Вдосконалення механізації виробничих процесів ферми великої рогатої худоби з розробкою технології приготування соєвого молока

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Перед працівниками агропромислового комплексу поставлені відповідальні завдання - досягти стабільного зростання сільськогосподарського виробництва, надійно забезпечити країну продуктами харчування і сільськогосподарською сировиною. При цьому необхідно підвищити продуктивність великої рогатої худоби, забезпечити стабільне збільшення виробництва продукції тваринництва.

Особливу увагу приділяють підвищенню виробництва м'яса. Розв'язуванню цієї проблеми сприятимуть всебічна інтенсифікація скотарства шляхом дальшого поглиблення концентрації та спеціалізації на базі міжгосподарської кооперації, впровадження інтенсивних технологій.

Виробництво соєвого молока дає можливість поїти телят, а корів які звільнились в результаті використовувати для інших цілей.

Забезпечити ці умови в галузі м'ясного скотарства можна лише шляхом впровадження прогресивної техніки, умілої організації її виробничої експлуатації, а також створення передумов для усування ручної праці на основних технологічних операціях.

Також актуальною проблемою на підприємствах є впровадження нових технологій в приготуванні кормів. Встановлення нових більш продуктивних подрібнювачів коренебульбоплодів, які б забезпечували гарну якість подрібнення продукту відповідно до зоотехнічних рекомендацій, тобто до такого стану продукту, при якому коренебульбоплоди можна використовувати на корм з найбільшою ефективністю. Подрібнювачі повинні бути універсальними, здатними переробляти всі види коренебульбоплодів і мати можливість регулювання крупнисті продукту в межах, достатніх для згодовування всім групам споживачів цих кормів. Також повинні бути економічними за енергоємністю, добре узгоджуватись із можливостями механізованого завантаження сировини, мати просту конструкцію, бути надійними і зручними в експлуатації.

1. Аналіз господарської діяльності ТОВ «Лан123»

Центральна садиба господарства знаходиться в с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області по вулиці Леніна 2.

Центральна садиба знаходиться за 25 км від райцентру смт. Липова Долина і 75 км від обласного центру м. Суми. Найближча залізнична станція знаходиться в смт. Липова Долина розташована на відстані 25 км від господарства. Найближчі молокозаводи та елеватори також знаходяться в смт. Липова Долина.

1.1 Природно кліматичні умови

Землі господарства відносяться до кліматичного району, який характеризується помірним кліматом.

Літо тепле, протягом якого випадає значна кількість опадів - 295-310мм. Зима холодна, але є пора в яких є відлиги. Середня річна температура складає 3-5єС (табл. 1.1)

Таблиця 1.1 - Середньорічна температура району

Місяць року	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Температура єС	-7,6	-7,0	-2,6	-7,0	14,5	18,4	19,7	18,9	12,9	6,5	0,2	-4,4

Найбільш холодними місяцями є січень та лютий, а теплими - червень, липень та серпень.

Взимку погода має різний характер: низькі температури - -15...-20єС, змінюються відлигами з температурами +3...+5єС.

Зимою переважно мають місце західні, північно-східні та північно-західні вітри. Напрямки їх часто змінюються що приводить до швидкої зміни температури повітря.

Тривалість періоду з стійким сніговим покриттям складає - 90-105 днів. Середня багаторічна дата закінчення весняних заморозків - 28 квітня - 2 травня, а осінні заморозки починаються з 2-3 жовтня. Тривалість безморозного періоду складає близько 155 днів. Середньорічна кількість опадів на території району - 501-555мм. Коливання річної суми опадів в окремі роки від 315-340 до 885-930мм.

Таблиця 1.2 - Розподіл річних опадів

Місяць року	I	II	III	IV	V	VI	VII	VII	IX	X	XI	XII
Кількість опадів	31	28	31	29	56	67	76	61	48	49	36	38

Наведені данні показують, що найбільша кількість опадів збігається з періодом розвитку сільськогосподарських рослин, що сприяє підвищенню їх урожайності.

Середня відносна вологість повітря влітку знаходиться в межах 50-15 %. Ґрунти перехідної зони, до якої відноситься район представлені в основному чорноземами, а також світло-сірими, сірими, темно-сірими лісовими ґрунтами та підзоленими чорноземами. Реакція ґрунтового середовища в основному слабо кислотна (рН = 5,0-5,6). На цих ґрунтах ефективні всі види добрив. В порівнянні з іншими ґрунтами, дані ґрунти дають достатньо високі врожаї практично всіх сільськогосподарських культур.

1.2 Господарська діяльність підприємства

ТОВ «Лан123» - багатогалузеве господарство. Основні види виробничої діяльності:

- рослинництво: виробництво зерна, технічних та кормових культур;

- тваринництво: виробництво молока, м'яса великої рогатої худоби, свиней;

- переробна діяльність: крупорушка, олійниця, міні комбікормовий цех, мельниця, пекарня.

Загальна чисельність людей, які працюють в ТОВ «Лан123» 217 чоловік. Із числа працюючих в господарстві 13,4 % людей віком 18-30 років, 28,7 % віком 30-40 років, 52,8 % старше 40 років до пенсійного віку, 6 % це працюючі пенсіонери. Віковий склад працівників господарства достатньо перспективний.

Таблиця 1.3 - Розподіл робітників за сферами діяльності

Сфера діяльності	Кількість робітників, %
Рослинництво	22
Тваринництво	40
Сфера управління	15
Допоміжні галузі	23

У зв'язку із щорічним зменшенням працездатного населення господарство переходить на виробництво продукції по інтенсивним енергозберігаючим технологіям.

Площа землекористування господарства «Лан123» становить 11113 га, з яких ріллі 10786 га, в тому числі 5129 га ріллі орендовані в жителів Капустинської сільської Ради.

Таблиця 1.4 - Структура посівних площ

Культура	Площа, га	Урожайність, ц/га
		2008 рік	2009 рік	2010 рік
Озима пшениця	2404	40,1	30,5	34,3
Ячмінь	400	45,0	28,2	23,9
Гречка	50	12,1	-	-
Соя	528	18,9	20,7	10,7
Кукурудза на зерно	700	51,2	27,6	47,4
Кукурудза на силос	600	159,7	255,6	183,4
Соняшник	100	13,1	-	-
Однорічні трави	550	-	113,4	89,9
Багаторічні трави	871	-	250,8	198,3

Як видно з таблиці 1.4 найбільшу площу займає озима пшениця 2404 га, найменшу площу займає гречка 50 га.

Матеріально технічна база господарства знаходиться на високому рівні. Загальна вартість майна господарства становить 10182 тис.грн. Фондозабезпеченість основними засобами виробничого призначення на 100 га с.-г. угідь складає 89,4 тис.грн, фондоозброєність 31,1 тис.грн на одного працівника зайнятого в с.-г. виробництві. Енергетичні потужності господарства становлять 13110 кінських сил.

