Сільськогосподарське використання грунтів

Виразною є також тенденція узгодженої по роках пульсації процесу гумусонакопичення в грунтах по всіх системах землеробства. Це засвідчує, що окрім антропогенного чинника, що впливає на вміст гумусу в грунтах, вагомим фактором є зовнішній чинник.

Таким чином, на вміст гумусу і його динаміку впливають як системи землеробства так і природні фактори. Природні чинники регулюють в основному абсолютні величини гумусонакопичення у грунтах, а антропогенний чинник (системи землеробства) - відносні. При цьому найкращою для створення бездефіцитного балансу гумусу в грунтах є застосування інтенсивної системи землеробства. Інші - в такому ряду від більш «гумусозберігаючих» до менш «гумусозберігаючих» систем землеробства: - традиційна - біологічна - екстенсивна.

Оцінка забруднення залишками пестицидів рослинної продукції, здійснена на основі даних близько 200 тис. аналізів по 18 культурах, показала, що в продукції рослинництва в 1980-90 рр. найчастіше виявлялися залишки семи препаратів (ПХК -- 60%, ленацил -- 64, атразин -- 63, симазин -- 55, алірокс -- 54, ситрин -- 52, ТХАН -- 51%). По окремих культурах залишки пестицидів найчастіше виявлялися у буряках (50,2%), кукурудзі (50), ячмені, гороху, вівсі (45%). Перевищення максимально допустимих рівнів (МДР) в продукції рослинництва, призначеної для кормових цілей, було найбільшим у пробах моркви (36,4%), буряків (26,0) та картоплі (12,7), а в продукції харчового призначення -- у зернових (25,3), моркві (27,7) та картоплі (12,5%).

В останні роки спостерігається також суттєве зниження забруднення овочевої продукції нітратами. Так, якщо в 1985-87 рр. кількість проб основних видів овочів (картопля, капуста, морква, огірки та буряки столові) з перевищенням ГДК становила в середньому 17-23%, то в 1997-98 рр. цей показник знизився до 1-2%.

В результаті недотримання сівозмін, порушення технологій вирощування сільськогосподарських культур за останні роки різко збільшується чисельність і шкідливість личинок коваликів та чорнишів (дротяники і несправжні дротяники). По даних осінніх розкопок ними заселено 69% площ з середньою чисельністю 1,7 екз.м.кв.На окремих полях чисельність личинок перевищує порогову в декілька разів і сягає 9-15 екз.м.кв.

Особливо велику шкоду ці шкідники завдають просапним культурам (цукровим бурякам, соняшнику, кукурудзі, овочевим культурам).

На ряду з цими шкідниками в останні роки збільшується чисельність і шкідливість травневих та червневих хрущів.Личинки яких живуть в грунті і пошкоджують кореневу систему, а жуки навесні пошкоджують плодові та декоративні багаторічні насадження.При великій чисельності вони можуть повністю об`їдати листки та зав`язь плодів.Особливо велика чисельність їх виявлена в осередках в цьому році.

Надійно контролюють чисельність грунтових шкідників агротехнічні прийоми-дотримання сівозміни, лущення стерні, зяблева оранка, сівба в оптимальні строки, внесення добрив, міжрядні обробки, знищення бур`янів, використання аміачної води (500 л/га на глибину 12-14 см).

Поля з високою чисельністю цих шкідників необхідно відводити під посів бобових, гречки, проса чи чорний пар.Ці культури та чорний пар погіршують умови живлення та розвитку шкідників. Висів проміжних культур( суміш редьки олійної з озимим житом) після попередника багаторічних трав та пізньо-осіння оранка за умов переходу температури через 0°С уможливлюють загибель 50- 70 % популяції дротяників.

Ефективно захищає насіння обробка його інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації. Насіння цукрових, буряків,соняшнику, кукурудзи обробляють прометом, м.к.с., круізером, т.к.с гаучо,з.п, іншими.В разі перевищення ЕПШ грунтових шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби цукрових буряків вносять за допомогою спеціальних пристроїв (аплікаторів) маршал, к.е., 2-3 л/га, флагман,к.е 2,3 л/га кукурудзи - флагман, к.е.,2,5-3 л/га.

Хімічні обробки, що проводять в садах проти листогризучих шкідників будуть ефективні і проти хрущів.

