Розробка і обгрунтування технології вирощування ярої пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru

37

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство аграрної політики України

Житомирський національний агроекологічний університет

Агрономічний факультет

Кафедра рослиництва

Курсова робота

З рослиництва з основами програмування врожаїв сільськогосподарських культур

На тему

Розробка і обгрунтування технології вирощування ярої пшениці

Виконав:

студент 4 курсу,2 групи

Ковальчук О.О.

Житомир 2009

Вступ

Сільське господарство -- одна з найдавніших сфер діяльності людини. Його завданням було і залишається виробництво сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб населення у продуктах харчування, а переробних підприємств - у сировині.

В Україні яра пшениця є головною страховою зерновою культурою. Важливе продовольче значення мають сорти сильної м'якої пшениці, зерно якої містить понад 14 % білка і використовується у хлібопекарській промисловості для виробництви високоякісного хліба та хлібобулочних виробів, і твердої, зерно якої з вмістом білка 16 % і більше використовується для виробництва макаронів, вермішелі, манної крупи найвишої якості.

Зерно ярої пшениці використовують також у комбікормовій промисловості, висівки - як концентрований корм, а солому й полову як грубі корми. В Україні яру пшеницю висівають на площі 160- 185 тис. га.

Поліпшення якості зерна і збільшення урожайності відіграє важливу роль в сільському господарстві. Ми як спеціалісти повині збільшувати вміст клейковини в зерні. Це можна досягти впровадженням нових високопродуктивних сортів, внесенням достатньої кількості добрив, а також високую культурою землеробства.

Завдання даної курсової роботи полягає в тому, щоб навчити студентів правильно вирощувати сільськогосподарські культури, а також програмувати врожайність за показниками сонячної радіації і атмосферними опадами. Аналізувати стан виробництва с/г культур і визначення основних шляхів збільшення якості.

Мета її виконання полягає в закріпленні вміння студентів давати оцінку екологічного стану рослиництва у різних кліматичних зонах, розробити технологію вирощування польових культур та особливості поліпшення сільськогосподарських угідь, вибирати технології збирання та зберігання різних культур.

Розділ 1. Оцінка умов господарства

яра пшениця сільськогосподарська вирощування

Колективне с\г підприємство СТОВ „Прогрес" є добровільним об'єднанням громадян для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів. СТОВ „Прогрес" розміщене в зоні Полісся Житомирської області, с.м.т. Романів. Розташовано на відстані 67 км від міста Житомира, до найблищої залізничної станції « Разіно » 9 км.

В господарстві працює 56 чоловік.

В господарстві нараховується 2496 га земельних угідь, з яких на ріллю припадає 1989, а на луки і пасовища 307.

В господарстві є 5 тваринницьких ферм, кількість ВРХ становить 586 голів, з них корів 310, бугаїв 2, телиць старших 2 років 90, молодняк менше 2 років 84, молодняку до року 100 голова. Також в господарстві є свиноферма, свиней там налічують 53 голів, з них 5 свиноматок, і 48 свині на відгодівлю. Є ще 16 коней, з них 14 дорослих.

Напрямок господарства рослинництво з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом.

В господарстві СТОВ «Прогрес» висока ступінь розореності, рілля займає 80% усіх земель у господарстві, на сіножать і пасовища припадає 20%.

Склад земельних угідь господарства

№ п/п	Земельні угіддя	Площа, га	У % до сільськогосподарських угідь	У % до земель приватної власності
1	орні землі	1989	79,6	76,9
2	сіножаті, всього в	200	8	7,7
3	пасовища, всього в	307	12,2	11,8
Разом сільськогосподарських угідь	2496	100	96,5
4	полезахисні лісосмуги	10		0,3
5	чагарники	12,6		0.4
6	болота	1,6		0,06
7	під водою	3		0,11
8	інші земельні угіддя	62		2,3
Разом земель приватної власності	2585,2		100

1.1 Характеристика клімату

Місто Романів розташоване в північній частині України. Клімат в цілому помірно контенентальний з прохолодною зимою і теплим літом. Середньрічна температура становить 6,9, найнища вона у січні - мінус -7,3 , найвища - в липні 18,0.

1.Хід метерологічних факторів у Житомирсчкій області за багаторічними даними Житомирської станції

Місяць	Декада	Метерологічні фактори
		Опади	Добова темпратура, 0С	Відндносна вологість повітря,%	Сонячна радіація ккал/см2	Сума активних температур, 0С	Запас доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі
					Сумарна	Баланс
Січень	1	9	-6,0		2,3	-0,4
	2	9
	3	9
	сума	27
Лютий	1	9	-4,6		3,6	0,2
	2	9
	3	10
	сума	28
Березень	1	9	-0,1		7,2	2,5
	2	9
	3	10					30
	сума	28
Квітень	1	11	7,7	63	10,0	4,7	150
	2	13		60			288	38
	3	14		57			450	28
	сума	38						66
Травень	1	17	13,9	54	13,9	7,0	605	27
	2	20		54			766	24
	3	22		54			933	26
	сума	39						77
Червень	1	26	17,0	58	15,7	7,8	1107	23
	2	28		59			1286	15
	3	29		60			1487	16
	сума	83						54
Липень	1	29		61	15,2	7,8	1665	15
	2	29	18,0	61			1834	20
	3	28		61			2008	20
	сума	86						55
Серпень	1	25	17,4	58	12,8	5,9	2150
	2	24		57			2276
	3	22		58			2384
	сума	71
Вересень	1	22	13,0	60	9,1	3,7	2384
	2	20		62
	3	19		64
	сума	61
Жовтень	1	16	7,4	67	5,4	1,4
	2	14		70
	3	14		73
	сума	44
Листопад	1	13	1,8		2,1	0,0
	2	13
	3	12
	сума	38
Грудень	1	12	-2,7		1,6	-0,3
	2	11
	3	10
	сума	33
За рік		576	6,9	79	98,9	40,3
За період з 5 0С
За період з 10 0С

1.2 Ґрунтові умови

Основними типами ґрунтів у даному господарстві є темно-сірі лісові та чорноземи типові, дерново підзолисті. Темно-сірі лісові грунти -- розвиваються за лериовим процесом ґрунтоутворення, а підзолистий тип був раніше. Материнська порода лесовидний суглинок. Максимальний вміст гумусу становить - від 3,5-4,0%, реакція грунту близька до нейтральної. Сума обмінних основ 16-20 до 25мекв, Присипка SiO₂ супроводжуй всі шари грунту. Спостерігається періодично промивний тип водного режиму.