Машинно-тракторний парк налічує 39 тракторів, 4 зернозбиральних комбайни, 3 кормозбиральних комбайни, 45 автомобілів, та достатню кількість ґрунтообробної техніки.

Таблиця 1.5 - Машинно-тракторний парк господарства

Марка трактора, комбайна, робочої машини	Кіл., шт	в тому числі по термінам використання
		до 1	1-5	6-10	11-15	більше 15
ХТЗ 17221	3			3
К-700, 701	2					2
Т-150 гус.	1					1
Т-150 К	4					4
МТЗ-80	15					15
ЮМЗ-6	4					4
МТЗ-1221	2		2
Т-74	1					1
ДТ-75	1					1
ДОН-1500	3		1			2
СК-5 "Нива"	1					1
Кормо збиральні комбайни	3					3
Жатки	4					4
Сівалки	15		2			13
Культиватори	24		4	2		18
Плуги	16					16
Розкидачі міндобрив	2					2
ВСЬОГО	101	-	9	5	-	87
в %	100	-	9	5	-	86

Як видно з таблиці 1.5 ТОВ «Лан123» в повній мірі забезпечено технічними засобами що дозволяє вчасно виконувати всі агротехнічні операції пов'язані з вирощуванням сільськогосподарських культур. Але більша частина техніки має термін використання більше 15 років.

Таблиця 1.6 - Використання паливно-мастильних матеріалів та електроенергії

	Витрата палива, електроенергії, т, кВт
	2009 рік	2010 рік
Бензин	88,9	109,5
Дизпаливо	397,5	485,7
Електроенергія	679,0	617,8

Серед основних засобів значну частину займають об'єкти капітального будівництва, зокрема приміщення корівників, ремонтних майстерень, складів для зберігання зерна та ангарів для техніки. Матеріальна база є важливим чинником для перспективи високоефективного розвитку господарства в найближчі роки.

ТОВ «Лан123» має потужні тваринницьку галузь. Господарство займається виробництвом молока, м'яса великої рогатої худоби та свиней. В структурі товарної продукції їх питома вага відповідно становить 17,2 і 9,6 %.

В господарстві утримується 1578 гол ВРХ, в тому числі 400 голів телят, 1109 голів свиней.

Таблиця 1.7 - Динаміка поголів'я тварин господарства

Показник	Значення
Кількість ВРХ, гол.	1578
в т.ч. телят	400
Кількість свиней, гол	1109
в т.ч. основні свиноматки	80
Коні	56

Господарство носить статус племінного репродуктора з розведення української червоно-рябої молочної породи з 2002 року та племрепродуктор з розведення української червоно-рябої молочної породи.

Поголів'я великої рогатої худоби червоно рябої породи в господарстві становить 398 голів, в тому числі 100 гол. корів, продуктивність яких за 2010 рік склала 4189 кг молока на фуражну корову.

Поголів'я ВРХ чорно-рябої породи налічує 577 голів, в тому числі 200 гол. корів, продуктивність яких за 2010 рік склала 5100 кг молока на фуражну корову.

Молочна галузь господарства за минулий рік є прибутковою. Чистий прибуток від реалізації молока становить 817,5 тис. грн., рентабельність 58,7%.

З метою отримання високоякісної молочної продукції в господарстві проводиться реконструкція тваринницьких приміщень під доїльний зал, який планується ввести до кінця 2011 року на 500 корів.

Значна увага в тваринництві приділяється розвитку свинарства. В господарстві утримують велику білу породу свиней. Планується поліпшення породних якостей основного стада свиней та розширення його виробництва.

Таблиця 1.8 - Продуктивність тварин

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Річний надій, кг/гол.	10333	10420	9327
Середньодобовий приріст ВРХ, гр.	402	436	404
Середньодобовий приріст свиней, гр.	241	218	273
Вихід телят на 100 голів корів, гол.	90	96	85
Отримано поросят на основну свиноматку, гол	7	9	11

Зниження поголів'я та продуктивності тварин привело за останні роки і до зниження валового виробництва тваринницької продукції. Однією з причин незадовільного стану у тваринництві є відсутність комплексної механізації на базі сучасної високотехнологічної техніки.

Таблиця 1.9 - Рівень механізації виробничих процесів у тваринництві

Процеси	ВРХ	Свині
Поїння тварин	100,0	100,0
Приготування та роздавання кормів	70,0	77,0
Видалення гною	88,0	85,0
Доїння корів	100,0	-
Створення мікроклімату	80,0	80,0
Комплексна механізація	86,4	85,5

Як видно з таблиці 1.9 рівень механізації в господарстві на досить високому рівні, що забезпечить гарний приріст тварин і збільшить валове виробництво продукції тваринництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю має також досить потужну переробну галузь. Це олійниця, міні кормоцех, млин та пекарня, що дозволяють переробляти вироблену в господарстві продукцію як для внутрішніх потреб господарства так і для продажу.

Таблиця 1.10 - Аналіз роботи пекарні

Зміст	Один. виміру	2009 рік	2010 рік
Вихід продукції: хліб	т	90,2	95,8
	шт.	128900	136918
Витрати: мука	т	66,7	64,6
	грн.	36767	34142
молоко	кг	1745	4690
	грн.	1370	2814
дріжджі	кг	1346	1292
	грн.	5731	5168
олія	кг	121	111
	грн.	431	444
сіль	кг	945	1141
	грн.	709	685
оплата праці	грн.	34632	35786
електроенергія	кВт
	грн.	20226	18679
послуги автомобілів	грн.	159	229
амортизація	грн.	1608	2380
інші витрати	грн.	24	1311
Всього витрат	грн.	101657	101638
Собівартість хлібу	грн.	0,79	0,75
Реалізація хлібу	шт.	128633	136918
	грн.	123116	126226
Собівартість реалізованого хлібу	грн.	101620	101638
Прибуток (+), збиток (-)	грн.	+21495	+21588
Рентабельність	%	+21,0	+21,2

Проаналізувавши роботу пекарні можемо зробити висновок що рівень рентабельності пекарні досить високий що свідчить про прибутковість її роботи.

Таблиця 1.11 - Аналіз роботи млину

Зміст	Один. виміру	2009 рік	2010 рік
Вихід продукції: борошно	т	277	253
отруби, з/в	т	121	112
Витрати: сировина (зерно)	т	405	367
	тис. грн	220,3	169,5
оплата праці	тис. грн	29,4	25,5
електроенергія	кВт
	тис. грн	14,1	13,2
послуги тракторів	тис. грн	2,6	1,0
послуги автомобілів	тис. грн	0,3	1,1
амортизація	тис. грн	2,7	0,1
інші витрати	тис. грн	8,4	1,7
Всього витрат:	тис. грн	277,8	212,1
в т.ч. на борошно (90%)	тис. грн	250	190
на отруби (10%)	тис. грн	27,8	22,1
Собівартість: борошна	грн. цнт	90	75
отруби	грн. цнт	23	20
Реалізація: борошна	т	204,2	265,7
(без ПДВ)	тис. грн	248,6	236,2
Собівартість реалізованого борошна	тис. грн	183,8	200
Прибуток (+), збиток (-)	тис. грн	64,8	36,2
Рентабельність	тис. грн	35,2	18,1

Проаналізувавши господарську діяльність ТОВ «Лан123» можна сказати, що механізація даного підприємства на достатньому рівні, місце розташування дає достатні можливості в реалізації виробленої продукції. Підприємство має за мету розширення посівних площ і збільшення врожайності продукції. А також в планах - збільшення робочих місць і підвищення механізації господарства.

