Технологічний процес закладання саду і ягідника

З віком дерев поливну норму збільшують з розрахунку зволоження ґрунту до глибини 1м. Вологозарядкові поливи, особливо осінні, створюють запаси вологи в ґрунті, що сприяє не тільки підвищенню врожайності, а й поліпшенню умов перезимівлі дерев, їх проводять в кінці жовтня - у листопаді після опадання листків, коли температура повітря знизиться настільки, що усувається можливість відновлення посиленого вбирання води кореневою системою плодового дерева і його активного росту. Прогресивний спосіб зрошення -- краплинний, при якому за допомогою спеціальних водопусків (крапельниць) воду подають безпосередньо під кожне дерево на поверхню ґрунту чи на глибину 30 - 40см, тобто у зону максимального зосередження кореневої системи.

На базі краплинного зрошення розроблена система підкронного дощування, при якій за допомогою спеціальних розпилювачів утворюється дрібнодисперсний дощ, що зволожує ґрунт і приземний шар повітря і підтримує тургор рослин залежно від погодних умов.

Аґрус.

Аґрус посухостійкий і добре витримує атмосферну посуху. Однак при нестачі вологи він погано росте і плодоносить. На перезволожених ділянках або в місцях з близьким заляганням підгрунтових вод (до 80см від поверхні ґрунту) ріст рослин погіршується у зв'язку з витісненням повітря з кореневмісного шару і пригніченням життєдіяльності ґрунтової мікрофлори.

При недостатній кількості опадів в усіх районах вирощування аґрус необхідно поливати. Вологість ґрунту слід підтримувати у межах 60--70 % НВ.

В умовах нестійкого зволоження при відсутності опадів навесні і в першій половині літа перший раз поливають під час цвітіння, другий -- у період достигання плодів і третій -- після або під час збирання ягід. Воду напускають у борозни завглибшки 10-12см, які нарізують підгортальником чи корпусом плуга. Борозни завширшки 30-35см розміщують на відстані 35-40см від рослин з боків ряду. На кожний полив використовують близько 400м3 води на 1га. Борозни і гребені після зрошення при підсиханні ґрунту вирівнюють шлейфами, культиваторами або боронами.

Прогресивним у поливах є встановлення режиму зрошення насаджень протягом усього періоду вегетації.

На ґрунтах середнього та легкого механічного складу кущові ягідники зрошують при нижчих на 10-20 % НВ межах перед-поливної вологості ґрунту. Кількість поливів при цьому збільшується, а поливні норми зменшуються.

У колективних і присадибних садах режим зволоження кожної ягідної культури такий самий, як і в промислових насадженнях. Різниця полягає лише у методі визначення строків поливу та способі його виконання. Передполивну вологість ґрунту тут можна визначати наближено. Для цього з різної глибини беруть грудку землі і стискують її в руці. Розкопують проби лопатою, вологість і глибину промокання ґрунту визначають перед поливом і після нього.

Для раціонального використання поливної води і швидкого проникнення її до коренів з двох боків ряду чи навколо окремих кущів на відстані 35-40см прокопують борозенки завглибшки 10--12 см і завширшки 30-35см. На кожний квадратний метр насаджень у борозни заливають в середньому 30-40л води.

Після всмоктування води борозни засипають вийнятим з них ґрунтом і розпушують ділянку з наступним мульчуванням перегноєм, торфом або сухим ґрунтом з міжрядь.

8.5 Система боротьби з шкідниками та хворобами

Яблуня

Осінній період. У садах після листопаду проводять дискування або оранку міжрядь, обробіток пристовбурних смуг, що дуже важливо в боротьбі з мінуючими молями, паршею і бурою плямистістю. У садах, заселених мишоподібними гризунами і на важких ґрунтах обов'язково необхідно проводити оранку або перекопування.

У кінці листопада для захисту дерев від пошкодження кори опіками штамби і скелетні гілки білять 20%-м вапняним молоком.

