Створення нових сортів і гібридів тритикале

9.2 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

Охорона праці - це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами ,енергетичними матеріалами і речовинами ,управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню аварійних ситуацій, травматизму і загибелі людей у сільськогосподарському виробництві .

Існує чітка нормативно-правова база охорона праці Вона підкріплена Законом України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „від 21 грудня 1993 року за № 123, а також Галузевою угодою на 1999-2002 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" (1996 року) Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на власника (керівника) господарства. Крім того наказом по господарству обов'язки Інженера з охорони праці покладені на головного Інженера господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.[38]

На підприємстві постійно удосконалюється організація праці, розробляються заходи виробничої санітарії та гігієни праці Застосовується і впроваджується комплексна механізація і виробничих процесах Загальний рівень механізації по господарству складає 52 %.

В агрофірмі також є кабінет з охорони праці, який обладнаний стендами і плакатами з техніки безпеки .Тут знаходиться основна нормативна документація по охороні праці, журнали обліку та реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, збірник інструкцій щодо виконуваних робіт у сільському господарстві ,плани заходів з охорони праці на поточний рік і також акти нещасних випадків, які трапляються на виробництві В кабінеті також проводяться лекції, заняття, інструктаж працюючих, роз'яснювання щодо безпечного виконування робіт в сільськогосподарському виробництві Велика увага надається також протипожежній безпеці. Проводиться інформування пов'язане з пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху.

Також на підприємстві з метою удосконалення заходів з техніки безпеки усе устаткування та обладнання закріплене, наказом по господарству за певними відповідальними особами, що дозволяє вести контроль за технічним станом машин та обладнання, проводити роботу тільки з навченим технічним персоналом.

На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охорони праці.

Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони прані, проте ще трапляються нещасні випадки, які представлені в таблиці 5.1.

Найбільш поширеним методом аналізу виробничого травматизму на підприємстві сільського господарства є статистичним .

Таблиця 9.1 Показники стану охорони праці в ННВК СНАУ

Аналізуючи дані таблиці 5.1. бачимо, що кількість нещасних випадків за останні три роки зменшилась, зменшився також і коефіцієнт тяжіння. Ці зменшення за останні три роки сталися завдяки :

а)регулярному проведенню інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

б)виконанню та дотриманню правил і норм з техніки безпеки;

в)постійній агітації та забезпеченості спецодягом працівників підприємства.

Якщо проаналізувати асигнування коштів на охорону праці, то можна зробити висновок, що кількість коштів збільшилася на 1600 гривнів, в зв'язку з зростанням цін на засоби індивідуального захисту населення та медикаменти. Крім того велика кількість коштів також іде на придбання спецодягу та поновлення засобів пожежогасіння

Також для усунення небезпек та травмування пов'язаних з механізованим вирощуванням зернових культур на майбутній рік, потрібно розробити типові положення та інструкції пов'язані з вирощуванням і збиранням зернових культур. Особливу увагу надати раціональному використанню сільськогосподарської техніки та зберіганню нафтопродуктів.

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні ярого ріпаку наведений в таблиці 5.2

Значно знижує травматизм наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв; контроль за роботою вузлів, що працюють під тиском, перевірка справності засобів сигналізації, засобів підтримки санітарно-гігієнічних умов праці (кондиціонер, обігрів, вентиляція). Наявність засобів для безпечного проведення технічного огляду та ремонту [26].

Таблиця 9.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

При роботі на машинах з дисковими робочими органами забороняється ремонтувати вузли при піднятих в транспортне положення робочих органах. Під час роботи забороняється регулювати і змазувати знаряддя, сідати на раму. При з'єднанні плугів з тракторами під'їздити потрібно плавно, на малих обертах. З'єднують причіпний чи начепний пристрій тільки при повній зупинці трактора та при виключеній передачі.

При виконанні робіт по хімічному захисту ріпаку існує небезпека отруєння пестицидами, особливо, в спекотну безвітряну погоду. Такі роботи необхідно проводити в ранкові або вечірні години. Працюючи з пестицидами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни [37,38,39]

Кабіна трактора обладнується пристроєм нормалізації мікроклімату, який забезпечує підтримання рівномірної температури повітря в кабіні в теплий період не більше ніж на 2-3 С вище температури назовні, але не нижче 14 С0C і не вище 280 С при відношенні вологості повітря 40-60%.

При поворотах швидкість руху не повинна перевищувати 4 км/год, а на схилах - 3 км/год. Межу поля зі сторони ярка відокремлюють контрольною борозною на відстані не менше 10 м від краю.

Технічний стан збиральних машин повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.111-85, ГОСТ 12.3.07-79. Машини з технічною несправністю до збирання не допускаються. При оцінці технічного стану машин особливу увагу приділяють гальмам, рульовому управлінню, двигуну, електрообладнанню. Перевіряють наявність на комбайні вогнегасника, лопати, ящика з піском.

Важливу увагу потрібно приділяти пожежній безпеці. В процесі роботи не можна допускати задівання обертовими деталями кожуха або корпуса узла, так як це може привести до іскріння та пожежі.