2. Технологічна частина

2.1 Розрахунок генерального плану ферми ВРХ на 400 голів телят

Генеральний план є основою для розробки комплексної механізації ферми. В ньому повинно бути відображено кількість та структуру поголів'я тварин, типи приміщень, види кормо сховищ, розташування будівель та інших споруд. Усе це в подальшому використовується для обґрунтування комплексу машин для ферми.

Площа земельної ділянки ферми, м2

(2.1)

де М - розмір ферми (корів, основних свиноматок та ін.), гол.;

f - норма площі, м2/гол. (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 - Приблизні норми земельної площі на фермах

Молочна ферма, м2/гол.	150...200
Відгодівля молодняку ВРХ, м2/гол.	50...80
Свиноферма із закінченим циклом виробництва. м2/основну свиноматку	180...250
Репродуктивна свиноферма, м2/основну свиноматку	100...150
Свиноферма по відгодівлі молодняку. м2/гол.	15...30

При проектуванні генерального плану можна також використовувати норму площі аналогічного типового проекту.

При розрахунку розмірів земельної ділянки співвідношення його ширини й довжини повинно забезпечувати найбільш компактне розміщення всіх елементів ферми з дотриманням зоогігієнічних нормативів для тваринницьких об'єктів.

Зокрема, при співвідношенні ширини В до довжини L як 1:1,4

(2.2)

(2.3)

Визначають необхідну кількість у відповідних тваринницьких приміщеннях, використовуючи показники типових проектів (таблиця 2.2) або шляхом розрахунку за допомогою усереднених нормативів.

При розрахунковому методі довжина приміщення для тварин визначається з умови

(2.4)

де - довжина приміщення, м;

- норма площі приміщень, м2/гол.(таблиця 2.3)

b - ширина приміщень, (12м - для дворядного приміщення, 18 та 21 для чотирьохрядного).

Таблиця 2.2 - Деякі типи тваринницьких приміщень

Приміщення	Кількість, гол.	Розміри, м	№ проекту
Корівник прив'язного утримання	100	78Ч12Ч2,8	801-2-3
	150	108Ч12Ч3	801-482
	200	78Ч21Ч3,5	801-70-3
Корівник боксового утримання	100	84Ч12Ч3	801-2-8
	200	84Ч21Ч3	801-2-16
	400	114Ч27Ч3,3	801-2-12
Пологове приміщення для корів	48	36Ч21Ч3,4	801-337
	72	48Ч21Ч3,3	801-3-3
	96	60Ч21Ч3	801-390
Телятник 20 дн. - 6 місяців	360	60Ч15Ч3	801-340
Телятник 6-11 місяців	564	138Ч18Ч3	801-4-6
Будівля по відгодівлі молодняку ВРХ	220	72Ч12Ч3	801-320
	360	66Ч21Ч3	801-340
	500	108Ч18Ч3,3	801-462
	720	120Ч21Ч3,5	801-422

Таблиця 2.3 - Приблизні норми площ утримання тварин, м2/гол.

Групи тварин	Приміщення	Вигульні майданчики
Корови дійні та сухостійні	8...10	15
Корови в пологовому відділенні	14...16
Молодняк ВРХ	3,5...4,0	10
Свиноматки холості та поросні	3,0...4,5	5
Свиноматки підсосні	13...16	10
Поросята на дорощуванні	1,0...1,3	0.5
Молодняк свиней на відгодівлі	1,4...1,6	0.8

Довжина приміщення:

Приймаємо 2 будівлі 72Ч12Ч3 № проекту 801-320.

Розрахунок елементів кормової зони та зони для зберігання гною зводиться до визначення розмірів та кількості сховищ різноманітного призначення (на прикладі розрахунку сховищ силосу).

Загальна місткість сховищ, м3:

(2.5)

де - кількість тварин і - ї виробничої групи, гол;

- добова норма видачі корму, кг/гол•доб;

- розрахункова кількість днів;

- об'ємна маса корму, кг/м3;

- коефіцієнт використання об'єму сховища (з = 0,8);

к - коефіцієнт врахування втрат корму (к = 1,15).

Загальна площа усіх сховищ силосу, м2:

(2.6)

де Нс - висота сховища (Нс = 3,0...5,0м).

Нижню межу висоти сховища встановлюють для скорочення відходів за рахунок зниження відношення відкритої поверхні корму до його маси, верхня обмежується можливостями навантажувача.

Загальна довжина усіх сховищ силосу, м:

(2.7)

де Вс - ширина сховища силосу, м (Вс = 6...12).

Ширина траншеї повинна бути достатньою для розміщення засобів механізації. З іншого боку вона не повинна бути занадто великою, щоб товщина зрізуємого шару корму кожного дня була не меншою ніж 0,3 м.

Кількість траншей:

(2.8)

де l0 - довжина однієї траншеї, м.

Довжина однієї траншеї повинна бути обмеженою та кратною 6 м (стандартна довжина секції), щоб забезпечити її заповнення при закладці не більш ніж за 3 дні для отримання високоякісного силосу. За звичай, довжину траншеї приймають не більше 48 м.

Таблиця 2.4 - Нормативи розрахунку сховищ на фермі

Назва показників	Сховища
	силосу	зерна	коренеплодів	сіна	соломи	гною
Розрахункова кількість днів	220	365	220	220	220	120
Об'ємна маса, кг/м3	600..650	550..700	570..670	60..80	60...80	700..900
Коефіцієнт використання	0,8	0,8	0,8	0,8	1	0,9
Коефіцієнт втрат	1,15	1	1,1	1,1	1,2	1
Висота сховища, м	3...5	3...5	2	5	5	1,5..2
Ширина сховища, м	6...12	12...18	12...18	12..18	8	12...15
Довжина одного сховища 10 не більш, м	48	40	40	60	60	60

Розміри зерноскладів, коренеплодосховищ, сіносховищ, скирт соломи та гноєсховищ визначають аналогічно, використовуючи відповідні нормативи (таблиці 2.4).

