. -- 471 с.

2. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин / [Ібатулін І. І., Панасенко Ю. О., Кононенко В. К. та ін.] / -- К. : Вища освіта, 2003. -- 432 с.

3. Седюк І. Є. Сучасний стан справ в галузі тваринництва та заходи по нарощуванню поголів'я худоби і обсягів виробництва продукції у 2002 році // Підсумки роботи сільського господарства Харківської області у 2001 році. -- Харків, 2002. -- С. 124--127.

Размещено на Allbest.ru