Загальні положення грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормативна грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення покладається рентний дохід від цільового використання земельних ділянок та здійсненого поліпшення їх облаштування.

Нормативна грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики визначається за формулою:

Цн = Рпнп х Тк х Кф х Км х Пд ,

де Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у грн);

Рпнп - рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки в перерахунку на одиницю площі (у грн/квадр. м);

Тк - термін капіталізації рентного доходу, який встановлюється на рівні 33 років;

Кф - коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки;

Км - коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки;

Пд - площа земельної ділянки, квадр. м.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Рентний дохід земельної ділянки без земельних поліпшень (Рпнп), визначається відповідно до табл. 1.2 (додаток 1).

Рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки (Рпнп), визначається за формулою:

грошовий оцінка земля

Рпнп = (ТП - З - З х Кнр) х Взп : Воф ,

де ТП - нормативний обсяг товарної продукції підприємства, яке є власником або користувачем оцінюваної земельної ділянки (у грн/квадр. м);

З - виробничі затрати, грн/квадр. м;

Кнр - коефіцієнт норми рентабельності;

Взп - відновлювальна вартість будівель і споруд, розташованих у межах земельної ділянки та інженерно-транспортної інфраструктури, яка розташована за межами земельної ділянки і перебуває на балансі даного підприємства;

Воф - відновлювальна вартість основних фондів підприємства.

У разі, якщо рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки (Рпнп), набуває від'ємних значень, то його слід приймати рівним одиниці.

Рентний дохід, який неможливо встановити на відокремлених земельних ділянках окремих підприємств (ділянки дочірніх підприємств без створення юридичної особи або у випадках, коли за оцінюваною земельною ділянкою не ведеться самостійна звітність, а також у випадках існування підприємства менше одного повного календарного року), визначається відповідно до табл. 1.2 (додаток 1).

Нормативний обсяг валової продукції (далі - ТП) розраховується як добуток виробничих затрат (З) та коефіцієнта нормативної рентабельності 1,15. Значення виробничих затрат приймається за даними фінансового звіту підприємства за той рік, який передував рокові оцінки.

Значення коефіцієнта норми рентабельності (Кнр), який визначає обсяги витрат на розширене відтворення виробництва, приймається на рівні 0,12.

Коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки (Кф), визначається відповідно до табл. 1.3 (додаток 1).

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання (уключаючи земельні ділянки з часткою земель сільськогосподарського використання) визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є затверджені дані інвентаризації земельної ділянки.

Коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою:

Км = Кр х Кл ,

де Кр - коефіцієнт, який враховує регіональні фактори місцерозташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення залізниці, автомагістралі загальнодержавного значення, морські та річкові порти, аеропорти, уходження до приміської зони великих міст тощо);

Кл - коефіцієнт, який враховує локальні фактори місцерозташування земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами.

Загальне значення коефіцієнта Кр розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1 , Кр2 , Кр3 , Кр4 , значення яких наводяться в додатку 1 (табл. 1.1, 1.4, 1.5).

Загальне значення коефіцієнта Кл розраховується як добуток значень окремих коефіцієнтів, які наведені в додатку 1 (табл. 1.6), у залежності від наявності факторів, що їх визначають.

Нормативна грошова оцінка земель, наданих для підприємств торфовидобувної промисловості, установлюється залежно від функціонального використання окремих земельних ділянок.

Земельні ділянки підприємств торфовидобувної промисловості, зайняті сільськогосподарськими угіддями, під промисловими та адміністративними будівлями, у населених пунктах, під водоймами тощо, крім земельних ділянок під торфовими родовищами, оцінюються на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку і Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

За об'єкт оцінки під торфорозробками приймається земельна ділянка в межах торфового родовища - площа, на якій видобувається торф, площа, яку готують для видобування торфу, та площа, на якій видобуто торф і яка рекультивується. Для цих земельних ділянок застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання (додаток 1, табл. 1.3 для підприємств торфорозробки).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, наданих для потреб оборони та іншого призначення, визначається з урахуванням їх фактичного використання, на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку і Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення покладається капіталізація нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земельних ділянок відповідного функціонального використання.