В сівозмінах уКРАЇНИ розповсюджено понад 300 видів бур'янів. Бур'яни не тільки виносять з ґрунту основні елементи живлення, вологу, затінюють культурні рослини, але й є резерваторами шкідників та збудників хвороб.

Найбільш поширені бур'яни на обстежених площах: мишій 39,7%, осот 15,8%, свиріпа звичайна 19,3%, берізка польова 11%, щириця 11,5%, лобода 12,2%, редька дика 7,1%, талабан 5,9%, ромашка непахуча 2,8%, кучерявець Софії 2,25%, плоскуха звичайна 2,7%, пирій повзучий 4,2%, підмаренник чіпкий 0,4%, вівсюг звичайний 0,4%.

За даними УкрНДІ землеробства, при наявності у посівах 10 рослин однорічних бур'янів на 1 м? врожайність озимої пшениці знижується на 10,1%, ярого ячменю - 8,9%, кукурудзи - 40,5%, при врожаї зерна ціх культур - відповідно 52, 35 і 53 ц/га. При сильній засміченості полів (51-100 шт/ м?) бур'яни виносять до 100 кг/га азоту, 50 - фосфору і 180 кг/га калію. Широко поширений багаторічний бур'ян - осот рожевий при 11 його рослин /м? знижує врожай на 20%, при 18-20 -на 60-70%. Злісний карантинний бур'ян - амброзія полинолистна при наявності 20 рослин на 1 м? виносить з 1 га 135 кг азоту, 40 - фосфору і 150 кг калію.

Тому боротьба з бур'янами має першочергове значення. На першому плані, безумовно, повинна бути агротехніка.

До агротехнічного методу відносяться способи та строки обробітку ґрунту, сівозміни, строки і способи сівби, норми висіву, густота посіву, якість насіння, строки збирання.

Цей метод незрівнянно більше від інших методів здатний змінювати в бажаному для людини напрямку екологічне середовище та одержувати екологічно чисту продукцію.

Проте без хімічного методу боротьби з бур'янами не обійтись. Після перезимівлі озимі культури вийшли зрідженими, відповідно на таких площах багато різних видів бур'янів, тому потрібно негайно провести боротьбу з ними за допомогою гербіцидів, врахувуючи видовий склад та ступінь забур'яненості на кожному полі, а також фази розвитку як культури так і бур'янів.

Найбільш вразливі рослини бур'янів до дії гербіцидів у однорічних дводольних у фазу сім'ядолей та стадії 2-х листків; у багаторічних дводольних у фазу розетки 5-10 см; проти однорічних злакових у фазу сім'ядолей та 2-4 листків, та багаторічних - при висоті 10-15 см.

У період весняного кущіння до виходу в трубку проти дводольних, як проти однорічних так і багаторічних, доцільно обробити посіви одним із гербіцидів: 2,4Д А сіль 0,7-1 л/га, дікам плюс 0,5-1,5 л/га, гербілан 8-10 г/га, діален Супер 0,8 л/га, банвел 0,15-0,3 л/га, ларен або ларокс 8-10 г/га, лонтрел 0,16-0,66 л/га, лінкор 8-10 г/га, естерон 0,6-0,8 л/га, екзіт 8-10 г/га, кортес 6-8 г/га, пілар 2,4Д 0,7-1,2 л/га, меркурій 20-25 г/га.

Від фази 2-3 листків до прапорцевого листка застосовують гербіциди: аркан - 20 г/га, аргумент - 20 г/га, гранстар або гранстар ПРО 20-25 г/га, гроділ Ультра 150-200 г/га, грізний 20-25 г/га, гранд 20-25 г/га, гюрза 15-20 г/га, мушкет 50-60 г/га.

При потребі всі перелічені гербіциди можна застосовувати і на ярих зернових колосових.

Проти однорічних злакових доцільно застосувати гербіцид пума супер 0,8-1 л/га. Цей гербіцид знищує вівсюг, плоскуху, мітлицю, мишій.

Проти однорічних та багаторічних злакових, в тому числі пирію повзучого, а також дводольних бур'янів ефективним є обприскування посівів озимої пшениці гербіцидом монітор, норма 0,013-0,026 кг/га.