Чорнозем типовий -- з гумусним горизонтом 35- 40см в кінні якого наявні карбонати (32-35см Материнська порода - лес. За потужністю (Н+Іг шарів) не більше 40см малопотужні, та 40-80ш - середньо потужні. Сума обмінних основ 40-50мекв. Ступінь наїсичення основами - 98-100%. Максимальний вміст гумусу - 6%, але частіше зустрічаються не більше 4-х%. Реакція нейтральна або слабко лужна - 7,0-7,5рН. Наявний иепромивний тип водного режиму,

Характеристика грунту, на якому вирощується яра пшениця

Показники
Назва грунту	Темно-сірі лісові
Вміст гумусу,%	2,4
рН сольове	5,5
Гідролітична кислотність мг-екв/100 г	3,06
Обємна маса, с/см	1,37
Вміст (мг/100 г), група забезпечення
легко гідралізованого азоту N	2,3
Рухомого фосфору Р2О5	3,4
Обміного калію К2О	2,1
Глибина орног шару, см	25
Рельєф	Рівнинний
Заходи коріного поліпшення	Осушувальна меліорація
Забуряненість	Слабка
Основні буряни	Волошка синня

Розділ 2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів

2.1 Ботанічна характеристика культури

В культурі поширені такі різновиди м'якої пшениці:

- лютесценс (var. Lutescens Al.) - має білий безостий колос, неопушені луски, червоне зерно:

- мільтурум (vаr. Vilturum АІ.) червоний безостий колос, неопушені луски, червоне зерно;

- еритроспермум (vаr. Eritrospormum Коrn) - білий остистий колос, неопушені луски, червоне зерно. Серед ярих твердих пшениць найбільш поширені в культурі такі різновиди:

- гордеіформ (vаr. hordeiforme Ноst) - червоний остистий колос, неопушені луски, біле зерно:

- мeлянопус (vаr. melanopos L.I) білий остистий колос, чорні остюки. опушені луски, біле зерно:

- апулікум (vаr. apulikum Коrn) - аналогічний різновиду гордеіформ. має червоний остистий колос, але осгі чорні, а луски опушені, біле зерно.

Яра пшениця трав'яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає у ґрунт на глибину 1--1,5 м і більше. Стебло -- прямостояча соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів -- 60--90 см, середньорослих -- 100--110, високорослих -- 110--125 см; складається з 4--7 міжвузлів. Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3--5 стебел від одного кореню, у тому числі продуктивних -- 2-3. Листки -- опушені, завдовжки 15--25 см і більше, завширшки 1--2 см.

Колос різної довжини: короткий -- до 8 см, середній -- 8--10, довгий -- понад 10 см; за формою -- циліндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівки і в меншій мірі до основи, та булавоподіб-ний (скверхедний), який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15--25 колосків -- здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваються і утворюють зерно 2--3 нижні квітки.

Якщо у пшениці м'якої у перерахунку на 10 см стрижня розміщується менше 16 колосків, колос вважається нещільним; 17--22 -- середньощільним, 23--28 -- щільним, понад 28 -- дуже щільним; у твердої пшениці нещільний колос має до 24 колосків на 10 см стрижня; середньощільний -- 25--29, щільний -- понад 29 колосків. Кількість зерен у колосі часто перевищує 30--35 шт., а середня маса зерна у ньому становить 1--1,5 г (іноді до 2,5--4 г); маса 1000 зерен -- 25--55 г, частіше -- близько 40 г. Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4--11 мм. М'яка пшениця -- самозапильна рослина, але у жарку погоду може запилюватися перехресне. Тверда пшениця (Tr. durum Best.) представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало -- озимими. Порівняно з м'якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом. Колос щільний, з середнім індексом щільності 25--30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не обсипається. Зерно видовжене -- до 12 мм, у поперечному перерізі -- округло--кутасте.

Взаємозвязок фаз росту і розвитку, етапів ортогенезу та елементів продуктивності ярої пшениці

Фенологічні фази	Етапи органогенезу та їх коротка характеристика	Елементи продуктивності
Проростання насіння, сходи	1. Ріст зародкових органів, конус недеферінційований	Польова схожість, густота стояння рослин
Третій листок, початок кущення	2. Диференціація основи колоса на зародкові вузли, міжвузля та стеблові листки	Габіус рослини (висота, кількість листків), коефіцієнт кущення
Кущіння	3. Диференціація головної осі зародкового суцвіття	Кількість члеників колоскового стрижня
Початок виходу у трубки	4. Утворення конусів наростання другого порядку (колоскових горбочків)	Кількість колосків у колосі
Вихід у трубку	5. Закладання покривних органів квітки, тичинок маточок і приймочок	Кількість квіток у колоску
Стеблювання	6. Формування суцвіття і квіток (мікро- і макроспорогенез)	Фертильність квіток
Стеблювання	7. Гаметофітогенез, ріст покривних органів, видовження члеників колоскового стрижня	Фертильність квіток, щільність колоса
Колосіння	8. Гаметогенез, завершення процесівформування всіх органів суцвіття і квітки	Фертильність квіток
Цвітіння	9. Запилення і запліднення	Озеоненість колоса
Формування зернівки	10. Ріст і формування зернівки	Величина зерннівки
Налив зерна, молочна стиглість	11. Нагромадження поживних речовин у зернівці	Маса зернівки
Воскова і повна стиглість	12. Перетворення поживних речовин у зернівці на запасні	Маса зернівки, схожість насіння

2.2 Вимоги до умов вирощування

Вимоги до температури. Серед ярих зернових культур яра пшениця є однією з найбільш холодостійких рослин. Мінімальна температура проростання - 1-2°C, одержання сходів - 4-5°C. сходи витримують заморозки до мінус 8-10°C, а в фазі кущіння -до мінус 7-8°C. починаючи з колосіння до молочної стиглості рослини пошкоджуються заморозками мінус 1-2°C: оптимальні температури для кущіння - 10-14°C, для колосіння і наливу зерна -16-20°C, достигання -23-25°C. тверда пшениця вимогливіша до тепла.

