Економіко–статистичний аналіз і шляхи підвищення рентабельності зернових культур в СТОВ "Лан" Троїцького району Луганської області

- збільшення врожайності зернових за рахунок додаткового внесення добрив в грунт, застосування інтегрованої системи захисту рослин від бур'янів, хвороб і шкідників. Внесення 18 - 20 т органічних добрив приводить до збільшення врожайності зернових в середньому на 1,4 - 3,6 ц/га. Середньою нормою для внесення мінеральних добрив вважають: азоту - 30-40 кг/га, фосфору - 45-50 кг/га, калія - 30-45 кг/га.

- для збільшення урожайності зернових важливу роль грає також посівний матеріал. Насіння повинне бути добре відкалібровані за розмірами, з високими посівними кондиціями, протравлено і оброблено препаратами проти шкідників.

- необхідно підвищувати рівень агротехніки і якості робіт, що сприятиме впровадженню прогресивних форм організації і стимулюванню праці з оплатою за кінцевий результат;

- до найважливіших джерел підвищення врожайності слід віднести раціоналізацію виконання робіт, особливо посівних і прибиральних;

- підвищити ефективність виробництва зернових можливо за рахунок підвищення продуктивності праці, за рахунок підвищення ефективності використання робочого часу, зниження витрат праці на виробництво продукції рослинництва.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Для розкриття теми курсової роботи використовувались дані підприємства СТОВ «Лан» , яке як виявилось при аналізі, має високі показники і стійкість в нинішній нестійкій ринковій економіці.

Питома вага діяльності господарства належить виробництву продукції рослинництва, а тваринництво займає не значне місце.

Велика кількість галузей у господарстві гальмує високоефективне використання основних засобів. Необхідно поступово ліквідувати в господарстві дрібні малоефективні галузі, збільшити розміри головних і додаткових галузей.

Виробництво зернових в аналізованому господарстві в 2008 році, склало 80,26 % в загальній структурі виручки господарства. Рівень рентабельності знизився на 1,65 %, в результаті збільшення собівартості виробництва соняшнику на 1428 тис. грн.. Маса прибутку від реалізації зернових в 2008 році також зменшилася на 401 тис. грн., під впливом зниження цін реалізації на 1397,77 тис. грн. (33%)

За результаттами проведеного аналізу можна зробити наступні пропозиції:

1) По-перше, для отримання максимального прибутку підприємство повинне більш повно використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, і в першу чергу, воно повинне використовувати виявлений резерв по виробництву на наявному у нього устаткуванні додаткової продукції. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення з розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що зрештою веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну, а окрім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток з розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої враховує загальну суму прибули. Внаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст об'єму прибутку.

2) Зниження собівартості також значно може збільшити одержуваний підприємством прибуток. Як описувалося в попередньому пункті, одним з чинників зниження собівартості є збільшення об'єму продукції, що випускається. Іншими чинниками є:

- поліпшення рівня організації виробництва, що має собі на меті звести до мінімуму або взагалі ліквідовувати нераціональні витрати;

- злагоджена робота всіх складових виробничого процесу (основного, допоміжного, обслуговуючого виробництво);

- оптимізація потокових процесів на підприємстві.

3) Важливим чинником отримання додаткового прибутку є оптимізація структури збуту. При проведенні даної оптимізації питома вага продукції, що реалізовується за договірними, вищими цінами, повинен збільшитися до свого максимального рівня, а в ідеалі - до 100%. Відповідно, частка продукції, що реалізовується підприємством іншим організаціям по лінії взаєморозрахунків за нижчими цінами повинна бути якнайнижче.

ЛІТЕРАТУРА

1. Царенко О. М. Економічний аналіз діяльності агропромислового комплексу: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 240 с.

2. Чекотовський Е. В. Основи статистики сільсьського господарства: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 432 с.

3. Зельднер А.Г. Резерви повышения рентабельности сельсклхзяйственного производства. М.: «Колос», 1990.

4. Статистика сельского хозяйства: Учебник / Н. К. Коборов, О. П. Замосковный и др.; - М.: Финансы и статистика, 1990. - 400 с.

5. Горбунов И. Ф. качество и рентабельность производства сельскохозяйственной продукции. М.: Финансы и статистика, 1990. - 123 с.

6. Сергеев С. С. Сельскохозяйственная статистика с основами социально-экономической статистики: Ученик. - 6-е издание, перераб. и дополн. - М. Финансы и статистика, 1989. - 656 с.

7. Статистика сельского хазяйства: Учебник / О. П. Замосковний, Л. И. Ващуков и др. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 344 с.

8. Головач А.В., Єріна А.М., Козирєв О.В. Статистика: Підручник. Київ: Вища школа, 1993. 623с.

9. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. Статистика підприємництва: Підручник. Київ: Вища школа, 1999. 521 с.

10. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. 2-е вид.-К.: Знання, КОО, 2001. 407 с.

11. Мармоза А. Т. Практикум із сільськогосподарської статистики: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005. - 450 с.

12. Агропромисловий комплекс України: тенденції та перспективи розвитку. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - 574 с.

13. А. В. Дудник, П.В. Хом'як Застосування біостимуляторів росту при вирощуванні соняшника // Вісник аграрної науки Причорномор'я, 2001, випуск 2

14. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

15. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

16. Гаркавий В.К. Статистика. - К.: Вища школа, 1995

17. Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

18. Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В. Жабка,

М.М. Рудий, А.А. Чалий: за ред. П.П. Руснака. - Урожай, 1998. - 201 с.

19. Економіка сільського господарства. Коваленко Н.Я. - М.: ЄКМОС, 1998р.

20. Зінченко О.І. Рослинництво, К.: „Аграрна освіта”, 2001.

21. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 1991р.

22. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 1991 рік

23. Опря А.Т. Статистика - К.: „Урожай”, 2002р.

24. Писаренко В.М. „Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи”, Полтава: „Інтеграфіка”, 2002р.

25. Попова О., Социальная инфраструктура села и эффективность сельскохозяйственного производства// АПК: Экономика, управление: журнал. - М., 2005. - №3. - С. 72-77.

26. Річні звіти 2007 - 2008 років, СТОВ «Лан» Троїцького району Луганської області.

Размещено на Allbest.ru