Таблиця 2.5 - Середньодобовий вихід гною та витрата підстилки від різних груп тварин, кг/гол

Групи тварин	Вихід гною	Витрата підстилки
Корови	55	1,5
Молодняк ВРХ на відгодівлі в віці:
6-9 місяців	18	1,0
9-12 місяців	25	1,0
12-15 місяців	34	1,0
15-18 місяців	40	1,0
18-21 місяців	44	1,0
21 - 24 місяця	50	1,0

Розрахунок силососховища

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх сховищ силосу:

Загальна довжина усіх сховищ силосу:

Кількість траншей:

Розрахунок зерноскладу

Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх зерноскладів:

Загальна довжина усіх зерноскладів:



Кількість складів:

Розрахунок коренеплодосховища

Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх коренеплодосховищ:

Загальна довжина усіх коренеплодосховищ:

Кількість траншей:

Розрахунок сіносховища

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх сіносховищ:

Загальна довжина усіх сіносховищ:

Кількість сіносховищ:

Розрахунок скирт соломи

Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх скирт соломи:

Загальна довжина усіх скирт соломи:

Кількість скирт:

Розрахунок гноєсховища

Загальна місткість сховища:

Загальна площа усіх гноєсховищ:

Загальна довжина усіх гноєсховищ:

Кількість траншей:

При розрахунку кількості скирт норма q включає добову витрату соломи на їжу та підстилку, а для гноєсховищ - відповідно добову витрату підстилки та вихід гною від однієї тварини (таблиця 2.5).

При розміщенні об'єктів на генеральному плані необхідно відокремити такі зони:

а) адміністративно-господарську (адміністративно-побутова споруда; санпропускник, авто ваги, та інше).

б) виробничу (приміщення для утримання та об'єкти обслуговування тварин);

в) зберігання та приготування кормів;

г) допоміжних будівель та споруд (котельна, гараж, майстерні та інше);

д) зберігання та переробки гною.

В залежності від конкретних умов окремі будівлі та споруди або їх групи можуть бути винесені за межі огорожі ферми (котельна, майстерня, гноєсховище та інше).

Тваринницькі приміщення розташовують у виробничій зоні в один або декілька рядів з урахуванням протипожежних та зооветеринарних розривів.

В зоні зберігання кормів відстань між скитами соломи та сіна потрібно витримувати не менше 30м (під навісами - 15м), між силососховищами - 10м, коренеплодосховищами - 10м. Кормоприготувальний цех розміщується в найбільш зручному для транспортування кормів місці. Розміри кормоцеху відповідають результатам технологічного розрахунку або, в залежності від чисельності поголів'я ферми, приймаються рівними 12Ч12, 12Ч15, 15Ч18, 18Ч24м.

На плані ферми необхідно нанести також насосну станцію (4Ч4м), водонапірну башту (діаметр 3м), авто ваги (6Ч6м), трансформаторну підстанцію (2Ч2м), ветпункт (9Ч12м), молочний блок (12Ч12м). Біля головного в'їзду на ферму обладнується ветсанпропускник з дезбар'єром.

Забороняється пересічення транспортних потоків готової продукції, кормів та гною.

На генеральному плані вказують сторони світу, розу вітрів, дороги, огорожу, зелені насадження.

В правому нижньому кутку аркуша приводиться експлікація споруд та будівель, а на вільній ділянці - основні показники генплану: площа території (га), щільність забудови (%), довжина зовнішньої огорожі (м), площа доріг та майданчиків з твердим покриттям (м2),площа вигульних дворів.

2.2 Аналіз технології та обладнання для приготування соєвого молока

Одним із шляхів зростання ефективності роботи молочної ферми є підвищення рівня товарності молока. Відомо, що у виробничому циклі роботи ферми значна кількість цільного молока використовується для вирощування молодняка (до 3-5 ц в розрахунку на кожне теля). Тому скорочення об'ємів натурального молока за рахунок згодовування тваринам замінників цільного молока (ЗЦМ) є реальним способом покращення економічних показників функціонування ферми.

З іншого боку, потреба тваринництва в ЗЦМ у нашій країні задовольняється не більше ніж на 20 %. Причиною такого становища є дефіцит головного компонента ЗЦМ - сухого знежиреного молока, вміст якого у складі замінника становить приблизно 60-80 %.

Використання соєвого молока на фермах дозволяє суттєво скоротити потребу в ЗЦМ, підвищити товарність цільного молока на 15-20 % та знизити собівартість приростів живої маси молодняка до 10 %.

Технологія виробництва соєвого молока полягає в тому, що зернові та бобові переробляються на пастоподібні кормові суміші. Розбавляючи їх водою, отримуємо «рослинне молоко» різного складу (соєве, горохове та ін.).

Принцип роботи обладнання для виробництва соєвого молока ТЕК- 3СМ базується на використанні гідродинамічного ефекту, що полягає у перетворенні механічної енергії потоку рідини на тепло в спеціальному змішувачі (розгін рідини забезпечується насосом).

У робочому контурі ТЕК-3СМ паралельно виконаються три процеси: подрібнення сировини, теплова обробка (запарювання) та гомогенізація продукту.

Одним із найважливіших досягнень технології є те, що всі процеси відбуваються без доступу повітря (у водному середовищі), що виключає окислення жирів та інших поживних компонентів.

Запропонована технологія базується на приготуванні концентрованих соєвих добавок у вигляді сметано- і пастоподібних продуктів, у яких повністю зберігаються всі вітаміни та мінеральні комплекси, на відміну від шроту і соєвої муки, в яких вміст корисних речовин значно нижчий.

Установка складається з насоса з електричним або дизельним приводом, ємності, куди завантажуються складники (соя, вода, добавки), та спеціальної насадки, де здійснюється процес подрібнення, нагрівання та змішування. Автоматика контролює температуру, необхідну за технологією переробки.

Цикл переробки починається із завантаження попередньо замочених соєвих бобів (гороху, пшениці, ячменю та ін.) у спеціальні баки та доливання необхідної кількості води. Після цього бак герметично закривається кришкою, на щитку автоматичного управління встановлюється режим переробки та вмикається електродвигун, що приводить у дію насос. Термін переробки бобів на пасту - 60 хв. Готова паста подається шлангом у ємності для використання або, якщо необхідно приготувати молоко, - у баки з холодною водою. При великому перепаді температури (105°С - паста, 5-15°С - вода) паста миттєво «розпушується» у воді, завдяки чому одержуємо розчин високої дисперсності без використання пристроїв для розмішування.

Також для приготування соєвого молока використовується агрегат ТГА-1, яке має принцип роботи, подібний до ТЕК-3М.

Воно застосовується для:

- приготування соєвої суспензії (молока);

- приготування рідких кормових сумішей;

- нагрівання води.

Приготування соєвої суспензії ТГА-1 здійснюється циклічно (цикл триває приблизно 60 хв.). Суть технології, що реалізується агрегатом, полягає в подрібненні бобів сої у рідкому середовищі з одночасним інтенсивним перемішуванням та підігріванням продукту за рахунок сил тертя до температури 105-110°С.

Приготування корму здійснюється циклічно (20-25 хв.) при співвідношенні маси води і сухого зерна 3:1. Можливе приготування рідких кормів із зерносумішей (пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи та ін.) з додаванням меляси та різноманітних добавок.