Об'єктами нормативної грошової оцінки відповідно до вимог цього розділу є земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення:

які не перебувають під водою;

не входять до складу лісових земель на території адміністративно-територіальних одиниць України, крім Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок під об'єктами, які здійснюють господарську діяльність на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, крім лісогосподарської, проводиться відповідно до розділу 2 цього Порядку.

Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення визначається за формулою:

Цн = Е х Тк х Кмц х Пд ,

де Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у грн);

Е - нормативний середньорічний економічний ефект від використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення в розрахунку на 1 квадр. м (у грн);

Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;

Кмц - коефіцієнт, який характеризує місце розташування та цінність земельної ділянки відповідного функціонального призначення;

Пд - площа земельної ділянки, квадр. м.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Значення нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в додатку 2 (табл. 2.1).

Коефіцієнт, який враховує місцерозташування та цінність земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (Кмц), обчислюється за формулою:

Кмц = Км х Кц х Кс ,

де Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки (віддаленість від адміністративного центру та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення; входження до приміської зони великих міст тощо);

Кц - коефіцієнт, який враховує цінність об'єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

Кс - коефіцієнт, який враховує статус об'єктів природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення.

Загальне значення коефіцієнта Км розраховується як добуток коефіцієнтів Кр1 , Кр2 , Кр3 , Кр4 , значення яких наводяться в додатку 1 (табл. 1.1, 1.4, 1.5).

Значення коефіцієнта Кц для об'єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення наведені в додатку 2 (табл. 2.2). У випадку, коли об'єкт має багатофункціональне призначення, значення коефіцієнта Кц розраховується як добуток відповідних його значень для кожної з груп земель: природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного; історико-культурного призначення.

Значення коефіцієнтів Кс для земель оздоровчого, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також історико-культурного призначення наведені в додатку 2 (табл. 2.3). Межі та статус земель оздоровчого призначення визначаються відповідно до Закону України "Про курорти".

Нормативна грошова оцінка земель водного фонду

Нормативна грошова оцінка земель, які є під водою, визначається на основі нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об'єктів, що розташовані на оцінюваній земельній площі (ділянці).

Розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки під водою здійснюються за формулою:

Цн = Ен х Тк х К1 х К2 х К3 х Пд ,

де Цн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки під водою (у грн.);

Ен - нормативний середньорічний економічний ефект від використання зазначеної земельної ділянки в розрахунку на 1 га;

Тк - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;

К1 - коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта;

К2 - коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення водного об'єкта;

К3 - коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об'єкта;

Пд - площа земельної ділянки, га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок використання розташованого на земельній ділянці водного об'єкта для задоволення народногосподарських і суспільних потреб (водопостачання міст і сіл, виробництво гідроелектроенергії, водозабезпечення теплових та атомних електростанцій, промислових, сільськогосподарських підприємств, зрошення й обводнення земель і територій, а також для ведення рибного господарства, розвитку водного транспорту та з рекреаційною метою), є часткою загальної суми усередненого (у перерахунку на одноцільове використання водних ресурсів) зазначеного ефекту. Загальна величина середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між тими виробничими фондами, водними і земельними ресурсами, що були чинниками його створення.

Нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки визначається за формулою:

Ен = (Ев + Еп + Ег + Ез + Ерг + Евт + Ер ) : n,

де Ев - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта для водозабезпечення міського та сільського населення;

Еп - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при промисловому й агропромисловому водопостачанні;

Ег - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при виробництві гідроелектроенергії;

Ез - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель;

Ерг - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при веденні рибного господарства;

Евт - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при використанні водойм з транспортною метою;

Ер - нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і туристичною метою та для масового відпочинку населення;

n - кількість видів цільового використання водного об'єкта.

Величини зазначених нормативних економічних ефектів у середньому в Україні наведені в додатку 3 (табл. 3.1).

Величини коефіцієнтів стосовно місцезнаходження різних водних об'єктів наведені в додатку 3 (табл. 3.2). Ці коефіцієнти враховують місцерозташування поверхневих водойм у розрізі територій з надмірним, нормальним та недостатнім природним зволоженням, а також їх значення з точки зору загальнодержавних та локальних (місцевих) умов. Необхідність застосування цих коефіцієнтів при розрахунку загального значення коефіцієнта К1 , визначається наявністю перелічених умов.