Вимоги до вологи. Яра пшениця вибаглива до вологи. В недостатньо вологому грунті погано розвивається коренева система і рослини майже не кущиться. Насіння мякоі пшениці нормально проростає при поглинанні 50 -60% води від власної маси твердої потребує на 5-6 % більше. Це потрібно враховувати при підготовці грунгу до сівби та встановленні глибини загортання насіння.

Тверда пшениця більш стійка проти грунтової вологи у другу половину вегетації, що пояснюється більшою поглинальною здатністю її кореневої системи. Вона також краще витриму повітряну посуху, особливо в період формування і наливання зерна.

Критичною щодо поглинання вологи рослинами є фаза кущення і трубкування. Транспіраційннй коефіцієнт м'якої ярої пшениці 415, твердої 406.

Вимога до грунту. Яра пшениця вибаглива до наявності в грунті легко доступних поживних речовин. що пояснюється порівняно коротким періодом вегетації та зииженою засвоюваністю кореневої системи. Найкращими для неї є родючі й чисті від бур'янів чорноземи та каштанові грунти зі слабокислою та нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6- 7,5). На дерново-підзолистих грунтах необхідно вносити вапно, органічні та мінеральні добрива.

В перший період життя коріння м'якої ншениці швидше розповсюджується І ширину, а у твердої пшениці воно енергійно проникають в глибину грунту . Н а глибину проникання коренів ярої ншениці сильно впливає тип грунту. Маса її коренів у фазу воскової стиглості на дерново-підзолистих ггунтах восаової сіиглосгі на глибині 20 см склалає 68 % від загальиої маси, чорноземах - 40 %.

2.3 Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні показники реєстрованих і перспективних сортів

Сорт Колективна З

Цикл розвитку: ярий. Вид: м`яка. Особливості сорту: Середньоранній. Високостійкий до вилягання, обсипання. Ураження борошнистою росою і бурою іржею нижче порога шкодочинності. Посухостійкий.

Сорт створений спільно з Інститутом рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН методом добору з гібридної комбінації F3,[F 4( Red River x Inia 66)] x добір З F (ППГ-56хСелкирик)]хХарківська2. Автори сорту: В.С.Голик, В.С.Аладьїн, І.А.Панченко, В.А.Власенко, В.Й.Солона,Л.О.Животков,М.І.Блохін. Апробаційні ознаки: Різновидність еритроспермум. Колос циліндричний, середньої довжини (10,0 см), 18-19 колосків на 10 см довжини стрижня. Колоскова луска овальна із сильно вираженою нервацією, зубець ледь нахилений, плече середньої довжини, пряме, кіль сильно виражений, вузький. Остюки довжиною 7-11 см. у середній частині колоса розходяться. Зернівка подовжена, середніх розмірів, з неглибокою борозенкою. Висота рослим 90 см. Сортотип:низькорослий,напівінтенсивний. Урожайність: у конкурсному сортовипробуванні до 60 ц/га.

Якість зерна. Маса 1000 зерен 40 г, натура зерна 820 г/л, вміст клейковини 29%, білка 15%, “сила” борошна 300 о.а.

Зони розміщення: Лісостеп України.

Сорт Галлон

Цикл розвитку: ярий. Вид: м`яка.

Сорт низькорослий, висота рослин в середньому 66 см, стійкість до вилягання 4,9-5,0 балів. Не осипається (4,8 бала). До посухи стійкість 4,6 бала.Борошнистою росою уражується слабко, бурою іржею середньо. Сортовласник: "Осева Ексімпо Прага с.р.о.", Чехія.

Різновидність лютесценс. Колос білий, веретеноподібний, середньої щільності. Колоскова луска яйцеподібна, середньої величини. Зернівка червона, середньої величини. Маса 100 зерен-34,4г. Урожайність зерна за роки випробування становила 33,6 ц/га, гарантована прибавка 2,7ц/га. Якісні показники зерна за роки випробування. Вміст білка 13,4%, вміст клейковини - 26,4%, загальна хлібопекарська оцінка - 4,0 бали. Цінна пшениця.Внесений до Реєстру по зоні Лісостепу

Фази росту і розвитку ярої пшениці ( сорт Колективна)

Фенологічні фази	Дата настання	Тривалість періоду, днів	Глибина проникання кореневої системи
	Початок	Повна	Від сівби	Від сходів
Сівба	15.04	20.04	-	-	-
Сходи	27.04	5.05	13	-	20
Кущення	10.05	20.05	27	14	40
Вихід трубки	20.05	30.06	35	22	80
Стеблювання	5.06	13.06	46	33	120
Колосіння	15.06	21.06	54	41	180- ?2
Цвітіння	25.06	1.07	65	52	?2
Формування зернівки	2.07	5.07	69	56	?2
Молочна стиглість	5.07	9.07	73	60	?2
Воскова стиглість	16.07	20.07	84	71	?2
Повна стиглість	21.07	25.07	89	76	?2

Транспірація вологи посівом ярої пшениці, % від сумарної за вегетацію

Показник	Декада вегетації
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Розподіл декад вегетації по місяцях та декадах: місяць, декада місяця транспіраця,% від сумарної за вегетацію	1	3	6	9	13	15	17	17	14		-	-	-	-	-

Розділ 3. Рівні врожайності, які забезпечуються ґрунтово- кліматичними умовами та відповідність їм запланованої врожайності

3.1 Програмування врожайності за сонячною радіацією

ПУ - потенційна врожайність абсолютно сухої біомаси основної та побічної продукції, ц/га, т/га;

Qфар - надходження ФАР за період активної вегетації культури, ккал/га; кДж/га;

Кфар - проектований коефіцієнт засвоєння рослиною ФАР,%

q - калорійність абсолютно сухої біомаси культури, ккал/кг або кДж/кг

10² - коефіцфєнт для перерахунку врожайності в ц/га, т/га;

10² - коефіцієнт для перерахунку Кфар в абсолютні величини.