Агрегат для приготування рідких поживних розчинів АЗМ-0,8А, забезпечує механізоване змішування сухих кормових компонентів із питною водою, осолоджування (пропарювання) одержаної сумішки, змішування її з молочними відвійками, рослинними або тваринними жирами, біостимуляторами, її охолодження і видавання. Агрегат можна використовувати також для приготування соєвого молока.

Агрегат складається зі змішувача, насоса-емульгатора системи трубопроводів та з'єднувальної арматури для проходження води і рідкої поживної сумішки, електрообладнання.

Змішувач - це циліндричний резервуар із трьома концентричними обичайками. Внутрішня і середня з них створюють повітряну термоізоляційну сорочку. В разі охолодження у цій порожнині циркулює холодна вода.

Задану температуру в змішувачі зберігає ізоляційний матеріал, прокладений між зовнішньою і середньою обичайками. Зверху змішувача влаштовано два люки для засипання сухих компонентів та заливання жирів.

Ці люки закриваються кришками, які також термоізольовані.

Всередині камери змішування змонтовано мішалку , що приводиться в дію через черв'ячний редуктор від електроприводу , розміщеного зверху змішувача. На внутрішній поверхні камери є дві нерухомі лопаті. Змішувач оснащений також термометром та покажчиком рівня.

Корпус насоса-емульгатора разом із кришкою утворює робочу порожнину, роздіїгену нерухомим диском на дві камери. В одній із них (насосній) обертається крилатка, що створює циркуляцію рідкої сумішки і подає її через перегородку в емульгувальну камеру, а потім у трубопровід. В емульгувальній камері використовується штифтовий подрібнювальний апарат (типу дисмембратора), який забезпечує перетирання твердих часточок та жирових кульок і завдяки цьому якісне перемішування всіх компонентів сумішей. Система трубопроводів і комплект арматури сполучають змішувач та насос-емульгатор між собою, а також з водопровідною мережею, водонагрівником та водозливом. Електрообладнання агрегату складається з приводів мішалки та насоса, а також шафи керування. До початку роботи агрегату вода в електронагрівнику, що працює в автоматичному режимі, має досягти температури 90-95°С. Після цього електронагрівник вимикають, встановлюють триходові крани у лінії насоса-емульгатора в положення «циркуляція» і подають у змішувач 250 л гарячої води. Для цього відкривають кришку змішувача, опускають у нього шланг гарячої води від електронагрівника і відкривають вентиль подачі холодної води в електронагрівник. Заповнення змішувача водою контролюють за покажчиком рівня. Після досягнення потрібного рівня вентиль подачі води в електронагрівник перекривають і виймають шланг зі змішувача. Вмикають приводи мішалки насоса-емульгатора і поступово засипають сухі кормові компоненти крізь верхній люк. Після перемішування корму до рівномірної консистенції доливають у змішувач ще 250 л гарячої води, закривають кришки і через 10 хв. вимикають приводи мішалки та насоса. Суміш витримують протягом однієї години для осолоджування. Потім знову вмикають мішалку, а через 10 хв. - насос-емульгатор і закачують у змішувач молочні відвійки. При цьому рукав від триходового крана на всмоктувальній трубі насоса-емульгатора опускають у резервуар із відвійками, а рукоятку крана встановлюють у положення «забір».

У допоміжній посудині (наприклад, відрі) готують відповідно до рецепту сумішку рослинних і тваринних жирів на підігрітих відвійках і кип'яченій воді. Коли температура суміші у змішувачі знизиться до 50-55°С, приготовлену суміш жирів заливають у змішувач. При цьому насос-емульгатор працює в режимі «циркуляція». Емульгування сумішки має тривати не менше 20 хв. Після досягнення сумішкою температури 35-38°С подачу холодної води перекривають і зливають її рештки із сорочки змішувача у каналізацію. Кришки змішувача закривають. Для видавання приготовленої кормової сумішки рукоятку триходового крана за насосом-емульгатором встановлюють у положення «видача».

Після закінчення видавання сумішки агрегат ретельно промивають гарячою водою з електронагрівника (300 л за температури 70°С). Промивати агрегат рекомендують за двома циклами:

- для промивання трубопроводів і арматури рукоятки триходових кранів встановлюють у положення «циркуляція», вмикають мішалку та насос-емульгатор. Через 5 хв. рукоятку крана, розміщеного після насоса, переводять у положення «видача» і зливають воду в каналізацію;

- для промивання внутрішніх поверхонь змішувача та кришок рукав видачі суміші від насоса-емульгатора приєднують до патрубка розбризкувача, розміщеного зверху змішувача, заливають в останній 150 л гарячої води і вмикають насос-емульгатор та мішалку. Налиплі на стінки часточки корму видаляють (за вимкнених приводів робочих органів агрегату) за допомогою щітки. Після промивання рукав знімають із патрубка розбризкувача, а воду зливають у каналізацію.

2.3 Вибір лінії приготуванн соєвого молока

Один з найпростіших методів перетворення сої у високоякісний корм - виробництво з неї молока, яким доцільно поїти телят, а коров, що звільнилися використовувати для інших цілей.

Молоко можна приготувлювати з використанням соєвого зерна або борошна.

Нами із цією метою розроблена технологічна лінія з використанням зерна й термообробкою суспензії у вакуумному казані Ж-4-ФПА, яка може бути впроваджена в господарствах. Вона дозволяє послідовно виконувати технологічні операції:

Замочування зерна > здрібнювання > нагрівання й екстракція поділ суспензії на молоко й нерозчинний залишок > видача телятам.

Готування молока із соєвого борошна дозволяє виконувати одночасно декілька технологічних операції, що скорочує витрати часу й підвищує продуктивність установки. Для фермерських господарств із невеликим поголів'ям телят, може бути використана дана малогабаритна установка.

У ємність подається соєве борошно й вода, суміш перемішується й екстрагується якийсь час. Одночасно відбувається нагрівання суспензії. Далі її розділяють за допомогою центрифуги на соєве молоко й нерозчинний залишок. У даній технології присутній процес екстракції, який відіграє вирішальну роль в одержанні якісного продукту з максимальним змістом живильних речовин. Використання активатора, дозволяє підвищити ефективність процесу, що поєднує, переваги турбінного й пропелерного, знизити металоємність і споживання енергії.

молоко приготування ферма заземлення

Рис. 2.1 - Конструктивно-технологічна схема приготування соєвого молока: 1 - бункер; 2 - подрібнювач; 3, 6 - насоси; 4 вакуумний котел; 5 - ємність; 7 - транспортний засіб

2.4. Розрахунок та вибір обладнання

Розрахунок об'єму сховищ. Продуктивність проектуємого процесу виробництва соєвого молока складає 40 л/ год., що дорівнює 288 л/зм. При цьому переробляється 5,5 кг бобів за годину або 39,6 кг за зміну.

