Запобігання розвитку епіфітотійних хвороб в умовах лісостепу

Крім пригнічення ґрунтової інфекції, гриби виявились активними і проти грибів - збудників хвороб, які поширюються через повітря. Зокрема, в Англії за їх допомогою суттєво знижено розвиток молочного блиску плодових культур. Позитивні результати отримані також при застосуванні триходерми для боротьби з грибами.

Біологічний метод. Бактерії-антагоністи зараз інтенсивно вивчаються як практичний засіб боротьби з хворобами на різних культурах. Наприклад, замочування коріння розсади помідорів у культуральній рідині бактерії знижує ураженість рослин фузаріозним в'яненням з 28,2 % до 0,8 %. Доведена ефективність цієї бактерії проти кореневих гнилей, гомозу насіння і листків, вілту бавовнику, кореневих гнилей і фузаріозу льону, чорної ніжки капусти.

Віруси-антагоністи. В останні десятиріччя в технології вирощування помідорів у закритому ґрунті обов'язковою є вакцинація розсади слабо патогенними штамами вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ). Для цього створені спеціальні вакцинні штами, якими обробляють 8--10-денні рослини помідорів у фазі розгорнутих сім'ядольних листочків. Обробку проводять шляхом обприскування рослин вакцинним розчином з додаванням 15 г карборунду на 1 л. Карборунд спричиняє мікротравми покривних тканин, через які вірус легко проникає в рослини. Ефект вакцинації полягає в тому, що розмноження введеного слабопатогенного штаму вірусу запобігає розмноженню сильно патогенного штама. В основі захисту є антагоністичні відносини між штамами вірусу, а також захисні реакції, що розвиваються в рослинах після вакцинації (утворення інерфероноподібшіх білків). Імунітет до сильно патогенних штамів у вакцинованих рослин виникає через 7--10 днів і зберігається впродовж декількох місяців, тобто практично весь період вегетації помідорів.

Біологічний метод боротьби з хворобами рослин полягає у використанні існуючих у природі явищ надпаразитизму, антибіозу, тобто антагоністичних відносин між організмами, які розвиваються на рослинах і в ґрунті.

В наш час найбільша увага приділяється вивченню і використанню антагоністів і продуктів їх життєдіяльності - антибіотиків. Як антагоністи багатьох фітопатогенів добре вивчені і застосовуються гриби роду Trichoderma. Вони поширені в ґрунтах різних типів і продукують антибіотики - гліотоксин, віридин, триходермін, соцукацилін, аламецин тощо, які мають антибактеріальні і антигрибні властивості. На основі цих збудників створено препарат триходермін - БЛ. Проти борошнистої роси огірка в захищеному ґрунті пропонується препарат бактофіт на основі бактерії Bacillus subtilis.

Важлива роль у біологічному захисті рослин від хвороб відведена мікрофільним грибам - над паразитам (роду Ampelomyces, Trichothecium). Незавершений гриб Trichothecium roseum Lin утворює антибіотик трихотецин, який пригнічує розвиток і ріст багатьох грибів - збудників борошнистої роси огірків, моніліозу тощо. На його основі створений біологічний препарат трихотецин. Фітобактеріоміцин (ФБМ), продукт життєдіяльності Actinomyces lavendulae, рекомендований проти бактеріозів квасолі, кореневих гнилей пшениці, коренеїда цукрових буряків, слизового та судинного бактеріозу капусти.

Гриби-гіперпаразити, або паразити другого порядку в природних умовах досить поширене явище. На даний час їх відомо декілька сотень видів. Найбільш поширеними. Ступінь паразитичної активності у них неоднакова, більшість їх не вузькоспеціалізовані паразити.

На основі найбільш активних гіперпаразитів створені препарати, які використовують у боротьбі з хворобами. Зокрема на основі грибів із роду створено препарат ампеломіцин, який показав досить високу ефективність у боротьбі з борошнистою росою яблуні та огірка. Застосовують його шляхом обприскування рослин.

Незважаючи на деякі позитивні результати, гіперпаразити ще не набули достатнього поширення у боротьбі з хворобами через ряд причин, пов'язаних з технологіями їх виробництва, зберігання тощо.

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (збудників хвороб тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву - пестициди ("пест" - шкода, "цидо" - вбивати).

Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. епіфітотія фунгіцид пероноспороз

Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров'я. В цьому Переліку передбачаються об'єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об'єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.

Пестициди поділяються за об'єктами застосування, за способом проникнення в організм та за хімічним складом діючої речовини.

Протруєне насіння звільняється від збудників багатьох хвороб, що знаходяться на його поверхні або всередині. Для захисту посівного і садивного матеріалу від хвороб і шкідників використовують комбіновані протруйники, до складу яких входять фунгіцид і інсектицид. Залежно від препаративної форми, і технології знищення шкідливого організму застосовують мокре, напівсухе та сухе протруювання. Найбільшого поширення набуло напівсухе протруювання, яке відбувається при додаванні невеликої кількості води (до 10 літрів на одну тонну зерна). Вода зволожує насіння, а в результаті до нього краще прилипає протруювач, утримуваність пестициду досягає 30-50 %. Для покращення якості протруєння насіння використовуються різноманітні прилипачі (клей силікатний, сульфітно-спиртова барда тощо).