де ПУо - потенційна урожайність основної продукції за стандартної вологості,ц/га;

Пуп - потенційна урожайність побічної продукції, ц/га;

Со - стандартна вологість;

а - врожайність загальна;

а₀ - врожайність основної продукції;

ПБУ- проектована біологічна врожайність абсолютно сухої біомаси основної і побічної продукції. ЇЇ слід розраховувати за формулою:

66,22 ц/га

де У- проектована врожайність основної продукції стандартної вологості, ц/га;

С - стандартна вологість основної продукції,%

а - сума частин основної і побічної продукції в урожаї

3.2 Програмування врожаю за ресурсами вологи

Розраховують дійсно можливу врожайність за ресурсами вологи задопомогою формули:

ц/га

де ДМУ - дійсно можлива врожайність абсолютно сухої біомаси й побічної продукції, ц/га;

W - ресурси допустимої рослинам вологи, мм

ТК - транспіраційний коефіцієнт

Коефіцієнт засвоєння продуктивної вологи опадів залежно від гранулометричного складу грунту;

1, піщані - 0,45

2, суппіщані - 0,55

3, суглинкові - 0,75

4, осушені і освоєні торфовища - 0,85

W₀ - кількість опадів за період вегетації культури,мм;

W₀ =206.3*0,75=154,7

W=154,7+180=334,7

Загальну потребу культури у волозі для одержання запланованої врожайності розраховують за формолою:

Е₀=66,22*400/100=264,88 мм

де Е₀ - сумарне водоспоживання культури для одержання запланованої врожайності, мм.

Баланс сумарного водоспоживання ярої пшениці протягом вегетації

Показник	Місяць і декада
Подекадна транспірація води посівом: у % від сумарної за вегетацію у мм	1	2	4	7	12	23	26	16	9
Випаровування з поверхні грунту, мм	15	20	20	20
Опади,мм.	6,3	17	20	22	26	28	29	29	29
Ресурси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі грунту, мм, якщо вихідні запаси 190 мм	28	27	24	26	23	15	16	15	20
Надлишок + , мм	15.3	16	8	0					13
Нестача -, мм					2	49	59	20

3.3 Проектування елементів структури запланованої врожайності

Розрахунки запланованої врожайності за елементами структури для окремих культур ведуться за такою формулою:

У=Р*К*З*А/10²

У=5,5*2*40*40/100=176

де У - запланована врожайність культури, ц/га;

Р - кількість рослин на 1 га, млн.;

К - продуктивна кущистість;

З - кількість зерна у суцвіті,шт;

А - маса 1000 зерен, г.

Елементи структури запланованої врожайності ярої пшениці

Показник	Величина показника
Запланована врожайність	35
Спосіб сівби	Вузькорядний
Ширина міжрядь, см	7,5
1.Кількість на 1 м2 шт.:
рослин	121
пагонів,всього	426
пагонів продуктивних	387
2. Кустистість:
загальна	3
продуктивна	2
3. Висота рослин, см	120
4. Характеристика колоса
довжина,см	8
кількість колосків,шт	20
кількість зерен, шт	40
маса зерна з колоска,г	15,1
5. Маса 1000 зерен, г	40
6. Маса з 1 м2, г
зерна	350
соломи	420
7. Урожайність, т/га
зеона	3,5
соломи	4,2
8. Співідношення зерно / солома	1:1,2

3.4 Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує заплановану врожайність

Одним з найважливіших факторів, які забезпечують одержання запланованої врожайності є потужність фітометричних показників - величини фотосинтетичного потенціалу і листкової поверхні.

Для розрахунку використовують таку формулу:

; ; ;

де ФП - фотосинтетичний потенціал, м² х днів/га;

Т_v - тривалість вегетаційного періоду, днів;

У - запланована (програмована ) врожайність, кг/га;

М_фн - продуктивність 1000 м² х днів/га фотосинтетичного потенціалу,кг;

S_cр - середня за вегетацію площа листків, м²/га;

S_max - максимальна листкова поверхня посіву, м²/га;

С - коефіцієнт оптимізації графіка наростання листкової поверхні (в середньому 1,83).

Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності

4.1 Розміщення культури у сівозміні

Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні та однорічні бобові трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, картопля, баштанні культури. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих зернових, соняшнику, цукрових буряків у посушливі роки та інших попередників, які дуже висушують грунт.

У більшості господарств Лісостепу яру пшеницю слід розміщувати переважно після цукрових буряків (крім надто посушливих років). Переваги цього попередника в тому, що, як водиться, добре удобрені та доглянуті поля цукрових буряків забезпечують сприятливі умови для ярої пшениці: післядія органічних і мінеральних добрив, чисті від бур'янів поля, мінімальні витрати на основний обробіток грунту тощо.

Схема сівозміни

1. Багаторічні бобові трави 2. Багаторічні бобові трави 3. Озима пшениця 4. Буряки 5. Яра пшениця 6. Соя 7. Ячмінь + б/т	1. Бобові трави 2. Яра пшениця 3.Цукрові буряки 4.Гречка 5.Картопля 6.Ячмінь + б/т 7.Бобові трави

4.2 Обробіток ґрунту

Основний обробіток грунту потрібно проводити під час літньо-осіннього циклу польових робіт, тому викладені тут рекомендації є запізнілими. Однак агрономам варто з ними ознайомитися, щоб знати, яка ділянка підготовленої ріллі найбільше відповідає технології вирощування саме ярої пшениці.