Ранньовесняний період. У кінці лютого -- на початку березня під час відлиг підновлюють побілку штамбів і скелетних гілок 20%-м вапняним молоком з додаванням 3% мідного купоросу для захисту від морозобоїв, сонячних опіків та боротьби з хворобами.

Під час весняного обрізування обов'язково видаляють і спалюють усі сухі гілки. Пошкоджені обрізують до здорової деревини. Після обрізування хворих дерев секатори, ножі і пилки дезинфікують 5%-м розчином формаліну.

Коли встановиться стійка погода із середньодобовою температурою плюс 4 °С, у всіх зонах плодівництва проводять боротьбу із зимуючими личинками щитівок, зимуючими стадіями попелиць, кліщів, листовійок, зимового та інших видів п'ядунів обприскуванням 1%-м ДНОКом, 4%-м олеокупритом.

Період у розвитку яблуні від початку вегетації до закінчення цвітіння є одним із відповідальних у проведенні захисних заходів. У цей час відбувається інтенсивне зараження дерев яблуні паршею і заселення розеток і листя розановою та іншими видами

листовійок, зимовим п'ядуном, жуками, мінуючими молями та кліщами -- фітофагами.

З появою зеленого конусу проти парші дерева обробляють 3%-ю бордоською рідиною. При малій чисельності комах і великому запасі інфекційного начала парші, плодової гнилі та бурої плямистості у період розпускання бруньок сади обприскують 1%-ю бордоською рідиною. На ті сорти, що схильні до борошнистої роси, до бордоської рідини додають 0,5%-ну сірку, що змочується. Якщо у цей період буде виявлено порогову чисельність яблуневого квіткоїда (20-30 жуків на 1 дерево) або інших шкідників, тоді в промислових садах для обприскування необхідно використовувати 0,2%-ну емульсію 35%-го фозалону з додаванням 0,4 % поліхому.

Через 12--14 днів після попереднього обприскування промислові сади обробляють 0,1%-ю суспензією топсину-М. При наявності стійкої популяції парші обприскування проводять 0,4%-ю суспензією поліхому або полікарбацину. У цей період стежать за динамікою вилітання яблуневої плодожерки.

На початку відродження гусениць яблуневої плодожерки другого покоління зимові й осінні сорти, якщо в пастках за 7 днів відловлено 3 і більше метеликів, обприскують цимбушем 0,01 % (0,2 кг/га) з додаванням 0,2 % омайту (30%-й з.п.) проти яблуневої плодожерки і кліщів/з додаванням колоїдної сірки (16 кг/га) або 0,5%-го з.п. сірки (8--10 кг/га) проти борошнистої роси, 8 кг/га поліхому або полікарбацину, якщо в липні або на початку серпня випадають опади.

Підставою для проведення хімічних обробок проти шкідників і хвороб повинні бути результати обстеження, виконані перед кожним обприскуванням, а також знання стійкості шкідників плодового саду проти препаратів, які заплановано використовувати.

Аґрус.

При наявності попелиць під час розпускання бруньок кущі обприскують актеліком 50%-ним к.е. (2--3 кг/га) чи карбофосом, 50%-ним к.е. (2 кг/га) з додаванням проти хвороб купрозану, 80%-ного з.п. (З--4 кг/га). За 5-6 днів до цвітіння проти листокруток та інших шкідників кущі обробляють 0,2%-ною емульсією 50%-ного к.е. карбофосу (3 кг/га), додаючи проти борошнистої роси каратан, 25%-ний з.п. (1 кг/га). Після цвітіння та влітку проти борошнистої роси насадження обприскують 0,04%-ною суспензією 25%-ного з.п. байлетону. При наявності шкідників і хвороб обприскування проводять після збирання врожаю.

Для боротьби проти зимуючих стадій багатьох шкідників і хвороб до розпускання бруньок проводять обприскування нітрафеном (60%-на паста) у 3%-ній концентрації.