Коефіцієнт (К2), який враховує якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів, визначається за формулою:

К2 = Кя х Ке ,

де Кя - коефіцієнт, що характеризує якісний стан водойми;

Ке - коефіцієнт, який враховує екологічне значення водойми.

Середні орієнтовні величини коефіцієнтів Кя і Ке стосовно поверхневих водних об'єктів наведено в додатку 3 (табл. 3.3).

Коефіцієнт (Кз), що характеризує функціональне призначення водного об'єкта, ураховує напрями використання останнього для виробничих і невиробничих потреб: водозабезпечення населення, промислових та агропромислових підприємств, розвитку транспорту, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства і рекреації. За функціональним використанням поверхні водойми розподіляються на:

- одноцільового використання;

- двоцільового використання;

- трицільового використання;

- багатоцільового використання.

Величини коефіцієнта Кз у залежності від кількості напрямів використання водного об'єкта, що розташований на конкретній земельній площі, яка оцінюється, наведені в додатку 3 (табл. 3.4).

Приклад розрахунку грошової оцінки земель, що містяться під водою, наведено в додатку 3 (табл. 3.5).

Грошова оцінка інших земель водного фонду (під гідротехнічними спорудами, водогосподарськими системами; землі островів, прибережних водозахисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів) здійснюється з урахуванням їх фактичного використання на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду

Землі лісового фонду поділяються на лісові та нелісові. До лісових земель віднесено вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю та не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі тощо), зайняті лісовими шляхами, просіками та протипожежними розривами. До нелісових земель віднесено землі, зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів, підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства) та болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

Таксономічною одиницею нормативної грошової оцінки земель лісового фонду є таксаційний виділ. Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду в межах землеволодінь та землекористувань визначається як сума оцінок таксаційних виділів лісових та нелісових земель, що входять до складу відповідних землеволодінь та землекористувань.

Ділянки нелісових земель, а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення на територіях АР Крим та м. Севастополя в складі земель лісового фонду оцінюються на підставі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Цей Порядок застосовується для нормативної грошової оцінки лісових земель у складі земельного фонду всіх землевласників та землекористувачів незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Поняття, що вживаються у цьому розділі Порядку, використовуються у такому значенні:

тип лісорослинних умов - основна класифікаційна одиниця лісової типології стосовно однорідних за ґрунтово-гідрологічними умовами земель, укритих лісовою рослинністю або призначених для вирощування лісу;

тип лісу - лісівнича класифікаційна категорія, яку характеризують певний тип лісорослинних умов, породний склад деревостану, певна рослинність і фауна;

ліси першої групи - ліси, які виконують переважно природоохоронні функції (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо);

ліси другої групи - ліси, які поряд з екологічним мають експлуатаційне значення;

лісистість території - відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі регіону (області);

категорія захисності лісів - класифікаційна одиниця поділу лісів за їх функціональним призначенням (протиерозійні ліси; захисні смуги вздовж залізниць та автомобільних шляхів; ліси зелених зон навколо міст, інших населених пунктів та промислових підприємств тощо);

лісотаксовий пояс - класифікаційна одиниця диференціації лісових такс залежно від географічних, економічних умов та лісозабезпеченості;

розряд лісових такс - класифікаційна одиниця диференціації лісових такс за відстанню вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю;

таксаційний виділ - елементарна класифікаційна одиниця поділу вкритих лісовою рослинністю земель за лісівничо-таксаційними параметрами лісонасаджень та інших категорій земель лісового фонду - за їхніми функціональними та якісними ознаками;

еталонне лісонасадження - біологічно стійке лісонасадження, здатне забезпечити у відповідних лісорослинних умовах найвищу за кількісними та якісними параметрами продуктивність;

оборот рубки - час, протягом якого відновлюються у середньому в господарській секції запаси вирубаної деревини;

господарська секція - вторинна організаційно-господарська одиниця лісового фонду - сукупність лісонасаджень та не вкритих лісовою рослинністю лісових земель лісогосподарського підприємства, які мають одну переважальну породу і спільну мету ведення господарства.