Отже, після цукрових буряків та інших коренеплодів, як правило, проводять тільки основний безполицевий обробіток грунту. Після збирання кукурудзи відразу треба провести дискування в два сліди на глибину 6-8 см важкими дисковими боронами з подальшим проведенням основного обробітку грунту. Після озимих і зернобобових культур виконують лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або протиерозійними культиваторами КПУ-3,8 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3 на глибину 6-8 см. За підвищеної забур'яненості коренепаростковими бур'янами кращим заходом для боротьби з ними є додаткове безполицеве розпушування на глибину 12-14 см після відростання в них розеток. Для цього використовують широкозахватні агрегати КПШ-5, КПШ-9 або культиватори КПУ-3,8. Основний обробіток грунту проводять після повторного відростання розеток багаторічних коренепаросткових бур'янів.

Спосіб та глибину основного обробітку грунту слід обирати залежно від стану поля та біологічних особливостей попередньої культури. Зважаючи на еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку грунту. Глибоке чизелювання здатне замінити навіть глибоке плоскорізне розпушування, яке потребує значних енерговитрат, та й проводять його на грунтах з вологістю не вище 20%.

Перевагу має застосування безполицевого обробітку знаряддями чизельного типу ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, а на грунтах з легким гранулометричним складом -- плугів зі стояками ПРН-31000. Безполицевий обробіток цими знаряддями дає можливість зменшити витрати пального на проведення основного обробітку грунту на 35-40% порівняно з оранкою.

На полях з надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур'яненості проводять оранку на глибину 25-27 см.

Система передпосівного обробітку грунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості грунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо в день сівби на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-0,2, “Європак” та ін. За достатньої вирівняності поверхні грунту або застосування для основного обробітку комбінованих агрегатів можна обмежитись лише передпосівною культивацією в день сівби, застосувавши пружинні борони БП-8, які за оптимальної фізичної стиглості грунту забезпечують передпосівне розпушування на глибину 7-9 см і проведення посіву на глибину 4-6 см. Дальше ущільнення грунту котками ККШ-6 забезпечить розміщення посівного матеріалу на глибині близько 3-4 см, що відповідатиме біологічно зумовленим вимогам.

Передпосівне внесення: добрива загортають буряковим культиватором УСМК-5,4 з ротаційними боронами чи комбінованими агрегатами типу “Європак” (КАПП-6, АГ-6, КШП-8, АМО-7,2) на глибину 5 см.

Система обробітку грунту під яру пшеницю.

Обробіток грунту	Прийоми обробітку	Машини для обробітку	Строки виконання	Вимоги до якості
Основний	Лущення стерні	ЛДГ-10	20.07	Без огріхів.На глибину 6-8 см.
	Лущення стерні	ЛДГ-10	5.08	Без огріхів.На глибину 10-12 см.
	Оранка	ПЛН-5-35	20.08	Без огріхів.На глибину 22 см. Поле повино бути без виликих брил, рівне.
Передпосівний	Закриття вологи	БЗСС-1,5	5,04	Без огріхів.
	Культивація	Європак	14,04	Без огріхів. На глибину 10-12 см.

4.3 Система удобрення

На опідзолених грунтах (сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені) доцільно застосовувати всі три (N, P і К) основні елементи живлення. На грунтах із підвищеним та високим вмістом обмінного калію (чорноземи типові, чорноземи звичайні) можна вносити тільки азотно-фосфорні добрива.

Гній вносять під попередник ярої пшениці.

Встановлено, що продуктивність ярої м'якої пшениці на рівні 40 ц/га формується за наявності в грунті 175-180 мг/кг легкогідролізованого азоту; 110-120 мг/кг рухомого фосфору та 155-165 мг/кг обмінного калію. З такими агрохімічними параметрами родючості грунту вміст клейковини в борошні відповідає І-ІІ класам. Для твердої пшениці значення цих показників становлять, відповідно, 175-185; 150-160 та 180-190 мг/кг. За відсутності даних агрномічного аналізу дозу добрив розраховують так: уносять у 1,5 раза більше, ніж їх виноситься із зерном і соломою. За даними лабораторії рослинництва ІР ім. В. Я. Юр'єва, для сучасних сортів ярої пшениці нормативні витрати виносу поживних елелементів на формування 1 ц зерна (з урахуванням побічної продукції), в середньому, становлять: для м'якої -- азоту -- 3,17, фосфору -- 1,21 і калію -- 2,59 кг; для твердої, відповідно, -- 3,46; 1,33 і 2,40 кг. Оптимальною дозою повного мінерального добрива (NPK) за основного внесення є 40 кг д. р. на 1 га.

За оптимального водного режиму впродовж вегетації високі врожаї зерна забезпечує почасткове внесення азоту в період весняно-літньої вегетації -- на ІІ і ІV етапах органогенезу. Однак у районах із недостатньою кількістю опадів та їхнім дефіцитом у весняний період азотні добрива разом із фосфорними і калійними вносять повністю під зяблеву оранку або передпосівну культивацію.

Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай с/г культур по виносу поживних речовин

№	Показники	N	Р2О5	К2О
1	Винос поживних речовин на 1 ц основної продукції	3,3	1,1	2,7
2	Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га	115.5	38.5	94.5
3	Вміст рухомих форм поживних речовин в грунті по картограмах, мг/100 г	2,3	3,4	2,1
4	Запас рухомих форм у грунті, кг/га	69	102	63
5	Процент використання з грунту	20	10	18
6	Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з грунту	13.8	10.2	11.3
7	Надійде з органічними добривами, ( 40 т/га для попередника, поживних речовин)	160	80	200
8	Процент використання з органічних добрив	20	10	15
9	Буде використано: з органічних добрив, кг/га	32	8	30
10	Всього з грунту та органічних добрив, кг/га	45,8	18,2	41,3
11	Необхідно, щоб рослини засвоїли з мінеральних добрив, кг/га	69,7	17,6	53,2
12	Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив	70	55	80
13	Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин	90,6	25,5	63,8
14	Форми мінеральних добрив, що вносяться	Амячна селітра	суперфосфат	Хлористий калій
15	Вміст діючої речовини в добриві, %	34,6	20	56
16	Норми туків у фізичній вазі, ц/га	261,8	127,5	113

Система удобрення ярої пшениці, попередник цукровий буряк під який внесено органічні добрива

Прийом удобрення	Строк	Доза Кг/га	Форма добрив	Спосіб використання	Машина
Основне	20,08	N-20 Р2О5-40 К2О-30	Хлористий амоній Суперфосфат Хлористий калій	Розкідний	РУМ-0,5
Рядкове	15,04	N-17 Р2О5-17 К2О-17	нітроамофос	Рядковий	CЗУ-3,6
Підживлення 1.	22,05	N-18 Р2О5-18 К2О-18	Кристалон	Оприскування	ОП-2000
2.	5,06	N-20	Сечовина
3.	25,06	N-20
Сума
N		95
Р2О5		65
К2О		75

Розрахунок норми елементів живлення на запланований урожай проводять за такою формолою:

де Д - доза добрив в кг діючої речовини,

В - винос елементів живлення на запланований урожай, кг/га;

П - доступні в грунті поживні речовини, кг/га

Кп - коефіцієнт вбирання поживних речовин з грунту, %

Кд - коефіцієнт використання речовин з добрив, %

4.4 Сівба

В Україні на 2001 рік зареєстровано для вирощування 18 сортів м`якої і 7 сортів твердої ярої пшениці. Серед них Воронезька 6 (П), Луганська 4 (С)-сильн,і. Галан (Л), Колективна З (Л), Миронівська яра (ЛП), Рання 73 (ЛП), Рання 93 (ЛП), Скороспілка 95 (П), Харківська 18 (Л), Харківська 26 (СЛ)-цінні. Всі сорти твердої пшениці належать до групи харчових: Києвлянка (Л), Луганська 7 (Л), Неодюр (СЛ), Харківська 15 (С), Харківська 23 (С), Харківська 27 (СЛ), Харківська 37 (С), Харківська 46(СЛ).

Слід мати на увазі, що польова схожість її насіння частіше не перевищує 75%. Тому потрібно дуже ретельно готувати насіння до сівби.

Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, із схожістю у м`якої пшениці не нижче 92% і частотою не нижче 98%, у твердої - відповідно - не нижче 87 і 98%.

Після зимового періоду зберігання насіння потрібно провести повітряно- теплове обігрівання при температурі 38-40°C протягом 2-3 годин, або зробити протягом 3-4 днів сонячне обігрівання. Не пізніше як за 3-5 днів до сівби насіння протруюють за методом інкрустування для захисту від пліснявіння, твердої і летючої сажки, гельмінтоспоріозної і фузаріозної кореневих гнилей, борошнистої роси одним із таких протруйників: байтан універсал (2кг/т), бенлат (2-3кг/т), берет (3л/т), вінцит (2л/т), вітавакс (2-3кг/т), дерозал (1.5л/т), дивідент (2 л/т), колфуго (2-3 л/т), сумі-8 (1.5-2кг/т), фенорам-супер (2 кг/т), фундазол (2-3кг/т).

Сіяти пшеницю треба першою (одночасно з ярим житом) серед ранніх ярих хлібів, в перші дні початку польових робіт, як тільки грунт досягне фізичної стиглості і стане добре оброблятись. Запізнення із сівбою на 10 днів може призвести до зниження урожайності на 20-25%.

Сіють пшеницю звичайним рядковим або вузькорядним способом зерновими сівалками СЗ-3.6: СЗТ-3.6, СЗУ-3.6, СЗП-3.6, СЗ-5.4 та іншими. В регіонах вітрової ерозії - стерньовими сівалками СЗС-9, СЗС-2.1. При сівбі вузькорядним та перехресним способами норму висіву збільшують на 10-15%. Норми висіву збільшують також на забур'янених поля, на бідних грунтах і в районах достатнього вологозабезпечення. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу - 5-5.5, в Степу -4.5-5млн. схожих насінин на 1 га. Глибина сівби - 4-5см. В посушливих умовах та на легких грунтах - 6-7см.

Високі посівні якості насіння -- основна умова одержання повноцінного урожаю. Дані науково-дослідних. установ і практика передових господарств свідчать, що за однакових умов агротехніки сівба добірним насінням забезнечуе приріст врожаю на 20--30% і високу якість продукції.

Для поліпшення якості насіння у господарствах періодично проводять сортооновлення: еліту районованих сортів, одержану від науково-дослідних установ і учбово-дослідних господарств сільськогосподарських вузів, розмножують відповідно до потреб.

Посівна якість насіння проектованої культури

Категорія насіння	Сортовп чистота	Вміст насіння	Схожість,%	Вологість,% максимум
		Основної культури	Інших видів шт/кг
			культурних	бурянів
ОН ЕН РН РНт	99,7 99,7 98 95	99 99 98 97	8 10 40 200	3 5 20 70	95 92 92 87	14 14 14 14

Підготовка насіння ярої пшениці до сівби

Прийом	Особливості проведення робіт	Строк проведення робіт	Матеріал, марка машини, обладнення
1.Повітряно- теплове обігрівання	При температурі 38-40°C протягом 2-3 годин	1,04
2.Протруєння	З 3-4 дня до сівби методом інкрустування	10,04	байтан універсал (2кг/т)

13. Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин протягом вегетації

Показник	Категорія насіння
Попередник Сорт Лабораторна схожість,% Польова схожість,% Норма висіву, млн шт. га, кг/га	Цукровий буряк Галлон 92 82 5,5

Норма висіву:

де К - норма висіву,млн схожих насінин на 1 га

У - густота рослин перед збиранням, шт/га;

ПП - посівна придатність, %

З₀ - збереження рослин після сходів;

П_с - Польова схожість,%

Масові норми висіву:

=

де Н - норма висіву,кг/га

А - маса 1000 насінин,г.