При забур'яненості посівів різними видами бур'янів доцільно застосувати суміші гербіцидів. Наприклад, гранстар 0,01 кг/га + 2,4Д А сіль 0,5-0,75 кг/га або + діален чи дезормон. Слід пам'ятати, що препарати групи 2,4Д потрібно застосовувати при температурі повітря не нижче 10-150С.

На сильно забур'янених площах просапних культур потрібно обов'язково застосувати грунтові гербіциди.

На цукрових буряках дуал Голд 1-1,6 л/га, дуель 1,5-1,8 л/га, фронтьєр Оптіма 0,8-1 л/га, пірамін Турбо 5 л/га, рубікон 1,5-1,8 л/га, тайфун 1,6-2,6 л/га, еталон 1,5-1,8 л/га.

Для більшої ефективності краще застосовувати суміші гербіцидів дуал Голд + фронтьєр Оптіма 1,0+0,5 л/га, дуал Голд + ленацил Бета 1,0+0,5 кг/га, фронтьєр Оптіма + пірамін Турбо 0,8+2,5-3,0 л/га.

На сильно забур'янених полях під кукурудзу, соняшник, сою також потрібно вносити ґрунтові гербіциди. Це варта, дуал Голд, харнес Новий, фронтьєр Оптіма; на сою ще - півот та його аналоги патріот, юпітер, серп. З нових ґрунтових гербіцидів зареєстровані ацтек, гетьман, герб, екран, обрій, піонер, піларпас, сахара. Діюча речовина в цих препаратів ацетохлор, норма витрати 1,5-3,0 кг/га.

Проти однорічних бур'янів береться менша норма витрати, проти багаторічних- більша.

Поява масових сходів бур`Янів навіть одного виду має досить розтягнутий період і ,як правило, триває від 2-3 тижнів до 3-4 місяців. На посівах може бути від 8-10 до 35-40 видів бур'янів, які різняться біохімічними та морфологічними властивостями і стратегією росту та розвитку.

Для забезпечення повнішого контролювання сходів бур'янів при їх розтягнутому періоді масової появи досить широко застосовують системи декількаразових обприскувань посівів посходовими гербіцидами та їх баковими сумішами.

Задача

У державному заповіднику трапилась аварія вантажних автомобілів. З одного авто стався витік бензину у кількості 300 л. Бензин просочився у грунт на глибину 35 см.

Визначити розмір шкоди від забруднення бензином замель природоохоронного призначення. S забр. = 70 м2.

грунт гранулометричний забруднення рекультивація

Коефіцієнт небезпечності бензину становить: Кн = 3;

Показник шкали еколого-господарського значення земель Щегз = 4,0;

Індекс поправки на глибину просочування Іп = 0,082;

Відносна щільність при to = 20

Щзр. = 0.70 - 0.

Приймаємо значення Щзг = 0.73;

Визначаємо об'єм забруднючої речовини Озр. = 0,3 / 0,73 = 0,41;

Визначаємо коефіцієнт забрудненості грунту Кз = 0,41 / 0,2*70*0,082 = 0,36;

Визначимо грошову оцінку 1 м2 агровирообничої групи

Гагр. = 0,4*63 / 40 = 0,63 грн.;

Визначаємо грошову оцінку земельної ділянки до забруднення

Гд = (600 * 0,63) = 378 грн.;

Розмір відшкодування збитку:

Рвв = 0,5 * 378 * 0,364 * 3 * 0,73 = 150,66 грн.

Отже, розмір відшкодування за забруднення грунту земельної ділянки становить 150,66 гривні.

Список використаної літератури

Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. -- К.: Либідь. 1995 -- 368 с.

Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн.--К.:Либідь, 1997.--160с.

Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. -- Львів: ЛДУ, 1994. -- 160 с.

Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. - Харків: ХДАМГ, 1999. - 416 с.

Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн./ Відповідальний редактор док. юрид. наук, професор, акад. Андрейцев В. А. -- К.: Юрінком їнтер, 1997. -- 704 с.

Истоки плодородия / М.И.Калинин. - Издательское объединение «Вища школа», 1986.

Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. - 249.

Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. - 238 с.

Почвенный покров. Его улучшение, использование и охрана / В.А.Ковда. -Издательство «Наука», Москва, 1981.

1. Размещено на www.allbest.ru