Розрахуємо необхідний запас соєвих бобів:

М = Q · З,(2.1)

де М - маса сої, кг;

Q - продуктивність, кг/добу;

З - запас, кількості діб.

Визначаємо об'єм запасу сої:

V = М/с(2.2)

де с - щільність сої, кг/ м3.

V = 1188/700 = 1,7 м3

Підбираємо під цей об'єм стандартний бункер об'ємом 2 м3.

Розміри бункера становлять:

- довжина 1 м;

- ширина 1 м;

- висота 2 м.

Маса бункера становить 360 кг.

Вибір обладнання. Для підбору обладнання нам необхідно розрахувати годинну продуктивність проектуємої лінії:

Qгод = Qзм/(Т · К),(2.3)

де Qзм - продуктивність за зміну, кг/зм;

Т - кількість робочих годин в зміні, год;

К - коефіцієнт використання часу зміни.

Qгод = 288/(8 0,9) = 40 л/год

По заданій годинній продуктивності підбираємо таке обладнання:

1. Бункер для збереження сої об'ємом 2 м3.

2. Похилий транспортер продуктивністю 0,4 кг/с.

3. Резервуар для замочування об'ємом 1000 л.

4. Резервуар для води об'ємом 1000 л.

5. Електропарогенератор:

- тиск пари - 3 кгс/см3;

- температура пари - 110°С;

- потужність 9 кВт;

- габаритні розміри 640Ч490Ч620 мм.

6. Газовий водонагрівач:

- об'єм води 20 л.;

- температура нагріву води - 85°С.

7. Розмельно-варильний апарат:

- об'єм бака варки 20 л;

- тиск пари 50 кгс/см3;

- потужність 1,5 кВт;

- розміри 440Ч900 мм,

- маса 47 кг.

8. Прес механічний:

- об'єм 38 л;

- розміри 500Ч910 мм,

- маса 28 кг.

9. Насос молочний продуктивністю 20 л/хв.

10. Ємкість для змішування об'ємом 30 л.

11. Резервуар з компонентами об'ємом 5 л.

Таблиця 2.6 - Зведена відомість обладнання

Назва машини	Марка	Кількість
Резервуар для зберігання сої Похилий транспортер Резервуар для замочування Резервуар для води Електропарогенератор Газовий водонагрівач Розмельно-варильний апарат Прес механічний Насос молочний Ємкість для змішування Резервуар з компонентами	- - - - ПРЕ-110-З ГВН-20-85 РВА-20-50 ПМ-38 НШ-У - -	1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

3. Конструктивна частина проекту. Удосконалення двоступеневої гомогенізуючої головки

3.1 Основні відомості про процес гомогенізації та способи його здійснення

Гомогенізація - це роздроблення (диспергування) жирових кульок шляхом впливу на молоко значних зовнішніх зусиль. У процесі обробки середній розмір кульок зменшується з 3,5-4 до 0,7-0,8 мкм і зменшується швидкість спливання. Відбувається перерозподіл речовини жирової кульки, стабілізується жирова емульсія, і гомогенізоване молоко не відстоюється.

Найбільше поширення одержали клапанні гомогенізатори, основними вузлами яких є насос високого тиску й гомогенізуюча головка. Гомогенізатори цього типу служать для обробки молока й вершків з метою запобігання їх розшаровування при зберіганні.

На рисунку 3.1 показана двоступенева гомогенізуюча головка, що складається з корпуса 3 і клапанного обладнання, основними частинами якого є сідло клапана 7 і клапан 2. Клапан зв'язаний зі штоком, на виступ якого давить пружина 6. Сила стиску пружини регулюється шляхом переміщення накидної гайки 5 зі штурвалом, яка разом із пружиною, штоком 7 і склянкою 8 утворює натискний пристрій 4. Рідина, що нагнітається насосом під тарілку клапана, давить на тарілку й відсуває клапан від сідла, долаючи опір пружини.



Рис. 3.1 - Двоступенева гомогенізуюча головка (I - перша ступінь; II - друга ступінь) 1 - сідло клапана; 2 - клапан; 3 - корпус; 4, 5 - гайки; 6 - пружина; 7 - шток

Цей спосіб механічної обробки (гомогенізація) молока й рідких молочних продуктів служить для підвищення дисперсності в них жирової фази, що дозволяє виключити відстоювання жиру під час зберігання молока, розвиток окисних процесів, дестабілізацію й підзбивання при інтенсивному перемішуванні й транспортуванні.

Гомогенізація сировини сприяє:

- при виробництві пастеризованого молока й вершків - придбанню однорідності (смаку, цвіту, жирності);

- стерилізованого молока й вершків - підвищенню стійкості при зберіганні;

- кисломолочних продуктів (сметани, кефіру, йогурту й ін.) - підвищенню міцності й поліпшенню консистенції белковыхсгустків і виключенню утворення жирової пробки на поверхні продукту;

- згущених молочних консервів - запобіганню виділення жирової фази при тривалому зберіганні;

- сухого незбираного молока - зниженню кількості вільного молочного жиру, не захищеного білковими оболонками, що приводить до швидкого його окиснення під дією кисню атмосферного повітря;

- відновлених молока, вершків і кисломолочних напоїв - створенню наповненості смаку продукту й попередженню появу водянистого присмаку;

- молока з наповнювачами (какао й ін.) - поліпшенню смаку, підвищенню в'язкості й зниженню ймовірності утвору осаду.

Диспергування жирових кульок, тобто зменшення їх розмірів і рівномірний розподіл у молоці, досягається впливом на молоко значного зовнішнього зусилля (тиск, ультразвук, високочастотна електрична обробка й ін.) у спеціальних машинах - гомогенізаторах.

Принцип дії гомогенізаторів клапанного типу, полягає в наступному. У циліндрі гомогенізатора на молоко виявляється механічний вплив при тиску 15...20 МПа. В утвореному між клапаном і сідлом щілину висотою від 0,05 до 2,5 мм проходить із великою швидкістю рідина й при цьому гомогенизируется. Це можливо при досягненні в циліндрі робочого тиску. При проході через вузьку круглу щілину між сідлом і клапаном швидкість молока зростає від нульової позначки до величини, що перевищує 100 м/с. Тиск у потоці різко падає, і крапля жиру, що потрапила в такий потік, витягається, а потім у результаті дії сил поверхневого натягу (рис. 3.2) дробиться на дрібні крапельки - частки.

Рис. 3.2 - Схема процесу подрібнення жирової кульки

По типу гомогенізуючої головки гомогенізатори можна підрозділити (рис. 3.3) на одне-, дво- і багатоступінчасті. На практиці застосовують тільки одне- і двоступінчасті, тому що багатоступінчасті не виправдовують себе, оскільки приводять до громіздкості конструкції, незручності в експлуатації й незначному поліпшенню ефекту гомогенізації в порівнянні із двоступінчастими.