Оскільки мінеральні добрива можуть створювати пожежовибухову небезпеку, склади, де вони зберігаються, обладнують технічними засобами, стелажами, піддонами, а щитами розділяють на окремі відсіки. Через вибухопожежні властивості розміщують окремо сухі мінеральні (крім селітр) і зріджені добрива.

Склади для зберігання селітр мають підвищену пожежовибухонебезпеку, тому їх розміщують окремо від інших складів сухих добрив з мінімально допустимим пожежним розривом.

Отже, щоб зменшити відсоток травматизму і кількість нещасних випадків при вирощуванні ріпаку і взагалі в господарстві, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні різних операцій, бути обережними при роботі з пестицидами і мінеральними добривами, а також пам'ятати про наслідки, які можуть виникнути через неуважність і необережність, адже людина та її здоров'я - найбільша цінність [25,10].

10. Охорона навколишнього середовища

Бурхливий розвиток промисловості в період науково-технічного прогресу поставив питання охорони навколишнього середовища, під яким розуміють Землю з усіма видами життя на ній. Навколишне середовище - це земна кора, біосфера і космічний простір навколо земної кулі, який впливає на життєві процеси.

Сучасна діяльність людини настільки змінює вигляд земної поверхні, що за своїми масштабами прирівнюється до геологічних процесів.

Зміна природних умов внаслідок антропогенного впливу давно втратила локальний характер. Докорінне перетворення природних ландшафтів уже охопило 1/5 частину суші і забруднювачі, що надходять в атмосферу і гідросферу, включаються у глобальну циркуляцію хімічних сполук у природі. Стає реальною загроза екологічної кризи, тому запобігання їй - важливе завдання сучасності.

Пестициди застосовуються в основному на сільськогосподарських угіддях і в невеликих кількостях в лісах помірного поясу.Внаслідок циркуляції в повітрі і водоймищах, переносу живими організмами по ланцюгу живлення, вони можуть значно поширюватися у природних ландшафтах, пртрапляти у продукти харчування і завдавати шкоди тваринному світу і здоров`ю людини.

Глобальний характер антропогенного впливу на природу вимагає иіжнародних зусиль для успішної охрони навколишнього середовища.Завдання сучасного періоду полягає у свідомому регулюванні якості навколишнього середовища.

Хімічна боротьба з хворобами рослин стала на реальну наукову і практичну основу в кінці дев`ятнадцятого століття після винаходу бордоської суміші і запровадження промислового виробництва сірчаних препаратів. Завдяки появі у післявоєнні роки органічних інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів різко підвищилась ефективність хімічного захисту врожаїв.

Висока економічна ефективність хімічного захисту рослин зумовила швидке зростання виробництва і застосування пестицидів, причому в кінці 50-х років особливо ентенсивно розвавалось застосування гербіцидів.

Кількість і вартість продукції, збереженої всіма способами боротьби із шкідниками, хворобами рослин і бур`янами, нерідко досягає величезних цифр, і значно перевищує втрати на її захист.

Сучасні пестициди - це складні органічні сполуки, що належать до ксенобіотики. Вони забруднюють навколишне середовище.

Потенційна небезпека застосування пестицидів зумовлена їх токсичністю для людини і тварин, а в деяких випадках і для рослин. Циркуляція хімічних засобів захисту рослин і продуктів їх трансформації в атмосфері, у воді, в живих організмах призводить до забруднення ними біосфери. Чим швидше відбувається розкладання ксенобіотика, тим меншої шкоди він завдає об`єктам навколишнього середовища. Перспективність того чи іншого ксенобіотика залежить не тільки від його хімічної природи, але й від багатьох інших факторів: температури, вологості, сонячної радіації тощо. Крім того, велике значення має об`єкт навколишнього середовища, в якому відбувається деградація пестициду. Розкладання того чи іншого препарату у грунті великою мірою залежить від типу грунту, вологості, вмісту органічних речовин.

Небезпечність пестициду як забруднювача біосфери характеризується такими показниками: стійкістю в об`єктах середовища (грунт, вода, рослини), рухомістю речовини, здатністю до нагромадження в біологічних системах, токсичністю для організмів теплокровних, корисної флори і фауни. Основним джерелом поширення пестицидів є сільськогосподарські угідя. В процесі застосування значна частина пестицидів потрапляє на повержню грунту, що створює передумови до їх міграції по грунтово - водно- повітряних і живильних ланцюгах. Застосування пестицидів залежить від просторового і часового розподілу по грунтовому профілю. Перебуваючи в поверхневому шарі грунту, пестициди активніше мігрують у повітря, з поверхневим стоком надходять у водоймище, через кореневу систему потрапляють у рослину нагромаджуючись у глибоких шарах, забруднюють грунтові і підземні води. Вода у водоймищах природних ландшафтів може забруднюватися пестицидами внаслідок безпосереднього потрапляння високодисперсних токсичних часточок.

Швидкість деградації речовин у різних об`єктах зумовлена багатостадійними процесами взаємодії,включаючи реакції гідролізу,окислення, фотолізу, розкладання під впливом мікроорганізмів.