ПП - посівна придатність насіння.

Технологія і вимоги до сівби

Поле, попередник, сорт	Строки сівби	Спосіб сівби	Норма висіву, млн шт. га, кг/га	Глибина загортання насіння,см	Машина для сівби
Цукровий буряк сорт Галлон	15,04	Вузькорядний 7,5 см	7,2млн/га 319 кг/га	5-7	СЗУ-3,6

4.5 Догляд за посівами і засоби захисту від бур'янів, хвороб і шкідників

Після сівби поле боронують легкими або середніми боронами, а за недостатнього зволоження коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують.

Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і з`являється щільна грунтова кірка, то її потрібно зруйнувати боронуванням впоперек сівби легкими боронами, або ротаційними знаряддями. Якщо проростки пшениці вже на глибині 2-3см від поверхні грунту, а глибина сівби не перевищує 4см., боронувати слід ротаційними мотиками. Якщо кірка утворюється після з'явлення сходів, то з метою її руйнування та боротьби з бур`янами, боронування проводять після сходів під час кущення.

Якщо забур`янення сильне, тоді у фазі кущення застосовують гербіциди, враховуючи видовий склад переважаючих бур'янів і їх шкодочинність. Для цього є великий сортимент гербіцидів, наприклад: агрітокс (1-1.5л/га), базагран, базагран М, базагран новий (2-4л/га), банвел (0.15-0.5 л/га), гранстар (15г/га), 2.4Д амінна сіль(0.7-1.2 л/га), 2М-4Х (0.9-1.5л/га), дезормон (0.8-1.4л/га), діален (1.9-2.5л/га), парднер (1-1.5л/га), пума супер (1л/га) або інші.

На початку з`явлення сходів шляхом крайових обприскувань, а через 5-7 днів при заселенні посіву гесенською, шведською, опомізою, злаковою мухами, цикадками та іншими шкідниками вище межі економічної шкодочинності слід провести суцільне обприскування посіву,використовуючи один із інсектицидів, враховуючи вид і шкодочинність шкідників: (актелік (1л/га), базудин (1.5-1.8л/га), БІ-58 новий (1.5л/га), бульдок (0.25л/га), волатон (1л/га), децис (0.2-0.3л/га ), діазинон (1.5-1.8л/га), золон (1.5-2.0л/га),карате (0.15-0.20л/га), кінмікс (0.2-0.3л/га), лебайцид (0.5-0.6л/га),нурел Д (0.75-1.0л/га), сумітіон (0.6-1.0л/га), фастак (0.1- 0.15л/га), ф`юрі (0.07л/га ).Обприскування проводять по мірі потреби при заселенні посівів шкідниками вище межі економічної шкодочинності. В південних лісостепових регіонах та в Степу під особливим контролем слід тримати розвиток шкідливої черепашки. При чисельності клопів на початку фази кущення 0.5-1 екземпляр на 1 м.кв., в період від цвітіння до кінця наливу зерна - личинок (2 личинки на 1м²), посіви обов`язково слід обробляти одним із інсектицидів для збереження якості зерна.

Яра пшениця під час вегетації уражується такими хворобами як стеблова іржа, бура лосткова іржа, борошниста роса, гельмінтоспоріоз, гельмінтоспоріозна і інші кореневі гнилі, фузаріоз, септоріоз, оливкова плісень, бактеріози та інші. При появі ознак захворювання посіви обприскують розчином фунгіциду: альто (0.15-0.20), арчер (0.8-1 л/га), байлетон (0.5-0.6 кг/га), бампер (0.5 л/га), бенлат (0.6- 0.8 кг/га), дерозал (0.5 л/га), імпакт (1.0 л/га), каліксин (0.5-0.75 л/га), корбель (0.5-1.0 л/га), міраж (1л/га), райдер (0.8-1.0 л/га), спортак (0.8-1.0 л/га), танго (0.6-0.8л/га), топсін (1.0-1.2кг/га), тілт (0.5 л/га), фолікур (0.5 л/га), фундазол (0.6-0.8 кг/га) або інші.

Для попередження вилягання посівів, при його прогнозуванні, посіви в фазі кущення обробляють розчином хлормеквату, хлорхолінхлориду (ССС-720, 2л/га).

При збігу в часі застосування різних препаратів, обприскування посівів проводять баковими сумішками, керуючись даними про змішуваність препаратів.

Заходи догляду за посівами ярої пшениці

Заходи догляду за посівами	Фази розвитку рослин	Строк проведення робіт	Агрегат	Вимоги до якості
післяпосівне коткування	-	у день посіву	ЗККШ-3	забезпечити рівномірність ущільнення по всьому полю
Внесення гербіцидів + Підживлення+ Інсектициди	Кущення	15,05	ОП-2000	Рівномірно по поверхні, застосовуючи 2.4Д амінна сіль(0.7-1.2 л/га). Кристалон БІ-58 новий (1.5л/га)
друге підживлення	Вихід в трубку	5.06	ОП-2000	Рівномірно по поверхні, не перевищуючи дозу N-20
Третє підживлення + внесення фунгіциду, інсектициду	Колосіння	25,06	ОП-2000	Рівномірно по поверхні, не перевищуючи дозу N-20, Амістар Екстра 0,5-0,75л Карате Зеон 0,15-0,2л

4.6 Збирання врожаю та його зберігання

Проводять прямим комбайнуванням зерновими комбайнами, або роздільним способом

Після обмолоту необхідно відразу очистити і висушити насіння, щоб воно не втратило схожості на токах. Під час очистки і сортування видаляється дрібне, легке, щупле насіння та інші домішки, тобто готується насіння найбільш відповідно до вимог державного стандарту.