Проти аґрусового п'ядуна, пильщика, вогнівки, попелиць і кліщів перед цвітінням обприскують ровікуртом, 25-ний к. е. у 0,05%-ній концентрації. При необхідності після цвітіння обприскування ровікуртом повторюють. Проти борошнистої роси використовують фосфорнокислий натрій двозаміщений (НАТ). Інтервал між обробками 10 днів. Після збирання врожаю проти борошнистої роси проводять ще 2--3 таких обробки з інтервалами 10--14 днів.

9. Потреба в пасіці

Найбільш інтенсивно і продуктивно працюють бджоли в радіусі 200-250м від вулика, тому вулики пасіки розставляють в саду так, щоб найбільша відстань не перевищувала згадану. На великій площі саду вулики розміщують групами з відстанню між ними не більш як 450-500м.

Для своєчасного і якісного запилення плодових порід і ягідних культур краще вивозити пасіку в сад на початку цвітіння. З першого дня бджоли починають відвідувати квітки і не відвертають своєї уваги на відвідування квіток інших рослин. Для цього за кілька днів до початку цвітіння саду проводять обробіток ґрунту, обкошують межі, дороги і місця, де можуть рости медоноси і бур'яни. Запилення 1га насаджень забезпечують 2-3 сильні бджолосім'ї.

Потреба в пасіці:

Площа - 79га

Кількість бджолосімей на 1га - 2шт.

Загальна кількість бджолосімей 79х2=158шт.

10. Баланс території саду і ягідника

баланс території показує ефективність використання землі структурними елементами саду. Раціональне використання землі передбачає також наявність непродуктивної площі, яку відведено під дороги, садозахисні насадження, розворотні смуги, гідротехнічні споруди і господарський двір.

Таблиця 6. Баланс території саду і ягідника

11. Показники продуктивності та економічної ефективності саду в роки повного плодоношення

11.1 Урожайність

Урожайність планується від часу одержання першого товарного врожаю, який залежить від породи, підщепи і сорту.

Таблиця 7. Запроектована врожайність

11.2 Валове виробництво та розподіл продукції

Ці показники обчислюють на підставі даних проектування врожайності в рік одержання максимального врожаю.

Таблиця 8. Валовий збір і цільовий розподіл продукції

11.3 Вартість валової продукції

1. Розраховуємо вартість яблук:

Середня ціна - 1250 грн/т

1250х966=1207,500 тис. грн.

2. Розраховуємо вартість груші:

1250х316=395,000 тис. грн.

3. Розраховуємо вартість вишні:

1000х241,4=24,140 тис. грн.

4. Розраховуємо вартість персика:

1000х170=17,000 тис. грн.

5. Розраховуємо вартість суниці:

2000х35,1=70,200 тис. грн.

6. Розраховуємо вартість малини:

2000х97,2=194,000 тис. грн.

7. Розраховуємо вартість смородини:

2000х81=162,000 тис. грн.

8. Розраховуємо вартість аґрусу:

2000х89,7=179,400 тис. грн.

Загальна вартість валової продукції становить:

1207,500+395,000+24,140+17,000+70,200+194,400+162,000+179,400=2249,640 тис.грн.

11.4 Капіталовкладення на створення насаджень та затрати праці

Таблиця 9. Потреба в капіталовкладеннях і витрати праці на створення саду (ягідника)

Отже, для закладання 79га саду потрібно 835,220 тис. грн. капіталовкладень і 58621 людино-год. затрат праці.

Список використаної літератури

1. І.К. Омельченко - Культура яблуні в Україні, - К.:Урожай, 1993. - 264 с.

2. Г.О. Каблучко, Б.К. Гапоненко - Плодівництво: Навч. посіб., - К.: Вища школа, 1990. - 351 с.

3. Т.Є. Кондратенко - Яблуня в Україні (сорти),- К.:Світ, 2001. - 296 с.

4. В.С. Марковський, А.Г. Гуляєв, В.П. Лошицький - Довідник по ягідництву, - К.:Урожай, 1989. - 224 с.

5. П.Г. Копитко - Удобрення плодових і ягідних культур: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2001. - 206 с.

6. Сад, город, пасіка - № 1 2002;

7. Дім, сад, город - № 7 2001;

8. http://www.agroua.net/

Размещено на Allbest.ru