Небезпека отруєння людей виникає не тільки при безпосередньому контакті із засобами хімічного захисту рослин, але й при виконанні робіт по догляду за посівами, обробленими пестицидами. Найчастіше інтоксикація відбувається при перебуванні людей у полі протягом першого тижня після застосування хімічних засобів захисту рослин.

Пестициди можуть проникати в організм людини через органи дихання і відкриті ділянки шкіри. В реальних умовах застосування пестицидів їх дія на організм працюючих може посилюватись або послаблюватись фізичними факторами навколишнього середовища. З пестицидами контактують не тільки люди, а й ті, що вживають їжу, яка містить залишкові кількості токсичних речовин. Про небезпеку виникнення хронічного отруєння можно судити за величиною коефіцієнта кумуляції - відношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50% піддослідних тварин при багаторазовому введенні, до ЛД 50 при одноразовому введенні.

Негативний вплив токсичних речовин на здоров`я людей може виявлятися алергічними реакціями, зниженням імунної реактивності. Деякі препарати виявляють бластомогенну дію - підвищують частоту виникнення пухлин у експерементальних тварин. До таких препаратів належать деякі хлороорганічні пестициди (гептахлор, метоксихлор), диметилові ефіри фосфорних кіслот (хлорофос і фосфамід), дитіокарбонові кіслоти ( ТМТД, цінеб), похідні сечовини (лінурон, монурон) тощо. Деякі пестициди виявляють мутагенну дію, викликаючи в організмі теплокровних тварин і людини зміну спадкових ознак. Найчастіше це похідні карбонових кіслот. Пестициди можуть спричинити також гонадо - й ембріотоксичну дію, порушуючи цим репродуктивні функції тварин і людини, призвести до інших патологічних змін. При плануванні та проведенні заходів хімічної боротьби із шкідниками, хворобами рослин та бур`янами необхідно забезпечити профілактику негативних наслідків. Для цього доцільно керуватися об`єктивними крітеріями оцінки небезпечності препаратів, що застосовуються. Пестициди мають особливості, які потребують розробки спеціальних заходів для оцінки їх небезпечності. Безпосередньо пестициди можуть застосовуватись у різних товарних формах, які відрізняються за фізичними властивостями препарату і концентрацією активного інгрідієнту. З урахуванням цих особливостей Всесвітньої організації охорони здоров`я запропонована така класифікація:

- особливо небезпечні

- дуже небезпечні

- помірно небезпечні

- малонебезпечні.

Хімічні засоби захисту рослин можуть негативно впливати не тільки на працюючих з ними, але й на людей, що вживають продукти і воду, вдихають атмосферне повітря, забруднені залишковими кількостями пестицидів.

Одже при оцінці небезпечності пестицидів для населення найбільше значення мають стійкість препаратів у навколишньому середовищі, їх комулятивні ознаки, здатність нагромаджуватися у тканинах огранізму.

Висновки

Із селекцією нерозривно пов'язане насінництво, яке в своїй організаційній структурі відображає рівень її розвитку. Основними чинниками успішного ведення насінництва є екологія насіння, сортова та насінницька агротехніка, післязбиральне та передпосівне його оброблення і зберігання.

За сучасних умов розвитку сільськогосподарського виробництва, з утвердженням різних організаційних форм господарювання роль насінництва зростає. Насінництво має розвиватися на промисловій основі, а контроль за якістю сортового насіння, яке постачається товаровиробникам, повинен здійснюватися незалежно від форми власності та господарювання через державні органи.

Повна реалізація потенційних можливостей сорту значною мірою залежить від рівня підготовки спеціалістів, які зобов'язані знати генетичну природу та методи створення сортів і гібридів, екологічні принципи організації насінництва, причини погіршення якості сортів, способи використання позитивних модифікацій для виробництва сортового насіння з високими посівними та врожайними властивостями. Видання цього підручника і має на меті певною мірою сприяти цьому.

Бібліографічний список

1. А.А. Зиганшинн, Г.Р. Шарифуллин. Озимая рожь в лесостепи. -М.: Россельхозиздат, -1974. -144с.

2. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур / В.В. Лихочвор, МІ. Бомба, C.B. Дубковецький, Д.М. Онищук, MB. Ільницький -Львів: Українські технології, 1999.

3. Довідник по апробації сільськогосподарських культур / Упорядник В.В. Волкодав. -К.: Урожай. 1990.

4. Довідник рекомендованих до вирощування у Львівській області сортів сільськогосподарських культур на 2009 рік.

5. Зінченко О.І. Рослинництво: Підручник. -К.: Аграрна освіта. 2001. -591с.

6. Зозуля О.Л. Селекція і насінництво польових культур - К; урожай 1993р.

7. Кобылянский В.Д. Рожь. Генетические основы селекции. -М.: Колос, 1982. -271с.

8. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. - Львів: Українські технології, 2002. - 800с.

9. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. 2-е видання, випр.. - К: Центр навчальної літератури., 2004. - 808с.

10. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. - Львів: НВФ «Українські технології», 2006. - 730с.

11. Макрушин М.М. Насіннєзнавство польових культур - К; Урожай 1994р.

Размещено на Allbest.ru