Рис. 3.3 - Схема гомогенізуючих головок: а - одноступінчастої; б - двоступінчастої; 1 - кривошипно-шатунний механізм; 2 - плунжерний насос; 3 - запобіжний клапан; 4, 12 - гомогенізуючі клапани першої й другий ступенів; 5 - пружина; 6 - регулювальні гвинти; 7 - сідло; 8 - манометр 9 - нагнітальна камера; 10, 11 - нагнітальний і всмоктувальний клапан

Конструкції існуючих гомогенізуючих головок наведені на рисунку 3.4.

Рис. 3.4 - Конструкції гомогенізуючих головок: а) 1 - клапан; 2 - сідло; б) клапан, обмежений стінкою; г) клапан з концентричними прорізами на плоскому і конусоподібному клапанах; д) клапан двократного використання; е) клапан із спроектованих окремих тіл (дроту); ж) вузол з різьбою і трикутними кавальчиками

При роботі гомогенізатора на виході із клапанної щілини часто спостерігаються злипання подрібнених часточок і утворення «груздів», що знижують ефективність гомогенізації. Щоб уникнути цього застосовують двоступінчасту гомогенізацію (рис. 3.1). На першій ступіні створюється тиск, який дорівнює 75 % робітника, на другому ступені встановлюється робочий тиск.

Для проведення гомогенізації температура молочної сировини повинна бути 60...65°С. При більш низькій температурі підсилюється відстоювання жиру, при більш високій можуть осаджуватися сироваткові білки.

Промисловість випускає гомогенізатори різної продуктивності наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Технічна характеристика гомогенізаторів для молока й рідких продуктів

Показники	К5-ОГА-1,2	А1-ОГМ-2,5	А1-ОГМ-5
Продуктивність, м3/год	1,2	2,5	5
Робочий тиск, МПа	20	20	20
Температура оброблюваної продукції, °С	45-85	45-85	45-85
Число плунжерів	3	3	3
Хід плунжерів, мм	40	40	60
Частота обертання колінчастого вала, с-1	5,65	4,33	5,65
Число ступенів гомогенізатора	2	2	2
Потужність електродвигуна, кВт	16,7	18,5	37
Габаритні розміри, мм - довжина - ширина - висота	965 930 1400	1430 1110 1640	1480 1110 1640
Маса, кг	850	1610	1710

3.2 Конструктивні розрахунки гомогенізуючої головки

Ефективність гомогенізації залежить від гідравлічних умов у зоні клапанної щілини. Ці умови в основному визначаються тиском гомогенізації, від якого залежить швидкість руху рідини в щілині й висота клапанної щілини. У клапанній щілині швидкість потоку V1 має найбільше значення на початку щілини на радіусі r. У міру розширення потоку до виходу швидкість зменшується до величини V2. Найбільша теоретична швидкість V1 залежить від тиску гомогенізації й може бути обчислена по формулі Торрічеллі:

(3.1)

де - тиск гомогенізації, Па;

Y - питома вага рідини, Н/м3;

(3.2)

Дійсна швидкість витікання V менше теоретичної, причому величина відхилення залежить від в'язкості рідини й висоти клапанної щілини. Число Re для потоку рідини не залежить від тиску гомогенізації й при роботі з даним продуктом залишається постійним при будь-яких режимах роботи:

(3.3)

де v - кінематична в'язкість, м2/с;

Отже, число Re для потоку в клапанній щілині залежить від продуктивність машини, розмірів клапана й в'язкості рідини. Звичайно при роботі гомогенізаторів число Re = 25000...35000.

(3.4)

Висота клапанної щілини h при роботі гомогенізатора нестабільна, а змінюється в широкому діапазоні залежно від витрати рідини через клапан, розмірів клапана, тиску гомогенізації й в'язкості рідини. Її можна визначити по формулі (3.3):

(3.4)

Товщина тарілки клапана:

(3.5)

де р - тиск гомогенізації, Па;

Па - що допускається напруга для матеріалу клапана;

dk - діаметр клапана, м

(3.6)

де р - продуктивність гомогенізатора, м/с;

Vd - швидкість, що допускається, рідини в сідлі, м/с.

ДS - площа розтину хвостовика, м2.

(3.7)

де - радіус хвостовика, м2.

З рівнянь (3.5), (3.6), (3.7) обчислюємо товщину тарілки клапана й діаметр клапана:

При гомогенізації частина механічної енергії перетворюється в теплоту, внаслідок чого відбувається підвищенні температури гомогенізації продукту Дt:

(3.8)

де Р - тиск гомогенізації, Па;

c = 3850 Дж/(кг·К) - питома теплоємність молока;

с = 1027 кг/м3 - щільність молока, кг/м3.

Середній діаметр жирових кульок, визначається по формулі Барановського Н.В.:

(3.9)

де Р - тиск гомогенізації, МПа.

Розрахунки запобіжних клапанів можна звести до визначення прохідного розтину сідла клапана з урахуванням в'язкості оброблюваної рідини. Для маловязких рідин (молоко, соки) діаметр прохідного розтину сідла визначається по формулі:

(3.10)

де рв - тиск всмоктування, МПа;

П - продуктивність, м3/год;

дв - відношення маси, що перекачується рідини до маси води.

Високий тиск гомогенізації є причиною того, що гомогенізатори поглинають багато електроенергії й відрізняються великою металоємністю. Щоб зменшити витрата енергії й полегшити конструкцію, за кордоном створені гомогенізатори «низького тиску». Режим їх роботи дозволяє одержати ефект гомогенізації, достатній при виробленні гомогенізованого молока. Пружина гомогенізуючої головки голівки повинна бути досить твердою, щоб забезпечити необхідний тиск гомогенізації, що залежить від зусилля Р, з яким пружина діє на клапан. Зв'язок між цим зусиллям, параметрами пружини й виникаючим у пружині найбільшим дотичним напруженням фмак виражається формулою:

(3.11)

де Р - зусилля, що діє на пружину, Н;

D - середній діаметр витків пружини, м;

d - діаметр дроту, м;

К - поправочний коефіцієнт.

Поправочний коефіцієнт залежить від індексу пружини:

(3.12)

Приблизно

(3.13)

Пружина повинна задовольняти умові фмак < [ф]. Допускаютима напруга на кручення [ф], яка залежить від механічних властивостей матеріалу, коливається в широких межах (300-600 Н/м2).

При розрахунках задаємося індексом пружини Сп = 4...5. Це дає можливість на підставі формули (3.11) визначити діаметр дроту:

(3.14)

По формулі (3.12) розраховують середній діаметр витків пружини.

Кількість витків пружини гомогенізатора n = 4...6.