Технологія збирання ярої пшениці, якщо часті дощі

Назва робіт	Строк виконання	Марка машин	Вимоги до якості
Скошування увалки	За 5 днів до обмолоту	ЖВН-6
Обмолот валків		Дон - 1500	При вологості 16-18%

4.7 Агротехнічна частина технологічної карти

Технологія вирощування ярої пшениці

Назва робіт	Строк виконання	Склад агрегату	Вимоги до якості
Лущення стерні	20.07	ЛДГ-10	Без огріхів.На глибину 6-8 см
Лущення стерні	5.08	ЛДГ-10	Без огріхів.На глибину 10-12 см.
Внесення добрив	20,08	РУМ-0,5	Доза N-20, Р2О5-40, К2О-30. Рівномірно.
Оранка	20.08	ПЛН-5-35	Без огріхів.На глибину 22 см. Поле повино бути без виликих брил, рівне.
Закриття вологи	5,04	БЗСС-1,5	Без огріхів.
Культивація	14,04	Європак	Без огріхів. На глибину 10-12 см.
Сівба з рядковим внесенням добрив	15,04	СЗУ-3,6	Проводять на глибину 5-7 см. Норма добрив N-17, Р2О5-17 , К2О-17
післяпосівне коткування	у день посіву	ЗККШ-3	забезпечити рівномірність ущільнення по всьому полю
Внесення гербіцидів + Підживлення+ Інсектициди	15,05	ОП-2000	Рівномірно по поверхні, застосовуючи 2.4Д амінна сіль(0.7-1.2 л/га).Кристалон,БІ-58 новий (1.5л/га)
друге підживлення	5.06	ОП-2000	Рівномірно по поверхні, не перевищуючи дозу N-20
Третє підживлення + внесення фунгіциду, інсектициду	25,06	ОП-2000	Рівномірно по поверхні, не перевищуючи дозу N-20, Амістар Екстра 0,5-0,75л Карате Зеон 0,15-0,2л
Скошування увалки	За 5 днів до обмолоту	ЖВН-6
Обмолот валків	25,07	Дон - 1500	При вологості 16-18%

Розділ 5. Заходи по охороні навколишнього середовища

З розвитком землеробства, розорювання нових земель змінюється режим поверхневого стоку Ґрунту і збільшується стійкість гранту проти ударів краплин дощу пливучого струмка, що впливає на змивання та розмивання гранту.

Головною теоретичною основою землеробства в обробітку гранту без обертання, тобто розпушення його із збереженням стерні на поверхні поля та запобігання ерозії і зменшення вологи.

Важливим протиерозійним заходом обробітку ґрунту в умовах достатнього зволоження є оранка впоперек схилу; контурний обробіток, оранка з ґрунтопоглиблювачами або плугами з вирізними полицями, плоскорізний обробіток із збереженням посівів.

Основний обробіток і сівбу на схилах проводять лише впоперек схилу, контурний обробіток, оранка з грутопоглиблювачами або плугами з вирізними полицями, плоскорізний обробіток із збереженням посівів. При цьому кожна борозна, кожен гребінь ріллі і порядок висіяної культури перешкоджають поверхневому стану, зменшують змив і збільшують запаси вологи в ґрунті.

Обробіток ґрунту по контурах - це складова частина контурно-меліоративної організації території та ґрунтозахисні системи землеробства, необхідні умови протиерозійних заходів. Вона передбачає контури проведення всіх операцій по вирощуванню, догляду за рослинами.

В процесі механічного обробітку ґрунту ґрунтообробними знаряддями зменшується вміст та надходження органічної речовини в ґрунті. Довгий процес обумовлений зменшенням кількості та якості органічних речовин які знаходяться в ґрунті.

Для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті потрібно вносити 10-12 кг/га органічних добрив.

Щорічні втрати гумусу на орних землях призводять до погіршення водного режиму ґрунту, спостерігаються втрати органічних речовин і при осушуванні, особливо це має місце мінералізація. При ущільнені тракторами ґрунту погіршується структура ґрунту, водно-повітряний режим, збільшується поверхневий стік і ступінь ерозії, знижується урожайність сільськогосподарських культур. Таку значну роль відіграє мінералізація обробітку ґрунту, яка забезпечує зниження енергетичних затрат, зменшення якості і глибини обробітку, шляхом: поєднання операцій в одному робочому процесі та застосування гербіцидів.

Розділ 6. Економічна ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Ефективність вирощування ярої пшениці в господарстві

Показники	2008	2009	2010	2010 до 2009, в % раз
Урожайність з 1 га,ц Рівень товарності, % затрати праці на 1 ц, людино-годин. Собівартість 1ц/га. Реалізаційна ціна 1 ц, грн. Прибуток з 1 ц, грн. Рівень рентабельності по культурі,% По рослиництву

Висновки

Грунтові умови даного господарства досить сприятливі для вирощування ярої пшениці, але забезпечення вологою недостатнє чере наявність одностороньої меліорації. Я пропоную провести ремонт і реконструкцію меліорації. Провести оновлення сільськогосподарських машин.

Список використаної літератури

яра пшениця сільськогосподарська вирощування

1. С.С. Рубін, А.Г. Михайлівський, В.П. Ступаков " Землеробство " Київ " Вища школа " 1980р.

2. С.В. Бегей, І.Ш. Шувар Екологічне землеробство " Львів І Новий світ - 2000 " 2007р.

3. В.М. Писаренко, П.В. Писаренко " Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи " Полтава Г ІнтерГрафіка " 2002р.

4. О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко " Рослинництво " Київ " Аграрна освіта " 2001р.

5. М.Я. Молоцький, С.П. Васильківський та ін.^м Селекція і Насінництво сільськогосподарських рослин " Київ " Вища освіта " 2006р.

6. М.М. Городній та ін." Агрохімія " Київ " Вшца школа 11995р.

7. Додатки

8. Книга полів господарства.

Размещено на Allbest.ru