Розділ 7. Рекомендовані фунгіциди для попередження розвитку епіфітотій справжньої борошнистої роси та пероноспорозу, регламентація їх застосування

У боротьбі з борошнистою росою та пероноспорозом, та для недопущення спалаху епіфітотій даної хвороби рекомендовано застосовувати фунгіциди. Асортимент фунгіцидів підбирається із чинного "Переліку пестецидів та агрохімікатів, які дозволені до використання на 2010рік" та додатку до нього за 2011 рік.

Акробат МЦ, в.г. (д.р. диметоморф, 90г/кг + манкоцеб, 600 г/кг) - норма витрати 2.0 кг/га.

Альєт, з.п.(д.р. фосетил алюмінію 800г/кг) - норма витрати 2,0 кг/га.

Інфініто 61,к.с (флукопіколід 62.5 г/л + пропамокарб гідрохлорид 625г/л) - норма витрати 1.2-1.6 кг/га

Квадріс 250, к.с.(д.р. азоксістробін 250 г/л) - норма витрати 0,6 л/га

Курзат Р 44, з.п.(д.р. цимоксалін 4.2% + оксихлорид міді 39,7%) - норма витрати 3.0 кг/га

Медян Екстра 350, к.с.(д.р. хлороксид міді 350 г/л) - норма витрати 2-2.5 л/га

Метаксил, з.п. (металаксил 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг) - норма витрати 2.5 кг/га

Ордан, з.п.(цимоксаніл, 42 г/кг + хлороксид міді,689 г/кг) - норма витрати 2.5-3.0 кг/га

Превікур 607,в.р.к. (д.р. пропамокарб гідрохлорид 722 г\л) - норма витрати 2л/га

Ридоміл Голд МЦ, 68, в.г. (д.р. металаксил 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг) - норма витрати 2.5 кг/га

Сапроль, к.е. (д.р. трифорин 200 г/л) - норма витрати 0.5-1.0 л/га.

Розділ 8. Комплексна система захисту огірків від борошнистої роси та пероноспорозу

Система інтегрованого захисту - це комплекс застосування методів для довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозів економічних порогів шкодо чинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих чи природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин і екологічну рівновагу в довкіллі. Інтегрована система захисту передбачає низку заходів захисту які регулюють чисельність шкідливих організмів зокрема:агротехнічний фізико-механічний імунологічний біологічний хімічний.

Агротехнічний метод - один із основних в екологічно орієнтованих системах захисту рослин у рільництві та овочівництві. Він раціонально поєднує вимоги захисту рослин і охорони навколишнього середовища. До агротехнічного методу входить: науково-обґрунтоване чергування культур в сівозміні, якісний та повний обробіток ґрунту, своєчасність посіву в оптимальні строки, збалансоване внесення добрив, підбір попередників.

Селекційно-насінницький метод - цей метод передбачає впровадження та використання стійких до хвороби сортів та гібридів з метою зменшення ураженості рослин даною хворобою.

Профілактичний метод - цей метод передбачає проведення обстежень (моніторингу) за допомогою яких хворобу можна недопустити, або попередити її епіфітотичний розвиток.

Біологічний метод боротьби з хворобами рослин полягає у використанні існуючих у природі явищ надпаразитизму, антибіозу, тобто антагоністичних відносин між організмами, які розвиваються на рослинах і в ґрунті.

Хімічний метод-передбачає використання хімічних препаратів-фунгіцидів у боротьбі з хворобами.

Комплексна система захисту огірків від борошнистої роси та пероноспорозу

Висновки

1. На основі даної курсової роботи було вивчено, що епіфітотія - це спалах хвороби, масове її поширення, що призводить до великих втрат врожаю, а іноді і до загибелі рослин.

2. Було встановлено, що збудник несправжньої борошнистої роси огірків в останні роки здатен викликати значний розвиток епіфітотії. Шкодочинність якого в окремі роки може сягати до 60% втрат.

3. Була встановлена шкодочинність різних типів епіфітотій.

4. За допомогою розробленої математичної моделі динаміки та швидкості розвитку борошнистої роси та пероноспорозу ми можемо слідкувати за інтенсивністю розвитку даних хвороб.

5. На основі побудованих номограм навчилися визначати найоптимальніші строки проведення обприскувань проти борошнистої роси та пероноспорозу.

6. Об'єднавши всі методи захисту рослин ми склали комплексну систему заходів, які направлені на попередження епіфітотії борошнистої роси огірків та пероноспорозу.

7. Вивчили біологічні особливості розвитку патогена та збудника борошнистої роси огірків та пероноспорозу.

Використана література

1. Атлас, Пересыпкин В.Ф. Атлас болезней полевых культур. - 2-е изд., испр. и доп. - К.: Урожай, 1987. - 144 с

2. Словник, Недвига О.Є. Словник понять і термінів з фітопатології. - Умань, 2001. - 304 с.

3. Марютін Ф.М., Пантелеєв Л.М., Білик І.М. Фітопатолгія. - Навчальний посібник. - Харків: Еспада. - 2008. - 544 с.

4. Підручник, Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія. - К.: Аграрна освіта, 2000. - 415 с.

5. Промышленное семеноводство: Справочник / В.И. Анискин и др.; Под ред. И.Г. Строны - М.: Колос, 1980. - 287 с.

Размещено на Allbest.ru