Зусилля затягування Р визначається по формулі:

Р=f · ДP(3.15)

де f - площа перетину каналу перед клапаном, м2;

ДP - робочий тиск гомогенізатора, Н/м2;

(3.16)



4. Охорона праці

4.1 Заходи охорони праці в ТОВ «Лан123»

Охоронний автоматизації важких і шкідливих виробничих процесів, широкому впровадженню сучасних засобів техніки безпеки, усуненню причин, що породжують травматизм і професійні захворювання робітників та службовців, створенню на виробництві необхідних гігієнічних санітарно - побутових умов - найважливіша на сьогоднішній день задача. Інтенсивні технології, механізація й автоматизація виробництва, ріст та споживання електроенергії роблять необхідними - знання робітниками, керівниками і фахівцями безпечних і здорових умов праці.

Корінне поліпшення профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму і професійної захворюваності повинне стати основним напрямком у практичній роботі.

Перехід від окремих заходів до планомірної роботи, парне визначення обов'язків, здійснення заходів для попередження травматизму кожним працівником господарства, підприємства - основа керування охороною праці, що передбачає систематичний аналіз стану виробничого травматизму, захворюваності, ступінь безпеки устаткування, технологічних процесів, паспортизацію й атестацію робочих місць, моральні і матеріальні стимули і ряд інших аспектів.

4.2 Правове забезпечення охорони праці

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці, наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств і організацій.

Важливе значення має Кодекс законів про працю. Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України «Про охорону праці» прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є «Типове положення про службу охорони праці» . Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на керівника господарства. Крім того наказом по господарству обов'язки інженера з охорони праці покладені на головного інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.

4.3 Аналіз стану охорони праці в ТОВ «Лан123»

В господарстві керівники виробничих ланок слідкують за справністю тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських механізмів. До роботи не допускаються особи, що не мають на це дозволу, не пройшли інструктажу з техніки безпеки по проведенню шкідливих для організму людини робіт, головні спеціалісти виробничих ділянок контролюють дотримання правильності виконання технологічних процесів.

Інженер з охорони праці координує роботи по техніці безпеки в процесі виробництва. Перед ним стоять такі завдання як проведення аналізу та оцінки всіх підрозділів, проводити контроль та планування охоронних заходів, забезпечувати правову основу поліпшення умов праці.

В господарстві охороні праці приділяється велика увага, але фінансування дуже слабке. Рівень механізації праці у рослинництві складає - 81 %, а у тваринництві - 62 %, рівень санітарно-побутових забезпечень - 55 %.

При вивченні причин виробничого травматизму використовують статичний, монографічний і економічний методи.

Користуючись оціночними показниками травматизму, можна визначити закономірність росту травматизму або його зниження в цілому по господарству.

Коефіцієнт частоти травматизму (Кч) показує число потерпілих на 1000 працюючих за аналізований період і визначається по формулі

Кч = (4.1)

де Т - число потерпілих за аналізований період;

Р - середнє списочне число робітників за той же період.

Коефіцієнт ваги травматизму (Кт) показує число днів непрацездатності на один нещасний випадок і визначається по формулі

Кт = (4.2)

де D - сумарне число днів непрацездатності по травматизму (по хворобних аркушах) за аналізований період.

Показник утрат робочого часу (Кп) показує, скільки робочих днів загублено в перерахуванні на 1000 працюючим. Його визначають по формулі

Кп = Кч ? Кт = (4.3)

Показники які характеризують стан охорони праці в господарстві наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Показники стану охорони праці у господарстві за 2008-2010 р.

Назва показника	Од. виміру	По роках
		2006	2007	2008
Середньооблікова чисельність працюючих, (Р)	чол	216	192	184
Кількість нещасних випадків, (Т)	вип	1	2	1
У тому числі з летальним наслідком (Тсм)	вип	-	-	-
Кількість днів непрацездатності, (D)	днів	47	20	7
Матеріальний збиток від травматизмові	грн	128	106	172
Коефіцієнт частоти (Кч)	-	4,6	5,2	5,4
Коефіцієнт тяжкості (Кт)	-	47	10	7
Коефіцієнт втрати робочого часу ( Кп )	-	217	104	38
Асигновано коштів на охорону праці	грн	327	106	172
Витрачена, усього	грн	327	106	172

З таблиці 1 видно, що проблема охорони праці в господарстві стоїть дуже гостро і для її вирішення потрібно докласти багато зусиль і уваги. Спец одяг, засоби захисту органів дихання, зору та слуху надаються в недостатній кількості за браком коштів.

4.4 Небезпека враження електричним струмом

Дія електричного струму на організм людини й тварини проявляється в складних і своєрідних формах. Проходячи через організм, електричний струм робить хімічні, теплові й біологічні дії. При хімічному впливі розкладається кров і інші органічні рідини організму. Теплова дія виражається в опіках окремих ділянок тіла. Біологічний вплив електроструму проявляється в подразненні й ушкодженні живих тканин організму, що супроводжується мимовільними судорожними скороченнями м'язів.

Електричний удар (шок) становить найбільшу небезпеку. При проходженні електричного струму через тіло людини ушкоджується весь організм, викликаючи повний або частковий параліч нервової системи, серця, органів дихання.

На результат враження організму електричним струмом впливає ряд факторів: сила струму, опір тіла людини, величина напруги, частота й рід струму, шлях струму, тривалість дії, а також індивідуальні особливості людського організму.

Сила струму впливає на результат враження. Можна виділити наступні приближені граничні значення струму:

1. Відчутний струм (до 2мА) - викликає при проходженні через організм подразнення;

2. Струм, що не відпускає (10...25мА) - викликає при проходженні струму непереборні судорожні скорочення м'язів рук, у якій затиснутий провідник.

3. Фібриляційний струм (понад 50мА) - викликає при проходженні через організм фібриляцію серця (безладне скорочення серцевого м'яза).

При враженні електричним струмом велике значення має опір людського тіла. Опір тіла Rл електричному струму змінюється в широких межах - від 100000 до 1000Ом і залежить від стану шкірного покриву (суха, волога, огрубіла, неушкоджена або ушкоджена шкіра), від площі й щільності контакту, а також від сили й частоти струму що проходить й тривалості його дії.

На результат ураження впливає шлях струму в організмі. Найбільшу небезпеку представляє шлях, коли струм проходить від руки до ноги, тому що він охоплює найбільш важливі органи людини (серце, легені).

У статистиці електротравматизму відомі випадки смертельного ураження, коли порівняно невеликий струм проходив через особливо уразливі точки на тілі людини: тильна сторона руки, область скроні, хребет, місця сплетіння нервових волокон і інших.

Результат ураження електрострумом у значній мірі визначається індивідуальними властивостями людини. Та сама величина струму, що протікає через людину, в одного може викликати лише слабке відчуття, а для іншого він може привести до скорочення м'язів. У тієї самої людини граничні значення струму міняються залежно від його фізичного й психічного стану. Стан сп'яніння зменшує електричний опір організму, а отже, і збільшує небезпеку ураження. Найнебезпечніша дія робить струм на людей, що страждають деякими захворюваннями (хвороби серця, органів внутрішньої секреції, туберкульозу, нервові захворювання). Тому обслуговування електроустановок доручається особам, що пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.