Нормативна грошова оцінка землі в таксаційних виділах у складі лісових земель визначається за формулою:

Цлд = Цнол х Плд ,

де Цлд - нормативна грошова оцінка землі в таксаційному виділі, грн;

Цнол - нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель лісового фонду певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні та певній групі і категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс (у грн);

Плд - площа таксаційної ділянки, га.

Площі і типи лісорослинних умов або типи лісу в таксаційних виділах лісових земель, їхня належність до адміністративно-територальних одиниць, природно-кліматичних зон, категорій лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс приймаються за даними матеріалів лісовпорядкування.

5.7. Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель розраховується диференційовано за адміністративними областями, природно-кліматичними зонами, типами лісорослинних умов або типами лісу, категоріями лісів, лісотаксовими поясами та розрядами лісових такс. Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель у лісах, у яких лісоексплуатацію заборонено, за розрядами лісових такс не диференціюється і приймається на рівні оцінок за першим розрядом.

Нормативна грошова оцінка 1 га лісових земель розраховується за формулою:

Цнол = Ел х Тк х К1 х К2 ,

де Ел - нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини на 1 га лісових земель відповідного типу лісу у відповідних категорії лісів та розряді лісових такс (у грн);

Тк - термін капіталізації, нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 50 років;

К1 - коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;

К2 - коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості території оптимальній.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини визначається як різниця між середньою річною таксовою вартістю деревини, що вирубується за оборот рубки у порядку рубки головного користування та рубок догляду за лісом в еталонному деревостані відповідного типу лісу у відповідних категорії лісів та розряді лісових такс і середніми річними плановими виробничими витратами на лісовирощування.

Нормативний середньорічний економічний ефект від вирощування деревини на 1 га лісових земель Полісся та Лісостепу наведено в додатку 4 (табл. 4.1-4.2).

У типах лісу, де середній річний нормативний економічний ефект від вирощування деревини є нижчий за середні річні планові виробничі витрати, при розрахунку нормативної грошової оцінки 1 га лісових земель для значення нормативного середньорічного економічного ефекту (Ел) застосовуються показники середніх річних планових виробничих витрат, що характерно для лісових земель Степової зони, Карпат та Гірського Криму.

Середні річні планові виробничі витрати з урахуванням господарської цінності ґрунтів та віддаленості таксаційних ділянок лісових земель Степової зони наведені в додатку 4

При визначенні нормативної грошової оцінки 1 га лісових земель Гірського Криму використовуються середні річні планові виробничі витрати з урахуванням коефіцієнтів, які враховують господарську цінність ґрунтів типів лісорослинних умов та протиерозійну цінність лісів Гірського Криму, наведені в додатку 4 (табл. 4.4, 4.5, 4.6).

Обсяги деревини, що вирубується за оборот рубки в порядку рубки головного користування визначаються на підставі продуктивності еталонних деревостанів за даними таблиць продуктивності корінних деревостанів типів лісу Українських Карпат.

Деревина, що вирубується в еталонних деревостанах типів лісу в порядку рубки головного користування, оцінюється за чинними таксами на деревину лісових порід, що відпускається на пні. Товаризація деревини здійснюється відповідно до нормативно-технічних документів. Оцінка деревини від рубок догляду за лісом приймається у розмірі 20% від оцінки деревини від рубки головного користування. Приклад розрахунку середньої річної таксової вартості деревини наведено в додатку 4 (табл. 4.7).

Середні річні планові виробничі витрати на лісовирощування обчислюються шляхом ділення суми прямих та адміністративних витрат, пов'язаних зі створенням та вирощуванням лісу в адміністравних областях Карпатського регіону на загальну площу лісових земель у цих областях. Середні річні планові виробничі витрати наведені в додатку 4 (табл. 4.4).

Коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів (К1), приймається на рівні:

для експлуатаційних лісів - 1,5;

для лісів інших категорій, в яких рубки головного користування дозволені, - 2,0;

для лісів, у яких рубки головного користування заборонені - 4,0.

Коефіцієнти, які враховують відповідність фактичної лісистості території оптимальній (К2), наведені у додатку 4 (табл. 4.8).

Приклад розрахунку нормативної грошової оцінки 1 га лісових земель наведено в додатку 5.

Размещено на Allbest.ru